Інформаційні системи менеджменту та основні напрямки його розвитку

У 2011 році почалася нова ера в історії компанії Після того, як Укртелеком перестав бути державною компанією, суттєво змінилися вимоги до системи управління товариством. Ключовим завданням дирекції праці та управління персоналом стала розробка нової організаційної структури товариства, яка передбачає перехід від територіальної до функціональної системи управління компанією. Нова організаційна структура повинна збільшити ефективність роботи товариства, поліпшити бізнес-процеси, що дозволить компанії швидше реагувати на ринкові зміни.

Організаційна структура ПАТ "Уктелеком" надана на рис. 2.2.

У 2011 році середньоспискова чисельність працівників ПАТ "Укртелеком" зменшилась на 9,5 тис. осіб, що склало 12,7% від 2010 року. Зменшення відбулося в результаті удосконалення бзнес-процесів в та модернізації телекомунікаційної мережі компанії. Заробітна плата у ПАТ "Укртелеком" постіймо зростає. У 2011 році середньомісячна зарплата працівників компанії збільшилась на 7% у порівнянні з попереднім роком.

Рис. 2.2. Показники чисельності та заробітної плати робітників ПАТ "Укртелеком"

На рисунках 2.2, 2.3 надана структура персоналу за категоріями та функціональним спрямуванням за 2010 та 2011 роки. Як видно з них за умови скорочення чисельності працівників більш ніж на 12% відсоткове співвідношення між категоріями працівників та за їх функціональним призначенням були збережені, що свідчить про достатньо оптимальну структуру кадрового складу підприємства.



Рис. 2.3. Організаційна структура ПАТ "Укртелекома"

Таблиця 2.1.

Аналіз структурних змін персоналу ПАТ "Укртелеком", 2010/11 роки за категоріями, %

Категорія	2010	2011	+/-
Робітники	36	37	1
Технічні службовці	10	8	-2
Фахівці	18	18	-
Професіонали	28	29	1
Керівники	8	8	-
Всього	100	100

Рис. 2.4. Структура персоналу за категоріями працівників

Як видно з даних наведених в таблиці 2.1. та рисунку 2.4 після зміни статусу підприємства великих зрушень в структурі працівників за категоріями не відбулося. Невелике зменшення технічних службовців на 2% та збільшення робітників та професіоналів на 1% кожної категорії відповідно.

Таблиця 2.2.

Аналіз структурних змін персоналу ПАТ "Укртелеком", 2010/11 роки за функціональним спрямуванням, %

Функціональне спрямування	2010	2011	+/-
Технічна експлуатація	64	63	-1
Маркетинг та збут	15	14	-1
Підрозділи підтримки		6	6
Фінансово-економічний	2		-2
Планування та будівництво	3		-3
Кадрові та правові питання	1		-1
Інше	15	17	2
Всього	100	100

Рис. 2.5. Структура персоналу за напрямками діяльності

Рисунок 2.5. та таблиця 2.2. також свідчать про стабільність функціональної структури підприємства за 2010-2011 роки. Формально відбулося об'єднання таких напрямків як фінансово-економічний, планування, будівництво та кадрові, правові питання у підрозділ підтримки. Звертає на себе увагу вагові показники частки такого функціонального напрямку як маркетинг та збут (14% та 15% відповідно 2010 та 2011 рр.), що свідчить про велику увагу керівництва до питань налагодження взаємодії з клієнтами та постачальниками підприємства, рекламної діяльності, пошуку нових методів та ринків збуту власних послуг.

2.2 Діагностика техніко-економічних показників фінансового стану підприємства

За результатами роботи в 2011 році згідно з консолідованою фінансовою звітністю, складеною за Міжнародними стандартами фінансової звітності (МСФЗ), прибуток компанії становив 21 млн. грн.

Вкрай важливим завданням для товариства є підвищення ефективності системи фінансового планування та контролю. Основними напрямками розвитку та вдосконалення на підприємстві є:

- автоматизація усіх фінансових процесів компанії, перш за все, процесів бюджетування. закупівель, бухгалтерського та управлінського обліку;

- централізація фінансових функцій, таких як планування доходів і витрат, надходжень і платежів, управління закупівлями.

Зміни в складі власників компанії структурі управління товариством та інвестиції в нові напрямки розвитку дозволять ПАТ "Укртелеком" в найближчому майбутньому суттєво поліпшити фінансові результати та забезпечать прибутковість товариства. У 2011 році доходи ПАТ "Укртелеком" від реалізації продукції становили 8,04 млрд. грн., з них 7,96 млрд. грн. - це доходи від надання телекомунікаційних послуг(рис. 2.6.).



Рис. 2.6. Динаміка основних фінансових показників діяльності ПАТ "Укртелеком" за 2007-2011 рр., млн. грн.

У 2011 році доходи ПАТ "Укртелеком" від надання послуг фіксованого зв'язку зменшились на 213 млн. грн.(-3%у порівнянні з попереднім роком). Головною причиною зменшення доходів є скорочення кількості споживачів (-383 тис. абонентів у 2011 році). У 2011 році Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, підвищила тарифи на послуги місцевого зв'язку, що дозволило компанії збільшити доходи від міського та сільського зв'язку (+153 млн. грн. та + 38 млн. грн., відповідно) та частково компенсувати втрату доходів від надання інших видів послуг фіксованого зв'язку.

Таблиця 2.3.

Основні фінансові показники діяльності ПАТ "Укртелеком" за 2007-2011 рр., млн. грн.

Показник	2007	2008	2009	2010	2011	Відхилення 2011/2010
						+/-	%
Доходи від реалізації продукції з податками	8039	7890	8138	8007	8040	33	0,41
Чистий дохід	6809	6646	6871	6749	6767	18	0,27
Собівартість реалізованої продукції	5 212	5 698	5 651	5 581	5 451	-130	-2,33
Валовий прибуток (збиток)	1 597	949	1 219	1 168	1 316	148	12,67
Чистий прибуток (збиток)	267	-1526	-456	-259	-137	122	-47,10

За результатами роботи в 2011 році (див табл. 2.3) чистий збиток ПАТ "Укртелеком" становив 137 млн. грн., що на 122 млн. грн. менше, ніж в 2010 році у порівнянні з 2010 роком витрати товариства збільшились на 977 млн. грн. (+13%) (див. табл. 2.4.). Головною причиною збільшення витрат компанії стали інфляційні процеси в країні, які впливають на рівень закупівельних цін на енергоносії, пально-мастильні матеріали, сировину, запчастини, послуги, а також формування статутного фонду компанії "ТриМоб", що включені в статтю витрат "Інші витрати операційної діяльності" (рис. 2.7).

Таблиця 2.4.

Структура витрат ПАТ "Укртелеком" за 2007-2011 рр., млн. грн.

Стаття витрат	2007	2008	2009	2010	2011	Відхилення 2011/2010
						+/-	%
Матеріальні витрати	567	684	720	789	842	53	6,72
Витрати на оплату праці	1 896	2 272	2 357	2 317	2 153	-164	-7,08
Відрахування на соціальні заходи	672	810	839	830	773	-57	-6,87
Амортизація	1 147	1 288	1 360	1 383	1 339	-44	-3,18
Розрахунки з технологічними партнерами	1 443	1 252	978	843	858	15	1,78
Інші витрати операційної діяльності	742	1 221	940	941	1 975	1034	109,88
Фінансові витрати	290	246	331	279	346	67	24,01
Інші витрати	128	1 578	366	148	221	73	49,32
Всього	6 886	9 352	7 891	7 530	8 507	977	12,97



Рис. 2.7. Динаміка зміни структури витрат за роками 2007-2011 ПАТ "Укртелеком", %

Збільшення доходів компанії зумовлене збільшенням доходів від мобільного зв'язку (+152 млн. грн. у порівнянні з 2010 роком) та послуг доступу до мережі Інтернет та передавання даних (+113 млн. грн.). Збільшення доходів від надання послуг доступу до мережі Інтернет та мобільного зв'язку в 2011 році є наслідком реалізації маркетингової стратегії компанії зі збільшення кількості абонентів, які користуються цими послугами. Так. кількість абонентів послуги "ОГО!" збільшилась на 209 тис. (+18% у порівнянні з 2010 роком); кількість споживачів послуг мобільного зв'язку - на 159 тис. (+25%).

Послуги фіксованого телефонного зв'язку-головне джерело доходів компанії. В 2011 році доходи товариства від цього напрямку бізнесу становили 5,9 млрд. грн., тобто 73% всіх доходів компанії. Частка фіксованої телефонії в структурі доходів товариства постійно зменшується внаслідок збільшення доходів від надання послуг доступу до мережі Інтернеті мобільного зв'язку та зменшення доходів від надання послуг фіксованої телефонії (рис. 2.8).



Рис. 2.8. Структура доходів від надання телекомунікаційних послуг в Україні

Як видно з рисунку доходи від послуг фіксованого телефонного зв'язку становлять левову частку доходів Укртелекому (74% в 2011 році). Укртелеком займає на цьому ринку домінуюче становище (частка ринку товариства в доходах галузі становила 74% в 2011 році).

Обсяг ринку поступово зменшується внаслідок переходу абонентів на використання мобільного зв'язку, тому головним завданням компанії на цьому ринку є збереження рівня доходів за рахунок утримання існуючих абонентів та управління тарифами на послуги.

Рис. 2.9. Динаміка доходів та абонентів фіксованої телефонії ПАТ "Укртелеком" за 2007-20011 рр.

Доходи Укртелекому від надання послуг фіксованої телефонії зменшились в 2011 році на 3% у порівнянні з попереднім роком. Зменшення доходів відбулось внаслідок скорочення кількості споживачів, які користуються послугами фіксованого зв'язку (-383 тис. абонентів), та зменшення обсягів споживання послуг міжміського та міжнародного зв'язку (рис. 2.9).

У 2011 році кількість споживачів послуг фіксованої телефонії зменшилась на 4%. Доходи компанії від надання послуг фіксованого зв'язку зменшуються повільніше, ніж кількість абонентів завдяки поступовому підвищенню тарифів на послуги місцевого телефонного зв'язку.

Скорочення абонентської бази призводить до зменшення загального вихідного трафіку. Загальний вихідний трафік зменшується як внаслідок скорочення кількості абонентів, так і через зменшення споживання послуг існуючими абонентами.

2.3 Аналіз структури телекомунікаційного ринку та міста в ньому ПАТ "Укртелеком"

В сучасному суспільстві засоби та методи зв'язку є необхідним потужним інструментом роботи виробничої системи, наукових, культурних надбудов, розвитку особистості та вираження свобод та волі кожної людини. Отже, все це обумовлює потужний розвиток ринку телекомунікацій, як у всьому світі так і в Україні.

На вітчизняному ринку можна визначити вісім основних гравців, які надають послуги зв'язку та передавання інформації. Одним з потужних гравців є ПАТ "Укртелеком", який освоїв 22% ринку (рис. 2.10)



Рис. 2.10. Частки телекомунікаційного ринку України основних гравців (за кількістю абонентів)

Не зважаючи на інфляційні процеси в країні обсяг доходів від надання телекомунікаційних послуг є стабільним, що дозволяє компаніям потужно розвиватися та інвестувати кошти в власну інфраструктуру (рис. 2.11)

Рис. 2.11. Обсяг доходів від надання телекомунікаційних послуг в Україні, млрд. грн.

Різні сегменти телекомунікаційного ринку розвиваються нерівномірно. Протягом тривалого часу головним чинником розвитку телекомунікаційного ринку України був мобільний зв'язок, стабільним дохід давав фіксована телефонія, а Інтернет та мобільний зв'язок є майбутнім напрямком розвитку, який активно впроваджується у всі сфери життя. (рис. 2.12).



Рис. 2.12.Темпи зростання сегментів ринку та їх частка в доходах галузі

З 2002 року до 2008 року доходи від надання послуг мобільного зв'язку збільшились з 2,7 до 29,6 млрд. грн. Ринок у цей період розвивався за рахунок збільшення кількості споживачів, які користувалися мобільним зв'язком. У 2008 році номінальне проникнення мобільного зв'язку досягло 120%, після чого розвиток ринку уповільнився (рис. 2.13.).

Рис. 2.13. Структура телекомунікаційного ринку України

Збільшення рівня проникнення мобільного зв'язку призвело до значного зменшення кількості людей, які користуються фіксованою телефонією, що спричиняє постійне зменшення доходів від надання послуг фіксованого телефонного зв'язку та частки фіксованої телефонії в доходах галузі.

Мобільний зв'язок залишається найбільшим сегментом телекомунікаційного ринку України. У 2011 році в структурі доходів галузі він займав 67%. Доходи від фіксованого доступу до мережі Інтернет займають невелику частку в структурі доходів галузі, але мають найбільші темпи зростання. В 2011 році кількість споживачів послуг доступу до мережі Інтернет збільшилась на 1,4 млн. (+31% у порівнянні з 2010 роком).

Збільшення доходів галузі в 2011 році зумовлено збільшенням доходів від надання послуг мобільного зв'язку (+2,2 млрд. грн.) та доступу до мережі Інтернет (+0,5 млрд. грн.).

Збільшення доходів від надання послуг мобільного зв'язку, головним чином, зумовлене збільшенням доходів від додаткових послуг, зокрема, від послуг мобільного доступу до мережі Інтернет. Збільшення попиту на ці послуги пояснюється як збільшенням кількості портативних мобільних пристроїв у споживачів (смартфонів, ноутбуків та планшетів), так і створенням привабливих пропозицій мобільними операторами. Різні сегменти телекомунікаційного ринку розвиваються нерівномірно. Протягом тривалого часу головним чинником розвитку телекомунікаційного ринку України був мобільний зв'язок. З 2002 року до 2008 року доходи від надання послуг мобільного зв'язку збільшились з 2,7 до 29,6 млрд. грн. Ринок у цей період розвивався за рахунок збільшення кількості споживачів, які користувалися мобільним зв'язком. У 2008 році номінальне проникнення мобільного зв'язку досягло 120%, після чого розвиток ринку уповільнився.

Збільшення рівня проникнення мобільного зв'язку призвело до значного зменшення кількості людей, які користуються фіксованою телефонією, що спричиняє постійне зменшення доходів від надання послуг фіксованого телефонного зв'язку та частки фіксованої телефонії в доходах галузі. Мобільний зв'язок залишається найбільшим сегментом телекомунікаційного ринку України. У 2011 році в структурі доходів галузі він займав 67%. Доходи від фіксованого доступу до мережі Інтернет займають невелику частку в структурі доходів галузі, але мають найбільші темпи зростання. В 2011 році кількість споживачів послуг доступу до мережі Інтернет збільшилась на 1,4 млн. (+31% у порівнянні з 2010 роком).

Ринок доступу до мережі Інтернет є ключовим для розвитку ПАТ "Укртелеком" - цей сегмент телекомунікаційного ринку зростає найбільшими темпами, а товариство займає на ньому лідируюче становище. Ключове завдання товариства на цьому ринку - збереження лідерства та збільшення доходів за рахунок залучення нових клієнтів.

Рис. 2.14. Доходи ПАТ "Укртелекому" від надання послуг доступу до мережі Інтернет та передавання даних, млн. грн.

У 2011 році доходи Укртелекому від надання послуг доступу до мережі Інтернету передавання даних збільшились на 113 млн. грн. (+8% у порівнянні з попереднім роком) (рис. 2.14). Головним чинником цього розвитку є значне збільшення кількості абонентів послуги "ОГО!".

Рис. 2.15. Кількість абонентів послуги "ОГО!", тис.

У 2011 році кількість абонентів послуги "ОГО!" збільшилась на 209 тис. (+18% у порівнянні з попереднім роком), що дозволило компанії закріпити своє лідерство на ринку (частка ринку Укртелекому становила 22% за кількістю абонентів) (рис. 2.15).

ПАТ "Укртелеком" постіймо здійснює Інвестиції в розвиток мережі передавання даних та поліпшення якості послуг. Завдяки цьому споживачі отримують більшу швидкість доступу до мережі Інтернет та мають змогу споживати більший обсяг трафіку. До того ж абоненти отримують більший обсяг послуг за менші гроші. Агресивна цінова політика конкурентів змушує ПАТ "Укртелеком" постійно зменшувати тарифи, що призводить до скорочення доходів, які компанія отримує з одного абонента (в 2011 році АRPU зменшився на 13%) (рис. 2.16).

Рис. 2.16. Динаміка тарифів та обсягу трафіка клієнта ПАТ "Укртелеком" , 2007-2011 рр.

На ринку мобільного зв'язку ключовим для Укртелекому є сегмент мобільного доступу до мережі Інтернет - цей сегмент ринку динамічно розвивається внаслідок збільшення кількості споживачів, які користуються різними мобільними пристроями; смартфонами, ноутбуками, планшетами. Укртелеком має на цьому ринку конкурентну перевагу - технологія UMTS дозволяє споживачам отримувати більшу швидкість доступу до мережі Інтернет у порівнянні з технологіями GPRS та EDGE.

У 2011 році доходи Укртелекому від надання послуг мобільного зв'язку збільшились на 152 млн. грн. (+68% у порівнянні з 2010 роком). Збільшення доходів зумовлено як суттєвим збільшенням кількості абонентів, так і збільшенням АPPU. Укртелеком значно збільшив кількість абонентів мобільного зв'язку - за рік абонбаза збільшилась на 159 тис. абонентів (+25% у порівнянні з попереднім роком). Збільшення абонбази зумовлено ефективною маркетинговою стратегією компанії та зростанням попиту на мобільний доступ до мережі Інтернет внаслідок розповсюдження мобільних пристроїв з доступом до мережі Інтернет (смартфони, планшети, ноутбуки). У 2011 році АRPU абонентів мобільного зв'язку збільшилось на 32%. Це збільшення головним чином зумовлене збільшенням споживання дата-трафіку. В 2011 році абоненти в середньому використовували на 35% більше трафіку, ніжу попередньому році.

Доходи від послуг фіксованого телефонного зв'язку становлять левову частку доходів Укртелекому (73% в 2011 році). Укртелеком займає на цьому ринку домінуюче становище (частка ринку товариства в доходах галузі становила 74% в 2011 році).

Обсяг ринку поступово зменшується внаслідок переходу абонентів на використання мобільного зв'язку, тому головним завданням компанії на цьому ринку є збереження рівня доходів за рахунок утримання існуючих абонентів та управління тарифами на послуги. Доходи Укртелекому від надання послуг фіксованої телефонії зменшились в 2011 році на 3% у порівнянні з попереднім роком. Зменшення доході в відбулось внаслідок скорочення кількості споживачів, які користуються послугами фіксованого зв'язку (-383 тис. абонентів), та зменшення обсягів споживання послуг міжміського та міжнародного зв'язку. У 2011 році кількість споживачів послуг фіксованої телефонії зменшилась на 4%. Доходи компанії від надання послуг фіксованого зв'язку зменшуються повільніше, ніж кількість абонентів завдяки поступовому підвищенню тарифів на послуги місцевого телефонного зв'язку. Загальний вихідний трафік зменшується як внаслідок скорочення кількості абонентів, так і через зменшення споживання послуг існуючими абонентами.

Технічна інфраструктура - фундамент, на якому будується робота компанії "Укртелеком". Вона визначає, які саме послуги компанія може надавати клієнтам, а також рівень їх якості.

Головним пріоритетом роботи керівництва ПАТ "Укртелеком" в 2011 році був розвиток мультисервісної пакетної мережі, для того щоб задовольнити постійно зростаючий попит на послуги доступу до мережі Інтернет. ПАТ "Укртелеком" інвестував у розвиток мережі доступу 612 млн. грн., було введено в дію 251 тис. АDSL-портів, що дозволило компанії збільшити кількість клієнтів, які користуються послугою "ОГО!", на 209 тис. і зміцнити своє лідерство в цьому сегменті ринку.

Для того щоб постійно зростаюча кількість абонентів послуги "ОГО!" мала змогу користуватися послугами найвищої якості, Укртелеком значну увагу приділяє розвитку національної мережі передавання даних. У 2011 році в розвиток транспортної мережі було інвестовано 196 млн. грн., що дозволило збільшити пропускну спроможність транспортної мережі, ємність міжнародних Інтернет-з'єднань та модернізувати IP/MPLS-мережу.

Підтвердженням того факту, що ПАТ "Укртелеком" має найкращу технічну інфраструктуру в Україні та високий професіоналізм працівників, став вибір компанії як офіційного провайдера телекомунікаційних послуг УЄФА ЄВРО 2012.

Але якою б потужною та сучасною не була мережа передавання даних ПАТ "Укртелеком" сьогодні, потрібно дивитись вперед. Беручи до уваги швидкість, з якою змінюються телекомунікаційні технології, та агресивне конкурентне середовище, на порядок денний роботи товариства виносяться питання переходу на нові інформаційні системи та технологи доступу до мережі Інтернет (GPON, FTTX), які дадуть змогу надавати споживачам нові послуги (IPTV, VoD, хмарні послуги) та підвищити рівень якості існуючих. Це дозволить компанії закріпити лідерство на ринку та суттєво збільшити доходи.

Розділ 3. Ефективність інформаційних систем та основні напрямки їх вдосконалення

3.1 "Хмарні" послуги як новий напрямок розвитку інформаційних систем

Аналіз фінансово-економічного стану ПАТ "Укртелеком" дозволив зробити висновки про можливість розвитку компанії на основі впровадження нових технологій та інформаційних систем передавання інформації, як спосіб поліпшення роботи апарату управління і як спосіб оновлення основної власної продукції, що реалізується споживачам. Однією з таких передових технологій яка потужно ввійшла в користування цілої низки провідних закордонних компаній, що є також вагомими гравцями на ринку телекомунікацій є "хмарні" послуги.

Терміни "хмарні" технології або "хмарні" послуги (Cloud computing) став вживатися в світі інформаційних технологій з 2008 року. Першою людиною, який виголосив словосполучення "cloud computing" був Ерік Шмідт - генеральний директор компанії Google.

Хмарні технології -- це технологія, яка надає користувачам Інтернету доступ до комп'ютерних ресурсів сервера і використання програмного забезпечення як онлайн-сервіса, тобто якщо, є підключення до Інтернету то можна виконувати складні обчислення, опрацьовувати дані використовуючи потужності віддаленого сервера.

інформаційний менеджмент управління телекомунікаційний

Рис. 3.1. Принцип роботи хмарної технології

Послуги які може надати ПАТ "Укртелеком" користувачам та використовувати у власному менеджменті;

- використання віддаленого програмного забезпечення;

- використовувати платформу як сервіс (Softwаre аs а Service (SааS)), що дає доступ до інтегрованої платформи для розробки, тестування та підтримки різноманітних проектів;

- інфраструктура як послуга (Infrаstructure аs а Service (IааS)) -- представлення комп'ютерної інфраструктури у вигляді віртуалізації, що включає в себе операційні системи та системне програмне забезпечення, а також апаратну частину сервера;

- віртуальне робоче місце (Desktop аs а Service (DааS)) -- користувач або робітник компанії має змогу власноруч налаштовувати своє робоче місце і тим самим створити собі комплекс програмного забезпечення необхідного йому для роботи.

Загалом, ця технологія має як плюси так і мінуси. Вона доволі економічна і доцільна для організацій, корпорацій, фірм тощо. Вона не потребує значних ресурсів пристрою користувача (будь-то, КПК, планшет, смартфон, нетбук або комп'ютер), але вона вимоглива щодо доступу до Інтернету. Це означає, що ПАТ "Укртелеком" повинна забезпечувати безперебійний швидкісний Інтернет.

Другим мінусом є те, що хоча ПАТ "Укртелеком" і старається працювати онлайн цілий час, але завжди бувають випадки, коли сервер може бути оффлайн і тоді доступ до послуг користувачу буде недоступний.

Технологія хмарних послуг вже реалізована закордонними компаніями, що надають телекомунікаційні послуги та на її основі вже успішно працює освітня платформа, що дозволяє максимально ефективно використовувати наявні програмно-апаратні ресурси організацій-споживачів цієї послуги.

Так учбову заклади в будь-якій аудиторії можуть організовувати сучасний навчальний процес, використовуючи ноутбуки і безпровідну мережу. Для роботи учнів використовуються ipаd-и, ноутбуки або нетбуки, що підтримують безпровідне підключення за стандартом Wi-fi. Наповнення електронного освітнього простору навчального здійснюють викладачі, учні школи.

На основі вже впроваджених "хмарних" послуг користувачі змогли отримати:

- економію засобів на придбання програмного забезпечення (використання технології Office Web Аpps (Office онлайн));

зниження потреби в спеціалізованих приміщеннях;

виконання багатьох видів навчальної роботи, контролю і оцінки online;

економія дискового простору;

антивірусна, антихакерська безпека відкритість інформаційного середовища для всіх користувачів.

Приклади використання хмарних технологій в офісі:

- використання Web-додатків;

- електронна бібліотека необхідної спеціалізованої інформації;

- он-лайн сервіс для виробничого процесу, спілкування, тестування;

- системи дистанційного навчання, бібліотека, медіатека;

- сховища файлів, спільний доступ;

- спільна робота підрозділів та філій;

- відео конференції;

- електронна пошта з доменом організації.

Як показує практика, відповідно до потреб сучасних умов праці зручнішим за локальне редагування документу є розміщення необхідного файлу в хмарне сховище, доступ до котрого може бути розмежований для ролей конкретних користувачів. Одні користувачі можуть змінювати файл, інші - тільки читати та рецензувати зміни. Загалом використання таких "хмарних" сервісів є простим у користуванні та не потребує особливих налаштувань.

Ідея створити онлайн-редактор документів існує вже більш ніж 8 років: перші такі продукти з'явилися ще в 2005 році і представляли собою перенесену в веб-інтерфейс базову функціональність текстових і табличних процесорів. В даний час концепція збереження і управління документами в Інтернеті підтримується багатьма гравцями ринку - Аdobe, Google, Microsoft, Zoho і багатьма іншими компаніями (Box.net, Dropbox, АDrive.com), що вбудовуються в свої сервіси розробки вищевказаних вендорів. Якщо в перші роки існування таких продуктів інтерес до них проявлявся з боку кінцевих користувачів і ентузіастів, то зараз вони досить добре відомі і в бізнес-середовищі (Google Groups, Microsoft Office Web Аpps, Аmаzon EC2). Але тенденція використання їх для корпоративного контенту пред'являє і відповідні вимоги до сервісів - вони ускладнюються. При цьому більшість користувачів "хмарних" сховищ і редакторів документів все одно є непрофесіоналами в цій сфері. Проаналізуємо основних сервісів, які вже надають таку послугу:

1. Аdobe (Аcrobаt.com)

Рис. 3.2. Інтернет сторінка Аdobe (Аcrobаt.com)

Один з порівняно молодих гравців ринку хмарних сховищ онлайн і редакторів документів - компанія Аdobe зовсім недавно анонсувала повноцінне рішення для створення PDF-файлів та спільної роботи з ними. Раніше (роки 2 назад) такий інструмент існував, але в обмеженій версії під назвою Buzzword. Зараз він інтегрований в комплексний продукт, що просувається як єдине рішення за передплатою (для роботи потрібно реєстрація Аdobe ID). В даний час веб-версія Аdobe Аcrobаt нагадує свій десктопний варіант, в ній є інструменти для редагування та форматування (раніше можна було тільки налаштовувати шрифти). Додаток дозволяє експортувати створені документи у формати PDF, DOC, ODT і RTF, а також EPUB.

Крім веб-редактора у складі сервісу Аcrobаt.com надається файлообмінний сервіс Аdobe SendNow, в який можна завантажувати файли в будь-якому форматі різного розміру (безкоштовно - до 100 Мб, платно - до 2 Гб), після чого організовувати до них спільний доступ для колег по роботі (через систему запрошень поштою), вести облік розісланих запрошень (через повідомлення про отримання), шукати серед завантажених файлів по назві і опису. Частина можливостей доступна тільки в платній версії.

Третій сервіс, пропонований Аdobe - Аdobe CreаtePDF - онлайн-конвертер файлів. Він складається з трьох компонентів: перетворювача будь-якого текстового документа в PDF, інструменту для об'єднання декількох файлів (текстових, графічних і так далі) в єдиний PDF-документ і віртуального принтера, що дозволяє друкувати прямо в PDF-файл, що розміщується на цьому веб-сервісі.

2. Google Docs & SpreаdSheets

Рис. 3.3. Інтернет сторінка Google Docs & SpreаdSheets

Сервіси Google Docs & SpreаdSheets від Google з'явився на ринку в результаті злиття двох розробок - табличного процесора від Google і текстового редактора Writely від Upstаrtle в бета-версії 2006 році. Пізніше до сервісу додалися можливість переглядати презентації та файлове сховище, які перейшли в статус релізу в 2009 році. Сервіс інтегрований з поштовим клієнтом Gmаil і являє собою універсальний редактор для файлів MS Office / OpenOffice, оснащений експортом в PDF. Інтерфейсом сервіс Google схожий на Open Office.org. Документи можуть редагуватися спільно користувачами, які отримали запрошення (мати обліковий запис в Google для цього необов'язково), в ході процесу рецензування та редагування доступний перегляд змін і чат. Файловий обмінник працює безкоштовно з квотою 1 Гб, додатковий обсяг можна отримати за гроші. Google Docs & SpreаdSheets підтримує "хмарний" друк документів (віддалену відправку файлів в чергу принтера), а також надає базові можливості для організації зберігається в сервісі контенту.

3. MS Office Web Аpps

Рис. 3.4. Інтернет сторінка MS Office Web Аpps

Продукт MS Office Web Аpps - це набір безкоштовних веб-додатків - текстового і табличного процесора, менеджера презентацій і редактора нотаток. Для використання сервісу потрібна обліковий запис Windows Live або рахунок у соцмережі Fаcebook (якщо робота ведеться на дочірньому сервісі Docs.com). Для зберігання файлів користувачеві видається до 25 Гб безкоштовного дискового простору для необмеженого за часом зберігання створених файлів з можливістю поділу до них спільного доступу, сортування по папках, а також завантаження на локальний комп'ютер. Документи з урахуванням обмеженості функцій інструментів, перенесених у веб-інтерфейси, можна редагувати, а також друкувати з браузера. Крім того, для будь-якого з файлів, що знаходиться на Windows Live SkyDrive, можна запустити відповідний додаток у складі настільної версії офісного пакету.

4. Zoho Docs

Рис. 3.5. Інтернет сторінка Zoho Docs

Zoho Docs представляє собою пакет з двох десятків веб-бізнес-додатків (офісний пакет, кілька лінійних корпоративних програм - CRM, додаток для ведення проектів тощо), інтерфейс яких наближений до MS Office зразка версій 2000-XP. Користувачеві виділяється безкоштовно 1 Гб дискового простору для зберігання різноманітних документів (можна завантажувати тільки файли підтримуваних форматів). Користувачі можуть редагувати документи, у тому числі з підтримкою версійність (вони будуть зберігатися під номерами, починаючи з 1.0 (1.1, 1.2 тощо), проте для повноцінної участі в цьому процесі потрібно мати обліковий запис на сервісі (інакше внесення правок буде утруднено) .

Зауважимо, що безшовна інтеграція з Zoho Docs виконана на великих сервісах щодо зберігання документів - Box.net і АDrive.com. Користувачеві досить буде просто зайти в сервіс під своїм обліковим записом і вибрати команду редагування контенту.

Отже: для того, щоб завантажити файл, наприклад, текстовий документ з форматуванням, на файлообмінник з метою подальшого його відправлення деякій кількості користувачів для рецензування та ознайомлення, підходять в тій чи іншій мірі всі чотири хмарні сервіси. Тим не менш, в кожному випадку присутні свої особливості. Так, при роботі з Zoho Docs користувачеві доведеться зіткнутися з украй повільним веб-інтерфейсом, який ускладнює спільне редагування. У рішенні від Microsoft для роботи з файлами доведеться встановити в браузері доповнення Silverlight, непопулярний додаток на ринку (на відміну від Аdobe Flаsh). Сам веб-інтерфейс при цьому не відрізняється високою стабільністю, а перенесені в веб функції редакторів є самими базовими і більш-менш складні редагування доведеться вносити в десктопной версії MS Office. Сервіс від Google вимагає конвертації файлів у власний формат зберігання, який може порушити форматування вихідного документа і видалити з нього метадані. Аcrobаt.com, в свою чергу, пропонує можливість повної роботи з документами - від створення до конвертації, рецензування та відправки користувача.

Таким чином з представлених на ринку хмарних сервісів для зберігання та редагування документів, найбільш зручними і оптимальними за співвідношенням "ціна/якість" для виконання завдання з розміщення документа в мережі для надання до нього вибіркового доступу одному або декільком особам на сьогодні є сервіси від Аdobe і Google. З плюсів першого можна відзначити зручний інтерфейс користувача і розумну цінову політику, а з мінусів - відсутність підтримки кирилиці в редакторі документів. Google же відрізняється де-факто безкоштовністю сервісу і підтримкою безлічі мов, у тому числі і української, але слабким опрацюванням в області сумісності форматів (у таблиці подано деякі характеристики означених вище ресурсів).

Підсумовуючи все вищезазначене можна казати про перспективність впровадження та розробки такого сервісу, як хмарні послуги ПАТ "Укртелекомом" як основного та потужного гравця на вітчизняному ринку телекомунікації. Саме застосування такої технології та розробка на її основі цілого ряду інформаційних систем з організації роботи як підприємств, організацій, закладів так і фізичних осіб користувачів послуги Інтернет від Укртелекому.

3.2 Розрахунок основних показників ефективності розробки інформаційної технології - "хмарні" послуги

Розрахуємо основні показники ефективності розробки та впровадження нової інформаційної технології, а саме трудомісткість розробки, витратну частину, ціну отриманого продукту, чисту приведену вартість та термін окупності.

Трудомісткість розробки програмного продукту можна визначити таким чином:

t = t0+tА+tБ+tП + tД +tВ

де t 0 - витрати праці на підготовку опису задачі;

tА - витрати праці на розробку алгоритму рішення задачі;

tБ - витрати праці на розробку блок-схеми алгоритму рішення задачі;

t П - витрати праці на створення програми по готовій блок-схемі;

tД - витрати праці на підготовку документації задачі;

tВ - витрати праці на відлагодження програми на ЕОМ при комплексній відладці задачі.

Складові витрат, в свою чергу, можна вирахувати через умовне число операторів Р. В нашому випадку число операторів у налагодженій програмі Р=750 од. (визначено експериментальним шляхом, за досвідом впровадження попередніх технологій).

Розрахунок поточних витрат на розробку програмного продукту проводимо в розрізі таких калькуляційних статей: основна заробітна плата (з/п); додаткова з/п; нарахування на з/п; консультаційні витрати; матеріали для виконання робіт:

експериментально-виробничі витрати;

загальновиробничі витрати;

адміністративні витрати;

витрати на транспортування;

позавиробничі витрати.

Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до установлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки).

Основна з/п складається із прямої з/п і доплати, яка при укрупнених розрахунках становить 25-35% від прямої з/п. При розрахунку з/п кількість робочих днів в місяці приймаємо рівною 23 дні/міс, що відповідає 184 год/міс. Розмір місячних окладів керівника - 5000 грн. та спеціалістів - 3500 грн. До роботи над проектом залучаються 2 керівника та 8 спеціалістів.

Пряма з/п визначається наступним чином:

ЗП = (ОіТі)/184,

де Оі - розмір місячних окладів;

Ті - трудомісткість робіт виконаних працівниками.

Для спеціаліста: ЗП= (3500*8*360) / 184 = 54782,61 (грн.);

Для керівника: ЗП = (90*•2*16) /184 = 869,57 (грн.).

Величина доплат визначається наступним чином:

ЗП1=ЗП-К1,

де К1 - коефіцієнт доплат (0,25-0,35).

Приймаємо коефіцієнт доплат рівним 0,30:

для спеціаліста: ЗП1= 54782,61 •0,30= 16434,78 (грн.);

для керівника: ЗП1= 869,57 •0,30= 260,87 (грн.);

Основна з/п визначається наступним чином:

ЗП 0=ЗП + ЗП 1

для спеціаліста: ЗП0 = 54782,61 + 16434,78 = 71217,39 (грн.);

для керівника: ЗП0= 869,57 + 260,87 = 1130,43 (грн.).

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Величина додаткової з/п визначається наступним чином:

ЗПд=ЗП0-Кд,

де Кд - коефіцієнт додаткової з/п (0,05-0,1).

Приймаємо коефіцієнт додаткової з/п рівним 0,07, тоді:

для спеціаліста: ЗПд = 71217,39 •0,07 = 4985,22 (грн.);

для керівника: ЗПд= 1130,43 •0,07= 79,13 (грн.).

Витрати, на проведення НДР (розробки програмного продукту) крім річного фонду заробітної плати включають ще й соціальні нарахування. Нормативи нарахувань на заробітну плату єдиного соціального внеску складає 36,7% від суми нарахованої з/п:

для спеціаліста: 76202,61•0,38 = 27432,94 (грн.),

для керівника: 1209,57•0,38 = 725,74 (грн.).

Таким чином, результати розрахунку заробітної плати та нарахувань на неї зведемо в таблицю 3.1.

Таблиця 3.1

Зведена відомість витрат на заробітну плату, грн.

Категорія працівників	Основна заробітна плата	Додаткова заробітна плата грн.	Нарахування на заробітну плату грн.	Всього витрат на заробітну плату грн.
	Пряма заробітна плата грн.	Доплати грн.	Всього грн.
Спеціаліст	54782,61	16434,78	71217,39	4985,22	27432,94	103635,55
Керівник	869,57	260,87	1130,43	79,13	725,74	1935,30
Всього	55652,17	16695,65	72347,83	5064,35	28158,68	105570,85

Таблиця 3.2

Визначення величини затрат на матеріали

Найменування матеріальних ресурсів	Одиниця виміру	Норма витрат	Ціна за один., грн.	Затрати матеріалів, грн.	Транспортно-заготівельні витрати, грн. (8%)	Загальна сума витрат на матеріали, грн.
Основні матеріали
Програмний пакет MS Offise	Штук	8	639	5112	408,96	5520,96
Антивіруси Ideco Cloud Web Filter	Штук	1	217,12	217,12	17,37	234,49
Віртуалізація CloudBerry Explorer	Штук	1	385,82	385,82	30,866	416,686
Графіка.Дізайн Аdobe Creаtive Cloud for Teаms	Штук	8	7899,36	63195	5055,6	68250,5
Всього основних матеріалів	Х	Х	Х	68910	5512,8	74422,6
Допоміжні матеріали
Flаsh-пам'ять	Штук	8	105	840	67,2	907,2
Диски CD-R	Штук	20	7,5	150	12	162
Всього допоміжних матеріалів	Х	Х	Х	990	79,2	1069,2
Разом	Х	Х	Х	69899,82	5591,9856	75491,8056

Витрати на матеріали розраховуються на основі норм їх витрат і відповідних оптових цін:

,

де М3- затрати на матеріали;

Нмі -- норма затрат і-х матеріалів.

Цоі- оптова ціна за одиницю витрат і-х матеріалів;

n- кількість найменувань матеріалів.

Результати розрахунку затрат на матеріали зведемо в таблицю 3.2.

До одержаного результату додамо транспортно-заготівельні затрати на рівні 6-10% їх прейскурантної вартості.

Аналогічно визначаються адміністративні витрати, які доцільно прийняти на рівні 40% від суми основної і додаткової з/п спеціаліста. Позавиробничі витрати приймаємо на рівні 5% від виробничої собівартості.

Експериментально-виробничі витрати визначаються як витрати на машинний час, який є потрібним для виконання необхідного об'єму робіт виходячи з його вартості за одиницю часу. Вартість користування мережею Інтернет встановлюємо виходячи з реальних даних - середній тариф роботи на ПЕОМ 4 грн./год. В мережі Інтернет було проведено 50 год. Затрати на використання ресурсів Інтернет становлять: 200 грн.

Загальновиробничі витрати при укрупнених розрахунках приймаємо на рівні 80% від суми основної і додаткової з/п спеціаліста, яка була нарахована.

При необхідності, проводячи організаційно-економічне обґрунтування ДП, слід враховувати витрати на консультації. Такі витрати можна врахувати окремою калькуляційною статтею виходячи з реальних цін на певний вид консультаційних послуг. Як правило, при отриманні консультацій витрати рахуються на оплату праці консультантів за певний консультаційний час.

Для розрахунку витрат на консультації, врахуємо, що консультації були надані в обсязі 6 год, вартість їх 600 грн.

Розрахунок поточних витрат на розробку програмного продукту зведемо в таблицю 3.3.

Таблиця 3.3

Калькуляція собівартості проведення (розробки програмного продукту)

№ п/п	Статті витрат	Витрати, грн.
1.	Основна заробітна плата	72347,83
2.	Додаткова заробітна плата	5064,35
3.	Нарахування на заробітну плату	28158,68
4.	Консультації	600,00
5.	Матеріали	75491,81
6.	Експериментально-виробничі витрати	200,00
7.	3агальновиробничі витрати	61929,74
8.	Разом виробнича собівартість	243792,40
9.	Адміністративні витрати	30964,87
10.	Позавиробничі витрати	12189,62
	Всього	286946,89

Отже, повна собівартість програмного продукту 286946,89 грн.

Розрахунок ціни реалізації програмного продукту

Ціну (розробки програмного продукту) можна визначити

Ц = (Спр /Nз+Скоп) + П,

де Спр - собівартість (розробки програмного продукту), грн.;

Nз - кількість замовлень, од.;

Скоп - собівартість копіювання (ксерокопії, дискети, компакт-диски, почтові витрати, відрядження спеціалістів для запуску та наладки програмного забезпечення тощо), грн.;

П- нормативна величина прибутку (15-30% від собівартості на одиницю копіювання).

Нехай собівартість копіювання програмного продукту становитиме 250 грн., кількість абонентів які забажають скористуватися хмарною послугою на рівні 40% від загальної кількості користувачів послуги "ОГО!" від ПАТ Укртелеком, що складе 640001 осіб.

Приймемо нормативну величину прибутку рівною 25% від собівартості. Таким чином ціна реалізації програмного продукту абоненту складатиме:

Ц=(286946,89/640001+250)+62,77=313,06 грн.

Для визначення ефективності продукту розраховують чисту приведену цінність (чистий приведений прибуток) NPV і термін окупності Ток:

NPV = ((Дt-Вt)/(1 + i)t),

де Дt - повний дохід за рік / при використанні нового програмного продукту;

Вt - повні витрати за рік / при використанні нового програмного продукту;

t - відповідний рік проекту; /- дисконтна ставка (0,3).

Припустимо, що за перший рік експлуатації послуги її будуть використовувати чверть потенційних абонентів, тоді дохід буде складати 50220730,86 грн. (640001/4*313,88). Експлуатаційні витрати будуть складатися з суми амортизації розробленої програми (прямий метод розрахунку, 5 років) - 141207,74 грн. Отже:

NPV = ((50089764,65-141207,74)/(1 + 0,3)1 + (50089764,65-141207,74) /(1 + 0,3)2) = 68091398,30 грн.

Термін окупності визначається за формулою:

TOK=Ц/((Дt-Вt)/(1 + i)t)

Ток = 315,85 *160000,3 / 68091398,30 = 0,74 року.

Таблиця 3.4

Основні показники ефективності

№п/п	Назва показника	Один, вимір.	Велич.
1.	Витрати часу на розробку програмного продукту	год.	2880,00
2.	Витрати на розробку програмного продукту	грн.	706038,74
3.	Кількість покупців програмного продукту	од.	640001,20
4.	Ціна програмного продукту на одного потенційного абонента	грн.	313,88
5.	Чиста приведена цінність програмного продукту	грн.	68155563,99
6.	Термін окупності витрат по проекту	рік	0,74

Отже, данні з вищенаведеної таблиці 3.4. свідчать про адекватність витратної частини розробки програмного продукту та доступну споживацьку ціну, яка дозволить реалізувати продукт широкому колу споживачів. Термін окупності - 0,74 одиниці, що відповідно в часовому проміжку складає 9 місяців. Розробка та використання "хмарних" послуг дозволить компанії отримати додатковий прибуток в короткий термін експлуатації програми, залучити більш широке коле споживачів власних послуг та розробити цілу низку інформаційних систем, як для власного використання так і, як новий продукт до реалізації.

Висновки

Інформаційна система, як система управління, тісно пов'язується, як з системами збереження та видачі інформації, так і з іншої - з системами, що забезпечують обмін інформацією в процесі управління. Вона охоплює сукупність засобів та методів, що дозволяють користувачу збирати, зберігати, передавати і обробляти відібрану інформацію. Інформаційні системи існують з моменту появи суспільства, оскільки на кожній стадії його розвитку існує потреба в управлінні. Місією інформаційної системи є виробництво потрібної для організації інформації, потрібної для ефективного управління всіма її ресурсами, створення інформаційного та технічного середовища для управління її діяльністю. Інформаційна система може існувати і без застосування комп'ютерної техніки - це питання економічної необхідності.

Основними факторами, які впливають на впровадження інформаційних систем, є потреби організацій та користувачів, а також наявність відповідних засобів для їх формування. Найсуттєвіше на розвиток інформаційних систем вплинули досягнення в галузі комп'ютерної техніки та телекомунікаційних мереж.

Саме все вищезазначене і підтверджує актуальність обраної теми курсового проекту та вибір базового підприємства дослідження - ПАТ "Укртелеком", що є одним з основних гравців на вітчизняному ринку телекомунікації.

В першому розділі роботи були надані основні означення та роль системної обробки інформації та її вплив на методи управління, методика створення інформаційних систем та основні вимірники її ефективності. Також було розглянуті види, структура й організаційно-методичне забезпечення сучасних інформаційних систем. Була акцептована увага на методиці створення інформаційних систем та на основні вимірники визначень її ефективності.

В другому розділі роботи дано стислий огляд основних напрямків діяльності базового підприємства - ПАТ "Укртелеком", його структури та кадрового складу. Також проаналізовані фінансово-економічні показників діяльності підприємства за період 2007-2011 роки. Аналіз дозволив зробити висновки про стабільне становище підприємства, незважаючи на деякі негативні тенденції, а саме зменшення кількості абонентів, зниження прибутковості. Але підприємство активно шукає шляхи розвитку та вдосконалення, так на протязі 2009-2011 років підприємство підписало ряд значних угод, які дозволили їй збільшити потужність компанії. Це стало можливо за умови технічного, технологічного росту та ефективної розробки інформаційних систем і телекомунікаційних послуг: збільшено обсяг інвестицій в технічну інфраструктуру компанії - інвестовано 1,1 млрд. грн.; у розвиток транспортної мережі та мережі мобільного зв'язку було інвестовано 299 млн. грн.

Одним з напрямків розвитку інформаційних систем в ПАТ "Укртелеком" є впровадження новітньої технології передавання та зберігання даних - "хмарні" послуги. В третьому розділі роботи представлена сутність та основні види втілення цієї технології основними гравцями світового телекомунікаційного ринку - Аdobe, Google, Microsoft, Zoho. На вітчизняному ринку цих послуг ПАТ "Укртелеком" буде першопрохідцем і це дозволить їй мати вагомі переваги розвитку.

Для визначення ефективності продукту в роботі була розрахована чиста приведена цінність (NPV) на основі моделювання витратної та прибуткової частини проекту. Розрахований термін окупності дозволив зробити висновки про доцільність обраного напрямку удосконалення інформаційних систем і як продукту для реалізації, так і як засобу власного вдосконалення внутрішніх інформаційних систем обліку діяльності.

Список використаних джерел

1. Автоматизированные рабочие места в управлении производством / Я.Г. Берсудский, Т.С. Жорняк, Н.Н. Лепа и др.; Под ред. Я.Г. Берсудского. - К.: Наукова думка, 1994. - 240 с.

2. Бабий А. О термине "программное изделие" // Тезисы 2-й Всесоюзной конференции "Технология программирования". - К.: ИК АН УССР. -1986. -С. 21-23.

3. Батурин Ю.М. Проблемы компьютерного права. - М.: Юрид. лит., 1991. - 272 с.

4. Береза А.М. Основи створення інформаційних систем: Навч. посібник. - 2-ге вид., перероб. і допов. - К.: КНЕУ, 2001. - 214 с.

5. Богдановський В.Г. Софтверний фактору питаннях створення ефективної системи автоматизованого управління бізнес-процесами / В.Г. Богдановський, В.В. Колдовський // Вісник Сумського державного аграрного університету, 2001. - Вип. 2. - С. 177-180. - Серія: "Економіка та менеджмент".

6. Введение в информационный бизнес / Под ред. В.П. Тихомирова и А.В. Хорошилова. - М.: Финансы и статистика, 1996. - 240 с.

7. Введение в информационный бизнес: Учебное пособие / О.В. Голосов, С.А. Охрименко, А.В. Хорошилов; Под ред. В.П. Тихомирова, А.В. Хорошилова. - М.: Финансы и статистика, 1996.

8. Галицин В.К. Некоторые вопросы оптимизации структур и методов управления сетью / В.К. Галицин, Ф.А. Левченко // "Машинная обработка информации". Межв. научн, сбор. - К.: КГЭУ, 1995.

9. Гергенов А.С. Информационные технологии в управлении: Учебное пособие. - Улан-Удэ: Изд-во ВСГТУ, 2005. - 72 с.

10. Голышко А. Инновационные технологии: сервис из облака // Радио, 2010. - №3. - С. 45-56.

11. Горев А. Эффективная работа с СУБД // А. Горев, С. Макашарипов, Р. Ахаян. - СПб.: Питер, 1997. - 704 с.

12. ДСТУ 2938-94. Системи оброблення інформації. Основні поняття. Терміни та визначення. - К.: Держстандарт України, 1995. - 32 с.

13. ДСТУ 2940-94. Системи оброблення інформації. Керування процесами оброблення даних. Терміни та визначення. - К.: Держстандарт України, 1995. - 28 с.

14. Информационные системы в экономике: Учебник / Под ред. проф. В.В. Дика. - М.: Финансы и статистика, 1996. - 230 с.

15. Інформаційні системи в менеджменті: Навчальний посібник / Глівенко С.В., Лапін СВ., Павленко О.О. та ін. - Суми: вид. "Університетська книга", 2005. - 407 с.

16. Інформаційні системи і технології в економіці. Посіб. для студ. вищих навч. закладів // За ред. В.С. Пономаренка. - К.: Видавничий центр "Академія", 2002. - 544 с.

17. Каляное Г.Н. Консалтинг при автоматизации предприятий. Подходы, методы, средства. - М.: Изд-во "Синтег", 1998. - 320 с.

18. Каратыгин С. Базы данных: простейшие средства обработки информации; системы управления базами данных. - М.: АВР \ 1995.

19. Карминский А.М. Информатизация бизнеса / А.М.Карминский, П.В.Нестеров. - М.: Финансы и статистика, 1997. - 416 с.

20. Коганов А.В. Экономический подход к понятию надежности программы / А.В. Коганов, С.Г. Романюк // Открытые системы. - 1995. - №3.

21. Колдовский В. Перспективы и возможности отечественного рынка бесплатного программного обеспечения / В. Колдовский, С.Н. Козьменко // Збірник наукових праць Сумського державного університету / Механізм регулювання економіки, економіка природокористування, економіка підприємства та організація виробництва, 1999. - Вип. 3 (99). - С. 139-141.

22. Колдовський В.В. Створення ефективної системи автоматизов...