Особливості динаміки ціннісних орієнтацій студентів-психологів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Одеський національний університет імені І.І. Мечникова

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

ОСОБЛИВОСТІ ДИНАМІКИ ЦІННІСНИХ ОРІЄНТАЦІЙ СТУДЕНТІВ-ПСИХОЛОГІВ

Спеціальність: Загальна психологія, історія психології

КАДИКОВА ТАМАРА АНАТОЛІЇВНА

Одеса, 2002 рік

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми визначається самим життям, тому що в суспільстві поряд з державними вищими навчальними закладами виникли альтернативні ВНЗ, з'явилися студенти, здатні оплачувати своє навчання. Крім того, досліджувана проблема, що стосується ціннісних орієнтацій у відношенні до вищої школи, в цілому відрізняється малою розробленістю, що дає можливість своєчасно втручатися в цей процес, контролювати його, вносячи необхідні корективи. Значення висунутої проблеми також зростає не тільки у зв'язку з гострою необхідністю поглибленого вивчення особистості, але і з зміною та переосмисленням в теперішній час певних цінностей, криза яких більш за все проявляється в свідомості цієї соціальної групи. Тема дисертаційного дослідження входить в план науково-дослідницької роботи кафедри психології Донецького інституту післядипломної освіти інженерно-педагогічних робітників АПН України, номер державної реєстрації 103 V 0133177.

Зв'язок роботи з науковими темами. Робота виконана в межах теми “Психологічне забезпечення системи безперервної освіти керівних кадрів навчальних закладів”, котра включена в тематичний план науково-дослідницької роботи Донецького інституту післядипломної освіти інженерно-педагогічних працівників АПН України за номером державної реєстрації 103 V 0133177. Тема затверджена 30 березня 1999 р. Вченою Радою ДІПО ІПП АПН України, протокол № 7, та Координаційною Радою АПН України від 1 січня 2002 р., протокол № 1.

Об'єкт дослідження: процес формування ціннісних орієнтацій студентів-психологів. Предмет дослідження: ціннісні орієнтації особистості, їх структура та особливості їх динаміки.

Мета дослідження полягає у вивченні динаміки ціннісних орієнтацій студентів-психологів у процесі навчання у ВНЗ недержавної форми власності.

Гіпотези дослідження. Передбачається, що:

- ціннісні орієнтації студентів ВНЗ недержавної форми власності являють собою складну структуру, яка складається під впливом факторів, пов'язаних із терміном навчання, пошуком свого місця в житті і значущістю самовизначення;

- протягом навчання в ВНЗ суттєво змінюється структура ціннісних орієнтацій студентів, наслідком чого є процес переосмислення цінностей, зміна цілей і сенсу життя;

- у динаміці ціннісних орієнтацій особистості студентів-психологів можливо виділити певні кризи, коли ціннісна сфера набуває найбільшої негативної трансформації і викликає почуття внутрішнього дискомфорту, бажання залишити ВНЗ.

Відповідно до поставленої мети і висунутих гіпотез були визначені наступні задачі дослідження:

1. Узагальнити існуючі підходи до вивчення ціннісних орієнтацій і виявити фактори, що впливають на їх динаміку;

2. Розробити структуру і схему емпіричного дослідження;

3. Провести поетапне комплексне дослідження особливостей динаміки ціннісних орієнтацій студентів-психологів;

4. На підставі якісно-кількісного аналізу встановити особливості функціонування ціннісних орієнтацій у студентів-психологів у процесі всього навчання у ВНЗ.

Методологічною основою дослідження стали:

- загальнотеоретичні положення психології про сутність особистості (О.М. Леонтьєв, С.Д. Максименко, С.Л. Рубінштейн), про відображуючи функцiї психологічних явищ (Б.Г. Ананьєв, С.Л. Рубінштейн);

- положення про взаємодію внутрішніх факторiв становлення самосвiдомостi особистостi (Г.С. Костюк) та факторiв, які впливають на самовизначення i особливостi динамiки ціннісних орієнтацій в iндивiдуально-вікові перiоди психологічних змiн людини (Л.С. Виготський).

Методи дослідження. Складність обраної теми обумовила програму отримання та обробки емпіричних даних, яка включала традиційні методи і методичні прийоми:

- анкетування з метою вивчення спрямованості особистості, виявлення мотивації вибору ВНЗ, професійних та особистих якостей;

- бесіди для уточнення, розширення і контролю даних, отриманих за допомогою попередніх методів;

- вільне опитування з наступним аналізом, методи математичної та описової статистики, а також психометричні процедури.

Для безпосереднього вивчення ціннісних орієнтацій була використана методика Д.О. Леонтьєва “Осмисленість життя”, методика О.Б. Фанталової “Цiннiсно-мотивацiйні орієнтації”.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому вперше розпочата спроба на теоретичному та емпіричному рівнях встановити особливості динаміки ціннісних орієнтацій студентів-психологів у процесі всього навчання у ВНЗ недержавної форми власності, визначенні впливу смислу життєвих цінностей у контексті самовизначення та самостійного сприйняття студентів. Теоретичне значення роботи полягає в обґрунтуванні структурно-функціональної моделі ціннісної сфери, подальшому поширенні уявлень про головну роль провідних ціннісних орієнтацій у період навчання студентів-психологів у ВНЗ.

Практичне значення дисертації полягає в тому, що її основні висновки та положення спрямовані на:

- удосконалення заходів для формування ціннісних орієнтацій у студентів-психологів;

- розробці та експериментальної перевірці системи вивчення динаміки ціннісних орієнтацій студентів-психологів у ВНЗ;

- виявленні тих ціннісних складових, що впливають на позитивну спрямованість особистості.

Особистий внесок автора полягає в:

- розробці й обґрунтуванні моделі вивчення ціннісних орієнтацій студентів-психологів у ВНЗ недержавної форми власності;

- теоретико-методологічній проробці та емпиричному дослідженню динаміки функціонування ціннісних орієнтацій студентів-психологів у процесі всього терміну навчання;

- вилученні найбільше актуальних проблем на перспективу.

Надійність і вірогідність результатів дослідження підтверджується методологічним обґрунтуванням основних теоретичних положень, системою методів дослідження, адекватних меті та завданням роботи, а також достатньою репрезентативністю вибірки випробуваних і використанням методів статистичного оброблення даних, отриманих у ході дослідження.

Апробація роботи. Основні результати дослідження, висновки та положення дисертації доповідались автором на мiжнароднiй науково-практичній конференцiї "Значення соціальних установок в юнацькому вiцi" (м. Донецьк, 1999 р.), на мiжнародному конгресi "Стрес у перiод професiйного самовизначення студентiв-психологiв" (м. Одеса, 2000 р.), на мiжнародній науково-практичній конференцiї "Цiннісні орієнтації і їх вплив на професійне самовизначення" (м. Кривий Ріг, 2000 р.), розглядалися на засіданнях вченої ради ДІПО ІПП АПН України а також на засіданнях кафедр ДIПiП та ДІСО. Впровадження результатів дослідження в практику. На базі проведених досліджень була розроблена орієнтована модель особистісних і професійних якостей психолога як фахівця. Її використання при співбесіді з абітурієнтами Донецького інституту соціальної освіти дозволило значно удосконалити професійний відбір на спеціальність “Психологія”.

Публікації. Основні положення дисертації викладені у 10 публікаціях, 5 з яких мають гриф ВАК.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається із вступу, трьох глав, висновків, списку використаної літератури, який містить 231 найменування, з яких 29 - іноземними мовами, чотирьох додатків. Дисертацію викладено на 207 сторінках комп'ютерного тексту, з них 180 сторінок основного. Основній текст містить 16 таблиць, 30 діаграм та графіків.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтована актуальність теми дисертації, виділені об'єкт та предмет дослідження, визначена мета, сформульовані гіпотези та завдання; розкрита методологічна основа дослідження, висвітлена наукова новизна, теоретичне та практичне значення, наведені дані про апробацію роботи та впровадження цих результатів у практику.

У першій главі - “Проблеми наукового вивчення ціннісних орієнтацій особистості”:

- розглянута комплексна природа ціннісних орієнтацій;

- проаналізована вітчизняна та зарубіжна література з проблеми;

- показана можливість непрямого управління динамікою усвідомлення особистісних цінностей;

- подана концепція розвитку ціннісних орієнтацій.

Крім того, розкриваються питання методологічного та концептуально-теоретичного характеру, які сформульованi у психологiчнiй лiтературi, визначено сутнiсть основних понять, проведено загально психологічний, педагогічний та методичний аналiз, який відноситься до галузі виховання та становлення особистості, що ставить молодь перед вирішенням вибору ВНЗ при професійному самостійно визначені, дається науково-теоретичне обґрунтування iдей цiннісних орiєнтацiй. На основi аналiзу основних етапiв розвитку концепцiй потреб, мотивiв, мотивувань розкриваються науковi основи цiннісних орієнтацій.

Важливими джерелами, які розкривають дану тему, є дослідження В.Г. Асєєва, 1976, Л.І. Анцiферової, 1981, Т. Тарочкової, 1988, М.Й. Боршевського, 1997, В.К. Вiлюнаса, 1986, Г. Головних, 1989, О.М. Леонтьєва, 1977 та 1975, М. Рокiча, 1973, Д. С'юпера та Д. Невiла, 1986 та 1997, Д.М. Узнадзе, 1966 та 1987, Х. Хекхаузена, 1986, В.О. Ядова, 1975, K.B. Madsen, 1973, G.W. Allport, 1961, та iн.

Вищезазначені автори обстоюють положення про те, що ціннісні орієнтації, як вважлива складова частина людини, її поведінки, взагалі зумовлені природою та соціальні детерміновані і сформовані культурою, соціально-економічним устроєм та перетвореннями, які виникають у суспільстві.

Наведені дослідження свідчать про те, що тлумачення сутності поняття цінності в системі цiннісних орієнтацiй відбиває важливі елементи у структурі особистості, знання яких є значущим для самовизначення життєвих етапiв та цiлей.

Особливостi динамiки цiннісних орiєнтацiй виступають одним з найбільш важливих психологічних механізмів формування особистості. Таким чином, особистість характеризується індивідуальними особливостями емоційного реагування, стилю переживання, своєрiднiстю почуттiв, свiдомостi, думок стосовно тих чи iнших обставин життя та самовизначення в ньому (В.Г. Асєєв, 1976, Л.І. Божович, Л.В. Бондаренко, 1992 -1968, Л.Г. Будинайте, 1993, О.І. Головаха, 1986, О.М. Леонтьєв, 1975, 1983, В.О. Ядов, 1979). Вони віддзеркалюють систему суспільно-значущих цінностей особистості і завдяки цьому виступають як механізм саморегуляції поведінки, вибору життєвих цілей людини і таким чином служать з'ясуванню причин її вчинків та дій (Б.Г. Ананьєв, 1968, Т.Ф. Іванчик, 1986, В.К. Вілюнас, 1986, В. Франкл, 1990).

Доцільними вважаються питання диференціації ціннісних орієнтацій з погляду мети, завдань, в яких є та або інша цінність. З цієї позиції у ціннісних орієнтаціях виділяють два класи: цінності-цілі (термінальні цінності) та цінності-засоби (інструментальні цінності) (М. Рокич, В.О. Ядов та ін.). Термінальні цінності визначають основну мету, довготривалі перспективи, суть життя, усталені суспільні еталони. Інструментальні цінності визначають шляхи та інструменти у досягненні цілей. Наводиться, що основними показниками сформованості ціннісних орієнтацій є їх зміст, ієрархія, що характеризує рівень зрілості особистості студента-психолога.

Підкреслюється, що цінності характеризують спрямованість особистості й реально виявляються насамперед у мотивах діяльності (О.М. Леонтьєв, Н.Ю. Вайтонис, Є. Дюркгейм та ін.), тому розкриття механізмів соціальної детермінації поведінки являє собою розкриття закономірностей переходу зовнішньої детермінації у внутрішню мотивацію.

Розкрито, що характер вивчення особливостей динаміки ціннісних орієнтацій, а також співвідношення привабливості та доступності тієї або іншої цінності для сучасних студентів-психологів має важливі виходи на практику, оскільки достатньо об'єктивна інформація про сприйняття студентами свого ставлення до реальності дозволяє розробити конкретні програми допомоги не лише для себе, але й для інших у конкретних соціальних умовах.

Узагальнення науково-методичної літератури дає змогу стверджувати, що цінності становлять одне з провідних місць у вивченні процесів формування і розвитку особистості. Цінності безпосередньо пов'язані з мотиваційною потребою сферою особистості і виступають у ролі своєрідного регулюючого фактору її життєдіяльності.

У другій главі - “Побудова системи психологічного вивчення ціннісних орієнтацій”:

- дається аналіз принципів добору емпіричного матеріалу та методів дослідження ціннісних орієнтацій студентів-психологів;

- висвітлюється зв'язок між соціальними вимогами і внутрішніми чинниками перебудови потреб, цінностей, потягів, норм поведінки в тих випадках, коли відбуваються якісні зміни у розширенні діяльності та відношень особистості з дійсністю.

Базою дослідження виступали факультети психології Донецького інституту соціальної освіти (ДІСО) і Донецького інституту психології і підприємництва (ДІПіП). Сукупна чисельність студентів-психологів в дослідженні (з урахуванням випробуваних, що брали участь в пілотажному дослідженні) склала 535 чоловік: 81 юнак та 454 дівчини - студенти першого - п'ятого курсів денної й очно-заочної форми навчання.

Дослідження здійснювалося в три етапи і тривало з 1996 по 2000 роки. На першому етапі, з метою формування змістовної сторони методики ціннісно-мотиваційної орієнтації було проведене анкетування по розробленій нами анкеті для попереднього виявлення спрямованості особистості, її ціннісних орієнтацій і визначення відповідних понять-стимулів.

Другий етап включав збір емпіричного матеріалу з використанням таких методик, як методика діагностики ціннісно-мотиваційної орієнтації (О.Б. Фанталова), тест "Осмисленість життя" (Д.О. Леонтьєв). Автоматизація і психометрична перевірка використаних методик була здійснена Ю.Б. Максименком (1998, 1999 р.).

Третій етап був спрямований на безпосередню кількісно-якісну обробку отриманих матеріалів, виявлення особливостей динаміки ціннісних орієнтацій у студентів-психологів в залежності від курсу навчання і віку випробуваних. Зважаючи на те, що майже усі методики були адаптовані для нашого дослідження, коротко опишемо їх.

Для психолого-педагогічного дослідження деяких напрямків спрямованості особистості студентів-психологів була розроблена анкета "Спрямованість особистості". Анкета містила 41 запитання (переважно напівзакриті) і дозволили виявляти наступні сфери: навчання, сімейне та громадське життя, захоплення. Крім того, анкета дозволила визначити ступінь значущості для індивіда сфер, у рамках яких студент намагається себе реалізувати. Варто зауважити, що анкета розроблялася на основі результатів численних бесід зі студентами і з їх участю. Анкета апробована в пілотажному дослідженні, що охопило вибіркову сукупність, яка склала 100 чоловік. Крім того, за допомогою пілотажного дослідження були перевірені організаційні й методичні умови майбутнього дослідження, відношення студентів до опиту і їхня реакція на запитання анкети, скоректовані формулювання деяких запитань та варіанти відповідей. Усього в безпосередньому дослідженні за даною методикою брало участь 535 студентів.

Ціннісні орієнтації виявлялися в ході письмового опитування за анкетою "Спрямованість особистості". Використовувалися категорії цінностей, запропоновані М. Рокичем. Для більш глибокого проникнення в систему ціннісних орієнтацій випробувані додатково відповідали на такі запитання: "У якому порядку і в якій мірі реалізовані названі цінності у Вашому житті?", "Як на Ваш погляд, це зробила б людина, досконала в усіх відношеннях?", "Як зробили б це, на Вашу думку, більшість людей?", "Як це зробили б Ви 5 років тому?", "Як це зробили б Ви через 5 років?".

Для подальшого дослідження ціннісної сфери була запозичена ідея з методики "Рівень співвідношення "цінності" і "доступності" у різноманітних життєвих сферах" О.Б. Фанталовой (ЦМО), заснованої на попарному порівнянні усіх категорій, що змістовно відбивають досліджувану сферу.

Експеримент за цією методикою складався з трьох частин. Спочатку було проведене анкетування на вибірці з 439 випробуваних з метою виявлення найбільш суб'єктивно значущих для студентів особистісних і професійних якостей психолога. В другій частині експерименту було відібрано 11 понять-якостей, що найчастіше зустрічалися в кожній категорії. У третій частині експерименту досліджуваним у спеціальних матрицях пропонувалося порівняти категорії за критеріями їх цінності та доступності для них. Завдяки цьому була отримана інформація про розбіжність цих параметрів.

Перш, ніж безпосередньо застосовувати тест “Осмисленість життя” (ОЖ), ми сформували норми для місцевої вибірки (за стенальною шкалою). З огляду на значну кількість випробуваних (439 чоловік) і нормальний розподіл по усіх шкалах, стандартизація була виконана за звичайною процедурою: зміна первинного показника на 1/2 стандартного відхилення відповідало стандартизованому показнику на 1 стен. Стандартизація дозволила зробити аналіз даних, зокрема, "динаміки" показників по ОЖ, більш надійним та валідним.

Порівняння розподілів загального показника і субшкал ОЖ у студентів різних курсів по тесту Ливенса показало, що вони відносяться до однієї сукупності і характеризуються однорідністю розподілу, що дозволило, зіставляючи дані на різних курсах, робити висновки про динаміку смислових життєвих орієнтацій студентів протягом всього навчання в інституті.

У третій главі "Емпіричне дослідження динаміки ціннісних орієнтацій студентів-психологів ВНЗ недержавної форми власності" розглядаються результати статистичного аналізу даних, отриманих у ході емпіричного дослідження та їх якісна верифікація.

Аналіз результатів анкети "Спрямованість особистості" показав, що по-перше, основним мотивом вибору ВНЗ є наявність факультетів, спеціальностей, яких немає в державних ВНЗ, а для студентів очно-заочного відділення також суттєвим мотивом є зручна форма навчання. По-друге, домінуючим мотивом вибору факультету психології є інтерес до даної спеціальності. По-третє, у 37 відсотків студентів виникають роздуми про припинення навчання, де основним чинником є матеріальні ускладнення. Другою за важливістю причиною намірів залишити ВУЗ є руйнування початкового уявлення про професійну діяльність і можливості психолога в існуючих умовах, особливо яскраво це виражене на четвертому курсі денного та третьому очно-заочного відділення. По-четверте, значна частина студентів орієнтована на практичну роботу за фахом після випуску, однак більшість з них недостатньо чітко уявляють собі характер і особливості своєї майбутньої роботи.

Далі був зроблений аналіз значущості цінностей та їх кластеризація по курсах, що дозволило виділити блоки найбільше пов'язаних між собою цінностей, що, на наш погляд, більш інформативно, ніж процедури кореляційного аналізу. Кластеризація та співставлення дендрограм ціннісних орієнтацій студентів дозволила зробити такі основні узагальнення.

По-перше, виявилися універсальні, майже однакові для усіх курсів кластери, що включають такі найбільш високо значущі термінальні цінності, як "родина", "діти", "любов", "здоров'я".

По-друге, і на денному, і на очно-заочному відділеннях виявлена тенденція більшої диференціації конструктної системи цінностей до старших курсів, що особливо яскраво виявляється на п'ятому курсі. Диференціація проявлялася в посиленні зв'язку між цінностями усередині кластерів і ослабленні зв'язків між окремими кластерами, тобто відокремлення останніх один від одного, що може розглядатися як приклад формування до старших курсів більш чіткої та стійкої ієрархічної системи цінностей.

Виходячи з того, що середні показники можуть призводити до "помилок усереднення", ми спробували зіставлення середніх рангів цінностей доповнити частотним аналізом. Частотний аналіз дозволив додатково підтвердити результати, отримані при кластеризації та порівняльному аналізі ціннісних категорій.

Як можна бачити з графіку, найбільш велика кількість якостей, названих першокурсниками, яка складає у середньому 6,5 одиниць. Це значуще більше, ніж на другому (ts = 2,89, p = 0,005) та четвертому (ts = 3,26, p = 0,002) курсах денного відділення. Таким чином, у студентів денного відділення після першого курсу зменшується кількість пропонованих якостей, потім вона збільшується на третьому курсі, знову знижується на четвертому і збільшується на п'ятому курсі.

У студентів очно-заочного відділення динаміка дещо інша. Кількість названих ними якостей найменша, і приблизно однакова на першому і п'ятому курсах, а на третьому максимальна і значимо більша, ніж на першому (ts = 2,03, p = 0,017) і другому (ts = 2,03, p = 0,046) курсах.

Щодо професійних якостей, картина подібна, тому дані по них не наводяться. Таким чином, можна вважати закономірним різке зниження числа важливих особистісних і професійних якостей психолога після першого курсу і деяке зростання цього числа до п'ятого. Це може бути пов'язане з тим, що бажання першокурсників мати спеціальність психолога змушує їх наділяти її "узагальненого представника" великою кількістю позитивних якостей. Можна також припустити і те, що у першокурсників уявлення про професійні та особистісні якості психолога не просто широке, а нечітке. Чим старше стають студенти, тим більше суттєві професійні й особистісні характеристики психолога вони називають, а кількість рис зменшується саме завдяки тому, що конкретизується існуюча в їхній свідомості модель фахівця і напрямки його професійної діяльності. При аналізі розбіжностей між "цінністю" і "доступністю" якостей за методикою ЦМО були отримані показники денного та очно-заочного відділення суттєво не відрізняються, наводяться результати порівняння "цінності" і "доступності" особистісних якостей тільки студентами денного відділення.

Таблиця - Співвідношення показників цінності і доступності особистісних якостей у студентів денного відділення

У цілому, матеріали, одержані за методикою ЦМО, дозволяють висловити такі міркування.

По-перше, у студентів і денної, і очно-заочної форм навчання найбільше число значущих розбіжностей між цінністю і доступністю особистісних якостей спостерігається на четвертому курсі, а за фаховими якостями - на п'ятому.

По-друге, на першому курсі стаціонару цінність значуще переважає над доступністю таких якостей, як професіоналізм і вміння привернути до себе людей, а товариськість, навпаки, більш доступна, ніж цінна. Тобто, першокурсники вважають себе недостатньо привабливими в спілкуванні, і, можливо, це є однією з причин вступу на факультет психології.

По-третє, випускники очно-заочної форми навчання в більшій мірі, ніж випускники денного відділення, незадоволені своїм професійнім рівнем, працьовитістю і впевненістю в собі, тобто більш критично оцінюють свої, насамперед, професійні якості. При цьому для студентів обох форм навчання характерно перевищення цінності "професіоналізму" над його доступністю, і особливо це виявляється на п'ятому курсі.

У контексті теми нашого дослідження методика ОЖ застосовувалася для виявлення динаміки змін ціннісних орієнтацій у ході навчання на факультеті психології. Тому що розподіл майже усіх параметрів виявився нормальним, закономірність розходжень між курсами оцінювалася за критерієм Стьюдента. За цим же критерієм були порівняні середні значення кожного курсу по спільному показнику і п'яти субшкалам методики ОЖ.

Середній загальний показник ОЖ не виходить за межу середнього діапазону (92 - 115 первинних балів). Судячи з результатів порівняння, можна вважати, що на обох відділеннях спостерігається така тенденція зміни загального показника ОЖ: підвищення на другому курсі потім різке зниження, і до випуску - приблизно той рівень, що й на першому курсі. Різниця між відділеннями полягає в тому, що спад відбувається на стаціонарі на четвертому курсі, а в студентів очно-заочного відділення - на третьому.

У ході аналізу показників динаміки ціннісних орієнтацій виникло припущення про різноманітний вплив окремих субшкал на загальний показник методики ОЖ. Для перевірки цього припущення був виконаний множинний регресійний аналіз по кожному курсу, результати якого дозволяють оцінити внесок кожній із субшкал в загальний показник ОЖ. Як залежна змінна брався загальний показник осмисленості життя, як незалежні - усі субшкали тесту ОЖ. Всі регресійні моделі достовірні: значення квадрата коефіцієнта множинної кореляції (коефіцієнт детермінації), лежать у діапазоні від 0,838 до 0,942, тобто навіть найслабша регресійна модель пояснює не менше 84 % розкиду загального показника осмисленості життя щодо середнього.

За результатами порівняльного і регресійного аналізу динаміки життєвих орієнтацій можна зробити наступні узагальнення.

По-перше, досить яскраво виявилася зв'язаність усіх трьох складових: процес ("теперішнє"), результат ("минуле"), цілі ("майбутнє"), які змінюються майже однаково: значне підвищення значень усіх складових осмисленості на другому курсі, далі сильне зниження на третьому курсі очного-заочного відділення і четвертому курсі стаціонару. Потім показники підвищуються до вихідного рівня або дещо вище нього. При цьому зазначені зміни показників відбуваються загалом в межах середнього діапазону.

По-друге, динаміка життєвих орієнтацій та показник зовнішнього локусу контролю "локус контролю - Я" відбиває основні моменти первинної професійній адаптації: ентузіазм із приводу професії психолога на перших курсах, криза уявлень про можливості психології в сучасній соціальній ситуації на третьому-четвертому курсах і подолання кризи за рахунок прийняття пов'язаних із цією професією складностей - на п'ятому.

По-третє, уявлення про контрольованість життя ("локус контролю - життя") досягає максимуму на третьому курсі стаціонару і далі не змінюється. Це пов'язане з подоланням пізнавальних та побутових труднощів, і показник зростає у ході цього подолання.

По-четверте, у різні періоди навчання відрізняється детермінація осмисленості життя. На перших курсах вона забезпечується за рахунок орієнтації на майбутнє, на третьому-четвертому - на минуле, а на випускних курсах - на теперішнє.

У заключній частині робиться підсумок виконаної роботи та формулюються загальні висновки:

1. При вивченні багаторівневої ціннісної сфери студентів-психологів була застосована дескриптивна стратегія дослідження, що дозволило визначити ієрархію побудови системи цінностей у межах таких часових параметрів, як минуле, теперішнє, майбутнє.

2. Ціннісні орієнтації особистості на різноманітних гіпотетичних часових періодах (минуле, теперішнє, майбутнє) зазнають зміни у своїй ієрархії. При цьому такі категорії цінностей, як "здоров'я", "любов", "родина", "діти", "матеріальна забезпеченість", "цікава робота", "дружба (наявність гарних і вірних друзів)" є найбільше стійкими.

3. Як встановлено в ході кластерного аналізу, ці цінності на усіх курсах пов'язані між собою сильніше, ніж з іншими. У цілому розвиток ціннісної сфери виявляється в більшій диференціації їх конструктивної системи до старших курсів, що свідчить про формування більш чіткої та стійкої ієрархічної системи цінностей.

4. Протягом навчання більшість студентів переживають характерну кризу, пов'язану з переоцінкою цінностей обраної професії, що веде до більш реалістичного уявлення про неї, більш глибокого усвідомлення складності і необхідності постійного професійного самовдосконалення після випуску. Ця криза відбувається на третьому курсі очного-заочного і четвертому - денного відділення і виявляється в когнітивній проробці цінностей, пов'язаних із професією психолога. Криза є одним з чинників виникнення намірів залишити інститут, хоча у свідомості студентів репрезентовані звичайно інші чинники, зокрема, матеріально-побутові труднощі.

5. Найбільше характерними рисами динаміки ціннісних орієнтацій є значне підвищення їхньої осмисленості на другому курсі, за яким слідує різке зниження на третьому курсі очного-заочного відділення і четвертому курсі стаціонару. Потім, на п'ятому курсі, спостерігається суттєве підвищення осмисленості життя до вихідного рівня або трохи вище нього. Зазначені зміни відбуваються загалом в межах середнього діапазону, визначеного в результаті проведеної стандартизації методики "Осмисленість життя" на репрезентативній вибірці досліджених.

6. Зміна таких складових осмисленості життя, як процес ("теперішнє"), результат ("минуле"), цілі ("майбутнє") відбувається узгоджено. При цьому, по мірі просування до випуску все більше розширюються межі теперішнього і майбутнього (процес і результат).

7. Динаміка ціннісних орієнтацій відбиває основні моменти первинної професійній адаптації: ентузіазм із приводу професії психолога на перших курсах, криза уявлень про можливості психології в сучасній соціальній ситуації і подолання кризи за рахунок прийняття пов'язаних із даною професією труднощів самостійної актуалізації.

8. Уявлення студентів про підконтрольність життя досягає максимуму на третьому курсі стаціонару і на п'ятому курсі очно-заочного відділення і стабілізується на цьому рівні, що може розглядатися як результат подолання труднощів, пов'язаних із навчанням.

9. У когнітивному аспекті виявлені наступні динамічні тенденції.

У першокурсників уявлення про професійні та особистісні якості психолога характеризується широтою й певною нечіткістю. Чим старше стають студенти, тим більш суттєві професійні і особистісні характеристики психолога вони називають, а їхня кількість зменшується саме завдяки тому, що конкретизується існуюча в їхній свідомості модель фахівця і професійної діяльності. психологія самовизначення осмислення

Отримані результати не претендують на повне вивчення даної проблеми.

Як найближча перспектива, особливої уваги заслуговує подальше дослідження ціннісної сфери психологів у процесі безпосереднього здійснення професійної діяльності, коли цінності трансформуються і закріплюються в життєдіяльності людини і виявляються вже як властивості особистості.

Воно дасть змогу цілеспрямовано запроваджувати корекційні заходи для полегшення виявленої в нашому дослідженні кризи ціннісної сфери на третьому - четвертому курсах.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Цінності, що входять у структуру ціннісних орієнтацій педагогічно запущених учнів ПТУ // Професійна освіта. Теорія і практика. Науково-методичний журнал. - Харків, 1999. - № 2. - С. 66-71.

2. Стрес в період професійного самовизначення студентів-психологів / Одеса. Спецвипуск. Наука і освіта. Матеріали міжнародного конгресу "Стреси у повсякденному житті дітей". - Одеса, 2000. - № 1-2. - С. 21-22.

3. Взаємозв'язок правої та лівої півкуль мозку із самовизначенням професійної спрямованості і життєвої позиції підлітків та юнаків // Науково-методичний збірник. - Слов'янськ, 2000, Вип. VII. - С. 195-206.

4. Сенс життя і динаміка ціннісних орієнтацій студентів-психологів. - Наукові записки. Психологія і педагогіка. - Острог, 2000. - Вип. 1 - С. 161-166.

5. Особливості самовизначення особистості. - Наукові записки. Психологія і педагогіка. - Острог, 2001. - Вип. 2 - С. 159-165.

6. Ціннісні орієнтації та їх значення у структурі спрямованості особистості // Науково-методичний збірник. - Слов'янськ, 2001. - Вип. 15. - С. 198-206.

7. Ценностные ориентации и их влияние на профессиональное самоопределение / Актуальні проблеми духовності. - Зб. наукових праць. Вип. III. - Кривий Ріг, 2000. - С. 294-299.

8. Курс лекцій з загальної психології: Навчальний посібник. - Донецьк, ДВУ, 2001. - 169 с.

9. Значення соціальних установ в юнацькому віці // Науковий журнал. Вісник ДонДУЄТ. Серія гуманітарні науки. - Донецьк, 1999. - № 2. - С. 99-104.

10. Динаміка ціннісних орієнтацій студентів-психологів. // Навчальна книга. - Дніпропетровськ, 2000. - С. 190-196.

Размещено на Allbest.ru