Автоматизація технологічного процесу обробки економічної інформації у ПАТ КБ "ПриватБанк"

Нормативна інформація виникає і використовується на стадіях технічної підготовки виробництва, а також в інших випадках, наприклад, для формування цін, тарифікації. Вона містить норми й нормативи, ціни, розцінки, тарифи, а також деякі інші дані, наприклад, заздалегідь обумовлені табличні величини (ставки прибуткового податку з громадян).

Нормативну інформацію можна умовно поділити на нормативно-правову та нормативно-довідкову. До нормативно-правової належать розпорядження органів законодавчої та виконавчої влади (закони, акти), які регулюють економічну діяльність підприємства.

Нормативно-довідкова інформація - це норми та нормативи, які визначаються керівництвом підприємства (наприклад, норми витрат матеріалів). До довідкової відносять інформацію, однакову для всіх функціональних різновидів: назва підприємства, міністерства, відомства, штатний розпис, список постачальників і покупців тощо.

Нормативна й довідкова інформація створюють фонд нормативно-довідкової інформації, призначений для розв'язання різноманітних управлінських завдань.

За місцем утворення інформація для економічного аналізу поділяється на внутрішню й зовнішню. Внутрішня інформація - це сукупність даних, що виникають на самому об'єкті і характеризують його діяльність. Вона формується на стадії конструкторсько-технологічної підготовки виробництва, у поточному виробництві товарів і їх збуті, оперативному, бухгалтерському та статистичному обліку. Частину внутрішньої інформації фіксовано на машинних носіях, частину - тільки на паперових документах. Зовнішня інформація виникає за межами об'єкта і має безпосереднє відношення до досліджуваної предметної області.

За стадіями створення економічна інформація поділяється на вхідну та вихідну. До вхідної інформації відносять дані, що необхідні для розв'язання аналітичних задач (наприклад, наявність основних засобів, кількість і склад працівників). Вхідна інформація реєструється в місці її збирання чи виникнення і вводиться в ПЕОМ без попередньої обробки. Вхідна первинна інформація є найбільш детальною і становить основу для наступної логічної та арифметичної обробки даних. До вхідної інформації може належати не лише змінна, а й умовно-постійна та постійна інформація за особливо великої ролі умовно-постійної.

Вихідна інформація є підсумком обробки вхідних даних, але вона містить поряд з результатною інформацією і певні первинні дані.

Специфічними ознаками економічної інформації є її залежність від об'єкта управління; переважання у формі подання даних алфавітно-цифрових знаків; необхідна висока точність результатів обчислень та оформлення їх у вигляді, зручному для сприйняття людиною; значне поширення документів як носіїв вхідних даних та результатів обробки; великі обсяги оброблюваної інформації; можливість одержання значної кількості похідних даних у разі обробки тих самих показників за різною методикою, постійне нагромадження й тривале зберігання.

Економічна інформація досить неоднорідна, вона має складну схему взаємозв'язків окремих її видів. Різновидами економічної інформації є облікова інформація та інформація аналізу господарської діяльності, яким притаманні як спільні властивості, так і низка специфічних особливостей.

Обліково-аналітична інформація є основою для прийняття рішень з організації, планування й регулювання господарської діяльності підприємства. Особливості облікової інформації залежать від видів обліку (оперативний, бухгалтерський, статистичний); форми бухгалтерського обліку (таблично-автоматизована, діалогова, безпаперова); від джерел та методів формування змінної та умовно-постійної інформації та алгоритму їх машинної обробки.

Облікові дані відображають фактичний стан виробничо-господарської діяльності підприємства і є інформаційною моделлю виробництва. Крім відображення дійсного стану об'єкта, на облікову інформацію покладається й ретроспективна функція, що потребує тривалого зберігання цієї інформації (у вигляді форм бухгалтерської звітності).

Кінцеві дані є результатом розв'язання облікових задач зі знаходження зведено-підсумкових величин за встановленими групувальними ознаками, для чого реалізуються арифметичні та логічні операції, операції сортування інформації. Якість облікової інформації залежить від використаної методології її сприйняття, систематизації та узагальнення, а також від специфічних особливостей облікових задач:

· розв'язності (завжди розрахунковим або логічним способами);

· алгоритмічності;

· документальності вхідних та вихідних даних;

· використання тих самих даних для формування різних показників;

· інформаційного зв'язку облікових задач;

· необхідності накопичення даних;

· регламентації термінів розв'язання задач.

Аналітична інформація відрізняється від облікової. Дані для аналізу беруть з одного або кількох різновидів економічної інформації (планової, облікової, нормативної, прогнозної).

Економічним розрахункам властива наявність значного обсягу логічних операцій, поєднаних з арифметичними за складними алгоритмами. Можливість формалізованого запису даних сприяє використанню ЕОМ для розв'язування аналітичних задач. До інформації, яка використовується для аналізу господарської діяльності, висуваються такі вимоги: достовірність, своєчасність, повнота, детальність, багатоаспектність.

Інформаційна сукупність з мінімальним складом реквізитів-ознак і реквізитів-основ, достатнім, проте, для створення елементарного документа (документо-рядка), утворює економічний показник. Показник характеризує об'єкт управління з якісного й кількісного боку; має назву, яка розкриває його форму, та значення, котре доповнює форму кількісно-якісними характеристиками. Набір взаємозв'язаних даних однієї форми (однієї назви) з усіма її значеннями - це масив даних, що є основною інформаційною сукупністю, котрою оперують в інформаційних процедурах. Сукупність масивів, що стосуються даних тієї самої ділянки управлінської роботи, називають інформаційним потоком.

Структура інформації для економічного аналізу залежить від його методології, таких, зокрема принципів, як порівняння величин, агрегування та дезагрегування одиниць інформації, установлення інформаційних співвідношень між одиницями і т. п. На стадії первинного формування інформації для аналізу господарської діяльності задається специфічна структура, яка потім отримує відповідну інтерпретацію в похідній інформації.

Для створення систем обробки аналітичної інформації особливого значення набувають машинні структури даних, що пов'язано з розміщенням масивів даних у пам'яті ЕОМ. Для розв'язування аналітичних (економічних) задач на ЕОМ визначено таку ієрархію даних у порядку зростання їх логічної складності.

За характером взаємозв'язку елементів усі структури даних можна поділити на лінійні та ієрархічні (нелінійні).

Для ідентичного відображення даних у процесах обробки інформації на різних рівнях управління застосовуються системи класифікації та кодування, які формалізовано описують показники, об'єкти, явища, процеси. В економічному аналізі використовується кілька видів класифікаторів: локальні, що їх призначено для використання на одному об'єкті (підприємстві, фірмі) і котрі не виходять за його межі; територіальні, регіональні або галузеві, призначені для відповідних об'єктів; державні (національні), що розробляються на державному рівні і, як правило, є обов'язковими для використання; міжнародні.

Розв'язування аналітичних задач передбачає їх порівнянність, що можливе за наявності єдиних систем угруповань, побудованих за єдиними класифікаційними ознаками. З 1994 р. в Україні розроблено близько 20-ти національних статистичних класифікацій, які базуються на засадах методології міжнародних статистичних класифікацій (наприклад, "Класифікація видів економічної діяльності", "Класифікація продукції та послуг", "Класифікація валют" тощо). У майбутньому будуть створені системи класифікаторів, сумісних на державному, регіональному, галузевому рівнях та на окремих об'єктах народного господарства. А перспективи розширення виробничих і торговельних зв'язків з іншими країнами зумовлюють необхідність використання й міжнародних класифікаторів.

Автоматизована обробка інформації передбачає використання економічних і машинних кодів. Економічні коди застосовуються для подання техніко-економічної інформації, наприклад, код основного засобу, код матеріалу. Машинні коди використовуються для управління ЕОМ, подавання команд і т. д. (наприклад, службові коди ЕОМ). Можуть бути цифрові, алфавітні, алфавітно-цифрові коди.

Збільшення потоків зовнішньої і внутрішньої інформації часто призводить до надлишковості цієї інформації, а відтак - до необхідності належного її відбору (фільтрації"). Останнім часом у країнах Західної Європи, у США, Канаді, Австралії та інших країнах все більшої популярності набуває так званий інформаційний аудит, який передбачає систематичне вивчення використання інформації, ресурсів і потоків, що проводиться як щодо користувачів, так і щодо існуючих документів для моніторингу рівня їх залучення для виконання завдань організації.

6. Автоматизаціятехнологічного процесу обробки економічної інформації

Ще недавно термін “технологія” використовувався для позначення сукупності відо-

мостей про різноманітні фізико-механічні, хімічні та інші засоби обробки сировини, напівфабрикатів, виробів. Розвиток засобів обчислювальної техніки призвів до необхідності становлення нової царини знань про процеси автоматизованої обробки інформації. На основі впровадження сучасної обчислювальної техніки, промислових роботів, верстатів із числовим програмним управлінням, нових технологічних процесів здійснюється технічне переозброєння підприємств, де одним з найважливіших виробничих процесів є обробка інформації. Під час автоматизованої обробки інформації як об'єкт, який піддається перетворенням, виступають різноманітного роду дані, що характеризують ті або інші економічні явища. Такий процес називається технологічним процесом автоматизованої обробки інформації й являє собою комплекс взаємозалежних операцій, що проходить у встановленій послідовності. Тобто, це перетворення вхідної інформації у вихідну з використанням технічних засобів і ресурсів.

6.1 Основні етапи технологічного процесу автоматизованої обробки інформації

Раціональне проектування технологічних процесів обробки даних багато в чому

визначає ефективне функціонування всієї автоматизованої системи. До складу технологічного процесу входять збір і введення початкових даних у обчислювальну систему, розміщення і збереження даних в пам'яті системи, обробки даних із метою одержання результатів і видачі даних у вигляді, зручному для сприйняття користувачем.

Весь технологічний процес можна розділити на чотири етапи:

1. Початковий або первинний (збір початкових даних, їх реєстрація і передача на

2. обчислювальний пристрій).

3. Підготовчий (приймання, контроль, реєстрація вхідної інформації і перенесення її

4. на машинні носії).

5. Основний (безпосередня обробка інформації).

Заключний (контроль, виведення і передача результатної інформації, її розмноження і збереження). Залежно від використовуваних технічних засобів та вимог до технології обробки інформації змінюється і склад операцій технологічного процесу.

Наприклад: інформація на обчислювальний пристрій може надходити з магнітних носіїв, підготовлених для введення інформації, або передаватися по каналах зв'язку з місця її виникнення.

6.2 Сучасні засоби організації технологічних процесів збору, передачі, зберігання та обробки даних

Операції збору і реєстрації даних здійснюються за допомогою різноманітних засобів.

Розрізняють механізований, автоматизований та автоматичний способи збору і реєстрації даних.

1. Механізований збір і реєстрація інформації здійснюється безпосередньо людиною з використанням найпростіших приладів (ваги, лічильники, мірна тара, прилади вимірювання часу і т. д.).

2. Автоматизований збір і реєстрація інформації здійснюється з використанням електронних документів, автоматів, універсальних систем збору і реєстрації, що забезпечуютьсуміщення операцій формування первинних документів і одержання машинних документів.

3. Автоматичний збір і реєстрація інформації використовується в основному при

обробці даних у режимі реального часу. Це інформація з давачів, які враховують хід виробництва: випуск продукції, витрати сировини, простої устаткування і т. д. Вона надходить безпосередньо в ЕОМ.

Запис і передача інформації з каналів зв'язку в ЕОМ має такі переваги:

· спрощується процес формування і контролю інформації;

· дотримується принцип однократної реєстрації інформації в первинному документі і машинному носії;

· забезпечується висока достовірність інформації, що надходить в ЕОМ.

На практиці існує багато варіантів (організаційних форм) технологічних процесів

обробки даних. Це залежить від використання різноманітних засобів обчислювальної й

організаційної техніки на окремих операціях технологічного процесу. Побудова технологічного процесу залежить від характеру розв'язуваних задач, кола користувачів, від використовуваних технічних та програмних засобів, від систем контролю даних іт.д.

В даний час прослідковується тенденція до максимального наближення інформаційних і програмних ресурсів до користувача. ЕОМ, які працюють у мережі, мають істотну перевагу перед автоматизованими робочими місцями (АРМ), що працюють у режимі розділення часу. А, головне, засоби інтелектуального інтерфейсу забезпечують користувача простими і надійними засобами розв'язання своїх фахових задач. Основний результат - це зміна інтерфейсу кінцевого користувача з терміналом. Від методу “запам'ятовуй (стан своїх ресурсів) - проектуй (необхідну послідовність дій у термінах команд) - набирай (керуючий текст)” відбувається перехід до методу “дивися (на графічну модель стану ресурсів) - вибирай (необхідну дію з ієрархічного меню)”. Такий інтерфейс підтримується всіма засобами інформаційної технології - складовими частинами бази знань, яка містить базу даних, прикладне програмне забезпечення й опорної технології, яка базується на апаратних засобах, системному й інструментальному програмному забезпеченні.

Ефективну роботу комп'ютерної мережі забезпечує використання сучасних технологій роботи з даними. Популярною на даний час є технологія “клієнт-сервер”, що розділяє систему управління базою даних (СУБД) на дві частини: клієнтську (інтерактивний графічний інтерфейс, розташований на комп'ютері користувача) і сервер, який знаходиться на виділеному комп'ютері, й, власне, здійснює керування даними, поділ інформації, адміністрування і забезпечує безпеку даних. Взаємодія “клієнт-сервер” здійснюється в такий спосіб: клієнтська частина додатку формує запит до сервера баз даних, на якому виконуються всі команди, а результат виконання запиту відправляється клієнту для перегляду і використання. Дана технологія застосовується, коли розміри баз даних великі, коли великі розміри обчислювальної мережі, коли необхідно забезпечити продуктивність при обробці даних, що зберігаються не на комп'ютері користувача (на великому підприємстві, звичайно, має місце саме така ситуація). Якщо технологія “клієнт-сервер” не застосовується, то для обробки навіть декількох записів весь файл копіюється на комп'ютер користувача, а тільки потім опрацьовується. При цьому різко зростає завантаження мережі, і знижується продуктивність праці багатьох співробітників

6.3 Параметри технологічних процесів та визначення критеріїв якості технологічних процесів автоматизованої обробки даних

Проектування раціональних технологічних процесів обробки даних є досить складним завданням. Ця складність зумовлена тим, що сама система автоматизованої обробки інформації належить до класу складних систем і при її розробці повинні враховуватися багато параметрів, серед котрих не тільки суто технічні, але і параметри, що враховують різноманітні людські чинники, питання підвищення термінів експлуатації і використання інструментальних засобів, зменшення термінів розробки і т. д. Для раціональної побудови й оптимізації інформаційних технологій доцільним є застосування параметричної моделі процесу.

Розглядаючи основні характеристики технологічних процесів обробки даних, використовуються узагальнені показники з подальшою їхньою деталізацією на інших рівнях аналізу системи обробки даних.

До таких параметрів належать:

· экономічний ефект від автоматизації обробки даних (ОД);

· капітальні витрати на засоби обчислювальної й організаційної техніки;

· вартість проектування технологічних процесів ОД;

· ресурси на проектування й експлуатацію системи;

· термін проектування технології ОД;

· експлуатаційні витрати;

· параметри функціональних задач;

· параметри обчислювальної й організаційної техніки;

· вартість організації й експлуатації БД або файлів даних;

· параметри структур збереження і вартість збереження даних;

· час доступу до даних;

· час рішення функціональних задач користувачів;

· ефективність методів контролю.

Проектування раціональної технології варто розглядати як задачу прийняття рішень.

Кожна задача такого типу характеризується наявністю ряду цілей і наявністю різноманітних шляхів досягнення даних цілей із різною ефективністю їхньої реалізації. Ефективність реалізації різних варіантів технологічного процесу повинна бути кількісно визначена, тобто виражена за допомогою визначеної величини: критерію ефективності. Користуючись данимпоказником, можна визначити порівняльні переваги і недоліки різних варіантів організації технологічних процесів. Крім цього, заглиблюючись у порівняльну оцінку, необхідноговорити і про ефективність використання тих або інших готових програмних продуктів однотипних або близьких за своїми функціональними можливостями: табличних процесорів, текстових редакторів, баз даних або інтегрованих пакетів прикладних програм. Чим може бути обґрунтований вибір того або іншого програмного продукту при розв'язанні конкретних економічних задач?

Аналізуючи складність системи (наприклад, промислове підприємство), як критерійчасто використовується відношення витрат і випуску. Цей критерій доцільно застосовуватиі при аналізі технології обробки даних. Випуском при цьому можна було б вважати задоволення інформаційних потреб користувачів. При цьому витрати і випуск повинні бути виражені в тих самих одиницях. Тоді критерій оцінкиваріантів технологій може бути визначений розміром:

де W - вартісна оцінка випуску; Z - витрати на розробку (придбання, модифікацію) і

функціонування технології обробки даних. При цьому превага віддається варіанту з більшим значенням K. Але, коли для різних технологій маємо однакове задоволення інформаційних потреб користувачів, як критерій ефективності можна прийняти витрати (Z). У цьому випадку вибір варіантів технологій повинен здійснюватися за мінімумом витрат.

Витрати можна розкласти на ряд складових:

де Zr - разові витрати на розробку, налагодження, упровадження технології, придбання додаткового устаткування, навчання персоналу і т. д.; E - коефіцієнт ефективності капітальних вкладень; Ze - эксплуатаційні витрати, пов'язані з роботою за обраною технологією;

Zm - витрати, пов'язані з модифікацією й адаптацією технології обробки даних.

Крім глобального критерію ефективності, використовуються й локальні критерії, одним із яких є час розв'язання задачі на ЕОМ. Сьогодні поставлено і вирішено цілий ряд завдань раціональної і оптимальної технології обробки даних. Ці завдання пов'язані з вибором організації інформаційних масивів, вибором засобів обробки даних, зокрема вибором методів сортування, засобів поділу задач на модулі, пошуку інформації. В основі якісної оцінки інформаційної технології лежить розмаїття методів і засобів її конструювання. Найважливішим показником є ступінь відповідності інформаційної технології науково-технічному рівню її розвитку. Іншим важливим показником якості інформаційних технологій є функціональна повнота (F) - відношення областей автоматизованої обробки інформації (Qa) до області обробки інформації (Qі) для функціонування всієї системи управління:

Показник своєчасності переробки інформації (Ксв) визначається кількістю значень показників, розроблених у рамках інформаційної технології протягом визначеного часу (t), і значень показників, отриманих за межами планового терміну їх представлення (?t):

Якісною характеристикою інформаційних технологій є показники їхньої надійності. Розрізняють функціональну й адаптивну надійності.

Функціональна - властивість інформаційних технологій із визначеною надійністю

реалізувати функції інформаційного програмно-технологічного забезпечення, технічного і ергономічного забезпечення.

Адаптивна - властивість інформаційної технології реалізовувати свої функції при

їхній зміні в граничнодопустимих межах, встановлених при проектуванні:

tо - cередній час між відмовами, обернено пропорційний розміру інтенсивності потоку відмов; tв - середній час відновлення, обернено пропорційний інтенсивності потоку відновлень.

7. Автоматизовані банківські системи в Україні

В даний час на ринку банківських інформаційних систем в Україні використовуються наступні автоматизовані банківські системи:

- АБС «БИС ГРАНТ»;

- САБ «ІРБІС»;

- САБ «ІСАОД-БАНК»;

- АБС « СКАРБ»7.х;

- АБС БАРС "Millennium";

- АБС Scrooge;

- АБС Б2.

Далі наведена коротка характеристика основних автоматизованих банківських систем:

1. АБС «БИС ГРАНТ»

Автоматизована Банківська Система «БИС ГРАНТ» є інтегрованою системою, призначеної для забезпечення повного технологічного циклу сучасного українського банку. АБС «БИС ГРАНТ» відповідає всім вимогам НБУ і першою серед українських та зарубіжних систем отримала Свідоцтво про відповідність вимогам НБУ SEPO № 0001 від 12.12.1995). В основу АБС «БИС ГРАНТ» закладені промислові рішення, які широко застосовуються у світовій практиці побудови інформаційних систем подібного класу. АБС «БИС ГРАНТ» побудована за триланкової архітектурі: робочі місця - сервер застосувань - сервер бази даних. В основу архітектури Системи закладено принцип централізованого зберігання та єдиних механізмів обробки і доступу до інформації.

В АБС «БИС ГРАНТ» реалізований весь спектр операцій, необхідних для функціонування сучасного українського банку. Завдяки відкритості архітектури Системи і наявності вбудованих механізмів опису технологічного процесу, існує можливість гнучкого управління технологією обробки інформації з урахуванням специфіки кожного банку, додаткового розширення функціональності Системи, простого і зручного підключення зовнішніх програм. Дана система забезпечує високий рівень інформаційної безпеки банку за рахунок створення захищеного середовища для обробки інформації на декількох рівнях, підтримує роботу багатофіліального банку з довільною кількістю філій, включаючи формування зведеної звітності у необхідних розрізах, контроль фінансових операцій філій, керування консолідованим кореспондентським рахунком.

Внутрішньобанківська платіжна система «ГРАНТ» (ВПС «ГРАНТ») призначена для виконання платежів в національній валюті України між головним банком і його філіями, а також платежів у СЕП НБУ головним банком і його філіями відповідно з третьою моделлю обслуговування консолідованих кореспондентських рахунків комерційних банків у системі електронних платежів (СЕП) Національного банку України, має власну систему захисту інформації і відповідає всім вимогам НБУ. ВПС «ГРАНТ» забезпечує реалізацію таких функцій:

· обробка платіжних документів;

· захист інформації;

· управління філіями-учасниками ВПС.

Забезпечується взаємодія з інформаційно-пошуковою системою (ІПС) НБУ, а також робота внутрішньої ІПС.

2. САБ «ІРБІС»

ІРБІС - інтелектуальна, керуюча банківська система, що дозволяє в умовах мінливих зовнішніх умов, прогнозувати, планувати і гнучко перебудовувати роботу банку для досягнення максимальної ефективності. З січня 2009 повнофункціональна система автоматизації банку, а також портал для інтеграції зарубіжних банківських систем (реалізований вихід у платіжні системи та національна звітність).

ІРБІС складається з п'яти базових компонент:

1. Технологічної, підтримує концепцію Т-Машини;

2. Фінансової;

3. Управління персоналом;

4. Аудит інформації;

5. Порталу, що забезпечує зв'язок ІРБІС із зовнішнім світом.

Центральною концепцією ІРБІС є Технологічна Машина (Т-Машина), що дозволяє пов'язати окремі робочі місця банку в єдину технологічну мережу з обробкою передумов і марнослівями, передачею повідомлень, розпоряджень та іншої документації і контролем виконання на кожному робочому місці.

Фінансове ядро ІРБІС відповідає стандартам International Accounting Standard Committee (IASC) та забезпечує реалізацію будь-яких фінансових інструментів, які можуть знадобитися для діяльності Банку. В цілому ж проект відповідає міжнародним стандартам.

3. САБ «ІСАОД-БАНК»

Система автоматизації банку САБ «ІСАОД-БАНК» © ІБІС 1995-2009рр. (сертифікати НБУ SEP0 № 0005, SEP1 № 004), адаптована до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, з усіма видами звітності НБУ, статистичної і податкової, включаючи ПДВ, а також з операціями з архівами, використовуючи план рахунків.

У 2007 році САБ ІСАОД зазнала глибокої модернізації, в результаті якої без погіршення експлуатаційних властивостей були на порядок збільшені критичні параметри: розмір і кількість оброблюваних файлів. Це дозволяє і надалі успішно використовувати систему в банках з глобальною структурою. Дана система використовується в Райффайзен Банк АВАЛЬ, ВАТ «Ощадбанк».

4. АБС « СКАРБ»7.х

Програмно-технічний комплекс автоматизована банківська система "Скарб" 7.х (ПТК АБС «СКАРБ» 7.х) є інформаційною системою, яка призначена для комплексної автоматизації технологічних процесів банківського виробництва, яка забезпечує управління фінансовими технологіями й управлінськими процесами прийняття рішень у режимі реального часу при транзакційний обробці даних.

Фундаментальною основою системи «СКАРБ» 7.х є наступні рішення:

· Багатокористувацька, багатозадачна ОС MS Windows 2000 і вище, яка дозволяє при побудові системи використовувати широкий спектр серверного обладнання в залежності від об'єму операцій на поточному рівні розвитку банку;

· Реляційна СУБД MS SQL Server, яка забезпечує цілісність даних, надійність збереження інформації та високу швидкість обробки транзакцій;

· Багаторівневе побудова системи, яка реалізує бізнес-логіку на рівні серверів додатків;

· Об'єктно-орієнтований принцип побудови, який дозволяє оперативно реагувати на зміни технології і продуктового ряду банку;

· Обробка вихідних даних за допомогою Microsoft Office;

· Графічний інтерфейс, який створює комфортний режим роботи співробітників банку

8. Автоматизована обробка економічної інформації у ПриватБанк

ПриватБанк функціонує в умовах єдиної локальної мережі в межах відокремленого сайту, крім того, в Банку існують локальні мережі, що охоплюють всі офіси в межах територіального формування і пов'язують територіальні підрозділи (філії) з головним банком у Києві. Локальна мережу Інтернет. Вона використовує протоколи Інтернету для передачі даних, але не має шлюзів виходу у зовнішню мережу.

Стабільне функціонування локальної мережі для банку є абсолютно необхідною умовою нормальної роботи. Це забезпечує можливість проведення операцій в режимі максимально наближеному до реального часу без значних часових люфтів. Це, наприклад, дозволяє звести час попадання коштів на певний рахунок до 15 хвилин.

Для підвищення позитивного іміджу банку, своєчасного інформування клієнтів про нові банківські продукти, послуги, умови їх надання, забезпечення зворотного зв'язку між банком та клієнтами ПриватБанк має зовнішній сайт в мережі Інтернет www.privatbank.ua.

На зовнішньому сайті представлена інформація для клієнтів про банк, про послуги, про існуючих і нових інноваційних продуктах, про акції, а також представлені курси валют і новини банку.

Для надання прямого доступу і з метою підвищення операційної ефективності Банк пропонує клієнтам такі новітні системи:

· Система Інтернет-Клієнт-банк - це система Приват24 за допомогою якої можна здійснювати більшість банківських операцій не приходячи до відділення банку;

· Система Клієнт-Банк - саме так здійснюються операції за допомогою системи віддаленого банківського обслуговування "Клієнт-Банк". Усі платіжки - електронною поштою, зі свого робочого місця. Виписки - також;

· Система Приват 24 - цілодобовий доступ до інформації про залишки на картках, на рахунках, рух по картках (див. додаток 1, 2);

· Система Privat Mobile - цілодобовий доступ до інформації про залишки на картках, для підприємств на карткових рахунках через мобільний телефон.

· Система LiqPay - дозволяє здійснювати он-лайн платежі та грошові перекази за допомогою Банківської платіжної картки, мобільного телефону та Інтернету, як всередині країни, так і за її межі (див. додаток 3, 4, 5).

Власний Процесинговий Центр постійно супроводжує клієнтів, завдяки чому зменшується час та витрати на проведення операції.

Для вирішення раптових термінових проблем при користуванні банківськими продуктами створено CallCenter Банку.

Завдяки обраної версії Інтернет-Клієнт-Банк (версія ON-LINE) або «Клієнт-Банк» (версія OFF-LINE), надається можливість:

· формувати та передавати в Банк платіжні документи;

· одночасно працювати декільком користувачам з віддалених робочих місць, що знаходяться в локальній мережі Клієнта;

· отримувати виписки за поточними рахунками в національній та іноземній валюті;

· щоденно отримувати курси валют;

· обмін з Банком текстовими повідомленнями та інформацією різного формату у вигляді вкладених файлів;

Програмне забезпечення дозволяє Клієнту автоматично:

· вести довідник контрагентів;

· вести довідник призначень платежу;

· перевіряти можливість існування по МФО поточного рахунку контрагента;

· формувати архіви виписок та платіжних документів;

· друкувати в файл або виводити на принтер необхідну інформацію;

· проводити нумерацію документів;

· експортувати/імпортувати платіжні документи для зв'язку із програмним забезпеченням, використовуваним в бухгалтерії Клієнта.

Інформаційне забезпечення в кожному банку різне, і всі працівники банку в обов'язковому порядку при прийомі на роботу підписують банківську таємницю, в якій зобов'язуються не виносити одержувану інформацію в ході своєї операційної діяльності за межі банку.

Вибір аудиторської компанії для проведення аудиту фінансової звітності Банку згідно МСФЗ проводиться на щорічній основі. Спеціалісти Банку проводять всебічний аналіз умов аудиту, пропонованих компаніями «Великої четвірки». Результати аналізу з пропозиціями менеджменту виносяться на розгляд Наглядової Ради Банку.Наглядова Рада приймає рішення на основі якого з обраною компанією укладається контракт на наступний рік. Міжнародним аудитором Банку є аудиторська фірма PricewaterhouseCoopers.

PricewaterhouseCoopers є провідним світовим постачальником професійних послуг, входить до «великої четвірки» міжнародних аудиторських компаній.Час від часу, ПриватБанк, окрім самого аудиту звітності, так само користується деякими консультаційними послугами PricewaterhouseCoopers.

Список використаної літератури:

1. Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 7.12.2000 р. № 2121-III // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. - 2001. - Вип. 1 - С. 3.

2. Закон України «Про банкрутство» № 2343-ХП від 14.05.1992 р. // Підприємництво і ринок України, 1992. - № 7. - С. 97.

3. Закон України «Про заставу» від 02.10.1992 р. // Підприємництво і ринок України. - 1992. - № 11. - С.13.

4. Постанова ВР України «Концепція функціонування і розвитку фондового ринку України № 342/95 від 22.09.1995 р. // СРМ «Право». - Киев, 1993-1996. - Ф. 342/95.

Указ Президента України «Про електронний обіг цінних паперів і національний депозитарій» № 247/94 від 25.05.1994 р. // Підприємництво і ринок України. - 1994. - № 6. - С. 51.

5. Інструкція про порядок регулювання діяльності банків і Україні Затверджено постановою НБУ від 28.08.2001р. №368 (зі змінами і доповненнями) - Режим доступу: http://www.bank.gov.ua.

6. Інструкція про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків. Затверджено постановою Правління НБУ від 14.04.2002 р. № 141 (зі змінами і доповненнями) // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. - 2002. - Вип. 7. - С. 11.

7. Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків. Затверджено постановою Правління НБУ від 06.07.2000 р. № 279 // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. - 2000. - № 9. - С. 54.

8. Наказ НБУ і Мінфіну України «Положення про порядок визнання заборгованості за нарахованими, але не сплаченими процентами по кредитах безнадійною і механізм її списання» № 289 і № 02-11 від 05.09.1995 р. // СРМ «Право». - К., 1993-1996. - Ф.289/95.

10. Адамик Б.П. Національний банк і грошово-кредитна політика: Навч. посіб. - Тернопіль: Карт-бланш, 2010. - 278 с.

11. Аналіз діяльності комерційного банку: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів за спеціальністю «Банківський менеджмент» / За ред.. проф. А.М. Герасимовича. - Житомир: ПП. «Рута», 2011. - 384с.

12. Арістова А. Методика оцінювання фінансового результату банку // Банківська справа. - 2010. - № 2. - С.48-51.

13. Бакун П. Методика моделювання обсягу активів комерційного банку // Банківська справа. - 2008. - № 3. - С. 50-56.

14. Балабанов И.Т. Риск-менеджмент. - М.: Финансы и статистика, 2006. - 192 с.

15. Балахнічова Л.М. Фінанси, гроші та кредит. - Херсон: МУБіП, 2010. - 386с.

16. Банківська справа: Навчальний посібник / За ред.. проф. Р.І. Тиркала. - Тернопіль: Карт-бланш, 2008 - 314с.

17. Банківській менеджмент: Навчальний посібник / О.А. Кириченко, І.В. Гіленко, С.Л. Роголь та ін..; за ред.. О.А. Кириченка. - 3-те вид., перероб. і доп. - К.: Знання-Пресс, 2011. - 438с.

Висновки

На сьогоднішній день Приватбанк є одним з найбільших, що динамічно розвиваються, банків України і займає лідируючі позиції банківського рейтингу країни. За станом на 1 квітня 2014 року розмір чистих активів Приватбанку складає 16 622 млн. грн. Статутний фонд банку складає 5 130 млн. грн., власний капітал - 1 728 млн. грн. Кредитний портфель банку складає 10,8 млрд. грн., у тому числі кредити фізичним особам - 3,286 млрд. грн. Фінансовий результат Приватбанку за підсумками роботи за перший квартал 2005 року складає 206,480 млн.грн.

У банківській системі України Приватбанк відноситься до групи нових комерційних банків, що традиційно відрізняє висока динамічність, дух новаторства і здатність розширювати обрії бізнесу. За дев'ятирічний період свого існування банк домігся лідируючих позицій на ринку банківських послуг України по чистих активах, кредитно-інвестиційному портфелю, обсягу емітованих пластикових карт і величині депозитів фізичних осіб.

Наші досягнення одержують усе більше світове визнання. Так, у 2000 р. та в 2004 р. авторитетний міжнародний фінансово-аналітичний журнал «The Banker» привласнив Приватбанкові звання «Банк року» в Україні. Інше впливове видання «Euromoney», два роки підряд (у 1999 і 2000 р.м.) визнавав Приватбанк кращим українським банком.

Додатки

Додаток 1

Додаток 2

Додаток 3

Додаток 4

Додаток 5

Додаток 6

Баланс ПриватБанк по стану на 31 грудня 2013р

Найменування статті	Сума
Активи
Кошти в НБУ	5 422 818 820.69
Наявність коштів у касі	7 300 904 890.92
Кошти на ностросчетах	22 520 968 252.46
Міжбанківські кредити	3 451 085 732.74
Кредити овердрафт юр. особам	1 641 075 795.92
Іпотечні кредити юр. особам	1 209 310 934.56
Кредити юридичним особам	120 214 223 807.78
Фінансовий лізинг фіз. особам	469 834 275.91
Карткові кредити фіз. особам	22 390 314 116.88
Іпотечні кредити фіз. особам	2 042 537 338.54
Кредити фізичним особам	3 557 162 326.33
Нараховані доходи	5 064 075 273.07
Цінні папери	1 769 398 245.69
Основні кошти банку	2 749 545 787.26
Дебіторська заборгованість	365 276 392.94
Резерви під кредити	-23 539 003 774.73
Усього Активи:	176 629 528 216.96
Зобов'язання
Кошти на лоросчетах	1 325 774 912.13
Міжбанківські депозити	4 064 529 407.60
Кредити Національного Банку	3 472 210 000.00
Кредити фінанс. орг.	3 236 533 553.00
Поточні рахунки юр. осіб	13 531 681 643.32
Бюджетні кошти	33 859 498.29
Депозити юридичних осіб	7 703 626 421.62
Поточні рахунки фізичних осіб	17 945 392 943.68
Депозити фізичних осіб	86 477 460 713.02
Розрахунки по цінних паперах	7 956 356 298.96
Нараховані витрати	1 406 041 837.81
Кредиторська заборгованість	9 303 264 976.86
Разом Зобов'язання:	156 456 732 206.29
Капітал
Статутний капітал банку	16 352 079 225.00
Резерви банку	1 914 589 936.63
Результат попередніх років	43 593 228.59
Результат поточного року	1 862 533 620.45
Усього Капітал:	20 172 796 010.67

Размещено на Allbest.ru

...