Формування "образу Я" працівників ОВС у процесі професійного становлення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний університет внутрішніх справ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

Спеціальність: 19.00.06 - юридична психологія

Формування «образу Я» працівників ОВС у процесі професійного становлення

Мацегора Яніна Володимирівна

Харків - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному університеті внутрішніх справ, Міністерство внутрішніх справ України

Науковий керівник: кандидат психологічних наук, доцент, Єгорова Елеонора Миколаївна, Харківський національний університет внутрішніх справ, кафедра загальної та прикладної психології і педагогіки, доцент кафедри.

Офіційні опоненти:

доктор психологічних наук, професор Хомуленко Тамара Борисівна, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, завідувач кафедрою практичної психології;

кандидат психологічних наук, доцент Попова Галина Вікторівна, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», кафедра педагогіки і психології управління соціальними системами, доцент кафедри.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради П.В. Макаренко

Анотація

Мацегора Я.В. Формування «образу Я» працівників ОВД у процесі професійного становлення. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за фахом 19.00.06. - юридична психологія. - Харківський національний університет внутрішніх справ, Харків, 2008.

У дисертації проведено психологічний аналіз самосвідомості працівників ОВС. Проаналізовано сучасні підходи до проблеми самосвідомості. Дано аналіз співвіднесення понять «Я-концепція» і «образ Я». Проаналізовано уявлення про структуру «образу Я». Приведено основи системного підходу до дослідження «образу Я». Показано роль самосвідомості в професійному становленні, формуванні моральних якостей і відповідальності працівників ОВС.

У дослідницькій частині показано, що самосвідомість є цілісною системою, структурні компоненти якої взаємозалежні між собою і зовнішнім світом. Самовідношення є показником професійної ідентифікації працівників ОВС. Особливості «образу Я» пов'язані з особливостями етапу професійного становлення й особливостями професійної діяльності. Виявлено й описано деякі механізми самосвідомості, характерні для працівників ОВС. На підставі отриманих результатів запропоновано шляхи оптимізації процесу професійної орієнтації.

Ключові слова: самосвідомість, «образ Я», правосвідомість, самовідношення, внутрішня і зовнішня мотивація розвитку «образу Я», інтернальність, «ефект фасаду», «тактика знецінювання», «диференційований вплив», «готовність до діяльності», захисний механізм самосвідомості.

Аннотация

професійний курсант працівник

Мацегора Я. В. Формирование «образа Я» работников ОВД в процессе профессионального становления. - Рукопись. Диссертация на соискание научной степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.06. - юридическая психология. - Харьковский национальный университет внутренних дел, Харьков, 2008.

В диссертации проведен психологический анализ самосознания работников ОВД. Проанализированы современные подходы к проблеме самосознания. Дан анализ соотнесения понятий «Я-концепция» и «образ Я». Показано соотношение сознания и самосознания, «образа мира» и «образа Я», а также соотношение самосознания и правосознания. Проанализированы представления о структуре «образа Я» в работах отечественных и зарубежных авторов. Показана роль мотивации в исследовании самосознания. Проанализированы принципы исследований самосознания. Приведены основы системного подхода к исследованию «образа Я». Проанализированы подходы к выделению этапов профессионального становления. Рассмотрено, каким особенностям самосознания уделяют внимания на этих этапах. Показана роль самосознания в формировании моральных качеств и ответственности работников ОВД. Рассмотрены особенности «образа Я» при профессиональной деформации. Проанализированы исследования самосознания работников правоохранительных органов.

В исследовательской части показано, что «образ Я» является целостной согласованной структурой, компоненты которой взаимосвязаны между собой и зависят от функций, которые стоят перед работником ОВС и условий их деятельности. Самоотношение является показателем профессиональной идентификации работников ОВД. Особенности «образа Я» связаны с особенностями этапа профессионального становления и особенностями профессиональной деятельности. Выявлены особенности структуры «образа Я» и мотивации саморазвития на разных этапах профессиональной деятельности. Рассмотрено влияние практики на формирование «образа Я». Выявлены и описаны способы поддержания позитивного самоотношения, характерные для работников ОВД. Показано, что особенности интернальности работников ОВД связаны с особенностями выполняемых ими функций. На основании полученных результатов предложены пути оптимизации процесса профессиональной ориентации.

Ключевые слова: самосознание, «образ Я», правосознание, самоотношение, внутренняя и внешняя мотивация развития «Образа Я», интернальность, «эффект фасада», «тактика обесценивания», «дифференцированное влияние», «готовность к деятельности», защитный механизм.

Annotation

Matsegora Y. V. Formation «Self-image» workers of internal affairs during professional becoming. - Manuscript. Thesis for the candidate degree in psychological science by speciality: 19.00.06 - juridical psychology. - Kharkov National University of Internal Affairs, Kharkov, 2008.

The psychological analysis of consciousness of the workers of internal affairs is lead in dissertations. Modern approaches to a problem of consciousness are considered, concepts «Self-conception» and «Self-image» are dissolved, representations about structure «Self-image» are analysed. The role of consciousness in professional becoming, formation moral qualities and the responsibility of workers of internal affairs is shown.

In a research part it is shown, that the consciousness is complete system which structural components are interconnected among themselves and an external world. The self-relation is a parameter of professional identification of workers of internal affairs. Features «Self-image» are connected to features a stage of professional becoming and features of professional work. Mechanisms of consciousness, characteristic for workers of internal affairs are revealed and described. On the basis of the received results ways of optimization of process vocational counselling are offered.

Key words: consciousness, «Self-image», legal conscience, self-relation, internal and external motivation of development «Self-image», internal control, «effect of a facade», «tactics of depreciation», «differentiated influence», «readiness for activity», protective mechanism.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Сучасні профорієнтаційні дослідження (Бовіна Б.Г., Мягкіх Н.І., Сафронова А.Д. та інші) показують, що ефективний професійний добір кадрів в ОВС повинний будуватися з урахуванням не стільки психофізіологічних особливостей претендентів, скільки повинен робитися акцент на їхні особистісні властивості - соціально- і професійно-мотиваційні якості, правосвідомість, морально-психологічну підготовленість і інше, котрі обумовлюють здатність до правоохоронної діяльності. Однак професійна придатність до правоохоронної діяльності залежить не тільки від здатності, але і від суб'єктивної можливості її реалізації.

Реалізація здатності до правоохоронної діяльності, щільним образом пов'язана з «образом Я» працівника ОВС. Одним із перших взаємозв'язок самосвідомості (Я-концепції) з мотивацією професійного вибору дослідив П. В. Макаренко. В сучасних дослідженнях також вказується на зв'язок «образу Я» з правосвідомістю та з формуванням моральної поведінки.

Традиційно в психології «образ Я» розглядається як складна структура, що має певні рівні і зв'язки між ними. Тому при вивчені «образу Я» треба звертати увагу, як на змістовні, так і формальні його характеристики.

Оскільки здатність до правоохоронної діяльності та її реалізація не існують поза діяльністю і можуть характеризуватися тільки щодо неї, то необхідним є дослідження розвитку компонентів «образу Я» і структурних зв'язків між ними як результату професійної діяльності, її освоєння й особливостей.

Таким чином, удосконалення професійної орієнтації в ОВС робить актуальним дослідження особливостей «образу Я» на різних етапах професійного навчання і особливостей «образу Я» у представників різних професій ОВС.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане згідно з «Тематикою пріоритетних напрямків фундаментальних та прикладних досліджень вищих навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на період 2002-2005 р.» (наказ МВС України від 30.06.2002 р. № 365), «Пріоритетними напрямками наукових і дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішній справ, на період 2004-2009 року» (наказ МВС України від 05.07.2004 р. № 755), «Пріоритетними напрямками наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2006 - 2010 рр.». Тему дисертаційного дослідження затверджено Вченою радою ХНУВС (протокол № 9 від 29.10.2004 р.).

Об'єкт дослідження - самосвідомість працівників ОВС.

Предмет дослідження - особливості «образу Я» працівників ОВС на різних етапах професійного становлення.

Мета дослідження - визначення особливостей структури «образу Я» у працівників ОВС на різних етапах професійного становлення.

Відповідно до поставленої мети були визначені наступні завдання дослідження:

Здійснити систематизацію наукових підходів до дослідження самосвідомості та динаміки структури «образу Я» в процесі професійного становлення.

Узагальнити дослідження особливостей самосвідомості та «образу Я» працівників правоохоронних органів.

Визначити відмінності структури «образу Я» на різних етапах професійного навчання працівників ОВС.

Виявити вплив виробничої практики в підрозділах ОВС на формування «образу Я» курсантів.

Визначити професійні особливості «образу Я» у працівників ОВС.

Визначити шляхи та засоби оптимізації процесу формування «образу Я» працівників ОВС.

Методологічною і теоретичною основою дослідження виступили:

- принцип розвитку психіки в діяльності (Л.С. Виготський, П.П. Блонский, О.М. Леонтьєв);

- принцип єдності свідомості і діяльності (С.Л. Рубінштейн, О.М. Леонтьєв);

- концепція формування вищих психічних функцій Л.С. Виготського, механізм інтеріоризації;

- концепція самосвідомості В.В. Століна, І.С. Кону;

- концепція Є.Ф. Бажина, В.В. Століна про інтегральну функцію інтернальності в самосвідомості.

При організації дослідження ми виходили з положення, що структура «образу Я» залежить від етапів його формування і від особливостей тієї професійної діяльності, яку буде здійснювати носій «образу Я». Таким чином, дослідження проводилося за двома напрямками:

дослідження особливостей «образу Я» на різних етапах професійного становлення працівників ОВС;

дослідження особливостей «образу Я» у представників різних професій ОВС.

Відповідно до даних напрямків були здійснені різні підходи до формування груп досліджуваних. Дослідження будувалося за принципом порівняльного методу.

Усього було обстежено більше 200 людей, куди входили учні 10-11 класів ліцею ХНУВС (м. Харків), курсанти 1-5 курсів ХНУВС і практичні працівники ОВС.

Методи дослідження. Для досягнення поставлених завдань використовувався комплекс методів:

- теоретичні - аналіз, порівняння, узагальнення, систематизація отриманої інформації;

- емпіричні - психодіагностичний метод, що складається з наступних методик: тест-опитувальник «Самовідношення» (Р.С. Пантилєєв, В.В. Столін), методика самозвіту «Хто Я» (М. Кун), семантичний метод «Особистісний диференціал», проективний метод «Колірний тест відношення» («КТВ») (А.М. Еткінд, Є.Ф. Бажин), а також методики «Локалізація контролю» (Є.Г. Ксенофонтова), «Самоактуалізація особистості» (А. Маслоу), «Сенсожиттєва орієнтація» («СЖО») (Д.О. Леонтьєв).

- методи математичної статистики - t критерій Стьюдента, ц критерій кутового перетворення Фішера, r_s коефіцієнт рангової кореляції Спирмена, факторний аналіз, зокрема аналіз головних компонентів з Varimax raw обертанням.

Наукова новизна отриманих результатів визначається тим, що вперше:

- виявлено зв'язок компонентного складу «образу Я» з мотивацією його розвитку у працівників ОВС на різних етапах професійного становлення;

- виявлено щільний зв'язок компонентів структури «образу Я» працівників ОВС з сенсожиттєвою орієнтацією;

розширене уявлення про:

«ефект фасаду» як елемент «образу Я» працівників ОВС у процесі професійного становлення;

- особливості «образу Я» у застосуванні до таких категорій працівників ОВС, як оперуповноважені, дільничні інспектори та інспектори по роботі з населенням та громадськими формуваннями;

засоби підтримки позитивного самовідношення працівників ОВС;

дістало подальшого розвитку:

- застосування факторного аналізу у вивчені структури «образу Я» працівників ОВС;

дослідження самовідношення як показника професійної ідентифікації працівників ОВС.

дослідження впливу практики у підрозділах ОВС на зміни структури «образу Я» курсантів;

дослідження внутрішньої та зовнішньої мотивації працівників ОВС у визначені етапів становлення, та взаємозв'язків внутрішньої та зовнішньої мотивації.

Достовірність результатів дослідження забезпечено реалізацією теоретичних положень у рішенні завдань емпіричного дослідження, застосуванням методів, адекватних завданням, предмету й об'єкту дослідження, репрезентативною вибіркою досліджуваних, використовуваними методами статистичної обробки отриманих даних.

Теоретичне значення роботи полягає в тому, що отримані результати і сформовані на їхній основі висновки розширюють наукові уявлення про структуру самосвідомості. Основні положення дисертаційного дослідження сприяють розвитку сучасної вітчизняної юридичної психології.

Практичне значення отриманих результатів визначається тим, що науково обґрунтовані знання про особливості самосвідомості працівників ОВС дозволяють психологічно грамотно підходити до цілеспрямованого формування професійної ідентичності працівників ОВС і вирішувати ряд інших проблем, пов'язаних із самосвідомістю людини. Впровадження в діяльність ОВС отриманих результатів дослідження дає можливість підняти на більш високий рівень компетентність працівників ОВС, їхню готовність виконувати свої функції, формувати моральні якості працівників ОВС.

Результати дослідження впроваджені в діяльність Центра практичної психології при ГУМВС України в Харківській області, а саме в процес професійного добору, супроводу і професійно-психологічної підготовки працівників міліції (акт впровадження від 15.04.2008 р.).

Матеріали дослідження впроваджені також у навчальний процес курсантів при проведенні занять з дисципліни «Юридична психологія», що викладається в ХНУВС (акт впровадження від 24.04.2008 р.) та в навчальний процес Центру післядипломної освіти ХНУВС в курс «Професійно-психологічна підготовка» (акт впровадження від 11.04.2008р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертантом особисто здійснено теоретичний аналіз наукової літератури з проблеми, що вивчається, розроблено методичний комплекс і проведено емпіричне дослідження, математичну обробку матеріалів, написано текст дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення й отримані під час проведення дослідження результати пройшли апробацію на трьох міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях: «Ділові жінки і сім'я» (Харків, 2005 р.), «Впровадження гендерних підходів у діяльність органів внутрішніх справ України» (Євпаторія, 2005 р.), «Психолого-педагогічна складова підготовки працівників МВС» (Харків, 2008 р.).

Публікації. Основні результати дослідження відображено у шести публікаціях, три з яких опубліковані у фахових наукових виданнях із психологічних наук, затверджених ВАК України.

Структура й обсяг дисертації зумовлені метою і завданнями дослідження, логікою його складових частин і відповідають цільовій спрямованості. Дисертація складається з вступу, чотирьох глав, висновків, списку використаних джерел, що налічує 250 найменувань (у тому числі 11 іноземних авторів), додатків та налічує 26 таблиць. Загальний обсяг дисертаційної роботи складає 275 сторінок друкованого тексту, з них основного тексту - 198 сторінок.

2. Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, що досліджується, сформульовано мету та завдання роботи, визначено об'єкт, предмет та методи дослідження, освітлено наукову новизну і практичну значимість отриманих результатів, приведено структуру дисертації.

В першому розділі «Проблема самосвідомості та структури «образу Я» і їх професіоналізації у сучасній психології» вказується, що дослідження проблеми самосвідомості має давню історію, однак дотепер немає єдності з питань її виникнення, структури, співвідношення зі свідомістю і з питання використовуваної термінології. Вітчизняні дослідники широко застосовують закордонні методики і відповідну їм методологію і термінологію. Разом з тим вивчення самосвідомості нерідко будується на основі положень «некласичної» психології О.М. Леонтьєва. Так, «образ Я» досліджується через виконувані їм функції. Структура «образу Я» може розглядатися як відображення етапів його розвитку. Традиційно у якості одиниць аналізу самосвідомості виступають знання про себе і самовідношення (В.В. Столін), але можливе використання у якості одиниць аналізу компонентів мотивації саморозвитку, ціннісних орієнтацій (В. С. Мухіна).

Широко використовуються формальні характеристики структури самосвідомості, як показники рівня його розвитку: диференційованість, когнітивна складність, ступінь виразності, несуперечності, стійкості, стабільності в часі (Соколова Є.Т., Розенберг М.).

Сучасні професіографічні дослідження (М.М. Абдуллаєва) вказують на самосвідомість як один з важливих критеріїв побудови ефективного професійного добору і підготовки в тому числі й у системі ОВС.

У якості критерію успішності професійного самовизначення можуть бути: розвинута самосвідомість, відсутність внутрішньоособистісного конфлікту і захисних механізмів самосвідомості (Катаєва Л.І., Полозова Т.А.), суб'єктність (Горбунова О.В., Філіпова Л.В.), чіткість самовідношення, позитивний «образ Я» (Фурман А.В., Гуменюк О.Є.).

На думку Іванової Т.А., центральними етапами формування професійної «Я-концепції» є: формування ідеальної моделі професіонала - стимулювання рефлексії для усвідомлення своїх можливостей - стимулювання мотивації для досягнення ідеальної моделі професіонала.

У сучасних професіографічних дослідженнях особливостей діяльності правоохоронних органів указується, що добір в ОВС повинний будуватися не тільки на урахуванні психофізіологічних особливостей претендентів, але і на урахуванні їх здатності до правоохоронної діяльності: соціально- і професійно-мотиваційних якостях, правосвідомості, морально-психологічній підготовленості.

В дослідженнях показано, що перспективна ідентифікація з професією пов'язана з мотивацією оволодіння діяльністю, ефективністю професійного навчання (Г.М. Большакова, П.В. Макаренко). Самосвідомість грає важливу роль у формуванні і реалізації моральної поведінки (Морєва М.І., Якобсон С.Г.). Вона перетинається і з такими центральними для юридичної психології явищами як правосвідомість і правова соціалізація.

Таким чином, самосвідомість є тісно пов'язаною з реалізацією здатності до правоохоронної діяльності, що робить актуальним її дослідження в якості одного з критеріїв професійного добору працівників ОВС.

Крім того, самосвідомість відіграє важливу роль в адаптації першокурсників і молодих фахівців до нових умов навчального і професійного колективу. Вона є одним з компонентів формування готовності до професійної діяльності дільничних інспекторів міліції (Г.Є. Запорожцева). Самосвідомість пов'язана з формуванням професіоналізму (Оніщенко Н.В.), є показником професійних деформацій (Бочарова С.П., Землянська О.В.), значима у подоланні стресів, і ставленні до суїцидів (Шиліна А.А.), відіграє певну роль у підвищені якості стосунків правоохоронців з населенням і колегами тощо, це робить її урахування важливим при професійно-психологічній підготовці працівників ОВС.

У другому розділі «Структура і методи дослідження» описано організацію дослідження, обґрунтовано вибір методів. Дана характеристика груп досліджуваних. Здійснено первинну оцінку структури «образу Я» працівників ОВС за допомогою факторного аналізу. За його результатами була складена схема представлення (опису) і інтерпретації емпіричних даних.

Дослідження здійснювалося протягом 2002-2008 рр. і виконувалось відповідно до поставлених в дисертаційній роботі завдань.

При організації дослідження ми виходили з положення, що структура «образу Я» залежить від етапів його формування і від особливостей тієї професійної діяльності, яку буде здійснювати носій «образу Я». Таким чином, дослідження проводилося за двома напрямками:

дослідження особливостей «образу Я» на різних етапах професійного становлення (вибір професії - професійного навчання - професійної діяльності); додатково досліджувався вплив виробничої практики в практичних підрозділах на формування «образу Я» курсантів;

дослідження особливостей «образу Я» у представників різних професій ОВС.

Відповідно до наданих напрямків, були застосовані два різні підходи до формування груп дослідження. У цілому, дослідження будувалося як порівняльне, частково використовувався метод лонгитюдного дослідження.

При підборі методів збору емпіричних даних ми виходили з уявлень про структуру «образу Я», які склались у роботах вітчизняних психологів.

Для дослідження різних особливостей знання про себе і самовідношення на усвідомлюваному і неусвідомлюваному рівнях, що складає основний зміст «образу Я», використовувався комплекс взаємодоповнюючих методик: тест-опитувальник «Самовідношення» (Р.С. Пантилєєв, В.В. Столін), методика самозвіту «Хто Я» (М. Кун), семантичний метод «Особистісний диференціал», проективний метод «КТВ» (А.М. Еткінд, Є.Ф. Бажин).

Для дослідження інтегральної характеристики самосвідомості - локусу контролю, що зв'язує почуття відповідальності, готовність до активності і переживання «Я», використовувалася методика «Локус контролю» (Є.Г. Ксенофонтова).

Крім того, досліджувалися динамічні характеристики, що беруть участь у розвитку самосвідомості, як утім, і в розвитку особистості в цілому. Для їх дослідження використовувалися «Самоактуалізація особистості» (А. Маслоу) і «СЖО» (Д.О. Леонтьєва). При цьому ми виходили з положення, що сенс життя пов'язаний з ціннісною сферою і є відображенням зовнішньої мотивації розвитку «образу Я». Самоактуалізація пов'язана зі сферою потреб і, відповідно, з внутрішньою мотивацією розвитку «образу Я». Д.О. Леонтьєв указує, що цінності тягнуть розвиток особистості на себе, будучи при цьому зовнішньозаданими, а потреби штовхають його зсередини.

Крім даних, безпосередньо одержаних за шкалами зазначених методик, аналізувався цілий ряд кореляційних зв'язків між ними. Схема, за якою збирався й інтерпретувався емпіричний матеріал, була однаковою для обох напрямків дослідження. Різниця між зазначеними напрямками була в особливостях формування груп досліджуваних.

Дослідження першого напрямку проводилося методом поперечних зрізів. Для цього було сформовано наступні групи:

група - ліцеїсти ХНУВС, хлопчики 15-17 років, у кількості 52 особи. Для цієї групи характерне здійснення акта вибору професії, що пов'язана з правоохоронною діяльністю, і готовність виконувати визначені функції, а, отже, формувати в собі певні риси. Активність ліцеїстів практично не відрізняється від їх однолітків, що навчаються в інших спеціалізованих навчальних закладах.

група - курсанти 1-2 курсів ХНУВС, юнаки та дівчини, у кількості 39 осіб. Для цієї групи характерний не тільки вибір професії, пов'язаної з правоохоронною діяльністю, але й одержання статусу рядового міліції і виконання ряду відповідних функцій - чергування, патрулювання, участь в оточеннях і ін. При цьому навчальна діяльність мало відрізняється від будь-якого іншого ВНЗ і спрямована на засвоєння загальноосвітніх предметів, що є базою для вищої освіти.

група - курсанти 3-4 курсів ХНУВС, юнаки та дівчини, у кількості 36 осіб. Крім виконання загальних функцій працівника ОВС, для них характерне вивчення предметів за обраною спеціальністю і, відповідно, формування знань про те, що повинен уміти фахівець цього профілю.

група - курсанти 5 курсу ХНУВС, юнаки і дівчини, у кількості 31 особа. Для цієї групи характерне проходження практики в практичних підрозділах ОВС. Таким чином, сформований у них «образ Я» на основі теоретичних знань проходить випробування практикою, уточнюється і змінюється.

група - практичні працівники ОВС, чоловіки і жінки, у кількості 63 особи. Для них характерне виконання функціональних обов'язків працівника ОВС протягом тривалого часу, формування навичок, автоматизація деяких дій і, як наслідок, зниження усвідомленості деяких рис, наявність компенсаторних рис та ін.

Вивчення впливу виробничої практики на формування «образу Я» курсантів ХНУВС досліджувалося з елементами лонгитюдного методу. Спочатку дослідження проводилося серед курсантів 4 курсу безпосередньо перед практикою. Повторне дослідження проводилося через місяць після практики в практичних підрозділах на тих же випробуваних. Додатково встановлювався обсяг проходження практики. Виходячи з цих даних досліджувані розподілялися за групами:

Група 1 - курсанти, що проходили практику у повному обсязі, загалом 20 осіб:

до практики (група 1.1);

після практики (група 2.1);

Група 2 - курсанти, що проходили практику не у повному обсязі, загалом 10 осіб;

до практики (група 1.2);

після практики (група 2.2).

Дослідження другого напрямку було порівняльним, таким, що установлює своєрідність професійних груп.

Для його реалізації формувалися наступні три групи досліджуваних:

1 група - оперативні працівники, чоловіки і жінки, у кількості 21 особа;

2 група - дільничні інспектори, чоловіки в кількості 19 осіб;

3 група - інспектори по роботі з населенням та громадськими формуваннями, чоловіки і жінки, у кількості 23 особи.

Усього в дослідженні за обома напрямками брала участь 221 особа.

Попередня оцінка даних, що здійснювалася на цьому етапі за допомогою факторного аналізу, показала, що розроблена схема є виправданою, всі отримані результати розподілилися за трьома очікуваними факторами, що відображають структуру самосвідомості: 1) інтернальність, 2) знання і ставлення до себе і 3) мотиваційний фактор. Вже на цьому етапі були визначені особливості самосмвідомості, що знайшли своє підтвердження і в подальшому дослідженні. Так, перший фактор - інтернальність у професійних і міжособистісних стосунках - тісно пов'язаний з виконанням професійних функцій працівників ОВС; другий - склали шкали шкали «Самовідношення» - «Аутосимпатія», «Самоінтерес», «Очікування позитивного відношення інших», що відображають самоприйняття, емоційно-ціннісне відношення до себе. Третій фактор склали шкали «СЖО», витиснувши також вхідні в мотиваційний компонент шкали «Самоактуалізації особистості».

Ця структура (форма) є загальною для робітників ОВС, що знаходяться на різних етапах професійного становлення, наповнення її (зміст) є особливим, як для певного етапу, такі для окремих представників. Так, на різних етапах професійного становлення неоднакове сприйняття своєї компетентності («Самоповага») і неоднакові потреби, які опосередковують відношення до себе (шкали «Самоактуалізації особистості»). Ідея, що ціннісні орієнтації як структурні одиниці задають універсальну структуру була виказана Мухіной В.С., на опосередкованість самопізнання потребами вказувала Соколова Є.Т.

В третьому розділі «Особливості «образу Я» на різних етапах професійного навчання працівників ОВС» були проаналізовані зазначені три компоненти «образу Я» і зв'язки між ними в групах, що відповідають різним етапам професійного навчання. Найбільш яскраво розходження виявилися при дослідженні самовідношення і його зв'язків з внутрішньою і зовнішньою мотивацією. Показники «Самовідношення» на різних етапах професійного навчання надані в табл. 1.

Таблиця 1. Показники виразності «Самовідношення» в групах, що знаходяться на різних етапах професійного навчання (в умовних балах)

Показники «Само відношення»	1група	2група	3група	4група	5група
Глобальне почуття «за» або «проти» себе	75,83±20,78	85,12±18,99	88,29±13,91	86,39±14,39	88,18±15,27
Самоповага	70,28±24,65	71,23±26,93	77,71±22,94	69,23±24,56	84,53±19,17
Аутосимпатія	60,37±22,26	73,87±25,15	75,57±24,66	82,64±15,09	74,49±22,64
Очікування позитивного відношення	48,54±34,04	67,99±29,26	65,29±24,68	67,76±28,57	74,88±23,95
Самоінтерес	68,51±29,27	89,74±17,55	85,09±18,57	76,27±34,72	74,70±28,75

З даних, приведених у таблиці, видно, що в цілому з кожним наступним етапом професійного становлення, самовідношення у працівників ОВС стає більш позитивним. Це характерно для всіх шкал тесту-опитувальника і також підтверджується даними проективної методики «Колірного тесту відношення». Однак на різних етапах професійного становлення підсилюється актуалізація окремих шкал тест-опитувальника «Самовідношення», що свідчить про особливості функціонування «образу Я» на цих етапах.

Так, у 1 групі - ліцеїстів ХНУВС найнижчі показники за всіма шкалами. Вони значно відрізняються (p ? 0,05) від усіх інших груп за шкалою «Глобальне почуття «за» і «проти» власного Я» (t_1-2=2,22, t_1-3=3,37, t_1-4=2,51, t_1-5=3,42). Ця група має особливо низькі показники за шкалою «Очікування позитивного відношення» (48,54±34,04). Ця шкала є подвоєнням першої і підтверджує непевність ліцеїстів у собі, їх егоцентричність. За цим показником ліцеїсти ХНУВС значно відрізняються (p ? 0,05) від інших груп (t_1-2=2,92, t_1-3=2,67, t_1-4=2,49, t_1-5=4,51).

У першо-другокурсників ХНУВС (2 група) найбільш високі показники за такою шкалою тесту-опитувальника «Самовідношення» як «Самоінтерес» (89,74±17,55). За цим показником вони значно відрізняються від інших груп (t_1-2=4,30, t_2-5=3,02; p ? 0,05 для обох наведених значень). Також у цій групі показники шкали «Аутосимпатії» (73,87±25,15) трохи перевищують показники шкали «Самоповага» (71,23±26,93). Таке співвідношення шкал, на думку розроблювачів методики, говорить про актуалізацію компенсаторних механізмів. Вступ до ВНЗ і перші роки навчання пов'язані з напругою всіх ресурсів, загостренням інтересу до власних можливостей, формуванням рефлексивних механізмів самосвідомості.

Найбільш цікавої є третя група (3-4-курсники ХНУВС). У цій групі показники «Самовідношення» підвищені за всіма шкалами. Показники «Самоповаги» (77,71±22,94) наближаються до показників «Аутосимпатії» (75,57±24,66), що свідчить про ідеалізацію їх уявлень про себе.

У п'ятикурсників ХНУВС (4 група) найбільш високі показники за шкалою «Аутосимпатія» (82,64±15,09). За цим показником вони відрізняються від всіх інших груп (t_1-4=5,00, t_2-4=2,03, t_4-5=2,05; p ? 0,05 для всіх приведених значень). Підвищення за цією шкалою свідчить про актуалізацію компенсаторних механізмів, пов'язаних з освоєнням нової для них практичною діяльністю в органах внутрішніх справ.

У практичних працівників ОВС (5 група) високі показники за всіма шкалами «Самовідношення» і особливо за шкалою «Самоповага» (84,53±19,17). За цим показником вони значно відрізняються від інших груп (t_1-5=3,25, t_2-5=2,60, t_4-5=2,58; p ? 0,05 для всіх наведених значень). Таким чином, практичні працівники мають найбільш позитивне ставлення до себе, що ґрунтується на уявленні про власну компетентність.

За іншими методиками, використовуваними для дослідження «образу Я», були отримані такі результати.

За методикою «Особистісний диференціал» отримані високі показники практично за всіма шкалами у всіх досліджуваний. Найбільш акцентованою є шкала «Оцінка». Єдине розходження було встановлено за шкалою «Активність», за якою дані знижуються від ліцеїстів до практичних працівників. Розходження за цією шкалою досягають рівня значущості між практичними працівниками і ліцеїстами (t_1-5=2,01; p ? 0,05) та першо-другокурсниками (t_2-5=2,12; p ? 0,05). Методика «Особистісний диференціал» здійснює оцінку за окремими якостями, що, на думку К. В. Муравйової та Є. С. Шильштейна, пов'язано з оцінкою Я-ідеального.

У цілому, у працівників ОВС професійна ідентифікація пов'язана з формуванням ідеалістичного, ціннісного самовідношення, яке в психологічній літературі одержало назву «ефект фасаду».

Використання методики «Хто Я?» дозволило отримати більш цілісні уявлення про себе, на які накладає відбиток реально виконувані функції. Загальна тенденція цих уявлень така, що від ліцеїстів до практичних працівників ОВС падає кількість самоописів через «Загальну активність» і росте кількість самоописів через приналежність до груп («Приналежність до групи», «Приналежність до професійної групи», «Сімейні узи»).

Таким чином, при дослідженні «образу Я» працівників ОВС у процесі їх професійного становлення простежуються ті ж закономірності, що й у розвитку образів свідомості в цілому. А саме, розвиток «образу Я» йде від рухливості елементів (пошукової активності) до ригідності і визначеності.

Також установлено, що, незважаючи на зниження кількості самоописів через «Загальну активність», самоописи через «Професійну активність» від ліцеїстів до практичних працівників ОВС збільшуються. Крім того, у практичних працівників відбувається зближення як показників рангів (за «Колірним тестом відношення»), так і колірних рішень до понять «Я» і «Я працівник ОВС», що говорить про зближення їх загального і професійного «образу Я».

Дослідження сенсожиттєвої орієнтації на різних етапах професійного становлення показало, що у всіх досліджуваних групах отримані практично однакові середньо-високі результати.

Було також установлене, що зовнішня мотивація щільно пов'язана з розвитком «образу Я» працівників ОВС на всіх етапах професійного становлення. Результати взаємозв'язку шкали «Сенс життя» з основними шкалами тесту-опитувальника «Самовідношення» надані в табл. 2.

Таблиця 2. Показники взаємозв'язків шкали «Сенс життя» зі шкалами тесту-опитувальника «Самовідношення» у групах, що знаходяться на різних етапах професійного навчання

	1 група	2 група	3 група	4 група	5 група
Глобальне почуття «за» або «проти» себе	0,43**	0,48**	0,18	0,45*	0,46**
Самоповага	0,45**	0,71**	0,25	0,48*	0,44**
Аутосимпатія	0,34*	0,56**	0,37*	-0,05	0,33**
Очікування позитивного відношення	0,41**	0,39*	0,16	0,37	0,39**
Самоінтерес	0,17	0,43**	0,37*	0,43*	0,33**

Примітка: * p ? 0,05

**p ? 0,01

Як бачимо з таблиці, в першій групі шкала «Сенс життя» пов'язана з усіма шкалами «Самовідношення», крім «Самоінтересу» (r_s=0,17; p > 0,05), що поряд з іншими характеристиками цієї групи може інтерпретуватися як каузальність розвитку їх «образу Я», орієнтація і пристосування до зовнішніх обставин, реагування на тимчасові власні потреби. У другій й останній групах значущі зв'язки встановлені між шкалою «Сенс життя» і всіма наданими шкалами «Самовідношення». Однак додаткові дані про групи дозволяють по-різному інтерпретувати ці взаємозв'язки. Так, у 1-2-курсників зовнішня мотивація сприяє актуалізації всіх існуючих ресурсів для освоєння нової діяльності. У практичних працівників зв'язки з зовнішньою мотивацією є не стільки відображенням інтенсивності пристосувань до нових умов, скільки відображенням орієнтації на цінності суспільства, децентрації.

Високі показники за шкалами теста-опитувальника «Самовідношення», за шкалами «Сенсу життя» і слабкі зв'язки між ними показали, що в представників третьої групи (3-4-курсників) формується ідеалізоване уявлення про себе, відірване від конкретних умов зовнішнього світу й таке, що відображає орієнтацію працівників ОВС на інтеріоризований ідеал.

У п'ятикурсників зовнішня мотивація актуалізує реалізацію засвоєних знань і умінь, сприяє розвиткові компетентності. Показники шкали «Самоповага» значущо корелюють у цій групі з показниками «Сенсу життя» (r_s=0,48; p ? 0,05).

Таким чином, на сенсевому (смисловому) рівні можна виділити такі етапи розвитку: каузальний (ліцеїсти), рефлексивний (1-2 курс), інтеріоризація еталону (ідеалу) (3-4 курс), перевірка інтеріоризованого еталонного образу практикою (5 курс), децентрація «образу Я» (працівники ОВС, що підвищують свою кваліфікацію).

На відміну від зовнішньої, внутрішня мотивація розвитку «образу Я» на різних етапах професійного навчання має свою специфіку.

У цілому внутрішня мотивація розвитку «образу Я» підвищується від ліцеїстів до практичних працівників, при цьому це підвищення не рівномірне і має пік у 3-4-курсників.

Ці дані не суперечать тим, що отримали інші дослідники (С.В. Славнов). Так, дійсно, у студентів 3-4 курсів найбільш виражена мотивація власного розвитку при оволодінні професією, тобто внутрішня мотивація розвитку загального і професійного «образу Я», але у більш дорослого контингенту оволодіння професією перестає бути самоціллю, а є засобом для задоволення інших потреб людини. Тому, і в 3-4-курсників, і у практичних працівників можуть бути однаково високі показники розвитку внутрішньої мотивації, однак вони можуть мати різне наповнення.

Ще однією загальною тенденцією є те, що для всіх груп (крім ліцеїстів) характерно десакралізація людини як об'єкта пізнання і роботи. Так, у представників професії типу «людина-людина» трохи знижені бали за шкалою «Погляд на природу людини» і підвищені за шкалами - «Контактність», «Гнучкість у спілкуванні».

У цілому вплив внутрішньої мотивації на розвиток «образу Я» у працівників ОВС доповнюється впливом зовнішньої. Показники взаємозв'язку «Загальної самоактуалізації» зі шкалами «Самовідношення» представлені в табл. 3.

Таблиця 3. Показники взаємозв'язків «Загальної самоактуалізації» зі шкалами тест-опитувальника «Самовідношення» у групах, що знаходяться на різних етапах професійного навчання

	1 група	2 група	3 група	4 група	5 група
Глобальне почуття «за» або «проти» себе	0,26	0,26	0,06	0,45*	0,24
Самоповага	0,43**	0,41**	0,25	0,47*	0,25*
Аутосимпатія	-0,11	0,32*	0,33*	0,16	0,24
Очікування позитивного відношення	0,13	0,29	-0,10	0,25	0,29*
Самоінтерес	-0,06	0,11	-0,08	0,54**	0,04

Примітка: * p ? 0,05

**p ? 0,01

За аналогією з зовнішньою мотивацією ми можемо говорити про наступні етапи самоактуалізації: самоактуалізація самопрезентації (ліцеїсти), самоактуалізація усвідомленого пізнання (1-2курс), ядерна самоактуалізація (3-4 курс), самоактуалізація істинності (5курс), самоактуалізація «з-причетності» (працівники ОВС, що підвищують свою кваліфікацію).

Таким чином, на різних етапах професійного навчання «образ Я» є відображенням і регулятором рішення різних завдань:

ліцей - пошукова активність (пошук і вибір шляхів самореалізації);

1-2 курс - постановка проблеми (що є, чого не вистачає для оволодіння професією);

3-4 курс - інтеріоризація способу рішення проблеми, інтеріоризація абстрактного досвіду попередніх поколінь у вирішенні даної або подібної проблеми (пізнання якими рисами, знаннями й уміннями повинний володіти працівник ОВС в ідеалі);

5 курс - апробація засвоєного способу (реалізація на практиці засвоєних у теоретичному навчанні знань, умінь);

практичні працівники ОВС - підвищення своєї кваліфікації, самореалізація, досягнення поставлених цілей (досягнення цілей за допомогою професійних знань і умінь працівника ОВС).

Дослідження впливу виробничої практики на формування «образу Я» курсантів ОВС показало, що «ефект фасаду» - ідеалістично-ціннісне самовідношення зі зовнішньою мотивацією розвитку «образу Я» формується у працівників ОВС уже під час теоретичного навчання і досягає свого максимуму вже на 3-4 курсах. Крім того, ця частина дослідження дозволила ідентифікувати два регуляторних механізми «образу Я». Так, у курсантів, що готуються проходити практику у повному обсязі, формується готовність до нової діяльності, а в курсантів, що проходили практику не у повному обсязі, актуалізуються засоби підтримки позитивного самовідношення, очевидно, пов'язані з відчуттям провини (працівники ОВС орієнтовані на суспільство і тому вина є нормальною реакцією на порушення його вимог).

Готовність до освоєння нової діяльності виявляється в акцентуації шкал «Аутосимпатії» (вони містять компенсаторний потенціал), шкал «Самоінтересу» і «Очікування відношення інших» (шкали рефлексії і подвійної рефлексії), а також у їх зв'язку з зовнішньою (зі шкалою «Сенс життя») і внутрішньою (зі шкалою «Загальної самоактуалізації») мотивацією розвитку «образу Я». Внутрішня мотивація саморозвитку погоджується зі зовнішньою і формує внутрішню «допитливу» позицію - прагнення до самопізнання і пізнання зовнішнього світу.

Актуалізація засобів підтримки позитивного самовідношення проявляється в наступному: «Загальна самоактуалізація» виявилася позитивно пов'язаною зі шкалами «Самоповага» (r_s=0,69) та «Саморозуміння» (r_s=0,65), а зовнішня мотивація виявилася негативно пов'язаною зі «Самоінтересом» (r_s= -0,63).

В четвертому розділі «Професійні особливості «образу Я» у працівників ОВС» були досліджені особливості «образу Я» у представників різних професій ОВС.

Для практичних працівників характерне усвідомлення тих рис, що пов'язані з провідною діяльністю - професійним і особистісним самовизначенням і конкретно з функціями, що відповідають обраній професії. Це характерно і для усвідомлюваного і для неусвідомлюваного рівня «образу Я» практичних працівників.

У практичних працівників ОВС відзначається позитивне самовідношення і не схильність до самозвинувачень. Їх «ефект фасаду» не тільки відображує ідентифікацію з цінностями суспільства, що відповідає правоохоронній діяльності, але наявність захисних механізмів.

Для оперуповноважених характерне зближення їх загального «образу Я» із професійним «образом Я». Це зближення підтримує такий механізм захисту самосвідомості, як «диференційований вплив». Вони здійснюють диференціацію впливу на їх «образ Я», виходячи з джерела цього впливу, - інтеріоризують вплив власної (професійної) групи і протидіють впливу чужої (населення, учасники карного процесу) групи. Оперуповноважені не очікують позитивного ставлення до себе, при цьому самі не вказують на цінність інших людей і оцінюють навколишніх як джерело інформації (реалізація власних «Комунікативних умінь»). Таке ставлення не сприяє формуванню інтимних тривалих відносин (рідкість використання для самоопису теми «Сімейних відносин»). Оперуповноважені більш схильні описувати себе через відповідність нормативному регулюванню, ніж через особистісні вчинки (рідкісна тема «Волі» як свободи вибору). В оперуповноважених більш висока, ніж в інших груп, екстернальність, тісно пов'язана з «образом Я». У них особливості і взаємозв'язок «образу Я» зі зовнішньою мотивацією формують готовність до нової діяльності (актуалізація шкали «Аутосимпатії», позитивна кореляція «Сенсу життя» з «Аутосимпатією» (r_s=0,44), «Самоінтересом» (r_s=0,44) і «Очікуванням відношення інших») (r_s=0,52). Внутрішня мотивація погоджується зі зовнішньою, але вона має меншу кількість значущіх взаємозв'язків з «образом Я». Таким чином, використовуваний оперуповноваженими захисний механізм самосвідомості («диференціації впливу») формується на основі зовнішньої та внутрішньої мотивацій розвитку «образу Я», з приорететом першої.

У дільничних інспекторів частіше, ніж в інших працівників правоохоронних органів, при описі використовуються категорії «Розум», «Здоров'я» і «Матеріальні блага» і рідше «Професійна активність» (хоча вони виконують 86 функціональних обов'язків і 276 видів робіт). Вони прагнуть досягати своїх цілей соціально схвалюваними, неагресивними шляхами (часта асоціація «Я» і «Я працівник ОВС» з синім та зеленим кольорами). У дільничних інспекторів внутрішня і зовнішня мотивації розвитку «образу Я» діють погоджено і формують ідеалізований «образ Я», відірваний від дійсності, що може свідчити про їхню професійну деформацію. Так, у дільничних інспекторів «Загальна самоактуалізація» позитивно корелює з «Очікуванням відношення інших» (r_s=0,53), з «Оцінкою» (r_s=0,46) і «Самопослідовністю» (r_s=0,48) і негативно корелює з «Самозвинуваченням» (r_s= -0,47), тобто актуалізує саме оцінні компоненти, формує самовпевненість, почуття «непогрішності». У дільничних інспекторів «Сенс життя» корелює з усіма шкалами «Особистісного диференціала» (згідно з поглядами К.В. Муравйової і Є.С. Шильштейна, оцінка по окремих якостях більше розкриває ідеальне Я, ніж реальне) і «Самовпевненістю» (r_s=0,45), тобто зовнішня мотивація також бере участь у формуванні «ідеалізованого Я», яке є не пов'язаним зі зовнішньою реальністю. У підтримці такої самосвідомості повинен брати участь такий захисний механізм, як «тактика знецінювання». Суть механізму полягає в тому, що людина робить предметом свого самосприйняття не тільки власні особистісні риси, але і саму оцінку цих рис. Наведені дані показують, що оцінні компоненти в цієї групи активізовані і зовнішньою і внутрішньою мотивацією. Риси, що не розвиті або не відповідають ідеальному уявленню про себе, штучно знецінюються (за принципом «Зелений виноград»), а наявні риси навпаки оцінюються як дуже важливі. В цій групі, на відміну від інших, за результатами «Колірного тесту відношення» «Я працівник ОВС» одержало менш високі ранги (3,24 ± 2,25), ніж «Я» (1,76 ± 1,03), це ще раз підтверджує схильність до знецінювання представниками цієї групи усього, що пов'язано з професією, свідчить про наявність у них професійного вигоряння.

В інспекторів по роботі з населенням та громадськими формуваннями - у представників нової професії в ОВС - також формується ідеалістично-ціннісне самовідношення, але вони більш критично ставляться до себе. Вони ідентифікуються з правоохоронними органами, однак їх «образ Я» не несе на собі специфіки діяльності цього підрозділу, він знаходиться в стадії становлення, пошуку себе в цій діяльності. Формування їх професійного «образу Я» пов'язане з особливостями загального «образу Я» і його зв'язків із зовнішньою та внутрішньою мотиваціями. Так, для представників цієї групи характерний більш частий опис себе через «Загальну, професійну активність», більш високий «Самоінтерес» і «Самозвинувачення», ніж в інших професійних групах - їх «образ Я» рухливий, він змінюється. В інспекторів по роботі з населенням та громадськими формуваннями виявлений позитивний взаємозв'язок «Сенсу життя» з «Самоповагою» (r_s=0,55), «Самовпевненістю» (r_s=0,64), «Силою» (r_s=0,63), «Активністю» (r_s=0,57), що свідчить про активізацію їх знань, умінь, волі. Їх «Загальна самоактуалізація» пов'язана з «Силою» (r_s=0,47), що може трактуватися і як актуалізація волі, і як пошук стабільності. Відзначимо також, що в інспекторів по роботі з населенням та громадськими формуваннями більш виражена, ніж в інших групах, схильність до самоопису через «Вік», «Емоційність», що характерно для жінок (дійсно в цій професії системи ОВС багато жінок), і менш виражена схильність до самоопису на основі «Приналежності до професійної групи». Можна припустити, що в нових професіях, коли ще не до кінця сформований алгоритм виконання професійних функцій, гендерна ідентифікація може виявлятися більш сильно, ніж професійна.

Запропоновано рекомендації з оптимізації процесу професійної ідентифікації з урахуванням особливостей самосвідомості на різних етапах професійного становлення. Так, на першому етапі необхідно надавати достатню інформацію для усвідомленого вибору професії; на другому формувати загальний еталонний «образ Я» професіонала, надаючи основи теоретичних знань з професії; на третьому етапі диференціювати еталонний «образ Я» професіонала, надаючи спеціальні знання з професії; на четвертому перевіряти еталонний «образ Я» практикою, коректуючи знання та вміння у відповідності до професійної діяльності.

Одним з основних методів корекції самосприйняття повинен стати тренінг особистісного зросту і соціально-психологічний тренінг. Показано, що зовнішня мотивація і заснований на ній пошук сенсу життя, свого місця у світі мають великий компенсаторний потенціал. Стимулювання процесу професійної ідентифікації повинне здійснюватися з урахуванням внутрішньої і зовнішньої мотивації розвитку «образу Я». Як фактори, що підвищують зовнішню мотивацію, можуть бути названі позитивні відгуки у ЗМІ про діяльності працівників ОВС, наявність професійної історії, корпоративної культури, сумлінна конкуренція, подяки та інші показники «користі» правоохоронної діяльності для суспільства. Як фактори, що підвищують внутрішню мотивацію, - забезпечення потреби в безпеці, гідний рівень матеріального утримання під час роботи і на пенсії, соціальне і медичне страхування, преміювання, пільги.

Висновки

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нові дані емпіричного дослідження особливостей самосвідомості працівників ОВС. Узагальнення результатів дисертаційного дослідження дозволило зробити наступні висновки:

1. В сучасних психологічних дослідженнях конкретизується обумовленість рівня професійної самореалізації і ефективності професійної діяльності рівнем розвитку професійної самосвідомості. Проблема розвитку професійної самосвідомості є провідною при підготовці працівників ОВС в контексті гуманізації їх діяльності.

Дослідження самосвідомості є неповними в питаннях впливу мотивації на розвиток самосвідомості та динаміки самосвідомості на різних етапах професійного становлення.

Самосвідомість є складним психологічним явищем, яке потребує системного підходу при вивченні. Цей підхід дозволяє враховувати вплив функцій, що виконують працівники ОВС, та професійного середовища на структуру самосвідомості та її розвиток, з одного боку, та регулюючий вплив самосвідомості на професійну діяльність, з іншого боку. Сучасні дослідження аналізу самосвідомості працівників ОВС є фрагментарними оскільки розглядають тільки окремі аспекти самосвідомості, які пов'язані з розв'язанням конкретних психологічних проблем працівників ОВС (суїцид, професійна деформація тощо).

2. Факторний аналіз дозволяє виявити структуру «образу Я» працівників ОВС, яка містить традиційні компоненти: самовідношення, локус контролю і мотиваційний компонент, - але має деякі особливості. Так, для структури самосвідомості працівників ОВС характерно: 1) наявність безумовного позитивного прийняття Я и орієнтація в самовідношенні на цінності; 2) пріоритет цінностей над потребами як рушійної сили розвитку самосвідомості; 3) інтернальний контроль в сфері професійних і міжособистісних відносин (спілкування є важливою функцією працівника ОВС).

...