Взаємозв'язок між ефективністю мнемічних процесів та індивідуально-психологічними особливостями оператора

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України

УДК 159.953.3+159.923

19.00.01 - Загальна психологія, історія психології

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

Взаємозв'язок між ефективністю мнемічних процесів та індивідуально-психологічними особливостями оператора

Крупський Олександр Петрович

Київ - 2003

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному університеті внутрішніх справ МВС України (м. Харків)

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор Тюріна Валентина Олександрівна, Національний університет внутрішніх справ МВС України (м. Харків), професор кафедри загальної соціології

Офіційні опоненти:

- доктор психологічних наук, професор Саннікова Ольга Павлівна, Південноукраїнський державний педагогічний університет ім. К.Д. Ушинського (м. Одеса), завідувач кафедри психології;

- кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник Чепа Мирослав-Любомир Андрійович, Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України, завідувач лабораторії загальної та етнічної психології.

Провідна установа: Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України, кафедра загальної психології (м. Харків).

Захист відбудеться "21" січня 2003 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.453.01 в Інституті психології ім. Г.С. Костюка АПН України за адресою: 01033, м. Київ-33, вул. Паньківська, 2.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України за адресою: 01033, м. Київ-33, вул. Паньківська, 2.

Автореферат розісланий "21" грудня 2002 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Балл Г.О.

Анотації

Крупський О.П. Взаємозв'язок між ефективністю мнемічних процесів та індивідуально-психологічними особливостями оператора. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.01 - Загальна психологія, історія психології. Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України, Київ, 2003.

Дисертація присвячена проблемі взаємозв'язку ефективності мнемічних процесів та індивідуально-психологічних особливостей людини-оператора; містить теоретичне та експериментальне дослідження вказаної проблеми. Експериментально виявлено зв'язок індивідуально-психологічних особливостей і емоційного стану людини з ефективністю мнемічних процесів. Встановлено первинні особистісні фактори, що впливають на ефективність оперативної пам'яті. Розроблено й опрацьовано комп'ютерну методу, яка фіксує якісні та кількісні показники мнемічної діяльності людини-оператора. Побудовано факторну та кластерну моделі оперативної пам'яті, які дозволяють з якісно нової сторони розглянути проблему "пам'ять і особистість". Розроблена у результаті дослідження програма дозволяє проводити моніторинг характеристик мнемічних процесів і може бути використана в цілях професійного добору і професійного контролю.

Ключові слова: мнемічні процеси, пам'ять, оперативна пам'ять, індивідуально-психологічні особливості, операторська діяльність, факторний аналіз, кластерний аналіз.

Крупский А.П. Взаимосвязь между эффективностью мнемических процессов и индивидуально-психологическими особенностями оператора. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.01 - Общая психология, история психологии. Институт психологии им. Г.С. Костюка АПН Украины, Киев, 2003.

Диссертация посвящена теоретическому и экспериментальному исследования проблемы взаимосвязи эффективности мнемических процессов и индивидуально-психологических особенностей оператора.

Объект исследования - когнитивные, а именно мнемические процессы, лежащие в основе переработки информации, которая поступает через зрительную сенсорную систему.

Предмет исследования - количественные и качественные показатели мнемических процессов человека-оператора.

Цель исследования заключается в установлении связи индивидуально-психологических особенностей человека с эффективностью мнемических процессов.

Гипотеза исследования: индивидуально-психологические характеристики человека существенно влияют на интегральное функциональное состояние индивида и вследствие этого на качественные и количественные характеристики памяти. С другой стороны индивидуальные особенности процессов памяти обуславливают некоторые особенности поведения человека.

В исследовании принимали участие студенты технических специальностей. В методическом комплексе исследования были представлены компьютеризированная методика изучения мнемических процессов, тест Г. Айзенка - для изучения типологических особенностей нервной системы, восьмицветный тест М. Люшера - для оценки диагностики эмоционального состояния на момент исследования, опросник Басса-Дарки - для определения уровня агрессивности, Бехтеревский опросник для оценки уровня субъективного контроля, методика "Самооценки психических состояний (по Г. Айзенку)" - для определения уровней агрессивности, ригидности, фрустрации, тревожности, опросник Ч. Спилбергера - для определения уровня ситуативной и личностной тревожности.

Установлено, что в данной группе людей существует взаимосвязь между эффективностью мнемических процессов и индивидуально-психологическими особенностями. Построены факторная и кластерная модели взаимосвязи позволяющие с качественно новой стороны подойти к проблеме "память-личность". Разработанная в результате исследования программа позволяет проводить мониторинг характеристик мнемических процессов и может быть использована в целях профессионального отбора и профессионального контроля. В ситуациях, когда от скорости и точности мнемических процессов зависит жизнь людей или сохранность материальных ценностей, ежедневный мониторинг в совокупности с наработанной базой данных на сотрудников позволит точнее определять психологическую готовность человека к выполнению профессионально значимых и целесообразных действий и прогнозировать степень надежности человеческого звена в заданный временной промежуток на конкретном рабочем месте.

Ключевые слова: мнемические процессы, память, оперативная память, индивидуально-психологические особенности, операторская деятельность, факторный анализ, кластерный анализ.

Krupsky A. P. Correlation between effectiveness of mnemic processes and individually - psychological singularities of an operator. - Manuscript.

Thesis on competition of a scientific degree of the candidate of psychological sciences on a speciality 19.00.01 - General Psychology, History of Psychology. Institute of psychology by Kostyuk G. S. of the Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kiev, 2003.

The thesis is devoted to the investigation of interrelation of mnemic processes effectiveness problem and individuall psychological of a person-operator. It contains theoretical and experimental researches of the above - mentioned problem. It has been established experimentally that there is a relation between individual psychological peculiarities and emotional state and mnemic processes efficacy. Initial personality factors affecting the efficacy memory have been ascertained. Computer methods fixating duality and quantity indicators of a person - operator mnemic activity have been elaborated and worked up. Factor and cluster memory models enabling to make and the "memory and person" problem in a qualitatively new aspect have been constructed. The problem worked out as a result of the investigation makes it possible to conduct a monitoring of the mnemic processes characteristics and can be used with the purpose of occupational selection and control.

Key words: mnemic processes, memory, working memory individuall psychological peculiarities, operator activity, factor analysis, cluster analysis.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Процеси структурування та семантичної переробки інформації в пам'яті, і в оперативній пам'яті зокрема, вивчались як у вітчизняній, так і в зарубіжній психології. Методологічною основою досліджень пам'яті, що проводилися у радянській психології, є переважно діяльнісний підхід, основоположниками якого стосовно досліджень пам'яті були П. І. Зінченко та А.О. Смирнов. З позицій цього підходу вивчались: залежності показників пам'яті від місця стимульного матеріалу в структурі діяльності (Г.К. Середа, З.М. Істоміна); особливості процесів запам'ятовування (В.Я. Ляудіс, Є.П. Панова, Є.В. Заїка та ін.) та відтворювання (Я. Большунов, В.М. Соловйов та інші); специфічні ефекти пам'яті (А.О. Смирнов, О.Н. Лактіонов). Проблема інтерпретації психологічної природи інформаційних процесів у пам'яті з позицій теорії діяльності (структурно-функціональний підхід) висвітлювалась у працях Є.М. Величковського, Г.Г. Вучетича. Вагомий внесок у розвиток інформаційного підходу до дослідження процесів пам'яті внесли іноземні вчені Д. Андерсон, Р. Аткінсон, Т. Куїлліан, П. Ліндсей, Д. Норман і т.д.

Сучасний підхід до вивчення пам'яті людини в контексті її функціонування у системі "людина-машина" (Б.Г. Ананьєв, П.К. Анохін, Б.Ф. Ломов) реалізував гуманістичний принцип гомоцентризму, згідно з яким людина розглядається не як додаток до технічної системи, а як центральна ланка керування - суб'єкт цілеспрямованої діяльності, для якого пам'ять є одним із знарядь праці. Знаряддям, ефективність використання якого часто безпосередньо залежить від природних передумов та обмежень, тобто індивідуальних-психологічних особливостей особистості.

Проте, деякі важливі аспекти дослідження пам'яті розроблені недостатньо. Так, при вивченні особливостей пам'яті найчастіше увага акцентувалась на процесі запам'ятовування, при цьому недостатньо вивчалися процеси зберігання, трансформування та породження творчих продуктів. При аналізі особливостей взаємозв'язку пам'яті з іншими психічними явищами недостатня увага приділялась її взаємозв'язку з індивідуально-психологічними особливостями людини, зокрема, з емоційним станом, темпераментом, агресивністю, тривожністю та рівнем суб'єктивного контролю досліджуваної людини. Тим часом, вивчення цих зв'язків має допомогти прогнозувати надійність здійснення індивідом діяльності. Саме це і послужило вихідною точкою даного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими та державними програмами. Дослідження проводилося у рамках "Комплексної програми кадрового забезпечення оперативно-слідчої діяльності УВС на період до 2000 року" (розділ 7, п. 5: робота зі службовим складом), яку затверджено Міністерством внутрішніх справ України. Тема дисертації відповідає пріоритетним завданням навчального процесу підготовки кваліфікованих фахівців для органів внутрішніх справ з урахуванням вимог до функціонування мнемічних процесів.

Об'єктом дослідження є когнітивні, зокрема мнемічні, процеси, що лежать в основі переробки інформації, яка надходить через зорову сенсорну систему.

Як предмет дослідження виступають кількісні та якісні показники мнемічних процесів людини-оператора.

Мета дослідження полягає у встановленні зв'язку індивідуально-психологічних особливостей людини з ефективністю мнемічних процесів.

Гіпотеза дослідження: індивідуально-психологічні характеристики людини суттєво впливають на інтегральний функціональний стан індивіда і, через це на якісні та кількісні характеристики пам'яті. З іншого боку, індивідуальні особливості процесів пам'яті обумовлюють деякі особливості поведінки людини.

Завдання дослідження:

1. Систематизувати чинники, що впливають на ефективність мнемічних процесів, зокрема, на характеристики оперативної пам'яті.

2. Дослідити вплив на перебіг і результативність мнемічних процесів таких чинників як емоційний стан, рівень суб'єктивного контролю, рівень тривожності та агресивність людини.

3. Створити комп'ютеризовану методику оцінки часових характеристик мнемічних процесів та рівня відтворення інформації, що запам'ятовувалась.

4. За отриманими експериментальними даними з'ясувати взаємозалежність чинників, що утворюють факторну структуру мнемічного процесу.

Теоретико-методичну основу дослідження складають: принцип єдності свідомості та діяльності (С.Л. Рубінштейн), положення про єдність афекту та інтелекту (Л.С. Виготський), і положення про психологічну природу особистісних якостей (Г.С. Костюк, Я. Райковський, К. Ізард, П.В. Симонов, В.К. Вілюнас, Ю.Л. Трофімов, Дж. Ротер), сучасні уявлення про сутність мнемічних процесів і про особливості їх взаємозв'язку з іншими пізнавальними процесами (А.О. Смирнов, Г.К. Середа, С.П. Бочарова, П.І. Зінченко, Л.М. Пріснякова та ін.), а також сучасні розробки у застосуванні методів кластерного і факторного аналізу (К. Іберла, П. Благуш, М. Жамбю та ін.) при аналізі результатів психологічних досліджень.

Надійність та вірогідність результатів дослідження забезпечена методологічним обґрунтуванням вихідних положень, адекватністю використаних методик щодо завдань дослідження, репрезентативністю вибірки (205 осіб), застосуванням різних видів статистичного аналізу та поєднання якісного і кількісного аналізу одержаних даних.

Методи дослідження: теоретико-методологічний аналіз проблеми, лабораторний експеримент, тестування, статистичні методи дослідження та методи багатофакторного аналізу та моделювання.

Наукова новизна дослідження. Вперше предметом експериментального дослідження став взаємозв'язок показників оперативної пам'яті та індивідуально-психологічних особливостей людини. Розроблено і застосовано модель дослідження оперативної пам'яті за умов довільного вибору часу запам'ятовування. Експериментально виявлено зв'язок індивідуально-психологічних особливостей і емоційного стану людини з ефективністю мнемічних процесів; встановлені первинні особистісні фактори, що впливають на ефективність оперативної пам'яті; розроблена та опрацьована комп'ютерна методика, яка фіксує якісні й кількісні показники мнемічної діяльності людини-оператора; опрацьовано комплекс методик статистичного аналізу отриманих у результаті експерименту даних. Запропоновано факторну та кластерну структуру зв'язку характеристик оперативної пам'яті з індивідуально-психологічними особливостями людини.

Теоретичне значення роботи полягає у поглиблені уявлення про структуру мнемічних процесів, що вивчається в межах структурно-функціонального підходу, та у виявленні специфіки взаємодії індивідуально-психологічних особливостей людини з характеристиками її оперативної пам'яті.

Практичне значення роботи визначається можливістю використання отриманих результатів для:

- створення сучасних комп'ютерних програм, що моделюють інтелектуальну діяльність людини;

- діагностики та моніторингу функціонального стану людини-оператора в екстремальних умовах діяльності, прогнозування функціонування та надійності оперативної пам'яті за таких умов;

- удосконалення профвідбору операторів систем зорової комунікації за критеріями емоційної стійкості, тривожності та рівня суб'єктивного контролю.

Теоретичні узагальнення і висновки, статистичний матеріал та результати аналізу використовуються в курсах лекцій, на практичних та лабораторних заняттях у Дніпропетровському національному університеті для студентів Фізико-технічного інституту цього університету - дисципліна "Прикладна психологія", та студентів факультету Міжнародної економіки, спеціальність "Менеджер зовнішньоекономічної діяльності" - дисципліна "Психологія ведення переговорів".

Особистий внесок здобувача. Розроблено комп'ютерну програму дослідження оперативної пам'яті. Проведено великий обсяг досліджень із вивченням зв'язку характеристик оперативної пам'яті з емоційним станом, темпераментом, агресивністю, тривожністю та рівнем суб'єктивного контролю. Запропоновано факторну структуру зв'язку характеристик оперативної пам'яті з емоційним станом, темпераментом, агресивністю, тривожністю та рівнем суб'єктивного контролю. Психодіагностичні дослідження, статистична обробка, інтерпретація і оформлення здобутих результатів виконані автором самостійно.

При проведенні пілотажного дослідження було використано окремі ідеї Л.М. Пріснякової та В.П. Малайчука.

Апробація дослідження. Матеріали дисертації були викладені і обговорювалися на засіданнях кафедри міжнародного менеджменту Дніпропетровського державного університету (1998-2001), Республіканському науковому семінарі Наукової Ради АН України з проблем "Кібернетика" - "Економіко - математичне моделювання" (Дніпропетровськ 1998), Міжнародній науково-методичній конференції "Шляхи та проблеми входження освіти України в світовий освітянський простір" (Вінниця 1999), ІІІ Харківських Міжнародних психологічних читаннях (1999), Міжнародній науково-методичній конференції "Сучасні технології навчання у навчальному процесі вищих освітніх закладів" (Рівне, 1999), ІІ та ІІІ науково-практичних конференціях "Людина і космос" (Дніпропетровськ 2000, 2001), IV Міжнародній науково-практичній конференції "Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми" (Вінниця 2000). Окремі результати дослідження використовувалися автором при підготовці курсів лекцій "Прикладна психологія" для студентів Фізико-технічного інституту, та "Психологія ведення переговорів" для студентів факультету Міжнародної економіки, спеціальність "Менеджер зовнішньоекономічної діяльності" ДНУ.

Публікації. Основні положення дисертації висвітлені у 19 наукових публікаціях.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, 4 розділів і висновків; містить 192 сторінки машинописного тексту. У роботі 32 таблиці, 37 малюнків. Список використаної літератури містить 324 джерела.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовується актуальність дослідження проблеми, визначені об'єкт, предмет, гіпотеза і завдання дослідження. Розкриваються його наукова новизна, теоретичне і практичне значення, наводяться дані щодо впровадження результатів експериментального дослідження.

Перший розділ "Сучасні уявлення про механізми мнемічних процесів і вплив індивідуально-психологічних особливостей на їх продуктивність" присвячено аналізу проблем психології пам'яті. Представлено аналіз літературних даних про еволюцію уявлень щодо механізмів мнемічних процесів. Проаналізовано наявні в сучасній психологічній науці моделі пам'яті, які були розроблені в межах різних теорій пам'яті: біологічної (Ц. Флорес, А.А. Азаришвілі, J.L. McGaugh); класичної (Г. Еббінгауз, Е. Хілгард, П.П. Блонський); біхевіористичної (J.L. McClelland, D.E. Rumelhard, B. Skinner); мотиваційної (D. Lapp, J.I. Shikh, C.D. Spielberger); когнітивної (Ф. Крейк, Р. Локхарт, A.D. Baddeley, D.J. Herrmann, R. Shiffrin); мультимодальної (С.П. Бочарова, Г.К. Середа, Е.В. Заїка, J.J. Jenkins). Докладно розкриваються особливості структурно-функціонального підходу до вивчення процесів пам'яті (І.С. Бериташвілі, Д. Вулдрідж, Ш.А. Губерман, Р. Аткінсон). Поряд з детальним розглядом зазначених проблем, аналізується вплив особливостей особистості на ефективність мнемічних процесів (С.П. Бочарова, Ю.М. Забродін, П.І. Зінченко, А.О. Смирнов, П.Б. Невельський).

Дано огляд досліджень, присвячених вивченню пам'яті як когнітивної складової особистості (Ф. Джордж, Ж. Монпелльє, Д. Адам, А.А. Азарашвілі та інші), врахуванню індивідуальних особливостей мнемічних процесів (М.Р. Щукіна, А.О. Смирнов, О. Голубєва), взаємовпливу емоцій та пам'яті (А.Н. Лактіонов, Е.Л. Носенко). Зроблено висновок, що емоції виконують як організуючу, так і дезорганізуючу роль у процесі здійснення мнемічних операцій. Проведено аналіз літературних даних, що стосуються емоційного стану людини і характеристик його пам'яті, які дають підстави припустити, що емоційний стан людини впливає на швидкість і ефективність запам'ятовування інформації і здобування її з пам'яті.

Проведений теоретичний аналіз виявив прогалини у розробці проблеми зв'язку мнемічних процесів з індивідуально-психологічними особливостями людини. На теперішній час це питання є недостатньо розробленим, а дослідження окремих авторів поодинокі та не систематизовані.

У другому розділі "Операторська діяльність та фактори її ефективності" аналізуються поняття "операторська діяльність", "мнемічна діяльність", "умови операторської діяльності", "оперативна пам'ять", їх теоретична розробленість у психології (Б.Ф. Ломов, Д.О. Ошанін, Ю.Л. Трофімов). Проаналізовано підходи до визначення операторської діяльності, фактори, що впливають на її ефективність, зокрема пов'язані із змістом діяльності та видом інформації (Б.Ф. Ломов, М. Монмолен, Г.П. Шибанов), умовами діяльності (Т.О. Ратанова, О.М. Леонтьев, В.Д. Небиліцин), особистісними характеристиками (О.І. Галактіонов, Б.А. Душков).

Розглянуто вплив окремих показників пам'яті на ефективність діяльності (Л.С. Виготський, Г.К. Середа, П.І. Зінченко, Ц. Флорес) та фактори, що впливають на ефективність мнемічних процесів: тип матеріалу, який запам'ятовується, засіб та темп його подання, методи оцінки якості відтворення та інші.

Особливістю сучасного етапу розвитку операторської діяльності є різке зростання обсягу інформації, необхідної оператору для виконання професійної задачі. Зменшується час на переробку даної інформації, що викликає стан емоційної напруженості і знижує надійність людської ланки в системі "людина-машина". Шлях до розв'язання проблеми інформаційного перенапруження полягає у розкритті закономірностей зв'язку ефективності мнемічних процесів та індивідуально-психологічних особливостей оператора, й урахуванні цих закономірностей під час профвідбору та моніторингу функціонального стану людини-оператора.

У третьому розділі "Методика дослідження взаємозв'язку характеристик мнемічних процесів з індивідуально-психологічними особливостями особистості" проаналізовані психометричні підходи та вимоги до вимірювання психофізіологічних показників, наведено програму дослідження та основні характеристики статистичних засобів, які використовувались у дослідженні.

Основному емпіричному дослідженню передувало пілотажне, проведене автором разом з Л.М. Прісняковою та В.П. Малайчуком. Тут досліджувався зв'язок характеристик оперативної пам'яті зі статтю, емоційним станом та типологічними особливостями нервової системи. У цьому етапі взяли участь 250 студентів віком 18-25 років. Дослідження проводилось з використанням комплексу методик. Зокрема, використовувались: комп'ютеризована методика вивчення мнемічних процесів; тест Г. Айзенка (EPI - 57 запитань) - для визначення типологічних особливостей нервової системи; восьмикольоровий тест М. Люшера - для діагностики емоційного стану на момент тестування.

В результаті пілотажного дослідження були виявлені деякі тенденції взаємозв'язків між показниками пам'яті та особистісними показниками, що вивчалися. Однак результати пілотажного дослідження характеризувалися високими показниками дисперсії, отже було неможливо з достатнім ступенем вірогідності пояснити різницю в ефективності мнемічних процесів у окремих груп досліджуваних. З урахуванням цього було сплановано проведення основного етапу дослідження.

В основному дослідженні з'ясовувався зв'язок мнемічних процесів, типологічних особливостей нервової системи, емоційного стану з рівнем агресивності, рівнем суб'єктивного контролю та тривожністю. В цьому етапі взяли участь 205 студентів у віці 18-22 років. Методичний комплекс дослідження було доповнено наступними методиками: опитувальник Басса - Даркі - для визначення рівня агресивності; Бехтерєвський опитувальник для визначення рівня суб'єктивного контролю; методика "Самооцінки психічних станів (за Г. Айзенком)" - для визначення рівнів агресивності, ригідності, фрустрації та тривожності; опитувальник Ч. Спілбергера - для визначення рівня ситуативної та особистісної тривожності. Усі названі методики використовувались в умовах індивідуальних дослідів.

У вивченні характеристик мнемічних процесів як стимульний матеріал для запам'ятовування пропонувались стимульні ланцюжки (СЛ), складені з символів "0" та "1", довжиною 3, 5, 7, 9, 11 символів. Такі послідовності були обрані з метою зниження емоційного забарвлення стимульного матеріалу. Ланцюжок відповідної довжини тричі пред'являвся для запам'ятовування, проте розміщення "0" та "1" змінювалося з імовірністю 0,5 для кожного знакомісця. Тричі пропонувався ланцюжок однієї і тієї ж довжини. Дослід складався з 15 пред'явлень, у яких було використано загалом 105 символів. На відміну від традиційних досліджень, в яких час пред'явлення стимульного матеріалу фіксований, у розробленій нами методиці час, необхідний для запам'ятовування, кожний досліджуваний вибирав самостійно у відповідності до своїх відчуттів. І тільки після того, як він приймав рішення про успішність своєї мнемічної діяльності, - відтворював запам'ятований матеріал. Складові ефективності мнемічних процесів оцінювались за наступними показниками: час запам'ятовування СЛ довжиною 3, 5, 7, 9, 11 символів; кількість помилок при відтворенні СЛ довжиною 3, 5, 7, 9, 11 символів; місце виникнення помилок при відтворенні СЛ (початок, середина або кінець СЛ).

Статистичну обробку даних проводили з використанням пакету прикладних програм Statistics 5.0. Відповідно до умов та мети аналізу використовували: методи однофакторного аналізу ANOVA, t-критерій Ст'юдента, F-критерій Фішера, методи факторного та кластерного аналізу.

У четвертому розділі "Дослідження впливу індивідуально-психологічних характеристик на особливості мнемічних процесів" представлені експериментальні дані та здійснено їх аналіз.

З метою апробації створеної нами методики дослідження оперативної пам'яті було проведено порівняльний аналіз одержаних даних про характеристики мнемічних процесів з результатами, опублікованими різними авторами. Було виявлено, що наші дані узгоджуються з наявними у літературних джерелах.

В результаті факторного аналізу експериментального матеріалу було одержано трифакторну структуру мнемічних процесів, відповідно умовам нашого дослідження. Перший фактор (вага 5.73) включає у себе часові характеристики процесу запам'ятовування стимульного матеріалу: сумарний час виконання завдання, середній час запам'ятовування стимульних блоків довжиною 9 та 11 символів, середній час запам'ятовування одного символу, середній час запам'ятовування одного символу у стимульних блоках довжиною 9 та 11 символів.

Другий фактор (вага 4.73) формується на основі помилок, що виникали при відтворенні стимульного матеріалу: йдеться про сумарну кількість як помилок, допущених при виконанні завдання, так і помилок, що були допущені при відтворенні початку, середини й кінця стимульного ланцюжка. Третій фактор: час запам'ятовування одного символу у стимульному блоку довжиною 5 символів, має більш низьке власне значення у порівнянні з двома попередніми (вага 1.49).

Дана факторна структура при достатньо високому рівні власних значень факторів (більше 1) відтворює 70% сумарної дисперсії.

Таким чином, отримана структура залежить від часових та якісних характеристик процесу запам'ятовування. Водночас очевидно, що часові показники запам'ятовування залежать від обсягу інформації, що надається. Часові показники СЛ, обсяг яких перевищує число Міллера на 2 інформаційних блоки, здійснюють більший вплив на кінцевий часовий результат. Часові характеристики процесу запам'ятовування коротких СЛ формують окремий, незалежний фактор, що є підтвердженням використання різних мнемічних технік при запам'ятовуванні інформаційних блоків різного обсягу.

Аналізуючи структуру взаємодії виділених факторів, можна зазначити, що третій фактор - час запам'ятовування одного символу у СЛ з 5 символів - забезпечує зв'язок фактора 1 і фактора 2 та дозволяє виявити тенденцію збільшення власної величини фактора 2 при одночасному наближенні власних величин факторів 1 та 3 до нульової ваги. Отримана факторна структура узгоджується з результатами кластерного та кореляційного аналізу. В результаті факторного моделювання вдалося з'ясувати, що ефективність мнемічних процесів є функцією від часу запам'ятовування стимульного матеріалу блоків різного обсягу і точності його відтворення.

В результаті дослідження ми отримали дані, з яких видно, що числовий, беззмістовний, емоційно не забарвлений стимульний матеріал чоловіки у середньому запам'ятовують краще, ніж жінки, що, можливо, пов'язано із різними підходами до вирішення мнемічної задачі, або є результатом відмінностей у функціональній міжпівкульній асиметрії чоловіків і жінок.

Оптимальні результати за критерієм "ефективність мнемічних процесів" отримали холерики і флегматики з високим рівнем інтернальності, що можна пояснити екстернально-суб'єктивною стратегією мотивації (за О.П. Єлисєєвим) більшої частини досліджуваних даної групи. Висока ефективність мнемічної діяльності також характерна для сангвініків і меланхоліків з середнім рівнем інтернальності; цей результат варто пов'язати з дією закону Йеркса-Додсона та інтернально-об'єктною стратегією мотивації. мнемічний пам'ять особистість емоційний

Досліджувані інтернального типу при запам'ятовуванні витрачають менше часу і припускають менш помилок, ніж представники екстернального типу, що узгоджується із результатами Дж. Роттера, В.В. Шпалінського та ін.

Інтроверти (як чоловіки, так і жінки) в середньому показали найгірші результати за критерієм

(де Р - імовірність виникнення помилки при відтворенні стимульного матеріалу довжини S, t - час запам'ятання цього матеріалу). Це можна пояснити відмінним від екстравертів стилем саморегуляції поведінки, який залежить від ступеня реактивності нервової системи людини.

Чоловіки, виділені у групу з високим рівнем агресивності, в середньому краще виконали завдання із запам'ятовування та відтворення стимульного матеріалу, ніж досліджувані з низьким рівнем агресивності. На ефективність мнемічних процесів в групі жінок рівень агресивності не впливав так сильно, як в групі чоловіків.

Різним виявився вплив агресивності на мнемічні процеси чоловіків різних темпераментів: оптимальні результати спостерігались у холериків з високим, меланхоліків з середнім та сангвініків і флегматиків з низьким рівнем агресивності.

Вплив агресивності на чоловіків, які під час тестування перебували у різних емоційних станах: оптимальні результати спостерігались у чоловіків з низькім рівнем агресивності, що перебували у напруженому та врівноваженому емоційних станах; у чоловіків з високим рівнем агресивності, що перебували в емоційно нестійкому стані.

Для досліджуваних з низьким рівнем агресивності та низьким рівнем суб'єктивного контролю характерні зниження значень критерію ефективності мнемічних процесів за рахунок збільшення часу що витрачався на запам'ятовування стимульного матеріалу. У досліджуваних з високим рівнем суб'єктивного контролю та низьким рівнем агресивності, а також у досліджуваних з високим рівнем агресивності та низьким рівнем суб'єктивного контролю спостерігалися оптимальні результати ефективності мнемічних процесів.

Оптимальною для функціонування оперативної пам'яті у чоловіків є зона з низьким рівнем вираженості особистісної та ситуативної тривожності. Для жінок оптимальними для функціонування оперативної пам'яті є зони високої та низької особистісної тривожності, середньої та високої зони ситуативної тривожності.

Використовуючи методи багатомірного статистичного аналізу, що дозволяють провести групування первинних даних, ми побудували дві кластерні моделі досліджуваної вибірки. Для побудови першої моделі використовувалися індивідуально-психологічні показники особистості, для побудови другої моделі - характеристики оперативної пам'яті.

Перша модель має три значимих кластери (групування відбулося на відстані більше одиниці), а друга - чотири. Порівняльний аналіз якісного складу кластерів показав, що досліджувані, згруповані в кластери за показниками оперативної пам'яті, потрапляють у кластери, сформовані за показниками індивідуально-психологічних особливостей особистості, і навпаки. Частота збігу якісного складу кластерів підтверджує нашу гіпотезу про зв'язок індивідуально-психологічних характеристик людини з процесами пам'яті.

Одержані процентні співвідношення перекриття кластерних моделей №1 та №2 свідчать про існування взаємозв'язку між характеристиками пам'яті та індивідуально-психологічними особливостями людини.

Аналізуючи результати, ми встановили існування фактору чи групи факторів, які впливають як на процеси запам'ятовування, зберігання та відтворювання інформації, так і на індивідуально-психологічні характеристики.

Таким чином, використавши методи багатомірного статистичного аналізу, ми одержали підтвердження нашої гіпотези про зв'язок індивідуально-психологічних характеристик та ефективності мнемічних процесів.

Для уточнення побудованої моделі, на наш погляд, по-перше, необхідно розширити кількість індивідуально-психологічних особливостей, що аналізуються при моделюванні (наприклад, за рахунок мотиваційно-потребової сфери, готовності до ризику, часу простої сенсомоторної реакції, оцінки рівня домагань і т.ін.); по-друге, збільшити обсяг експериментальної вибірки за рахунок проведення дослідження в різних професійних та соціальних прошарках суспільства.

Висновки

1. Проблема впливу індивідуально-психологічних характеристик людини на особливості його мнемічних процесів вивчена недостатньо. Значний науковий і практичний інтерес становлять дослідження, спрямовані на комплексну оцінку впливу цих характеристик на ефективність мнемічних процесів з метою прогнозування надійності здійснення індивідом діяльності у різноманітних виробничих і життєвих ситуаціях.

2. Комплекс методик, що був використаний, адекватно моделює мнемічну діяльність індивіда та розширює можливості вивчення проблеми "пам'ять і особистість".

3. Особистісні характеристики людини впливають на ефективність мнемічних процесів. Були отримані такі статистично вірогідні відмінності:

числовий, беззмістовний, емоційно незабарвлений стимульний матеріал у середньому краще запам'ятовують чоловіки, ніж жінки, що, певно, пов'язано із різними підходами до розв'язування мнемічної задачі;

як чоловіки, так і жінки інтернального типу в середньому при запам'ятовуванні витрачають менше часу і при відтворенні стимульного матеріалу припускають менше помилок, ніж представники екстернального типу;

інтроверти (як чоловіки, так і жінки) в середньому продемонстрували гірші від екстравертів результати за критерієм "відношення ймовірності виникнення помилки при відтворенні стимульного матеріалу певної довжини до часу запам'ятання", що може бути викликано різними стилями саморегуляції поведінки, які залежать від реактивності нервової системи людини;

чоловіки із високим рівнем агресивності, в середньому краще запам'ятовували й відтворювали стимульний матеріал, ніж піддослідні з низьким рівнем агресивності. Впливу рівня агресивності на ефективність мнемічних процесів жінок не виявлено. Низька агресивність позитивно корелює з рівнем суб'єктивного контролю, що супроводжується зростанням часу, який витрачається на запам'ятання стимульного матеріалу;

для чоловіків оптимальною для функціонування оперативної пам'яті зоною тривожності є зона із низьким рівнем вираженості як особистісної так і ситуативної тривожності;

для жінок оптимальною для функціонування оперативної пам'яті зоною є зона високої особистісної тривожності.

4. Як чоловіки, так і жінки, що перебували під час тестування в емоційно врівноваженому психічному стані, показали пересічно найгірші результати за критерієм "відношення ймовірності виникнення помилки при відтворенні стимульного матеріалу певної довжини до часу запам'ятання".

5. Факторна структура мнемічних процесів для чоловіків і для жінок за більшістю індивідуально-психологічних та мнемічних характеристик збігається. Різниця спостерігається лише в силі впливу різних показників на факторну модель та, як наслідок, на їхнє місце у цій моделі.

6. Групи людей, що мають схожі індивідуально-особистісні властивості, характеризуються схожими формами організації мнемічних процесів.

7. Опрацьована, у результаті дослідження, програма дозволяє проводити моніторинг характеристик мнемічних процесів та може бути використана у цілях професійного відбору та професійного контролю. В ситуаціях, коли від швидкості й точності мнемічних процесів залежить життя людей або збереження матеріальних цінностей, щоденний моніторинг у сукупності із напрацьованою базою даних дозволить точніше визначати психологічну готовність людини до виконання професійно значущих та доцільних дій.

Основні положення дисертаційного дослідження викладені в наступних публікаціях автора

1. Крупский А.П. Исследование характеристик кратковременной памяти методами факторного анализа // Вісник Дніпропетровського університету. Серія: Педагогіка і психологія. Зб. наук. праць. - Дніпропетровськ: ДДУ, 1998. - Вип. 3. - С. 94-99.

2. Крупский А.П. Применение методов факторного анализа в психологических исследованиях // Вісник Харківського університету. Серія: Психологія. - 1999. - №432. - С. 177-181.

3. Крупский А.П. Экспериментальное исследование связи характеристик оперативной памяти с уровнем субъективного контроля // Вісник Харківського університету. Серія: Психологія. - 1999. - №452. - С. 76-79.

4. Тюрина В.А., Крупский А.П. Исследование особенностей оперативной памяти с помощью компьютеризированной методики // Вісник Харківського університету. Серія: Психологія. - 1999. - №460. - С. 127-129. (Доробок здобувача 70%)

5. Крупский А.П. Факторное моделирование взаимосвязи личностных характеристик // Вісник Дніпропетровського університету. Серія: Педагогіка і психологія. Зб. наук. праць. - Дніпропетровськ: ДДУ, 1999.- Вип. 4.- С. 43-47.

6. Крупский А.П. К вопросу о проблеме "память-личность" // Вісник Харківського університету. Серія: Психологія. - 2000. - №483 - С. 102-104.

7. Крупский А.П. Некоторые особенности зависимости эффективности мнемической деятельности от уровня субъективного // Вісник Харківського університету. Серія: Психологія. - 2000. - №472. - С. 86-88.

8. Крупський О.П. До питання про зв'язок ефективності мнемічних процесів людини з агресивністю як складовою характеристикою особистості // Вісник Харківського університету. Серія: Психологія. - 2000. - №498. - С. 78-80.

9. Крупський О.П. Вплив емоційного стану та індивідуально-психологічної орієнтації оператора на ефективність його діяльності // Вісник Харківського університету. Серія: Психологія, політологія. "Особистості і трансформаційні процеси у суспільстві. Психолого-педагогічні проблеми сучасної освіти. Матеріали ІІІ Харківських Міжнародних психологічних читань. Ч.4, 5. - 1999. - №439.- С. 67-69.

10. Крупський О.П. Вплив рівня суб'єктивного контролю на характеристики оперативної пам'яті // Актуальні проблеми соціальної педагогіки і психології. Психологія та педагогіка 1/99; Зб. наук. праць. - Харків: "Каравела", 1999. - С. 24-29.

11. Крупский А.П. Применение факторного анализа в исследовании характеристик оперативной памяти // Актуальні проблеми педагогіки та психології. Том 2. Зб. наукових праць. - Дніпропетровськ: Вид. "Навчальна книга", 1999. - С. 52-57.

12. Крупський О.П. До питання застосування факторного аналізу в психологічних дослідженнях // Шляхи та проблеми входження освіти України в світовий освітянський простір. Збірник доповідей міжнародної науково-методичної конференції. Том 1. - Вінниця: "УНІВЕРСУМ-Вінниця", 1999. - С. 125-128.

13. Крупський О.П. Використання методів факторного аналізу при обробці даних курсових та дипломних робіт з психології пам'яті // Сучасні технології навчання у навчальному процесі вищих освітніх закладів: Матеріали міжнародної науково-методичної конференції 10-12 листопада 1999 р. ч.1. - Рівне: РДТУ, 1999. - С. 179-183.

14. Крупский А.П. Влияние агрессивности и уровня субъективного контроля на эффективность мнемической деятельности // Актуальні проблеми соціальної педагогіки і психології. Педагогіка та психологія 3/2000; Зб. наук. праць. - Харків: "Каравела", 2000. - С. 82-83.

15. Крупский А.П. Компьютеризированная методика для исследования мнемической деятельности // II Всеукраїнська молодіжна науково - практична конференція з міжнародною участю "Людина і космос": Зб. тез. - Дніпропетровськ: НЦАОМУ, 2000. - С. 360.

16. Крупский А.П. Влияние темперамента на формирование агрессивности и враждебности // "Спортивний вісник Придніпров'я" Зб. наук. праць. - Дніпропетровськ: ДДІФІС, 2000. - С. 94-97.

17. Крупський О.П. Можливості використання комп'ютеризованої методики для дослідження мнемічної діяльності абітурієнтів вищих навчальних закладів // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, досвід, проблеми. Зб. наук. праць - К.-Винниця: ДОВ Вінниця, 2000. - С. 388-390.

18. Крупський О.П. Зв'язок характеристик мнемічної діяльності людини з рівнем агресивності // Превентивне виховання: проблема ненасильства. Зб. науково-практ.ст. - К.:Олди-плбс, 2000. - С. 64-67.

19. Крупский А.П. Особенности влияния личностной тревожности на эффективность мнемических процессов // IІI Міжнародна молодіжна науково - практична конференція "Людина і космос": Зб.тез.- Дніпропетровськ: НЦАОМУ, 2001.- С. 369.

Размещено на Allbest.ru

...