Особливості діяльності командирів прикордонних підрозділів з розв’язання міжособистісних конфліктів серед підлеглих

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького

УДК 159.9: 316.48

Особливості діяльності командирів прикордонних підрозділів з розв'язання міжособистісних конфліктів серед підлеглих

Спеціальність 19.00.09

«Психологія діяльності в особливих умовах»

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Хіміч Валерій Васильович

Хмельницький 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, Державна прикордонна служба України.

Науковий керівник - доктор психологічних наук, професор ПОТАПЧУК Євген Михайлович, Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, кафедра кримінального права, начальник кафедри.

Офіційні опоненти:

доктор психологічних наук, доцент БАРКО Вадим Іванович, Академія управління МВС України, проректор з навчальної та методичної роботи, м. Київ;

кандидат психологічних наук, доцент ХРИСТЕНКО Віталій Євгенович, Університет цивільного захисту України, науково-дослідна лабораторія екстремальної та кризової психології, провідний науковий співробітник,

м. Харків.

Захист відбудеться « 23 » жовтня 2008 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 70.705.02 Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького за адресою: вул. Шевченка, 46, м. Хмельницький, 29003.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (вул. Шевченка, 46, м. Хмельницький, 29003).

Автореферат розісланий « 23 » серпня 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат педагогічних наук, професор В.М. Гладкова

АНОТАЦІЇ

Хіміч В. В. Особливості діяльності командирів прикордонних підрозділів з розв'язання міжособистісних конфліктів серед підлеглих. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук зі спеціальності 19.00.09 - «Психологія діяльності в особливих умовах». Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. - Хмельницький, 2008.

Дисертацію присвячено дослідженню діяльності командирів прикордонних підрозділів з розв'язання міжособистісних конфліктів серед підлеглих. Уточнено сутність і психологічну характеристику міжособистісних зіткнень, а також з'ясовано характерні ознаки деструктивних міжособистісних конфліктів серед прикордонників. Обґрунтовано основні вимоги до командира прикордонного підрозділу як суб'єкта розв'язання міжособистісних конфліктів серед підлеглих. Розроблено програму діяльності командира прикордонного підрозділу з розв'язання міжособистісних конфліктів серед підлеглих та експериментально перевірено її ефективність. За результатами дослідження розроблено практичні рекомендації командирам прикордонних підрозділів щодо надання психологічної допомоги підлеглим, які є учасниками міжособистісних конфліктів.

Ключові слова: міжособистісні конфлікти, прикордонні підрозділи, суб'єкти розв'язання конфліктів, програма діяльності командира.

Химич В. В. Особенности деятельности командиров пограничных подразделений по разрешению межличностных конфликтов среди подчиненных. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.09 - «Психология деятельности в особых условиях». - Национальная академия Государственной пограничной службы Украины имени Богдана Хмельницкого. - Хмельницкий, 2008.

Диссертация посвящена исследованию деятельности командиров пограничных подразделений по разрешению межличностных конфликтов среди подчиненных.

Понятие «межличностные конфликты среди пограничников» следует интерпретировать как столкновение противоположно направленных нужд, мотивов, ценностей, целей, действий и поступков между лицами, осуществляющими профессиональную деятельность. Конфликтное взаимодействие между членами военного подразделения является предпосылкой невыполнения поставленных перед ними задач.

Определено, что основными причинами возникновения межличностных конфликтов среди пограничников являются: унижение пограничниками чести и достоинства друг друга во время подготовки к наряду и инструктажа, несправедливое распределение по разным видам нарядов, а также нарушение очередности нарядов между пограничниками, противоречия во время приема и сдачи наряда между личным составом старого и нового пограничных нарядов, столкновения между членами пограничного наряда из-за халатности или несправедливые действия одного из них и неправильная реализация функции контроля старшего пограничного наряда за действиями личного состава. Этому сопутствуют такие действия личного состава подразделения: грубое требование, грубый отказ, грубое замечание, угроза, обвинение, клевета, насмешка, обман, обида.

Возникновение конфликтов в такой специфической среде, которой является пограничное подразделение, обусловлено двумя группами причин: ситуативными (объективными) и глубинными (субъективными) причинами конфликтов между военнослужащими.

Психологическая готовность командира пограничного подразделения к разрешению межличностных конфликтов среди подчиненного личного состава отражает активно действующее состояние должностного лица, которое наделено распорядительной властью относительно подчиненного подразделения, его установку на гармонизацию межличностного взаимодействия и решение межличностных столкновений между подчиненными в ходе реализации управленческих функций.

Разработана программа деятельности командира пограничного подразделения по разрешению межличностных конфликтов среди подчиненных и экспериментально проверена ее эффективность.

Содержание понятия «программа деятельности командира пограничного подразделения по разрешению межличностных конфликтов среди подчиненных» отображает совокупность методов (способов) изучения и решения этим командиром проблем в межличностных отношениях подчиненных, а также особенности проведения этой работы в условиях жизнедеятельности подразделения. Общая структура программы состоит из трех этапов: подготовительного - подготовки командира подразделения к разрешению конфликта среди подчиненных; этапа профессионально-психологического влияния - разрешения командиром межличностных конфликтов среди подчиненных; заключительного этапа - завершения процесса разрешения конфликта среди пограничников.

Этап профессионально-психологического влияния является основным и его цель - устранение предпосылок, порождающих межличностные столкновения подчиненных и предоставление им помощи в конструктивном разрешении возникшего конфликта. Этот этап отображает особенности деятельности командира по разрешению межличностных конфликтов среди подчиненных, в частности - административного и психологического влияния на участников конфликта, а также предоставление психологической поддержки и помощи подчиненным, которые пострадали в результате конфликта.

Результаты проверки разработанной программы деятельности командира пограничного подразделения по разрешению межличностных конфликтов среди подчиненных показали, что ее использование значительно повысило результативность указанной деятельности командиров. Это, в свою очередь, положительно повлияло на социально-психологический климат пограничного коллектива и на сохранение психического здоровья пограничников.

По результатам теоретического и эмпирического изучения особенностей деятельности командиров подразделений по разрешению межличностных конфликтов среди подчиненных разработаны практические рекомендации офицерам по оказанию психологической помощи подчиненным, которые являются участниками межличностных конфликтов.

Эти рекомендации отображают научно обоснованные предложения, выполнение которых способствует разрешению межличностных конфликтов среди пограничников. Они включают советы командирам по их действиям в сложных ситуациях межличностного взаимодействия подчиненного состава, в частности по применению командирами подразделений психологических методов работы с конфликтующими сторонами. Кроме того, предлагается алгоритм действий командира по разрешению конфликта среди пограничников.

Ключевые слова: межличностные конфликты, пограничные подразделения, субъекты разрешения конфликтов, программа деятельности командира.

Khimich V. V. Peculiarities of border guard units commanders` activity while settling subordinates interpersonal conflicts. - Manuscript.

The dissertation is for obtaining the scientific degree of the candidate of psychological sciences in speciality 19.00.09 - Psychology of Activity under Special Conditions. - The National Academy of State Border Guard Service of Ukraine named after Boghdan Khmelnytsyi. - Khmelnytskyi, 2008.

The dissertation is devoted to study of border guard units commanders` activity while settling subordinates interpersonal conflicts. The essence and psychological characteristics of interpersonal conflicts have been specified, characteristic indicators of destructive interpersonal disputes between servicemen have been determined. Basic obligations of a border guard unit commander as a subject of resolving subordinates` interpersonal conflicts have been substantiated. The program of border guard units` commanders` activity while resolving subordinates` interpersonal conflicts has been elaborated, its efficiency has been experimentally verified. According to the results of the research, practical recommendations for border guard units` commanders on rendering psychological assistance to subordinates involved in interpersonal conflicts have been worked out.

Key words: interpersonal conflicts, border guard units, subjects of resolving conflicts, commander's activity program.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В умовах посилення демократичних перетворень у мілітаризованій сфері держави, гуманізації усіх галузей правоохоронної діяльності неухильно зростає потреба в оптимізації повсякденного життя і службової діяльності усіх категорій прикордонників. Уміння жити в складних умовах правоохоронної діяльності, бажання конструктивно співпрацювати, уникати складних ситуацій у міжособистісній взаємодії безпосередньо пов'язане з індивідуально-психологічними особливостями прикордонників та відповідною організацією їхньої повсякденної діяльності. Значна роль у цьому процесі належить посадовим особам, які є безпосередніми командирами підлеглого особового складу. Звідси важливої теоретичної і практичної значущості набуває дослідження проблеми міжособистісної взаємодії особового складу у різних ситуаціях правоохоронної діяльності та виявлення оптимальних шляхів розв'язання командирами підрозділів міжособистісних конфліктів серед підлеглого особового складу.

Не зважаючи на значний інтерес дослідників до цієї проблеми, в умовах правоохоронної діяльності вона ще залишається малодослідженою. Підтвердженням такої думки є те, що на сьогоднішній день у науково-психологічній літературі практично немає праць, в яких було б розкрито програму розв'язання командирами прикордонних підрозділів міжособистісних конфліктів серед підлеглого особового складу. Також не розроблено практичних рекомендацій щодо їх дій під час міжособистісних зіткнень підлеглих у різних ситуаціях повсякденної та службової діяльності. Тому більшість командирів залишаються наодинці з проблемою конфліктів серед підлеглих і розв'язують її на власний розсуд, або ж взагалі уникають цієї справи.

Вирішення зазначеної проблеми у специфічних умовах прикордонної діяльності потребує пошуку для командирів прикордонних підрозділів оптимальних шляхів вивчення та розв'язання міжособистісних конфліктів серед підлеглих. Командирам потрібна нова програма, яка б інтегрувала всі основні види і способи професійно-психологічного впливу на свідомість і психіку прикордонників, сприяла їх конструктивній взаємодії в різних сферах повсякденної та правоохоронної діяльності.

Таким чином, актуальність цієї проблеми, відсутність систематизованих теоретичних і методичних її розробок, а також потреби прикордонної практики обумовили вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проведено в рамках перспективного та поточного планів наукових досліджень Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. Результати дослідження використано при опрацюванні навчального посібника «Основи військової конфліктології» (шифр № 206-1324 І).

Результати дослідження також використані при опрацюванні науково-дослідної роботи «Діагностика та попередження проблеми взаємодії особового складу прикордонного підрозділу» (шифр № 206-0003 К «Попередження»).

Тему дисертації затверджено вченою радою Національної академії Державної прикордонної служби України (протокол № 2 від 27.10.2005 р.) і узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні АПН України (протокол № 2 від 27.02.2007 р.).

Мета дослідження полягає у виявленні особливостей діяльності командирів прикордонних підрозділів з розв'язання міжособистісних конфліктів серед підлеглих.

Відповідно до мети дослідження визначено такі його завдання:

1. За результатами теоретичного аналізу досліджень проблеми міжособистісних конфліктів у прикордонному підрозділі уточнити сутність та психологічну характеристику міжособистісних конфліктів, а також з'ясувати особливості деструктивних міжособистісних конфліктів серед прикордонників.

2. Обґрунтувати основні вимоги до командира прикордонного підрозділу як суб'єкта розв'язання міжособистісних конфліктів серед підлеглого особового складу.

3. Визначити психологічні особливості розв'язання командиром міжособистісних конфліктів серед підлеглих, розробити програму діяльності командира прикордонного підрозділу як складову технології з розв'язання міжособистісних конфліктів серед підлеглих та експериментально перевірити її ефективність.

4. Обґрунтувати практичні рекомендації командирам прикордонних підрозділів щодо надання психологічної допомоги підлеглим, які є учасниками міжособистісних конфліктів.

Об'єктом дослідження є професійно-психологічний вплив командирів прикордонних підрозділів на підлеглий особовий склад.

Предметом дослідження є психологічні особливості розв'язання командирами прикордонних підрозділів міжособистісних конфліктів серед підлеглих прикордонників.

Гіпотеза дослідження. Особливості діяльності командирів прикордонних підрозділів з розв'язання міжособистісних конфліктів серед підлеглих визначаються рівнем їх психологічної готовності до такої роботи та специфікою професійної діяльності. Використання командирами прикордонних підрозділів програми розв'язання міжособистісних конфліктів серед підлеглих буде сприяти якісному діагностуванню ними проблемної сфери міжособистісної взаємодії підлеглих.

Методологічну основу дослідження склали психологічні принципи та положення: про системний підхід до розуміння особистості (Б.Г. Ананьєв, Г.С. Костюк, Б.Ф. Ломов, С.Д. Максименко, К.К. Платонов та ін.); про організацію міжособистісної діяльності (В.С. Агєєв, О.О. Бодальов, Є.І. Головаха, О.О. Єршов, В.М. Мясищев, М.М. Обозов, Н.В. Паніна та ін.); про шляхи попередження та розв'язання міжособистісних конфліктів (А.Я. Анцупов, І.В. Ващенко, Н.В. Грішина, Г.В. Ложкін, М.І. Пірен та ін.).

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань і перевірки гіпотези було використано комплекс взаємопов'язаних методів дослідження: теоретичні - аналіз, зіставлення, порівняння, узагальнення, систематизація (наукової літератури з проблемних питань, пов'язаних з попередженням і розв'язанням міжособистісних конфліктів, уточненням основних понять та обґрунтуванням вимог до командира прикордонного підрозділу як суб'єкта розв'язання міжособистісних конфліктів серед підлеглих); емпіричні - спостереження та бесіда (з метою виявлення шляхів розв'язання міжособистісних конфліктів серед особового складу прикордонного підрозділу), опитування (для оцінки соціально-психологічного клімату у прикордонному колективі); анкетування (для виявлення основних причин виникнення деструктивних міжособистісних конфліктів серед прикордонників), експеримент (для перевірки ефективності методики розв'язання командиром прикордонного підрозділу деструктивних міжособистісних конфліктів серед підлеглого особового складу); методи математичної статистики (для опрацювання експериментальних даних і встановлення кількісних залежностей між явищами, що досліджувалися).

Наукова новизна одержаних результатів дослідження.

уперше з'ясовано особливості діяльності командира прикордонного підрозділу з розв'язання міжособистісних конфліктів серед підлеглих та розроблено програму як складову технології цієї діяльності;

уточнено: сутність і зміст поняття «розв'язання командиром міжособистісних конфліктів серед підлеглих» та характерні ознаки деструктивних міжособистісних конфліктів серед прикордонників; основні причини виникнення деструктивних міжособистісних конфліктів серед прикордонників; обґрунтовано основні вимоги до командира прикордонного підрозділу як суб'єкта розв'язання міжособистісних конфліктів серед підлеглих; структуру психологічної готовності командира до розв'язання міжособистісних конфліктів серед підлеглого особового складу, зокрема зміст мотиваційного, когнітивного, операційного та особистісного її компонентів; варіанти впливу командира прикордонного підрозділу на учасників міжособистісного конфлікту, зокрема як суб'єкта адміністративного та психологічного впливів;

дістали подальшого розвитку шляхи та засоби розв'язання міжособистісних конфліктів серед прикордонників у різних ситуаціях повсякденної та службової діяльності.

Практичне значення результатів дослідження полягає у практичній реалізації авторських розробок і отриманні позитивних результатів у діяльності командирів підрозділів з розв'язання міжособистісних конфліктів серед підлеглих. Результати дослідження впроваджено у практику роботи провідних ВВНЗ та науково-дослідних установ силових міністерств і відомств України Академії Внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України (акт реалізації від 17.09.2007 р.), військової частини 3053 Внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України (акт реалізації від 18.09.2007 р.), Адміністрації Державної прикордонної служби України (акт реалізації від 26.09.2007 р. № 26/44-781), Науково-дослідного інституту Державної прикордонної служби України (акт реалізації від 24.10.2007 р. № 35/1721).

Матеріали дослідження можуть бути використані у роботі командирів підрозділів різних військових формувань та правоохоронних органів держави. Крім цього, їх доцільно долучати до викладання навчальних дисциплін з психології у вищих військових навчальних закладах.

Особистий внесок здобувача. У статті «Особливості розв'язання командирами підрозділів міжособистісних конфліктів серед підлеглого особового складу», що написана у співавторстві з Н. Д. Потапчук, внесок здобувача полягає в обґрунтуванні змісту програми розв'язання командиром підрозділу деструктивних міжособистісних конфліктів серед підлеглих.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження обговорено на міжнародній науково-практичній конференції «Ґенеза буття особистості» (Київ, 2007 р.); на міжвузівських науково-практичних конференціях: «Психологія діяльності в особливих умовах» (Харків, 2006 р.), «Підготовка фахівця у вищій школі: проблеми та перспективи» (Хмельницький, 2006 р.); «Проблеми якості практичної підготовки фахівців в умовах реформування системи вищої освіти» (Хмельницький, 2007 р.); на розширених засіданнях кафедри педагогіки та психології Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (Хмельницький, 2005-2007 рр.).

Публікації за темою дисертації. За результатами дослідження автором опубліковано 7 наукових праць, з яких 5 статей - у виданнях, що визначені ВАК України як фахові у галузі психології.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, 9 додатків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації складає 152 сторінки і містить 5 рисунків, 21 таблицю. Список використаних літературних джерел налічує 191 найменування.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми дослідження, визначено об'єкт, предмет і мету, сформульовано гіпотезу дослідження та завдання, розкрито методологічну основу, висвітлено наукову новизну, теоретичне та практичне значення роботи, наведено відомості про апробацію дисертації й упровадження результатів у практику.

У першому розділі - «Міжособистісні конфлікти серед військовослужбовців як соціально-психологічна проблема» - розкрито результати теоретичного аналізу досліджень міжособистісних конфліктів серед військовослужбовців, розглянуто психологічну характеристику міжособистісних конфліктів серед особового складу військового підрозділу.

За результатами вивчення науково-психологічної літератури з'ясовано, що окремі проблемні питання, пов'язані з вивченням міжособистісних конфліктів, розглядали у своїх працях багато дослідників. У військовій та правоохоронній сферах ці питання досліджували О.Я. Анцупов (проблеми попередження та розв'язання міжособистісних конфліктів у міжособистісних стосунках офіцерів), Є.Г. Баранов (вплив рольових взаємовідносин між військовослужбовцями на конфлікти у підрозділі), І.В. Ващенко (шляхи подолання конфліктів у діяльності працівників органів внутрішніх справ), А.Р. Карчевський (проблемна міжособистісна взаємодія військовослужбовців), О.Ю. Куліков (особливості діяльності командира підрозділу щодо попередження та розв'язання міжособистісних конфліктів серед курсантів), Г.В. Ложкін, В.Г. Зазикін (шляхи вирішення конфліктів у військовому колективі), О.П. Макаревич (стиль індивідуальної поведінки військовослужбовців у міжособистісних конфліктах), С.В. Ошурков (аналіз конфліктності у взаємодії курсантів військово-навчального закладу), В.Ф. Пєрєвалов (динаміка стосунків у військовому колективі), В.Л. Семенюк (управління ціннісно-нормативними конфліктами у військових колективах), М.Ф. Феденко, В.П. Галіцький (психологічні аспекти попередження конфліктних ситуацій у військовому колективі) та інші. Однак, не зважаючи на значний інтерес дослідників до проблеми попередження та розв'язання міжособистісних конфліктів, в умовах прикордонної діяльності вона ще залишається невирішеною. До теперішнього часу немає обґрунтованих технологій виявлення та розв'язання міжособистісних конфліктів серед охоронців кордону, не розроблено алгоритми дій відповідних посадових осіб щодо аналізу та конструктивного розв'язання випадків деструктивних міжособистісних зіткнень особового складу. Через це командири підрозділів не готові виступати в ролі активних суб'єктів розв'язання міжособистісних конфліктів серед підлеглих.

Зважаючи на думку дослідників, ми розглядаємо поняття «міжособистісні конфлікти серед підлеглих» як зіткнення протилежно спрямованих потреб, мотивів, цінностей, цілей, дій і вчинків між особами, які проходять військову службу. Серед головних передумов, що можуть породжувати такі конфлікти, дослідники виділяють: неузгодженість дій прикордонників; низький рівень згуртованості; взаємна неприязнь та неповага між членами колективу; негативний моральний настрій; нечіткий розподіл обов'язків; невідповідність соціальних ролей соціальним нормам; незадоволеність членів колективу результатами служби; відсутність для членів колективу позитивної перспективи; несхвалення та недотримання членами колективу соціальних норм і правил; наявність нестатутних міжособистісних стосунків (фізичний та психічний тиск, приниження гідності, грубість, нетактовність). Крім цього причинами міжособистісного конфлікту серед прикордонників можуть бути не тільки спілкування, взаємодія, об'єктивні обставини, організація служби, групові норми та закони, а й індивідуальні особливості людини, її неповторність, крайнощі, дисгармонія якостей і потреб. Знання цих передумов командиром підрозділу дасть змогу своєчасно попереджати та вирішувати деструктивні міжособистісні конфлікти серед підлеглого особового складу.

Серед інших причин конфліктів між прикордонниками до особливої групи можна зарахувати ті, що пов'язані із самим командиром підрозділу - стилем його діяльності, рисами характеру, оцінками оточення, спроможністю діяти в конкретній ситуації, виконувати свої функції. У цьому аспекті помітне місце належить таким властивостям особистості: користолюбство, самолюбство, властолюбство, кар'єризм та ін. Зважаючи на сказане, важливо навчати майбутніх командирів адекватній самооцінці та рефлексії.

Треба враховувати, що від характеру організації процесу служби та навчання прикордонників і способів взаємодії між ними залежить і наявність або відсутність підстав для виникнення тих чи інших причин конфліктів. Звідси можна дійти висновку, що рівень продуктивної взаємодії прикордонників у процесі повсякденної та службової діяльності значною мірою залежить від адекватних дій посадових осіб підрозділу щодо розв'язання міжособистісних конфліктів серед підлеглого особового складу.

У другому розділі - «Теоретичне обґрунтування технології розв'язання командирами прикордонних підрозділів міжособистісних конфліктів серед підлеглого особового складу» - представлено вимоги до командира прикордонного підрозділу як суб'єкта розв'язання міжособистісних конфліктів серед підлеглих, особливості аналізу та розв'язання ним випадків міжособистісних конфліктів серед підлеглого особового складу, а також розкрито програму діяльності командира прикордонного підрозділу з розв'язання міжособистісних конфліктів серед підлеглих.

Враховуючи те, що відповідно до статуту підлеглі зобов'язані беззастережно виконувати накази командира і ставитися до нього з повагою, він зобов'язаний і має можливість регулювати їхні міжособистісні стосунки. Тим більше, що командир несе персональну відповідальність перед державою за всі сфери життя і діяльності підрозділу і кожного прикордонника. Отже, розв'язання міжособистісних конфліктів серед підлеглого особового складу є його прямим обов'язком.

За результатами вивчення науково-психологічної літератури нами з'ясовано, що однією з найголовніших вимог, якій повинен відповідати командир прикордонного підрозділу як суб'єкт розв'язання міжособистісних конфліктів серед підлеглих є його психологічна готовність до такої діяльності. Адже чим нижчий рівень її у командира, тим менша вірогідність того, що він буде виявляти активність у цій сфері.

Під психологічною готовністю командира прикордонного підрозділу до розв'язання міжособистісних конфліктів серед підлеглого особового складу слід розуміти активно дійовий стан посадової особи, яка наділена розпорядчою владою стосовно підлеглого підрозділу, її установку у процесі реалізації управлінських функцій на гармонізацію міжособистісної взаємодії та розв'язання міжособистісних зіткнень між підлеглими. Психологічними передумовами виникнення такої готовності має бути знання командиром основ конфліктології, розуміння суті міжособистісного конфлікту та шляхів його попередження і розв'язання, усвідомлення своєї відповідальності за це, бажання займатися такою роботою, визначення послідовності та способів дій стосовно конфліктуючих сторін.

Результати теоретичного обґрунтування показників психологічної готовності підтвердили нашу думку щодо необхідності виділення чотирьох компонентів цієї готовності, зокрема: мотиваційного, когнітивного, операційного та особистісного.

Практика свідчить, що розв'язання конфлікту є багатоступеневим процесом. Дослідники виокремлюють у процесі розв'язання міжособистісного конфлікту, як мінімум, три етапи: перший - це діагностика конфлікту; другий - опрацювання стратегій його розв'язання та вибір відповідних технологій; третій - безпосередня практична діяльність з вирішення конфліктної проблеми через реалізацію необхідних засобів і методів.

На основі аналізу науково-психологічної літератури ми дійшли висновку, що під сутністю поняття «вивчення командиром випадків міжособистісних конфліктів серед підлеглих» слід розуміти збір та отримання відповідною посадовою особою (прямим начальником) ґрунтовної інформації про конфлікт та його учасників. Вивчення конфлікту дає змогу командирові отримати певне уявлення про це явище, зробити необхідні висновки та підібрати оптимальні варіанти його розв'язання. Загалом зміст цієї роботи повинен включати такі дії: уточнення цілей і завдань щодо вивчення міжособистісного конфлікту; виявлення об'єктів конфліктної взаємодії; з'ясування причин та обставин виникнення міжособистісного конфлікту; аналіз результатів вивчення міжособистісного конфлікту; підбір оптимальних варіантів розв'язання міжособистісного конфлікту.

Підсумовуючи описані дослідниками стратегії і методи розв'язання конфліктів, ми визначили психологічні особливості зазначеної роботи командира підрозділу (таблиця 1).

На основі вивчення наукової літератури нами з'ясовано, що поняття «розв'язання командиром міжособистісних конфліктів серед підлеглих» відображає порядок дій відповідної посадової особи (прямого начальника) щодо усунення причин міжособистісних конфліктів серед підлеглих та відновлення конструктивної взаємодії між ними. Основний зміст цього процесу повинен включати: усунення першоджерел конфлікту; вплив на ініціаторів конфлікту; надання психологічної допомоги випадковим учасникам конфлікту; сприяння конструктивній співпраці учасників конфлікту; формування в учасників конфлікту адекватного ставлення до своїх дій та усвідомлення відповідальності за них; мобілізацію, заспокоєння, особистісну реконструкцію, зміну суб'єктивного уявлення про проблему у міжособистісних стосунках.

Таблиця 1 Психологічні особливості розв'язання командиром міжособистісних конфліктів серед підлеглих

міжособистісний конфлікт психологічний

Узагальнення результатів теоретичного вивчення предмету нашого дослідження дало змогу розробити програму діяльності командира прикордонного підрозділу як складову технології з розв'язання міжособистісних конфліктів серед підлеглих. Її мета - відновити конструктивну міжособистісну взаємодію учасників конфлікту та підтримати позитивний соціально-психологічний клімат у підлеглому підрозділі. Загалом програма складається з трьох логічно пов'язаних між собою етапів, зокрема підготовчого - етапу підготовки командира підрозділу до розв'язання конфлікту серед підлеглих. Головна його мета - зібрати інформацію про об'єкт (об'єкти) і суб'єкти конфлікту і спланувати роботу з ними; професійно-психологічного впливу - етапу розв'язання командиром міжособистісних конфліктів серед підлеглих. Його головною метою є усунення передумов, які породжують міжособистісні зіткнення підлеглих і надання їм допомоги у конструктивному розв'язанні наявного конфлікту; заключного - етапу завершення процесу розв'язання конфлікту серед прикордонників. Його мета - завершення процесу розв'язання конфлікту та оцінка його результатів.

Загалом програма покликана дати чітке уявлення командиру прикордонного підрозділу про його роль, місце та завдання у процесі вирішення проблем, пов'язаних з підвищенням рівня продуктивної міжособистісної взаємодії підлеглого особового складу та збереження психічного здоров'я прикордонників. Її застосування дасть змогу своєчасно та повною мірою діагностувати проблемні сфери міжособистісної взаємодії особового складу прикордонного підрозділу і реалізовувати ефективні заходи щодо надання психологічної допомоги суб'єктам деструктивної міжособистісної взаємодії та відновлення позитивного соціально-психологічного клімату в колективі.

У третьому розділі - «Емпіричне дослідження діяльності командирів прикордонних підрозділів щодо розв'язання міжособистісних конфліктів серед підлеглих» - розкрито методику та основні результати емпіричного вивчення діяльності командирів прикордонних підрозділів з розв'язання міжособистісних конфліктів серед підлеглих, а також запропоновано практичні рекомендації командирам щодо надання психологічної допомоги підлеглим, які є учасниками міжособистісних конфліктів.

З метою отримання більш повних та об'єктивних даних, а також ґрунтовного вивчення предмету дослідження нами протягом 2004-2007 років до емпіричного дослідження було залучено 1293 прикордонники, серед яких 53 командири підрозділів: начальники прикордонних застав (28 осіб); начальники відділень прикордонного контролю (25 осіб).

На початку дослідження ми за допомогою методу експертних оцінок уточнили критерії та показники результативності діяльності командирів прикордонних підрозділів у ролі суб'єктів розв'язання міжособистісних конфліктів серед підлеглих. За результатами аналізу та узагальнення роботи з експертами ми виявили такі критерії та показники:

а) активність та ефективність діяльності командира прикордонного підрозділу як суб'єкта розв'язання міжособистісних конфліктів: командир звертає увагу на характер міжособистісних стосунків підлеглих під час їх оперативно-службової діяльності; враховує характер міжособистісних стосунків підлеглих при їх розподілі за різними видами прикордонних нарядів; бере участь у розв'язання міжособистісних конфліктів серед підлеглих; після втручання командира конфліктна взаємодія членів колективу зникає; розв'язує міжособистісні конфлікти серед підлеглих психологічними методами;

б) характер соціально-психологічного клімату в прикордонному колективі: стосунки між членами колективу дружні; колективний настрій позитивний; у колективі немає конфліктів прихованих від командира; між колишніми учасниками конфлікту відбувається продуктивна взаємодія; прикордонники задоволені колективом, в якому проходять службу.

Зважаючи на те, що розвиток конфлікту деструктивним шляхом може негативно позначитися на соціально-психологічному кліматі прикордонного підрозділу та результатах його оперативно-службової діяльності, ми з'ясували думку командирів підрозділів щодо того, яким чином вони повинні діяти в таких випадках. Результати опитування засвідчили, що командири надають перевагу таким діям: «виявити і покарати ініціаторів конфлікту» - 60%, а також «заслухати конфліктуючі сторони і змусити їх припинити конфліктну взаємодію» - 28%. Як бачимо, перший і другий варіант відповіді передбачають застосування влади і характеризують командирів як суб'єктів адміністративного впливу. Тим самим підтверджується наше припущення про те, що особливості діяльності командирів прикордонних підрозділів з розв'язання міжособистісних конфліктів серед підлеглих визначаються специфікою професійної діяльності, іншими словами, бажанням командувати підлеглими. Саме це з часом стає професійною звичкою офіцерів і заважає їм виступати в ролі психолога.

У процесі індивідуальних співбесід командири зазначили, що для розв'язання міжособистісних конфліктів серед підлеглих слід активно використовувати методи приглушення конфліктів. Зокрема вони вважають що командир повинен: самостійно приймати рішення про те, що інцидент вичерпаний після співбесіди з конфліктуючими сторонами - 60%; приймати рішення з колективом про те, що інцидент вичерпаний після заслуховування конфліктуючих сторін на загальних зборах - 17,8%; самостійно приймати рішення про те, щоб розвести конфліктуючі сторони - 25,1%.

Отримані дані вказують на те, що навіть, використовуючи методи приглушення конфліктів, командири прикордонних підрозділів намагаються діяти авторитарно, ігноруючи думку оточення. На це вказує те, що менше 25% опитаних офіцерів намагаються залучати до цієї роботи свій колектив, а більше 50% вказують на те, що командир повинен самостійно приймати рішення про те, що інцидент вичерпаний, щоправда після співбесіди з конфліктуючими сторонами.

Нажаль, лише незначна частина опитаних зазначила, що вони будуть проводити індивідуальні бесіди з учасниками конфлікту та сприяти конструктивному розв'язанні їх протиріч - 10,7%. Як бачимо, командири прикордонних підрозділів надають перевагу адміністративним методам розв'язання міжособистісних конфліктів серед підлеглих. Такий підхід офіцерів до вирішення проблеми зазначених конфліктів викликає занепокоєння, адже він спонукає прикордонників приховувати їхні конфліктні протиріччя від командирів. Це негативно позначиться на соціально-психологічному кліматі підрозділів та психічному стані їх прикордонників. Крім цього, через свідоме приховування випадків конфліктного зіткнення їх своєчасне виявлення може ускладнюватися. Ці результати свідчать про на необхідність активізації просвітницької роботи з офіцерським складом щодо роз'яснення їм суті та змісту професійно-психологічного впливу на особовий склад, а також форм та методів розв'язання міжособистісних конфліктів серед підлеглих.

Для підтвердження отриманих результатів нами за допомогою психологів органів охорони державного кордону та офіцерів по роботі з персоналом було проведене опитування прикордонників, які є підлеглими учасників нашого експерименту.

Результати опитування особового складу вказують також на те, що більшість їхніх командирів з метою розв'язання міжособистісних конфліктів виявляє і карає їх ініціаторів. На це вказали 68% опитаних. На окрему увагу заслуговують відповіді прикордонників з приводу того, яким чином розвивається конфліктна взаємодія членів їхнього колективу після втручання командира. На думку 38,3% опитаних зі складу контрольних груп та 32,8% - експериментальних груп конфліктна взаємодія зникає, а відповідно 6,7% і 9,4% зазначили, що вона посилюється. Однак 55% та 57,8% респондентів вважають, що командир своїми діями сприяє тому, що конфліктна взаємодія членами колективу починає приховуватися. Зважаючи на те, що варіанти відповіді «приховується» і «посилюється» за кінцевим результатом можна вважати тотожними (у першому і у другому випадку для колективу це має негативні наслідки), виходить, що 61,7% та 67,2% прикордонників вважають свого командира тим, хто не може ефективно розв'язати міжособистісні конфлікти серед своїх підлеглих. Підтверджують цю думку також результати відповідей респондентів на запитання щодо наявності в колективі конфліктів, прихованих від командира. Більше 45% опитаних у контрольних групах та 53,1% - в експериментальних вказують, що в колективі такі конфлікти є. При цьому існує ще значний відсоток (18,4% і 21,9%) тих, кому складно дати відповідь на це запитання.

Зважаючи на такий стан справ, ми вважаємо, що існує потреба вести мову про підвищення рівня психологічної готовності командирів прикордонних підрозділів до розв'язання міжособистісних конфліктів серед підлеглого особового складу. З цією метою нами використано програму психологічної діагностики та розв'язання міжособистісних конфліктів серед особового складу. Для перевірки ефективності побудованої нами програми розвивальних та формувальних впливів на експериментальну вибірку було знову визначено результати діяльності командирів прикордонних підрозділів у ролі суб'єктів розв'язання міжособистісних конфліктів серед підлеглих.

Після застосування програми серед учасників експериментальних груп на 34,4% збільшилась кількість тих, хто почав брати участь у розв'язанні міжособистісних конфліктів серед підлеглих (табл. 2).

При цьому в контрольних групах кількість тих, хто почав брати участь у розв'язанні міжособистісних конфліктів серед підлеглих збільшилося лише на 1,7%. Звертає на себе увагу те, що значна кількість командирів почала надавати перевагу психологічним методам. Їх кількість в експериментальних групах збільшилась на 37,5%. Крім того, командири підрозділів почали більше звертати увагу на характер міжособистісних стосунків підлеглих під час їх оперативно-службової діяльності. На відмінну від контрольних груп, у яких кількість таких командирів збільшилася лише на 2,4%, в експериментальних їх відсоток збільшився на 28,1%. Особливо важливим, на нашу думку, є те, що в експериментальних підрозділах на 29,7% збільшилась кількість тих, хто вважає, що в колективі немає прихованих від командирів конфліктів. Це є свідченням того, що підлеглі почали більше довіряти своїм командирам, які змогли відійти від адміністративних методів розв'язання конфліктів і почали використовувати для цього психологічні методи. Мабуть саме ці позитивні зміни сприяли тому, що на 25% збільшилась кількість прикордонників, задоволених колективом, де проходять службу.

На етапі закінчення нашого емпіричного дослідження у більшості експериментальних груп виявлено значне збільшення кількості груп з позитивним соціально-психологічним кліматом (на 25%) та зменшення груп з невизначеним (на 14%) і негативним (на 11%) кліматом. Що стосується контрольних груп, то у більшості з них змін не було виявлено. Порівнюючи характеристику соціально-психологічного клімату контрольних і експериментальних груп на початковому та на завершальному етапах експериментального дослідження, ми дійшли висновку, що позитивні зміни відбулися лише в експериментальних групах, а в контрольних групах результати залишилися незмінними.

Усе вищезазначене дає підставу зробити висновок, що проведені нами заходи з експериментальними групами на другому етапі дослідження є результативними, що підтверджують результати проведеного нами всебічного аналізу діяльності командирів прикордонних підрозділів з розв'язання міжособистісних конфліктів серед підлеглих до і після застосування авторської методики. Як бачимо, за умови відповідної підготовки командирів прикордонних підрозділів результативність їх професійно-психологічного впливу на підлеглих з метою розв'язання серед них міжособистісних конфліктів суттєво зростає.

Таблиця 2 Результати порівняльного аналізу діяльності командирів прикордонних підрозділів з розв'язання міжособистісних конфліктів серед підлеглих (до і після застосування авторської програми)

Для підвищення ефективності роботи командирів з розв'язання міжособистісних конфліктів серед підлеглих нами було розроблено практичні рекомендації командирам прикордонних підрозділів щодо надання психологічної допомоги підлеглим, які є учасниками міжособистісних конфліктів. Рекомендації розроблені таким чином, щоб охопити усі можливі напрямки роботи з учасниками конфліктів і зорієнтувати їх у можливих варіантах розвитку подій і доцільних засобах і методах роботи в цих ситуаціях.

ВИСНОВКИ

1. У дисертаційній роботі теоретично обґрунтовано та емпірично з'ясовано, що особливості діяльності командирів прикордонних підрозділів з розв'язання міжособистісних конфліктів серед підлеглих визначаються рівнем їх психологічної готовності до такої роботи та специфікою професійної діяльності.

Під впливом специфіки професійної діяльності командири прикордонних підрозділів надають перевагу адміністративним методам розв'язання міжособистісних конфліктів серед підлеглих. Це спонукає прикордонників приховувати їхні конфліктні протиріччя від командирів, що негативно позначається на соціально-психологічному кліматі підрозділу та психічному стані прикордонників.

Результати розгляду теоретичних аспектів діяльності командирів прикордонних підрозділів у ролі суб'єктів розв'язання міжособистісних конфліктів серед підлеглих засвідчили, що на сьогоднішній день є невирішеною психологічною проблемою. Її вирішення потребує всебічного теоретичного аналізу та емпіричного вивчення цього явища у військовому середовищі, зокрема серед прикордонників.

2. Поняття «міжособистісні конфлікти серед прикордонників» слід інтерпретувати як зіткнення протилежно спрямованих потреб, мотивів, цінностей, цілей, дій та вчинків між особами, які здійснюють професійну діяльність. Конфліктна взаємодія між членами військового підрозділу є передумовою невиконання поставлених перед ними завдань.

Основними причинами виникнення міжособистісних конфліктів серед прикордонників є: приниження ними гідності один одного під час підготовки до наряду та інструктажу, несправедливий розподіл за різними видами нарядів, а також порушення черговості нарядів між прикордонниками, протиріччя під час прийому та передачі наряду між особовим складом старого та нового нарядів, зіткнення між членами прикордонного наряду через недбалість чи несправедливі дії одного з них та неправильна реалізація функції контролю старшого прикордонного наряду за діями особового складу. Цьому сприяють такі дії особового складу підрозділу як груба вимога, груба відмова, грубе зауваження, загроза, звинувачення, наклеп, насмішка, обман, образа.

3. Психологічна готовність командира прикордонного підрозділу до розв'язання міжособистісних конфліктів серед підлеглого особового складу є активно дійовим станом посадової особи, яка наділена розпорядчою владою стосовно підлеглого підрозділу, її установкою на гармонізацію міжособистісної взаємодії та розв'язання міжособистісних зіткнень підлеглого особового складу під час реалізації управлінських функцій. Структура психологічної готовності командира до розв'язання міжособистісних конфліктів серед підлеглого особового складу включає чотири основних компоненти: а) мотиваційний (сукупність мотивів, адекватних цілям і завданням з розв'язання міжособистісних конфліктів серед підлеглих); б) когнітивний (сукупність знань, необхідних для розв'язання міжособистісних конфліктів серед особового складу); в) операційний (сукупність умінь і навичок практичного розв'язання міжособистісних конфліктів); г) особистісний (система особистісних характеристик командира, які впливають на результати розв'язання міжособистісних конфліктів серед підлеглих).

4. З'ясовано, що психологічні особливості розв'язання командиром міжособистісних конфліктів серед підлеглих залежать від стилю керівництва командира у процесі такої роботи. Командири застосовують ряд методів, зокрема: переговорів по суті, непрямого методу приглушення конфліктів, прямого методу приглушення конфліктів.

5. Зміст поняття «програма діяльності командира прикордонного підрозділу як складова технології з розв'язання міжособистісних конфліктів серед підлеглих» відображає сукупність методів (способів) вивчення та вирішення відповідною посадовою особою проблем у міжособистісних стосунках підлеглих, а також особливості проведення зазначеної роботи в умовах життєдіяльності підрозділу. Загалом програма включає три етапи: підготовчий - підготовка командира підрозділу до розв'язання конфлікту серед підлеглих; етап професійно-психологічного впливу - розв'язання командиром міжособистісних конфліктів серед підлеглих; заключний етап - завершення процесу розв'язання конфлікту серед прикордонників.

6. Етап професійно-психологічного впливу є основним і має за мету усунення передумов, які породжують міжособистісні зіткнення підлеглих та надання їм допомоги у конструктивному розв'язанні наявного конфлікту. Цей етап відображає особливості діяльності командира з розв'язання міжособистісних конфліктів серед підлеглих, зокрема щодо здійснення адміністративного та психологічного впливу на учасників конфлікту, а також психологічної підтримки та надання допомоги підлеглим, які постраждали від конфлікту.