Дослідження взаємозв’язку мотивів навчальної діяльності студентів та психологічних особливостей ставлення до грошей

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Дніпропетровська національна академія

Кафедра Психології

Контрольна робота

з дисципліни: Психологія

на тему: Дослідження взаємозв'язку мотивів навчальної діяльності студентів та психологічних особливостей ставлення до грошей

Дніпропетровськ 2012

План

1. Дослідження взаємозв'язку мотивів навчальної діяльності студентів та психологічних особливостей ставлення до грошей

2. Субкультура як стиль життя сучасних молодих людей

Список літератури

1. Дослідження взаємозв'язку мотивів навчальної діяльності студентів та психологічних особливостей ставлення до грошей

Вивчення психологічних особливостей ставлення юнацтва до грошей є вкрай актуальною проблемою, оскільки саме в юнацькому віці активно формується світогляд як система відношень і завершується формування ставлення до грошей як цілісної системи. Водночас, юнацтву властиві негативні прояви ставлення до грошей. Тож для подолання причин такого ставлення необхідно вивчити психологічні особливості їх формування.

Серед головних чинників формування ставлення до грошей в юнацькому віці ми виокремлюємо об'єктивні умови (об'єктивні чинники), в яких перебуває юнак, в тому числі - використання грошей у родинному оточенні юнака, і суб'єктивний, внутрішній чинник. Ми пропонуємо заглибитись у аналіз останнього, якому присвячено вкрай мало сучасних досліджень психологічного спрямування. В якості внутрішнього, суб'єктивного чинника ставлення до грошей ми розглядаємо систему відношень особистості юнака, спираючись на теоретичні розробки В.М. М'ясищева.

У попередніх авторських публікаціях визначено основні особливості взаємозв'язку ставлення юнака до грошей та самовідношення, ставлення до інших, спрямованості особистості тощо. Тепер ми поставили важливе завдання - розкрити основні взаємозв'язки між ставленням юнака до навчальної діяльності та його ставленням до грошей. Ми припустили, що ці два ставлення перебувають у складних діалектичних взаємовідносинах. Причому, ставлення юнака до навчальної діяльності нами визначене у якості більш загального ставлення до діяльності, яке передбачається нами як один з компонентів внутрішнього, суб'єктивного чинника ставлення до грошей, оскільки навчально-професійна діяльність виступає провідною у цьому віковому періоді. Підкреслимо, що вивчення взаємозв'язку ставлення до навчальної діяльності та до грошей є недостатньо розробленим.

Одним з найважливіших компонентів у структурі ставлення до навчальної діяльності виступають мотиви (Л.О. Висотіна, М.Г. Левандовський, М.Т. Дригус), які визначають загальне ставлення до неї (А.К. Маркова, Г.С. Костюк, Л.І. Божович та ін.). Дослідження мотивів навчальної діяльності спрямовуються на встановлення змісту спонукання до навчальної діяльності, впливу мотивів на різні сторони навчальної діяльності, розвиток мотивів, їх вираженість у групах з тими чи іншим особливостями (А.К. Маркова, М.В. Матюхіна, А.Б. Орлов, Л.М. Фрідман, Ю.М. Орлов та ін.). А.К. Маркова пов'язує різні типи відношення до навчання з характером мотивації учня, тобто зі спрямованістю учня "на окремі сторони навчальної роботи, пов'язані з внутрішнім відношенням учня до неї" . Серед видів мотивів такої групи виокремлюються: пізнавальні (у разі спрямованості на зміст навчального предмета) та соціальні (у разі спрямованості на іншу людину в ході навчання). У межах цих видів виокремлюються різні рівні.

Серед сучасних психологічних досліджень розробки проблеми мотивації навчальної діяльності в юнацькому віці, можна виокремити роботи, присвячені дослідженню психологічних детермінант розвитку внутрішньої мотивації студентів у навчальній діяльності дослідження ставлення до навчальної діяльності старшокласників та студентів як суб'єктивної реальності, вивчення особливостей мотивації навчальної діяльності у юнацькому віці тощо. На думку В.Е. Чудновського, значна кількість юнаків є розгубленою перед оточуючим їх складним та безкінечно різноманітним та суперечливим світом, а отже, вибір професії та вступ до ВНЗ в основному є випадковим. Цим може бути пояснений формальних характер ставлення до навчання. юнак студент мотивація навчання

В наукових роботах, що присвячені психологічним особливостям ставлення до грошей, ми не знайшли робіт, присвячених дослідженню взаємозв'язків між ставленням до навчальної діяльності та ставленням до грошей. В ряді досліджень пояснюються особливості взаємозв'язку між трудовою діяльністю, а точніше трудовим статусом (безробітний чи працюючий) та ставленням до грошей. Проте, проблема взаємообумовленості мотивації навчальної діяльності студентів і психологічних особливостей ставлення до грошей майже не досліджується вченими, хоча саме вибір професії та становлення фахівця безперечно буде впливати і на подальше трудове життя, і на майбутнє ставлення до праці.

Для перевірки висунутих теоретичних припущень нами було проведено експериментальне дослідження. Досліджувана вибірка включала осіб юнацького віку (хлопців та дівчат) - 17-21 років (n=272) - студентів Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди та Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". У дослідженні використовувались методики "Мотивація навчання у ВНЗі" (Т.І. Ільїна), "Моральнісна оцінка грошей" (Є. Горбачова, А. Купрейченко), "Опитувальник для визначення ставлення школярів до грошей" (варіант для старшокласників) (М.Ю. Сємьонов, Ю.В. Мацнєв), "Діагностика соціально-психологічних установок особистості в мотиваційній сфері" (О.Ф. Потьомкіна). Був проведений кореляційний аналіз (з використанням коефіцієнта лінійної кореляції rxy Пірсона) мотивів навчальної діяльності і психологічних особливостей їх ставлення до грошей. При статистичній обробці результатів використовувався статистичний пакет Statistica 6.0.

За даними всією вибірки, були встановлені значущі кореляційні зв'язки між даними за шкалою "Набуття знань" та шкалами "Позитивне та раціональне ставлення до грошей" (rxy =0,23,p<0,01), "Фіксація на грошах" (rxy =0,17,p<0,01), "Напруга через гроші" (rxy =0,18, p<0,05). У досліджуваних 17-18 років статистичним виявився зв'язок між шкалою "Набуття знань" та "Позитивним і раціональним ставленням до грошей" (rxy =0,29, p<0,01), а у досліджуваних 19-21 років - між "Набуттям знань" та "Фіксацією на грошах" (rxy =0,22,p<0,05), а також між "Набуттям знань" та "Напругою через гроші" (rxy =0,22,p<0,05), які діагностують переоцінку значущості грошей з суворим контролем над ними, надбережливістю. Ця надбережливість, заздрощі з приводу грошей, мають витоком усвідомлювання того, що "у нашій країні про людину судять за грошима" (33 питання, 2 шкала методики). Ці три характеристики: надекономність, вплив на інших та заздрощі іншим діагностують бажання студента самоствердитись серед інших у нашій країні.

Наступним кроком стало встановлення взаємозв'язків між орієнтацією працю/гроші та мотивами навчальної діяльності студентів (див. Табл.1)

Таблиця 1. Взаємозв'язок мотивів навчальної діяльності студентів та їх орієнтації на працю/гроші

Примітка: "*" - p<0,05; "**" - p<0,01

Як видно з Таблиці 1, студенти, які формально ставляться до навчальної діяльності за фахом, орієнтуються на гроші. В той же час переважання перших двох мотивів "Набуття знань" та "Оволодіння професією", яке свідчить про адекватність вибору студентом професії та зацікавленість нею, буде результувати в орієнтації таких студентів на процес праці. Оскільки нами не встановлювався причинно-наслідковий характер вищезазначених зв'язків, можемо відмітити, що орієнтація на працю чи на гроші передуватиме вибору фаху і впливатиме на домінування тих чи інших мотивів навчальної діяльності.

У молодшій групі досліджуваних (17-18 років) більш чітко проявляє себе взаємозв'язок між орієнтацією на працю і потягом до набуття знань (rxy=0,26, p<0,05) та між потягом до оволодіння професією і орієнтацією на процес праці (rxy =0,29, p<0,01). Визначений негативний взаємозв'язок між потягом до оволодіння професією та орієнтацією на гроші (rxy=-0,21, p<0,05). У групі досліджуваних від 19 до 21 року встановлені статистично значущі зв'язки між орієнтацією на процес праці та набуттям знань (rxy=0,25, p<0,01), оволодінням професією (rxy=0,31, p<0,01) та між орієнтацією на гроші і формальним ставленням до отримання вищої освіти за фахом (rxy=0,22, p<0,05).

За даними всієї вибірки чим більшим є прояв у студента потягу до набуття знань, тим менше він схильний розглядати гроші як розваги (rxy =-0,159, p<0,05) та комфорт (rxy =-0,176, p<0,05). У 17-18 років юнак заперечує зв'язок грошей та інформації (rxy =-0,242, p<0,05), а у 19-21 -грошей та розваг (rxy =-0,212, p<0,05). Чим більшим є прояв у студента потягу до оволодіння професією, тим менше гроші насичені символічним значенням досягнення (rxy=-0,18, p<0,05). Цей кореляційний зв'язок ще раз вказує на те, що за умов бажання юнака стати фахівцем, гроші не будуть виступати на першому плані як його досягнення. Так само як і студент з вираженим потягом до набуття знань, заперечує зв'язок між грошима та розвагами (rxy=-0,20, p<0,01) і комфортом (rxy=-0,22, p<0,01). У 17-18 років крім цих зв'язків негативним постає зв'язок між грошима та владою (rxy=-0,21, p<0,05) і грошима та безпекою (rxy =-0,25, p<0,05), а у 19-21 рік - визначенням грошового сенсу "досягнення" (rxy =-0,25, p<0,01) та "розвиток" (rxy =-0,22, p<0,01). В той же час студент, що має формальне ставлення до навчальної діяльності за фахом, не визначає зв'язок грошей і несправедливості (rxy =-0,18,p<0,05), грошей і відповідальності (rxy=-0,16, p<0,05). У 17-18 років такий юнак окрім цих зв'язків не схильний виділяти зв'язок між грошима та коханням (rxy=-0,35, p<0,01), грошима та нетерпимістю (rxy=-0,32, p<0,01), грошима та залежністю (rxy=-0,23, p<0,05), а у 19-21 рік - лише відзначає відсутність зв'язку між несправедливістю та грошами (rxy =-0,20, p<0,05).

Дані проведеного експериментального дослідження підтверджують висунуті припущення про те, що існує взаємообумовленість між мотивами навчальної діяльності студентів та їх ставленням до грошей. Отримані результати вказують на наявність стійкого позитивного зв'язку між орієнтацією студента на майбутню працю, в якій він зможе реалізувати себе як фахівець і мотивами набуття фахових знань та оволодіння професією. Але, якщо у студента домінує лише мотив формального ставлення до навчальної діяльності, такий студент, як правило, матиме лише орієнтацію на процес заробляння грошей, незалежно від реалізації себе як фахівця, майбутнього професійного самоствердження. Мотиви навчальної діяльності студентів мають тісний зв'язок зі значеннями, які студенти надають грошам. За умов домінування у студента мотивів, які свідчать про адекватність вибору професії та задоволеність нею, він не схильний розглядати гроші як досягнення та розвиток, заперечує зв'язок між грошима та розвагами, грошима та безпекою, грошима та владою. Студент, в якого домінує мотив формального ставлення до отримання диплома, не вбачає у грошах їх зв'язку з нетерпимістю, несправедливістю та залежністю. Дослідженням встановлені вікові особливості розвитку взаємозв'язку ставлення до грошей та мотивів навчальної діяльності студента. З дорослішанням, при входженні юнака на самостійний, трудовий шлях, пов'язаний перш за все з відповідальністю, ускладнюються за змістовними характеристиками компоненти ставлення до грошей, змінюються значення, які надаються грошам.

2. Субкультура як стиль життя сучасних молодих людей

У наш час субкультура є актуальним явищем, бо з кожним роком збільшується кількість різновидів субкультури та тих, хто належить до неї. Існує багато літератури з поставленої проблеми, але у ній частіш за все приводиться лише негативна або не зовсім вірна характеристика субкультур.

Були використані: методика виявлення рівня макеавелізму, методика оцінки рівня інфантильності (психопатії) особистості, методика "Готовність до ризику" Шуберта, методика "Соціальна сміливість", тест Айзенка, тест "Оптиміст - Песиміст", анкета на виявлення причин вступу до субкультури (авторська), тест Розенцвейга, опитувальник Х. Смішека "Діагностика типів акцентуації рис характеру та темпераменту за К. Леонгардом", методика схильності до агресії А. Асінгера, тест Століна та Варги, PARI.

У широкому сенсі під субкультурою розуміється часткова культурна підсистема "офіційної культури", що визначає стиль життя, ціннісну ієрархію та менталітет її носіїв. Тобто, можна сказати, що субкультура - це культура у культурі.

У більш вузькому сенсі субкультура - система цінностей, установок, засобів поведінки та життєвих стилів певної соціальної групи, що відрізняються від пануючої у суспільстві культури, хоча і пов'язаною з нею.

Молодіжні культури часто розглядаються як девіантні, ті що виражають опозицію пануючій культурі [1]. Можна навести такі класифікації. За соціально-правовою ознакою виділяють:

· Про соціальні чи соціально - активні, з позитивним напрямком діяльності. Наприклад: групи екологічного захисту, охорони пам'ятників, оточуючої середи.

· Соціально - пасивні, діяльність яких нейтральна по відношенню до соціальних процесів. Наприклад: музичні та спортивні фанати.

· Антисоціальні - хіпі, панки, злочині угрупування, наркомани та т. п.

За напрямком інтересів соціолог М. Топалов так класифікує молодіжні об'єднання та групи:

· захоплення сучасною молодіжною музикою;

· потяг до право порядкової діяльності;

· ті, хто активно займається певними видами спорту;

· коло спортивні - різні фанати;

· філософсько-містичні;

· захисники оточуючого середовища. [6]

С.А. Сергіїв пропонує наступну типологію молодіжних субкультур:

· романтико-ескапістські субкультури (хіпі, індіаністи, толкієністи, з певними застереженнями - байкери).

· Гедоністично-розважні (мажори, рейвери, репери та т.п.).

· кримінальні ("гопніки", "любери").

· Анархо-нігілістичні (панки, екстремістські субкультури "лівого" та "правого" сенсу), котрі можна також назвати радикально-деструктивними [4].

З.В. Сікевич дає трохи іншу характеристику неформального самодіяльного руху молоді з урахуванням того, що прилеглість до тієї чи іншої групи може бути пов'язана:

· за способом проведення часу - музикальні та спортивні фанати, металісти, любери і навіть нацисти;

· з соціальною позицію - еко - культурні;

· за способом життя "системники" та їх відгалуження;

· з альтернативною творчістю - офіційно не признані живописці, скульптури, музиканти, актори, письменники та ін. [5].

Можна привести наступну типологію субкультур: ін групи і аут групи. Ін групи - групи, з якими молода людина себе ототожнює. Аут групи - групи, від яких молода людина себе відділяє, відчуває свою відмінність. По специфіці поведінки членів групи виділяють про соціальні, асоціальні та антисоціальні групи. Просоціальні - групи, що не несуть загрозу суспільству, несуть позитив та допомагають. Асоціальні групи несуть критику якимось устоям суспільства, але це протистояння не несе крайнього характеру. Антисоціальні групи не тільки підвергають критиці суспільні порядки та устої, але й намагаються їх сокрушити. [3]

А.В. Толстих запропонував наступну типологію молодіжних субкультур:

· Політичні субкультури - активно приймають участь у політичному житті і мають чітку ідеологічну приналежність;

· Екологічно - етичні субкультури - займаються побудовою філософських концепцій та ведуть боротьбу за оточуюче середовище;

· Нетрадиційні релігійні субкультури - в основному це захоплення східними релігіями;

· Радикальні молодіжні субкультури - організаційність, наявність лідерів старших за віком, підвищена агресивність (кримінальні молодіжні угрупування, скінхеди);

· Субкультури стилю життя - групи молодих людей, що формують свій стиль життя (хіпі, панки);

· Субкультури за інтересами - молоді люди, що об'єднані спільністю інтересів - музичних, спортивних та інших.

· Субкультура "золотої молоді" - характерна для столичних міст - орієнтована на проведення дозвілля (одна з найбільш закритих субкультур). [6]

Фролов С.С. запропонував наступну типологію субкультур:

· Романтико - ескапістські субкультури - орієнтовані на вихід від реального життя, побудування власних філософських систем (хіпі, толкієністи, індіаністи, байкери).

· Анархо - нігілістичні групи - відмова від загальноприйнятих стандартів, критичне відношення до багатьох явищ життя (анархісти, панки).

· Розважно - гедоністичні - орієнтовані на забезпечення дозвілля ("золота молодь", рейвери, сноубордісти, репери).

· Кримінальна субкультура - орієнтована на протистояння закону та правопорядку (скінхеди, банди, гопніки, любери).

При аналізі літературних джерел ми зіштовхнулась з багатьма хибними думками. Наведемо найбільш хибні з них.

С.С. Фролов: "Романтико-ескапістські субкультури орієнтовані на вихід від реального життя, побудування власних філософських систем (хіпі, толкієністи, індіаністи, байкери)". Помилка полягає у тому, що байкери не йдуть від реального життя та не будують власну філософську систему. Теж саме можна сказати і про індіаністів та толкієністів, які йдуть від реального життя лише частково. Рольові ігри являються для них лише хобі.

Л.К. Бабанов: "Справжній панк повинен померти рано тому, що у житті не має сенсу. Панки часто примикають до неофашистів". По-перше, у панків не має культу смерті взагалі, а тим більш ранньої. А по-друге, панки та скінхеди мають різну ідеологію і не тільки у політиці. Єдине, що їх об'єднує - це Оі - стиль музики, котру слухають скінхеди. Так як вона вийшла з панку як стилю музики.

Ще одна помилка знайшлась у Інтернеті, а саме у словниках. Це те, що готи - являються бандитським угрупованням та те, що в них більш виражена схильність до суїциду ніж у емо тому, що готи ненавидять усіх, а емо лише себе. Це абсолютно не вірна характеристика цих субкультур. Так як готи не мають ненависті до когось, також вони не є бандитським угрупуванням. Емо не мають ненависті до себе, випадків суїциду в них більше ніж у готів. І в більшості вони відбуваються через нещасне кохання. До того ж суїциди стаються в основному серед так званих позерів. Для кого субкультура емо - лише модна тусовка.

Наведемо характеристику деяких видів субкультур.

Панки. Основною ідеологією панків є потяг до особистісної свободи та незалежності (індивідуалізм). Більшість панків підтримують нон - конформізм, сповідуючи при цьому принципи "покладатися на самого себе" та "не продаватися". У поглядах притримується також антирасизму, антисексизму, вегетаріанства, веганізму та боротьби за права тварин. Ідеологія панків доволі близька до ідеології хіпі у всьому, що стосується зневажання матеріальними цінностями, але ідею хіпі можна виразити навіщо гроші світ і так неймовірно прекрасний, то у панків це схоже на те що весь світ л…о і йому вже нічого не допоможе. На відміну від хіпі панки досить агресивні за політичними уподобаннями і вважаються анархістами. В цьому плані "Sex Pistols" написали культову для панків пісню "Anarchy in the UK". Також багато панків можна охарактеризувати як "лівих" та прибічників прогресивізму, присутні також і аполітичні. Деякі напрямки у політиці панків включають у себе соціалізм, авторитаризм, антимілітаризм та антикапіталізм.

Готи. Вони сприймають свій рух як протест проти масової свідомості, відсутності смаку та строкатості. До готики можна віднести все, що прямує до темної містики, похмурої романтики та естетики зруйнування та смерті. Оскільки готична культура - це переважно естетичний рух, то складно сказати про світосприйняття готів. Воно цілком індивідуальне, бо скоріше залежить від того, яка людина потрапила до руху.

Емо. Вираження емоцій - головне правило для емокідів. Їх відрізняє самовираження, протистояння несправедливості, особливе чуттєве світосприйняття. Здебільшого емокід - ранима та депресивна людина. Емо характеризує оснований на естетиці прекрасного принципово інфантильний погляд на світ, інтроверсія, акцент на внутрішніх переживаннях. Емо відрізняє романтизм та акцент на піднесене кохання. Увага емо частіш звернена на глибокі особистісні переживання, ніж на суспільне життя. Емо культура пропагує стрітейдж, тобто здоровий спосіб життя: відмова від тютюну, наркотиків та алкоголю, розбірливість у статевих зв'язках. Але меншість слідує цим правилам. Велике значення приділяється таким цінностям як дружба, кохання. Вони ставляться на перше місце серед інших проявів життя. Духовними ідеалами культури є правдивість, чесність, відвертість, вірність.

Хіпі та Растамани. Основним принципом субкультури хіпі є не насилля, бажання повернутися до природної чистоти, пацифізм. Хіпі характеризує подорож автостопом, захоплення медитацією, східною містикою та релігіями, вегетаріанство та веганство. Растамани полюбляють свята. Їх життя сміливо можна визначити як "свято кожен день". Слід відмітити, що молоді растамани України, будучі практично не знайомі з ідеологією національно - релігійного руху афро - американського населення, в більшості просто є прихильниками регі та коноплі. Також ще одне спільне місце "українських" та "оригінальних" растаманів - це позитивне ставлення до Джа та негативне до так званого "Вавилону", як прагматичної соціально - політичної системи, що заснована на західній матеріальній культурі.

Рокери та Байкери. На відміну від субкультури готів та панків, субкультура рокерів (металістів) не має ярко вираженої ідеології та зібрана навколо музики. Тим не менш є деякі риси, які вважаються характерними для представників цієї субкультури. Тексти метал - груп пропагують незалежність, самостійність та впевненість у собі, культ "сильної особистості". Серед металістів популярна фентезійна та містична література, міфологія (особливо скандинавська). Відомий давній зв'язок культур рокерів та байкарів. Мотоцикли та швидкість взагалі оспівуються метал - групами як символ сили та незалежності, тому захоплення мотоциклами розповсюджене серед металістів. У свою чергу серед байкарів рок є найбільш популярною музикою. Байкери - прихильники та любителі мотоциклів. На відміну від звичайних мотоциклістів, у байкарів мотоцикл є частиною образу життя. Характерним є також об'єднання з однодумцями на основі цього образу життя. Велике значення у середовищі байкарів має різна символіка, ритуали, з однієї сторони, сприяючі згуртуванню членів суспільства, дисциплінуючі, що дозволяє знаходити одне одного у натовпі, а з іншої - всиляючи гордість від приналежності до цього доволі багато чисельного клану. Байкерський рух - це не тільки гонки на мотоциклах та шоу, як представляють собі люди, не пов'язані з цим рухом. Це стиль життя, доволі жорсткий, що регламентується неписаними законами поведінки та кодексом честі. Якщо ти - байкер, то ти є частиною інтернаціональної культури не залежно від того які "кольори" ти носиш, тобто до якого клубу ти належиш.

У нашому емпіричному дослідженні в якості досліджуваних виступало 140 осіб, що належать до однієї з описаних вище субкультур. Це молоді люди не залежно від статі та віком від 18 до 25 років, що проживають на території Харкова, інших міст України, а також на території Російської Федерації. Дослідження проводилась серед знайомих автора, а також розміщувалось у глобальній мережі Інтернет на різних блогах, форумах, а також на тимчасовому сайті, що існував в період проведення досліджень.

Аналіз результатів за методиками:

1. Панки показали високий рівень маніпулювання. За результатами їм це приносить задоволення. Надають перевагу відкритому типу маніпулювання. Не виявляють критичного рівня інфантильності. Психопатії не виявлено в жодного з представників цієї групи досліджуваних. Панки показують високу ступінь схильності до ризику, здебільшого сміливі. Серед панків досліджувані, що володіють соціальною сміливістю складають 77%, ще 20% мають середнє значення, а 3%, що залишились мають деякі проблеми із спілкуванням. Серед представників даної субкультури переважають неврівноважені екстраверти та ті яких не можна віднести ні до песимістів ні до оптимістів. Причини вступу до субкультури: виклик суспільству, протест; виклик родині, нерозуміння у родині, небажання бути як усі; релігійні та ідеологічні вподобання; самореалізація. Панки показали екстрапунітивну спрямованість реакції та тип реакції з фіксацією на перепоні. Їм характерні гіпертимність, демонстративність, збудливість, є схильність до екзальтованості. Виявлена помірна агресивність, негармонійні стосунки з батьками виявлені у 4% респондентів.

2. Готи не схильні до маніпулювання, але вони також не полюбляють підкорюватись. У них є схильність до інфантильності, але не має жодного критичного результату. Готам не притаманна схильність до ризику, вони спершу ретельно зважують свої вчинки. Вони є досить замкнутими молодими людьми серед незнайомих, але доволі розкуті серед близького оточення. Готи показали себе як врівноважені інтроверти. Виявили високий рівень песимістів, та людей, що н відносяться ні до оптимістів, ні до песимістів. Причини вступу до субкультури: виклик суспільству, протест; небажання бути як всі, самореалізація, вибір правильного шляху. Характерна імпунітивна спрямованість та тип реакції фіксація на перепоні. Схильні до педантичності, емотивності, екзальтованості та тривожності. У готів не має спалахів агресії або вони занадто добре подавляються. Конфліктних відносин з батьками у більшості не має виявляється у 4% респондентів.

3. Емо показали високий рівень маніпуляції людьми. Переважає прихований тип управління людьми. Всі респонденти показали високий рівень інфантильності. Єдина субкультура представники якої показали критичні результати, наявності психопатії. Представники даної субкультури не виявили готовності до ризику та сміливості. Проявили високий рівень соціальної сміливості, не мають психологічних проблем щодо спілкування. Емо проявили себе як неврівноважені екстраверти. У молодих людей песимістичні погляди переважають над оптимістичними. З серед причин вступу до субкультури були обрані: виклик родині, нерозуміння у родині; небажання бути як всі; не розвинута сфера дозвілля для молоді у країні; дань моді; відсутність цілі у житті. Проявили екстрапунітивну реакцію та тип реакції фіксація на самозахисті. Їм притаманні емотивність, педантичність та тривожність. Не виявили схильності до агресії чи вона занадто подавляється. У відносинах з батьками найбільше не має гармонії порівняно з даними представників інших субкультур - 10%.

4. Хіпі виявили дуже низький рівень макеавелізму відносно представників інших субкультур. Є схильність до інфантилізму, але не має психопатій. Не показали схильність до ризику та сміливість виражена слабко. Проявили високий рівень соціальної сміливості. Представники даної субкультури є врівноваженими екстравертами та ярко вираженим оптимістами. Причини вступу до субкультури: виклик суспільству, протест; не розвинута сфера довкілля для молоді у країні; відсутність цілі у житті; релігійні та ідеологічні вподобання; самореалізація. Спрямованість реакції - імпунітивна, тип реакції - з фіксацією на перепоні. Хіпі проявляють екзальтованість та емотивність, не виявляють схильності до агресії. З батьками перебувають у гармонійних відносинах.

5. Растамани мають занизький рівень схильності до керування людьми. Мають високий рівень інфантильності, але не проявляють психопатій. Не схильні до ризику, сміливість виражена слабко. Представники даної субкультури не мають проблем з спілкуванням. Легко йдуть на контакт, мають високий рівень соціальної сміливості. Характеризуються як врівноважені екстраверти та цілковиті оптимісти. Причини вступу до субкультури: бажання затвердитись у новому середовищі; дань моді; відсутність цілі у житті; самореалізація. Виявляють імпунітивну спрямованість реакції та тип реакції з фіксацією на перепоні. Характерні екзальтованість, емотивність. Не виявляють схильності до агресії, з батьками у гармонійних відносинах.

6. Рокери виявляють високу схильність до управління, а також граничне значення, коли і не маніпулюють і не дозволяють собою керувати. Інфантильності майже не має, одна з самих низьких рівнів відносно представників інших субкультур. Виявляють високий рівень ризику та сміливості. Представники субкультури проявляють високий рівень соціальної сміливості. Не має проблем із спілкуванням. Характеризуються як неврівноважені екстраверти, або врівноважені інтроверти, оптимісти в більшому ступені ніж песимісти. Анкета на виявлення причин вступу до субкультури: бажання затвердитись у новому середовищі; самореалізація; вибір правильного шляху. Спрямованість реакції - імпунітивна, тип реакції - з фіксацією на вдоволені потреб. Характерна гіпертимність, демонстративність, збудливість. Виявляють схильність до агресії, що проходить доволі помірно. Можуть бути ініціаторами конфлікту. З батьками у динамічних відносинах.

7. Байкери виявляють високий рівень схильності до управління та непідкорення. Схильність до інфантильності не виявлена. Високий рівень схильності до ризику та сміливості. Сильно розвинуто поняття свій/чужий, а тому досить активні з представниками своєї субкультури та схожих та тримають дистанцію з іншими людьми. Порівну врівноважених та неврівноважених, але здебільшого екстраверти, стовідсоткові оптимісти. Анкета на виявлення причин вступу до субкультури: релігійні та ідеологічні вподобання; самореалізація; вибір правильно шляху. Спрямованість реакції - імпунітивна, тип реакції - з фіксацією на вдоволення потреби. Характерні гіпертимність, за стрівання та збудливість. Схильні до проявів агресії, можуть бути ініціаторами конфлікту. Відносини з батьками гармонійні.

Підводячи підсумки можна сказати, що явище субкультури не є негативним, як вважає більшість. Існує багато міфів, що суперечать правді. Так звичайно не має диму без вогню, але слід пам'ятати, що все залежить від людини з якою ви стикаєтесь, а не та субкультура представником якої вона є.

Список літератури

1. Козлов В.В. Реальна культура. - СПб.: Мова, 2009. - 352 с.

2. Левикова С.І. Молодіжна субкультура. - М.: Ексмо, 2004. - 608 с.

3. Молодіжна культура: Молодь і проблеми сучасної художньої культури. - Л.: Вид-у Ленингр. ун-та, 1990. - 280 с.

4. Сергєєв С.А. Молодіжні субкультури в респубіці // Соціологічні дослідження. - 1998. - № 11. - З. 95.

5. Ситкевич З.В. Молодіжна культура: "за" та "проти". - Л., Лениздат, 1990. - 206 с.

6. Товстих А.В. Дорослі та діти: парадокси спілкування. - М.: Знання, 1988. - 126 с.

Размещено на Allbest.ru