Главная Коллекция "Revolution" Программирование, компьютеры и кибернетика Архітектурна організація програмних засобів оперативного аналізу інформаційних ресурсів електронних бібліотек

Архітектурна організація програмних засобів оперативного аналізу інформаційних ресурсів електронних бібліотек

Розробка архітектури комплексної бібліотечної експертної системи, призначеної для забезпечення комп'ютерної та інформаційної підтримки виконання персоналом всіх технологічних процесів у різнопрофільних бібліотеках з перекладом ресурсу в електронну форму.

Рубрика Программирование, компьютеры и кибернетика
Вид научная работа
Язык русский
Дата добавления 01.05.2019
Размер файла 2,5 M
рефераты на заказ со скидкой

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Під час реалізації даної концептуальної моделі передбачається:

· вибрати й конкретизувати стосовно до розподіленої архітектури "клієнт-сервер" еталонну модель середовища відкритих систем OSE/RM, що дозволяє ідентифікувати сукупність інтерфейсів і протоколів взаємодії між додатками й середовищем, у якій функціонують додатки ЕБ;

· визначити рекомендований набір стандартів на інтерфейси й протоколи взаємодії, апаратно-програмні платформи ЕБ;

· вибрати стандарти на формати електронного обміну даними, необхідні для доступу до ЕК бібліотек і обміну бібліографічними даними, прийняття яких співтовариством бібліотек дозволить сформувати національну інформаційну інфраструктуру в частині доступу до ЕК і доступу до світових ІР.

Користувач

Програмні засоби обробки інформації

Сховища, дані та репозитарії

Комунікації

Формулювання запитів користувачів ЕБ до пошукових послуг через посередника з тезаурусом і рубрикатором (стандарт ISO 5964).

Web-Браузери на клієнтських робочих місцях (стандарти Інтернет).

Послуги автоматичного індексування документів для пошуку інформації.

Послуги пошуку інформації в розподілених сховищах даних ЕБ.

Протокол LDAP

Сховище ЕК. Формати MARC (UNIMARC, RUSMARC, UKRMARC).

Сховище електронних копій повнотекстових документів. Формати PDF, TIFF, JPEG.

База метаданих. Формати Dublin Core, XML.

Бази даних тезаурусів і класифікаторів (БДТК)

Доступ до онлайнових публічних каталогів (OPAC). Протокол Z39.50.

Обмін повними текстами документів.
Протокол електрон_ет пошти Інтернет MIME.

Доступ вилучених користувачів до бази мета даних.

Доступ до БДТК. Протокол Z39.50.

Засоби захисту інформації ЕБ від несанкціонованого доступу.

Сервери додатків (специфікації COM/DCOM і EJB). Сервери обробки мета даних до баз даних

Сервери реляційних баз даних.

Шлюз Z39.50 - SQL.

Послуги Web-Сервера, у т.ч. шлюз Z39.50 - CGI.

Послуги телекомунікаційного середовища на прикладному рівні.

Протоколи FTP, http.

Аутентифікація користувачів

Стандартні функції ОС типу Unix (стандарти POSIX) і Windows NT/2000

Файлові системи ОС типу Unix і Windows NT

Стік протоколів телекомунікаційного середовища на транспортному й мережному рівнях TCP/IP

Стандарти, що рекомендуються, для профілю електронної бібліотеки.

Стандарти, пов'язані з ІР ЕБ:

побудова ЕК бібліотек і доступ до них, а також доступ до бібліографічних баз даних;

електронні подання повних текстів видань і аудіовізуальних матеріалів, що зберігаються в бібліотеках.

Міжнародні стандарти ідентифікації об'єктів

Для ідентифікації книг, періодичних видань, аудіовізуальних матеріалів і електронних записів, а також видавництв і бібліотек, прийняті міжнародні стандарти, які ведуть технічні комітети ISO TC 46 / SC9 і ISO / IEC JTC1 / WG4.

ISO 2108:1992. Information and documentation. International Standard Book Numbering (ISBN);

ISO 3297:1986. Documentation - International Standard Serial Numbering (ISSN);

ISO 3901:1986. Documentation - International Standard Recording Code (ISRC);

ISO 10444:1994. Information and documentation. International Standard Technical Report Number (ISRN);

ISO 10957:1993. Information and documentation. International Standard Music Number (ISMN);

ISO 15511 International Standards Library and organization Identifier (ISLOI);

ISO/IEC 9070:1991. Information technology - SGML support facilities - Registration procedures for public text owner identifiers.

Для ідентифікації періодичних видань і окремих публікацій (статей) у цих виданнях також застосовується американський стандарт ANSI / NISO Z39.56-1991. Serial Issue and Contribution Identifier (SICI). Стандарт SICI у первісній версії широко використовується на рівні ідентифікації видань у багатьох бібліотечних системах миру як важливий елемент повідомлень електронного обміну даними.

Якщо прийняти за основу для конкретних ЕБ продукт CDS/ISIS, розповсюджуваний ЮНЕСКО, то важливо з'ясувати, яким стандартам відповідає CDS/ISIS і побудувати її профіль як "фотографію" існуючої системи. Така "фотографія" послужить як методична підтримка створення конкретних ЕБ.

3.2.4 Архітектура сервісів електронної бібліотеки

В ідеальному випадку загальне завдання побудови ЕБ науково-навчальної організації варто вирішувати в контексті інформаційної відкритості. Це вимагає рішення великої сукупності взаємно інтегрованих завдань, наприклад, забезпечення добування й структуризації метаданих, підтримки їхнього введення в структурованому виді, надання засобів інтеграції інформації різноманітних інформаційних джерел (репозиторієв) і т.д.

Під інтеграцією будемо розуміти наступне. Розподілена система орієнтується на об'єднання підрозділів організацій (можуть підключатися й інші організації), кожна з яких підтримує колекцію інформації, що представляє спільний інтерес (наприклад, наукові публікації, відомості про співробітників і т.д.). Для зберігання колекції організації використовують репозиторії, що представляються якимись «локальними» системами. Репозиторії, у загальному випадку, використовують різні моделі подання даних, способи доступу до них і т.д. У завдання підсистеми інтеграції інформації, що виділяється в рамках розподіленого середовища, входить забезпечення наступних рівнів взаємодії між окремими репозиторіями:

обмін даними; підсистема повинна надавати кошти, що полегшують і автоматизують імпорт і експорт даних, обмін даними між репозиторіями;

спільний пошук; підсистема повинна забезпечувати засобу маршрутизації пошукових запитів, обслуговування їхніх результатів, надання інформації про способи доступу до знайдених ресурсів;

однаковий доступ; підсистема повинна забезпечувати уніфікований механізм доступу до знайдених ресурсів, поза залежністю від конкретних репозиторіїв, у яких вони розташовуються, і базових протоколів доступу.

3.3 АРХІТЕКТУРА АВТОМАТИЗОВАНОЇ БІБЛІОТЕЧНОЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ ЕЛЕКТРОННОЇ БІБЛІОТЕКИ

Розроблена автоматизована бібліотечна інформаційна система (АБІС) складається з п'яти АРМ : АРМ Комплектувальник, АРМ Каталогізатор, АРМ Читач, АРМ Адміністратор, АРМ Книговидача.

Система орієнтована на роботу в локальних обчислювальних мережах будь-якого типу без обмеження кількості користувачів за умови, що клієнтською платформою є Windows 95/98/2000/NT і забезпечується доступ до файл-сервера.

Система дозволяє створювати й підтримувати будь-яку кількість баз даний, складний ЕК.

Система пропонує великий набір сервісних засобів, що забезпечують зручність і наочність користувальницьких інтерфейсів, що спрощують процес уведення, що виключають помилки й дублювання інформації.

АРМ "КОМПЛЕКТУВАЛЬНИК" - являє собою робоче місце бібліотечного працівника, що виконує функції по комплектуванню й обліку фондів бібліотеки на основі ведення спеціальної бази даних. В умовах ЛОМ система забезпечує функціонування довільної кількості АРМ "КОМПЛЕКТУВАЛЬНИК" з можливістю одночасного поповнення (коректування) однієї бази даних;

АРМ "КАТАЛОГІЗАТОР" - являє собою робоче місце бібліотечного працівника, що виконує всі функції по формуванню (поповненню й коректуванню) баз даних Електронного каталогу. В умовах ЛОМ система забезпечує функціонування довільної кількості АРМ "КАТАЛОГІЗАТОР" з можливістю одночасного поповнення (коректування) однієї бази даних;

АРМ "ЧИТАЧ" - являє собою робоче місце кінцевого користувача Електронного каталогу й призначений для пошуку в Електронному каталозі, перегляду/печатки знайденої інформації й формування замовлення на видачу знайденої літератури. В умовах ЛОМ система забезпечує можливість одночасного пошуку в тих самих базах даних Електронного каталогу довільної кількості користувачів;

АРМ "АДМІНІСТРАТОР" - являє собою робоче місце фахівця, що виконує системні операції над базами даних у цілому, спрямовані на підтримку їх в актуальному стані.

АРМ "КНИГОВИДАЧА" - являє собою робоче місце бібліотечного працівника, що виконує функції по видачі літератури відповідно до формованих замовлень і її поверненню. В умовах ЛОМ система забезпечує роботу із чергою формованих замовлень на видачу в режимі реального часу.

3.3.1 Сегментація баз даних АБІС

Інформаційну основу системи становлять наступні бази даних (БД):

База даних Комплектування - містить попередні (короткі) бібліографічні описи літератури, планованої для придбання, дані для замовлення й підписки, реквізити книготорговельних організацій, відомості про партії літератури. Пов'язана з базами даних Коди, Рубрикатори;

База даних Електронного каталогу (у загальному випадку таких може бути будь-яка кількість) - містить бібліографічний і технологічний (спеціальний) опис літератури по фонду бібліотеки. Пов'язана з базами дані Коди, Рубрикатори, Тезаурус.

База даних Читачів - містить реквізити зареєстрованих читачів і відомості про видачу/повернення літератури. Пов'язана з базою даних Черга Поточних Замовлень.

База даних Черга Поточних Замовлень - містить чергу поточних замовлень на видачу літератури, пов'язана з базою даних Читачів і Електронного каталогу.

Рис. 3.1 Системна база даних (HELP) - містить довідкову інформацію про систему.

База Знань Рубрикатори - містить дерева ієрархічних класифікаторів.

База Знань Тезаурус - містить дерево ієрархічно-асоціативного класифікатора.

База дані Коди - містить інформацію про різні коди, що привласнюються виданню - ISBN, ISSN і т.д.

База даних Користувачі - містить інформацію про користувачів системи, що необхідна для їх аутентификації (логіни, паролі), ведеться статистика відвідувань.

База дані Ролі - пов'язана з Базою даних Користувачі, містить інформацію необхідну для авторизації користувачів.

3.3.2 Бази знань. Тезаурус. Иєрархічні рубрикатори

Тут використовується База Знань для того, щоб систематизувати видання в електронному каталозі. Використовується два види дерев. Перший - це ієрархічний рубрикатор.

Рис.3.2

Головна таблиця РУБРИКАТОР. Описується двома полями ІМ'Я РУБРИКАТОРА і КОД РУБРИКАТОРА. Ієрархічний зв'язок з вихідним вузлом визначаться по полю КОД_БАТЬКА. Зв'язок з таблицею Робочий Аркуш проходить через проміжну таблицю КОД_РЛ, що зберігає зовнішні ключі таблиці Робочий аркуш і Рубрикатор.

Другий тип - це Тезаурус. Тезаурус - ієрархічний рубрикатор, що має асоціативні зв'язки.

Рис. 3.3

Головна таблиця Тезаурус. З'єднується з таблицею «Робочий аркуш» через таблицю «КОД_РЛ». Через таблицю «А_дескриптори_Тезаурус» проходить зв'язок з таблицею «Асоціативні_дескриптори», таким чином кожний дескриптор Тезауруса може їх мати будь-яку кількість. Дескриптори пов'язані з таблицею «Допомога».

3.3.3 Автоматизоване робоче місце "Каталогізатор"

Автоматизоване робоче місце «Каталогізатор» призначено для поповнення, редагування всіх баз даних у т.ч. і баз знань, пошуку записів і навігації по всіх базах даних у т.ч. і базам знань.

В умовах ЛОМ система забезпечує функціонування довільної кількості АРМ "Каталогізатор" з можливістю одночасного поповнення (коректування) однієї бази даних.

· Модуль Пошук - надає можливість пошуку інформації по всім базам даних, у т.ч. і базам знань. Складається з підмодулів: «Вибір бази», «Контекстний пошук», «Складний пошук», «Формування постійних запитів».

· Модуль Висновок - надає можливість виведення інформації з баз даних і баз знань. Складається із двох Блоків: «Висновок БД», «Висновок результатів пошуку» (тих результатів, які були отримані при пошуку в модулі Пошук). Дозволяє проводити навігацію по записах, а також відзначати записи для редагування в модулі «Каталогізація». Має сервісні функції.

Модуль Каталогізація

Блок «Редагування БД»

Служить для роботи з усіма документами встановленої бази даних відповідно до їхніх внутрішніх ідентифікаторів PK, а також для уведення нових документів. Установка бази даних здійснюється за допомогою функції «Вибір бази».

Рис.3.4

Робочий лист уведення - основний компонент, з погляду інтерфейсу являє собою екранну форму, що служить для уведення/коректування документа бази даних. Робочий лист (РЛ) можна розглядати як сценарій уведення, що забезпечує уведення/коректування певного набору елементів даних (полів), розміщених у певній послідовності й групуванні. Залежно від бази даних система пропонує набір різних сценаріїв уведення, тобто різні види робочих листів. У випадку бази даних Електронного каталогу система пропонує набір робочих аркушів, призначених для уведення/коректування різних видів бібліографічного опису. Для вибору й установки певного робочого листа служить спадаюче меню робочого листа.

При уведенні нового документа користувач повинен явно (самостійно) вибрати й установити потрібний РЛ. При виклику на коректування раніш уведеного документа (внутрішній номер, PK) система автоматично вибирає й установлює РЛ - той, за допомогою якого даний документ уводився (або точніше, той, котрий зазначений у спеціальному полі даного документа). Але це не виключає можливості вибрати й установити для раніше уведеного документа кожного з існуючих робочих аркушів.

Види робочих аркушів:

Монографічний опис книги - призначено для уведення монографічних описів однотомного видання або окремого тому багатотомного видання, що має приватний заголовок.

Зведений опис книги - призначено для уведення зведеного опису кожного окремого тому багатотомного видання, що має або не має частка заголовок.

Спрощений опис книги - призначений для спрощеного уведення даних без аналізу видання за методикою традиційної обробки; він має тільки три сторінки, немає перевірки на дублетність по елементах БО, не вводяться результати аналізу видання каталогізатором для підготовки складних видів бібліографічного опису карток каталогу.

Періодика - призначена для уведення зведеного опису серіального видання. У нього по ходу реєстрації надходжень будуть уводитися відомості про окремі випуски; відомості про перше надходження можуть бути уведені одночасно з БО.

За допомогою робочих аркушів здійснюється редагування створених записів і створення нових.

Блок «Результати пошуку»

Безпосередньо пов'язаний з модулем «Пошук». Дозволяє редагувати ті записи, які потрапили у фільтр розширеним пошуковим запитом.

Блок «Відзначені»

Пов'язаний з модулем «Виведення». Дозволяє редагувати ті записи, які були відзначені в модулі «Виведення». Це записи, відфільтровані пошуковим запитом, або обрані прямо в базі.

Алгоритм додавання/редагування записів електронного каталогу модулем Каталогізація.

При роботі з Електронним каталогом спочатку встановлюють з'єднання із БД «Електронний каталог». Вибираємо або створювати новий запис, або редагувати старий.

При редагуванні створеного запису переміщаємося по сторінках Робочого листа й редагуємо потрібні поля. Після змін потрібно зберегти запис або скасувати транзакцію.

При створенні нового запису Електронного каталогу вибираємо тип робочого листа зі списку: Монографічний опис книги, Зведений опис книги, Спрощений опис книги, Періодика.

При виборі Монографічного опису книги заповнюємо сторінку Дублетність. При заповненні автоматично виконується перевірка на унікальність по сукупності полів:

Рис. 3.5

· 2 останні цифри року видання;

· перші 9 символів прізвища автора - заголовка опису і АСТ заголовка або АСТ, що включає найменування колективу - заголовка опису і заголовок;

· номера випуску й частини (починаючи з їхніх цифрових частин і до кінця, а при відсутності в них цифрової частини - повні дані);

· обсяг документа (число сторінок або інших одиниць виміру).

Система не дає заповнити сторінку «Дублетність», поки поля по сукупності не будуть унікальними.

Далі заповнюються сторінки «Основний бібліографічний опис», «Розширений бібліографічний опис», «Рідкі видання», «Коди», «Екземпляри», «Систематизація».

Сторінка «Основний бібліографічний опис» містить відомості про особи й колективи, що несуть інтелектуальну відповідальність за створення документа (перший автор/колектив -- заголовок опису, "інші автори" і "інші колективи", причому, якщо опис типу "під заголовком", то їх може бути не більше 2-х, якщо "під заголовком", то число їх не обмежується; область заголовка й відомостей про відповідальність; відомості про видання; відомості про специфічні дані документів (звіти про НДР, патенти, НТД) і юридичні (типу "Уведений с..." і ін.), електронні ресурси); вихідні дані; кількісні характеристики;

Сторінка «Розширений бібліографічний опис» містить розширені бібліографічні дані: примітки; інші заголовки, область серії, у яку при монографічному описі тому записується заголовок і інші дані загальної частини бібліографічного опису багатотомного або серіального видання.

Сторінка «Рідкі видання» містить специфічні дані про рідкі книги: наявність автографа; стан; різні посилання, а також дані про пов'язані видання.

Сторінка «Рідкі видання» містить кодову інформацію, ISBN і ціну, фізичні характеристики.

Сторінка «Екземпляри» містить відомості по Екземплярах (замовлених, отриманих і вибутих).

Сторінка «Систематизація» містить дані про зміст документа (індекси УДК/ББК і іншої класифікації, "Авторський знак" або систематичний шифр, ключові слова, предметні й географічні рубрики, "розділ знань" і видавничий індекс, "зміст", анотацію), а також відомості про призначення навчальної літератури й шифр документа в БД.

При виборі Зведеного опису книги відсутня спеціальна сторінка для перевірки на дублетність: перевірка проводиться при уведенні електронної інформації із сукупності наступних коротких даних:

· 2 останні цифри року видання; при відсутності року виходу тому береться рік початку видання многотомного видання;

· АСТ, що включає заголовок многотомного видання, а при наявності ознаки нехарактерного заголовка - і ПІБ автора - заголовка опису;

· номер тому (починаючи з його цифрової частини і до кінця, а при відсутності в ньому цифрової частини - повні дані);

· номера випуску й частини (починаючи з їхніх цифрових частин і до кінця, а при відсутності в них цифрової частини - повні дані);

· обсяг документа (число сторінок або інших одиниць виміру).

Заповнюються сторінки «Основний бібліографічний опис», «Розширений бібліографічний опис», «Рідкі», «Коди», «Екземпляри», «Систематизація». При виборі робочого листа «Спрощений опис книги» заповнюються сторінки «Основний бібліографічний опис», «Екземпляри», «Систематизація».

При виборі робочого листа «Періодика» заповнюються сторінки :

на 1-й сторінці "Основне БО. Коди" - кодована інформація; ISSN, Шифр документа в БД, область заголовка і відомостей про відповідальність; вихідні дані;

на 2-й сторінці "Розширене. Зміни" - інші бібліографічні дані (колективи й тимчасові колективи); примітки; відомості про попередні й наступні видання;

на 3-й сторінці "Фізичні характеристики" - фізичні характеристики документів, виданих не в традиційному (звичайний друк) вигляді і характеристики кожного номера такого видання;

на 4-й сторінці "Систематизація" - інформація про зміст документа (індекси УДК/ББК і іншої класифікації, видавничий індекс, анотація), дата і ініціали особи, що зробила запис, а також ознака автоматичної кумуляції відомостей про надходження й відомості про замовлені (по періодах замовлення) Екземплярах;

на 5-й сторінці "Реєстрація" - інформація про один випуск, що надійшов: рік, том, номер, доповнення до номера, включаючи відомості про електронний ресурс, технологічний шлях журналу, відомості про Екземпляри, а також зміст даного випуску журналу. Одночасно може бути проведена реєстрація групи номерів з ідентичними даними.

Після завершення уведення даних видання зберегти зміни.

3.3.4 Підмодуль «Систематизація»

Підмодуль систематизація класифікує видання використовуючи бази знань Рубрикатори й Тезаурус. Спочатку запускається модуль «Вибору рубрикаторів», за допомогою якого ми вибираємо класифікаційний рубрикатор і проводимо класифікацію модулем «Класифікація видань ієрархічним рубрикатором». Якщо користувач хоче провести класифікацію за допомогою Тезауруса, тоді запускається модуль «Класифікація видань Тезаурусом». Під час класифікації можливе звернення до бази даних Допомога, що допоможе користувачеві прийняти класифікаційне рішення.

Далі всі розкласифіковані дані за допомогою Модуля «Запис даних в Електронний каталог» переносяться в ЕК.

Рис. 3.6

4. ЗАСОБИ КЛАСИФІКАЦІЇ ВИДАНЬ АВТОМАТИЗОВАНИХ БІБЛІОТЕЧНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ ЕЛЕКТРОННИХ БІБЛІОТЕК

4.1. СТРУКТУРНА ОРГАНІЗАЦІЯ МОДУЛЯ КЛАСИФІКАЦІЇ АВТОМАТИЗОВАНИХ БІБЛІОТЕЧНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ ЕЛЕКТРОННИХ БІБЛІОТЕК

Загальну структуру модуля класифікації автоматизованих бібліотечних систем електронних бібліотек наведено на Рис. 4.1.

Інтерфейс користувача -- система засобів для взаємодії користувача з комп'ютером, заснована на представленні всіх доступних користувачеві системних об'єктів і функцій у вигляді графічних компонентів екрану (вікон, значків, меню, кнопок, списків). Інтерфейс користувача об'єднує всі перераховані нижче структурні блоки модуля класифікації та керується клієнтським процесом (процес, що виконується на стороні клієнта та посилає запит серверному процесу на виконання деякого завдання).

Засоби вводу/виводу - система традиційних засобів вводу/виводу інформації для вбудованих або визначених розробником типів даних платформи розробки бібліотечної системи. Засоби вводу/виводу є простими, зручними, надійними у використанні, ефективними та гнучкими.

Засоби класифікації призначені для формування стратегії відношення документів і кодів класифікатора, а саме, для автоматичного розподілу документів по групам класифікатора. Засоби класифікації аналізують введені дані про документ (назва, автор, опис, зміст) за набором ключових слів кожного коду класифікатора із бази даних ключових слів та видають список ймовірних кодів класифікатора, до яких можна віднести документ.

Засоби формування дерева класифікатора представляють структуру класифікатора у вигляді графічного дерева, де чітко вказують на визначені засобами класифікації коди класифікатора, до яких можна віднести документ.

Рис. 4.1. Загальна структура модуля класифікації

Засоби навігації по дереву класифікатора - програмні засоби, що забезпечують пересування між вузлами дерева класифікатора за допомогою гіперпосилань, кнопок, контекстних підказок, а також дають інформацію користувачу щодо визначень ключових слів або фраз, які зустрічаються в описах кодів класифікатора.

Засоби оцінки кодів класифікатора реалізують діалог між людиною (бібліотекарем) та машиною, і розгортають подальший рух документа. Діалогом є анкета питань, що попередньо формується фахівцями для точного визначення вірогідності відношення документа до певної групи класифікатора. Засоби оцінки виконують аналіз введених користувачем відповідей на питання форми анкети та в результаті дають числову оцінку вибраному коду класифікатора.

Засоби аналізу оцінок кодів класифікатора використовують будь-який із існуючих алгоритмів сортування чисел та показують результат сортування користувачу із зазначенням найбільш придатного для класифікації документа коду класифікатора.

Тимчасове сховище числових оцінок кодів - масив даних, що зберігає множину числових оцінок кодів класифікатора і піддається сортуванню.

Сервер системи - модуль обчислювальної мережі типу "клієнт-сервер", у якому функціональна логіка розміщена на сервері, а на машині-клієнті виконується тільки компонента подання (інтерфейс користувача, засоби вводу/виводу).

Сервер баз даних - модуль обчислювальної мережі типу "клієнт-сервер", у якій інтерфейс користувача і логіка програм зосереджені на машині-клієнті, а інформаційні функції (функції СУБД) - на сервері. Клієнтський процес надсилає запит серверу мовою SQL.

База даних ключових слів - інформаційний ресурс бібліотечної системи, що зберігає дані про набори ключових слів та фраз, за якими можна відкласифікувати документ до того чи іншого коду класифікатора. Даний ресурс формується спеціальними засобами класифікації, що не входять в межі розробки даної магістерської роботи, а лише використовуються у вигляді посилання на вже існуючі (можуть використатися різні методи: дерева рішень, фільтр Байєса, нейронні мережі й інші).

База даних класифікатора - інформаційний ресурс бібліотечної системи, що зберігає структуру класифікатора, ключові слова або фрази, що характеризують той чи інший код класифікатора та їх детальне визначення, а також форми анкет для кожного коду класифікатора.

База даних документів - інформаційний ресурс бібліотечної системи, що зберігає всю інформацію про документи, а саме, поля, з яких формується бібліографічний опис документів, шлях до місцезнаходження копії документа на файловому диску комп'ютера та розпізнаний текст документа.

Сервер документів - програмне забезпечення, що додає надійності та захисту при роботі із сховищем документів.

Сховище документів - місце зберігання копій документів, що є системною папкою чи директорією на диску під управлінням сервера документів.

4.2. ОРГАНІЗАЦІЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ МОДУЛЯ КЛАСИФІКАЦІЇ АВТОМАТИЗОВАНИХ БІБЛІОТЕЧНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ ЕЛЕКТРОННИХ БІБЛІОТЕК

4.2.1. ЕТАПИ КЛАСИФІКАЦІЇ ЕЛЕКТРОННИХ ВИДАНЬ ЕЛЕКТРОННИХ БІБЛІОТЕК

Класифікація документа складається з послідовного виконання наступних етапів:

Попередня класифікація документа (визначення коду класифікатора).

Остаточна класифікація документа (підтвердження коду класифікатора).

4.2.2. ПОПЕРЕДНЯ КЛАСИФІКАЦІЯ ЕЛЕКТРОННИХ ВИДАНЬ ЕЛЕКТРОННИХ БІБЛІОТЕК

Дерево класифікатора являє собою графічну структуру у вигляді вузлів та сполучень між вузлами від найвищого до найнижчого рівня ієрархії. Вузлами дерева є коди класифікатора відповідного рівня (рис. 4.2.).

Побудова дерева по ключовим словам із попередньо класифікованих розділів класифікатора виконується наступним чином:

1. Крок 1 - Заповнення полів форми класифікації документа, наприклад:

o назва документа;

o автор;

o опис документа;

o зміст.

Рис. 4.2. - Дерево класифікатора

Навпроти кожного поля або під ним розміщується текстове поле відповідного розміру, куди вводяться дані. Обов'язковими полями для вводу є назва документа та автор, інакше буде дуже мала ймовірність визначення коду класифікатора.

2. Крок 2 - Виконання класифікації документа

Для підтвердження введених даних та початку побудови кодів, дається відповідна команда, наприклад, «Класифікувати».

На даному етапі може бути не визначено жодного коду класифікатора. В такому випадку користувач матиме можливість повернутися до попереднього кроку та ввести більш детальну інформацію по змісту. Також користувач може самостійно визначити найбільш вірогідний на його думку код та перейти до етапу «Остаточної класифікації документа».

3. Крок 3 - Побудова дерева класифікатора

Даний крок передбачає побудову та відображення графічного дерева класифікатора. Ймовірних кодів класифікації документа може бути визначено декілька. Гілки та вузли послідовностей класифікації, які формують шлях до кінцевого коду, виділяються на фоні всього дерева, наприклад, кольором, тоном. Сусідні вузли показуються діапазоном, якщо вони не поміщаються на формі. Назву вузла дерева класифікатора можна побачити, позиціонуючи курсор на код вузла. Кінцевий вузол вибраної послідовності має виділятись так, щоб при його виборі відбувався перехід до наступного етапу. Але якщо з внутрішнього вузла йде розгалуження, то користувачу також надана можливість вибрати цей вузол, щоб з нього починати перевірку (на розсуд користувача, якщо він впевнений, що до цього моменту документ класифіковано вірно).

Блок-схема алгоритму попередньої класифікації документа зображена на Рис. 4.3.

Рис. 4.3. - Блок схема алгоритму попередньої класифікації документа

4.2.2.1. АНАЛІЗ БЛОК-СХЕМИ ПРОЦЕДУРИ ПОПЕРЕДНЬОЇ КЛАСИФІКАЦІЯ ЕЛЕКТРОННИХ ВИДАНЬ ЕЛЕКТРОННИХ БІБЛІОТЕК

Завантаження сторінки класифікації документа

Задачею блока є аналіз полів та завантаження форми класифікації документа.

Складання запиту класифікації

На даному етапі роботи система очікує введення даних користувачем у поля форми класифікації документа. Задачею блока є аналіз заповнення критеріїв класифікації. Якщо у поля, що є обов'язковими для заповнення, введені дані, тоді стає доступною команда класифікації документа.

Також блок аналізує подачу команди від користувача, щоб самостійно класифікувати документ, після чого передає управління на завантаження сторінки дерева класифікатора.

Виконання класифікації документа

Задачею даного блока є очікування подачі команди виконати класифікацію. Якщо користувач подав таку команду, блок передає управління на складання запиту до бази даних класифікатора. За командою користувача також може бути ініційований вихід із системи.

Запит до бази даних класифікатора для отримання множини кодів класифікатора по введеним ключовим словам відповідного поля

Задачею блока є формування запиту до бази даних класифікатора та аналіз отриманих результатів: множини кодів класифікатора, до яких можна віднести документ або ж їх відсутність. Функціональні можливості даного блоку залежать він набору критеріїв класифікації та алгоритму класифікації документів, а також від вмісту бази даних класифікатора у відношенні [код класифікатора] x [набір ключових слів]. Якщо класифікацію виконано успішно і визначено хоча-б один код класифікатора, до якого можна віднести документ, блок передає управління на побудову ланцюжків дерева класифікатора. Якщо класифікація виконана не успішно, тобто кодів не визначено, блок видає повідомлення користувачу, після чого повертає управління блоку класифікації документа, або ж ініціює вихід із системи за вимогою користувача.

Побудова дерева класифікатора

Задачею даного блока є побудова послідовностей класифікації. В якості параметрів блок отримує множину кодів класифікатора, наприклад: [04, 040, 042, 0401]. Алгоритм побудови таких послідовностей має на виході дати наступну структуру:

Для побудови такої структури враховуються всі коди класифікатора, причому визначені коди, тобто вузли дерева, помічаються флажком, що дорівнює 1, всі інші - 0.

Відображення дерева класифікатора

Задачею даного блока є відображення користувачу графічного дерева послідовностей класифікації. Параметром входження для даного блока є попередньо побудована структура даних. Також блок аналізує подачу команди повернення до форми класифікації документа та повертає управління блоку класифікації документа за командою користувача.

Вибір вузла дерева класифікатора

Даний блок аналізує вибір вузла дерева класифікатора як команду на перехід до етапу перевірки та підтвердження коду класифікатора для класифікації документа. Інакше він повертає управління на перегляд послідовностей дерева класифікатора.

Завантаження сторінки дерева класифікатора

Даний блок ініціює завантаження нової сторінки для самостійної роботи користувача у системі класифікації документа.

Запит до бази даних класифікатора для отримання структури класифікатора

Задачею блока є формування запиту до бази даних класифікатора для отримання структури класифікатора. Очевидно, що параметром для передачі є ідентифікаційний номер кореневого вузла у базі даних. Блок отримує множину кодів класифікатора та передає управління на перегляд дерева класифікатора.

Відображення дерева класифікатора

Задачею даного блока є відображення структури класифікатора користувачу у вигляді або графічного дерева, як описано вище, або простого списку.

Позиціонування вузла дерева класифікатора

Даний блок аналізує позиціонування на вузлі дерева класифікатора, що є командою на перегляд коментарію до вузла.

Запит до бази даних класифікатора для отримання коментаря до вузла

Задачею блока є формування запиту до бази даних класифікатора та аналіз отриманих результатів: наявності коментаря до вузла. Параметром, що отримує блок для формування запиту, є ідентифікаційний номер вузла. Якщо запит виконано успішно і в базі даних є коментар до вузла, блок передає управління на перегляд коментаря. Якщо коментаря до вузла немає, блок видає повідомлення користувачу, після чого запускає процес відновлення даних, тобто повертає управління на перегляд вузлів дерева за командою користувача.

Відображення коментаря до вузла

Задачею блока є відображення користувачу коментаря до вузла дерева, після чого він запускає процес відновлення даних, тобто повертає управління на перегляд вузлів дерева за командою користувача.

Перехід до етапу остаточної класифікації документа

Даний блок ініціює процедуру оцінки множини кодів класифікатора, щоб вірно від класифікувати документ.

4.2.2.2. СЕГМЕНТ БАЗИ ДАНИХ, ПРИЗНАЧЕНИЙ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЦЕДУРИ ПОПЕРЕДНЬОЇ КЛАСИФІКАЦІЇ ЕЛЕКТРОННИХ ВИДАНЬ ЕЛЕКТРОННИХ БІБЛІОТЕК

Узагальнена модель бази даних має містити наступні таблиці, що оперують у процесі виконання пошуку документа:

1. Найголовнішою є таблиця кодів класифікатора - Classifier. Її особливістю являється те, що вона охоплює всю необхідну структурну інформацію про коди класифікатора. Обов'язковими елементами цієї таблиці є код класифікатора, його назва, рівень вкладеності у структурі класифікатора, а також ідентифікатор батьківського коду, з якого йде розгалуження (див. Табл. 4.1).

2. Таблиця KeyWords - інформаційний ресурс бібліотечної системи, що зберігає дані про набори ключових слів та фраз, за якими можна відкласифікувати документ до того чи іншого коду класифікатора (див. табл. 2). Даний ресурс формується спеціальними засобами класифікації, що не входять в межі розробки даної магістерської роботи, а лише використовуються у вигляді посилання на вже існуючі (можуть використатися різні методи: дерева рішень, фільтр Байєса, нейронні мережі й інші).

3. Documents - таблиця бази даних, що охоплює інформацію про всі атрибути документа, з яких і формується бібліографічний опис (назва, автор, дата видання, видавництво, місце видання, код класифікатора, вид документа, рубрика і так далі). Більш детально поля даної таблиці та їх призначення описані у розділі.

Приклад реалізації моделі залучення таблиць бази даних під час визначення ймовірного ланцюжка дерева класифікатора зображений на Рис. 4.4.

Рис. 4.4 - Порядок залучення таблиць бази даних під час попередньої класифікації документа

4.2.2.2.1. СТРУКТУРА ТАБЛИЦЬ БАЗИ ДАНИХ КЛАСИФІКАТОРА

Таблиця 4.1. Структура таблиці Classifier бази даних класифікатора

Назва поля

Опис

Id

Ідентифікатор коду класифікатора - унікальне цифрове значення для кожного коду структури класифікатора.

Code

Код класифікатора - строкове значення коду класифікатора відповідного рівня.

Description

Строкове поле, що зберігає назву коду класифікатора.

Level

Рівень вкладеності коду в структурі класифікатора. Кореневий код має рівень вкладеності 0.

Parent

Батьківський код класифікатора - строкове значення коду класифікатора попереднього рівня.

Таблиця 4.2. Структура таблиці KeyWords бази даних класифікатора

Назва поля

Опис

Id

Ідентифікатор відношення коду класифікатора і набору ключових слів.

IdCode

Ідентифікатор коду класифікатора - унікальне цифрове значення коду класифікатора.

KeyWords

Строкове поле, що зберігає набір ключових слів, розділених між собою розділовими знаками.

Number

Числове поле, що зберігає кількість ключових слів для даного коду класифікатора.

4.2.3. ОСТАТОЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ ЕЛЕКТРОННИХ ВИДАНЬ ЕЛЕКТРОННИХ БІБЛІОТЕК

Після того, як на попередньому кроці система автоматично визначила множину кодів класифікатора, до яких можна віднести документ, йде оцінка цих кодів (послідовностей класифікації) і виконується наступним чином:

1. вибір чергового вузла дерева класифікатора;

2. заповнення відповідей на питання анкети, щоб дати оцінку відповідності документа до вибраного вузла дерева класифікатора;

3. оцінка вузла дерева класифікатора;

4. збереження числової оцінки у тимчасовому сховищі даних;

5. кроки 1-4 повторюються до тих пір, поки не буде визначено оцінку кожного ймовірного коду;

6. аналіз отриманих результатів та завершення класифікації документів.

Функціональні можливості алгоритму оцінки вузла дерева класифікатора залежать від наступних параметрів:

· загальної кількості ключових слів у наборі;

· кількості входження ключового слова в документ, - цей показник залежить від об'єму документа;

· відсотка співпадання кількості знайдених входжень ключових слів до загальної кількості ключових слів у наборі - цей показник прямо пропорційний числовому значенню оцінки коду класифікатора.

4.2.3.1. ПРОЦЕДУРА ФОРМУВАННЯ АНКЕТИ ПРИ ОСТАТОЧНІЙ КЛАСИФІКАЦІЇ ЕЛЕКТРОННИХ ВИДАНЬ ЕЛЕКТРОННОЇ БІБЛІОТЕКИ

Система попередньо класифікувала книгу К. Дж. Дейта «Введение в системы баз данных» до розділів 004.4 (Програмне забезпечення) та 004.6 (Дані). Необхідно розгорнути подальший рух книги.

Переглядаючи текст документа, дайте відповіді на наступні питання:

1. Чи є в документі таблиці або схеми, що описують структуру яких-небудь елементів бази даних, наприклад: База даних постачальників та поставок, База даних відділів та співробітників і так далі.

Відповідь: Так (1 бал), Ні (0 балів).

2. Чи є в документі схеми/рисунки, що описують структуру/архітектуру бази даних, наприклад: Схема архітектури системи баз даних; Схема зв'язків для бази даних; Ієрархічне представлення структури інформації про персонал компанії, що має зберігатись в базі даних і так далі.

Відповідь: Так (1 бал), Ні (0 балів).

3. Чи є в тексті документа уривки коду мови програмування SQL, XML, .NET?

Відповідь: Так (1 бал), Ні (0 балів).

4. Чи визначено в документі основні поняття теорії даних: що таке бази даних та навіщо вони потрібні, архітектура баз даних.

Відповідь: Так (1 бал), Ні (0 балів).

5. Чи є в документі опис реляційної моделі?

Відповідь: Так.

Які з нижче перерахованих атрибутів реляційної моделі розглянуті в документі?

4.1 Типи - скалярні та не скалярні типи, генератори типів, перетворення типів (0.17 балів);

4.2 Відношення - кортежі, типи відношень, значення відношень, змінні відношень (0.17 балів);

4.3 Реляційна алгебра - операції об'єднання, перетину, різниці, декартового добутку, скорочення, проекції, з'єднання (0.17 балів);

4.4 Реляційне обчислення (0.17 балів);

4.5 Цілісність даних - обмеження цілісності, предикати змінної відношення, первинні, альтернативні, зовнішні ключі (0.17 балів);

4.6 Подання даних (0.17 балів).

Відповідь: Ні (0 балів).

6. Чи розглядаються в документі проблеми проектування баз даних

Відповідь: Так.

Які з нижче перерахованих концепцій проектування баз даних розглянуті в документі?

5.1 Функціональні залежності (0.25 балів);

5.2 Нормалізація даних - форми: 1НФ, 2НФ, 3НФ, НФБК (0.25 балів);

5.3 Нормальні форми більш високого порядку (0.25 балів);

5.4 Семантичне моделювання (0.25 балів);

Відповідь: Ні (0 балів).

7. Чи описуються в документі засоби управління транзакціями, а саме: засоби відновлення та забезпечення паралельної роботи із даними (блокування, взаємне блокування, впорядкування, рівні ізоляції)?

Відповідь: Так (1 бал), Ні (0 балів).

8. Чи включає даний документ таку область застосування технології баз даних як захист інформації?

9.

Рис. 4.5 - Блок-схема алгоритму остаточної класифікації документа

Відповідь: Так (1 бал), Ні (0 балів).

10. Чи розкрита в даному документі тематика розподілених баз даних?

Відповідь: Так (1 бал), Ні (0 балів).

11. Чи включає даний документ інформацію про застосування технології баз даних в системах підтримки прийняття рішень?

Відповідь: Так (1 бал), Ні (0 балів).

Зміст анкети має бути сформований таким чином, щоб визначити змістове навантаження документа. Слід чітко відрізнити набір даних (власне бази даних) від програмного забезпечення, що призначене для організації та супроводження баз даних.

Питання анкети можуть бути складеними, тобто їх позитивна оцінка може складатись із підмножини варіантів відповідей.

4.2.3.2. ПРОЦЕДУРА КЛАСИФІКАЦІЇ ЕЛЕКТРОННИХ ВИДАНЬ ЕЛЕКТРОННОЇ БІБЛІОТЕКИ

Завантаження сторінки дерева класифікатора

Задачею даного блока є відображення користувачу графічного дерева ланцюжків класифікатора. Параметром входження для даного блока є попередньо побудована структура даних (див. попередній розділ).

Вибір вузла дерева класифікатора

Даний блок аналізує вибір вузла дерева класифікатора, щоб розпочати процес перевірки відповідності документа вибраному коду класифікатора та передає управління на завантаження форми анкети для даного вузла.

Завантаження форми анкети для даного вузла

Даний блок ініціює процедуру завантаження форми анкети для оцінки вузла.

Запит до бази даних класифікатора для отримання форми анкети для даного вузла

Задачею блока є формування запиту до бази даних класифікатора та аналіз отриманих результатів: наявності форми анкети для вузла. Параметром, що отримує блок для формування запиту, є ідентифікаційний номер вузла. Якщо запит виконано успішно і в базі даних є анкета з питаннями щодо вірогідності коду класифікатора, блок передає управління у блок визначення вірогідності відношення документа і коду класифікатора. Якщо ж такої анкети не існує в базі даних, блок видає повідомлення користувачу, після чого запускає процес збереження оцінки з ознакою «не визначено» у тимчасовому хранилищі.

Відображення форми анкети для визначення вірогідності відношення документа і вузла дерева класифікатора

Задачею блока є відображення форми анкети користувачу.

Заповнення відповідей на питання форми анкети

На даному етапі роботи система очікує введення даних користувачем у поля відповідей анкети. Задачею блока є аналіз заповнення відповідей на питання. Якщо дані всі відповіді на питання, тоді стає доступною команда оцінки вузла дерева класифікатора.

Оцінка вузла дерева класифікатора

Задачею блока є аналіз подачі команди оцінки вузла дерева класифікатора. Якщо користувач подав таку команду, блок передає управління до блоку формування запиту до бази даних класифікатора.

Запит до бази даних класифікатора для отримання оцінки по заповненим відповідям форми анкети

Задачею блока є формування запиту до бази даних класифікатора та аналіз отриманих результатів. У якості параметрів блок приймає результати відповідей на питання анкети та ідентифікаційний номер вузла дерева. Цю інформацію блок передає у базу даних класифікатора та робить зіставлення отриманих відповідей із реальними даними у базі. Алгоритм, що виконує таке зіставлення, в результаті видає числову оцінку вірогідності відношення документа до даного коду класифікатора. Далі блок передає управління на збереження результатів оцінки вузла дерева.

Збереження оцінки для вузла у тимчасовому хранилищі

Отриману у попередньому блоці оцінку вузла дерева даний блок зберігає у тимчасовому хранилищі, щоб потім зробити аналіз отриманих оцінок для кожного ймовірного вузла дерева та визначити найбільш підходящий.

Збереження оцінки для вузла „Оцінку не визначено” у тимчасовому хранилищі

Якщо для деякого коду класифікатора не зіставлена анкета для визначення вірогідності відношення документа до даного вузла дерева, то блок зберігає оцінку з ознакою «Не визначено» у тимчасовому хранилищі.

Класифікація документа

Задачею даного блока є аналіз результатів оцінки всіх запропонованих системою кодів класифікатора для визначення найбільш вірогідного відношення документа до коду. Блок отримує список запропонованих на етапі «Визначення ймовірного ланцюжка дерева класифікатора» кодів, а також список оцінок кожного коду за результатами роботи попереднього блоку. Алгоритм даного блоку визначає найбільш вірогідний код класифікатора та видає результати користувачу. Після чого блок передає управління на збереження інформації про відношення документа до даного коду класифікатора.

Збереження до бази даних класифікатора інформації про відношення документа до даного коду класифікатора

Даний блок очікує від користувача подачі команди зберегти дані про документ та його відношення до найбільш вірогідного коду класифікатора. Якщо користувач подав таку команду, блок запускає процедуру збереження інформації про документ до бази даних, а також про його відношення до визначеного коду класифікатора.

На даному етапі роботи системи користувач має можливість повернутися до дерева класифікатора, або ж завершити роботу.

4.2.3.3. СЕГМЕНТ БАЗИ ДАНИХ, ПРИЗНАЧЕНИЙ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЦЕДУРИ ОСТАТОЧНОЇ КЛАСИФІКАЦІЯ ЕЛЕКТРОННИХ ВИДАНЬ ЕЛЕКТРОННИХ БІБЛІОТЕК

Узагальнена модель бази даних має містити наступні таблиці, що оперують у процесі виконання пошуку документа:

1. Таблиця кодів класифікатора Classifier зберігає структуру дерева класифікатора. Обов'язковими елементами цієї таблиці є код класифікатора, його назва, рівень вкладеності у структурі класифікатора, а також ідентифікатор батьківського коду, з якого йде розгалуження (див. Табл. 4.2).

2. Таблиця документів - Documents. Її особливістю являється те, що вона охоплює інформацію про всі атрибути документа, з яких і формується бібліографічний опис (див. Табл. 4.3.). Також ця таблиця містить елементи, які встановлюють зв'язок з іншими інформаційними таблицями, а саме: з таблицею кодів класифікатора, з таблицями рубрик, видів документів, а також із таблицею, яка містить інформацію про розташування копії документа у сховищі даних.

3. Таблиця Questionnaires зберігає форми анкети для кожного коду класифікатора. Обов'язковими елементами цієї таблиці є ідентифікатор поду класифікатора та текст анкети (див. Табл. 4.4).

Логічна схема оцінки коду класифікатора зображена на Рис. 4.6.

Рис. 4.6. - Логічна схема оцінки коду класифікатора

Приклад реалізації моделі бази даних, що показує таблиці та зв'язки між ними, які задіяні у процесі виконання оцінки коду класифікатора, зображена на Рис. 4.7.

Рис. 4.7. - Порядок залучення таблиць бази даних під час остаточної класифікації документа

4.2.3.3.1. СТРУКТУРА ТАБЛИЦЬ БАЗИ ДАНИХ

4.2.3.3.2.

Таблиця 4.3 - Структура таблиці Classifier бази даних класифікатора

Назва поля

Опис

Id

Ідентифікатор коду класифікатора - унікальне цифрове значення для кожного коду структури класифікатора.

Code

Код класифікатора - строкове значення коду класифікатора відповідного рівня.

Description

Строкове поле, що зберігає назву коду класифікатора.

Level

Рівень вкладеності коду в структурі класифікатора. Кореневий код має рівень вкладеності 0.

Parent

Батьківський код класифікатора - строкове значення коду класифікатора попереднього рівня.

Таблиця 4.4 - Структура таблиці Questionnaires бази даних класифікатора

Назва поля

Опис

Id

Ідентифікатор відношення коду класифікатора та анкети.

IdCode

Ідентифікатор коду класифікатора - унікальне цифрове значення для кожного коду структури класифікатора.

Form

Текстове поле, що зберігає структуру анкети.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. Баранов О.А. Інформаційне право України. Стан, проблеми, перспективи. - К.: Видавничий дім «СофтПрес», 2005.- 316 с.

2. Bouguettaya A., Benatallah B. and Elmagarmid A. (2005). Interconnecting Heterogeneous Information Systems. Kluwer Academic Publishers.

3. Dukhers O.A. and Elmagarmid A.K., eds (2006). Object-Oriented Vultidatabase Systems: A Solution for Advanced Applications. Englewood Cliffs, NJ: Prentice-Hall.

4. Berson A. and Smith S.J. (2005). Data Warehousing, Data Mining, & OLAP. New York, NY: McGraw hill Companies Inc.

5. Fayyad U.M. (2004). Data Mining and Knowledge Discovery: Making Sense out of Data. IEEE Expert, Oct., 30-35.

6. Hallsal F. Data Communications, Computer Networks and Open Systems, 4th edn. Wokingham: Addison-Wesley.

7. Згуровський М.З., Родіонов М.К., Жиляєв І.Б. Розвиток інформаційного суспільства в Україні- К.: НТУУ «КПІ», 2006.- 542 с.

8. Глушков В.М. Основы безбумажной информатики. Изд. 2-е, испр.-М.: Наука. Гл. ред. Физ.-мат. лит., 1987.- 552 с.

9. Тоценко В.Г. Методы и системы поддержки принятия решений. Алгоритмический аспект. - К.: Наукова думка, 2002. - 381 с.

10. Поспелов Г.С. Искусственный интеллект - основа информационной технологии. - М.: Наука, 1988.- 280 с.

11. Лорьер Ж.-Л. Системы искусственного интеллекта. - М.: Мир, 2001. 568 с.

12 ДСТУ 2226-93. АВТОМАТИЗОВАНІ СИСТЕМИ. Терміни та визначення.

13. ДСТУ 2481-94. ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ. Терміни та визначення.

14. ITU-T Recommendation X.641 (1997). ISO/IEC 13236:1998, Information technology - Quality of Service: Framework. International standard. ISO/IEC 13236: 1998. - P.47.

15. (Institute of Electrical and Electronics Engineers) Learning Technology Standards Committee. IEEE LTSC. Learning technology standards committee website. (http://ltsc.ieee.org).

...

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены