Системи підтримки прийняття рішень

У структуру СППР-генератора входять наступні компоненти: керування інтерфейсом користувача, керування поданням даних, керування базою даних, керування вибором даних, керування аналізом і т.п. Керування поданням даних дозволяє здійснити вибір відображення даних - у вигляді таблиць, графіків або командних процедур. Керування базою даних зводиться до керування електронною таблицею. Керування вибором даних реалізується за допомогою СКБД, яка включає засоби ведення словника даних.

СППР-інструментарій - це пакети програмних засобів, які можуть використовуватися для створення як прикладних СППР, так і СППР-генераторів.

Ще одна класифікація СППР - це групування систем на основі ступеня залежності ОПР у процесі прийняття рішень. Дана класифікація передбачає наступні види підтримки, здійснюваної СППР: термінальну, групову та організаційну.

Термінальна підтримка здійснюється в тому випадку, коли ОПР має відповідні повноваження та відповідає за прийняття рішення і забезпечення його реалізації

Групова підтримка здійснюється в тому випадку, коли рішення приймаються в результаті взаємодії між декількома ОПР.

Організаційна підтримка здійснюється у випадку, коли ОПР приймає тільки частину рішень, яка передається іншим ОПР для наступної роботи.

Інформацію про різні підходи до класифікації СППР подаано в табл. 6.1.

Таблиця 6.1.

Класифікація СППР

Метод контрольних запитань - один з методів психологічної активізації творчого процесу, який полягає в тому, щоб підвести людину до вирішення задачі за допомогою навідних запитань.

Основний інструмент даного методу - переліки контрольних запитань, які формуються фахівцями відповідної предметної області та далі виступають як напрямні евристики в процесі вирішення задач (приклад 7.1).

Достоїнства методу полягають у тому, що він простий, універсальний і ефективний (якщо аналіз ведуть професіонали). Крім того, використанню даного методу практично не треба вчитися. Але є й недолік: цей метод може вести від творчого рішення, орієнтуючи мислення на аналогічну ситуацію.

Спочатку метод контрольних запитань призначався для активізації винахідницької діяльності. У США найбільше поширення одержав список запитань А. Осборна, який включає запитання типу «Що можна в технічному об'єкті зменшити?», «Що можна в технічному об'єкті замінити?». Цікавий список запитань був опублікований в американському журналі "Продакт эндженеринг" в 1965 році. До цього списку увійшли наступні запитання: Як ця проблема була б вирішена в минулому? В епоху доісторичної техніки? У майбутньому? Чи створювалося що-небудь аналогічне в минулому в якій-небудь області техніки?

Приклад 7.1. Список контрольних запитань на тему: «Аналіз реалізації цілей фірми»

1. На якому етапі розвитку знаходиться Фірма?

2. Чи потрібна Фірма суспільству?

3. Чи знає директор, що треба робити, щоб Фірма процвітала?

4. Чи має він гнучку ідеальну стратегію розвитку Фірми? Чи шукає він роботу під наявних людей або він готовий змінити структуру Фірми відповідно до нових задач? Чи володіє він системним і функціональним підходами.

5. Чи готова Фірма до краху? Чи готова Фірма до краху своїх постачальників?

6. Сильні й слабкі сторони Фірми. Які завдання багато років не вирішуються? Які підсистеми Фірми відстають у розвитку?

7. Чи добре вивчається ринок? Чи талановитий директор з маркетингу? Чи активні брокери, чи професійний товарознавець?

8. Мінімаксный аналіз: Які граничні можливості розвитку Фірми в даному регіоні? Скільки можуть купити у Фірми? Чому купують так мало?

9. Що відбудеться, якщо Фірма перестане функціонувати? Що буде з людьми, директором, майном?

10. Може, треба продавати не тільки товар, але й послуги?

11. Які фактори в роботі Фірми найбільш шкідливі для Фірми?

12. Як подібні проблеми вирішують японці?

Реалізація методу контрольних запитань за допомогою СППР включає наступні етапи:

1. До сценарію діалогу СППР включаються переліки контрольних запитань, сформовані експертами у відповідній предметній області.

2. У ході сеансу вирішення проблеми СППР пропонує ОПР контрольні запитання як напрямні евристики. Вибір з класифікатора типу проблемної ситуації задає фільтр для відбору переліку запитань.

3. ОПР відповідає на запитання. При відповідях на запитання проясняється ситуація та вирішуються поставлена проблема.

4. Надалі база СППР поповнюється переліками запитань, які надходять від ОПР. Кожне запитання забезпечується індексами, які відносять його до того або іншого типу проблемної ситуації.

7.2 МЕТОДИ, ЯКІ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ НА СТАДІЇ 2 «ФОРМУВАННЯ АЛЬТЕРНАТИВ»

Метод морфологічного аналізу - це метод вивчення всіх можливих комбінацій значень параметрів досліджуваної системи.

Даний метод призначений для виявлення множини альтернативних варіантів досліджуваної або проектованої системи. Суть методу полягає в систематичному дослідженні всіх можливих варіантів, які випливають із закономірностей побудови (тобто морфології) аналізованого об'єкта. Технологія морфологічного аналізу включає три етапи:

1. Формування переліку основних параметрів системи (її елементів, функцій, властивостей і т.п.).

2. Формування списку можливих значень кожного параметра.

3. Складання всіх можливих варіантів системи шляхом сполучення різних значень її параметрів.

Вважається, що при такому систематичному обстеженні об'єкта, у поле зору дослідника можуть потрапити ті альтернативні варіанти його параметрів, які не були враховані раніше.

Результати 1 і 2 етапів морфологічного аналізу оформляються у вигляді таблиці, яка отримала назву морфологічного ящика (табл. 7.1). Далі оцінюється ефективність складених варіантів системи та вибирається найкращий варіант.

Реалізація методу морфологічного аналізу в СППР передбачає:

1) створення бази параметрів різних видів систем;

2) створення бази можливих значень параметрів для різних видів систем;

3) організацію відповідного інтерфейсу користувача з виводом на екран морфологічної таблиці.

Таблиця 7.1

Морфологічний ящик

7.3 МЕТОДИ, ЯКІ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ НА СТАДІЇ №3 «ОЦІНКА АЛЬТЕРНАТИВ»

Метод аналізу ієрархій - метод розв'язання багатокритерійних задач, якы включають якісні та кількісні чинники, ґрунтований на представленні задачі у вигляді ієрархічної структури.

Етапи МАІ:

Етап 1. Структуризація проблеми вибору у вигляді ієрархії.

Етап 2. Попарне порівняння критеріїв та порівняння критеріїв альтернатив.

Результати суб'єктивних парних порівнянь оцінюються за спеціальною шкалою (табл. 7.2).

Етап 3. Синтез пріоритетів.

Етап 4. Оцінка узгодженості суджень експертів.

Таблиця 7.2

Шкала парних порівнянь

Размещено на Allbest.ru