Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія Державної прикордонної служби України ім. Богдана Хмельницького

УДК 159.98:355.23(477)

Спеціальність: 19.00.09 - психологія праці в особливих умовах

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

ПСИХОЛОГІЧНЕ ПРОГНОЗУВАННЯ НАДІЙНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ОФІЦЕРІВ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВИХ ПІДРОЗДІЛІВ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

Здобувач Галімов Ю.А.

Хмельницький - 2004

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Національній академії Державної прикордонної служби України.

Науковий керівник: доктор психологічних наук, професор Сафін Олександр Джамільович, Національна академія Служби безпеки України, кафедра психології, начальник кафедри.

Офіційні опоненти:

доктор психологічних наук, доцент Тімченко Олександр Володимирович, Національний університет внутрішніх справ України, кафедра прикладної психології, професор кафедри;

кандидат психологічних наук, доцент Потапчук Євген Михайлович, Національна академія Державної прикордонної служби України, кафедра педагогіки та психології, докторант.

Провідна установа: Інститут психології ім. Г. С. Костюка АПН України, лабораторія психології особистості, м. Київ.

Захист відбудеться " 24 " червня 2004 року о 10 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 70.705.02 Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Богдана Хмельницького за адресою: 29003, Хмельницький-3, вул. Шевченка, 46, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Богдана Хмельницького (29003, м. Хмельницький, вул. Шевченка, 46).

Автореферат розіслано " 21 " травня 2004 року.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат педагогічних наук, доцент Ю. Сердюк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Проблема надійності професійної діяльності спеціалістів екстремального профілю є провідною в межах основних проблем психології праці, інженерної психології, ергономіки, психології безпеки, психології діяльності в екстремальних умовах. Одним з ефективних шляхів підвищення боєздатності й якості професійної діяльності спеціалістів екстремального профілю є прогноз їхньої професійної надійності (працездатності) за психологічними показниками, який може бути довгостроковим та оперативним.

Завдання довгострокового прогнозу працездатності вирішуються під час професійного добору спеціалістів. Глибина цього прогнозу - місяці, роки. Оперативний (короткочасний) прогноз, як правило, проводиться безпосередньо перед виконанням екстремального завдання, його глибина складає декілька годин. Основу такого прогнозу повинні скласти надійні, валідні і практичні психологічні засоби, що дають можливість оцінювати симптомокомплекси професійно важливих психологічних якостей спеціалістів. Установлення таких симптомокомплексів особистісних властивостей дасть можливість надійно оцінити професійну придатність спеціаліста, дати достовірний прогноз надійності його діяльності, виробити диференційовані підходи та рекомендації щодо формування необхідного рівня професіоналізму.

Проблема надійності спеціалістів екстремального профілю має достатньо розроблені теоретичні основи і практичні результати, завдяки дослідженням В. А. Бодрова, К. М. Гуревича, Г. М. Зараковського, Є. О. Клімова, В. С. Компанця, М. С. Корольчука, Б. Ф. Ломова, О. Р. Малхазова, В. Л. Марищука, В. Д. Небиліцина, К. К. Платонова, Г. В. Суходольского, О. В. Тімченка та багатьох інших дослідників. У той же час її не можна вважати вирішеною. Це обумовлює необхідність постійного врахування людського компонента як найбільш уразливої ланки їхньої надійності. Значна ціна помилки спеціаліста обумовлює актуальність і високу економічну ефективність розробки проблеми надійності діяльності спеціалістів екстремального профілю.

Багаторічний досвід застосування психологічних критеріїв прогнозу надійності діяльності спеціалістів екстремального профілю в період їх професійного добору показав, що ефективність його є надзвичайно високою. Швидкий технічний прогрес, високий ступінь відповідальності фахівців за якість діяльності різко підвищили вимоги до професійно важливих якостей спеціалістів екстремального профілю і, насамперед, до рівня їх стресостійкості. У цих умовах великого значення й актуальності набуває проблема психологічного прогнозу надійності діяльності спеціалістів екстремального профілю до роботи в екстремальних ситуаціях. Важливою основою ефективного вирішення цієї проблеми є використання прогностично цінних і валідних методик, критеріїв та алгоритмів прогнозу надійності діяльності спеціалістів з урахуванням рівня їх емоційної і нервово-психічної стійкості.

Значний науковий та, особливо, практичний інтерес становлять розробки діагностичного алгоритму оцінки і прогнозу психологічної сумісності спеціалістів екстремального профілю для вирішення завдань оперативного та довгострокового прогнозу їх професійної надійності. Важливим науково-практичним напрямком розвитку методичного апарата психологічного прогнозування є застосування об'єктивних кількісних психофізіологічних методик, реалізованих на підставі сучасних комп'ютерних технологій. Це обумовлено тим, що психологічні тести, які широко використовуються у практиці професійної психодіагностики (наприклад, особистісні опитувальники), мають високу ймовірність перекручування даних за рахунок мотивації і суб'єктивного ставлення тих, хто обстежується, до процедури тестування. Тому значний науковий та практичний інтерес становить розробка об'єктивних психофізіологічних критеріїв для цілей психологічного прогнозу надійності діяльності спеціалістів екстремального профілю. У межах проблеми психологічного забезпечення надійності діяльності спеціалістів екстремального профілю значний науковий і практичний інтерес становить обґрунтування перспективних напрямків корекції їх дезадаптивних нервово-психічних станів і збереження працездатності. Є підстави думати, що застосування методів психологічної саморегуляції може бути ефективним для корекції психологічних функцій та якості професійної діяльності спеціалістів екстремального профілю, у тому числі й офіцерів оперативно-розшукових підрозділів (ОРП) Державної прикордонної служби (ДПС) України. Отже, розробка науково-практичних основ і принципів психологічного прогнозування надійності діяльності спеціалістів екстремального профілю, методик та критеріїв довгострокового й оперативного прогнозу надійності їхньої діяльності, а також ефективних засобів корекції дезадаптивних нервово-психічних станів є однією з невирішених проблем психології праці в особливих умовах. Звідси випливає актуальність обраної теми, її теоретична і практична значущість.

Таким чином, актуальність цієї проблеми, відсутність систематизованих теоретичних та методичних її розробок, а також потреби діяльності в особливих умовах обумовили вибір теми дисертаційного дослідження: "Психологічне прогнозування надійності діяльності офіцерів оперативно-розшукових підрозділів Державної прикордонної служби України".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проводилось в межах перспективного і поточного планів наукових досліджень Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Богдана Хмельницького (НАДПСУ). Робота тісно пов'язана з Державною концепцією реформування Прикордонних військ. Матеріали дослідження використано при опрацюванні НДР № 203-0001 І "Формування соціально-психологічної компетенції молодих військових керівників”.

Об'єктом дослідження є професійна діяльність спеціалістів екстремального профілю - офіцерів ОРП ДПС України.

Предметом дослідження є психологічні особливості прогнозування надійності професійної діяльності офіцерів ОРП ДПС України.

Метою дослідження є розробка науково-практичних основ, діагностичного алгоритму психологічного прогнозування надійності діяльності офіцерів ОРП ДПС України, а також практичних рекомендацій щодо їх психологічної саморегуляції та відновлення надійності професійної діяльності. Як основну робочу гіпотезу висунуто припущення про те, що психологічний прогноз надійності діяльності офіцерів ОРП ДПС України буде ефективним (надійним, точним, достовірним), якщо він буде реалізований на основі екстремального особистісно-діяльнісного підходу, орієнтований на довгостроковий та оперативний прогноз на індивідуальному і груповому рівні за допомогою комплексу валідних психодіагностичних тестів, які забезпечують багатомірну оцінку головних симптомокомплексів особистісних властивостей.

Ефективним засобом корекції дезадаптивних нервово-психічних станів та відновлення надійності професійної діяльності офіцерів ОРП ДПС України є застосування методів психологічної саморегуляції.

Відповідно до мети і гіпотези було визначено завдання дослідження:

1. На основі теоретичного аналізу наукових джерел уточнити сутність і зміст надійності діяльності особистості в особливих умовах та особливості її психологічного прогнозування.

2. Експериментально дослідити надійність діяльності офіцерів ОРП ДПС України, виявити методичні особливості її оцінки і корекції.

3. Розробити діагностичний алгоритм прогнозу надійності діяльності офіцерів ОРП ДПС України.

4. Розробити практичні рекомендації офіцерам ОРП ДПС України щодо психологічної саморегуляції та відновлення надійності професійної діяльності.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань і перевірки гіпотези було використано комплекс взаємопов'язаних методів дослідження: теоретичні - аналіз, співставлення, порівняння, узагальнення, систематизація (філософської, медичної та психолого-педагогічної літератури з проблем, пов'язаних з прогнозуванням надійності діяльності особистості); емпіричні - спостереження і бесіда (з метою виявлення психічних станів офіцерів ОРП), тестування (для вивчення вольових якостей та ситуативної тривожності офіцерів; для вивчення соціально-психологічного клімату підрозділу; для виявлення осіб з ознаками нервово-психічної нестійкості особистості), анкетування (для пошуку оптимальних шляхів підвищення продуктивності міжособистісних стосунків у системі "начальник-підлеглий"), експеримент (для дослідження надійності діяльності офіцерів ОРП); методи математичної статистики: коефіцієнт рангової кореляції Спірмена (використовувалися для опрацювання експериментальних даних з метою визначення сили і напрямку кореляційного зв'язку між ознаками та їх профілями).

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що:

а) уперше:

- проведено експериментальне дослідження надійності діяльності офіцерів ДПС України, під час якого виявлені методичні особливості оцінки надійності їх діяльності, а також характеристика засобів корекції дезадаптивних нервово-психічних станів;

- розроблено діагностичний алгоритм прогнозу надійності діяльності офіцерів ОРП ДПС України.

б) набуло подальшого розвитку прогнозування успішності групової діяльності офіцерів ОРП ДПС України;

в) удосконалено діагностичні правила оцінки та прогнозу психологічної сумісності офіцерів ОРП ДПС України і засоби відновлення їх професійної діяльності.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що розроблено практичні рекомендації офіцерам ОРП ДПС України щодо психологічної саморегуляції та відновлення надійності професійної діяльності. Результати дисертаційної роботи використано у підготовці фахівців Департаменту оперативної діяльності ДПС України (акт реалізації № 1769 від 16.02.2004 р.), а також у навчальному процесі Національної академії Державної прикордонної служби України (акт реалізації № 447 від 11.02.04 р.).

Матеріали дослідження можуть бути використані в організаційно-управлінській діяльності різних військових формувань і правоохоронних органів держави. Крім того, їх доцільно використовувати при викладанні навчального матеріалу з психології у вищих військових навчальних закладах.

Апробація роботи. Основні положення і результати дослідження обговорювалися на міжвузівських науково-практичних конференціях "Морально-психологічне забезпечення навчально-виховної та службової діяльності" (м. Хмельницький, 2001 р.); "Самовиховання як фактор розвитку особистості" (м. Хмельницький, 2002 р.); "Педагогічні технології підготовки спеціалістів у сучасних умовах розвитку вищої освіти" (м. Хмельницький, 2004 р.), на засіданнях кафедр педагогіки і психології Національної академії Прикордонних військ України ім. Богдана Хмельницького (Хмельницький, 2002-2004 рр.). Вони отримали позитивну оцінку та рекомендації до захисту у спеціалізованій вченій раді Національної академії Державної прикордонної служби ім. Богдана Хмельницького.

Публікації. За результатами дослідження автором опубліковано чотири одноосібні наукові статті у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Рукопис містить у собі 147 сторінок основного тексту. Робота містить 10 таблиць, 1 рисунок, 5 додатків. Список використаних джерел складається з 150 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми дослідження, визначено об'єкт, предмет та мету, сформульовано гіпотезу дослідження і завдання, розкрито методологічну основу, висвітлено наукову новизну, теоретичне та практичне значення роботи, наведено відомості про апробацію дисертації і впровадження результатів у практику.

У першому розділі "Теоретико-методологічний аналіз проблеми психологічного прогнозування надійності професійної діяльності офіцерів оперативно-розшукових підрозділів Державної прикордонної служби України" проаналізовано психологічні основи надійності діяльності офіцерів ОРП ДПС України, основні принципи психологічного прогнозу надійності їх діяльності. Розглянуто дезадаптивні нервово-психічні стани особистості, їх взаємозв'язок із професійною надійністю й особливості проведення психологічної корекції.

Загальний аналіз психологічних джерел свідчить про те, що проблема надійності діяльності особистості знайшла свій науковий статус порівняно недавно - у середині XX століття. Значний внесок у розвиток проблеми надійності зробили вітчизняні дослідники В. А. Бодров, А. І. Губинський, В. П. Зінченко, Є. М. Іванова, О. В. Карпов, Є. О. Клімов, А. М. Кожин, В. С. Компанець, М. С. Корольчук, М. А. Котик, Б. Ф. Ломов, Н. Ф. Лук'янов, В. Л. Марищук, В. С. Медведєв, Г. С. Нікіфоров, К. К. Платонов, В. А. Пономаренко, В. А. Пухов, Г. В. Суходольский, О. В. Тімченко, П. Я. Шлаєн та ін.

Науковцями виявлено, що надійність діяльності фахівця, який працює в особливих умовах, наприклад, військовослужбовців, працівників МВС тощо, знаходиться в прямій залежності від якості професійної підготовки, індивідуальних особливостей, у тому числі властивостей нервової системи й особистісних чинників. Щодо складності діяльності офіцерів ОРП ДПС України, то вона обумовлена: по-перше, специфікою завдань ДПС України, загалом, та оперативно-розшукових підрозділів, зокрема; по-друге, інтересами ведення розвідувальної, інформаційно-аналітичної й оперативно-розшукової діяльності з метою забезпечення захисту державного кордону України.

Складність діяльності офіцерів ОРП посилюється суперечністю і неоднозначністю соціально-економічної, політичної та ідеологічної ситуації в Україні, впливом на військові і спеціальні формування дестабілізуючих чинників, підвищенням соціальної напруженості у суспільстві, загостренням криміногенної ситуації на державному кордоні, неповною визначеністю завдань та статусу оперативних працівників ДПС України.

Екстремальність діяльності офіцерів ОРП є об'єктивно-суб'єктивною ознакою чинників і ситуацій, оскільки людина залежить від об'єктивно властивих їй особливостей та від своєї психологічної стійкості. Цілком очевидно, що для екстремальних ситуацій, які несприятливо впливають на офіцера ОРП і знижують ефективність вирішення оперативно-службових завдань, є характерним виникнення гострого внутрішнього конфлікту між вимогами, що висуває оперативно-службова діяльність, та можливостями офіцера на даний момент.

Цей конфлікт виникає або внаслідок зростання вимог, які висуваються до офіцера, або через зниження з певних причин його можливостей. Саме тому однакові ситуації можуть мати для різних офіцерів різні психологічну складність і ступінь екстремальності. Зазначимо, що реакції на психотравмуючі чинники ризиконебезпечних ситуацій оперативно-службової діяльності часто залишають після себе постреактивну астенію, яка виявляється у підвищеній утомлюваності, слабкості, виснаженості, зниженні працездатності, підвищеній дратівливості. Ці розлади, до того ж, можуть спричинити фрустраційну напруженість, професійний стрес та дезадаптивні форми поведінки. У свою чергу, дезадаптивні поведінкові реакції можуть виявлятися в інтерперсональних відносинах (наростання міжособистісних конфліктів чи обмеження сфери контактів), раніше невластивому ігноруванні службовими обов'язками, зловживанні спиртними напоями, грубих дисциплінарних порушеннях тощо.

При розгляді проблеми джерела надійності діяльності можна виявити, відшукати це джерело в складному, єдиному, взаємозалежному процесі взаємодії особистості і середовища, тобто стан надійності виникає при певному поєднанні особистісних особливостей індивіда та чинників середовища і мотивів, що впливають на особистість. Це поєднання можна розглядати з погляду висунутого К. Левіним принципу психологічної єдності особистості і навколишнього світу. Відповідно до цього принципу особистість та подія взаємно заломлюються і, залежно від психологічної переробки індивідом різних обставин життя, вони викликають різні переживання та реакції. На основі цього принципу важливо враховувати не лише особистісні особливості індивіда, характеристики ситуацій, але й, насамперед, характер взаємодії в системі "індивід-ситуація", специфіку відображення у свідомості певної особистості суб'єктивної значущості її для конкретної людини. Часто суб'єктивна значущість складної ситуації сприймається індивідом з погляду тих особистісних цінностей, для яких ця ситуація є загрозливою. Така обставина і робить ситуацію для іншого індивіда проблемною. Якщо обставини життя вимагають від індивіда таких дій та умов, що знаходяться на межі його адаптивних можливостей або, навіть, перевершують наявні в нього резерви, виникає потреба вести мову про його надійність.

У конкретної людини можливість забезпечення надійності професійної діяльності визначається складною взаємодією негативних чинників середовища й особистісних особливостей, за якої саме ці чинники знаходять найбільш слабке місце в індивіда для опору.

Вивчення психологічної літератури та результати наших спостережень дають можливість припустити, що в структурі мотивації діяльності офіцера ОРП можуть переважати різні мотиви, які здатні змусити діяти механізм самоконтролю особистості. Гуманістична мотивація характеризує ставлення офіцера до своїх колег і підлеглих. Вона притаманна альтруїстичним особистостям, для яких є характерним бажання бути корисним оточенню, допомагати йому, постійно самовдосконалюватись заради продуктивної взаємодії з ним.

Щодо активно-пізнавальної мотивації, то вона відрізняється спрямованістю офіцера на вивчення предмета діяльності, поглиблення та розширення своїх знань про психологію діяльності, пошук нових підходів до попередження нервово-психічної нестійкості як у себе, так і в своїх підлеглих.

Самоактуалізуюча мотивація проявляється в намаганні утвердитися в ролі професіонала, проявити свої особистісні та професійні можливості, самостійно знайти ефективні методи впливу на суб'єктів міжособистісної взаємодії, за необхідності поступатися, стримуватися і виважено ставитися до їх недоліків.

Особлива роль у надійності діяльності офіцерів ОРП, на нашу думку, належить активно-творчій мотивації, яка спрямована на кінцевий результат діяльності професіонала. Для неї є характерним прагнення офіцера постійно виявляти активність у пошуку кращих шляхів удосконалення своєї діяльності та різних підходів до організації конструктивної міжособистісної взаємодії.

Що стосується Я-центрованої мотивації, то вона виявляється в намаганні офіцера творчо здійснювати управлінські функції, відчувати задоволення від особистих можливостей, підвищити свій професійний рівень, заслужити повагу в оточення.

Ситуативна (адаптивно-невизначена) адаптація офіцера виявляється в розсудливості, незадоволенні зовнішніми чинниками, що заважають реалізації професійних функцій, у конформності, сумнівах у своїх рішеннях тощо.

У діяльності офіцерів ОРП іноді можуть виникати такі моменти, коли хтось із них може опинитися в таких умовах, за яких виконання професійних обов'язків: по-перше, є надзвичайно ускладненим високими рівнями фізичної небезпеки; по-друге, цілком залежить від спроможності і навичок вибрати оптимальну лінію поведінки та домогтися мети в критичних умовах. Екстремальні ситуації, що виникають у діяльності офіцерів ОРП, можуть мати свій конкретний зміст і виявлятися у відповідних формах. За характеристиками вони є: швидкоплинними - діяльність може відбуватись при жорсткому дефіциті часу з максимальним психічним навантаженням; тривалими - тривалість діяльності є невизначеною (від офіцера вимагається психічна витривалість, висока змобілізованість, відповідальність, самостійність тощо); невизначеними - діяльність відбувається за відсутності або наявності суперечливої інформації (від офіцера вимагається висока професійна підготовка й інтелектуальна працездатність); несподіваними - характеризується необхідністю негайно ухвалити правильне рішення; помилковими - через одержання дезінформації.

Головним чинником, який здатний викликати динаміку працездатності офіцерів ОРП у процесі здійснення конкретних оперативно-службових завдань, є навантаження. Потрібно сказати, що значні навантаження на нервову систему офіцера ОРП обумовлені:

систематичною роботою в невизначеному середовищі;

постійною реальною загрозою життю і здоров'ю;

високим темпом роботи, значними фізичними навантаженнями;

негативними емоційними впливами;

високою відповідальністю, яка викликана необхідністю самостійного швидкого ухвалення рішення в умовах дефіциту необхідної інформації;

перешкодами, що раптово виникають;

необхідністю постійно підтримувати високий рівень уваги.

Отже, діяльність офіцерів ОРП ДПС України відбувається в екстремальних умовах, характеризується вираженою нервово-психічною напруженістю, впливом великого комплексу психотравмуючих чинників, вирішенням складних і відповідальних завдань у різних регіонах України, ненормованим режимом праці та відпочинку тощо.

У другому розділі "Урахування дезадаптивних нервово-психічних станів при оцінці надійності професійної діяльності офіцерів оперативно-розшукових підрозділів Державної прикордонної служби України" розкрито організацію психологічного дослідження надійності діяльності офіцерів ОРП, особливості розробки методики оцінки їх психологічного стану й ефективності його корекції, а також оцінки ефективності корекції психологічних функцій в офіцерів ОРП.

Вирішення поставлених у роботі завдань здійснювалося шляхом проведення комплексного дослідження, яке включало психологічний аналіз діяльності з використанням методів професіографії і психологічне обстеження різних категорій спеціалістів екстремального профілю, а також оцінку надійності їх професійної діяльності.

Обстеження особового складу проводилося з нашою особистою участю або під нашим науковим керівництвом. Матеріали дисертації базуються на результатах обстеження 212 осіб, у тому числі 185 офіцерів ОРП. Для оцінки ефективності професійного добору та довгострокового прогнозу надійності діяльності використовувалися матеріали звітів про роботу підрозділів психологічного забезпечення військовослужбовців.

У процесі дослідження виявлено, що вихідний (до проведення корекції) функціональний стан офіцерів ОРП після участі в складних, екстремальних ситуаціях містив досить великий масив змінних, загальний аналіз яких може розкрити сутність і механізми дезадаптивних нервово-психічних станів у зазначеного контингенту. Доведено, що необхідною умовою для вирішення такого типу завдань є використання сучасних методів багатомірної статистики, які дають можливість виявляти мінімальну кількість інформативних показників ("реперних точок"), що в різних поєднаннях можуть розкрити сутність того чи іншого психологічного феномену.

Сукупність психофізіологічних показників спеціалістів екстремального профілю описується трьома основними чинниками, до складу яких увійшли 14 показників із загальною сумарною дисперсією 70,7 %.

До першого чинника, що має дисперсію 26,7 %, увійшло п'ять показників: "функціональні порушення нервової системи" - Ч₁; "порушення сну" - Ч₂; "швидкість розумових операцій" - Ч₂₉; "середнє арифметичне відхилення з урахуванням знаку" (тест РДО) - Ч₁₇; "вегетативний коефіцієнт" - Ч₂₇.

Зазначений чинник може бути проінтерпретований як "Функціональні порушення центральної нервової системи", оскільки його підставу склали показники, які характеризують донозологічні порушення нервової регуляції психічних функцій у вигляді порушень сну, інтелектуальних здібностей, вегетативної регуляції та врівноваженості нервової системи.

До другого чинника, що має дисперсію 23,6 %, також увійшло п'ять показників: "рівень астенії" - Ч₂₁; "підвищена втомлюваність" - Ч₆; "рівень функціональних можливостей центральної нервової системи" - Ч₂₈; "індекс важкості стану" - Ч₁₈; "нервово-психічна нестійкість" - Ч₂₂.

Цей чинник змістовно є близьким до першого, оскільки до нього також увійшли показники функціонального стану центральної нервової системи. Проте, до нього ввійшли і астенічні ("астенія", "індекс важкості стану"), і невротичні ("нервово-психічна нестійкість") характеристики. Тому його було проінтерпретовано як "астено-невротичний".

Сукупність показників третього чинника, який має дисперсію 20,4 %, склали чотири характеристики: "самопочуття" - Ч₂₀; "індекс степ-тесту" - Ч₃₈; "психічне стомлення" - Ч₂₃; "сумарне відхилення" - Ч₃₂.

Змістовний аналіз цих показників свідчить про наявність двох основних домінант - астенії (зниження самопочуття та фізичної працездатності) і депресії (психічне стомлення та відхилення від аутогенної норми за колірним тестом М. Люшера), що дало можливість інтерпретувати його як "астено-депресивний".

Контроль психоемоційного стану здійснювався за допомогою комп'ютерної програми "ОКС" та широко відомих тестів: "САН" (скорочений варіант), Спілбергера-Ханіна (скорочений варіант) і колірного тесту М. Люшера.

Виконане на двох основних та контрольній групах осіб обстеження показало, що ступінь важкості стану й індекс відновлення в тих, хто обстежувався, у цих групах мають різну швидкість змін і на різних етапах реабілітації вірогідно відрізняються. Менш виражені зміни відзначено в осіб контрольної групи. Найбільш виражені зміни нервово-психічного стану відзначено в другій основній групі в перший період реабілітації.

У третьому розділі "Прогноз успішності групової діяльності офіцерів оперативно-розшукових підрозділів Державної прикордонної служби України за показниками психологічної сумісності для з'ясування її надійності" розкрито основні підходи до оцінки ефективності групової діяльності офіцерів ОРП ДПС України за критеріями психологічної сумісності, методичний апарат оцінки та прогнозу їх психологічної сумісності, а також систему формування діагностичних правил оцінки та прогнозу психологічної сумісності.