Психологічні особливості впливу батьківської сім'ї на молоде подружжя

Размещено на http://www.allbest.ru/

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

Психологічні особливості впливу батьківської сім'ї на молоде подружжя

Рівне - 2002

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Період кардинальних змін, які відбуваються у соціокультурному просторі України, супроводжується актуалізацією кризових процесів інституту сім'ї: зростанням кількості розлучень на початковому етапі життєдіяльності сім'ї, зниженням якості сімейних взаємин і задоволеності шлюбом, погіршенням адаптивних можливостей подружжя, послабленням захисної функції сім'ї від динамічних процесів суспільства. Все це призводить до дезорганізації шлюбно-сімейних взаємин. Особливо чутливою до змін, що відбуваються у суспільстві, є молода сім'я, в якій ще не сформована стійка рольова структура, не вирішена проблема сімейної влади, не склалася конструктивна міфологія, не актуалізований сімейний сценарій і т. п. (В.І. Зацепін, З.Г. Кисарчук, В.А. Cисенко, А.Г. Харчев, M. Bowen, C. Whitaker та ін.).

Функціонування молодої сім'ї - складний і багатомірний процес, який значною мірою залежить від батьківської сім'ї (М.І. Алексєєва, Т.В. Буленко, Т.В. Говорун, І.А. Дідук, Т.С. Журбицька, С.В. Ковальов, В.Я. Титаренко, О.М. Шарган, H. Trenk). В літературі підкреслюється значущість впливу батьківської сім'ї на адаптивність молодого партнерства: сімейний сценарій (Е. Берн, D. Bradshow), сімейна модель і антимодель (Т.І. Димнова, Л.В. Долинська, В. Сатір), патологізовані сімейні ролі (Е.Г. Ейдеміллер, Г.С. Кочарян, О.С. Кочарян, В.В. Юстицкіс), сімейні міфи і правила (Г.М. Андреєва, Н.Я. Соловйов, J. Haley), адаптаційні та функційні можливості (К. Бейкер, Р.П. Федоренко, W. Noman). Важливість системних показників функціонування сім'ї, їх переваги над індивідуально-психологічними особливостями подружжя підкреслюються в рамках системної сімейної терапії (С. Кратохвіл, С. Мінухін, Ч. Фішман, Б. Хеллінгер). Вивчення взаємозв'язку порушення функціонування сім'ї і міжособистісного конфлікту є надзвичайно важливим для поглиблення теоретичних основ і розширення арсеналу діагностичних та корекційних методів сімейного психологічного консультування (О.Ф. Бондаренко, Л.Ф. Бурлачук, С.Д. Максименко, І.А. Семьонкіна).

Але систематичних досліджень, присвячених впливу структурно-функційних характеристик батьківської сім'ї на молоде подружжя, у вітчизняній літературі немає. Профілактичні і навчальні програми, спрямовані на розвиток адекватних сімейних уявлень, можуть бути ефективними лише за умови спеціального впливу на структурні характеристики батьківської сім'ї (в рамках дошлюбного консультування і програм підготовки молоді до сімейного життя).

Необхідність цілеспрямованого вивчення зазначених питань, як на емпіричному, так і теоретичному рівнях у контексті української ментальності, їх актуальність у сучасних умовах кризи сім'ї зумовили вибір теми дисертаційної роботи «Психологічні особливості впливу батьківської сім'ї на молоде подружжя».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Вибраний напрямок дисертаційного дослідження має зв'язок з науковими планами, програмами Волинського державного університету імені Лесі Українки і входить до комплексної теми лабораторії психології особистості ім. П.Р. Чамати Інституту психології АПН України (реєстраційний №0196U006959). Тема дисертації затверджена рішенням бюро Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол №8 від 5.12.2000 року).

Мета дослідження - на основі системного та динамічного підходів поглибити теоретичне уявлення про особливості впливу структурно-функційних характеристик батьківської сім'ї на процес функціонування молодого подружжя. Під структурно-функційними характеристиками батьківської сім'ї в даній роботі розуміють склад сім'ї та сукупність взаємин, які визначають якісні показники життєдіяльності сімейної системи.

Досягнення мети дисертаційного дослідження здійснювалось послідовним вирішенням таких задач:

розкрити структурно-функційні характеристики батьківських сімей і молодого подружжя та визначити їх типологію, адекватну до вирішення мети дослідження;

виявити вплив структурно-функційних характеристик батьківської сім'ї (склад сім'ї, лідерство, сімейні цінності та установки, функційно-рольова структура, сімейний сценарій, міжособистісна взаємодія, сімейні межі, сиблінговий статус, сімейна адаптація, задоволеність шлюбом, характерологічні якості батьків, стиль сімейного виховання) на молоде подружжя;

визначити роль характерологічних та гендерних особливостей молодого подружжя у формуванні моделі сім'ї;

розробити програму діагностики і корекції дисфункцій молодого подружжя, зумовлених батьківською сім'єю.

Об'єкт дослідження - процес функціонування молодої сім'ї.

Предмет дослідження - психологічні особливості впливу структурно-функційних характеристик батьківської сім'ї на функціонування молодого подружжя.

В основу дослідження покладено гіпотези:

якість функціонування молодої сім'ї залежить від структурно-функційних характеристик батьківської сім'ї. Визначальним у становленні молодого подружжя є тип батьківської сім'ї;

динаміка розвитку молодої сім'ї визначається рівнем функційності партнерства та типом батьківської сім'ї;

факторами, детермінуючими створення молодим подружжям моделі сім'ї, відмінної від батьківської, є характерологічні якості, просімейна мотивація, диференціація сімейних та індивідуальних меж, сімейний сценарій подружжя.

Методологічну та теоретичну основу дослідження склали наукові положення про соціальну сутність особистості, механізми розвитку та етапи життєдіяльності сім'ї (Л.Ф. Бурлачук, Е.Г. Ейдеміллер, Г.С. Костюк, С. Кратохвіл, С.Д. Максименко, В.В. Юстицкіс, J. Haley); концепції наслідування, дублювання батьківської сім'ї з погляду системного (С. Мінухін, L. Bertalanffy, M. Bowen, B. McCrady, T.J. Paolino, F. Steinglass) та динамічного (Е. Берн, B. Budy, P. Martin, S. Sager, W. Toman, D. Willy) підходів; загальнопсихологічні дослідження емоційних взаємин у шлюбі (О.Ф. Бондаренко, Г.С. Кочарян, О.С. Кочарян); системна концепція функціонування та психотерапії сім'ї (С. Мінухін, Б. Хеллінгер, M. Bowen).

Методи дослідження. Для реалізації завдань дослідження використовувався комплекс методів: теоретичний аналіз психолого-педагогічної літератури, спостереження, анкетування, бесіда, проективні методи, тестування, методи статистичної обробки даних.

Наукова новизна одержаних результатів. Поглиблено теоретичне уявлення про типологію сімей. Вводиться такий тип як псевдофункційна сім'я, який був відсутній у Н. Аккермана, Є. Вітчака, О.С. Кочаряна, В. Сатір. Уперше доведено, що тип батьківської сім'ї є визначальним у функціонуванні молодого подружжя. Уперше запропоновано п'ятипараметричні оцінки якості молодого шлюбу: установки на шлюб та сім'ю, функційно-рольова поведінка, сімейний сценарій, міжособистісна взаємодія, сімейна адаптація. Показано варіативність зв'язку між рівнем функційності батьківської та молодої сімей. Факторами, детермінуючими створення молодим подружжям власної моделі сім'ї, є їх характерологічні риси, просімейна мотивація, диференційованість особистості від батьківської сім'ї. Уперше обґрунтовано, що на третьому-п'ятому році сімейного життя молодого подружжя починає діяти модель батьківських структурно-функційних відносин. Уточнено теоретичні уявлення про вплив сиблінгової позиції на функційні характеристики молодого подружжя та відсутність впливу складу батьківської сім'ї на його відтворення у молодому шлюбі.

Теоретичне значення роботи полягає у розширенні та поглибленні психологічних знань про функціонування молодої сім'ї, виявленні особливостей міжособистісної взаємодії подружжя залежно від структурно-функційних характеристик батьківської сім'ї, факторів, які детермінують вплив батьківської сім'ї на молоду сім'ю, у науковому обґрунтуванні програми діагностики і корекції сімейних дисфункцій, зумовлених батьківською сім'єю.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у визначенні параметрів оцінки якості шлюбу, на основі яких запропоновано діагностичну процедуру сімейних дисфункцій молодого подружжя. Отримані результати і сформульовані на їх основі висновки можуть знайти своє використання у психологічному консультуванні молодих сімей, а програма діагностики та корекції сімейних дисфункцій може бути застосована з метою прогнозування успішності шлюбу. Матеріали дослідження можуть бути запроваджені у процес викладання навчального курсу «Психологія сім'ї» для студентів-психологів вищих навчальних закладів.

Результати та матеріали наукового дослідження впроваджені у практику роботи з молодими подружжями у психологічній консультації з питань шлюбу і сім'ї при Луцькому міському рагсі (довідка №1844 від 14.06.2002) та рагсі м. Ковеля (довідка №29 від 17.06.2002), у Центрі розвитку і підтримки сім'ї при обласному центрі соціальних служб для молоді м. Луцька (довідка №12/121 від 14.06.2002).

Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечувалася методологічним обґрунтуванням теоретичних положень у вирішенні задач емпіричного дослідження, використанням методів дослідження, адекватних його меті та задачам, репрезентативністю вибірки, застосуванням методів математичної статистики.

Особистий внесок здобувача полягає у виявленні впливу структурно-функційних характеристик батьківської сім'ї на функціонування молодого подружжя та розробці програми діагностики і корекції сімейних дисфункцій, зумовлених батьківською сім'єю. Робіт з теми дисертації, виконаних у співавторстві, немає.

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження доповідалися на міжнародних та регіональних наукових конференціях: Міжнародній науково-практичній конференції «Демографічна ситуація в Карпатському регіоні: реальність, проблеми, прогнози на ХХІ століття» (Чернівці, 15-18 травня 1996 р.); науково-практичній конференції «Конфлікти в педагогічних системах» (Вінниця, 20-21 травня 1997 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Оновлення змісту форм та методів навчання і виховання в закладах освіти» (Рівне, 23-24 квітня 1998 р.); ХІІ Всесвітньому конгресі із сімейної терапії (Норвегія, Осло, 14-17 червня 2000 р.); науково-практичній конференції «Сім'я та шлюбно-родинні стосунки в Україні» (Київ, 30-31 травня 2001 р.); IV Європейській конференції із сімейної терапії (Угорщина, Будапешт, 26-30 червня 2001 р.); Міжнародній науковій конференції «Теоретико-методологічні проблеми генетичної психології» (Київ, 17-18 грудня 2001 р.); щорічних звітних наукових конференціях професорсько-викладацького складу Волинського державного університету імені Лесі Українки (Луцьк, 1996-2001 рр.).

Зміст роботи відображений у 6 публікаціях автора, з них 5 - у фахових виданнях.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, восьми додатків. Зміст роботи викладено на 203 сторінках. Бібліографічний список містить 199 джерел. Текст дисертації ілюструють 18 таблиць, 46 рисунків.

подружжя молодий сім'я батьківський

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовується актуальність дисертаційного дослідження, визначено його мету, об'єкт, предмет, гіпотезу, задачі та методи, розкривається наукова новизна, теоретична і практична цінність роботи, подано дані про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі «Соціально-психологічні основи функціонування молодої сім'ї» подається аналітичний огляд досліджуваної проблеми, розкривається психологічний зміст основних понять, розглядаються концептуальні підходи до сім'ї як соціальної системи, особливості її життєдіяльності на різних стадіях, визначається специфіка становлення молодої сім'ї, аналізуються наукові погляди і підходи до проблеми впливу батьківської сім'ї на функціонування молодого подружжя.

На основі аналізу й узагальнення наукової літератури визначено соціальну сутність сім'ї як системи (М. Боуен, К. Вітакер, Д. Джексон, М.С. Мацковський, В. Сатір, Н.Я. Соловйов, Н. Пезешкіан, А.Г. Харчев); загальні тенденції розвитку української сім'ї (М.І. Алексєєва, О.Ф. Бондаренко, Т.В. Буленко, Л.В. Долинська, З.Г. Кисарчук, М.І. Пірен, Р.Ф. Федоренко). Викладено важливі аспекти і проаналізовано механізми життєдіяльності сім'ї, такі як функційно-рольова поведінка (Є.К. Васильєва, С.Д. Лаптенко, Д. Мід, Н.Я. Соловйов); міжособистісна взаємодія (Е.Г. Ейдеміллер, В. Юстицкіс); формування внутрішньосімейної інтеграції і психологічного клімату сім'ї (Г.М. Андреєва, О.Г. Антонова-Турченко, М.М. Московка, Ю.М. Якубова); психологічна сумісність та задоволеність шлюбом (А.Є. Альошина, Л.А. Богданович, К. Вітакер, М.М. Обозов, В. Сатір) і фактори, що їх зумовлюють (С. Мінухін і Ч. Фішман). Визначено специфіку функціонування сім'ї на різних стадіях життєвого циклу (Є.К. Васильєва, Е. Duvall, J. Haley, R. Hill) та динаміку подружніх взаємин (П. Дючіс, В.І. Зацепін, С.В. Ковальов, С. Кратохвіл, L.A. Lewis, C. Shaap).

Доведено, що життєдіяльність молодого подружжя характеризується своєрідними психологічними особливостями та закономірностями розвитку, властивими лише цьому етапу сім'ї (Е. Бургес, С. Вітакер, А.Н. Волкова, А.А. Яременко). Становлення і стабільність молодої сім'ї визначаються психологічною готовністю партнерів до сімейного життя, адекватністю шлюбного вибору, психологічною сумісністю та просімейною мотивацією (Т.В. Буленко, Т.В. Говорун, М.М. Обозов, Р.П. Федоренко, О.М. Шарган).

Виявлено, що серед факторів, які впливають на успішність шлюбу, важливе місце займає батьківська сім'я. Різні погляди щодо вивчення цієї проблеми представлені в системному (С. Мінухін, L. Bertalanffy, M. Bowen, B. McCrady, T.J. Paolino, F. Steinglass), динамічному (B. Buda, P. Martin, S. Sager, D. Willy), біхевіористському (D. Alexander, A. Ellis, N.S. Jacobson) та інших підходах. Актуальність впливу батьківської сім'ї на становлення особистості сім'янина та особливості функціонування молодого подружжя підкреслювали у своїх працях А.Є. Альошина, Е. Берн, К. Вітек, Т.М. Мішина, Н. Пезешкіан, В. Сатір, В.Я. Титаренко, З. Цельмер, G.A. Bateson, J. Bradshow, E.L. Kelly, L.M. Terman. «Феномен батьківського програмування», описаний Е. Берном, свідчить про підсвідоме відтворення особистістю настанов, цінностей, поглядів, моделей поведінки батьківської сім'ї. Форми батьківських взаємин стають для індивіда еталоном, а наслідування відбувається на основі ідентифікації себе з батьками тієї ж статі (B. Budy, I. Sipova). Заслуговує на увагу концепція впливу сиблінгової позиції на взаємини у шлюбі (К. Бейкер, Р. Скінер, M. Bowen, W. Toman) та дублювання виховних процесів батьків по відношенню до сиблінгів (В.Н. Дружинін).

Теоретико-аналітичні описи і концептуальні висновки з проблеми представлені переважно в зарубіжних дослідженнях. А оскільки в них не враховані етнічні та соціокультурні відмінності, вони не завжди можуть трансформуватися на українську сім'ю. У низці досліджень вітчизняних вчених розглядалися лише окремі феномени процесу функціонування молодої сім'ї: психологічна готовність до сімейного життя, мотивація шлюбу (М.І. Алексєєва, Т.В. Буленко, О.М. Шарган), подружня адаптація і перебіг сімейної кризи (О.С. Кочарян, Р.П. Федоренко), психологія і психопрофілактика сімейних конфліктів (С.В. Дворяк, Б.Г. Херсонський). Однак, не знайшли наукового обґрунтування положення про те, які структурно-функційні характеристики батьківської сім'ї є визначальними у становленні молодого подружжя, у розвитку функційних шлюбних взаємин, не виявлено факторів, які зумовлюють відтворення особистістю батьківської сім'ї, або створення власної моделі шлюбу.

Отже, незважаючи на значні наукові доробки, важливо було з'ясувати питання, пов'язані із детермінацією життєдіяльності молодого подружжя структурно-функційними характеристиками батьківської сім'ї. Проведений теоретичний аналіз вказує на те, що ця проблема потребує глибшого висвітлення і подальшого проведення емпіричних досліджень.

У другому розділі «Процедура та методика дослідження впливу батьківської сім'ї на молоде подружжя» аналізуються теоретичні аспекти емпіричного вивчення проблеми, розглядаються конкретні психодіагностичні методики, описується процедура дослідження.

Вибіркову сукупність склали 220 осіб (110 подружніх пар). Виходячи зі специфіки дослідження, були відібрані обстежувані з урахуванням особливостей взаємин у їхніх сім'ях. Відповідно до цього досліджувані склали дві групи вибіркової сукупності: 1 група - 110 осіб (55 подружніх пар) - молоді подружжя, які характеризувалися стабільними, сприятливими взаєминами; 2 група - 110 осіб (55 подружніх пар) - молоді подружжя, які зверталися до психологічної консультації у зв'язку з проблемними взаєминами.

Досліджувані групи були однорідними за рівнем освіти, віком та соціальним походженням. Вік обстежуваних - від 18 до 30 років, 55% - молоді люди від 18 до 22 років, 35% досліджуваних - від 23 до 25 років та 10% - від 26 до 30 років. Сімейний стаж молодих подружжів становив до 5 років і всі вони перебували у першому шлюбі. Експериментальне дослідження проводилось протягом п'яти років (1998-2002 рр.) на базі психологічної консультації з питань шлюбу та сім'ї при рагсах м. Луцька та м. Ковеля і в Центрі розвитку та підтримки сім'ї при обласному Центрі соціальних служб для молоді м. Луцька.

Визначення структурно-функційних характеристик молодого подружжя здійснювалося за дванадцятьма параметрами оцінки якості шлюбу, виділеними нами в ході теоретичного аналізу: лідерство, сімейні цінності, установки на шлюб та сім'ю, функційно-рольова поведінка, сімейний сценарій, індивідуальні і сімейні межі, міжособистісна взаємодія, стратегія поведінки в конфлікті, емоційна сфера подружніх взаємин, характерологічні особливості подружжя, задоволеність шлюбом, сімейна адаптація. Методики діагностики були спрямовані на оцінку вираженості названих параметрів, відповідно до поставлених задач: сімейні цінності, установки на шлюб та сім'ю, функційно-рольова поведінка, задоволеність шлюбом вивчались за допомогою опитувальника «Порівняння цінностей» (H.H. Floyd), методик «Вимір установок у сімейній парі», «Розподіл ролей у сім'ї», «Задоволеність шлюбом» (Ю.Є. Альошина, Я.А. Гозман, Е.М. Дубровська); для діагностики міжособистісної взаємодії, стратегії типу поведінки в конфлікті, подружньої адаптації застосовувались методика діагностики типу міжособистісної взаємодії Т. Лірі (модифіковані Ю.А. Решетняк, Г.С. Васильченко), тест Томаса, опитувальник подружньої адаптації D. Sprenkle, B. Fisher (адаптований О.С. Кочаряном); характерологічні особливості респондентів обстежувалися за допомогою тесту 16 PF Кеттелла (модифікованого А.А. Руковішниковим, М.В. Соколовою); емоційна сфера подружніх взаємин вивчалася за допомогою методик «Типовий сімейний стан» та «Аналіз сімейної тривоги» (Е.Г. Ейдеміллер, В. Юстицкіс); сімейний сценарій вивчався за допомогою проективної методики «Написання казки» (І.В. Возілкін, С.Н. Некрасов); для вивчення соціально-демографічних даних респондентів, соціально-психологічних характеристик батьківських сімей, індивідуальних та сімейних меж партнерів, впливу батьківської сім'ї на молоде подружжя нами були розроблені: «Сімейна соціограма», побудована на основі «Сімейної карти» (С. Кратохвіл), «Сімейної соціограми» (Р. Шерман), «Екокарти» (C. Atteneave, A. Hartman), та модифікована карта сім'ї, що ґрунтувалась на Весбадівському опитувальнику за методом позитивної психотерапії Н. Пезешкіана.

Структурно-функційні характеристики батьківської сім'ї вивчалися за ідентичними параметрами оцінки якості шлюбу та методиками дослідження через призму відповідей молодого подружжя.

Описані діагностичні методики стали основою для розробки програми діагностики сімейних дисфункцій молодого подружжя, детермінованих батьківською сім'єю. Усі методи використовувались нами в комплексі, що дозволило отримати достовірні результати. Обробка емпіричних даних здійснювалася за допомогою параметричних - t-критерій Стьюдента - та непараметричних - c Пірсона - методів аналізу відмінностей та методу кореляційного аналізу (коефіцієнт кореляції Пірсона).

У третьому розділі «Емпіричне дослідження впливу батьківської сім'ї на молоде подружжя» розглянуто основні емпіричні показники функціонування благополучного та проблемного молодих подружжів; проведено порівняльний аналіз структурно-функційних характеристик молодої і батьківської сімей та визначено типологію шлюбів; з'ясовано динаміку функціонування молодого подружжя залежно від якісних показників партнерства та типу батьківських сімей; виділено фактори, які детермінують створення молодим подружжям моделі сім'ї, відмінної від батьківської.

У процесі вивчення структурно-функційних характеристик молодої сім'ї важливим було оцінити показники якості шлюбу, виявити проблемні сфери та з'ясувати, під впливом яких чинників молода сім'я набуває дисфункційного або функційного розвитку.

У ході обстеження благополучних молодих подружжів було виявлено такі структурно-функційні особливості: егалітарний розподіл влади, узгодженість лідерства; симетричність або комплементарність сімейних взаємин (61,8%); узгодженість сімейних цінностей та установок (62,2%); комплементарність та гнучкість функційно-рольової поведінки подружжя (86,4%); подібність сімейних сценаріїв (67,3%); гнучкість, рухливість сімейних та індивідуальних меж (70,9%); адаптивний характер сімейної взаємодії (70,9%); відмінності у сімейних нормах не приводять до суперечностей, а узгоджуються за рахунок створення інтегрованих позицій: тенденції до співробітництва (77,3%) і компромісу (45,5%); низький рівень сімейної напруги (54,5%), переживання тривоги (80,9%), вини (89,1%); комплементарність особистісних профілів (67,3%); високий рівень задоволеності шлюбом (70,0%) та сімейної адаптації (46,4%). Наявність окремих дисфункцій, на нашу думку, зумовлена кризою подружнього життя, яка пов'язана із шлюбним стажем та первинною подружньою адаптацією, появою дітей, а також відмінністю структурно-змістових характеристик батьківських сімей, у яких виховувались партнери.

За результатами емпіричного аналізу даних визначено структурно-функційні особливості проблемних молодих подружжів: авторитарний розподіл влади, перевага традиційних взаємин над егалітарними (67,3%); некомплементарність, ригідність функційно-рольової поведінки (56,4%); неузгодженість сімейних цінностей (65,5%) та установок (57,3%); неузгодженість сімейних сценаріїв подружжя (55,4%); жорсткість сімейних меж (56,4%) та розмитість, ригідність індивідуальних меж (70,9%); деструктивний характер міжособистісної взаємодії (87,3%); тенденції до суперництва (30,9%) та уникання (29,1%) при вирішенні сімейних труднощів; наявність напруги (75,5%), відчуття вини (65,5%), переживання тривоги (90,0%); некомплементарність особистісних профілів партнерів (61,8%); низький рівень задоволеності (56,4%) та сімейної адаптованості (45,5%). Виявлено фактори ризику проблемного молодого подружжя: ранній вік взяття шлюбу (17-18 років), тривалість дошлюбного знайомства менше шести місяців, дисгармонійні риси особистості, неблагополучна батьківська сім'я.

На основі описаних структурно-функційних характеристик благополучне та проблемне молоді подружжя були класифіковані за трьома типами: функційні (69,1% - 1 група, у 2 групі сімей такого типу виявлено не було), псевдофункційні (38,2% - 2 група, 30,9% - 1 група) і дисфункційні сім'ї (61,8% - 2 група, у 1 групі сім'ї такого типу не виявлено). Визначено проміжний тип - псевдофункційна сім'я (поєднання ознак функційного та дисфункційного типів), який був відсутній у Н. Аккермана, Є. Вітчака, О.С. Кочаряна, В. Сатір.

Порівняння якісних показників благополучних та проблемних сімей за типами партнерства дозволило виділити статистично значимі параметри оцінки якості шлюбу: лідерство, установки на шлюб та сім'ю, функційно-рольова поведінка, сімейний сценарій, сімейні та індивідуальні межі, міжособистісна взаємодія, задоволеність шлюбом, сімейна адаптація.

В ході проведення порівняльного аналізу структурно-функційних характеристик батьківської та молодої сімей визначено тенденцію молодого подружжя відтворювати ціннісні орієнтації і сімейні установки батьків. Не виявлено відмінностей у ціннісних орієнтаціях молодого подружжя залежно від типу батьківської сім'ї. Встановлено зв'язок між типом батьківської сім'ї та адекватністю і узгодженістю сімейних установок партнерів. Подружжя із функційних батьківських сімей характеризувались адекватними сімейними установками, гнучкістю у розумінні та прийнятті поглядів партнера. Подружжя із дисфункційних батьківських сімей відтворювали неадекватні сімейні установки батьків, наполягали на власній точці зору, ігноруючи погляди партнера.

Доведено взаємозалежність між відтворенням молодою сім'єю батьківських традицій і типом батьківської сім'ї. Подружжя із дисфункційних батьківських сімей ігнорували сімейні традиції, виявляли нестабільність і неузгодженість у формуванні внутрішньосімейних соціокультурних норм і традицій (65,5%). Обстежувані із функційних батьківських сімей трансформували батьківські традиції у власну сім'ю (58,2%), доповнюючи їх. Подружжя із псевдофункційних батьківських сімей відтворювали у власній сім'ї ті традиції батьківської системи, до яких вони ставились позитивно, ігноруючи традиції і норми, які не відповідали їх поглядам (52,8%).

Встановлено, що більшість молодих людей (60,0% - 1 група і 52,8% - 2 група) відтворювали функційно-рольову структуру батьківської сім'ї. Виявлено зв'язок між типом батьківської сім'ї та гнучкістю рольової поведінки молодого подружжя. Партнери із функційних батьківських сімей проявляли комплементарність функційно-рольової взаємодії, тоді як респонденти із дисфункційних батьківських сімей відрізнялись конфронтацією рольових позицій.

Вивчення впливу батьківської сім'ї на сімейний сценарій респондентів показало подібність сімейних сценаріїв батьків і молодого подружжя. Доведено, що особливості сценарної поведінки обстежуваних залежать від типу сценарної поведінки батьків. Моделюючи тип сценарної поведінки батьків, їх життєві позиції, ставлення до оточуючих, шлюбного партнера, молоді люди відтворюють у своїх власних сімейних сценаріях функційний або дисфункційний характер структури батьківської сім'ї.

Аналіз міжособистісної взаємодії в батьківських сім'ях та в молодому подружжі через призму сімейних та індивідуальних меж показав наявність кореляційного зв'язку між ними (сімейні межі r=0,46; p<0,01; індивідуальні межі r=0,52; p<0,01). Цей факт свідчить про моделювання партнерами стилю взаємодії з оточенням, з батьківською сім'єю та з партнером, який був притаманний батьківській сім'ї. Визначено вплив типу батьківської сім'ї на особливості формування сімейних та індивідуальних меж молодим подружжям.

У результаті порівняння типів міжособистісної взаємодії, стратегії поведінки у конфліктній ситуації, емоційної сфери батьківських сімей та молодого подружжя встановлена їх пряма залежність. Ці параметри якості шлюбу у переважній більшості моделюються подружжям і переносяться ними на взаємини з партнером у власну сім'ю.

Дослідження показало відмінності у стилях міжособистісної взаємодії та емоційній сфері молодих партнерів залежно від типу батьківської сім'ї. Молоді люди із функційних батьківських сімей частіше застосовують такі паттерни поведінки, як співробітництво, компроміс і характеризуються адаптивним типом взаємодії. Подружжя із псевдофункційних батьківських сімей виявляють ознаки адаптивно-дезадаптивної поведінки, схильність до уникання, пристосування. Партнери із дисфункційних батьківських сімей характеризуються униканням, суперництвом, дезадаптивними моделями поведінки.

Доведено залежність характерологічних особливостей молодого подружжя від типу батьківської сім'ї. Дисфункційні батьківські сім'ї формують інфантильність, егоцентризм, конфліктність, співзалежність, низький рівень самоконтролю. Функційні взаємини впливають на формування відповідальності, комунікативності, дружелюбності, самоконтролю поведінки, самостійності. Виявлено зв'язок між ставленням респондентів до батьків протилежної статі і «образом» партнера. Позитивне ставлення обстежуваних до батьків, подібність особистісних профілів шлюбного партнера та батьків протилежної статі визначено у функційних батьківських сім'ях. Молоді люди із дисфункційних сімей проектують недоліки чи «образ» батька на партнера, ілюзорно очікуючи від нього певної поведінки.

Показано залежність показників сімейної адаптації молодого подружжя від типу батьківської сім'ї. Подружжя із функційних батьківських сімей виявили статистично значимі відмінності показників сімейної адаптації у порівнянні з тими, хто виховувався у дисфункційних сім'ях.

Дослідженням встановлено динаміку структурно-функційних показників молодої сім'ї із збільшенням шлюбного стажу, яка зумовлюється рівнем функційності партнерства та типом батьківської сім'ї.

Визначено п'ятипараметричні показники якості функціонування молодого подружжя, які моделюються із батьківської сім'ї: установки на шлюб та сім'ю, функційно-рольова поведінка, міжособистісна взаємодія, сімейний сценарій, сімейна адаптація. Порівняння результатів показало зростання цих показників у функційного молодого подружжя і їх зниження у дисфункційного.

Результати проведеного аналізу представлено у таблиці 2.

Отже, виділено п'ять стійких показників перенесення структурно-функційних характеристик батьківської сім'ї у молоде подружжя. Батьківська модель починає діяти в період від трьох до п'яти років сімейного стажу. Лише після п'яти років спільного життя партнерів можна вважати, що сім'я сформувала стійку сімейну структуру.

У процесі порівняння типологій батьківських сімей подружжів було проведено перехресну класифікацію шлюбних діад і визначено 10 груп молодого партнерства. Виявлено, що поєднання функційних типів батьківських сімей частіше зустрічається у благополучних подружжів, в той час як поєднання дисфункційних батьківських сімей - у проблемних подружжів. У розподілі частот поєднання типів молодих подружжів залежно від типу батьківської сім'ї встановлено статистично значимі відмінності (c2=80,82 p<0,001). Проведення якісного аналізу успішності молодої сім'ї у визначених групах дозволило описати особливості сімейної взаємодії залежно від поєднання типів батьківських сімей. Встановлено, що функційний тип батьківських сімей обох партнерів визначає функційний характер розвитку молодого шлюбу. Поєднання подружжя із дисфункційних батьківських сімей призводить до зростання сімейних конфліктів, емоційного напруження, викликаних рольовою та інтерперсональною неузгодженістю. Доведено, що більшість молодих людей, які виховувались поза сім'єю (в умовах інтернату), характеризувались негативним досвідом спілкування з протилежною статтю, ранніми статевими стосунками або фобією сексуальних контактів, ідеалізацією партнера, тенденцією до маніпулювання, нездатністю до емпатії, підтримки, труднощами у вирішенні проблем.

Виявлено гендерні відмінності у структурно-функційних характеристиках батьківської та молодої сімей: чоловіче домінування не є визначальним, а перевагу мають соціальні показники (рівень зарплати, кар'єра); тенденція жінок до емансипації поєднується із прагненням відтворювати гендерні стандарти (відбуваються два альтернативні процеси: процес ліквідації гендерної асиметрії - «вільна і незалежна» та процес посилення гендерної асиметрії - «невільна, але захищена»); спостерігається неузгодженість між рольовими очікуваннями та домаганнями щодо гендерного розподілу у сімейній взаємодії (чоловіки орієнтовані на патріархальний устрій сім'ї, традиційний розподіл ролей, задоволення власних потреб; жінки - на егалітарний розподіл ролей, почуття обов'язку); сімейний сценарій чоловіків більшою мірою визначається загальноприйнятими гендерними стереотипами батьківської сім'ї, а сімейний сценарій жінок відрізняється гнучкістю, здатністю створювати власний сімейний сценарій, модернізуючи патерни сімейної взаємодії батьків.

Отже, характерологічні і гендерні особливості подружжя зумовлюють відтворення моделі батьківської сім'ї.

Показано, що структурно-функційні характеристики батьківської сім'ї визначають не лише ідентичні показники у молодого подружжя, а й впливають на інші. Так, система сімейних цінностей батьківської сім'ї визначає норми і правила поведінки, рольові очікування і домагання молодого подружжя. Сімейні ролі батьків, їх узгодженість між подружжям детермінують певні патерни поведінки молодої сім'ї. Тип батьківської сім'ї є визначальним у формуванні якісних показників молодого шлюбу: узгодженості сімейних установок, рольової комплементарності, сімейного сценарію, сімейної інтеграції і адаптованості, характеру міжособистісної взаємодії.

Не виявлено тенденції до відтворення молодим подружжям складу батьківської сім'ї, що заперечує гіпотезу про її підсвідоме моделювання. З'ясовано, що склад батьківської сім'ї впливає на рольові очікування і домагання, сімейний сценарій, сімейні норми і правила молодого подружжя, деформуючи їх. Специфіку сімейного функціонування партнерів, які виховувались у неповних батьківських сім'ях, зумовлюють тип батьківської сім'ї, взаємини з батьками і ставлення до них, характер статево-рольової ідентифікації. Якість шлюбу партнерів, вихованих поза сім'єю, залежить від набутого соціального досвіду, особливостей гендерної взаємодії, сформованого «образу» сім'ї та партнера.

Не підтверджено існуючу гіпотезу (Т.І. Димнова, Р.У. Річардсон, T. Toman) про суттєву роль сиблінгової позиції у взаєминах з партнером. Показано, що сімейна взаємодія молодого подружжя характеризувалась функційністю за умови комплементарності сиблінгових статусів. Визначено вплив типу батьківської сім'ї на характерологічні особливості сиблінгів. Доведено, що сиблінговий статус подружжя впливає на успішність шлюбу лише за умови наявності комплементарності, високої просімейної мотивації, позитивних характерологічних особливостей партнерів, функційного типу батьківської сім'ї.

Важливим фактором становлення особистості сім'янина є стиль виховання у батьківській сім'ї, який, за результатами дослідження, має вплив на характерологічні якості подружжя, «образ» партнера, виховні установки. Не виявлено статистично значимих показників впливу батьківського виховання на інші структурно-функційні характеристики молодої сім'ї.

Показано, що соціально-демографічні характеристики батьківської сім'ї безпосередньо не впливають на структурно-функційні характеристики молодої сім'ї. Доведено, що тривалість дошлюбного знайомства та вік взяття шлюбу батьків не моделюються молодим подружжям. Виявлено позитивну кореляцію між такими характеристиками батьківської сім'ї та молодого подружжя, як короткочасне (до 6 місяців) дошлюбне знайомство (r=0,64; p<0,01), ранній вік взяття шлюбу (17-18 років) (r=0,68; p<0,01). Встановлено відмінності показників репродуктивності молодого подружжя і батьківської сім'ї залежно від її типу.

Отже, в результаті проведеного дослідження розкрито структурно-функційні характеристики батьківських сімей та молодого подружжя, проаналізовано вплив батьківської сім'ї на особливості взаємин у молодому шлюбі, визначено динаміку функціонування молодого подружжя із різних за типом батьківських сімей, виділено фактори, які зумовлюють створення особистістю власної моделі сім'ї. Описані сімейні дисфункції молодого подружжя, детерміновані батьківською сім'єю, свідчили про необхідність психологічного втручання і сприяли розробці програми корекції.

У висновках дисертації представлено теоретичне та експериментальне обґрунтування матеріалів дослідження, результати якого підтвердили висунуті гіпотези. Проблему вирішено з точки зору системного та динамічного підходів, що дозволило виявити вплив структурно-функційних показників батьківської сім'ї на функціонування молодого подружжя та розробити програму корекції сімейних дисфункцій, зумовлених батьківською сім'єю. Узагальнення результатів дослідження дало змогу зробити такі основні висновки:

1. Якість функціонування молодого подружжя залежить від структурно-функційних характеристик батьківської сім'ї. Доведено, що становлення молодої сім'ї зумовлюється типом батьківської сім'ї (функційна, псевдофункційна, дисфункційна). Подружжя із функційних батьківських сімей формують ідентичну сімейну структуру. Дисфункційне молоде подружжя відтворює дисфункції батьківської сім'ї.

2. Виявлено динаміку структурно-функційних показників молодої сім'ї із збільшенням шлюбного стажу, яка визначається рівнем функційності партнерства та типом батьківської сім'ї. Визначено п'ятипараметрові показники якості функціонування молодого подружжя, які моделюються із батьківської сім'ї: установки на шлюб та сім'ю, функційно-рольова поведінка, міжособистісна взаємодія, сімейний сценарій, сімейна адаптація. Показано зростання цих показників у функційного молодого подружжя і їх зниження у дисфункційного. Експериментально обґрунтовано, що модель батьківської сім'ї починає діяти на третьому-п'ятому році сімейного життя. Доведено, що на п'ятому році подружнього стажу формується стійка сімейна структура.

3. Проведення перехресного розподілу шлюбних діад залежно від типології батьківської сім'ї дозволило виділити десять груп молодого партнерства і оцінити тип їх функціонування. Якісний аналіз успішності взаємин молодого подружжя залежно від типів батьківських сімей дав можливість описати особливості сімейної взаємодії, врахування яких дозволить прогнозувати динаміку розвитку молодої сім'ї на етапі її становлення.

4. Визначено поліваріативну регуляцію типів молодого подружжя залежно від типології батьківських сімей, яка створює відмінності у формуванні якості шлюбу. Поєднання партнерів із дисфункційних, псевдофункційних батьківських сімей та тих, хто виховувався поза сім'єю, не завжди зумовлює виникнення сімейних дисфункцій.

5. Факторами, які детермінують формування молодим подружжям моделі сім'ї, відмінної від батьківської, є: характерологічні особливості (емоційна стійкість, відповідальність, особистісна зрілість, соціальна сміливість, емпатійність, гнучкість, самостійність, високий самоконтроль), просімейна мотивація, диференціація індивідуальних та сімейних меж, сімейний сценарій подружжя. У процесі формування власної функційної моделі шлюбу особистість, асимілюючи дисфункції батьківської сім'ї, створює відмінні від батьків соціальні і моральні критерії сімейного життя, відповідно до яких вона виносить судження і керує власною поведінкою, формує інтегрований сімейний сценарій, не відтворюючи дисфункцій батьківської системи.

6. Виявлено характерологічні особливості та гендерні відмінності подружжя та їх роль у моделюванні партнерами структурно-функційних характеристик батьківської сім'ї. Сімейний сценарій чоловіків визначається загальноприйнятими гендерними стереотипами батьків, а жінок - нетрадиційністю, гнучкістю, здатністю створювати власний сімейний сценарій, модернізуючи патерни батьківської сімейної взаємодії.

7. Доведено, що структурно-функційні характеристики батьківської сім'ї (склад сім'ї, сиблінговий статус, стиль сімейного виховання, соціально-демографічні характеристики) по-різному впливають на молоде подружжя. Не виявлено тенденції відтворення молодою сім'єю складу батьківської сім'ї. З'ясовано специфіку функціонування молодого подружжя із неповних сімей та тих, хто виховувався поза сім'єю. Функційність подружжя із неповних сімей визначається типом батьківської сім'ї, стосунками з батьками і ставленням до них, характером статево-рольової ідентифікації. Якість шлюбу партнерів, вихованих поза сім'єю, залежить від набутого соціального досвіду, особливостей гендерної взаємодії, сформованого «образу» сім'ї та партнера. Встановлено, що сиблінгова позиція не впливає на взаємини з партнером. Сімейна взаємодія молодого подружжя характеризується функційністю за умови комплементарності сиблінгових статусів. Сиблінговий статус визначає успішність шлюбу лише за умови наявності комплементарності, високої просімейної мотивації, позитивних характерологічних рис, функційного типу батьківської сім'ї. Показано, що стиль сімейного виховання та соціально-демографічні характеристики (освіта, вік взяття шлюбу, тривалість дошлюбного знайомства) батьківської сім'ї безпосередньо не впливають на структурно-функційні характеристики молодої сім'ї.

8. Психологічна корекція дисфункцій молодого подружжя, зумовлених батьківською сім'єю, має являти собою систему методів, що впливають на такі компоненти сімейної взаємодії, як когнітивний, особистісний, поведінковий. Програма діагностики сімейних дисфункцій має бути диференційованою і враховувати структурно-функційні характеристики молодої та батьківської сімей, гендерні та характерологічні особливості подружжя. Корекція сімейних дисфункцій молодого подружжя спрямована на підвищення соціально-психологічної компетентності, покращення міжособистісної взаємодії, рольової комплементарності шлюбу.

Размещено на Allbest.ru