Розробка інформаційної системи процесу оцінювання успішності учнів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Опис об'єкту інформатизації0

1.1 Документація, яка ведеться при аналізі успішності учнів загальноосвітньої школи

1.2 Особливості аналізу успішності учнів загальноосвітньої школи

1.3 Структура моделі

1.4 Аналіз існуючих інформаційних систем

1.5 Постановка задачі

2. Проектування інформаційної системи

2.1 Опис функціональної структури системи аналізу успішності учнів загальноосвітньої школи

2.2 Опис інформаційної структури системи аналізу успішності учнів загальноосвітньої школи

2.3 Проектування бази даних та її структура

3. Розробка програмного забезпечення інформаційної системи

3.1 Структура програмного забезпечення інформаційної системи

3.2 Вихідні форми та вивід даних

3.3 Інсталяція інформаційної системи

4. Охорона праці

5. Економічне обґрунтування дипломного проекту

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

Будь-яка сучасна установа або підприємство у тій або іншій формі займається обробкою різноманітних даних.

В сучасних умовах важливою областю стало інформаційне забезпечення, задача якого полягає в зборі та переробці інформації, необхідної для прийняття обґрунтованих керівних рішень.

В діяльності навчальних структур повсякденно працівники освіти пов'язані з підготовкою майбутніх уроків, аналізу засвоєння знань учнями та оформленню цих даних документально. Перед сучасними навчальними закладами стоїть проблема інформатизації, яка допоможе “іти в ногу з часом”.

Міністерством освіти України підготовлено проект Державної програми “Інформаційні та комунікаційні технології в освіті та науці на 2006-2010 роки”. Виконання задач Програми дозволить підвищити якість, доступність та конкурентоспроможність національної освіти та науки в світі, створити умови для безперервного навчання протягом всього життя, прискорити інтеграцію України до світового науково-освітянського простору.

Інформатизація служить основою для ефективнішого навчання учнів, підготовки доповідей, звітів, пропозицій та прийняття необхідних рішень. Для управління системою керівник повинен знати все про кожну її складову, передбачати наслідки дії управлінського рішення, передбачати розвиток цієї системи. Якщо керівник не знає функціонування системи, то, зрозуміло, прийняти ефективне рішення він не може.

До прикладної програми висуваються деякі вимоги:

- ефективність: характеристика програми, яка прямо пропорційна швидкодії та обернено пропорційна об'єму використаних ресурсів;

- того, щоб можливі помилки не вели до фатальних наслідків і могли бути швидко виправлені;

- простота та зручність використання;

- мобільність та сумісність: пристосованість програмного забезпечення до переносу з однієї машини на іншу, а також до зміни операційної системи.

Особливістю роботи освітянина є виконання операцій, які часто повторюються. Всі ці операції займають велику кількість часу та досить трудомісткі. Один з шляхів полегшення роботи - створення автоматизованого робочого місця (АРМ) вчителя-класовода та вчителя-предметника.

АРМ має задовольняти наступні вимоги:

- підвищити ефективність роботи закладу за рахунок оптимізації аналізу успішності учнів та обробки документального обігу;

- зменшення обсягу паперових носіїв, комп'ютеризація робочого місця вчителя;

- зручний та простий інтерфейс користувача системи.

1. Опис об'єкту інформатизації

Об'єктом інформатизації є загальноосвітня школа, а саме процес аналізу успішності учнів.

На сучасному етапі в Україні ще немає системи зовнішнього оцінювання, проте є як потреба, так і соціальна готовність до його запровадження. Зазначена проблема потребує детального аналізу та прорахунку всіх можливих позитивів і негативів. Оскільки ця проблема не нова в світі, це може бути зроблено з урахуванням зарубіжного досвіду.

Процедуру визначення рівня та якості навченості учнів за допомогою стандартизованого оцінювання на федеральному або загальнонаціональному рівнях на різних етапах навчання використовують Австрія, Велика Британія, Ірландія, Італія, Литва, Нідерланди, Німеччина, Португалія, Румунія, Словенія, США, Фінляндія, Франція та інші країни.

Стандартизоване оцінювання (базуючись на репрезентативних вибірках учнів) на міждержавному рівні використовується сьогодні в рамках міжнародних порівняльних досліджень (АЕР-ІІ-1991, ТІМSS-95, ТІМSS-К-99, СІVІС-99, СІVІС-2000, РІSА-2000) для визначення та порівняння якості національних освітніх систем і вироблення адекватних напрямів освітньої політики.

Базуючись на двох основних функціях, які виконує зовнішнє оцінювання, а саме сертифікаційній та діагностичній, воно може мати форму:

* оцінювання по закінченні окремого періоду навчання в формі державних/національних/випускних іспитів з метою сертифікації/селекції;

* оцінювання на певних етапах навчання дитини у школі у формі моніторингового тестування з метою діагностики.

Маючи багато спільного (вимірюють ідентичні галузі змісту освіти, застосовують однакові методи), оцінювання по закінченні періоду навчання (іспити) націлено насамперед, на сертифікацію, тоді як зовнішнє оцінювання на етапах навчання (діагностичні тести) використовується для моніторингу рівня учнівських досягнень.

Слід зазначити, що діагностичне зовнішнє оцінювання може бути організоване як у вигляді вибіркового тестування (на основі репрезентативної вибірки учнів, результати оцінювання яких поширюються пізніше на весь учнівський контингент), так і як обов'язкове для всіх учнів діагностичне тестування.

Проведення стандартизованого оцінювання будь-якого типу вимагає визначення засадничих аспектів на законодавчому рівні, до яких, в першу чергу, належать:

* етапи, на яких проводиться зовнішнє оцінювання (у Великій Британії, зокрема, закон визначає три ключових етапи для проведення діагностичного обов'язкового оцінювання та четвертий етап для організації зовнішнього іспиту з метою сертифікації);

* предмети, з яких проводиться діагностичне та/або сертифікаційне оцінювання або правила комбінування предметів;

* процедури, яких необхідно дотримуватись при проведенні оцінювання (у Словенії закон вимагає застосовувати подвійну систему оцінки екзаменаційних питань);

* інституція, що проводить оцінювання, може бути частиною національного міністерства освіти (Ірландія), незалежною приватною організацією (Велика Британія, США), частиною регіонального відділу освіти.

З метою унормування різноманітності типів шкіл (наявність загальноосвітніх шкіл, спеціалізованих, гімназій, ліцеїв) загально прийнято використовувати дві речі: прийняття державного стандарту освіти, який повинна забезпечити держава, і запровадження зовнішнього оцінювання.

Освітній стандарт може бути визначений як опис бажаного рівня опанування та досягнення змісту освіти. Під стандартом розуміють навчальну програму, її зміст і систему оцінювання. Учню має бути доведено, який обсяг знань він має опанувати, що повинен уміти робити і як діяти. Учитель також повинен мати чітке уявлення про те, чого учні мають досягнути й за який час. Тобто документ Держстандарту має бути зрозумілим, прозорим для всіх зацікавлених сторін. Між документом і користувачем не повинно існувати цілої низки інтерпретаторів, які б його тлумачили. Сьогоднішній проект стандарту не має опису досягнень.

Проведення оцінювання на різних рівнях навчання є інструментом для підвищення якості освіти. Це знання потрібне для правильного прийняття рішення, а також для інформування суспільства про дійсний стан у галузі.

Метою проведення зовнішнього оцінювання є не покарання тих, хто має низькі результати, а формулювання пропозиції для покращення якості навчання учнів. Якщо після проведення зовнішнього оцінювання не робити жодних кроків для покращення ситуації, то його краще не проводити. Контролюючі функції мають поєднуватися з консультативними.

Аналіз успішності учнів можна поділити на такі критерії:

- вивчення нової теми;

- закріплення нової теми;

- перевірка знань.

При цьому категорію “Перевірка знань ” можна поділити на такі підгрупи:

-

- виконання атестаційної роботи;

- оцінювання атестаційної роботи;

- обробка результатів оцінювання.

Також треба відзначити, що інформація про успішність учнів є стимулом для поліпшення своїх результатів як учнів так і вчителів.

1.1 Документація, яка ведеться при аналізі успішності учнів загальноосвітньої школи

При закінченні вивчення будь-якої теми проводяться тематичні атестації, результати яких дають змогу прослідкувати рівень засвоєння навчального матеріалу учнями та ефективність методів викладання матеріалу вчителем.

Бали, отримані учнями під час атестації, заносяться до класних журналів. Наприкінці семестрів на основі цих оцінок виставляють підсумковий бал.

Учитель, який викладає цей предмет, повинен підрахувати також і середній бал по кожному класу.

В кінці кожного семестру складаються наступні відомості: підсумкова відомість успішності учнів кожного класного колективу, підсумкова відомість успішності учнів кожного вчителя, підсумкова відомість успішності учнів по кожному предмету, підсумкова відомість успішності учнів кожного навчального року за аналогічний період.

1.2 Особливості аналізу успішності учнів загальноосвітньої школи

база програмний інформаційний система

В кінці семестру кожен вчитель-предметник складає підсумкову відомість успішності учнів кожного класного колективу, в якій він повинен підрахувати середній бал по кожному класу. Ці дані передаються керівнику шкільного методичного об'єднання, який складає підсумкову відомість успішності учнів по кожному предмету. Завуч по навчальній частині отримує всі ці звіти і має загальну картину успішності учнів цього навчального закладу:

- аналіз успішності учнів кожного вчителя;

- аналіз успішності учнів кожного класу;

- аналіз успішності учнів по кожному предмету;

- аналіз успішності учнів кожного навчального року.

1.3 Структура моделі

Рис.1.1. Структура моделі підпорядкування учасників процесу навчання



Рис.1.2. Структура моделі руху документів

1.4 Аналіз існуючих інформаційних систем

На сьогоднішній день практично не існують системи, які б вирішували подібні проблеми. По-перше, це пов'язано з неможливістю працювати з подібними продуктами із-за відсутності технічного обладнання. По-друге, питання про інформатизацію навчальних закладів виникло нещодавно, тому і широко не велась розробка подібних систем. А що до існуючих програмних продуктів даного типу, можна сказати, що вони не можуть задовольнити всім потребам конкретного навчального закладу. Адже якщо глибше проаналізувати специфіку роботи кожного закладу, то відразу стане помітно багато суттєвих відмінностей.

З розвитком мережевих технологій все актуальнішою стає проблема активного впровадження комп'ютерних технологій в управлінську діяльність школи.

Оперативний обмін інформацією керівників освіти, швидке отримання необхідної інформації безпосередньо на робочому місці дає змогу більш ефективно розподіляти робочий час керівника, оперативно реагувати на процеси, що відбуваються, готувати своєчасно управлінське рішення, більш обгрунтоване та таке, що відповідає реаліям сучасного часу.

У місті Києві велику роботу у створенні такої мережі проводить Головне управління освіти.

Розпочата робота з повного підключення шкіл міста до всесвітньої мережі INTERNET.

Створено мережу серверів, з яких можна отримати повну інформацію про сучасний стан освіти в місті, Україні та в будь-якому місці планети.

Другим етапом цієї роботи можна вважати створення на місцях інформаційних центрів для оперативного зв'язку всіх управлінських ланок, що беруть участь у навчальному процесі.

Встановлюються автоматизовані робочі місця адміністратора, які включають сучасний комп'ютер із встановленим відповідним програмним забезпеченням(наприклад, WinFax), модем, принтер, що дозволяє, зокрема, як приймати, так і відправляти листи та факси за будь-якою електронною адресою.

Позаяк основним джерелом інформації все ж є остання ланка управління--школа, то все актуальнішою стає проблема управління школою на основі новітніх інформаційних технологій Про швидкість надання інформації і тим самим ефективність роботи не може бути і мови, якщо на місцях збір інформації носитиме хаотичний характер, не будуть включені механізми комп'ютерної обробки та зберігання даних для подальшого використання та відслідковування динамічних процесів, що відбуваються. Допомагати у вирішенні цих питань можуть автоматизовані робочі місця (АРМ). На цей час створено декілька програм, які можуть претендувати: на таку гучну назву.

Найбільш потужні з них дозволяють:

- вести особисті справи співробітників (терміни атестації, курсової перепідготовки), визначати та контролювати навантаження вчителів;

- вести особисті справи учнів, відслідковувати успішність учнів протягом року та всього періоду навчання;

- відслідковувати рух учнів протягом року;

- вести алфавітну книгу учнів та адресну книгу співробітників;

- формувати сітку годин учбового закладу;

- проводити порівняльний аналіз успішності учнів за період навчання (чверть, рік);

- зберігати в архіві особисті справи звільнених учителів, випускників навчального закладу, які вибули та прибули протягом року з місцями їхнього подальшого працевлаштування чи навчання;

- виводити на папір будь-яку інформацію, починаючи із статистичних звітів чи довідок, передбачених нормативними документами і закінчуючи довільними запитами, включаючи пропуски уроків учнями чи звіт про харчування.

Програма, що реалізує подібні можливості, розроблена В.Шевченко спільно з В. Оксененком.

Нині вона впроваджується в сш № 52 та № 128 м. Києва.

Програма працює під операційною системою Windows 95/98, NT I принципово відрізняється від нині діючих "закритих" систем такого типу своїм відкритим інтерфейсом, що дозволяє швидко налагоджуватися на будь-який тип навчального закладу, без втручання розробників. Ця система дозволяє постійно доповнюватися новими модулями.

Первинними документами для роботи програми є:

* учбовий план закладу освіти;

* предмети, що викладаються;

* склад класів, поділ на групи;

* особові справи учнів та співробітників. Одноразово ввівши ці дані, користувач у повсякденній роботі з окремими модулями системи має можливість оперативно роздруковувати всю величезну кількість обов'язкових звітів та необхідних документів.

Ми не маємо можливості в усіх подробицях описати всі модулі системи, але скласти уявлення про неї можна з наступних прикладів.

Наприклад, система швидкого введення даних дозволяє витрачати значно менше часу, уже навіть на етапі первинного введення даних. При цьому відпадає необхідність контролювати якість введеної інформації, позаяк розвинена система автоматичного контролю майже повністю виключає помилки.

Система підказок та попереджень дозволяє навіть некваліфікованому користувачеві легко вводити необхідну інформацію та отримувати результат. Отримання необхідних звітів та документів також не вимагає перевірки помилок і дозволяє швидко роздрукувати потрібну інформацію.

Ці документи можна пересилати електронною чи звичайною поштою, факсом, чи використовувати в повсякденній роботі.

Описане автоматизоване робоче місце принципово відрізняється від відомих в Україні. Попередні результати використання АРМ у школах свідчать про його високу ефективність.

Із 1996 року в Таращанськнй районній гімназії «Ерудит» успішно використовується в управлінській діяльності база даних «ГІМНАЗІЯ». До бази внесені дані про всіх учнів, учителів і співробітників гімназії, доступ до яких у разі необхідності керівник закладу освіти має зі свого ПК.

На першій панелі розміщена головна кнопкова форма. У разі натиснення, наприклад, кнопки «Вчителі» відкривається відповідна форма, у якій можна заносити, редагувати або переглядати дані, які групуються за певними ознаками. З цієї ж форми можна роздрукувати дані про кожного вчителя. При наявності модему з цієї ж форми можна і зателефонувати, натиснувши на кнопку «Телефон» поряд із номером (набирати номер непотрібно).

Дана форма дозволяє отримувати відомості про навантаження вчителя, його заробітну платню. Розрахунок заробітної плати працівника гімназії робиться автоматично після введення даних про навантаження та види доплат (за керівництво школою, за класне керівництво, завідування кабінетом, перевірку зошитів тощо) з урахуванням різниці оплати в гімназійних та загальноосвітніх класах.

База даних може швидко видати інформацію про всіх учителів певного предмета, їхні звання та категорію, освіту, стаж, про рік курсової перепідготовки, атестації, дату народження, домашню адресу та інше.

Натиснувши на головній кнопковій формі кнопку «Навчальний план», відкривається відповідна форма, яка дозволяє переглядати, корегувати навчальний план з урахуванням різних його компонентів: інваріантний, варіативний, факультативи, поділ класів на групи, індивідуальне навчання хворих дітей, навчання за рахунок батьків. На друк виводиться інформація по кожному компоненту і класу, а також сума по всіх компонентах, для складання розкладу уроків.

Натиснувши кнопку «Навантаження» відкривається форма для перегляду та модернізації даних про навантаження вчителя, вихователя ГПД, години індивідуальної роботи, години керівника гуртків, навчання дітей за рахунок батьків. За всіма даними робиться зведений звіт, який виводиться на друк.

Після введення навантаження вчителів, керівники звільняються від необхідності робити тарифікацію звичайним чином. Натиснувши клавішу на головній кнопковій формі «Тарифікація», керівник одержить стандартну державну форму з усіма фінансовими розрахунками.

Активізувавши форму «Ставки. Доплати», вводяться ставки і доплати по категоріях, званнях і стажу. У разі зміни ставок і доплат уводяться нові дані й комп'ютер миттєво автоматично переробляє тарифікацію вчителів.

У форму «Дані про гімназію»вводяться всі поштові, банківські дані, прізвища керівників, які підписують документи. У разі зміни назви навчального закладу, адреси чи керівників зміна робиться тільки в цій формі, а в документах це робиться автоматично.

Натиснувши кнопку «Заступник директора», відкривається форма, яка дозволяє оптимізувати роботу заступника керівника -- регулярно вносити дані про пропущені та замінені уроки, а на кінець місяця мати повний звіт. Заступники директорів, що ведуть дане питання, знають про трудомісткість та відповідальність цієї роботи.

Для потреб керівництва закладами освіти району для Таращанського районного методичного кабінету була створена база даних «Дидакт». Використання наведеної форми дає можливість зробити висновок про рух учнів і навчання за семестр та навчальний рік по кожному класу.

Одним натисканням кнопки «Перевід учнів до наступного класу» всі учні школи в кінці навчального року переводяться до наступного класу. Дані про випускників школи та учнів, які вибули, переносяться в архів.

Активізувавши на головній кнопковій формі «Учні», відкривається форма для введення, корекції, перегляду та пошуку даних про учнів гімназії. Технологія роботи з цією формою аналогічна, як і з формою «Вчителі».

З форми вибраного конкретного учня друкується його табель успішності, різноманітні довідки (про навчання учня в школі, оздоровлення учня і т. д.), що різко підвищує ефективність роботи секретаря школи.

В управлінському процесі в школі досить часто доводиться працювати зі списками учнів, вибраними по певних критеріях. База даних дає можливість класному керівнику набагато швидше й ефективніше вибирати дані з бази.

База даних була спроектована і реалізована так, що керівник із початковими навичками роботи на комп'ютері може досить швидко й ефективно з нею працювати. Це дуже важливо, знаючи нинішній рівень роботи на комп'ютері керівників.

Дана програма працює за принципами попередньої, її можливості: одержання повних даних про кожного педагогічного працівника району; вибір списку вчителів за певними параметрами як конкретної школи, так і в цілому по району. З практики роботи методичного кабінету слідує, що досить часто треба направити вчителів певного предмета і певної категорії на курсову перепідготовку. Скільки це забирає часу у працівників методкабінету для збору даних? У базі це робиться миттєво. Виникла потреба терміново встановити всіх працівників району, які в цьому році досягнуть пенсійного віку? Ніяких проблем -- уведіть у базу відповідні параметри й отримаєте результат.

Ефективність роботи бази перевірена багаторічною експлуатацією її у практиці роботи Таращанської районної гімназії «Ерудит», адаптована програма для умов загальноосвітньої школи два роки працює в Таращанській ЗОШ І-ІІІ ст. №2.

Протягом двох років ефективно працює в Таращанському районному методичному кабінеті й база даних «Дидакт». Її легко адаптував для роботи відділ освіти району, управління освіти області, методична служби області. В БД внесені основні нормативно-правові документи про освіту, які завжди під рукою у керівника (Закон України про освіту, Концепція загальної середньої освіти в Україні, Статут школи і т. д.).

Для роботи з базами даних мінімальні параметри комп'ютерів мають бути:

1. Процесор частотою 800 МГц і більше.

2. Оперативна пам'ять -- 32 Мбайти і більше.

3. Вільне місце на вінчестері порядку 100 Мбайт.

4. База даних має розмір біля 10 Мбайт (якщо не внесені фотографії вчителів та учнів).

5. На комп'ютері має бути встановлена операційна система Windows 98 або Windows 2000.

6. МS Оffісе 2000 або Оffісе ХР.

7. Бажано мати модем.

Звичайно, ми добре розуміємо, що БД непогано розроблена для потреб школи й району і, якщо когось вона зацікавить, можна доробити конкретні специфічні запити для обласного рівня. Цінність цих програм у тому, що розроблена вона працівником освіти, який керував закладами освіти більше тридцяти (!) років, і знає всі тонкощі роботи в галузі.

Професійні програмісти, безумовно, можуть скласти кращу програму, але вони не володіють предметом.

Для повноцінної та безвідмовної роботи інформаційної системи повинні враховуватись абсолютно всі проблеми та задачі конкретного об'єкту інформатизації. Навіть для адаптації системи для іншого навчального закладу, необхідно докорінно змінювати майже всю структуру функціонування системи, а це передбачає значні затрати часу та не є економічно вигідним вирішенням даної проблеми. Приймаючи до уваги вищесказане, можна з впевненістю стверджувати, що поки що не існує універсальної інформаційної системи, яка б повністю задовольняла всі потреби будь якого навчального закладу.

1.5 Постановка задачі

Розроблена система призначена для автоматизації процесу аналізу успішності учнів загальноосвітньої школи. Мета розробки - інформатизація навчального закладу, зменшення паперового документообігу, полегшення процесу аналізу роботи та прийняття управлінських рішень.

Із всіх задач, які вирішує дана система, можна виділити ряд основних задач необхідність яких обов'язкова для будь-якої подібної інформаційної системи. До таких задач відносяться:

- облік аналізу успішності учнів загальноосвітньої школи;

- формування, зберігання та друк документів;

- швидкий та зручний пошук необхідних даних;

- відображення інформації про успішність учнів навчального закладу.

У відповідності з перерахованими задачами, що реалізує система, дамо характеристику відповідних об'єктів обробки інформації:

Складання підсумкової відомості успішності учнів кожного класного колективу.

Після закінчення вивчення кожної теми з кожного предмета проводяться тематичні атестації. Не зважаючи на вид атестації, кожен учень повинен отримати підсумкову оцінку за цю тему. Тому після проведення таких уроків вчитель-предметник складає підсумкову відомість успішності учнів у кожному класі, в якому він викладає. В цьому документі вчитель повинен вказати кількість учнів, які отримали певну кількість балів (12, 11, 10 тощо) та середній бал класного колективу. Ці дані передаються керівнику шкільного методичного об'єднання.

Складання підсумкової відомості успішності учнів по кожному предмету.

Отримавши дані від всіх вчителів, керівники шкільних методичних об'єднань складають підсумкову відомість по кожному предмету, тому що один і той самий предмет в різних класах викладають різні вчителі. В цьому звіті вказують середній бал, отриманий кожним класом з конкретного предмету.

Складання підсумкової відомості успішності учнів.

Відомості, складені керівниками шкільних методичних об'єднань, потрапляють до завуча по навчальній частині. Його задачею є складання аналізу успішності учнів школи, який повинен відобразити якість успішності кожного вчителя, кожного класного колективу, по кожному предмету і має змогу порівняти його з аналогічними даними за інший навчальний рік.

Характеристика процесів обробки.

В системі кожна з представлених функцій буде реалізована відповідним програмним модулем, кожен з яких буде мати можливість виконувати ряд операцій, таких як коректування інформації, пошук даних, формування звітів. Процеси заповнення, коректування та пошуку даних будуть реалізовані однотипним способом в усіх модулях. При доповненні та редагуванні даних буде використовуватись контроль правильності вводу користувачем інформації, шляхом порівняння її з необхідним типом, діапазоном зміни можливих значень, маскою вводу та ін. при введенні некоректної інформації буде задіяна система повідомлень, які автоматично видаються для попередження та допомоги користувачу. Для доповнення і редагування даних будуть використані екранні форми з усіма необхідними полями вводу, а також поясненнями та управляючими елементами (наприклад кнопками), що застосовуються для реалізації управляючих дій (збереження, відміна), та навігації (переміщенню) по базі даних. Для забезпечення пошуку даних також будуть використані екранні форми, що дозволятимуть задавати різноманітні значення (діапазони значень) потрібної інформації, з контролем допустимих значень та умов пошуку. Пошук можна буде здійснювати як по окремим полям, так і по групі полів, на часткове або повне спів падання умов пошуку. Для зручності користувача регістр букв враховуватися не буде. В кожному з програмних модулів планується наявність усіх необхідних звітних форм для формування і друку документів встановленої форми. Всі звіти генеруються автоматично, використовуючи вибірку інформації з бази даних (БД).

Вихідна інформація інформаційної системи.

Вихідна інформація інформаційної системи класифікується на слідуючи види:

- учнівські роботи, що підтверджують оцінку в класному журналі;

- оцінка в журналі, яка відображає рівень знань учня за вивчену тему;

- підсумковий аналіз успішності учнів.

Інформація, пов'язана з аналізом успішності учнів, складається з наступних документів:

- відомість успішності учнів кожного вчителя;

- відомість успішності учнів кожного класу;

- відомість успішності учнів по кожному предмету;

- відомість успішності учнів кожного навчального року.

Загальні вимоги до системи.

Розроблювана система має являти собою закінчений програмний продукт, що реалізує автоматизацію процесу аналізу успішності учнів загальноосвітньої школи та документообігом у встановленому діапазоні задач. Для забезпечення ефективної роботи, система повинна мати інтерфейс користувача, зрозуміле призначення функцій та наглядний результат обробки інформації. Належним чином функціонувати в існуючому програмному просторі в умовах експлуатації, володіти засобами захисту від збоїв, відновлення. Система повинна бути відкритою для подальшого нарощування функціональних можливостей окремих програмних модулів. Необхідним і обов'язковим являється наявність інтерактивної довідкової інформації по роботі з системою.

Вимоги до видів забезпечення та компонентів.

По технічному забезпеченню:

- персональний комп'ютер об'ємом оперативної пам'яті 128 Мб;

- наявність дискових накопичувачів для зберігання БД, документів та їх архівних копій;

- монітор;

- принтер для друку звітної документації.

По програмному забезпеченню:

1) системне

- операційна система;

- драйвери для вмонтованих та периферійних пристроїв.

2) прикладне

- програми діагностики апаратних засобів;

- антивірусний програмний комплекс.

По інформаційному забезпеченню: інформаційне забезпечення процесу аналізу успішності навчання учнів загальноосвітньої школи можна представити у вигляді схеми (Рис. 1.3.)

Рис. 1.3. Схема інформаційного забезпечення процесу аналізу успішності навчання учнів загальноосвітньої школи.

2. Проектування інформаційної системи

2.1 Опис функціональної структури системи аналізу успішності учнів загальноосвітньої школи

На сьогоднішній день в Україні одержали поширення такі основні методології функціонального аналізу: IDEF (Integrated Definition) , UML (Unified Modeling Language), ROOM (Real-Time Object-Oriented Modeling Language) і SDL (Specification and Description Language). UML (Unified Modeling Language) з 1997 року є стандартом OMG в області візуального об`єктно-орієнтованого моделювання і широко використовується на практиці, будучи реалізований у рамках багатьох CASE-засобів. Для кожної з них існують власні програмні продукти, що крім розробки дозволяють проводити перетворення й операції для наступної роботи з отриманими моделями. Найбільше поширення сьогодні одержали методології IDEF і програмні продукти BPwin (IDEF0, IDEF3, DFD) і ERWin (IDEF1x) від Computer Associates. Методологія ІDEF1X була розроблена для ВВС США і тепер використовується, зокрема, в урядових, аерокосмічних і фінансових установах, а також у великому числі приватних компаній. Методологія ІDEF1X визначає стандарти термінології, використовуваної при інформаційному моделюванні, і графічного зображення типових елементів на діаграмах. Можливі дві точки зору на інформаційну модель і, відповідно, два рівні моделі. Перший - логічний (точка зору користувача) - описує дані, задіяні в бізнесі підприємства. Другий - фізичний - визначає представлення інформації в БД. ERwіn поєднує їх у єдину діаграму, що має кілька рівнів представлення. Системне проектування - це дисципліна, що визначає підсистеми, компоненти і способи їхнього з'єднання, що задає обмеження, при яких система повинна функціонувати, що вибирає найбільш ефективне сполучення людей, машин і програмного забезпечення для реалізації системи. SADT - одна з найвідоміших і широко використовуваних систем проектування. SADT - абревіатура слів Structured Analysіs and Desіgn Technіque (Технологія структурного аналізу і проектування) - це графічні позначення і підхід до опису систем. Дуглас Т. Росс увів їх майже 20 років тому. З тих пір системні аналітики компанії SofTech, Іnc. поліпшили SADT і використовували її в рішенні широкого кола проблем. Широкий спектр областей указує на універсальність і міць методології SADT. У програмі інтегрованої комп'ютеризації виробництва Міністерства оборони США була визнана корисність SADT, що привело до стандартизації і публікації її частини, називаної ІDEFO. Така стандартизація укупі зі зростаючою автоматизованою підтримкою і цією книгою означає, що SADT тепер більш доступно і проста у використанні. За назвою ІDEFO SADT застосовувалася тисячами фахівців у військових і промислових організаціях. У комерційному світі SADT використовується для визначення вимог. У цій якості вона конкурує з методами, орієнтованими на потоки даних, - структурного проектування Е.Йордану, структурного аналізу Т.Демарко, структурного системного аналізу С. Гейна і Т. Сарсона, а також з методами структуризації даних - методами М.Джексона, Лж.Д. Варнира і К. Орра.

Під час побудови функціональної моделі обліку успішності учнів буде використано програмний CASE-засіб BpWin. Ця модель стане основою для побудови інформаційної системи.

Функціональна модель обліку успішності учнів розробляється з точки зору завуча по навчальній частині навчального закладу.

Після поглибленого аналізу обліку успішності учнів, будуємо діаграму верхнього рівня (Рис. 2.1).

Діаграма верхнього рівня являє собою систему, яка перетворює вхідні дані на вихідні. На ній також відображуються керівні документи, які регламентують роботу закладу та ті, хто впливає на стан успішності учнів.

Функціональна модель обліку успішності учнів навчального закладу на верхньому рівні декомпозиції (Діаграма А0) містить три блоки (Рис. 2.2).



Рис. 2.1. Діаграма верхнього рівня.



Рис. 2.2. Діаграма А0. Успішність учнів

Кожен з блоків відповідає трьом основним складовим формування успішності учнів навчального закладу.

1. А1. Вивчення нової теми. Ця функція є головним чинником у формуванні належного об'єму знань учнів і має вплив на процес засвоєння учнями нових знань. За хід реалізації цієї функції найбільшу відповідальність несе вчитель-предметник, але і без впливу батьків та зацікавленості самих учнів результати будуть мінімальними.

2. А2. Закріплення теми. Це також неабиякий фактор для формування рівня знань учнів в процесі якого виробляються навички по засвоєнню матеріалу та вмінню користуватися набутими знаннями.

3. А3. Перевірка знань. Є фінальним штрихом у навчальному процесі, який дає можливість проаналізувати ефективність роботи окремих вчителів, всього навчального закладу та старанність учнів. Саме результати цієї функції і дають матеріал для аналізу успішності учнів. Тому саме цей блок буде об'єктом подальшого детального аналізу в рамках дипломного проекту.

Подальша декомпозиція блоку А3 визначає також три блоки (Рис. 2.3).

Відповідні блоки представляють наступні функції:

1. А31. Виконання атестаційної роботи. Не залежно від виду тематичного оцінювання учні повинні продемонструвати об'єм набутих ними знань та вміння використовувати їх на практиці.

2. А32. Оцінювання атестаційної роботи. Передбачає аналіз учнівської відповіді вчителем та оцінювання її певним балом.

3. А33. Обробка результатів оцінювання. Вчитель підраховує середній бал, отриманий кожним класним колективом. На підставі цих даних складаються підсумкові звіти по кожному предмету та по кожному вчителю.



Рис. 2.3. Діаграма А3. Перевірка знань.

2.2 Опис інформаційної структури системи аналізу успішності учнів загальноосвітньої школи

Інформаційна модель “Успішність учнів” в стандарті IDEF1 створюється на базі відповідного блоку функціональної моделі IDEF0. Модель IDEF1 повинна відобразити структуру і зміст інформаційних потоків обраної окремої функції процесу визначення успішності учнів, яка є найважливішою в діяльності навчального закладу взагалі. Метою подібного дослідження є доповнення і структуризація існуючої інформації з метою забезпечення якісного управління інформаційними потоками.

Робота над інформаційною моделлю, як відомо, складається з п'яти фаз:

1. Фаза вивчення вхідних матеріалів, яка полягає в розробці проектного плану, набору вхідних матеріалів та певних узгоджень. Документи, створені на цій фазі - Source Data List, Source Material.

2. Фаза виділення класів сутностей - Entity Class.

3. Фаза визначення зв'язків між класами (Relation Matrix, Cross-Reference).

4. Фаза визначення атрибутів класів і виділення серед них ключових (Attribute Class, Key Class).

5. Ця фаза зосереджує увагу на атрибутах класів, що не увійшли до списку ключових на попередній фазі.

Треба відзначити велику кількість атрибутів документів та зв'язків між класами сутностей створюваної моделі. Це пояснюється наявністю двох типів класів сутностей: об'єкти реального світу й суто інформаційні.

На нульовій фазі аналізу, фазі вивчення вхідних матеріалів, складено список, який міститься в Додатку А. Він налічує сім документів, що є об'єктами функції “Успішність учнів”.

Список атрибутів із того ж додатка містить перелік усіх реквізитів зазначених документів, із посиланням на ці документи. Він налічує вісім атрибутів.

На наступній фазі роботи над інформаційною моделлю складено перелік класів сутностей (Додаток Б). До нього увійшли як документи зі списку вхідних матеріалів, так і об'єкти реального світу.

Після визначення класів сутностей, необхідно перейти до етапу встановлення зв'язків між класами. Результатом роботи є матриця зв'язків, зображена в Додатку В, та діаграма зв'язків, яка містить у своїх записах пов'язані класи та назву зв'язка у дієслівній формі.

На наступній фазі аналізу складається список ключових атрибутів сутностей (Додаток Г). Список містить код атрибута, назву та посилання на список вхідних матеріалів. Далі створюється матриця ключових атрибутів (Додаток В). Рядками матриці є класи сутностей, а колонками - ключові атрибути. На перетинанні рядків і колонок, там де необхідно, проставлені позначки ключів двох типів, такі, що ідентифікують та складові.

Тепер більш детальніше розглянемо кожну сутність з атрибутами. І почнемо з дуже важливого об'єкту - учня.

Ця сутність цілком може бути поділена на дві сутності: власне “Учень” та дочірня сутність “Клас” (Рис. 2.4).

Рис. 2.4. Сутності “Учень” та “Клас”.

Ця сутність вказує на те, що кожен учень входить до складу будь-якого одного класу.

Процес оцінювання учнів складається з багатьох об'єктів. Зв'язок цих сутностей зображений на рис. 2.5.



Рис. 2.5. Діаграма інформаційної моделі.

Таким чином, після розгляду всіх сутностей і зв'язків між ними остаточна інформаційна модель містить багато сутностей.

Діаграма інформаційної моделі, зображена на рис. 2.5, була створена за допомогою CASE-засобу ErWin.

2.3 Проектування бази даних та її структура

Для зберігання даних інформаційної системи навчального закладу використовується реляційна база даних. Проектування бази даних виконувалося на основі СУБД Access.

Процес, в ході якого вирішується, якою буде база даних, називається проектуванням бази даних. Робота по проектуванню бази даних включає:

- вибір таблиць бази даних;

- вибір полів, що належать кожній таблиці;

- вибір взаємодії між таблицями та полями.

Проектування баз даних пов'язане з побудовою її логічної структури. В реляційній моделі логічна структура бази абсолютно не залежить від її фізичної структури та способу зберігання. Логічна структура також не визначається тим, що бачить перед собою кінцевий користувач (це можуть бути віртуальні таблиці, створені розробником або прикладними програмами).

Проектування баз даних на основі реляційної моделі має ряд переваг перед іншими моделями:

- незалежність логічної структури від фізичної;

- гнучкість структури баз даних (конструктивні рішення не обмежують можливості в майбутньому виконувати найрізноманітніші запити.

Так як реляційна модель не потребує опису всіх можливих взаємодій між даними, можна в майбутньому задавати запити про будь-які логічні взаємодії бази даних, а не тільки про ті, що планувалися спочатку.

Часто при обговорюванні питань проектування баз даних майже вся увага приділяється застосуванню правил нормалізації. В ході нормалізації забезпечується захист цілісності даних шляхом усунення дублюючих даних. В результаті таблиця, яка спочатку здавалася раціональною, розбивається на дві та більше пов'язаних між собою таблиць, які можуть бути зібрані разом за допомогою операції об'єднання. Цей процес називається декомпозицією без втрат і просто позначає поділ таблиці на декілька менших таблиць без втрат інформації. Нормалізація найбільш корисна для перевірки створеної структури. Можна проаналізувати свої рішення про те, які поля повинні бути включені в ту чи іншу таблицю з точки зору правил нормалізації, переконавшись при цьому, що не зроблено ніяких фатальних помилок. Розуміння основ процесу нормалізації також може допомогти в процесі проектування бази даних, але воно не є універсальним рецептом при побудові бази “з нуля”. Отже, як визначити, які поля повинні розміщуватися на початку таблиці. Загального правила на цей випадок не існує, однак тут може стати в нагоді моделювання залежностей - аналіз суті даних і залежностей між ними.

На практиці проектування бази даних потребує доброго розуміння модульованої предметної області, а також знань в області моделювання залежностей та нормалізації. Проектування бази даних, як правило, є процесом, в ході якого крок за кроком досягається бажаний результат, а іноді потрібно перероблювати виконану роботу з урахуванням нових потреб. Ось приблизна послідовність кроків, виконуваних в процесі проектування бази даних:

1) Вивчення інформаційного середовища для моделювання

- Звідки поступає інформація і в якому вигляді?

- Як вона буде вводитися у систему і хто цим буде займатися?

- Як часто вона змінюється?

- Вивчення всіх паперових матеріалів, а також інформаційних файлів і форм, які використовують в процесі оцінювання успішності учнів для збереження та обробки даних;

- Уточнення, в якому вигляді інформація повинна виходити з бази даних - у формі звітів, запитів, статистичної інформації;

- Кому вона буде призначатися?

2) Створення списку об'єктів разом із їх властивостями та атрибутами.

3) Під час роботи обов'язково повинен створюватися макет таблиць та зв'язків між ними, що називаються структурою даних або діаграмою залежності між об'єктами.

4) Треба визначити чи кожен об'єкт має атрибут (або групу атрибутів), по яким однозначно можна ідентифікувати будь який запис майбутньої таблиці. Цей ідентифікатор, як правило, називають первинним ключем. Якщо такого не має, то для отримання штучного ключа слід створити додаткове поле.

5) Слід розглянути залежності між об'єктами

- Чи існують залежності типу “один до багатьох” (коли один класний колектив складається з багатьох учнів, але кожен учень входить до складу лише одного класного колективу) чи багато до багатьох (коли кожен учень може отримати певну кількість балів і цю ж саму кількість балів можуть отримати будь-які учні)?

- Чи є можливість для об'єднання пов'язаних таблиць?

6) Аналіз структури бази даних з точки зору правил нормалізації для пошуку логічних помилок. Виправлення всіх відхилень від нормальних форм або обґрунтування рішення відмовитися від виконання ряду правил нормалізації в інтересах простоти засвоєння.

7) Безпосереднє створення структури бази даних та розміщення в неї деяких прототипів даних. Обов'язкове експериментування з запитами, аналіз отриманих результатів. Виконання ряду тестів на продуктивність, щоб перевірити різні технічні рішення.

8) Оцінка бази даних з точки зору того, чи задовольняють замовника отримані результати.

Нижче приведені створені таблиці бази даних.

Ім'я поля	Тип поля	Довжина
Навчальний_рік	Текстовий	5

Рис. 2.6. Таблиця Навчальний_рік.

Ім'я поля	Тип поля	Довжина
Вчитель	Текстовий	50

Рис. 2.7. Таблиця Вчитель.

Ім'я поля	Тип поля	Довжина
Клас	Текстовий	4

Рис. 2.8. Таблиця Клас.

Ім'я поля	Тип поля	Довжина
Предмет	Текстовий	50

Рис. 2.9. Таблиця Предмет.

Ім'я поля	Тип поля	Довжина
Період_оцінювання	Текстовий	50

Рис. 2.10. Таблиця Період_оцінювання.

Ім'я поля	Тип поля	Довжина
Кількість_балів	Текстовий	50

Рис. 2.11. Таблиця Кількість_балів.

Ім'я поля	Тип поля	Довжина
Учень	Текстовий	20
Клас	Текстовий	50

Рис. 2.12. Таблиця Учні.

Ім'я поля	Тип поля	Довжина
Код	Лічильник
Вчитель	Текстовий	50
Предмет	Текстовий	50
Навчальний_рік	Текстовий	50
Клас	Текстовий	50
Період_оцінювання	Текстовий	50
Учень	Текстовий	50
Оцінка	Текстовий	50

Рис. 2.12. Таблиця Сторінка_вчителя.

3. Розробка програмного забезпечення інформаційної системи

3.1 Структура програмного забезпечення інформаційної системи

Структура програмного забезпечення визначається функціональністю інформаційної системи процесу визначення успішності учнів. На рис. 3.1 зображено алгоритм роботи інформаційної системи.

Програмний засіб “Успішність учнів” створювався на основі бази даних “Успішність учнів”. Обробка названої бази є головною задачею програми.

Програмний засіб дозволить створювати, редагувати та видаляти дані про успішність учнів. Середовищем розробки програмного засобу було обрано Microsoft Visual Basic 6.0. Це середовище у своєму переліку компонентів має цілий набір зручних об'єктів, які використовують при роботі.

Технічні вимоги програмного засобу “Успішність учнів” до програмного та апаратного забезпечення наступні:

- процесор на рівні Intel Pentium - 100 або вище;

- оперативна пам'ять не менш 32 Мб;

- вільного простору на жорсткому диску не менше 10 Мб;

- пристрій для читання компакт-дисків (привід CD-ROM);

- операційна система сімейства Windows;

- програма для роботи з базами даних (Microsoft Access).

Вихідні тексти модулів знаходяться в Додатку Д.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3.1. Алгоритм роботи інформаційної системи.

3.2 Вихідні форми та вивід даних

Нижче зображено головну форму інформаційної системи (рис. 3.2). На ній розміщено 3 кнопки управління блоками меню та кнопка виходу з програми.

Рис. 3.2. Головна форма.

Головна форма програми є, так би мовити, робочим столом програми. Головне меню програми доступне лише при умові закритих інших форм. Це пов'язано з тим, що на перегляд наступних форм впливає оновлення інформації з попередніх форм.

Перша кнопка головної форми дозволяє перейти на форму “Сторінка адміністратора” (рис. 3.3). Ця форма має 7 кнопок управління формами і кнопку виходу з цієї форми. Одна з кнопок дозволяє ввести назву навчального року (рис. 3.4).

Рис. 3.3. Форма “Сторінка адміністратора”.

Рис. 3.4. Форма вводу навчального року.

Друга кнопка здійснює перехід на форму вводу назв навчальних предметів (рис. 3.5).



Рис. 3.5. Форма вводу назв навчальних предметів.

Наступна кнопка відкриває форму вводу прізвищ вчителів (рис. 3.6).

Рис. 3.6. Форма вводу прізвищ вчителів.

Інша форма (рис. 3.7) дозволяє ввести назву класів, які є в навчальному закладі.



Рис. 3.7. Форма “Класи”.

Форма, зображена на рис. 3.8, дає можливість вводу даних про учнів навчального закладу, та про клас, в якому він навчається.

Рис. 3.8. Форма “Учні”.

Форма, зображена на рис. 3.9, дозволяє ввести дані про період оцінювання.

І остання на цій формі кнопка відкриває форму, на якій вводиться можлива кількість балів оцінювання знань учнів (рис. 3.10).



Рис. 3.9. Форма “Період оцінювання”.

Рис. 3.10. Форма “Кількість балів”.

Повернувшись до головної форми, розглянемо кнопку “Сторінка вчителя”. Вона відкриває форму, на якій кожен вчитель-предметник виставляє кожному учневі оцінку, отриману під час атестації, та одержує середній бал кожного класного колективу (рис. 3.11).



Рис. 3.11. Форма “Сторінка вчителя”.

З головної форми також можна перейти до форми “Сторінка успішності” (рис. 3.12). Ця форма дає можливість перегляду успішності по наступним категоріям:

- результати успішності кожного учня;

- результати успішності учнів кожного вчителя-предметника;

- результати успішності учнів по кожному предмету;

- результати успішності учнів кожного навчального року;

- результати успішності учнів за кожен період оцінювання.

Рис. 3.12. Форма “Сторінка успішності”.

Кожен елемент всіх форм має випливаючи підказку. Це пов'язано з тим, що більшість майбутніх користувачів має дуже обмежене коло знань та навиків користування комп'ютером взагалі.

3.3 Інсталяція інформаційної системи

Для того, щоб створений програмний засіб можна було використовувати навіть на тих комп'ютерах, де не встановлено середу програмування Microsoft Visual Basic, треба адаптувати цей програмний продукт.

Для адаптації було використано спеціальну функцію Microsoft Visual Basic - Make Project.exe. Під час створюються .ехе-файли, після чого інформаційна система готова до використання.

4. Охорона праці

4.1 Загальні вимоги до виробничих приміщень

Облаштування робочих місць, обладнаних відеотерміналами, повинно забезпечувати належні умови освітлення приміщення і робочого місця, відсутність відблисків;

- оптимальні параметри мікроклімату (температура, відносна вологість, швидкість руху, рівень іонізації повітря);

- належні ергономічні характеристики основних елементів робочого місця; а також враховувати такі небезпечні і шкідливі фактори:

- наявність шуму та вібрації;

- м'яке рентгенівське випромінювання;

- електромагнітне випромінювання;

- ультрафіолетове і інфрачервоне випромінювання;

- електростатичне поле між екраном і оператором;

- наявність пилу, озону, оксидів азоту й аероіонізації.

Робочі місця з відеотерміналами або персональними ЕОМ у приміщеннях з джерелами шкідливих виробничих факторів повинні розміщуватися в ізольованих кабінах з обладнаним повітрообміном. Стіни кабін виготовляються з негорючих матеріалів. Дозволяється виготовляти їх зі скла та металевих конструкцій. У кабіні мусить бути оглядове вікно (вікна). Висота оглядового вікна має бути не менше 1,5 м, а відстань від підлоги не більше 0,8 м. Відповідно до ДСанПіН 3.3.2-007-98 "Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин", затверджених МОЗ України 10.12.98, є неприпустимим розташування приміщень для роботи з відеотерміналами та ЕОМ у підвалах та цокольних поверхах. Площу приміщень, в яких розташовують відеотермінали, визначають згідно з чинними нормативними документами з розрахунку на одне робоче місце, обладнане відеотерміналом: площа - не менше 6,0 кв. м, обсяг - не менше 20,0 куб. м, з урахуванням максимальної кількості осіб, які одночасно працюють у зміні.

Стіни, стеля, підлога приміщень, де розміщені ЕОМ, повинні виготовлятися з матеріалів, дозволених для оздоблення приміщень органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду. Обслуговування, ремонт та налагодження ЕОМ, вузлів та блоків ЕОМ слід виконувати в окремому приміщенні (майстерні).

У приміщеннях для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ слід передбачити можливість вологого очищення поверхонь комунікацій та опалювальних приладів. Підлога всієї зони обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ, вузлів та блоків ЕОМ має бути вкрита діелектричним: килимками, термін використання яких після їх випробування на електричну міцність не закінчився, або викладена ізолювальними підстилками (шириною не менше ніж 0,75 - 0,8 м) для ніг.

Приміщення комп'ютерних класів (залів), в яких проводиться навчання на ЕОМ повинні мати суміжне приміщення (лаборантську) площею не менше 18 кв. м з двома входами: в учбове приміщення та в коридор (на сходову клітку).

Заземлені конструкції, що знаходяться в приміщеннях (батареї опалення, водопровідні труби, кабелі із заземленим відкритим екраном тощо), мають бути надійно захищені діелектричними щитками або сітками від випадкового дотику. У приміщеннях з ЕОМ слід щоденно проводити вологе прибирання. У приміщеннях з ЕОМ повинні бути медичні аптечки першої допомоги. Приміщення з ЕОМ, крім приміщень, в яких розміщуються ЕОМ типу ЕС, СМ та інші великі ЕОМ загального призначення, повинні бути оснащені системою автоматичної пожежної сигналізації відповідно до вимог Переліку однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20.11.97 N 779 і зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України 28.11.97 за N 567/2371, та СНиП 2.04.09-84 "Пожарная автоматика зданий и сооружений" з димовими пожежними сповіщувачами та переносними вуглекислотними вогнегасниками з розрахунку 2 шт. на кожні 20 кв. м площі приміщення з урахуванням граничнодопустимих концентрацій вогнегасної рідини відповідно до вимог Правил пожежної безпеки в Україні. В інших приміщеннях допускається встановлювати теплові пожежні сповіщувачі.

...