Приміщення, в яких розміщуються ЕОМ типу ЄС, СМ та інші великі ЕОМ загального призначення, обладнуються системою автоматичної пожежної сигналізації та засобами пожежогасіння відповідно до вимог Переліку однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації, СНиП 2.04.09-84, СН 512-78, Правил пожежної безпеки в Україні та вимог нормативно-технічної та експлуатаційної документації заводу-виробника.

Приміщення для відпочинку осіб, які працюють з ЕОМ, призначені для приймання їжі, психологічного розвантаження, та інші побутові приміщення повинні обладнуватись відповідно до вимог СНиП 2.09.04-87 "Административные и бытовые здания", з урахуванням максимальної кількості працівників, що одночасно працюють у зміні.

Власник організує проведення досліджень шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу на робочих місцях осіб, які працюють з ЕОМ, відповідно до чинних законодавчих та інших нормативно-правових актів і Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 N 442.

Санітарно-гігієнічні вимоги.

Умови праці осіб, які працюють з ЕОМ, повинні відповідати І або II класу згідно з Гігієнічною класифікацією праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу N 4137-86, затвердженою МОЗ СРСР 12.08.86.

Вимоги до освітлення

Приміщення з ЕОМ повинні мати природне і штучне освітлення відповідно до СНиП ІІ-4-79 "Естественное и искуственное освещение". Природне світло повинно проникати через бічні світлопрорізи, зорієнтовані, як правило, на північ чи північний схід, і забезпечувати коефіцієнт природної освітленості (КПО) не нижче 1,5 %. Розрахунки КПО проводяться відповідно до СНиП П-4-79. При виробничій потребі дозволяється експлуатувати ЕОМ у приміщеннях без природного освітлення за узгодженням з органами державного нагляду за охороною праці та органами і установами санітарно-епідеміологічної служби.2.2.5 Вікна приміщень з відеотерміналами повинні мати регулювальні пристрої для відкривання, а також жалюзі, штори, зовнішні козирки тощо.

Штучне освітлення приміщення з робочими місцями, обладнаними відеотерміналами ЕОМ загального та персонального користування, має бути обладнане системою загального рівномірного освітлення. У виробничих та адміністративно-громадських приміщеннях, де переважають роботи з документами, допускається вживати систему комбінованого освітлення (додатково до загального освітлення встановлюються світильники місцевого освітлення).

Загальне освітлення має бути виконане у вигляді суцільних або переривчатих ліній світильників, що розміщуються збоку від робочих місць (переважно зліва паралельно лінії зору працівників. Допускається застосовувати світильники таких класів світлорозподілу:

- світильники прямого світла - П;

- переважно прямого світла - Н;

- переважно відбитого світла - В.

При розташуванні відеотерміналів ЕОМ за периметром приміщення лінії світильників штучного освітлення повинні розміщуватися локально над робочими місцями.

Для загального освітлення необхідно застосовувати світильники з розсіювачами та дзеркальними екранними сітками або віддзеркалювачами, укомплектовані високочастотними пускорегулювальними апаратами (ВЧ ПРА). Допускається застосовувати світильники без ВЧ ПРА тільки при використанні моделі з технічною назвою "Кососвет".

Застосування світильників без розсіювачів та екранних сіток забороняється.

Як джерело світла при штучному освітленні повинні застосовуватися, як правило, люмінесцентні лампи типу ЛБ. При обладнанні відбивного освітлення у виробничих та адміністративно-громадських приміщеннях можуть застосовуватися металогалогенові лампи потужністю до 250 Вт. Допускається у світильниках місцевого освітлення застосовувати лампи розжарювання.

Яскравість світильників загального освітлення в зоні кутів випромінювання від 50 град, до 90 град, відносно вертикалі в подовжній і поперечній площинах повинна складати не більше 200 кд/кв. м , а захисний кут світильників повинен бути не більшим за 40 град.

Коефіцієнт запасу (Кз) відповідно до СНиП ІІ-4-79 для освітлювальної установки загального освітлення слід приймати рівним 1,4. Коефіцієнт пульсації повинен не перевищувати 5 % і забезпечуватися застосуванням газорозрядних ламп у світильниках загального і місцевого освітлення. При відсутності світильників з ВЧ ПРА лампи багатолампових світильників або розташовані поруч світильники загального освітлення необхідно підключати до різних фаз трифазної мережі. Рівень освітленості на робочому столі в зоні розташування документів має бути в межах 300 - 500 лк. У разі неможливості забезпечити даний рівень освітленості системою загального освітлення допускається застосування світильників місцевого освітлення, але при цьому не повинно бути відблисків на поверхні екрану та збільшення освітленості екрану більше ніж до 300 лк.

Світильники місцевого освітлення повинні мати напівпрозорий відбивач світла з захисним кутом не меншим за 40 град.

Необхідно передбачити обмеження прямої блискості від джерела природного та штучного освітлення, при цьому яскравість поверхонь, що світяться (вікна, джерела штучного світла) і перебувають у полі зору, повинна бути не більшою за 200 кд/кв. м.

Необхідно обмежувати відбиту блискість шляхом правильного вибору типі1" світильників та розміщенням робочих місць відносно джерел природного та штучного освітлення. При цьому яскравість відблисків на екрані відеотерміналу не повинна перевищувати 40 кд/кв. м, яскравість стелі при застосуванні системи відбивного освітлення не повинна перевищувати 200 кд/кв. м.

Необхідно обмежувати нерівномірність розподілу яскравості в полі зору осіб, що працюють з відеотерміналом, при цьому відношення значень яскравості робочих поверхонь не повинно перевищувати 3:1, а робочих поверхонь і навколишніх предметів (стіни, обладнання) - 5:1.

Необхідно використовувати систему вимикачів, що дозволяє регулювати інтенсивність штучного освітлення залежно від інтенсивності природного, а також дозволяє освітлювати тільки потрібні для роботи зони приміщення.

Для забезпечення нормованих значень освітлення в приміщеннях з відеотерміналами ЕОМ загального та персонального користування необхідно очищати віконне скло та світильники не рідше ніж 2 рази на рік, та своєчасно проводити заміну ламп, що перегоріли.

Вимоги до рівнів шуму та вібрації

У приміщеннях з ЕОМ рівні звукового тиску, рівні звуку та еквівалентні рівні звуку на робочих місцях повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.003 ССБТ "Шум.

Общие требования безопасности", СН 3223-85 "Санітарні норми допустимих рівнів шуму на робочих місцях", затверджених Міністерством охорони здоров'я СРСР, ГР N 2411-81 "Гігієнічні рекомендації по встановленню рівнів шуму на робочих місцях з урахуванням напруженості та тяжкості праці", затверджених Міністерством охорони здоров'я України. Рівні шуму на робочих місцях осіб, що працюють з відеотерміналами та ЕОМ, визначені ДСанПіН 3.3.2-007-98. 2.2.21 Для забезпечення нормованих рівнів шуму у виробничих приміщеннях та на робочих місцях застосовуються шумопоглинальні засоби, вибір яких обґрунтовується спеціальними інженерно-акустичними розрахунками.

Як засоби шумопоглинання повинні застосовуватися негорючі або важкогорючі спеціальні перфоровані плити, панелі, мінеральна вата з максимальним коефіцієнтом звукопоглинання в межах частот 31,5 - 8000 Гц, або інші матеріали аналогічного призначення, дозволені для оздоблення приміщень органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду. Крім того, необхідно застосовувати підвісні стелі з аналогічними властивостями.

Рівні вібрації під час виконання робіт з ЕОМ у виробничих приміщеннях не повинні перевищувати допустимих значень, визначених в СН 3044-84 "Санитарные нормы вибрации рабочих мест", затверджених Міністерством охорони здоров'я СРСР, та ДСанПіН 3.3.2-007-98.

Вимоги до вентиляції, опалення та кондиціювання, мікроклімату

Приміщення з ЕОМ повинні бути обладнані системами опалення, кондиціювання повітря або припливно-витяжною вентиляцією відповідно до СНиП 2.04.05-91 "Отопление, вентиляция и кондиционирование".

Параметри мікроклімату, іонного складу повітря, вміст шкідливих речовин на робочих місцях, оснащених відеотерміналами, повинні відповідати вимогам пункту 2.4 СН 4088-86 "Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень", затверджених Міністерством охорони здоров'я СРСР, ГОСТ 12.1.005-88 "ССБТ Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны" (пункт 1.4, таблиця 1), СН 2152-80 "Санітарно-гігієнічні норми допустимих рівнів іонізації повітря виробничих та громадських приміщень", затверджених Міністерством охорони здоров'я СРСР.

Вимоги щодо рівня неіонізуючих електромагнітних випромінювань, електростатичних та магнітних полів

Рівні електромагнітного випромінювання та магнітних полів повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.006 "ССБТ. Электромагнитные поля радиочастот. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведенню контроля", СН N 3206-85 "Гранично допустимі рівні магнітних полів частотою 50 Гц" та ДСанПіН 3.3.2-007-98.

Рівні інфрачервоного випромінювання не повинні перевищувати граничних відповідно до ГОСТ 12.1.005 та СН N 4088-86 з урахуванням площі тіла, яка опромінюється, та ДСанПіН 3.3.2-007-98.

Рівні ультрафіолетового випромінювання не повинні перевищувати допустимих відповідно до СН N 4557-88 "Санітарні норми ультрафіолетового випромінювання у виробничих приміщеннях", затверджених Міністерством охорони здоров'я СРСР, та ДСанПіН 3.3.2-007-98.

Гранично допустима напруженість електростатичного поля на робочих місцях не повинна перевищувати рівнів, наведених в ГОСТ 12.1.045 "ССБТ. Электростатические поля. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведенню контроля", СН N 1757-77 "Санитарно-гигиенические нормы допустимой напряженности электростатического поля" та ДСанПіН 3.3.2-007-98.

Потужність експозиційної дози рентгенівського випромінювання на відстані 0,05 м від екрана та корпуса відеотермінала при будь-яких положеннях регулювальних пристроїв відповідно до Норм радіаційної безпеки України (НРБУ-97), затверджених постановою державного санітарного лікаря Міністерства охорони здоров'я України від 18.08.97 N 58, не повинна перевищувати 7,74 * 10 в ступ. - 12 А/кГ, що відповідає еквівалентній дозі 0,1 мбер/год (100 мкР/год). Відповідно до ГОСТ 12.1.005-88 вміст озону в повітрі робочої зони не повинен перевищувати 0,1 мг/куб. м; вміст оксидів азоту - 5 мг/куб. м; вміст пилу -4 мг/куб. м. При використанні одним працівником кількох відеотерміналів або персональних ЕОМ санітарно-гігієнічні параметри виробничого середовища на робочому місці користувача повинні відповідати зазначеним вище вимогам пунктів 2.2.20-2.2.32.

Вимоги електробезпеки

Під час проектування систем електропостачання, монтажу силового електрообладнання та електричного освітлення будівель та приміщень для ЕОМ необхідно дотримуватись вимог ПВЕ, ПТЕ, ПБЕ, СН 357-77 "Инструкция по проектированию силового осветительного оборудования промышленных предприятий", затверджених Держбудом СРСР, ГОСТ 12.1.006, ГОСТ 12.1.030 "ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление, зануление", ГОСТ 12.1.019 "ССБТ. Электробезопасность. Общие требования и номенклатура видов защиты", ГОСТ 12.1.045, ВСН 59-88 Держкомархітектури СРСР "Электрооборудование жилых и общественных зданий. Нормы проектирования", Правил пожежної безпеки в Україні, цих Правил, а також розділів СНиП, що стосуються штучного освітлення і електротехнічних пристроїв, та вимог нормативно-технічної і експлуатаційної документації заводу-виробника ЕОМ.

ЕОМ, периферійні пристрої ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ, інше устаткування (апарати управління, контрольно-вимірювальні прилади, світильники тощо), електропроводи та кабелі за виконанням та ступенем захисту мають відповідати класу зони за ПВЕ, мати апаратуру захисту від струму короткого замикання та інших аварійних режимів. Під час монтажу та експлуатації ліній електромережі необхідно повністю унеможливити виникнення електричного джерела загоряння внаслідок короткого замикання та перевантаження проводів, обмежувати застосування проводів з легкозаймистою ізоляцією і, за можливості, перейти на негорючу ізоляцію. Під час ремонту ліній електромережі шляхом зварювання, паяння та з використанням відкритого вогню необхідно дотримуватися Правил пожежної безпеки в Україні.

Лінія електромережі для живлення ЕОМ, периферійних пристроїв ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ виконується як окрема групова трипровідна мережа, шляхом прокладання фазового, нульового робочого та нульового захисного провідників. Нульовий захисний провідник використовується для заземлення (занулення) електроприймачів.

Використання нульового робочого провідника як нульового захисного провідника забороняється. Нульовий захисний провід прокладається від стійки групового розподільчого щита, розподільчого пункту до розеток живлення. Не допускається підключення на щиті до одного контактного затискача нульового робочого та нульового захисного провідників.

Площа перерізу нульового робочого та нульового захисного провідника в груповій трипровідній мережі повинна бути не менше площі перерізу фазового провідника. Усі провідники повинні відповідати номінальним параметрам мережі та навантаження, умовам навколишнього середовища, умовам розподілу провідників, температурному режиму та типам апаратури захисту, вимогам ПВЕ. У приміщенні, де одночасно експлуатується або обслуговується більше п'яти персональних ЕОМ, на помітному та доступному місці встановлюється аварійний резервний вимикач, який може повністю вимкнути електричне живлення приміщення, крім освітлення. ЕОМ, периферійні пристрої ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ повинні підключатися де електромережі тільки з допомогою справних штепсельних з'єднань і електророзеток заводського виготовлення.

Штепсельні з'єднання та електророзетки крім контактів фазового та нульового робочого провідників повинні мати спеціальні контакти для підключення нульового захисного провідника. Конструкція їх має бути такою, щоб приєднання нульового захисного провідника відбувалося раніше ніж приєднання фазового та нульового робочого провідників. Порядок роз'єднання при відключенні має бути зворотним. Необхідно унеможливити з'єднання контактів фазових провідників з контактами нульового захисного провідника.

Неприпустимим є підключення ЕОМ, периферійних пристроїв ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ до звичайної двопровідної електромережі, в тому числі - з використанням перехідних пристроїв.

Електромережі штепсельних з'єднань та електророзеток для живлення персональних ЕОМ, периферійних пристроїв ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ слід виконувати за магістральною схемою, по 3 - 6 з'єднань або електророзеток в одному колі. Штепсельні з'єднання та електророзетки для напруги 12 В та 36 В за своєю конструкцією повинні відрізнятися від штепсельних з'єднань для напруги 127 В та 220 В. Штепсельні з'єднання та електророзетки, розраховані на напругу 12 В та 36 В, мають бути пофарбовані в колір, який візуально значно відрізняється віл кольору штепсельних з'єднань, розрахованих на напругу 127 В та 220 В.

Індивідуальні та групові штепсельні з'єднання та електророзетки необхідно монтувати на негорючих або важкогорючих пластинах з урахуванням вимог ПВЕ та Правил пожежної безпеки в Україні.

Електромережу штепсельних розеток для живлення персональних ЕОМ, периферійних пристроїв ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ при розташуванні їх уздовж стін приміщення прокладають по підлозі поряд зі стінами приміщення, як правило, в металевих трубах і гнучких металевих рукавах з відводами відповідно до затвердженого плану розміщення обладнання та технічних характеристик обладнання.

При розташуванні в приміщенні за його периметром до 5 персональних ЕОМ, використанні трипровідникового захищеного проводу або кабелю в оболонці з негорючого або важкогорючого матеріалу дозволяється прокладання їх без металевих труб та гнучких металевих рукавів.

Електромережу штепсельних розеток для живлення персональних ЕОМ, периферійних пристроїв ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ при розташуванні їх у центрі приміщення, прокладають у каналах або під знімною підлогою в металевих трубах або гнучких металевих рукавах. При цьому не дозволяється застосовувати провід і кабель в ізоляції з вулканізованої гуми та інші матеріали, що містять сірку.

Відкрита прокладка кабелів під підлогою забороняється. Металеві труби та гнучкі металеві рукави повинні бути заземлені.

Конструкція знімної підлоги повинна бути такою, щоб забезпечувались (рис.З.):

- вільний доступ до кабельних комунікацій під час обслуговування;

- стійкість до горизонтальних зусиль при частково знятих плитах;

- вирівнювання поверхні підлоги за допомогою регулювальних опорних елементів;

- взаємозамінюваність плит.

Рис. 27. Прокладка кабельних комунікацій під технологічною підлогою

1. Основна підлога; 2. Опорна підставка для знімних плит технологічної підлоги; 3. Технологічна підлога; 4. Електричний кабель; 5. Кабельна шахта

Плити знімної підлоги повинні бути важкогорючими, з межею вогнестійкості не менше 0,5 год., або негорючими. Покриття плит виконують з матеріалів, які під час горіння не виділяють шкідливих токсичних речовин та газів, що сприяють корозії. Опори та стояки знімної підлоги повинні бути негорючими. Покриття плит підлоги повинно бути гладеньким, міцним, антистатичним, таким, яке легко чистити пилососом або прибирати вологим способом. Необхідно забезпечити відведення з покриття підлоги статичних зарядів. Отвори в плитах для прокладання кабелів електроживлення виконуються безпосередньо в місцях встановленн. устаткування відповідно до затвердженого технологічного плану розміщення устаткування та його технічних характеристик. Простір під знімною підлогою розділяють негорючими діафрагмами на відсіки площею не більше 250 кв. м. Межа вогнестійкості діафрагми повинна бути не меншою за 0,75 год. Комунікації прокладають крізь діафрагми в спеціальних обоймах з застосуванням негорючих ущільнювачів для запобігання проникненню вогню з одного відсіку в інший, а також з підпільного простору в приміщення.

Підпільний простір під знімною підлогою має бути оснащений системою автоматичної пожежної сигналізації та засобами пожежогасіння відповідно до вимог Переліку однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації, СНиП 2.04.09-84, з використанням димових пожежних сповіщувачів.

Для протирання підлоги застосовують рідини, пара яких не утворює вибухопожежонебезпечних сумішей з повітрям та не викликає корозії контактів електричних з'єднань.

Для підключення переносної електроапаратури застосовують гнучкі проводи в надійній ізоляції. Тимчасова електропроводка від переносних приладів до джерел живлення виконується найкоротшим шляхом без заплутування проводів у конструкціях машин, приладів та меблях.

Доточувати проводи можна тільки шляхом паяння з наступним старанним ізолюванням місць з'єднання.

Є неприпустимими:

- експлуатація кабелів та проводів з пошкодженою або такою, що втратила захисні властивості за час експлуатації, ізоляцією; залишення під напругою кабелів та проводів з неізольованими провідниками;

- застосування саморобних подовжувачів, які не відповідають вимогам ПВЕ до переносних електропроводок;

- застосування для опалення приміщення нестандартного (саморобного) електронагрівального обладнання або ламп розжарювання;

користування пошкодженими розетками, розгалужувальними та з'єднувальними коробками, вимикачами та іншими електровиробами, а також лампами, скло яких має сліди затемнення або випинання;

- підвішування світильників безпосередньо на струмопровідних проводах, обгортання електроламп і світильників папером, тканиною та іншими горючими матеріалами, експлуатація їх зі знятими ковпаками (розсіювачами);

- використання електроапаратури та приладів в умовах, що не відповідають вказівкам (рекомендаціям) підприємств-виготовлювачів.

Вимоги до організації робочого місця користувача ЕОМ

Організація робочого місця користувача відеотерміналу та ЕОМ повинна забезпечувати відповідність усіх елементів робочого місця та їх розташування ергономічним вимогам ГОСТ 12.2.032 "ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования"; характеру та особливостям трудової діяльності.

Площа, виділена для одного робочого місця з відеотерміналом або персональною ЕОМ, повинна складати не менше 6 кв. м, а обсяг - не менше 20 куб. м.

Робочі місця з відеотерміналами відносно світлових прорізів повинні розміщуватися так, щоб природне світло падало збоку, переважно зліва.

При розміщенні робочих місць з відеотерміналами та персональними ЕОМ необхідно дотримуватись таких вимог:

- робочі місця з відеотерміналами та персональними ЕОМ розміщуються а відстані не менше 1 м від стін зі світловими прорізами;

- відстань між бічними поверхнями відеотерміналів має бути не меншою за 1,2 м;

- відстань між тильною поверхнею одного відеотермінала та екраном іншого не повинна бути меншою 2,5 м;

- прохід між рядами робочих місць має бути не меншим 1 м.

Вимоги цього пункту щодо відстані між бічними поверхнями відеотерміналів та відстані між тильною поверхнею одного відеотерміналу та екраном іншого враховуються також при розміщенні робочих місць з відеотерміналами та персональними ЕОМ в суміжних приміщеннях, з урахуванням конструктивних особливостей стін та перегородок.

Організація робочого місця користувача ЕОМ повинна забезпечувати відповідність усіх елементів робочого місця та їх розташування ергономічним вимогам відповідно до ГОСТ 12.2.032-78 "ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования", з урахуванням характеру та особливостей трудової діяльності. Конструкція робочого місця користувача відеотерміналу (при роботі сидячи) має забезпечувати підтримання оптимальної робочої пози з такими ергономічними характеристиками: ступні ніг - на підлозі або на підставці для ніг; стегна - в горизонтальній площині; передпліччя - вертикально; лікті - під кутом 70 - 90 град, до вертикальної площини; зап'ястя зігнуті під кутом не більше 20 град, відносно горизонтальної площини, нахил голови - 15-20 град, відносно вертикальної площини.

Якщо користування відеотерміналом та персональною ЕОМ є основним видом діяльності, то вказане обладнання розміщується на основному робочому столі, як правило, з лівого боку. Якщо використання відеотерміналу та персональної ЕОМ є періодичним, то устаткування, як правило, розміщується на приставному столі, переважно з лівого боку від основного робочого столу. Кут між поздовжніми осями основного та приставного столів має бути 90 - 140 град. Якщо використання відеотерміналу та персональної ЕОМ є періодичним, то дозволяється обладнувати в приміщенні окремі робочі місця колективного користування з відеотерміналом та персональною ЕОМ. Висота робочої поверхні столу для відеотерміналу має бути в межах 680 - 800 мм, а ширина - забезпечувати можливість виконання операцій в зоні досяжності моторного поля. Рекомендовані розміри столу: висота - 725 л ., ширина - 600 - 1400 мм, глибина - 800 - 1000 мм. Робочий стіл для відеотерміналу повинен мати простір для ніг висотою не менше 600 мм, шириною не менше 500 мм, глибиною на рівні колін не менше 450 мм, на рівні витягнутої ноги - не менше 650 мм. Робочий стіл для відеотерміналу, як правило, має бути обладнаним підставкою для ніг шириною не менше 300 мм та глибиною не менше 400 мм, з можливістю регулювання по висоті в межах 150 мм та кута нахилу опорної поверхні - в межах 20 град. Підставка повинна мати рифлену поверхню та бортик на передньому краї заввишки 10 мм.

Застосування підставки для ніг тими, у кого ноги не дістають до підлоги, коли робоче сидіння знаходиться на висоті, потрібній для забезпечення оптимальної робочої пози, є обов'язковим. Робоче сидіння (сидіння, стілець, крісло) користувача відеотерміналу та персональної ЕОМ повинно мати такі основні елементи: сидіння, спинку та стаціонарні або знімні підлокітники. У конструкцію сидіння можуть бути введені додаткові елементи, що не є обов'язковими: підголівник та підставка для ніг.

Робоче сидіння користувача відеотерміналу та персональної ЕОМ повинно бути підйомно-поворотним, таким, що регулюється за висотою, кутом нахилу сидіння та спинки, за відстанню спинки до переднього краю сидіння, висотою підлокітників. Регулювання кожного параметра має бути незалежним, плавним або ступінчатим, мати надійну фіксацію.

Хід ступінчатого регулювання елементів сидіння має становити для лінійних розмірів 15 - 20 мм, для кутових -2-5 град.

Зусилля під час регулювання не повинні перевищувати 20 Н.

Ширина та глибина сидіння повинні бути не меншими за 400 мм. Висота поверхні сидіння має регулюватися в межах 400 - 500 мм, а кут нахилу поверхні -від 15 град, вперед до 5 град, назад.

Поверхня сидіння має бути плоскою, передній край - заокругленим.

Висота спинки сидіння має становити 300±20 мм, ширина - не менше 380 мм, радіус кривизни в горизонтальній площині - 400 мм. Кут нахилу спинки повинен регулюватися в межах 0-30 град, відносно вертикального положення. Відстань від спинки до переднього краю сидіння повинна регулюватись у межах 260 - 400 мм.

Для зниження статичного напруження м'язів рук необхідно застосовувати стаціонарні або знімні підлокітники довжиною не менше 250 мм, шириною - 50 - ~Л мм, що регулюються по висоті над сидінням у межах 230±30 мм та по відстані між підлокітниками в межах 350-500 мм.

Поверхня сидіння, спинки та підлокітників має бути напівм'якою, з неслизьким, ненаелектризовуючим, повітронепроникним покриттям та забезпечувати можливість чищення від бруду.

Клавіатуру слід розміщувати на поверхні столу або на спеціальній, регульовуваній за висотою, робочій поверхні окремо від столу на відстані 100 - 300 мм від краю, ближчого до працівника. Кут нахилу клавіатури має бути в межах 5 -15 град.

Робоче місце з відеотерміналом слід оснащувати пюпітром (тримачем) для документів, що легко переміщується.

Пюпітр (тримач) для документів повинен бути рухомим та встановлюватись вертикально (або з нахилом) на тому ж рівні та відстані від очей користувача ЕОМ, що і відеотермінал.

Розміщення принтера або іншого пристрою введення-виведення інформації на робочому місці має забезпечувати добру видимість екрану відеотермінала, зручність ручного керування пристроєм введення-виведення інформації в зоні досяжності моторного поля: по висоті 900 - 1300 мм, по глибині 400 - 500 мм.

Під матричні принтери потрібно підкладати вібраційні килимки для гасіння вібрації та шуму.

При потребі високої концентрації уваги під час виконання робіт з високим рівнем напруженості суміжні робочі місця з відеотерміналами та персональними ЕОМ необхідно відділяти одне від одного перегородками висотою 1,5 - 2 м.

Організація робочого місця, яке передбачає використання ЕОМ для управління технологічним обладнанням (станки з програмним управлінням, роботизовані технологічні комплекси, обладнання для гнучкого автоматизованого виробництва тощо), повинна передбачати:

- достатній простір для людини-оператора;

- вільну досяжність органів ручного управління в зоні моторного поля: відстань по висоті - 900 - 1330 мм, по глибині - 400 - 500 мм;

- розташування екрана відеотермінала в робочій зоні, яке забезпечувало б зручність зорового спостереження у вертикальній площині під кутом плюс-мінус ЗО град, від лінії зору оператора, а також зручність використання відеотермінала під час коригування керуючих програм одночасно з виконанням основних виробничих операцій;

- можливість повертання екрана відеотермінала навколо горизонтальної та вертикальної осі.

Вимоги безпеки під час експлуатації ЕОМ

Користувачі ЕОМ повинні слідкувати за тим, щоб відеотермінали, ЕОМ, периферійні пристрої ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ були справними і випробуваними відповідно до чинних нормативних документів.

Щоденно перед початком роботи необхідно проводити очищення екрану відеотерміналу від пилу та інших забруднень.

Під час виконання робіт на ЕОМ необхідно дотримуватись режимів праці та відпочинку згідно з вимогами розділу 6.

Після закінчення роботи відеотермінал та персональна ЕОМ повинні бути відключені від електричної мережі.

У разі виникнення аварійної ситуації необхідно негайно відключили відеотермінал та ЕОМ від електричної мережі.

При використанні з ЕОМ та відеотерміналами лазерних принтерів потрібно дотримуватись вимог Санітарних норм та правил устрою та експлуатації лазерів N 5804-91, затверджених Міністерством охорони здоров'я СРСР в 1991 р.

При потребі, для захисту від електромагнітних, електростатичних та інших полів можугь застосовуватися спеціальні технічні засоби, що мають відповідний сертифікат або санітарно-гігієнічний висновок акредитованих органів щодо їх захисних властивостей.

Є неприпустимими такі дії:

- виконання обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ безпосередньо на робочому місці користувача ЕОМ;

- зберігання біля відеотермінала та ЕОМ паперу, дискет, інших носіїв інформації, запасних блоків, деталей тощо, якщо вони не використовуються для поточної роботи;

- відключення захисних пристроїв, самочинне проведення змін у конструкції та складі ЕОМ, устаткування або їх технічне налагодження;

- робота з відеотерміналами, в яких під час роботи з'являються нехарактерні сигнали, нестабільне зображення на екрані тощо;

- праця на матричному принтері зі знятою (трохи піднятою) верхньою кришкою.

Режим праці та відпочинку

Режим праці та відпочинку тих, хто працює з ЕОМ, визначається в залежності від виконуваної роботи відповідно до ДСанПіН 3.3.2-007-98.

Залучення жінок до робіт у нічний час є неприпустимим, за винятком випадків, обумовлених статтею 175 Кодексу законів про працю України.

Якщо проводиться психологічне розвантаження працівників, що виконують роботи з застосуванням ЕОМ, то воно повинно проводитись у спеціально обладнаних приміщеннях (кімната психологічного розвантаження) під час регламентованих перерв, або наприкінці робочого дня - відповідно до методики проведення психофізіологічного розвантаження, викладеної в додатку 9 до ДСанПіН 3.3.2-007-98.

5. Економічне обґрунтування дипломного проекту

5.1 Визначення витрат на створення програмного продукту

Для визначення витрат на створення програмного продукту скористаємося методичними вказівками по дипломному проектуванню для слухачів спеціального факультету, по яких для цього необхідно розрахувати:

- витрати по оплаті праці розроблювачів програми;

- витрати по оплаті машинного часу при розробці програми і відрахування на соціальні нестатки.

Витрати по оплаті праці розроблювачів програми визначаються, як множення трудомісткості створення програми, вираженої в годинник, на середню годинну оплату програміста:

Зрозр. = t розр. * Срозр.

Для того, щоб відразу врахувати витрати, зв'язані з відрахуваннями на соціальні нестатки, уводиться коефіцієнт відрахувань на соціальні нестатки. А потім середня годинна оплата програміста враховується вже з цим коефіцієнтом.

tрозр. - трудомісткість створення програми, містить у собі витрати праці на наступні дії:

- Знайомство з проблемою і визначення шляхів підвищення надійності;

- Розробка інформаційної структури;

- Розробка схеми алгоритму;

- Розробка і програмування;

- налагодження програми на ПК;

- підготовка документації по задачі.

Усі ці доданки можуть бути відомі по досвіду роботи чи підприємства задані по нормативах. При розробці програмного продукту їх можна визначити через умовне число операторів у програмному продукті.

Причому в це число входять ті оператори, що програмісту необхідно написати в процесі роботи над задачею з урахуванням можливих уточнень у постановці задачі й удосконалювання алгоритму.

Тому що в ССШ №4 не використовується методика оплати праці програмістів шляхом визначення коефіцієнтів пропонованих для визначення трудомісткості методичними вказівками по дипломному проектуванню для слухачів спеціального факультету, то для визначення трудомісткості використовуються реально витрачений час на розробку програми.

Календарний план виконання робіт зі створення програми визначення успішності учнів загальноосвітньої школи на основі технології ERP систем складений керівником дипломної роботи.

Таблиця 5.1

Найменування етапів виконання робіт	Термін виконання	Кількість годин на виконання
Знайомство з проблемою і визначення шляхів підвищення надійності	01.09.05	160
Розробка інформаційної структури	22.09.05	120
Розробка схеми алгоритму	12.10.05	70
Розробка і програмування	22.10.05	120
Налагодження програми на ПК	22.11.05	160
Підготовка документації по задачі	15.12.05	140

Таким чином, користаючись календарним планом виконання робіт (таблиця ), можемо розрахувати сумарну трудомісткість.

tрозр.= tопис.+tріш.+tпрог.+tотл.+tдок.

tрозр. = 160+120+70+120+160+140 = 770 чол.-година.

Розрахунок середньої годинної оплати програміста

Для визначення середньої годинної оплати програміста необхідно спочатку визначити його річний фонд заробітної плати з урахуванням відрахувань на соціальні нестатки. Це можна зробити, знаючи місячний оклад програміста. Він складає приблизно 1000,00 гривень. Отже, заробітна плата програміста з урахуванням премій (40%) і районного коефіцієнта (15%) складає 1 610,00 гривень на місяць. Таким чином, річний фонд заробітної плати складе 19 320,00 гривень. З цієї суми беруться відрахування в соціальні фонди (37%), тобто 7 148,40 гривень.

Разом річний фонд заробітної плати з урахуванням відрахувань на соціальні нестатки склав 26 468,40 гривень.

Тепер необхідно визначити число робочих годин у році, по формулі:

n(p) = (N - N(п) - N(в)) * 8, де:

N -загальне число днів у році;

N(п) - число святкових днів у році;

N(в) - число вихідних днів у році.

На даний момент число святкових днів у році -7, а вихідних -104. Отже, число робочих годин у році дорівнює:

n(p) = ( 365 - 7 - 104 ) * 8 = 2 032 години.

Середня годинна оплата програміста визначається співвідношенням:

Срозр. = ФЗРсн / n(p), де:

ФЗРсн - річний фонд заробітної плати з урахуванням відрахувань на соціальні нестатки.

Срозр. = 26 468,40/2 032 = 13,03 гривень.

Отже, витрати по оплаті праці ( Зрозр. ) розроблювачів програми складають:

Зрозр. = 770 * 13,03 = 10 033,10 гривень.

Витрати, зв'язані з розробкою програми на ПК

Витрати, пов'язані з розробкою програми на ПК, визначаються, як добуток часу використання ПК для розробки програми на собівартість машино-час обчислювальної техніки. Собівартість ( СПК ) однієї години роботи ПК дорівнює відношенню річних поточних витрат на експлуатацію ПК ( ЗгПК ) до річного фонду часу ( ТгПК ) корисної роботи ПК.

СПК = ЗгПК / ТгПК

Розрахунок річного фонду часу роботи ПК

Визначивши дійсний річний фонд часу ЕОМ у годинник, ми одержимо можливість оцінити собівартість годин машинного часу. Дійсний річний фонд часу ЕОМ дорівнює числу робочих годин у році для оператора, за винятком часу на профілактику і ремонт ЕОМ. Час профілактики: щомісячна - 5 годин; щорічна - 6 доби.

ТгПК = 2945 - (6*8 + 5*12) = 2837 годин.

Річні поточні витрати на експлуатацію визначаються по формулі:

ЗгПК = ЗгЗП + ЗгАМ + ЗгЭЛ + ЗгРЕМ + ЗгМАТ + ЗгДР,

де:

ЗгЗП - фонд заробітної плати;

ЗгАМ - річні відрахування на амортизацію;

ЗгЭЛ - річні витрати на електроенергію для ПК;

ЗгРЕМ - річні витрати на ремонт ПК;

ЗгМАТ - річні витрати на додаткові комплектуючі ПК;

ЗгДР - інші витрати.

Фонд заробітної плати обслуговуючого персоналу

Цей розрахунок уже був приведений вище, задавши окладом обслуговуючого персоналу 1000,00 гривень, ми одержимо річний фонд заробітної плати, з урахуванням відрахувань на соціальні нестатки, рівний 26 468,40 гривень.

Амортизаційні відрахування

Сума річних амортизаційних відрахувань визначається по формулі :

ЗгАМ = ЦПК * НА

де:

ЦПК - балансова вартість ПК;

НА - норма амортизаційних відрахувань, рівна 20%.

Балансова вартість ПК :

Цпк = Цр * ( 1+ Кун )

де:

Цр - ринкова вартість ПК;

Кун - коефіцієнт, що враховує витрати на установку і налагодження, рівний 12%.

Цпк = 5 000 * ( 1 + 0.12 ) = 5 600 гривень

ЗгАМ = 5 600 * 0.2 = 1 120 гривень

Витрати на електроенергію, споживану ПК

Витрати на електроенергію, споживану ПК, визначаються по формулі:

ЗгЭЛ = РчПК * ТгПК * ЦЭЛ * А,

де:

PчПК - настановна потужність ПК ( PчПК = 0.3 квт );

ТгПК - річний фонд корисного часу роботи машини;

ЦЭЛ - вартість 1 квт/година електроенергії (ЦЭЛ = 0,25 руб.);

А - коефіцієнт інтенсивного використання ПК ( 0.9 - 1 ).

Таким чином, розрахункове значення витрат на електроенергію, споживану ПК, складає:

ЗгЭЛ = 0.3 * 2837 * 0,25 * 1.0 = 212,78 гривень.

Витрати на поточний і профілактичний ремонт

Витрати на поточний і профілактичний ремонт приймаються рівними 6% від вартості ПК:

ЗгРЕМ = ЦПК * 0.06

ЗгРЕМ = 5 600 * 0.06 = 336 гривень.

Витрати на матеріали

Витрати на матеріали, витрати необхідні для забезпечення експлуатації ПК приймаються рівними 2% від вартості ПК.

ЗгМАТ = ЦПК * 2%

ЗгМАТ = 5 600 * 0.02 = 112 гривень.

Непрямі витрати

Непрямі витрати, витрати зв'язані з експлуатацією ПК приймаються рівними 5-10% вартості ПК.

ЗгДР = ЦПК * 5%

ЗгДР = 5 600 * 0.05 = 280 гривень.

Повні витрати на експлуатацію ПК

Повні витрати на експлуатацію ПК у плині року складають:

ЗгПК=26 468,40 +1120+ 212,78+336+112+280= 28 529,18 гривень.

Собівартість машинного часу ( CПК ) складає:

СПК = 28 529,18/2 032 = 14,04 гривень.

Витрати машинного часу

У ході розробки програмного комплексу машина використовувалася на етапах програмування:

- Написання програми за готовою схемою алгоритму;

- Налагодження програми на ПК;

- Підготовки документації по задачі.

Таким чином, витрати машинного часу склали ( tмаш ):

tмаш = tпрог.+ tотл. + tдок.

tмаш = 120 + 160 + 140 = 420 чол.-годин

Витрати на оплату машинного часу можна розрахувати по формулі:

Змаш = tмаш * СПК

Змаш = 420 * 14,04 = 5 896,80 гривень.

Загальні витрати на створення програмного комплексу

Зразом = З розр. + З маш

Зразом = 10 033,10+5 896,80 = 15 929,90 гривень.

Визначення планованої економії від упровадження програмного продукту

У результаті впровадження даний програмний комплекс забезпечить:

- зменшення часу та аналізу успішності учнів.

Збільшення швидкості обробки інформації за рахунок збереження в робочому архіві тільки актуальних даних.

Усі події життєво важливі для системи фіксуються у файлах протоколах, що дає можливість аналізу роботи і завантаженості як системи в цілому, так і окремих її компонентів.

Зменшення часу досягається за рахунок зручного розподілу збереження оброблюваних даних. Усі дані зберігаються в окремому каталозі і при необхідності легко доступні для повторної обробки й аналізу.

У розрахунок не можливо включити ймовірні витрати підприємства, зв'язані з чи втратою перекручуванням даних, тому що їхній важко оцінити, але припустити, що простій приведе до виникнення обґрунтованих причин для витрат.

У результаті впровадження даного програмного комплексу економія трудових ресурсів складе 4 штатних одиниць з річним фондом заробітної плати 4000,00 гривень і економія розробки програмного продукту, коли ERP системи коштують від 40-70 тис. доларів. Виходячи з цих даних, одержуємо, що планована економія засобів від економії трудових ресурсів складає значну частину доходу виробничого підприємства за рік.

Висновки

В дипломному проекті представлена розробка інформаційної системи процесу оцінювання успішності учнів. Застосування даного проекту дозволить в значній мірі підвищити якість роботи навчального закладу.

В дипломному проекті розроблено алгоритм роботи інформаційної системи, розроблена база даних цієї системи з теоретичним обґрунтуванням на основі правил ErWin-декомпозиції. Функціональну структуру проекту описано за допомогою CASE-засобу BpWin. Розроблено інтерфейс інформаційної системи. В дипломному проекті також розглянуті питання економіки та охорони праці.

Список використаної літератури

1. Буч Г. Объектно-ориентированный анализ и проектирование с примерами приложений на С++. 2-е изд.: Пер. с англ. - М.: Издательство Бином, СПб.: Невский диалект, 1999.

2. Вендров А.М. CASE-технологии. Современные методы и средства проектирования информационных систем. - М.: Финансы и статистика,1998.

3. Вендров А.М. Один из подходов к выбору средств проектирования баз данных и приложений. "СУБД", 1995, №3.

4. Гамма Э., Хелм Р., Джонсон Р., Влиссидес Дж. Приемы объектно-ориентированного проектирования: Пер. с англ. - М.:ДМК, 2000.

5. Глинский Я.М., Анохин В.Е., Ряжская В.А. Бейсик. QBasic и Visual Basic. - Львов: Деол, 2003.

6. Марка Д.А., МакГоуэн К. Методология структурного анализа и проектирования. - М., "МетаТехнология", 1993.

7. Норт Д., Мэйфилд М. Объектные модели. Стратегии, шаблоны и приложения: Пер. с англ. - М.: Лори, 1999.

8. Норт Д., Мэйфилд М. Объектные модели. Стратегии, шаблоны и приложения: Пер. с англ. - М.: Лори, 1999.

9. Калянов Г.Н. CASE. Структурный системный анализ (автоматизация и применение). - М., "Лори", 1996.

10. Ларман Крэг. Применение UML и шаблонов проектирования.: Пер. с англ.: Учебное пособие - М.: Вильямс,2001.

11. Перегудов Ф.И., Тарасенко Ф.П. Введение в системный анализ. - М.: Высшая школа, 1989.

12. Трофимов С. А. CASE-технологии: практическая работа в Rational Rose - М.: Бином,2001.

13. Федько В.В. Основы алгоритмизации и программирования. - Харьков: Ранок, 2003.

14. CASE-технологии. Современные методы и средства проектирования информационных систем. - М.: Финансы и статистика, 1998.

15. IDEF\SADT\Книга.doc. Дэвид А. Марка и Клемент Мак Гоуэн. Методология структурного анализа и проектирования (SADT Structured Analysis & Design Technique)

Додатки

Додаток А

Список вихідних матеріалів



Список атрибутів вхідних матеріалів

Додаток Б

Перелік класів сутностей

Додаток В

Матриця зв'язків між класами



Зв'язки між класами



Зв'язки між классами (продовження)

Додаток Г

Ключові атрибути класів



Матриця ключових атрибутів

Додаток Д

Тексти модулів програми “Успішність учнів”

Текст модуля “Успішність учнів”

Private Sub Command1_Click()

Form2.Show 1

End Sub

Private Sub Command2_Click()

Сторінка_вчителя.Show 1

End Sub

Private Sub Command3_Click()

Form4.Show 1

End Sub

Private Sub Command4_Click()

End

End Sub

Private Sub Command5_Click()

стор.Show 1

End Sub

Текст модуля “Сторінка адміністратора”

Private Sub Command1_Click()

Навчальний_рік.Show 1

End Sub

Private Sub Command10_Click()

Учні.Show 1

End Sub

Private Sub Command2_Click()

Навчальні_предмети.Show 1

End Sub

Private Sub Command3_Click()

Вчителі.Show 1

End Sub

Private Sub Command4_Click()

Навчальні_класи.Show 1

End Sub

Private Sub Command5_Click()

Період_оцінювання.Show 1

End Sub

Private Sub Command6_Click()

Бали_оцінювання.Show 1

End Sub

Private Sub Command7_Click()

Unload Me

End Sub

Private Sub Command8_Click()

стор.Show 1

End Sub

Private Sub Command9_Click()

frmвчитель.Show 1

End Sub

Текст модуля “Навчальний рік”

Dim WithEvents adoPrimaryRS As Recordset

Dim mbChangedByCode As Boolean

Dim mvBookMark As Variant

Dim mbEditFlag As Boolean

Dim mbAddNewFlag As Boolean

Dim mbDataChanged As Boolean

Private Sub Form_Load()

Dim db As Connection

Set db = New Connection

db.CursorLocation = adUseClient

db.Open "PROVIDER=Microsoft.Jet.OLEDB.4.0;Data Source=D:\Диплом\диплом.mdb;"

Set adoPrimaryRS = New Recordset

adoPrimaryRS.Open "select навчальний_рік from навчальний_рік Order by навчальний_рік", db, adOpenStatic, adLockOptimistic

Set grdDataGrid.DataSource = adoPrimaryRS

mbDataChanged = False

End Sub

Private Sub Form_Resize()

On Error Resume Next

'This will resize the grid when the form is resized

grdDataGrid.Height = Me.ScaleHeight - 30 - picButtons.Height - picStatBox.Height

lblStatus.Width = Me.Width - 1500

cmdNext.Left = lblStatus.Width + 700

cmdLast.Left = cmdNext.Left + 340

End Sub

Private Sub Form_KeyDown(KeyCode As Integer, Shift As Integer)

If mbEditFlag Or mbAddNewFlag Then Exit Sub

Select Case KeyCode

Case vbKeyEscape

cmdClose_Click

Case vbKeyEnd

cmdLast_Click

Case vbKeyHome

cmdFirst_Click

Case vbKeyUp, vbKeyPageUp

If Shift = vbCtrlMask Then

cmdFirst_Click

Else

cmdPrevious_Click

End If

Case vbKeyDown, vbKeyPageDown

If Shift = vbCtrlMask Then

cmdLast_Click

Else

cmdNext_Click

End If

End Select

End Sub

Private Sub Form_Unload(Cancel As Integer)

Screen.MousePointer = vbDefault

End Sub

Private Sub adoPrimaryRS_MoveComplete(ByVal adReason As ADODB.EventReasonEnum, ByVal pError As ADODB.Error, adStatus As ADODB.EventStatusEnum, ByVal pRecordset As ADODB.Recordset)

'This will display the current record position for this recordset

lblStatus.Caption = "Запис: " & CStr(adoPrimaryRS.AbsolutePosition)

End Sub

Private Sub adoPrimaryRS_WillChangeRecord(ByVal adReason As ADODB.EventReasonEnum, ByVal cRecords As Long, adStatus As ADODB.EventStatusEnum, ByVal pRecordset As ADODB.Recordset)

'This is where you put validation code

'This event gets called when the following actions occur

Dim bCancel As Boolean

Select Case adReason

Case adRsnAddNew

Case adRsnClose

Case adRsnDelete

Case adRsnFirstChange

Case adRsnMove

Case adRsnRequery

Case adRsnResynch

Case adRsnUndoAddNew

Case adRsnUndoDelete

Case adRsnUndoUpdate

Case adRsnUpdate

End Select

If bCancel Then adStatus = adStatusCancel

End Sub

Private Sub cmdAdd_Click()

On Error GoTo AddErr

adoPrimaryRS.MoveLast

adoPrimaryRS.AddNew

grdDataGrid.SetFocus

Exit Sub

AddErr:

MsgBox Err.Description

End Sub

Private Sub cmdDelete_Click()

On Error GoTo DeleteErr

With adoPrimaryRS

.Delete

.MoveNext

If .EOF Then .MoveLast

End With

Exit Sub

DeleteErr:

MsgBox Err.Description

End Sub

Private Sub cmdEdit_Click()

On Error GoTo EditErr

lblStatus.Caption = "Edit record"

mbEditFlag = True

SetButtons False

Exit Sub

EditErr:

MsgBox Err.Description

End Sub

Private Sub cmdCancel_Click()

On Error Resume Next

SetButtons True

mbEditFlag = False

mbAddNewFlag = False

adoPrimaryRS.CancelUpdate

If mvBookMark > 0 Then

adoPrimaryRS.Bookmark = mvBookMark

Else

adoPrimaryRS.MoveFirst

End If

mbDataChanged = False

End Sub

Private Sub cmdUpdate_Click()

On Error GoTo UpdateErr

adoPrimaryRS.UpdateBatch adAffectAll

If mbAddNewFlag Then

adoPrimaryRS.MoveLast 'move to the new record

End If

mbEditFlag = False

mbAddNewFlag = False

SetButtons True

mbDataChanged = False

Exit Sub

UpdateErr:

MsgBox Err.Description

End Sub

Private Sub cmdClose_Click()

Unload Me

End Sub

Private Sub cmdFirst_Click()

On Error GoTo GoFirstError

adoPrimaryRS.MoveFirst

mbDataChanged = False

Exit Sub

GoFirstError:

MsgBox Err.Description

End Sub

Private Sub cmdLast_Click()

On Error GoTo GoLastError

adoPrimaryRS.MoveLast

mbDataChanged = False

Exit Sub

GoLastError:

MsgBox Err.Description

End Sub

Private Sub cmdNext_Click()

On Error GoTo GoNextError

If Not adoPrimaryRS.EOF Then adoPrimaryRS.MoveNext

If adoPrimaryRS.EOF And adoPrimaryRS.RecordCount > 0 Then

Beep

'moved off the end so go back

adoPrimaryRS.MoveLast

End If

'show the current record

mbDataChanged = False

Exit Sub

GoNextError:

MsgBox Err.Description

End Sub

Private Sub cmdPrevious_Click()

On Error GoTo GoPrevError

If Not adoPrimaryRS.BOF Then adoPrimaryRS.MovePrevious

If adoPrimaryRS.BOF And adoPrimaryRS.RecordCount > 0 Then

Beep

'moved off the end so go back

adoPrimaryRS.MoveFirst

End If

'show the current record

mbDataChanged = False

Exit Sub

GoPrevError:

MsgBox Err.Description

End Sub

Private Sub SetButtons(bVal As Boolean)

cmdAdd.Visible = bVal

cmdUpdate.Visible = Not bVal

cmdCancel.Visible = Not bVal

cmdDelete.Visible = bVal

cmdClose.Visible = bVal

cmdNext.Enabled = bVal

cmdFirst.Enabled = bVal

cmdLast.Enabled = bVal

cmdPrevious.Enabled = bVal

End Sub

Текст модуля “Навчальні предмети”

adoPrimaryRS As Recordset

Dim mbChangedByCode As Boolean

Dim mvBookMark As Variant

Dim mbEditFlag As Boolean

Dim mbAddNewFlag As Boolean

Dim mbDataChanged As Boolean

Private Sub Form_Load()

Dim db As Connection

Set db = New Connection

db.CursorLocation = adUseClient

db.Open "PROVIDER=Microsoft.Jet.OLEDB.4.0;Data Source=D:\Диплом\диплом.mdb;"

Set adoPrimaryRS = New Recordset

adoPrimaryRS.Open "select предмет from предмет Order by предмет", db, adOpenStatic, adLockOptimistic

Set grdDataGrid.DataSource = adoPrimaryRS

mbDataChanged = False

End Sub

Private Sub Form_Resize()

On Error Resume Next

'This will resize the grid when the form is resized

grdDataGrid.Height = Me.ScaleHeight - 30 - picButtons.Height - picStatBox.Height

lblStatus.Width = Me.Width - 1500

cmdNext.Left = lblStatus.Width + 700

cmdLast.Left = cmdNext.Left + 340

End Sub

Private Sub Form_KeyDown(KeyCode As Integer, Shift As Integer)

If mbEditFlag Or mbAddNewFlag Then Exit Sub

Select Case KeyCode

Case vbKeyEscape

cmdClose_Click

Case vbKeyEnd

cmdLast_Click

Case vbKeyHome

cmdFirst_Click

Case vbKeyUp, vbKeyPageUp

If Shift = vbCtrlMask Then

cmdFirst_Click

Else

cmdPrevious_Click

End If

Case vbKeyDown, vbKeyPageDown

If Shift = vbCtrlMask Then

cmdLast_Click

Else

cmdNext_Click

End If

End Select

End Sub

Private Sub Form_Unload(Cancel As Integer)

Screen.MousePointer = vbDefault

End Sub

Private Sub adoPrimaryRS_MoveComplete(ByVal adReason As ADODB.EventReasonEnum, ByVal pError As ADODB.Error, adStatus As ADODB.EventStatusEnum, ByVal pRecordset As ADODB.Recordset)

'This will display the current record position for this recordset

lblStatus.Caption = "Запис: " & CStr(adoPrimaryRS.AbsolutePosition)

End Sub

Private Sub adoPrimaryRS_WillChangeRecord(ByVal adReason As ADODB.EventReasonEnum, ByVal cRecords As Long, adStatus As ADODB.EventStatusEnum, ByVal pRecordset As ADODB.Recordset)

'This is where you put validation code

'This event gets called when the following actions occur

Dim bCancel As Boolean

Select Case adReason

Case adRsnAddNew

Case adRsnClose

Case adRsnDelete

Case adRsnFirstChange

Case adRsnMove

Case adRsnRequery

Case adRsnResynch

Case adRsnUndoAddNew

Case adRsnUndoDelete

Case adRsnUndoUpdate

Case adRsnUpdate

End Select

If bCancel Then adStatus = adStatusCancel

End Sub

Private Sub cmdAdd_Click()

On Error GoTo AddErr

adoPrimaryRS.MoveLast

adoPrimaryRS.AddNew

grdDataGrid.SetFocus

Exit Sub

AddErr:

MsgBox Err.Description

End Sub

Private Sub cmdDelete_Click()

On Error GoTo DeleteErr

With adoPrimaryRS

.Delete

.MoveNext

If .EOF Then .MoveLast

End With

Exit Sub

DeleteErr:

MsgBox Err.Description

End Sub

Private Sub cmdEdit_Click()

On Error GoTo EditErr

lblStatus.Caption = "Edit record"

mbEditFlag = True

SetButtons False

Exit Sub

EditErr:

MsgBox Err.Description

End Sub

Private Sub cmdCancel_Click()

On Error Resume Next

SetButtons True

mbEditFlag = False

mbAddNewFlag = False

adoPrimaryRS.CancelUpdate

If mvBookMark > 0 Then

adoPrimaryRS.Bookmark = mvBookMark

Else

adoPrimaryRS.MoveFirst

End If

mbDataChanged = False

End Sub

Private Sub cmdUpdate_Click()

On Error GoTo UpdateErr

adoPrimaryRS.UpdateBatch adAffectAll

If mbAddNewFlag Then

...