Соціально-психологічні фактори динаміки агресивної поведінки молоді

Размещено на http://www.allbest.ru/

Соціально-психологічні фактори динаміки агресивної поведінки молоді

соціальний психологічний молодіжний середовище

Робота присвячена вивченню соціально-психологічних факторів агресивної поведінки сучасної молоді. Необхідність в проведенні досліджень на вказану тему обумовлюється, на наш погляд, цілою низкою причин.

По-перше, проблема агресії сама по собі була досить актуальною на всьому протязі розвитку людства. Щодо сучасної цивілізації, то вона не тільки не долає, але, навпаки, стимулює прояви агресії.

По-друге, в психологічній науці досі недостатньо повно вирішена проблема факторів агресивної поведінки, їх місця та ступіню впливу на формування та прояв цього феномену. Ряд дослідників (З.Фрейд, К.Лоренц) віддавали перевагу внутрішнім біологічним факторам, в той час як інші (А.Бандура, Л.Берковітц, Д.Доллард, Н.Міллер А.Макаренко) - зовнішнім соціальним. Таким чином, дане питання, багато в чому, залишається відкритим.

По-третє, знаходячись в тісному зв'язку та взаємообумовленості зі всіма іншими об'єктивними та суб'єктивними елементами в суспільстві, соціально-психологічні фактори мають власні, відносно самостійні закономірності функціонування та розвитку. А на сучасному етапі, коли українське суспільство знаходиться в умовах трансформації соціально-економічної системи, зміни ціннісних орієнтацій, вивчення саме соціально-психологічних факторів, що впливають на особистість, зокрема в плані агресивної поведінки, набуває особливої актуальності.

Зі всього кола проблем людської агресії найважливішою можна вважати проблему агресії молоді. Ця соціально-вікова група є не лише найбільш активним та динамічним елементом соціальної структури суспільства, але й являє собою майбутнє будь-якого суспільства. А на думку багатьох фахівців, саме агресивність, поряд з тривожністю, виступає найбільш частим проявом особистості серед сучасних дітей та підлітків. Актуальність цієї проблеми підтверджується і сучасною криміногенною ситуацією, коли швидкими темпами зростає насильницька злочинність серед молоді.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках науково-дослідної теми кафедри психології Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка «Вивчення соціально-психологічних особливостей молоді». Дослідження також пов'язане з окремими завданнями Декларації про загальні засади державної молодіжної політики в Україні, та Національної програми «Діти України». Тему узгоджено Радою з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні від 17.09.2002 р. (протокол № 7).

Об'єктом дослідження виступає феномен агресивної поведінки людини.

Предметом дослідження є соціально-психологічні фактори агресивної поведінки сучасної молоді, їх роль та дія в залежності від певних демографічних та особистісних характеристик людини, а також рівні агресивності різних груп молоді.

Метою дослідження є виявлення соціально-психологічних чинників у становленні агресивної поведінки молоді в умовах сучасного українського суспільства та з'ясування механізмів впливу цих чинників.

Гіпотези дослідження полягали в тому, що:

1) Існує два типи соціально-психологічних факторів агресивної поведінки: фактори першого типу діють в залежності від демографічних та особистісних характеристик; фактори другого типу мають універсальний характер впливу, тобто діють завжди і на всіх.

2) Зростання агресії в сучасному молодіжному середовищі зумовлено, головним чином, поширенням ситуативних проявів агресії серед неагресивних особистостей, які становлять більшість молоді.

3) Розробка та впровадження у психолого-педагогічну практику спеціальних освітньо-профілактичних курсів дозволяє змінити у молоді соціальні установки (атитюди) відносно агресивної поведінки.

Згідно з поставленою метою та висуненими гіпотезами було визначено основні завдання дослідження:

1) Аналіз феномену агресивної поведінки, форм її прояву, теоретичних підходів щодо етіології агресії, особливостей агресивної поведінки молоді та її соціально-психологічних факторів.

2) Вивчення рівнів агресивності та факторів агресивної поведінки в основних статево-вікових групах сучасної молоді, а також ступеня й характеру взаємозв'язку між соціально-психологічними та демографічними і особистісними факторами агресивної поведінки.

3) Розробка, апробація та впровадження в психолого-педагогічну практику освітньо-профілактичного спецкурсу «Психологія агресивної поведінки».

Методологічною та теоретичною основою дослідження є концептуальні положення вітчизняних дослідників (Б.Г.Ананьєв, Л.С.Виготський, Г.С.Костюк, О.М.Леонтьєв, Б.Ф.Ломов, С.Д.Максименко, С.Л.Рубінштейн) щодо формування особистості, та положення ряду вітчизняних та зарубіжних науковців (Ю.Антонян, Е.Аронсон, А.Бандура, Л.Берковітц, Д.Доллард, С.Кудрявцев, Н.Левітов, Д.Майерс, Р.Мертон, Н.Міллер, А.Реан, Е.Фромм та ін.) про соціально-психологічні фактори феномену агресивної поведінки.

Методи дослідження. В ході дисертаційного дослідження було використано такі методи: теоретичний аналіз, проведення анкетувань, психодіагностичних вимірювань (за допомогою опитувальників та проективних методик), формуючий експеримент. Отримані емпіричні результати піддавалися обробці методами статистичного аналізу.

Надійність і вірогідність результатів забезпечувались всебічним теоретичним аналізом досліджуваної проблеми, відповідністю застосованих методів меті та завданням дослідження, достатньою репрезентативністю вибірки, кількісним та якісним аналізом отриманих результатів, їх статистичною обробкою із залученням комп'ютерних технологій.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що автором було поглиблено розуміння феномену молодіжної агресії. Дістала підтвердження відмінність між феноменами агресії та агресивності. Отримані результати дали змогу, з одного боку, виявити головне джерело насильства серед сучасної молоді (поширення агресії як стилю адаптивної поведінки молодих людей в сучасному соціумі), а з іншого боку - спростувати поширене в наш час уявлення про зростання агресивних особистостей, як причину зростання агресії в суспільстві. Автором була досліджена система соціально-психологічних факторів агресивної поведінки молоді, механізм впливу цих факторів в залежності від демографічних та особистісних характеристик людини. Вперше були отримані дані про рівні агресивності різних соціально-статевих груп молоді одного з регіонів України (Чернігівська область), які заперечують стереотипні уявлення щодо підвищеної агресивності сучасної молоді.

Теоретичне значення дослідження. Науково обгрунтовано та емпірично підтверджено, що вплив ряду соціально-психологічних факторів на формування та прояв молодіжної агресії пов'язаний з певними демографічними та особистісними характеристиками підлітків та юнаків; зростання агресії в сучасному молодіжному середовищі зумовлено, головним чином, поширенням ситуативних проявів агресії серед неагресивних особистостей, які становлять більшість молоді; розробка та впровадження у психолого-педагогічну практику спеціальних освітньо-профілактичних курсів дозволяє змінити у молоді соціальні установки (атитюди) відносно агресивної поведінки.

Практичне значення результатів дослідження полягає в тому, що зроблені в роботі висновки щодо сутності молодіжної агресії, особливостей її прояву, соціально-психологічних факторів виникнення можуть бути використані в процесі виховної, психопрофілактичної та психокорекційної роботи з молоддю з делінквентною поведінкою. За результатами дисертаційного дослідження розроблено, апробовано та впроваджено в психолого-педагогічну практику освітньо-профілактичний спецкурс «Психологія агресивної поведінки» для студентів Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка з фаху 7.040101 «Психологія», а також навчальний посібник з даного спецкурсу. Крім того, використання відносно нової для нашої психодіагностики проективної методики «Тест руки» сприяло її подальшій стандартизації в вітчизняних умовах.

Особистий внесок здобувача. Автор дисертаційного дослідження самостійно виконав теоретичне та емпіричне дослідження, розробку та апробацію навчального спецкурсу "Психологія агресивної поведінки". У 1 навчальному посібнику, 1 науковій статті та 1 тезах наукової конференції, написаних у співавторстві, доробок здобувача становить 50%. Розробки та ідеї, що належать співавторам, у дисертації не використовуються.

Апробація результатів. Результати включених в дисертацію досліджень були оприлюднені на наступних наукових конференціях та семінарах: методологічному семінарі АПН України «Психолого-педагогічна наука і суспільна ідеологія» (Київ, 12 листопада 1998 р.), П'ятих Костюківськіх читаннях АПН України «Психологія на перетині тисячоліть» (Київ, 28-29 січня 1999 р.), міжнародній науково-практичній конференції «Психологія на рубежі століть: наука, практика, викладання» (Тула, 30 березня - 1 квітня 2000 р.), методологічному семінарі ЧДПУ імені Т.Г.Шевченка «Проблеми агресивної поведінки молоді» (Чернігів, 14 листопада 2000 р.), міжнародній науково-практичній конференції «Освіта і школа ХХІ століття» (Чернігів, 25-26 листопада 2000 р.), методологічному семінарі ЧДПУ імені Т.Г.Шевченка «Актуальні проблеми соціальної психології» (Чернігів, 12 грудня 2000 р.), тренінгових курсах ЧЮУ «Використання сучасних психотехнологій у роботі психологів установ виконання покарань» (Чернігів, 9 - 10 жовтня 2001 р.), науково-практичній конференції «Ананьєвські читання - 2001» (Санкт-Петербург, 23 - 25 жовтня 2001 р.), міжнародній науковій конференції «Теоретико-методологічні проблеми генетичної психології» (Київ, 17 - 18 грудня 2001 р.), науково-практичній конференції "Соціально-психологічна робота з неповнолітніми в місцях позбавлення волі: проблеми, пошуки, перспективи" (Чернігів, 21 червня 2002 р.), щорічних наукових конференціях молодих вчених та студентів ЧДПУ імені Т.Г.Шевченка (Чернігів, 1999 - 2002 рр.), обговорювались на засіданнях кафедри психології ЧДПУ імені Т.Г.Шевченка (1999 - 2002 рр.) та в Чернігівському обласному центрі соціальних служб для молоді. Результати дослідження були положені в основу спецкурсу «Психологія агресивної поведінки», впровадженого в навчальний процес підготовки спеціалістів за фахом 7.040101 «Психологія» в ЧДПУ імені Т.Г.Шевченка.

Публікації. Результати та окремі положення дисертаційного дослідження були опубліковані у 1 навчальному посібнику (у співавторстві), 1 методичному посібнику, 1 збірці теоретико-методичних матеріалів, 12 наукових статтях, в тому числі 7 - у фахових виданнях (1 - у співавторстві), 2 тезах доповідей на наукових конференціях (1 - у співавторстві).

Структура дисертації зумовлена логікою дослідження і складається зі вступу, трьох розділів, списку використаних джерел (370 найменувань), додатків. Загальний обсяг дисертації - 225, а основної частини - 167 сторінок. Робота містить 40 таблиць, 3 рисунки, 2 формули, 17 додатків.

У вступі обґрунтовано актуальність теми, виділено об'єкт і предмет дослідження, визначено його мету, сформульовано гіпотези та завдання, розкрито методологічні й теоретичні засади, висвітлено теоретичну та практичну цінність роботи.

Перший розділ «Теоретичне дослідження феномену агресивної поведінки молоді» присвячений загальному теоретичному аналізу феномену молодіжної агресії. В розділі міститься історіографічний аналіз вивчення проблеми агресивної поведінки зарубіжними та вітчизняними дослідниками на протязі останніх століть; аналіз різних визначень поняття «агресія», що існують в сучасній психологічній науці та існуючих типологій агресивної поведінки. Наводяться основні положення сучасних теорій етіології агресії. Висвітлюються особливості прояву агресії серед осіб підліткового та юнацького віку та система соціально-психологічних факторів агресивної поведінки сучасної молоді.

Перші спроби вивчення проблеми людської агресії та агресивності робились спочатку в рамках філософії. В рамках психологічної науки феномен агресії почали досліджувати з кінця ХІХ ст. Значного успіху у вивченні проблеми агресії було досягнуто в другій половині ХХ ст.

Ряд дослідників вказують на існування двох основних типів агресії - ворожої (агресія-самоціль) та інструментальної (агресія, як засіб досягнення певної мети). Поширення набула і типологія Е.Фромма, за якою всі агресивні дії поділяються на дві категорії: «доброякісна» (реакція на загрозу вітальним інтересам, потребам індивіда) та «злоякісна» (не виконує ніяких біологічно адаптивних функцій, приносить лише шкоду та руйнування і притаманна лише людині). Більш докладна типологія агресивних дій була розроблена А.Бассом. Згідно ньому, будь-який агресивний акт можна описати за допомогою трьох шкал - фізична-вербальна, активна-пасивна, пряма-непряма, що, в свою чергу, дає можливість виділити 8 варіантів агресивної поведінки. Поряд зі згаданими класифікаціями в психології існує і використовуються багато інших типологій.

На даний момент в науці існує чотири основних методологічних напрямки щодо вивчення етіології агресії. Один з них розглядає агресію як вроджений інстинкт (З.Фрейд, К.Лоренц). Другий обумовлює агресію спадковістю, рівнем гормонів або специфікою функціонування ЦНС людини, тобто біохімічними факторами. Третій напрямок пов'язує агресію зі станом фрустрації (Д.Доллард, Н.Міллер, Л.Берковітц). Четвертий вважає її продуктом соціального навчання (А.Бандура). В останній час все більше вчених пропонують розглядати агресію, її витоки з урахуванням різних теоретичних підходів.

Специфіка агресивної поведінки молоді обумовлюються рядом вікових особливостей підліткового та юнацького віків. До основних особливостей молодіжної агресії можна віднести імпульсивність та неадекватність агресивних реакцій, поширеність групових форм агресії, «немотивованість» агресивних вчинків. При цьому одні дослідники (Л.Семенюк, Д.Неміровський) вважають, що з віком рівень фізичної агресії підлітків зростає, а інші фахівці ведуть мову про протилежну тенденцію (В.Журавльов, В.Попов, М.Яремчук).

Виходячи з теорій соціального навчання та «фрустрації-агресії», були виділені та проаналізовані наступні соціально-психологічні фактори агресивної поведінки молоді: виховання в сім'ї та інших інститутах соціалізації (система освіти, армія), вплив групи однолітків та молодіжних субкультур, засобів масової комунікації, комп'ютерних ігрових технологій, «соціальних фрустраторів» (соціально-економічні чинники, які є перепонами в досягненні людиною важливих життєвих цілей) та конкретні соціальні ситуації у вигляді різних міжособистісних конфліктів та провокацій (Н.Алікіна, Ю.Антонян, Е.Аронсон, А.Бандура, І.Башкатов, Р.Берон, Л.Берковітц, Н.Грішина, С.Єнікоплов, С.Кудрявцев, Т.Курбатова, Д.Майерс, Р.Мертон, С.Мілгрем, Д.Річардсон, Л.Семенюк, Р.Уолтерс, І.Фурманов та ін.).

В другому розділі «Емпіричне вивчення факторів агресивної поведінки молоді» описані мета, гіпотези, завдання, методики та процедура комплексного емпіричного дослідження, а також серії пілотажних та додаткових емпіричних досліджень, отримані результати, їх математико-статистичний та якісний аналіз.

Комплексне емпіричне дослідження проводилось в два етапи. На першому етапі (1998-1999 рр.) відбувалась загальна перевірка двох перших висунених гіпотез. В цей період у дослідженні брали участь 355 осіб (205 чоловіків та 150 жінок) віком 15 - 25 років. Загальна вибірка була побудована за принципом стратифікації таким чином, щоб відобразити весь спектр основних соціальних груп сучасної молоді. Умовно вся вибірка поділялась на дві групи - «А» та «В». Групу «А» (делінквентна група) складала молодь, засуджена за різні насильницькі злочини. Група «В» (контрольна група) складалась з наступних груп молоді: учні старших класів шкіл та ПТУ м. Чернігова, студенти історичного факультету Чернігівського педуніверситету, учні духовного училища, курсанти училища МВС, військовослужбовці строкової служби. Всім піддослідним пропонувались авторська анкета на виявлення соціально-психологічних факторів агресії, проективна методика «Тест Руки» Вагнера (на виявлення рівня агресивності) та опитувальник Голланда (на виявлення типу особистості - реалістичного, інтелектуального, соціального, конвенціонального, підприємницького та артистичного). Дослідження проводилось анонімно.

Для виявлення зв'язку особистісних характеристик з соціально-психологічними факторами агресивної поведінки використовувався метод кореляційного аналізу результатів анкетування піддослідних груп «А» та «В». Було з'ясовано, що дія таких факторів агресії, як часті конфлікти між батьками, стиль виховання та «соціальні фрустратори», корелює з такою характеристикою індивіда, як стать. Відносно незалежним від статі є дія такого фактору, як зловживання батьками алкоголем. Тип особистості, в свою чергу, корелює з дією наступних факторів: часті конфлікти між батьками, зловживання батьками алкоголем, стиль виховання, телефільми, яким надається перевага, наявність «соціальних фрустраторів». Отримані результати не дали, однак, можливості встановити точний характер зв'язку ряду інших соціально-психологічних факторів агресії з особистісними та демографічними факторами, що обумовило необхідність проведення другого етапу дослідження.

Аналіз результатів дослідження за «Тестом руки» дав змогу виявити цікаві закономірності. Так, практично в усіх групах загальної вибірки була досить незначна частина респондентів з високими рівнями агресивності. Якщо виходити з одної з існуючих норм «Тесту руки» (висока агресивність при досягненні значення +1), то в делінквентній групі «А» відсоток високоагресивних піддослідних становив приблизно 10%, а в контрольній «В» - приблизно 1% (в загальній вибірці в цілому - більше 2%). Якщо спиратися на іншу норму (висока агресивність при перевищенні значення +1), то показники будуть, відповідно, 3% (група «А»), менше 1% (група «В») і 1% (загальна вибірка). Рівні агресивності в групах загальної вибірки наведені в таблиці 1.

Таблиця 1. Середні значення коефіцієнтів агресивності в групах загальної вибірки

Висновки

Результати дисертаційного дослідження феномену агресивної поведінки молоді та його соціально-психологічних факторів дозволили зробити такі висновки.

1. На підставі теоретичного аналізу наукового доробку західних та вітчизняних дослідників, агресію можна визначити як поведінку, яка спрямована на навмисне заподіяння шкоди іншій живій істоті. При цьому, необхідно розрізняти феномени агресії (як поведінки, певних дій) та агресивності (як особистісної риси, схильності до агресивної поведінки), які ототожнюються деякими дослідниками. Агресія такої соціально-вікової групи, як молодь, має такі особливості, як імпульсивність та неадекватність прояву, перевага групових форм агресії над індивідуальними тощо.

Соціально-психологічне пояснення такого складного феномену, як агресія, є лише одним з напрямків його розуміння. Тим не менш, в умовах перехідного суспільства саме соціально-психологічний підхід стає, на наш погляд, найбільш продуктивним.

2. Можна виділити наступні соціально-психологічні фактори агресивної поведінки сучасної молоді: вплив сім'ї (склад, взаємовідносини між батьками, стиль виховання дітей), системи освіти, армії, засобів масової комунікації (особливо телебачення), групи однолітків (молодіжна субкультура), а також певних ситуативних факторів (соціально-психологічні ситуації, в яких опиняється особистість; соціально-економічні та соціально-політичні ситуації, в яких опиняється суспільство в цілому).

В цілому, в залежності від дії конкретних факторів, можна виділити два основних механізми соціалізації агресії. Перший полягає в засвоєнні навичок агресивної поведінки внаслідок спостереження агресії інших осіб або в результаті власного досвіду відповідних агресивних дій. Згідно з другим механізмом, агресивна поведінка обумовлюється ситуацією блокування актуальних потреб людини, придушенням можливостей її самореалізації.

3. Зростання агресії в сучасному молодіжному середовищі обумовлено, головним чином, поширенням ситуативних проявів агресії серед неагресивних особистостей, які становлять більшість молоді. Рівень агресивності в основних соціально-статевих групах сучасної української молоді можна визначити як поміркований. Індивіди з високим рівнем агресивності складають відносно незначну частку молодіжної спільноти (в межах декількох відсотків).

Вищевказане яскраво підтверджує вже зазначену різницю між феноменами агресії та агресивності. Як можна побачити, не завжди агресивні дії обумовлюються агресивністю особистості.

4. Існує кореляція між дією певних соціально-психологічних факторів агресивної поведінки молоді та певними демографічними та особистісними характеристиками індивіда, зокрема статтю та типом особистості. Зокрема було з'ясовано, що дія таких факторів агресії, як часті конфлікти між батьками, стиль виховання, «соціальні фрустратори» та конкретні соціальні ситуації корелює зі статтю індивіда. Тип особистості, в свою чергу, корелює з дією наступних факторів: часті конфлікти між батьками, зловживання батьками алкоголем, стиль виховання, вплив групи однолітків, телефільми, яким надається перевага, наявність «соціальних фрустраторів» та певних соціальних ситуацій.

5. Одним зі шляхів попередження поширення насильства серед молоді може виступати розробка та впровадження в психолого-педагогічну практику спеціальних освітньо-профілактичних програм, які дозволяють змінювати соціальні установки молоді відносно агресивної поведінки. Доцільність цього підтверджується результатами формуючого експерименту, проведеного в процесі апробації авторського спецкурсу «Психологія агресивної поведінки». Згідно з одержаними результатами, в піддослідних достовірно покращились показники інтелектуального та поведінкового компонентів атитюду щодо агресії.

Література

1.Дроздов О.Ю., Скок М.А. Проблеми агресивної поведінки особистості: навчальний посібник для студентів. - Чернігів: ЧДПУ імені Т.Г.Шевченка, 2000. - 156 с. (глави 1 - 3).

2.Дроздов О.Ю. Насильство: соціально-психологічні аспекти (зб. теорет.-метод. матеріалів). - Чернігів: ЧОЦССМ, 1998. - 20 с.

3.Дроздов О.Ю. Проблеми психологічної реабілітації молоді, яка звільняється з місць позбавлення волі: методичний посібник.. - Чернігів: ЧОЦССМ, 2001. - 22 с.

4.Дроздов О.Ю. Агресивність сучасної молоді: соціально-психологічні аспекти // Психологія на перетині тисячоліть: Збірник наукових праць учасників П'ятих Костюківських читань. В 3 т.- К.: Гнозис, 1998.- Т.І.- С.451 - 454.

5.Дроздов А.Ю. «Агрессивное» телевидение: социально-психологический анализ феномена // Социологические исследования. - 2001. - № 8. - С. 62 - 67.

6.Дроздов О.Ю. Агресія та агресивність в умовах військової служби: соціально-психологічні аспекти «дідовщини» // Вісник Чернігівського Державного Педагогічного Університету. - 2002. - Вип. 11. «Психологічні науки». - С. 68 - 72.

7.Дроздов О.Ю. Засоби масової комунікації як фактор агресивної поведінки молоді // Вісник Харківського Університету. Серія «Психологія». - 2000. - № 483. - С. 48 - 53.

8.Дроздов О.Ю. Комп'ютерні технології в контексті проблеми молодіжної агресії // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наук. праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. Максименка С.Д. - К.: ІП, 2001. - Т. ІІІ. - Частина І. - С. 107 - 112.

9.Дроздов О.Ю. Молодіжна агресія: до проблеми поширення феномену та його факторів // Вісник Харківського Університету. Серія «Психологія». - 2000. - № 472. - С.54 - 57.

10.Дроздов О.Ю. Проективна методика «Тест руки»: з досвіду використання на молодіжних вибірках // Практична психологія та соціальна робота. - 2001. - № 7. - С. 24 - 27.

11.Дроздов О.Ю. Проективна методика «Тест руки»: досвід вивчення агресивної поведінки сучасної молоді» // Методичні матеріали до тренінгових курсів психологів установ виконання покарань «Використання сучасних психотехнологій у роботі психологів установ виконання покарань» (9-10 жовтня 2001 року) / За ред. В.Ю.Дмитрієва, С.О.Чебоненко, І.Г.Богатирьова. - ЧЮУ ДД ПВП, 2001. - С. 46 - 50.

12.Дроздов О.Ю. Ситуативні фактори агресивної поведінки молоді // Актуальні проблеми психології. Том 1: Соціальна психологія. Психологія управління. Організаційна психологія. - К.: ІП, 2001. - Частина 1. - С.38 - 49.

13.Дроздов О.Ю. «Соціальні фрустратори» як фактор агресивної поведінки молоді // Вісник Харківського Університету. Серія «Психологія». - 2001. - № 517. - С. 46 - 50.

14.Дроздов О.Ю. Телебачення, як джерело впливу на соціальну спрямованість молоді // Психолого-педагогічна наука і суспільна ідеологія: Матеріали методологічного семінару АПН України, 12 листопада 1998 р. - К.: Гнозис,1998.- С.481-486.

15.Дроздов А.Ю. Влияние виртуальной реальности на психологические процессы личности (на примере изучения динамики агрессивности) // Психология на рубеже веков: наука, практика, преподавание. Тезисы докладов Международной научно-практической конференции (30 марта - 1 апреля 2000 года) / Под ред. Е.Е.Сапоговой. - Тула: ТГУ, 2000. - С. 295 - 297.

16.Дроздов А.Ю., Скок Н.А. «Психология агрессивного поведения»: спецкурс в профессиональном образовании // Ананьевские чтения: (Тезисы научно-практической конференции «Ананьевские чтения - 2001») / Под общ. ред. А.А.Крылова, В.А.Якунина. - СПб.: Изд-во С.-Петербургского университета, 2001. - С. 499 - 500. (50%)

17.Скок М.А., Дроздов О.Ю. Вивчення проблем агресивної поведінки як метод профілактики агресії серед молоді (з досвіду впровадження та викладання спецкурсу "Психологія агресивної поведінки") // Актуальні проблеми психології. Т.1.: Соціальна психологія. Психологія управління. Організаційна психологія. - К.: ІП, 2002. - Частина 5. - С. 145-152 (50%).

Размещено на Allbest.ru