Технологія створення мультимедійного забезпечення навчання машинобудівним системам автоматизованого проектування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Актуальність дослідження.

Розвиток індустрії інформаційних послуг сфери освіти, що включає виробництво і публікацію учбово-методичних мультимедіа-матеріалів для студентів, поряд зі створенням і розвитком телекомунікаційних структур окремих освітніх установ і галузі в цілому складає основу формування інфраструктури інформатизації освіти. Особлива роль у процесі створення і використання інформаційних технологій належить у системі освіти вищій школі як основному джерелу кваліфікованих кадрів і могутній базі фундаментальних і прикладних наукових досліджень. Характерною рисою системи освіти є те, що вона виступає, з одного боку, як споживач, користувач, а з іншого боку - творця інформаційних технологій, що згодом використовуються у всіляких сферах. Це забезпечує практичну реалізацію концепції переходу від інформатизації освіти до інформатизації суспільства.

Проблемам впровадження й ефективного застосування інформаційно-телекомунікаційних і мультимедійних технологій в освіті присвячено немало теоретичних і експериментальних праць, вітчизняних і зарубіжних педагогів. Окремі питання цієї проблеми вже розкрито в працях Аленічевої Є., Артамонова Є.І., Марковського О.В., Шипіліина Л.Б., Архипової А.І., Бухарової Г.Д., Вітрова Ю., Галустова О.Р., Григор`єва С.Г., Гриншкуна В.В., Лєвшенкова Р.Ю., Матрос Д.Ш., Осєтрової Н.В., Смірнова О.И., Осіна О.В., Полат Є.С., Бухаркіної М.Ю., Моісеєвої М.В., Петрова А.Є. та інших педагогів-дослідників.

Актуальність і доцільність розглядаємої проблеми в умовах становлення й розвитку національної освіти, її практична важливість для соціально-економічного розвитку України, постійне зростання й розвиток мультимедійних технологій, а також і неповне опрацювання даної проблеми спричинили до вибору теми нашої кваліфікованої роботи «Створення мультимедійного забезпечення навчання машинобудівним системам автоматизованого проектування».

Мета роботи: підвищення ефективності навчання по дисциплінах «Системи автоматизованого проектування» і «Комп'ютерізовані системи технологічної підготовки виробництва», за рахунок використання мультимедійних технологій.

Для досягнення мети роботи були визначені наступні задачі:

1. Теоретично обґрунтувати особливостей використання мультимедійних технологій у процесі навчання.

2. Розробити мультимедійні навчальні матеріали для дисциплін «Системи автоматизованого проектування» і «Комп'ютерізовані системи технологічної підготовки виробництва».

3. Впровадити мультимедійні навчальні матеріали у викладання дисциплін студентам машинобудівних спеціальностей.

4. Перевірити ефективність використання мультимедійних навчальних матеріалів у навчальному процесі.

5. Виробити рекомендації до розробки мультимедійних навчальних матеріалів.

Аналіз теоретичних досліджень особливостей використання мультимедійних технологій у процесі навчання дозволили висунути гіпотезу роботи, яка полягає в припущені, що використання мультимедійних навчальних матеріалів у навчально-виховному процесі з дисципліни «Системи автоматизованого виробництва» підвищить якість проектувальних знань і умінь, буде сприяти розвитку навичок самостійної та дослідницької роботи студентів, якщо:

- розроблена спеціальна методика використання мультимедійних засобів при навчанні «Систем автоматизованого проектування»;

- мультимедійний навчальний матеріал доповнить й збагатить професійні функції педагога;

- використання мультимедійних навчальних матеріалів буде здійснюватися з урахуванням психолого-педагогічних принципів;

- діалог між студентом і комп`ютером буде максимально наближений до реального.

Об'єкт дослідження - технологія створення мультимедійного забезпечення навчання машинобудівним системам автоматизованого проектування.

Предмет дослідження - Предметом дослідження є програмне забезпечення для створення мультимедійних навчальних матеріалів.

Наукова новизна роботи зумовлена тим, що вперше розроблено і науково обґрунтовано структура (принципи) створення мультимедійного забезпечення для навчання дисциплін «Системи автоматизованого проектування» та «Комп'ютерізовані системи технологічної підготовки виробництва».

Публікації і апробації роботи. Окремі положення були докладені на ХVІ науково-практичній конференції УІПА, лютий 2008 г. По матеріалам конференції були видані тезіси докладу.

Практична цінність роботи полягає в тому, що визначені рекомендації до розробки мультимедійних навчальних матеріалів, введені у процес навчання студентів нові мультимедійні навчальні матеріали, ефективні комплексні засоби навчання. Розоблені презентації до натупних лекцій:

Поняття, переваги і недоліки САПР. Комплекс засобів автоматизації проектування.

Апаратне забезпечення. Комп'ютер (4 год.)

Апаратне забезпечення. Периферія.

Огляд систем САПР.

Двомірне креслення.

Автоматизація перекладу паперових креслень в електронний формат.

Тривимірне моделювання деталей.

Тривимірне моделювання зборок.

Параметризація.

Інженерний аналіз.

Керування документообігом.

Розроблені наступні мультимедійні навчальні матеріали:

Побудова тривимірної моделі корпусної деталі.

Побудова тривимірної моделі деталі «по перетинах».

Моделювання збірки.

Побудова моделі і створення креслення тіла обертання.

Проектування обробки на фрезерних верстатах.

Проектування обробки на токарних верстатах.

1. Огляд літературних джерел

1.1 Системи автоматизованого проектування та навчання роботи з ними

В даний час багато підприємств через неготовність до господарювання в умовах конкурентноздатного ринку переживають різкий спад виробництва і зниження трудової активності. Основна причина в тім, що вітчизняним підприємствам приходиться конкурувати зі світовими виробниками, у яких співвідношення ціна/якість на надану продукцію переважніше для споживача. У загальному випадку конкурентноздатність продукції визначається споживчими властивостями, витратами споживача і кон'юнктурою ринку реалізації. Вихід на ринок і забезпечення його стабільності буде успішним, якщо продукт має помірну ціну, високу якість і гарне обслуговування [9].

Існуюча зараз на більшості підприємств СНД технологія розробки конструкторської і технологічної документації застаріла і вимагає для відновлення значних витрат часу, не гарантуючи при цьому виключення грубих помилок. Це обумовлено, у першу чергу, тим, що лише дуже прості вироби можуть бути розроблені однією людиною від початку до кінця в прийнятні для ринку терміни. Сучасні багатофункціональні високоякісні вироби є результатом спільної роботи колективів конструкторів, технологів, наладчиків, випробувачів, а іноді і фахівців декількох підприємств. Неприйнятно узгоджувати параметри виробів і технології за методикою 70-х років, - особливо при внесенні змін у вже готову документацію. Рисунок 1.1 показує витрати при традиційній паперовій технології, пов'язані з внесенням змін у конструкцію при проектуванні літака [80]. Тільки комп'ютерні технології здатні вирішити завдання наскрізної автоматизації виробництва від ідеї до реалізації і прискорення підготовки виробництва при забезпеченні високої якості.

Комп'ютерні системи, що автоматизують працю інженера в країнах колишнього СРСР об'єднані терміном САПР - система автоматизованого проектування. У світі ці системи більш відомі під англомовним терміном CAD/CAM/CAE, дослівно можна перекласти:

CAD - комп'ютерна допомога в конструюванні;

CAM - комп'ютерна допомога в підготовці і керуванні виробництвом;

CAE - комп'ютерна допомога в інженерних розрахунках.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вдалий український аналог назви системи, що комп'ютеризує праця інженера: автоматизована система проектування виробництва. Терміни - САПР і CAD/CAM/CAE це не різні поняття, а українськомовна й англомовна абревіатура одного поняття.

Автоматизованим називається проектування, що виконується в процесі взаємодії (звичайно в режимі діалогу) користувача й ЕОМ. Автоматизація проектування заснована на систематичному використанні засобів обчислювальної техніки при раціональному розподілі функцій між проектувальником і ЕОМ і обґрунтованому виборі методів машинного рішення задач [80].

Раціональність розподілу функцій між проектувальником і ЕОМ має на увазі, що людина повинна вирішувати в основному задачі творчого характеру, а ЕОМ - задачі, що допускають формалізований опис у вигляді алгоритму. Перевагою машинних методів проектування є можливість проводити на ЕОМ експерименти на математичних моделях об'єктів проектування, що значно скорочує дороге фізичне моделювання. Математичні моделі при цьому повинні задовольняти вимогам універсальності, адекватності, точності й економічності [9].

Під поняттям системи автоматизованого проектування (САПР) маються на увазі системи, що дозволяють підвищити продуктивність і якість праці інженера за рахунок використання комп'ютерних технологій на всіх етапах життєвого циклу виробу: починаючи від появи задуму і розробки конструкторської документації, продовжуючи розробкою технології виготовлення і запуском у виробництво, керуванням виробництва, внесенням змін у конструкцію і технологію, і завершуючи зняттям з виробництва [78]. Основною функцією САПР є виконання автоматизованого проектування на всіх або окремих етапах проектування об'єктів і їхніх складових елементів [80].

Об'єктами проектування може бути продукція виробничо-технічного призначення (засобу виробництва - технологічне устаткування й оснащення); технологічні процеси, у результаті реалізації яких проекти об'єктів втілюються в матеріально-речовинну форму; будинки, інженерні споруди; транспортні засоби, засоби зв'язку, обчислювальної техніки; організаційно-управлінські системи і т.д.

Дисципліна «Системи автоматизованого проектування» направлена на ознайомлення з сучасним станом у галузі автоматизації проектування в машинобудуванні, придбання навичок практичної роботи з САПР, виконання тривимірних моделей деталей найбільш поширених типів а також тривимірних моделей складальних одиниць.

Розвиток САПР відбувається, зокрема, у напрямку підвищення ступеня автоматизації проектування. Однак робота в режимі діалогу в САПР залишається необхідної в зв'язку з тим, що цілком процес проектування складних систем формалізувати не вдається, участь людини в ряді випадків дозволяє прискорити ухвалення рішення.

1.2 Особливості використання мультимедійних технологій у навчанні

Розвиток індустрії інформаційних послуг сфери освіти, що включає виробництво і публікацію учбово-методичних мультимедіа-матеріалів для студентів, поряд зі створенням і розвитком телекомунікаційних структур окремих освітніх установ і галузі в цілому складає основу формування інфраструктури інформатизації освіти.

Особлива роль у процесі створення і використання інформаційних технологій належить у системі освіти вищій школі як основному джерелу кваліфікованих кадрів і могутній базі фундаментальних і прикладних наукових досліджень [5, 11, 25, 64, 65, 71, 76 та інші]. Характерною рисою системи освіти є те, що вона виступає, з одного боку, як споживача, користувача, а з іншого боку - творця інформаційних технологій, що згодом використовуються у всіляких сферах. Це забезпечує практичну реалізацію концепції переходу від інформатизації освіти до інформатизації суспільства. Але на думку вчених при цьому не варто перебільшувати можливості комп`ютерів, оскільки передача інформації - це не передача знань, культури, і тому інформаційні технології надають педагогам дуже ефективні, а допоміжні засоби [25, стор. 22].

Для розуміння ролі інформаційних технологій в освіті необхідно розібратися із суттю цього поняття. Говорячи про інформаційну технологію, в одних випадках мають на увазі визначений науковий напрямок [61], в інших же - конкретний спосіб роботи з інформацією: це сукупність знань про способи і засоби роботи з інформаційними ресурсами, і спосіб і засоби збору, обробки і передачі інформації для одержання нових відомостей про досліджуваний об'єкт [75].

У контексті освіти ми будемо керуватися останнім визначенням. У якомусь змісті всі педагогічні технології (що розуміються як способи) є інформаційними, тому що навчально-виховний процес завжди супроводжується обміном інформацією між педагогом і студентом. Але в сучасному розумінні інформаційна технологія навчання (ІТН) - це педагогічна технологія, що використовує спеціальні способи, програмні і технічні засоби (кіно, аудіо- і відеозасоби, комп'ютери, телекомунікаційні мережі) для роботи з інформацією.

Таким чином, ІТН варто розуміти як додаток інформаційних технологій для створення нових можливостей передачі знань (діяльності педагога), сприйняття знань (діяльності студента), оцінки якості навчання і, безумовно, усебічного розвитку особистості студента у ході навчально-виховного процесу. А головна мета інформатизації освіти «у підготовки студентів до повноцінної й ефективної участі в побутовій, суспільній і професійній областях життєдіяльності в умовах інформаційного суспільства» [25, стор. 23].

Систематичні дослідження в області застосування інформаційних технологій в освіті ведуться більш сорока років. Система освіти завжди була дуже відкрита впровадженню в навчальний процес інформаційних технологій, що базуються на програмних продуктах самого широкого призначення. У навчальних закладах успішно застосовуються різні програмні комплекси - як відносно доступні (текстові і графічні редактори, засоби для роботи з таблицями і підготовки комп'ютерних презентацій), так і складні, часом вузькоспеціалізовані (системи програмування і керування базами даних, пакети символьної математики і статичної обробки) [1, 3, 11, 18, 30, 58, 62 та інші].

У той же час ці програмні засоби ніколи не забезпечували всіх потреб педагогів. Починаючи з 60-х рр., у наукових центрах і навчальних закладах США, Канади, Західної Європи, Австралії, Японії, Росії і ряду інших країн була розроблена велика кількість спеціалізованих комп'ютерних систем саме для нестатків освіти, орієнтованих на підтримку різних сторін навчально-виховного процесу [37].

У 80-90-і рр. ХХ ст. Масове виробництво щодо недорогих і в той же час володіючих постійно поліпшуючихся технічними характеристиками персональних комп'ютерів обумовило різке збільшення темпів інформатизації. У сфері навчання, особливо з появою операційної системи Windows, відкрилися нові можливості. Головними з них стали доступність діалогового спілкування в так званих інтерактивних програмах і можливість широкого використання графіки (малюнків, схем, діаграм, креслень, карт, фотографій). Застосування графічних ілюстрацій у навчальних комп'ютерних системах дозволяє на новому рівні передавати інформацію студенту і поліпшувати її розуміння. Навчальні програмні продукти, що використовують графіку, сприяють розвитку таких важливих якостей, як інтуїція, образне мислення [25, стор. 29].

Зросла продуктивність персональних комп'ютерів уможливила досить широке застосування технологій мультимедіа, систем віртуальної реальності.

Дослівно "мультимедіа" від латинського означає "багато середовищ" ("multy" - багато, "medіa" - середовище). Існує безліч трактувань поняття мультимедіа. Мультимедіа як соціокультурний феномен, що виник у результаті медіатизаціи інформаційного простору [31, стор. 3]. Також це може бути і безліч середовищ чи безліч носіїв, безліч різних способів збереження і представлення інформації (звуку, анімації, графіки, аудіо, відео і т.д.) [77, стор.5].

У "Енциклопедії "Кирила і Мефодія"" мультимедіа визначається як електронний носій інформації, що включає деякі види (текст, зображення, анімація й інші) [25]. У словнику "Основні поняття і визначення прикладної інтернетики" під мультимедіа розуміється взаємодія візуальних і аудіоефектів по керуванням інтерактивного програмного забезпечення [29].

І. Вернер, автор однієї з перших монографій про мультимедіа, переведеної в Росії в 1996 р., уникає визначення мультимедіа, одночасно відзначаючи, що однією з нових технологічних форм інформаційного суспільства є технологія мультимедіа, що відкриває принципово новий рівень обробки інформації й інтерактивної взаємодії людини з комп'ютером [12]. Це означає, що відеоряди, текстова й аудіоінформація, комп'ютерна графіка й анімація можуть бути довільним образом скомпоновані, змінені чи відображені в іншій формі представлення даних. Завдяки цьому відкриваються широкі можливості для різних видів діяльності, насамперед для творчості. У 1970-і рр. (на думку автора, саме в цей час з'явилися перші згадування про мультимедіа в енциклопедичних виданнях) термін "мультимедіа" позначав сукупність засобів для обробки і представлення відео-, аудіо- і друкованої інформації. "Таке визначення припускає можливість підключення до мультимедіа-комп`ютеру різноманітних пристроїв для роботи з різного роду даними, іншими словами, комп'ютер застосовується як база чи центральний пульт керування, щоб об'єднати його можливості з можливостями відео- і телевізійної техніки" [12]. В даний час трактування терміна "мультимедіа" трохи розширився. Він став охоплювати не тільки комп'ютерні засоби обробки інформації, але і носії інформації.

Шликова О.В. під мультимедіа розуміє і мультимедійну програму-оболонку, і продукт, зроблений на основі мультимедійної технології, і комп'ютерне оснащення (наявність у комп'ютері CD-ROM/DVD-Drіve - спеціального пристрою для CD і DVD-продукції, звуковий і відеоплат, за допомогою яких можливе відтворення звукової і відеоінформації; наявність відповідного обсягу пам'яті комп'ютера, що дозволяє здатність монітора і деякі інші параметри) [79].

Разом з тим мультимедіа - це особливий вид комп'ютерної технології, що поєднує в собі як традиційну статичну візуальну інформацію (текст, графіку), так і динамічну - мову, музику, відеофрагменти, анімацію і т.п. Це "техніко-технологічне трактування" поняття "мультимедіа" найчастіше використовується фахівцями в області комп'ютерних технологій і дозволяє їм включати до складу мультимедіа широкий спектр інформаційних можливостей, що використовують різні програмні і технічні засоби з метою найбільш ефективного впливу на реципієнта ( що став одночасно і читачем/користувачем інформації, і слухачем, і глядачем) [79, стор. 14].

Ми ж під поняттям мультимедіа будемо розуміти - представлення об'єктів і процесів не традиційним текстовим описом, а за допомогою фото, відео, графіки, анімації, звуку, тобто у всіх відомим сьогодні формах.

Оскільки технології мультимедіа є комплексними, тоді й окремі елементи цих технологій стали позначатися самостійними термінами, де слово "мультимедіа" використовується як прикметник: мультимедіа-процеси, мультимедіа-системи, мультимедіа-програми, мультимедіа-продукти, мультимедіа-послуги. З метою благозвучності використовують у таких словосполученнях прикметник "мультимедійний/а" [31, 43, 79].

Завдяки одночасному впливу на користувача графічної, аудіальної (звукової) і візуальної інформації мультимедійні засоби володіють великим емоційним зарядом і активно включаються як в індустрію розваг, так і в практику інформаційних установ і в домашнє дозвілля. Окремим напрямком розвитку мультимедійних засобів є їхнє використання в так званих "бізнес-додатках" - програмах для фахівців різного профілю.

Мультимедійні матеріали відрізняються від немультимедійних насамперед тим, що:

дані (інформація) зберігаються й обробляються в цифровій формі із застосуванням комп'ютера;

вони можуть містити різні види інформації (не тільки текстову, але і звукову, графічну, анімаційну, відео і т.д. );

їхньою істотною особливістю є інтерактивність - активна взаємодія ресурсу, програми, послуги і людини, та їхній взаємовплив. Користувач може взяти той чи інший Інтернет-продукт, наприклад, і додати в нього свої матеріали, тим самим виступаючи його співавтором;

вони включають гіпертекст [68].

Мультимедійні засоби володіють великим, що постійно розвивається креативним потенціалом, що дозволяє знаходити найрізноманітніші і діючі форми і методи самореалізації [70]. Тотальна технологізація охопила усі сфери життєдіяльності сучасного суспільства. Неодмінна установка на прогрес і інновацію, закладена в самій логіці розвитку технології, повинна позитивно і стимулююче впливати на культуру і мистецтво, які усе активніше звертаються до їхніх послуг.

Поява систем мультимедіа зробило революцію в багатьох областях діяльності людини. Одну із самих широких областей застосування технологія мультимедіа одержала в сфері освіти, оскільки засоби інформатизації, засновані на мультимедіа здатні істотно підвищити ефективність навчання. Студенти чують і бачать матеріал занять і одночасно активно беруть участь у керуванні його подачею. Наприклад, повертаються до незрозумілого чи особливо цікавим розділам.

Мультимедійні програми навчання, наприклад мові, роблять цей процес набагато приємніше, ніж традиційний шлях завчання напам'ять іноземних слів, реалізуючи методику навчання з захопленням. Замість того щоб повторювати ту саму фразу, намагаючись її запам'ятати, досить ввімкнути комп'ютер з мультимедійним устаткуванням, дивитися і слухати, як вимовляє її носій мови. При цьому можна насолоджуватися не тільки звуком і зображенням, але і терпінням вчителя-комп'ютера, здатного відтворювати текст стільки разів, скільки це необхідно для запам'ятовування.

Засоби і технології мультимедіа забезпечують можливість інтенсифікації навчання і підвищення мотивації студентів до навчання за рахунок застосування сучасних способів обробки аудіовізуальної інформації, таких, як:

-"маніпулювання" (накладення, переміщення) візуальною інформацією [76];

-контамінація (змішання) різної аудіовізуальної інформації [66];

-реалізація анімаційних ефектів [52, 62];

-деформування візуальної інформації (збільшення чи зменшення визначеного лінійного параметра, чи розтягування стислого зображення) [32];

-дискретна подача аудіовізуальної інформації [39];

-тонування зображення [35];

-фіксування обраної частини візуальної інформації для її наступного переміщення чи розгляду "під лупою" [11, 72];

-багатовіконне представлення аудіовізуальної інформації на одному екрані з можливістю активізувати будь-яку частину екрану (наприклад, в одному "вікні" - відеофільм, в іншому - текст) [75];

- демонстрація протікаючих процесів, подій у реальному часі (відеофільм) [55].

Американські учені Флетчер, МакНейл, Нельсон (Fletcher, McNeіl, Nelson) провели порівняльний аналіз традиційних форм навчання і мультимедійних засобів викладання. Здійснюючи свої дослідження незалежно один від одного, учені прийшли до загального висновку, що мультимедійні навчальні програми мають значні переваги перед звичайними, традиційними [79].

Роботи вітчизняних учених, різні експерименти по використанню мультимедіа підтверджують висновок американських колег. Відомо, що в процесі навчання студентами засвоюється не більш ніж чверть пропонованого матеріалу. Мультимедійна ж технологія дозволяє у 2-3 рази збільшити цей показник, тому що надає можливість синкретичного навчання, тобто одночасно зорового і слухового сприйняття матеріалу, активної участі в керуванні його подачею, повернення до тих розділів, що вимагають повторного аналізу, і т. [79, стор. 118].

Мультимедіа технології з кожним днем усе більше проникають у різні сфери освітньої діяльності. Цьому сприяють як зовнішні фактори, пов'язані з повсякденною інформатизацією суспільства і необхідністю відповідної підготовки школярів, так і внутрішні фактори, зв'язані з поширенням у навчальних закладах сучасної комп'ютерної техніки і програмного забезпечення, прийняттям державних і міждержавних програм інформатизації освіти, появою необхідного досвіду інформатизації в усе більшої кількості педагогів. У більшості випадків використання мультимедіа засобів впливає на інтенсифікацію праці педагогів, а також на ефективність навчання студентів [26. 32].

Численні дослідження підтверджують успіх системи навчання з використанням мультимедійних технологій. Розглянемо позитивні аспекти їхнього використання в освіті:

а) організація нових форм навчання [10];

б) вдосконалення механізмів керування системою освіти [11, 16];

в) підвищення ефективності навчання за рахунок:

-його індивідуалізації та диференціації, використання додаткових мотиваційних важелів [18, 20];

-можливості збільшення (деталізації) на екрані зображення чи його найбільш цікавих фрагментів, іноді у двадцятикратному збільшенні (режим "лупа") при збереженні якості зображення [1, 5, 35];

-можливості виділення в супровідному зображення текстовому чи іншому візуальному матеріалі "гарячих слів (областей)", по яких здійснюється негайне одержання довідкової чи будь-якої іншої пояснювальної (у тому числі візуальної) інформації [2];

-можливості здійснення безупинного музичного чи будь-якого іншого аудіосупровождення, що відповідає статичному чи динамічному візуальному ряду [10];

-можливості використання відеофрагментів з кінофільмів, відеозаписів та інших, функції «стоп-кадру», покадрового «перегортання» відеозапису [45, 46];

-можливості підключення до глобальної мережі Internet [58];

-можливості роботи з різноманітними додатками (текстовими, графічними і звуковими редакторами, картографічною інформацією) [60];

-можливості «запам`ятовування пройденого шляху» і створення «закладок» на зацікавленій екранній «сторінці» [2, 62];

- можливості автоматичного перегляду всього змісту продукту («слайд-шоу») чи створення анімованого й озвученого «путівника-гіда» по продукту («розмовляючої та демонструючої інструкції користувача»); включення у зміст продукту ігрових компонентів з інформаційними змістовими [65, 79];

- можливість "вільної" навігації за інформацією і виходом в основне меню (укрупнений зміст), на повний зміст чи зовсім із програми в будь-якій крапці продукту [82];

г) економія часу, необхідного для вивчення конкретного матеріалу за рахунок збільшення уваги під час роботи з навчальною інтерактивною програмою на базі мультимедіа та інші [73].

Однак, виділяють й негативні аспекти застосування мультимедійних технологій [15, 17, 29, 33, 67, 82, 83]:

а) скорочення взаємодії і спілкування педагога та студентів;

б) важкість переходу від знакової форми подання знань на екрані до системи практичних дій, маючих логіку, відмінну від логіки організації системи знаків;

в) складні способи представлення інформації відволікають студентів від навчального матеріалу;

г) студенти позбавляються можливості проведення реальних дослідів своїми руками;

д) студент не отримує достатньої практики діалогічного спілкування, формування і формулювання думки на професійній мові;

е) надмірне і невиправдане використання комп'ютерної техніки негативно відображається на здоров'ї усіх учасників освітнього процесу.

Перераховані проблеми і протиріччя говорять про те, що застосування мультимедіа засобів у навчанні за принципом "чим більше, тим краще" не може привести до реального підвищення ефективності системи освіти. У використанні мультимедійних технологій необхідний зважений і чітко аргументований підхід.

Однак, застосування мультимедіа у навчанні перспективно як для освіти, так і для бізнесу і професійного розвитку фахівця. У майбутньому роль мультимедіа в області освіти буде зростати, тому що знання, що забезпечують високий рівень професійної кваліфікації, завжди піддані швидким змінам. Сьогоднішній рівень розвитку науки, особливо в технічних областях, вимагає постійного відновлення, і підприємства, основою існування яких є конкуренція, повинні у своїй діяльності бути дуже гнучкими [79].

Перша спроба використовувати комп'ютер для навчання в 1970-х рр. була не занадто успішною, що пояснюється невисокою продуктивністю апаратних і програмних засобів того часу. Крім того, програми були недостатньо гнучкими, тому мотивація, а звідси й успіхи в навчанні були непереконливі. Навчальні програми сьогоднішнього покоління пропонують користувачам дуже багато варіантів індивідуального настроювання, тобто учень, освоюючи навчальний матеріал, сам установлює швидкість вивчення, обсяг матеріалу і ступінь його труднощів [82].

Численні дослідження підтверджують успіх системи навчання з використанням комп'ютерів [3, 16, 30, 62, 81 і ін.]. Дуже важко провести об'єктивне порівняння зі старими, традиційними методами навчання, однак можна сказати, що увага під час роботи з навчальною інтерактивною програмою на базі мультимедіа, як правило, подвоюється, тому звільняється додатковий час. Економія часу, необхідного для вивчення конкретного матеріалу, у середньому складає 30%, а придбані знання зберігаються в пам'яті значно довше.

Експерти з маркетингу вже давно (до появи в системі навчання програм мультимедіа) помітили виразний зв'язок між методом, за допомогою якого користувач освоював матеріал, і здатністю згадати (відновити в пам'яті) цей матеріал. Наприклад, тільки чверть почутого матеріалу залишається в пам'яті. Якщо користувач має можливість сприймати матеріал зорово, то частка матеріалу, що залишився в пам'яті, підвищується до однієї третини. При комбінованому впливі (через зір і слух) частка засвоєного матеріалу досягає половини, а якщо утягнути користувача в активні дії в процесі вивчення, наприклад за допомогою інтерактивних навчальних програм типу мультимедіа матеріалів, то частка засвоєного може скласти 75% [17, 18, 29, 33].

"Мультимедійний навчальний матеріал - електронне видання, у якому інформація різної природи присутня рівноправно і взаємозалежно для рішення визначених педагогом задач, причому цей взаємозв'язок забезпечений відповідними програмними засобами" [40].

В даний час число назв мультимедійних продуктів виміряється десятками і сотнями тисяч. Вітчизняний ринок мультимедійних продуктів значно менше західного, хоча він, за даними експертів, знаходиться на підйомі, розвивається. Якщо в першому виданні російського довідника по компакт-дисках і мультимедіа 1995 р. перерахованої всього 34 назви таких продуктів, то у виданні 1996 р. - уже більше 112 [49]. У 1997 р. з'явилися нові дані - 160. На початок 2002 р. каталог "Камертон" електронного видавництва "Кордис@Медиа" уключав 400 неігрових електронних, насамперед CD-ROM, видань [30]. А Iнтернет-каталог мультимедіа CD-ROM по культурі, мистецтву й освіті, що складається і поповнюється Центром з проблем інформатизації культури з 1995 р. по дійсний час, охоплює більш 620 назв (вітчизняних виробників) [79].

Поряд з комп'ютерними іграми найбільший комерційний успіх мають навчальні диски. Серед них, наприклад, "Демонстраційно-програмні системи по фізиці й органічній хімії", "Абетка мультимедіа", а також навчальні програми по іноземних мовах. Якість багатьох сучасних мультимедійних продуктів цілком відповідає європейському рівню. Цілий ряд їх успішно продається в Європі, а деякі вітчизняні виробники зараз навіть більше продають своїх виробів на Заході, чим у країнах СНД. У той же час загальна кількість зроблених у країнах СНД електронних видань, включаючи локалізовані, як і раніше на 2-3 порядки менше, ніж, наприклад у США [8З].

Існує безліч ознак для опису, тобто багатоаспектної класифікації, інформаційних масивів, кожний з який представляється істотним з визначеної точки зору. Базовим набором ознак, істотних для більшості задач і класифікації матеріалів, вважають [41, 61, 62, 79]:

-зміст: наприклад, інформація суспільно-політична, правова, персональні дані та інше;

-джерело ІМ: наприклад, офіційна інформація, опублікована та інше;

-приналежність ІМ до визначеної організаційної чи інформаційної системи: наприклад, ресурси архівні, бібліотечні, музейні, НТИ й інші;

-форму власності ІМ: державна (федеральна, суб'єкта федерації), муніципальна, власність громадських організацій, акціонерна, приватна, а також указівка на власника;

-характер використання ІМ (призначення), наприклад, ІМ масові, міжвідомчі, відомчі, регіональні, внутріфірмові, особисті й інші;

-обсяг інформаційного масиву (виражений у порівнянних одиницях виміру);

-відкритість інформації: відкрита, секретна, конфіденційна;

-форму представлення інформації: текстова, цифрова, графічна, мультимедійна й ін.;

-носій ІМ: електронний, паперовий і інше;

-спосіб поширення інформації: мережі (глобальні, локальні), видання та інше;

-природна мова, на якої представлена інформація.

Крім того, найважливішими характеристиками ІМ є такі параметри, як повнота, вірогідність, актуальність і значимість інформації, що міститься в них. У свою чергу, мультимедійні продукти умовно можна розділити на кілька груп, у залежності від того, на які категорії користувачів вони орієнтовані [32].

Найбільш масова група мультимедійних продуктів - комп'ютерні ігри.

Другу групу складають мультимедійні бізнес-додатки.

Третя група - мультимедійні освітні програми, розповсюджувані найчастіше на комп'ютерних компакт-дисках і через систему дистанційного навчання.

У четверту групу входять спеціальні програми, призначені для самостійного виробництва різних мультимедійних продуктів (як аматорських, так і професійних).

Розглянемо третю групу мультимедійних продуктів. На відміну від друкованих навчальні електронні видання можуть використовуватися багатоаспектне: і в довідкових, і в навчальних, і в дозвільних цілях одночасно, тому з визначеною часткою умовності мультимедійні освітні програмні продукти поділяють на наступні основні види [79, стор. 204]:

-енциклопедичні видання, довідники, пізнавальні мультимедіа-програми (до числа найбільш відомих відносяться: "Велика енциклопедія "Кирила і Мефодія"", "Мистецька енциклопедія класичного закордонного мистецтва", "Династія Романових: три століття російської історії" й інші);

-навчальні матеріали (електронні підручники "Інтернет", "Абетка мультимедіа", мультимедійні курси по навчанню іноземним мовам, наприклад Englіsh Gold, економіці, фізиці, а також курси по навчанню роботі з конкретними продуктами фірм);

-художні твори з елементами навчання (наприклад "Світ Аліси");

-путівники по містах і музеях ("Московський Кремль", "Петергоф" і інші);

-каталоги (тритомний мультимедійний каталог редакції журналу "Ауромедиа" і інші).

Велика частина цих видань інтерактивні, тобто забезпечують діалоговий режим користувача і програмного продукту. У ряді видань закладена можливість ведення тематичного, фактографічного пошуку, перевірки і тестування отриманих знань у процесі роботи з даним продуктом і т.д..

Мультимедійний продукт, розроблювальний у нашій магістерській роботі відноситься до мультимедійних навчальних матеріалів (МНМ).

Одна з головних задач для створення МНМ - максимальна ефективність нового продукту. Ясне розуміння можливостей комп'ютера дає апарат для методичного аналізу і формування вимог до електронних видань. Комп'ютер дає нам [61, 62]:

-Інтерактив

-мультимедіа

-моделінг

-комунікативність

-продуктивність

Інтерактив у перекладі з англійського означає "взаємодія". Однак саме взаємодія (шляхом згоди чи боротьби) з навколишнім природним і соціальним середовищем є основа розумного існування. В освітньому процесі роль інтерактиву важко переоцінити. Тут комп'ютер надає революційні можливості.

Іноді поняття інтерактив заміняють терміном "діалог", а інтерактивний режим роботи з комп'ютером називають діалоговим [62, стор. 19]. Дамо формулювання інтерактиву з погляду використання його як педагогічний інструмент. Отже, інтерактив - це взаємодія, найчастіше мають на увазі бінарні взаємодії. означає почергові "висловлення" (у широкому змісті - від видачі інформації до зробленої дії) кожної зі сторін. Причому кожне висловлення виробляється з обліком як попередніх власних, так і висловлень іншої сторони [61, 62, 66].

Мультимедіа - це представлення об'єктів і процесів не традиційним текстовим описом, але за допомогою фото, відео, графіки, анімації, звуку, тобто у всіх відомих сьогодні формах. Виділяють дві основних переваги - якісна і кількісна [77].

Якісно нові можливості очевидні, якщо порівняти словесні описи картини, музики чи процесів у машинобудуванні з безпосереднім аудіовізуальним представленням [62].

Кількісні переваги виражаються в тім, що мультимедіа середовище набагато вище по інформаційній щільності, чим традиційні способи передачі інформації. Дійсно, одна сторінка тексту містить близько 2 Кбайт інформації. Викладач вимовляє цей текст приблизно протягом 1-2 хв. За ту ж хвилину відео приносить порядку 1,2 Гбайт інформації (Г/ДО - 10М>). Безумовно, до простої арифметики потрібно додати ще масу психофізіологічних факторів, тоді ми одержимо зважену оцінку [61].

Моделінг у сучасних умовах - це моделювання реальних об'єктів і процесів з метою їхнього дослідження [54]. Комп'ютерне моделювання народилося практично разом з ЕОМ, і в даний час це самостійна наука. Обчислювальна математика дала основу для побудови моделей об'єктів, процесів, явищ, дослідження яких аналітичними методами було майже неможливо. Моделі досліджувалися чисельними методами за допомогою електронних обчислювальних машин. Широко використовуються і моделі, в основу яких покладені аналітичні вираження того чи іншого ступеня складності, цілий клас складають функціональні моделі, засновані на принципі "чорної шухляди", і багато інших. Усе це поєднується поняттям імітаційного моделювання [61].

Комунікативність - це можливість безпосереднього спілкування, оперативність представлення інформації, контроль за станом процесу [61]. Усе це досягається об'єднанням комп'ютерів у глобальні і локальні мережі. Розумне використання телекомунікацій і локальних сітей надає величезні можливості для освіти. Однак при цьому украй важлива зважена оцінка методичних переваг і технічних обмежень мереж (особливо - глобальних) для вироблення оптимальних рішень [62].

Продуктивність у контексті використання комп'ютера означає автоматизацію нетворчих, рутинних операцій, що віднімають у людини багато сил і часу, тобто, у нашому випадку, продуктивність праці користувача. Швидкий пошук необхідної інформації з ключових визначень у базі даних, доступ до унікальних видань електронних бібліотек і інші oneрації довідково-інформаційного характеру ми перекладаємо на плечі комп'ютера [1].

Якщо перераховані можливості комп'ютера розглядати (з точки зору освіти, то це п'ять нових педагогічних інструментів [62, стор. 23].

Дійсно, інтерактив дозволяє, наприклад, організувавши самоатестацію, тобто перевірити свої знання без участі викладача. В історії освіти така можливість з`явилась вперше. Комунікативність вирішує багато питань доставки інформації в найкоротший термін, дозволяє дистанційно керувати навчальним процесом, забезпечує консультації з кваліфікованими педагогами, де б вони не знаходилися. Це також нові можливості. Ріст продуктивності праці користувача комп'ютера теж нова можливість МНМ, наприклад, якщо порівняти величезні можливості баз даних, електронних енциклопедій, пошукових машин в Internet зі старими технологіями пошуку довідкової інформації, необхідних книг, статей, і перехід кількостей, у якість стає очевидним. Концептуально нові можливості дає сполучення інтерактиву, мультимедіа і моделінга. Інтеграція цих інструментів породжує нову якість у представленні і пізнанні світу.

Розглянемо компоненти мультимедійних навчальних матеріалів. Дані в МНМ це, в основному, контент - те, що ми бачимо і чуємо. Відповідно, контент підрозділяється на візуальний і звуковий ряди [61]. Текст відносять до візуального ряду, але можливості опису абстракцій і деякі особливості збереження і відтворення символьної інформації виділяють її в окремий компонент [62].

Візуальний ряд (ВР) підрозділяється на реалістичний (що відображає реальний світ) і синтезований (створений людиною - мальований). Реалістичний ВР включає статику (фото) і динаміку (кіно), синтезований ВР, відповідно, малюнок і анімацію [22].

Звукоряд на комп'ютері може бути реалістичним ("жива" музика, мова) і синтезованим (MіDі-музика). Ясно, що звук - це завжди динамічний процес [61, 62].

Таким чином, контент МНМ структуризують у наступному вигляді (див. Рисунок 1.2) [62, стор. 26].

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 1.2 - Структура контенту МНМ

Реалізація можливостей нових педагогічних інструментів - інтерактива, мультимедіа, моделінга, комунікативності, продуктивності - є однією з головних задач при розробці МНМ. При цьому інтерактив служить стрижневим інструментом, необхідною умовою реалізації можливостей чотирьох інших [62, стор. 33]. Мультимедіа без інтерактива перетворюється в звичайне ТЗН (навчальний фільм, аудіолекцию, колекцію картинок і ін.). Моделінг, комунікативність і продуктивність користувача взагалі немислимі без інтерактива. Так що мінімальною умовою реалізації можливостей нових педагогічних інструментів є їхнє парне використання, причому одним з елементів будь-якої пари є інтерактив [61].

Розрізняють три основних типи інтерактивності, використовуваних мультимедійними засобами навчання [41, 44, 61, 62, 70 та інші]:

-реактивна взаємодія: студенти виявляють відповідну реакцію на ситуації, що представляються їм. Послідовність завдань жорстко фіксована і можливості керування МНМ незначні ;

-активна взаємодія: студенти контролюють МНМ. Вони самі вирішують, у якому порядку виконувати завдання, і по якому шляху вивчення матеріалу «іти» в рамках роботи з МНМ;

-двостороння взаємодія: студенти і МНМ здатні взаємно адаптуватися один до одного.

У наших МНМ використовується реактивна інтерактивність.

Інтерактивність мультимедійних засобів навчання має на увазі широке коло можливостей впливу на процес навчання і зміст навчальних матеріалів з боку педагогів і студентів, у числі яких:

-маніпулювання екранними об'єктами [15, 25, 26, 51, 65 та інші];

-лінійна навігація - скролінг у рамках екрана [15, 26, 77];

-ієрархічна навігація - вибір змістовних підрозділів за допомогою ієрархічно організованої системи меню[25, 33, 38];

-функція інтерактивної довідки, викликувана спеціальними кнопками на панелі навігації. Найбільш ефективна контекстно-залежна довідка [61, 62];

-взаємодія з користувачем, коли МНМ має можливість відповіді на запити і дії студентів чи педагогів [15, 26, 77 та інші];

-конструктивна взаємодія, коли МНМ надає можливість створення чи конфігурування екранних об'єктів [22, 49];

-рефлективна взаємодія, коли МНМ враховує дії користувача для наступного аналізу (наприклад, для того щоб на основі цієї інформації рекомендувати студенту оптимальну послідовність вивчення матеріалу), вибір між "експертним" чи "ознайомлювальним" варіантом вивчення [33, 62];

-симулятивна інтерактивність у тому випадку, коли екранні об'єкти зв'язані один з одним і взаємодіють таким чином, що настроювання цих об'єктів визначає їх "поведінку" (симулююче реальне функціонування технічних пристроїв, соціальні процеси, і т.п.) [49, 61, 62];

-незаглиблена контекстна інтерактивність, завдяки якій студент утягується в різні види діяльності, що мають неявне дидактичне значення. Цей тип інтерактивності використовується в численних розважально-навчальних мультимедійних програмах і в різних мультимедіа-іграх для студентів [15];

-заглиблена контекстна інтерактивність, що зводиться до специфіки функціонування систем віртуальної реальності, у яких студенти і педагоги занурюються в симулюючий тривимірний світ [33, 62, 77].

У наших МНМ використовується ієрархічна навігація по змісту лабораторних робіт, взаємодія з користувачем, коли МНМ реагує на дії студента і продовжує свою роботи при натисканні на потрібну кнопку, та незаглиблена контекстна інтерактивність завдяки якій студент мотивується до виконання лабораторної роботи.

Найважливішою проблемою інформатизації освіти є відношення педагогічного корпуса до комп'ютерних технологій навчання (КТН). Спектр думок тут досить широкий: від повного неприйняття до захопленої підтримки. Одні [5, 14, 39, 64, 65, 66 та інші.] приписують КТН фантастичні можливості і висловлюють побоювання, що комп'ютер витисне викладача з освіти, інші [1, 15, 26, 63, 76 та інші.] вважають комп'ютер зайвим тягарем. У цих умовах необхідно чітко представляти можливості і роль комп'ютера в освітньому процесі, потенціал комп'ютерних технологій навчання і вплив КТН на склад і зміст викладацької роботи. Розглянемо спрощену схему процесу навчання дисципліні «Системи автоматизованого проектування» з трьох компонентів (рисунок 1.3).

Одержання (передача/прийом) інформації (лекція), Платон, як відомо, робив це, в основному, в усній формі, розмовляючи з учнями в саду, Сучасні педагоги читають лекції, проводячи заняття, віщаючи в аудиторіях. З появою в XV ст. друкарства малодоступні рукописи поступилися місцем багатотиражним поліграфічним виданням, що значною мірою індивідуалізувало одержання інформації, визначило роль самостійної (без викладача) роботи, як невід'ємну частину навчального процесу. Технології XX--ХХІ ст. дали технічні засоби навчання, що доповнили аудиторну лекцію аудіовізуальними ілюстраціями. Крім того, ТЗН істотно розширили можливості самостійного навчання [61].



Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 1.3 - Спрощена схема моделей процесу навчання

У нашому випадку, педагог демонструє на екрані мультимедійну презентацію, розроблену у програмі Microsoft Power Point. Технічний засіб, що проектує зображення на екран - мультимедійний проектор. У презентації до лекції зображені основні визначення та аспекти лекційного заняття, схеми, таблиці, які педагог, у традиційній моделі навчання, повинен малювати їх на дошці. Також, зображені ілюстрації для більшої наглядності об'єктів та відеофрагменти процесів у машинобудуванні.

Лабораторні заняття. На лабораторних заняттях окрім розглянення методичних рекомендацій студенти проглядають і мультимедійні навчальні матеріали. У МНМ візуально та аудіально із застосуванням інтерактива та моделінга роз'яснюється виконання лабораторної роботи. Наприклад, у лабораторній роботі студенти повинні у програмі SolidWorks розробити модель деталі по перетинах. У текстових методичних рекомендаціях описується процес розробки деталі по перетинах, але у МНМ студент за допомогою інтерактиву виконує цю лабораторну роботу за вказівками педагога (аудіальна інформація у МНМ). Якщо студент натисне не на ту кнопку, то МНМ далі просуватися не буде. МНМ буде чикати коректної дії студента. Після перегляду МНМ студент повинен виконати лабораторну роботу вже самостійно у програмі SolidWorks.

Атестація. Студент відповідає на питання комп'ютерного тестування. Результати тестування розраховуються автоматично на комп'ютері та відправляються на комп'ютер педагога. Також, атестація може проводитися разом із педагогом біля комп'ютера.

З погляду викладача мультимедійні технології не тільки знімають рутинні проблеми, але і дозволяють перейти від віщання до творчої дискусії зі студентами, спільним дослідженням новим формам навчання, у цілому - до більш творчої роботи.

З погляду студента, мультимедійні технології значно індивідуалізують навчальний процес, збільшують швидкість і якість засвоєння навчального матеріалу, істотно підсилюють практичну цінність, у цілому - підвищують якість світи.

2. Створення мультимедійних навчальних матеріалів

2.1 Інтерфейс програми Adobe Captivate 3, призначеної для створення мультимедійних навчальних матеріалів

2.1.1 Запуск програми

1. Для запуску програми натискаємо кнопку ПУСК на панелі задач Робочого столу, вибираємо Всі програми/Adobe Captivate 3

З'являється стартова сторінка програми Adobe Captivate 3 (рисунок 2.1).

Рисунок 2.1 - Стартова сторінка Adobe Captivate 3

Стартова сторінка має три основних об'єкта, дивись таблицю 2.1.

Таблиця 2.1 - Об'єкти стартової сторінки

№	Англійська назва	Український еквівалент	Властивості вікна
1	Open a recent project	Відкриття раніше створеного проекту	Відкриття проектів Adobe Captivate 3 чи проектів користувача
2	Record a new project	Запис нового проекту	Запис або створення нового проекту
3	Getting started tutorials	Одержання стартових навчальних посібників	Перегляд навчальних посібників по створенню, запису, опублікуванні в різні формати проектів; створенню текстових слайдів; додавання аудіо- і відео- файлів, інтерактивних елементів і спеціальних елементів Adobe Captivate 3

2.1.2 Запис нового проекту

Розглянемо докладніше створення нового проекту в Adobe Captivate 3.

Методи запису програми Adobe Captivate 3 дозволяють швидко і легко створити нове інтерактивне моделювання чи демонстрацію.

1. Щоб створити новий проект натисніть у Стартовому вікні кнопку Record or create a new project (Запис чи створення нового проекту).

2. З'являється вікно «Опції нового проекту» (рисунок 2.2).

Рисунок 2.2 - Опції нового проекту

У цьому вікні необхідно вибрати тип проекту, який ви хочете створити й опції по його створенню, дивись таблицю 2.2.



Таблиця 2.2 - Типи нового проекту

№	Англійська назва	Російський еквівалент	Властивості вікна
1	Software Simulation	Комп'ютерне моделювання	Натисніть цю опцію, якщо вам необхідно записати моделювання по фіксації екрану комп'ютера. Цю опцію найкраще використовувати для програмування комп'ютерного моделювання і демонстрації процесів
2	Scenario Simulation	Моделювання сценарію	Виберіть цю опцію, якщо вам необхідно створити сценарій, що базується на навчанні. Цей проект найкраще використовувати для сценарного й інтерактивного навчання такого, як рольова гра, торги і тренінги
3	Other	Інші типи проектів	Blank Project - створення проекту індивідуального розміру без запису процесу з екрану; Image Project -створення нового проекту за допомогою імпортування вже наявних графічних файлів; Import From Microsoft Power Point - створення нового проекту за допомогою імпортування слайдів з проекту Microsoft Power Point; Create Project From Template - створення нового проекту використовуючи раніше збережений шаблон.

При створенні наших мультимедійних навчальних матеріалів ми використовували опцію створення нового проекту Software Simulation. При виборі її у вікні(рисунок 2.2) з'являються три типи створення проекту:

Application - Створення нового проекту використовуючи безліч опцій запису. Звичайно, цей тип використовують для запису усіх дій у межах одного вікна. Наприклад, якщо ви хочете створити проект про те, як відкривати документ у Microsoft Word, виберіть цей тип, потім вибираєте вікно Word. Причому, вікно, яке ви хочете записати повинне бути відкритим перед стартом запису нового проекту.

Custom Size - Користувач сам визначає розмір і положення записуючого вікна. Цей тип використовують для запису проекту визначеного розміру. Ця опція зручна коли вам необхідно записати проект точного розміру, тоді ви зможете підігнати його під вікно чи потрібний вам фрагмент вікна.

Full Screen (повний екран) - Запис повного вмісту комп'ютерного екрана. Цей тип використовують для запису за допомогою захоплення всього екрана монітора. Цю опцію добре використовувати, якщо вам необхідно записати кілька різних вікон у рамках одного екрану.

У нашій роботі ми використовували перший тип створення нового проекту - Application. Після вибору цього типу і натискання на кнопку ОК з'являється діалогове вікно запису (рисунок 2.3) і рамка запису, яка відображається червоним кольором.

...