Сутність інформатики

Назву змінних надає користувач. У ранніх версіях мови використовували короткі імена, які складаються з одної літери або з літери і цифри. Приклади коротких назв змінних: A, A1, A6, C6.

У нових системах імена можуть бути довшими і складаються як з великих, так і з малих латинських літер (і цифр), наприклад, Myname1, Myname2. Цифра не може бути першим символом в імені. Регістр значення не має. Імена d i D позначають одну і ту ж саму змінну.

Під час складання програми імена змінним варто надавати, керуючись змістом задачі, наприклад, суму можна позначати буквою S, добуток - D, аргументи x1, x2деякої функції - X1, X2.

68. Графічний редактор

Графічний редактор -- прикладна програма (або пакет програм), що дозволяє її користувачеві створювати і редагувати зображення на екрані комп'ютера і зберігати їх в графічних форматах файлів, наприклад, JPEG, PNG, GIF, TIFF.

Деякі графічні редактори призначені для редагування фотографій, тоді як інші -- переважно для створення та редагування малюнків.

Растрові графічні редактори. Найпопулярніші: Adobe Photoshop для операційних систем Microsoft Windows і Mac OS X, GIMP для GNU/Linux і інших POSIX-сумісних. GIMP розповсюджується під ліцензією GNU GPL. Artweaver для операційних систем Microsoft Windows.

Векторні графічні редактори. Найпопулярніші: Adobe Illustrator, Corel Draw, Macromedia Free Hand -- для Windows, Inkscape -- для всіх ОС.

Гібридні графічні редактори. Найпопулярніші: RasterDesk для AutoCAD, Spotlight для операційних систем Microsoft Windows.

Тривимірні графічні редактори. Найпопулярніші: 3D Studio Max та Maya.

69. Умовні оператори

У мові VBA, як і в інших мовах програмування, основними елементами, керівниками ходом виконання процедури, є умовні оператори. Найбільш простій з них - оператор If... Then:

If Поліна = "Ж" Then

Поздоровлення = "З 8 березня!"

End if

Якщо умова, задана виразом між ключовими словами If і Then виконується, дотримуються інструкції усередині блоку, обмеженого ключовими словами Then і End if. Інакше оператори між ключовими словами не виконуються, а ACCESS перейде до обробки оператора, який слідує за ключовими слова End if. У разі потреби провести дві різні дії (одне при дотриманні умови, а друге - ні), доцільно скористатися повною формою оператора If:

If вираз Then

Оператор1

Else

Оператор2

End if

Якщо умова дотримується, виконується Оператор1 (або група операторів, розташованих між ключовими словами Then і Else, а якщо не дотримується - Оператор2 (або група операторів, розташованих між ключовими словами Else і End if.

Проте, не завжди можливі два варіанти рішення. Враховуючи це, VBA надає в розпорядження користувачів оператора Select Case, призначеного для вибору одного з множин варіантів рішень:

Select Case Місто

Case "Київ"

Код_МГТС = "044"

Case "Москва"

Код_МГТС = "095"

Case "Запоріжжя"

Код_МГТС = "061-2"

Case Else

Print "Я не знаю такого міста!"

End Select

При виконанні цього оператора перевіряється значення змінної Місто. Залежно від результату перевірки змінної Код_МГТС привласнюєтьсятелефонною код деякого міста. Якщо значення змінної Місто не співпадає ні з одним із значень, перерахованих в рядках з ключовим словом Case, проводиться дія, вказаною між ключовими словами Case Else і End Select.

70. Настільні видавничі системи

Настільні видавничі системи - комплекс, що складається з персональних комп'ютерів, скануючих, вивідних і фотовивідних пристроїв, програмного та мережевого забезпечення, що використовується для набору і редагування тексту, створення та обробки зображень, верстки та виготовлення оригінал-макетів, коректурних аркушів, фотоформ, кольоропроб, друкованих форм та ін, тобто для підготовки видання до друку на рівні додрукарських процесів.

DeskTop Publishing (Настільна видавнича система), або скорочено DTP (НІС).

Настільні видавничі системи застосовуються для професійної видавничої діяльності. Дозволяють здійснювати електронну верстку широкого спектру основних типів документів типу інформаційного бюлетеня, кольоровий брошури, каталогу, довідника. Дозволяють вирішувати задачі:

компонувати (верстати) текст;

використовувати всілякі шрифти і виконувати поліграфічні зображення;

здійснювати редагування тексту на рівні кращих текстових процесорів;

обробляти графічні зображення;

виводити документи поліграфічної якості;

працювати в мережах на різних платформах.

Настільні видавничі системи - це досить складний комплекс апаратних пристроїв, програмного забезпечення і "людського фактору".

Для надійного і результативного функціонування настільної видавничої системи необхідна взаємна відповідність всіх рівнів один одному.

71. Пакети прикладних програм автоматизованого проектування

Система автоматизованого проектування (САПР) - комплекс засобів автоматизації проектування, взаємозалежних з необхідними підрозділами проектної організації або колективом фахівців (користувачем системи), що виконує автоматизоване проектування. САПР поєднує технічні засоби,математичне і програмне забезпечення, параметри і характеристики яких вибирають з максимальним врахуванням особливостей задач інженерного проектування і конструювання. У САПР забезпечується зручність використання програм за рахунок застосування засобів оперативного зв'язку інженера з ЕОМ, спеціальних проблемно-орієнтованих мов і інформаційно-довідкової бази.Основна функція САПР - виконання автоматизованого проектування на всіх чи окремих стадіях проектування об'єктів і їхніх складових частин. При створенні САПР і їхніх складових частин варто керуватися принципами системної єдності, сумісності, типовості, розвитку.Принцип системної єдності забезпечує цілісність системи і системну "свіжість" проектування окремих елементів і всього об'єкта проектування в цілому (ієрархічність проектування).Принцип сумісності забезпечує спільне функціонування складових частин САПР і зберігає відкриту систему в цілому.

Принцип типовості орієнтує на переважне створення і використання типових і уніфікованих елементів САПР. Типізації підлягають елементи, що мають перспективу багаторазового застосування. Типові й уніфіковані елементи періодично проходять експертизу на відповідність сучасним вимогам САПР і модифікуються в міру необхідності.Створення САПР з урахуванням принципу типізації повинне передбачати розробку базового варіанта комплексу засобів автоматизованого проектування (КСАП) і його компонентів, а також створення модифікації комплексу засобів автоматизованого проектування і його компонентів на основі базового варіанта.

Принцип розвитку забезпечує поповнення, удосконалювання і відновлення складових частин САПР, а також взаємодія і розширення взаємозв'язку з автоматизованими системами різного рівня і функціонального призначення.

Розробка САПР являє собою велику науково-технічну проблему, а її упровадження вимагає значних капіталовкладень.Автоматизоване проектування (computer-aided design - CAD) представляє собою технологію, що полягає в використанні комп'ютерних систем для полегшення створення, зміни, аналізу і оптимізації проектів. Таким чином, будь-яка програма, що працює з комп'ютерною графікою, так само як і будь-який додаток, що використовується в інженерних розрахунках, відноситься до систем автоматизованого проектування. представляти собою від геометричних програм для роботи з формами до спеціалізованих додатків для аналізу і оптимізації. Основна функція CAD - це визначення геометрії конструкції (деталі механізму, архітектурніелементи, електроні схеми, плани будинків та ін), так як геометрія визначає всі наступні етапи життєвого циклу Автоматизоване виробництво (computer-aided manufacturing - САМ) - це технологія, що полягає в використанні комп'ютерних систем дляпланування, управління і контролю операцій виробництва через прямий або непрямий інтерфейс з виробничими ресурсами підприємства. Одним з найбільш поширених підходів до автоматизації виробництва являється числове програмне управління (ЧПУ, numerical control - NC). ЧПУ полягає в використанні запрограмованих команд для управління станком, який може шліфувати, різати, фрезерувати, штампувати, згинати та іншими способами перетворювати заготовки в готові деталі.

Автоматизоване конструювання (computer-aided engineering - САЕ) - це технологія, що полягає в використанні комп'ютерних систем для аналізу геометрії CAD, моделювання і вивчення поведінки продукту для удосконалення і оптимізації його конструкції. Засоби САЕ можуть здійснювати безліч різних варіантів аналізу. Програми динамічного аналізу з великими зміщеннями можуть використовуватися для визначення напруги і зміщень в складних складових пристроях типа автомобілів.

Таким чином, технології CAD, САМ і САЕ полягають в автоматизації і підвищенні ефективності конкретних стадій життєвого циклу продукту.). CІM намагається з'єднати автоматизації разом і перетворити їх в безперебійно і ефективно працюючу систему. CIM має на увазі використання комп'ютерної бази даних для більш ефективного управління всім підприємством, в тому числі бухгалтерією, плануванням, доставкою та іншими задачами, а не тільки проектуванням і виробництвом, які охоплюються системами CAD, САМ і САЕ. CIM часто називають філософією бізнесу, а не комп'ютерною системою.

72. Поняття алгоритму. Базові алгоритмічні структури

Алгоритмізація обчислювальних процесів. Знайомство з VBA

ПОНЯТТЯ АЛГОРИТМУ

Для пояснення поняття “алгоритм” важливе значення має визначення поняття “виконавець алгоритму”. Алгоритм формулюється в розрахунку на конкретного виконавця, наприклад людину, спеціально дресировану тварину, особливу машину - автомат і т.д.

Алгоритм є керівництвом до дії для виконавця, тому значення слова “алгоритм” близько за змістом до значення слів “указівка” або “розпорядження”. Можна сказати, що

алгоритм -- зрозуміле і точне розпорядження (указівка) виконавцеві зробити визначену послідовність дій для досягнення зазначеної мети або рішення поставленої задачі.

Структура програми Навчальною алгоритмічною мовою АЛГО:

Програма <Назва програми>;

Початок

<Тіло програми>

Кінець.

Слова Програма, Початок і Кінець називаються службови словами навчальної алгоритмічної мови АЛГО.

Тіло програми - це і саме програма, яка складається із вказівок (інструкцій, команд) НАМ Алго.

Розв'язуючи будь-яку задачу, ми маємо справу із різними величинами.

Величини - це ті дані, з якими працює наша програма і з якими ми будемо виконувати ті чи інші дії.

Усі величини умовно поділяються на сталі та змінні.

СТАЛІ - це величини, що мають своє ім'я та значення, які не змінюються під час виконання програми.

ЗМІННІ - це величини, що змінюють своє значення в процесі виконання алгоритму.

Ім'я величин може мати довжину до 16 символів, але обов'язково має починатися з літери та не містити пропусків та спеціальних символів, як то +, -, /, &.

Змінні величини бувають різними, тобто, можуть приймати різні значення, отже в програмуванні необхідно розглядати величинирізних типів.

Змінні величини бувають наступних типів:

* Цілі;

* Дійсні;

* Літерні;

* Рядкові (текстові);

Властивості алгоритму:

* дискретність (складається із сукупності відокремлених команд, тільки закінчивши виконання однієї команди, виконавець переходить до виконання іншої);

* однозначність (кожна команда алгоритму однозначно визначає дії виконавця і не допускає їх подвійного тлумачення);

* формальність (будь-який виконавець, не знаючи суті завдання, може виконати алгоритм і отримати результат);

* масовість (алгоритм повинен передбачати можливість розв'язання групи типових задач із зміною вхідних даних в деяких межах);

* скінченність (виконання алгоритму не може закінчуватися невизначеною ситуацією або зовсім не закінчуватися);

* результативність (виконання алгоритму повинно приводити до очікуваного результату).

73. Пакети прикладних програм загального призначення

ППП загального призначення - універсальні програмні продукти, призначені для автоматизації розробки та експлуатації функціональних завдань користувача та інформаційних систем у цілому. До цього класу ППП відносяться:

* редактори текстові (текстові процесори) та графічні. Редактором називається ППП, призначений для створення і зміни текстів, документів, графічних даних та ілюстрації;

* електронні таблиці. Електронної таблицею називається ППП, призначений для обробки таблиць. Дані в таблиці зберігаються в осередках, що знаходяться на перетині шпальт і рядків. У комірках можуть зберігатися числа, символьні дані і формули.Формули задають залежність значення одних осередків від вмісту інших осередків. Зміна вмісту осередку призводить до зміни значень в залежних від неї осередках.

* системи управління базами даних (СКБД). База даних - це сукупність спеціальним чином організованих наборів даних, що зберігаються на диску. Управління базою даних включає в себе введення даних, їх корекцію і маніпулювання даними, тобто додавання, видалення, витяг, оновлення і т. д.;

* інтегровані пакети. Інтегрованими пакетами називаються ППП, що поєднують у собі функціонально різні програмні компоненти ППП загального призначення.

* сase-технології. CASE-технології застосовуються при створенні складних інформаційних систем, що зазвичай вимагаютьколективної реалізації проекту, в якому беруть участь різні фахівці: системні аналітики, проектувальники і програмісти. ПідCASE-технологією розуміється сукупність засобів автоматизації розробки інформаційної системи, що включає в себе методологію аналізу предметної області, проектування, програмування та експлуатації ІС.

* оболонки експертних систем і систем штучного інтелекту. Основу експертних систем складає база знань, в яку закладаєтьсяінформація про дану предметної області. Є дві основні форми представлення знань в ЕС: факти і правила. Факти фіксують кількісні і якісні показники явищ і процесів. Правила описують співвідношення між фактами, зазвичай у вигляді логічних умов, що пов'язують причини і наслідки. Для вирішення задач подібного класу використовуються так звані експертні системи.Експертні системи - це системи обробки знань у вузькоспеціалізованої галузі підготовки рішень користувачів на рівні професійних експертів.

74. Етапи розвязання задач за допомогою компютера. Програмування

Класифікація мов програмування

Програма -- це алгоритм, записаний мовою програмування.

Введення програми та даних і налагоджування програми - імовірність помилитись при програмуванні настільки велика, що більшість програм при першому їх запуску не працює. При складанні програми можуть зустрітися найрізноманітніші помилки і перелічити їх повністю неможливо. Зупинимося на деяких із них.

Перший етап програмування (алгоритмізація методу та вибір найефективнішого алгоритму) є найвідповідальнішим, тому що саме тут визначається призначення та загальна структура програми. Контроль на цьому етапі повинен бути особливо ретельним, тому що помилки, яких припустились на цьому етапі, приведуть до неправильної роботи або повної непрацездатності всієї програми. Основний спосіб контролю на цьому етапі полягає в “прокручуванні” вибраного алгоритму, тобто у відсліджуванні того, які дії та в якому порядку будуть виконуватись насправді. Для перевірки правильності роботи алгоритму необхідно прослідкувати вірність ходу обчислень на одному з варіантів задачі.

Другий етап програмування (запис алгоритму у вигляді команд чи операторів) є основним джерелом помилок в програмі. Для знаходження та виправлення помилок складену програму необхідно ретельно перевірити - переглянути всі команди, перевіряючи правильність використання операцій, порядок та організацію обміну даними та ін.

75. База даних системи управління базами даних

База даних (БД) - впорядкований набір даних, у технічному розумінні включно й система керування БД.

Головним завданням БД є гарантоване збереження значних обсягів інформації (т.зв. записи даних) та надання доступу до неї користувачеві або ж прикладній програмі. Таким чином БД складається з двох частин -- запам'ятованої інформації, та системи управління нею. З метою забезпечення ефективності доступу записи даних організовують як множину фактів (елемент даних).

Характеристика БД

Часто зустрічається характеристика БД на основі певних параметрів або необхідних вимог, наприклад:

* значна кількість даних

* незалежність даних

* відкритий доступ до даних

* підтримка транзакцій з гарантією відповідних властивостей

* гарантована відсутність збоїв

* одночасна робота з багатьма користувачами

З подальшим розвитком БД змінюються й ці вимоги та додаються нові, тому одностайності щодо повноти цієї характеристики немає.

Можливості СКБД

* Дозволяється створювати БД (здійснюється за допомогою мови визначення даних DDL (Data Definition Language))

* Дозволяється додавання, оновлення, видалення та читання інформації з БД (за допомогою мови маніпулювання даними DML, яку часто називають мовою запитів)

* Можна надавати контрольований доступ до БД за допомогою:

1. Системи забезпечення захисту, яка запобігає несанкціонованому доступу до БД;

2. Системи керування паралельною роботою прикладних програм, яка контролює процеси спільного доступу до БД;

3. Система відновлення -- дозволяє відновлювати БД до попереднього несуперечливого стану, що був порушений в результаті збою апаратного або програмного забезпечення

Основні компоненти середовища СКБД

1. апаратне забезпечення

2. програмне забезпечення

3. дані

4. процедури -- інструкції та правила, які повинні враховуватись при проектуванні та використанні БД

5. користувачі

1. адміністратори даних (керування даними, проектування БД, розробка алгоритмів, процедур) та БД (фізичне проектування, відповідальність за безпеку та цілісність даних)

2. розробники БД

3. прикладні програмісти

4. кінцеві користувачі

#81ВІДЛАДКА ТА ТЕСТУВАННЯ

Відладка програми -- це процес пошуку і усунення помилок в програмі, вироблюваний за наслідками її прогону на комп'ютері.

Англійський термін debugging ("відладка") буквально означає "вилов жучків". Термін з'явився в 1945 р., коли один з перших комп'ютерів -- "Марк-1" припинив роботу через те, що в його електричні ланцюги потрапив метелик і заблокував своїми останками одна з тисяч реле машини.

У сучасних програмних системах відладка здійснюється часто з використанням спеціальних програмних засобів, званих відладчиками. Ці засоби дозволяють досліджувати внутрішню поведінку програми.

Программа-отладчик зазвичай забезпечує наступні можливості:

·покрокового виконання програми із зупинкою після кожної команди (оператора);

·проглядання поточного значення будь-якою змінною або знаходження значення будь-якого виразу, зокрема, з використанням стандартних функцій; при необхідності можна встановити нове значення змінної;

·установку в програмі "Контрольних крапок", тобто крапок, в яких програма тимчасово припиняє своє виконання, так що можна оцінити проміжні результати, і ін.

При відладці програм важливо пам'ятати наступне:

·на початку процесу відладки треба використовувати прості тестові дані;

·виникаючі утруднення слід чітко розділяти і усувати строго по черзі;

·не потрібно вважати за причину помилок машину, оскільки сучасні машини і транслятори володіють надзвичайно високою надійністю.

Тестування (англ. test -- випробування) -- це випробування, перевірка правильності роботи програми в цілому, або її складових частин.

Як би не була ретельно відладжена програма, вирішальним етапом, що встановлює її придатність для роботи, є контроль програми за наслідками її виконання на системі тестів. Програму умовно можна вважати за правильну, якщо її запуск для вибраної системи тестових початкових даних у всіх випадках дає правильні результати.Але, як справедливо указував відомий теоретик програмування Е. Дейкстра, тестування може показати лише наявність помилок, але не їх відсутність. Нерідкі випадки, коли нові вхідні дані викликають "відмову" або отримання невірних результатів роботи програми, яка вважалася за повністю відладжену.

Для реалізації методу тестів мають бути виготовлені або заздалегідь відомі еталонні результати.

Тестові дані повинні забезпечити перевірку всіх можливих умов виникнення помилок:

·має бути випробувана кожна гілка алгоритму;

·черговий тестовий прогін повинен контролювати щось таке, що ще не було перевірене на попередніх прогонах;

·перший тест має бути максимально простий, щоб перевірити, чи працює програма взагалі;

·арифметичні операції в тестах повинні гранично спрощуватися для зменшення об'єму обчислень;

·кількості елементів послідовностей, точність для ітераційних обчислень, кількість проходів циклу в тестових прикладах повинні задаватися з міркувань скорочення об'єму обчислень;

·мінімізація обчислень не повинна знижувати надійності контролю;

·тестування має бути цілеспрямованим і систематизованим, оскільки випадковий вибір початкових даних привів би до труднощів у визначенні ручним способом очікуваних результатів; крім того, при випадковому виборі тестових даних можуть виявитися неперевіреними багато ситуацій;

·ускладнення тестових даних повинне відбуватися поступово.

Відладка і тестування -- це два різних і несхожих один на одного етапи:

·при відладці відбувається локалізація і усунення синтаксичних помилок і явних помилок кодування;

·у процесі ж тестування перевіряється працездатність програми, що не містить явних помилок.

76. Етапи розв'язування задач за допомогою комп'ютера. Проведення експерименту та аналіз задач

Метою комп'ютерного експерименту є одержання інформації, на основі якої можна приймати рішення, робити висновки про властивості об'єкта моделювання або прогнозувати його поведінку в тій чи іншій ситуації.

Цей етап складається з таких дій:

· розробка плану проведення експерименту;

· випробування комп'ютерної моделі;

· аналіз отриманих результатів.

Сутність випробування комп'ютерної моделі полягає у багаторазових запусках програми для опрацювання визначених наборів вхідних даних. Такі набори розробляються в ході планування експерименту з метою виявлення певних залежностей чи отримання потрібних даних. Аналіз результатів експерименту може дати підставу для його завершення, якщо всі поставлені цілі досягнуто, або для продовження експерименту, корекції плану його проведення, якщо виявилася необхідність доповнення даних чи намітився новий напрям дослідження. Іноді за результатами експерименту виникає потреба в уточненні моделі або навіть у внесенні змін у постановку задачі, і тоді весь процес починається знову.

5. Приклад процесу розв'язування задачі за допомогою комп'ютера.

Розглянемо процес розв'язання задач на конкретному прикладі:

Тіло кинуте вертикально вгору з початковою швидкістю з деякої висоти. Визначити його місце розташування та швидкість у заданий момент часу.На першому етапі звичайно будується описова інформаційна модель об'єкта або процесу. У нашому випадку з використанням фізичних понять створюється ідеалізована модель руху об'єкта. З умови завдання можна сформулювати наступні основні припущення:

1) тіло мало в порівнянні із Землею, тому його можна вважати матеріальною крапкою;

2) швидкість кидання тіла мала, тому:

· прискорення вільного падіння вважати постійною величиною;

· опором повітря можна зневажити.

На другому етапі створюється формалізована модель, тобто описова інформаційна модель записується за допомогою якої-небудь формальної мови.

На третьому етапі необхідно формалізовану інформаційну модель перетворити в комп'ютерну модель, тобто виразити її на зрозумілому для комп'ютера мові.

Існують два принципово різних шляхи побудови комп'ютерної моделі:

· створення алгоритму розв'язання задачі і його кодування на одній з мов програмування;

· формування комп'ютерної моделі з використанням одного з додатків (електронних таблиць, СУБД і т.д.).

Для реалізації першого шляху необхідно побудувати алгоритм визначення координати тіла в певний момент часу та закодувати його на одній з мов програмування, наприклад мовою Visual Basic.

Другий шлях вимагає створення комп'ютерної моделі, яку можна досліджувати в електронних таблицях. Для цього варто представити математичну модель у формі таблиці функції залежності координати від часу (таблиці функції й таблиці залежності швидкості тіла від часу (V = V0 - g * t).

Четвертий етап дослідження інформаційної моделі полягає у проведенні комп'ютерного експерименту. Якщо комп'ютерна модель існує у вигляді програми на одній з мов програмування, її потрібно запустити на виконання й одержати результати.

Якщо комп'ютерна модель досліджується, наприклад, в електронних таблицях, можна провести сортування або пошук даних, побудувати діаграму або графік тощо.

На п'ятому етапі виконується аналіз отриманих результатів і при необхідності коректування досліджуваної моделі. Наприклад, у нашій моделі необхідно врахувати, що не має фізичного змісту обчислення координати тіла після його падіння на поверхню Землі.

Таким чином, технологія розв'язання задач за допомогою комп'ютера складається з наступних етапів: побудова описової моделі - формалізація - побудова комп'ютерної моделі - комп'ютерний експеримент - аналіз результатів та коректування моделі.

77. Поняття алгоритму. Класифікація

Саме поняття «алгоритм» виник із назви латинського перекладу книжки арабського математика IX століттяАль-Хорезми «>Algoritmi denumeroIndoru», що можна перекласти як «ТрактатАль-Хорезми проарифметическом мистецтві індусів». Упорядкування алгоритмів і питання існування є предметом серйозних математичних досліджень.

Під алгоритмом розуміють набір правил, визначальних процес перетворення вихідних даних завдання у шуканий результат.

Розглянемо приклад алгоритму перебування середини відрізка з допомогою циркуля і лінійки.

Алгоритм розподілу відрізка АВ навпіл:

1) поставити ніжку циркуля в точку А;

2) встановити розчин циркуля рівним довжині відрізка АВ;

3) провести окружність;

4) поставити ніжку циркуля в точку У;

5) провести окружність;

6) через точки перетину окружностей провести пряму;

7) відзначити точку перетину цієї прямий з відрізком АВ.

Аналіз прикладів різних алгоритмів показує, що поставив запис алгоритму розпадається деякі вказівки виконавцю виконати деяке яке закінчила дію. І таке вказівку називається командою. Команди алгоритму виконуються одна одною. Після кожного кроку виконання алгоритму достеменно відомо, яка команда повинна виконуватися наступній. Сукупність команд, які можна виконані виконавцем, називається системою команд виконавця.

Алгоритм як задає послідовність операцій під час вирішення конкретного завдання, а й повинен мати поруч властивостей.

Властивості алгоритму:

· Однозначність алгоритму, під якої розуміється одиничність тлумачення виконавцем правила побудови діянь П.Лазаренка та порядок їх виконання. Щоб алгоритм мав цією властивістю, повинен бути записано командами із системи команд виконавця.

·Конечность алгоритму - обов'язковість завершення кожного з дій, складових алгоритм, ізавершимость виконання алгоритму загалом.

· Результативність алгоритму, передбачає, виконання алгоритму має завершитися отриманням певних результатів.

· Масовість, т. е. можливість застосування зазначеного алгоритму на вирішення цілого класу завдань, відповідальних загальної постановці завдання. Щоб алгоритм ніколи масовості, слід складати алгоритм, використовуючи позначення величин і уникаючи конкретних значень.

· Правильність алгоритму, під якої розуміється здатність алгоритму давати правильні результати рішення поставлених завдань.

· Ефективність - на вирішення завдання потрібно використовувати обмежені комп'ютера (>процессорное час, обсяг оперативної пам'яті тощо. буд.).

Класифікація

Алгоритми, що існують у нашому житті. Відрізняються між собою.

Так, деякі з них є простими й однозначними, наприклад, чищення однієї картоплини. Деякі з них містять послідовності повторюваних команд, наприклад, начистити каструлю картоплі. А деякі в процесі свого виконання можуть виконуватися по різному, залежно від умов у яких вони виконуються. Це пояснює таке нам поняття, як базові структури алгоритмів.

Вони бувають такими, як:

1. Лінійні алгоритми.

2. Циклічні алгоритми

3. Алгоритми з розгалуженням.

78. Супровід програми

Розв'язання задач в будь-якій сфері діяльності - це завжди отримання деяких результатів. А процес отримання результатів спирається на деякий спосіб дій і пропонує використання визначених засобів. Одним із нових засобів розв'язання різних задач стають сучасні комп'ютери - універсальні пристрої опрацювання і накопичування даних.

Універсальність комп'ютерів полягає в тому, що вони можуть опрацьовувати будь-які дані і розв'язувати задачі в будь-якій предметній області.

Розв'язання задачі на комп'ютері проходить в декілька етапів.

1-й етап - постановка задачі. На цьому етапі будується описова інформаційна модель об'єкта чи процесу. Пошук розв'язання будь-якої задачі розпочинається з аналізу її умови. Результатом аналізу повинна стати чітка постановка задачі, в якій повинно бути відповіді на чотири запитання:

Що дано?

Що потрібно?

Які дані допустимі?

Які результати будуть правильними, а які ні?

2 -й етап - розробка математичної моделі. Математична модель - це математичні відношення, які зв'язують результати з вихідними даними.

Правильність результатів розв'язування задачі за допомогою комп'ютера залежить, перш за все, від правильності вибраного методу розв'язку. Метод розв'язку є правильним, якщо для будь-яких допустимих вихідних даних він приводить до результату, які відповідають постановці задачі. Для розв'язування задач за допомогою комп'ютера відповідним методам потрібно дати математичну інтерпретацію. Як правило, будується математична модель задачі. Створюючи математичну модель, потрібно записувати математичні відношення (формули, рівняння, нерівності тощо), які зв'язують результати з вихідними даними.

3- й етап - конструювання. На основі математичної моделі конструюється алгоритм.

4- й етап - перевід алгоритму в програму. Дальше дослідження інформаційної моделі, записаної у вигляді алгоритму, можна проводити різними способами. Можна закодувати алгоритм на мові програмування або використати спеціальні програмні додатки.

5- й етап розв'язування задачі полягає в проведенні комп'ютерного експерименту. Якщо ми досліджуємо інформаційну модель у вигляді програми в деякому середовищі програмування, то до цього етапу відносяться:

завантаження вибраного середовища програмування;

набір тексту програми;

збереження цього тексту на диску;

запуск програми на виконання.

Причому необхідно запускати програму на виконання декілька разів - при різних значеннях початкових умов. Можна скористатись і готовими програмними засобами. Так, наприклад, якщо інформаційна модель досліджується в електронних таблицях, то різні числові дані вводяться у відповідні комірки.

6- й етап полягає в аналізі отриманих результатів і корегуванні досліджуваної моделі.

79. Закон України про інформацію

Закон України «Про інформацію» встановлює, що кожен має право на:

вільне одержання,

вільне використання,

вільне поширення,

вільне зберігання,

захист

інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Згідно з цим законом це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Цей закон закріплює основні принципи інформаційних відносин, а саме:

гарантованість права на інформацію;

відкритість, доступність інформації, свобода обміну інформацією;

достовірність і повнота інформації;

свобода вираження поглядів і переконань;

правомірність одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації;

захищеність особи від втручання в її особисте та сімейне життя.

Відповідно до цього закону право на інформацію охороняється законом та держава гарантує всім суб'єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації.

Також ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом.

Суб'єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.

80. Закон україни про електронні документи та електронний документообіг

Електронний документ - це документ, інформація в якому представлена у формі даних, що включають відповідні реквізити та електронний підпис, яка може бути сформована, передана, прийнята, збережена, оброблена та перетворена у візуальну форму представлення.

Візуальною формою представлення електронного документа є відображення інформації, що він містить, електронними засобами відображення інформації або на папері у формі, придатній для сприймання його вмісту людиною.

Формати та структура даних, що складають електронний документ, його обов'язкові реквізити, а також форми його візуального представлення визначаються вимогами відповідних державних стандартів України, взаємними угодами між суб'єктами електронного документообігу та вимогами відповідних державних, галузевих, відомчих нормативних документів.

Електронний документ вважається документом складача з часу, коли складач завірив документ своїм електронним підписом. Електронний підпис є невід'ємною частиною електронного документа.

Електронний підпис формується складачем під час складення електронного документа, та може бути перевірений суб'єктом електронного документообігу.

Формування та перевірка електронного підпису має здійснюватись за криптографічними алгоритмами, визначеними відповідними державними стандартами України, що допускають застосування зв'язаної пари ключів електронного підпису - таємного та відкритого, або за алгоритмами, що рекомендовані або визначені уповноваженим державним органом. Відправлення електронних документів

Електронний кругообіг.Електронний документ вважається відправленим складачем, якщо він відправлений:

- самим складачем, зокрема його електронною інформаційною системою, запрограмованою на відправлення електронних документів в автоматичному режимі;

- особою, уповноваженою складачем відправляти документи від його імені.

Незалежно від того, з якої електронної інформаційної системи відправлено електронний документ, вважається, що він відправлений складачем.

Часом відправлення електронного документа вважається час, коли документ покинув електронну інформаційну систему складача або електронну інформаційну систему особи, що відправляє документи за дорученням складача.



81. Закон України про захист інформації

Захист інформації - сукупність організаційно-технічних заходів і правових норм для запобігання заподіянню шкоди інтересам власника інформації чи автоматизованій системі та осіб, які користуються інформацією. підроблення інформації - навмисні дії, що призводять до перекручення інформації, яка має оброблятися або зберігатися в АС;

блокування інформації - дії, наслідком яких є припинення доступу до інформації;

витік інформації - результат дій порушника, внаслідок яких інформація стає відомою (доступною) суб'єктам, що не мають права доступу до неї;

втрата інформації - результат дії, внаслідок якої інформація в АС перестає існувати для фізичних або юридичних осіб, які мають право власності на неї в повному чи обмеженому обсязі.

У статті 5 Закону України "Про захист інформації в автоматизованих системах" вживаються категорії, що також можна вважати загрозами інформаційній безпеці:

-навмисні чи ненавмисні втрати інформації;

-знищення інформації;

-спотворення інформації;

І-нші неправомірні дії.

Одним з важливих елементів з'ясування сутності суспільних відносин є визначення їх об'єктів. Відповідно до законодавства України, об'єктами захисту є:

інформація, що обробляється в АС;

права власників цієї інформації;

права власників АС;

права правомірних користувачів.

Захисту підлягає будь-яка інформація в АС, необхідність захисту якої визначається її власником або чинним законодавством. Законодавець визначає, що право власності на інформацію як вторинну, створену в процесі обробки в АС, встановлюється з урахуванням норм авторського права на підставі угоди між власником вхідної інформації та користувачем АС. Якщо такої угоди немає, то така інформація належить користувачеві АС, який здійснив цю обробку. Користувач АС може здійснювати обробку інформації лише тоді, якщо на те є згода її власника або уповноваженої ним особи, якщо ця інформація не віднесена до категорії загальнодоступної

82. Які осноні види інформації визначає Закон України про інформацію

Основними видами інформації є:

- статистична інформація;

- адміністративна інформація

- масова інформація;

-Інформація про діяльність державних органів влади та органів

місцевого самоврядування;

-правова інформація;

- Інформація про особу;

- інформація довідково-енциклопедичного характеру;

- соціологічна інформація;

-податкова інформація.

83. Призначення засвідчувального центру та центрального засвідчувального органу згідно Закону України про електронний цифровий підпис

Кабінет Міністрів України за необхідності визначає засвідчувальний центрцентрального органу виконавчої влади для забезпечення реєстрації, засвідчення чинності відкритих ключів та акредитації групи центрів сертифікації ключів, які надають послуги електронного цифрового підпису цьому органу і підпорядкованим йому підприємствам, установам та організаціям.

Інші державні органи за необхідності,за погодженням з Кабінетом Міністрів України, визначають свої засвідчувальні центри, призначені для виконання функцій, зазначених у частині першій цієї статті.

Засвідчувальний центр по відношенню до групи центрів сертифікації ключів, зазначених у частині першій цієї статті, має ті ж функції і повноваження, що й центральний засвідчувальний орган стосовно центрів сертифікації ключів.

Засвідчувальний центр відповідає вимогам, встановленим законодавством для акредитованого центру сертифікації ключів.

Засвідчувальний центр реєструється,засвідчує свій відкритий ключ і акредитується у центральному засвідчувальному органі. Центральний засвідчувальнийорган визначається Кабінетом Міністрів України.

Центральний засвідчувальний орган:

формує і видає посилені сертифікати ключів засвідчувальним центрам та центрам сертифікації ключів з дотриманням вимог статті 6 цього Закону;

блокує, скасовує та поновлює посилені сертифікати ключів засвідчувальних центрів та центрів сертифікації ключів у випадках, передбачених цим Законом;

веде електронні реєстри чинних,блокованих та скасованих посилених сертифікатів ключів засвідчувальних центрів та центрів сертифікації ключів;

веде акредитацію центрів сертифікації ключів,отримує та перевіряє інформацію, необхідну для їх акредитації;

забезпечує цілодобово доступ засвідчувальних центрів та центрів сертифікації ключів до посилених сертифікатів ключів та відповідних електронних реєстрів через загальнодоступні телекомунікаційні канали;

зберігає посилені сертифікати ключів засвідчувальних центрів та центрів сертифікації ключів;

надає засвідчувальним центрам та центрам сертифікації ключів консультації з питань,пов'язаних з використанням електронного цифрового підпису.

Центральний засвідчувальний органв і дповідає вимогам, встановленим законодавством для акредитованого центру сертифікації ключів.

Положення про центральний засвідчувальний орган затверджується Кабінетом Міністрів України.

84. Призначення центру сертифікації ключів та акредитованого центру сертифікації ключів згідно Закону України про електронний цифровий підпис

Послуги Центру сертифікації ключів:

надання користувачам надійних засобів електронного цифрового підпису;

допомога при генерації відкритих та особистих ключів

обслуговування сертифікатів ключів (формування, блокування, поновлення, скасування);

надання інформації щодо чинних, скасованих і блокованих сертифікатів відкритих ключів;

криптографічний захист інформації, переданої у відкриті мережі, завдяки направленому шифруванню

фіксування часу.

Центр сертифікації ключів вирішує наступні задачі:

прискорення проведення численних комерційних операцій, скорочення об'ємів бухгалтерської документації, заощадження часу співробітників та витрат підприємства, пов'язаних з укладанням договорів, оформленням платіжних документів, наданням звітності тощо;

здійснення безпечного збереження електронних документів та їх обміну;

захист інформації від спотворення, несанкціонованого доступу, а також унеможливлення відмови будь-якої зі сторін від факту підпису електронного документу.

85. Призначення електронного цифрового підпису

Електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів.

Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб'єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.

Нотаріальні дії із засвідчення справжності електронного цифрового підпису на електронних документах вчиняються відповідно до порядку, встановленого законом.

Правовий статус електронного цифрового підпису

Електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо:

електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису;

під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису;

особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті.

Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.

86. Поняття "електронний цифровий підпис", "особистий ключ", "відкритий ключ", "сертифікат відкритого ключа", "посилений сертифікат відкритого ключа" згідно "Закону України про електронний цифровий підпис"

У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:

електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа;

особистий ключ - параметр криптографічного алгоритму формування електронного цифрового підпису, доступний тільки підписувачу;

відкритий ключ - параметр криптографічного алгоритму перевірки електронного цифрового підпису, доступний суб'єктам відносин у сфері використання електронного цифрового підпису;

засвідчення чинності відкритого ключа - процедура формування сертифіката відкритого ключа;

сертифікат відкритого ключа (далі - сертифікат ключа) - документ, виданий центром сертифікації ключів, який засвідчує чинність і належність відкритого ключа підписувачу. Сертифікати ключів можуть розповсюджуватися в електронній формі або у формі документа на папері та використовуватися для ідентифікації особи підписувача;

посилений сертифікат відкритого ключа (далі - посилений сертифікат ключа) - сертифікат ключа, який відповідає вимогам цього Закону, виданий акредитованим центром сертифікації ключів, засвідчувальним центром, центральним засвідчувальним органом;

Размещено на Allbest.ru

...