Процедура впровадження електронного наукового журналу з використанням програмної платформи Open Journal Systems
Конкретизація змісту діяльності на кожному з етапів процедури впровадження електронного наукового журналу з використанням електронних відкритих журнальних систем. Рекомендації щодо основних аспектів процесу створення та підтримки електронного журналу.
| Рубрика | Программирование, компьютеры и кибернетика |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 06.11.2018 |
| Размер файла | 147,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Інститут інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України, Інститут програмних систем НАН України
ПРОЦЕДУРА ВПРОВАДЖЕННЯ ЕЛЕКТРОННОГО НАУКОВОГО ЖУРНАЛУ З ВИКОРИСТАННЯМ ПРОГРАМНОЇ ПЛАТФОРМИ OPEN JOURNAL SYSTEMS
Спірін О.М., Лупаренко Л.А., Новицький О.В.
Анотація
електронний журнал науковий журнальний
У статті описано процедуру впровадження електронного наукового журналу з використанням електронних відкритих журнальних систем (ЕВЖС) та конкретизовано зміст діяльності на кожному з її етапів (прогностичному, організаційному, технічному, підготовчому, практичному, узагальнюючому та перспективному). Подані рекомендації щодо основних аспектів процесу створення та підтримки електронного журналу: нормативно-правове підґрунтя функціонування; види, проблематика, цільова аудиторія, джерела фінансування, редакційні політики та періодичність публікації електронних наукових періодичних видань; добір програмного забезпечення для підтримки редакційновидавничого процесу, система рівнів доступу користувачів ЕВЖС Open Journal Systems (OJS); передбачуваний вид та формат контенту електронного журналу, тип доступу до нього, зокрема відкритий доступ, архівація, індексація та інформаційно-аналітичний моніторинг опублікованих наукових робіт; формування редакційної колегії та штату, залучення фахівців у галузі ІКТ, їх обов 'язки та навантаження, навчання користувачів і технічної команди.
Ключові слова: Open Journal Systems, OJS, електронні відкриті журнальні системи, електронний науковий журнал.
Annotation
Oleg Spirin, Liliia Luparenko, Oleksandr Novytskyi
institute of Information Technologies and Learning Tools of NAES of Ukraine, Kyiv, Ukraine institute of Software Systems of NAS of Ukraine, Kyiv, Ukraine THE PROCEDURE OF IMPLEMENTATION OF ELECTRONIC SCIENTIFIC JOURNAL USING THE OPEN JOURNAL SYSTEMS SOFTWARE PLATFORM
The article deals with the procedure of implementation of the electronic scientific periodical edition using electronic open journal systems (EOJS). It is specified the activities at each of its stages (prognostic, organizational, technical, preparatory, practical, generalizing and prospective). The recommendations on the main aspects of the electronic journal implementation are given: the normative and legal basis for the functioning, their types, scientific scope, target audience, economic model, editorial policies and periodicity of publication; the software selection for the editorial and publishing process support, the Open Journal Systems (OJS) user roles system; the expected type and format of the journal content, the type of it access, including open access, archiving, indexing and information and analytical monitoring of published scientific works; the formation of the editorial board and staff, the involvement of ICT professionals, their duties and workload, the users and technical team training.
Keywords: Open Journal Systems, OJS, electronic open journal systems, electronic scientific journal.
Аннотация
Спирин О. М., Лупаренко Л. А., Новицкий О. В.
Институт информационных технологий и средств обучения НАПН Украины, Киев, Украина
Институт программных систем НАН Украины, Киев, Украина
ПРОЦЕДУРА ВНЕДРЕНИЯ ЭЛЕКТРОННОГО НАУЧНОГО ЖУРНАЛА С ИСПОЛЬЗОВАНИЕМ ПРОГРАММНОЙ ПЛАТФОРМЫ OPEN JOURNAL SYSTEMS
В статье рассмотрена процедура внедрения электронного научного периодического издания с использованием электронных открытых журнальных систем (ЭОЖС) и конкретизировано содержание деятельности на каждом из ее этапов (прогностическом, организационном, техническом, подготовительном, практическом, обобщающем и перспективном). Даны рекомендации по основным аспектам внедрения электронного журнала: нормативно-правовая основа функционирования, их типы, проблематика, целевая аудитория, экономическая модель, редакционные политики и периодичность публикации; отбор программного обеспечения для поддержки редакционно-издательского процесса, система пользовательских ролей ЭОЖС Open Journal Systems (OJS); предполагаемый вид и формат контента журнала, тип доступа к нему, в том числе и открытый доступ, архивация, индексация и информационно-аналитический мониторинг опубликованных научных работ; формирование редакционной коллегии и штата, привлечение специалистов в области ИКТ, их обязанности и нагрузка, обучение пользователей и технической команды.
Ключевые слова: Open Journal Systems, OJS, электронные открытые журнальные системы, электронное научное издание.
Постановка проблеми
Процес науково-дослідної роботи супроводжується комунікативною взаємодією її учасників: учені виносять на обговорення свої прогресивні ідеї у формі опублікованих наукових статей з метою отримати зворотній зв'язок від колегекспертів, які можуть об'єктивно оцінити, підтвердити або спростувати певні твердження і висновки виконаного наукового дослідження.
Усе частіше для забезпечення процесу науково-інформаційного обміну своїх працівників та поширення отриманих результатів науково-дослідних робіт у наукових установах виникає необхідність започаткування власного наукового журналу. В останні роки багатьма науковими колективами перевага надається електронному формату такого видання, оскільки до його головних переваг, порівняно з паперовими аналогами, можна віднести наступне:
- подані матеріали та скомпоновані номери журналу не обмежуються за обсягом;
- публікація поданих статей оперативна, є можливість пришвидшення та спрощення повного циклу їх підготовки, пересилання і рецензування;
- економічна собівартість нижча, оскільки відсутні витрати на поліграфічні послуги, типографський друк, розсилання та зберігання друкованих копій;
- є можливість швидкого розповсюдження матеріалів та оперативний доступ читацької аудиторії до наукових матеріалів при найширшій географії охоплення;
- доступ до журналу забезпечується лише наявністю у читача персонального комп'ютера (планшета, смартфона) та мережі Інтернет;
- необхідна менша кількість співробітників для підтримки редакційно-видавничого процесу, що спрощує та оптимізує процеси.
Сучасною інформаційно-комунікаційною технологією для розгортання та підтримки електронних наукових періодичних видань є електронні відкриті журнальні системи (ЕВЖС) - програмні платформи з відкритим вихідним кодом, що забезпечують організацію та децентралізоване дистанційне управління повним циклом редакційно-видавничого процесу електронних наукових журналів, а саме підтримку процесів подання, рецензування, літературного редагування, коректури, макетування та публікації статей з подальшим їх збереженням, поширенням та індексацією в мережі Інтернет [19].
Аналізуючи власний практичний досвід науково-видавничої роботи та численних консультацій з користувачами і редакторами наукових часописів, приходимо до висновку, що процес розгортання електронних наукових періодичних видань у наукових установах зазвичай супроводжується комплексом організаційних, нормативно-правових, програмнотехнічних труднощів, а також соціально-психологічним неприйняттям інновації та недостатнім рівнем практичних умінь і навичок учених щодо використання ЕЖВС. Саме тому, для ефективної організації та оптимізації цього процесу, науковому колективу, в першу чергу, слід розробити програму впровадження електронного журналу установи та чітко дотримуватись поетапного алгоритму злагоджених дій.
Аналіз останніх досліджень і публікацій
У зарубіжній науково-методичній літературі питанню підтримки наукових видань за допомогою ЕВЖС присвячені роботи Соломон Д. Д. (Solomon D. J.) [10], Шапіро Л. (Shapiro L.) [9], Странак К. (Stranack K.) [11, 12] та ін. Зокрема, в цих працях подані рекомендації для науковців щодо добору виду журналу, його проблематики, цільової аудиторії, джерел фінансування, типу контенту і доступу до нього, архівації, індексації, інформаційно-аналітичного моніторингу опублікованих наукових робіт, а також формування редакційної колегії та штату.
Частково технічні аспекти упровадження дослідного зразка електронного журналу, що функціонує на базі ЕВЖС Open Journal Systems, було запропоновано авторським колективом відділу відкритих освітньо-наукових інформаційних систем Інституту інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України Спіріним О. М., Яцишин А. В., Івановою С. М., Кільченко А. В. та Лупаренко Л. А. [28]. Однак, у вітчизняній літературі досі не представлено чіткого керівництва для наукових працівників щодо розгортання електронних наукових періодичних видань в установах НАПН України з описом повного комплексу організаційних заходів.
З огляду на вищезазначене, метою статті є обґрунтування процедури впровадження електронного наукового журналу з використанням ЕВЖС та її опис на основі застосування програмної платформи Open Journal Systems у науковій установі.
Методика дослідження
Для досягнення мети дослідження було здійснено аналіз науково-методичної та технічної літератури, нормативно-правового підґрунтя, низки Державних стандартів України щодо функціонування електронних журналів, міжнародних стандартів етики проведення наукових досліджень та редакційно-видавничої етики, сайтів відкритих архівів, інституційних репозитаріїв, наукових бібліотек та журналів, реферативних і наукометричних баз даних, он-лайн сервісів, що постачають статистичні дані використання сайту, а також соціальних і професійних електронних мереж. Ураховано вітчизняний та зарубіжний практичний досвід використання електронних відкритих журнальних систем для інформаційної підтримки науково-освітньої діяльності та власний багаторічний досвід підтримки авторами електронного наукового фахового видання «Інформаційні технології і засоби навчання» (http://iournal.iitta.gov.ua) на базі ЕВЖС Open Journal Systems.
Представлене у даній публікації дослідження виконане в межах науково-дослідної роботи ДР № 0115U002234 «Система інформаційно-аналітичної підтримки педагогічних досліджень на основі електронних систем відкритого доступу» (2015 - 2017 рр.) Інституту інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України.
Результати дослідження
З огляду на дослідження [26], процедуру впровадження електронного наукового журналу з використанням електронних відкритих журнальних систем розумітимемо як точний і повний опис послідовності виконання впорядкованого набору адміністративно-педагогічних заходів та дій, необхідних для розв'язування організаційно-педагогічної задачі створення і підтримки електронного періодичного наукового видання на програмній платформі певної відкритої журнальної системи.
Для визначення етапів впровадження електронного наукового періодичного видання з використанням ЕВЖС скористаємося дослідженням [23, с. 104], де виокремлюється сім основних етапів формування інституційного репозитарію вищого навчального закладу, а саме: прогностичний, підготовчий, технічний, організаційний, практичний, узагальнюючий, перспективний. Конкретизуємо зміст діяльності на рівні наукової установи на кожному етапі процедури впровадження електронного журналу (табл. 1).
Варто зазначити, що у табл. 1 та в інших таблицях орієнтовний час на виконання всіх заходів і дій подано з врахуванням досвіду розгортання та підтримки електронного наукового фахового видання «Інформаційні технології і засоби навчання» (http://iournal.iitta.gov.ua) в Інституті інформаційних технологій і засобів навчання на програмній платформі Open Journal Systems.
Таблиця №1
Процедура впровадження електронного наукового журналу
|
ЕТАП |
ЗМІСТ ДІЯЛЬНОСТІ |
ЧАС НА ВИКОНАННЯ |
|
|
Прогностичний |
- аналіз актуальних проблем наукової галузі, висвітленню яких буде присвячений журнал, та визначення потенційної читацької аудиторії; - вибір виду електронного видання, економічної моделі журналу та типу доступу до нього; - визначення періодичності публікації та видів наукового контенту, що публікуватиметься. |
1 тиждень |
|
|
Організаційний |
- формування редакційної колегії та редакційного штату, розробка програми впровадження. - аналіз та добір оптимальної ЕВЖС, що задовольнятиме вимогам конкретної наукової установи, вивчення досвіду її використання в науково-видавничій діяльності. |
2 тижні |
|
|
1 тиждень |
|||
|
Технічний |
- вибір хостингу та провайдера, інсталяція електронної відкритої журнальної системи та розгортання сайту відповідно до обраної моделі електронного журналу; - реєстрація сайту в пошукових машинах для подальшої індексації, підключення статистичних модулів; - реєстрація редакторів на сайті журналу та призначення їм відповідних посад. |
1 тиждень |
|
|
1 тиждень |
|||
|
1 тиждень |
|||
|
Підготовчий |
- дослідження нормативно-правового підґрунтя впровадження електронного журналу та формування його політик; - наповнення сайту відповідними організаційно-інструктивними матеріалами; - розробка методичних рекомендацій для користувачів. |
3 тижні |
|
|
1 тиждень |
|||
|
4 тижні |
|||
|
ЕТАП |
ЗМІСТ ДІЯЛЬНОСТІ |
ЧАС НА ВИКОНАННЯ |
|
|
Практичний |
- підготовка користувачів журналу до роботи з ЕВЖС шляхом проведення навчальних семінарів, тренінгів і надання персональних консультацій; - дослідження їх соціально-психологічної адаптації та сприйняття інновації, за необхідності коригування навчального процесу. |
8 тижнів |
|
|
у процесі навчання |
|||
|
Узагальнюючий |
- організація збереження контенту у відкритих архівах та включення до каталогів провідних бібліотек; - реєстрація електронного наукового видання у вітчизняних та міжнародних реферативних і наукометричних базах даних; - інтеграція ЕВЖС з іншими ресурсами наукової установи. |
12 тижнів |
|
|
Перспективний |
- аналіз статистичних даних використання ресурсу; - періодичний моніторинг упровадження опублікованих в журналі результатів науково-дослідних робіт; - популяризація ресурсу в соціальних та професійних електронних мережах. |
у процесі підтримки |
Прогностичний етап
Розпочинаючи власний проект, доцільно здійснити аналіз актуальних проблем конкретної наукової галузі (або на перетині кількох) з метою добору тематичних напрямів, висвітленню яких буде присвячене видання. Зважаючи на досить значну кількість наявних нині в Україні і поза її межами наукових журналів та на активну конкуренцію їх редакцій за кращих авторів і якісний матеріал, особливого значення набуває визначення наукової проблематики видання, що дозволить виокремити часопис з-поміж подібних.
Странак К. виділяє наступні види наукових журналів [12]:
- мультидисциплінарні видання містять матеріали, що охоплюють результати досліджень в різних галузях науки, але не більше трьох; такий тип видань доцільно започатковувати на базі університетів, з метою обслуговування авторів та читачів декількох структурних підрозділів (факультетів, кафедр);
- спеціалізовані - більш поширений тип видань, специфіка яких сфокусована суто в одній науковій сфері;
- регіональні - висвітлюють дослідження, проведені на певній географічній території (області, країні, континенті) або наукові доробки, спрямовані на розвиток даного регіону;
- інституційні - фінансово підтримуються певною науковою установою та містять контент, що продукується цією інститутцією.
Здійснюючи вибір, необхідно враховувати наукові інтереси цільової аудиторії - осіб, які провадять дослідження та професійно займаються науковою діяльністю (науково-технічною, науково-організаційною або науково-педагогічною), а саме: співробітників науково-дослідних установ (інститутів, лабораторій), викладачів вищих навчальних закладів, закладів післядипломної освіти, освітніх установ вищої професійної освіти та професійно-технічних навчальних закладів, аспірантів, докторантів, здобувачів наукових ступенів, студентів та ін. Варто передбачити географію наявних і потенційних учасників науково-інформаційного обміну та визначити, якими мовами буде підтримуватись сайт, якими мовами подаватимуться рукописи (однією чи кількома) та чи буде здійснюватися їх дублювання.
Далі слід визначити тип майбутнього електронного журналу. Якщо на базі установи вже здійснювався випуск друкованого видання, можливо організувати створення його електронного аналогу (паралельне видання), що, зважаючи на активний перехід всіх процесів в он-лайн середовище, є достатньо поширеною практикою в сучасному науковому просторі. Якщо ж започатковується нове самостійне електронне видання (оригінальне), редакції доцільно передбачити низку програмно-технічних та організаційних аспектів представлення журналу в мережі Інтернет, враховуючи наявні ресурси та активи конкретної установи.
Фінансування. Поширення контенту журналу на умовах передплати тривалий час слугувало джерелом фінансування науково-видавничої діяльності. Традиційно читачі мають доступ до наукових статей за допомогою оформлення персональної підписки або оплати читацького абонемента у бібліотеці чи дослідницькій установі, де вони працюють. З іншого боку, висока вартість такої передплати може обмежити кількість читацької аудиторії журналу. До того ж, потрібно налагодити та підтримувати процеси управління платежами, їх відстеження, повідомлення про отримання, а також можливе створення додаткових розрахункових рахунків, бухгалтерський облік та оподаткування.
Тип доступу. Новітнім підходом до політики поширення наукових даних нині слугує концепція відкритого доступу (ВД), що передбачає он-лайн публікацію повнотекстових матеріалів у миттєвому безоплатному доступі. Така стратегія дозволяє забезпечити широку видимість наукових праць для всіх зацікавлених користувачів і, одночасно, перерозподілити більшість редакційного часу користь підготовки якісного контенту. У цьому разі необхідно передбачити надійні альтернативні канали фінансового забезпечення науково-видавничої діяльності, наприклад стягнення оплати з авторів за рецензування та публікацію статей, фінансування урядовими та дослідницькими установами або спонсорами, прибутки від власної науково-виробничої діяльності або розміщення реклами на сайті електронного журналу.
Компромісним варіантом є концепція відстроченого ВД - обмеження доступу до частини контенту, наприклад, 1-2-х останніх опублікованих випусків, та повне відкриття попередніх архівних томів. Хоча цей підхід і накладає певні обмеження, що суперечать задекларованому в [3, 4, 5] поняттю «відкритого доступу», однак розширює можливості отримання наукового контенту, порівняно з традиційною, суто передплатною, моделлю наукового видавництва. Дж. Віллінскі виділяє десять основних існуючих нині способів надання науковим публікаціям відкритого доступу [13, с. 212] (табл. 2).
Таблиця №2
Способи надання науковим публікаціям відкритого доступу за Дж. Віллінскі
|
Тип відкритого доступу |
Спосіб реалізації |
Приклади сайтів, журналів та порталів |
|
|
Архівування на персональній вебсторінці |
Співробітникам кафедр виділяються персональні веб-сторінки на сайтах університетів, куди вони вивантажують свої статті, таким чином, забезпечуючи вільний доступ до них. |
? Співаковський О. В. (www.ksDu.edu/About/ ипіуегаіуАбтіпізїгаїюп/ АВС/РиЬ1ісаЬош^рх?1апц=ик) |
|
|
Е-ргіпі архівування |
Дослідницьке співтовариство певної наукової галузі підтримує хостинг або електронний репозитарій та надає можливість науковцям самостійно архівувати свої опубліковані роботи або препринти з певної проблематики. |
? arXiv.org; ? Електронна бібліотека НАПН України (1ib.iitta.gov.ua); ? Електронна бібліотека ЖДУ імені Івана Франка (eprints.zu.edu.ua). |
|
|
Авторські внески |
Сплата авторських внесків (за рецензування, редагування або публікацію) дозволяє забезпечити читачам повний та миттєвий доступ до наукового контенту журналів. У деяких випадках ці витрати можуть покриватись завдяки членству наукової установи або країни дослідника у міжнародний організаціях. |
? Новітня освіта (http://ae.f1.kpi.ua). |
|
|
Тип відкритого доступу |
Спосіб реалізації |
Приклади сайтів, журналів та порталів |
|
|
Субсидійований ВД |
Відкритий доступ до контенту журналу підтримується завдяки субсидіюванню з боку наукового співтовариства, дослідницької, урядової або спонсорської установи. |
? Інформаційні технології і засоби навчання (http://joumal.iitta. gov.ua); ? Інформаційні технології в освіті (http://ite.kspu.edu). |
|
|
Подвійний режим відкритого доступу |
Внески, що стягуються за публікацію у паперовому виданні, використовуються також для підтримки його електронної версії у відкритому доступі. |
? Вісник ЖДУ імені Івана Франка (http://visnyk.zu.edu.ua). |
|
|
Відстрочений ВД |
Внески, сплачені за публікацію у паперовому виданні та його електронній версії, гарантують читачам відкритий доступ до опублікованого контенту після певного визначеного редакцією періоду часу (наприклад, через 6-12 місяців) |
? New England Journal of Medicine (http://www.nejm.org) |
|
|
Частковий (гібридний) ВД |
В межах рекламної стратегії просування журналу, відкритий доступ надається до декількох обраних статей з кожного його випуску, в той час як доступ до інших матеріалів потребує оплати за підпискою. |
? Lancet (www.thelancet.com) |
|
|
Відкритий доступ на рівних умовах |
Відкритий доступ надається як благодійна послуга науковцям та студентам з країн, що розвиваються, за умови, що їх наукова установа зареєстрована в системі управління доступом. |
? HINARI (http://www.who.int/ hinari/about/en) |
|
|
Індексування в реферативних базах даних |
Відкритий доступ до бібліографічних даних та анотацій надається безкоштовно або ж додатково постачається посилання на повний текст статті з платою за його перегляд. |
? ERIC Education Resources Information Center (eric.ed.gov); ? ScienceDirect (www.sciencedirect.com); ? ResearchGate (www.researchgate.net). |
|
|
Кооперативний ВД |
Організації-члени певного наукового співтовариства (наприклад, бібліотеки, університети, наукові установи) здійснюють відрахування на підтримку своїх журналів у відкритому доступі та розвиток видавничих ресурсів. |
? American Educational Research Association (www.aera.net/ Publications/Journals); ? British Education Research Association (www.bera.ac.uk/researchersresources/bera-j ournals); ? German Academic Publishers (www.gap-c.de). |
Важливо визначити статус видання як наукового журналу або збірника наукових праць, основна відмінність між якими є періодичність публікації. В ДСТУ 7157:2010 наукові видання поділено на неперіодичні, періодичні, продовжувані та оновлювані. Там же зазначено, що наукові журнали - «це періодичні журнальні видання статей та матеріалів теоретичних досліджень, а також статей і матеріалів прикладного характеру, призначене переважно фахівцям певної галузі науки» [16], які поділяються на науково-теоретичні, науково-практичні (науково-технічні в тому числі) та науково-методичні.
Альтернативно, закордонними видавництвами практикується випуск Annual Reviews (щорічних оглядів) - публікація одного випуску на рік, об'єм якого формується в залежності від кількості матеріалів, що надійшли протягом року. Головною перевагою цього формату є зменшення редакційного навантаження, обумовленого темпами опрацювання матеріалів згідно публікаційного графіку. Така періодичність виходу може використовуватись протягом перших року-двох після заснування журналу, а її частота збільшуватись щорічно. В будьякому разі, важливо обрати той тип видання, що задовольнятиме як поточні, так і довгострокові потреби наукового співтовариства.
Статус «фахового», що надається вітчизняним разовим або періодичним виданням рішенням Міністерства освіти і науки України терміном на п'ять років, передбачає публікацію в журналі виключно наукового контенту, а саме статей, що висвітлюють результати проведених досліджень і пройшли оцінювання неупередженими експертами. Згідно «Переліку наукових фахових видань» [24] станом на 11.07.2017 р. налічується 1546 друкованих та 90 електронних наукових фахових видань України, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук, з яких 129 друкованих та 13 електронних журналів - педагогічної спрямованості.
На сайтах світових видань допускається також публікація оглядових статей, наукових записок, коротких звітів, авторефератів дисертацій, рецензій на монографії. Додатково, за рішенням редакції, може розміщуватись супутній контент: передові статті редакторів, листи в редакцію, новини, анотації та коментарі, однак їх цитування не враховується при формуванні рейтингів наукометричних баз даних.
Необхідно заздалегідь визначити дозволений формат представлення текстових (.html, LaTex,.docx,.pdf,.epub,.mobi) і графічних (.jpeg,.gif,.png,.ps) даних, що підтримуватимуться в електронному журналі та надати можливість додавання до статей простих мультимедійних компонентів, зокрема презентацій (.pptx), електронних таблиць (.xlsx), баз даних (.accdb), аудіо(.mp3,.mp4,.wav,.wma), відеоматеріалів (.mp4,.avi,.3gp) та відео файлів зі сторонніх відео сервісів таких як YouTube. Також, важливо забезпечити формування pdf-версій статей у форматі доступному для індексування пошуковими машинами.
Організаційний етап
На цьому етапі доцільно сформувати склад редакційної колегії, до якої входитимуть головний редактор, його заступники, відповідальний секретар та члени редакційної колегії.
До сфери відповідальності головного редактора та його помічників, які можуть бути обрані з-поміж керівництва наукової установи або провідних фахівців конкретної наукової галузі, відносяться обв'язки щодо формування загальної стратегії розвитку видання, його тематичного спрямування, управління штатом, контроль за редакційно-видавничим процесом, просування та популяризація ресурсу, забезпечення фінансових та технічних ресурсів підтримки журналу. Відповідальний секретар здійснює первинний розгляд та оцінювання рукописів за базовими вимогами, призначає рецензентів для їх розгляду, відповідає за пошук, налагодження зв'язків та запрошення нових експертів, у тому числі і закордонних колег.
Члени редакційної колегії - це група компетентних фахівців, які працюють за науковим спрямуванням тематики журналу та можуть залучатися редакцією для рецензування авторських рукописів. Наявність в редколегії досвідчених, авторитетних вчених з високими наукометричними показниками (h-індекс) з багатьох країн світу є рекомендацією для включення видань до провідних наукометричних баз даних (Web of Science та Scopus).
Основні редакційні завдання, пов'язані з прийомом рукописів, проведенням їх експертизи, літературним редагуванням, опрацюванням метаданих, макетуванням, публікацією та роботою з користувачами, виконує редакційний штат, до складу якого можуть входити відповідальний редактор, редактори розділів, літературні редактори (фахівці з філології всіх підтримуваних мов видання), редактор верстки, коректор, менеджер передплати, а також редактори, відповідальні за подальше архівування, індексацію, поширення та популяризацію опублікованого контенту. В редакціях невеликих видань на одного співробітника може бути покладено виконання одночасно декількох з вищезазначених обов'язків (оплачувано або на волонтерських засадах). Детальніше про обов'язки та вимоги до членів редакційної групи електронного наукового видання, а також ресурс часу, необхідні для виконання їх завдань див. у табл. 3.
Таблиця №3
Обов'язки та вимоги до членів редакційної групи електронного наукового видання
|
Редакційна посада |
Редакційні обов'язки |
Вимоги до редакторів |
Ресурс часу (мінімально) |
|
|
РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ |
||||
|
Головний редактор та його заступники |
формування загальної стратегії розвитку видання, його тематичного спрямування, контроль за роботою редакційного штату, забезпечення фінансових та технічних ресурсів підтримки електронного журналу; розроблення стратегічного плану його розвитку |
науковий ступінь з тематичного спрямування журналу; досвід управління та виконання адміністративних обов'язків; обізнаність щодо організації та розгортання редакційновидавничого офісу, управління фінансами |
120 годин * |
|
|
Відповідальний секретар |
первинний розгляд та оцінювання рукописів за базовими вимогами, призначення рецензентів, пошук та залучення нових експертів |
науковий ступінь з тематичного спрямування журналу; знання ІМЯаО-структури наукової статті, широке коло професійних контактів |
2-4 год./день |
|
|
Рецензент |
експертний розгляд рукописів, заповнення анкетиопитувальника та завантаження рецензії на сайт |
науковий ступінь з тематичного спрямування журналу; досвід проведення наукового рецензування та написання інформативного експертного відгуку, вміння використовувати програмне забезпечення (ПЗ) для пошуку плагіату, наявність електронного профілю дослідника |
16-40 год./випуск |
|
|
РЕДАКЦІЙНИЙ ШТАТ |
||||
|
Менеджер журналу |
створення розділів журналу, налаштування веб-форм для рецензування, редагування шаблонів електронних листів, генерування статистичних звітів, управління обліковими записами користувачів |
знання видів електронних журнальних систем, їх інтерфейсу та функціональних можливостей, робота з метаданими |
240 год./рік * |
|
|
Відповідальний редактор |
формування політик журналу, призначення редакторів розділів, створення випусків, розподіл рукописів у випуски, формування змісту випусків та їх публікація он-лайн |
шляхи забезпечення відкритого доступу; юридичні механізми реалізації авторського права; стандарти етики проведення наукових досліджень; робота з метаданими статей та випусків журналу |
120 год. на формування політик - 16-32 год./випуск на публікацію номера |
|
|
Редактор розділу |
контроль процесів рецензування, редагування та публікації рукописів |
знання видів плагіату в науці та вміння використовувати ПЗ для його автоматичного відстеження |
4 год./день |
|
|
Редакційна посада |
Редакційні обов'язки |
Вимоги до редакторів |
Ресурс часу (мінімально) |
|
|
Літературний редактор |
перевірка граматики, правил оформлення бібліографічних посилань і наукового стилю тексту |
філологічна освіта відповідно до мови рукопису, проведення автоматизованої перевірки правопису, ПЗ для транслітерування текстів та генерування бібліографічних описів різних стандартів |
40 год./випуск |
|
|
Редактор верстки |
макетування та конвертування рукописів у гранки необхідного формату |
ПЗ для видавничої верстки, опрацювання графічних зображень та конвертування форматів текстових файлів |
32 год./випуск |
|
|
Коректор |
перевірка готових гранок статей на типографічні помилки та помилки форматування, правильне розміщення всіх текстових і графічних компонентів |
знання IMRaD-структури наукової статті, проведення автоматизованої перевірки правопису, форматування документів складної структури |
24 год./випуск |
|
|
Редактор з популяризації |
архівування контенту в бібліотеках та відкритих архівах, забезпечення індексування в реферативних та наукометричних БД, популяризація в соціальних мережах, розсилання інформаційних повідомлень |
знання систем ОАІ, LOCKSS, ЕРгіШь, DSpace, вимог наукометричних та реферативних БД до фаховий видань; індексів цитування, особливостей підготовки, реєстрації та подання заявки на включення до БД, принципів функціонування соціальних мереж |
24 год./випуск на архівування - 8 год./випуск на розсилку повідомлень |
|
|
Менеджер передплати |
створення та управління типами підписок |
знання інтерфейсу ЕВЖС та систем управління електронними платежами |
4 год./день |
|
|
ІКТ-ПЕРСОНАЛ |
||||
|
Адміністратор сайту |
інсталювання ЕВЖС, оновлення ПЗ до нових версій, розгортання сайту, підключення мов, та створення нових журналів |
системні вимоги до встановлення ЕВЖС та розгортання сайту на її базі, JavaScript, PHP, MySQL |
600 год./рік * |
|
|
Веб-розробник |
проектування веб-дизайну та верстка сайту |
HTML, CSS, JavaScript, PHP, MySQL, ПЗ для створення і опрацювання графічних зображень |
800 год.* |
|
|
Системний адміністратор |
адміністрування та підтримка сервера |
знання ОС Windows, Linux Ubuntu, Debian, серверного обладнання, БД |
240 год./рік * |
Для успішної реалізації проекту колективу наукової установи доцільно розробити базову поетапну програму впровадження електронного наукового журналу, в якій окреслити сферу відповідальності та завдання кожного з учасників процесу, терміни їх виконання, передбачуваний бюджет, графік перевірки проведеної роботи і звітування.
Потреба в автоматизації процесів інсталяції, розгортання та налаштування сайту електронного журналу, призвело до появи широкого спектру програмного інструментарію для підтримки видавництва наукових видань - електронних журнальних систем (ЕЖС). Ці засоби дозволяють мінімізувати редакційне навантаження пов'язане з прийомом, опрацюванням, поширенням та переглядом рукописів. Нині доступні пропрієтарні, локальні, відкриті та хмарні ЕЖС [19].
Деякі редакції надають перевагу розробці власного програмного забезпечення або переміщенню всіх редакційних процесів на сторонні видавничі платформи, розташовані у хмарному середовищі, наприклад проекти Scholastica (https://scholasticahq.com) або Cloud Publications (http://www.cloudpublications.org), сплачуючи лише фіксований внесок за певний період користування.
Відповідальним редакторам доцільно дослідити вітчизняний та закордонний досвід використання електронних відкритих журнальних систем, а також оцінити їх з огляду на програмно-технічні та функціональні характеристики, особливості обслуговування, підтримки та супроводу. Це дозволить визначити і обрати програмну платформу, що задовольнятиме наявним фінансовим і технічним ресурсам конкретної наукової установи.
Ґрунтовний компаративний аналіз [19], практичний досвід та широка географія використання, дозволили зробити висновок, що найоптимальнішим засобом підтримки електронних журналів є ЕВЖС Open Journal Systems, оскільки надає можливість редакційній групі максимально автоматизувати та спростити виконання технологічних задач. Нині ця програмна платформа, в порівнянні з іншими ЕВЖС, має найбільшу кількість інсталяцій в світі (рис. 1), саме тому, подальші етапи будуть описані на прикладі її використання.
Рис. 1 Кількість інсталяцій ЕВЖС Open Journal Systems
За відсутності в активі наукової установи необхідного апаратного забезпечення та фахівців для його технічного обслуговування, доцільно скористатись послугами сторонніх організацій, які мають відповідний досвід та матеріально-технічну базу. Це пов'язано з тим, що експлуатація та впровадження подібних систем, потребує розуміння процесів редакційновидавничої підготовки наукових періодичних видань, що включає в себе не тільки публікацію, а й формування правильної стратегії поширення наукового контенту та організацію роботи редакції електронного наукового журналу. Зокрема, це можуть бути організації, що володіють необхідною експертизою, наприклад як PKP Publishing Services (https://pkpservices.sfu.ca) або Інститут інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України (http://iitlt.gov.ua).
Технічний етап
За умови самостійного розгортання проекту науковою установою необхідне залучення фахівців у галузі ІКТ, а саме:
- адміністратора сайту для інсталювання ЕВЖС Open Journal Systems, конфігурування її основних компонентів та подальшого оновлення версій програмної платформи, розгортання сайту журналу, його технічної підтримки, реєстрації в пошукових машинах (Google, Yahoo та ін.), вибір основної та допоміжних мов інтерфейсу, підключення модулів статистики;
- веб-розробника для створення графічної концепції веб-дизайну сайту журналу та його верстки або налаштування базових тем веб-інтерфейсу ЕВЖС;
- системного адміністратора для вибору хостингу, провайдера та адміністрування сервера.
Для забезпечення подальшого інформаційно-аналітичного моніторингу функціонування електронного наукового періодичного на базі ЕВЖС Open Journal Systems, адміністратору сайту доцільно підключити низку її внутрішніх статистичних модулів, що постачатимуть різноманітні дані про стан використання ресурсу та дозволятимуть сформувати звіти про кількість отриманих, відрецензованих, прийнятих і відхилених рукописів, кількість опублікованих статей і випусків, кількість зареєстрованих користувачів (авторів, читачів), про перегляди і читаність статей та стан передплат (табл. 4).
Таблиця №4
Статистичні дані, що генеруються ЕВЖС Open Journal Systems
|
ВИД СТАТИСТИЧНИХ ДАНИХ |
ЧИ ГЕНЕРУЮТЬСЯ МОДУЛЯМИ OJS? |
|
|
Кількість унікальних відвідувачів |
так, за допомогою Google Analytics і phpMyVisites |
|
|
Кількість відвідувань |
||
|
Тривалість відвідування |
||
|
Інституційні відвідування |
||
|
Домени/країни відвідувачів |
||
|
Відвідування роботами/спайдерами |
||
|
Хости |
||
|
Хіти |
||
|
Сторінки за їх URL |
||
|
Операційні системи користувачів |
||
|
Браузери користувачів |
||
|
Посилання з інших джерел... |
||
|
Додавання до улюбленого |
||
|
Коди НТТР статусу |
||
|
Кількість переглядів анотацій |
дані зберігаються в базі даних, проміжні дані не записуються - відображаються лише підсумкові |
|
|
К-ть переглядів pdf/html файлів статей |
дані зберігаються в базі даних, звіт генерується щомісячно |
|
|
Кількість переглядів випусків |
ні |
|
|
Кількість поданих рукописів |
так, за будь-який період часу |
|
|
Кількість переглядів сторінок |
ні |
|
|
Кількість створених облікових записів |
так, за будь-який період часу; додатково підраховується кількість читачів та підписок |
|
|
Кількість входів користувачів на сайт |
ні |
|
|
Пошукові запити |
відображаються в журналі*, проте є проблеми з їх підрахунком: не можуть бути згруповані та відсортовані |
|
|
Пошукові ключові слова |
||
|
Посилання з... |
ні |
|
|
Доступні типи файлів |
так, за допомогою статистичних модулів; підрахунок здійснюється лише для html/pdf файлів |
Статистичні модулі, що доступні в ЕВЖС Open Journal Systems, поділяються на три основні групи [27, с. 148]:
I. Базові статистичні модулі:
- плагін «ALM» (Article Level Metrics) - відображення на сайті кількості переглядів окремої статті - метрики статті (Article Level Metrics) за окремий місяць або рік. Дані відображаються у вигляді графіка внизу сторінки окремої статті;
- популярні статті (Popular Articles Block Plugin) - розташований на бічній панелі сайту журналу і дозволяє переглядати найбільш популярні за кількістю переглядів статті;
- модуль Google Analytics - забезпечується інтеграція Open Journal Systems з Google Analytics.
- модульphpMyVisites - інтегрує OJS з phpMyVisites - програмою з відкритим вихідним колом, призначеною для аналізу трафіку веб-сайту. Цей модуль вимагає, щоб пакет phpMyVisites був вже встановлений;
- статистика COUNTER - дозволяє запис і створення звітів щодо активності на сайті за стандартом COUNTER (http://www.proiectcounter.org/about);
- модуль «Статистика використання» - постачає дані про статистику використання окремих об'єктів і для отримання статистики можуть бути використані журнали доступу, розташовані на сервері.
II. Статистичні модулі, розроблені спільнотою користувачів OJS:
- індекс рецензента (Reviewer Index Plugin) - генерує список експертів, які зробили принаймні один експертний відгук для журналу, починаючи із заданої користувачем дати [РРРР] [ММ] [ДД]. Цей список з деякими змінами макета може бути використаний для публікації в останньому (або першому) випуску кожного тому, як спосіб відзнаки рецензентів;
- статистичні графіки (Statistic Charts) - дозволяє візуалізувати графічно статистичні дані, отримані через плагін COUNTER.
III. Для одержання детальної інфографіки щодо кількості та географії відвідувачів сайту доцільно інтегрувати сайт з безкоштовними сторонніми сервісами статистики, зокрема:
-Flag Counter (http://s11.flagcounter.com/index.html) - безкоштовний лічильник, що може бути вбудований в html-код будь-якої веб-сторінки та відслідковує локацію її відвідувачів. Щоразу, коли користувач з нової країни переглядає сайт, у модулі відображається прапор цієї країни та додається - 1 до кількості зазначеної біля цього прапора. Натискання на елементах модуля відображає детальну статистику відвідувань та географію користувачів сайту за весь період.
-RevolverMaps (https://www.revolvermaps.com) - це набір віджетів для сайту або блогу, що в режимі реального часу постачають статистику відвідувань. Даний модуль відображає географію, час та загальну кількість відвідувань сайту за весь період. -HIT.UA (https://hit.ua) та i.UA (http://www.i.ua) - сервіси веб-статистики, що дозволяють переглянути кількісні показники, географію, стать, вік та інтереси аудиторії сайту.
Система рівнів доступу користувачів. На технічному етапі необхідно створити облікові записи для заздалегідь призначених в редакційний штат осіб.
В електронній відкритій журнальній системі Open Journal Systems реалізовано розгалужену ієрархію рівнів доступу користувачів, що дозволяє гнучко розподіляти або консолідувати редакційні завдання між користувачами, а також обмежувати їхній доступ до різних частин системи, відповідно до передбачуваних особливостей редакційного процесу. Оскільки одна інсталяція ЕВЖС OJS може підтримувати декілька журналів, користувачі можуть бути зареєстровані в різних ролях у більш ніж одному журналі на одному сайті.
За замовчуванням відвідувачам журналу дозволено самостійно зареєструватись як Читач, Автор та/або Рецензент. Однак, за потреби, Менеджер журналу може цю функцію відключити та особисто реєструвати користувачів в потрібній ролі за запитом.
У деяких виданнях доступ до опублікованого контенту (або до журналу вцілому) може бути дозволений лише наперед зареєстрованим користувачам або ж може бути активований режим платної підписки. В такому випадку самостійна реєстрація користувачів не дозволяється, про що відвідувач отримає повідомлення. Також неможливо самостійно реєструватися в редакційних ролях (Редактор, Редактор розділу, Літературний редактор, Редактор верстки, Коректор, Менеджер передплати, Менеджер журналу та Адміністратор сайту). Ролі цього рівня призначають відповідальний Менеджер журналу або Адміністратор сайту
Підготовчий етап
Оскільки науково-видавнича діяльність чітко регламентується низкою законодавчих документів, на даному етапі групі редакторів доцільно проаналізувати нормативно-правове підґрунтя функціонування електронних наукових журналів, а саме: Постанову президії ВАК України «Про підвищення вимог до фахових видань, внесених до переліків ВАК України» ("Бюлетень Вищої атестаційної комісії України", № 1, 2003 р.), Наказ МОНУ «Про затвердження Положення про електронні наукові фахові видання», Наказ МОНМСУ «Про затвердження Порядку внесення електронних наукових фахових видань до Переліку наукових фахових видань, в яких можуть публікуватися основні результати дисертаційних робіт» та Наказ МОНМСУ «Про опублікування результатів дисертацій на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук».
Важливим аспектом формування електронного журналу є дотримання вимог щодо його структури, оформлення та змісту вихідних відомостей, викладених у Державних стандартах України [14, 15, 16]. При розробленні «Керівництва для авторів» і шаблону статті, доцільно врахувати положення ДСТУ 7152:2010 [17] щодо оформлення її структурних елементів та ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 [18] щодо правил складання бібліографічних описів у списку використаних джерел. Альтернативно, рішенням редакції журналу може бути затверджено один із міжнародних стилів оформлення списку наукових публікацій, рекомендованих Наказом МОН України [Ошибка! Источник ссылки не найден.]:
- MLA (Modern Language Association) style;
- APA (American Psychological Association) style;
- Chicago / Turabian style;
- Harvard style;
- ACS (American Chemical Society) style;
- AIP (American Institute of Physics) style;
- IEEE (Institute of Electrical and Electronics Engineers) style;
- Vancouver style;
- OSCOLA;
- APS (American Physics Society) style;
- Springer MathPhys Style.
Наступним кроком є формування політик видання, що відповідатимуть світовим видавничим стандартам, зокрема:
- політика редакційної етики: може бути розроблена на основі положень Code of Conduct, розробленому Committee on Publication Ethics (COPE) [6];
- положення щодо конфлікту інтересів: всі особи, які мають відношення або працюють з рукописом (автори, редактори, рецензенти і читачі), повинні задекларувати відсутність конфлікту інтересів;
- політика журналу щодо попередження плагіату: редакторам слід визначити оптимальний програмний засіб пошуку текстових збігів у наукових роботах; ґрунтовний аналіз інструментарію виявлення плагіату, що може бути використаний в роботі наукових установ та редакцій фахових видань представлено у дослідженнях Лупаренко Л. А. [8, 21];
- положення щодо етики проведення педагогічних досліджень: може базуватись на положеннях AERA Code of Ethics [1] та BERA Ethical Guidelines for Educational Research [2];
- політика щодо процесу рецензування: необхідно покроково описати, у який спосіб здійснюватиметься процес рецензування: редакторами чи зовнішніми експертами, провадитиметься одностороннє анонімне рецензування, відкрите рецензування науковою спільнотою або двостороннє анонімне рецензування, що нині вважається «золотим стандартом»;
- положення про авторські права: зазначається, кому належатимуть авторські права на опубліковані статті (авторам чи видавцю) і чи надаються автору ці права одразу після публікації та без обмежень;
- політика відкритого доступу: зазначається чи мають право користувачі вільно читати, завантажувати, копіювати і роздруковувати представлені матеріали, здійснювати пошук контенту та посилатись на опубліковані статті, поширювати їх повний текст і використовувати з будь-якою законною некомерційною метою (в тому числі з навчальною або науковою) та з обов'язковим посиланням на авторів робіт і первинну публікацію у журналі.
- політика ліцензування контенту: зазначається один з шести типів ліцензії Creative Commons (https://creativecommons.org), на умовах якої дозволено здійснювати вищезазначені дії (CC BY, CC BY-NC, CC BY-NC-ND, CC BY-NC-SA, CC BY-ND, CC BY-SA); альтернативно редактори можуть розробити власну політику використання опублікованих матеріалів;
- політика архівування: зазначається чи створює редакція архіви журналу у бібліотеках або електронних репозитаріях з метою збереження та подальшого відновлення матеріалів у випадку їх втрати. В ЕВЖС Open Journal Systems реалізована підтримка LOCKSS - Lots of Copies Keep Stuff Safe (http://lockss.org), а також можуть використовуватись системи CLOCKSS - Controlled LOCKSS (https://www.clockss.org), Portico (http://www.portico.org/digital-preservation), національні наукові бібліотеки (наприклад НБУ імені В.І. Вернадського) або інституційні e-print репозитарії.
- політика депонування: вказується, чи дозволяє редакція розміщення авторами
препринтів (версій рукописів до рецензування), постпринтів (версій рукописів, схвалених до друку в процесі рецензування) або опублікованих видавцем PDF-версій статей у мережі Інтернет (у репозитаріях установ або на особистих веб-сайтах) та чи мають право автори укладати самостійні додаткові угоди щодо їх розповсюдження. Задекларовану політику депонування журналу необхідно розмістити в одній із спеціалізованих директорій - Sherpa/Romeo (http://www.sherpa.ac.uk/romeo/index.php), Dulcinea, Hйloпse, Diadorim або ін.
...Подобные документы
Аналіз практиці впровадження електронного журналу у школі з виконанням автоматизованої обробки аналізу успішності учнів. Створення програмного забезпечення для ведення електронного обліку успішності школярів за допомогою Microsoft Visual Studio 2008.
курсовая работа [2,9 M], добавлен 01.12.2010Характеристика мов програмування. Опис логічної структури. Створення головної сторінки електронного журналу за допомогою гіпертекстової розмітки, бази даних для роботи журналу. Розробка таблиць, форм та скрипту. Тестування програмного забезпечення.
курсовая работа [659,7 K], добавлен 01.04.2016Пошукові системи і каталоги щодо підтримки е-комерції, бронюванню квитків й готельних номерів. Нормативно-правове забезпечення функціонування електронного бізнесу в Україні. Розвиток електронного уряду. Аналіз електронного ринку продуктів, будматеріалів.
лабораторная работа [45,1 K], добавлен 23.02.2011Створення шаблону засобами CSS для електронного підручника. Структура електронного підручника та схема навігації. Сценарії та основні модулі: головна сторінка, шаблон web-інтрфейсу, сторінка з питаннями для самоконтролю, опис інтерактивних елементів.
курсовая работа [2,9 M], добавлен 20.04.2015Створення електронного та WEB-документів. Програмування WEB-версії електронного документа. Можливості оформлення тексту і використання мультимедіа. Використання Dublin Core. Перехід від однієї сторінки до іншої. Посилання на інші електронні ресурси.
курсовая работа [2,7 M], добавлен 12.10.2012Розробка класного електронного журналу з метою автоматизації ведення обліку відвідування та атестації учнів, виведення рейтингових оцінок по різним предметам: опис середовища програмування, файлів баз даних, модулів, діаграм стану та інтерфейсу програми.
дипломная работа [1,1 M], добавлен 28.04.2010Аналіз захищеності та інформаційних загроз системі електронного документообігу. Розробка рекомендацій щодо формування та реалізації політики безпеки в даній сфері діяльності підприємства, правові аспекти. Програмно-технічний захист в ТОВ "Тетра".
дипломная работа [226,0 K], добавлен 24.09.2016У статті проведено розрахунок ефективності роботи системи електронного документообіг по результатам функціонування за 12місяців. На основі проведеного розрахунку надано рекомендації щодо оцінки поточної роботи виконавців.
статья [165,5 K], добавлен 15.07.2006Основи електронного юридично значимого документообігу в процесі створення цифрового підпису. Використання схеми криптографічних ключів. Створення сертифіката з локальною генерацією ключової пари. Асиметричні алгоритми шифрування. Криптосистема Ель-Гамаля.
дипломная работа [414,9 K], добавлен 12.01.2016Розгляд систем організації електронного документообігу через Інтернет у різних галузях економіки та керування. Знайомство з прикладами організації та використання OMS-систем у світі. Загальна характеристика програмних засобів, що поставляються Microsoft.
реферат [66,3 K], добавлен 14.07.2016Сучасні мультимедійні та електронні навчальні технології. Поняття електронного навчального посібника. Створення гіперпосилань, додавання тексту з файлів книг, оформлення розділів підручника. Оформлення розділів технологічних карт. Створення меню розділів.
дипломная работа [3,9 M], добавлен 30.04.2015Поняття та історія виникнення електронного урядування. Концепція розвитку інформаційного суспільства в Україні. Визначення ролі географічних інформаційних систем в державному управлінні. Аналіз апаратного і програмного комплексу, інформаційного блоку.
контрольная работа [63,2 K], добавлен 17.10.2014Електронні підручники як засіб підтримки учбового процесу. Редактор FrontPagе: використання спеціальної вставки, виділення, копіювання та видалення тексту, шаблони, фрейми, шрифти, списки та графічні формати. Функціональні послідовності. Степеневі ряди.
дипломная работа [722,9 K], добавлен 17.09.2012Особливості електронного документообігу. Специфіка укладення договорів в електронній формі. Затвердження договору електронним цифровим підписом. Становлення українського законодавства про цифровий підпис. Проблеми вдосконалення використання ЕЦП.
доклад [57,8 K], добавлен 19.09.2010Функції систем захисту інформації, основні терміни та визначення. Введення в криптологію, нормативно-правова база захисту інформації. Впровадження новітніх інформаційних телекомунікаційних системи. Використання та здійснення електронного документообігу.
реферат [24,0 K], добавлен 03.10.2010Концепція електронного офісу - принцип системи автоматизованого документообігу. Структурні і функціональні особливості технологій і підсистем САД. Системи автоматизації ділових процедур. Гіпертекст - технологія організації повнотекстових баз даних.
курсовая работа [51,0 K], добавлен 02.12.2010Приклади рішень від провідних компаній-розробників, що працюють у сфері автоматизації роботи з документами. Основні можливості систем електронного документообігу. Вибір програмного забезпечення для створення програмного продукту. Опис програмної системи.
курсовая работа [45,8 K], добавлен 06.06.2011Електронні підручники як засіб впровадження інформаційних технологій у навчальний процес: основні поняття, вимоги. Створення електронного підручника: особливості мови HTML, текст, гіперпосилання; практичні заняття з теорії числових і функціональних рядів.
дипломная работа [1,8 M], добавлен 23.08.2012Комп'ютерні телекомунікації як перспективна технологічна основа дистанційної освіти. Класифікація засобів створення електронних підручників. Основні етапи розробки мультимедійного комплексу. Опис різних пакетів для створення підручників як веб-сторінок.
курсовая работа [1,4 M], добавлен 26.02.2013Аналіз особливостей конвертації файлів графічних форматів з використанням технології dotNet і створення системи, яка дозволяє наочно проілюструвати принципи програмування з використанням особливостей цієї платформи. Етапи створення windows-додатків.
дипломная работа [3,1 M], добавлен 22.10.2012
