Технологія створення мультимедійного забезпечення навчання машинобудівним системам автоматизованого проектування

-підлога зелений чи жовтогарячий, червонясто-жовтогарячий;

вікна орієнтовані на захід:

- стіни жовто-зелений чи блакитнувато-зелений кольори;

- підлога зелений чи червонясто-жовтогарячий.

У приміщеннях, де знаходиться комп'ютер, необхідно забезпечити наступні величини коефіцієнта відбиття: для стелі: 60...70%, для стін: 40...50%, для підлоги: близько 30%. Для інших поверхонь і робочих меблів: 30...40% [32, 74].



5.1.4 Забезпечення безпеки під час роботи з навчальним устаткуванням

Вимоги безпеки під час роботи [10].

1. З відеодисплейним терміналом

1.1. Необхідно стійко розміщати клавіатуру на робочому столі, не допускаючи її хитання. Разом з тим повинна бути передбачена можливість її поворотів та переміщення. Положення клавіатури й кут її нахилу повинні відповідати побажанням користувача.

1.2. Для зменшення несприятливого впливу на користувача приладів типу «миша» (вимушена поза, необхідність постійного контролю за якістю дій) потрібно забезпечити вільну велику поверхню столу для переміщення «миші» й зручного упору ліктьового суглобу.

1.3. Не допускаються сторонні розмови, дратуючі шуми.

1.4. Періодично при вимкненому комп'ютері видаляти трохи зволоженою мильним розчином хлопчатопапірною серветкою пил з поверхонь апаратури. Екран дисплею протирають ватою, змоченою спиртом.

Забороняється використовувати жидкосні або аерозольні засоби для чистки поверхонь комп'ютера.

1.5. Забороняється:

- самостійно ремонтувати апаратуру, тим більш ВДТ, де кінескоп знаходиться під високою напругою (приблизно 25 кВ);

- ремонт апаратури виконують тільки спеціалісти по технічному обслуговуванні комп'ютерів, вони ж раз у півроку повинні відкривати системний блок і видаляти пилососом зібравшуюся там пилюку і бруд;

- класти будь які предмети на апаратуру комп'ютера, бутерброди та напої на клавіатуру або поряд з нею - це може вивести її із ладу;

- закривати будь чим вентиляційні отвори апаратури, що може привести до її перегріву і виходу із ладу;

1.6. для зняття статичної електрики рекомендується час від часу торкатись до металевих поверхонь (батарея центрального опалення і т.п.);

1.7. для зниження напруги праці на комп'ютері необхідно рівномірно розподіляти та чередувати характер робіт у відповідності з їх складністю, з ціллю зменшення негативного впливу монотонії доцільно застосовувати чередування операції вводу тексту і числових даних (зміна змісту робіт), чередування редагування текстів і вводу даних (зміна змісту і темпу роботи) і т.д.

1.8. Для зменшення негативного впливу на здоров'я робітників виробничих факторів, пов'язаних з роботою на комп'ютерах, необхідно раціонально організовувати режим праці і відпочинок.

1.9. Під час регламентованих перерв з метою зниження нервово-емоційного напруження і вломлення зорового аналізатору, котрі розвиваються у користувачів, видалення негативного впливу гіподинамії і гіпокінезії, попередження розвитку позотонічного втомлення рекомендується виконувати комплекс вправ виробничої гімнастики, а також в спеціально обладнаних приміщеннях проводити сеанси психофізіологічного розвантаження.

2. На лазерних принтерах

2.1. Розташовувати принтер необхідно поряд з системним блоком так, щоб з`єднальний шнур не був натягнутим. Забороняється ставити принтер на системний блок.

2.2. Перед тим, як програмувати роботу принтера, впевнитись, що він знаходиться у режимі зв'язку з комп'ютером.

2.3. Для досягнення найбільш чистих, з високою роздільністю зображень та щоб не зіпсувати апарат, повинен використовуватись папір, вказаний в інструкції до принтеру.

Зрізи папіру повинні бути зроблені гострим лезом без заусенеців - це зменшить вірогідність зминання папіру.

2.4. забороняється використовувати папір:

- надрукований з одного боку;

- вага якого виходе за рамки рекомендуємої;

- черезмірно гладкий і блискучий, а також високотукстурований;

- ламінований;

- рваний, зморщений або папір з нерегулярними отворами від дироколу або степлеру;

- перфорований на декілька частин або папіросний (основи копіювального паперу);

- фірмові бланки, заголовки яких надруковані нетермостійкими фарбами, витримуючими 200С в продовж 0,01 сек.: ці фарби можуть перейти на термозакріплюючий валик і стати причиною дефектів друку.

2.5. Використовувати прозорі плівки, аналогічні плівки фірми ЗМ. Для друку на прозорих матеріалах, а також повинні бути застосовані відповідні лотки.

2.6. При зминанні паперу відкрити кришку й акуратно витягнути лоток з папером. Необхідно бути обережними, щоб не обпалитися при вийманні листа з термозакріплюючого пристрою.

2.7. Дотримувати правила зберігання картриджу згідно інструкції фірми виробника. Забороняється: зберігати картридж без упаковки; ставити картридж на торець, тобто вертикально; перевертати картридж етикеткою донизу; відкривати кришку валика і торкатись до нього; самому заповнювати використаний картридж.

2.8. При погіршенні якості друку (сліди тонера на папері) почистіть принтер зсередини від видимих слідів тонера. Перед чистою принтер необхідно вимкнути.

3. При роботі на устаткуванні не можна торкатися струмоведучих частин штепселів і вилок, сполучних шнурів і кабелів, захисного кожуха монітора

3.1. Шнури повинні бути в повній справності: ізоляційні втулки штепселів не повинні мати тріщин, а шнури -- оголених місць.

3.2. Включати шнури і проводи можна тільки при виключеному устаткуванні, тримаючи їх за ізоляційні втулки.

4. Двері і вікна приміщення необхідно тримати завжди закритими.

5. Руки, одяг і взуття персоналу повинні бути завжди сухими.

5.1.5 Організація робочого місця користувача

Фактичне розташування робочого місця в приміщенні повинне відповідати плануванню, погодженої зі службою охорони праці чи техніки безпеки і затвердженої технічним керівником організації [32]. Це дозволило скласти зразкове розташування робочих місць у комп'ютерному кабінеті (рис. 5.1 - рис. 5.6).

Рис. 5.1. Найменш прийнятний (із точки, зору забезпечення електромагнітної безпеки) варіант взаємного розташування робочих місць

Рис. 5.2. Перепланування робочих місць, що рекомендується, на зображенні на рис. 5.5



Рис. 5.3. Найбільш небезпечне розташування великої кількості робочих місць з ЕОМ.

Рис. 5.4. Одне з найбільш прийнятних планувань великої кількості робочих місць.

Рис. 5.5. Розташування моніторів на робочих місцях із взаємним екрануванням їхніх полів

Рис. 5.6. Найбільш оптимальне планування великої кількості робочих місць



Планування приміщення повинне бути розміщене в доступному для огляду місці. Відповідно до затвердженого Положення по атестації робочих місць кожне робоче місце повинне мати порядковий номер по єдиній системі даного підприємства (установи). Доцільно, щоб неодмінною приналежністю робочого місця з ВДТ був паспорт, що представляє собою добірку таких документів як [32]:

- схема розміщення технічних засобів зі схемою електроживлення;

- технічні описи і посібник з експлуатації на технічні засоби;

- перелік технічних засобів із указівкою типу, року випуску, заводського, інвентарного номера;

- сертифікати (їхньої копії) на відповідність технічних засобів вимогам по електромагнітній сумісності і безпеці;

- результати (із указівкою дати) поточного періодичного контролю гігієнічного стану робочого місця;

- дані по типу й ефективності індивідуальних засобів захисту оператора і т.п.;

- результати контролю електромагнітних полів.

Оформлення і правильність ведення паспорта повинний організовувати відповідальний по охороні праці даного підприємства (установи).

Особливо необхідно зупинитися на організації робочого місця з великою кількістю периферійних пристроїв - коли користувач у силу обставин оточений різною оргтехнікою. З високим ступенем вірогідності можна сказати - при надійному заземленні кожного з периферійних пристроїв, при справності заземлювальної шини інформаційних ланцюгів, що зв'язують периферійні пристрої, останні не вносять істотного внеску в загальний рівень електромагнітних полів. Основну увагу при цьому необхідно, приділити максимальному видаленню від користувача дисплея і системного блоку [25].

Об'єднавши відзначені вище рекомендації можемо охарактеризувати варіанти компонування робочого місця користувача ЕОМ (рис. 5.7(а,б), рис. 5.8, рис. 5.9, рис. 5.10).

(а) (б)

Рис. 5.7. Компонування робочого місця, що рекомендуються

Рис. 5.8. Небажане компонування робочого місця

Рис. 5.9. Неприпустиме компонування робочого місця



Рис. 5.10. модернізація робочого місця, що рекомендується для компонування на рис. 5.9

Цифрами на малюнках позначені:

1. Робоче місце користувача.

2. Клавіатура.

3. Дисплей (монітор).

4. Системний блок ЕОМ.

5. Притер.

6. Розетки живлення.

7. Мережні кабелі живлення блоків ЕОМ.

8. Металева заземлена труба

Безпосередньо в аудиторії 113/4 компонування робочого місця користувача ЕОМ відбувається за рис. 5.7(б). Перед допуском студентів до роботи керівник проводить інструктаж. При необхідності чи на прохання студента викладач показує правильні і безпечні прийоми виконання робіт. Після інструктажу всі студенти розписуються в журналі з охорони праці.

Головними елементами робочого місця програміста є стіл і крісло. Основним робочим положенням є положення сидячи [17].

Розміщення робочих місць користувачів ПК повинне відповідати "Державним санітарним правилам і нормам устаткування кабінетів комп'ютерної техніки в навчальних закладах і режиму праці студентів на персональних комп'ютерах" (ДсанПіН 5.5.6.009 - 98), ДСТ 12.3.032 - 78, ДСТ 21889 - 76, ДСТ 22269 - 76 площа приміщення на одне робоче місце студента повинна становити 6м2, а обсяг - не менш 20 м3. Площа навчальних приміщень з ПК повинна розраховуватися на пів групи студентів, але не більш 12 чоловік. Також робоче місце студента повинне бути автономним [29, 32].

Робоча поза сидячи викликає мінімальне стомлення програміста. Раціональне планування робочого місця передбачає чіткий порядок і постійність розміщення предметів, засобів праці і документації. Те, що потрібно для виконання робіт частіше, розташовано в зоні легкої досяжності робочого простору [17].

Моторне поле - простір робочого місця, у якому можуть здійснюватися рухові дії людини.

Максимальна зона досяжності рук - це частина моторного поля робочого місця, обмеженого дугами, описуваними максимально витягнутими руками при русі їх у плечовому суглобі.

Оптимальна зона - частина моторного поля робочого місця, обмеженого дугами, описуваними передпліччями при русі в ліктьових суглобах з опорою в точці ліктя і з відносно нерухомим плечем.

Оптимальне розміщення предметів праці і документації в зонах досяжності [17, 30, 32]:

ДІСПЛЕЙ розміщається в зоні а (у центрі);

СИСТЕМНИЙ БЛОК розміщається в передбаченій ніші столу;

КЛАВІАТУРА - у зоні г/д;

"МИША" - у зоні в праворуч;

СКАНЕР - у зоні а/б (ліворуч);

ПРИНТЕР - знаходиться в зоні а (праворуч);

ДОКУМЕНТАЦІЯ: необхідна при роботі - у зоні легкої досяжності долоні, а у висувних шухлядах столу - література, невикористовувана постійно.

На рис. 5.12 показаний приклад розміщення основних і периферійних складових ПК на робочому столі програміста.

Для комфортної роботи стіл повинний задовольняти наступним умовам [17]:

-висота столу повинна бути обрана з урахуванням можливості сидіти вільно, у зручній позі, при необхідності спираючи на підлокітники;

-нижня частина столу повинна бути сконструйована так, щоб програміст міг зручно сидіти, не був змушений підгортати ноги;

-поверхня столу повинна мати властивості, що виключають появу відблисків у полі зору програміста;

-конструкція столу повинна передбачати наявність висувних шухляд (не менш 3 для збереження документації, листингов, канцелярських принад);

-висота робочої поверхні рекомендується в межах 680-760мм. Висота поверхні, на яку встановлюється клавіатура, повинна бути близько 650мм.

Велике значення надається характеристикам робочого крісла [17]. Так, що рекомендується висота сидіння над рівнем підлоги знаходиться в межах 420-550 мм. Поверхня сидіння м'яка, передній край закруглений, а кут нахилу спинки - регульований.

Необхідно передбачати при проектуванні можливість різного розміщення документів: збоку від відеотермінала, між монітором і клавіатурою і т.п. Крім того, у випадках, коли відеотермінал має низьку якість зображення, наприклад помітні мелькання, відстань від очей до екрана роблять більше (близько 700мм), чим відстань від ока до документа (300-450мм). Узагалі при високій якості зображення на відеотерміналі відстань від очей користувача до екрана, документа і клавіатури може бути рівним [32].

Положення екрана визначається [17]:

-відстанню зчитування (0,6...0,7м);

-кутом зчитування, напрямком погляду на 200 нижче горизонталі до центра екрана, при цьому екран перпендикулярний цьому напрямку.

Повинна також передбачатися можливість регулювання екрана:

-по висоті +3 см;

-по нахилі від -100 до +200 щодо вертикалі;

-у лівому та правому напрямках.

Велике значення також надається правильній робочій позі користувача. При незручній робочій позі можуть з'явитися болю в м'язах, суглобах і сухожиллях. Вимоги до робочої пози користувача відеотермінала наступні [17]:

-голова не повинна бути нахилена більш ніж на 200 ,

-плечі повинні бути розслаблені,

-лікті - під кутом 80 ...100 ,

-передпліччя й кисті рук - у горизонтальному положенні.

Причина неправильної пози користувачів обумовлена наступними факторами: немає гарної підставки для документів, клавіатура знаходиться занадто високо, а документи - низько, нікуди покласти руки і кисті, недостатній простір для ніг.

З метою подолання зазначених недоліків даються загальні рекомендації: краще пересувна клавіатура; повинні бути передбачені спеціальні пристосування для регулювання висоти столу, клавіатури й екрана, а також підставка для рук [32].

Істотне значення для продуктивної і якісної роботи на комп'ютері мають розміри знаків, щільність їхнього розміщення, контраст і співвідношення яркостей символів і фону екрана. Якщо відстань від очей оператора до екрана дисплея складає 60...80 см, то висота знака повинна бути не менш 3мм, оптимальне співвідношення ширини і висоти знака складає 3:4, а відстань між знаками - 15...20% їхньої висоти. Співвідношення яскравості тла екрана і символів - від 1:2 до 1:15 [17].

Під час користування комп'ютером медики радять установлювати монітор на відстані 50-60 см від очей. Фахівці також вважають, що верхня частина відеодисплея повинна бути на рівні очей або трохи нижче. За Правилами охорони праці під час експлуатації ЕОМ [26] відстань від екрана до ока користувача повинна складати: при розмірі екрану по діагоналі

35/38 см (14”/15”) - 600-700 мм.

43 см (17”) ---- 700-800 мм.

48 см (19”) ---- 800-900 мм.

53 см (21”) ---- 900-1000 мм.

Створення сприятливих умов праці і правильне естетичне оформлення робочих місць на виробництві має велике значення як для полегшення праці, так і для підвищення його привабливості, що позитивно впливає на продуктивність праці.

5.2 Гігієна праці

Шкідливості в комп'ютерному класі.

У комп'ютерному кабінеті можуть виникати такі шкідливі і небезпечні фактори [26]:

- наявність шуму та вібрації;

- м'яке рентгененівське випромінювання;

- електромагнітне випромінювання;

- ультрафіолетове і інфрачервоне випромінювання;

- електростатичне поле між екраном і оператором;

- наявність пилу, озону, оксидів азоту й аероіонізації;

- проявлення відхилень у здоров'ї користувача.

Метереологічні умови

Категорія робіт з ваги

Згідно нормованим параметрам категорії робіт з ваги (див. Табл. 5.1) при роботі у лабораторії виконується категорія І - а.

Таблиця 5.1 - Нормовані параметри мікроклімату для приміщень з ВДТ та ПЕОМ

Час року	Категорія робіт	Температура повітря, °С	Відносна вологість повітря,%	Швидкість руху повітря, м/хв
холодний	легка I - а	22 - 24	40 - 60	0,1
теплий	легка I - а	23 - 25	40 - 60	0,1

У табл. 5.2 представлені відомості про регламентовані перерви, які необхідно робити при роботі на комп'ютері, у залежності від тривалості робочої зміни, видів і категорій трудової діяльності з ВДТ і ЕОМ (відповідно до ВДОП 200-5.04-99 «Інструкція з охорони праці при роботі на комп'ютерах»).

Таблиця 5.2 - Час регламентованих перерв при роботі на комп'ютері

Категорія праці з ВДТ або ЕОМ	Рівень навантаження за робочу зміну при видах роботи з ВДТ	Сумарний час регламентованих перерв, хв
	Група А, кількість знаків	Група Б, кількість знаків	Група В, годин	При 8-годинній зміні	При 12-годинній зміні
I	до 20000	до 15000	до 2,0	20	60
II	21 000-40000	16 000-30000	2,1-4,0	40	80
III	більш 40 000	більш 30 000	більш 4,0	60	110

У відповідності із ВДПО 200-5.04-99 усі види трудової діяльності, зв'язані з використанням комп'ютера, розділяються на три групи:

Група А - робота із зчитуванням інформації з екрану ВДТ чи ЕОМ із попереднім запитом;

Група Б - робота з введенням інформації;

Група В - творча робота в режимі діалогу з ЕОМ.

Безпосередньо у аудиторії 113/4 при виконанні лабораторної роботи (3 год.) з дисципліни САПР студенти виконують роботу групи В категорії ІІ.

Система опалення.

Система опалення використовується тільки в холодний період року. Для опалення комп'ютерних лабораторій використовується водяне центральне опалення.

У водяних системах опалення нагріта вода подається в нагрівальні прилади. При цьому температура поверхні нагрівальних приладів не перевищує 80 - 95 °С. У цілому ця система опалення гігієнічна, надійна в експлуатації і забезпечує можливість регулювання температури в широких межах.

Кондиціонування повітря

Приміщення з ЕОМ повинні бути обладнані системами опалення, кондиціонування повітря або Приливно-витяжною вентиляцією відповідно до СНиП 2.04.05-91 «отопление, вентиляция и кондиционирование». Параметри мікроклімату, іонного складу повітря, вміст шкідливих речовин на робочих місцях, оснащених відеотерміналами, повинні відповідати нормативним параметрам мікроклімату для приміщень (табл. 5.1) та рівням іонізації повітря приміщень (табл. 5.3).

Таблиця 5.3 - Рівні іонізації повітря приміщень при роботі на ВДТ та ПЕОМ

Рівні	Кількість іонів і 1 см3 повітря
	n+	n-
Мінімально необхідні	400	600
Оптимальні	1500-3000	3000-5000
Максимально допустимі	50000	50000

У комп'ютерних лабораторіях повинний бути забезпечений триразовий обмін повітря за одну годину. Для забезпечення постійних параметрів мікроклімату (температури, вологості, швидкості руху і чистоти повітря) у лабораторіях можуть бути встановлені побутові кондиціонери типу БК - 1500, БК - 2000, БК - 2500.

У лабораторіях застосовується загальнообмінна штучна вентиляція в сполученні з місцевою. Загальнообмінна вентиляція використовується для забезпечення в лабораторіях відповідних мікрокліматичних параметрів; місцева - для охолодження власне ЕОМ і допоміжних пристроїв (автономна витяжна вентиляція).

Сучасні ЕОМ конструюються в стандартних стійках, що має рами і панелі для розміщення плат, на яких кріпляться логічні й інші елементи ЕОМ. Вентиляція стійок ЕОМ забезпечується невеликими вентиляторами, убудованими в стійки і рами.

Освітлення

Приміщення з ПК повинні мати природне і штучне освітлення. При поганому освітленні знижується продуктивність праці користувачів ПК, можлива поява великої утоми.

Природне освітлення в приміщеннях із ПК відповідає вимогам ДБНВ 25 - 28 - 2006. Природне освітлення передбачено бічне, одностороннє вікно. Для захисту від прямих сонячних променів, що створюють прямі і відбиті відблиски з поверхні екранів і клавіатури, в аудиторії містяться сонцезахисні пристосування, на вікнах -- жалюзі. Оптимальне природне освітлення простіше створити в невеликих приміщеннях на 5 - 8 робочих місць.

Штучне освітлення в приміщеннях з робітниками місцями, обладнаними ПК, повинне виповнюватися системою загального рівномірного освітлення, норма освітленості 300 - 500 лк. Як джерело штучного освітлення повинні використовуватися люмінесцентні лампи типу ЛП, світильники типу ЛПО 36, ЛПО 13.

Для забезпечення нормованих значень освітленості в приміщеннях із ПК потрібно мити вікна і світильники не менш двох разів на рік і вчасно змінювати лампи, що перегоріли.

Шум, вібрація

На робочих місцях у приміщеннях лабораторії шум створюється технічними засобами, установками кондиціонування повітря, перетворювачами напруги, компресорами й іншим устаткуванням.

Шум шкідливо впливає не тільки на органи слуху, але і на весь організм людини через центральну нервову систему. Люди, що працюють в умовах підвищеного шуму, скаржаться на швидку стомлюваність, головний біль, безсоння. У людини послабляється увага, погіршується пам'ять. Усе це приводить до значного зниження продуктивності праці, росту кількості помилок у роботі.

Джерелами шуму при роботі з ПК є твердий диск, вентилятор блоку живлення, вентилятор, розміщений на процесорі, швидкісні CD - ROM, механічні сканери, пересувні механічні частини принтера. При роботі вентиляційної системи ПК, що забезпечує оптимальний температурний режим електронних блоків, створюється аеродинамічний шум [32]. Шум, що створюється працюючими ПК, є широкополосним, постійним з аперіодичним посиленням при роботі принтером. Класи комп'ютерної техніки рекомендується облаштовувати ПК, рівень звукової потужності якої не перевищує 45 дБ.

Зниження рівня шуму в комп'ютерних лабораторіях можна забезпечити в такий спосіб [32]:

- використання блоків живлення ПК із вентиляторами на гумових підвісках;

- переведення твердого диска в режим сплячки, якщо комп'ютер не працює протягом тривалого часу;

- використання ПК, яких вентилятор на процесорі установлений виготовлювачем;

- використання 24 - 32 швидкісних CD - ROM, що створюють менше шуму, чим швидкісні CD - ROM;

- зміна матричних голчастих принтерів струминними і лазерними принтерами.

5.3 Пожежна безпека

Пожежонебезпека лабораторії

Можливі причини пожежі комп'ютерної лабораторії [42]:

- вплив пальних речовин окислювача і джерел запалювання;

- використання електричних пристроїв;

- нагромадження статичної електрики;

- використання електроізоляційного матеріалу;

- використання кабельних ліній.

Категорія лабораторії по пожежонебезпеці "В" - пожежонебезпечна - тверді спаленні речовини і матеріали.

Клас пожежонебезпечності П - ІІа - зони приміщень, у яких містяться тверді чи волокнисті пальні речовини нездатні переходити в завислий стан.

Можливі класи пожеж у лабораторії:

- А - звичайні тверді пальні матеріали (дерево, папір, гума);

- Е - устаткування під напругою.

Ступінь вогнестійкості будинку, де знаходиться комп'ютерна лабораторія - ІІ [82].

Протипожежні заходи

Одним з основних елементів автоматичної установки пожежної сигналізації (АУПС) є пожежні сповіщувачі - пристрої, що формують сигнал про пожежу. Розрізняють пожежні сповіщувачі ручної та автоматичної дії Ручний пожежний сповіщувач вмикає людина, що виявила пожежу, шляхом натискання на пускову кнопку. Вони можуть використовуватися для подачі встановлюються як додатковий технічний засіб автоматичної АУПС.

Автоматичні пожежні сповіщувачі спрацьовують без участі людини від дії на них чинників, що супроводжують пожежу: підвищення температури, дим, полум`я.

Теплові пожежні сповіщувачі за принципом дії підрозділяються на: максимальні (ИТ-Б, ИТ2-Б, ИП 105, СПТМ-70), які спрацьовують при досягненні порового значення температури повітря на швидкість наростання градієнта температури; максимально-диференційні (ИТ 1-МДБ, D-601), які спрацьовують від тої чи іншої переважаючої зміни температури.

Димові пожежні сповіщувачі виявляють дим фотоелектричним (оптичним) чи радіоізотопним методом. Принцип дії оптичного сповіщувача пожежного димового ИПД-1 базується на реєстрації розсіяного світла (ефекті Тіндола). Випромінювач і приймач, що працюють в інфрачервоному світлі, розташовані в оптичній камері таким чином, що промені від випромінювача не можуть потрапити безпосередньо на приймач. У випадку пожежі дим потрапляє в оптичну камеру сповіщувача. Світло від випромінювача розсіюється часточками диму і потрапляє в приймач. Внаслідок цього формується сигнал «Пожежа» і подається на приймально-контрольний прилад. В радіоізотопному сповіщувачі диму чутливим елементом слугує іонізаційна камера з джерелом -випромінювання. Дим, який утворюється при пожежі, знижує ступінь іонізації в камері, що й реєструється сповіщувачем.

Пожежні сповіщувачі полум`я (ИП, ИП-П, ИП-ПБ) дозволяють швидко виявити джерело відкритого полум`я в ультрафіолетовій чи інфрачервоній частинах спектра. Комбіновані сповіщувачі ІПК-1, ІПК-2, ІПК-3 контролюють відразу два чинника, що супроводжують пожежу: дим та температуру.

Пожежні сповіщувачі характеризуються: порогом спрацювання - найменшим значенням параметра, на який вони реагують; інерційністю - часом від початку дії чинника, що контролюється до моменту спрацювання; захищуваною площею - площею підлоги, яку контролює один сповіщувач. В табл. 5.4 наведені порівняльні характеристики сповіщувачів різних типів.

Таблиця 5.4 - Порівняльна характеристика сповіщувачів різних типів

Показник сповіщувача	Вид сповіщувача
	теплові	димові	полум`я
Інерційність, с	60--120	5--25	0,1
Захищувана площа, м2	15--30	55--85	80--120

У лабораторії застосовують вуглекислотні вогнегасники для електронного устаткування - 2 штуки - 20 м2; і порошкові вогнегасники ВП - 2 штуки - 100 м2.

У комп'ютерній лабораторії 113/4 застосовують автоматичні системи повідомлення про пожежу, димові сповіщувачі типу ИПД-1 М. Установка димових сповіщувачів відбувається за схемою (див. рис. 5.13) згідно з таблицею 8.28 [33, стор. 332]. Так площа лабораторії становить 55 м2 (5 м. * 11 м.) з висотою стелі 3 м. По таблиці 8.28 визначаємо максимальну відстань від стіни до сповіщувача - 4,5 м. Визначаємо максимальну відстань між сповіщувачами - 9,0 м. Отже, у лабораторії під покриттям (на стелі) встановлюємо два сповіщувача, причому, відстань між ними складає 6 м., а відстань від кожної стіни 2,5 м.

Рис. 5.13. Схема розміщення точк5ових димових сповіщувачів у 113/4 аудиторії.

При установці сповіщувачів повинне бути:

- приміщення висотою не більш 9 м;

- температура спрацьовування на 20°С вище нормальної температури навколишнього середовища;

-в одному приміщенні встановлюють не менш двох сповіщувачів.

До евакуаційних шляхів відносять такі, котрі ведуть до евакуаційного виходу і забезпечують безпечний рух людей протягом визначеного часу. Найбільш розповсюдженими шляхами евакуації є коридори, проходи, фойє, сходи. Кількість евакуаційних виходів з будинків, приміщень з кожного поверху будинку повинне бути не менш двох.

Внутрішнє протипожежне водопостачання у разі небезпеки чи ушкодження повного виходу з ладу електронного устаткування можливо у виняткових випадках, коли пожежа загрожує прийняти великі розміри. При цьому кількість води, подаваної на гасіння, повинне бути мінімальним, а пристрій ЕОМ необхідно захистити від улучення води, накриваючи їх чи брезентом полотниною. Усередині лабораторій прокладка водопроводів і установка пожежних кранів не допускається.



Перелік посилань

1. Аленичева Е. Электронный учебник. Проблемы создания и оценки качества // Высшее образование в России. - 2001. - С.121-124

2. Альтман Р.Б. Microsoft Office PowerPoint 2003 для Windows. - М.: ДМК-пресс, 2004. - 415 с.

3. Антопольский А.Б. Информационные ресурсы России: Учеб. Пособие. - М.: изд-во «Профиздат», 2003. - 314 с.

4. Артамонов Е.И., Марковский А.В., Шипилина Л.Б. Организация работы пользователей САПР в Internet. - См.: http://www.osp.ru

5. Архипова А.И. Концепция проектирования информационных и компьютерных технологий в вузе // Тр. Кубан. технол. ун-та. - 2002. - Т.16. - С.177-188.

6. Баканов В.М. Программирование мультимедиа-систем: Учеб. Пособие. - Москва: МГАПИ, 2004. - 122 c.

7. Белова Н.А. Безопасность жизнедеятельности. - М.: Знание, 2000. - 364 с.

8. Беспалько В.П. Теория учебника. Дидактический аспект. - М.: Педагогика, 1988. - 160 с.

9. Бирбраер Р., Мамонтов И., Колмаков А., Столповский В. Придайте вашей идее форму, или как быстро, качественно и недорого изготавливать модели-прототипы новых изделий // САПР и графика. - №2. - 2002.- С. 49-54.

10. Бухарова Г.Д. Использование компьютерных технологий в профессиональной подготовке студентов вуза // Вестник ин-та развития образования и воспитания подрастающего поколения при ЧГПУ. - №12. - 2002. -С.49-52.

11. Вакулюк В. Мультимедийные технологии в учебном процессе. // Высшее образование в России. - №2. - 2004.- С.101-105.

12. Вернер Ингенблек. Все о мультимедиа. - Киев: BHV, 1996. - 352 c.

13. Ветров Ю. Информационные технологии в образовательном пространстве технического университета // Высшее образование в России. - №3. - 2004. - С.71-76.

14. Виштак О.В. Критерии создания электронных учебных материалов // Педагогика. - №8. - 2003. - С.19-22.

15. Галустов А.Р. Компьютерные и интернет-технологии в образовании // Наука и образование. - №2. - 2002. - С.48-51.

16. Григорьев С.Г., Гриншкун В.В. Учебник - шаг на пути к системе обучения "Информатизации образования": Cборник научных трудов "Проблемы школьного учебника". - М.: ИСМО РАО, 2005. - С. 219-222.

17. Дергачева Л.М. Активизация учебной деятельности школьников при изучении информатики на основе использования дидактических игр. - М.: СОЛОН-Пресс, 2006. - 263 с.

18. Джаджа В.П. Метод тематического погружения при использовании мультимедийных технологий в обучении математике (на примере тригонометрии). - М.: ИСМО РАО, 2005. - 180 с.

19. Дипломне проектування. Методичні вказівки до виконання розділу "Охорона праці та навколишнього середовища" для кабінету (предметної аудиторії, лабораторії, майстерні), для студентів усіх форм навчання, усіх спеціальностей. Ю.С. Лис, М.Б. Смирнитська, А.К. Грицай, В.М. Клименко, І.О. Філенко. - Харків: УІПА, 2002. - 36 с.

20. Донской М. Интернет и пользовательский интерфейс // Мир Internet. - №9. - 1999. - С. 78 - 81.

21. Доржиев Ц.Ц. «Разработка и методические рекомендации по применению автоматизированной обучающей системы (АОС) по начертательной геометрии в учебном процессе»: Учебное пособие - Улан-Удэ: Изд-во ВСГТУ, 2004. - 72 с.

22. Еременко Т. Информационные ресурсы нового типа как фактор влияния на качество образования // Вестник высшей школы. - №3. - 2002. - С.8-11.

23. Жидецький В.Ц. Охорона праці користувачів компьютерів: Навчальний посібник. - Львів: Афіша, 2000. - 174 с.

24. Жидецький В.Ц., Джигерей В.С., Сторожук В.М. Та ін. Практикум із охорони праці: Навчальний посібник. - Львів: Афіша, 2000. - 265 с.

25. Захарова И.Г. Информационные технологии для качественного и доступного образования // Педагогика. - №1. - 2002. - С.27-34.

26. Иванов Г.А. Интенсификация преподавания компьютерных технологий для студентов экономической специальности // Проблемы теории и методики обучения. - №7. - 2003. - С.83-86.

27. Информатика и образование. - №2. - М.: Образование и информатика, 2003.

28. Информатика и образование. - №5, №6, №8, №9. - М.: Образование и информатика, 2002.

29. Искусственный интеллект и психология. - М.: Наука, 1976. - 343 с.

30. Камертон: Аннотированный каталог неигровых электронных изданий (CD-ROM). - М.: Кордис@Медиа, 2001. - 320 с.

31. Каптерев А.И. Мультимедиа как социокультурный феномен: Учеб. пособие. - М.: ИПО Профиздат, 2002. - 224 с.

32. Каптерев А.И., Шлыкова О.В. Введение в мультимедиа: Учеб.пособие. - М.: ИПО Профиздат, 1997. - 105 с.

33. Карлащук В.И. Графика и видео на CD. - М.: СОЛОН-Р, 2003. - 176 с.

34. Карлащук В.И., Карлащук С.В. Цифровая фото- и видеотехника дома и в офисе. - М.: СОЛОН-Пресс, 2003. - 384 с.

35. Кателл Д. Информационные и коммуникационные технологии для активного обучения // Информатика и образование. - №3. - 2004. - С.77-86.

36. Катренко Л.А., Пістун І.П. Охорона праці в галузі освіти: Навчальний посібник. - Суми: ВТД «Університетська книга», 2004. - 304 с.

37. Кирмайер М. Мультимедиа. - СПб.: BHV - Санкт-Петербург, 1994. - 192 с.

38. Кирьякова А.В. Информатизация образования: аксиологический аспект // Вестн. Оренбург. ун-та. - №5. - 2002. - С.14-20.

39. Коджаспирова Г.М., Петров К.В. Технические средства обучения и методика их использования: Учеб. пособие для студ. пед. учеб. заведений. - М.: Издательский центр «Академия», 2007. - 352 с.

40. Колин К. Информатизация образования: новые приоритеты // Вестник высшей школы. - №2. - 2002. - С.16-23.

41. Конюх В.Л. Мультимедиа курс как средство обучения в вузе // Вест. Кузбас. техн. ун-та. - №6. - 2002. - С.119-122.

42. Красильникова В.А. Информатизация образования: понятийный аппарат // Информатика и образование. - №4. - 2003. - С.21-28.

43. Красновский Г.Э. Мультимедийные программные продукты по английскому языку для школ и вузов // Информатика и образование. - №3. - 2003. - С.67-69.

44. Кудряшова Т.Г. Системное использование мультимедийных средств обучения: проблемы и пути их разрешения // Вестник МГПУ: Серия "Информатика и информатизация образования". - № 1(2). - М.: МГПУ, 2004.- 140 с.

45. Кузнецов М.М. Виртуальная реальность - техногенный артефакт или сетевой феномен? - См.: http://www.synergetic.ru/philosophy/index.php?article= virtual.

46. Куцев Л. Компьютерные технологии: опыт использования // Высшее образование в России. - №5. - 2004. - С.112-115.

47. Лабутин В.Б. Аспекты применения информационных технологий в образовательном процессе // Стандарты и мониторинг в образовании. - №4. - 2003. - С.62-64.

48. Левина О.Г. Взаимодействие компьютера и человека как социальное явление // Педагогический вестник. - №2. - М., 1998. - С.25-33.

49. Левнер М.В., Седякин В.П. Справочник по компакт-дискам CD-ROM и мультимедиа. - М.: Междунар. Центр науч. и техн. информации, 1995. - 277с.

50. Левшенков Р.Ю. Проблемы оценки качества обучения с использованием компьютерных обучающих программ // Вест. Барнаул. пед. ун-та. - Вып.2. - 2002. - С.113-115.

51. Лимонова Т. Компьютерные технологии в экономическом образовании // Высшее образование в России. - №6. - 2003. - С.100-103.

52. Ломакин П.А., Севостьянов А.В. Электронные презентации своими руками. - М.: Майор, 2004. - 352 с.

53. Мардер Н.С. Современные телекоммуникации.- М.: ИРИАС, 2006. - 384 с.

54. Марысаев В.Б. Интернет и мультимедиа. - М.: Терра-Книжный клуб, 2001. - 319 с.

55. Матрос Д.Ш. Информатизация общего среднего образования. - М.: Педагогическое общество России, 2004. - 384 с.

56. Моор С.М. Электронный учебник как основной элемент новых информационных технологий в образовательном процессе // Вест. Тюмен. ун-та. - №1. - 2002. - С.115-122.

57. Морозов А.А. Экология человека, компьютерные технологии и безопасность оператора // Вестник экологического образования. - №1. - 2003. - С.13-14.

58. Новиков С.П. Применение новых информационных технологий в образовательном процессе // Педагогика. - №9. - 2003. - С.32-38.

59. Ожегов С.И., Шведова Н.Ю. Толковый словарь русского языка: 80 000 слов и фразеологических выражений. - М.: ИТИ Технологии, 2008. - 944 с.

60. Окулов С.М. Компьютер как инструмент создания нелинейной среды обучения // Стандарты и мониторинг в образовании. - №6. - 2003. - С.16-20.

61. Осетрова Н.В., Смирнов А.И., Осин А.В. Книга и электронные средства в образовании. - М.: Издательский сервис; Логос, 2003. - 144 с.

62. Осин А.В. Мультимедиа в образовании: контекст информатизации. - М.: Агентство "Издательский сервис", 2004. - 320 с.

63. Перекатов В.И. Эталоны компьютерной науки в американском высшем образовании. (1968-2001) // Высшее образование сегодня. - №2. - 2003. -С.42-58.

64. Полат Е.С. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования. - М.: Издательский центр "Академия", 2008. - 271 с.

65. Полат Е.С., Бухаркина М.Ю., Моисеева М.В., Петрова А.Е Новые педагогические и информационные технологии в образования: Учеб. пособие для студ. пед. вузов и системы повыш. квалиф. пед. кадров. - М.: Издательский центр "Академия", 2006. - 400 с.

66. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.- метод.посібн. - К.: А.С.К., 2005. - 192 с.

67. Розенсон И.А. Основы теории дизайна: Учебник для вузов - СПБ.: Питер, 2006. - 218 с.

68. Система создания мультимедийных дистанционных курсов: Distance Learning Studio 1.0: Документация. - СПб.: Институт "Открытое общество", Санкт-Петербургское отделение, 2000. - 297 с.

69. Скаткин М.Н. Классно-урочная система. - Т. 1. - М.: Большая Российская энциклопедия, 1993.- 378 с.

70. Скибб Л.Дж., Хэйфмейстер С., Чеснат А. Оптимизация мультимедиа ПК. - Киев: НИПФ «ДиаСофт Лтд», 1997. - 352 с.

71. Смолянинова О.Г. Мультимедиа в образовании (теоретические основы и методика использования): Монография. - Красноярск: Изд. КрасГУ, 2002. - 300 с.

72. Спирин В.А. Некоторые вопросы автоматизации учебного процесса на основе компьютерного моделирования // Интеграция образования. - №4.- 2000. - С.54-56.

73. Тыщенко О.Б. Электронные лектории. О применении компьютерных технологий при проведении лекционных занятий // Педагогика. - №8. - 2002. - С.39-43.

74. Усков В.Л., Шереметов Л.Б.. Современные подходы к созданию системы обучения на базе сети Интернет // Информационные технологии. - №9. -2001. - С. 39-45.

75. Фаустова Э. Компьютер в жизни студента // Высшее образование в России. - №1. - 2003. - С.87-91.

76. Филатова Л.О. Информатизация образования: новые возможности реализации преемственности обучения в школе и вузе // Информатика и образование. - №7. - 2004. - С.118-120.

77. Фролов М.И. Мультимедиа в примерах: Мультимедийный набор Sound Blaster Discovery CD фирмы Creative Labs. - СПб.: ИРМ - Санкт-Петербург, 1996. - 128 с.

78. Хокс Б. Автоматизированное проектирование и производство. - М.: Мир, 1991. - 296 с.

79. Шлыкова О.В. Культура мультимедиа: Учеб. пособие [для вузов] - М.: ФАИР-Пресс, 2004. - 416 с.

80. Шпур Г., Краузе Ф. Автоматизированное проектирование в машиностроении. - М.: Машиностроение, 1988. - 648 с.

81. Ясулайтiс В.А. Дистанцiйне навчання: Метод.рекомендацii. - К.: МАУП, 2005. - 72 с.

82.Grigoriev S., Grinshkun V. Informational technologies in education as separate direction of preparing a pedagogical personnel. "Information Technologies and Telecommunications in Education and Science IT&T ES'2005" Materials of the International Scientific Conference. SIIT&T Informika - Moscow: VIZCOM, Ege Uneversity, Izmir, Turkey, 2005. - P. 98-101.

83. Wise Richerd, Steemers Jeanette. Multimedia: a critical introduction. - London, N.Y.: Routledge, 2000. - 228 p.

Нормативні документи

83.ВДОП 2.00-5.04-96. Инструкция по охране труда при работе на компьютерах.

84. ГОСТ 12.1.018-93. ССБТ. Пожаровзрывобезопасность статического электричества.

85. ГОСТ 12.2.032-76 ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования.

86. ДБН В. 1.1.-7-2002. Пожежна безпека об`єктів будівництва.

87. ДБН В. 2.2-3-97. Будинки та споруди навчальних закладів.

88. ДБН В. 2.5 - 28 - 2006. Природне та штучне освітлення.

89. ДСанПіН 5.5.6.009-98. Влаштування і обладнання кабінетів компютерної техніки в навчальних закладах та режим праці учнів на персональних компютерах.

90. ДСТУ 2429-93. Система "людина-машина". Ергономічні та механіко-естетичні вимоги. Терміни та визначення.

91. СН 181-70 Указания по проектированию цветовой отделки интерьеров производственных промышленных предприятий.

92. НПАОП 0.00-1.29-97. Правила захисту від статичної електрики.

93. НПАОП 0.00-1.31-99. Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин.

94. Электронные издания. Основные виды и выходные сведения: ГОСТ 7.83 - Минск, М.: Изд-во стандартов, 2002. - 13 с.



Додаток А

Рисунок А.1 - Слайд №1 фрагменту лабораторної роботи

Рисунок А.2 - Слайд №2 фрагменту лабораторної роботи



Рисунок А.3 - Слайд №3 фрагменту лабораторної роботи

Рисунок А.4 - Слайд №4 фрагменту лабораторної роботи



Рисунок А.5 - Слайд №5 фрагменту лабораторної роботи

Рисунок А.6 - Слайд №6 фрагменту лабораторної роботи



Рисунок А.7 - Слайд №7 фрагменту лабораторної роботи

Рисунок А.8 - Слайд №8 фрагменту лабораторної роботи



Рисунок А.9 - Слайд №9 фрагменту лабораторної роботи

Рисунок А.10 - Слайд №10 фрагменту лабораторної роботи



Рисунок А.11 - Слайд №11 фрагменту лабораторної роботи

Рисунок А.12 - Слайд №12 фрагменту лабораторної роботи

Додаток Б

Рекомендації до розробки мультимедійних навчальних матеріалів:

1. Апаратне забезпечення мультимедійного комп`ютеру:

-Центральний процесор (Pentium 4 і вище);

-Оперативна пам`ять (з об`ємом не менш 512 Mb);

-Жорсткий диск (з об`ємом не менш 120 Gb);

-Відеокарта (з об`ємом не менш 256 Mb та);

-Монітор (бажано TFT, з вирішенням монітора не менш 17”);

-Клавіатура;

-Маніпулятор (миша);

-Дисковод DVD-RW;

-Звукова карта (можливо інтегрована у материнську плату);

-Звукові колонки чи стереонавушники;

-Мікрофон або навушники з мікрофоном.

2. Програмне забезпечення мультимедійного комп`ютеру:

-Операційна система Windows XP;

-Програма для створення презентацій PowerPoint 2003;

-Програма захоплення екрану Snaglt;

-Internet Explorer, Mozilla Firefox або Opera;

-Програма перегляду МНМ Flash Player;

-Програма для створення аудіо файлів, наприклад Sound Forge;

-Програма для створення мультимедійних навчальних матеріалів Adobe Captivate.

3. Рекомендовані етапи розробки МНМ:

1 етап - Вибір теми і постановка проблеми.

2 етап - Аналіз об`єкту.

3 етап - Розробка сценарію та сінтез моделі.

4 етап - Форма представлення інформації і вибір програмних продуктів.

5 етап - Сінтез комп`ютерної моделі об`єкту:

1 стадія - підготовка матеріалу для роботи;

2 стадія - Створення і тестування МНМ на базі підготовленого комп`ютеру і програмних засобів.

6 етап - Безпосередньо робота з МНМ.

4. Вимоги до МНМ:

-Наочність представлення інформації;

-Простота вводу інформації;

-Зручність поіску, перегляду і відбору інформації;

-Можливість використання інформації з інших програмних продуктів;

-Дружній інтерфейс, забезпечуючий інтерактивний режим;

-Гнучкість МНМ та інші.

Аттестат дизайн-эргономической экспертизы мультимедийного учебного материала

Основные сведения о мультимедийном материале
Тин носителя
Название учебного материала
Издатель
Год издания
Страна
Язык(и)
Предмет(ы)
Возраст студентов
Назначение материала
Другие сведения (если указаны издателем)

1. Оценка интерактивности



№ п/п	Характеристика	Оценка эксперта: «неуд», «хор», «отл» либо «нет»
1.	Использование клавиатуры: ввод символов (текста)
2.	Использование мыши: активные зоны; кнопки управления
3.	Перемещение объектов при помощи мыши
4.	Использование микрофона: pacпознавание речи
5.	Другие устройства взаимодействия с PC (джойстик и др.)
6.	Встроенные в сцену интерактивные реалистические анимации
7.	Встроенные в сцену инерактивные синтетические анимации
8.	Скорость отклика на запросы пользователя
9.	Дружественность интерфейса (подсказки, надписи, справки)
10.	Корректирующая реакция на ошибки
11.	Удобство навигации
12.	Другое (по усмотрению эксперта; указать)
Общая оценка интерактивности в баллах от 0 до 7

2. Оценка мультимедиа компонентов и мультимедийности в целом

№ п/п	Характеристика	Оценка эксперта: «неуд», «хор», «отл» либо «нет»
1.	Текст шрифтовой
2.	Текст рисованный
3.	Статичные фотоизображения
4.	Статичные графические изображения
5.	Видеофрагмент
6.	2D анимация
7.	3D анимация
8.	Речевые компоненты звукоряда
9.	Музыкальные компоненты звукоряда
10.	Фотопанорамы
11.	Синтетические (рисованные) 2D панорамы
12.	Синтетические (рисованные) 3D панорамы
13.	Оригинальные медиа компоненты (указать какие)
14.	Гармоничность цветовых решений
15.	Гармоничность звуковых peшений
16.	Взаимосвязное присутствие мультимедиа компонентов для решения педагогических задач
17.	Другое (по усмотрению эксперта; указать)
Оценка мультимедиа компонентов и мультимедийности в целом в баллах от 0 до 7

3. Оценка возможностей моделинга

№ п/н	Характеристика	Оценка эксперта: «неуд», «хор», «отл» либо «нет»
1.	Моделинг реальной среды
2.	Возможности имитационного моделирования
3.	Когнитивная графика
4.	Другое (по усмотрению эксперта; указать)
Оценка возможностей моделинга в баллах от 0 до 3

4. Оценка интеграции интерактивности, мультимедиа и моделинга

№ п/п	Характеристика	Оценка эксперта: «неуд», «хор», «отл» либо «нет»
1.	Интеграция интерактивности, мультимедиа и моделинга
2.	Сбалансированность совместного использования средств интерактивности, мультимедиа и моделшпа
3.	Эффективность взаимодействия интерактивности, мультимедиа и моделннга
4	Другое (по усмотрению эксперта; указать)
Оценка интеграции интерактивности, мультимедиа и моделинга в баллах от 0 до 3

5. Оценка коммуникативности

№ п/п	Характеристика	Оценка эксперта: «неуд», «хор», «отл» либо «нет»
1.	Техническая поддержка пользователя учебного материала
2.	Методическая поддержка пользователя учебного материала
3.	Реализация обновления содержания
4	Возможности подключения внешних программ
5.	Возможности подключения ресурсов Интернет
6	Другое (по усмотрению эксперта; указать)
Оценка коммуникативности в баллах от 0 до 3

6. Оценка производительности

№ п/н	Способы и формы повышения производительности	Оценка эксперта: «неуд», «хор», «отл» либо «нет»
1.	Эффективная навигация
2.	Контекстно-зависимое оглавление
3.	Глоссарий
4.	Базы данных
5.	Возможность поисковой системы системы
6.	Возможность обращения к справке
7.	Контекстно-зависимая помощь
8.	Другое (по усмотрению эксперта; указать))
Оценка производительности в баллах от 0 до 3

7. Оценка традиционных показателей эргономичности

№ п/п	Характеристика	Оценка эксперта: «неуд», «хор», «отл» либо «нет»
1.	Интуитивная ясность интерфейса (действия пользователя не требуют времени для инструкций)
2.	Гармоничность интерфейса (не перегружен, легко воспринимается)
3.	Оптимальность расположения управляющих элементов интерфейса
4.	Оптимальность размеров управляющих элементов интерфейса
5.	Оптимальность выделения управляющих элементов интерфейса цветом
6.	Оптимальность выделения управляющих элементов интерфейса формой
7.	Оптимальность выделения управляющих элементов интерфейса звуком
8.	Оптимальность визуальной среды (размеры объектов, расстояние между объектами, количество однотипных объектов, размеры шрифтов и др.)
9.	Другое (по усмотрению эксперта; указать)
Оценка традиционных показателей эргономичности в баллах от 0 до 4

Аттестат содержательной экспертизы мультимедийного учебного материала

Основные сведения о мультимедийном материале
Тин носителя
Название учебного материала
Издатель
Год издания
Страна
Язык(и)
Предмет(ы)
Возраст студентов
Назначение материала
Другие сведения (если указаны издателем)

1. Оценка содерания

№ п/п	Характеристика	Оценка эксперта: «неуд», «хор», «отл» либо «нет»
1.	Соответствие типу учебного материала и охвату предмета заявленным в названии и описании
2.	Соответствие базовым учебным планам
3.	Оригинальность и новизна содержания
4.	Фактографическая содержательность (по степени и характеру использования наиболее существенных данных)
5.	Четкость и системная организация материала
6.	Достаточное разнообразие тематики и видов заданий

Подобные документы

• Автоматизоване проектування комп’ютерних систем

  Структура системи автоматизованого проектування засобів обчислювальної техніки. Опис життєвого циклу продукту за методом Зейда. Основні поняття про системи автоматизованого виробництва. Проектування інформаційних систем та побудова мережевого графіка.
  
  реферат [1,5 M], добавлен 13.06.2010
  

• Особливості використання САПР технолога–програміста

  Характеристика "Турбо САП" - універсальної системи автоматизованого проектування керуючих програм для верстатів з ЧПК. Загальне призначення, програмне забезпечення, експлуатаційні можливості. Специфіка роботи з інтерактивною графічною оболонкою системи.
  
  контрольная работа [12,0 K], добавлен 07.10.2009
  

• Використання систем автоматизованого проектування для виконання картографічних побудов на прикладі продуктів Autodesk

  Продукти корпорації Autodesk: інтерфейс, основні команди та принципи роботи в середовищі. Використання систем автоматизованого проектування для виконання картографічних побудов. Система автоматизованого проектування AutoCAD. Створення векторної карти.
  
  курсовая работа [1,7 M], добавлен 24.11.2013
  

• CALS-технології в системах автоматизованого проектування

  Технології комплексної комп'ютеризації сфер промислового виробництва. Уніфікація і стандартизація специфікацій промислової продукції на всіх етапах її життєвого циклу. Застосування CALS-технологій в виробництві. Проектування архітектури CALS-системи.
  
  реферат [73,5 K], добавлен 23.01.2012
  

• Системи автоматизованого проектування

  Суть, методологія, стадії та етапи інженерного проектування. Структура, принципи побудови і функціонування систем автоматизованого проектування. Технічне, математичне, програмне, інформаційне, лінгвістичне, методичне і організаційне забезпечення САПР.
  
  курс лекций [107,5 K], добавлен 13.09.2009
  

• Автоматизація графічних та розрахункових задач проектування

  Проектування офісу за допомогою системи 3D Home Architect 8, його зовнішнього та внутрішнього виду, устаткування. Підготовка інженерів-педагогів в галузі комп'ютерних технологій для моделювання об'єктів у різних системах автоматизованого проектування.
  
  курсовая работа [4,7 M], добавлен 01.07.2010
  

• Системи автоматизованого проектування

  Організаційні основи розробки систем автоматизованого проектування на виробництві, їх впровадження і експлуатація. Загальні відомості про мікропроцесорні пристрої і системи. Основні поняття, визначення, постановка й розв’язок простих оптимізаційних задач.
  
  методичка [16,9 K], добавлен 13.04.2009
  

• Розробка автоматизованої системи "Електронний деканат" в умовах дистанційного навчання

  Напрямки використання інформаційно-комунікаційних технологій в процесі навчання студентів. Визначення шляхів залучення комунікаційних мереж і сервісів в систему вищої освіти. Побудова функціонально-інформаційної та техніко-технологічної моделі деканату.
  
  дипломная работа [6,4 M], добавлен 27.01.2022
  

• Створення веб-сайту засобами HTML

  Проектування технологій навчання з теми "Створення веб-сайту засобами HTML". Організація та методика проведення лекційного, лабораторного та практичного (семінарського) заняття. Розробка дидактичних матеріалів до інноваційних технологій навчання.
  
  курсовая работа [2,3 M], добавлен 21.12.2013
  

• Сучасні системи автоматизованого проектування графічних проектів

  САПР інженерного аналізу та підготовки виробництва виробів SolidWorks, AutoCAD та Unigraphics, їх відмінні та подібні ознаки, порівняльна характеристика та особливості використання, оцінка можливостей, технічні вимоги. Універсальна система СADAD (США).
  
  контрольная работа [1,1 M], добавлен 25.03.2010
  

• Дослідження інструментальних засобів проектування дистанційних курсів

  Розробка навчального курсу в системі дистанційного навчання Moodle для спеціальності "Гнучкі комп'ютеризовані системи та робототехніка". Складання логіко-функціональної схеми роботи програмного забезпечення: структура, функціональні модулі, інтерфейс.
  
  дипломная работа [3,2 M], добавлен 22.10.2012
  

• Системи автоматизованого тестування

  Аналіз інформаційних систем, етапів обробки інформації, Web-програмування. Огляд засобів ідентифікації користувача в САТДН. Розробка інформаційної і адміністративної підсистем для системи автоматизованого тестування для дистанційного навчання (САТДН).
  
  дипломная работа [10,3 M], добавлен 21.04.2014
  

• Автономна система автоматичного відкривання сміттєвого відра

  Вибір та особливості використання технологій та схемо технічних рішень. Особливості використання технологій, засобів проектування системи автоматичного відкривання сміттєвого відра. Інструкція користувача із експлуатації обчислювальної системи.
  
  дипломная работа [3,1 M], добавлен 06.11.2022
  

• Технологічні аспекти теорії проектування інформаційних систем

  Життєвий цикл інформаційної системи як упорядкована сукупність змін його стану між початковим і кінцевим станами. Умови забезпечення адаптивного характеру розвитку ІС. Технологія проектування інформаційної системи, технологічна мережа проектування.
  
  реферат [252,2 K], добавлен 20.06.2010
  

• Розробка цифрових засобів ПЛІС в інтегрованому середовищі проектування MAX+PLUS II

  Генезис програмувальних логічних інтегральних схем, їх класифікація та архітектура. Призначення системи автоматизованого проектування MAX+PLUS II. Теоретичні відомості про тригери. Програми реалізації тригерів в інтегрованому середовищі MAX+PLUS II.
  
  дипломная работа [1,6 M], добавлен 20.07.2010
  

• Розробка автоматизованої системи оптимального використання заготовок за для розкрою площинних матеріалів

  Вибір і обґрунтування інструментальних засобів. Проектування блок-схем алгоритмів та їх оптимізація. Розробка вихідних текстів програмного забезпечення. Інструкція до проектованої системи. Алгоритм базової стратегії пошуку вузлів та оцінки якості.
  
  дипломная работа [2,8 M], добавлен 05.12.2014
  

• Використання інформаційних технологій в навчальному процесі

  Використання Інтернет-ресурсів та форми роботи з комп’ютерними навчальними програмами. Підвищення мотивації вивчення англійської мови шляхом використання нових інформаційних технологій у школі. Сучасні підходи до використання інформаційних технологій.
  
  реферат [29,0 K], добавлен 09.12.2010
  

• Особливості проектування систем управління процесом навчання студентів фізико-математичних спеціальностей

  Етапи та принципи проектування інформаційно-технічної моделі системи, що сприяє активізації та ефективності керування структурного підрозділу вищого навчального закладу. Особливості використання методу поетапної деталізації, його зміст та значення.
  
  статья [18,9 K], добавлен 18.05.2015
  

• Проектування цифрового автомата в cистемі автоматизованого проектування MAX+PLUS II

  Використання програмованих логічних інтегральних схем для створення проектів пристроїв, їх верифікації, програмування або конфігурування. Середовища, що входять до складу пакету "MAX+PLUS II": Graphic, Text, Waveform, Symbol та Floorplan Editor.
  
  курсовая работа [1,8 M], добавлен 16.03.2015
  

• Розробка концепції електронного офісу

  Концепція електронного офісу - принцип системи автоматизованого документообігу. Структурні і функціональні особливості технологій і підсистем САД. Системи автоматизації ділових процедур. Гіпертекст - технологія організації повнотекстових баз даних.
  
  курсовая работа [51,0 K], добавлен 02.12.2010
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам