Продуктивна роль пам'яті у формуванні колористичної моделі об'єкта сприйняття

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

ПРОДУКТИВНА РОЛЬ ПАМ'ЯТІ У ФОРМУВАННІ КОЛОРИСТИЧНОЇ МОДЕЛІ ОБ'ЄКТА СПРИЙНЯТТЯ

Спеціальність: Загальна психологія, історія психології

Блинов Юрій Іванович

Харків, 2000 рік

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність проблеми. Організація і вдосконалення різних видів професійної діяльності багато в чому залежить від рівня сформованості когнітивних психічних процесів суб'єкта. До складних задач психології відносяться задачі діагностики та розвитку професійного колористичного сприйняття у майбутніх архітекторів, дизайнерів, художників-педагогів, поліграфістів та ін.

Проблемі сприйняття і особливостям його розвитку приділена велика увага в роботах видатних психологів - Б.Г. Ананьєва, Л.С. Виготського, О.В. Запорожця, В.П. Зінченка, О.М. Леонтьєва, Б.Ф. Ломова, С.Л. Рубінштейна, М.С. Шехтера. Значний внесок в розробку цієї проблеми внесли дослідження К.В. Бардіна, Л.М. Веккера, М.М. Волкова, С.В. Кравкова, П.А. Шеварева та ін. Кольоровий образ є важливішим компонентом зображувальної діяльності. При цьому пам'ять як система переробки інформації грає провідну роль в процесі його формування. Ці положення відображені в ряді робіт, в яких відмічається істотна роль пам'яті в організації діяльності, її сенсорних, інтелектуальних і моторних компонентів (C.П. Бочарова, В.П. Зінченко, Б.Ф. Ломов). Відмічено, що разом з когнітивними функціями пам'яті, які забезпечують запам'ятовування, перетворення, збереження і актуалізацію матеріалу, увагу дослідників привертають продуктивні функції пам'яті, які забезпечують саме побудову і регуляцію діяльності. Виходячи за межі традиційних когнітивно-функціональних досліджень, роботи C.П. Бочарової, Р.М. Грановської, В.П. Зінченка, Н.М. Корж, В.Я. Ляудіc та ін., що були проведені за системним підходом, розкривають різноманітні аспекти продуктивних функцій пам'яті, яка стала усвідомлюватися не тільки як службовий процес, що забезпечує збереження та відтворення інформації, але і як конструктивний процес, що забезпечує конструювання когнітивних образів. Результати досліджень, в яких були розкриті різні особливості продуктивних функцій немічних процесів, мають велике значення для розуміння місця і ролі пам'яті в структурі діяльності. Однак роль пам'яті в організації побудови колористичного перцептивного образу об'єкта і динамічного розвитку кольоросприйняття людини залишається не з'ясованою, що й обумовлює актуальність дослідження.

Об'єктом дослідження стала операційна структура дій, спрямованих на формування колірного перцептивного образу, і її взаємозв'язок з процесами пам'яті.

Предметом дослідження є продуктивні функції пам'яті у формуванні колористичного образу і розвитку кольоросприйняття в зображувальній діяльності. При цьому пам'ять розглядається нами як цілісна базова функціональна система діяльності, що складається з трьох специфічних взаємопов'язаних рівнів: довгочасної, короткочасної і сенсорної пам'яті. Формування перцептивного образу розглядається як система операцій, що включає немічні, сенсорні, інтелектуальні і моторні компоненти.

Мета дослідження - розкрити особливості реалізації продуктивних функцій пам'яті у формуванні колористичного образу і динамічного розвитку кольорового сприйняття в процесі зображувальної діяльності.

Гіпотеза дослідження полягає в тому, що в процесі формування колористичного образу продуктивні функції пам'яті забезпечують організацію структурних компонентів процесу і раціональне їх функціонування, а різні психологічні характеристики еталонів довгочасної пам'яті і властивості зорової сенсорної та оперативної пам'яті в процесі формування колористичного образу зумовлюють різні структурні і функціональні особливості цього образу. Завдання дослідження:

1. Дати оцінку стихійно набутому досвіду формування колористичного образу в зображувальній діяльності людини.

2. Визначити критерії оцінки хроматичного сприйняття людини на основі системи колористичних зображувальних засобів.

3. Визначити і дати психологічну характеристику рівнів сформованості кольорового сприйняття людини на основі аналізу колірних зображень.

4. Розкрити продуктивний характер функціонування пам'яті в процесах формування колористичного перцептивного образу різного рівня складності.

5. Виявити умови ефективності немічних процесів в актах кольорового сприйняття.

6. На основі проведених досліджень запропонувати практичні рекомендації для ефективного розвитку кольорового сприйняття в зображувальній діяльності.

Методологічну основу роботи склали принципи системного підходу до аналізу діяльності (П.К. Анохін, Н.А. Бернштейн, С.П. Бочарова, Б.Ф. Ломов, В.Я. Ляудіс).

Методи дослідження: теоретичний аналіз проблеми, констатуючі дослідження і формуючий природний експеримент, спостереження, вивчення та експертна оцінка результатів зображувальної діяльності, методи математичної статистики при обробці експериментальних даних.

Наукова новизна роботи:

1. В якості предмета спеціального дослідження і системного аналізу були обрані продуктивні функції пам'яті в процесі розвитку кольорового сприйняття людини.

2. Визначені основні характеристики цих функцій, їх зміст, форми і закономірності реалізації.

3. Пам'ять розглядається як один з основних функціонально-психологічних механізмів формування колористичного образу.

4. Виділені й охарактеризовані рівні сформованості колористичного сприйняття у людини.

5. Показані особливості процесу формування в пам'яті колористичних еталонів різних типів.

Теоретичне значення дослідження:

1. Розкрита активна роль пам'яті і особливості її продуктивного функціонування в формуванні колористичного образу.

2. Конкретизовані уявлення про функціональні механізми зорової пам'яті в процесі кольорового сприйняття і подальшого формування колористичного образу.

3. Визначені критерії оцінки рівня розвитку колористичного сприйняття людини.

4. Конкретизовано і розширено уявлення про зв'язок пам'яті з професійною зображувальною діяльністю.

Практичне значення дослідження:

1. На базі встановлених особливостей реалізації продуктивних функцій довгочасної і короткочасної пам'яті розроблені конкретні засоби раціональної організації дій та підвищення колірної інформативної насиченості, цілісності колірного перцептивного образу.

2. Запропоновані в роботі рекомендації мають значення для прикладних напрямків, де колір виступає основним носієм інформації, таких, як архітектура, дизайн, живопис, поліграфія тощо.

3. Розроблені практичні рекомендації розвитку кольорового сприйняття людини зображувальними засобами.

Особистий внесок здобувача полягає в обґрунтуванні теоретико-методологічних основ дослідження і його організації. Визначені основні характеристики та психологічні особливості процесу формування хроматичного образу, а також чинники, які впливають на його ефективність та особливості динаміки. Визначена роль еталонів пам'яті в раціоналізації процесу кольорового сприйняття.

Апробація роботи. Основні результати дисертації обговорювалися на науково-методичних конференціях:

- Харківського художньо-промислового інституту (Харків, 1996-98 рр.);

- Міжнародній конференції ICMB'96 - секція "Вища школа" (Дніпропетровськ, 1996 р.).

Розроблена методика була впроваджена в учбовий процес в ХДТУБА (акт впровадження додається).

За матеріалами дослідження опубліковано 12 наукових робіт, з них 5 в фахових виданнях.

Структура дисертації. Робота виконана на 158 сторінках і складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку літератури, який містить 185 найменувань, і додатків на 13 сторінках. У роботі наведені 12 таблиць і 9 рисунків. Загальний обсяг дисертації - 176 машинописних сторінок.

2. ЗМІСТ РОБОТИ

У “Вступі” обґрунтовано актуальність проблеми дослідження, дається загальна характеристика роботи, формулюються основні положення, що виносяться на захист.

У першому розділі "Зорове сприйняття як проблема психологічних досліджень" представлений історичний огляд і проводиться аналіз сучасних досліджень сприйняття та побудови перцептивного образу у взаємозв'язку з немічними процесами. З точки зору різноманітних теоретичних концепцій процес сприйняття трактувався по-різному. Сприйняття розглядалося як утворення гештальта (В. Келер, К. Кофка), як функція аналізатора (Є.М. Соколов), як процес і результат побудови образу (О.В. Запорожець), як різновид діяльності (О.М. Леонтьєв), як переробка інформації (Г. Ліндсей, Д. Норман), як рішення задач (Р. Грегорі, П.Я. Гальперін).

Базовою передумовою даної роботи стала концепція про діяльнісний характер психічних процесів (О.М. Леонтьєв, О.В. Запорожець), в межах якої розроблені уявлення про сприйняття як дію, що має свою складну операційну структуру (Л.О. Венгер, Р.М. Грановська, В.П. Зінченко, А.Г. Рузська). Запропонована "теорія перцептивних дій" (О.В. Запорожець) тісно пов'язана з уявленнями про сенсорно-немічні утворення - оперативні одиниці сприйняття, під якими розуміється зміст, виділений людиною при рішенні тієї або іншої задачі (В.П. Зінченко). Ґрунтуючись на отриманих експериментальних даних, О.В. Запорожець сформулював гіпотезу про засвоєння людиною системи "чуттєвих якостей" або системи сенсорних еталонів. Розвиток сприйняття визначається як послідовне накопичення в пам'яті одиниць і блоків сенсорних еталонів (Л.О. Венгер). В процесах сприйняття пам'ять виступила як сховище образів-уявлень. В той же час продуктивна роль пам'яті в організації цих процесів щодо хроматичного сприйняття не отримала достатнього освітлення.

Аналіз зарубіжних психологічних досліджень проблем сприйняття дозволяє відзначити, що воно трактується з точки зору внутрішньої організації рівневої будови і визнання ролі інтелекту в механізмі сприйняття та управління процесом перцептивного розвитку. Разом з тим вплив пам'яті на особливості цих процесів зводився здебільшого лише до забезпечення недостатньої сенсорної інформації за рахунок минулого досвіду (Ж. Піаже, Д. Бом, Дж. Брунер).

Системний підхід, що затвердився в сучасній психології (П.К. Анохін, Б.Ф. Ломов, В.П. Зінченко, В.Я. Ляудіс), висуває на передній план положення про продуктивні функції пам'яті в організації і регулюванні діяльності. Пам'ять при цьому розглядається як базова система, що забезпечує функціонування і взаємодію сенсорного, інтелектуального і моторного блоків діяльності (С.П. Бочарова). Показано, що сприйняття знаходиться у взаємозв'язку з іншими пізнавальними процесами (Б.Ф. Ломов). Був проведений системний аналіз еталонів довгочасної пам'яті як елементарних одиниць в процесі формування образу (Р.М. Грановська, В.П. Зінченко, Н.М. Корж, М.С. Шехтер). Пам'ять при цьому забезпечує породження самого процесу формування перцептивного образу (Д. Джонсон, У. Найсер, Д. Норман, Дж. Сперлінг, Б.М. Величковський).

Розглянуті дослідження вказують на те, що кожний акт кольорового сприйняття опосередковується роботою пам'яті.

Роботи С.П. Бочарової і Є.В. Заїки сприяли розумінню тієї ролі, яку пам'ять виконує в процесі формування зорового образу. У зв'язку з цим виникає необхідність розкрити закономірності пам'яті й шляхи реалізації її продуктивних функцій в процесі розвитку колористичного сприйняття в зображувальній діяльності людини.

У другому розділі “Експериментальне дослідження функціональної ролі зорової пам'яті в механізмах кольоросприйняття" описані методика і результати констатуючої частини дослідження. Формування колористичного образу розглядається як процес рішення колористичної зображувальної задачі. На першому етапі цих досліджень вивчався зміст стихійно сформованого колірного перцептивного досвіду випробовуваних - 111 учнів архітектурного ліцею, студентів-архітекторів I курсу ХДТУСА - 68 осіб. Методикою цього етапу досліджень передбачалося послідовне рішення ними трьох колористичних задач різної складності. Рішення цих задач передбачало вияв випробовуваними в зображенні запрограмованих експериментатором до сприйняття певних закономірностей кольору, таких, як світло і одночасний хроматичний контраст, крайовий контраст. Закономірна зміна якості колірного тону об'єкта в зображенні, яка обумовлена зміною якості освітлення, дозволила виявити уміння випробовуваного сприймати кольори предметів в залежності від колірної характеристики навколишнього середовища. Аналіз та традиційний метод оцінки робіт випробовуваних дозволив:

1. Встановити три рівні рішень колористичних задач. До I, найбільш високого рівня були віднесені 19,4 % рішень, в яких спостерігалася більшість запрограмованих до сприйняття хроматичних якостей. В основному це цілісна інтерпретація якісної зміни колірного тону. До II, середнього рівня було віднесено 45,4 % робіт, які демонстрували осмислену інтерпретацію колірного тону образу за світла і насиченістю. На III, низькому рівні (35,2 %) колірний зміст обмежувався спробою скопіювати локальний колір предмета. Ці роботи нагадували роботи молодших школярів з альбому "Розфарбуй сам".

2. Виділити основні засоби рішення колористичних задач, які є закономірностями кольору, що ґрунтуються на особливостях його сприйняття. Це власні і невласні якості кольору, хроматичні контрасти, різні варіанти колірних сполучень тощо (М.В. Біда, М.М. Волков, О.С. Зайцев). Згруповані за змістом засоби-еталони, які відображають якісні і кількісні характеристики колірного образу, виступили як критеріальні оцінки сформованості колірного перцептивного досвіду людини. Було виділено три групи критеріїв:

- А - адекватність кольору з світлом;

- В - колірна інформативна насиченість;

- C - цілісність образу.

Основною задачею другого етапу дослідження стало вивчення залежності продуктивного функціонування зорової пам'яті від її еталонного змісту в системі сприйняття-зображення.

Процес екстеріорізації образу вимагає обов'язкової наявності достатньо розвинутої структури немічних процесів, основу якої складають еталони пам'яті. Найбільша продуктивність немічних процесів в діяльності досягається при використанні еталонних схем і програм (Є.В. Заїка, Н.М. Корж, М.С. Шехтер), серед яких виділені інтегральні і фрагментарні програми дій, що являються системами інтеріорізованих операцій діяльності (С.П. Бочарова, В.П. Зінченко).

Для визначення еталонів пам'яті та їх якісних особливостей випробовуваним було запропоновано виконати два завдання. Перше завдання: зобразити кольором нескладний за формою натюрморт в контрастній колірній гамі. В другому завданні необхідно було зобразити натюрморт першого завдання за уявленням. Це завдання виконувалося через 24 години після завершення першого завдання. Час виконання кожного завдання фіксувався. В цих дослідженнях взяли участь 39 осіб - студенти I курсу архітектурного факультету, що брали участь в першій частині експерименту.

Всі роботи випробовуваних оцінювалися експертами - групою висококваліфікованих викладачів (не менш трьох) за 17 позиціями вказаних критеріїв за трибальною шкалою. Обробка отриманих результатів здійснювалася за допомогою непараметричних методів математичної статистики. Порівняння значень показників проводилося з використанням критерію Манна-Уїтні, взаємозв'язок показників визначався за методом Спірмена.

Рис. - Результати оцінок рішення 1 і 2 завдання за показниками А, В і С випробовуваними I, II і III рівнів кольорового сприйняття:

Примітки:

- A - адекватність світлових відношень;

- В - кольорова інформативна насиченість фрагментів;

- C - колористична цілісність зображення.

Аналіз робіт випробовуваних, проведений на основі розроблених критеріїв, дозволив підтвердити отримані дані і уточнити розподіл випробовуваних за рівнями в залежності від розвитку їх кольорового сприйняття (КС). Ці дані свідчать, що 23,07 % (р = 0,01) випробовуваних здатні організувати і відобразити в образі-зображенні колірну інформацію на I (найвищому) рівні. До II рівня було віднесено 35,9 % всіх випробовуваних, до III (нижчого) 41,03 % (р = 0,01). Стійкість рівня розподілу підтверджується наявністю достовірної величини рангової кореляції (Спірмен) між результатами виконання першого і другого завдання за всіма групами критеріїв (р = 0,01). На основі між рівнями порівняльного аналізу кількісних показників результатів першого завдання за критерієм В (рис.) виявлено, що наповнення образу хроматичною інформацією залежить не тільки від колірних еталонів сенсорного ряду, що забезпечують процес пізнавання, але й від еталонів більш високого порядку, що переводять процес хроматичного пізнавання в процес активного пошуку. Система сенсорних еталонів випробовуваних I рівня забезпечує процес пізнавання аж до дрібних колірних деталей. На II рівні процес хроматичного пізнавання зупиняється на рівні фрагментів. На III рівні процес пізнавання примітивний. Порівняльний між рівнями аналіз кількісних результатів першого і другого завдань показав, що ефективність функціонування еталонів пам'яті в сенсорних компонентах процесу КС залежить від типу еталона, його функціональних можливостей. В одних випадках це операційні фрагментарні схеми, в інших випадках це інтегральні схеми і програми. Порівняння показників успішності формування колірного образу в першому і другому завданнях, виконаних випробовуваними, віднесених до I рівня (рис.), і часу виконання кожного завдання (табл. 1) з аналогічними показниками випробовуваних II і III рівнів вказує на те, що діяльність випробовуваних I рівня організована краще. Їх пам'ять відтворює не тільки колірну покладену інформацію, що забезпечує процеси пізнавання, але й активізує схеми-еталони довгочасної пам'яті, що дозволяють видобувати колірну інформацію зони і інтегральні програми, які здатні більш раціонально синтезувати цю інформацію в цілісний КО. Відмінність за часом виконання завдань випробовуваними I, II та III рівнів КС не досягає статистичної значущості. Враховуючи низькі значення за показниками А, В і С і відносно великий час виконання першого (74 хв.) і другого (61 хв.) завдань, можна зробити висновок, що випробовувані III рівня основний час витрачають на пробні та орієнтовні дії. Недостатня кількість фрагментарних еталонів нормативного ряду не забезпечує інформативну насиченість образу-зображення, а неорганізованість операційних еталонів знижує ефективність виконання завдання і порушує адекватність світлових відносин та цілісність цього образу.

Таблиця 1. - Результати оцінок середньої суми значень показників А, В, С і часу виконання 1 і 2 завдання випробовуваними I, II і III рівнів кольорового сприйняття:

Загальне для випробовуваних всіх рівнів зниження значень показників А, В і С при виконанні другого завдання в порівнянні з першим говорить про те, що частина сприйманої раніше інформації стає недоступною для відтворення (рис.). Якісно і кількісно обмежені еталони пам'яті працюють в немічному процесі пізнавання тільки за наявністю натури. Це найбільш помітно в роботах III рівня, де процес формування образу здійснюється на основі фрагментарних еталонів і складається з великої кількості окремих операцій. При інтегральних програмах така корекція більш згорнена. Відповідно до цього можна визначити, що формування колірного образу на основі фрагментарних еталонів збільшує навантаження на короткочасну пам'ять і знижує динаміку компонентів.

Порівняння критерії оцінок робіт випробовуваних, віднесених до I рівня, відповідно з більш низькими оцінками робіт випробовуваних II та III рівнів у взаємозв'язку з часом виконання завдання (табл. 1) свідчать про те, що в процесі зображувальної діяльності останніх велика частина часу витрачається на по-фрагментарне копіювання кольорів натури, а не на організацію її в цілісний колористичний образ-зображення. Діяльність, в якій фрагментарні схеми організовані і підпорядковані інтегральній програмі, більш продуктивна.

Аналіз одержаних результатів цього етапу дослідження показує: 1. Дія механізму кольорового сприйняття зумовлена сформованою на даний момент системою різного типу еталонів пам'яті, що впливають на організацію сенсорних, інтелектуальних і моторних компонентів формування образу 2. Продуктивний характер функцій пам'яті визначає можливості актуалізації певних схем, програм формування колірного образу.

У третьому розділі "Формування раціональних форм зорової пам'яті як засобу розвитку кольоросприйняття" формулюються уявлення про продуктивні функції пам'яті, що направлені на реконструкцію і розкриття колірного змісту об'єкта сприйняття. Наведена методика формуючого експерименту, який здійснювався в три етапи і будувався на припущенні про існування відмінностей в продуктивному функціонуванні пам'яті у випадках методично традиційного і методично модернізованого навчання. В експерименті брали участь дві академічні групи II курсу архітектурного факультету ХДТУСА - експериментальна група (ЕГ) - 21 і контрольна група (КГ) - 22 особи. Випробовувані кожної групи вирішували декілька задач.

Поетапне засвоєння кожного рівня КС здійснювалося за рахунок раціоналізації функціонування структур короткочасної оперативної і сенсорної пам'яті на фоні функціонування структур довгочасної пам'яті. Така фонова раціоналізація функціонування структур довгочасної пам'яті забезпечувала:

- по-перше, направлену актуалізацію колірного зображувального досвіду, що вже є у випробовуваних;

- по-друге, актуалізацію сенсорних кольорових розрізнювальних операцій і формування немічних еталонів і схем колірної перцепції; по-третє, актуалізацію і формування інтелектуальних операцій узагальнення, підпорядковування в структурі зображувальної діяльності.

На першому етапі здійснювалося формування системи фрагментарних колірних еталонів пам'яті і кольорових розрізнювальних здібностей випробовуваних. В дослідженнях Р.М. Грановської і Є.В. Заїки показано, що коли у формування образу включаються інтелектуальні і моторні процеси, то основне навантаження припадає на короткочасну оперативну і сенсорну пам'ять. При цьому можна припустити, що з розвитком цих видів зорової пам'яті збільшується колірна інформативна насиченість образу та ефективність його побудови. Для підтвердження цього була розроблена система розвиваючих короткострокових вправ, в основу якої був покладений ефект послідовного колірного контрасту. Випробовуваним пропонувалося виконати модель послідовного колірного образу пред'явленого стимулу. Всього було 15 вправ зростаючої складності протягом семестру. Стимули, що пропонувалися до сприйняття, були систематизовані за видами колірних взаємодій, які одночасно виступають як зображувальні засоби і зміст еталонів пам'яті.

Ефективність сенсорно-немічного тренування виявлялася у випробовуваних під час виконання поточних академічних завдань, кожне друге завдання було контрольним. Завершальні результати першого етапу експерименту наведені в таблиці 2. Основою для порівняння результатів в ЕГ і КГ стали якісні і кількісні показники зображувальної діяльності, які оцінювалися за критеріями А, В і С. Порівняння успішності формування колористичного образу за цими показниками в КГ і ЕГ групах здійснювалося за критерієм Пірсона "Хі-квадрат" (²).

Порівняння динаміки показників А, В та С в кожній групі свідчить про те, що зміна їх значень у випробовуваних КГ відбувається, головним чином, від нижчого рівня до середнього (p = 0,05), в ЕГ- від нижчого через середній до вищого (p = 0,05). В ЕГ розширення бази фрагментарних еталонів і поліпшення чутливості до кольорового розрізнювання змістило центр тяжіння до фрагментарного сприйняття, про що свідчить відставання за показником С. В роботах випробовуваних КГ цілісність зумовлена бідністю хроматичного змісту. За даними, що наведені в таблиці 2, видно, що в результаті формуючих дій успішність рішення колористичних задач за показником В у ЕГ значно вище, ніж у КГ (p = 0,05). Кількість випробовуваних в ЕГ, які вийшли на I рівень, становило 57,14 %, на II рівень -33,3 %, в КГ це співвідношення значно гірше - 18,18 % та 45,46 % (p = 0,05). Цілеспрямований розвиток одного з показників (В) стимулює зростання й інших показників. Це говорить про системний зв'язок всіх показників.

Таким чином, за рахунок цілеспрямованих впливів сенсорна чутливість підвищується. Це призводить до підвищення кольорового розрізнювання та збільшення точності кольору та світла відношень фрагментів зображення. Формування блоку фрагментарних еталонів забезпечує значне підвищення інформативної насиченості колористичного образу-зображення.

Таблиця 2. - Рівневі розподілення випробовуваних за результатами виконання 4-го контрольного завдання першого етапу за показниками А, В і С:

Примітки:

1) p = 0,05 при ² > 5,9 та p = 0,01 при ² > 9,2.

2) Е - експериментальна група, К - контрольна група.

Другий етап перцептивного розвитку був спрямований на формування константних форм хроматичного сприйняття. Необхідність його проведення зумовлювалася домінуючим константним баченням кольору у випробовуваних та пов'язаним з цим обмеженням колористичного сприйняття (КС).

Константність - безпосереднє сприйняття, визволене від однозначного впливу минулого досвіду. Таке сприйняття характеризується спроможністю психіки індивіда протистояти звичним, ствердженим в довгочасній пам'яті уявленням про форму, колір предметів в залежності від відстані, умов освітлення тощо (М.М. Волков). Константність розглядається як стабілізуючий механізм всієї сенсорно-немічної системи, як деякий фільтр, що обмежує і організує кількість інформації, яку людина постійно одержує з навколишнього середовища (Ч. Педхем, Дж. Сондерс). У зв'язку з цим припускається, що продуктивна роль пам'яті полягає не тільки в формуванні еталонів, що фіксують результат взаємодії з навколишнім середовищем, але також в фіксації засобів, форм і схем подальшої переробки інформації, в формуванні припущень відносно очікуваних подій. В такому розумінні формування операційних програм діяльності як еталонів пам'яті спрямоване на перекодування вже наявних константних структур, тобто на продуктивну взаємодію короткочасної та довгочасної пам'яті.

Основу методики експериментальної перевірки цього припущення складало моделювання колористичного об'єкта, при освітленні якого наочно виявляється дія одночасного кольорового контрасту, наведеного у вигляді кольорових падаючих тіней від об'єкта, який додатково освітлений монохромним джерелом світла. Усього було виконано послідовно 8 вправ у складі 6 академічних завдань. Кожне друге завдання було контрольним. Результати виконання випробовуваними третього завершального завдання цього етапу наведені в табл. 3. Виявлено, що готовність зорової короткочасної пам'яті до перекодування хроматичної інформації у випробовуваних ЕГ значно вища, ніж у випробовуваних КГ. Про це свідчать більш високі значення ² за показником В (p = 0,01), та за показниками А і С (p = 0,05).

Особливо помітна різниця показників на користь ЕГ за I (52,3 %) і III (9,5 %) рівнями. В першому випадку співвідношення кількісних показників на 29-38 вище у випробовуваних ЕГ. В другому випадку різниця наближається до 30 також на користь цієї групи (табл. 3).

Внутрішня динаміка показників в обох групах свідчить про те, що у випробовуваних КГ короткочасна пам'ять не забезпечує організацію необхідних операцій, достатню для рішення колористичних задач даної складності. Це, в свою чергу, затримує становлення цілісних еталонів пам'яті.

Таблиця 3. - Рівневі розподілення випробовуваних за результатами виконання 3-го контрольного завдання другого етапу за показниками А, В і С:

Разом з цим, процес моделювання колористичної ситуації в залежності від якості освітлення створює умови щодо одночасного перебігу кількох дій, поширює базу цілісних еталонів, забезпечуючи завдяки цьому більш високу організацію інтелектуальних компонентів в формуванні константного колористичного образу у випробовуваних ЕГ.

Третій етап - завершальний - був спрямований на формування особливо важливого компоненту - цілісності кольорового сприйняття. Результати попередніх етапів формуючого експерименту показали, що формування колористичного образу на основі фрагментарних еталонів характеризується низьким ступенем їхньої організації в цілісний образ, появі помилок на рівні сприйняття як окремих ознак, так і загальних відношень.

Якщо формування цілісного колористичного сприйняття ґрунтується на продуктивному функціонуванні цілісних еталонів довгочасної пам'яті (М.С. Шехтер), то можна припустити, що змістом продуктивного функціонування еталонів є їх участь в побудові операційної структури діяльності, яка полягає в актуалізації певних схем і засобів формування колористичного образу і створенні загальної програми конкретних сенсорних, інтелектуальних і моторних операцій. Інтеграцію таких програм можна розглядати як основу майбутнього творчого засобу формування колористичного образу.

Смисл запропонованої нами програми полягає у засвоєнні випробовуваними засобів підпорядкування усіх кольорів натури домінуючому кольору. Така підпорядкованість є одним з визначених факторів досягнення колористичної єдності образу (В.І. Кравець). Випробовуваному пропонувалося використати прийом колірного камертона, який являє собою кольорову паперову рамку. Співвідношення площ самої рамки і отвору становило 1/32, а її колір був протилежним кольору вибраної домінанти натури. При наведенні такої рамки на об'єкт натури за рахунок ефекту одночасного контрасту "наведена" ілюзорна доза контрастного до камертона кольору здатна наочно посилити колірну єдність всіх об'єктів натури. З використанням камертона було виконано 8 завдань, з яких 4-е і 8-е завдання були контрольними.

Аналіз отриманих результатів свідчить про те, що засвоєння інтегральної програми дозволяє багатьом випробовуваним ЕГ здійснити високий рівень рішення колористичної задачі. Дані, що наведені в таблиці 4, говорять про активне освоєння випробовуваними ЕГ I та II рівнів кольорового сприйняття, а випробовувані КГ опановують переважно II рівень.

Разом з тим в деяких роботах ЕГ має місце спотворення світлотних відношень (показник А). Якщо в роботах випробовуваних КГ ці спотворення обумовлені високим контрастом кольорових фрагментів, що призводить до порушення цілісності образу, то в роботах випробовуваних ЕГ вони виникають за рахунок зближення світлоти фрагментів, що збільшує кольорову одноманітність образу. Надмірне зниження контрасту фрагментів при досягненні цілісності образу ми розглядали як деякий “перебір”, але в кращий бік. За результатами останнього контрольного завдання (табл. 4) значення ² за показником А збільшилося від 1,63 до 4,29 од. Це вказує на динамічність процесу освоєння інтегральної програми. Значущість відмінностей ЕГ і КГ підтверджує стійке зростання ² за показниками В та С - значення ² збільшилися на 1,0 і досягли відповідно 7,08 та 8,25 од.. Відмінності за показниками В і С (р=0,05 при ² > 5,9) указують на динамічність процесу формування колористичного образу.

Таблиця 4. - Рівневі розподілення випробовуваних за результатами виконання 2-го контрольного завдання третього етапу за показниками А, В і С:

Встановлено, що в засвоєнні інтегральної програми беруть участь цілісні еталони світла та колірного тону. Ці еталони визначають якісні (хроматичні) або кількісні (світла) характеристики образу. Домінування того або іншого еталону стає визначальним чинником в процесі формування хроматичного образу. Взаємозв'язок та функціонування цих еталонів здійснюється за рахунок еталонів довгочасної пам'яті - немічних програм.

Таким чином, можна зробити висновок, що продуктивний вплив еталонів довгочасної пам'яті на результат формування колористичного образу зумовлюється не тільки їх якісними і кількісними характеристиками, але й в значній мірі певною програмою їх функціонування в цьому процесі. Разом з цим сам процес спрямованого поступового розвитку колористичного сприйняття характеризується не тільки накопиченням і формуванням систем еталонів різних типів, але й вдосконаленням операційної структури програм немічних дій, в руслі яких відбувається формування збагаченого цілісного перцептивного образу.

ВИСНОВКИ

Колористичне сприйняття людини характеризується наявністю різних рівнів переробки візуальної хроматичної інформації, яка відбивається в колірній зображувальній моделі об'єкта сприйняття.

Психологічна характеристика рівня сформованості колористичного перцептивного образу визначається змістом і можливостями актуалізації в пам'яті немічних колористичних еталонів різного типу.

Еталони пам'яті являються фактором, що забезпечує виконання таких функцій: відбір релевантної хроматичної інформації, виборчу актуалізацію конкретних операцій, а також конструктивний взаємозв'язок структурних елементів формування колористичного образу.

Розвинуте кольорового сприйняття характеризується можливостями актуалізації в пам'яті інтегральних немічних програм. Немічні програми дій беруть участь в організації процесу колористичного сприйняття через актуалізацію необхідного складу сенсорних, інтелектуальних і моторних операцій діяльності та динаміки їх реалізації.

Розвиток колористичного сприйняття обумовлюється якісною зміною сприймаючих механізмів. Продуктивні функції пам'яті забезпечують удосконалення цих механізмів.

Продуктивні функції пам'яті складаються з активної організації та здійснення процесу формування колористичного перцептивного образу. Ця організація передбачає доцільну актуалізацію різних еталонів пам'яті.

Розроблена методика дозволяє діагностувати і цілеспрямовано формувати системи колірних еталонів пам'яті, що забезпечує високий рівень успішності колористичної зображувальної діяльності.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Блинов Ю.І. Організація інтелектуальних компонентів пам'яті в процесі формування колористичного образу. // Наукові записки Ніжинського державного педагогічного інституту ім. М.В. Гоголя. Серія психолого-педагогічні науки. - Ніжин. - 1997. - С. 143-147.

Блинов Ю.І. Кольоровий камертон в системі засобів розвитку цілісного колористичного сприйняття. // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка.: Педагогіка і психологія. - Тернопіль. - 1998. - Серія 3. - №5. - С. 175-178.

Блинов Ю.И. Колористическое моделирование последовательных образов как основа сенсорно-мнемической тренировки. // Вісник Харківського університету. - 1998. - № 419. - С. 25-32.

Блинов Ю.I. Номенклатура базисних компонентів хроматичного перцептивного образу. // Наукові записки Харківського військового університету. Соціальна філософія, педагогіка, психологія. - 1999. Випуск 2. - С. 129-136.

Блинов Ю.I. Рівні рішень колористичних образотворчих задач та індивідуальні особливості кольорового сприйняття. // Вісник Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди. - Серія психологія. - 1999. - Вип. 3. - №9. - С. 10-15.

Блинов Ю.И. Некоторые особенности колористического моделирования. // Cучасні проблеми архітектури та містобудування. Науково-технічна збірка. - КДТУБА. - Київ. - 1997. - Вип. 1. - С. 5-8.

Блинов Ю.И. Некоторые факторы развития цветовосприятия в структуре профессиональной подготовки архитектора-колориста. // Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених: Зб. наукових праць. Університет внутрішніх справ. - Харків: Основа, 1997. - Вип. 3 і 4. - С. 387 - 391. пам'ять сприйняття інтелектуальний

Блинов Ю.И. Некоторые предпосылки синтеза цвета и формы // Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті. Збірка наукових праць. Харківський художньо-промисловий інститут .- 1997. - Вип. 4. - С. 74-80.

Блинов Ю.І. Гармонійність палітри та колірний камертон. // Науково-методична конференція професорсько-викладацького складу та аспірантів інституту за підсумками науково-творчої роботи за 1995 рік. Тези доповідей. Харківський художньо-промисловий інститут. - 1996. - С. 8-9.

Блинов Ю.І. Сенсорна модель як фактор розвитку кольорового сприйняття. // Матеріали науково-методичної конференції професорсько-викладацького складу та аспірантів інституту за підсумками науково-творчої роботи за 1996 рік. Тези доповідей. Харківський художньо-промисловий інститут. - 1997. - С. 6-9.

Блинов Ю.И. Кравец В.И. Цветовой камертон в системе средств воспитания архитекторов-колористов. // Тезисы докладов ІV-й Международной научной конференции ISMB-96. Строительные материалы и строительные конструкции. Секция “Высшая школа”. - Днепропетровск. - 1996. - С. 17-18.

Кравец В.И., Блинов Ю.И. Методические указания по живописи. Харьковский инженерно-строительный институт. - Харьков, 1985. - 13 с.

Размещено на Allbest.ru