Соціально-психологічні особливості особистості підлітків та молоді, схильних до протиправної поведінки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство внутрішніх справ України

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

УДК 159.9:343.915

Соціально-психологічні особливості особистості підлітків та молоді, схильних до протиправної поведінки

Спеціальність: 19.00.06 - юридична психологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Сущенко Наталя Олександрівна

Харків 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Слов'янскому державному педагогічному університеті, Міністерство освіти і науки України.

Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор Тімченко Олександр Володимирович, Університет цивільного захисту України, начальник науково-дослідної лабораторії екстремальної та кризової психології;

кандидат психологічних наук, доцент Віденєєв Ігор Олександрович, Харківський національний університет внутрішніх справ, кафедра прикладної психології, доцент

Захист відбудеться „01”грудня 2007 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.700.04 в Харківському національному університеті внутрішніх справ за адресою: 61080, Харків-80, проспект 50-річчя СРСР, 27.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Харківського національного університету внутрішніх справ за адресою: 61080, Харків-80, проспект 50-річчя СРСР, 27.

Автореферат розісланий 31.10.2007 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради П.В. Макаренко

АНОТАЦІЇ

Сущенко Н.О. Соціально-психологічні особливості особистості підлітків та молоді, схильних до протиправної поведінки. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.06. - юридична психологія. Харківський національний університет внутрішніх справ МВС України. Харків, 2007.

Робота присвячена проблемі виявлення соціально-психологічних чинників, які впливають на прояв підлітками та молодими людьми протиправної поведінки, а також обґрунтуванню шляхів діагностики, корекції і профілактики цього явища.

Отримані результати свідчать про те, що протиправна поведінка проявляється в результаті дії двох груп факторів: соціальних і психологічних. Виявлені вікові та гендерні особливості прояву вивченого феномена. Встановлено ставлення до законів, до громадян, які їх порушують, та необхідність в освоєнні основ правознавства молодими людьми. Досліджено особливості особистості осіб, схильних до протиправної поведінки. Виявлено кількісні відмінності в ступені прояву негативних особистісних якостей, враховування яких в разі при діагностики дає можливість виявити осіб з потенційною схильністю до протиправних дій. Саме з таких осіб була сформована група ризику, з якою проводився соціально-психологічний тренінг. Аналіз його результатів свідчить про можливість психологічної корекції особистісних якостей осіб, схильних до протиправних дій. Зроблено висновок про ефективність використання соціально-психологічного тренінгу з метою корекції і профілактики протиправної поведінки.

Ключові слова: протиправна поведінка, підлітки та молодь, соціально-психологічний тренінг, психологічна корекція, профілактика.

правовий молодь протиправний

Сущенко Н.А. Социально-психологические особенности личности подростков и молодежи, склонных к противоправному поведению. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.06 - юридическая психология. Харьковский национальный университет внутренних дел. МВД Украины. Харьков, 2007.

Работа посвящена проблеме обоснования роли социально-психологических факторов, влияющих на проявление подростками и молодежью противоправного поведения, а также поиску путей и методов диагностики, коррекции и профилактики этого явления.

Оно проявляется в результате действия двух групп факторов: социальных и психологических.

Показано, что основными факторами, обуславливающими проявление молодыми людьми противоправного поведения, являются необдуманность ими своих действий и их юридических последствий, материальные сложности, пьянство, вредные привычки и незнание законов. Установлено также, что как отношение к законам, так и выполнение правовых требований игнорируется большим количеством молодых людей.

Изучены особенности проявления противоправного поведения лицами, различающимися по уровню образованности, возрасту и социальному положению. Установлены также гендерные отличия в степени проявления изучаемого явления.

Показано, что у несовершеннолетних, по сравнению с другими возрастными группами, доминирует негативное отношение к правовым нормам, низкая потребность в освоении основ законодательства. Часто они демонстративно игнорируют необходимость придерживаться юридических требований.

Диагностированы особенности проявления личностных качеств молодыми людьми в криминогенных и экстремальных ситуациях. Выявлены количественные критерии, которые, при условии использования рекомендованных в работе методов психологической диагностики, дадут возможность прийти к выводу о потенциальной способности личности к противоправному поведению. Именно из таких лиц была создана группа риска, которая приняла участие в социально-психологическом тренинге.

Проведенный тренинг вызвал значительное снижение степени проявления негативных качеств и состояний личности. Особенно изменились показатели эмоционально-волевой сферы.

Сделан вывод о возможности использования социально-психологического тренинга с целью повышения эффективности психологической коррекции лиц с потенциальной склонностью к противоправному поведению.

Ключевые слова: противоправное поведение, подростки и молодежь, социально-психологический тренинг, психологическая коррекция, профилактика.

Sushchenko N.O. Social psychological peculiarities of teenagers` and young people personalities, who are inclined to the lawless behavior. - Manuscript.

Dissertation for the reception of science degree of psychology candidate after the speciality 19.00.06. - Illegal psychology. Kharkiv National University of Inner Affaires. MIA of Ukraine. Kharkiv, 2007.

The work is devoted to the problem of demonstration of social psychological factors, which influence on the display of lawless behavior of teenagers and youth. The work is devoted to the basis of the ways of diagnostic, correction and prophylactic of this appearance.

The received results evident, that among teenagers and young people lawless behavior is very wide-spread. Lawless behavior appears as a result of activities of two groups: social and psychological.

Age specialties of display of phenomenon, which we are learning, are discovered. We established the attitude to the laws, to the citizens, who violate these laws and the necessity in learning the law by the young people. The specialties of persons, who are inclined to violate the laws, are examined.

Quantitative differences in the degree of display negative personal qualities, considering of which give the possibility to discover the persons with potential inclination to the lawless behavior are discovered. With such people the groups of risk were formed, with which we conduct social psychological training. The analysis of this training evidences about the possibility of psychological correction of personal qualities of the men, who are inclined to the lawless behavior.

We can make a conclusion about the efficacy of use the social psychological training for correction and prophylactic of the lawless behavior.

Key words: lawless behavior teenagers and young people, social psychological training, psychological correction, prophylactic.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Підвищення рівня злочинності в Україні в пострадянські часи пов'язано з соціально-політичною і економічною кризою, яка супроводжується деформацією життєвих цінностей, небажанням, особливо молодих людей, підкорятись моральним та юридичним вимогам суспільства. Асоціальні позиції підлітків і багатьох молодих людей обумовлені небаченням перспектив особистої самореалізації.

Зростання злочинності, особливо неповнолітніх, як вважають соціологи, обумовлено ланцюгом протиріч, а саме:

між цілями, до яких суспільство закликає підлітків, і тими реальними можливостями, які воно їм надає для їх досягнення;

між розширенням можливостей вибору в різних сферах життєдіяльності і звуженням легальних засобів реалізації цих можливостей;

між розширенням потреб у кваліфікованій, престижній і високооплачуваній праці і обмеженими можливостями їх задоволення;

між прагненням до багатства і почуттям неможливості його досягнення законними засобами;

між необхідністю посилення соціального і правового захисту неповнолітніх і обмеженими матеріальними можливостями суспільства (Г.І. Забрянський, 1997).

Безумовно, існує система чинників, що впливають на зростання злочинності. Так, юристи одним із них вважають зростання маси молоді, яка не бере участі у трудовому процесі, не виконує своїх суспільно необхідних функцій, не має чітко визначеного суспільного статусу (В.І. Шакун, 2004).

До криміногенних чинників відносять і високу захворюваність молоді, й ескалацію реклами агресії і насильства в засобах масової інформації (Ф. Райс, 2000; А.А. Реан (ред), 2003). В пошуку шляхів подолання злочинності та асоціальної поведінки молоді не останнє місце займають і психологічні дослідження.

Психологічним аспектам протиправної поведінки присвячена велика кількість наукових праць. Їх автори, зокрема В.Ф. Пірожков (1998), О.М. Павлік (2005), О.В. Мушинська (2005), О.А. Коломійцев (2005), Н.О. Пряхіна (2007), аналізують становлення особистості правопорушників, їх самоактуалізацію і гендерні особливості, мотивацію та особистісні установки правопорушників проти правових вимог суспільства. Питаннями профілактики і боротьби з підлітково-молодіжною злочинністю займалися довго, але тільки в наш час стає зрозумілим, що ця проблема має більш глибокі корені, ніж пропоновані в радянські часи кримінально-правові заходи і заборонно-репресивні методи батьківського та шкільного виховання. Українськими фахівцями С.І. Яковенком, Л.І. Морозом (2006) пропонується ціла низка заходів, направлених на запобігання злочинності неповнолітніх, і акцентується увага на необхідності корекції розвитку особистості неповнолітніх, схильних до протиправних дій. На рубежі століть в Україні різко змінились соціально-економічні умови, які значною мірою подіяли на потребово-мотиваційну та емоційно-вольову сфери молодих людей. Разом з тим змінились їхні установки, ставлення до соціальних і юридичних вимог, зацікавленість і бажання до громадсько-визнаної діяльності в суспільстві.

Враховуючи ці обставини, а також необхідність пошуку шляхів і методів вирішення проблеми підлітково-молодіжної злочинності, залишається очевидною актуальність її дослідження. Причому, незважаючи на велику кількість наукових розробок цієї проблеми психологами, багато питань, особливо стосовно способів профілактики протиправної поведінки, а також конкретних методів психологічної корекції цього явища, не було вирішено.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до Комплексної програми профілактики правопорушень на 2007-2009 рр., затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р. № 1767, та пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004-2009 рр. (наказ МВС України від 05.07.2004р. №755) Тема дисертаційного дослідження затверджена Вченою радою Слов'янського державного педагогічного університету (протокол №5 від 3 лютого 2005 року).

Об'єкт дослідження -- особистість підлітків та молоді, схильних до протиправної поведінки.

Предмет дослідження -- соціальні чинники та якості особистості, що детермінують протиправну поведінку підлітків та молоді, і шляхи її психологічної корекції.

Мета дослідження - визначити умови та особистісні особливості, які обумовлюють протиправну поведінку підлітків та молоді, і обґрунтувати методи психологічної корекції цього явища.

Завдання дослідження:

1. Здійснити теоретичний аналіз сучасних уявлень стосовно проблеми протиправної поведінки.

2. Визначити рівень правової компетентності підлітків та молоді, їх ставлення до закону, до виконання юридичних вимог і до осіб, які порушують закони.

3. Встановити вплив соціально-психологічних чинників на прояв протиправної поведінки підлітків та молодих людей.

4. Виявити особливості особистості підлітків та молоді, схильних до протиправної поведінки.

5. Обґрунтувати можливість психологічної корекції особистісних якостей осіб, схильних до протиправної поведінки.

Гіпотеза дослідження полягає в тому, що встановлення та врахування соціальних чинників і якостей особистості, які детермінують протиправну поведінку підлітків та молоді, може дати змогу ефективно впливати на міру їх прояву, а також здійснювати профілактичну і психокорекційну діяльність, спрямовану на протидію досліджуваного процесу.

Методи дослідження. Поставлені завдання виконано наступним комплексом методів:

- теоретичних: аналіз, систематизація, порівняння, узагальнення;

- емпіричних: спостереження, анкетування, контент-аналіз, тестування.

В роботі використовувались наступні методи дослідження: опитувальники

Д.П. Піскарьова (1999), використання яких дозволяло вивчити правову компетентність та потенційну готовність досліджуваних до протиправної поведінки; опитувальники

Р. Кеттелла (16 РF) та Фрейбургський особистісний тест (FРІ); потребово-мотиваційну сферу вивчали за допомогою опитувальників ступеня задоволеності основних потреб Д.Я. Райгородського; мотивацію до успіху та втечі від невдач досліджували за Т. Елерсом; соціально-психологічний тренінг здійснювався за Д.П. Піскарьовим (1999) з особистими модифікаціями Н.О. Сущенко (2005); в рамках тренінгу (до нього та після нього) за методикою Г. Айзенка виявляли рівень психічних станів досліджуваних осіб; оскільки, в поведінці особи вельми значимі такі динамічні характеристики, як екстраверсія-інтроверсія, нейротизм і психотизм, ці показники ми визначали, використовуючи адаптований варіант тесту PEN (Г. і С. Айзенк);

- математичних: методи статистичного аналізу (t-критерій Фішера - Стьюдента).

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що

вперше:

- обґрунтовано об'єктивний (кількісний) критерій оцінки впливу соціально-психологічних чинників та особливостей особистості на прояв протиправної поведінки, завдяки чому з'явилась можливість виявляти підлітків і молодих людей потенційно схильних до протиправної поведінки, тобто групи ризику;

- визначено індивідуально-психологічні якості, наявність і рівень прояву яких в криміногенних або екстремальних умовах обумовить демонстрацію суб'єктом протиправної поведінки;

- виявлено вікові та статеві особливості потреби молоді в освоєнні основ законодавства, у виконанні правових норм та ставлення до громадян, які порушують закони;

набули подальшого розвитку уявлення про можливості прояву поведінки молоді різних вікових і статевих груп залежно від ситуаційних факторів;

уточнено сучасні уявлення про взаємозв'язок соціальних та особистісних чинників, що обумовлюють протиправну поведінку підлітків та молоді.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони можуть дати змогу:

підвищити ефективність системи психодіагностики (із врахуванням соціальної і психологічної складових) прояву протиправної поведінки підлітками та молодими людьми;

удосконалити соціально-психологічний тренінг, що стосується профілактики і психологічної корекції протиправної поведінки, який може бути використаний у школах, коледжах і професійно-технічних училищах вчителями і психологами;

обґрунтувати шляхи оптимізації формування якостей особистості і поведінки молоді, потреби засвоєння правових норм і необхідність їх виконання можуть використовувати в навчально-виховній роботі викладачі середніх та вищих навчальних закладів;

отримати дані, що стосуються особливостей кількісних змін та рівнів прояву індивідуально-психологічних якостей осіб, схильних до протиправної поведінки, можна використовувати для викладання юридичної та правової психології, а також у подальших наукових розробках з проблеми ставлення молоді до правових норм і законів.

Основні положення дисертаційного дослідження впроваджені у вищих навчальних закладах: Харківській державній академії фізичної культури, Університеті цивільного захисту України та в Харківському національному університеті внутрішніх справ.

Апробація результатів дослідження. Отримані в дослідженні результати розглядалися на засіданнях кафедри прикладної психології Університету цивільного захисту України та на засіданнях кафедри загальної та прикладної психології в Харківській державній академії фізичної культури (2003 - 2007); у доповідях і повідомленнях на науково-практичній конференції „Виховна, соціальна та психологічна робота в Національному університеті внутрішніх справ: стан та перспективи” (Харків, 2003); на І міжвузівській науково-практичній конференції „Формування та розвиток особистості в умовах вищих навчальних закладів МНС України” (Харків, 2003); на міжнародній науково-практичній конференції „Психологія сучасності: теорія і практика” (Одеса, 2003); Materials of international scientifical-practical conference “The science: theory and practice”. July, 20th - August, 5th, 2005

Публікації. Основний зміст дисертаційної роботи викладено в 6 публікаціях, із них 4 - у фахових виданнях з психології, рекомендованих ВАК України.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, загальних висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи становить 173 сторінки машинописного тексту, містить 3 рисунки, 30 таблиць. Список використаних джерел складає 204 найменування, з них іноземних джерел - 20.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовується актуальність теми, визначається зв'язок роботи з науковими планами та проблемами, формулюється мета, завдання, об'єкт та предмет дослідження, його новизна та практичне значення.

Перший розділ „Аналіз соціально-психологічних проблем протиправної поведінки" містить аналіз соціально-психологічної природи деструктивних феноменів у нормативно-моральній свідомості та поведінці підлітків, а також психологічних механізмів та умов, що породжують протиправну поведінку. В результаті аналізу наукових досліджень та емпіричних матеріалів установлено, що розвиток протиправної поведінки підлітків обумовлений глибинними деформаціями особистісних функцій та структур, а також взаємовідносин особистості, яка формується, з соціумом.

На основі цього теоретичного аналізу визначено основні характеристики протиправної поведінки, до яких були віднесені:

характер та ступінь неприйняття підлітком правових норм;

мотиваційні установки, які обумовлюють це неприйняття;

деіндивідуалізоване сприйняття стереотипів протиправної поведінки;

недостатня сформованість учбової діяльності та педагогічна занедбаність;

порушення у сфері емоційно-комунікативних (міжособистісних) відносин;

ослаблення функції саморегуляції, рефлексії, образу-Я;

дезорієнтація в соціумі, яка обумовлена низьким рівнем соціалізації;

конфліктність у процесі педагогічного спілкування.

Актуальність проблеми протиправної поведінки молоді підтверджується підвищенням інтересу до неї дослідників. Так, тільки в 2006-2007 рр. в Україні було захищено дві дисертаційні роботи за цією тематикою. В першій аналізувались соціально-психологічні чинники, які впливають на формування протиправної поведінки студентської молоді (О.А. Коломійцев, 2006). У другій зроблено детальний аналіз проблеми самоактуалізації неповнолітніх, схильних до протиправної поведінки (Н.О. Пряхіна, 2007). Зокрема, Н.О. Пряхіна дійшла висновку, що «делінквентна поведінка випливає не з патологічності особистості, а зі специфічної соціальної ситуації розвитку та особливих умов самоактуалізації».

Однак, незважаючи на велику кількість досліджень проблеми протиправної поведінки підлітків та молоді, багато її аспектів залишаються нез'ясованими. До них слід віднести вікові та статеві особливості її прояву; не знайшло належного вирішення і питання взаємозв'язків соціальних і психологічних чинників у формуванні і мірі прояву протиправної поведінки; залишається багато нез'ясованих аспектів в обґрунтуванні методів діагностики (за відсутністю об'єктивних, кількісних критеріїв визначення межі між нормативною і протиправною поведінкою); не установлені і не сформульовані конкретні практичні рекомендації з питань психологічної корекції протиправної поведінки осіб, які відрізняються за рівнем освіти, соціальним становищем, віком, статтю. Врешті - решт і на сьогодні науково не обґрунтовано комплексний, міждисциплінарний підхід у вирішенні проблеми запобігання і профілактики протиправної поведінки і злочинності.

У другому розділі „Соціально-психологічні фактори, що детермінують протиправну поведінку підлітків та молоді" перш за все дається характеристика вибірки та інформація про методи дослідження. Ставлячи за мету дослідити різні прошарки молоді України, ми вивчали особистісні якості осіб від 14 до 24 років. Серед досліджених були особи, які навчаються в професійно-технічних училищах, коледжах, технікумах (14-18-літні). У групи 18-24-літніх увійшли студенти та особи, які працюють у приватних і державних установах міста Харкова та Сімферополя.

У вибірку засуджених увійшли особи обох статей, що відбувають покарання в Запорізькій та Харківській областях. Всі вони були розділені на 4 групи відповідно до статей Кримінального кодексу України, за якими їх було засуджено, а саме: 115, 121, 185 і 187. Це були злодії, хулігани, ґвалтівники та вбивці.

Переслідуючи мету виявити сформованість і ступінь прояву особистісних якостей у осіб, які за соціальними критеріями мали аналогічну поведінку, тобто з'ясувати, наскільки особистісні якості впливають на їхню поведінку, для дослідження ми відібрали 32 хлопчики та 30 дівчаток 14 - 18 років та 27 юнаків і 28 дівчат 18 - 24 років. Крім того, була досліджена група засуджених тих же вікових періодів, яка складалася з 52 осіб - по 26 чоловічої га жіночої статі.

Після дослідження вибірки з 648 осіб і встановлення кількісної різниці в ступені прояву негативних якостей особистості між групою засуджених та рештою досліджуваних була сформована група ризику. До неї увійшли підлітки, в яких кількісний прояв показників негативних особистісних якостей виходив за межі виявлених нами раніше відмінностей.

Мається на увазі встановлення кількісної різниці в ступені прояву особистісних якостей між підлітками з просоціальною поведінкою і засудженими за злочини, тобто з явною асоціальною поведінкою.

У дослідженні брали участь всього 787 осіб (таблиця 1).

Таблиця 1 Дані про осіб, які брали участь у дослідженні

Групи досліджуваних осіб	Віковий період	Стать	Кількість осіб
Неповнолітні	14-18 років	Чоловіча	50
		Жіноча	50
Школярі старших класів	14-18 років	Чоловіча	45
		Жіноча	45
Повнолітні	18-24 роки	Чоловіча	50
		Жіноча	50
Студенти	18-24 роки	Чоловіча	48
		Жіноча	48
Засуджені за карні злочини	18-24 роки	Чоловіча	34
		Жіноча	30
Неповнолітні Правопорушники	14-17 років	Чоловіча	62
		Жіноча	48
Учні технікумів і профтехучилищ (контрольна група)	14-17 років	Чоловіча	50
		Жіноча	48
Група ризику	14-17 років	Чоловіча	32
		Жіноча	30
	18-24 роки	Чоловіча	27
		Жіноча	28
Засуджені за карні злочини	14-17 років	Чоловіча	13
		Жіноча	13
	18-24 роки	Чоловіча	13
		Жіноча	13
Контрольна група (для осіб, які брали участь у СПТ)	14-17 років	Чоловіча	25
		Жіноча	25
	14-17 років	Чоловіча	24
		Жіноча	23

Саме з цих осіб була сформована експериментальна (n=50), а для порівняння контрольна (n=47) групи, з якими був проведений соціально-психологічний тренінг. У результаті проведеного дослідження установлено, що основними факторами, що визначають прояв протиправної поведінки молоді, є необдуманість громадянами своїх дій і їхніх наслідків. Серед осіб чоловічої статі так вважають 41,7%, а серед - жінок - 37,7%. Другим, за значимістю, названий такий фактор, як матеріальні труднощі, далі - пияцтво, незнання законів і шкідливі звички.

Потреба молоді в освоєнні основ законодавства висока: так, серед чоловіків за це висловилося 67,3%; серед жінок - 69,4%.

Потреби молоді в дотриманні правових норм зводяться до того, що 53,4% досліджених чоловіків мають низьку потребу в освоєнні законів; серед жінок ця кількість становить 48,9%. У той же час у більш ніж половини засуджених взагалі відсутня потреба в дотриманні законів: вони вважають, що без законів жити цілком можливо.

Ставлення молоді до українських законів зводиться до того, що більшість громадян звертаються до них тільки в критичних випадках. Більше чверті людей живуть лавіруючи на грані дозволеного, а біля п'ятої частини (26,6% жінок і 18,6% чоловіків) у повсякденному житті взагалі обходяться без законів.

Поведінка молоді може детермінуватись і ситуаційними факторами. Так, у ситуації переваги правослухняну поведінку демонструють більшість (до 70%) досліджених груп осіб, крім засуджених, причому серед них переважають особи жіночої статі - 74,6%.

У ситуації погрози більшість молодих людей прагнуть погасити конфлікт (крім засуджених). У той же час більше третини з них можуть вступати в бійку, а близько 2% можуть застосувати холодну зброю.

Переважаюча кількість молодих людей бажають проводити час на дискотеках: максимальна кількість серед неповнолітніх у хлопців - 59,1%, у дівчат - 64,3%, а так само в барах, ресторанах і нічних клубах. Найбільша кількість - серед студентів: 21,3% юнаків і 23,6% дівчат. У цієї категорії досліджених максимальна кількість позитивного ставлення до спиртних напоїв і до наркотиків: 15,6% - серед юнаків і 12,4% - серед дівчат.

Досить істотна кількість молодих людей, які прагнуть не до спортивних занять, а до зазначених вище розваг, можуть також розглядатися як особи, на поведінку яких негативно впливають ситуативні фактори в цих закладах, і тому вони потенційно можуть опинитися в умовах, де виявлять протиправну поведінку.

Третій розділ „Особистісні якості молоді й можливість їхньої корекції за допомогою соціально-психологічного тренінгу. Емпіричним шляхом установлено, що молодь у віковому періоді від 14 до 24 років характеризується можливістю прояву негативних якостей особистості, які в складних, криміногенних ситуаціях можуть послужити джерелом неприйнятних у суспільстві дій і, в цілому, протиправною поведінкою.

До негативних якостей особистості можна віднести такі як дратівливість, імпульсивність, конфліктність, самовпевненість, розв'язність, ризикованість, азартність, деперсивність, грубість, тривожність та інші.

Найбільш твердим, холодним, байдужим і скептичним ставленням до оточуючих характеризуються особи, які належать до групи віком від 14 до 18 років. У них негативні якості особистості й висока безвідповідальність за свої дії часто виявляються більшою мірою, ніж у осіб віком 18-24 років. Підлітки імпульсивні, напористі, погано володіють собою у фрустрованих обставинах, жадають „гострих" відчуттів і характеризуються емоційною незрілістю.

В особливо яскравій формі негативні якості особистості проявляються в групі засуджених. У них відсутній аналіз ситуативних факторів, вони нездатні контролювати свої емоції й дії, вони емоційно незрілі, досить часто агресивні й прагнуть завжди домінувати. Для них властиві неприборканість дій, самовпевненість і твердість стосовно оточуючих й майже повне ігнорування зауваженнями із приводу їхньої розв'язної поведінки.

Встановлено також, що ступінь прояву негативних особистісних якостей молодими людьми є одним з основних факторів у демонстрації ними протиправної поведінки. Особи з високим ступенем прояву негативних особистісних якостей у складній криміногенній обстановці, не здатні здійснити аналіз ситуації, проявляють жорстокість і агресивність стосовно оточуючих, не в змозі передбачити результати своїх вчинків і, тим більше, пам'ятати, що за них їм доведеться нести відповідальність. У результаті такі молоді люди можуть скоювати протиправні дії або корисливо-насильницькі злочини.

Нами був запропонований соціально-психологічний тренінг, що був спрямований на когнітивну орієнтировку та зміни в емоційному ставленні до важливих правових понять. Тренінг опирався на розробки Д.П. Піскарьова (1999) та власні модифікації. Тренінгова 40-годинна програма включала в себе 3 блоки: блок самоусвідомлення власних стильових особливостей взаємовідносин в різних системах спілкування (в системі однолітків, в сім'ї та ін.); блок обов'язків та прав; блок корекції неадаптивної поведінки в конфлікті.

Для доведення можливості корекції якостей особистості шляхом використання тренінгу було виконано наступний етап дослідження.

Установлено що, після тренінгу суб'єкти з експериментальної групи були здатні до більш спокійного вираження своїх емоційних поривів, до контролю своїх дій і здатності передбачати їхні наслідки, до зменшення хвастощів, розв'язності, агресивності й, у свою чергу, до підвищення вимогливості до себе, до урахування бажань і думок навколишніх, до росту емпатійності та зниження бажання ризикувати (таблиця 2, 3).

Тренінг сприяв незначному ослабленню матеріальних потреб, потреб у безпеці й у самовираженні при одночасному прагненні до взаємодії з оточуючими й до соціальних потреб. Водночас найбільш суттєво тренінг подіяв на емоційно-вольову сферу.

Позитивно подіяв тренінг і на співвідношення екстраверсія-sнтроверсія, змістивши показники в бік інтровертності. після тренінгу знизились показники нейротизму і психотизму. Це свідчить про поліпшення у підлітків з групи ризику психічної стійкості, вони стали спроможними спокійно, відповідно до ситуації, вирішувати спірні, конфліктні питання.

Таблиця 2 Дані про зміну ступеня прояву особистісних якостей досліджуваних груп осіб після соціально-психологічного тренінгу (за методикою FPI, у балах)

Код шкали	Досліджувані групи осіб
	Контрольна група	Р*1,2	Експериментальна група	Р*3,4
	1	2		До тренінгу 3	Після тренінгу 4
F1	4,8+0,77	4,6 + 0,75	-	5,9+1,02	5,0+0,88	-
F2	5,4+0,71	5,1 + 0,69	-	6,3+1,12	5,4+0,80	?0,01
F3	4,9+0,80	4,7 +0,77	-	5,6+0,91	5,0+0,88	?0,05
F4	6,0+0,78	6,2.. + 0,80	-	7,1+1,21	6,1+0,91	-
F5	6,6+0,71	6,8. +.0,73	-	5,4+0,87	6,0+0,76	?0,01
F6	5,5+0,68	5,7 +0,70	-	5,0+0,83	5,5+0,71	?0,05
F7	6,6+0,74	6,9 + 0,76	-	7,1+1,25	6,5+1,03	?0,05
F8	7,1+1,23	7,3 +1,25	-	6,6+1,08	7,2+1,34	?0,05
F9	7,5+1,30	7,6 + 1,31	-	6,6+1,08	7,2+1,34	?0,05
F10	6,0+1,44	6,3 + 1,47	-	4,9+0,79	5,6+1,02	?0,01
F11	6,0+1,06	6,1 + 1,07	-	7,3+2,08	6,1+1,13	?0,01
F12	6,2+1,07	6,4 + 1,09	-	5,5+1,12	5,9+1,11	-

*Значимість розбіжностей за t - критерієм Фішера - Стьюдента.

Таблиця 3 Дані про зміни нейропсихічної лабільності, екстраверсії й психотизму в осіб із групи ризику до й після тренінгу (у балах)

Психічні властивості	Досліджувані групи осіб
	Контрольна група	Експериментальна група	Р*
		До тренінгу	Після тренінгу
Екстраверсія-інтроверсія	13,2±1,17	18,6+1,06	14,5+1,08	?0,05
Невротизм	12,7±0,63	19,5+0,77	15,1+0,68	?0,01
Психотизм	9,3±0,86	16,6+1,22	11,3+1,03	?0,01
Щирість відповіді	4,1±0,25	4,6+0,30	4,0+0,42	?0,01

* Значимість розбіжностей за t - критерієм Фішера - Стьюдента.

У зв'язку з цим можна констатувати, що цілеспрямована корекція протиправної поведінки молоді цілком можлива за допомогою соціально-психологічного тренінгу, що використовувався в нашій роботі. Зазначений тренінг придатний і для профілактики протиправної поведінки молоді.

В останньому підрозділі третього розділу обґрунтовано необхідність сумісних зусиль різних фахівців у боротьбі з проявам протиправної поведінки підлітків та молодих людей. З цього приводу в комплексі взаємодії органів і установ наведено завдання превентивно-корекційної соціально-психологічної технології (рис. 1).

В боротьбі з проявом протиправної поведінки найкращі результати принесе комплексна взаємодія між органами та установами, фахівцями з різних спеціальностей в реалізації цих процесів на державному рівні.

Отримані теоретичні та емпіричні результати дослідження дозволяють сформулювати наступні висновки.

ВИСНОВКИ

В дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється в розкритті соціальних, вікових, гендерних та особистісних особливостей формування і прояву підлітками і молодими людьми протиправної поведінки; обґрунтовано превентивно-корекційні заходи і технології в боротьбі з протиправною поведінкою. Отримані експериментальні дані дозволяють зробити наступні висновки.

1. Вирішенню проблеми ставлення підлітків та молоді до правових вимог суспільства приділяється достатня увага фахівців та науковців. Показано, що в основі формування та прояву протиправної поведінки лежать фундаментальні протиріччя між потребами підлітків та молоді і можливостями держави їх задовольнити, які особливо загострюються в умовах соціально-економічної та політичної кризи.

Виявлена залежність демонстрації протиправної поведінки молоді від впливу криміногенних та соціальних чинників, засобів масової інформації та особливостей проведення дозвілля.

Водночас залишаються нез'ясованими питання особистісних, вікових та статевих особливостей прояву протиправної поведінки та розробка конкретної, бажано комплексної, системи її психологічної корекції і профілактики.

2. Встановлено, що протиправна поведінка досить широко розповсюджена у досліджених осіб віком від 14 до 24 років. Показано, що серед них біля третини мають такий кількісний ступінь прояву негативних особистісних якостей, який дозволяє вважати їх схильними до протиправної поведінки, потенційно можливими правопорушниками і віднести до групи ризику.

Протиправна поведінка проявляється в результаті дії двох груп факторів: соціальних і психологічних. До перших належать: ситуаційно-фрустраційні, криміногенні, стресогенні, екстремальні; конфліктні; умови життя -- матеріальні труднощі, відсутність житла; умови в сім'ї -- якість домашнього та шкільного виховання; місця проведення дозвілля -- бари, ресторани, «тусовки», дискотеки; референтне оточення -- субкультура.

До другої групи факторів належать: наявність в індивідуально-психологічному статусі особи негативних психічних якостей; висока ступінь їх прояву; низький рівень саморегуляції.

3. Установлено, що близько сорока відсотків жінок та чоловіків основними чинниками протиправної поведінки вважають необдуманість громадянами своїх дій і їх юридичних наслідків. Близько третини досліджених осіб до цих чинників відносять матеріальні труднощі. Серед них - молоді люді, упевнені в тому, що джерелом протиправної поведінки є шкідливі звички та слабке знання законів.

Останнє пояснюється низькою потребою більшої частини молоді в дотримуванні правових норм. А у п'ятої частини оптантів взагалі відсутня така потреба. При цьому від 40% до 60% досліджених дотримуються їх в критичних ситуаціях або повністю обходяться без них. Показано, що ставлення повнолітніх досліджених до громадян, які порушують закони, у 55,2% дівчат і 57,0% юнаків нейтральне, а майже п'ята частина підлітків взагалі ставиться до них позитивно, тобто вони підтримують порушників закону.

При цьому більшість чоловіків і жінок мають потребу в освоєнні основ законодавства. Більше всього до цього прагнуть студенти. Це викликано тим, що тільки третина молодих людей отримують інформацію про закони України в навчальних закладах, водночас четверта частина - із сумнівних джерел: від друзів, знайомих, перевесників, а до 10% молоді взагалі не отримує такої інформації.

4. Неповнолітні правопорушники характеризуються домінуванням негативного становлення до правових норм, низькою потребою в освоєнні основ законодавства, негативним ставленням до законослухняних громадян. Близько половини правопорушників демонстративно нехтують необхідністю дотримуватись юридичних вимог. Встановлено, що становлення до законів і необхідності їх виконання у засуджених визначається «специфікою» їх кримінальної діяльності. Так, в найменшій кількості дотримуються законів хулігани. Водночас серед них найбільша кількість суб'єктів, які негативно ставляться до законослухняних громадян.

До того же більше ніж у половини засуджених позитивне ставлення до злочинців. Максимальне воно серед більшості вбивць-хлопців. Одержані дані свідчать про перевагу негативного ставлення до законів і необхідності їх дотримування в середовищі неповнолітніх правопорушників, в порівнянні з засудженими зі старших вікових груп.

5. Показано вікові особливості прояву протиправної поведінки. Так, особи віком від 14 до 18 років характеризуються жорстким, бездумним ставленням до оточуючих, показово демонструють свої негативні якості особистості. Крім того, вони більшою мірою, ніж суб'єкти 18-24 років, проявляють імпульсивність, напористість, агресію; вони погано володіють собою в складних обставинах і безупинно прагнуть до «гострих» почуттів.

Гендерні відмінності в прояві протиправної поведінки зводяться до того, що особи жіночої статі більшою мірою, ніж чоловіки, проявляють бажання розв'язувати конфлікти мирним шляхом, вони більш емпатичні, прагнуть до спілкування.

В пошуку «гострих» почуттів жінки не відстають і дуже часто більш активні, ніж чоловіки. У жінок вище афективність, невротичність, емоційна нестійкість, депресивність; їм притаманні різкі зміни настрою, що може супроводжуватись істеричністю або агресивністю. Встановлено кількісні відмінності в ступені прояву особистісних якостей досліджених осіб. Користуючись рекомендованими методами і враховуючи кількісні відмінності в ступені прояву особистісних якостей, практичні психологи навчальних закладів мають змогу виявити осіб, схильних до протиправної поведінки, сформувати з них групу ризику і провести психокорекційну роботу у вигляді соціально-психологічного тренінгу або за допомогою інших методів.

6. Соціально-психологічний тренінг профілактики протиправної поведінки, проведений з неповнолітніми особами з групи ризику, викликав значне зниження ступеня прояву негативних станів та якостей особистості. Особливо суттєві зміни відбулись в емоційно-вольовій сфері досліджуваних: так, за шкалою С (методика Кеттелла) - на 1,4 бала (р ? 0,05); за шкалою Н - на 1,3 бала (р ? 0,01). Тобто проведений тренінг сприяв більш спокійному прояву ними своїх імпульсивних поривів, роздратування та різних видів агресії. Після тренінгу у досліджуваних осіб підвищився рівень організованості і самоконтролю: за методикою FPI за фактором - F на 1 бал (р ? 0,01), за фактором G - на 1,6 бала (р ? 0,01), це означає, що особи з групи ризику перейшли до усвідомленого контролю за своєю поведінкою і за необхідністю відповідати за свої вчинки.

Подіяв тренінг і на потребово-мотиваційну сферу неповнолітніх з групи ризику. У них з 12,4 бала до 13,0 балів (р ? 0,05) підвищилась мотивація до захисту і значно знизився (від 12,5 бала до 11,0 балів (р ? 0,05)) рівень готовності до ризику. Знизились на 1-1,5 бала (р ? 0,05) і показники імпульсивності, азартності та пошуку почуттів.

Позитивні зрушення викликав тренінг і в зменшенні ступеня прояву таких психологічних станів, як тривожність, фрустрація, агресивність і ригідність. Завдяки тренінгу в групі підлітків, схильних до протиправної поведінки, значно знизились (на 4-5 балів - р ? 0,01) такі психічні властивості як нейротизм і психотизм, а оцінка співвідношень екстраверсія-інтроверсія зменшилась, що трактується зсувом психічних властивостей особистості в бік інтроверсії.

Таким чином, можна констатувати, що одержані факти свідчать про можливість використання соціально-психологічного тренінгу з метою підвищення ефективності психологічної корекції осіб з потенційними схильностями до протиправної поведінки, а також як психотехнологію для здійснення профілактики досліджуваного процесу.

7. Ефективність вирішення проблеми боротьби з протиправною поведінкою підлітків та молоді залежить від комплексності і спрямованості зусиль різних органів, установ та міністерств на державному рівні. Зниження ступеня прояву протиправної поведінки і максимальне знешкодження цього процесу можливе в разі проведення в життя соціальної політики з обов'язковим вирішенням завдань превентивно-корекційної соціально-психологічної технології. Фахівці та науковці з психології можуть використати виявлені в даному дослідженні кількісні відмінності в ступені прояву особистісних якостей, які за умови користування рекомендованими методами психологічної діагностики нададуть можливість виявляти осіб, потенційно здатних до прояву протиправної поведінки, з подальшою її корекцією та проведенням профілактичних заходів.

Перспектива подальшої роботи зводиться до того, що в майбутньому проблема боротьби з проявом підлітками та молодими людьми протиправної поведінки повинна вирішуватись на державному рівні із залученням до цього процесу різних фахівців. З психологічних позицій її треба вирішувати широким втіленням в життя, школи, спеціалізовані навчальні заклади масової психодіагностики і проведенням профілактичних заходів. А з виявленими групами ризику необхідно здійснювати психокорекційну роботу.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Сущенко Н.А. Применение социально-психологического тренинга в профилактике противоправного поведения молодежи // Право і безпека. - 2005. - 4'4. - С. 201-204.

2. Сущенко Н.А. Социально-психологические факторы, детерминирующие противоправное поведение молодежи // Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. Серія «Психологія». - 2006. - № 740. - С. 233-237.

3. Сущенко Н. О. Вплив індивідуально-психологічних рис особистості на протиправну поведінку молоді // Право і безпека. - 2007. - 6'1. - С. 193-200.

4. Сущенко Н.О. Особистісні якості підлітків та молоді, що детермінують прояви ними протиправної поведінки // Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. Серія «Психологія». - 2007. - № 759. -С.252-257.

5. Сущенко Н. А. Перцептивные особенности лиц, находящихся в особых условиях, детерминирующих протиправное поведение // В зб. «Психологія діяльності в особливих умовах». - Х., 2006. - С.157-159.

6. Сущенко Н. А. Коррекция и профилактика противоправного поведения молодых людей // Материалы II международной научно-практической конференции «Современные научные достижения». - Днепропетровск, 2007. - С. 87-88.

Размещено на Allbest.ru

...