Педагогічні основи формування моральних взаємовідносин у колективі кафедри військового навчального закладу

Размещено на http://www.allbest.ru/

фНАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПРИКОРДОННИХ ВІЙСЬК УКРАЇНИ

ім. БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

АВТОРЕФЕРАТ ДИСЕРТАЦІЇ

на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

«Педагогічні основи формування моральних взаємовідносин у колективі кафедри військового навчального закладу»

УДК 37.009.14:371.15:37.034

Спеціальність 20.02.02 Військова педагогіка та психологія

ВИДИШ

МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ

Хмельницький - 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національній академії Прикордонних військ України імені Богдана Хмельницького, Державний комітет у справах охорони державного кордону України.

Науковий керівник - кандидат педагогічних наук, доцент Балашов Валерій Олексійович, Національна академія Прикордонних військ України імені Богдана Хмельницького, перший заступник начальника Національної академії, м. Хмельницький.

Офіційні опоненти:

1. Доктор педагогічних наук, професор Сметанський Микола Іванович, Вінницький державний педагогічний університет імені М. Коцюбинського, кафедра педагогіки, завідувач кафедри.

2. Кандидат педагогічних наук Галус Олександр Мар'янович, Хмельницький обласний інститут удосконалення вчителів, кафедра педагогіки та методик навчальних предметів, завідувач кафедри.

Провідна організація - Національна академія оборони України, кафедра суспільно-гуманітарних наук, Міністерство оборони України, м. Київ.

Захист відбудеться “30” березня 2000 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 70. 705. 02 на базі Національної академії Прикордонних військ України ім. Богдана Хмельницького за адресою: 29003, м. Хмельницький-3, вул. Шевченка, 46.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національної академії Прикордонних військ України ім. Богдана Хмельницького.

Автореферат розісланий “ 21 ” лютого 2000 року.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат педагогічних наук, доцент Галімов А. В.

Загальна характеристика роботи

Вступ. Одним з ключових, центральних завдань на шляху розбудови нашої держави є гуманізація соціальних відносин на засадах загальнолюдських цінностей, нової моралі, якісно інших принципів поведінки та підходів до діяльності людей.

Сьогодні доводиться спостерігати не просто відставання розвитку суспільної свідомості від потреб часу, а в певній мірі і деградацію моральності. Це безпосередньо впливає на якість підготовки офіцерських кадрів у системі вищої військової освіти, яка, незважаючи на певні успіхи, в цілому перебуває у кризовому стані.

Курс, який взято керівництвом України на реформування силових структур, потребує відповідної реформи і військової освіти. Розв'язання цього завдання значною мірою залежить від діяльності кафедральних колективів ввузів. Саме через професорсько-викладацький склад реалізується державна політика в галузі освіти та виховання у Збройних Силах та відповідних військових формуваннях. Викладачі забезпечують якість підготовки та виховання випускників, на яких у недалекому майбутньому лежатиме відповідальність за надійний захист Батьківщини.

Актуальність теми. Основною функцією кафедрального колективу вузу є формування у слухачів наукового світогляду, патріотизму, високих морально-бойових якостей, готовності до захисту держави та інтересів народу. Важливою умовою реалізації цієї функції є наявність моральних взаємовідносин на кафедрах. Лише педагогічні колективи, що характеризуються високим рівнем моральних взаємовідносин, можуть готувати та виховувати національні офіцерські кадри з необхідними моральними якостями.

Проте на взаємовідносини у кафедральних колективах ввузів, як і на інші суспільні явища, негативно впливають кризовий стан економіки та загальне падіння моралі у суспільстві. Як показали дослідження, на більшості кафедр, які охоплювалися анкетуванням, було виявлено конфлікти, непорозуміння, пов'язані з невихованістю окремих керівників та викладачів, безвідповідальним ставленням до виконання функціональних обов'язків, порушенням принципу соціальної справедливості, соціальною незахищеністью і т. ін. У деяких кафедральних колективах було виявлено факти зловживання службовим становищем окремих викладачів і керівників. На думку 58 % опитаних викладачів, керівник їхніх кафедральних колективів не є справедливою і чесною людиною. Усі ці явища негативно впливають на загальний стан справ у кафедральних колективах.

Під час опитування слухачів було також виявлено, що 15 % опитаних не задоволені організацією навчання, а 9 % - якістю викладання окремих дисциплін. Кожен третій випускник вважає, що викладачі далекі від життя колективів курсантів та слухачів, а 28 % слухачів зазначили, що професорсько-викладацький склад окремих кафедр негативно впливає на їхній моральний стан.

Як свідчить практика, успіхи у діяльності викладачів ввузів значною мірою залежать від моральних взаємовідносин на кафедрі. У колективі, де люди згуртовані, працюють сумлінно та ініціативно, де з позицій високої вимогливості та доброзичливості оцінюють свою діяльність і роботу колег, сповна виявляються і творчі здібності викладача. Відповідно зовсім іншу картину можна спостерігати на кафедрах, де відповідальність за стан справ у колективі, вимогливість до себе та інших, новаторський підхід, творчий пошук, взаємодопомога та підтримка не стали нормою повсякденної діяльності.

Пошук ефективних шляхів попередження аморальних взаємовідносин у педагогічних колективах здійснювали - О. В. Барабанщиков, В. І. Вдов'юк, В. П. Давидов, А. І. Капустін, А. Д. Лазукін, В. К. Луценко, А. Н. Герасимов, П. А. Городов, С. С. Муцинов, А. Ф. Пеленьов, П. І. Пересько, А. М. Сєдов, В. Я. Слєпов, В. А. Слоніцин, Н. І. Кіряшов та ін.

Військово-педагогічні аспекти цієї проблеми розглянуто у дисертаційних дослідженнях В. О. Балашова, Д. В. Іщенка, О. Д. Сафіна, М. І. Кабачинського, О. П. Корольова, Ю. В. Кокодея, Ю. В. Кудінова та ін. Проте питанням формування моральних взаємовідносин у військових колективах взагалі і у колективах кафедр зокрема приділялась увага лише частково.

Складність розв'язання цього завдання полягає у тому, що моральні взаємовідносини у педагогічних кафедральних колективах ввузів характеризуються рядом суттєвих особливостей, а саме: недостатньо продуманою регламентацією цих взаємовідносин статутами та наказами; комплектуванням кафедрального колективу; недосконалою системою атестації військових педагогів; різнорідністю професорсько-викладацького складу кафедри; чітко вираженою спрямованістю на підготовку нової генерації офіцерських кадрів, які відповідають рівню державних стандартів.

Аналіз практичної діяльності керівників кафедральних колективів свідчить, що у роботі з формування моральних взаємовідносин мають місце такі суттєві недоліки, як відсутність на кафедрах ввузів чіткої системи формування цих взаємовідносин; недооцінка ролі та місця моральних взаємовідносин серед педагогів і керівників кафедральних колективів; слабка керованість цим процесом з боку посадових осіб; нерозвиненість потреб і вмінь у керівників та викладачів кафедри встановлювати і підтримувати моральні взаємовідносини.

Багато в чому ці недоліки зумовлені тим, що військово-педагогічна наука не забезпечила ще повною мірою наукове розв'язання зазначеної проблеми; педагогічна практика не отримала дійових рекомендацій з формування моральних взаємовідносин; до цього часу неповною мірою використовується механізм стимулювання управлінської діяльності керівників кафедр.

Недостатня розробленість цих питань, необхідність підвищення ефективності процесу формування моральних взаємовідносин у кафедральних колективах вузів і зумовили вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертацію виконано згідно плану науково-практичної діяльності Прикордонних військ України у рамках науково-дослідної роботи № 296-0010 “Дослідження проблеми регулювання взаємовідносин між військовослужбовцями у підрозділах та частинах Прикордонних військ України”.

Об'єктом дослідження є моральні взаємовідносини у колективі кафедри ввузу, а предметом - основні шляхи та педагогічні умови підвищення ефективності формування моральних взаємовідносин у колективі кафедри ввузу.

Наукове завдання - обгрунтувати основні шляхи та педагогічні умови, що забезпечують підвищення рівня моральних взаємовідносин у колективі кафедри військового навчального закладу.

Мета дослідження - виявити сутність та особливості моральних взаємовідносин у кафедральних колективах ввузів, експериментально дослідити основні шляхи та педагогічні умови підвищення ефективності їх формування в сучасних умовах.

У відповідності до мети дослідження в дисертації розв'язувались такі завдання:

1. Уточнення сутності та особливостей моральних взаємовідносин у кафедральних колективах ввузів.

2. Виявлення суперечностей, тенденцій і перспектив формування моральних взаємовідносин у колективі кафедри ввузу.

3. Обґрунтування основних шляхів та педагогічних умов підвищення ефективності формування моральних взаємовідносин у кафедральних колективах ввузів.

4. Розробка практичних рекомендацій для керівників ввузів, кафедральних колективів по формуванню моральних взаємовідносин на кафедрах ввузів.

Гіпотезою дослідження є припущення про те, що в період реформування силових структур, гуманізації і демократизації військово-педагогічного процесу у ввузах рівень моральних взаємовідносин у кафедральних колективах значно підвищиться за умови запровадження у навчально-виховному процесі ввузу комплексної цільової програми формування моральних взаємовідносин у кафедральному колективі; активізації роботи викладачів по удосконаленню педагогічної майстерності та самовиховання; забезпечення морального прикладу керівників кафедральних колективів ввузу.

Методологічну основу дослідження склали сучасні наукові концепції гуманізації і гуманітаризації освіти, положення про роль гуманізму і моралі у взаємовідносинах людей, про фактори формування моральних взаємовідносин, провідну роль соціальних умов у формуванні моральних взаємовідносин у колективі та ін.

Теоретичною основою дослідження стали праці А. С. Макаренка, В. О. Сухомлинського, Б. Г. Ананьєва, Е. А. Афоніна, Л. Т. Бабія, А. А. Бодальова, Л. П. Буєвої, С. Д. Максименка, Н. М. Васіної, Є. Г. Злобіної, Т. С. Яценко, М. І. Сметанського, М. С. Кагана, А. Г. Ковальова, Г. С. Костюка, А. А. Леонтьєва, А. Н. Леонтьєва, А. В. Мудрика, Б. Д. Паригіна, Ю. Д. Прилюка та інших учених. У дисертації використано результати військово-педагогічних досліджень В. І. Вдов'юка, О. В. Барабанщикова, А. Н. Герасимова, П. М. Городова, В. П. Давидова, М. І. Дяченка, Д. В. Іщенка,А. П. Капустіна, М. І. Кіряшова, О. П. Корольова, М. С. Кравчуна, В. К. Лущенка, С. С. Муцинова, П. І. Переська, О. Д. Сафіна, В. Я. Слєпова, А. П. Скрипнікова, В. А. Солоніцина, М. Ф. Феденка та ін.

Для розв'язання поставлених завдань, досягнення мети, перевірки гіпотези були використані загальнонаукові методи дослідження, що включали:

на теоретичному рівні - аналіз, узагальнення філософської, психолого-педагогічної літератури, аналіз емпіричного матеріалу, класифікація, логічні методи (схожість, відмінність, супутні зміни);

на емпіричному рівні - діагностичні методи (анкетування, інтерв'ю, бесіда), обсерваційні методи (пряме, побічне, включене спостереження), прогностичні методи (діагностичний, констатуючий, формуючий експерименти).

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає у тому, що:

визначено сутність та виявлено особливості моральних взаємовідносин у кафедральних колективах ввузів у сучасних умовах;

обгрунтовано тенденції та суперечності формування моральних взаємовідносин у кафедральних колективах ввузів;

уперше визначені критерії та показники рівня розвитку моральних взаємовідносин у колективі кафедри ввузу;

визначено і обгрунтовано основні шляхи та педагогічні умови підвищення ефективності формування моральних взаємовідносин у кафедральних колективах ввузів.

Найбільш важливі наукові результати полягають у тому, що:

1. Визначена сутність та особливості моральних взаємовідносин у кафедральних колективах ввузів.

2. Розроблена методика оцінки рівня розвитку моральних взаємовідносин у колективі кафедри ввузу.

3. Обгрунтовано основні шляхи та педагогічні умови підвищення ефективності формування моральних взаємовідносин у кафедральних колективах ввузів.

4. Розроблено практичні рекомендації по формуванню моральних взаємовідносин у колективі кафедри ввузу.

Практичне значення одержаних результатів полягає у визначенні та розробці практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності процесу формування моральних взаємовідносин у кафедральних колективах ввузів, які знайшли своє втілення у запропонованій автором “Комплексній цільовій програмі підвищення ефективності процесу формування моральних взаємовідносин у колективі кафедри ввузу”, “Методиці оцінки розвитку моральних взаємовідносин у колективі кафедри ввузу”, “Основах методики формування моральних взаємовідносин у колективі кафедри ввузу” і “Кодексі моральних взаємовідносин у колективі кафедри ввузу”, а також документах і методиках, апробованих під час дослідно-експериментальної роботи. З урахуванням специфіки їх можна також використати в роботі з формування моральних взаємовідносин у колективах слухачів ввузів, а також у військових колетивах частин і підрозділів Збройних Сил та відповідних військових формуваннях.

Достовірність результатів і основних висновків дисертаційної роботи забезпечується застосуванням комплексу взаємодоповнюючих методів, що адекватні меті й завданням дослідження, кількісним і якісним аналізом матеріалу, позитивною динамікою формування моральних взаємовідносин у кафедральних колективах.

Особистий внесок здобувача. У статті “Основні напрямки забезпечення морального прикладу керівника колективу кафедри ввузу” опублікованій у співавторстві, особистим внеском здобувача є визначення основних напрямків формування і впровадження демократичного стилю керівництва кафедрою, що дозволяє керівникам більш ефективно керувати колективами і формувати в них моральні взаємовідносини.

Апробація результатів дослідження. Теоретичні положення та практичні рекомендації дослідження було апробовано шляхом обговорення на міжкафедральних семінарах в академії Прикордонніх військ України та науково-практичній конференції 23 жовтня 1998 року.

Публікації. За матеріалами дослідження автором опубліковано шість наукових статей і доповідь на науково-практичній конференції.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Рукопис містить 149 сторінок машинописного тексту. Ілюстративний матеріал подано на 21 таблиці, 2 рисунках, 2 схемах та 14 додатках на 69 сторінках. Список використаних літературних джерел містить 220 найменувань на 16 сторінках.

Основний зміст дисертації

У вступі обгрунтовано актуальність теми дослідження; визначено об`єкт, предмет, мету, завдання дослідження; сформульовано гіпотезу, розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення роботи.

У першому розділі “Теоретико-педагогічний аналіз моральних взаємовідносин у колективі кафедри військового навчального закладу” уточнено сутність та особливості моральних взаємовідносин у кафедральних колективах ввузів в умовах реформування силових структур України.

Аналіз літературних джерел показав, що взаємовідносини людей у різні часи цікавили багатьох учених. Автори досліджень цієї галузі суспільного життя виявляли різний вплив взаємовідносин на ефективність діяльності людей, на моральний клімат у колективі, на особистість.

У дослідженні проаналізовано вплив взаємовідносин на процес та результати спільної діяльності людей. Автором розкрито внутрішню структуру взаємовідносин, що дозволило більш повно визначити їхню сутність. Це, в свою чергу, дало можливість більш повно вивчити таке явище, як моральні взаємовідносини у колективі кафедри ввузу.

Виходячи з аналізу літературних джерел, а також вивчення проблеми моральних взаємовідносин у кафедральних колективах ввузів, автор дійшов висновку, що моральні взаємовідносини у колективі кафедри ввузу - це специфічний інструмент взаємодії його членів, що включає в себе моральну діяльність та поведінку керівників і викладачів, свідоме виконання ними норм і принципів загальнолюдської моралі, вимог військових статутів, високу культуру спілкування і моральну вихованість.

Дослідження функцій моральних взаємовідносин, що проведено автором, дозволяє не лише виявити специфіку цього соціального явища, але й краще визначити його сутність, більш глибоко вивчити процес формування моральних взаємовідносин у кафедральному колективі.

Процес формування моральних взаємовідносин у колективі кафедри ввузу обумовлений впливом багатьох факторів, від яких залежить зміст взаємовідносин, їхня спрямованість і стійкість, а також тенденції розвитку. Соціально-діяльнісний підхід у вивченні факторів дав можливість автору класифікувати їх на чотири основні групи:

перша група - соціальні (об'єктивно існуючі взаємовідносини у суспільстві, ступінь соціальної захищеності прфесорсько-викладацького складу, дотримання принципу соціальноі справедливості, організація та умови життєдіяльності у ввузі взагалі і на кафедрі зокрема та інші);

друга група - соціально-психологічні (досвід взаємовідносин, суспільна думка, що переважає у колективі кафедри, традиції, настрої та інші.);

третя група - особистістно-психологічні (знання моралі, рівень моральної вихованості, звички поведінки та інші.);

четверта група- педагогічні (система виховної роботи на кафедрі та у ввузі, педагогічна підготовленість керівництва кафедри та ввузу, самовиховання, керівництво ним та інші).

Автором обгрунтовано взаємозв'язок і взаємообумовленість усіх перерахованих факторів. Разом з тим доведено, що кожен з них має відносну самостійність і по-різному впливає на поведінку та діяльність викладача і керівника кафедрального колективу.

Теоретичний аналіз досліджуваної проблеми, дозволив довести, що процес формування моральних взаємовідносин у колективі кафедри зумовлений впливом деяких факторів. Автор виявляє, вивчає і розглядає усі різнорідні фактори у діалектичному зв'язку і на основі цього робить висновок про шляхи та педагогічні умови підвищення ефективності формування моральних взаємовідносин у колективі кафедри ввузу.

У другому розділі “Основні шляхи та умови підвищення ефектив-ності формування моральних взаємовідносин у колективі кафедри військового навчального закладу” автор досліджує основні шляхи та педагогічні умови підвищення ефективності формування моральних взаємовідносин у колективі кафедри ввузу.

Виходячи з теоретичного аналізу категорії моральних взаємовідносин, вивчення їхнього реального стану у колективах кафедр декількох вищих військових навчальних закладів, автор приходить до висновку, що основними шляхами підвищення ефективності формування моральних взаємовідносин у колективі кафедри ввузу є:

удосконалення педагогічної діяльності викладачів ввузу;

моральне самовиховання викладачів;

забезпечення морального прикладу керівника кафедрального колективу.

За результатами дослідження на основі передового досвіду автором виявлено, що основними напрямами удосконалення педагогічної діяльності викладачів ввузу є: розширення та поглиблення психолого-педагогічних, військово-спеціальних, гуманітарно-суспільних та загально-культурних знань; оптимізація процесу формування та розвитку методичних навичок та вмінь; активізація процесів самоосвіти та самовиховання викладача.

Одним з головних напрямів удосконалення педагогічної діяльності викладачів ввузу є підвищення рівня їхніх професіональних знань. За своїм змістом знання військового педагога є різноманітними та безпосередньо пов'язані з його діяльністю. Їм належить визначальна роль у розвитку особистості викладача, формуванні моральних та інших якостей. Система професіональних знань викладача складається з психолого-педагогічних, військово-спеціальних, гуманітарно-суспільних та загальнокультурних наукових даних.

Саме поглиблення та розширення цих знань викладачів та керівників кафедр, як було встановлено автором під час дослідження, є однією з суттєвих умов удосконалення їхньої педагогічної діяльності.

Але для удосконалення педагогічної діяльності лише поглиблення знань недостатньо. Важливим є також уміння якомога доступніше доводити свої знання до слухачів. Тому автор вважає, що цей напрямок тісно взаємодіє з іншими напрямами удосконалення педагогічної діяльності викладача вищої військової школи і, зокрема, підвищення процесу формування і подальшого розвитку методичних навичок та вмінь.

Досвід показує, що формування у педагога методичних навичок та вмінь інколи не є зростаючою функцією. Зміна роду військової професійної діяльності та перехід до самостійної педагогічної роботи у ввузі - процес складний і суперечливий. Мова йде не лише про темпи педагогічного зростання, а й про створення у кожного викладача чіткої методичної системи навчання і виховання слухачів. Автор доводить, що для розв'язання цього завдання необхідно оптимізувати процес вироблення необхідних методичних навичок та вмінь, підвищення ефективності цього процесу.

Теоретичний аналіз досліджуваної проблеми, та результати військово-освітянської діяльності дозволили автору виявити основні педагогічні умови підвищення процесу формування та подальшого розвитку у викладачів методичних навичок і вмінь:

забезпечення єдності теоретичної і практичної діяльності педагога;

нарощування і покращення узгодженості педагогічних впливів, цілеспрямованість і систематичне ознайомлення викладачів з передовим досвідом навчання та виховання;

підвищення вимогливості до рівня підготовки і методичної обізнаності викладача;

підвищення методичної культури викладача.

Виходячи з аналізу літературних джерел, автором були виявлені умови ефективної самоосвіти викладача. Такими умовами можуть бути - всебічний і систематичний аналіз успіхів і недоліків у навчанні та вихованні слухачів, участь у науково-дослідній роботі, науково обгрунтоване планування самоосвіти, інформованість про найновіші досягнення спеціальної і психолого-педагогічної науки, необхідна навчально-матеріальна база.

Великим резервом у справі формування моральних взаємовідносин у колективі кафедри ввузу є активізація діяльності викладача та керівника з морального самовиховання. Актуальність самовиховання викликана тим, що проблема морального розвитку особистості безмежна. Будь-яка людина, а педагог особливо, повинна постійно морально самовдосконалюватись.

Вивчення автором реальної практики роботи викладачів кафедральних колективів ввузів над собою показує, що процес морального самовиховання потребує вмілого керівництва.

У зв`язку з цим автор визначає, що керівництво моральним самовихованням являє собою цілеспрямовану, активну діяльність з формування і стимулювання у викладачів потреби в подоланні недоліків у власному моральному розвитку і прагнення виробити у себе необхідні моральні якості, які є важливим фактором у процесі формування моральних взаємовідносин у колективі кафедри ввузу.

Дослідження показало, що ефективність роботи викладача над собою залежить від ряду педагогічних умов, найважливішими з яких є: забезпечення формування і розвитку відносин взаємної вимогливості та відповідальності між учасниками педагогічного процесу; створення умов для постійного духовного зростання викладацького складу; активна, різностороння, творча педагогічна та суспільна діяльність; постійне почуття незадоволеності результатами своєї роботи і поведінки; здатність викладача постійно ставити перед собою все більш складні цілі і прагнути їх виконання.

Автор також приходить до висновку, що необхідною умовою підвищення ефективності формування моральних взаємовідносин у кафедральних колективах може бути забезпечення морального прикладу їхніх керівників, що досягається удосконаленням моральних якостей начальників кафедр, демократизацією стилю їхнього керівництва і підвищенням рівня професійної підготовки.

Таким чином, визначені та проаналізовані автором шляхи та умови, дають можливість більш ефективно будувати роботу з формування моральних взаємовідносин у колективі кафедри військового навчального закладу.

У третьому розділі “Експериментальне дослідження шляхів та умов формування моральних взаємовідносин у кафедральних колективах військового навчального закладу” обгрунтовується методика організації експериментальної роботи, розробляються критерії та показники стану моральних взаємовідносин, наводяться результати формуючого експерименту.

Експериментальна частина дослідження включає у себе діагностичний, констатуючий та формуючий експерименти, що передбачала: відбір ввузів і кафедральних колективів, де планувалось вивчення реального стану моральних взаємовідносин, розробку та апробацію інструментарію дослідження, обгрунтування критеріїв і показників стану моральних взаємовідносин; вивчення реального стану моральних взаємовідносин у кафедральних колективах ввузів, збір і систематизація фактичного матеріалу; безпосередній аналіз стану моральних взаємовідносин у кафедральних колективах.

В основу експериментальної роботи автором покладено соціально-діяльністний підхід, який забезпечує реалізацію основних методологічних принципів педагогічного дослідження: детермінізму, всебічного розгляду, зв'язку теорії з практикою та ін.

Для проведення експерименту було сформовано контрольні та експериментальні групи. Окрім цього, до проведення експерименту залучалися офіцери факультетів, ад'юнкти, слухачі та курсанти.

Найважливішим і найскладнішим питанням експериментальної роботи була розробка і апробація критеріїв та показників, які б дозволили оцінити досліджуване явище. Дисертант виходив із того, що об'єктивною основою критерію виступають практичні справи і вчинки, а суб'єктивною основою є мотиви викладацької діяльності. За результатами експерименту визначено 17 показників моральних взаємовідносин у кафедральному коллективі. Попередньо було взято такі критерії оцінки: якісно-особистісний, змістовий, практично-результативний (таблиця).

моральний педагогічний психологічний взаємовідносини

Критерії і показники рівня розвитку моральних взаємовідносин у колективі кафедри ввузу

Критерії	Показники
1	2
Якісно-особистістний	Знання норм і принципів загальнолюдської моралі; звички моральної поведінки; моральний характер взаємної приязні і неприязні; справедливість і чесність у стосунках з колегами; професійна підготовка керівника кафедри і його моральні якості (чесність, справедливість); моральні аспекти стилю керівництва
Змістовий	Моральна культура спілкування: Справедливість у розв'язанні всіх питань; ціннісно-орієнтаційна єдність; характер розв'язання конфліктних ситуацій; моральні аспекти критичних виступів у колективі
Практично-результативний	Якість проведення занять; Результати науково-дослідної роботи, дисертаційних досліджень; громадська активність; участь у вдосконалені навчально-матеріальної бази; відзиви слухачів; відзиви на випускників ввузу, яких навчала кафедра

Ці критерії і показники виявилися у діалектичній єдності, у взаємозв'язку та взаємообумовленості і дозволили визначити якісну характеристику моральних взаємовідносин у колективі кафедри ввузу. Кількісна оцінка кожного критерію складається з оцінок кожного показника того чи іншого критерію.

Для виявлення оцінки кожного показника було використано 4- бальну шкалу:

5 балів - показник розвинений дуже добре, чітко виражений, виявляється часто.

4 бали - показник помітно виражений, але може виявлятися непостійно, хоча відхилень у негативний бік не спостерігається.

3 бали - показник виражний, але виявляється ситуативно, обмежено і неефективно.

2 бали - показник виражений слабко, переважає негативна спрямованість.

Сумарна оцінка показників одного критерію може дати кількісну оцінку рівня розвитку моральних взаємовідносин за тим чи іншим критерієм:

, (1)

де Кj - середня величина j-го критерію,

pij - середня величина i-го показника j-го критерію,

npj - кількість показників j-го критерію.

Загальна сума оцінок за всіма критеріями дозволяє дати кількісну оцінку рівня розвитку моральних взаємовідносин:

, (2)

де S - сумарна оцінка всіх критеріїв;

nk - кількість критеріїв.

При цьому враховувалося, що це кількісна оцінка рівня розвитку моральних взаємовідносин одним експертом (начальник ввузу, начальник кафедри).

Середня сумарна оцінка всіх експертів вираховувалася за формулою

, (3)

де Sk - сумарна оцінка всіх критеріїв, яка дана k-тим експертом;

- кількість експертів, які брали участь в оцінці.

Методика обрахунку, яку було застосовано, дозволила забезпечити єдиний підхід експертної групи до оцінки рівня розвитку моральних взаємовідносин у колективі кафедри ввузу.

Формуючий експеримент здійснювався згідно концепції оптимізації навчально-виховного процесу у ввузі, в рамках якої автором розроблено для експериментальних груп “Комплексну цільову програму підвищення ефективності процесу формування моральних взаємоівдносин у колективі кафедри ввузу” та “Основи методики формування моральних взаємовідносин у колективі кафедри ввузу”.

У результаті їхнього запровадження відбулося зростання експертних оці-нок в експериментальному кафедральному колективі з усіх критеріїв, про що свідчить проведений контрольний зріз. Результати досліджень графічно показані на рис.1.

А. Результати оцінки Б. Результати оцінки

за якісно-особистісним критерієм за змістовим критерієм

В. Результати оцінки Г. Загальні результати

за практично-результативним оцінки рівня розвитку

критерієм моральних взаємовідносин

- Контрольні кафедральні колективи

- Експериментальні кафедральні колективи

Рис. 1. Результати експерименту

У процесі дослідження враховувалось, що проведення наміченого впливу з метою підвищення ефективності формування моральних взаємовідносин є лише додатковим фактором, оскільки їхнє формування відбувається незалежно від того, проводиться чи ні спеціальна робота з його прискорення. Про це свідчать експертні оцінки, які характеризують рівні розвитку моральних взаємовідносин у контрольному кафедральному колективі (див. рис. 1).

Динаміка розвитку рівнів моральних взаємовіносин в експериментальному і контрольному кафедральних колективах підтвердила наше припущення про прискорення, надання більшої динаміки процесу формування моральних взаємовідносин під впливом певних факторів і, перш за все, певної експериментальної програми.

Таким чином, експериментальні заходи, які були спрямовані на підвищення рівня моральних взаємовідносин у кафедральних колективах, виявилися ефективними і підтвердили гіпотезу дослідження.

Аналіз проведеної дослідно-експериментальної роботи дозволив зробити такі висновки:

ефективність зазначеного процесу залежить, перш за все, від цілеспрямованої роботи усіх ланок ввузу з формування моральних взаємовідносин у кафедральному колективі;

значний вплив на процес формування моральних взаємовідносин здійснює активність керівників у перебудові стилю управління та активність усіх членів колективу кафедри в роботі з морального самовиховання та удосконалення педагогічної діяльності;

формування моральних взаємовідносин у кафедральному колективі має свої особливості, що зумовлено особистісними якостями членів колективу, умовами життєдіяльності у ввузі і на кафедрі;

організація роботи із забезпечення передумов для успішного формування моральних взаємовідносин є дійовим засобом підвищення ефективності нав-чально-виховного процесу, про що свідчать як результати дослідноекспериментальної роботи, так і відзиви з ввузів, де проводилась аналогічна робота.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Дослідження проблеми формування моральних взаємовідносин у колективі кафедри ввузу показало її актуальність, складність і багатогранність та дозволило зробити висновок про науковість висунутої гіпотези, сформулювати основні теоретичні і практичні рекомендації.

Основні теоретичні висновки полягають у наступному:

1. Проведений автором теоретико-педагогічний аналіз моральних взаємовідносин у колективі кафедри ввузу дозволив зробити висновок про те, що моральні взаємовідносини у колективі кафедри ввузу - це специфіцний інструмент взаємодії його членів, що включає в себе моральну діяльність та поведінку керівників і викладачів, свідоме виконання ними норм і принципів загальнолюдської моралі, вимог військових статутів, високу культуру спілкування і моральну вихованість.

Це визначення сутності моральних взаємовідносин у колективі кафедри ввузу, дало можливість автору провести дослідження специфіки та функцій моральних взаємовідносин у сучасних умовах, визначити фактори, що впливають на їхнє формування.

2. За результатами дисертаційного дослідження автором визначені і обгрун-товані основні шляхи підвищення ефективності формування моральних взаємовідносин у колективі кафедри ввузу, якими є:

активна робота викладачів з удосконалення педагогічної діяльності, що сприяє підвищенню ефективності процесу формування моральних взаємовідносин;

цілеспрямована робота керівників і викладачів з морального самовиховання, яка досягається створенням на кафедрах і у ввузі сприятливих умов, що дозволяють займатися самовихованням; формуванням у них стійких мотиваційних установок на розвиток моральних якостей; цілеспрямованим педагогічним керівництвом.

3. Установлено, що найбільш продуктивно формування моральних взаємовідносин у колективі кафедри ввузу здійснюється за таких педагогічних умов: наявність відповідних соціальних і організаційно-педагогічних умов; створення методики визначення початкового рівня розвитку моральних взаємовідносин; виявлення причин, що стримують цей процес і розв'язання суперечностей йому притаманних; визначення основних напрямів роботи керівників кафедр; внесення відповідних коректив у навчально-виховний процес з урахуванням змін і рівня сформованості моральних взаємовідносин; наявність системи психолого-педагогічної підготовки професорсько-викладацького складу; використання кодексу моральних взаємовідносин у колективі кафедри ввузу; застосування комплексу методів, засобів і прийомів педагогічного впливу на членів кафедрального колективу; забезпечення морального прикладу керівника кафедри.

4. Розроблені автором “Методика оцінки рівня розвитку моральних взаємовідносин у колективі кафедри ввузу” та “Основи методики формування моральних взаємовідносин у колективі кафедри ввузу” дозволили провести констатуючий та формуючий експеримент і найбільш продуктивно формувати моральні взаємовідносини у колективах кафедр.

5. Основні шляхи та умови підвищення ефективності формування моральних взаємовідносин у колективі кафедри ввузу експериментально перевірені й обгрунтовані під час дослідно-експериментальної роботи.

Висунута гіпотеза про ефективність основних шляхів і педагогічних умов формування моральних взаємовідносин у колективі кафедри ввузу підтвердилась.

6.Результати дисертаційного дослідження можна використовувати для формування моральних взаємовідносин у кафедральних колективах військових навчальних закладів, а також з урахуванням специфіки їх мажна використовувати в роботі з формування моральних взаємовідносин у слухацьких колективах ввузів, військових колективах частин і підрозділів Збройних Сил, Прикордонних та внутрішніх військ.

7. Розроблені автором практичні рекомендації можуть сприяти більш успішному і ефективному розв'язанню завдань з формування моральних взаємовідносин у колективі кафедри ввузу.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Видиш М. М. Критерії оцінки рівня розвитку моральних взаємовідносин у колективі кафедри ввузу // Вістник технологічного універсітету Поділля № 3. - Хмельницький: Видавництво ХТУП, 1999. - С. 167-169.

2. Видиш М. М. Самовиховання викладачів як важливий шлях формування моральних взаємовідносин у колективі кафедри ввузу // Вістник технологічного універсітету Поділля № 4 ч. II. - Хмельницький: Видавництво ХТУП, 1999. - С. 152-155.

3. Видиш М. М. Фактори, що впливають на процес формування моральних взаємовідносин у колективі кафедри ввузу // Збірник наукових праць № 6 ч. II. - Хмельницький: Видавництво АПВУ, 1998. - С. 101-103.

4. Видиш М. М. Вплив взаємовідносин на хід та результати спільної діяльності // Збірник наукових праць № 8 ч. II. - Хмельницький: Видавництво АПВУ, 1999. - С. 98-100.

5. Видиш М. М. Особливості спілкування в колективі кафедри ввузу // Микола Бердяєв і філософські проблеми сучасного гуманістичного світогляду / Філософські пошуки, вип. Х. - ІФЛІС - ЛФС “Cogito” - Львів - Одеса: Видавництво “Центр Європи”, 1999. - С. 155-160.

6. Іщенко Д. В., Видиш М. М. Основні напрямки забезпечення морального прикладу керівника колективу кафедри ввузу // Збірник наукових праць № 9 ч. II. - Хмельницький: Видавництво АПВУ, 1999. - С. 175-178.

7. Видиш М. М. Основні шляхи та умови підвищення ефективності формування моральних взаємовідносин у колективі кафедри військового навчального закладу // Психолого-педагогічні основи формування готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до професійної діяльності у військах згідно з вимогами Колегії Держкомкордону від 9. 07. 98 р. // Матеріали науково-практичної конференції 23 жовтня 1998 р. - Хмельницький: Видавництво АПВУ, 1998. - С. 43-45.

Анотація

Видиш М.М. Педагогічні основи формування моральних взаємовідносин у колективі кафедри військового навчального закладу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 20.02.02. Військова педагогіка та психологія. - Національна академія Прикордонних військ України імені Богдана Хмельницького, м. Хмельницький, 1999.

Дисертацію присвячено дослідженню питань формування моральних взаємовідносин у колективі кафедри військового навчального закладу.

Проведено теоретико-педагогічний аналіз моральних взаємовідносин у колективі кафедри. Обгрунтовано основні шляхи та педагогічні умови підвищення ефективності формування моральних взаємовідносин у колективі кафедри військового навчального закладу. Розроблені “Комплексна цільова програма підвищення ефективності процесу формування моральних взаємовідносин у колективі кафедри ввузу”, “Основи методики формування моральних взаємовідносин у колективі кафедри ввузу” та ряд інших документів і методик, що апробовані під час дослідно-експериментальної роботи.

Ключові слова: педагогічні основи, моральні взаємовідносини, структура, мораль, честь, педагогічна діяльність, самовиховання.

Vydysh N. N. Pedagogical principles of the moral relations of the faculty staff at the military educational establishment. - Manuscript.

This thesis is for taking a scientific degfee of the Candidate of Pedagogical Sciences on the speciality 20. 02. 02. - Military Pedagogics and Psychology.- The National Academy of the Borderguard Troops of Ukraine named by Bohdan Khmelnitsky. Khmelnitsky City, 1999.

The thesis is dedicated to investigation of the moral relations formation of the faculty staff at the military educational establishment. Theoretical and pedagogical analysis of the faculty staff moral relations has been carried out. Main directions and conditions of effectiveness inciease of the moral relations formation of the faculty staff at the military educational establishment have peen substantiated. “Integrated special-purpose programme of effectiveness increase of moral relations formation of the faculty staff, at the military educational establishment” and “Methodological principles of the moral relations formation of the faculty staff at the military educational establishment” and a series of other documents and methodologies were worked out. All of them were approved while investigating.

Key words: pedagogical principles, moral relations, stgucture, morals, honour, pedagogical activity, self-education.

Выдыш Н.Н. Педагогические основы формирования моральных взаимоотношений в коллективе кафедры военного учебного заведения. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 20.02.02. Военная педагогика и психология. - Национальная академия Пограничных войск Украины имени Богдана Хмельницкого, г. Хмельницкий, 1999.

Диссертация посвящена исследованию вопросов формирования моральных взаимоотношений в коллективе кафедры военного учебного заведения.

Проведен теоретико-педагогический анализ моральных взаимоотношений в коллективе кафедры военного учебного заведения.

Раскрытие внутренней структуры взаимоотношений и анализ литературных источников позволили автору определить сущность и содержание моральных взаимоотношений в коллективе кафедры военного учебного заведения, что соответственно дало возможность провести исследование специфики и функций моральных взаимоотношений в современных условиях, а также проанализировать факторы, влияющие на их формирование.

Выявление, изучение и рассмотрение этих факторов позволило автору увидеть их диалектическую взаимосвязь и на основе этого провести опытно-экспериментальную проверку педагогической системы формирования моральных взаимоотношений в коллективе кафедры военного учебного заведения.

Теоретико-педагогический анализ моральных взаимоотношений в коллективе кафедры военного учебного заведения дал возможность автору определить основные пути и педагогические условия повышения этих взаимоотношений, необходимые коррективы для перестройки и совершенствования роботы по формированию моральных взаимоотношений в соответствии с гипотетическими предположениями. С целью проверки определенных путей и условий формирования моральных взаимоотношений был проведен констатирующий и формирующий эксперимент.

Экспериментальное исследование проводилось в три взаимосвязанных этапа. На первом, подготовительном, этапе проводился отбор кафедральных коллективов, где планировалось изучение реального состояния моральных взаимоотношений, разрабатывался и апробировался инструментарий исследования, уточнялись критерии и показатели оценки моральных взаимоотношений. На втором этапе изучалось реальное состояние моральных взаимоотношений в кафедральных коллективах ввузов, внедрялись основные пути и условия повышения эффективности формирования моральных взаимоотношений, осуществлялись сбор и систематизация фактического материала. На третьем этапе было проанализировано состояние моральных взаимоотношений в кафедральных коллективах.

В результате экспериментального исследования выявилось, что выдвинутая гипотеза об основных направлениях повышения эффективности формирования моральных взаимоотношений в коллективе кафедры ввуза подтвердилась. Их реализация в экспериментальных кафедральных коллективах позволила повысить уровень развития моральных взаимоотношений или отдельных показателей в значительно большей мере, чем в контрольных.

Автором разработаны:

комплексная целевая программа повышения эффективности процесса формирования моральных взаимоотношений в коллективе кафедры ввуза;

методика оценки уровня развития моральных взаимоотношений в коллективе кафедры ввуза;

основы методики формирования моральных взаимоотношений в коллективе кафедры ввуза;

комплексная карта экспертной оценки моральных взаимоотношений в коллективе кафедры ввуза;

критерии и показатели оценки педагогической деятельности профессорско-преподавательского состава ввуза;

кодекс моральных взаимоотношений в коллективе кафедры ввуза;

тематический план и программа спецкурсу “Педагогические основы формирования моральных взаимоотношений в коллективе кафедры ввуза;

памятка профессорско-преподавательскому составу ввуза

и ряд других документов и методик, апробованых в ходе опытно-экспериментальной работы.

Ключевые слова: педагогические основи, моральные взаимоотношения, структура, мораль, честь, педагогическая деятельность, самовоспитание.

Размещено на Allbest.ru

...