Особливості трансформації особистісних рис жінок в умовах позбавлення волі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Особливості трансформації особистісних рис жінок

в умовах позбавлення волі

Пашко

Антоніна Олександрівна

АНОТАЦІЯ

особистісний риса жінка покарання

Пашко А.О. Особливості трансформації особистісних рис жінок в умовах позбавлення волі. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за фахом 19.00.01 - загальна психологія, історія психології. ? Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова, 2009.

Дисертаційне дослідження розглядає питання трансформації особистісних рис у людей, які скоїли злочин, і вплив цієї трансформації на криміналізацію суспільства і його добробут.

На основі використання комплексу діагностичних методик отримано емпіричні дані щодо зміни особистісних рис у жінок різного темпераменту і віку, які відбувають покарання.

Емпіричні результати є основою для прогнозування при допомозі математичної моделі тенденцій криміналізації суспільства і визначення впливу негативних змін на суспільні процеси.

Показано можливість удосконалення математичних моделей для прогнозування стану суспільства залежно від трансформації особистісних рис, зокрема таких факторів як відкритість досвіду, доброзичливість, відповідальність, соціальна сміливість, готовність до ризику, співвідношення позитивних та негативних емоцій. Встановлено взаємозв'язок між показниками індивідуальності і факторами метамоделі особистості, соціальної сміливості та готовності до ризику.

Отримано кількісні показники важливих змін в емоційній сфері та особистісних рисах жінок, які відбувають покарання, зокрема збільшення таких негативних емоцій, як засмучення, розлюченість та обурення. Встановлено, що показники соціальної сміливості та готовності до ризику залежать від показника індивідуальності с. Використання результатів дослідження дає можливість прогнозувати зміну особистісних рис людей, визначати можливі напрямки корекції поведінки особистості та особистісних рис злочинців і людей, схильних до скоєння злочинів.

Ключові слова: трансформація, особистісні риси, математична модель, жінки, покарання, злочин, криміналізація.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Становлення України як правової демократичної держави з ринковою економікою супроводжується негативними явищами і процесами, зокрема криміналізацією суспільства. В цих умовах людина стає не тільки суб'єктом, а й об'єктом незаконних товарно-грошових відносин, що призводить до трансформації її особистісних рис, виникнення в неї психологічних станів фрустрації та рис характеру, які стають причиною вчинення злочинів. Знання динаміки таких змін необхідно для прогнозування поведінки людей, схильних до скоєння злочинів. Ефективність керування цим процесом багато в чому залежить від можливостей кількісної оцінки як самої трансформації особистісних рис, так і результатів впливу такої трансформації на суспільні процеси.

Загальний аналіз розвитку теорії особистості зазначений в роботах З. Фрейда, К. Юнга, Г. Айзенка, Р. Кеттелла, Дж. Келлі, Г. Олпорта, А. Маслоу, Т. Парсокса, Г. Міда.

Значна увага вивченню особистості приділялася в дослідженнях Б.Г. Ананьєва, О.М. Леонтьєва, С. Л. Рубінштейна, Г.С. Костюка, С.Д. Максименка, В.Д. Небиліцина, Б.М. Теплова, А.В. Петровського, Н.В. Чепелєвої, В.В. Рибалки, Л.І. Анциферової, К.О. Абульханової-Славської, І.С. Кона, П.В. Лушина, Л.Є. Орбан-Лембрик, М.І. Пірен, В.Т. Циби, А.Д. Глоточкіної, Н.С. Гука, К.С. Лебединської, В.М. Оржеховської, О.В. Пиріжкова. Деякі із авторів розглядали особистість в умовах позбавлення волі.

Незважаючи на те, що проблема особистості давно привертає увагу вчених, що вивчення структури особистості та її особистісних рис проводились в різних напрямках, проте й дотепер не вдалося одержати взаємозалежність якісних і кількісних даних стосовно зміни особистісних рис людей, схильних до скоєння злочинів. Важливість і актуальність проблеми визначила вибір теми дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до плану наукових досліджень центру психології часу Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова за темою науково-дослідницької роботи «Психологія часу» (№ держреєстрації 197U019181), затвердженою Радою по координації наукових досліджень в сфері педагогіки і психології в Україні (протокол № 9 від 25.11.2008).

Метою даної роботи є теоретичне обґрунтування та емпіричне дослідження особистісних рис жінок в умовах позбавлення волі для прогнозування їх трансформації за допомогою математичної моделі, визначення впливу негативних змін особистості на тенденції її криміналізації та течію суспільних процесів.

Завдання дослідження:

1. Провести аналіз основних підходів до дослідження особистості та особистісних рис у науковій літературі.

2. Теоретично обґрунтувати і розробити методику визначення трансформації особистісних рис за допомогою математичної моделі медіації.

3. Емпірично визначити вплив умов знаходження у виправній колонії (ВК) на трансформацію особистісних рис.

4. Встановити кількісний взаємозв'язок між показником індивідуальності та набутими рисами особистості, соціальною сміливістю, та готовністю до ризику.

5. Встановити зміни, що відбуваються в емоційній сфері засуджених жінок.

6. За допомогою застосування математичних моделей визначити кількісний вплив на зміну криміногенного стану і добробуту суспільства коефіцієнтів, які відображають процес трансформації особистісних рис.

Об'єкт дослідження: індивідуально-типологічні особливості особистісних рис та їх трансформація.

Предмет дослідження: процеси трансформації особистісних рис жінок, які відбувають покарання в місцях позбавлення волі.

Теоретико-методологічну основу дослідження склали:

? концепція діяльнісного опосередкування особистісного розвитку (О.М. Леонтьєв, Л.С. Рубінштейн, Г.С. Костюк, С.Д. Максименко, А.В. Петровський, Н.В. Чепелєва, В.В. Рибалка);

? системний підхід до вивчення психологічного розвитку і формування особистості (К.О. Абульханова-Славська, Б.Г. Ананьєв, Б.Ф. Ломов);

? співвідношення процесів розвитку і зміни особистості (В.М. Мясіщев, А.І. Анциферова, І.С. Кон, Л.І. Мітіна);

? положення про динамічність особистісних утворень (Л.І. Анциферова, К.О. Абульханова-Славська, І.С. Кон, П.В. Лушин, Л.Є. Орбан-Лембрик, М.І. Пірен, В.Т. Циба), зокрема, в умовах життєвої кризи (Л.І. Анциферова, Б.С. Братусь, У.Т. Короленко, Т.М. Титаренко).

Методи дослідження. Розв'язання поставлених задач здійснювалося за допомогою психолого-педагогічних методів дослідження: аналізу психологічної літератури, регламентуючих правових документів; теоретичних методів: систематизації, моделювання, що застосовувалися для узагальнення теоретико-методологічних основ розвитку особистості та трансформації її рис; емпіричних методів: бесіди, спостереження, психодіагностичних методів, які використовувалися для дослідження трансформації особистісних рис; методів математичної статистики.

Виконання поставлених задач проводилось за допомогою спеціально підібраного комплексу методик, зокрема опитувальника Г. Айзенка; метамоделі особистості «Велика п'ятірка» McCral and Costa; списку емоційних проявів Д. Люсина; методики «Готовність до ризику» Шуберта та методики «Соціальна сміливість», показники яких є чинниками 16-факторної моделі Р. Кеттелла; а також з використанням математичних методів для опису загальних залежностей течії суспільних процесів від характеристик особистостей, які були удосконалені в частині їх пристосуванням для кількісного визначення впливу трансформації особистісних рис людини на ці процеси.

Відповідно до об'єкта, предмета і мети було висунуто гіпотезу дослідження: видозміни особистісних рис та їх динаміка пов'язані з гендерними, темпераментними особливостями та умовами утримання. Обґрунтування та розробка методики визначення змін особистісних рис дає можливість визначати шляхи керування процесом перевиховання та підвищення його ефективності.

Емпіричне дослідження особистісних рис жінок проводилося у Дніпродзержинській ВК № 34 Дніпропетровської області. У досліджені взяло участь 80 осіб, які обстежувалися методом «продольного зрізу» протягом семи місяців.

Етапи дослідження: перший - визначення й аналіз літературних джерел і проблем; другий - наукове обґрунтування і розробка напрямків дослідження трансформації особистісних рис; третій - аналіз, обробка й узагальнення результатів діагностики.

Наукова новизна дослідження:

? вперше емпірично підтверджено наявність залежності між показником індивідуальності (за методикою Г. Айзенка) та показниками: набутих рис (факторів особистості «Велика п'ятірка» McCral and Costa), соціальної сміливості; готовності до ризику, емоційної сфери (емоційних проявів);

? вперше визначені і проаналізовані такі коефіцієнти трансформації особистісних рис, як відкритість досвіду, доброзичливість, відповідальність, соціальна сміливість, готовність до ризику, співвідношення позитивних та негативних емоцій, що дає змогу кількісно прогнозувати процес трансформації особистості;

? дістало подальшого успішного розвитку впровадження показника індивідуальності для вивчення рис особистості, що перебування у специфічних умовах;

? показано перспективність використання існуючих моделей для прогнозування впливу трансформації особистісних рис на стан суспільства.

Практичне значення дослідження полягає у розробленні діагностичного інструментарію виявлення особистісних змін рис, прогнозуванні поведінки людей, схильних до скоєння злочинів. Результати дисертаційного дослідження будуть корисні психологам при корекції, вихованні та перевихованні осіб, при формуванні бригад ВК для виконання поставлених завдань і цілей, зокрема для адаптації жінок, які відбувають покарання. Отримані результати дають можливість психологам складати індивідуальні програми роботи для різних класифікаційних груп засуджених з урахуванням особистісних рис та ступеня небезпечності їх поведінки. Виявлені тенденції можуть використовуватися у правозастосовній діяльності, зокрема при обмеженні кола підозрюваних з урахуванням типологічної схильності до скоєння злочинів.

Практична значущість дисертації підтверджена актами та довідками впровадження її результатів, які були впроваджені в навчальний процес ВНПЗ «Дніпропетровський гуманітарний університет» з викладу дисциплін «загальна психологія», «юридична психології», «кримінологія»; у виховно-виправний процес під час індивідуальної роботи із засудженими жінками у Дніпродзержинській ВК № 34 Дніпропетровської області; рекомендації дослідження враховані у роботі практичного психолога центра практичної психології управління МВС України в Одеській області.

Особистий внесок здобувача. Всі експериментальні роботи були виконані самостійно, публікації одноосібні, за винятком доповіді у співавторстві на Міжнародному Астронавтичному конгресі (Іспанія, м. Валенсія, 2006) «Cosmonauts Personal Traits Transformation During Preparation and Space Exploration» та двох статей у збірнику наукових праць «Соціальні технології». Автору доповіді належать емпіричні дослідження трансформації особистісних рис (всього 40%) як основи для прогнозування поведінки людей, які перебувають в умовах космічного польоту. Робота «Теоретичне дослідження впливу особистісних рис на стан суспільства» виконана в співавторстві, де здобувачеві належить використання математичної моделі, складеної співавтором (50%). Роботу «Трансформація особистісних рис в умовах позбавлення волі» виконано у співавторстві; здобувачеві належить емпірична частина, за винятком постановки задачі; обробка результатів та їх інтерпретація виконувалися сумісно. Доля здобувача складає 75%.

Апробація. Основні положення дисертаційного дослідження доповідались й обговорювалися на 6-й, 7-й, 8-й Міжнародних міждисциплінарних науково-практичних конференціях (Харків, Симеїз ? 2005, 2006, 2007), на Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми протидії незаконному обігу наркотичних засобів і психотропних речовин у сучасних умовах» (Дніпропетровськ, 2007), на 8-й Міжнародній міждисциплінарній науково-практичній школі-конференції «Сучасні проблеми гуманізації та гармонізації управління» (Дніпропетровськ, 2008), на Першому Всеукраїнському Конгресі психологів (Київ, 2005), на Міжнародному Астронавтичному конгресі (Валенсія, Іспанія, 2006). Основні положення дисертаційного дослідження викладені й обговорені на засіданнях кафедри диференціальної і експериментальної психології Одеського національного університету.

Публікації. Зміст та результати дисертаційного дослідження відображено у 11 публікаціях, 7 з яких надруковані у фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура дисертації. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації складає 178 сторінки, з яких 156 - основний текст і включає 36 таблиць, 50 рисунків, 23 формули. Список використаних джерел нараховує 242 найменування праць українських та зарубіжних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження; вказується на зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами; визначаються мета, завдання дослідження, його об'єкт та предмет, використані методи; формулюються основні теоретичні положення, які обумовлюють наукову новизну роботи, визначається практичне значення одержаних результатів та їх апробація.

У першому розділі «Сучасні уявлення про особистість та трансформацію особистісних рис» розглянуті основні напрямки дослідження особистості, формулювання поняття «особистість» та «особистісних рис» як у зарубіжній, так і вітчизняній літературі, проаналізовані теоретичні методи прогнозування трансформації особистості під впливом різних зовнішніх чинників, вплив на особистість кризових та стабільних періодів життя у суспільстві з відносно нестабільним розвитком. У роботі показано, що особистісні риси трансформуються в умовах нестабільного розвитку суспільства, в якому відбувається зміна цінностей, падіння моральності та духовності людей, зменшення прибутків населення, неспроможність держави забезпечити здоровий спосіб життя та підвищити якість освіти і таке інше. Особливу увагу надано аналізу та виділенню особистісних рис жінок в умовах позбавлення волі, використанню математичних моделей для прогнозування і кількісної оцінки взаємовпливу різних факторів на трансформацію особистісних рис людини. Проаналізовано індивідуально-типологічні особливості жінки як суб'єкта кримінальної відповідальності. Проведено аналіз літератури з математичного моделювання поведінки особистості в суспільстві, показана можливість кількісної оцінки визначення різних факторів трансформації особистісних рис людини. На підставі проведеного теоретичного аналізу літературних джерел показана актуальність вивчення вказаної трансформації та можливість її кількісної оцінки.

Другий розділ «Організація і методи дослідження» присвячено обґрунтуванню і вибору програми дослідження, послідовності її реалізації і вибору методів дослідження. При визначенні особистісних якостей жінок, що відбувають покарання, були проаналізовані не тільки умови перебування, а й соціальні характеристики (освіта, вік, професійний рівень) та злочини, за які були засуджені жінки (найпоширенішими стали злочини проти власності і злочини у сфері зберігання та обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів). Найбільша кількість злочинів була скоєна у вікових групах 19-25 років і 26-30 років - відповідно 40% і 45%.

Розглядаються можливості математичного моделювання процесу перевиховання злочинців у виправній колонії шляхом медіації. Береться до уваги, що здійснення трансформації їх особистісних рис залежить не тільки від умов перебування, але і від людини, що виконує функцію медіатора. При фіксованому терміні покарання зі збільшенням ефективності діяльності медіатора і індивідуальних особливостей функція трансформації особистісних рис засуджених жінок може зростати як в негативному, так і в позитивному сенсі. Впровадження математичної моделі дає можливість прогнозувати трансформацію особистісних рис засуджених по їх індивідуальних характеристиках і упереджувати скоєння ними злочинів шляхом цілеспрямованого їх перевиховання.

Третій розділ ? «Емпіричне дослідження трансформації особистісних рис засуджених жінок». Кількісні показники за шкалами інтро-екстраверсії, стабільності-нейротизму були одержані за результатами методики ЕPI Г. Айзенка. Аналіз індивідуально-типологічних властивостей особистості проводився з допомогою параметра індивідуальності с, який об'єднує на одній площині експериментальні дані для всіх типів та підтипів темпераменту. В групі позбавлених волі жінок переважають особистості холеричного і меланхолічного типу темпераменту, тобто індивіди з підвищеним рівнем нейротизму, які у своєму складі мають по три складові. Порівняння величин показника с для холериків, меланхоліків і флегматиків показало чіткий розподіл індивідуумів на дві підгрупи - інтро-екстравертованих. Аналіз змін у значеннях с за віковими групами показав їх специфічні особливості: якщо у вікових групах 19-25, 26-30 років значення показників приблизно однакові, то у віковій групі 31-35 років значення с зростає на 22%, у віковий групах 36-40 та 41-45 років значення с зменшуються порівняно з попередньою групою на 14%. В цілому, із зростанням віку середнє значення показника с зростає. Показано тенденцію у змінах значень с у середині темпераментних підтипів холериків та меланхоліків, які мають дзеркальне відображення.

Отримані з допомогою методики «Велика п'ятірка» кількісні значення факторів ? емоційна стабільність, екстраверсія, відкритість, дружелюбність; відповідальність та проаналізовані зміни нейрофізіологічних і набутих факторів залежно від показника індивідуальності. Визначено кількісні співвідношення набутих і нейрофізіологічних факторів залежно від віку: для вказаних вище вікових груп вони відповідно дорівнюють -1,76; 1,62; 1,74; 1,68; 1,68; 1,36. Показано специфічне відхилення від середнього значення нейрофізіологічних факторів у холериків: у підтипів темпераменту з двома складовими спостерігаються позитивні відхилення; ? з трьома складовими ? негативні відхилення; у меланхоліків ступінь негативного відхилення мають два підтипи ? МФ і МХФ, у МХ ? позитивні відхилення. За набутим факторам у ХС, ХМ, ХСМ ? негативні відхилення; у М ? всі підтипи мають негативні та позитивні відхилення. Результати повторної діагностики не виявили істотних відмінностей за 1 та 2 фактором, проте було виявлено різницю за 3, 4, 5 факторами. Зміни індивідуальних властивостей в залежності від показника індивідуальності с наведені на рис. 1.

Аналіз особистості за факторами «Велика п'ятірка» залежно від віку та типу темпераменту дав змогу виявити такі тенденції трансформації особистісних рис:

1) із зростанням значення с відбувається зменшення значення показника фактора (3 і 5 фактори), ці зміни властиві як холерикам, так і меланхолікам, тобто емоційно нестабільним особам;

2) зі збільшенням значення с відбувається збільшення значення показника за 4 фактором;

3) визначено залежність зміни особистісних рис від умов навколишнього середовища, тобто від перебування особистості у місцях позбавлення волі;

4) показано залежність зміни фактора від віку і типу темпераменту.

Рис. 1. Зміни індивідуальних властивостей особистості (вісь координат ? значення факторів за методикою «Велика п'ятірка») залежно від показника індивідуальності с (абсциса), за результатами першої і повторної діагностик

При використанні методики «Соціальна сміливість» згідно з багатофакторним дослідженням особистості Р. Кеттелла ми ґрунтувалися на трактовці соціальної сміливості як характеристики зниженого почуття загрози та вільного роздуму.

Аналіз значень показника соціальної сміливості показав, що у холериків середнє значення є меншим, ніж у меланхоліків як за першою, так і за повторною діагностикою. Позитивне відхилення від середнього показника спостерігається у тих підтипів темпераменту, які мають по дві складові, а негативне ? для підтипів з трьома складовими. Показано, що значення показника соціальної сміливості змінюється від центру кола Г. Айзенка до полюсів інтро-екстраверсії та нейротизму. Аналіз результатів повторної діагностики дав можливість зробити висновок, що перебування у виправній колонії призводить до зміни показника соціальної сміливості (який змінюється в залежності від типу темпераменту та віку). Найбільш значні зміни відбулися у віковій групі 19-25 років у холериків, 26 до 35 років у меланхоліків. Показано, що зміни показника соціальної сміливості залежить не тільки від умов перебування у виправній колонії, а й від індивідуально типологічних особливостей. Зі збільшенням показника с відбуваються зміни соціальної сміливості, тобто можна стверджувати, що зафіксовано залежність соціальної сміливості від показника індивідуальності с. Співставлення результатів соціальної сміливості з факторами 3, 4, 5 (тобто з набутими рисам) за методикою «Велика п'ятірка» показує, що із зростанням суми значень набутих факторів зміна показників соціальної сміливості має хвилеподібний характер (табл. 1). Результати діагностики свідчать, що значення показників соціальної сміливості залежать від темпераменту (у меланхоліків більше, ніж у холериків), відповідно за результатами першої діагностики на 12%, другої на 9%; та часу перебування у колонії. За сім місяців перебування у колонії у холериків показник соціальної сміливості зріс на 4%, у меланхоліків - на 1,5%.

Таблиця 1. Співвідношення значень факторів набутих рис та показника «Соціальна сміливість» (перша діагностика/повторна діагностика)

Схильність до ризику є складовою процесу прийняття рішень з присутньою повною або частковою характеристикою ситуації і залежить від вікових та темпераментних особливостей. Аналіз показав, що у інтровертів, орієнтованих на суб'єктивні фактори сприйняття і стереотипи поведінки, показник готовності до ризику значно вищий (+7,5), ніж у екстравертів, орієнтованих на об'єктивні дані (-3,7). За результатами дослідження, холерики і меланхоліки підпадають в групу із середнім значенням схильності до ризику. Якщо розглядати підтипи темпераменту, то холеричні підтипи входять в діапазон від (0) до (-10), тобто в межі від'ємних показників, а всі підтипи меланхоліків входять в межі від 0 до 10, тобто в діапазон додатних показників.

Отримані кількісні значення змін готовності до ризику залежно від віку показали таку тенденцію: у ХС значення змінюються від (-13,5) до (+6); у ХСМ ? від (-27,0) до (+17,5), тобто простежується чіткий вихід за межі зони від'ємних показників, що свідчить про підвищення схильності до ризику у жінок, що відбувають покарання в місцях позбавлення волі; у МХ значення збільшуються від (+3,8) до (+21,0); у МФ ? від (-14) до (+14); у МХФ зміни відбуваються від (+5,6) до (+10), тобто, в 1,8 рази. Результати повторної діагностики показали зміну показників готовності до ризику залежно від віку та типу темпераменту. Визначено тенденцію до трансформації показника готовності до ризику, як особистісної риси, що змінюється, від часу, умов, віку та темпераменту. Графічне зображення трансформації готовності до ризику особистості представлене на рис. 2.

Рис. 2. Залежність показника готовності до ризику від підтипів темпераменту (ліворуч) та від показника соціальної сміливості (праворуч)

Аналіз емпіричного матеріалу (змін показника готовності до ризику залежно від показника індивідуальності) свідчить, що зі зростанням значення показника індивідуальності с відбувається збільшення значень готовності до ризику. Результати діагностики (першої і повторної) за допомогою методики Д. Люсина визначили трансформацію емоційної сфери, що відбулася через сім місяців перебування у виправній колонії. Визначено, що на процес трансформації також впливають індивідуально-типологічні особливості, які кількісно представлені показником с (табл. 2).

Таблиця 2. Середнє значення емоційних проявів (перша/повторна діагностика)

Аналіз показує, що зі збільшенням показника с у холериків середнє значення позитивних емоцій зменшується, а негативних ? збільшується; у представників меланхолічного типу темпераменту із зміною значення показника с (його збільшенням) відбувається зменшення середніх значень позитивних емоцій та зменшення значень негативних емоцій. Максимальні значення як позитивних так і негативних емоцій зафіксовані у МХФ.

Вікові зміни у кількісних значеннях позитивних і негативних емоцій мають певну специфіку: до 30 років позитивні емоції зменшуються, потім збільшуються і знову зменшуються, тобто динаміка їх емоцій має хвилеподібний характер. Зміна їх негативних значень теж має хвилеподібний характер, подібний позитивним проявам емоцій. Зміни емоційних проявів в залежності від віку та темпераменту представлені на рис. 3. Якісно і кількісно підтверджено, що перебування в місцях позбавлення волі впливає на трансформацію емоційної сфери.

В якості моделі кількісного визначення впливу трансформації особистісних рис на криміналізацію суспільства і на суспільні процеси використовується відома з літератури модель В. Пріснякова і Л. Пріснякової, удосконалена з урахуванням нових додаткових коефіцієнтів, визначених в експериментах з жінками, що перебували в місцях позбавлення волі: відкритості досвіду K_ex, доброзичливості K_f, відповідальності K_re, соціальної сміливості K_sc, готовності до ризику K_h, співвідношення позитивних та негативних емоцій K_em. При розгляді найпростішого випадку прямої пропорційної залежності коефіцієнту кримінальної трансформації особистості від цих коефіцієнтів перехід до одного зведеного коефіцієнта кримінальної трансформації особистості

_cr= K_ex K_h K_em K_f K_re K_sc

дозволяє зв'язати питому частоту тривалості покарання f [(кількість злочинів/ (рік чол.)] з середньоінтегральним (за рік по всіх злочинах) гіпотетичним терміном позбавлення волі

t = N_it_i/N_cr,

(де N_i - кількість окремих злочинів і-того сорту, що реєструються статистикою правоохоронних органів; t_i отриманий термін позбавлення волі і-тим суб'єктом; N_cr загальне число злочинів; коефіцієнт пропорційності, який враховує вагу кожного фактора коефіцієнта K_i).

Рис. 3. Зміни емоційних проявів у залежності від темпераментних типів і вікових груп: 19-25, 26-30, 31-35, 36 - 40 років. Емоції : 1 - радість, 2 - захват, 3 - захоплення, 4 - сміх, 5 - веселощі, 6 - любов, 7 - гнів, 8 - розлюченість, 9 - обуреність, 10 - засмученість, 11 - сум, 12 - незадоволеність, 13 - агресія

Введення у вказаній математичній моделі трансформованого параметра керування C_r, що визначається як друга змінна величина стану кримінального простору країни, дозволило кількісно проаналізувати вплив факторів трансформації характеристик особистостей, які перебувають в місцях позбавлення волі, на криміналізацію суспільства: з їх збільшенням збільшується питома частота злочинів f.

Для кількісного аналізу впливу кожного коефіцієнта використовувалося відоме з літератури рівняння кримінального стану, яке було приведене до вигляду, що дозволив пов'язати відносне значення питомої частоти злочинів від коефіцієнтів метамоделі особистості f=B_iK_i-D, де D=a/t²?0.01, B_i~5 10^-2.. Розрахунки за допомогою цієї формули відносного значення питомої частоти злочинів залежно від коефіцієнтів метамоделі особистості наведені в табл. 3. При розрахунках «вага» кожного коефіцієнта не враховувалася, оскільки її визначення вимагало додаткових досліджень, що не відповідало предмету та методиці дослідження. Зазначимо, що вплив різних коефіцієнтів на зміну питомої частоти злочинів кількісно різний і визначається кутом нахилу лінійної залежності f=f(K_i). Аналіз отриманих кількісних результатів показав, що математичне моделювання процесу криміналізації суспільства дозволяє прогнозувати його плин і знаходити шляхи його і керування.

Таблиця 3 Результати розрахунків відносного значення питомої частоти злочинів та коефіцієнтів трансформації

Цей вперше отриманий підхід складання моделі і розрахунки по ній визначив і ряд нових проблем, які мають бути розв'язані для використання моделі. Вказані проблеми пов'язані, насамперед, з необхідністю визначення кола змінних процесу, які потрібно находити експериментально і які можуть не тільки підтверджувати валідність математичного прогнозування, а і бути універсальними критеріями подібності аналогічних задач.

Для кількісного врахування впливу зміни отриманих у дослідженні коефіцієнтів на інтегральну трансформацію особистісних рис жінок-злочинців було визначено відносна зміна міри позитивності правопорушника від зміни кожного коефіцієнта за сім місяців - від першого до повторного тестування. Результати розрахунків представлені в табл. 4.

Отримані результати показують нелінійність процесу трансформації особистісних рис особистості: для деяких типів темпераментів і при однаковій тяжкості злочину (в нашому прикладі ?t =2) має місце істотна зміна міри їх позитивності чи негативності. Особливо істотно змінює особистісні риси готовність до ризику K_h, причому незалежно від типу темпераменту. Перебування у ВК істотно зменшує коефіцієнт доброзичливості K_f, що негативно впливає на інтегральну позитивність людини, причому цей вплив у три рази більший від такого ж впливу для меланхоліка.

Проведене дослідження з використанням кількісних змінних, які характеризують особистість, підтверджує якісно і кількісно гіпотезу, що перебування у місцях позбавлення волі впливає на трансформацію особистісних рис, а зміна соціально-економічних умов впливає на прояв відкритої злочинності та на її латентний період.

Таблиця 4. Розрахунки впливу зміни експериментальних значень складових коефіцієнтів на трансформацію особистих рис засуджених жінок (при t ? =2)

Кількісний аналіз трансформації особистісних рис показав ефективність і перспективність використання математичних методів у психологічному досліджені, яке дозволяє не тільки констатувати й оцінювати процес трансформації особистості, зокрема в умовах позбавлення волі, а і прогнозувати його і розробляти шляхи його керуванням.

ВИСНОВКИ

2. Виявлено, що більшість жіночих злочинів, пов'язаних з розповсюдженням наркотичних засобів, скоєна індивідами холеричного та меланхолічного типу темпераменту, які мають по три складові ? меланхоліко-холерико-флегматичні та холерико-меланхоліко-сангвіністичні. Результати дослідження можуть бути використані у профілактичній роботі для попередження скоєння злочинів людьми встановленого темпераменту.

3. Встановлено, що показник індивідуальності с, визначений за допомогою методики Г. Айзенка, має в 2,7-3 рази менше значення с, вирахуваного за метамоделлю, залежно від показників набутих та нейрофізіологічних чинників моделі McCral and Costa. Показано залежність набутих рис від нейрофізіологічно обумовлених.

4. Отримано кількісні результати визначення трансформації таких рис, як відкритість досвіду, доброзичливість, відповідальність, соціальна сміливість, готовність до ризику, співвідношення позитивних та негативних емоцій у жінок, позбавлених волі.

5. Встановлено залежність показників соціальної сміливості та готовності до ризику від параметру індивідуальності с. Показано, що чим вищим є рівень соціальної сміливості, тим вищим є показник готовності до ризику.

6. Встановлено, що адаптація засуджених жінок до умов ВК призводить до важливих змін в їх емоційній сфері та особистісних рисах, зокрема супроводжується збільшенням значень таких негативних емоцій, як засмучення, розлюченість та обурення.

7. Проаналізовано можливість використання існуючих математичних моделей для прогнозування впливу трансформації особистісних рис на стан суспільства. Отримано кількісні результати з визначення впливу трансформації таких рис, як відкритість досвіду, доброзичливість, відповідальність, соціальна сміливість, готовність до ризику, співвідношення позитивних та негативних емоцій на криміналізацію та добробут суспільства. Підтверджено перспективи математичного моделювання психологічних процесів, зокрема пов'язаних з трансформацією особистісних рис. Продемонстровані можливості кількісного аналізу в психології сприяють впровадженню математичних методів в інші гуманітарні науки.

8. Отримані емпіричні дані щодо трансформації особистісних рис можуть бути використані у процесі виховання і перевиховання різних категорій людей, позбавлених волі.

CПИСОК ОСНОВНИХ ПУБЛІКАЦІЙ

1. Пашко А.О. Покарання за вчинення злочину як засіб впливу на особу / Антоніна Олександрівна Пашко // Наукові записи : Перший Всеукраїнський конгрес психологів, 24-26 жовтня 2005 р. -- Київ: Інститут психології Г.С. Костюка АПН України. -- Випуск 26. -- С. 336?340.

2. Пашко А. О. Трансформація соціальної сміливості жінок в умовах позбавлення волі / Антоніна Олександрівна Пашко // Науковий вісник ПДПУ ім. К.Д. Ушинського. -- 2009. -- № 1?2. -- С. 83?88.

3. Пашко А.О. Специфіка психологічних особливостей засуджених жінок в залежності від показника індивідуальності / Антоніна Олександрівна Пашко // Науковий вісник ПДПУ ім. К.Д. Ушинського. -- 2009. -- № 1?2. -- С. 353?360.

4. Пашко А.О. Взаємозв'язок між показником індивідуальності та покаранням за окремими статями // Актуальні проблеми протидії незаконному обігу наркотичних засобів і психотропних речовин у сучасних умовах : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, 12 жовтня 2007 р. -- Д.: Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, 2007. -- С. 251?254.

5. Прісняков В.Ф. Теоретичне дослідження впливу особистісних рис на стан суспільства / Прісняков Володимир Федорович, Пашко Антоніна Олександрівна // Актуальні проблеми теорії та практики : міжвузівський збірник наукових праць. -- Одеса : Соціальні технології, 2008. -- № 39.- C. 73?89.

6. Пріснякова Л.М. Трансформація особистісних рис в умовах позбавлення волі / Пріснякова Людмила Макарівна, Пашко Антоніна Олександрівна // Актуальні проблеми теорії та практики : міжвузівський збірник наукових праць. -- Одеса : Соціальні технології, 2008. -- № 40. - С. 115?130.

7 Prisniakova L.M., Paschko A.O., Prisniakov V.F. Cosmonauts Personal Traits Transformation During Preparation And Space Exploration. -- 57th Intern. Astronautical Congress. Paper IAC-06-A1.1. -- Valencia. Spain. -- 2-6 October, 2006.

8. Пашко А.О. Аналіз гендерних злочинів [на прикладі Дніпропетровської області] / Антоніна Олександрівна Пашко // Сучасні проблеми науки та освіти : матеріали 6-ї Міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції. - Харків, 2005. -- С. 70?71.

9. Пашко А. Гендерные особенности эндогенного фактора у осужденных / Антонина Александровна Пашко // Сучасні проблеми науки та освіти : матеріали 7-ї Міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції. -- Симеїз, 2006. -- С. 115.

10. Пашко А.О. Зависимость состояния психологической активности осужденных женщин в зависимости от возраста / Антонина Александровна Пашко // Сучасні проблеми науки та освіти : матеріали 8-ї Міжнародної міждисциплінарної науково-практичної школи-конференції. -- Алушта, 2007. -- С. 171.

11. Пашко А.О. Про модель криміналізації суспільства як катастрофи / Антоніна Олександрівна Пашко // Сучасні проблеми гуманізації і гармонізації управління : матеріали 8-ї Міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції. -- Харків - Дніпропетровськ, 2008. -- С. 123--125.

Размещено на Allbest.ru