ВСТУП

Метою дипломного проекту є побудова інформаційної системи клієнт-банк. На мою думку, дана задача сьогодні є актуальною, особливо з погляду перспектив входження України до Європейського союзу.

В останні роки банківська система нашої країни переживає бурхливий розвиток. Сьогодні все більше банків робить ставку на професіоналізм своїх співробітників і нові технології.

Досвід описаної локальної дистанційної системи управління банківським рахунком (вкладом) показав наступне: система виявилася досить ефективною. Хоча ця система особливо не рекламувалась, за короткий час керівники та бухгалтери багатьох як великих, так і малих підприємств встановлювали систему «Банк-Клієнт», яка зручна, проста, і на багато полегшує роботу.

Комунікаційні відділи в банках забезпечують суб'єктам дистанційної платіжної системи доступ до мереж передачі даних.

Використання спеціальних високопродуктивних ліній комунікації обумовлено необхідністю передачі великих обсягів даних між географічно розподіленими учасниками дистанційно-платіжною системою.

Завдання, які були поставлені при написанні бакалаврського проекту включають наступні елементи:

· вирішення теоретичних питань, тобто виявлення сутності понять, явищ, процесів банківської діяльності та подальше вдосконалення їх вирішення, а також розроблення ознак, рівнів функціонування, критеріїв ефективності, принципів та умов застосування;

· вивчення практики вирішення проблем у банківській діяльності, виявлення їх типового стану, вад і труднощів, їх причин, типових особливостей передового досвіду;

· обґрунтування необхідної системи заходів щодо вирішення даної проблеми;

· експериментальна перевірка запропонованої системи заходів стосовно відповідності її критеріям оптимальності, тобто досягнення максимально важливих у відповідних умовах результатів вирішення цих проблем при певних затратах часу і зусиль;

· розроблення методичних рекомендацій та пропозицій щодо використання результатів дослідження на практиці.

Вирішення задачі несе за собою підвищення ефективності системи клієнт -банк та практичне застосування цієї моделі в банках для доказу її ефективності та доцільності.

Для вирішення поставлених завдань були використані такі методи:

при створенні автоматизованої системи з формування документальної звітності банку - методи “Дослідження рішень” (Decision Research) та “Процес впровадження” (Implementation Process); при аналізі відповідних критеріїв автоматизованої системи для вибору найкращої альтернативи - методи штучного інтелекту, а саме субметоди нейромережа.

Дипломний проект складається з трьох розділів, які логічно пов'язані між собою.

Перший розділ є теоретичним. В ньому подано стислу характеристику предметної області. Також приділено увагу особливостям предметної області, які впливають на організацію автоматизованої системи, комп'ютерну технологію розв'язання задач. В розділі обґрунтовано вибір складу задач і автоматизованих функцій, вказано мету і техніко-економічну суть задачі, наведено аналіз задачі, що вирішується, а також наводиться перелік існуючих програмних засобів для підтримки прийняття рішень в даній сфері.

Також в першому розділі проаналізовано ринок готових інформаційних систем, прийнятних для реалізації сценаріїв підтримки прийняття рішень в даній системі.

В другому розділі описано сутність задачі, показано її роль і місце в діяльності банку, а також описано зв'язки даної задачі з іншими задачами і наведено схему інформаційної моделі задачі.

Також в другому розділі описано конкретні ситуації і задачі, що вимагають прийняття рішень і відповідні умови щодо їх підтримки. Для цього визначено перелік ситуацій і задач прийняття рішень, які мають бути реалізовані в автоматизованій системі з формування інформаційної системи клієнт-банк.

Третій розділ містить опис проектування моделей інтелектуального аналізу даних, баз даних для автоматизованої системи клієнт-банк. В ньому описано проектування користувацького інтерфейсу, а також проектування забезпечувальної частини в якій наведено організаційне, інформаційне, програмне та технічне забезпечення даної системи.

Також хотілося б зазначити, що дослідницька робота не велась стосовно конкретно банку. Тобто, об'єкт дослідження абстрактний і синтетичний.

При дослідженні такого об'єкта були виділені типові функції, процеси, явища, що залежать від специфіки діяльності банку. З тієї ж причини реалізовано користувацький інтерфейс, який спрощує роботу з системою та зручний у використанні. Метою дослідницької роботи було дослідження теоретичних аспектів розвитку банківських інформаційних систем; вивчення конкурентної системи автоматизації банківської роботи; аналіз ефективності впровадження бухгалтерської інформаційної системи в роботу підприємства.

Отже, необхідність подібної розробки загалом є об'єктивно необхідною. Дана проблема, можна з впевненістю сказати, буде існувати на протязі тривалого часу, і буде все більш актуальною. Тобто необхідно приділяти велику увагу створенню інформаційної системи, новим засобам і технологіям, які дозволяють полегшити вирішення подібних задач.

Для розробки даного проекту були задіяні аналітичні методи, методи порівняння, методи експертних оцінок.

Інформаційною базою для проведення дослідження слугувала спеціальна література по темі дослідження та інформація з мережі Інтернет.

РОЗДІЛ 1. ХАРАКТЕРИСТИКА ТА АНАЛІЗ ПРЕДМЕТНОЇ ГАЛУЗІ

1.1 Характеристика предметної галузі та об'єкта дослідження

Об'єкт дослідження даного бакалаврського проекту включає: механізм системи клієнт-банк, який на сьогоднішній день є недостатньо досконалий і потребує суттєвого доопрацювання.

Охарактеризувати об'єкт дослідження, можна визначивши основні поняття, які необхідні для дослідження.

Банк (від італ. banco -- лавка або стіл) - кредитно-фінансова установа, яка здійснює грошові розрахунки, акумулює грошові кошти та інші цінності, надає кредити та здійснює інші послуги за фінансовими операціями.

Клієнт - суб'єкт персональних даних, який діє у відносинах з банком як представник юридичної особи, фізичної особи - підприємця, фізичної особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, або фізичної особи без статусу господарюючого суб'єкта, або самостійно та персональні дані якого обробляються банком.

Система "Клієнт-банк" - автоматизована комп'ютерна система електронних розрахунків через модемний зв'язок.

Інтерфейс користувача (англ. user interface, UI, дружній інтерфейс) -- засіб зручної взаємодії користувача з інформаційною системою. Сукупність засобів для обробки та відображення інформації, максимально пристосованих для зручності користувача; у графічних системах інтерфейс користувача реалізовується багатовіконним режимом, змінами кольору, розміру, видимості (прозорість, напівпрозорість, невидимість) вікон, їхнім розташуванням, сортуванням елементів вікон, гнучкими налаштовуваннями як самих вікон, так і окремих їхніх елементів (файли, папки, ярлики, шрифти тощо), доступністю багатокористувацьких налаштувань.

База знань, БЗ (англ. Knowledge base, KB) -- це особливого роду база даних, розроблена для управління знаннями (метаданими), тобто збором, зберіганням, пошуком і видачею знань. Розділ штучного інтелекту, що вивчає бази даних і методи роботи із знаннями, називається інженерією знань.

Системи підтримки прийняття рішень (СППР) - це особливі інтерактивні 1С, які використовують обладнання, програмне забезпечення, дані, базу моделей і роботу менеджера з метою підтримки всіх стадій прийняття рішень у процесі аналітичного моделювання. Іншими словами, система підтримки прийняття рішень - комплекс програмних засобів, що включає комплекс різних алгоритмів підтримки рішень, базу моделей, базу даних, допоміжні та керівну програми.

Система "Клієнт-банк" - автоматизована комп'ютерна система електронних розрахунків через модемний зв'язок.

Ця програма дає можливість одночасно працювати з одними і тими ж банківськими документами з істотно віддалених один від одного робочих місць в будь-який час доби. Банк гарантує проведення поточним днем документів, надісланих до закінчення операційного дня в банку.

Дозволяє уникнути помилок і повернення документів: вже при введенні документа у вашому офісі система визначить невірність його заповнення і підкаже правильне рішення.

Забезпечує внутрішню автоматизацію в офісі: архіви всіх документів і виписок зберігаються в зручному для перегляду вигляді.

Відповідає найжорсткішим вимогам безпеки: дії будь-якого користувача, як у вашому офісі, так і в банку, фіксуються в журналах; весь обмін даними між клієнтами і банком надійно захищений; підпис електронних документів здійснюють особи, зазначені в банківських картках, за допомогою сучасних систем електронно -цифрового підпису.

Загальні відомості:

Система "Клієнт-Банк" призначена для обміну електронними документами і зв'язку між банком та його клієнтами і забезпечує клієнту можливість оперативного управління власними рахунками в банку, мінімізуючи час проходження платіжних документів.

Система "Клієнт-Банк" SCROOGE-II базується на спільних для подібних систем принципах побудови, в основі лежить механізм синхронізації баз даних.

Ключові особливості системи:

- База даних клієнтського місця реалізована на PARADOX 3.0,

- Розроблений механізм синхронізації таблиць рахунків, документів і довідників, наприклад, банків-учасників СЕП НБУ, забезпечує актуальність і достовірність даних.

- Зв'язок з банком здійснюється за допомогою Microsoft Remote Access Serviсe

(RAS) (online-реплікація) і забезпечена додатковими сервісними можливостями, зокрема, реалізований механізм обміну довільними файлами.

- В якості альтернативного методу зв'язку може використовуватися традиційний обмін протокольними файлами (offline-реплікація).

- Клієнтська частина системи "Клієнт-Банк" може функціонувати під управлінням різних операційних систем (MS DOS, Windows 95 PE і Windows 95, Russian, Windows NT 4.0 WS і Windows NT 4.0 Server).

- Розроблено кілька схем доступу до банківської базі даних, як непо -

средственно до робочої базі, так і через специфіку Proxy-сервера.

- Безпека системи "Клієнт-Банк" грунтується на алгоритмах RSA, MD5, DES і повністю відповідає вимогам НБУ, що підтверджено сертифікатом НБУ SEPK N 0016.

- Секретні ключі системи "Клієнт-Банк" можуть зберігатися на дискових носіях або пристроях Touch memory. Кожна з взаємодіючих сторін має власними засобами генерації ключів.

- Система може підтримує підлеглі взаємини між клієнтами банку.

- Реалізовано можливість використання PPTP-протоколу Microsoft, що підтримує захищений інформаційний канал при роботі через відкриту систему передачі даних, зокрема, Internet.

Можливості системи:

Клієнт-Банк дозволяє клієнтам, перебуваючи у власному офісі, виконувати наступні дії:

· - Підготовку та передачу в банк по телекомунікаційних каналах платіжних доручень на здійснення внутрішньобанківських та міжбанківських платежів,

· Листів і запитів на отримання додаткової інформації;

· Прийом з банку наступної інформації:

· Результатів обробки відправлених платіжних документів,

· Зовнішніх і внутрішньобанківських платежів, тобто всіх документів, відображаючий рух коштів по рахунках клієнтів,

· Банківських виписок руху по рахунках, у тому числі валютних і стандартного виду,

· Кредитових і дебетових реєстрів документів,

· Додаткової інформації довідкового характеру, наприклад, довідника банків НБУ - учасників СЕП, курсів і кодів валют і т.д.

· Будувати різні звітні форми по власній базі документів,

Клієнтське місце багато користувачів (підтримується принцип персонофікаціі), може працювати в локальному та мережевому режимі. Можливі імпортно-експортні обміни документами з власної клієнтської бухгалтерією за допомогою dbf-файлів фіксованого структури.

Технічні вимоги та допустимі операційні системи:

Клієнтське робоче місце може функціонувати на комп'ютерах з процесором не нижче 486 і мають ВП не менше 4M. Комп'ютер повинен бути оснащений Hayes-сумісним модемом зі швидкістю передачі не менше 2400b.

Вплив ОС виявляється тільки на комунікаційній компоненті системи - RAS.

Ця компонента підтримується для наступних ОС:

- MS DOS,

- Windows 95 PE і Windows 95 Russian,

- Windows NT 4.0 WS і Windows NT 4.0 Server.

Використання інших середовищ Windows (3.11, OSR і т.п.) не виключається, однако, в кожному окремому випадку потрібен особливий підхід.

Також є трохи завищеним вимога наявності процесора не нижче 486. Це вимога виникла з огляду на те, що система RAS дуже чутлива до класу процесора і стабільно працює, починаючи з PC486. Про процесорах 386 цього сказати не можна, проте є випадки, коли система нормально працює і на PC386. Але тут вже слід пробувати.

Службова інформація в нижньому рядку включає в себе:

- Розмір вільної оперативної пам'яті (у кілобайтах), доступною програмі Scrooge: максимальний розмір блоку, який можна запросити для роботи і весь доступний об'єм вільної оперативної пам'яті;

- Розмір вільної оперативної пам'яті, доступної транспортному драйверу захищеного режиму, що забезпечує обмін інформацією між програмою Scrooge і драйвером "IPX / SPX" або "Named Pipe" фірми Microsoft, власне здійснюють взаємодію з Microsoft SQL сервером (m: xxxxx);

- Число відкритих сполук (хендлов) з SQL сервером (h: xxxxx).

- Свідчення системного таймера (в секундах). При пасивності пристроїв управління (клавіатура, миша) щомиті декрементируется. Активізація пристроїв управління зводить його в максимально допустиме значення.

Фактично його свідчення - інтервал часу до автоматичного включений - для режиму "Блокування".

Запуск з робочого місця:

Запуск робочого місця здійснюється за допомогою BAT-файлу SCII.BAT, розташованого в підкаталозі ... \ LOCAL \.

Якщо клієнтське місце працює під MS DOS, слід розрізняти два можних варіанти запуску:

1) у тих випадках, коли під час сеансу роботи з програмою НЕ передбачається виконання зв'язку з банком - запуск системи можна робити за допомогою вказаного SCII.BAT. У цьому випадку ніяких особливих налаштувань виконувати не потрібно, хіба що включити запуск системи в меню користувача наявного файлового процесора (NC, VC і т.п.).

2) якщо ж зв'язок з банком передбачається, то запуск системи повинен виконуватися шляхом перезавантаження комп'ютера з використанням спеціальної завантажувальної дискети (див. п.3.4.1.)

Якщо на машині встановлена Windows OS-, то необхідно забезпечити вимога, щоб системі при запуску було виділено не менше 4М ОП. Найпростіше це зробити, створивши для запуску системи спеціальний ярлик (ShortCut) з необхідними налаштуваннями виділення пам'яті.

Пристрої управління програмою:

Управління програмою може виконуватися двома пристроями:

1) клавіатурою,

2) маніпулятором "миша".

За допомогою клавіатури можна виконувати команди (у цьому випадку клавіші або їх комбінації називаються "гарячими клавішами") або здійснювати набір інформації.

Поняття "комбінація клавіш" продемонструємо на прикладі: коли вказано, що необхідно виконати комбінацію Alt + F10, то це означає, що необхідно, утримуючи клавішу Alt, натиснути клавішу F10. Комбінація Ctrl + QF означає, що необхідно, утримуючи клавішу Ctrl, послідовно натиснути клавіші Q і F.

Маніпулятор миша дозволяє швидко і ефективно виконувати різноманітні дії і команди. Ми будемо розрізняти 4 види дій з мишею, кожне з яких по різному може інтерпретуватися в різних випадках:

- "Навести", (або "ткнути") - підвести курсор миші в потрібне місце екрану і короткочасно натиснути (тобто натиснути і відразу відпустити) ліву кнопку,

- "Кликнути" - те ж, що і "навести", але двократне натискання лівої кнопки з малим інтервалом між натисканнями,

- "Захопити" - ліву кнопку миші натиснути і не відпускати,

- "Перетягнути" - утримуючи ліву кнопку в "захопленні", виконати рух всій мишею до переміщення покажчика в потрібну позицію і відпустити кнопку.

Категорії користувачів:

Основне призначення клієнтського робочого місця - надання клієнту можливості управління своїми рахунками в банку шляхом набору і відсилання до банку платіжних доручень.

Відповідно до вимог, встановлених НБУ для систем "Клієнт-Банк", кожне платіжне доручення має бути підписана двома електронними підписами, так званої підписом бухгалтера та підписом директора. Підпис бухгалтера обов'язково повинна накладатися на момент введення документа в базу даних. Накладення підпису директора на документ є роздільною візою для відправлення документа в банк, без директорської візи документів банк не відправляється.

Електронні підпису документів слугують для виконання процедур аутентифікації (тобто документ створений і завірений саме тими особами, які вказані) і перевірки цілісності документа (документ надійшов у банк у тому вигляді, в якому був відправлений від клієнта).

Підписи на документ встановлюються за RSA-технології, тобто для можлиності її встановлення у користувача повинен бути RSA-ключ c відповідним типом.

Відповідно до рекомендацій НБУ клієнтське робоче місце підтримує категорії користувачів "Бухгалтер" та "Директор" (внутрішні користувачі клієнтського місця), а також спеціальну категорію "Адміністратор" (зовнішні користувачі, оскільки тільки ця категорія користувачів може здійснювати зв'язок з банком) з наступними повноваженнями :

- Бухгалтер - має право перегляду інформації в базі даних, а при наявності власного ключа бухгалтера - створення платіжного документа,

- Директор - має право перегляду інформації в базі даних, а при наявності власного ключа директора - візування документа на відправлення до банку,

- Адміністратора - включає права бухгалтера та директора, а так само має повноваження на:

- Створення нових внутрішніх користувачів,

- Зв'язок з банком,

- Адміністрування бази даних клієнтського місця і т.д.

Доступ користувача-адміністратора до банківської базі - досить делікатна справа, тому їх реєстрація виконується тільки в банку. При їх реєстрації в банку формується спеціальний *. pwd-файл (див. п. 3.3.), Імпортом якого на клієнтське місце виконується реєстрація там права користувача-адміністратора.

Користувач-адміністратор на клієнтському місці володіє всіма можливими там повноваженнями, зокрема - закладом внутрішніх користувачів. Їх кількість і типи - внутрішня справа клієнта, і вони заводяться адміністратором без оглядки на банк.

Важливо підкреслити, що клієнт може мати кількох користувачів-адміністраторів, що дозволяє відстежувати персональну відповідальність користувачів за процес зв'язку з банком.

В даний час, відповідно до листа ЦБРФ № 115-Т від 30 серпня 2006 року російським кредитним організаціям, які використовують технології дистанційного банківського обслуговування, при обслуговуванні своїх клієнтів, слід ідентифікувати не тільки особа, яка укладає договір банківського рахунку (вкладу), але також і осіб, яким надаються, або будуть надані повноваження щодо розпорядження банківським рахунком (вкладом) з використанням технологій дистанційного банківського обслуговування, банк запитує лист, де потрібно позначити коло осіб, уповноважених розпоряджатися банківським рахунком за допомогою «Клієнт-Банк».

Система "банк-клієнт" в даний час перетворюється в необхідний вид сервісу, який кожен солідний банк повинен надати своїм клієнтам. В умовах повсюдного переходу від паперового до електронного документообігу, наявність такої системи часто визначає вибір клієнтом того чи іншого банку. Крім того, при вдалій реалізації система "банк-клієнт" може використовуватися банком для організації документообігу з усіма своїми партнерами - будь-якими фізичними та юридичними особами.

1.2 Аналіз літературних джерел та практичного досвіду використання ІС і технологій в предметній галузі

Система підтримки прийняття рішень (СППР) являє собою систему, розроблену для підтримки процесів прийняття рішень менеджерами в неструктурованих або слабкоструктурованих ситуаціях, пов'язаних із прийняттям рішень.

Найвідомішими є такі чотири школи СППР:

1) Аналіз рішень (Decision Analysis);

2) Числення рішень (Decision Calculus);

3) Дослідження рішень (Decision Research);

4) Процес впровадження (Implementation Process).

Кожна з них являє собою окремий напрям щодо перспекти- ви створення СППР, хоча в “чистому вигляді” застосовується рідко. Узагальнення й аналіз альтернативних шкіл СППР можна проводити шляхом виділення їх однакових та відмінних характеристик.

Відмінності в методах можуть бути виявлені щодо розгляду і оцінювання ключових аспектів, ролі і впливу системи підтримки.

До таких аспектів належать:

1) Тип ситуації, пов'язаної з прийняттям рішень

2) Фаза процесу, на якій фокусується увага щодо прийняття рішення;

3) Основні цілі;

4) Цілі навчання, які мають бути досягнуті;

5) Складність ситуації (оброблення за відсутності структури);

6) Головна увага щодо розвитку (еволюції) систем;

7) Базова наукова дисципліна (предмет).

Отже, порівнявши школи створення СППР, можна зробити висновок, що вибір школи залежить від особливостей задачі, для якої необхідна підтримка прийняття рішень. Запропоновану задачу задовільняє дослідження рішень, що є відносно унікальним у тому значенні, що воно явно пов'язане з відмінністю між тим, що є (описом), і тим, що має бути (нормою). Тому дослідження рішень -- єдина школа, в рамках якої покладена ідея, що основне значення зусиль зі створення СППР пов'язане з навчанням і змінами, які виникають успеціаліста. Звідси випливає, що спеціаліст не завжди неминуче має знати більше і краще, а тому не завжди спроби застосування СППР є відповідними чи ефективними.

Системи підтримки прийняття рішень набули широкого застосування в економіках передових країн світу, причому їх кількість постійно зростає. На рівні стратегічного управління використовується ряд СППР, зокрема, для довго-, середньо- і короткострокового, а також для фінансового планування, включаючи систему для розподілу капіталовкладень, дослідження та аналіз неструктурованих даних та ін.

За основу для вирішення даної задачі взято створення СППР на основі штучної нейронної мережі, за допомогою якої доцільно буде оптимізувати рішення, які приймає спеціаліст.

Отож, визначимось в чому суть даного методу.

Оптимізацією (від латів. optimum - найкраще) називається процес знаходження екстремуму (максимуму або мінімуму) певної функції або вибору найкращого (оптимального) варіанту з безлічі можливих. Застосування методів відшукування оптимуму можливо у разі строгої постановки завдання.

Завдання оптимізації пов'язані зі знаходженням глобального екстремуму - відповідно максимуму або мінімуму - в усій допустимій області або локального екстремуму в довільно малій околиці точок цієї області. Найбільш часто використовувані методи оптимізації, методи спуску, відносяться до випадку, коли обмеження відсутні. Вони полягають в послідовності наближень до точки мінімуму, в якій кожне наступне значення виходить шляхом переміщення у напрямі градієнта при пошуку максимуму або в протилежному напрямі при пошуку мінімуму. Є деякі різновиди цього методу, що розрізняються між собою правилом регулювання кроку при переході до наступного наближення і критерієм зупинки ітераційного процесу. Складніше завдання знаходження умовного екстремуму. Вона вирішується методами, що безпосередньо узагальнюють відповідні методи пошуку безумовних екстремумів (наприклад, градієнтні методи), а також методами математичного програмування, спеціально створеного для вирішення цього завдання. Постановка завдання на оптимізацію і її рішення включає ряд етапів:

· вибір і обґрунтування мети оптимізації, завдання набору змінних;

· встановлення області виміру змінних (завдання обмежень);

· визначення виду цільової функції (функції, екстремум якої треба знайти) від цих змінних.

Параметри, що оптимізуються, повинні оцінюватися якоюсь якісною мірою - критерієм оптимальності.

Критерієм оптимальності називається кількісна оцінка параметрів об'єкту, що оптимізуються.

На підставі вибраного критерію оптимальності складається цільова функція, що є залежністю критерію оптимальності від параметрів, які впливають на її значення. Вид критерію оптимальності або цільової функції визначається конкретним завданням оптимізації. Таким чином, завдання оптимальності зводиться до знаходження екстремуму цільової функції. У завданнях оптимізації розрізняють прості і складні критерії оптимізації. Критерій оптимальності називається простим, якщо вимагається визначити екстремум цільової функції без завдання умов на які-небудь інші величини. Такі критерії зазвичай використовуються при рішенні приватних завдань оптимізації (наприклад, визначення максимальної концентрації речовини, оптимального часу перебування реакційної суміші в апараті і тому подібне).

Критерій оптимальності називається складним, якщо необхідно встановити екстремум цільової функції за деяких умов, які накладаються на ряд інших величин (наприклад, визначення максимальної продуктивності при заданій собівартості, визначення оптимальної температури при обмеженнях по термостійкості каталізатора та ін.).

Серед об'єктів, що оптимізуються, виділимо об'єкти, для яких існує математичний опис. В цьому випадку залежність показника якості від параметрів, що оптимізуються, відома. Для таких об'єктів є достатній об'єм апріорної інформації. Існує також великий клас об'єктів, для яких немає ніякого математичного опису.

На підставі критерію оптимальності об'єкту, при обліку обмежень, що накладаються на цільову функцію, застосовується той або інший метод оптимізації. Об'єкти оптимізації можна класифікувати по ряду ознак. До таких ознак відносяться:

· число параметрів об'єкту, що оптимізуються;

· число екстремумів;

· об'єм апріорної інформації про об'єкт;

· спосіб математичного опису об'єкту.

По числу змінюваних параметрів розрізняють одно- і багатопараметричні об'єкти. Залежно від кількості екстремумів, об'єкти поділяють на одноекстремальні і багатоекстремальні, причому в останньому випадку оптимізаційне завдання зводиться до відшукування глобального екстремуму, тобто мінімального мінімуму і максимального максимуму. Завдання пошуку екстремуму функції означає знаходження її максимуму або мінімуму в деякій області її аргументів. Пошук екстремуму функції включає завдання знаходження локального і глобального екстремуму. Глобальним екстремумом називають найбільший максимум або найменший максимум функції.

З існуючих методів вирішення схожих задач, можна визначити методи пошуку рішень в MSOfficeExcel, це хороший пакет для знаходження оптимальних рішень, якщо відштовхуватись від конкретних значень, побто конкретного виду товару чи послуги.

Для вирішення даної задачі цей метод не підходить, оскільки продукція групується відповідно до видів викидів забруднюючих речовин при виробництві. Тому доцільним є використання методів інтелектуального аналізу даних, а саме методів штучного інтелекту.

Якщо конкретно відштовхуватись від поставленої задачі, то слід використовувати можливості та методи нейромереж, що дасть можливість дослідити відповідні показники, не можна не відмітити, того, що нейромережа навчається, саме це дасть змогу збільшити точність результатів аналізу.

На сьогодні для вирішення даної задачі розроблено мало СППР, взагалі дана галузь слабо, автоматизована. Й прийняття рішень та аналіз здійснюється з використанням застарілих методів дослідження.

Тому, існує потреба створення автоматизованої системи, яка допоможе прийняти рішення, спростить методи роботи з інформацією, буде створено зручний й простий інтерфейс для роботи з даною системою.

РОЗДІЛ 2. ВИБІР МЕТОДУ ПРОЕКТУВАННЯ АРХІТЕКТУРИ ТА МОДЕЛІ ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМИ