Розробка системи навчальних інформаційних задач з теми "Обробка текстової інформації"
Аналіз кваліфікаційної характеристики робітника в галузі автоматизації, розробка електронного засобу навчання, вимоги до створення. Аналіз комп’ютерної лабораторії та трудових функцій, визначення послідовності їх виконання, розкриття змісту праці.
| Рубрика | Программирование, компьютеры и кибернетика |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 22.10.2014 |
| Размер файла | 73,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Таблиця 2.3
Типи уроків та їх структура
|
Комбінований урок |
Підготовка вчителя до уроку, підготовка вчителя до конкретного уроку, початок уроку, повідомлення теми, цілі й завдань уроку, пояснення матеріалу, сприймання, осмислення і засвоєння нового матеріалу, формування навичок і вмінь, домашнє завдання. |
|
|
Урок засвоєння нових знань: |
перевірка домашнього завдання, актуалізація і корекція опорних знань; повідомлення теми, цілей і завдань уроку; мотивування учіння; сприймання й усвідомлення учнями фактичного матеріалу, осмислення зв'язків і залежностей між елементами вивченого матеріалу; узагальнення і систематизація знань; підсумки уроку; повідомлення домашнього завдання. |
|
|
Урок формування навичок і вмінь |
перевірка домашнього завдання, актуалізація і корекція опорних знань, навичок і вмінь; повідомлення теми, цілей і завдань уроку; актуалізація мотивації учіння учнів; вивчення нового матеріалу (вступні, мотиваційні та пізнавальні вправи); первинне застосування нових знань (пробні вправи); самостійне застосування учнями знань у стандартних ситуаціях (тренувальні вправи за зразком, інструкцією, завданням); творче перенесення знань і навичок у нові ситуації (творчі вправи); підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання. |
|
|
Урок узагальнення і систематизації знань |
повідомлення теми, цілей та завдань уроку; актуалізація мотивації учіння учнів; відтворення й узагальнення понять і засвоєння відповідної їм системи знань; узагальнення та систематизація основних теоретичних положень і відповіднихнаукових ідей; підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання. |
|
|
Урок практичного застосування знань, навичок і вмінь |
перевірка домашнього завдання, актуалізація і корекція опорних знань, навичок і вмінь; повідомлення теми, цілей і завдань уроку; актуалізація мотивації учіння учнів; осмислення змісту й послідовності застосування способів виконання дій; самостійне виконання учнями завдань під контролем і за допомогою вчителя; звіт учнів про роботу і теоретичне обґрунтування отриманих результатів; підсумки уроку й повідомлення домашнього завдання. |
|
|
Урок контролю і корекції знань, навичок і вмінь: |
повідомлення теми, цілей та завдань уроку; актуалізація мотивації учіння учнів; перевірка знання учнями фактичного матеріалу й основних понять; перевірка глибини осмислення учнями знань і ступеня їх узагальнення; застосування учнями знань у стандартних і змінних умовах; перевірка, аналіз і оцінка виконаних під час уроку робіт; підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання. |
III. розділ: Розробка електронного засобу навчання, обґрунтування структури, його функцій, вимог до нього
3.1 Електронний засіб навчання: функції, вимоги до створення
. Вимоги до електронних освітніх ресурсів:
· мультимедіа, що забезпечує ширину інформаційного потоку й ефективність сприйняття інформації;
· інтерактив, що забезпечує індивідуалізацію і діяльність у навчанні;
· Інтернет, що забезпечує гнучкість і доступність освіти в часі і просторі.
Основні характеристики ефективної ЕОР:
· 100% мультимедійність - озвучені відео - і слайд фільми, анімація, графіка;
· насичена інтерактивність, включаючи математичні моделі процесів і явищ;
· різноманіття контрольних і тестових завдань;
· великий обсяг навчального матеріалу, який, завдяки мультимедіа, легко засвоюється;
· можливість працювати в Інтернеті без втрат мультимедійних характеристик.
До складу електронних освітніх ресурсів повинні входити:
1. Електронні додатки (набір ЦОР) до існуючих підручників.
2. Інноваційні навчально-методичні комплекси (ІНМК).
3. Інформаційні джерела складної структури.
До складу цифрових освітніх ресурсів повинні входити:
· колекція цифрових освітніх ресурсів (колекції ЦОР) з предметів - цифрові ресурси, організовані відповідно до наочно-тематичної структури навчального предмета загальноосвітньої школи, які мають як змістовий, так і технічний (педагогічний) опис кожного ресурсу;
· система інструментів навчальної діяльності - змістові і технічні описи і самі інструменти, правила використання яких повинні визначатися ліцензійними угодами.
Навчально-методичні матеріали:
· Набори ЦОР, які підтримують традиційні УМК - розвиток традиційних навчально-методичних комплексів, що спираються на діючу навчально-методичну літературу, збагачених ЦОР і методичними рекомендаціями їх використання;
· Інноваційні навчально-методичні комплекси (ІНМК) нового покоління, побудовані на основі ЦОР і нових навчально-методичних та дидактичних матеріалів, що враховують можливості широкого використання інформаційних технологій як у процесі навчання, так і в подальшій діяльності випускників школи, які орієнтовані на досягнення якісно нових педагогічних результатів;
· Інформаційні системи (засоби) підтримки організації освітнього процесу, що забезпечують зручність роботи відповідно до навчальних задач та індивідуальних освітніх траєкторій (АРМ учителя).
Колекція ЦОР повинна формуватися за предметно-тематичним принципом і бути сукупністю набору ЦОР - елементарних інформаційних джерел і джерел складної структури. Під елементарним інформаційним джерелом розуміють освітній ресурс простої структури, наприклад, навчальний тест про призначення даної теми і його повний зміст.
До освітніх ресурсів складної структури можна віднести гіпертекст, що містить навчальний текст і має гіперпосилання на історію створення, практичні роботи з даним пристроєм, біографії авторів або вчених, які згадуються в тексті тощо.
До колекції ЦОР повинні ввійти статичні, динамічні та інтерактивні:
· навчально-методичні, художні і наукові тексти;
· графічні зображення;
· звукові та музичні ресурси;
· цифрові копії художніх і науково-популярних фільмів;
· моделі фізичних явищ,природничо-наукових і соціальних процесів;
· картографічні системи;
· словники, перекладачі і т. д.
Головне завдання цифрової колекції - це максимально повне забезпечення навчального процесу наочними посібниками. Вона розрахована на “масового” вчителя й учня. Наприклад, на основі наявних графічних об'єктів і оцифрованих статей першоджерел з даної тематики, надати можливість вчителю легко і швидко створювати презентації з певної навчальної теми.
Створення колекції ведеться у двох напрямках:
1. створення середовища колекції цифрових освітніх ресурсів;
2. змістовне наповнення колекції.
Критерії, за якими оцінюється якість електронного підручника
Гіпертекстовість - можливість перегляду навчального матеріалу за гіперпосиланнями (за асоціативним зв'язком, змістом, індексним показником).
Мультимедійність - можливість використання всіх засобів мультимедіа для більш ефективного подання навчального матеріалу (звук, відео, мультиплікація, анімація, відео).
Інтегрованість - електронний навчальний комплекс може включати не лише навчальні матеріали, але й запитання, тести для самоконтролю, гіперпосилання на іншу довідкову та навчальну літературу, при розміщенні в Інтернеті - вебографію з предметної галузі.
Конструктивність - лише засоби ІКТ дозволяють будувати навчальний курс за принципами конструктивізмі у навчанні, згідно з яким навчання реалізується через конструювання когнітивних (умовних) моделей через експерименти з реальністю або її комп'ютерними моделями, які краще за все будувати за допомогою спеціалізованого діяльнісного середовища, яке можна розглядати як інструментальну систему побудови та дослідження моделі предметної галузі.
Інтерактивність - можливість організувати навігацію (послідовність подання навчального матеріалу) підручника залежно від успішності, психофізіологічних особливостей та інших індивідуальних характеристик особистості студента, тобто забезпечити електронний підручник засобами зворотного зв'язку. Це забезпечує керованість процесу навчання.
Педагогічний потенціал електронного підручника може бути визначено за такими параметрами, як
гіпертекстовість (вага - 1 у.о.),
мультимедійність (вага - 2 у.о.),
інтегрованість (вага - 4 у.о.),
конструктивність (вага - 8 у.о.),
інтерактивність (вага - 16 у.о.) [за В.Ю. Биковим].
Вагу кожного з параметрів наведено в умовних одиницях, які відбивають ставлення до складності їх реалізації.
Якість електронного підручника визначається сумою ваги всіх його параметрів. Отже, отримаємо шкалу для визначення «електронності» електронного курсу - інтервал 0-31.
Виділяють умовно чотири класи електронних підручників за рівнем їх опанування педагогічним потенціалом ІКТ.
базовий рівень (вага в інтервалі 0-1 у.о.) - електронний варіант звичайного підручника, який оздоблено системою гіперпосилань, електронним змістом та електронним індексним показником;
достатній рівень (вага в інтервалі 2-3 у.о.) - ЕП додатково до розвиненої системи гіперпосилань використовує мультимедійні засоби подання матеріалу;
продвинутий (вага в інтервалі 4-7 у.о.) - ЕП додатково до розвиненої системи гіперпосилань та мультимедійних засобів подання матеріалу має також систему комп'ютерних тестів для тематичного та підсумкового контролю успішності навчального процесу;
визначний (вага в інтервалі 8-15 у.о.) - ЕП додатково до якостей продвинутого рівня інтегрований з фаховим пакетом для даної предметної галузі або спеціалізованим діяльнісним середовищем для комп'ютерного моделювання задач предметної галузі та дослідження на їх основі комп'ютерних експериментів;
перспективно-дослідницький рівень (вага в інтервалі 16-31 у.о.) - ЕП, який побудовано у діалоговій формі, до подання навчального матеріалу передує обговорення та постановка задачі, особисто вагомої для студента, яка займає ключове місце в даному курсі, розв'язок якої будується в режимі діалогу «студент-електронний підручник», для формування гіпотез використовується комп'ютерне моделювання, виконується постійний моніторинг успішності на основі діалогів та тестів, який визначає порядок вивчення тем.
В основу створення електронного підручника, нами закладено принципи, запропоновані О.В. Зіміною:
1. Принцип квантування: розбивка матеріалу на розділи, що складаються з модулів, мінімальних по об'єму, але замкнутих за змістом;
2. Принцип повноти: кожен модуль повинен мати наступні компоненти теоретичне ядро, контрольні питання по теорії, приклади розв'язування задач, задачі й вправи для самостійного розв'язування, контрольну роботу;
3. Принцип розгалуження: кожен модуль повинен бути зв'язаний гіпертекстними посиланнями з іншими модулями так, щоб у користувача був вибір переходу в будь-який інший модуль;
4. Принцип регулювання: студент має можливість викликати на екран будь-яку кількість прикладів, розв'язати необхідну йому кількість задач, а також перевірити себе, відповівши на контрольні питання й виконавши контрольну роботу;
5. Принцип збирання: електронний підручник повинний бути виконаний у форматі, що дозволить розширювати й доповнювати його новими розділами й темами.
З технічної точки зору, електронний підручник складається з декількох HTML сторінок і є по суті WEB сайтом, який можна розмістити як в мережі Інтернет, так і використати на локальному комп'ютері. Під час роботи вікно браузера розбивається на дві області виводу - фрейми. При цьому лівий фрейм використовується для навігації, а в правий завантажується потрібна інформація. Навігація виконана у вигляді деревовидної структури, що полегшує представлення доступних ресурсів та пошук необхідної сторінки. Для досягнення біль швидкого орієнтування по сторінкам підручника створено глосарій, де в алфавітному порядку розташовані основні терміни та поняття курсу
3.2 Обґрунтування вибору середовища розробки ЕЗН
Мова HTML була розроблена британським вченим Тімом Бернерсом-Ли приблизно в 1991-1992 роках в стінах Європейської ради з ядерних досліджень в Женеві (Швейцарія). HTML створювався як мова для обміну науковою і технічною документацією, придатний для використання людьми, що не є фахівцями в області верстання. HTML успішно справлявся з проблемою складності SGML шляхом визначення невеликого набору структурних і семантичних елементів - дескрипторів. Дескриптори також часто називають "тегами". За допомогою HTML можна легко створити відносно простою, але красиво оформлений документ. Окрім спрощення структури документу, в HTML внесена підтримка гіпертексту. Мультимедійні можливості були додані пізніше. Спочатку мова HTML була задумана і створена як засіб структуризації і форматування документів без їх прив'язки до засобів відтворення (відображення). У ідеалі, текст з розміткою HTML повинен був без стилістичних і структурних спотворень відтворюватися на устаткуванні з різною технічною оснащеністю (кольоровий екран сучасного комп'ютера, монохромний екран органайзера, обмежений по розмірах екран мобільного телефону або пристрою і програми голосового відтворення текстів). Проте сучасне застосування HTML дуже далеко від його первинного завдання. Наприклад, тег <TABLE>, кілька разів використаний для форматування сторінки, яку ви зараз читаєте, призначений для створення в документах звичайнісіньких таблиць, але, як можна переконатися, тут немає жодної таблиці. З часом, основна ідея платформонезависимости мови HTML була віддана у своєрідну жертву сучасним потребам в мультимедійному і графічному
Вибор середовища:
1. Простота модифікації
2. Простота змінення оформлення
3. Безкоштовність використання HTML коду
IV. РОЗДІЛ. Аналіз комп'ютерної Лабораторії
4.1 Функціональне призначення та обладнання комп'ютерної лабораторії
Для нормальної організації навчання необхідно обладнати комп'ютерні лабораторії, оснащені комплексами навчальної обчислювальної техніки на базі персональних комп'ютерів, об'єднаних у локальну мережу.
З урахуванням тенденції комп'ютеризації освіти призначення кабінету полягає в забезпеченні:
1. занять з курсу «Інформатика», передбачених навчальними програмами;
2. факультативів, гуртків, комп'ютерних клубів учнів та інших додаткових форм навчальної діяльності;
3. занять з інших предметів за мірою інформатизації;
комп'ютеризації управління закладом освіти.
Обладнання шкільного кабінету інформатики
Це робочі місця учнів і робоче місце вчителя, об'єднаних у локальну мережу. На робочому місці вчителя повинен бути також притер. Додаткове обладнання: магнітофон, діапроектор, телевізор, мультимедійний проектор, сканер, відеокамера, модем.
Крім того, кабінет інформатики повинен бути оснащеним навчальними і наочними посібниками, навчальним обладнанням, меблями, оргтехнікою для проведення теоретичних і практичних, класних, позакласних і факультативних занять з інформатики.
У кабінеті можуть бути різні варіанти розміщення комп'ютерів, але будь-який з них повинен забезпечувати:
безпеку роботи учнів і вчителя з обладнанням;
зручність роботи для учнів;
зручність роботи для вчителя з точки зору управління уроком, поєднання різних форм навчання, організації контролю та оцінювання знань і вмінь;
зручність для обслуговування і ремонту;
раціональне використання площі приміщення.
Розглянемо основні варіанти розміщення комп'ютерів у класі.
1 варіант: розміщення у вигляді букви «П» (мал. 1). У цьому випадку всі роз'єми комп'ютерів повернуті до стін, учні й обладнання потенційно знаходяться в безпеці. Учні при такому розташуванні комп'ютерів не відволікають один одного. Вчитель маг можливість постійно бачити всі монітори комп'ютерів, за якими працюють учні. Така схема зручна для лабораторних занять за комп'ютерами, але незручна для проведення теоретичних занять.
2 варіант (мал. 2): така схема прийнятна для організації теоретичної частини уроку, але потрібна більша за площею кімната, ніж у першому варіанті. За такого розташування комп'ютерів учитель може ефективно чергувати і поєднувати різні форми роботи: частина учнів працює за столами для занять у середині класу, частина -- за комп'ютерами, що розташовані вздовж стін.
4.2 Санітарно-гігієнічні вимоги, організація роботи комп'ютерної лабораторії
На один комп'ютер у класі повинно відводиться не менше 6 м2 площі, при цьому об'єм приміщення повинен бути не менше 24 м3. Якщо робочих місць понад 10, то для кабінету потрібна обладнана лаборантська кімната площею 18 м2.
Не дозволяється розміщення місць з комп'ютерами в навчальних закладах в цокольних і підвальних приміщеннях. Стіни приміщення фарбуються у холодні кольори, а штори на вікнах повинні гармонувати з кольором стін. Чорні штори використовувати забороняється.
Природне освітлення в комп'ютерному класі має забезпечувати коефіцієнт природного освітлення не нижче 1,5 %. Бажано, щоб вікна кабінету виходили на північ або північний-схід. У іншому випадку слід забезпечити клас сонцезахисними пристроями, оскільки сонячне світло не повинно попадати на екрани моніторів або в поле зору учнів під час роботи за комп'ютером.
Штучне освітлення в приміщеннях повинно здійснюватися системою загального рівномірного освітлення. Слід обмежувати нерівномірність розподілу яскравості в полі зору користувача. За джерело освітлення при штучному освітленні повинні застосовуватися здебільшого люмінесцентні лампи. Освітлювачі при периметральному розташуванні повинні встановлюватися локалізовано над робочим столом ближче до його передньої межі.
Робочі місця повинні розташовуватися так, щоб природне світло падало збоку, зліва. Схема розміщення робочих місць повинна враховувати відстань між робочими столами з моніторами (у напрямі тилу поверхні одного монітора й екрана іншого монітора), яка повинна бути не меншою 2 м, а відстань між боковими поверхнями моніторів -- не меншою 1,2 м.
Для підвищення вологості повітря в приміщеннях слід використовувати зволожувачі повітря. Перед початком і після кожної академічної години навчальних занять приміщення повинні провітрюватися. Необхідна також обов'язкова вентиляція або кондиціонування повітря Температура в приміщенні має становити -- 18-22 °С, вологість -- 52-65 %. Щодня слід проводити вологе прибирання. Приміщення повинні забезпечуватися аптечкою першої допомоги і вуглекислотними вогнегасниками.
Комп'ютерна лабораторія не повинен межувати з приміщеннями, що є джерелами шуму і вібрацій. Допустимий рівень шуму -- 40 дБ.
Не дозволяється ремонтувати комп'ютери безпосередньо в робочих приміщеннях.
Екран монітора комп'ютера повинен знаходитись на відстані 600-700 мм від очей користувача, але не ближче 500 мм. Кут погляду на екран (кут між променями від країв екрана) повинен бути не меншим 45°. Висота знаку на моніторі повинна бути не меншою за 3-4мм. Відстань між пікселями -- світловими точками, з яких формується зображення, повинна бути меншою, ніж розмір пікселя. Рекомендуються темно-зелений фон і білі знаки на екрані (або чорні знаки на світлому фоні при хорошому моніторі). Червоний, фіолетовий, синій і особливо блакитний кольори призводять до стомлення очей. Не повинно пред'являтися більше семи кольорів одночасно.
Якщо безпосередньо з комп'ютером ніякі роботи не виконуються, то краще працювати на окремому робочому місці, що розташоване не ближче, як за 1,5 м від комп'ютера.
Клавіатура не повинна бути жорстко зв'язана з монітором. Поверхня клавіатури -- матова.
4.3 Правила техніки безпеки у процесі роботи за комп'ютером
Перед початком роботи в комп'ютерній лабораторії на початку навчального року вчитель інформатики проводить учням інструктаж з техніки безпеки, після чого заповнює журнал, у якому розписуються учні і той, хто проводив інструктаж.
У разі порушення одним з учнів правил роботи в комп'ютерному класі або правил техніки безпеки вчителю слід привернути до цього увагу всього класу, навіть якщо це випадковість.
Налагодження і підготовку комп'ютерів до роботи, під'єднання необхідних пристроїв та встановлення відповідного програмного забезпечення, усунення будь-яких неполадок у роботі комп'ютера та пристроїв здійснюють фахівці в спеціальних майстернях з використанням необхідної апаратури, інструментів, комплектуючих виробів
Під час роботи з комп'ютером у комп'ютерному класі учням категорично забороняється:
самостійно намагатися усунути будь-які неполадки в роботі комп'ютера, незалежно від того, коли і з чиєї вини вони сталися;
від'єднувати і під'єднувати будь-які пристрої комп'ютера;
доторкатися до будь-яких деталей на задній панелі системного блоку;
знімати кришку корпуса системного блоку;
вставляти чи виймати диски (магнітні й оптичні) під час роботи дисководів, коли світиться індикатор на дисководі;
силоміць вставляти чи виймати гнучкі (магнітні) дискети та оптичні (лазерні) диски;
вручну переміщувати підставку для лазерного диска в отвір для нього чи назовні;
застосовувати непередбачувані правилами фізичні дії до будь-яких пристроїв -- стукати по пристроях, трясти їх, перевертати, розбирати тощо.
Крім того, під час роботи за комп'ютером необхідно дотримуватися певних правил. Основні з них:
Дисплей повинен бути розвернений від вікон під кутом, не меншим 90°, з метою запобігання потрапляння на екран прямих сонячних променів та уникнення відблиску, що значно ускладнює читання інформації з екрана дисплея.
Екран дисплея повинен бути очищений від пилу, оскільки пил спричинює появу шкідливих впливів при роботі за дисплеєм.
На столі, де встановлено комп'ютер, не повинні знаходитися сторонні речі, їжа чи її залишки тощо.
Перед початком роботи за комп'ютером слід вимити і насухо витерти руки для запобігання появи плям на клавіатурі, корпусі комп'ютера, дисплея, мишки та ін.
Через кожні 10 хв роботи за екраном дисплея слід зробити перерву на кілька хвилин, під час якої записати отримані результати, підготувати дані для продовження роботи чи її план, або просто відпочити.
Якщо використовується мишка, то під неї слід покласти спеціальний килимок для запобігання забруднення, що може призвести до виходу з ладу.
Якщо клавіатура не використовується, вона має бути накрита спеціальною прозорою кришкою для запобігання попадання пилу чи якихось предметів під клавіші, що може призвести до ушкодження клавіатури.
При виникненні будь-яких запитань під час роботи з комп'ютером слід звертатися до вчителя.
Без значної спеціальної підготовки дозволяється:
* користуватися клавіатурою, під'єднаною до комп'ютера, яка служить для введення повідомлень-вказівок про виконання комп'ютером тих чи інших операцій;
користуватися мишкою, під'єднаною до комп'ютера, яка використовується, щоб мати можливість серед переліку послуг, позначення чи назви яких подані на екрані дисплея, вибрати (вказати на) одну із послуг, що надаються комп'ютером;
вмикати комп'ютер за допомогою вмикача на передній панелі системного блоку;
після появи на екрані дисплея повідомлення «Тепер комп'ютер можна вимкнути» вимикати комп'ютер за допомогою вимикача на передній панелі системного блоку.
4.4 Дидактичними вимоги до комп'ютерів та локальної мережі; інформаційним-методичним забезпеченням лабораторії
Деякі технічні характеристики шкільних комп'ютерів та вимоги до програмного забезпечення мають велике значення не лише для можливості повноцінного виконання повною мірою програми навчання інформатики, а й для формування методики застосування комп'ютерів у навчальному процесі взагалі.
Для прикладу наведемо мінімальні вимоги до комп'ютерного обладнання для нормальної роботи операційної системи Windows 2000 Professional:
Pentium- сумісний процесор з частотою 133 МГц та вище;
64 Мб оперативної пам'яті --- рекомендований мінімум; із збільшенням розміру оперативної пам'яті збільшується швидкодія;
жорсткий диск обсягом 2 Гб, на якому є не менше 650 Мб вільного місця;
операційна система Windows 2000 Professional підтримує одно- і двопроцесорні системи.
Для роботи пакета програм Microsoft Office ХР рекомендується використовувати комп'ютер з процесором Pentium III, 128 Мб ОЗП із встановленою операційною системою Microsoft Windows 2000 Professional. В таблиці 1 наведемо мінімальні вимоги до комп'ютера для роботи Office ХР.
Таблиця 4.1
|
№ п/п |
Складові комп'ютера |
Вимоги |
|
|
1 |
Комп'ютер і процесор |
Комп'ютер з процесором Pentium 133МГц або більш швидким |
|
|
2 |
Пам'ять |
Вимоги до ОЗП залежать від операційної системи:· Windows 98 або Windows 98 Second Edition 24 МБ ОЗП плюс додатково 8 Мб ОЗП для кожного додатку Office (такого як Word), які запускаються одночасно;· Windows ME або Microsoft Windows NT 32 Мб ОЗП плюс додатково 8 Мб ОЗП для кожного додатку Office (такого як Word), які запускаються одночасно;· Windows 200- Professional 64 Мб ОЗП плюс додатково 8 Мб ОЗП для кожного додатку Office (такого як Word), які запускаються одночасно; |
|
|
3 |
Жорсткий диск |
Вимоги до обсягу вільного місця на жорсткому диску залежать від конфігурації: · Office XP Standard 210 МБ місця на жорсткому диску · Office XP Professional і Professional Special Edition 245 Мб місця на жорсткому диску Додатково вимагається 115 Мб на диску, де встановлена операційна система Користувачам, у яких на комп'ютерах не встановлено Windows ME або Office2000 SR1, буде потрібно 50 Мб місця на жорсткому диску для поновлення системних файлів |
|
|
4 |
Операційна система |
Windows 98, Windows 98 Second Edition, Windows Millennium Edition (Windows ME), Windows NT 4.0 з пакетом оновлення SP 6, Windows 2000 або пізніша версія |
|
|
5 |
Дисковод |
Дисковод для компакт дисків |
|
|
6 |
Дисплей |
Монітор Super VGA (800600)або з більш високою розподільною здатністю із підтримкою 256 кольорів |
Для використання деяких розширених можливостей необхідне додаткове обладнання і програмне забезпечення:
при роботі з мультимедіа і звуком для кращого відображення графіки вимагається відеоплата, яка підтримує прискорення графіки, або процесор ММХ;
Microsoft Exchange, Internet SMTP/POP 3, IMAP 4 або інша МАРІ-сумісна система для роботи з електронною поштою;
модем із швидкістю 14400 бод та вище;
для реалізації можливостей рукописного введення рекомендується графічний планшет;
відеокамера, що сумісна з кодувальником Microsoft Word Media; сервер Microsoft Exchange Chat для підтримки розмов при «живому» мовленні;
додатково 100 Мб місця на жорсткому диску для встановлення мультимедійних матеріалів Office ХР тощо.
Надійність комп'ютерів, які використовуються в навчальному процесі середніх закладів освіти, можна розглядати не лише як технічну вимогу, а здебільшого психолого-дидактичну, оскільки втрати навчального часу на перезавантаження, втрата результатів роботи учнів при збоях комп'ютера при виконанні самостійної чи лабораторної роботи автоматично знижують інтерес учня до предмета. Тому до школи повинна постачатися досить потужна і надійна сучасна комп'ютерна техніка.
Швидкодія більшості шкільних комп'ютерів, як правило, достатня для виконання основних завдань курсу інформатики. Досить швидко виконується і обмін в локальній мережі документами та електронними повідомленнями практично на всіх типах шкільних ЕОМ.
Відомо, що затримки в діалозі з комп'ютером понад 3-4 с спочатку формують у учня сумнів щодо того, чи правильно він виконав дію, а з часом вже дратують і втомлюють його.
Організація в комп'ютерному класі локальної мережі з виділеним сервером вирішує технічні проблеми, важливі І для навчання безпека даних, швидкість обміну через мережу, доступ учня до програмного забезпечення, встановленого на комп'ютері вчителя, під час роботи на робочому місці учня
За умов швидкого розвитку світових комп'ютерних мереж локальна мережа, що працює в комп'ютерному класі, може розглядатися як навчальна модель глобальної мережі, й учень повинен виконувати в ній ті самі операції, з якими він зіткнеться під час роботи в Інтернеті пошук та отримання Інформації за запитами, відправлення електронного повідомлення адресатові, за списком розсилання, в телеконференцію тощо Принципи роботи І правила поведінки під час роботи в мережі повинні бути максимально наближеними до реальних
Робоче місце вчителя доцільно організувати так, щоб кожний учень кожного класу мав свою папку на сервері, де зберігалися результати його роботи за індивідуальними завданнями. Така папка повинна бути захищена Це дозволяє учневі із свого комп'ютера виконати запис та читання даних самостійно, без участі вчителя Учень відповідає за своєчасне збереження результатів своєї роботи Така організація роботи в мережі сприяє формуванню в учнів відповідальності, підвищує їх активність, незалежність та самостійність Учитель при цьому звільняється від рутинних дій і може надавати індивідуальну допомогу учням або здійснювати контроль їх знань та вмінь
Ефективно організована комп'ютерна мережа дозволяє використовувати на практиці нову організацію колективної роботи учні виконують завдання частинами, а потім збирають результати на диск або головний комп'ютер Витрати часу на збирання програм чи копіювання файлів виправдовуються колективним характером роботи.
ВИСНОВКИ:
У підведенні підсумків всієї курсової роботи можу сказати, що написана тут методична розробка, що має на меті вивчення такої важливої теми як текстовий редактор Microsoft Word, що входить в учбовий план загальноосвітніх установ, створений в допомогу викладачам, які передбачають виучувати що вчаться даному матеріалу.
Оскільки дана інформація є базовою і знадобиться при вивченні всього прикладного пакету програм Microsoft Office, то необхідно добиватися від учнів дуже якісного і осмисленого засвоєння матеріалу, основний ухил при цьому робити на індивідуальні практичні завдання і тести
В результаті грамотного і успішного вивчення текстового редактора Word в учнів дуже сильно розвивається технічне мислення, абстрактно-логічне мислення, пам'ять, і внаслідок цього підвищується рівень інтелекту. До всього іншого досвід роботи з текстовим редактором Microsoft Word дуже сильно і неодноразово згодиться їм в подальшій учбовій і трудовій діяльності.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Принцип роботи СТО. Аналіз існуючих теоретико-практичних розробок по створенню інформаційних систем. Модель аналізу виконання робіт з ремонту й обслуговування на СТО. Розробка автоматизованої системи обробки інформації, опис програмного забезпечення.
дипломная работа [1,3 M], добавлен 11.10.2013Класифікація та статистичний аналіз наслідків надзвичайних ситуацій. Розробка архітектури, інформаційного забезпечення, програмних засобів комп'ютерної автоматизованої системи аналізу наслідків природного і техногенного впливу на будинки та споруди.
дипломная работа [2,5 M], добавлен 02.10.2013Створення програми для виконання найпростіших функцій календаря за допомогою Borland DELPHI 2007. Аналіз процесу обробки інформації і побудова функціональних діаграм. Розробка інтерфейсу користувача, форм вводу-виводу інформації, основних алгоритмів.
курсовая работа [1,3 M], добавлен 01.06.2013Аналіз вимог до програмного забезпечення. Розробка структури бази даних, що дозволить реалізувати різноманітні операції для створення платіжного доручення. Розробка об’єктної моделі, алгоритмів та структури бази даних. Вибір засобу автоматизації.
курсовая работа [3,2 M], добавлен 30.01.2014Розробка та налагодження програми "Заробітна плата" на мові високого рівня С++ для комп'ютерів з операційною системою Windows 7. Текстуальний опис алгоритму. Створення UML-діаграми та обробка інформації з бази даних. Інструкція по роботі з програмою.
курсовая работа [698,4 K], добавлен 14.10.2012Теоретичні основи технології віртуалізації як інструменту навчання, проектування мереж та системного адміністрування. Планування складу комп’ютерної мережі, вибір платформи та операційної системи, установка і налаштування програм. Питання охорони праці.
дипломная работа [5,9 M], добавлен 24.04.2014Автоматизація роботи овочевої бази, яка дозволить значно підвищити продуктивність праці за рахунок автоматизації функцій, які раніше виконувалися вручну. Розробка канонічних uml-діаграм автоматизованої інформаційної системи у середовищі case-засобу.
курсовая работа [2,4 M], добавлен 27.04.2013База даних як складова частина інформаційної системи. Загальні принципи створення контролерів автоматизації MS Office. Розробка гнучкої комп'ютеризованої системи, призначеної для автоматизації розрахунку учбового навантаження. Моделі представлення даних.
дипломная работа [4,7 M], добавлен 26.10.2012Злом комп'ютерної системи. Злом через налагодження перемикачів операційних систем. Отримання несанкціонованого доступу до чужої інформації. Аналіз безпеки обчислювальної системи, розробка необхідних вимог і умов підвищення рівня її захищеності.
реферат [19,3 K], добавлен 05.11.2016Аналіз інформаційних потоків підприємства торгівлі. Обґрунтування необхідності автоматизації складського обліку автозапчастин. Вимоги до архітектури і продуктивності клієнтської системи. Розробка модулів, алгоритмів, структури даних, інтерфейсу програми.
дипломная работа [1,6 M], добавлен 12.04.2012Аналіз особливостей режимів різання металів. Розробка алгоритму комп’ютерної програми "Розрахунок швидкості різання аналітичним методом при нарізанні різьби різцями в стальних та чавунних заготовках". Складення Excel-таблиці для автоматизації розрахунків.
курсовая работа [4,2 M], добавлен 11.11.2014Програма на мові програмування С++. Аналіз стану технологій програмування та обґрунтування теми. Розробка програми виконання завдання, методу вирішення задачі. Робота з файлами, обробка числової інформації і робота з графікою. Розробка програми меню.
курсовая работа [41,0 K], добавлен 17.02.2009Аналіз предметної галузі задачі моделювання пострілу балісти через стіну по мішені. Структури даних та діаграми класів для розв'язання задачі. Схеми взаємодії об’єктів та алгоритми виконання їх методів. Опис розробленої програми, інструкція користувача.
курсовая работа [1,0 M], добавлен 18.05.2014Аналіз системи збору первинної інформації та розробка структури керуючої ЕОМ АСУ ТП. Розробка апаратного забезпечення інформаційних каналів, структури програмного забезпечення. Алгоритми системного програмного забезпечення. Опис програмних модулів.
дипломная работа [1,9 M], добавлен 19.08.2012Розробка автоматизованої інформаційно-довідкової системи "Шовкова фея". Область використання системи, визначення функцій, вибір програмних засобів для розв’язання задачі, її комп’ютерна реалізація. Вимоги до ПЗ. Аналіз вихідних даних засобами MS Excel.
презентация [980,4 K], добавлен 09.09.2010Аналіз структури і функцій автоматизованої системи управління процесу реалізації товарів музичного магазину, визначення техніко-економічних показників. Вимоги до змісту документу з програмного забезпечення модуля тестування програмних продуктів.
контрольная работа [327,2 K], добавлен 16.01.2014Характеристика програмної взаємодії людини з комп'ютером. Визначення функціональних та експлуатаційних потреб при голосовому управлінні. Реалізація програмного забезпечення. Розробка тестів та тестування системи. Аналіз ефективності даної програми.
курсовая работа [2,8 M], добавлен 15.10.2014Використання мережі із топологією "розподілена зірка", витої пари та концентраторів (для сполучення), мережевої карти із роз'ємами типу RG-45, встановлення операційної системи та монтаж мережі комп'ютерної лабораторії із підключенням до Інтернету.
контрольная работа [1,0 M], добавлен 12.06.2010Розробка структурної схеми мережі, вибір конфігурації серверу і робочих станцій, комутаторів і маршрутизатора. Організація системи телеспостереження. Розміщення мережного обладнання в приміщеннях. Методи та засоби забезпечення безпеки інформації.
дипломная работа [3,7 M], добавлен 13.04.2012Аналіз етапів шифрування тексту. Програмно-апаратна характеристика комп’ютера. Створення кнопкової форми в Delphi. Розробка і опис алгоритму. Діаграма прецедентів проектованої системи. Інструкція роботи користувача з системою. Керівництво програміста.
курсовая работа [999,1 K], добавлен 03.12.2014
