Психологічні умови розвитку пізнавальної сфери офіцерів оперативно-розшукових підрозділів Державної прикордонної служби України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

Спеціальність 19.00.09

“Психологія діяльності в особливих умовах”

ПСИХОЛОГІЧНІ УМОВИ РОЗВИТКУ ПІЗНАВАЛЬНОЇ СФЕРИ ОФІЦЕРІВ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВИХ ПІДРОЗДІЛІВ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

Махлай Олександр Миколайович

Хмельницький - 2007

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У наш час переважна більшість злочинів і правопорушень, пов'язаних з невиконанням вимог законодавства про державний кордон України, має економічний характер і належить до категорії “інтелектуальних злочинів”. Такі обставини висувають підвищені вимоги до офіцерів оперативно-розшукових підрозділів (ОРП) Державної прикордонної служби (ДПС) України, насамперед йдеться про їх уміння належним чином протистояти протизаконним діям на кордоні. Передбачається, що офіцери ОРП ДПС України повинні бути інтелектуально розвиненими, професійно компетентними, вміти працювати на випередження, аналізувати тенденції розвитку криміногенної ситуації, прогнозувати можливі ризики та загрози безпеці країни. Виконання цих завдань можливе лише за умови, якщо в офіцерів-прикордонників буде високорозвиненою пізнавальна сфера.

У психологічних дослідженнях пізнавальна діяльність та процеси, а також здібності особистості були предметом посиленої уваги науковців протягом тривалого часу. У різні роки пізнавальні процеси і пізнавальну діяльність вивчали найвідоміші радянські психологи К. О. Абульханова, Б. Г. Ананьєв, П. К. Анохін, Л. С. Виготський, П. Я. Гальперін, О. М. Леонтьєв, Б. Ф. Ломов, А. Р. Лурія, Г. С. Костюк, Б. М. Небиліцин, С. Л. Рубінштейн, І. М. Сєченов, Б. М. Теплов, Д. М. Узнадзе, М. О. Холодна та ін.

За кордоном найбільш активно пізнавальні процеси досліджували у межах когнітивної психології такі вчені як Г. Ю. Айзенк, Дж. Брунер, В. Вудвортс, Дж. Гібсон, М. Коул, Н. Ліндсей, У. Найсер, Д. Норман, Ж. Нюттен, Ж. Піаже, Д. Поппер, Р. Л. Солсо, П. Фресс, Д. Халперн та ін.

Розвиток пізнавальних процесів, здібностей і діяльності є однією з найважливіших умов досягнення високого рівня професіоналізму, тому у наш час вони активно досліджуються українськими психологами серед яких: Г. О. Балл, О. М. Бандурка, М. В. Костицький, С. Д. Максименко, В. О. Моляко, В. П. Москалець, Н. І. Пов'якель, М. В. Савчин, О. Д. Сафін, М. Л. Смульсон, Б. М. Олексієнко, Ю. М. Швалб та ін.

Серед останніх досліджень пізнавальної сфери та пізнавальної діяльності, які були здійснені молодими українськими науковцями, необхідно відзначити праці Т. Р. Ворначевої, Н. М. Давидюк, Л. Л. Жердецької, І. М. Заярної, І. С. Литвиненко, І. М. Лялюк, Н. М. Матейко, А. Д. Терещук та ін. Проте потрібно зазначити, що ці праці досліджують пізнавальну сферу учнів і студентів, тому не всі здобутки зазначених науковців можна застосувати для розв'язання проблем становлення і розвитку особистості професіонала в особливих умовах діяльності.

Що стосується професійного удосконалення офіцерів ОРП ДПС України, то цьому питанню на сьогодні також приділено значну увагу. Зокрема, певні аспекти виховання професійних якостей, психологічне прогнозування надійності та психологічні умови оптимізації діяльності офіцерів-оперативників досліджували Ю. А. Галімов, В. Г. Кельбя, С. О. Філіпов. В той же час поза увагою дослідників залишилися питання удосконалення інтелектуальної складової оперативно-розшукової роботи, розвитку пізнавальної сфери офіцерів оперативно-розшукових органів, актуальність яких суттєво підвищується в умовах якісно нових вимог до рівня оперативного забезпечення охорони державного кордону, необхідності підвищення ефективності практичної діяльності офіцерів ОРП ДПС України, напруженого протистояння з транскордонною злочинністю.

Таким чином, недостатня науково-теоретична розробленість психологічних умов розвитку пізнавальної сфери офіцерів ОРП ДПС України і нагальна практична потреба у їх визначенні та експериментальній перевірці і зумовили вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження було проведено у межах перспективного та поточного планів наукових досліджень Національної академії Державної прикордонної служби України. Роботу виконано у відповідності до Державної Концепції розвитку Державної прикордонної служби України на період до 20015 року, затвердженої Указом Президента України від 19 червня 2006 року № 546/2006. Дослідження виконано у відповідності з науково-дослідною роботою ,,Розвиток пізнавальної сфери офіцерів оперативно-розшукових підрозділів Державної прикордонної служби України”, № 207-0872 І.

Тема дисертації затверджена вченою радою Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (протокол № 2 від 27.10.2005 р.) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 1 від 23.01.2007 року).

Об'єкт дослідження - когнітивна сфера офіцерів оперативно-розшукових підрозділів Державної прикордонної служби України.

Предмет дослідження - психологічні умови розвитку та подальшого удосконалення професійних пізнавальних можливостей офіцерів оперативно-розшукових підрозділів Державної прикордонної служби України.

Мета дослідження - визначення та експериментальне обґрунтування психологічних умов розвитку пізнавальної сфери офіцерів оперативно-розшукових підрозділів Державної прикордонної служби України.

Гіпотеза дослідження. Актуалізація потреби офіцерів оперативно-розшукових підрозділів у вияві, оволодінні операціями та методами мислення сприятиме розвитку їх когнітивної сфери і підвищенню ефективності професіональної діяльності.

Завдання дослідження:

Уточнити зміст поняття “пізнавальна сфера офіцера оперативно-розшукового підрозділу” та її значення для ефективної професійної діяльності в особливих умовах.

Розробити структурну модель пізнавальної діяльності офіцера оперативно-розшукового підрозділу Державної прикордонної служби України.

Розробити критерії оцінки, показники та рівні розвитку пізнавальної сфери офіцерів оперативно-розшукових підрозділів.

Визначити та експериментально перевірити психологічні умови розвитку пізнавальної сфери офіцерів оперативно-розшукових підрозділів Державної прикордонної служби України.

Розробити практичні рекомендації керівникам ОРП та психологам органів охорони державного кордону з розвитку пізнавальної сфери офіцерів оперативно-розшукових підрозділів.

Методологічну і теоретичну основу дослідження складали загально психологічні положення про єдність психіки і діяльності (Л. С. Виготський, Г. С. Костюк, С. Л. Рубінштейн); системний підхід до дослідження особистості (Б. Г. Ананьєв, В. Г. Афанасьєв, Г. С. Костюк, С. Д. Максименко та ін.); дослідження пізнавальних процесів у їх взаємозв'язку між собою та потребнісно-мотиваційною сферою особистості (Л. С. Виготський, П. П. Блонський, О. М. Леонтьєв, О. Р. Лурія, С. Л. Рубінштейн, Б. М. Теплов, О. К. Тихомиров); фундаментальні філософські, психологічні, педагогічні ідеї про розвиток особистості в діяльності (К. О. Абульханова-Славська, Л. С. Виготський, О. М. Леонтьєв, С. Л. Рубінштейн); положення про обумовленість самоактуалізації особистості широтою і змістом її діяльності (О. М. Леонтьєв, А. Маслоу, К. Роджерс); концепція цілісного підходу до всебічного та гармонійного розвитку особистості (С. Д. Максименко, В. О. Сухомлинський); положення про психологічні особливості професійної діяльності в особливих умовах (В. І. Барко, О. А. Матеюк, Б. М. Олексієнко, Є. М. Потапчук, О. Д. Сафін, О. В. Тімченко, М. І. Томчук та ін.)

Методи дослідження. У процесі теоретичного вивчення проблеми та науково-експериментальної роботи було використано як загальнонаукові, так і спеціальні методи дослідження: теоретичні: аналіз наукової літератури та керівних документів ДПС України, узагальнення отриманої інформації, системний аналіз та інтерпретація експериментальних даних, класифікація, побудова аналогій, структурно-функціональне моделювання з проблеми дослідження (для уточнення сутності процесу розвитку пізнавальної сфери офіцерів оперативно-розшукових підрозділів ДПС України); емпіричні: діагностичні методи; обсерваційні методи спостереження; анкетування, опитування, тестування, діагностичне інтерв'ю, констатувальний та формувальний експерименти, метод експертних оцінок, бесіда, самозвіт, прогностичні методи (для виявлення особливостей і труднощів розвитку пізнавальної сфери офіцерів), а також метод структурно-функціонального аналізу; методи математичної статистики: факторний аналіз, пакет прикладних програм “Statgraf”, а також програми MS “Excel” і “Statistika 5.0” з метою опрацювання даних експериментального дослідження.

Організація та етапи дослідження. Дослідження проводилося в три етапи з 2004 по 2006 рр. До участі у дослідженні було залучено начальників оперативно-розшукових відділів, їх заступників, офіцерів регіональних управлінь, органів охорони державного кордону, прикордонних оперативно-розшукових підрозділів Державної прикордонної служби України. Всього в дослідженні було задіяні 84 офіцери оперативно-розшукових підрозділів різного рівня Західного та Південного регіональних управлінь Державної прикордонної служби України (33 як експерти і 51 для участі в експериментальній роботі). Констатувальний та формувальний етапи експерименту були проведені на курсах підвищення кваліфікації офіцерів оперативно-розшукових підрозділів у Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

уперше визначено реальний стан, критерії оцінки, показники розвиненості пізнавальної сфери офіцерів оперативно-розшукових підрозділів Державної прикордонної служби України, психологічні умови її розвитку, розроблено та науково перевірено структурну модель їх пізнавальної діяльності.

уточнено зміст поняття “пізнавальна сфера офіцера оперативно-розшукового підрозділу” та її значення для ефективної професійної діяльності в особливих умовах.

подальшого розвитку набули: моделювання пізнавальної сфери особистості правоохоронця та наукові уявлення про шляхи оптимізації професійної діяльності фахівців Державної прикордонної служби України.

Практичне значення отриманих результатів полягає:

а) у розробці психологічного інструментарію для розвитку пізнавальної сфери офіцерів оперативно-розшукових підрозділів і підвищення ефективності їх професійної діяльності;

б) у розробці та впровадженні практичних рекомендацій щодо розвитку пізнавальної сфери офіцерів оперативно-розшукових підрозділів на заняттях з професійної підготовки в органах охорони державного кордону (акт реалізації від 28.03.2007 р.), під час підготовки на курсах перепідготовки і підвищення кваліфікації (акт реалізації від 06.04.2007 р.), під час навчання у вищому навчальному закладі (акт реалізації від 05.04.2007 р.).

Матеріали дослідження можуть бути використані для підготовки та перепідготовки фахівців за спеціальністю „Оперативно-розшукова діяльність”, організації та проведення практичних заходів з метою професійного удосконалення оперативних працівників правоохоронних органів України.

Особистий внесок здобувача. У статті “Психолого-акмеологічний аспект розвитку пізнавальної сфери оперативних працівників Державної прикордонної служби України”, що написана у співавторстві з С. А. Чистяковим, внесок здобувача полягає у теоретичному аналізі сутності пізнавальної сфери офіцерів оперативно-розшукових підрозділів як наукової категорії, формулюванні висновків і визначенні перспективних напрямків подальшого наукового пошуку.

Апробація результатів дослідження. Про основні положення та результати дослідження доповідалося на Всеукраїнській науково-теоретичній конференції “Сучасні тенденції та перспективи розвитку освіти і науки у вищих навчальних закладах України” (м. Хмельницький, 2006 р.) та Міжвідомчій науково-практичній конференції “Боротьба з протиправною діяльністю на державному кордоні України: теорія, практика, проблеми взаємодії” (м. Хмельницький, 2005 р.), а також на засіданнях кафедри педагогіки та психології і кафедри спеціальних дисциплін Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (2006-2007 рр.). Результати дослідження отримали позитивну оцінку та були рекомендовані до захисту.

Публікації за темою дисертації. Основні результати дослідження висвітлені в 7 наукових публікаціях, з яких 5 статей (одна стаття у співавторстві) надруковані у виданнях, що визначені ВАК України як фахові.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, 14 додатків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації складає 149 сторінок і містить 9 рисунків, 16 таблиць. Список використаних літературних джерел налічує 183 найменування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

пізнавальний оперативний розшуковий офіцер

У вступі обґрунтовано вибір теми дослідження, її актуальність, визначено об'єкт, предмет, мету і завдання роботи, сформульовано гіпотезу дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичну і методологічну основи, практичне значення дослідження, наведено дані про апробацію роботи та впровадження її результатів в практику.

У першому розділі - “теоретико-методологічний аналіз проблеми розвитку пізнавальної сфери офіцерів оперативно-розшукових підрозділів Державної прикордонної служби України” - проаналізовано та узагальнено сучасні погляди вітчизняних і зарубіжних психологів на пізнавальну сферу як об'єкт наукового дослідження, визначено роль пізнавальної сфери у професійній діяльності офіцерів-оперативників, обґрунтовано організацію дослідження пізнавальної сфери офіцерів ОРП ДПС України.

Аналіз науково-психологічних джерел свідчить про те, що вивченням окремих питань пов'язаних з пізнавальною сферою фахівця займалися К. О. Абульханова-Славська, Г. О. Балл, О. О. Бодальов, К. Д. Дем'янюк, С. Д. Максименко, О. М. Матюшкін, Б. М. Олексієнко, О. Д. Сафін, М. Л. Смульсон, М.О. Холодна та ін. З'ясовано, що пізнавальна сфера офіцера оперативно-розшукового підрозділу - це динамічна система, яка забезпечує взаємодію усіх когнітивних структурних елементів його психіки (пізнавальних процесів, пізнавальних здібностей, пізнавальної діяльності) в процесі самопізнання та опанування світом в умовах професійного перманентного конфліктного протистояння з правопорушниками законодавства про державний кордон.

Своєрідність пізнавальної діяльності офіцерів ОРП визначається особливостями та вимогами оперативно-розшукової роботи. В умовах дефіциту часу і постійної реальної загрози своєму життю і здоров'ю офіцери ОРП повинні продуктивно розв'язувати складні професійні пізнавальні проблеми для яких немає стереотипних рішень: виявляти і припиняти протиправні дії окремих осіб та груп на державному кордоні, виявляти ознаки розвідувально-підривної діяльності спеціальних служб іноземних держав та організацій, гласно та негласно отримувати інформацію в інтересах охорони державного кордону, безпеки громадян, суспільства і держави. Це дає можливість розглядати пізнавальну діяльність офіцерів ОРП, на відміну від інших видів діяльності в особливих умовах, не просто як складову їх професійної діяльності, а як новоутворення, що впливає на її подальше удосконалення та виявляється у переважному розвиткові і структуруванні певних пізнавальних умінь. З огляду на це, ми дійшли висновку, що психологічні умови розвитку пізнавальної сфери офіцерів ОРП можна виявити лише шляхом встановлення вимог, що висуває до неї професійна діяльність, а також через вивчення специфіки впливу цих вимог на пізнавальну діяльність.

У процесі емпіричного дослідження нами було оцінено розвиток деяких складових пізнавальної сфери офіцерів ОРП, зокрема: обсяг і гнучкість уваги; гнучкість мислення; відкритість інтелекту та ін. Аналіз отриманих результатів свідчить, що у них добре розвинені пам'ять, увага і невербальне мислення, при недостатньо розвинених уяві і творчих здібностях. Водночас характер професійної діяльності офіцерів ОРП потребує насамперед розвитку саме цих аспектів їх пізнавальної сфери. Професійна мобільність (здатність ефективно розв'язувати різнохарактерні завдання), яка забезпечує ефективність професійної діяльності офіцерів ОРП, також визначається нетрадиційним, творчим мисленням та уявою. Тільки за цієї умови офіцер ОРП зуміє передбачати різні варіанти розв`язання професійних завдань, зможе давати їм критичну, науково обґрунтовану оцінку, критично осмислювати проблемні ситуації, самостійно розробляти проблеми, і, теоретично аргументуючи свою позицію, пропонувати варіанти їх розв'язання.

Виходячи з цього ми дійшли висновку, що суттєве підвищення ефективності професійної діяльності офіцерів ОРП шляхом розвитку лише пізнавальних процесів не можливе. Ефективна професійна діяльність офіцерів ОРП як суб'єктів діяльності типу „людина - людина” і „людина - знак”, що відбувається в умовах соціального та міжособистісного конфлікту з представниками кримінального середовища, потребує високого рівня розвитку не просто пізнавальних процесів, а всієї пізнавальної сфери як системи структурно-функціональних компонентів. Саме ці компоненти визначають успішність у взаємодії людини з навколишнім світом і з собою, а також опосередковують продуктивність її професійної діяльності в цілому.

У другому розділі - “Емпіричне дослідження пізнавальної сфери офіцерів оперативно-розшукових підрозділів Державної прикордонної служби України” - обґрунтовано структурну модель пізнавальної діяльності офіцерів ОРП, проведений факторний аналіз пізнавальної сфери офіцерів ОРП, розроблено критерії оцінки, показники та рівні розвитку пізнавальної сфери офіцерів ОРП.

Аналіз наукової літератури, експертне опитування керівників оперативно-розшукових органів ДПС України та факторний аналіз його результатів дали змогу виявити двадцять генералізованих пізнавальних умінь-компетенцій, згрупувати їх за стадіями та фазами пізнавальної діяльності офіцерів ОРП і розробити її структурну модель, яку в подальшому дослідженні ми використовували як нормативну (рис. 1).

Нами було проведене порівняння показників самооцінки офіцерами ОРП рівня сформованості пізнавальних умінь-компетенцій з нормативною структурною моделлю пізнавальної сфери. Воно засвідчило, що суб'єктивна оцінка фаз моделювання рішення пізнавального завдання і з'ясування пізнавального завдання не збалансовані, а сформованість фаз аналізу можливих рішень пізнавального завдання та деавтоматизації пізнавальної діяльності взагалі офіцери оцінили досить низько.

Рис. 1. Структурна модель пізнавальної діяльності офіцерів ОРП

Емпіричне дослідження самооцінок рівня розвиненості та рівня значимості умінь-компетенцій для різних категорій офіцерів ОРП також дозволило виявити певні відмінності. З'ясовано, що, на думку експертів, акцент у структурі пізнавальної діяльності необхідно робити на забезпечення послідовності фаз актуалізації пізнавальної проблеми, з'ясування пізнавального завдання, планування пізнавальної діяльності та моделювання рішення пізнавального завдання. Водночас, на відміну від експертів, інші офіцери ОРП найбільш важливими вважають фази з'ясування пізнавального завдання, моделювання рішення пізнавального завдання й аналізу можливих рішень пізнавального завдання.

Відзначаються певні відмінності в самооцінках розвиненості та значимості пізнавальних умінь-компетенцій залежно від гендерних особливостей, отриманої базової освіти, віку, конкретного змісту професійної діяльності, посади, стажу служби офіцера ОРП. Урахування результатів нашого дослідження допоможе психологам і керівникам в організації психологічного забезпечення оперативно-розшукової діяльності, у роботі з особовим складом ОРП різних категорій.

Проведений нами аналіз наукових джерел, результати експертного опитування, спостереження і інтерв'ю дав змогу виділити два інтегральні критерії пізнавальної сфери офіцерів ОРП: зовнішній і внутрішній. Зовнішнім інтегральним критерієм розвиненості пізнавальної сфери офіцерів ОРП ми вважали ефективність пізнавальної діяльності, яку необхідно розглядати як продуктивне розв'язання пізнавальних завдань і проблем при мінімальних психічних, фізичних та часових витратах. За результатами дослідження нами з'ясовано, що показниками ефективності пізнавальної діяльності офіцерів ОРП є розвинена рефлексія як механізм, що забезпечує адекватність процесів пізнання і самопізнання; здатність до неупередженого сприйняття іншої людини при об'єктивній оцінці її дій; здатність до подолання помилок атрибуції і групових стереотипів в процесі пізнання; адекватність образу „Я” та образу інших учасників взаємодії; використання раціональних прогностичних стратегій; когнітивна лабільність, тобто уміння змінювати розроблену схему пізнавальної діяльності за нових зовнішніх або внутрішніх обставин (нова інформація, нове розуміння проблеми); інтелектуальна ініціативність (уміння самостійно думати); інтелектуальна креативність (уміння нестандартно вирішувати пізнавальні проблеми або завдання).

Внутрішнім інтегральним критерієм розвиненості пізнавальної сфери офіцерів ОРП ми вважаємо багатоконтекстне творче мислення. Воно виявляється у здатності бачити різні зв'язки і залежності у варіантах однієї і тієї ж ситуації, довільно змінювати точку відліку, включати один і той же елемент ситуації в нові зв'язки і відносини, переосмислювати його і на цій основі виявляти різні понятійні характеристики, висувати нові нестандартні ідеї (версії), сприймати і розуміти конкретну професійну ситуацію з різних позицій, виявляти приховані, але значущі характеристики та ознаки соціальних, психологічних явищ і процесів. Показниками розвиненості багатоконтекстного творчого мислення є швидкість або рухливість думки (спроможність створювати ідеї за одиницю часу); точність (здатність удосконалювати свої ідеї або надавати їм завершеного вигляду); гнучкість (здатність переключатися з однієї ідеї на іншу, бачити проблему з різних сторін, пропонувати різноманітні ідеї, здійснювати асоціативний пошук); фантастичність (повна відірваність результату від реальності при збереженні логічного зв'язку між стимулом і реакцією); оригінальність (здатність створювати ідеї, що відрізняються від загальноприйнятих поглядів); допитливість (чутливість до проблем у навколишньому світі); здатність до розробки гіпотези; „іррелевантність” (логічна незалежність реакції від стимулу). З'ясовано також, що розвиненість пізнавальної сфери офіцера ОРП може виявлятися на високому, середньому або низькому рівні.

У третьому розділі - “Результати експериментальної роботи з розвитку пізнавальної сфери офіцерів оперативно-розшукових підрозділів Державної прикордонної служби України” - обґрунтовано психологічні умови розвитку пізнавальної сфери офіцерів ОРП, проаналізовано результати формувального експерименту, викладено практичні рекомендації з розвитку пізнавальної сфери офіцерів ОРП.

Експериментальне дослідження було побудоване за планом претест - вплив - ретест. Воно включало констатувальний, формувальний і контрольний етапи. У межах формувального етапу експерименту з учасниками експериментальних груп було проведено факультативний курс занять „Розвиток пізнавальної сфери офіцерів оперативно-розшукових підрозділів” спрямований на створення відповідних психологічних умов. Завданнями курсу були: ознайомлення учасників експерименту з теоретичними питаннями розвитку пізнавальної сфери, навчання евристичним методам розв`язання творчих завдань та основам пізнавальної самостійності.

Під час формувального етапу експерименту ми перевірили вплив на розвиток пізнавальної сфери офіцерів ОРП таких груп психологічних умов:

для формування багатоконтекстного творчого мислення - актуалізація потреби офіцерів ОРП у проявах якостей багатоконтекстного творчого мислення; розвиток якостей багатоконтекстного творчого мислення в умовах розвиваючої взаємодії; психологічна підтримка формування багатоконтекстного творчого мислення в офіцерів ОРП;

для розвитку якостей багатоконтекстного творчого мислення в умовах цілеспрямованої розвивальної взаємодії - ретельне опрацювання змісту курсу занять; врахування особистісних особливостей учасників розвивальної взаємодії; гуманістична взаємодія всіх учасників взаємодії;

для психологічної підтримки розвитку багатоконтекстного творчого мислення - розвиток здатності до проблематизації, надання можливості офіцерові оволодіти творчими розумовими стратегіями; забезпечення реалізації здатності особистості до самокерування емоційним станом в процесі творчої діяльності; забезпечення доцільної творчої взаємодії в професійній діяльності.

Результати експерименту (рис. 2, 3) підтвердили гіпотезу дослідження.

Про це свідчить значне підвищення показників виконання інтелектуальних тестів після проведення формувального етапу експерименту в експериментальній групі при збереженні попередніх показників у контрольній групі. Виявлено також, що в експериментальній групі суттєво покращилися показники за тестом творчих здібностей. Водночас у офіцерів ОРП за об'єктивною та суб'єктивною оцінкою суттєво підвищився рівень сформованості практично всіх пізнавальних умінь.

1 - тест на інтелектуальну лабільність; 2 - методика „піктограма”; 3 - методика Г. Мюнстерберга; 4 - тест „складання рядів з одним зайвим”; 5 - тест „творчі здібності”; 6 - прогресивні матриці Дж. Равена.

Рис. 2. Результати констатувального етапу експерименту

1 - тест на інтелектуальну лабільність; 2 - методика „піктограма”; 3 - методика Г. Мюнстерберга; 4 - тест „складання рядів з одним зайвим”; 5 - тест „творчі здібності”; 6 - прогресивні матриці Дж. Равена.

Рис. 3. Результати формувального етапу експерименту

Достовірність та значущість отриманих результатів було підтверджено за допомогою непараметричного G - критерію знаків.

Для ефективного використання результатів дослідження у забезпеченні розвитку пізнавальної сфери офіцерів ОРП в процесі професійної підготовки керівникам ОРП та психологам органів охорони державного кордону необхідно дотримуватися таких основних практичних рекомендацій:

на формування складу учасників тренінгової групи (оптимальний склад 5-7 осіб) не впливає стать, вік, освіта, посада, службовий стаж та інші соціально-психологічні характеристики офіцерів ОРП;

діагностування пізнавальної сфери учасників обов'язково проводити за допомогою психолога і з використанням перевірених у дослідженні тестів;

при формуванні змісту тренінгу виходити з необхідності поглиблення теоретичних знань учасників про пізнавальну сферу професіонала та її розвиток, навчання їх основам пізнавальної самостійності та вмінню використовувати евристичні методи розв'язання творчих завдань;

під час тренінгу обов'язково дотримуватись логічної послідовності виконання вправ: від тренування сприйняття через тренування уваги та розвиток запам'ятовування до тренінгу мислення;

важливо оцінити результати тренінгу, для чого провести ретестування за зазначеними методиками та порівняти отримані результати з тими, що показали учасники занять перед початком роботи.

ВИСНОВКИ

1. У дисертаційній роботі теоретично обґрунтовано, що поняття „пізнавальна сфера офіцера оперативно-розшукового підрозділу” відображає динамічну систему, яка забезпечує взаємодію всіх когнітивних структурних елементів психіки офіцера (пізнавальних процесів, пізнавальних здібностей, пізнавальної діяльності) в процесі самопізнання та опанування світом в умовах професійного перманентного конфліктного протистояння з правопорушниками законодавства про державний кордон.

Значення пізнавальної сфери для ефективної професійної діяльності офіцера ОРП визначається специфічними умовами оперативно-розшукової діяльності на державному кордоні: високим ступенем організованості транскордонних злочинних угруповань, розгалуженістю злочинних зв'язків, підвищеним рівнем латентності транскордонних злочинів та особливою складністю їх виявлення, високим інтелектуальним рівнем правопорушників та ін. і вимогами до її організації: необхідністю глибокого аналізу тенденцій розвитку криміногенної ситуації, успішного прогнозування можливих загроз і ризиків, планування заходів, спрямованих на випередження дій правопорушників, виявлення не лише виконавців, а й організаторів правопорушення, розкриття та правового доведення як фактів порушень законодавства про державний кордон, так і протизаконних способів їх приховування та ін. Пізнавальна сфера офіцера оперативно-розшукового підрозділу має своєрідну професійну спрямованість на переважний розвиток відповідних умінь.

2. Структурна модель пізнавальної діяльності офіцерів оперативно-розшукових підрозділів включає двадцять умінь-компетенцій, об'єднаних у шість фаз пізнавальної діяльності: актуалізація пізнавальної проблеми (забезпечує виявлення пізнавальної проблеми), з'ясування пізнавального завдання (забезпечує визначення конкретних дій щодо розв'язання завдання, співвіднесення їх змісту з метою діяльності), планування пізнавальної діяльності (забезпечує аналіз, рефлексію та планування), моделювання рішення пізнавального завдання (забезпечує виявлення професійних мотивів і пошук варіантів розв'язання пізнавального завдання), аналіз можливих рішень пізнавального завдання (забезпечує пошук найбільш доцільних варіантів рішення пізнавального завдання), деавтоматизація (забезпечує формування нових способів розв'язання пізнавальних завдань і проблем). Ці фази пізнавальної діяльності пов'язані із змістом трьох стадій пізнавальної діяльності офіцера оперативно-розшукових підрозділів: початковою, організаційною та осмисленням можливих результатів. Статистично підтверджено, що зазначену модель можна вважати нормативною.

3. Виділено критерії оцінки, показники та рівні розвитку пізнавальної сфери офіцерів оперативно-розшукових підрозділів.

Зовнішнім інтегральним критерієм оцінки розвиненості пізнавальної сфери можна вважати ефективність пізнавальної діяльності, насамперед продуктивне розв'язання пізнавальних завдань і проблем у найкоротший термін з мінімальними психічними та фізичними витратами. Показниками ефективності пізнавальної діяльності слід вважати: розвинену рефлексію як механізм, що забезпечує адекватність процесів пізнання та самопізнання; здатність до неупередженого сприйняття іншої людини при об'єктивній оцінці її дій; здатність до подолання помилок атрибуції і групових стереотипів в процесі пізнання; адекватність образу “Я” та образу інших учасників взаємодії; використання раціональних прогностичних стратегій; когнітивну лабільність як уміння змінювати розроблену схему пізнавальної діяльності при зміні зовнішніх або внутрішніх обставин (нова інформація, нове розуміння проблеми); інтелектуальну ініціативність (уміння самостійно мислити); інтелектуальну креативність (уміння нестандартно вирішувати пізнавальні проблеми чи завдання).

Внутрішнім інтегральним критерієм оцінки розвиненості пізнавальної сфери ми вважаємо багатоконтекстне творче мислення. Показниками його розвиненості є: швидкість, або рухливість думки (кількість ідей, що їх створює людина за одиницю часу); точність (здатність удосконалювати свої ідеї або надавати їм завершеного вигляду); гнучкість (здатність переключатися з однієї ідеї на іншу, бачити проблему з різних боків, висувати різноманітні ідеї, здійснювати асоціативний пошук); фантастичність (певна відірваність результату від реальності за дотримання логічного зв'язку між стимулом і реакцією); оригінальність (здатність створювати ідеї, що відрізняються від загальноприйнятих поглядів); допитливість (чутливість до проблем у навколишньому світі); здатність до розробки гіпотези; “іррелевантність” (логічна незалежність реакції від стимулу).

З'ясовано, що пізнавальна сфера офіцера оперативно-розшукових підрозділів може мати високий, середній або низький рівень розвитку. Високий рівень характеризується яскравими проявами багатоконтекстного творчого мислення в переважній більшості випадків при розв'язанні офіцером пізнавальних завдань і забезпечує ефективність його пізнавальної діяльності. Офіцери з високим рівнем розвитку пізнавальної сфери завжди використовують адекватні до ситуації логічні засоби; розуміють багатозначне в пізнавальній ситуації; відстежують і враховують інформаційні зміни; обирають більш доцільне рішення у ситуації дефіциту часу та неповної інформації та ін. Офіцери з середнім рівнем розвитку пізнавальної сфери виявляють ці якості не завжди, в той час як офіцери з низьким рівнем розвитку пізнавальної сфери виявляють їх рідко або не виявляють взагалі. Аналіз даних емпіричного дослідження показав, що близько 75% офіцерів ОРП не проявляють або рідко проявляють якості творчого мислення, тобто мають низький рівень розвитку пізнавальної сфери.

4. Визначальне значення в розвитку пізнавальної сфери офіцерів оперативно-розшукових підрозділів відіграють такі психологічні умови: актуалізація потреби у проявах якостей багатоконтекстного творчого мислення; розвиток якостей багатоконтекстного творчого мислення в умовах розвивальної взаємодії; психологічна підтримка формування багатоконтекстного творчого мислення; ретельне опрацювання змісту занять; врахування особистісних особливостей учасників розвивальної взаємодії; гуманістична взаємодія всіх учасників взаємодії; розвиток здатності до проблематизації, надання особистості можливості оволодіти творчими розумовими стратегіями; забезпечення реалізації здатності особистості до самоуправління емоційним станом в процесі творчої діяльності; забезпечення доцільної творчої взаємодії у професійній діяльності.

5. У результаті експериментальної перевірки підтверджено гіпотезу про те, що актуалізація потреби офіцерів оперативно-розшукових підрозділів до прояву творчого мислення шляхом її розвитку і психологічної підтримки в процесі розвивальної взаємодії та практичної діяльності сприятиме як підвищенню ефективності окремих пізнавальних процесів, так і розвитку пізнавальної сфери в цілому.

Встановлено, що в динамічних, неоднозначних, поліфункціональних умовах, під впливом постійного психофізичного та емоційного навантаження ефективність розв'язання професійних завдань залежить від професійної мобільності офіцерів оперативно-розшукових підрозділів, тобто максимальної раціональної взаємодії з навколишнім світом. Виявлено, що професійна мобільність зумовлена розвитком не окремих пізнавальних процесів, а пізнавальної сфери в цілому. Емпірично підтверджено, що в офіцерів оперативно-розшукових підрозділів добре розвинені пам'ять, увага та невербальне мислення. Водночас у них низький рівень сформованості уяви і творчого мислення, що знижує ефективність розв'язання професійних пізнавальних завдань.

6. За результатами факторного аналізу пізнавальної сфери офіцерів оперативно-розшукових підрозділів встановлено, що структура їх пізнавальної діяльності має свої особливості. Порівняння показників самооцінки рівня сформованості пізнавальних умінь-компетенцій з нормативною структурною моделлю пізнавальної сфери офіцерів оперативно-розшукових підрозділів свідчить, що суб'єктивні оцінки фаз моделювання рішення пізнавального завдання в офіцерів оперативно-розшукових підрозділів і з'ясування пізнавального завдання не збалансовані, а сформованість фаз аналізу можливих рішень пізнавального завдання та деавтоматизації пізнавальної діяльності офіцери оцінюють досить низько.

Виявлено певні відмінності у показниках різних категорій офіцерів оперативно-розшукових підрозділів. Зокрема виявлено, що, на думку керівників оперативно-розшукових органів ДПС України, акцент у структурі пізнавальної діяльності необхідно робити на забезпеченні послідовності фаз актуалізації пізнавальної проблеми, з'ясуванні пізнавального завдання, плануванні пізнавальної діяльності та моделюванні рішення пізнавального завдання. Водночас їх підлеглі найбільш важливими вважають фази з'ясування пізнавального завдання, моделювання рішення пізнавального завдання та аналізу можливих рішень пізнавального завдання. Відмінності в самооцінках розвиненості та значущості пізнавальних умінь-компетенцій залежать також від гендерних особливостей, отриманої базової освіти, віку, характеру професійної діяльності, посади, стажу служби офіцера в оперативно-розшуковому підрозділі.

7. В роботі з розвитку пізнавальної сфери офіцерів ОРП керівникам ОРП та психологам органів охорони державного кордону необхідно дотримуватися наступних практичних рекомендацій:

формувати невеликі за кількістю тренінгові групи у складі 5-7 осіб;

за допомогою психолога органу охорони кордону перед початком і після проведення тренінгу здійснювати діагностування учасників з використанням перевірених у дослідженні тестів, обов'язково повідомляти учасникам порівняльні дані;

забезпечити виконання основних завдань тренінгу: поглиблення теоретичних знань учасників про пізнавальну сферу професіонала та її розвиток, навчання учасників основам пізнавальної самостійності, розвиток уміння використовувати евристичні методи розв'язання творчих завдань;

дотримуватись логічної послідовності виконання тренінгових вправ: від тренування сприйняття через тренування уваги та розвиток запам'ятовування до тренінгу мислення.

Виконане дисертаційне дослідження не дає повного уявлення про шляхи розвитку пізнавальної сфери офіцерів оперативно-розшукових органів ДПС України. Предметом подальших психологічних досліджень пізнавальної сфери може бути розробка засобів розвитку пізнавальної сфери офіцерів оперативно-розшукових підрозділів з урахуванням їх гендерних, вікових, посадових особливостей, дослідження особливостей розвитку пізнавальної сфери правоохоронців інших спеціальностей, а також підготовка психологів, викладачів і керівників правоохоронних органів різного рівня до роботи з методиками і технологіями розвитку пізнавальної сфери підлеглих.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Чистяков С. А., Махлай О. М. Психолого-акмеологічний аспект розвитку пізнавальної сфери оперативних працівників Державної прикордонної служби України // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського (збірник наукових праць) № 11-12. Одеса, ПДПУ ім. К .Д. Ушинського, 2005. - С. 167-173.

2. Махлай О. М. Критерії, показники і рівні розвитку пізнавальної сфери в аспекті багатоконтекстного творчого мислення // Педагогічна освіта: теорія і практика. Психологія. Педагогіка: Збірник наукових праць / Редкол.: І. Д. Бех, З. Ф. Сіверс, Е. В. Бєлкін та ін. - К.: КМПУ імені Б. Д. Грінченка, 2006. - №5. - С. 16-20.

3. Махлай О. М. Структурна модель пізнавальної діяльності офіцерів оперативно-розшукових підрозділів // Педагогічна освіта: теорія і практика. Психологія. Педагогіка: Збірник наукових праць / Редкол.: І. Д. Бех, З. Ф. Сіверс, Е. В. Бєлкін та ін. - К.: КМПУ імені Б. Д. Грінченка, 2006. - №6. - С. 50-55.

4. Махлай О. М. Факторний аналіз пізнавальної сфери офіцерів оперативно-розшукових підрозділів Державної прикордонної служби України. // Актуальні проблеми психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України. / За ред. Максименка С. Д. - К.: “Логос”, 2007, т.7, вип.10 - С. 238-244.

5. Махлай О. М. Перевірка психологічних умов розвитку пізнавальної сфери офіцерів оперативно-розшукових підрозділів. // Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / За ред. С. Д. Максименка. Т. IX, вип.1. - К., 2007. - С. 251-258.

6. Махлай О. М. Роль пізнавальної сфери у підвищенні ефективності професійної діяльності оперативних працівників // Боротьба з протиправною діяльністю на державному кордоні України: теорія, практика, проблеми взаємодії: Матеріали міжвідомчої науково-практичної конференції (8 грудня 2005р.), Хмельницький: Науково-практичне видання. - Хмельницький: Видавництво Національної академії Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького, 2006. - С. 86-92.

7. Махлай О. М. Особливості розвитку пізнавальної сфери у майбутніх офіцерів-оперативників // Підготовка фахівця у вищій школі: проблеми та перспективи: Матеріали міжвузівської науково-методичної конференції від 12 січня 2006 р. - Хмельницький: Видавництво Національної академії Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького, 2006. - С. 13-34.

Размещено на Allbest.ru