Web-технології на підприємствах

Размещено на http://www.allbest.ru

WEB-ТЕХНОЛОГІЇ НА ПІДПРИЄМСТВАХ

Будь-яка технологія, що достатньо розвинулася вперед, не відрізняється від дива.

Артур Кларк

Основи Web-технологій

автоматизований інформаційний організація технологія

Як зазначалося у розділі 1, ефективне управління підприємством і його включення у світовий інформаційний простір передбачає необхідність сформувати своє мережеве представлення у цифровому форматі в Internet, зважаючи на поступальний розвиток цифрової економіки.

Різні інституціональні структури у мережі Internet створюють власні інформаційні моделі завдяки Web-сайту, формуючи певні інформаційно-економічні простори засобами інтелектуалізованого програмного забезпечення (мультиагентні системи або програмні агенти як представники - агенти суб'єктів економічної діяльності) у глобальному електронному середовищі або об'єктно орієнтованого ПЗ (сайт, портал, електронна поштова скринька тощо).

Саме Web-сервер, своєрідна візитна картка підприємства, що представляє сукупність зв'язаних між собою Web-сторінок, презентує фірму та її послуги. Сервером мережі Internet називають комп'ютер, на якому встановлена спеціальна програма, яка відображає Web-сторінки за запитом клієнтської машини і виконує певні функції.

У 1990 р. британський вчений Тімоті Джон Бернерс-Лі розробив HTTP - механізм доступу до документів у мережі Internet і навігацію на основі гіпертексту. HTTP став на практиці стандартом Web. Специфікація протоколу забезпечила упорядкування правил взаємодії між клієнтами і серверами HTTP, а також чіткий розподіл функцій між цими компонентами. У травні 1996 р. для практичної реалізації HTTP було випущено документ, що став основою для реалізації більшості компонентів НТТР/1.0.

HTTP (Hypertext Transport Protocol) - комунікаційний протокол передачі гіпертексту, основне завдання якого полягає у встановленні зв'язку користувача із Web-сервером і забезпеченні доставки HTML-сторінок Web-броузеру клієнта.

Для ідентифікації ресурсів HTTP використовує глобальні URL (унікальні імена ресурсів). Кожен(на) запит (відповідь) складається з трьох частин: стартовий рядок; заголовки; тіло повідомлення, що містить дані запиту, запрошуваний ресурс або опис проблеми, якщо запит не був виконаний.

HTML (Hypertext Markup Language) - мова розмітки гіпертексту-єфундаментальною,базовоютехнологією Internet. HTML дає змогу формувати на сторінці Web-сайта текстові блоки, включати в них зображення, організовувати таблиці, управляти відображенням кольору документа і тексту, додавати до дизайну сайта звуковий супровід, організовувати гіпер-посилання з контекстним переходом до інших розділів сервера або звертатися до інших ресурсів Internet і компонувати ці елементи між собою.

Основна властивість гіпертексту - наявність зв'язків між елементами одного документа або між різними докуентами. Для проглядання ДfmJ-документів необхідне відповідне програмне забезпечення, що призначене для динамічної обробки коду HTML і відображення Web-сторінок. Ця мова є основою сучасного Web.

У 90-ті роки минулого століття з'явилися спеціалізовані програми з назвою Microsoft Internet Explorer і Netscape na-vigator (браузери), що дають можливість проглядати гіиертекстові сторінки середовища Internet. Це спеціальна клієнтська програма, призначена для проглядання контенту Web-вузлів і відображення HTML-документі в. Браузери містять вбудований транслятор мови розмітки гіпертексту, що компілює html'KOfl, у процесі відкриття Web-сторінки.

Способи просування Web-сервера можуть бути різними: реєстрація сервера на популярних інформаційно-пошукових системах; наявність на сайті інформації різних типів, тобто використання банерної реклами (прямокутне графічне зображення) про підприємство і посилань на сервер з інформацією про постачальників, клієнтів, прайс-листи, електронні вітрини, с-магазини; зручна навігація по сайту; додаткові послуги, які можуть бути надані підприємством.

Побудова і розміщення сайта в мережі Internet є необхідною ланкою забезпечення конкурентоспроможності кожного підприємства.

Сайт - це сукупність Web-сторінок Internet, об'єднаних загальною адресою, темою, логічною структурою, оформленням або авторством. Сайт підприємства представляє компанію в Internet, надає відвідувачам чітке уявлення про неї. Привернути увагу відвідувача на сайті - завдання ефективного сайта.

На головній сторінці Web-сайта підприємства розповідається про історію створення фірми, її профіль, проекти, продукти/послуги, бізнес-партнерство тощо, тобто розміщено інформацію про те, чим займається організація, і які надає пропозиції. Часто на цій сторінці розміщуються посилання на портали (багатофункціональні сайти) електронних ринків чи ('-магазинів, які є точками входу у глобальну мережу всіх учасників процесу e-бізнесу, а також місцем для розміщення електронних каталогів товарів, послуг, управління транзакціями, логістичними процесами, платежами тощо.

Сьогодні на зміну технологіям Web приходять технології Web2 та Web3. їх основою є соціальні мережі, спільна робота, спрямована на розробку інформаційних ресурсів. На основі цих нових технологій функціонують корпоративні блоги, енциклопедії Wiki тощо.

Wiki-технологія - це технологія побудови Web-сайта, яка дає змогу відвідувачам брати участь у редагуванні його вмісту (як у виправленні помилок, так і додаванні нових матеріалів та посилань на них) і не вимагає від користувачів використання спеціальних програм, реєстрації на сервері і знання HTML. Термін Wiki може також стосуватися програмного забезпечення, що розробляєтся для створення такого сайта.

Оригінальна система Wiki була запропонована у 1995 р. В. Канінгемом для Web-вузла Pattern Languages Community з метою спростити спільне створення і документування програмних шаблонів (software patterns).

Спочатку Wiki-системи були сайтами, сторінки яких міг редагувати будь-хто на Web. У сучасному варіанті Wiki - це система для збору і структурування інформації, яка характеризується такими ознаками:

1) наявністю великої кількості авторів, якими зазвичай можуть бути всі користувачі Wiki-pecypcy;

2) багатокористувацький режим роботи - усе редагування здійснюється через Web-інтерфейс, є центральний сервер (чи кластер), що зберігає весь масив даних;

3) можливість багаторазово редагувати текст за допомогою самого Wiki-середовища без застосування особливих пристосувань на стороні користувача;

4) виявлення змін відразу після їхнього внесення;

б) поділ інформації на однозначно ідентифіковані документи - сторінки, в кожної з яких є власна назва;

6) нескладна мова розмітки, що дає можливість легко відокремити контент від оформлення;

7) облік змін (версій) тексту і можливість повернення до попередньої версії.

Інформація, надана у Wiki, має нелінійну навігаційну структуру. Кожна сторінка зазвичай містить велику кількість гіперпосилань на інші сторінки.

Переваги Wiki:

1. Іменування й ідентифікація. Wiki - колекція довільних документів, єдиним способом доступу до яких є ідентифікатор (у самому документі посилання на інший документ створюється автоматично).

2. Шаблони надають можливість збереження і подання структурованих даних.

3. Автоматичне створення різноманітних списків і класифікацій. Один із прикладів реалізації таких механізмів - це механізм категорій, який полягає в тому, що документ позначається, виходячи з приналежності до якоїсь категорії. Після цього при звертанні до документа "Категорія: Задане ім'я" (у просторі імен "Категорія") виводиться список документів, позначених заданим ім'ям.

4. Цілісність посилання. Wiki надає можливість відстежи-ти як усі посилання з поточної сторінки, так і всі зовнішні посилання на поточну сторінку.

У Wiki написання та редагування є колективним процесом. Читач, який бачить у статті помилку чи недолік, може негайно її виправити чи додати відсутню інформацію. Оскільки процес перегляду та уточнення є публічним та безперервним, то немає принципової різниці між попередніми і кінцевими версіями інформації. Використання принципу експертного перегляду відкритих джерел дозволяє проекту збільшуватись не тільки за кількістю статей, а й за глибиною - внаслідок колективного вкладу читачів, що є експертами в цій галузі.

Платформа Wiki реалізувала одну з базових концепцій Бер-нерса Лі, надавши користувачам можливості бачити програмний код й вільно редагувати контент сторінок, які вони бачать. Зміни у контенті, внесені користувачами, набувають чинності відразу, без будь-якої перевірки та перегляду навіть первинним автором чи модератором, але обов'язково підтримуються функції, що дають змогу користувачам переглядати зміни та, за необхідності, повертати сторінки до попередніх версій. Програмне забезпечення і контент, який міститься на Wiki-сторін-ках, найчастіше використовують ліцензію вільного розповсюдження документації - GNU Free Documentation License (GFDL), що гарантує сумісність ліцензії з наявним текстом GFDL. Це дає можливість мати один Wiki зі сторінками, що мають різну ліцензію.

Всесвітньо відомий приклад застосування технології Wiki - створена у 2001 р. Вікіпедія, найбільша з безкоштовних он-лайн-енциклопедій. Ця "суспільна" енциклопедія нараховує сьогодні більше 1,5 млн статей 100 мовами (для порівняння: Encyclopedia Britannica (2007 p.) містить близько 100 тис. статей). Незадоволення повільним поширенням паперових енциклопедій було очевидним, але створення оперативних енциклопедій вимагає залучення великої кількості людей і економічно не виправдане.

У Вікіпедії платою авторам стають не гроші, а соціальний статус. її особливість полягає в тому, що всі відвідувачі сайта wikipedia.org можуть її редагувати і доповнювати власними статтями. За коректністю поданої в енциклопедії інформації стежать тисячі людей, тому окремі "некоректності" не в змозі зашкодити репутації порталу, і його наповнення залишається на досить високому рівні. Інші цікаві проекти, що базуються на технології Wiki - словники Wiktionary, колекції книг Wikibooks, цитат Wikiquotes, документів Wikisource, новин Wikinews і матеріалів для самоосвіти Wikiversity.

Формат Wiki-сторінок (Wiki-text) - це спрощена мова розмітки, яка використовується для того, щоб вказати або виділити в тексті різні структурні та візуальні елементи. Кожна Wiki-система має власний стиль і синтаксис залежно від реалізації. У багатьох (але не в усіх) реалізаціях Wiki гіперпосилання показується таким, яким воно є насправді, на відміну від HTML, де невидиме гіперпосилання може мати довільний видимий текст або зображення.

Більшість Wiki надає користувачам необмежений доступ таким чином, щоб була можливість доступу та редагування сторінок без обов'язкової необхідної реєстрації, що звичайно потрібно при користуванні іншими типами інтерактивних сайтів, наприклад, Internet-форумів або чатів. Wiki-система надає можливість перегляду історії сторінок, що показує зміни між двома ревізіями (версіями) сторінки. Усі Wiki спроектовані за основним принципом - краще, щоб помилку було легко виправити, ніж важко зробити. Загальновживаний спосіб захисту від настирливих користувачів - дозволити їм зіпсувати стільки сторінок, скільки вони бажають, знаючи, що ці сторінки легко відстежити та виправити.

Для тих, хто зацікавлений створенням власного Wiki, є багато загальнодоступних "Wiki-ферм" (Wiki farm). Деякі з них можуть бути зроблені приватним, захищеними паролем. Jot-Spot, OddWiki, PeanutButterWiki, SeedWiki, Socialtext,

Wetpaint, Wiki.coma, Wikia і Wikispaces - популярні приклади таких служб.

Блоги - поповнювані через Web-інтерфейс колекції записів. Термін blog походить від Weblog (Web-журнал). Це новий спосіб еволюції електронного співтовариства. З технологічного погляду блоги відрізняються набором особливостей, що роблять їх набагато зручнішими для самовираження, ніж персональні сайти. З програмного боку блог -o це інструмент, який автоматизує публікацію в Internet. Зовні він виглядає як сайт інформаційної стрічки новин, а відрізняється від неї тим, що кожна "новина" може бути одразу прокоментована читачами.

Характерні риси блогів:

1) зворотний хронологічний порядок записів;

2) наявність відгуків, які публікуються разом із записом;

3) як правило, автором записів у блогу є одна людина (або група людей), яка задає тему й ініціює обговорення;

4) можливість об'єднання кількох авторських блогів в одній сторінці;

5) простота редагування (за допомогою звичайного броу-зера);

6) стійкі посилання (permalink) - кожне повідомлення, опубліковане всередині блогу, має власний URL - адресу, за якою до повідомлення можна звернутися;

7) наявність архівів для доступу до минулих повідомлень.

Флікр призначений для збереження і подальшого використання людиною своїх цифрових фотографій. Користувач системи, що зареєструвався, може поміщати на віддалений сервер свої фотографії. Безкоштовний сервіс надає можливість завантажити 20 Мб фотографій щомісяця. До кожної фотографії її хазяїн може додати назву, короткий опис і ключові слова для подальшого пошуку. Можна робити нотатки і на самих фотографіях. Якщо на фотографії зображено кілька об'єктів (наприклад, кілька будинків), то можна виділити кожний з об'єктів і додати до нього опис. Фотографія може мати статус особистої, сімейної, групової чи загальнодоступної. Якщо фотографія загальнодоступна, то на неї можуть подивитися всі бажаючі. Крім того, її можуть знайти за ключовими словами, вказаними користувачем. Наприклад, пошук за ключовими словами "кажан" видає нам перелік посилань на усі фотографії кажанів, до яких їхні власники прикріпили відповідний ярличок. Система дає змогу вести пошук одночасно за кількома ключовими словами. Додатковий інтерес становить можливість використовувати колекції своїх фотографій або окремі фотографії на сторінках своїх сайтів чи свого журналу. Для того, щоб одержати кіті-код посилання на окрему фотографію, досить попросити систему показати фотографію в різних розмірах. Під кожною фотографією буде прописаний Лгт/-код, який можна скопіювати на потрібну сторінку.

До цього зрозумілого і корисного для людини сервісу додаються додаткові можливості. Сервіс дає можливість усім своїм користувачам обмінюватися фотографіями, ділитися своїми фотографіями і мітками на фотографіях. Людина може не вступати ні в які переговори і соціальні контакти усередині сервісу, однак одержувати від самого сервісу користь. Розвішування наклейок-ярликів на свої фотографії одразу надає переваги - з ними фотографії легше шукати. Потім користувач поступово відкриває нові можливості й одержує додаткову вигоду від об'єднання фотографій у загальні пули співтовариств. Після того, як він зв'язав мітку з об'єктом, одразу видно, які ще є фотографії, позначені такими самими ключовими словами, але іншими людьми. Ви можете "підігнати" свої ключові слова під найбільш вживані чи навпаки, вплинути на групову норму щодо ключових слів. Такий зворотний зв'язок приводить до комунікації між користувачами за допомогою метаданих.

Флікр підтримує можливість переписування між користувачами і їхній вступ у дружні відносини. Однак ці відносини не мають помітного впливу на формування загальної картини та карти ярликів, якими користується все співтовариство. Сервіс Флікр дає змогу одержати карту багатьох ключових слів, якими користуються люди, класифікуючи свої фотографії. На екрані видно тільки ті ключові слова, які зустрічаються досить часто. Користувачі системи Флікр можуть утворювати групи за інтересами і наповнювати груповий пул фотографій.

Більшість сучасних програм підтримують вбудовану функцію автоматичного визначення кодування, що використовується клієнтським програмним забезпеченням і переклад тексту в необхідний стандарт відразу.

Автоматизовані інформаційні технологи в організації

Інформаційні технології реалізуються в автоматизованому і традиційному (паперовому) видах. Обсяг автоматизації, тип і характер використання технічних засобів залежать від характеру конкретної технології.

Автоматизація - заміна діяльності людини роботою машин і механізмів. Ступінь автоматизації може змінюватися в широких межах: від систем, в яких процес управління повністю здійснюється людиною, до таких, де він реалізується автоматично.

Необхідність автоматизації. Автоматизація управління, а значить і автоматизація інформаційної системи, автоматизація технологій необхідні в таких випадках:

- фізіологічні і психологічні можливості людини для управління даним процесом недостатні;

- система управління знаходиться в середовищі, небезпечної для життя і здоров'я людини;

- участь людини в управлінні процесом вимагає від нього занадто високої кваліфікації;

- процес, яким треба управляти, переживає критичну або аварійну ситуацію.

Автоматизована інформаційна технологія передбачає існування комплексу відповідних технічних засобів, що реалізують інформаційний процес, і системи управління цим комплексом технічних засобів (як правило, це програмні засоби та організаційно-методичне забезпечення, що погоджує дії персоналу і технічних засобів у єдиний технологічний процес).Оскільки істотну частину технічних засобів для реалізації інформаційних технологій займають засоби комп'ютерної техніки, то часто під інформаційними технологіями, особливо під новими інформаційними технологіями, розуміються комп'ютерні інформаційні технології, хоча поняття "інформаційна технологія" відноситься до всякого перетворенню інформації, в тому числі і на паперовій основі.

Нова інформаційна технологія (комп'ютерна інформаційна технологія) - інформаційна технологія з "дружнім " інтерфейсом роботи користувача, що використовує персональні комп'ютери і телекомунікаційні засоби. Інструментарієм нової інформаційної технології (табл. 4.1) є один або кілька взаємопов'язаних програмних продуктів для певного типу комп'ютера, технологія роботи в яких дозволяє досягти поставленої користувачем мети [б].

Таблиця 4.1.

Основні характеристики нових інформаційних технологій

Методологія	Основний признак	Результат
Принципово нові засоби обробки інформації	"Вбудовування" в технологію управління	Нова технологія комунікацій
Цілісні технологічні системи	Інтеграція функцій фахівців і менеджерів	Нова технологія обробки інформації
Цілеспрямоване створення, передача, збереження і відображення інформації	Облік закономірностей соціального середовища	Нова технологія прийняття управлінських рішень

Таким чином, автоматизована інформаційна технологія складається з технічних пристроїв, найчастіше комп'ютерів, комунікаційної техніки, засобів організаційної техніки, програмного забезпечення, організаційно методичних матеріалів, персоналу, об'єднаних у технологічний ланцюжок. Цей ланцюжок забезпечує збір, передачу, накопичення, зберігання, обробку, використання та поширення інформації.

Якщо розглядати весь життєвий цикл інформаційної системи, то під автоматизованими інформаційними технологіями розуміють сукупність методологій і технологій проектування інформаційних систем, базових програмних, апаратних і комунікаційних платформ, які забезпечують весь життєвий цикл інформаційних систем та їх окремих компонентів - від проектування до утилізації [4].

Мета будь-якої інформаційної технології - отримати потрібну інформацію необхідної якості на заданому носії. При цьому існують обмеження на вартість обробки даних, трудомісткість процесів використання інформаційного ресурсу, надійність і оперативність процесу обробки інформації, якість отримуваної інформації.

Як співвідносяться інформаційна технологія та інформаційна система?

Інформаційна технологія тісно пов'язана з інформаційними системами, які є для неї основним середовищем.

Інформаційна технологія є процесом, що складається з чітко регламентованих правил виконання операцій, дій, етапів різного ступеня складності над даними, що зберігаються в комп'ютерах. Основна мета інформаційної технології - отримати необхідну для користувача інформацію в результаті цілеспрямованих дій з переробки первинної інформації.

Інформаційна система є середовищем, складовими елементами якої є комп'ютери, комп'ютерні мережі, програмні продукти, бази даних, люди, різного роду технічні й програмні засоби зв'язку і т.д. Основна мета інформаційної системи - організація зберігання і передачі інформації [9]. Інформаційна система являє собою людино-комп'ютерну систему обробки інформації.

Реалізація функцій інформаційної системи неможлива без знання орієнтованої на неї інформаційної технології. Інформаційна технологія може існувати і поза сферою інформаційної системи.

Таким чином, інформаційна технологія є більш ємним поняттям, що відбиває сучасне уявлення про процеси перетворення інформації в інформаційному суспільстві. Вміле поєднання двох інформаційних технологій - управлінської та комп'ютерної - запорука успішної роботи інформаційної системи.

З позиції технології і виконуваних функцій АІС може. складатися з декількох елементів.

З точки зору технології виділяється апарат управління, техніко - економічна інформація, методи і засоби її технологічної обробки. Решта елементів утворюють автоматизовану інформаційну технологію обробки даних (ЛІТ).

IT замикає через себе прямі і зворотні інформаційні зв'язки між об'єктом управління (ОУ) і апаратом управління (АУ), а також вводить в систему потоки зовнішніх інформаційних зв'язків.

Функції IT визначають її структуру, яка включає такі процедури, як

- збір і реєстрація даних; підготовка інформаційних масивів;

- обробка, накопичення і зберігання даних;

- формування результатної інформації;

- передача даних від джерел виникнення до місця обробки, а результатів розрахунків - до споживачів інформації для прийняття управлінських рішень.

Розгляд змісту елементів IT дозволяє виявити підсистеми, що забезпечують технологію функціонування системи (рис. 4.2).

Технологічне забезпечення IT складається з підсистем, що автоматизують інформаційне обслуговування вирішення завдань із застосуванням ЕОМ та інших технічних засобів управління в установлених режимах роботи.

За складом воно зазвичай однаково для різних систем, що дозволяє реалізувати принцип їх сумісності в процесі функціонування. Обов'язковими елементами для IT є інформаційне, лінгвістичне, технічне, програмне, математичне, правове, організаційне та ергономічне забезпечення.

Рис. 4.2. Структурні складові ІC та IT в організації

Технологічний процес (ТП) обробки інформації являє собою комплекс взаємопов'язаних операцій з перетворення інформації відповідно з поставленою метою з моменту її виникнення (входу в інформаційну систему) до моменту її споживання користувачами. Складність і різноманіття варіантів технологічних процесів зумовлюють необхідність їх поділу на етапи та операції.

Етапи технологічного процесу - це його укрупнення частини: відносно самостійні, що характеризуються логічної закінченістю, просторової або тимчасової відособленістю. Етапи діляться на технологічні операції, розрізняються їх складом і послідовністю виконання. Технологічна операція - це взаємозв'язана сукупність дій, виконуваних над інформацією на одному робочому місці в процесі її перетворення для досягнення загальної мети технологічного процес. При цьому важливими е час перетворення і якість результатної інформації. Технологічні операції зазвичай виконуються цілими сукупностями, утворюючи етапи.

Технологічний процес прийнято ділити на етапи: первинний, підготовчий і основний. На первинному етапі забезпечується збір первинної інформації, її реєстрація і передача на обробку. На підготовчому етапі здійснюється перенесення первинної інформації на машинні носії для автоматизації її наступного введення в технічні засоби. Реалізація основного етапу дозволяє виконувати обробку інформації і отримувати необхідні результати. На всіх етапах виконується максимум контрольних операцій для досягнення достовірності та повноти перетворення інформації.

За змістом і послідовності перетворення інформації розрізняють такі технологічні операції: збір і реєстрація інформації, її передача, прийом, запис на машинні носії, арифметична і логічна обробка, отримання результатної інформації, випуск вихідних документів, передача їх користувачам.

Збір інформації - забезпечення системи управління таким обсягом відомостей, який дозволяє виконати поставлені завдання. Збір та реєстрація інформації відбуваються по-різному в різних економічних об'єктах. Найбільш складна ця процедура в автоматизованих управлінських процесах промислових підприємств, фірм тощо, де проводиться збір і реєстрація первинної облікової інформації, що відображає виробничо-господарську діяльність об'єкта. Не менш складна ця процедура і у фінансових органах, де відбувається оформлення руху грошових ресурсів. Особливе значення при цьому надається достовірності, повноти і своєчасності первинної інформації.

Збір інформації, як правило, реєструється, тобто інформація фіксується на матеріальному носії (документі, машинному носії) введенням в комп'ютер. Запис у первинні документи в основному здійснюється вручну, тому процедури збору та реєстрації залишаються поки найбільш трудомісткими, а процес автоматизації документообігу, як і раніше, актуальним.

В умовах автоматизації управління підприємством особливу увагу надається використанню технічних засобів збору та реєстрації інформації, які суміщають операції кількісного вимірювання, реєстрації, накопичення і передачі інформації по каналах зв'язку, введення її безпосередньо в комп'ютер для формування потрібних документів або накопичення отриманих даних в системі.

Передача інформації - функція обміну даними, перенесення інформації в просторі. Передача інформації здійснюється різними способами: за допомогою кур'єра, пересилання поштою, доставки транспортними засобами, дистанційної передачі по каналах зв'язку, з використанням інших засобів комунікацій. Дистанційна передача даних по каналах зв'язку скорочує час їх руху, проте це здорожує процес через необхідність застосування спеціальних технічних засобів. Кращим є використання технічних засобів збору та реєстрації, які, автоматично збираючи інформацію з встановлених на робочих місцях датчиків, передають її в комп'ютер для подальшої обробки, що підвищує її достовірність і знижує трудомісткість.

Зберігання інформації - перенесення інформації в часі. Забезпечує накопичення досвіду, запам'ятовування інформації про хід розвитку процесів. Зберігання і накопичення економічної інформації викликано багаторазовим її* використанням, застосуванням умовно-постійної, довідкової та інших видів інформації, необхідністю комплектації первинних даних до їх обробки. Інформація зберігається і накопичується в інформаційних базах, на машинних носіях у вигляді інформаційних масивів, де дані розташовуються по встановленому в процесі проектування поіменованому порядку.

З зберіганням і накопиченням безпосередньо пов'язаний пошук даних, тобто вибірка потрібних даних із збереженої інформації, включаючи пошук інформації, що підлягає коригуванню або заміні. Процедура пошуку працює автоматично на основі складеного користувачем або комп'ютером запиту на потрібну інформацію.

Обробка інформації - вироблена послідовність дій оформляється у вигляді документів: конструктивних програм і управлінських технологій. Виконується для обґрунтування рішень і доцільних способів дій.

Обробка економічної інформації проводиться на комп'ютері, як правило, децентралізовано. У місцях виникнення первинної інформації організовуються автоматизовані робочі місця фахівців тієї чи іншої управлінської служби (відділу матеріально-технічного постачання і збуту, відділу головного технолога, конструкторського відділу, бухгалтерії тощо). Обробка, однак, може проводитися не тільки автономно, але і в обчислювальних мережах з використанням набору комп'ютерів, програмних засобів та інформаційних масивів для вирішення функціональних завдань.

Доведення інформації до користувача - перетворення відомостей протягом процесу виробництва і відомостей, що впливають на хід цього виробництва, у форму, що забезпечує оперативне і безпомилкове сприйняття їх користувачем.

У ході вирішення задач на комп'ютері відповідно до машинної програмою формуються результатні зведення, які друкуються машиною або відображаються на екрані. Друк зведень може супроводжуватися процедурою тиражування, якщо документ з результатної інформацією необхідно надати декільком користувачам.

Ухвалення рішення в автоматизованій системі організаційного управління, як правило, здійснюється фахівцем із застосуванням або без застосування технічних засобів, але в останньому випадку - на основі ретельного аналізу результатної інформації, отриманої на комп'ютері. Завдання прийняття рішень ускладнюється тим, що фахівцю доводиться вибирати з безлічі допустимих рішень найбільш прийнятне, що зводить до мінімуму втрати ресурсів (часових, трудових, матеріальних і т.д.). Завдяки застосуванню персональних комп'ютерів і термінальних пристроїв підвищується аналітичність оброблюваних відомостей, а також забезпечується поступовий перехід до автоматизації вироблення оптимальних рішень у процесі діалогу користувача з обчислювальною системою. Цьому сприяє використання нових технологій експертних систем підтримки прийняття рішень.

Реалізація функцій інформаційної системи неможлива без знання орієнтованої на неї інформаційної технології. Таким чином, інформаційна технологія є більш ємним поняттям, що відображає уявлення про процеси перетворення інформації в сучасному інформаційному суспільстві. Вміле поєднання управлінської та комп'ютерної інформаційних технологій - це запорука ефективної роботи інформаційної системи [4].

Ефективність автоматизованої інформаційної технології визначається вартістю опрацювання даних, трудомісткістю процесів використання інформаційного ресурсу, надійністю і оперативністю процесу опрацювання інформації, якістю отриманої інформації.

Суть проблем, які вирішує інформаційна система за допомогою автоматизованої інформаційної технології наступна [6]:

1) виявлення інформаційних потреб;

2) збір інформації;

3) введення інформації із зовнішніх або внутрішніх джерел;

4) опрацювання інформації та її аналіз;

5) виведення інформації для надання її споживачам або передачі в іншу систему;

6) організація використання інформації (для оцінки тенденцій, розробки прогнозів, оцінки альтернатив рішень і дій, вироблення стратегії;

7) організація зворотного зв'язку з опрацьованої інформації та корекція вхідної інформації.

Автоматизовані системи керування дорожнім рухом

Підвищення ефективності керування дорожнім рухом пов'язане зі створенням автоматизованих систем керування дорожнім рухом (АСКДР), які є невід'ємними компонентами інтелектуальних транспортних систем. АСКДР, як частина ІТС, виконує керуючі та інформаційні функції, основними з яких є:

- керування транспортними потоками;

- забезпечення транспортною інформацією;

- керування безпекою та керування в особливих ситуаціях.

У загальному вигляді підсистеми міської АСКДР можуть бути представлені як сукупність пристроїв дорожньої телематики, контролерів та автоматизованих робочих місць (АРМ), включених до мережі обміну даними, з організацією центрального та місцевих центрів керування - залежно від щільності та інтенсивності дорожнього руху [3]. Тому структура АСКДР має ієрархічну будову (рис. 8.10).

На нижньому рівні дорожні контролери кожного з перехресть забезпечують керування світлофорами всіх напрямків та смуг руху. До контролерів можуть бути під'єднані додаткові інформаційні табло, детектори транспорту, табло пішоходів. Контролери перехресть працюють або за власною програмою керування, локально, або отримують програми з верхнього рівня керування. У більшості малих та середніх міст локальний режим керування дорожнім рухом є основним.

Для забезпечення режиму "зелена хвиля" дорожні контролери перехресть під'єднуються до зонального контролера, програма якого розраховує керуючі програми кожного з контролерів, перехрестя яких підключені до цього режиму. Зональні контролери можуть отримувати всю інформацію, що надходить на дорожні контролери, а також можуть коригувати програми керування за інформацією з верхнього, центральноміського рівня.



Рисунок 8.10 - Ієрархічна структура системи керування дорожнім рухом

Міський центр керування забезпечує в основному контролюючу функцію та реалізує регулюючу функцію лише у випадках збоїв в керування дорожнім рухом або для забезпечення проїзду спеціального транспорту.

Структура АСКДР

Розвиток сучасної ієрархічної структури АСКДР відбувався поступово - від нижнього рівня локального керування вручну до комп'ютеризованих зональних і централізованих систем, тому за своїм складом, архітектурою, функціональними можливостями, способом перепрограмування на дорогах сьогодні використовують АСКДР декількох поколінь, які умовно поділяють на чотири за рівнем розрахунку керуючих параметрів і введення їх до дорожніх контролерів [33].

Перше покоління - розрахунок керуючих параметрів і введення їх до дорожніх контролерів, а пізніше і до зональних контролерів АСКДР, виконуються вручну.

Друге покоління - розрахунок керуючих параметрів автоматизований на комп'ютерах зональних контролерів, проте введення їх до дорожніх контролерів виконується вручну.

Третє покоління - розрахунок керуючих параметрів і введення їх до контролерів АСКДР автоматизовані, також можлива реалізація керування з прогнозом динаміки транспортних потоків.

Четверте покоління - керування дорожнім рухом автоматичне у реальному часі, коли за допомогою детекторів транспорту забезпечується збір інформації на контролери, а адаптивні керуючі програми перемикають світлофори перехресть, залежно від реального стану транспортних і пішохідних потоків.

Досвід показав, що у тижневому циклі регулювання слід використовувати не менше шести програм керування (ПК) світлофорами, а з урахуванням зміни швидкостей при зміні погодних умов - 12 або навіть 18. Розрахунок такої бібліотеки програм передбачає використання інформації про інтенсивність транспортних потоків, що на етапі початкового впровадження телемеханічних систем був практично неможливий.

Протягом 60-х років у Великобританії та частково у США і Японії активно велися роботи зі створення алгоритмів розрахунку параметрів світлофорного регулювання. На підставі роботи Вебстера (FJWebster), що стала класичною, 1958 року була розроблена та програмно реалізована низка алгоритмів наближеного, а потім і точного розрахунку керуючих параметрів на окремих перехрестях [33].

На початку 70-х років відбулася подія, що призвела до революційних змін у технології керування світлофорною сигналізацією - у Великобританії групою співробітників TRRL (Transport and Road Recearch Laboratory) під керівництвом Д. Робертсона був розроблений і програмно реалізований метод розрахунку ПК TRANSYT, що дозволяє будувати ПК для транспортних мереж довільної конфігурації та використовує інформацію про інтенсивність транспортних потоків, взаємозв'язках між потоками на сусідніх перехрестях [32].

Досвід робіт з розрахунком керуючих програм показав, що для отримання вихідних даних необхідно проводити трудомістке обстеження транспортних потоків. Це стимулювало проведення робіт з автоматизації обстеження та створення різного типу датчиків транспортних потоків. Наявність надійних датчиків та досвід їх експлуатації при зборі вихідних даних для розрахунку ПК природним чином підштовхнули до ідеї включення цього розрахунку до контуру керування, що і було реалізовано у системах 3-го покоління. У свою чергу, наявність датчиків призвело до подальшого розвитку алгоритмів керування та створило передумови для появи систем 3-го і 4-го поколінь.

За призначенням і ступенем технічної оснащеності АСКДР поділяються на дві основні групи - магістральні та загальноміські АСК. Магістральні КСУ координованого керування (КК) поділяються на ? безцентрові КСУ КК, централізовані КСУ КК і централізовані інтелектуальні КСУ КК. Загальноміські системи керування можуть бути спрощені або інтелектуальні.

Безцентрові КСУ КК характеризуються тим, що для них відсутня необхідність створення центру керування. Вони виконуються у двох модифікаціях. За однією з них синхронізацію роботи контролерів реалізує один з них, що є головним. Цей контролер, так званий "координатор", пов'язаний лінією зв'язку із кожним з інших контролерів, причому ця лінія може бути або однієї для всіх і до неї підключаються паралельно інші контролери (така система називається багатоточковою, або паралельною), або до кожного контролера прокладена своя лінія зв'язку (система точка - точка або радіальна) (рис. 8.10) - нижній рівень ієрархії керування.

Централізовані АСК КК характеризуються наявністю центру зонального керування (зональний контролер), який пов'язаний з дорожніми контролерами радіальними лініями зв'язку (на рис. 8.11 лінїі Л1...Л64). Як правило, централізовані АСУ КК характеризуються можливістю здійснювати багатопрограмне КК з перемиканням програм за часом доби.

Централізовані інтелектуальні АСК КК характеризуються тим, що у їх складі на даній дорожній мережі з'являються встановлені детектори транспорту. Інформація від детекторів транспорту передається по лініях зв'язку у контролер зонального центру керування (КЗЦ), у якому встановлена промислова ЕОМ, яка має можливість змінювати плани координації у залежно від транспортної ситуації на магістралі. Залежно від технічних характеристик, до КЗЦ може бути підключено до 64 ліній від дорожніх локальних контролерів, що дозволяє реалізувати автоматизоване керування цілим районом або невеликим містом. Загальноміські АСКД характеризуються підключенням до центру керування не лише однієї магістралі, на якій реалізується КК, а всіх магістралей з КК.

Рисунок 8.11 - Зональний контролер

Крім того, подібні системи мають у своєму складі так званий контур диспетчерського керування, що включає у себе підсистему телевізійного нагляду за рухом, підсистему відображення інформації про дорожню обстановку та засоби безпосереднього диспетчерського керування світлофорною сигналізацією і керованими знаками диспетчерським персоналом центру керування.

Інтелектуальні ЗАСКД дозволяють керувати дорожнім рухом на міських магістралях безперервного руху у комплексі з мережний координованим світлофорним регулюванням. Завдання такої системи полягає у роботі у трьох напрямах. У першому з них - це координоване керування роботою виїздів на дорогу безперервного руху з метою забезпечення резерву пропускної здатності на ній, тобто забезпечення цієї самої безперервності. Другий напрям - це керування з'їздами на магістралі звичайного типу. Якщо на них у точках з'їздів існує затор, то завдання системи - обмежити з'їзд з тим, щоб черга на ньому не почала блокувати магістраль безперервного руху. Третій напрям - це автоматичне виявлення ДТП або затору на магістралі й забезпечення диспетчера інформацією про те, що трапилося.

Інтелектуальні ЗАСКД включають у себе потужні керуючі обчислювальні комплекси, розташовані у центрі керування рухом, та мережу динамічних інформаційних табло, розташованих у стратегічних точках дорожньої мережі. Такі системи здійснюють безперервний автоматичний моніторинг транспортних потоків у дорожній мережі та на основі зібраної інформації не лише дозволяють керуючим комплексам здійснювати автоматичне адаптивне керування дорожнім рухом, але і забезпечують учасників руху інформацією про транспортну обстановку та тим самим дозволяють перерозподіляти транспортні потоки по мережі. Структурно центр керування загальноміських ЗАСКД являє собою потужний обчислювальний центр із задачею як спостереження за станом транспортної мережі, так і керування нею. До її складу входять численні АРМ фахівців дорожньої служби, які через модуль зв'язку отримують інформацію від дорожніх і локальних контролерів та відповідно передають на зональні контролери керуючі програми (рис. 8.12).

Рисунок 8.12 - Структура загальноміських ЗАСКДР

До задач таких АСКДР зазвичай належить керування реверсивними смугами та просто керування рухом по окремих смугах. Інформацію про необхідність перемикання руху диспетчери отримують або від детекторів транспорту на дорогах, або через відеокамери, установлені на головних магістралях і перехрестях міста.

На численних моніторах центру керування міським рухом одночасно виведені всі перехрестя та ділянки, де встановлені відеокамери. За необхідності найбільш відповідальна ділянка або така, що вимагає втручання диспетчера, виводиться на великий екран, що дозволяє детально розглянути ситуацію та прийняти рішення.

Автоматизовані системи управління, оброблення та аналізу інформації

Інформаційні системи можуть функціонувати і із застосуванням технічних засобів, і без такого застосування. Це питання економічної доцільності. У залежності від ступеня автоматизації інформаційних процесів у системі управління організацією ІС класифікують на ручні, автоматичні та автоматизовані.

Ручні ІС характеризуються відсутністю сучасних технічних засобів переробки інформації і виконанням всіх операцій людиною. Наприклад, про діяльність менеджера у фірмі, де відсутні комп'ютери, можна говорити, що він працює з ручною ІС.

Автоматичні ІС виконують всі операції по переробці інформації без участі людини.

Автоматизовані ІС припускають участь в процесі обробки інформації і людини, і технічних засобів, причому головна роль відводиться комп'ютеру. У сучасному терміну "інформаційна система" вкладається обов'язково автоматизація системи. Автоматизовані ІС, враховуючи їх широке використання в організації процесів управління, мають різні модифікації і можуть бути класифіковані, наприклад, за характером використання інформації та по сфері застосування.

Зростання обсягів інформації в інформаційній системі організацій, потреба в прискоренні і більш складних способах її переробки викликають необхідність автоматизації роботи інформаційної системи, тобто автоматизації обробки інформації.

У неавтоматизованій інформаційній системі всі дії з інформацією і рішення здійснює людина. Автоматизація процесів обробки інформації призводить до появи в рамках алгоритмів обробки вирішальних правил, що може призвести до переростання "чистої" інформаційної системи в інформаційну систему управління. В рамках останньої частково реалізовані і функції людини щодо прийняття рішень.

Автоматизована інформаційна система управління організацією - взаємопов'язана сукупність даних, обладнання, програмних засобів, персоналу, стандартів процедур, призначених для збору, обробки, розподілу, зберігання, видачі (надання) інформації відповідно до вимог, що випливають з цілей організації [б, 9,10,12,14]. Як правило, це система для підтримки прийняття рішень і виробництва інформаційних продуктів, що використовує комп'ютерну інформаційну технологію, а також персонал, який взаємодіє з комп'ютерами та телекомунікаціями. Технологія роботи в комп'ютеризованій інформаційній системі повинна бути доступна для розуміння фахівцям. Система забезпечує підтримку динамічної інформаційної моделі економічного об'єкту для задоволення інформаційних потреб користувачів і для прийняття управлінських рішень.

Зазвичай, автоматизовані ІС включають автоматизовані робочі місця (АРМ) фахівців, засоби комунікації і обміну інформацією. Все це дозволяє ефективно автоматизувати роботу персоналу. Ефективність застосування ІС для управління економічними об'єктами (підприємствами, банками, торговими організаціями, державними установами і т.д.) залежить від здатності оперативно готувати управлінські рішення, адаптуватися до змін зовнішнього середовища та інформаційних потреб користувачів.

Обов'язкові складові автоматизованої ІС представлена на рис.2.4.

Рис. 2.4. Складові автоматизованої ІС

Характеристика структурних елементів ІС:

Інформаційна технологія - це інфраструктура, що забезпечує реалізацію інформаційних процесів (збирання, обробки, накопичення, зберігання, пошуку і розповсюдження інформації). IT призначені для зниження трудомісткості процесів використання інформаційних ресурсів, підвищення їх надійності і оперативності. В склад IT входять апаратні та програмні засоби, дані, телекомунікації.

Функціональні підсистеми - це спеціалізовані програми, що призначені забезпечити обробку і аналіз інформації для підготовки даних та прийняття рішень в конкретній функціональній області на базі IT. В склад функціональних підсистем і додатків входять - виробництво, бухгалтерія, фінанси, кадри, маркетинг, збут.

Управління ІС - це компонент, який забезпечує оптимальну взаємодію IT, функціональних підсистем і пов'язаних з ними фахівців, розвиток ІС протягом всього життєвого циклу. ІС здійснює управління персоналом, користувачами, оперативне, фінансове, безпекою, якістю, розвитком ІС.

Кожна автоматизована ІС орієнтована на виконаній певних функцій у відповідній області застосування. ІС умовно розділяються на наступні основні категорії (рис.2.5) [9]:



Рис. 2.5. Категорії автоматизованих IC

Економічні інформаційні системи (ЕІС), пов'язані з наданням і обробкою інформації для різних рівнів управління економічними об'єктами. Ця інформація дозволяє здійснювати функції обліку, контролю, аналізу, планування і регулювання, з метою прийняття ефективних управлінських рішень. За рівнями управління ЕІС поділяються на державні, регіональні та муніципальні. За об'єктами управління ЕІС поділяють на промислові та непромислові.

Системи підтримки прийняття рішень (СППР) - це аналітичні ІС, що забезпечують можливості вивчення стану, прогнозування, розвитку і оцінки можливих варіантів поведінки на основі аналізу даних, що відображають результати діяльності об'єкту на протязі певного часу. СППР виробляють інформацію, яка приймається людиною до відома та на підставі якої приймається рішення.

СППР являють собою системи, розроблені для підтримки процесів прийняти рішень менеджерами у складних слабоструктурованих ситуаціях, пов'язаних із розробленням та прийняттям рішень. На розвиток СППР істотний вплив справили вражаючі досягнення в галузі інформаційних технологій, зокрема телекомунікаційні мережі, персональні комп'ютери, динамічні електронні таблиці, експертні системи.

На рівні стратегічного управління використовується ряд СППР, зокрема для довго-, середньо- і короткострокового, а також для фінансового планування, включаючи систему для розподілу капіталовкладень. Орієнтовані на операційне управління СППР застосовуються в галузях маркетингу (прогнозування та аналіз збуту, дослідження ринку і цін), науково-дослідних та конструкторських роботах, в управлінні кадрами. Операційно-інформаційні застосування пов'язані з виробництвом, придбанням та обліком товарно-матеріальних запасів, їх фізичним розподілом та бухгалтерським обліком.

Виконавчі інформаційні системи (BIС) - це комп'ютеризовані системи, які призначені для забезпечення поточною і відповідною інформацією топ- менеджерів для підтримки виконавчих рішень на базі використання мережних робочих станцій. ВІС є інструментальними засобами забезпечення підготовлених на носіях звітів у сталому форматі або інструкцій для виконавчих керівників вищого рівня. Вони пропонують якісну підготовку звіту і можливості для навчання. ВІС відносять до класу спеціалізованих СППР, що допомагають виконавцям аналізувати важливу інформацію і використовувати відповідні інструментальні засоби, щоб направляти її для створення стратегічних рішень в організації. Так, ВІС допомагають виконавцям розробляти більш точне і актуальне цілісне зображення операцій організації, а також і конкурентів, постачальників та споживачів (замовників).

Спеціалізація ВІС - моніторинг подій і трендів як внутрішніх, так і зовнішніх. Володіючи своєчасною і більш широкою інформацією та відповідними інструментальними засобами, менеджери вищого рівня краще готуються до прийняття стратегічних змін для використання можливостей організації і усунення проблем. ВІС можуть бути конкурентною зброєю і інструментальним засобом стратегічного планування; покращувати якість рішень, що створюються на вищому рівні; зменшувати обсяг часу на виявлення проблем і можливостей; поліпшувати якість планування на верхніх рівнях управління організацією; забезпечувати механізм для поліпшення контролю в організації та швидший і кращий доступ до даних і моделей.

Оскільки ВІС призначені для верхнього управління і для розгляду стратегічних альтернатив, система повинна бути більш адаптованою до процесу управління, ніж загальні СППР. Окрім того, розробники мають використати творчий підхід у розвитку ініціатив для заохочення використання системи вищим керівництвом. Проектування ВІС має керуватися більш ретельно, ніж інші розроблення СППР, враховуючи тип рішень і тип користувача.

Інформаційно-пошукові системи роблять введення, систематизацію, зберігання, видачу інформації за запитом користувача без складних перетворень даних.

Інформаційно-обчислювальні системи здійснюють всі операції переробки інформації за певним алгоритмом. Серед них можна провести класифікацію за ступенем впливу виробленої результатної інформації на процес прийняття рішень і виділити два класи: керуючі та ті що радять.

Керуючі ІС виробляють інформацію, на підставі якої людина приймає рішення. Для цих систем характерні тип завдань розрахункового характеру і обробка великих обсягів даних.

ІС, що радять виробляють інформацію, яка приймається людиною до відома і не перетворюється негайно в серію конкретних дій. Для них характерна обробка знань, а не даних. Для цих систем характерні тип завдань розрахункового характеру і обробка великих обсягів даних.

Крім всіх перерахованих категорій ІС ще є інтегровані інформаційні системи, які призначені для автоматизації всіх функцій управління, щодо функціонування економічного об'єкту (від виконання наукових досліджень, проектування, виготовлення, випуску і збуту до аналізу експлуатації системи) [6].

Принципи проектування інформаційних систем

В даний час інформаційна індустрія стала новою галуззю технологій, що приносить користувачам велику вигоду. Тому у сучасних умовах керівник організації повинен володіти знаннями методичних основ створення ІС. Знання методичних основ створення і використання ІC тісно пов'язано з розвитком і вдосконаленням управлінських процесів.

Основоположником кібернетики (науки про системи і методи управління) є Норберт Вінер (США). Праці його послідовників стали фундаментом теорії автоматичного управління. Це наука про загальні закони отримання, зберігання, передачі і перетворення інформації в складних системах управління. Застосування комп'ютерної техніки для вирішення задач управління привело до розвитку теорії інформації, теорії кодування, сформувався самостійний науковий напрям інформатика. Результати цих наукових досліджень полягли в основу розробки методології застосування технічних і програмних засобів для вирішення задач різної практичної спрямованості.

...