Використання нових інформаційних технологій на уроках образотворчого мистецтва

Размещено на http://www.allbest.ru/

Використання нових інформаційних технологій на уроках образотворчого мистецтва

Зміст

Вступ

Розділ 1. Проблема використання комп'ютера на уроках образотворчого мистецтва у початковій школі

1.1 Новітні інформаційні технології у навчанні образотворчого мистецтва

1.2 Навчання за допомогою комп'ютера у початкових класах

Розділ 2. Методика використання новітніх інформаційних технологій на уроках образотворчого мистецтва

2.1 Уроки образотворчого мистецтва з комп'ютерною підтримкою

2.2 Застосування комп'ютерної графіки на уроках образотворчого мистецтва в початкових класах

2.3 Застосування мультимедійних технологій на уроках образотворчого мистецтва

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

Людина завжди прагне до краси. Вона насолоджується природою й архітектурними спорудами, прикрашає своє житло й одяг. Немає такого народу, якому невідоме почуття прекрасного. Людина має здатність знаходити, зберігати і створювати красу.

І щоб навчити дитину цілісному сприйняттю навколишнього світу, навчити її переживати, ототожнювати цінності у своєму житті з ідеалами, звертаються до такої області знань, як мистецтво.

Із давніх-давен мистецтво займало важливе місце у процесі формування особистості. Введення його до змісту загальної та професійної освіти завжди було пов'язане прилученням людини до творчості та стимулювання її до самовираження.

Особливої уваги до мистецтва вимагає сьогодення. Сучасний етап розвитку освіти в Україні характеризується зміною її концептуальних засад та утвердження замість застарілого "знаннєвого" підходу нового, особистісно-орієнтованого, за якого у центр освітньої системи ставиться не накопичення людиною якомого більшого обсягу різноманітних знань, а забезпечення гармонійного співвідношення її особистісних, професійних і творчих якостей, розвиток її неповторної індивідуальності та самостійності у розв'язанні життєвих проблем.

Сучасна школа стоїть перед прикрим фактом: в умовах традиційних форм та методів навчання школярі, пасивно отримуючи інформацію, не вміють здобувати її самостійно і застосовувати те, що знають.

Натомість соціальне замовлення не тільки України, а й світового співтовариства вимагає перш за все людей, здатних постійно самовдосконалюватися. Це знайшло відображення і у доповіді ЮНЕСКО "Освіта - прихований скарб", де проголошено: Людина має навчитися:

· пізнавати, тобто оволодівати інструментарієм, необхідним для розуміння того, що відбувається у світі;

· діяти таким чином, щоб робити потрібні зміни у середовищі свого мешкання;

· жити в суспільстві, беручи участь у всіх видах людської діяльності".

Слід звернути увагу на третій пункт, що також є кризовим моментом сучасної шкільної освіти, адже відійшовши від тоталітарного розуміння та культивування колективу та колективізму, наша школа часто заходить на позиції крайнього, деструктивного індивідуалізму, формуючи випускника, неготового до життя, а особливо до плідної спільної роботи в колективі, де йому доведеться жити та працювати.

Нова школа матиме справу з індивідуальністю, самобутністю особистості, оскільки індивідуальність є головним принципом етики і мусить виступити керівним методологічним положенням у вихованні й навчанні.

Цілеспрямований розвиток індивідуальності можливий лише тоді, коли теорія освіти не декларуватиме необхідність творчості педагога і творчості школяра, а систематично за допомогою доцільних методів втілюватиме її у навчально-виховному процесі.

У розв'язані задач мистецького виховання велику користь приносять сучасні технічні засоби і новітні технології, такі, наприклад, як комп'ютер і засоби мультимедіа.

Використання інформаційних технологій у школі є достатньо складною проблемою, що вимагає детального наукового вивчення, психолого-педагогічного обґрунтування. Спроби вести регулярне навчання за допомогою комп'ютерних програм часто зазнають невдачі в першу чергу тому, що через недосконалість програмних засобів не вдається дістати явну перевагу використання комп'ютерних технологій перед традиційними формами навчання. Інша важлива причина - комп'ютер не завжди є загальнодоступним засобом навчання.

Діапазон використання комп'ютера в навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи дуже великий - від тестування учнів, врахування їхніх особистісних якостей, набутих знань до гри.

Комп'ютер може бути як об'єктом вивчення, так і засобом навчання, тобто можливі два види напряму комп'ютеризації навчання:

1) вивчення інформатики як предмета;

2) використання комп'ютерно орієнтованих засобів навчання (КОЗН) при вивченні різних предметів.

Аналіз літературних джерел засвідчує, що комп'ютер є потужним засобом підвищення ефективності навчання. Таку позицію обстоюють як науковці, так і дидакти. Проблема навчання молодших школярів основ комп'ютерної грамотності відображена у працях А.А. Дуванова, Ю.А. Первіна та ін., а також у роботах зарубіжних авторів (С. Пейперт, Б. Сендов, Б. Хантер та ін.).

Уроки образотворчого мистецтва повинні бути цікавими для дітей. На кожному уроці вчитель повинен вишукувати неординарні засоби і методи їх проведення.

Швидкий розвиток науки, зростання обсягів нової інформації потребують від школи підготовки активних, самостійних людей з розвиненими творчими здібностями.

Практичний досвід переконує нас у недостатній ефективності традиційного уроку для розв'язання проблем, тому науковці і педагоги - практики беруть за мету створення нових форм і методів навчання.

Очевидно, одним із можливих варіантів розв'язання проблеми може стати комп'ютеризація навчання.

Об'єкт дослідження - новітні інформаційні технології при викладанні образотворчого мистецтва.

Предмет дослідження - шляхи використання комп'ютерної техніки та засобів мультимедіа на уроках образотворчого мистецтва в початковій школі.

Мета дослідження - теоретичне обгрунтування і доцільність використання комп'ютерної техніки та засобів мультимедіа при викладанні образотворчого мистецтва.

Структура курсової роботи. Курсова робота складається із вступу, двох розділів, висновку, списку використаних джерел із 21 найменування, 7 додатків. Загальний обсяг роботи - 54 сторіноки. Основний зміст викладено на 34 сторінках.

Розділ 1. Проблема використання комп'ютера на уроках образотворчого мистецтва у початковій школі

1.1 Новітні інформаційні технології у навчанні образотворчого мистецтва

Освіта в умовах сучасного динамічного суспільства вимагає постійної творчої активності всіх учасників педагогічного процесу. Особливо зростає значення творчої ініціативи педагогів у пошуку нової стратегії і тактики демократизації і гуманізації педагогічної діяльності. Тому винятково важливим пріоритетом у системі сучасної освіти виступає інноваційно-освітня діяльність.

На рубежі тисячоліть освіта перетворюється в одне з основних джерел стратегічних ресурсів - людського капіталу та знань, що визначають загальний рівень розвитку суспільства. Головним прискорювачем цього розвитку стає інформатизація. В останні роки відбувся великий прогрес у розвитку інформаційних і комунікаційних технологій - виникли такі поєднання засобів інформації, що ведуть до формування інформаційного суспільства.

Навчання завжди було пов'язане із застосуванням технічних засобів, які розширювали можливості і підвищували ефективність подання навчального матеріалу, його засвоєння, управління навчальним процесом.

Модернізація шкільної освіти припускає використання засобів і форм пізнавальної діяльності учнів, відводячи вагому роль інформаційно-комунікаційним технологіям (ІКТ). Важко відмовитися від потенціалу нових засобів і в початковій школі.

Назвемо фактори, що можуть сприяти більш активному і ефективному використанню нових інформаційних технологій (НІТ) у початковій школі:

- дидактичні можливості використання комп'ютера;

- наявність на ринку численних програмних продуктів для школи;

- введення в навчальні плани багатьох шкіл пропедевтичного курсу інформатики (розвиток комп'ютерної грамотності школярів);

- наявність у багатьох сім'ях комп'ютерів, що сприяють тому, що в дітей формується готовність (психологічна, мотиваційна, практична) до використання комп'ютерів у навчанні на різних навчальних предметах.

Використання інформаційних технологій у школі є достатньо складною проблемою, що вимагає детального наукового вивчення, психолого-педагогічного обґрунтування. Спроби вести регулярне навчання за допомогою комп'ютерних програм часто зазнають невдачі в першу чергу тому, що через недосконалість програмних засобів не вдається дістати явну перевагу використання комп'ютерних технологій перед традиційними формами навчання. Інша важлива причина - комп'ютер не завжди є загальнодоступним засобом навчання. Тривалий час ні вчителі, ні учні не були готові прийняти комп'ютер як навчальний засіб. Немає до кінця розроблених методик комп'ютерного навчання.

Поява новітніх технологій навчання потребує перегляду стану й перспектив розвитку системи освіти. Це особливо необхідно в зв'язку з випереджаючим розвитком технологій порівняно з можливостями їх використання в освіті всіх рівнів. Навчання завжди було пов'язане із застосуванням технічних засобів, які розширювали можливості і підвищували ефективність подання навчального матеріалу, його засвоєння, управління навчальним процесом.

За останні 10-15 років практично вийшли з ужитку в школах кінопроекційні засоби, оскільки ефективність їх застосування у навчально-виховному процесі суттєво менша, ніж ефективність аудіовізуальних засобів.

Відходять у минуле аналогові магнітофони і відеомагнітофони, системи навчання, засновані на їх використанні. Цифрові засоби збереження і відтворення аудіовізуальних даних також за останні п'ять років суттєво змінились, з'явилась можливість використання нових цифрових технологій.

Починаючи з 90-х років минулого століття, в світі здійснюється розробка і масовий випуск цифрової проекційної техніки, яка забезпечує на сьогодні параметри відтворення зображення, достатні для спостереження аудиторією з 10-40 осіб і більше, без затемнення приміщення. У ці ж роки розроблено і освоєно масовим виробництвом системи управління комп'ютеризованими засобами відтворення зображення і звуку безпосередньо з проекційного екрана.

Сучасні засоби навчання мають суттєві переваги перед тими, які застосовувались раніше, оскільки рівень розвитку технологій запису і відтворення зображення та звуку, перехід на цифрові носії і програмно керовані засоби відтворення, забезпечують нині можливості динамічного управління процесом відтворення навчального матеріалу.

Комп'ютеру належить чільне місце серед сучасних технічних засобів навчання. Перелік професій, пов'язаних з використанням комп'ютерів, дедалі ширшає. Тому вміти працювати з ними повинен кожен. Узагальнивши сучасні уявлення про можливості комп'ютеризації в освіті і вихованні, можна дійти висновку про необхідність застосування комп'ютерної технології в процесі формування духовно-моральних якостей дітей, зокрема засобами мистецтва.

Використання комп'ютера в процесі навчання сприяє також підвищенню інтересу й загальної мотивації навчання завдяки новим формам роботи і причетності до пріоритетного напряму науково-технічного прогресу; активізації навчання та виховання завдяки використанню привабливих і швидкозмінних форм подання інформації, змаганню учнів з машиною та самих із собою, прагненню отримати вищу оцінку; індивідуалізації навчання - кожен працює в режимі, який його задовольняє; розширенню інформаційного і тестового "репертуарів", доступу учнівства до "банків інформації", можливості оперативно отримувати необхідні дані в достатньому обсязі; об'єктивності перевірки й оцінювання знань, умінь і навичок.

Загалом спілкування з комп'ютером сприяє розвиткові інтелектуального, духовного та морального потенціалу молоді, виховує уміння планувати й раціонально будувати трудові операції, точно визначати цілі діяльності, формує акуратність, точність і обов'язковість.

Використання комп'ютерної техніки у навчально-виховному процесі сприяє урізноманітненню форм уроку, і може призвести до виникнення нової форми уроку, у якому головна роль буде відведена дітям. При цьому робота учителя не знецінюється, а тільки полегшується. Та й вчитель теж отримує задоволення від такого виду навчальної діяльності.

Комп'ютер на уроцi - новина. Використання комп'ютерних програм на уроках породжує в учнів інтерес до навчального предмету. Сама присутність комп'ютера робить урок незвичним та незабутнім, а значить, запам'ятається велика частина того, про що мовилося;

Використання комп'ютерної програми оптимізує процес викладання у школах. Це нова форма роботи, яка викликає зацікавленість в учнів і вчителів. Комп'ютерна мультимедійна навчальна програма дозволить за короткий проміжок часу донести до дітей більший об'єм матеріалу, поповнити теоретичні відомості історичними фактами та подіями.

Інтерес у дітей викликають яскраві малюнки, відео кліпи, голосовий супровід, що сприяє більш активному веденню дискусії під час обговорення теми. Особа більш розкуто і комфортно почуватиме себе під час нетрадиційного уроку. Використання комп'ютерної техніки сприяє більш вираженому індивідуальному підходу до кожного учня під час навчально-виховного процесу. З'являється зацікавленість у дітей, у яких неповністю сформовані навчальні навички, і вони включаються в загальну дискусію.

В дітей відпрацьовується логіка мислення, формується вміння самостійно виражати думки. Полегшується робота вчителя при підготовці до уроку.

Завдання застосування комп'ютера в навчанні:

- забезпечення зворотнього зв'язку в процесі навчання;

- забезпечення індивідуалізації навчального процесу;

- підвищення наочності навчального процесу;

- пошук інформації із різноманітних джерел;

- моделювання досліджуваних процесів або явищ;

- організація колективної й групової роботи;

- контроль навчальних досягнень.

Принциповою відмінністю новітніх технологій є також цифровий спосіб зберігання даних, застосування цифрових носіїв (магнітних і оптичних дисків, напівпровідникових пристроїв пам'яті), які забезпечують високу якість, компактність носіїв і простоту пошуку необхідних фрагментів.

Розвиток нових інформаційних технологій зумовлює і розвиток нових методів навчання, відродження тих методів, які не могли бути реалізовані без застосування комп'ютеризованих засобів навчання. До таких методів, яким дали нове життя засоби навчання нового покоління, належать методи "інтерактивного навчання". Вони мають суттєву відмінність від методів навчання, які зазвичай застосовуються за класно-урочної організаційної форми навчання.

Відмінностями методів інтерактивного навчання є:

· оперативна зміна темпу подання навчального матеріалу;

· форми подання навчального матеріалу;

· модифікації змісту навчання залежно від результатів навчання.

Однак якими б не були цікавими й багатофункціональними нові інформаційні технології, роль вчителя залишається як і раніше провідною в навчальному процесі, а учень по-справжньому перетворюється в суб'єкт педагогічного процесу. Всі комп'ютерні програми мають бути розроблені за обов'язкової активної участі педагогів, що визначає вплив учителя навіть у випадку самостійної роботи з комп'ютерною програмою. Не знижується й безпосередня значимість вчителя в процесі спілкування учня з комп'ютером.

Учневі без педагога важко представити, що необхідно засвоїти. Учитель вирішує, виходячи з індивідуальних особливостей учня, якого характеру програми більш доцільно використати на тому чи іншому етапі навчання. Комп'ютер, вивільнюючи час вчителя, виконуючи багато рутинних робіт, дозволяє йому більше уваги приділяти індивідуальній роботі з учнями, творчо підходити до навчально-виховному процесу. Здійснюючи особистісно-орієнтоване навчання з використанням комп'ютера й нових інформаційних технологій. Треба пам'ятати про те, що необхідно забезпечувати можливість учня реалізувати особистісні устремління та ініціативи. Особливого значення набуває формування в нього здатності критично ставитися до результатів, робити узагальнюючі висновки й приймати самостійні рішення. А вчителеві важливо одержувати досить повну й об'єктивну інформацію про процеси особистісного становлення учня, усіляко сприяючи цьому.

1.2 Навчання за допомогою комп'ютера у початкових класах

Комп'ютер, хоча і є об'єктом технічного середовища, дуже вдало входить у синтез з традиційним, природним середовищем школи мистецтв, гармонійно доповнює його і значно розширює можливості для інтенсивного, емоційно активного введення дитини у світ мистецтва та художньої творчості.

Використання комп'ютера у навчальному процесі початкової школи вносить зміни й у інші елементи педагогічної технології (процес навчання, організацію навчання, засоби навчання тощо). Це, на мій погляд, дозволяє вирішити декілька груп проблем: загально дидактичних, методичних, інформаційних (тих, що стосуються комп'ютера як засобу навчання), професійних й організаційних, кожна з яких, у свою чергу, дозволяє вирішити відповідні теоретичні і практичні завдання. Розглянемо всю сукупність цих проблем.

1. Загальнодидактичні проблеми: визначення ролі (місця) комп'ютера в методичній (дидактичній, педагогічній) системі серед інших засобів навчання;визначення умов, у яких може бути здійснений педагогічний процес з використанням комп'ютера.

2. Професійна проблема: забезпечення достатнього для підготовки і проведення комп'ютерних уроків рівня інформаційної компетентності вчителів. Достатній рівень інформаційної компетентності вчителя дозволить йому вирішити необхідні організаційно-методичні проблеми.

3. Організаційно-методичні проблеми:

- дотримання специфіки змісту навчального предмета;

- дотримання особливостей методичної системи, що використовується при навчанні предмета;

- обґрунтування доцільності використання комп'ютера;

- обґрунтування дидактичних і технічних вимог до педагогічних програмних засобів;

- виявлення, експертиза і добір педагогічних програмних засобів;

- проектування педагогічних програмних засобів, систем комп'ютерних завдань або електронного дидактичного матеріалу;

- використання програмного продукту в технології навчання предмету.

4. Інформаційні проблеми:

- визначення наукових основ психолого-педагогічних і методичний вимог до програмних засобів, необхідних для їх ефективного використання;

- забезпечення доступності створених педагогічних програмних засобів для вчителів (наявність єдиної бази даних педагогічних програмних засобів);

- розробка педагогічних програмних засобів.

Глобальне вирішення цих проблем вимагає спеціальних досліджень із залученням фахівців з різних областей: методистів, спеціалістів в галузі інформаційних технологій, програмістів, дизайнерів, організаторів процесу та ін.

Зростаючий інтерес до використання комп'ютерних систем не повинен зменшувати увагу педагога до особистості учня, навпаки, саме комп'ютеризація освіти звільняє вчителя від рутинної роботи з трансляції навчального матеріалу, дозволяючи йому більше орієнтуватися на формуванні в дитини фундаментальних основ в області духовного життя особистості.

Модернізація шкільної освіти припускає використання засобів і форм пізнавальної діяльності учнів, відводячи вагому роль інформаційно-комунікаційним технологіям (ІКТ). Важко відмовитися від потенціалу нових засобів і в початковій школі.

Назвемо фактори, що можуть сприяти більш активному і ефективному використанню нових інформаційних технологій (НІТ) у початковій школі:

- дидактичні можливості використання комп'ютера;

- наявність на ринку численних програмних продуктів для школи;

- введення в навчальні плани багатьох шкіл пропедевтичного курсу інформатики (розвиток комп'ютерної грамотності школярів);

- наявність у багатьох сім'ях комп'ютерів, що сприяють тому, що в дітей формується готовність (психологічна, мотиваційна, практична) до використання комп'ютерів у навчанні на різних навчальних предметах.

Використання комп'ютера як засобу навчання у навчальному процесі початкової школи вносить зміни й у інші елементи педагогічної технології (процес навчання, організацію навчання, засоби навчання тощо). Це, на наш погляд, дозволяє вирішити декілька груп проблем: загальнодидактичних, методичних, інформаційних (тих, що стосуються комп'ютера як засобу навчання), професійних й організаційних, кожна з яких, у свою чергу, дозволяє вирішити відповідні теоретичні і практичні завдання.

Організаційно-методичні проблеми використання комп'ютера в навчальній діяльності молодших школярів:

- дотримання специфіки змісту навчального предмета;

- дотримання особливостей методичної системи, що використовується при навчанні предмета;

- обґрунтування доцільності використання комп'ютера;

- обґрунтування дидактичних і технічних вимог до педагогічних програмних засобів;

- виявлення, експертиза і добір педагогічних програмних засобів;

- проектування педагогічних програмних засобів, систем комп'ютерних завдань або електронного дидактичного матеріалу;

- використання програмного продукту в технології навчання предмету.

Для більш чіткої картини щодо навчання на уроці за допомогою комп'ютера наведемо певні переваги та недоліки.

Переваги роботи з комп'ютером на уроці:

- скорочується час вироблення необхідних технічних навичок учнів;

- збільшується кількість тренувальних завдань;

- природно досягається необхідний темп роботи учня;

- легко досягається диференціація навчання;

- учень стає суб'єктом навчання, тому що програма вимагає від нього активного управління;

- з'являється можливість моделювати безліч процесів, за допомогою комп'ютерної анімації створювати на уроці ігрову пізнавальну ситуацію;

- урок можна забезпечити матеріалами, користуючись засобами телекомунікацій;

- діалог із програмою отримує характер навчальної гри, і у більшості дітей підвищується мотивація навчальної діяльності.

Недоліки роботи з комп'ютерними програмами:

- діалог із програмою позбавлений емоційності і, як правило, одноманітний;

- програмісти не можуть врахувати особливостей конкретної групи учнів, тут вкрай важлива роль вчителя;

- не забезпечується розвиток мовної, графічної і писемної культури учнів;

- крім помилок у вивченні навчального предмета, що учень робить і на традиційних уроках, з'являються ще технологічні помилки при роботі з програмою;

- як правило, матеріал подається в умовній формі, сильно стиснутій й одноманітній;

- контроль знань обмежений декількома формами - тестами або опитуванням;

- учителю потрібно мати спеціальні знання, уміння і навички роботи з комп'ютерною технікою;

- серед наявного програмного забезпечення багато неякісного, що не враховує специфіку роботи із школярами, що має багато фактичних або методичних помилок. Програмісти часто просто не враховують змісту шкільних навчальних програм.

Серед безлічі проблем застосування комп'ютера (як уособлення нових інформаційних технологій) варто особливо виділити одну -- проблему впливу комп'ютера на здоров'я людини. Її значимість і актуальність визначаються стрімкістю і глибиною проникнення НІТ в усі сфери життя і діяльності сучасного суспільства. Найбільшому впливу з боку комп'ютера піддаються діти, формування особистості яких відбувається в умовах настання нової інформаційної ери.

Здоров'я - це фізичне, психічне і соціальне благополуччя людини і його здатність адаптуватися до постійно мінливих умов зовнішнього і внутрішнього середовища. Зрозуміло, що його основа закладається в дитячому віці .

Для того щоб зберегти здоровя дітей необхідно дотримуватися санітарно-гігієнічнічних вимог до комп'ютерного класу-кабінету.

Наведемо окремі санітарно-гігієнічні вимоги до комп'ютерного класу.

1. На один комп'ютер у класі повинно відводиться не менше 6 м² площі, при цьому об'єм приміщення повинен бути не менше 24 м³. Якщо робочих місць понад 10, то для кабінету потрібна обладнана лаборантська кімната площею 18 м².

2. Не дозволяється розміщення місць з комп'ютерами в навчальних закладах в цокольних і підвальних приміщеннях. Стіни приміщення фарбуються у холодні кольори, а штори на вікнах повинні гармонувати з кольором стін. Чорні штори використовувати забороняється.

3. Природне освітлення в комп'ютерному класі має забезпечувати коефіцієнт не нижче 1,5%.

4. Штучне освітлення в приміщеннях повинно здійснюватися системою загального рівномірного освітлення. Слід обмежувати нерівномірність розподілу яскравості в полі зору користувача. Освітлювачі при периметральному розташуванні повинні встановлюватися локалізовано над робочим столом ближче до його передньої межі.

5. Робочі місця повинні розташовуватися так, щоб природне світло падало збоку, зліва.

6. Для підвищення вологості повітря в приміщеннях слід використовувати зволожувачі повітря. Приміщення повинні забезпечуватися аптечкою першої допомоги і вуглекислотними вогнегасниками.

7. Кабінет інформатики не повинен межувати з приміщеннями, що є джерелами шуму і вібрацій. Допустимий рівень шуму - 40 дБ.

8. Не дозволяється ремонтувати комп'ютери безпосередньо в робочих приміщеннях.

9. Екран монітора комп'ютера повинен знаходитись на відстані 600-700 мм від очей користувача. Кут погляду на екран (кут між променями від країв екрана) повинен бути не менший 45°.

10. Клавіатура не повинна бути жорстко зв'язана з монітором. Поверхня клавіатури - матова.

Розділ 2. Методика використання новітніх інформаційних технологій на уроках образотворчого мистецтва

2.1 Уроки образотворчого мистецтва з комп'ютерною підтримкою

Впровадження сучасних технологій у школі і їх використання на уроках різного циклу є лише початком залучення нової інформаційної технології до здійснення реформи шкільної освіти в нашій країні. Доступність інформаційних ресурсів - один з найважливіших факторів діяльності людства. Велика частина науковців ставить його поряд з основним фондом знань та умінь людини. Безліч спеціалістів вважають що на даний час комп'ютер дозволить здійснювати якісний ринок в системі освіти; існує думка, що комп'ютер здійснить настільки серйозні зміни в технології навчання, які на початку ХХ ст. викликав контейнер в автомобілебудуванні. Окремі порівнюють вплив комп'ютерних систем на систему освіти з тим переворотом в загальнолюдській культурі, який здійснило книгодрукування. Зрозуміло комп'ютер це не річ яка може вирішити всі проблеми, та на сучасному етапі розвитку науково-технічної революції можливості обчислювальної техніки дійсно високі.

Комп'ютер значною мірою збільшив можливості представлення навчальної інформації. Використання кольору, графіки, мультиплікації, звуку, всіх сучасних засобів відеотехніки. Створити реальну обстановку дій, демонструвати зображення, імітуючи рух літака, автомобіля інших механічних та немеханічних систем.

Комп'ютер дозволяє посилити мотивацію навчання. Наявність не тільки новизни роботи з комп'ютером, яка сама по собі нерідко сприяє підвищенню інтересу до навчання, а й можливість регулювати сам навчальний процес, дозволяє вирішувати одні з найважливіших причин негативного відношення до навчання - незацікавленість, байдужість, нерозуміння поставленої задачі. За допомогою ПК може розкриватися практична значущість вивченого матеріалу, учні мають можливість розкрити свої розумові здібності у невимушеній обстановці, проявити оригінальність, пропонувати будь-які рішення задачі без ризику отримати негативну оцінку.

Комп'ютер активно заохочує учнів до навчального процесу, оскільки одним з найбільших недоліків існуючої системи є те що вона не забезпечує активного включення всіх навчаючих в навчальний процес.

Комп'ютер розширюються можливості вибору навчальних задач. Слід зауважити, що мова іде не тільки про постановку задачі а й про способи управління її рішенням. Оскільки комп'ютер дозволяє успішно використовувати в процесі навчання.

Спілкування з комп'ютером сприяє формуванню творчого мислення учнів, виробляє рішучість у прийняті рішень та вміння вести обґрунтований діалог. Передача навчальних обов'язків і деяких форм діяльності учителя і учня комп'ютеру вносить докорінні зміни в дидактичні системи: "учитель-учні", "учень-учень"; тепер вони перетворюються на нові: "учитель-комп'ютер-учні", "учень-комп'ютер-учень", "комп'ютер-учень".

Сучасні комп'ютерні технології у мистецькій освіті учнів базуються на ідеї їх інтеграції з традиційними навчальними методиками.

Педагогічний досвід показує, що використання інформаційних технологій на уроках образотворчого мистецтва сприяє всебічному і гармонійному розвитку особистості дитини, насамперед розвитку її творчих здібностей. На уроках образотворчого мистецтва гармонійно поєднуються знання комп'ютерної грамоти з образотворчим мистецтвом, музикою, літературою, і, як результат цього поєднання, створюються унікальні творчі направлення (комп'ютерний малюнок, живопис, графіка, декоративний дизайн тощо).

Запровадження інформаційних технологій на уроках образотворчого мистецтва забезпечує вирішення завдань всебічного розвитку природних, творчих здібностей учнів, а саме:

· фантазії і художньої уяви;

· асоціативного сприйняття і мислення на основі художнього і музичного матеріалів;

· розуміння поняття ритму в природі і мистецтві;

· відчуття простору, форми, контрасту, динаміки, кольорової палітри.

Використання інформаційних технологій на уроках образотворчого мистецтва дозволяє залучити учнів до такої діяльності:

· створення творчих робіт;

· пошукової роботи під час вивчення народної творчості, української мистецької культури, творчості художників світу тощо.

Протягом всієї історії людства художники з великим ентузіазмом освоювали будь-які нововведення і переймали нові технології, нові фарби, матеріали, інструменти. Тому з появою комп'ютерів, а особливо прикладних графічних програм ці засоби були відразу ж сприйняті художниками, у результаті виник новий напрямок у мистецтві - комп'ютерна графіка.

В.Є. Лепскі та Н.Ф. Лепскі у своїй праці "Комп'ютер у художній освіті" відзначають, що "намітилися два різних підходи до використання комп'ютерів в області образотворчого мистецтва. В одній з них комп'ютер використовується як простий інструмент - свого роду палітра і полотно, за допомогою яких художник "пише картини". В іншому художник задає машині програму, внаслідок чого та створює малюнок свідомо непередбачений, але розрахований машиною на основі математичної функції". Американський художник Девід Ем, відомий своїми "космічними" комп'ютерними картинками, стверджував: "Комп'ютер наштовхує мене на такі думки, які ніколи не прийшли б мені в голову без нього". Комп'ютерний художник має велику можливість маніпулювати створеними їм структурами, застосовуючи їх так, як йому це потрібно, чого, звичайно, не може собі дозволити художник традиційного напрямку. Отут зовсім інший вид розумової діяльності. У момент створення комп'ютерного малюнка активізуються фантазія, логічне мислення, цілісне бачення, комплексне сприйняття. Малюнок як би складається з окремих елементів, створюючи єдине образне ціле, підлегле творчому задумові художника.

Говорячи про виховання потрібно розуміти і неабиякі нові можливості, які дає нам використання комп'ютера у навчанні на образотворчому мистецтві. образотворчий мистецтво комп'ютерний графіка

Відомо, що інформація краще засвоюється, якщо вона подається в різноманітному й зручному для її сприйняття вигляді. Навряд чи буде цікаво і запам'ятається школяреві тема "Образ жінки-матері в образотворчому мистецтві" (образотворче мистецтво, 4 клас), якщо про неї дитина довідається з надиктованого конспекту, а самі картини будуть намальовані у підручнику чи вивішені на дошці (див. Додаток 2). Добре, якщо є в класі телевізор, відеомагнітофон, репродукції й інший наочний матеріал. Тоді тему уроку можна донести так, що вона викликає в школярів жвавий інтерес. Ще ефективніше буде, якщо кабінет оснащено комп'ютером із проектором, а краще локальною комп'ютерною мережею.

Для демонстрації репродукцій, фотографій і схем можна приготувати слайди (наприклад, у програмі PowerPoint), у яких використовуються різні анімаційні ефекти. Матеріал супроводжуватиметься пояснювальним текстом, музикою, голосом диктора. Виділені ефекти дають уявлення про деталі і символіку.

Можна демонструвати гамму кольорів, виділяючи розглянуті фрагменти і знебарвлюючи (або затінюючи) все інше. За допомогою засобів мультиплікації можливо окреслити лінії перспективи або плавно обрисувати композицію.

Матеріал для показу набирається з різних джерел - це готові графічні файли з Інтернету або з компакт-дисків, скановані репродукції з книг і альбомів.

Провівши анкетування в школі №2 м. Знам'янка з вчителями початкових класів та вчителями образотворчого мистецтва було зрозуміло, що більшість вчителів на уроках образотворчого мистецтва використовували комп'ютерні технології, та використання цих технологій мало високу ефективність (див. Додаток 7).

Використання комп'ютерних технологій при викладанні образотворчого мистецтва в початковій школі передбачає збагачення навчально-виховного процесу різноманітними формами художньо-пізнавальної діяльності, дозволяє реалізувати інтерактивний діалог користувачів з розробленою комп'ютерною програмою, а також відкривають нові освітні можливості комунікаційного характеру, допомагають змінити психологічні бар?єри у спілкуванні дитини з мистецтвом, із сучасною технікою, і зрештою - з іншими людьми.

2.2 Застосування комп'ютерної графіки на уроках образотворчого мистецтва в початкових класах

Мета уроків образотворчого мистецтва з застосуванням комп'ютерної графіки полягає у навчанні школярів основам образотворчої грамоти за допомогою комп'ютера.

Нами установлено, що застосуванням комп'ютерної графіки буде успішним за таких дидактичних умов:

1) дотримання технології застосування комп'ютерної графіки в навчальному процесі;

2) проектування або адаптація навчальних програм з належним рівнем якості та їхнє методичне забезпечення;

3) кваліфіковане педагогічне керівництво процесом навчання за допомогою комп'ютерної графіки;

4) активність учнів та розвиток пізнавальних мотивів.

Перспективність застосування комп'ютерної графіки в навчальному процесі з образотворчого мистецтва початкової школи, з урахуванням вище зазначених дидактичних умов, полягає: в можливості підвищити ефективність навчального процесу; наочно подати навчальний матеріал, особливо, коли моделюються та імітуються явища, процеси, не доступні прямому спостереженню; дати більший обсяг інформації; скоротити час, який витрачається на засвоєння навчального матеріалу, урізноманітнити форми роботи; підвищити зацікавленість учнів предметом, темою вивчення завдяки використанню комп'ютерної анімації, наданню можливості учням побувати учасниками подій, що вивчаються тощо; сформувати в них рефлексію своєї діяльності; підвищити міцність та усвідомленість знань, а отже поліпшити якість засвоєння навчального матеріалу; індивідуалізувати діяльність учнів; значно розвинути стійкість уваги, уяву, образну пам`ять, творче мислення, фантазію; розпочати формування інформаційної культури учнів; в підготовці учнів до вивчення інформатики в середніх класах та їх готовності до повноцінної життєдіяльності в інформаційному суспільстві.

Щоб застосувати комп'ютерну графіку в навчанні, педагогу потрібно набути та розвинути інформаційну компетентність, яка є важливою складовою його професійної компетентності, що виявляється у готовності до формування навчально-інформаційних умінь і навичок учнів молодшого шкільного віку. А, отже, мати уявлення про комп'ютер, взагалі та про його можливості як засобу навчання, знати основні вимоги до навчальних програм, уміти використовувати комп'ютер у повсякденній діяльності, володіти інформацією про адреси професійних Інтернет-сайтів, вміти відшукувати необхідну інформацію у всесвітній мережі, працювати в графічних редакторах Paint, Corel DRAW, Photoshop, моделювати, створювати тестові програми, інтерактивні презентації, Web-сторінки, знати і вміти працювати з мультимедійними, імітаційно-моделювальними та навчально-розвиваючими програмами, програмою Microsoft Power Point для створення власних презентацій до уроків та учнівських презентацій.

Готуючись до уроку, вчителю потрібно розробити загальний проект організації педагогічної взаємодії. Тут необхідно враховувати основні принципи навчання зі застосуванням комп'ютерної графіки, правильно підібрати необхідний програмно-педагогічний засіб чи створити власну презентацію, які будуть ефективно реалізовувати мету й завдання уроку; усвідомити мету, зміст, способи діяльності й характер взаємодії на уроці; продумати алгоритм побудови уроку; визначити місце різних форм роботи з програмним матеріалом на уроці; передбачити, за допомогою яких форм організації, методів та засобів буде організована навчальна робота з учнями, та визначити, за яких умов ця діяльність буде результативною.

Уроки образотворчого мистецтва з застосуванням комп'ютерної графіки за типом поділяються на комбіновані та інтегровані (образотворче мистецтво, інформатика).

На цих уроках, в умовах звичайної класно-урочної системи, вчителями мають успішно використовуватися такі методи й форми навчання, які допомагають ефективно будувати навчальний процес з урахуванням особливостей особистості школяра:

1) за ступенем самостійності мислення: репродуктивні, частково-пошукові, дослідницькі;

2) за джерелом подання і сприйняття навчальної діяльності: наочні, практичні;

3) методи формування пізнавальних інтересів: метод забезпечення успіху в навчанні, метод пізнавальних ігор, метод створення ситуації інтересу в процесі викладання навчального матеріалу, метод проектів;

4) метод тестового контролю.

Наочні методи досить важливі для навчання учнів. Завдяки комп'ютерній графіці наочність допомагає побачити те, що не завжди вдається в реальному житті. Більше того, з наданими в комп'ютерній формі об'єктами можна здійснювати різні дії, вивчати їх не тільки статичне зображення, але й динаміку розвитку в різних умовах. Крім цього, комп'ютер дає змогу, як вичленити головні закономірності виучуваного предмета чи явища, так і розгледіти його в деталях.

За допомогою анімації учні можуть побачити проростання рослин, рух тварин чи птахів тощо. Наприклад, за допомогою презентації "Пташине подвір'я" учням демонструється загальна будова тіла птаха, зміна форми його тіла під час руху (за допомогою анімації), учні знайомляться з різними видами птахів та послідовністю зображення птаха. Такі ілюстрації допомагають учням ефективніше сприймати навчальний матеріал, формувати конкретні уявлення, точні поняття.

Застосування комп'ютерної графіки на уроках образотворчого мистецтва відбувається для:

1) демонстрації навчального матеріалу, його унаочнення;

2) імітування процесу чи явища, що вивчається;

3) моделювання об'єкта, процесу чи явища, що недоступні прямому спостереженню;

4) виконання практичного завдання.

Досвід показує, що використання комп'ютерної графіки на уроках образотворчого мистецтва дає змогу школярам ефективно та інтенсивно вчитися; пізнавати основи образотворчої грамоти за допомогою комп'ютера; оволодівати образно-пластичною мовою комп'ютерної графіки у відповідності до своїх вікових можливостей; розвивати свої природні здібності, образне мислення; формувати свою інформаційну культуру; збагачувати власний досвід і одержувати від навчання задоволення. Графічний редактор -- це комп'ютерна програма, яка надає можливість користувачу створювати і редагувати на екрані комп'ютера зображення і зберігати їх для подальшого використання. Деякі графічні редактори призначені для редагування фотографій, тоді як інші -- переважно для створення та редагування малюнків.

Перелічимо кілька найпоширеніших операцій, які можна виконувати в графічних редакторах:

· виділення області зображення для редагування;

· малювання ліній за допомогою пензлів різних кольорів, розмірів, форми і з різним натиском;

· заповнення певних областей малюнка кольором, градієнтом кольору чи текcтурою;

· вибір кольорy, використанням різних колірних моделей (наприклад, RGB, HSV) та за допомогою колірної піпетки;

· створення написів різними шрифтами;

· видалення з фотографій подряпин, бруду, зморшок, ефекту червоних очей та інших дефектів;

· формування зображень із використанням шарів;

· конвертація зображень у файли різних форматів;

· застосування фільтрів з метою досягнення різних ефектів.

Сучасний комп'ютер не просто замінив олівець і папір. Беручи на себе всю складну, нерідко монотонну роботу зі створення малюнка а, він дозволяє зосередитися на його сюжеті, надає користувачам зовсім нові, унікальні можливості ш;одо техніки малювання. Одне ми тиснення кнопки миші може замінити три години виснажливої праці. Можливо, незабаром ви дійдете висновку, що малювати на комп'ютері набагато цікавіше, ніж грати.

Не варто думати, що всі графічні редактори дуже складні у вивченні та використанні. Адже одна з головних вимог до створюваних програм -- це зручність та інтуїтивна зрозумілість інтерфейсу. Далі ми розглянемо основні види графічних редакторів.

Графічний редактор Paint

Paint - це растровий редактор, що створює зображення у вигляді набору пікселів. Редактор Paint може виконувати за допомогою миші чорно-білі і кольорові малюнки. Інструментами редактора можна створювати контури і виконувати заливання кольором, малювати прямі і криві лінії, імітувати малювання олівцем і пензлем, вирізати, копіювати і вставляти різні фрагменти зображення.

Paint знаходиться у стандартному пакеті програм Microsoft Office. Тому запуск програми Paint здійснюється натискання на кнопку Пуск на панелі задач і вибором команди Програми - Стандартні - Paint. Після запуску відкривається робоче вікно програми.

Вікно редактора Paint містить елементи, звичайні для вікон Windows-додатків: заголовок, кнопки керування вікном, рядок меню, робочу ділянку, смуги прокручування, рядок статусу й обрамлення. Крім цього, у вікні Paint розміщені елементи, властиві саме графічним редакторам, - панель інструментів і палітра.

Панель інструментів у лівій частині вікна містить 16 кнопок-піктограм. Призначення кожної кнопки ви можете прочитати на спливаючій підказці, що з'являється при наведенні на неї покажчика миші. Серед інструментів панелі є Олівець, Пензель, Ластик, Заливка, Вибір кольорів тощо.

Інший характерний елемент вікна Paint - палітра - розміщений у нижній частині екрану. Зліва на панелі палітри є два квадрата, що перекриваються, з яких верхній пофарбований в основний колір, а нижній - у фоновий колір. Основний колір використовується для зафарбовування ліній, меж об'єктів і тексту. Фоновий колір застосовується при заливанні об'єктів із замкнутими межами і фону напису.

Графічний редактор Paint може бути використаний для роботи з точковими малюнками, що збережені як файли з розширеннями jpg, gif або bmp. За допомогою Paint можна, наприклад, переглянути зображення з компакт-диска, сканований малюнок, малюнок, отриманий з Інтернету.

Для малювання ліній у редакторі Paint передбачені інструменти: Лінія - малювання прямих ліній, Олівець - малювання довільних ліній (від руки) і Крива - малювання кривих ліній.

Працюючи в редакторі Paint, можна послідовно скасувати останні три дії. Це особливо зручно учням, які працюють в цій програмі.

Практично жодна програма графічного редактора не обходиться без таких інструментів малювання, як Пензель, Розпилювач і Гумка. Ці інструменти передбачені й у редакторі Paint.

У редакторі Paint є інструмент Надпис, за допомогою якого можна у створюваний малюнок ввести будь-який текст. При цьому у вікні редактора з'являється панель Шрифти, де задається потрібний шрифт, його розмір і написання. За допомогою палітри можна обрати і колір тексту.

Специфіка редактора така, що він може з успіхом використовуватися в навчальній діяльності, з узгодженістю із предметами художньо-естетичного циклу, та опорою на здобуті знання з кольорознавства, (основні та похідні кольори, секрети утворення похідних кольорів) та правила композиції під час створення малюнків.

2.3 Застосування мультимедійних технологій на уроках образотворчого мистецтва

Активний розвиток та впровадження інформаційних технологій у різні сфери життя, в тому числі в освіту, одним з основних завдань перед школою ставлять формування інформаційної культури сучасних школярів. Комп'ютерні технології - це потужний інструмент для отримання дитиною найрізноманітнішої інформації, ефективний засіб підвищення інтересу до навчання, а також мотивації, наочності, науковості тощо.

Стрімке впровадження мультимедійної технології в усі сфери життя поставило перед вітчизняною педагогікою проблему вироблення необхідного термінологічного апарату. Неоднозначність трактування багатьох комп'ютерних термінів, їх багатозначність, складність застосування в педагогічній науці, а головне -відсутність необхідного рівня володіння комп'ютерними знаннями гальмують розвиток сучасного суспільства, зокрема й освіти.

Одним із таких термінів є слово мультимедіа. Майже кожен дослідник намагається дати власне визначення цього комп'ютерного феномену, але через велику різноманітність сфер застосування та видів пристроїв, що ідентифікуються як мультимедійні, зробити це надзвичайно складно.

Концепція мультимедіа була сформована Білом Гейтсом, як генеральний напрям розвитку програмного забезпечення на 90-ті роки минулого сторіччя.

Посилення інтересу до мультимедійних технологій пов'язане з кількома чинниками, серед яких виокремлюють такі:

поява потужних комп'ютерів;

доступність комп'ютерної потужної техніки широкому загалу користувачів;

технології, що підтримують функціонування пристроїв уловлювання та відтворення звуку і рухомого відео;

наявність апаратного та програмного забезпечення для мультимедіа;

стандартизація, вироблення набору стандартів мультимедійних пристроїв;

* створення систем, які дають можливість користувачам продукувати власні прикладні мультимедіа-програми, не маючи спеціального досвіду програмування.

Р. Гуревич дає таке визначення: "Мультимедіа - це спеціальна інтерактивна технологія, що забезпечує за допомогою технічних засобів роботу з анімованою комп'ютерною графікою і текстом, мовою, високоякісним звуком, нерухомим зображенням і рухомим відео".

Найбільш точним, на мою думку, є визначення Е. Прайдакова та Л. Теплицького, котрі під мультимедіа розуміють сукупність технологій, призначених за допомогою комп'ютера інтегрувати, обробляти й водночас відтворювати різноманітні типи сигналів, різні середовища, засоби та способи обміну інформацією; забезпечувати зберігання величезних масивів даних, довільний інтерактивний доступ до їхніх елементів і відтворення на екрані відеосюжетів із звуковим супроводом. Якщо структурувати інформацію, з якою працює мультимедіа, то можна сказати, що мультимедіа - синтез трьох стихій: інформації цифрового характеру (текст, графіка, анімація), аналогової інформації візуального відображення (відео, фотокартки, картини та ін.) і аналогової інформації звука (мова, музика, інші звуки). Однією з важливих властивостей мультимедіа є здатність представлення інформації в індивідуально обраному вигляді, найзручнішому для користувача. З появою мультимедіа освіта виходить на новий рівень - рівень мультисенсорної освіти.

Характерною особливістю мультимедіа є створення специфічного мистецького простору, особливість якого полягає в тому, що проблема технічної реалізації' художнього задуму відходить у ньому на другій план, а на першому плані з'являється оригінальність ідеї майбутнього твору. Адже сучасний комп'ютер здатен звільнити творця (в нашому випадку - дитину-творця) від багатьох рутинних операцій, котрі до цього часу були великим гальмівним чинником.

Використання мультимедійних технологій в освіті завдяки наявності множини аналітичних процедур (пошук, сортування, вибірка, порівняння інформації і тощо); відкритої структури, що дозволяє швидко вносити будь-які зміни в зміст програми в залежності від результатів її апробації; можливості зберігати й опрацьовувати велику кількість різнорідної інформації (звукової, графічної, текстової та відео) та компонувати її в зручному вигляді сприяє:

розкриттю, збереженню та розвитку індивідуальних здібностей учнів, унікального сполучення особистісних якостей;

формуванню в учнів пізнавальних можливостей, прагнення до самовдосконалення;

забезпеченню комплексності вивчення явищ дійсності, безперервності взаємозв'язку між гуманітарними, технічними науками та мистецтвом; постійному динамічному оновленню змісту, форм та методу навчальних процесів.

Проникнення технологічної складової в мистецтво вже відбулося, але останні тенденції свідчать про те, що її роль, яка раніше була превалюючою, тепер поступається мистецькій, естетичній. Мультимедійна технологія сьогодні базується безпосередньо на мистецтві. Ця особливість вимагає від кожного продукту, створеного за допомогою мультимедійної технології, обов'язкового дотримання естетичних вимог. Будь-який програмний додаток, навчальний слайд-фільм, мультимедійна презентація, котрі використовуються в навчально-виховному процесі, обов'язково повинні мати естетичний вигляд. Мається на увазі відповідність окремих елементів продукту та їх поєднання законам мистецтва. Сюжет, композиційні рішення, підбір кольорів, шрифти, анімація, музичний супровід вимагають від творців мультимедійних навчальних продуктів обов'язкового дотримання законів краси.

Таким чином, створюючи навчальний продукт і використовуючи для цього мультимедійну технологію, обійтись без знань загально-мистецьких законів неможливо. Це стосується всіх без винятку шкільних навчальних предметів.

Підводячи підсумок, необхідно відзначити наступне:

Мультимедійна технологія має великий навчально-виховний потенціал для сучасної освіти, який може бути використаний у будь-якій предметній галузі.

Мистецьким дисциплінам ця технологія відкриває широке поле для діяльності, створюючи нові чинники мотивації та зацікавлення учнів, полегшуючи їм шлях до мистецтва, надаючи нові можливості для власної творчості.

Суспільне життя, завдяки мультимедійним технологіям, має додатковий стимул для загальної естетизації. Це посилює значимість мистецтва для українського соціуму, що своєю чергою перетворює художньо-естетичний блок дисциплін у один із найважливіших для сучасної шкільної освіти.

Особливості мультимедійної технології вимагають посилення міжпредметної інтеграції та використання інтегративних курсів під час викладання мистецтва. Особливо важливими тут стають інформатика як єдиний предмет, котрий вивчає можливості мультимедійних технологій, та художньо-естетичний блок дисциплін, що вивчають закони мистецтва.

Одним з очевидних переваг мультимедійних уроків є посилення наочності. Нагадаємо відому фразу К.Д. Ушинського: "Дитяча природа ясно вимагає наочності. Учіть дитину яким-небудь п'яти невідомим йому словам, і він буде довго і марно мучитися над ними; але пов'яжіть з малюнками двадцять таких слів - і дитина засвоїть їх на льоту. Ви пояснюєте дитині дуже просту думку, і він вас не розуміє; ви пояснюєте тій же дитині складний малюнок, і він вас зрозуміє швидко... Якщо ви входите в клас, від якого важко добитися слова, почніть показувати малюнки, і клас заговорить, а головне, заговорить вільно".

...