Несучі конструкції розраховані на дію повітряної хвилі ядерного (звичайного) вибуху згідно з класом сховища. Маса 1 м² огороджуючих конструкцій повинна бути для сховищ I - III класів не менше 1500 кг, а для інших класів - не менше 1 100 кг.

У масу перекриття входить маса встановленого обладнання (не більше 200 кг на 1 м - займаної площі), а також маса шару ґрунту на перекритті.

Захист входів та інших пройм у захисних спорудах цивільної оборони (сховищах і укриттях проти радіації) здійснюється шляхом встановлення типових захисних і герметичних дверей, воріт і ставень згідно з класом захисних споруд і місцем їх розташування та можливими надзвичайними ситуаціями.[34]

Герметизація сховищ виконується для виключення проникнення всередину сховищ отруйних речовин, радіоактивної пилі, біологічних аерозолів, газоподібних продуктів горіння при пожежах і затікання повітряної ударної хвилі, а гідроізоляція - для виключення проникнення ґрунтових і поверхневих вод.

Сховища обладнуються механічними системами припливної і припливно-витяжної вентиляції для підтримання допустимих теплових, вологих та газових параметрів повітря протягом всього часу перебування в них людей.

Система вентиляції сховищ повинна забезпечувати нормальну її роботу з режиму чистої вентиляції протягом 48 годин і в режимі фільтровентиляції - 12 годин.

У сховищах, що розташовані в зонах можливих масових пожеж або сильної загазованості території шкідливими речовинами від вторинних факторів, передбачено режим повної ізоляції з регенерацією внутрішнього повітря з розрахунковою тривалістю режиму протягом 6 годин.

У систему вентиляції входять окремі забірні канали повітря для різних режимів, противибухові пристрої з розширювальними камерами, що встановлюються на забірних і витяжних каналах, фільтри проти пилу, фільтри-поглиначі, вентилятори, розвідна система, герметичні клапани, витяжний канал (у сховищах, які обладнані для роботи в режимі повної ізоляції, окрім того, засоби регенерації) і теплоємний фільтр.

Сховища обладнуються центральним опаленням у вигляді самостійного відгалуження від загальної опалювальної мережі об'єкту або будинків і споруд.

Для забезпечення водою сховище обладнується підключеним до зовнішньої водопровідної мережі водопроводом. На вводі водопровідної мережі встановлюється запірна арматура. На випадок виходу з ладу зовнішніх водопровідних мереж передбачено ємності для аварійного запасу води. [35]

Електрозабезпечення сховища виконується від зовнішньої мережі міста або суб'єкта господарської діяльності.

У сховищах великої місткості або на групу близько розташованих сховищ робиться захисна дизельна електростанція на випадок виходу з ладу зовнішнього джерела електрозабезпечення. У сховищах без дизельної електростанції використовуються місцеві джерела освітлення. Освітленість приміщень у цих випадках не нормується.

Сховища повинні мати телефонний ввід і радіотрансляційну точку.

Захисні властивості сховищ, які швидко зводяться, встановлюються аналогічно як для сховищ, що будуються в мирний час. Місткість сховищ визначається наявністю вільних місць для їх будівництва і приймається, як правило, від 50 до 300 чоловік.

Таким чином, розглянувши питання «Сховища цивільної оборони» можна зробити висновок, що сховища цивільної оборони є одним із основних засобів захисту населення у надзвичайних обставинах мирного та воєнного часів. Вони забезпечують комплексний захист укритих людей від дії факторів ураження надзвичайних ситуацій.

Сховища повинні забезпечувати можливість безперервного перебування в них укритих людей протягом двох діб. Сховища обладнуються системами припливної і припливно-витяжної вентиляції, центральним опаленням, підключеним до зовнішньої водопровідної мережі водопроводом.

Електрозабезпечення сховища виконується від зовнішньої мережі міста або суб'єкта господарської діяльності, а у сховищах великої місткості або на групу близько розташованих сховищ робиться захисна дизельна електростанція.

Висновки

В ході виконання даної науково-дослідницької роботи було розроблено алгоритмічне забезпечення та програмне рішення процесу управління запасами в умовах централізованої системи постачання.

Спочатку була розглянута класифікація моделей управління запасами. Основною ознакою, що характеризує ту чи іншу модель управління запасами, є попит. Для даної предметній області, серед розглянутих моделей, найбільш адекватними є: модель із детермінованим динамічним попитом та модель із вірогідним нестаціонарним попитом.

Була розглянута класифікація методів прогнозування. Необхідно було обрати метод для прогнозування попиту по багатьом видам товарів. Експертні методи не підходять через велику вартість побудови прогнозу. Казуальні методи не підходять через необхідність виконання великого обсягу робіт по визначенню чинників, що впливають на поведінку прогнозованого показника. Найбільш прийнятними є методи прогнозування часових рядів, серед яких була обрана методологія Бокса-Дженкінса. В методології Бокса-Дженкінса не передбачається якої-небудь особливої структури в даних часових рядів, для яких робиться прогноз.

Відповідно до обраних математичних моделей розроблено алгоритмічне забезпечення і на його основі розроблено програмне рішення.

Для визначення найбільш доцільної моделі управління запасами для даної предметної області, були проведені чисельні розрахунки. За допомогою розробленого програмного рішення були визначені терміни та обсяги замовлень. Потім були розраховані сумарні витрати підприємства, при використанні кожної із моделей. На основі розрахунків зроблено висновок, що, при описаних вхідних даних і описаних методах прогнозування, використання моделі із вірогідним нестаціонарним попитом є більш доцільним, ніж використання моделі із детермінованим динамічним попитом.

Список джерел інформації

Перелік джерел, на які надані посилання в тексті

1Гаджинский А. М. Логистика: Учебник для высших и средних специальных учебных заведений.-М.: Информационно-внедренческий центр "Маркетинг", 1999.

2Скоробогатова Т.Н. Логистика: Учебное пособие: 2-е изд.-Симферополь: ООО «ДиАйПи», 2005.

3Григорьев М.Н., Долгов А.П., Уваров С.А. Управление запасами в логистике: методы, модели, информационные технологии: Учебное пособие. - СПБ.: Изд. Дом «Бизнес-пресса», 2006.

5 Рижиков Ю. И. Теория очередей и управление запасами.-СПБ.: Питер, 2001.

6 Стерлигова А. Н. Управление запасами в цепях поставок: Учебник.-М.: ИНФРА-М, 2008.

7 Нефьодов Л.І., Овчаренко В.Є., Маркозов Д.О. Математичні моделі управління запасами різного ступеню визначеності попиту // Технология приборостроения. - Д.: ДПИ. - 2007. - №21. - Т.1. - с.31-36.

8 Ханк Д.Э., Уичерн Д.У., Райтс А.Дж. Бизнес прогнозирование, 7-е издание.: Пер. с англ.-М.: Издательский дом «Вильямс», 2003.

9 Четыркин Е.М. Статистические методы прогнозирования. Изд. 2-е, перераб. и доп.-М., «Статистика» , 1977.

10 Фаулер М., Скотт К. UML. Основы. - Пер. с англ.-СПБ: Символ-Плюс, 2002.

11 Гома Х. UML. Проектирование систем реального времени, параллельных и распределенных приложений: Пер. с англ.-М: ДМК Пресс, 2002.

12 Якобсон А., Буч Г., Рамбо Дж. Унифицированный процесс разработки программного обеспечения.-СПБ: Питер, 2002.

13 Конолли Т. Базы данных: проектирование, реализация и сопровождение.-М.: «Вильямс», 2001.

14 Закон України «Про охорону праці». - Введений 21.11.02.

15 Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища». - Введений 25.06.1991.

16 Кодекс законів про працю Україні. - Введений 10.12.1971.

17 НПАОП 0.00-1.31-99 Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин. - Введений 10.02.99.

18 ГОСТ 12.0.003-74* ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация. - Введен 18.11.74.

19 ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. - Введен 10.07.88.

20 СНиП 2.04.05-91 Отопление, вентиляция и кондиционирование.-М.: Стройиздат. - Введен 01.01.92.

21 СНиП II-4-79 Естественное и искусственное освещение.-М.: Госстрой СССР, 1979.

22 ГОСТ 12.1.003-83* ССБТ. Шум. Общие требования безопасности.-Введен 01.07.84.

23 Норми радіаційної безпеки України. НРБУ-97.-М.: Енергоатомвид, 1998.

24 ДНАОП 0.03-3.06-80. Санітарно-гігієнічні норми допустимих рівнів іонізації повітря виробничих та громадських приміщень.- Чинний з 01.01.81.

25 ГОСТ 12.2.007.0-75 ССБТ. Изделия электрические. Общие требования безопасности.- Введен 01.01.76.

26 ГОСТ 12.1.045-84 ССБТ. Электрические поля. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля. - Введен 01.07.1985.

27 ПУЭ-87. Правила установки электрооборудования.-М.: Энерогоатомиздат, 1988.

28 ГОСТ 14255-69. Аппараты электрические напряжением до 1000В. Оболочки. Степени защиты.- Введен 01.01.78.

29 ГОСТ 12.1.030-81. Электробезопасность. Защитное заземление, зануление. - Введен 01.07.81.

30 ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования.- Введен 01.07.91.

31 НАПБ Б 07.005-86. Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности.- Введен 01.01.87.

32 Закон України "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру", УПУ № 1809 - ІІІ, 2000 р.

33 Шоботов В.М. Цивільна оборона: Навчальний посібник. - К.: Знання, 2006.

34 Стеблюк М.І. Цивільна оборона: Підручник.-К.: Знання, 2006

35 Кулаков М.А. та ін. Цивільна оборона.-Харків: «Факт», 2008.

36 Баркалов С.А., Бурков В.Н., Курочка П.Н., Образцов Н.Н. Задачи управления материально-техническим снабжением в рыночной экономике.-М.: ИПУ РАН, 2000.

37 Бауэрсокс Дональд Дж. Клосс Дейвид Дж. Логистика: интегрированная цепь поставок. 2-е изд. / Пер. с англ.-М.: ЗАО «Олимп-Бизнес», 2005.

38 Грешилов А.А., Стакун В.А, Стакун А.А. Математические методы построения прогнозов.-М.: Радио и связь, 1997.

39 Инютина К.В. Повышение надежности и качества снабжения.-Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1983.

40 Инютина К.В. Совершенствование планирования и организация материально-технического снабжения производственных объединений.-Л.: Машиностроение, 1986.

41 Лагуткин В.М., Соколов Р.Г. Комплексное снабжение: проблемы, перспективы.-М.: Экономика, 1989.

42 Ледин М.И. Управление запасами (экономико-математические методы).-М.: Знание, 1978.

43 Лотоцкий В.А., Мандель А.С. Модели и методы управления запасами.-М.: Наука, 1991.

44 Мюллер, Р. Базы данных и UML.-M.: Лори, 2002.

45 Рыжиков Ю.И. Теория очередей и управление запасами.-СПБ: Питер, 2001.

46 Сток Дж. Р., Ламберт Д.М. Стратегическое управление логистикой: Пер. с 4-го англ. изд.-М.: ИНФРА-М, 2005.

47 Трофимов С.А. CASE-технологии: практическая работа в Rational Rose. Изд. 2-е.-М.: Бином-Пресс, 2002.

48 Хомоненко А.А., Цыганков В.М., Мальцев М.Т. Базы данных.-СПБ.: Корона, 2002.

49 Чекалов А.П. Базы данных: от проектирования до разработки приложений.-СПБ.: БХВ - Петербург, 2003.

50 Шрайбфедер Дж. Эффективное управление запасами: Пер. с англ. - 2-е изд.-М.: Альпина Бизнес Букс, 2006.

Размещено на Allbest.ru