Главная Коллекция "Revolution" Психология Теорія ігрової діяльності Д.Б. Ельконіна

Теорія ігрової діяльності Д.Б. Ельконіна

Відображення проблеми дитячої ігрової діяльності в психолого-педагогічних теоріях. Аналіз досліджень Д.Б. Ельконіна. Характеристика рівнів розвитку ігрової діяльності дошкільників. Перебудова поведінки дитини у грі, її здійснення відповідно до взірця.

Рубрика Психология
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 17.06.2013
Размер файла 11,7 K
рефераты на заказ со скидкой

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет біоресурсів і природокористування України

Стаття

Теорія ігрової діяльності Д.Б. Ельконіна

Ткач Р.Г.

Проблема дитячої ігрової діяльності знайшла своє відображення в багатьох психолого-педагогічних теоріях. Аналіз надбань педагогічної науки двох попередніх століть засвідчує, що чимало досліджень гри здійснювалися на матеріалі ігор дітей молодшого шкільного віку.

Великий внесок у вивчення теорії дитячої гри зробили такі вчені, як Л.С. Виготський, Л.С. Рубінштейн, Д.Б. Ельконін та ін. Першим серйозним кроком у цій сфері можна вважати дослідження Л.С. Виготського.

Проте більшого успіху у дослідженнях ігрової діяльності досяг Д.Б. Ельконіна. Вчений довів, що саме рольова гра є соціальною за своїм походженням і за своїм змістом. Ним сформовано необхідні умови виникнення рольової гри (як правило, рольові ігри діти починають грати у 4-5 років), яка з'являється не спонтанно, а формується під впливом виховання.

Основним мотивом гри є людина - її діяльність і ставлення дорослих один до одного, тому що гра є формою орієнтації в прагненнях і мотивах людської діяльності. Гра є важливою умовою проникнення дитини в сферу соціальних взаємин, їх своєрідного моделювання в ігровій діяльності. Д.Б. Ельконін вважає, що значення гри не обмежується тим, що у дитини виникають нові по-своєму змісту мотиви діяльності і пов'язані з ними завдання. Істотним є те, що "у грі виникає нова психологічна форма мотивів. Можна припустити, що саме в грі відбувається перехід від мотивів, які мають форму афективно забарвлених безпосередніх бажань, до мотивів, які мають форму узагальнених намірів, що стоять на межі свідомого". [1]

Крім цього, на думку Д.Б. Ельконіна, "у грі відбувається суттєва перебудова поведінки дитини: вона стає довільною, тобто здійснюється відповідно до прикладу, взірця і контролюється шляхом співставлення з ним як еталоном" [2].

Д. Ельконін у дослідженнях виділяє чотири рівні розвитку ігрової діяльності дошкільників. При цьому важливим для аналізу розвитку гри, на думку вченого, є врахування таких взаємопов'язаних критеріїв, як: ролі, які виконують діти; ігрові дії, за допомогою яких ці ролі реалізовуються; реальні стосунки між учасниками, що, на відміну, від рольових, визначаються вибірковістю щодо партнера. Сюжет і зміст гри, які Д. Ельконін визначає таким чином: "Сюжет гри - це та галузь дійсності, що відтворюється дітьми в грі. Зміст гри - це те, що відтворюється дітьми в характерний момент діяльності і відносин між дорослими в їх трудовому і суспільному житті" [2].

Перший рівень розвитку гри, за Д. Ельконіним, передбачає передачу змісту дій дорослих людей з різними предметами. Дитина ще не називає себе ім'ям тієї особи, роль якої виконує, а ігрові дії багаторазово повторюються. Дітей не цікавить, яку роль виконують у даний момент ровесники.

На другому рівні у дітей уже з'являється позначення ролей. Дитина називає себе іменем того, чию роль виконує ("Я - мама", "Я - лікар", "Я - вчитель" тощо). Ігрові дії зорієнтовані на життєву логіку їх здійснення, тобто діти їх виконують у тій послідовності, як це буває в реальності (наприклад, погуляли, пообідали, лягли відпочити).

На третьому рівні розвитку визначальним у змісті гри є виконання ролей. Діти усвідомлено виділяють ігрові ролі, розподіляючи їх до початку гри. Ігрові дії дітей відповідають обраним ролям. Крім того, виникає негласне правило, за яким діти повинні якнайточніше відтворити дійсність. Якщо правило кимось із учасників порушується, то виникають зауваження типу: "Так не буває".

Основною умовою гри на четвертому рівні є погодження своїх дій з діями інших учасників, а ролі стають чітко визначеними. Ігрова дія розгортається відповідно до логіки реального життя і діяльності людини. Порушення логіки дій вважається порушенням ігрових правил. [3]

З вищесказаного можна зробити висновок, що гра охоплює всі періоди життя людини. Це - важлива форма її життєдіяльності, а не вікова ознака. З грою людина не розлучається все життя, змінюються лише її мотиви, форми проведення, ступінь вияву почуттів та емоцій.

ігрова діяльність дитина ельконін

Література

1. Виноградова Г. Малювання з натури. - К.: Рад. школа, 1976. - 118 с.

2. Глобчак В. Особистісно-орієнтоване навчання і виховання молодших школярів на уроках у початковій ланці // Рідна школа. - 2004. - №4. - С. 19-20.

3. Жижко Т. Ігрові методи навчання - передумова інтелектуального розвитку особистості // Рідна школа. - 2002. - №6. - С.72-73.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены