Процедура впровадження електронного наукового журналу з використанням програмної платформи Open Journal Systems

Обов'язковою є наявність у фахового видання окремого номеру ISSN - International Standard Serial Number, який можна отримати безкоштовно, заповнивши форму на сайті http://www.issn.org. У випадку, якщо журнал має друковану і електронну версії, йому може бути присвоєно два номери ISSN та e-ISSN. Додатково, рекомендовано присвоїти електронному виданню, окремим його випускам та/або всім опублікованим статтям унікальний цифровий ідентифікатор DOI - Digital Object Identifier (https://www.doi.org), з метою підвищення їх видимості в мережі Інтернет.

Після аналізу стандартів і формування вищезазначених політик, редакційній групі слід провести наповнення сайту журналу підготовленими організаційно-інструктивними матеріалами, завантаживши їх у відповідні поля ЕВЖС OJS.

Далі доцільно надати методичні рекомендації для майбутніх користувачів щодо здійснення редакційно-видавничого процесу за допомогою ЕВЖС Open Journal Systems, де покроково розглянути процеси реєстрації та пошуку наукового контенту читачем в електронному журналі; дії автора на всіх етапах; особливості рецензування рукописів; а також робочі завдання редакційної групи (редактора, редактора розділу, літературного редактора, редактора верстки та коректора). Прикладом такого методичного матеріалу можуть слугувати «Методичні рекомендації з використання дослідного зразка електронного наукового видання на платформі Open Journal Systems» [22].

Практичний етап

Для подальшого ефективного впровадження технології Open Journal Systems в наукових установах, необхідно здійснити підготовку користувачів і технічної команди електронного журналу.

Процес навчання можливо реалізувати як за допомогою проведення семінарів, тренінгів і надання персональних консультацій окремим групам користувачів (авторам, рецензентам, редакторам), так і шляхом організації комплексного підвищення кваліфікації наукових працівників за навчальною програмою «Електронні відкриті журнальні системи в науково-педагогічних дослідженнях» [20]. У результаті опанування навчального матеріалу слухачі набудуть теоретичних знань, практичних вмінь і навичок щодо пошуку якісного наукового контенту, представлення результатів власних наукових досліджень та здійснення процесів рецензування, редагування і публікації фахового видання засобами Open Journal Systems.

Оскільки індивідуальне ставлення людей до нововведення не може не позначитися на їхніх судженнях, очікуваннях, настроях і діях та, інколи, може призвести до різко протилежних позицій - від енергійної підтримки ідеї до впертого опору змінам - постає необхідність дослідження процесу подальшої соціально-психологічної адаптації наукових співробітників до нових умов праці, щоб, за необхідності, скоригувати хід навчального процесу.

У роботі [29] розглянуто низку основних соціально-психологічних бар'єрів переведення наукового видання на платформу OJS, а саме:

-психологічна неготовність користувачів до освоєння нових, прогресивних технологій; -недостатня поінформованість щодо нововведення та його переваг для дослідницьких установ і кожного науковця зокрема;

-недостатня комп'ютерна грамотність наукових співробітників;

-недостатній досвід організації наукової комунікації шляхом використання цієї технології;

-відсутність методики поступового впровадження електронних відкритих журнальних систем в навчальний та освітній процес;

-відсутність розроблених методичних рекомендацій щодо використання OJS. Стимулюючий або ж гальмівний вплив на перебіг процесу впровадження інновацій можуть справити об'єктивні фактори середовища, зокрема [25]:

-масштаби нововведень в галузі (можуть стати об'єктивною причиною прийняття організацією інноваційної політики);

-інноваційна політика організації (може бути як інтенсивною, так і екстенсивною). Виявлена залежність від попереднього інноваційного досвіду організації - якщо він був успішним, то, цей досвід впливає на майбутні організаційні перетворення. Існує поняття так званих «творчих організацій», в яких пропагується сприйнятливість до нового, стимулюється творчість, виявляється увага до кожної особистості. Часто такі установки на нововведення визначаються керівництвом, яке підтримує «інноваційну орієнтованість»;

-особливості конкретного середовища (зміст трудової діяльності, професійно-кваліфікаційна структура колективу та ін.).

Виділяють також суб'єктивні фактори середовища, що включають в себе [25]:

-вік і стать;

-особистісні якості (ставлення до нововведення традиційно складається з трьох компонентів - пізнавального, емоційного і поведінкового. Виділяють п'ять типів ставлення до нововведень: активно-позитивне, пасивно-позитивне, нейтральне, пасивно-негативне, активно-негативне);

-кваліфікація, стаж роботи та освіта (саме це є важливим для успішного прийняття інноваційних рішень і, що прогресивні наукові працівники повинні володіти та постійно вдосконалювати свої вміння з використання ІКТ.

Узагальнюючий етап

Після успішної публікації першого випуску новоствореного електронного журналу або перенесення на сайт усіх архівних випусків (у випадку розгортання електронного версії паперового видання) необхідно забезпечити вирішення наступних концептуальних завдань:

1. Збереження наукового контенту журналу у відкритих архівах та інституційних репозитаріях, наприклад, таких як:

- «Система пошуку у відкритих архівах України» (http://oai.org.ua) - гарвестері, що підтримує протокол збору метаданих OAI - Open Archives Initiative (https://www.openarchives.org):

- Електронна бібліотека НАПН України (http://lib.iitta.gov.ua). Електронна бібліотека Житомирського державного університету (http://eprints.zu.edu.ua), розроблених з використанням програмної платформи EPrints 3 (http://www.eprints.org/uk/index.php/eprints-software).

- ФМ-репозитарій фізико-математичного факультету ТНПУ імені Володимира Гнатюка (http://elar.fizmat.tnpu.edu.ua), розгорнутого на програмній платформі DSpace (http://dspace.org) та ін.

2. Включення до каталогів провідних вітчизняних та закордонних наукових бібліотек і баз даних журналів, серед яких:

-Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського (http://www.irbis-nbuv.gov.ua). включення до якої є вимогою для всіх фахових видань України;

-Научная электронная библиотека (http://elibrary.ru). Databaze Narodni knihovny CR (http://aleph.nkp.cz):

-WorldCat (http://www.worldcat.org). ULRICHSWEB™ Global Serials Directory (http://ulrichsweb.serialssolutions.com) та ін.

Реєстрація електронного наукового фахового видання для подальшого індексування в:

-реферативних базах даних: Національна реферативна база даних «Україніка наукова» (http://nbuv.gov.ua/node/512), Український реферативний журнал «Джерело» (http://nbuv.gov.ua/node/523). Directory of Open Access Journals (http://doai.org). Academic Journals Database (http://iournaldatabase.info). PKP Index (http://index.pkp.sfu.ca).

-наукометричних базах даних: Web of Science (http://ip-science.thomsonreuters.com). Scopus (https://www.scopus.com), Російський індекс наукового цитування (РІНЦ) (http://elibrary.ru), Google Академія (http://scholar.google.com). IndexCopernicus (http://iournals.indexcopernicus.com) та ін.

Інтеграція електронного журналу з іншими ресурсами наукової установи (офіційним веб-сайтом, електронною бібліотекою, системою підтримки веб-конференцій) та ресурсами, що постачають персональні індентифікатори вчених, наприклад ORCID (http://orcid.org). шляхом введення метаданих у відповідні поля ЕВЖС Open Journal Systems.

Перспективний етап

Для подальшого розвитку проекту редакційній групі слід організувати та провести наступні види робіт.

1. Аналіз статистичних даних використання ресурсу, зокрема кількості унікальних відвідувачів, їх географії, використовуваних ними браузерів та операційних систем, кількості та тривалості відвідувань, кількості переглядів анотацій та файлів статей, за допомогою сервісу Google Analytics (https://analytics.google.com), базового модуля OJS phpMyVisites та сторонніх статистичних модулів Flag Counter (http://s11.flagcounter.com/index.html). RevolverMaps (https://www.revolvermaps.com). HIT.UA (https://hit.ua) та i.UA (http://www.i.ua).

2. Періодичний інформаційно-аналітичний моніторинг упровадження опублікованих в журналі результатів науково-дослідних робіт, шляхом відстеження показників цитованості (h-індекс, ilO-индекс, імпакт фактор WoS, SCImago Journal & Country Rank (SJR), імпакт фактор РІНЦ, IndexCopernicus Value (ICV)), що генеруються наукометричними базами даних.

3. Створення сторінок журналу в соціальних і професійних електронних мережах (LinkedIn, Facebook, Google - , Twitter та ін..), його популяризація шляхом публікації останніх новин журналу і розсилання інформаційного повідомлення про набір статей до майбутніх випусків.

Висновки та перспективи подальших досліджень

Проведене дослідження дозволило визначити поняття «процедура впровадження електронного наукового журналу з використанням електронних відкритих журнальних систем» та описати зміст діяльності на кожному її етапі.

Результативність запропонованої процедури підтверджено на прикладі дослідного зразка електронного наукового видання «Інформаційні технології і засоби навчання» (http://iournal.iitta.gov.ua), що підтримується на базі Інституту інформаційних технологій і засобів навчання. Редакційно-видавничий процес цього журналу був повністю налагоджений за допомогою ЕВЖС Open Journal Systems, що дозволило впровадити передові світові видавничі стандарти, сформувати нові політики видання, організувати діяльність редакційної групи в мережі Інтернет, децентралізувати обов'язки кожного редактора, залучити до редакційної колегії 27 докторів і 19 кандидатів наук з 4 країн світу, збільшити кількість зареєстрованих користувачів (з 15 до 800 чол.), авторів (до 470 чол.) та розширити читацьку аудиторію видання в світовому масштабі (57,355 відвідувачів з 157 країн) протягом 20102017 р.

Виконання вищевказаних дій та заходів дозволило включити журнал до каталогів 10 світових бібліотек та 42 реферативних і наукометричних баз даних, зокрема Web of Science (http://ip-science.thomsonreuters.com) та забезпечило виданню 1 місце серед 460 інших вітчизняних видань за наукометричним рейтингом «Google Scholar Metrics» [7].

Отож, можна стверджувати, що дотримання представленої процедури впровадження електронного наукового фахового видання на базі ЕВЖС Open Journal Systems і рекомендацій щодо його підтримки, дозволить швидко та ефективно налагодити редакційно-видавничий процес, і, як наслідок, забезпечити високий рівень науково-інформаційний обміну у певній науковій галузі.

Напрями подальших розвідок убачаємо в розробці методики впровадження електронних відкритих журнальних систем у процес науково-педагогічних досліджень, обґрунтування програми навчання/підвищення кваліфікації наукових працівників та методики використання ЕВЖС для розвитку їхньої інформаційно-дослідницької компетентності.

Список використаних джерел

1. AERA Council. (2011). AERA Code of Ethics. Взято з http://www.aera.net/ Portals/38/docs/About AERA/CodeOfEthics( 1).pdf.

2. British Educational Research Association. (2011). BERA Ethical Guidelines. Взято з https://www.bera.ac.uk/wp-content/uploads/2014/02/BERA-Ethical-Guidelines-2011.pdf.

3. Berlin Declaration on Open Access to Knowledge in the Sciences and Humanities. Взято з http://oa.mpg.de/lang/en-uk/berlin-prozess/berliner-erklarung.

4. Bethesda Statement on Open Access Publishing. Взято з http://legacy.earlham.edu/~peters/fos/bethesda.htm.

5. Budapest Open Access Initiative (BOAI). Взято з http://www.budapestopenaccessinitiative.org.

6. Committee on Publication Ethics. (2011). Code of Conduct. Взято з http: //publicationethics.org/resources/code -conduct.

7. Google Scholar Metrics. Взято з https://scholar.google.com.ua/citations?view op=top venues&hl= uk&vq=uk.

8. Luparenko, L. (2014). Plagiarism Detection Tools for Scientific e-Journals Publishing. Information and Communication Technologies in Education, Research, and Industrial Applications, Switzerland: Springer International Publishing Switzerland.

9. Shapiro, L. (2005). Establishing and publishing an online peer-reviewed journal: action plan, resourcing, and costs. Взято з https://pkp.sfu.ca/files/OJS Project Report Shapiro.pdf.

10. Solomon, D. J. (2008). Developing Open Access Journals: A practical guide. Взято з http://www.uib.no/sites/w3.uib.no/files/attachments/guide to developing oa joumals.pdf.

11. Stranack, K. (2006). Getting Found, Staying Found, Increasing Impact. Взято з https://pkp.sfu.ca/files/GettingFoundStavingFound.pdf.

12. Stranack, K. (2008). Starting a New Scholarly Journal in Africa. Stanford, California: Public Knowledge Project.

13. Willinsky, J. (2006). The Access Principle: The Case for Open Access to Research and Scholarship. Massachusetts: Massachusetts Institute of Technology.

14. ДСТУ 3017-95 «Видання. Основні види. Терміни та визначення».

15. ДСТУ 5034:2008. «Інформація і документація. Науково -інформаційна діяльність. Терміни та визначення понять». (2008).

16. ДСТУ 7157:2010 «Інформація та документація. Видання електронні. Основні види та вихідні відомості». (2010).

17. ДСТУ 7152:2010 «Інформація та документація. Видання. Оформлення публікацій у журналах і збірниках». (2010).

18. ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 (ГОСТ 7.1--2003, ІДТ). «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання». (2006).

19. Лупаренко, Л. А. (2017). Добір електронних відкритих журнальних систем для наукових видань з освітніх досліджень. Інформаційні технології і засоби навчання, 4 (60). Взято з http: //j ournal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/1835.

20. Лупаренко, Л. А. (2017) Електронні відкриті журнальні системи в науково-педагогічних дослідженнях: навчальна програма для наукових та науково-педагогічних працівників. Київ: Інститут інформаційних технологій і засобів навчання.

21. Лупаренко, Л. А. (2014). Інструментарій виявлення плагіату в наукових роботах: аналіз програмних рішень. Інформаційні технології і засоби навчання, 2 (40), 151-169. Взято з http: //j ournal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/1050.

22. Лупаренко, Л. А. (2016). Методичні рекомендації з використання дослідного зразка електронного наукового видання на платформі Open Journal Systems. ІІТЗН НАПН України. Взято з http://lib.iitta.gov.ua/705866.

23. Олексюк, О. Р. (2014) Система DSpace як засіб активізації науково-дослідної роботи майбутніх учителів інформатики. (Дис. канд. пед. наук). Інститут інформаційних технологій і засобів навчання, Київ.

24. Перелік наукових фахових видань. Взято з http://mon.gov.ua/activity/nauka/atestacziva-kadrivvishhovi-kvalifikaczivi/perelik-vidan/.

25. Социально-психологические факторы обеспечения успешного внедрения нововведений (2011). Взято з http://psvlist.net/socpsv/00043.htm.

26. Спірін, О. М. (2006) Процедурний підхід до проектування кредитно -модульної системи. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка, 28, 14-18.

27. Спірін, О. М., Яцишин, А. В., Іванова, С. М. Кільченко, А. В., Лупаренко, Л. А. (2016). Використання електронних систем відкритого доступу для інформаційно-аналітичної підтримки педагогічних досліджень. Інформаційні технології і засоби навчання, 55, 136-174. Взято з http://j ournal.iitta. gov.ua/index.php/itlt/article/view/1501.

28. Спірін, О. М., Яцишин, А. В., Іванова, С. М. Кільченко, А. В., Лупаренко, Л. А. (2017). Модель інформаційно-аналітичної підтримки педагогічних досліджень на основі електронних систем відкритого доступу. Інформаційні технології і засоби навчання, 59, 134-154. Взято з http: //j ournal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/1694.

29. Яцишин, А. В., Лупаренко, Л. А. (2013). Соціально-психологічні аспекти забезпечення відкритого доступу з використанням електронних журнальних систем. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка, 4 (70), 69-74.

Размещено на Allbest.ru