Інженерно-психологічне забезпечення професійного відбору до державної пожежної охорони України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

УДК 159.9:331.101.1:614.84 (477)

Інженерно-психологічне забезпечення професійного відбору до державної пожежної охорони України

Спеціальність 19.00.03 - психологія праці, інженерна психологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Вареник Володимир Володимирович

Київ 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Черкаському інституті пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля МВС України.

Науковий керівник: кандидат психологічних наук, доцент, Кришталь Микола Андрійович, Черкаський інститут пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля МВС України, перший проректор, м. Черкаси

Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор, Корольчук Микола Степанович, Міжнародний інститут лінгвістики та права, декан соціально-психологічного факультету, м. Київ

кандидат психологічних наук, доцент, Криворучко Петро Петрович, Військовий гуманітарний інститут національної Академії оборони України, начальник кафедри психології, м. Київ

Провідна установа: Інститут педагогіки та психології професійної освіти АПН України, м. Київ

Захист відбудеться “7” грудня 2001 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.001.26 при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка (01033, м. Київ, вул. Володимирська, 60).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка (01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58).

Автореферат розісланий “6” листопада 2001 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат психологічних наук, доцент Кириленко Т.С.

АНОТАЦІЯ

Вареник В.В. Інженерно-психологічне забезпечення професійного відбору до Державної пожежної охорони України.

- Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата психологічних наук по спеціальності 19.00.03 - психологія праці, інженерна психологія.

- Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2001.

Дисертація присвячена інженерно-психологічному забезпеченню професійного відбору до Державної пожежної охорони України. У роботі показано можливість набуття професійно важливих якостей на етапі фахового становлення за умови оптимізації професійного психологічного відбору пожежників.

Здійснено теоретичний аналіз в рамках найбільш чітко позначених в наш час підходів, структури та системи професійного психологічного відбору. Проведено професіографічний аналіз діяльності фахівця служби пожежогасіння пожежної охорони і встановлено, що домінуючою ознакою психологічних особливостей діяльності фахівця є високий рівень розвитку основних показників уваги, психофізіологічних функцій зорового і слухового аналізаторів, низький рівень тривожності, високий рівень нервово-психічної стійкості, висока стійкість рівноваги, сильна нервова система та високий інтелектуальний рівень.

Виявлено особливості динаміки становлення професійної майстерності пожежників протягом навчання у вищому пожежно-технічному закладі освіти і на початку практичної діяльності. Доведено ефективність використання запропонованого методичного комплексу професійного відбору до служби пожежогасіння. Розроблені практичні інженерно-психологічні рекомендації щодо професійних орієнтації та відбору пожежників.

Ключові слова: фахівець служби пожежогасіння, професійний психологічний відбір, професійно важливі якості, професіографічний аналіз, психофізіологічні показники, інженерно-психологічне забезпечення.

АННОТАЦИЯ

Вареник В.В. Инженерно-психологическое обеспечение профессионального отбора в Государственную пожарную охрану Украины.

- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.03 - психология труда, инженерная психология.

- Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2001.

Диссертация посвящена инженерно-психологическому обеспечению профессионального отбора в Государственную пожарную охрану Украины. В работе показана возможность приобретения профессионально важных качеств на этапе профессионального становления при условии оптимизации профессионального психологического отбора пожарных. Работа проводилась на группах курсантов первого и выпускного курсов высшего пожарно-технического учебного заведения и группе сотрудников пожарной охраны.

Осуществлен теоретический анализ в рамках наиболее четко обозначенных подходов, структуры и системы профессионального психологического отбора. Обосновывается целесообразность использования для решения задач исследования принципов системного анализа профессиональной деятельности. Изучены условия и особенности профессиональной деятельности специалистов службы пожаротушения пожарной охраны. Проведен профессиографический анализ их деятельности, на основании которого были определены психофизиологические характеристики, играющие решающую роль в становлении специалиста-пожарного, и обоснован комплекс психодиагностических методик, адекватных содержанию труда последнего.

Исследовалась динамика трех сфер личности пожарного: психомоторная, эмоционально-волевая и когнитивная. Установлено, что доминирующим признаком психологических особенностей деятельности специалистов службы пожаротушения пожарной охраны является высокий уровень развития основных показателей внимания, психофизиологических функций зрительного и слухового анализаторов, низкий уровень тревожности, высокий уровень нервно-психической устойчивости, высокая устойчивость равновесия, сильная нервная система и высокий интеллектуальный уровень. По наши данным, для проведения профессионального отбора необходимо учитывать: время слуховой, зрительной реакций и реакции выбора (компьютерная методика “Стартовая реакция спортсменов”); точность реакции слежения (модифицированная компьютерная методика Лейтеса Н.С.); объем, распределение и переключение внимания (методика “Размещение чисел”); уровень тревожности (методика “Шкала тревожности Дж. Тейлор”); уровень нервно-психической устойчивости (методика “Анкета “Прогноз”); устойчивость равновесия в статике и динамике (методика контроля координационных способностей); силу нервной системы (методика теппинг-теста); интеллектуальный уровень и способность принимать решения (методика “Матрицы Равена”).

Выявлены особенности динамики становления профессионального мастерства пожарных в период обучения в высшем пожарно-техническом учебном заведении и в начале профессиональной деятельности. Исследование показало, что в высшем пожарно-техническом учебном заведении на достаточном уровне формируются необходимые профессионально важные качества. Вместе с тем доказано, что показатели таких качеств, как тревожность, нервно-психическая устойчивость, устойчивость статического равновесия и интеллект за период обучения значительно трансформируются. Профессиональный отбор в гарнизонах пожарной охраны проводится на достаточном уровне. Однако по таким показателям, как точность реакции слежения, производительность внимания, уровень нервно-психической устойчивости, уровень интеллекта работники пожарной охраны уступают курсантам, что требует усовершенствования системы профессионального отбора в кадровых аппаратах областных управлений. Доказана эффективность использования предложенной методики профессионального отбора в службу пожаротушения.

Подготовлены практические инженерно-психологические и методические рекомендации для профессиональных ориентации и отбора пожарных, определены принципы их проведения. Разработана и обоснована организационная структура профессионального психологического отбора в Государственную пожарную охрану Украины, определены и описаны его этапы.

Ключевые слова: специалист службы пожаротушения, профессиональный психологический отбор, профессионально важные качества, профессиографический анализ, психофизиологические показатели, инженерно-психологическое обеспечение.

ANNOTATION

Varenyk V.V. Engineering and psychological guarantee of professional to State Fire Protection of Ukraine.

- Manuscript.

Dissertation for obtaining science-degree of Candidate of Psychology in speciality 19.00.03 - psychology of labor, engineering psychology.

- Kyiv National University after Taras Shevchenko, Kyiv, 2001.

This dissertation deals with engineering and psychological guarantee of professional selection to state fire-protection of Ukraine. The work demonstrates the possibilities of obtaining professionally important qualities during professional training after optimum professional psychological selection of firemen.

Theoretical analysis has been done within the framework of well-determined approach, structure and system of professional psychological selection. Professiographic analysis of the activity of professional men in fire-extinguishing has been done. It was determined that the main features of psychological peculiarities of professional men are top-level development of attention as well as psycho-physiological functions of visual and hearing analyses, low level of anxiety, high level of nervous and psychological stability, high stable equilibrium, strong nervous system and high intellectual level.

Shown are peculiarities of dynamics of professional skill of firemen during their studies in the higher technical establishment and at the beginning of their practical activity. Effectiveness of using the proposed technique of professional selection for the service of fire-extinguishing has been proved.

Practical engineering and psychological recommendations for professional orientation and firemen selection have been developed.

Key words: specialist in fire-extinguishing, professional psychological selection, professionally important qualities, professiographic analysis, psycho-physiological functions, engineering-psychological ensuring.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження

За останні роки зміст діяльності фахівців служби пожежогасіння пожежної охорони суттєво змінився, а її складність значно зросла у зв'язку із застосуванням різних синтетичних, легкозаймистих матеріалів, пожежонебезпечних технологій у виробництві і складних архітектурних форм, з одного боку, та сучасних знарядь праці й технічних засобів захисту пожежника - з іншого. При цьому діяльність фахівця пожежної охорони проходить не тільки у звичайних умовах (профілактика пожеж, пожежно-технічне обстеження об'єктів тощо), а й в екстремальних - на пожежах різної категорії складності. Істотні зміни змісту й умов діяльності пожежників потребують від них не лише фізичної та професійної підготовки, а й сформованості комплексу певних психологічних професійно важливих якостей (ПВЯ).

Слід зауважити, що сучасна пожежна охорона має на озброєнні значну кількість різних технічних засобів, пристроїв, машин, систем зв'язку, і тому діяльність пожежників, особливо під час гасіння пожеж, необхідно розглядати в системі “людина - технічні засоби - середовище”. Ось чому інженерно-психологічне, ергономічне забезпечення діяльності необхідно враховувати в процесі професійного психологічного відбору до пожежної охорони.

Треба відзначити, що до останнього часу системний підхід до вирішення проблеми професійного відбору до пожежної охорони використовувався лише незначною мірою. Були вивчені тільки окремі спеціальності, які входять до цієї служби. Такі дослідження відображені в працях В.І. Дутова (1984, 1988, 1993, 1994), М.А. Кришталя (1995, 1996, 1997), А.П. Самонова (1974, 1975, 1982), Ю.Л. Трофімова (1999), А.І. Черкашина (1995) та ін.

Незважаючи на те, що при прийомі кандидатів на навчання до пожежно-технічних закладів освіти МВС України реалізуються певні заходи професійно-психологічного відбору, відсутність єдиної системи відбору, підготовки та атестації кадрів значно знижує ефективність і надійність функціонування пожежної охорони в цілому. Методики, які сьогодні застосовуються при проведенні професійного відбору кандидатів на навчання або на роботу до пожежної охорони, не повною мірою відображають специфіку майбутньої діяльності пожежників, її інженерно-психологічне забезпечення, а нерозробленість шкали оцінок і критеріїв не дозволяють прослідкувати динаміку ПВЯ у процесі професійного становлення та скласти прогноз професійної придатності кандидатів до майбутньої спеціальності.

Відсутність досліджень, спрямованих на вивчення професійної придатності, та підвищення психологічної стійкості працівників пожежної охорони, вказує на необхідність наукового обґрунтування критеріїв та методів психологічного відбору до підрозділів пожежної охорони, й особливо на оперативну службу, в якій діяльність пожежників проходить на підвищеному нервово-емоційному фоні. Усе це і зумовило вибір теми дослідження.

Зв'язок з науковими планами. Дисертаційна робота виконана згідно з планом науково-дослідної роботи МВС України за темою “Розробка рекомендацій з підвищення ефективності підготовки пожежників”.

Об'єктом досліджень у даній дисертаційній роботі є професійний відбір особового складу підрозділів пожежної охорони.

Предмет дослідження - інженерно-психологічне забезпечення ефективності професійної діяльності пожежників на етапі їх професійного становлення.

Мета дослідження - науково обґрунтовані інженерно-психологічні рекомендації до професійного відбору та психологічного забезпечення процесу навчання фахівців служби пожежогасіння.

Гіпотеза дослідження полягала в тому, що процес набуття професійно важливих якостей на етапі фахового становлення може відбуватися більш ефективно за умови інженерно-психологічного забезпечення професійного відбору та подальшої психологічної підготовки фахівців служби пожежогасіння.

Відповідно до мети та гіпотези дослідження вирішувалися такі завдання:

проаналізувати стан розробки професійного відбору в пожежній охороні, його зміст та структуру;

вивчити вплив зовнішніх та внутрішніх факторів на формування готовності фахівців служби пожежогасіння до дій в екстремальних умовах гасіння пожежі, ліквідації наслідків аварії та стихійного лиха;

розробити професіограму та психограму фахівця служби пожежогасіння пожежної охорони;

провести експериментальне дослідження діяльності особового складу підрозділів пожежної охорони при виконанні різних навчальних завдань з метою з'ясування характеру впливу психологічних якостей на ефективність діяльності пожежника;

розробити інженерно-психологічні рекомендації з удосконалення професійної орієнтації та професійного відбору до підрозділів пожежної охорони та пожежно-технічних закладів освіти.

Методи дослідження. Для розв'язання поставлених завдань та перевірки гіпотези застосовувався комплекс загальновідомих методів теоретичного та емпіричного дослідження. Були використані такі методи теоретичного дослідження, як аналіз, синтез, порівняння, а також узагальнення теоретичного та емпіричного матеріалу. Характер дослідження та його завдання зумовили використання психологічних методів - спостереження, бесіди, методу експертних оцінок, опитування, анкетування, комп'ютерних діагностичних методик, психометричних методик, методик контролю координаційних здібностей.

Надійність та вірогідність отриманих експериментальних даних забезпечувались застосуванням загальноприйнятих методів статистичного аналізу - критерія Стьюдента, кореляційного аналізу.

Дослідження проводилися в Черкаському інституті пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля МВС України в три етапи: після вступу до вищого пожежно-технічного закладу освіти, перед випуском з нього, після закінчення першого року практичної діяльності в підрозділах пожежної охорони. У ролі досліджуваних груп виступали курсанти першого (група А - 124 чол.), випускного (група В - 138 чол.) курсів та практичні працівники (група С - 109 чол.). З групи практичних працівників була виділена еталонна група (27 чол.), до якої увійшли особи з найвищими показниками службової, бойової та навчальної діяльності.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що:

вперше у спеціальному психологічному дослідженні аналізується етап професійного становлення пожежників. На основі аналізу взаємозв'язку системи професійного відбору, професійної та психологічної підготовки розроблені професіограма і психограма фахівця служби пожежогасіння, визначені значущі психофізіологічні показники, що впливають на ефективність діяльності пожежника й фахівця служби пожежогасіння;

вперше розроблений комплекс методик до психологічного відбору фахівців служби пожежогасіння пожежної охорони;

емпірично доведено наявність відмінностей за психологічними показниками між практичними працівниками пожежної охорони та курсантами вищих пожежно-технічних закладів освіти;

показана динаміка професійно важливих якостей курсантів вищих пожежно-технічних закладів освіти. Вперше отримано дані про вплив на стратегію діяльності працівника пожежної охорони не лише індивідуально-психологічних характеристик, а й професійного досвіду фахівця служби пожежогасіння, що дозволило використати елементи інженерно-психологічного забезпечення в рекомендаціях з удосконалення профорієнтації та професійного відбору до пожежної охорони.

Практична значимість роботи визначається тим, що отримані в результаті дослідження дані оптимізують процес проведення професійного відбору до вищих пожежно-технічних закладів освіти та організацію навчально-виховного процесу на етапі професійного становлення.

Практичне використання запропонованих інженерно-психологічних рекомендацій дозволить ефективно і цілеспрямовано застосовувати розроблений методичний комплекс для вдосконалення професійного відбору до пожежної охорони.

Практичну цінність має надрукований посібник “Теоретичні основи і методики професійного відбору пожежників”, який рекомендований Головним управлінням державної пожежної охорони МВС України для пожежно-технічних закладів освіти й практичних працівників Державної пожежної охорони, відділень виховної та соціально-психологічної роботи.

Особистий внесок здобувача. Здобувачем у співавторстві розроблена “Типова анкета для визначення результатів входження в посади випускників пожежно-технічних навчальних закладів”, яка впроваджена в Державній пожежній охороні (вказівка Головного управління Державної пожежної охорони від 25 жовтня 1999 року № 12/3/2781). Здобувачем розроблено частину першого розділу анкети “Якість теоретичних знань” і третій розділ “Психолого-вольові якості випускника”.

У статтях, опублікованих у співавторстві, використовуються дані емпіричних досліджень здобувача.

Апробація роботи. Основні положення і результати дисертаційної роботи, висновки досліджень, отримані дані та рекомендації, які були запропоновані, обговорювалися на ІІІ науково-практичній конференції “Пожежна безпека” (м. Київ, 1997), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Методи підготовки фахівців до професійного спілкування” (м. Черкаси, 1997), V науково-практичній конференції “Пожежна безпека” (м. Черкаси, 1999), Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми роботи з персоналом в органах внутрішніх справ” (м. Харків, 1999 р.), науковій конференції “Відомча освіта в МВС України: минуле, сучасне, майбутнє” (м. Харків, 1999).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження знайшли своє відображення в 15 публікаціях, 4 з яких опубліковані у фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається з переліку умовних скорочень, вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел, 11 додатків. Роботу викладено на 219 сторінках комп'ютерного тексту. Бібліографія включає 185 робіт вітчизняних та 15 робіт зарубіжних учених. Дисертація містить 19 таблиць, 19 рисунків, 2 схеми.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовується актуальність проблеми, визначаються об'єкт, предмет, мета, завдання та методи дослідження, розкриваються гіпотеза, наукова новизна, практична значимість дослідження, наведені дані щодо апробації та впровадження результатів дослідження в практику.

У першому розділі “Системно-структурний аналіз проблеми професійного відбору” на основі теоретичного аналізу літератури розкрито поняття “професійна діяльність”, “професійна придатність”, “індивідуальний стиль діяльності”, “професіографія”, “професійний відбір”, “професійний психологічний відбір”; подано сучасні підходи до психологічного вивчення професійної діяльності; визначено принципи, структуру та систему професійного психологічного відбору в країні та за кордоном; проведено аналіз умов праці пожежників.

Протягом багатьох років формувалися та застосовувалися різні підходи до вивчення професійної діяльності та проведення професійного психологічного відбору. В сучасній психології розроблена ціла низка концепцій діяльності, методологічних підходів до її вивчення, які відображені в працях загальнотеоретичного характеру Б.Г. Ананьєва, А.Н. Леонтьєва, К.К. Платонова, С.Л. Рубінштейна, Б.М. Теплова, В.Д. Шадрикова та ін. Питання психофізіологічної сутності трудової діяльності знайшли своє відображення в працях П.К. Анохіна, І.П. Павлова, І.М. Сєченова, А.А. Ухтомського тощо. Дослідження по психології праці та інженерній психології відображені в працях В.П. Зінченка, А.А. Крилова, Б.Ф. Ломова, В.Д. Небиліцина, Ю.П. Горго, Ю.Л. Трофімова, М.С. Корольчука, П.П. Криворучка та ін. Психологічному вивченню професійної діяльності пожежників присвячені праці В.І. Дутова, М.А. Кришталя, В.П. Самонова, Ю.Л. Трофімова тощо.

Сучасний професійний психологічний відбір розглядається як система, що має свою структуру і складається з визначених послідовних етапів (В.О.Бодров, А.О. Крилов, Б.Ф. Ломов, М.В. Макаренко, К.К. Платонов та ін.). Він базується на вивченні конкретної спеціальності, виявленні сукупності основних професійно важливих якостей, які є необхідними для досягнення ефективності праці й визначення рівня їх розвитку в особистості.

Що стосується спеціальності фахівця служби пожежогасіння пожежної охорони, то в літературі, окрім праць В.І. Дутова (1984, 1988, 1993, 1994) та А.П. Самонова (1974, 1975), питання профвідбору не розглядається. Але професійно важливі якості пожежників знаходять своє відображення в працях М.А. Кришталя (1995, 1996, 1997), Ю.Л. Трофімова (1999), А.І. Черкашина (1995).

Теоретичний аналіз проблеми дослідження показав, що професійний відбір є складною комплексною науковою проблемою, яка розробляється в рамках інженерної психології, педагогіки, медицини тощо. Це зумовило виокремлення в структурі відбору чотирьох відносно самостійних компонентів: психофізіологічного, медичного, соціально-психологічного, педагогічного.

Проведений нами системно-структурний аналіз дозволив систематизувати проблему професійного відбору пожежників. Нами виділено в структурі профвідбору у вигляді складового елемента професійно важливі якості пожежників та виявлено недостатню методичну їх розробку в компонентах психофізіологічного та педагогічного профвідбору, особливо на етапі професійного становлення.

Отже, професійний психологічний відбір являє собою комплекс взаємозв'язаних заходів, спрямованих на встановлення відповідності психологічних якостей особистості кандидата вимогам професійної діяльності (спеціальності), визначеня професійної придатності до навчання і прогнозування подальшої ефективної професійної діяльності.

У другому розділі “Вибір та обгрунтування методик експериментальних досліджень” проведено аналіз зовнішніх та внутрішніх (психологічних) факторів, які впливають на діяльність фахівця служби пожежогасіння пожежної охорони. У розділі проведена систематизація факторів виробничого середовища фахівця служби пожежогасіння пожежної охорони, котрі поділяються на фізичні, хімічні та біологічні; розглядається ефективність застосування різних технічних засобів захисту пожежників; подається інженерно-психологічна характеристика особливостей системи “людина - машина - середовище”; наводиться професіограма та психограма фахівця служби пожежогасіння.

Для розробки професіограми та психограми фахівця служби пожежогасіння використано метод експертних оцінок, за допомогою якого визначені основні професійно важливі якості особистості фахівця. На цій основі вибрані та обгрунтовані методики експериментального дослідження особового складу.

На базі експертної оцінки були проранжовані основні 14 якостей, які, на думку респондентів, необхідні для фахівця пожежної охорони. До них належать: реагувати якомога швидше на звук, сигнал, що виникає раптово; уживати швидких дій у відповідь на одні сигнали, а у відповідь на інші - від дій утримуватися; точно реагувати на об'єкти, що рухаються; максимально зосереджувати увагу в певні моменти роботи; одночасно утримувати в полі зору предмети, об'єкти, що розташовані на відстані один від одного; здатність не послаблювати уваги під впливом переляку або неочікуваних вражень; незначна навіюваність, здатність не піддаватися впливу; ризикувати, працюючи в небезпечних для здоров'я або життя умовах; долати страх під час роботи на висоті; мати високу точність у роботі, зіставляти рухи за силою, спрямованістю, швидкістю; швидко вибирати оптимальне рішення з усіх можливих у даній ситуації; враховувати ймовірність очікуваних подій, передбачати ймовірні зміни обстановки, процесу роботи тощо; нести відповідальність за життя людей та обладнання; уміння взаємодіяти з членами колективу під час виконання спільної роботи.

На основі проведеного аналізу був визначений перелік психофізіологічних характеристик, що відіграють вирішальну роль у становленні фахівця-пожежника. Для дослідження визначених якостей та характеристик були вибрані такі методики (табл. 1):

У третьому розділі “Динаміка становлення професійної майстерності пожежників” наведені результати експериментальних досліджень.

За визначеними методиками досліджувалися три сфери особистості фахівця служби пожежогасіння - психомоторна, емоційно-вольова і когнітивна.

Дослідження динаміки психомоторної сфери

Визначення сили нервової системи пожежників проводилося за допомогою методики теппінг-тесту (табл. 2).

У результаті досліджень було встановлено, що в групі В (випускники) превалюють особи із середньо-слабкою нервовою системою та нервовою системою середньої сили; в групах А (1 курс) та С (практичні працівники) спостерігається зміщення в сторону слабкої нервової системи. Однак практичні працівники компенсують це положення за рахунок виробленого індивідуального стилю діяльності, що дозволяє досягати професійної ефективності.

Оцінка рухливості основних нервових процесів показала, що за середніми значеннями групи відносяться до осіб із задовільною рухливістю нервових процесів. Однак при аналізі результатів теппінг-тесту за силою як мірою збудливості вдалося визначити достовірні відмінності - в групі В (випускники) вона виявилася вищою, ніж у групі А (1 курс) (р0,05), що свідчить, на нашу думку, про значний мобілізаційний вплив на психіку курсантів-випускників вольових процесів.

Прості та складні сенсомоторні реакції характеризують функціональний стан центральної нервової системи (ЦНС). Вони визначалися за комп'ютерною методикою “Стартова реакція спортсменів”. За цією методикою визначався час простих сенсомоторних реакцій - слухової реакції (Сл), зорової реакції (Зр) та складної сенсомоторної реакції - реакції вибору (Рв) (табл. 2). Достовірності відмінностей за середніми величинами в групах не спостерігається, тобто функціональний стан ЦНС досліджуваних груп майже однаковий.

Слухова реакція за середніми показниками краща у практичних працівників (0,196 с), ніж у курсантів (0,205 с та 0,204 с). Це можна пояснити впливом сформованого у практичних працівників індивідуального стилю діяльності, у якому, зокрема, враховуються небезпечні фактори пожежі (шум від падіння будівельних конструкцій, вибухи тощо), що потребує швидкої реакції. Зорова реакція за середніми показниками краща в курсантів першого курсу (0,235 с), у випускників вона становить 0,245 с, а у практичних працівників - 0,249 с. Реакція вибору в досліджуваних групах майже однакова.

Дослідження часу сенсомоторних реакцій (слухової, зорової та реакції вибору) показало, що кореляційна залежність між ними сильно виражена (коефіцієнт кореляції Пірсона становить 0,99).

Визначення точності реакції на рухомий об'єкт проводилося за модифікованою комп'ютерною методикою Лейтеса Н.С. У ході дослідження визначалися такі показники: точність реакції стеження (Трс), показник збудливості нервових процесів (Зб), показник загальмованості нервових процесів (Зт) та показник урівноваженості нервових процесів (Ур) (табл. 2).

При визначенні точності реакції стеження виявлена достовірність відмінностей за середніми показниками між курсантами першого й випускного курсів (у курсантів випускного курсу показник Трс кращий). Достовірність відмінностей за середніми показниками спостерігається й між курсантами випускного курсу і практичними працівниками (у курсантів випускного курсу показник Трс кращий). Це, на нашу думку, можна пояснити тим, що курсанти-випускники, на відміну від першокурсників, мають вищий рівень розвитку вольових якостей, що свідчить про позитивний вплив професійної психологічної підготовки.

Зниження Трс у практичних працівників говорить про зниження рівня вольових якостей, що пов'язане, можливо, зі зміною діяльності (бойова діяльність замінена тимчасовою на навчальну). Показник Трс в еталонній групі серед досліджуваних груп найкращий, що, можливо, пояснюється постійною мобілізованістю психіки осіб, які входять до її складу.

Стосовно збудливості нервових процесів, то достовірність відмінностей за середніми показниками спостерігається між курсантами першого й випускного курсів (у курсантів випускного курсу показник збудливості нервових процесів найвищий). Відносно загальмованості нервових процесів, то достовірність відмінностей за середніми показниками спостерігається між курсантами першого курсу і практичними працівниками (у курсантів першого курсу показник загальмованості нервових процесів нижчий). Щодо показника врівноваженості нервових процесів, то достовірності відмінностей за середніми показниками досліджуваних груп не спостерігається. Таким чином, найбільш придатними для використання в професії пожежника є курсанти-випускники.

Вивчення точності реакції на рухомий об'єкт порівняно з часом слухової, зорової реакції та реакції вибору показало, що кореляційна залежність у групах між ними сильно виражена (коефіцієнт кореляції Пірсона становить 0,92).

Контроль координаційних здібностей проводився за допомогою оцінки стійкості рівноваги в статиці та динаміці (табл. 2).

При оцінці стійкості рівноваги виявлена достовірність відмінностей за середніми показниками в статиці з розплющеними очима. Відмінність спостерігається між курсантами першого і випускного курсів, з одного боку (у яких показники майже однакові: 95,70 с, 92,64 с), і практичними працівниками (116,84 с) - з іншого. Показники стійкості рівноваги практичних працівників у статиці з розплющеними очима значно кращі, ніж у груп курсантів різних років навчання, що, на нашу думку, свідчить про кращий розвиток у практичних працівників статичних рефлексів.

При визначенні координаційних здібностей, досліджуваних у динаміці (що характеризує рівень розвитку статокінетичних рефлексів), найкращі показники також має група практичних працівників. Це, на нашу думку, свідчить про вироблення в них моторних навичок, що можна пов'язати з індивідуальним стилем діяльності.

Вивчення координаційних здібностей порівняно з часом слухової, зорової реакції, реакції вибору та точністю реакції на рухомий об'єкт показало, що кореляційна залежність у групах між ними сильно виражена (коефіцієнт кореляції Пірсона становить 0,93).

Дослідження динаміки емоційно-вольової сфери.

Дослідження об'єму, розподілу і переключення уваги проводилося з використанням методики “Розміщення чисел” (табл. 2).

Аналіз отриманих результатів показав, що курсанти різних років навчання і практичні працівники мають достатні показники характеристик довільної уваги, однак у курсантів ці показники дещо вищі (19,86 с, 19,74 с), ніж у практичних працівників (18,69 с), що можна пояснити кращою психічною стійкістю, стійкістю уваги і впрацьованістю курсантів.

Достовірності відмінностей за середніми значеннями в групах не спостерігається.

Визначення рівня тривожності пожежників проводилося за методикою “Шкала тривожності” Дж. Тейлор (табл. 2). У результаті було виявлено, що кількість індивідуумів з низьким та середнім рівнем з тенденцією до низької тривожності найбільша в групі практичних працівників, а найменша - в групі курсантів-випускників.

У результаті досліджень виявилося, що високий рівень тривожності незначний і майже однаковий для всіх категорій досліджуваних. Однак у курсантів випускного курсу порівняно з курсантами першого курсу йде зміщення в бік середнього рівня з тенденцією до високої тривожності. Найнижчий рівень тривожності спостерігається у практичних працівників пожежної охорони.

На нашу думку, пояснити збільшення рівня тривожності у курсантів протягом навчання в інституті можна тим, що під час професійної підготовки вони реально починають оцінювати небезпеку обраної професії, стан технічного забезпечення діяльності пожежників, у тому числі засобів індивідуального захисту особового складу під час роботи на гасінні пожеж. Крім цього, сьогодні знижений соціальний захист особового складу в разі отримання травм, втрати працездатності, а також у випадку загибелі пожежників під час виконання ними службових обов'язків.

Визначення рівня нервово-психічної стійкості (НПС). Дослідження проводилося у два етапи. На першому - визначалася нервово-психічна стійкість у першокурсників відразу після вступних іспитів з метою її прогнозу. На другому - досліджувалася НПС у випускників перед випускними іспитами з метою перевірки достовірності зроблених прогнозів. Паралельно з вищевказаною роботою за методикою анонімного анкетування виявлялися мотиви вступу до інституту (вибору професії), збереження їх у курсантів на момент закінчення навчання.

Рівень нервово-психічної стійкості визначався за методикою “Анкета “Прогноз” (табл. 2). Результати проведеної роботи свідчать про те, що серед курсантів дуже мало віднесених до групи з високою НПС - 9,4% та з незадовільною НПС - 1,9%. Більшість першокурсників мали добру - 56,6% та задовільну НПС - 32%. За рекомендаціями О.П. Єлісєєва, піддослідні, що віднесені до I-III груп НПС, мають сприятливий прогноз адаптації до складних ситуацій професійної діяльності. За нашими даними, такий прогноз мали 98,1% вступників.

Результати другого етапу досліджень підтвердили наш прогноз. 97,8% випускників інституту віднесені до I-III групи сприятливої НПС. Слід зауважити, що поряд з позитивними результатами прогнозу НПС дещо змінився розподіл випускників за групами. Так, у I групі стало 2,2%, у II групі - 32,6%, а в III групі - 63% піддослідних. Несприятливий прогноз НПС мав один першокурсник. Цей результат залишився й у випускників.

У групі практичних працівників превалюють особи з високою та доброю нервово-психічною стійкістю (54%), що свідчить, можливо, про позитивний вплив професійного відбору осіб і належну організацію їх фахової підготовки.

Дослідження динаміки когнітивної сфери.

Визначення інтелектуального рівня та здатності приймати рішення. Рівень інтелекту та здатність приймати рішення визначалася за методикою “Таблиці Равена” (табл. 2).

При визначенні рівня розвитку інтелекту можна зробити висновок, що високий інтелект та інтелект вищий середнього розвинутий краще в курсантів першого курсу, ніж у курсантів-випускників, і тим більше, ніж у практичних працівників.

Зниження рівня інтелекту в курсантів-випускників і практичних працівників порівняно з курсантами першого курсу, на нашу думку, можна пояснити переважаючим розвитком у них шаблонного мислення, яке зумовлюється суворою регламентацією службової та бойової діяльності статутними і нормативними документами, що звужує поле мислення. Курсанти першого курсу ще не обмежені рамками службової діяльності, мають більш активне і творче мислення.

Аналізуючи рівень розвитку когнітивних якостей у курсантів різних років навчання, необхідно зазначити, що в цілому вони мають досить високу здатність до навчання.

Як свідчать проведені дослідження, визначений нами набір методик є ефективним. Це дозволяє зробити висновок, що відбір за цим комплексом методик йде правильно, тобто правильно визначені професійно важливі якості та методики, спрямовані на визначення їх рівня розвитку.

У четвертому розділі “Розробка інженерно-психологічного забезпечення професійного відбору пожежників” подані рекомендації до професійної орієнтації, критерії та рекомендації до психологічного відбору до пожежної охорони.

Відомо, що всі, без винятку, психометричні та проективні тести, особистісні методики є експериментальними, тобто здійснюють цілеспрямоване дослідження особливостей психіки в спеціально організованих умовах. Доповнити ці методики можуть лише результати спостереження за експериментом, експертна оцінка, бесіда і вивчення документів. Ці чотири основні “класичні” напрямки вивчення психіки повинні бути покладені в основу класифікації психологічного відбору до пожежної охорони.

Бесіда: а) розгорнута; б) скорочена.

Експеримент: психологічний: а) груповий, б) індивідуальний; психофізіологічний: а) електрофізіологічний, б) клініко-фізіологічний, в) фізична підготовка.

Спостереження: зовнішнє: а) пасивне (опосередковане), б) активне (пряме); самоспостереження (самозвіт).

Аналіз документів: успішність навчання і трудова діяльність; соціально-біографічні дані з особової справи; характеристики за місцем навчання, служби або роботи; результати екзаменів, рішення мандатної і медичної комісій тощо.

Експертна оцінка.

Поділ методів психологічного відбору на п'ять основних груп зумовлений бажанням забезпечити комплексний, системний підхід до їх використання та інтерпритації, а в кінцевому підсумку - до розкриття особливостей кандидата і можливостей їх розвитку та вдосконалення в процесі навчання або роботи (служби).

На основі аналізу трьох сфер особистості пожежника, які нами досліджувалися, розроблені етапи та організаційна структура професійного відбору, які враховували інженерно-психологічну специфіку діяльності фахівців пожежної охорони.

У Державній пожежній охороні психофізіологічне обстеження повинне проводитися в декілька етапів. На першому етапі (попередній відбір), який здійснюється в підрозділах пожежної охорони (в пожежно-технічних закладах освіти) та лікувальних закладах системи МВС, проводиться медичне обстеження, аналіз наявних документів, бесіда та ін. На другому, основному, етапі використовуються методики для групових та індивідуальних обстежень з урахуванням професійно важливих якостей фахівця пожежної охорони в системі “людина - технічні засоби - виробниче середовище”. Після отримання оцінки індивідуальних характеристик психофізіологічних функцій пожежника виноситься рішення рекомендувати або відмовити кандидату у працевлаштуванні (навчанні). Для окремих, особливо відповідальних спеціальностей (керівник гасіння пожежі, пожежник-респіраторник, водій пожежного автомобіля, черговий радіотелефоніст), важливо проводити періодичне психологічне обстеження фахівців у процесі їх службової діяльності (відбір у процесі роботи, третій етап).

Очікуваний соціальний ефект від профвідбору може бути досягнутий лише за умови комплексного підходу до його теоретичної розробки і подальшого практичного використання (комплексність підходу передбачає наявність чотирьох основних форм його забезпечення: науково-методичного, організаційного, кадрового і матеріально-технічного). Це відображено в удосконаленні організаційної структури, процесуально-технологічного та методичного забезпечення професійного відбору до пожежної охорони.

Інженерно-психологічне забезпечення професійного відбору виступає у вигляді комплекса психодіагностичних методик, психологічних вимог та рекомендацій. Його використання спрямоване на визначення рівня розвитку професійно важливих якостей пожежників на етапі професійного становлення, які є визначальними в системі “людина - технічні засоби - виробниче середовище”, та на оптимізацію професійного відбору.

Крім того, на основі узагальнення досвіду та проведених досліджень чітко визначилися принципи пожежно-професійної орієнтації молоді: принцип свідомості, принцип самостійності, принцип свободи вибору професії як передумова професійного відбору.

Таким чином, підбиваючи підсумки проведеного дослідження, можна зробити такі ВИСНОВКИ:

1. Проблема зниження несприятливих впливів на організм фахівця служби пожежогасіння факторів виробничого середовища не може бути вирішена традиційними методами фізіології та гігієни праці. Особливості умов професійної діяльності, що характерні для нього, режим праці та відпочинку в процесі добового чергування, агресивний стан навколишнього середовища в умовах гасіння пожеж визначаються в основному оперативною обстановкою, специфікою розташованих в зоні обслуговування пожежної частини об'єктів і меншою мірою можуть бути цілеспрямовано змінені. У той же час функціональні резерви людини суворо індивідуальні і не безмежні. Тому в даних умовах одним із факторів, що підвищують ефективність роботи, є професійний відбір з урахуванням індивідуальних особливостей адаптації до умов діяльності, його інженерно-психологічне забезпечення, яке включає аналіз трьох сфер особистості - психомоторної, емоційно-вольової та когнітивної.

2. На основі теоретичного аналізу та емпіричного дослідження розроблено професіограму та психограму фахівця служби пожежогасіння пожежної охорони, в яких відображений взаємозв'язок професійно важливих якостей як вимог до майбутнього спеціаліста.

3. На основі аналізу професійної діяльності фахівця служби пожежогасіння та експертного опитування був визначений методичний комплекс для проведення професійного відбору, який спрямований на визначення показників функціонування трьох основних психологічних сфер особистості. До нього входять комп'ютерні сенсомоторні методики, комплекс психодіагностичних методик та методики контролю координаційних здібностей пожежників. Ці методики відзначаються простотою й не потребують значних витрат часу на їх проведення й обробку результатів досліджень.

4. Виявлено, що оволодіння певною стратегією діяльності фахівцем служби пожежогасіння залежить не лише від його індивідуально-психологічних характеристик, а й від його професійного досвіду як суб'єкта діяльності, вдосконалення тактичних способів пожежогасіння, засобів та пожежно-технічного озброєння, що становить своєрідну структуру інженерно-психологічного забезпечення діяльності.

5. Показано, що у вищих пожежно-технічних закладах освіти протягом навчання зазнають динаміки професійно важливі якості. Такі якості, як тривожність, нервово-психічна стійкість, стійкість статичної рівноваги та інтелект протягом навчання зазнають значної трансформації - підвищується тривожність, знижуються нервово-психічна стійкість, стійкість статичної рівноваги, продуктивність інтелектуальної праці в прийнятті рішень. Це потребує внесення відповідних коректив в організацію навчально-виховного процесу.

6. Виявлені особливості трансформації психологічних якостей під час підготовки курсантів, а також їх відмінності з відповідними показниками практичних працівників. Значною мірою це пов'язане з різними видами діяльності: у курсантів - навчальна, у практичних працівників - професійна, що потребує наявності різних систем професійно важливих якостей. У свою чергу, ці особливості необхідно враховувати при вдосконаленні системи професійного відбору та інженерно-психологічного забезпечення процесу навчання.

7. Запропоновані критерії оцінки результатів бесіди, індивідуального та групового спостереження, експертної оцінки під час проведення професійного відбору є додатковою інформацією для прийняття рішень про придатність кандидата на службу. Вони були покладені в основу розробки відповідних інженерно-психологічних вимог та рекомендацій з організації професійної орієнтації та професійного відбору до пожежної охорони і пожежно-технічних закладів освіти й можуть виступати як самостійний засіб досягнення підвищення ефективності професійної діяльності пожежників.

8. Розроблена організаційна структура системи професійного психологічного відбору до Державної пожежної охорони України була рекомендована Головним управлінням Державної пожежної охорони МВС України до практичного використання.

професійний пожежний психограма

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Вареник В.В., Глазирін І.Д., Глазиріна В.М. До питання про професійну та психофізіологічну готовність курсантів-випускників пожежно-технічних училищ МВС України // Пожежна безпека. - 1996 . - № 2. - С. 24.

2. Вареник В.В. Аспекты профессионального отбора пожарных // Матеріали ІІІ науково-практичної конференції “Пожежна безпека”. - К.: УкрНДІПБ. - 1997. - С. 57-58.

3. Вареник В.В. Втома як психофізіологічний показник професійного відбору пожежників // Матеріали ІІІ науково-практичної конференції “Пожежна безпека”. - К.: УкрНДІПБ. - 1997. - С. 67-68.

4. Вареник В.В. Визначення сили нервової системи як аспект професійного відбору пожежників // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Методи підготовки фахівців до професійного спілкування”. - У 2-х кн. - Кн. 2. - Черкаси: ЧДУ, 1997. - С. 321-323.

5. Вареник В.В. К вопросу о создании комплексной методики профессионального отбора пожарных // Наук. збірник. - У 2-х кн. - Кн. 1. - Черкаси: ЧІПБ МВС України, 1998. - С. 106-112.

6. Вареник В.В. Професійна орієнтація як початкова стадія формування працівника державної пожежної охорони України // Наук. збірник “Пожежна безпека”.- У 2-х ч. - Ч. 1. - Черкаси: ЧІПБ МВС України, 1999. - С. 65-68.

7. Вареник В.В. Теоретичні основи і методики професійного відбору пожежників: Посібник. - Черкаси: ЧІПБ МВС України, 1999. - 72 с.

8. Вареник В.В. Критерії професійного психофізіологічного відбору до Державної пожежної охорони // Бюлетень пожежної безпеки (науково-технічні проблеми та рішення). - 1999. - № 2. - С. 6-9.

9. Вареник В.В. Визначення професійно важливих якостей для становлення фахівця Державної пожежної охорони // Вісник Харківського університету № 472 . - Харків, 2000. - С. 32-36.

10. Вареник В.В. До питання про створення професіограми фахівця служби пожежогасіння пожежної охорони // Вісник Харківського університету № 483. - Харків, 2000. - С. 14-18.

11. Вареник В.В. Психологічна теорія діяльності як методологічна основа професійного відбору // Наукові записки Харківського військового університету. Соціальна філософія, педагогіка, психологія. - Харків: ХВУ, 2001. - Вип. ІХ. - С.163-167.

12. Ковальов П.А., Лисюк І.В., Вареник В.В. Аналіз психологічних особливостей діяльності особового складу газодимозахисної служби пожежної охорони // Психолого-педагогічні і методичні аспекти професійної діяльності майбутнього фахівця: Зб. наук. праць. - Харків: ХДПУ, ХІПБ, 1996. - С. 43-45.

13. Кришталь М.А., Вареник В.В., Глазирін І.Д., Глазиріна В.М., Середенко М.М. Адаптація психофізіологічних якостей курсантів пожежно-технічних навчальних закладів до майбутньої професійної діяльності // Науковий збірник. - Книга 1. - Черкаси: ЧІПБ МВС України, 1998. - С. 98-102.

14. Кришталь М.А., Вареник В.В. Проблеми професійного психологічного відбору в пожежно-технічні заклади освіти // Вісник Харківського державного університету № 439'99 “Особистість і трансформаційні процеси у суспільстві. Психолого-педагогічні проблеми сучасної освіти”. - Харків, 1999. - С. 64-67.

15. Чепурний Г.П., Вареник В.В., Цойреф Я.О. Удосконалення практичної підготовки курсантів, організації роботи з молодими спеціалістами та методики оцінювання входження в посади випускників пожежно-технічних закладів освіти // Вісник Університету внутрішніх справ. - Вип. 9. - Харків: Університет внутрішніх справ, 1999. - С. 61-64.

Размещено на Allbest.ru

...