Своєчасність (англ. timeliness) інформації - це тримання та подання інформації без затримки у чітко встановлені строки. Отже, своєчасність інформації означає уміння задовольнити інтереси її користувачів у потрібний момент або до певного строку.

Суттєвість (англ. materiality) інформації - важлива умова забезпечення її доречності. Суттєвість означає значимість інформації у відпрацюванні і прийнятті відповідних рішень.

Цінність (англ. value) інформації означає можливість використання її для оцінки результатів (англ. feedback value) діяльності та прогнозування (англ. predictive value) тенденцій перспективного розвитку підприємства.

Достовірність, або надійність, (англ. reliability) інформації полягає в її високій якості, об'єктивному відображенні господарської діяльності, відсутності суттєвих помилок або пристрасних оцінок. Для цього інформація має бути правдивою, забезпечувати можливість перевірки і нейтральність, в ній має переважати економічний зміст над юридичною формою.

Переважання економічного змісту над формою (англ. substance over form) означає відображення інформації з позиції економічної сутності операції, а не її юридичної форми, яка може передбачати інше трактування. Прикладом застосування цієї вимоги, який найчастіше використовується, є передача основних засобів на умовах довгострокового фінансового лізингу. При цьому право власності на засоби залишається у лізингодавця (юридична форма), а самі основні засоби відображаються у складі активів лізингоодержувача (економічний зміст), бо всі вигоди від їх використання споживаються орендодавцем.

Діаграми IDEF0:

Контекстна діаграма:

Рис.2.7. А0 Розрахунок податкової|діяльності.

1-й Рівень: |



Рис.2.8. А1 Введення данних; А2 Обробленння даних; А3 Аналіз зробленого.

2-й Рівень:

Рис.2.9. А11 Перевірка на помилки; А12 Присвоєння ID; А13 Запис до бази даних



Рис. 2.10. А21 Використання бази даних.

Рис. 2.11. А31 Аналіз внутрішніх департаментів.

3-й Рівень:



Рис. 2.12. А111 Виведення повідомлення про помилку.

Рис. 2.13. А121 Виведення повідомлення чи не є вже такий ID в базі.

Рис. 2.14. А131 Виведення до бази тимчасових фалів.



4-й Рівень:

Рис. 2.15. А1231 Виведення повідомлення|про помилки.

Також розроблені діаграми вIBM Rational Rose, подані в додатку А



РОЗДІЛ 3. ПРОЕКТУВАННЯ КОМПОНЕНТІВ СИСТЕМИ

3.1 ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Інформаційне забезпечення (ІЗ) - це сукупність форм документів нормативної бази та реалізованих рішень щодо обсягів та розмірів існування інформації, яка використовується в інформаційній системі при функціонуванні.

У процесі створення інформаційного забезпечення потрібно керуватись наступними принципами:

· цілісність - здатність даних задовольняти принцип повис узгодження;

· вірогідність - достовірне і точне відображення реального стану об'єкта;

· контроль;

· захист від несанкціонованого доступу;

· єдність і гнучкість;

· стандартизація та уніфікація;

· адаптивність;

· мінімізація введення і виведення інформації.

При розробці інформаційного забезпечення системи підтримки прийняття рішень у здійсненні інвестиційної діяльності до нього висувається низка вимог:

· ІЗ має бути достатнім для виконання всіх функцій ІС, що автоматизуються;

· І3 має бути сумісним з інформаційним забезпеченням інших систем, які взаємодіють з нею, за змістом, системою кодування, методами адресації, форматами даних і формами подання одержаної і виданої інформаційною системою інформації;

· форми документів, що створюються інформаційною системо повинні відповідати вимогам стандартів чи нормативно технічним документам замовника ІС;

· форми подання вихідної інформації ІС повинні бути погоджені замовником системи;

· необхідно передбачити обов'язкові заходи щодо контролю оновлення даних в інформаційних масивах ІС.

Для організації внутрішньо машинної бази було розроблено такі інформаційні масиви: Довідник оподаткування, Довідник статистики операцій, Податки, Ресурси, використання ресурсів.

Побудова системи класифікації та кодування

Методи організації і пошуку економічної інформації в умовах автоматизованої обробки потребують попередньої класифікації та кодувань

Класифікація - це поділ множини об'єктів на підмножини за подібністю або відмінністю згідно з прийнятими методами класифікаї. Класифікація є основою для кодування інформації І наступного пошуку її допомогою обчислювальної техніки.

Вибраний метод класифікації повинен задовольняти такі вимоги:

· мати достатній обсяг і необхідну повноту, які гарантували охоплення всіх об'єктів класифікації у заданих межах;

· не перетинати груп об'єктів, які виділяються;

· мати достатню та економічно обгрунтовану глибину;

· мати гнучкість і надмірність для можливого збільшення множини об'єктів, які класифікуються;

· забезпечувати розв'язання усього комплексу задач;

· забезпечувати сполучення з іншими класифікаціями однорідних об'єктів;

· бути погодженим з алгоритмами і забезпечувати найбільшу ефективність обробки;

· забезпечувати простоту й автоматизацію процесу ведення класифікатора;

· лаконічність, чіткість і ясність класифікаційних ознак.

Залежно від того як розглядається дана множина об'єктів - послідовно чи одночасно за всіма ознаками основи поділу, використовую ієрархічний чи фасетний мегод класифікації.

Ієрархічний метод класифікації передбачає послідовний поділ множни об'єктів на підлеглі класифікаційні групування. Множину, яка класифікується, поділяють на підпорядковані підмножиии спочатку деякою ознакою на великі групування, потім кожну з них на ряд наступних угруповань, які в свою чергу поділяють на дрібніші, поступово конкретизуючи об'єкт класифікації.

Фасетний метод класифікації передбачає паралельний поділ множини об'єктів на незалежні класифікаційні угруповання. При цьому множина об'єктів, що характеризується деяким набором однакових для всіх об'єктів ознак (фасет), значення яких відповідають конкретним виразам значення ознак, може поділятися багаторазово і незалежно. У класифікаторах фасет найчастіше розміщуються простим переліком і мають свій код.

Вибір тієї або іншої системи класифікації повинен визначатись:

· необхідністю обліку міжкласифікаційних зв'язків;

· вимогами простоти розробки та впровадження системи класифікаторів, які використовуються інформаційною системою, що проектується;

· можливостями побудови ефективних систем кодування.

Метою кодування даних є надання інформації в більш компактній формі. Основу для кодування складають результати класифікації.

У процесі кодування об'єктів класифікації їх угрупованням і ознакам певними правилами присвоюють цифрові, літерні чи літерно-цифрові коди.

Кодування -- це утворення й присвоєння коду класифікаційної угрупованню або об'єкту класифікації.

Державний стандарт визначає чотири методи кодування: порядкові серійно-порядковиі, послідовний і паралельний.

Порядковий метод кодування передбачає створення коду із натурального ряду і його привласнення, є найбільш простим, повним однозначним. На основі максимальної кількості об'єктів, які класифікують визначається кількість розрядів для ознаки і всього коду.

Серійно-порядковий метод кодування - це створення коду із натурального ряду і закріпленням окремих серій чи діапазонів цих чисел об'єктами класифікації з однаковими ознаками і його привласненні використовується для двоознакових номенкулатур. При визначенні кількох розрядів для коду беруть до уваги максимальну кількість об'єктів з найбільшої серії чи діапазону і добавляють резервні позиції для кодування нових об'єктів, їх кількість визначають на основі обстеження проблемної сфери чи беруть 25 % найбільшої кількості об'єктів.

Обидва коди повністю ідентифікують об'єкт, але не відображають ознакову інформацію про нього в коді і здебільшого використовуються і передавання інформації на відстані. Їх особливість - незалежність від методу, класифікації, які використовуються, і суті розв'язуваних задач, складність при автоматизованій обробці.

Послідовний метод кодування передбачає створення коду класифікаційного групування і (чи) об'єкта класифікації з використанням кодів послідовно розміщених підпорядкованих угруповань, які одержані ієрархічним методом класифікації, та його привласнення.

Паралельний метод кодування - це створення коду класифікаційного угруповання і об'єкта класифікації з використанням кодів незалежних угруповань, одержаних фасетним методом класифікації, та його привласнення.

Як методи класифікації, так і методи кодування самостійно практично не застосовуються. Для того щоб скористатися перевагами різних методів, на практиці використовують різні комбінації методів класифікації та кодування.

До кодів висуваються наступні вимоги:

· забезпечення вирішення всіх задач системи при мінімізації довжини коду;

· єдність кодів на всіх рівнях;

· структура коду повинна забезпечити групування інформації необхідних ракурсах;

· коди можуть бути як внутрішньомашинні (використовують тільки обчислювальною системою), так і зовнішньомашинні (використовуються ще й користувачем).

Для інформаційної сумісності різних систем потрібно використовувати однакові класифікатори. Класифікатор - це офіційний документ, який являє собою систематизований перелік найменувань і кодів класифікаційних угруповань і об'єктів класифікації.

Класифікатори можуть бути:

· державні (затверджені Держстандартом для використання в різних міністерств і відомств);

· галузеві (введені в установленому порядку для використання в даної галузі);

· підприємств (введені в установленому порядку для використання в ІС підприємства).

Для інформаційної сумісності різних систем створено Єдину систему класифікації і кодування техніко-економічної інформації (ЄСКК), яка є частиною інформаційного забезпечення системи і становить сукупність взаємопов'язаних державних класифікаторів техніко-економічної інформації системи ведення і керівних нормативних документів за їх розробку і впровадження, ведення, вдосконалення й контролю за впровадженням. Класифікатор для даної системи приведено в таблиці 3.1.

При реалізації задачі прийняття рішення щодо податкової діяльності використовуються наступні коди, визначені в інформаційному забезпеченні системи:

1). Код речовини:

· метод класифікації - фасетний;

· метод кодування - порядковий;

· довжина коду - 3 символи;

· структура коду: ХХХ.

2). Код продукції:

· метод класифікації - фасетний;

· метод кодування - порядковий;

· довжина коду - 3 символи;

· структура коду: ХХ.

Таблиця 3.1. Класифікатор ІС для сиситеми

Речовини	Речовина 1	001
	Речовина 2	002
	…
	Речовина 999	999
Нарахування	Вид продукції1	01
	…
	Вид продукції10	01

Автоматизація проектування інфологічної моделі

Таблиця 3.2. Перелік ключових інформаційних масивів використовуваних в програмі

Назва атрибуту	Формат	Обов'язковість	Первинний (вторинний ключ)	Дублювання	Умови на допустимі значення
1	2	3	4	5	6
Податки
Код податку	9(3)	так	ПК	ні	001-999
Назва податку	А(50)	так	--	Ні	001-999
Ресурси
Код ресурсу	9(3)	так	ПК	Ні	001-999
Назва ресурсу	А(50)	так	--	Ні	--
Розцінка по ресурсу	9(5),9(2)	так	--	Ні	0001,01-9999,99
Код податку	9(3)	так	ВК	ні	001-999
Використання ресурсу
Код ресурсу	9(3)	так	ВК	ні	001-999
Кількість ресурсу	9(3),9(2)	так	---	ні	001,01-999,99
Дата вик. ресурсу	9(10)	так	--	ні	--
Нарахування податку
Код нарахування	9(3)	так	ПК	ні	001-999
Код податку	9(3)	так	ВК	Ні	001-999
Дата нарахування	9(10)	так	--	ні	--

Основними носіями інформації для вирішення задачі є машинні носії (для збереження та обробки оперативної та нормативно-довідкової інформації) і паперові носії (для формування відповідної документації). Розподіл інформації між різними носіями повинен відповідати вимогам цілісності даних, зручності їх сприйняття, швидкого їх отримання, а також економії машинної пам'яті та захисту від несанкціонованого доступу.

Відповідальність за достовірність інформації, внесеної до БД, несуть адміністратор системи, інженер-технолог. Під час роботи системи здійснюється програмний контроль введення даних: перевіряються окремі поля на правильність їх введення за існуючою маскою, діапазон змін значень атрибутів, контролюється наявність кодів в нормативно-довідкових масивах та ін.

Організація збирання і передавання первинної інформації.

Інформацію можна розглядати з позиції її створення. При цьому допустимо виділяти різні стадії створення інформації та стадії споживання.

До складу найважливіших інформаційних процедур (сукупності операцій, пов'язаних із впливом на інформацію) належать: збір (сприйняття), передача, зберігання, обробка, споживання (використання) інформації. Крім того виділяють і інші процедури: реєстрація (надання), розмноження, кодування даних та ін. Часто вони розглядаються разом з основними процедурами, бо співпадають по часу реалізації, наприклад, збір даних супроводжується реєстрацією первинних документів.

Кожна процедура поділяється на групу операцій та окремі операції. В залежності від специфіки інформаційних процедур операції бувають:

- виконавчі -- основні;

- підготовчі -- виконуються з метою підготовки основних операцій;

- контрольні -- забезпечують перевірку правильності здійснення основних операцій.

По технології використання операції групуються на ручні, машино-ручні та автоматичні.

Збір інформації традиційно супроводжується одночасно і її реєстрацію, переважно в носіях документальних форм. До недавнього часу збір інформації здійснювався вручну, і відповідно була ручна та машино-ручна реєстрація первинних документів (одночасне формування машинного носія інформації). У випадку оснащення підприємства технічними засобами та автоматизації процесів обробки даних, тобто при роботі спеціалістів в умовах АРМ передбачена можливість машино-ручного (реєстрація може бути ручна, машино-ручна та автоматична) збору інформації. Це полягає в роботі з первинним друкованим вхідним документом, його ручним заповненням та переносом інформації з документу до масиву, або отримання екранної форми цього документа з автоматичним вводом інформації в документ та масив з одночасним виводом його на друк в заповненому вигляді. При роботі АРМ технологія в багатьох випадках залежить від побудови програмного забезпечення.

Варіант передачі інформації залежить від того, яким чином була зареєстрована інформація. Якщо інформація була зареєстрована в первинному документі, то передача здійснюється кур'єрським способом. Якщо при реєстрації формується і документ, і машинний носій, то на обробку передається машинний носій, а документи формуються в пачки і передаються до місця їх зберігання. Якщо технічні засоби, за допомогою яких реєструються документи, поєднані каналами зв'язку, то передача здійснюється автоматично. Можливий також варіант машино-ручної передачі. В цьому випадку інформація, зареєстрована в документі, набирається на клавіатурі і після перевірки передається по каналам зв'язку.

Реалізація операцій запису та передачі інформації по каналам зв'язку в ЕОМ має наступні переваги:

1. Спрощується процес формування інформації та її контролю.

2. Реалізується принцип однократної реєстрації інформації в первинному документі та на машинному носії.

3. Механізуються та автоматизуються операції по підготовці первинних даних.

4. Забезпечується висока вірогідність інформації, яка надходить до ЕОМ.

5. Підвищується ефективність використання ЕОМ.

Вибір СКБД

Для практичної реалізації курсового проекту було обрано програмне забезпечення - MySQL

Забезпечення дієздатності підприємства чи фірми та можливості їх вижити в сучасних умовах багато в чому залежить не тільки від наявних ресурсів та кадрів, а й від їх рівня забезпеченості сучасними технологічними засобами. Дуже важливою складовою сучасних інформаційних технологій є СУБД. Вибір СУБД - це складна задача, яка передує даталогічному проектуванню і при розв'язанні якої потрібно оцінити дуже багато факторів. Перш за все потрібно вміти спрогнозувати перспективи розвитку того підприємства чи фірми, для якого робиться цей вибір з точки зору розширення функцій і задачі, а також потрібно вивчити ринок програмних засобів.

СУБД MySQLпідтримує реляційну модель БД та працює в середовищі Windows. У MySQL усі відомості, що стосуються певної предметної області, подаються у вигляді сукупності пов'язаних між собою таблиць і на фізичному рівні зберігаються в багатьох файлах з У цих файла разом з таблицями зберігаються всі інструментальні засоби для роботи з ними (запити, звітита модулі). Отже, база даних у середовищі MySQL-- це сукупність пов'язаних між собою таблиць, які належать до однієї теми чи предметної області, та інструментальних засобів для роботи з ними.

У СУБД є довідкова система, за допомогою якої можна отримати різну інформацію про поточну робочу ситуацію, що висвічується в панелі статусу. Однак якщо цієї інформації замало, то після натискання клавіші F1 на екрані автоматично відображується текст довідки, що відповідає поточній робочій ситуації. Довідки, що видаються в MySQL, згруповані за темами й предметними рубриками. Це дає змогу швидко знаходити ті теми й рубрики, які в даний момент цікавлять користувача.

MySQL підтримує імпорт даних з інших СУБД (MySQL, MicrosoftSQLServer, Sybaseта ін), програм електронних таблиць Ехсеl, Lotus, текстових файлів. Інформацію з бази даних у середовищі MySQL можна також експортувати в ці самі системи, тобто MySQL може виконувати конвертацію даних з одного формату в інший.

MySQL має в своєму арсеналі деякі засоби захисту інформації. У менюMySQL є спеціальні команди для відновлення БД. Якщо за допомогою цих команди не вдалося відновити втрачених даних, то необхідно скористатися останньою резервною копією даних. Відновити базу даних за допомогою спеціальних командMySQL без резервної копії вдається в тих випадках, коли дані були пошкоджені в результаті незапланованої зупинки MySQL(наприклад, в результаті «зависання» системи).

MySQLмістить інструмент шифрування даних, який доцільно використовувати при транспортуванні бази даних по мережі. Шифрування даних захищає їх від інших програм і дозволяє їх переглядати лише в середовищі MySQL.MySQL розпізнає зашифровані дані й автоматично виконує їх дешифрування. Отже, розглянута СУБД мас розвинений арсенал технологічних засобів, які дають змогу виконувати процедури проектування, створення та ведення баз даних засобами СУБД, не потребуючи при цьому написання додаткових програм, які б виконували ці функції.

Структури інформаційних масивів

Опис масиву “Довідник ресурсів”

Назва масиву - Довідник ресурсів

Позначення масиву - RESOURCES.

Назва носія інформації - МД.

Обсяг масиву - 4 записи.

Довжина запису - 30 символів.

Метод організації - послідовний.

Ключі упорядкування - код ресурсу.

Ідентифікатор індексного масиву - RESOURCES 1.

Таблиця 3.3.

Найменування	Ідентифікатор у програмі	Умовне позначення у формулах	Формат	Бізнес - правила	Логічні та систематичні зв'язки
				Первинний ключ	Умова на значення	Обов'язкове поле	Індексне поле
Код ресурсу	ID	P	9(2)	ПК	-	так	ІНД	RESOURCES
Одиниці виміру	OD		9(8)	-	-	так	-	-
Назва ресурсу	PR		А(30)	-	-	так	-	-
Код податку	POD	a	9(8)	-	-	так	-	-

Опис масиву “ Масив фактичного використання ресурсу ”

Назва масиву - Масив фактичного використання ресурсу

Позначення масиву - USES_ RESOURCES.

Назва носія інформації - МД.

Обсяг масиву - 3 записи.

Довжина запису - 20 символів.

Метод організації - послідовний.

Ключі упорядкування - код речовини.

Ідентифікатор індексного масиву - USES_ RESOURCES_1.

Таблиця 3.4.

Найменування	Ідентифікатор у програмі	Умовне позначення у формулах	Формат	Бізнес - правила	Логічні та систематичні зв'язки
				Первинний ключ	Умова на значення	Обов'язкове поле	Індексне поле
Код ресурсу	ID	P	9(2)	ПК	-	так	ІНД	USES_ RESOURCES
Кількість ресурсу	K	K	9(12)	-	-	так	-	-
Дата нарахування	DATE	D	9(6)	-	-	так	-	-

Опис масиву “Звіт нарахування ”

Назва масиву - Звіт нарахування

Позначення масиву - ZVIT.

Назва носія інформації - МД.

Обсяг масиву - 5 записів.

Довжина запису - 30 символів.

Метод організації - послідовний.

Ключі упорядкування - код ресурсу, дата нарахування.

Ідентифікатор індексного масиву - ZVIT3.



Таблиця 3.5.

Найменування	Ідентифікатор у програмі	Умовне позначення у формулах	Формат	Бізнес - правила	Логічні та систематичні зв'язки
				Первинний ключ	Умова на значення	Обов'язкове поле	Індексне поле
Код ресурсу	ID	P	9(2)	ПК	-	так	ІНД	ZVIT -
Назва ресурсу		R	А(30)	-	-	так	-	-
Кількість ресурсу	K	K	9(12)	-	-	так	-	-
Сума по ресурсам	S	PR
Дата нарахування	DATE	D	9(6)	-	-	так	-	-

Опис масиву “Довідник виду продукції”

Назва масиву - Довідник виду продукції

Позначення масиву - DOV_TOV.

Назва носія інформації - МД.

Обсяг масиву - 2 записи.

Довжина запису - 30 символів.

Метод організації - послідовний.

Ключі упорядкування - код продукції.

Ідентифікатор індексного масиву - DOV_TOV 1.



Таблиця 3.6.

Найменування	Ідентифікатор у програмі	Умовне позначення у формулах	Формат	Бізнес - правила	Логічні та систематичні зв'язки
				Первинний ключ	Умова на значення	Обов'язкове поле	Індексне поле
Код продукції	ID	IP	9(2)	ПК	-	так	ІНД	VYKYDY_ECOLOGY-
Назва продукції		NP	А(30)	-	-	так	-	-

Опис масиву “Масив вироблення продукції”

Назва масиву - Масив вироблення продукції

Позначення масиву -VYROB_TOV

Назва носія інформації - МД.

Обсяг масиву - 3 записи.

Довжина запису - 30 символів.

Метод організації - послідовний.

Ключі упорядкування - код продукції.

Ідентифікатор індексного масиву - VYROB_TOV 1.

Таблиця 3.7.

Найменування	Ідентифікатор у програмі	Умовне позначення у формулах	Формат	Бізнес - правила	Логічні та систематичні зв'язки
				Первинний ключ	Умова на значення	Обов'язкове поле	Індексне поле
Код продукції	ID	IP	9(2)	ПК	-	так	ІНД	VYROB_TOV -
Кількість продукції	K	K-	9(12)	-	-	так	-	-
Період	K	E	9(2)	-	-	так	-	-



Опис масиву “Масив наявності використання ресурсу”

Назва масиву - Масив наявності використання ресурсу

Позначення масиву -PROM

Назва носія інформації - МД.

Обсяг масиву - 3 записи.

Довжина запису - 30 символів.

Метод організації - послідовний.

Ключі упорядкування - код продукції.

Ідентифікатор індексного масиву - PROM 1.

Таблиця 3.8.

Найменування	Ідентифікатор у програмі	Умовне позначення у формулах	Формат	Бізнес - правила	Логічні та систематичні зв'язки
				Первинний ключ	Умова на значення	Обов'язкове поле	Індексне поле
Код продукції	ID	IP	9(2)	ПК	-	так	ІНД	PROM -
Код ресурсу	K	IR-	9(12)	-	-	так	-	-
Період	DATE	PD	9(8)	-	-	так	-	-

Детальні вимоги

Діаграми послідовності



Рис. 3.1. Діаграми послідовності

3.2 Технічне забезпечення

Вибір структури комплексу технічних засобів, зокрема мережних зв'язків для обміну даними між користувачами та базою даних, зв'язків між базою даних та інформаційною системою, обґрунтований потребами обраного програмного забезпечення в машинних ресурсах і концепції клієнт-серверної архітектури проектованої системи.

Структурна схема комплексу технічних засобів, розміщених в обчислювальній мережі представлена на рис. 3.2.

Рис.3.2.Структурна схема комплексу технічних засобів



Схема демонструє склад комплексу технічних засобів і зв'язок між окремими технічними засобами та групами технічних засобів, об'єднаними за певними логічними ознаками (сумісному виконанню окремих або декількох функцій, однаковому призначенню). Перевагою запропонованої схеми є можливість віддаленого доступу операторів до сервера БД для покращення зручності їх роботи.

Комплекс технічних засобів СППР є достатнім для виконання всіх автоматизованих функцій СППР.

Безпека є важливою складовою будь-якого продукту і будь-якого підприємства. Велику увагу потрібно приділити розробці методів захисту від несанкціонованого доступу до даних системи і забезпечення заданої достовірності захисту даних в процесі функціонування комп'ютерної системи, оскільки база даних призначена для використання у мережі Інтернет.

Рекомендації з підтримання безпеки інформаційної системи

Перед встановленням інформаційної системи варто провести заходи з підвищення фізичної безпеки. Фізична і логічна ізоляція складає основу безпеки інформаційної системи.

Для підвищення фізичної безпеки встановлення інформаційної системи необхідне виконання наступних дій:

- розташувати сервер БД в приміщенні, не доступному для інших, в фізично захищених місцях, ідеальним варіантом є закрита комп'ютерна кімната з системою електромагнітного і протипожежного контролю або системою зниження шумів;

- регулярно створювати резервні копії бази даних і зберігати їх в безпечному місці за межами розташування комп'ютера.

- ізолювати служби сервера БД, що зменшує ризик того, що служба, яка піддалася небезпеці, піддасть небезпеці інші служби. Щоб ізолювати служби, необхідно запускати різні служби сервера БД під різними обліковими записами Windows і, якщо можливо, використовувати для кожної служби БД окремий обліковий запис Windows або локальних користувачів, які мають найменші права.

- використовувати файлову систему NTFS. Рекомендується встановлювати інформаційну систему на файлову систему NTFS, так як вона забезпечує більш високу стабільність и відновлюваність, ніж файлові системи FAT. Крім того, файлова система NTFS реалізує параметри безпеки, наприклад списки управління доступом до файлів і каталогів (ACL), шифрування файлової системи (EFS). Під час встановлення ІС встановить необхідні списки ACL на розділи реєстру і файли, якщо програма установки знайде NTFS. Ці параметри не повинні змінюватись.

- використовувати дисковий масив (RAID) для найбільш критичних файлів даних.

- відключити протоколи NetBIOS і SMB

Після встановлення інформаційної системи можна підвищити рівень безпеки установки інформаційної системи, використовуючи наведені нижче поради відносно облікових записів і режимів перевірки відповідності. Облікові записи служби:

- запускати служби сервера БД з мінімально можливими дозволеними діями;

- зв'язувати служби сервера БД з обліковими записами локальних користувачів Windows, які мають найменші права доступу, або обліковими записами користувачів домену.

- Регулярно виконувати перевірку на відповідність облікових записів їх власникам шляхом зміни індивідуального коду користувача. Ключ відправляти на електронну пошту. При особливій необхідності можливо ввести верифікацію за допомогою ввода індивідуального ключа прийнятого через мобільний телефон клієнта.

- Не використовувати тривіальні (стандартні) методи шифрування обчислювальних систем, які надаються. Виконувати шифрування паролів за допомогою сторонніх перевірених бібліотек чи фреймворків

- Регулярно перевіряти оновлення ОС.

- Установити та регулярно оновлювати антивірусне програмне забезпечення.

- Регулярно робти профілактику системи, перевіряти реєстр на помилки, очищати систему від тимчасових файлів, що не використовуються та чистити системний блок від пилу.

Режим перевірки відповідності потребує перевірки відповідності Windows для підключення до ІС.

Під час експлуатації інформаційної системи важливо використовувати надійні паролі запису, завжди дозволяти перевірку політики паролів у відношенні надійності та строку дії паролів. Для будь-яких імен входу в ІС використовувати тільки надійні паролі. Паролі генерувати в узгодженні з регулярним виразом.

Обчислювальний комплекс

Мінімальні вимоги до обладнання, необхідні для роботи системи подано в таблиці 3.9.

Таблиця 3.9. Мінімальні вимоги до обчислювального комплексу

Компонент	Вимоги
1	2
Процесор	Тип процесора: Процесор, сумісний з Pentium III або вище Швидкодія процесора мінімум: 1,0 ГГц Рекомендована: 2 ГГц і вище
Пам'ять	ОЗУ Мінімум: 512 МБ Рекомендована: 2,048 ГБ і більше
Жорсткий диск	Вимогу до розміру дискового простору визначаються набором компонентів системи, що встановлюються (детальний лістинг компонентів системи та потрібні ресурси подано нижче).
Пристрій для зчитування	Для встановлення компонентів системи з CD або DVD-диска необхідний відповідний пристрій.
Відображення	Для графічних засобів системи необхідний адаптер VGA. Мінімально: 1024x768 точок.
Інші пристрої	Вказівний пристрій: потрібна миша або сумісний вказівний пристрій.



Таким чином, для забезпечення роботи розробленої системи рекомендується наступний склад технічного забезпечення:

- сервер - потужний комп'ютер з достатнім запасом апаратних ресурсів: процесор з тактовою частотою не менше 1ГГЦ, жорсткими дисками загальним обсягом на десятки гігабайт (залежно від потреб та накопиченого обсягу даних підприємства). На сервері БД повинна бути встановлена відповідно серверна ОС та СКБД MySQL 5.5.9;

- робоча станція - ПК, що має будь-який процесор з серіїIntel Pentium, хоча б 512 Мб оперативної пам'яті, мережеву плату або модем для з'єднання з Інтернет, а також, звичайно, був забезпечений монітором, клавіатурою та мишею. Також до технічних засобів, які повинні бути в мережі, відносять принтер для друку аналітичних звітів. На ПК повинна бути встановлена операційна система Windows 95/98/NT/2000/XP/2003, будь-який сучасний браузер, Microsoft Office,

NeroPro 0.25.

Мережева апаратура передачі даних

Задачі, що потребують вирішення в мережі:

- передача даних з БД до АРМ інвестора;

- доступ операторів та адміністратора до БД з мережі Інтернет.

Головною вимогою до вибору мережного апаратного забезпечення є підтримка з'єднання між клієнтськими комп'ютерами та сервером на швидкості 56 Кбіт/с або вищій.

При створенні мережі рекомендується використовувати мережеві адаптери Ethernet або Fast Ethernet. Для роботи мережі необхідний 32/64-розрядний мережний адаптер і 32/64-розрядний дисковий контролер.

Мережевий кабель має відповідати специфікації, наведеній в документації на мережевий адаптер. Найкращі показники роботи демонструє імпортований кабель, однак для мереж Ethernet на основі тонкого кабелю можна використати РК-50, якщо протяжність мережі не дуже велика.

Якщо до стійкості роботи мережі і до безпеки даних на сервері висуваються високі вимоги, необхідно придбати пристрій безперебійного живлення. Пристрій безперебійного живлення - це не просто акумулятор, який використовується для тимчасового живлення сервера. Цей пристрій підключається через спеціальний адаптер до сервера. Коли виникає збій в мережі живлення, пристрій безперебійного живлення видає сигнал серверу. По цьому сигналу сервер плавно завершує свою роботу, при цьому виключаються будь-які втрати даних. Основний критерій при виборі пристрою безперебійного живлення - потужність, яку він забезпечує. Вона повинна бути не менше потужності, яку споживає підключений до нього сервер.

Розроблено діаграму розгортання ( Deployment Diagrams):

Рис. 3.3. Діаграма розгортання.

3.3 Програмне забезпечення

Програмне забезпечення, необхідне для функціонування: операційна система MicrosoftWindowsXP та вищеMicrosoftOffise 2003 та вище. СКБД MySQL, веб-браузер, веб-сервер Apache2.2,phpmyadmin - роботи з базою, нейромережа NeroPro 0.25.

Опис методів і засобів розроблення програмного забезпечення

Вибір методології розробки програмного забезпечення (ПЗ) має ключове значення для подальшого успіху проекту. Щоб повною мірою задовольнити всі вимоги, після детального аналізу необхідно підібрати оптимальну методологію розробки для кожного конкретного випадку. В залежності від поставленого завдання, визначаються ті сучасні технології розробки, застосування яких буде найбільш доцільним і ефективним.

Не існує якоїсь однієї, єдино правильної методології, оптимальної для будь-якого проекту. У кожному конкретному випадку правильний вибір методології розробки залежить від ряду чинників:

- Масштабу проекту

- Критичності проекту

- Кількості і розподілу повноважень учасників проекту

- Ступеня новизни проекту

- Очікуваної тривалості проекту

Зазвичай, вибір між традиційними і гнучкими (agile) методологіями значною мірою визначається бажаним ступенем формалізації процесу розробки. Для великих, розрахованих на тривалий термін проектів, як правило, рекомендуються більш адекватні методології з більшим ступенем формалізації, в той час як для менш масштабних проектів, розрахованих на оперативну реалізацію, підходять менше формалізовані гнучкі методи розробки.

Традиційний підхід, з використанням методологій RUP (Rational Unified Process) іMSF (Microsoft Solutions Framework) дозволяє приділити максимум уваги усуненню ризиків і забезпечити надійний контроль процесу розробки; орієнтований на ітераційний підхід в ході розробки і максимально точне виконання вимог замовника. У першу чергу підходить для масштабних і довгострокових проектів. Методологія MSF розрахована на створення готового продукту, що відповідає бізнес-інтересам замовника, чіткий розподіл відповідальності між учасниками проекту, управління ризиками та точну розстановку пріоритетів. Це робить методологію МSF оптимальною для великих проектів, що вимагають дотримання балансу між ресурсами, часом розробки і можливостями.

Гнучкий підхід до розробки, що використовує методології SCRUM і ХР робить акцент на командній роботі, гнучкості, оперативності та контрольованості процесу розробки. Методологія ідеальна для невеликих і середніх проектів, особливо якщо в ході процесу розробки очікується внесення численних змін до завдання.

XP (екстремальне програмування) - ще одна гнучка методологія, розрахована на щільну взаємодію з представниками замовника і швидке реагування на зміни у вимогах до продукту. Вона розрахована, в основному, на невеликі проекти, в яких не виникає необхідності в створенні докладної документації, та регламентації всіх кроків розробки.

Використовуваний для розробки ПЗ інструментарій включає в себе засоби для:

- Планування

- Призначення та обліку завдань

- Реєстрації та відстеження дефектів

- Тестування

- Зберігання вихідного коду

- Зберігання проектної документації

Опис операційної системи

Для запропонованої системи була обрана операційна системаMicrosoft Windows сімейства NT. Операційні системи цього сімейства працювали на процесорах з архітектурою IA32 та деяких менших RISC-процесорів: Alpha, MIPS (до версії 2000, що вийшла лише у версії для IA32). Розробка Windows NT велась на тих самих засадах, що і Windows 9X, але NT із самого початку позиціонувалась не на домашнє використання, а на серверний ринок. Це дозволяло не звертати значної уваги на зворотню сумісність та накладало не такі жорсткі обмеження на швидкість роботи. Таким чином в ОС цього сімейства з самого початку були повноцінно реалізовані механізми безпечної взаємодії між процесами, що позитивно вплинуло на їхню стабільність. Ціною були вищі вимоги до апаратного забезпечення та (особливо в ранніх версіях) обмежена можливість використання старих програм.

До сімейства NT належать Windows NT 3.1, Windows NT 3.51, Windows NT 4.0, Windows NT 4.0 Server, Windows 2000 Professional, Windows 2000 Server, Windows 2000 Advanced Server, Windows 2000 Datacenter Server, Windows XP Home Edition, Windows XP Professional, Windows Server 2003, Windows Vista та Windows 7. Для даного проекту система була виконана з використанням Windows 7 x64.

Операційні системи сімейства Windows 9X та Windows NT належать до операційних систем з витіснюваною багатозадачністю. Поділ процесорного часу між потоками відбувається за принципом «каруселі». Операційна система виділяє квант часу (в Windows 2000 квант становить близько 20 мс) кожному потоку за чергою з врахуванням пріоритету. Після закінчення виділеного часу система перехоплює у потоку управління та виділяє час наступному потоку за чергою. Також потік може відмовитись від виділеного йому кванту часу; в цьому випадку система перехоплює у нього управління (навіть якщо виділений квант часу триває) і передає цей квант іншому потоку. При передачі управління система зберігає стан всіх регістрів процесора в особливій структурі пам'яті. Ця структура називається контекстом потоку. Збереження контексту потоку дає можливість для наступного поновлення його роботи.

Також, при розробці даної системи використовувалася СКБД MySQL, веб-сервер Apache 2.2, оболонка для роботи з базою даних PHPMYADMIN, веб-браузер, редактор з підтримкою HTML, CSS, PHP.

Розроблено функціональну діаграму компонентів ( Component Diagrams, рис.3.4).



Рис. 3.4. Діаграма компонентів.

3.4 Організаційне забезпечення

Зв'язки між робочими місцями представлені на рис.3.5.

Функціональна структура

Функції відділу оподаткування:

- Вчасно подати звіт, щоб заповнити декларацію на сплату податку.

- Визначити речовини, які потрібно оподаткувати.

- Визначити їхні суми та заповнити декларацію.

Функції юридичного відділу:

- Перевірка діяльністі підприємства відповідно до чинного законодавства.

- Консультація інших працівників.

- Вирішення всіх інших юридичних питань підприємства.

Функції відділу бухгалтерів:

- Розрахунки по рахункам.

- Підтримка фінансової діяльності підприємства

- Інші бухгалтерські задачі.

Функції ІТ відділу:

- Підтримка ІТ середовища на підприємстві.

- Забезпечення захисту інформації та ін.

-

Опис алгоритму потоку даних:

Вхідні дані отримуються від податкової інспекції за допомогою пошти до відділу оподаткування, деякі документи з мережі інтернет.

Потім податківець посилає документи в бухгалтерію, там вони оброблюються.

Далі вони помилаються до юридичного відділу на перевірку відповідності норм законодавства і тому подібне. За потребою юристи відправляють документи в відділ оподаткування. Далі юрист повертає документи в бухгалтерію. З бухгалтерії до керівника чи зам.керівника на підписання. Потім повертаються до бухгалтерії. Бухгалтери відправляють документи в банк по корпоративній мережі. Схема документообігу представлена на рис. 3.6.



Після того, як отримали дані для подальшого їх використання в нейромережі потрібно сформувати вхідний файл.

Спочатку потрібно отримати результати обрахувань системи, потім за допомогою копіювання даних в браузера в MS Excel. Клітинкам слід вказати числовий тим. Довжину знаків після коми, доцільно використовувати 3 знаки.

Далі за допомогою стандартної функції транспонувати відповідні стобчики з даними.В результаті чого отримаємо потрібний вигляд даних

Потім зберезти даний файл в форматі .dbf. Який в свою чергу і буде вхідним файлом даних для нейромережі.

Процес підготовки вхідних даних, для нейромережі можна відобразити за допомогою структурної схеми на рис 3.7.

Рис. 3.7. Структурна схема формування вхідного файлу нейромережі.



В результаті отримаємо:

Рис. 3.8. Результати конвертації.

Розглянувши основні частини інформаційної системи з формування екологічної звітності промислового підприємства можна охопити загальну структуру даної роботи.

За типом інформаційної системи, дана система призначається для вирішення частково структурованих задач, в яких відома лише частина елементів і зв'язків між ними, іншу частину доповнює людина, що відіграє вирішальну роль в роботі всієї інформаційної системи.

Структура створеної інформаційної системи може бути представлена як сукупність її функціональних підсистем. Наприклад, інформаційні системи фахівців можна розділити за функціональною ознакою на дві групи: інформаційні системи офісної автоматизації та інформаційні системи обробки знань.

Інформаційні системи офісної автоматизації внаслідок своєї простоти й багатопрофільності активно використовуються працівниками будь-якого організаційного рівня. Основна мета - обробка даних, підвищення ефективності роботи й спрощення канцелярської праці. Ці системи виконують такі функції:

Інформаційні системи обробки знань, у тому числі й дана система, містять знання, необхідні людині при впровадженні та поточному формуванні екологічної звітності промислового підприємства. Їх робота полягає у створенні нових матеріалів й нового знання. Наприклад, спеціалізовані робочі станції з інженерного й наукового проектування технічних і наукових розробок.

ВИСНОВОК

В результаті виконання дипломного проекту було досліджено предметну область та вивчено предметну область, пов'язану з формуванням інформаційної системи захисту персональних даних, виявлено сутності понять, явищ та процесів предметної області, вивчено практику вирішення проблеми прийняття рішень.

Створено інформаційну систему для підтримки прийняття рішень щодо формування документальної звітності банку.

Проектування системи здійснювалось за допомогою case-засобів ERwin та BPwin. Було розроблено функціональні діаграми IDEF 0.

Проектування системи виконувалося з використанням мови моделювання UML у середовищі Rational Rose Enterprise Edition. Було розроблено: діаграми варіантів використання ( Use-Case Diagrams), діаграми класів ( Class Diagrams), діаграми послідовності ( Sequence Diagrams ), діаграми кооперацій ( Collaboration Diagrams ), діаграми станів ( Statechart Diagrams ), діаграми дій ( Activity Diagrams ), діаграми компонентів ( Component Diagrams )

В результаті виконання даного проекту мною було спроектовано, розроблено і створено БД для розрахунку банківської діяльності. Дієздатність цієї БД перевірено за допомогою використання контрольного прикладу, який успішно реалізовано за допомогою програмного додатку MySQL.

Також розроблений користувацький інтерфейс по роботі з системою,

практичність його використання може бути перевірена, оскільки наведений контрольний приклад, а також програмний код його реалізації.

Було здійсненообробку експортованих даних за допомогою нейромережі NeroPro 0.25. Проаналізовано результати, отримано прогноз на наступний звітний рік.

Захист персональних даних - це досить важка і рутинна справа, яка спрямована на повне виключення несанкціонованого доступу до персональних даних клієнтів банку.

Реалізувати цей захист в повній мірі можливо лише комплексно, тобто банк повинен прийняти відповідні правові, організаційні, технічні заходи, аби організувати і забезпечити надійний захист персональних даних від різного роду зловмисників і конкурентів.

Забезпечення безпеки персональних даних досягається:

1. Визначенням загроз безпеки персональним даним при їх обробці та подальшому використанні і зберіганні.

2. Застосуванням організаційних і технічних заходів щодо забезпечення безпеки персональних даних.

3. Оцінкою ефективності прийнятих заходів щодо забезпечення безпеки персональних даних.

4. Виявленням фактів несанкціонованого доступу до персональних даних і вживанням відповідних заходів безпеки.

5. Контролем за прийнятими заходами щодо забезпечення безпеки персональних даних та їх рівнем захищеності.

Тому на сьогоднішній день все більше і більше банків приходять до розуміння того, що відповідно до вимог міжнародних стандартів, а також правильно розроблена і побудована система захисту персональних даних дозволяють не тільки створити надійну інформаційну структуру, але й забезпечити надійне функціонування організації.

Отож, якщо застосовувати спеціалізовані системи моніторингу подій інформаційної безпеки і використовувати нетрадиційний аудит інформаційної безпеки - тест на проникнення, то можна з впевненістю сказати, що саме подібний варіант контролю за подіями в інформаційному середовищі банку по збереженню персональних даних і захисті від несанкціонованого доступу є найбільш ефективним на сьогоднішній час.



ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Ситник Н.В. Проектування баз і сховищ даних: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2004. - 347с.

2. У. Боггс. UML и Rational Rose 2002,: Пер, с англ. - Изд.: Лори, 2004.-510с.

3. Береза А. М. Основи створення інформаційних систем: Навч. посібник. - 2-ге вид., перероб. і доп.-К.: КНЕУ, 2001. - 214 с.

4. Козак І.А., Інформаційні системи і технології в економіці: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. - 1С: КНЕУ, 2002, -- 80 с.

5. Козак І.А., Основи створення інформаційних систем: Навч. посібник. - 2-ге вид., перероб. і доп.-К.: КНЕУ, 2001. - 214 с.

6. Методичні вказівки та завдання для виконання курсового проекту з дисципліни « Системи підтримки прийняття рішень».

7. Ситник В. Ф. C 41 Системи підтримки прийняття рішень: Навч. посіб._____К.: КНЕУ, 2004. -- 614 с.

8. Харитонова И.А., Михеева В.Д. Microsoft Access 2000: Разработка приложений. - СПб.: БХВ, 2000. - 832 с.

9. Робинсон С. Microsoft Access 2000: - СПб.: Издательский дом Питер, 2002. - 512 с.

10. Вейскас Дж. Эффективная работа с Microsoft Access 2000: СПб.: Питер-Пресс, 2002. - 1040 с.

11. Дженнингс Р. Использование Microsoft Access 2000: Специальное издание. - Издательский дом «Вильямс», 2002. - 1152 с.

12. Справка Microsoft Access 2002.//Корпорация Microsoft (Microsoft Corporation), - 2001.

13. 1Ситник В.Ф. та ін. Основи інформаційних систем - К.:КНЕУ, 2001

14. Береза А.М. Основи створення інформаційних систем - К.:КНЕУ, 2001

15. Информационные системы в экономике. Под редакцией профессора В.В.Дика - М.:Финансы и статистика, 1996

16. Смирнова Г.Н, Сорокин А.А., Тельнов Ю.Ф. Проектирование экономических информационных систем - М.:Финансы и статистика, 2003

17. Закон України «Про охорону навколишнього серидовища» від 25.06.1991 №1264XII.

18. Закон України «Про відходи» від 05.03.1998. №187/98-ВР.

19. Закон України № 2707-ХІІ від 16.10.92 р. “Про охорону атмосферного повітря” (зі змінами та доповненнями)

20. Постанова Кабінету Міністрів України № 302 від 13.03.2002 р. “Про затвердження Порядку проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, які отримали такі дозволи” (зі змінами та доповненнями, за текстам - Порядок № 302)

21. Постанова Кабінету Міністрів України № 303 від 01.03.99 р. “Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору” (зі змінами та доповненнями, за текстом - Порядок № 303)

22. Постанова Кабінету Міністрів України № 1218 від 03.08.98 р. “Про затвердження Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів” (за текстом - Порядок № 1218)

23. Наказ Мінекобезпеки України № 7 від 10.02.95 р. “Про затвердження Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві” (зареєстровано в Мін'юсті України 15.03.95 р. за № 61/597, за текстом - Інструкція № 7)

24. Наказ Мінекобезпеки України та ДПА України № 162/379 від 19.07.99 р. “Про затвердження Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища” (зареєстровано в Мін'юсті України 09.08.99 р. за № 544/3837, зі змінами та доповненнями, за текстом - Інструкція № 162/379)

25. http://ru.wikipedia.org/wiki

26. http://books.efaculty.kiev.ua/finpd/2/r9/3.htm

27. http://chitalka.info

28. http://www.refine.org.ua/pageid-3088-2.html

29. http://uk.wikipedia.org/wiki/Переробка_нафти

ДОДАТКИ

Діаграма Use Case

Діаграми станів ( Statechart Diagrams )



Діаграми дій ( Activity Diagrams ):

Діаграмикооперацій:



Таблиця - ecology, заповнена даними.

Таблиця - ecology, структура.



Таблиця - vykydy_ecology, заповнена даними.

Таблиця - vykydy_ecology, структура.

Таблиця - dov_tov, заповнена даними.



Таблиця - dov_tov, структура.

Таблиця - prom, заповнена даними.

Таблиця - prom, структура.



Приведемо контрольний приклад розробленого інтерфейсу:

Головне вікно для роботи:

Головне вікно для роботи:



Реалізовано роботу з кожною таблицею бази даних - перегляд, редагування, додавання та видалення записів.

Таблиця - Довідник податків.

Перегляд записів:

Додавання запису:

Редагування записів:



Редагування записів:

Видалення:



Таблиця - Довідник виду продукції.

Перегляд записів:

Додавання записів:



Редагування записів:

Редагування записів:

Видалення записів:



Таблиця - Нарахування податків.

Перегляд записів:



Додавання записів:

Редагування записів:



Редагування записів:

Таблиця - Виготовлення продукції.

Перегляд записів



Додавання записів:

Редагування записиів:



Видалення записів:

Таблиця - Наявності споживання ресурсів від виготовлення продукції.

Перегляд записів:



Додавання записів:

Редагування записів:

Видалення записів:

Програмний код реалізації даного інтерфейсу наведено в додатку Г.

Програмний код реалізації інтерфейсу

1). Код головної сторінки:

<?php

include ("blocks/bd.php");

if (isset($_GET['id_ecology'])) {$id_ecology = $_GET['id_ecology'];}

?>

<!DOCTYPE HTML>

<html>

<head>

<meta http-equiv="Content-Type" content="text/html; charset=utf-8">

<title>Головна сторінка адміністратора</title>

<link href="style.css" rel="stylesheet" type="text/css">

</head>

<body><...