Психологічні особливості системи цінностей правопорушника

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство внутрішніх справ України

Національний університет внутрішніх справ

УДК 159.98:343.221(043.3)

19.00.06 - юридична психологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

Психологічні особливості системи цінностей правопорушника

Гарькавець Сергій Олексійович

Харків - 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному університеті внутрішніх справ, Міністерство внутрішніх справ України.

Науковий керівник: кандидат психологічних наук, професор Землянська Олена Володимирівна, Національний університет внутрішніх справ МВС України, старший науковий співробітник науково-дослідної лабораторії "Соціальна та психологічна робота в ОВС".

Офіційні опоненти:

- доктор психологічних наук, професор Яковенко Сергій Іванович, Київський інститут внутрішніх справ МВС України, начальник кафедри юридичної психології;

- доктор юридичних наук, професор Венедиктов Валентин Семенович, Інститут перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників ОВС, при Національному університеті внутрішніх справ МВС України, начальник.

Провідна установа Інститут соціальної та політичної психології Академії педагогічних наук України, м. Київ.

Захист відбудеться 15.09.2001 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.700.04 при Національному університеті внутрішніх справ за адресою: 61080, м. Харків, проспект 50-річчя СРСР, 27.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету внутрішніх справ за адресою: 61080, м. Харків, проспект 50-річчя СРСР, 27.

Автореферат розісланий 26.07.2001 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат психологічних наук, доцент Тімченко О.В.

Анотації

Гарькавець С.О. Психологічні особливості системи цінностей правопорушника. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.06 - юридична психологія. - Національний університет внутрішніх справ МВС України. - Харків, 2001.

Дисертація містить теоретичне та експериментальне дослідження системи цінностей неповнолітніх та дорослих правопорушників з визначенням особливостей її деформації та зв'язку з ранніми етапами формування деструктивного світогляду особистості. Результати роботи свідчать, що в системі цінностей делінквента домінують цінності конформістської спрямованості, а деформація полягає в тому, що в його ціннісно-смисловій сфері переважає емоційно-негативне забарвлення. Отриманий в дитинстві перший соціально-негативний досвід, який актуалізувався в деструктивних проявах особистості, став специфічним елементом її світогляду. Відсутність осмисленості життя й залежність від вузького оточення прирікають особистість правопорушника до дезадаптації та все більше відокремлюють її від просоціально-орієнтованого існування. В умовах соціальної ізоляції використання технік логотерапії сприяє реконструкції системи цінностей особистості, запобігає поглибленню дезадаптаційних тенденцій.

Ключові слова: особистість злочинця, система цінностей, світогляд, смисл життя, соціальна ізоляція, логотерапія.

Гарькавец С.А. Психологические особенности системы ценностей правонарушителя. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.06 - юридическая психология. - Национальный университет внутренних дел МВД Украины. - Харьков, 2001.

Диссертация содержит теоретическое и экспериментальное исследование системы ценностей несовершеннолетних и взрослых правонарушителей с определением особенностей ее деформации и связи с ранними этапами формирования деструктивного мировоззрения личности.

Результаты работы свидетельствуют о доминации в системе ценностей личности делинквента ценностей конформистской направленности. Деформация же состоит в том, что в ценностно-смысловой сфере личности превалирует эмоционально-отрицательная окраска и она недостаточно представлена ценностями отношения. При условии совершения насильственных преступлений это не давало возможности просоциально встретить и принять все то, что несла в себе та или иная жизненная ситуация. При этом полученный в раннем детстве первый социально-негативный опыт, актуализировавшись в деструктивных проявлениях личности, стал специфическим элементом ее миропонимания. Отсутствие осмысленности жизни и зависимость от узкозначимого окружения приводят личность правонарушителя к дезадаптации и дальнейшему обособлению от просоциально-ориентированного существования. Правонарушитель ввергается в состояние так называемого экзистенциального вакуума, при котором он не осознает смысла своей жизни, но, вместе с этим, начинает принимать всё происходящее с ним как неизбежное и фаталистическое.

В условиях социальной изоляции наблюдаются углубление дезадаптационных тенденций, консервация релевантности конформистских ценностей, поглощенность целей существования средствами, что ещё более затрудняет личности осмысление своей жизненной перспективы и приводит к ориентации исключительно на потребности сегодняшнего дня.

Применение приемов логотерапии в условиях социальной изоляции делает возможным реконструкцию системы ценностей личности, ослабление дезадаптационных тенденций, поскольку расширение её ценностных представлений достигается через осознание личностью смысла жизни и реализацию ею, прежде всего, ценностей отношения.

Ключевые слова: личность преступника, система ценностей, мировоззрение, смысл жизни, социальная изоляция, логотерапия.

Garckavets S. Delіnquents` system of values and its psychological peculіarіtіes. - Manuscrіpt.

Dіssertatіon for the degree of Ps. Candіdate on specіalіty 19.00.06 - lawyer psychology. - Unіversіty of the Mіnіstry of Іnternal Affaіrs of Ukraіne - Kharkov, 2001.

Dіssertatіon contaіns theoretіcal and experіmental research of valuable system of mіnor and adult delіnquents wіth the defіnіtіon the peculіarіtіes of іts deformatіon and connection wіth the early stages of formatіon of person's destructіve outlook. The results of gіven research testіfy that the values of conformіst trend predomіnate іn the delіnquent's system of values. So, deformatіon consіsts іn prevaіlіng of emotіonal-negatіve colour over person's sensevaluable sphere. Іt іs represented іnsuffіcіently by valuable relatіons. Havіng actualised іn destructive manіfestatіon of a person, fіrst socіal-negatіve experіence, whіch had been obtaіned іn chіldhood, became a specіfіc element of person's comprehensіon of the world. Delinquent's personality is doomed to disadaptation because of the absence of the sense of life and the dependence of a narrow circle of friends. It is kept away more and more from the existance which is oriented pro-socially. Under conditions of social isolation the usage of logo therapeutic technique promotes the reconstruction of the system of values of a person. The usage of social isolation takes a person away from the increase of disadaptive tendencies.

Key words: delіnquent's person, system of values, outlook, sense of lіfe, socіal isolatіon, logotherapeutіcs.

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. Зміни, які в останній час відбулися в суспільстві, торкнулися не лише його фундаментальних засад, але і якісно змінили особистість. Унаслідок виникнення принципово нових мотиваційно-потребних систем зазнала суттєвих змін її система цінностей. Поряд із цим у суспільстві набули розвитку кризові явища, які спричинили зростання асоціальних проявів особистості, виникнення різноманітних девіантних та делінквентних форм поведінки, що обумовлює необхідність вивчення цієї проблеми.

Система цінностей особистості, яка для останньої є важливим регулятором поведінки й соціалізуючим чинником життєдіяльності, має достатньо багатий досвід вивчення як у вітчизняній (Б.Г. Ананьєв, Б.С. Братусь, Ю.А. Васильєва, О.К. Дусавицький, О.М. Леонтьєв, Д.О. Леонтьєв, Л.М. Смирнов, О.Б. Фанталова, В.А. Ядов та інші), так і в зарубіжній психології (А. Маслоу, В. Франкл, С. Шварц та інші). Поглибленого розвитку набуло вивчення ціннісно-смислової сфери особистості з анормативною, девіантною та делінквентною поведінкою (Ю.М. Антонян, К.Є. Ігошев, О.Р. Ратінов, Г.Ф. Хохряков, С.І. Яковенко та інші) та самої особистості правопорушника, у тому числі й неповнолітнього (М.І. Єнікєєв, О.П. Закалюк, В.Ф. Пірожков, О.П. Сєвєров та інші).

Проблематика цінностей є однією з пріоритетних у психології особистості, й особливо сьогодні, коли девальвування старих і культивування нових ціннісних орієнтирів загострюють проблему відповідності новоутворень загальнолюдським уявленням. Пошук можливості будування нормативної, просоціально-орієнтованої ціннісної свідомості й виведення її зі стану дезадаптації до умов навколишньої дійсності є ключовим у розв'язанні даної проблеми.

У своїй роботі ми керувалися основними положеннями теорії В.Франкла, його концепцією екзистенціального аналізу та логотерапії. При цьому особливості системи цінностей правопорушника розглядалися нами у зв'язку з ранніми етапами формування його світогляду.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Вибраний напрямок дослідження пов'язаний з тематичними планами, які затверджено МВС України за розділом "Психологія" та зв'язаний з реалізацією "Комплексного плану поліпшення роботи та подальшого розвитку служби психологічного забезпечення МВС України на 2000 - 2003 рр.", з пріоритетними напрямками фундаментальних та прикладних досліджень навчальних закладів та науково-дослідницьких установ МВС України на період 1995 - 2000 рр., з головними напрямками наукових досліджень Національного університету внутрішніх справ МВС України на 1996 - 2000 рр.

Об'єктом дослідження стала система цінностей особистості правопорушника як одна з детермінант її протиправної поведінки.

Предметом дослідження виступили психологічні особливості системи цінностей правопорушника.

Мета дослідження полягає у виділенні й характеристиці окремих компонентів системи цінностей правопорушника, які є деформованими, надають їй специфічного характеру й беруть участь у процесі реалізації ним протиправної поведінки.

Гіпотезою дослідження є припущення про те, що системі цінностей особистості, котра реалізувала протиправну поведінку, перш за все, бракує цінностей відношення, що разом з емоційною спрямованістю надає їй специфічного характеру. Це, у свою чергу, деформує базове ядро особистості та опосередковано мотивує і протиправну спрямованість її поведінки.

Виходячи з мети і гіпотези, у дослідженні розв'язуються такі завдання:

1. Проведення порівняльного аналізу ціннісних орієнтацій делінквентів і законослухняних громадян з метою виявлення їх ціннісних переваг.

2. Дослідження якісних відмінностей систем цінностей делінквентів та законослухняних громадян на рівні їх емоційної спрямованості та наявності в них певних груп цінностей.

3. Аналіз ранніх спогадів злочинців як передумови формування структурних компонентів їх світогляду.

4. Аналіз суб'єктивного відношення делінквентів до переживання особистого минулого, теперішнього і майбутнього та осмислення ними свого життя.

5. Вивчення міри впливу соціальної ізоляції на систему цінностей особистості та спроба її реконструкції.

Для розв'язання поставлених завдань застосовувалися такі методи дослідження: модифікована методика ціннісних орієнтацій М. Рокича; методика вивчення життєвих цінностей злочинців Н.П. Крейдун; тест смисложиттєвих орієнтацій Д.О. Леонтьєва; циклічний тест часу Т. Коттла; метод дослідження рівня суб'єктивного контролю Є.Ф. Бажина, Е.О. Голинкіна, О.М. Еткінда; метод усного та письмового опитування; біографічний метод; метод спостереження й метод аналізу продуктів діяльності.

У дослідженні брали участь 60 неповнолітніх правопорушників (як такі, що притягувалися до кримінальної відповідальності за вчинення тяжких злочинів, так і засуджені у віці від 15 до 17 років); 60 випробуваних (як такі, що притягувалися до кримінальної відповідальності за вчинення тяжких злочинів, так і засуджені у віці від 18 до 45 років); 60 учнів загальноосвітніх шкіл у віці від 15 до 17 років і 60 студентів та викладачів вузів віком від 18 до 40 років, які раніше ніколи не притягувались до кримінальної відповідальності.

Наукова новизна дослідження полягає в одночасному розгляді ціннісно-смислової сфери особистості неповнолітніх та дорослих злочинців, диференціації смислових уявлень та суб'єктивного розуміння ними й законослухняними громадянами ціннісних категорій, виділенні спільних особливостей і якісної різниці між ними та на основі ухвалених у логотерапії методів, розробці рекомендацій щодо реконструкції ціннісної системи правопорушника.

Теоретичне значення даної роботи виявляється у спробі визначення деформованих ділянок ціннісно-смислової сфери особистості злочинця і якісних відмінностей системи цінностей делінквентів та законослухняних громадян.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що результати дисертації можуть бути використані в роботі як психологічної служби Державного департаменту України з питань виконання покарань, так і іншими психологічними службами, діяльність яких спрямована на запобігання деформації особистості й асоціальним проявам у її поведінці.

Надійність і достовірність дослідження забезпечується реалізацією теоретичних положень у процесі розв'язання завдань емпіричного дослідження, застосуванням методів, адекватних завданням, предмету та об'єкту дослідження, репрезентативністю вибірки, використанням методів статистичної обробки одержаних результатів.

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення та результати дослідження повідомлялися та обговорювалися на ІІ Міжнародних психологічних читаннях (Харків, 1995), ІІ з'їзді психологів України (Київ, 1996), науково-практичній конференції попередження суїцидальних проявів у працівників органів внутрішніх справ (Київ, 2000).

За матеріалами дослідження опубліковано 6 праць, з них 3 у фахових виданнях (список їх наводиться в кінці автореферату).

Структура дисертації. Дисертація обсягом 161 сторінка складається зі вступу, трьох розділів, висновків, 14 таблиць, 4 гістограм і списку використаних джерел, який нараховує 205 позицій (34 іноземними мовами).

Основний зміст роботи

У вступі визначаються актуальність, мета і завдання, гіпотеза, методи, теоретичне та практичне значення дослідження.

У першому розділі "Проблема цінностей у психології та їх зв'язок із протиправною поведінкою особистості" аналізуються теоретичні проблеми цінностей, ціннісно-смислової сфери особистості та її зв'язок з асоціальною спрямованістю поведінки. У даному розділі розглядаються основні підходи до проблеми цінностей та ціннісних орієнтацій у вітчизняній (В.П. Тугарінов, О.Г. Дробницький, О.М. Леонтьєв, Б.С. Братусь, І.Д. Бех, В.А. Ядов та інші) та зарубіжній психології (К. Клакхон, Е. Фромм, А. Маслоу, В. Франкл), аналізується поняття цінності в його співвідношенні з мотивацією поведінки, потребами та соціальними нормами (О.М. Леонтьєв, В.І. Ковальов, О.Р. Ратінов, М.І. Бобнєва). Окремо розглянуте питання про структуру особистості злочинця, зокрема особлива увага приділяється ціннісно-нормативному підходу (В.M. Кудрявцев, А.І. Долгова, О.Р. Ратінов).

У другому розділі "Експериментальне дослідження системи цінностей злочинців" подані результати дослідження, отримані при проведенні порівняльного аналізу ціннісних орієнтацій делінквентів та законослухняних громадян, визначена їх якісна відмінність, виявлені особливості деформації в ціннісно-смисловій сфері особистості злочинця, простежений зв'язок між системою цінностей та ранніми етапами формування структурних компонентів світогляду особистості, їх переходом з минулого в теперішнє та з нього в майбутнє.

Результати дослідження ціннісних орієнтацій неповнолітніх випробуваних свідчать про те, що серед найбільш значущих термінальних цінностей у неповнолітніх правопорушників та законослухняних юнаків були виділені цінності інтимно-смислової сфери ("здоров'я" (3,77+0,32; 2,33+0,24); "вірні, гарні друзі" (6,2+0,54; 5,27+0,49, P<0,1), а серед інструментальних - цінності самоствердження ("вихованість" (6,2+0,49; 6,4+0,51); "освіченість" (6,87+0,63; 6,97+0,75); "тверда воля" (7,47+0,67; 7,53+0,61, P<0,1), що стало їх об'єднуючим чинником та відбило відмічену І.С. Коном головну потребу юнацького віку у звільненні від контролю та опіки старших, отриманні самостійності.

Поряд із цим у правопорушників був відзначений більш вузький спектр домінуючих цінностей-цілей, ніж у законослухняних юнаків. У перших - це тільки "здоров'я" (3,77+0,32); "воля" (4,47+0,37); "упевненість у собі" (5,7+0,41); у других - крім цих, ще "матеріально забезпечене життя" (5,23+0,49); "любов" (5,63+0,54); "щасливе сімейне життя" (6,17+0,32, P<0,1).

Серед цінностей-засобів також відмічається ця спрямованість, але, крім того, у неповнолітніх правопорушників в ієрархії домінуючих цінностей значущими стали "стриманість" (5,13+0,47) та "терпимість" (5,7+0,54), які відбивають спрямованість особистості на конформістські цінності, а у законослухняних юнаків переважна спрямованість була на індивідуалістичні цінності ("вихованість" (6,4+0,62); "незалежність" (6,63+0,57); "освіченість" (6,97+0,69); "відповідальність" (6,3+0,63)). Таке співвідношення дає підстави стверджувати, що правопорушники в більшості залежні від зовнішньої оцінки свого вибору та поведінки, у той час як законослухняні юнаки віддають перевагу індивідуальній оцінці свого ставлення до себе або інших.

У групах дорослих правопорушників та законослухняних громадян серед термінальних цінностей істотних відмінностей у ціннісних орієнтаціях виявлено не було, за винятком відношення до цінностей "воля" (3,08+0,59; 7,3+0,63) та "щасливе сімейне життя" (5,7+0,22; 9,77+0,69, P<0,1). Серед інструментальних цінностей у правопорушників переважали цінності конформістської спрямованості: "чесність" (5,13+0,44; 7,6+0,69); "дисциплінованість" (6,7+0,44; 10,1+0,92), а в законослухняних громадян - індивідуалістичної: "тверда воля" (4,47+0,62; 10,7+0,9); "незалежність" (4,93+0,38; 10,7+0,69); "освіченість" (5,7+0,44; 7,3+0,67, P<0,05). Зважаючи на те, що переважна більшість делінквентів скоїла свої злочини в групах і що з цінностями-засобами співвідносяться соціальні норми, орієнтація особистості на цінності референтної групи є специфічним показником її зовнішньої залежності. Правопорушник, не відкидаючи соціального змісту правових норм, своєю орієнтацією на конформістські цінності істотно сприяє подальшому згуртуванню цієї групи, демонструючи при цьому нестійкість свого світогляду та, як відмічав О.М. Яковлєв, стійкість конформного типу поведінки.

Усвідомлюючи ядерне утворення особистості як її світогляд та виходячи з концепції В. Франкла, ми розглянули систему цінностей делінквента в єдності трьох груп цінностей: творчості, переживання та відношення, за допомогою яких реалізується смисл людського існування. При цьому в дослідженні система цінностей правопорушника аналізувалася з позиції її рушійної сили у відношенні до поведінки та діяльності. Ґрунтуючись на інтенціональному підході до дослідження пам'яті, ролі її у механізмах цілепокладання в структурі діяльності (П.К. Анохін, М.О. Бернштейн, Б.Ф. Ломов та ін.) і запропонованому С.П. Бочаровою теоретичному підході до неї як базової функціональної системи в структурі діяльності, при написанні розповідей, зі включенням у них вибраних шляхом експертної оцінки понять-цінностей та подальшого їх відстроченого відтворення, цінності, у відповідності до методики Н.П. Крейдун та футурологічної концепції пам'яті Г.К. Середи, інтерпретувалися нами як особистісні смисли, які, залишаючи свій "відбиток" у свідомості, є своєрідними установками, які регулюють поведінку особистості в майбутньому.

У групі неповнолітніх правопорушників спектр понять-цінностей, які найбільш часто використовувалися та відтворювалися, був більш вузьким, ніж у їх законослухняних однолітків. Якщо в перших лише 5 понять-цінностей із 34 запропонованих використовувалися більше ніж 80% випробуваних, то у других - 17 понять-цінностей. Відповідно, відтворено було понад 50% делінквентів лише 4 поняття-цінності, а законослухняними - 8. При цьому самі оповідання відрізнялися як своєю спрямованістю, так і тим емоційним забарвленням, яке їм надавали відповідні поняття-цінності. Оповідання неповнолітніх правопорушників переважно мали емоційно-негативне забарвлення та спрямованість у минуле, а законослухняних юнаків - позитивне забарвлення та спрямованість в майбутнє або теперішнє. У неповнолітніх правопорушників при використанні понять-цінностей домінували ті, які за своїм змістом переважно належать до групи цінностей переживання ("дружба", "любов", "ненависть"). У законослухняних юнаків їх спектр був більш широким, але поряд з ними істотне місце посідали цінності творчості ("активність", "пасивність", "робота") та відношення ("майбутнє", "теперішнє", "відповідальність", "людина"). При відтворенні у делінквентів виділялися цінності "пасивність", "життя", "активність" та "смерть", а у законослухняних - цінності набагато більшого спектру ("активність", "майбутнє", "життя", "любов", "відповідальність", "робота") (див. рис. 1 і 2).

Рис. 1. Гістограма співвідношення найчастіше використовуваних понять-цінностей у групах неповнолітніх правопорушників та законослухняних юнаків (у %)

Серед дорослих правопорушників більше 80% випробуваних найчастіше використовували лише 7 понять-цінностей. Переважно використовувалися цінності переживання ("байдужість", "любов", "ненависть", "сум") та творчості ("злочин", "робота"), а відтворювалися цінності переживання ("любов") та відношення ("життя", "смерть") (див. рис. 3). Їх оповідання переважно мали емоційно-негативне забарвлення та були спрямовані в минуле.

Рис. 2. Гістограма співвідношення найчастіше відтворюваних понять-цінностей у групах неповнолітніх правопорушників та законослухняних юнаків (у %)

Рис. 3. Гістограма співвідношення найчастіше використовуваних понять-цінностей у групах дорослих правопорушників та законослухняних громадян (у %)

Законослухняні громадяни найчастіше використовували 11 понять-цінностей, що в основному належать до цінностей творчості ("заробіток", "робота") та відношення ("майбутнє", "гідність", "відповідальність", "людина"), і відтворили також 11 понять-цінностей, більшість яких належала до тих же ціннісних груп ("майбутнє", "життя", "заробіток", "любов", "робота") (див. рис.4).

Рис. 4. Гістограма співвідношення найчастіше відтворюваних понять-цінностей у групах дорослих правопорушників та законослухняних громадян (у %)

Більшість оповідань законослухняних громадян мала емоційно-позитивне забарвлення та була спрямована в майбутнє або теперішнє.

Вузькість ціннісного спектру, властива системі цінностей особистості правопорушника, є однією з основних відмітних ознак останнього. Разом з цим слабка насиченість ціннісної системи цінностями відношення робить очевидним той факт, що більшість неповнолітніх правопорушників та дорослих делінквентів мають специфічне ставлення до аспектів свого існування. Це відбивається в тому, що правопорушники, в основному, наповнюють смислом своє життя шляхом реалізації цінностей творчості та переживання, але в ситуації, коли ані творчість, ані переживання не можуть надати життю цінність та смисл, делінквент неспроможний зробити своє життя виповненим смислу, зустріти та прийняти те, що воно в собі несе. Обставини, за яких ним коївся насильницький злочин, і є такою ситуацією, коли відсутність релевантних цінностей відношення виступає значущим індикатором деструктивності його системи цінностей.

Це підтверджується й даними, отриманими психометричним методом. Передусім, ми відзначаємо істотно більш низькі результати загального показника осмисленості життя у правопорушників, ніж у законослухняних випробуваних. Серед неповнолітніх це 83,37 бала у правопорушників, 100,17 бала у законослухняних юнаків; 95,83 бала у дорослих делінквентів; 115,1 бала в законослухняних громадян (t-0,91 та t-1,03 за Стюдентом, р<0,05). При цьому за всіма субшкалами були відмічені значущі відмінності між групами правопорушників та законослухняних випробуваних.

Перші демонструють найбільш низькі показники, що, згідно з положенням В. Франкла, свідчить про відсутність у них стійких смисложиттєвих орієнтацій, які забезпечили б їм вибір того, що "слід робити". У делінквентів, котрі скоїли насильницькі злочини, відзначається загальне світоглядне переконання в тому, що вони неспроможні здійснювати контроль за подіями власного життя й що в цілому людське життя не підвладне свідомому контролю.

Значна частина делінквентів, які взяли участь у дослідженні (серед неповнолітніх - 50%, серед дорослих правопорушників - 63,33%), орієнтується на теперішнє або минуле, у той час як переважна більшість законослухняних випробуваних (більше 70% серед юнаків і 50% серед дорослих) орієнтована на майбутнє. Розуміння свого життя як процесу без певної спрямованості та послідовності, невіра у власну спроможність контролювати події особистого життя виводять у делінквентів на перший план ситуаційно-потребні цілі, керуючись якими, вони зміцнюють дезадаптаційні моменти своєї поведінки.

Оскільки екзистенціальний вакуум викликається незнанням людиною того, "що треба робити", "що їй слід робити" та "що вона хоче робити", він приводить її до того, що вона робить те, що вимагають від неї інші. Це є умовою, за якої виникає потреба в орієнтації на цінності конформістської спрямованості та закріпленні в ціннісно-смисловій сфері особистості ціннісних категорій, домінуючих у певній групі. Особливо "продуктивною" дана тенденція є стосовно підлітків та юнаків. За рідким винятком, усі дорослі правопорушники відзначали, що початок їх злочинної діяльності припадає на підліткові та юнацькі роки. А у випробуваних із числа неповнолітніх делінквентів була відзначена одна з якісних відмінностей, яка полягає в тому, що вони переживають своє життя як миттєве, потребно-предметне, на відміну від своїх законослухняних однолітків, у яких основна потреба полягає в необхідності усвідомлення свого життя не як серії випадкових подій, а як цільного, спрямованого процесу.

У результаті аналізу ранніх спогадів неповнолітніх правопорушників та дорослих делінквентів була виявлена загальна особливість, яка полягає в домінуванні в них таких спогадів: сюжетно-подійного характеру - 93,33% та 66,67% відповідно; з емоційно-негативним забарвленням - 63,33% та 40%; з присутніми в них девіантними сюжетами - 23,33% та 20%; а також із моментами негативного досвіду - 43,33% та 36,67%. У випробуваних контрольних груп поряд із сюжетно-подійними спогадами були наявні й предметні - 50% у юнаків та 36,67% у дорослих громадян, більша їх частина була з емоційно-позитивним забарвленням - 56,67% та 53,33%, майже були відсутні девіантні сюжети - 3,33% та 6,67% і моменти отримання ними негативного досвіду - 20% та 13,33% відповідно.

Набутий у дитинстві негативний досвід при отриманні відповідного підкріплення не міг не проявитися в особистісних характеристиках випробуваних. Із цією метою були досліджені їх рівні суб'єктивного контролю, які виявили у неповнолітніх делінквентів переважання загального екстернального рівня суб'єктивного контролю над інтернальним - 56,67%, а у дорослих - значну перевагу останніх у порівнянні із законослухняними громадянами - 43,33% та 26,67% відповідно. Значущі взаємозв'язки між основними показниками РСК становили: загальний показник r-0,89 за Спірміном, р<0,01; показник у галузі міжособистісних стосунків r-0,31 за Спірміном, р<0,05.

Привертає до себе увагу той факт, що у групі законослухняних юнаків, які негативно характеризувалися за місцем навчання, у середньому переважала як загальна екстернальність - 80%, так і екстернальність на ділянці міжособистісних відношень - 56,67%. Це, безсумнівно, підтверджує наявність зв'язку між екстернальністю та недостатньою соціальною зрілістю, асоціальною спрямованістю поведінки особистості.

Переважна більшість випробуваних, яка в ранніх спогадах відзначала моменти отримання негативного досвіду, мала як загальний екстернальний рівень контролю, так і екстернальність на ділянці міжособистісних відношень. Істотна відмінність, яка була відзначена за шкалами невдач та сімейних відношень, де серед неповнолітніх делінквентів було більше виявлено інтерналів - 50% та 53,33%, ніж серед законослухняних юнаків - 23,33% та 10%, cтає можливою внаслідок рано набутої правопорушниками незалежності та самостійності, невизнання ними провідної ролі своїх батьків чи дорослих, а також як результат скоєних злочинів, викриття яких, на їх думку, є основною невдачею в їх житті. Такий напрям відзначався й у спогадах дорослих делінквентів, які рано набули особистої незалежності.

Таким чином, відзначаючи те, що правопорушники в переважній більшості неспроможні контролювати свої неформальні стосунки з оточуючими, ми розглядаємо як причини цього той негативний досвід, який був засвоєний особистістю в ранньому дитинстві й далі мав негативне підкріплення та трансформувався в асоціальну спрямованість їх поведінки. Недостатній розвиток суб'єктивного контролю зміцнював її та детермінував відповідне відношення до оточуючих, яке, крім усього іншого, ще й мало емоційно-негативне забарвлення. Зважаючи на цю останню обставину й те, що ціннісний спектр правопорушника, у порівнянні з ціннісною системою законослухняної особистості, більш обмежений та особливо недостатньо представлений цінностями відношення, схильність делінквента до негативного ставлення як до оточуючих, так і до навколишньої дійсності не дозволяє йому бачити цінність життя в усій його ціннісній різноманітності. Це проявляється в розумінні делінквентами життя та ставлення до нього, передусім, як боротьби за існування. Аспекти соціалізації та ціннісні категорії, які забезпечили б просоціальну спрямованість поведінки, не були ними інтеріоризовані в дитинстві, що простежується в ранніх спогадах неповнолітніх і дорослих делінквентів та має своє поглиблення від перших до других. правопорушник деструктивний світогляд особистість

У третьому розділі "Психологічний аналіз впливу соціальної ізоляції на систему цінностей особистості правопорушника і можливості її корекції" розглядаються основний зміст психологічних аспектів соціальної ізоляції, особливості системи цінностей особистості, що перебуває в умовах соціальної ізоляції, та подальша її асоціалізація, а також можливості застосування логотерапії з метою реконструкції ціннісно-смислової сфери особистості злочинця.

Психологічні аспекти соціальної ізоляції, суттєво впливаючи на особистість, перш за все, містять у собі моменти, які ведуть її до дезадаптаційних та деградаційних наслідків відносно просоціально-спрямованої ціннісної свідомості особистості. Це, передусім, є наслідком впливу кримінальної субкультури, яка посилює дефекти соціалізації та правосвідомості й урешті-решт призводить особистість до втрати як своєї індивідуальності, так і особистосних цінностей. Усе разом актуалізує у свідомості особистості інстинкти самозбереження та орієнтації виключно на цінності конформістської спрямованості. Якщо в особистості й раніше домінували відмічені аспекти, подальший вплив соціальної ізоляції призводить до виникнення стійких стадних інстинктів.

Зважаючи на те, що в особистості, яка перебуває в умовах соціальної ізоляції, домінуючими базовими цінностями виступають цінності "ми", "вони", "я", де перші - це спільнота засуджених, другі - ті, хто живе в умовах волі, а треті - власна особистість, інші релевантні цінності спрямовуються на їх забезпечення. Тобто такі релевантні цінності, як "свобода", "здоров'я" та інші, в умовах соціальної ізоляції існують для особистості лише як засоби. І хоча значення їх не заперечується, але зміст зазнає своєрідної ревізії, наслідком чого стає в цілому негативне ставлення до цінностей, які є у просоціальної особистості та які визначають "найвищий духовний порядок". Найбільш суттєво це проявляється в неповнолітніх правопорушників: вони більш сензитивні, ніж дорослі, їх ціннісно-смислова сфера скоріше насичується специфічним розумінням та ставленням до цінностей, що в остаточному прояві все більше редукує їх від "соціо" до "біо". Поряд із цим ми відзначаємо й такий проміжний аспект, як "асоціо", який передбачає формування системи цінностей на асоціальній основі, а "біо" - уже на субкультурній, де спектр цінностей обмежений виключно задоволенням організмених потреб, що є відмінною особливістю місць позбавлення волі та безпосереднім індикатором стійкої протиправної спрямованості особистості. Більше ніж 60% дорослих засуджених, які брали участь у дослідженні, почали свою кримінальну діяльність у підлітковому віці, і стійкість цієї редукції є проявом внутрішньої потреби їх особистості, яка суттєво відрізняє їх від просоціально-спрямованої особистості.

В умовах соціальної ізоляції психологічна корекція поведінки особистості пов'язується із заміною ціннісного хаосу на позитивну, просоціально-спрямовану ціннісну орієнтацію, у якій надособистосні цілі переважають над почуттям безконтрольності та безглуздості життя. Зважаючи на те, що більшість правопорушників має достатньо вузький спектр цінностей, а за умов позбавлення волі він ще більш обмежений і в основному представлений цінностями-засобами, головним завданням роботи стає розширення ціннісного спектру існування особистості з визначенням цілей, яких їй варто прагнути. При цьому останні повинні відповідати наявності ефективних засобів їх досягнення, щоб уникнути поглиблення внутрішньоособистосної кризи або так званого стану аномії.

Із застосуванням логотерапевтичних технік і насамперед "витягання на світло спільного знаменника" була здійснена спроба привнести в ціннісно-смислову сферу особистості засудженого позитивне забарвлення та, разом із цим, прийняття цінностей відношень. Про якість цієї роботи свідчать зміст і емоційна спрямованість розповідей, які були написані засудженими після проведення з ними корекційної роботи.

Основним напрямком логотерапевтичного впливу на засудженого стала пропозиція йому такого "спільного знаменника", як релігійна віра, та того кола ціннісних уявлень, яке вона в собі має. В умовах соціальної ізоляції, коли засуджені не мають постійної роботи та значний час полишені самі собі, майже єдиним засобом позитивного впливу на них залишається співбесіда. Але остання є більш впливовою, якщо ведуть її з ними священнослужителі, оскільки працівникам виправної колонії засуджені в більшості не довіряють. Крім того, бесіда стає ще більше продуктивною, коли її ведуть священнослужителі, які самі в минулому були або засудженими, або знайомі з умовами депрівації. Тобто ідентифікація з такою базовою цінністю, як "ми" є значущим чинником цієї роботи. При цьому у співбесіді засудженому без надмірної моралізації інтровертується віра як одна із складових смислу життя, а після цього стає можливою робота психолога, яка полягає в розширенні ціннісного поля особистості через інтровертацію їй відповідальності та прийняття вини. Усвідомлення більш широкого спектру цінностей та смислів для засудженого стає провідним у відкритті цілей власного існування та орієнтації на загальнолюдські цінності.

У висновку наводяться основні підсумки теоретичного та практичного дослідження, накреслюються перспективи подальшого вивчення проблеми.

Висновки

1. Системі цінностей правопорушника бракує цінностей відношення, у ній домінує емоційно-негативне забарвлення, яке найбільш суттєво відбито в області його світорозуміння, що в цілому придає їй деструктивну спрямованість та специфічний характер. Це виявляється в неможливості розуміти та приймати життя в усій його ціннісній різноманітності. Ціннісні переважання правопорушників нечисленні, нестабільні та неконкретні. Здебільшого вони мають конформістську спрямованість, виступають цінностями-засобами та, справляючи деформуючий вплив на базове ядро особистості, опосередковано мотивують протиправну спрямованість її поведінки.

2. Правопорушники, на відміну від законослухняних громадян, отримали в ранньому дитинстві перший соціально-негативний досвід. Набуваючи дорослості, під час формування ціннісно-смислової сфери правопорушники здобували й стійку тенденцію до асоціальної спрямованості своєї поведінки. Цьому розвитку сприяв низький рівень суб'єктивного контролю, що призвело їх до неспроможності активно формувати коло свого спілкування та контролювати свої неформальні стосунки з оточуючими. Дана тенденція має зв'язок з ранніми етапами формування світогляду особистості та наступними етапами її життя.

3. Розуміння свого життя як беззмістовного, позбавленого спрямованості та послідовності процесу є відмінною особливістю особистості делінквента. Чим міцнішою є невіра у власну спроможність контролювати події особистого життя та переконаність у тому, що воно не підвладне свідомому контролю, тим сильніші й асоціальні аспекти спрямованості поведінки особистості.

4. Орієнтація на цінності референтної групи, залежність від оточення є якісними характеристиками особистості насильницького злочинця, мотиваційно-потребними елементами її свідомості. Це блокує відповідне ставлення її до подій власного життя, а разом із цим і до найвищих духовних цінностей людського існування.

5. Особистість правопорушника за умов соціальної ізоляції ще більше консервує релевантне ставлення до цінностей конформістської спрямованості, які виступають необхідними засобами для забезпечення її існування. Поглинання цілей засобами робить неможливим усвідомлення життєвої перспективи, осмислене ставлення до майбутнього та призводить виключно до орієнтації на потреби сьогодення.

6. Неповнолітні правопорушники за умов соціальної ізоляції скоріше, ніж дорослі делінквенти, насичують свою ціннісно-смислову сферу емоційно-негативним забарвленням, оскільки їх редукція від "соціо" через "асоціо" до "біо" є наслідком не тільки їх високої сензитивності, а і стійкої схильності до засвоєння цінностей референтної групи, які переважно ґрунтуються на організмених потребах.

7. Орієнтація на цілі свого існування властива особистості з достатньо широким спектром як життєвих цілей, так і особистісних цінностей, які мають емоційно-позитивне забарвлення та надають її життю осмисленості та перспективи. За умов соціальної ізоляції при використанні методів логотерапії розширення ціннісних уявлень та життєвих цілей особистості є можливим через усвідомлення свого смислу життя та реалізацію саме цінностей відношення, що досягається шляхом усвідомлення релігійної віри, відповідальності та провини.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Гарькавец С.А. Некоторые особенности системы ценностей личности с асоциальной направленностью // Вісник ХДУ. Серія "Психологія". - Х.,1999. - № 452. - C.19-21.

2. Гарькавец С.А. О некоторых особенностях системы ценностей личности, находящейся в условиях социальной изоляции // Вісник ХНУ. Серія "Психологія". - Х.,2000. - № 483. - C.34-36.

3. Гарькавец С.А. О некоторых особенностях влияния социальной аномии на ценностные ориентации личности (на примере подростков и юношей) // Вісник ХНУ. Серія "Психологія". - Х., 2000. - №498. - С. 24-27.

4. Землянська О.В., Гарькавець С.О. Про деякі результати дослідження рівня суб'єктивного контролю в групах правопорушників та законослухняних громадян // Вісник Луганського державного педагогічного університету імені Тараса Шевченка. - Луганськ, 1999. - № 4. - C.61-68.

5. Гарькавец С.А. Особенности смысложизненных ориентаций преступников и восприятие ими своего личного прошлого, настоящего и будущего // Вісник Луганського державного педагогічного університету імені Тараса Шевченка. - Луганськ, 1999. - № 4. - С.68-71.

6. Гарькавець С.О. Система цінностей у структурі особистості злочинця як детермінанта делінквентної поведінки //Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених: Зб. Наук. Пр. - Х.,1997. - Вип. № 3 і 4 (Ч.2). - C.347-351.

7. Гарькавец С.А. Исследование ценностных ориентаций преступников // Материалы ІІ международных чтений по актуальным проблемам современной психологии. - Х., 1995. - С.30-31.

Размещено на Allbest.ru