Вплив сучасних технологiй на психiку дитини

Размещено на http://www.allbest.ru/

Мiнiстерство освiти i науки,молодi та спорту України

Полтавський нацiональний педагогiчний унiверситет iм. В.Г.Короленка

Реферат

на тему: "Вплив сучасних технологiй на психiку дитини"

Виконала:

Стемковська А.Г.

-2012-

1. Діти та нові інформаційні технології: позитивні та негативні наслідки нової культури людського життя

Нові інформаційні технології наприкінці XX століття стають не тільки головною рушійною силою прогресу, засобом спілкування між державами, компаніями, університетами, новою формою торгівлі, а й потужним засобом навчання, улюбленою іграшкою. Чимало дітей, навіть у мало розвинених країнах, захоплюються комп'ютерними та телевізійними іграми, які приваблюють їх динамічними сюжетами, викликають гострі відчуття.

Є безліч можливостей використання інформаційних технологій -- від самостійного складання досить досконалих програм, створення своїх сторінок у просторі Internet, дистанційного навчання до занурення у світ найкращих музейних колекцій, бібліотек і навіть пограбування банків та розкриття секретних кодів Пентагону. Виникають запитання: як впливає цей дивовижний штучний інформаційний світ на психіку людини і, зокрема, дитини? За яких умов цей новий вид людської діяльности сприяє розвитку особистости, а за яких заважає? Чи стосується ця нова культура більшости населення України, чи це забава для розвинутих країн?

Почну з останнього запитання. Нагадаю про створену саме в Києві першу на европейському континенті обчислювальну машину, про те, що українські кібернетики ніколи не пасли задніх у розвитку інформаційних технологій. А зараз майже всі школярі України проходять у школах ази інформаційно-технологічної культури. У рамках дослідження "Ставлення населення України до використання інформаційних технологій" було проведено опитування учнів 10-11-х класів шкіл Києва та Київської області. На запитання "Де Ви стикаєтеся з комп'ютером?" 40,5 % опитаних відповіли "Маю комп'ютер удома", а 30,5 % вказали, що вони користуються комп'ютерами вдома у своїх товаришів. Отже, діти і підлітки, їхні батьки в нашій країні мають доступ до комп'ютерів, і не лише в школі чи в офісі, а й удома.

За даними цього дослідження, для 68 % підлітків комп'ютер є робочим інструментом, 44,2 % використовують комп'ютер для розваг, для 23,2 % -- це можливість спілкуватися з друзями, а для 15,8 % -- можливість "відключитися" від дійсності.

І все ж. Як впливає цей дивовижний штучний інформаційний світ на психіку людини і, зокрема, дитини? Чи сприяє розвитку здібностей дитини перебування у цьому світі?

У цьому контексті можна говорити щонайменше про три аспекти проблеми:

1) розвиток загальних здібностей дитини за допомогою інформаційно-технологічної підтримки інтелектуальної діяльності людини;

2) розвиток спеціальних здібностей, які є специфічними для діяльності фахівців у галузі інформаційних технологій;

3) запобігання негативному впливу інформаційних технологій на психіку і взагалі на здоров'я дитини.

Почнемо з першого. Як відомо, здібності дитини розвиваються тим краще, чим більше в неї можливостей отримання різноманітного сенсорного досвіду, знайомства з кращими досягненнями світової культури, моделювання наслідків реалізації своїх ідей тощо. Усі ми досить добре знаємо, скільки втрачають обдаровані діти, коли вони не мають можливості користуватися бібліотеками, не ходять до музеїв, не бувають в опері, не навчаються за такими технологіями, які є кращим надбанням людства. І коли така дитина нарешті, наприклад, вступаючи до університету, потрапляє до великого міста, у культурне середовище, їй треба надолужувати ці втрати, іноді на це витрачається ціле життя. Втрачає не тільки конкретна обдарована людина, а й усе людство.

Отже, найбільшим надбанням людства від застосування інформаційних технологій є наближення найкращих досягнень світової культури до кожної пересічної людини. Нові інформаційні технології надають фантастичні можливості вчителям та батькам у розвитку загальних здібностей дітей з використанням усього арсеналу досягнень світової культури. Існує багато комп'ютерних енциклопедій, ілюстрованих комп'ютерних книжок, досконалих навчаючих програм, ігор, що розвивають здібності дитини. Але саме по собі це багатство без участи старших, без праці дорослої людини, залученої до процесу виховання дитини, без консультацій з фахівцями не навчить дитину.

Що мається на увазі? Пригадаймо, скільки разів ми з вами дивувалися: дитина начебто з хорошої забезпеченої сім'ї, а чомусь не розвинена ані розумово, ані морально. І навпаки, дитина з бідної і, як ми часто говоримо, простої сім'ї чомусь має дуже розвинені здібності. Однією з відповідей на це запитання є така: дорослі в цій так званій простій сім'ї знайшли час і подумали про те, як розвивати здібності дитини: підбирали цікаві й корисні книжки, вправи та ігри для дитини, давали їй складні, але доступні завдання, обговорювали те, що дитина прочитала, допомагали спланувати свою діяльність.

Повернемося до комп'ютера. Та ж сама ситуація. Ми з вами вже пересвідчились, до в Україні є досить багато сімей, які мають комп'ютери вдома або ігрові пристрої для телевізорів. На жаль, майже всюди одна і та ж ситуація: на тобі, дитино, дорогу іграшку, роби, що хочеш, тільки мене не чіпай. Нижче ми обговоримо наслідки для розвитку здібностей дитини такого використання нових інформаційних технологій.

А зараз про позитивні можливості.

Рекомендуємо свідомо проаналізувати загальні здібності дитини. На рівні сім'ї у будь-якому випадку -- і тоді, коли дитина добре вчиться, і тоді, коли в неї є проблеми з навчанням, корисно порадитися з психологом, проаналізувати свої спостереження за дитиною, обговорити з нею, що її цікавить, що їй легше дається. А потім підібрати такі комп'ютерні ігри, навчаючі програми, енциклопедії, які дозволять розвивати здібності цієї конкретної дитини. Скажімо, виявляється, що треба розвивати зорову чи моторну пам'ять, чи увагу.

У цьому контексті виникають і сучасні проблеми, зокрема: чи однаково доступні комп'ютери хлопчикам та дівчатам? Що робити, коли в моєї дівчинки є страх перед комп'ютером? Ми з вами живемо у часи подолання нерівноправності між чоловіками та жінками, у тому числі і щодо умов для розвитку здібностей та застосування новітніх інформаційних технологій. Тому наведемо декілька рекомендацій для дорослих, як допомогти дітям у використанні комп'ютера:

· нехай комп'ютер буде однаково доступним усім дітям. Переконайтеся, що дівчата мають рівні можливості з хлопчиками у використанні комп'ютера;

· цікавтеся тим, як ваші діти використовують комп'ютер. Нехай вони відчувають, що вам не байдужі їхні навички та інтереси у цій галузі;

· пропонуйте своїм дітям (учням) нестандартні завдання;

· заплануйте із своїми дітьми (учнями) відвідання музеїв у системі Internet. Дуже корисно відвідати музей, де можна подивитись картини, які ілюструють те, що діти прочитали чи вчили;

· обговорюйте з дітьми комп'ютерну рекламу та агресивні ігри. По-перше, треба формувати в дітей розуміння того, що є для них корисним, а що шкідливим. По-друге, фахівці довели, що таке обговорення допомагає дітям долати негативний вплив агресивних комп'ютерних ігор та телевізійних програм.

Учитель у класі може проводити уроки, що розвивають загальні здібності дитини. Можна організувати спеціальні навчальні ігри з планування свого життя, бюджету тощо. Дитина в ігровій формі вчиться робити план на тиждень. Тут ми досягаємо успіху у двох напрямках розвитку дитини, двох важливих складових розвитку її загальних здібностей -- відчуття часу, уміння використовувати час та планування свого часу, своєї діяльності.

Комп'ютерні технології -- справжня знахідка для маніпулювання з інформаційним простором завдання. Коли ми навчимо учнів свідомо і творчо підходити до інформаційного простору завдання, змінювати форму подання знань та даних таким чином, щоб можна було розглянути весь інформаційний простір, ми полегшимо формування в учнів ефективних стратегій мислення, будемо сприяти підвищенню їхньої самооцінки, упевненості у своїх силах.

Як ми вже відзначали, інформаційні технології надають величезні можливості в розширенні ерудиції дитини. Рекомендуємо активно заохочувати дітей до подорожей музеями світу, бібліотеками, країнами. Це не тільки сприяє розширенню знань дитини, а й підтримує її різноманітні здібності.

Є ще одна приваблива риса інформаційних технологій у контексті розвитку здібностей дитини. Усім нам знайома проблема -- дитина вже може створити подумки цікавий проект чи образ, але не володіє навичками реалізації цього проекту, скажімо, навичками малювання. Виникає когнітивний конфлікт між бажаним і усвідомленим проектом чи образом і неможливістю його здійснення. Мені доводилося спостерігати справжню дитячу трагедію нездійсненої мрії. І тут на допомогу може прийти комп'ютер. Пригадаємо виставки дитячих малюнків, що були зроблені за допомогою інформаційних технологій. Отже, і тут можна сприяти розвитку здібностей дитини.

Ще одна важлива проблема, яку нам треба обговорити. Це проблема морального розвитку дитини-комп'ютерного користувача, дитини, що мандрує шляхами Internet. Весь світ здригнувся, коли стало відомо про самогубство 39 комп'ютерних професіоналів з Каліфорнії. Але ще гірше було те, що вони залишили в системі Internet інформацію про свою теорію, що призвела до їхнього колективного самогубства, розраховуючи вплинути на інших людей. Ще раз світ здригнувся, коли комп'ютерний фахівець з Петербургу пограбував через мережу Internet City Bank Нью-Йорка, а третій раз -- коли Загребські школярі відкрили секретні коди Пентагону. Виявилося, що зараз моральні проблеми всесвітнього інформаційного простору є, мабуть, одними з найголовніших. Дедалі важливішим стає виховання дітей у нормах кращих зразків моралі -- поваги до життя людей, до миру між людьми та народами, до чужої власності тощо. Можна сказати, що нові інформаційні технології спонукають людство до підвищеної уваги до морального виховання людини.

І нарешті, про проблеми безпеки дитини, що користується комп'ютером. Можна назвати головні фактори ризику для здоров'я дитини від застосування комп'ютерів:

· комп'ютерні випромінювання;

· якість зображення на екрані;

· робоча поза користувача;

· оформлення та освітлення приміщення;

· кількість часу, що дитина проводить за комп'ютером;

· ергономічна та психологічна якість програм;

· стреси, що виникають у зв'язку зі специфікою застосування комп'ютерів.

Було проведено багато досліджень впливу роботи з комп'ютером на стан здоров'я людини, і, хоча остаточно фахівці не прийшли до висновку про наявність професійних захворювань у користувачів комп'ютерів, Всесвітня Організація Охорони Здоров'я зафіксувала деякі напрямки аналізу стану здоров'я користувачів:

· захворювання очей та зорові порушення;

· порушення кістково-м'язової системи;

· захворювання шкіри;

· несприятливі порушення вагітності.

Обговорювалася ще й фотоепілепсія, але досить мляво. Потрібен був, мабуть, струс громадської думки від сотень випадків захворювань на фотоепілепсію японських дітей після перегляду мультфільму з використанням ефектів штучної реальності, щоб світ, нарешті, замислився над проблемою збереження здоров'я дітей, що є заручниками досягнень цивілізації.

За даними останнього дослідження лише 23,8 % опитаних підлітків відмічають, що вони не втомлюються, працюючи за комп'ютером, а 6,45 % втомлюється вже через 15-30 хвилин, 17,2 % -- через 1 годину, 50,54 % -- протягом кількох годин, 16,7 % відчувають біль у спині, 22,1 % -- біль у м'язах шиї, 36,4 % -- головний біль, 62,3 % -- дискомфорт очей, 37,7 % -- загальний дискомфорт, у 12,9 % падає зір.

Що треба знати зараз про безпечне використання комп'ютерів? Виявляється, досить багато -- і про те, як оздобити кімнату, щоб у дитини не виникало додаткового навантаження на зорову систему, і як розташувати комп'ютер відносно джерел освітлення, і які меблі використати для комп'ютеризованого робочого місця, і скільки часу можна безпечно проводити біля комп'ютера тощо. Існує ціла культура використання комп'ютерів. Але це інша тема для обговорення. Ми лише хотіли привернути увагу до цієї проблеми.

Таким чином, інформаційні технології розкривають величезні перспективи розвитку здібностей дитини. Одночасно ці технології створюють нові проблеми виховання дитини та збереження її здоров'я.

2. Комп'ютерні ігри

Гострим питанням у будь-яких міркуваннях про користь комп'ютера є комп'ютерні ігри. Що вони несуть? Користь або шкоду? Спробуймо розглянути це питання детальніше. Позитивні якості ігор, як комп'ютерних, так і простих (наприклад, настільних і дворових), приблизно однакові. Під час комп'ютерної гри дитина наче потрапляє в чарівну казку, де існує свій світ. Цей світ такий схожий на справжній! Коли герої комп'ютерної гри пропонують дитині полагодити стіну будиночка (правильно склавши пазл) або розташувати цифри по порядку, щоб дістатися скарбів, діти відчувають свою значущість. А якщо в кінці завдання говорять: "Молодець, ти впорався відмінно", -- це викликає захват!

Однак є і негативний бік захоплення комп'ютерними іграми. Це комп'ютерна залежність.

Ознаки розвитку комп'ютерної залежності в дитини:

·їсть, п'є чай, робить уроки біля комп'ютера;

· провів хоча б одну ніч біля комп'ютера;

· прогуляв школу -- сидів за комп'ютером;

·приходить додому й відразу сідає за комп'ютер;

·забув поїсти, почистити зуби (раніше такого не спостерігалося);

·перебуває в поганому, роздратованому настрої, не може нічим зайнятися, якщо комп'ютер зламався;

·конфліктує, загрожує, шантажує у відповідь на заборону сидіти за комп'ютером.

Таким чином кіберпростір стає для дитини реальністю життя. Особливо яскраво це виявляється, коли дитина переживає соціально невдалі контакти і занурюється в ігровий світ, де відчуває себе господарем становища. Саме в цьому примарному світі відчуття або передчуття перемоги підвищує самоповагу, компенсує занижену самооцінку і формує поведінку, коли єдиним сенсом життя стає задоволення від ігрових сеансів. Таким чином, виробляється "комп'ютерна чи ігрова залежність". Таку хворобу можна охарактеризувати як надмірне захоплення комп'ютерними іграми заради відходу від реальності, що призводить до якісних змін особистості -- деформуються соціальні, професійні, матеріальні та сімейні цінності людини.

Віртуальна реальність формує нереальний світ комп'ютерної гри, виробляє ефект "присутності". Відбувається те, що можна назвати "Его-розпадом" на "Я -- віртуальне" та "Я -- реальне". Такі ігри підривають психічний стан і здатні кардинально змінити уявлення про себе та навколишній світ. Все це сприяє наростанню тривоги та дисгармонії. Існує думка, що деякі комп'ютерні ігри, зокрема військові стратегії і "стрілялки", які спочатку були створені задля розвитку спеціальних навичок у військових, можуть формувати у дитини жорстокість. Було проведено багато досліджень, які підтвердили цю точку зору. З одного боку, ігри допомагають виходу агресії і негативних емоцій назовні, з іншого ж, навпаки, формують певні негативні стереотипи поведінки. І навіть впливають на психіку сильніше, ніж бойовики. Якщо під час перегляду бойовика дитина тільки стежить за подіями, що відбуваються на екрані, переживає за персонажі, приміряє на себе їх ролі, то під час гри це відбувається "інтерактивно": тобто гравець, приймаючи роль персонажа, занурюється в його світ і на якийсь час стає цим персонажем. Думаючи або діючи від імені героя, він переносить цей досвід у реальне життя. Інша особливість гри в тому, що герої "безсмертні": кожного разу, після того як вони були знищені, оживають знову і знову, і кількість їхніх життів нескінченна. Цей факт неминуче відбивається на сприйнятті цінності життя, знімає кордон між життям і смертю та розвиває схильність до життєбезпечної поведінки. Ось чому проблема комп'ютерної залежності і впливу комп'ютерних ігор є дуже актуальною. Тож, купуючи ігровий диск своїм дітям, подумайте і, якщо все ж таки вирішили зробити такий подарунок, уважно розгляньте суть і мету гри.

З дитиною можна домовитися, встановивши правила, яких слід дотримувати в користуванні комп'ютером.

Список обіцянок батькам від дитини-користувача комп'ютером:

1.Я запитую дозволу батьків перед використанням комп'ютера.

2. Я тримаю свій пароль у таємниці від усіх.

3. Я відкриваю тільки ті повідомлення електронної пошти, які надійшли від знайомих.

4. Я завжди повідомляю батьків про наявні проблеми.

5. Я використовую комп'ютер максимум одну годину на день.

6.В Інтернеті я нікому не повідомляю свого імені й адреси.

7. Я обговорюю з батьками веб-сайти, які можна відвідувати. З кожним роком все більше українських дітей користується Інтернетом у повсякденному житті. Можливість підключитися до мережі не тільки через ПК, але й за допомогою мобільних телефонів сприяє цій тенденції. Інтернет надає дітям та молоді неймовірних можливостей у здійсненні відкриттів, спілкування й творчості. Проте оскільки із самого початку Інтернет розвивався без будь-якого контролю, сьогодні він містить величезну кількість інформації, причому далеко не завжди безпечної. У зв'язку із цим виникає проблема організації безпеки дітей. А хто їм може в цьому допомогти, якщо не батьки?

Що робити, якщо дитина не відходить від комп'ютера?

Поради батькам

Діти 7?9 років

Діти молодшого шкільного віку використовують Інтернет не лише вдома, а й у друзів та школі. Батьки мають виробити відповідні правила щодо використання Інтернету їхніми дітьми. Діти віком від 7-9 років вже можуть розуміти побачене. Однак вони не вміють користуватися інформацією (зображеннями, текстами або звуками), яку пропонує Інтернет, зокрема тією, яка не відповідає їхнім віковим особливостям. Розповіді про це та пояснення різних речей, з якими діти можуть зіткнутися в Інтернеті, допоможуть їм стати відповідальними і спроможними працювати самостійно і безпечно в онлайні. Щоб допомогти своїм дітям, батьки можуть поділитися власними думками та досвідом щодо використання Інтернету. Діти у віці 7-9 років ще потребують нагляду та контролю з боку батьків під час використання Інтернету. Батькам потрібно виробити правила щодо використання Інтернету їхніми дітьми, а потім коригувати їх у міру дорослішання дітей. Удома використовувати Інтернет варто в присутності батьків. Це гарантує, що батьки будуть поруч з дітьми у будь-якій проблемній ситуації. Дитина може ще не бути спроможною самостійно визначити надійність веб-сайту, тому повинна завжди звертатися по дозвіл до батьків, перш ніж розмістити особисту інформацію в Інтернеті. Чат-кімнати та інші види публічного онлайнового спілкування можуть бути все ще непідходящими для дитини. Адреса електронної пошти, використовувана у цьому віці, має бути спільною сімейною адресою електронної пошти. Створення облікового запису для дитини з обмеженими правами користування допомагає їй навчитися використовувати комп'ютер самостійно. Програми фільтрування також можуть запобігти доступу до непідходящих сайтів, але батьки все ще повинні контролювати дітей під час користування ними Інтернетом.

Діти 10-12 років

Школярі, можливо, вже знають, як використовувати Інтернет у різних цілях. Батьки можуть підтримати свою дитину, ознайомившись із сайтами, якими користуються їхні діти вдома, дізнатися про їхнє хобі або інші інтереси, пов'язані з мережею. Дорослі можуть також використовувати Інтернет для планування певних подій, які стосуються всієї сім'ї. Це дає змогу батькам і дітям обговорювати сайти, які є надійними і заслуговують на довіру, а також де можна знайти достовірну та якісну інформацію. Діти у віці 10-12 років усе ще потребують контролю з боку батьків, а також мають дотримуватися правил використання Інтернету. Однак деякі діти можуть порушувати правила й уникати нагляду батьків, якщо вони вважають, що їх занадто обмежують або не задовольняють потреб. Батьки мають домовитись із дітьми про те, що їм дозволено робити в Інтернеті, а що -- ні. Узгодьте з дітьми, яку особисту інформацію вони можуть розміщувати в Інтернеті, а також розкажіть їм про ризики, пов'язані з розкриттям такої інформації.Діти вже зацікавлені у використанні чатів, тому батьки повинні розповідати їм про безпечне спілкування, а також слідкувати за тим, як їхня дитина спілкується в онлайні. Діти цікаві й допитливі, тому батьки повинні особливо наголосити на потребі безпечного й обережного використання Інтернету. Необхідно регулярно оновлювати засоби безпеки комп'ютера.

Діти 13-15 років

Для дітей у цьому віці Інтернет стає частиною їхнього життя. Вони знайомляться з людьми і проводять чимало часу в онлайні, шукають необхідну інформацію стосовно шкільних занять або інтересів. Завдяки більш високому рівню грамотності це відкриває багато можливостей використання Інтернету. Іноді батькам складно дізнатися про те, що роблять їхні діти в мережі. У цьому віці діти також ризикують і випробовують свої можливості -- технічні обмеження і заборони можуть не бути ефективним шляхом посилення безпеки. 13-15-річні діти можуть тримати у секреті те, що роблять в Інтернеті, особливо якщо батьки раніше не цікавилися, як їхня дитина використовує мережу. Тому важливо відкрито спілкуватися і зацікавитися тим, що робить дитина в Інтернеті. Діти у віці 13-15 років, як і раніше, повинні дотримувати встановлених правил використання Інтернету. Деякі підлітки все ще не спроможні оцінювати певні речі й потребують порад дорослої людини, наприклад, у таких питаннях, як розміщення особистих даних в онлайні. Питання етики і відповідальність користувача Інтернету -- важливі теми для розмови. Наприклад, незаконні завантаження, етикет у мережі та авторські права. Діти повинні нести відповідальність за те, що вони публікують у мережі, включаючи їхню особисту інформацію або інформацію, яка може бути незаконною.

Батькам варто проявляти інтерес до "онлайнових друзів" дитини, а також знати, хто та людина, з якою їхня дитина познайомилася й збирається зустрітися. Батькам слід уникати занадто емоційних реакцій, навіть якщо вони дізнаються про те, що трапилося щось "неприємне", коли їхня дитина була в мережі. Батьки все ще можуть скеровувати дитину до відповідного змісту. Наприклад, існують гарні доступні онлайнові ресурси про сексуальність та здоров'я, призначені для молодіжної аудиторії. Молодь має бути упевнена в тому, що вони можуть поговорити з батьками про будь-що, що примушує їх почувати себе незручно в мережі. До ризику стати інтернет-залежним найбільше схильні діти, у яких не складаються відносини з однолітками й батьками, які намагаються віднайти заміну живому спілкуванню у віртуальних іграх і чатах. У розмові з дитиною важливо не протиставляти Інтернет реальному життю, а показати, як вони можуть доповнювати одне одного! Ваша дитина занадто захоплена іграми-стрілялками? Добре! Запропонуйте їй стати сильним героєм не тільки на екрані мобільного телефона або монітора, а насправді зайнятися спортом, навчитися прийомів самооборони й т. ін. Сходіть разом до спортзали, знайдіть підходящу спортивну секцію. Важливо правильно використати властиву кожній дитині рису -- цікавість! Добре знаючи свою дитину, Ви обов'язково знайдете в навколишньому світі речі, які її зацікавлять, і в цьому пошуку Вам знов-таки зможе допомогти Інтернет.

Як вибрати комп'ютер для дитини?

Батьки часто здійснюють типову помилку, приходять до магазину й говорять: "Дайте нам комп'ютер більш дешевий, нам для дитини". Якщо такий підхід і має позитивний результат, то лише один: спілкування дитини з комп'ютером ніколи не викличе у вас побоювань типу "А чи не дуже він довго за ним сидить?" Чадо дійсно не буде просиджувати за дешевим комп'ютером дні і ночі -- просто не зможе. Від поганого монітора у нього сльозитимуться і сильно втомлюватимуться очі, а повільність агрегату під час роботи із сучасними програмами нічого, окрім роздратування, не викличе. Чи для цього ви економили? І чи варто взагалі такий комп'ютер купувати? Спробуйте зрозуміти, для яких завдань потрібний комп'ютер. Поставте собі питання: "Для чого, власне, я купую цей комп'ютер?" Абсолютно всі сучасні програми, і тим більше Інтернет, зовсім не вимагають від комп'ютера видатних характеристик щодо продуктивності і швидкості роботи. Проте, знаючи це, ми не позбавлятимемо дитину задоволення слухати музику, дивитися на комп'ютері відео, освоювати складніші й тому вимогливіші до ресурсів програми і час від часу грати в комп'ютерні ігри? Якщо все в міру, то нічого не зашкодить.

Не женіться за останнім словом техніки. Відкриємо вам таємницю: останнім часом прогрес у комп'ютерних технологіях значною мірою стимулюється нічим іншим, як... індустрією комп'ютерних ігор. Варто зрозуміти, що найостанніші, наприклад, відеокарти вартістю по $400-500 потрібні лише для поліпшення картинки в найсучасніших іграх. Чим витрачати гроші на все най-най, краще обійтися середньою, за сучасними мірками, конфігурацією, але потурбуватися про те, щоб комп'ютер був зібраний з якісних комплектувальних. У цьому випадку стабільність його роботи ще не раз порадує і вас, і вашу дитину. Зверніть увагу на "начинку" системного блоку. Звичайно, вам не потрібно терміново ставати фахівцем з комп'ютерів, краще знайти знайомого, що добре розбирається. Проте у будь-якому випадку хоч би в загальних рисах уявляти, з чого складається комп'ютер, корисно, та і знайомому буде легко пояснити, що вам потрібно.

Отже, вам достатньо уявляти, що в комп'ютері є:

а) процесор який відповідає за продуктивність комп'ютера (як швидко він реагуватиме на клацання миші);

б) оперативна пам'ять, обсяг якої теж впливає на швидкість роботи;

в) жорсткий диск (або вінчестер), на якому зберігається вся інформація (документи, музика, кіно, програми);

г) відеокарта, від якої залежить якість картинки на екрані монітора;

д) привод, що дає змогу читати і записувати диски.

Скільки часу можна проводити дитині за комп'ютером?

Умовно безпечний час, який може проводити дитина за комп'ютером (у хвилинах), можна обчислити, помноживши кількість років, що виповнилися дитині, на два. Наприклад, якщо їй десять років, то для неї умовний безпечний час складає 20-30 хвилин. Після цього обов'язково має бути перерва не менше ніж на 1 годину. Вибір напряму розвитку дитини, звичайно ж, стоїть за батьками, їм вирішувати: грати їхнім дітям у комп'ютерні ігри чи ні, але ще раз хочеться звернути увагу на те, що живе, довірливе, дружнє спілкування з дітьми ніколи не замінить комп'ютер.

Пам'ятайте, що використання комп'ютера дитиною будь-якого віку повинно супроводжуватися постійною увагою і супроводом батьків. Тільки постійний контроль, довірливі стосунки між дитиною і батьками зможуть забезпечити виховання критичності мислення і можливість усвідомлення корисної та негативної інформації.

Література

інформаційний комп'ютерний залежність дитина

1. В.М. Бондаровська, канд. психол. Наук,президент Асоціації комп'ютерної екології

2. Л.О.Сморж "Естетика"

Размещено на Allbest.ru