Психологічні особливості процесу персоніфікації в діалозі "людина - комп’ютер"
Теоретичний аналіз проблеми персоніфікації комп’ютера, який виникає в діалозі людини з комп’ютерною системою. Вплив на ступінь персоніфікації факторів, пов’язаних з соціальними та індивідуально-психологічними особливостями користувача комп’ютера.
| Рубрика | Психология |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 26.09.2013 |
| Размер файла | 85,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук
Психологічні особливості процесу персоніфікації в діалозі “людина - комп'ютер”
Гордєєва Алла Валеріанівна
19.00.01 - загальна психологія, історія психології
УДК 159.9.072
Київ - 2003
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Інституті психології ім. Г.С. Костюка АПН України
Науковий керівник: доктор психологічних наук, професор
МАКСИМЕНКО Юрій Борисович,
Донецький інститут післядипломної освіти
інженерно-педагогічних працівників АПН України,
завідувач кафедри психології і соціальної роботи
Офіційні опоненти:
доктор психологічних наук,
старший науковий співробітник
МАШБИЦЬ Юхим Ізраїльович,
Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України,
головний науковий співробітник лабораторії нових інформаційних технологій навчання,
кандидат психологічних наук, доцент
ПОВ'ЯКЕЛЬ Надія Іванівна,
Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова,
доцент кафедри психології і педагогіки.
Провідна установа:
Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна,
Міністерство освіти та науки України,
кафедра прикладної психології.
Захист відбудеться 20 січня 2004 р. об ___ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.453.02 в Інституті психології ім. Г.С. Костюка АПН України за адресою: 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України (01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2).
Автореферат розісланий 20 грудня 2003 року.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради В.В. Андрієвська.
Загальна характеристика роботи
Актуальність дослідження. Як відомо, дослідження в галузі комп'ютерної психології ведуться у різних напрямах: вивчаються основні аспекти діяльності, опосередкованої комп'ютерами; з'ясовуються специфіка організації діалогу з комп'ютером і особливості психічних станів користувачів; досліджується психологія комп'ютерного навчання; виявляються психологічні наслідки інформатизації; розробляється комп'ютерна психодіагностика та ін. Ці проблеми висвітлені в працях О.М. Арестової, Ю.Д. Бабаєвої, А. Бекера, С. Бодкер, В.М. Бондаровської, О.Є. Войскунського, В.А. Дюка, В.Я. Ляудіса, Ю.Б. Максименка, Ю.І. Машбиця, Д. Нормана, Г. Саймана, Ш. Текл, О.К. Тихомирова, І.Г. Шмельова та багатьох інших.
О.К. Тихомиров, О.Є. Войскунський та інші дослідники розглядають два види людино-машинної взаємодії: спілкування між людьми, опосередковане інформаційними технологіями, і спілкування людини з комп'ютером, як із специфічним “партнером”. Автори відзначають трансформацію “образу партнера” у спілкуванні і виникнення, як одного з психологічних наслідків інформатизації, феномена персоніфікації комп'ютера.
Персоніфікація комп'ютера розглядається як явище, що має амбівалентний характер, проявляючись як у позитивному, так і негативному планах. Однак експериментальне вивчення феномена персоніфікації комп'ютера найчастіше обмежувалося лише констатацією факту її наявності або відсутності за деякою кількістю довільно обраних ознак. Неоднозначність впливу цього феномена на ефективність діяльності людини в діалозі з комп'ютером викликає потребу в нових психологічних дослідженнях.
Необхідно відзначити і те, що швидкий розвиток комп'ютерних технологій, використання “дружніх, інтелектуальних” інтерфейсів у програмах посилюють вияв феномену персоніфікації, до того ж персоніфікація комп'ютера може свідомо і не провокуватися розроблювачами програм, а з'являтися тільки за рахунок діалогічних можливостей комп'ютера. Вивчення особливостей процесу персоніфікації є особливо актуальним у зв'язку з розвитком технології віртуальних асистентів, так званих “агентів” і “синтезованих облич”.
Зв'язок роботи з науковими та державними програмами. Дисертаційне дослідження є складовою частиною загальної теми лабораторії екологічної психології Інституту психології імені Г.С. Костюка АПН України “Дослідження психологічних умов діяльності та поведінки у предметно-природному середовищі” (№ держ. реєстрації 0100U000131). Тема зареєстрована на бюро Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології (протокол №1 від 29.01.2002 р.).
Об'єктом дослідження виступає процес взаємодії людини з комп'ютером.
Предметом дослідження є особливості процесу персоніфікації комп'ютера в діалозі “людина - комп'ютер”.
Мета дослідження полягає у з'ясуванні особливостей процесу персоніфікації комп'ютера в діалозі “людина - комп'ютер” для різних категорій користувачів та у встановленні зв'язків структури образу персонального комп'ютера (ПК) з індивідуально-психологічними особливостями людини.
Гіпотези дослідження:
Персоніфікація, як відносно стійка настановленість стосовно комп'ютера, наявна в тій або іншій формі у користувачів ПК, оскільки в умови діалогової роботи з комп'ютером людина нерідко переносить форми суб'єкт-суб'єктної взаємодії, у якій комп'ютер виконує роль партнера.
Ступінь персоніфікації зумовлений статтю, віком, соціальним (зокрема, професійним) статусом, освітою, рівнем володіння інформаційними технологіями, можливостями доступу до комп'ютера, а також іншими індивідуальними особливостями людини-користувача.
Завдання дослідження:
1. Здійснити теоретичний аналіз проблеми персоніфікації комп'ютера в діалозі “людина - комп'ютер” у вітчизняній і зарубіжній літературі.
2. Розробити й обґрунтувати теоретичну модель дослідження персоніфікації комп'ютера.
3. Створити і стандартизувати комплекс методик дослідження образу комп'ютера у користувачів ПК.
4. Здійснити психологічний аналіз особливостей персоніфікації комп'ютера у різних категорій користувачів і на основі якісно-кількісного аналізу виявити вплив на ступінь персоніфікації індивідуально-психологічних особливостей користувачів.
Теоретико-методологічною основою дослідження є концептуальні позиції діяльнісного і системного підходів (Б.Г. Ананьєв, Л.С. Виготський, О.М. Леонтьєв, Б.Ф. Ломов, С.Д. Максименко, С.Л. Рубінштейн); основні положення психології комп'ютеризації (О.Н. Арестова, О.Є. Войскунський, Ю.І. Машбиць, О.К. Тихомиров).
Методи дослідження:
Багатоаспектність роботи привела до необхідності комплексного підходу до вибору методичних процедур. Нами застосовувалися: теоретичний аналіз цілої низки наукових напрямків, теорій, що характеризують психологічні особливості взаємодії “людина - комп'ютер”; методи спостереження, бесіди, інтерв'ю, анкетування; психодіагностичні методи; психометричні та статистичні процедури.
Наукова новизна отриманих результатів визначається тим, що були уточнені психологічні особливості персоніфікації комп'ютера для різних категорій користувачів ПК, зокрема, виявлені зв'язки цього процесу з індивідуально-психологічними особливостями людини.
Теоретичне значення роботи полягає у тому, що в контексті предметної галузі психології комп'ютеризації розширено й поглиблено психологічні знання про феномен персоніфікації комп'ютера в діалозі “людина - комп'ютер”, здійснено детальний аналіз психологічних умов, які визначають особливості процесу персоніфікації комп'ютера у різних категорій користувачів.
Практичне значення роботи визначається її психодіагностичним аспектом, що дозволяє вивчити особливості персоніфікації комп'ютера за допомогою нового психодіагностичного інструментарію, і тим, що одержані результати можуть бути використані психологами, які беруть участь у розробці проектів комп'ютерних систем наступних поколінь, фахівцями, що працюють над створенням і стандартизацією комп'ютерних психодіагностичних програм та інтерфейсів різного призначення або займаються проблемами підготовки користувачів ПК.
Надійність і вірогідність результатів забезпечувалися методологічною обґрунтованістю роботи, загальною стратегією дослідження, дотриманням вимог, що ставляться до валідності та надійності використовуваних методів дослідження, проведенням експериментів у реальних умовах комп'ютерної діяльності, адекватним застосуванням методів математичної статистики з використанням комп'ютерного статистичного пакету STATISTICA, кількісним і якісним аналізом експериментальних даних.
Апробація результатів роботи. Результати дослідження доповідались і були схвалені на V та VI Костюківських читаннях (Київ, 1998, 2003); Першій міжнародній науково-методичній конференції “Викладання психолого-педагогічних дисциплін у технічному університеті: методологія, досвід, перспективи” (Київ, 1999); III та IV Харківських міжнародних психологічних читаннях (Харків, 1999, 2002); Міжнародній науковій конференції “Теоретико-методологічні проблеми генетичної психології” (Київ, 2001); Донецькій міжнародній конференції “Модульна технологія навчання” (Донецьк, 2000); методичних семінарах Донецького інституту післядипломної освіти інженерно-педагогічних працівників АПН України, Донецького інституту психології та підприємництва, на засіданні лабораторій екологічної психології та нових інформаційних технологій навчання Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України.
Теоретичні узагальнення і висновки, статистичний матеріал та результати аналізу використовуються під час лекцій, на практичних та лабораторних заняттях з навчальних дисциплін “Сучасні інформаційні технології в роботі психолога” і “Основи комп'ютерної психодіагностики” для студентів-психологів Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов ім. Н.К. Крупської, Донецького інституту соціальної освіти, Донецького інституту психології і підприємництва та слухачів спецфакультету Донецького інституту післядипломної освіти інженерно-педагогічних працівників АПН України за фахом “Психологія”. Комп'ютерні психодіагностичні методики дослідження образу ПК використовуються студентами-психологами в навчальній та науковій діяльності.
Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 10 наукових праць, з яких 4 вміщено у виданнях, які входять до переліку ВАК України.
Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, що налічує 240 найменувань, в тому числі 61 - іноземними мовами, і 11 додатків. Основний обсяг дисертації - 191 сторінок комп'ютерного тексту, в якому міститься 25 таблиць і 19 рисунків.
1. Основний зміст роботи
персоніфікація комп'ютер психологічний користувач
У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, охарактеризовано сутність і стан вивчення проблеми, її значущість, визначено об'єкт, предмет, мету, гіпотези і завдання дослідження, теоретико-методологічну основу і методи, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи, а також наведено дані про апробацію роботи, її структуру та обсяг.
Перший розділ “Основні напрями досліджень персоніфікації комп'ютера у вітчизняній і зарубіжній психології” присвячено аналізу проблеми персоніфікації в діалозі людини з комп'ютером.
У першому параграфі розглядаються основні теоретико-методологічні напрями досліджень у психології комп'ютеризації: когнітивний підхід у дослідженнях взаємодії людини з комп'ютером та діяльнісний підхід, розроблений Л.С. Виготським, П.Я. Гальперіним, О.М. Леонтьєвим і розвинутий О.К. Тихомировим у концепції перетворення діяльності в умовах використання інформаційних технологій. Слід відзначити, що в даний час відбувається зміщення акценту з вивчення проблеми людино-машинної взаємодії на вивчення психологічних наслідків інформаційних технологій (Ю.Д. Бабаєва, О.Є. Войскунський, Л.П. Гур'єва, О.К. Тихомиров). Підкреслюється, що в емпіричних психологічних дослідженнях виявлено амбівалентність, неоднозначність і суперечливість цих наслідків, з'ясовано, що інформатизація веде як до позитивних змін традиційної діяльності людини, так і до негативних. Виділяються основні принципи і механізми впливу інформаційних технологій на психологічну структуру діяльності і на особистість взагалі.
У другому параграфі розглядається специфіка діалогового спілкування з комп'ютером. Теоретичні аспекти цієї проблеми розглядали О.Є. Войскунський, Ю.Б. Максименко, Ю.І. Машбиць, О.К. Тихомиров, П.С. Турзін та ін. Було виокремлено особливості комп'ютерного спілкування: воно є жорстко регламентованим, опосередкованим і являє собою своєрідну форму діалогу. Ю.І. Машбиць, В.В. Андрієвська, О.Ю. Комісарова простежили діалектику переходу від простої взаємодії людини з комп'ютером у вигляді “команда - реакція комп'ютера” до складної діалогової взаємодії. Ю.Б. Максименко проаналізував структурне уявлення про діалог на концептуальному, логічному та фізичному рівнях.
Психологічні особливості діалогу “людина - комп'ютер” розглядалися з точки зору ступеня активності комп'ютера у діалозі, розуміння людиною повідомлень комп'ютера, а також ступеня задоволеності людиною діалогом з комп'ютером.
Відзначається, що ефективність організації діалогу людини з комп'ютером зумовлена низкою чинників: з одного боку, рівнем підготовленості користувача, з іншого боку, характеристиками моделі діалогу, на основі якої був розроблений інтерфейс програми. Дається порівняльний аналіз вітчизняних і зарубіжних класифікацій користувачів (В.Є. Меламуд, Г.Г. Почепцов, М.К. Раскладкіна, В. Денінг, Дж. Мартін та ін.), а також теоретичних і експериментальних моделей діалогу людини з комп'ютером (І.В. Бурмістров, Б. Велічковскій, В.М. Каптелінін, А. Кларк, Ю.Б. Максименко, Т. Моран, Д. Нельсон, Х. Оберквеллі, А. Такеучі, Н. Трактінскій та ін.).
У третьому параграфі розкривається поняття про персоніфікацію, її види і класи. Під персоніфікацією розуміють наділяння користувачем комп'ютерної системи людськими якостями і формування суб'єкт-суб'єктних відносин з нею (Ю.Д. Бабаєва, О.Є. Войскунський, Ю.І. Машбиць, О.К. Тихомиров). Класи персоніфікації комп'ютерів поділяються за характером їх походження: мимовільна персоніфікація; персоніфікація, що виникла в процесі моделювання “особистості” комп'ютера, а також персоніфікація програм, що свідомо наділяються рисами особистості для зручності користувачів. Розглядаються різні види персоніфікації: метафорична персоніфікація, анімізація, інтелектуалізація, глоталізація.
У рамках проблеми психологічних наслідків комп'ютеризації ставлення до персоніфікації комп'ютера в роботах різних авторів характеризується амбівалентністю (О.Є. Войскунський, С. Пейперт). Персоніфікація комп'ютера може розглядатися, з одного боку, як позитивний фактор, котрий сприяє зниженню негативних ефектів, пов'язаних з напруженістю та складністю комп'ютеризованої діяльності, з другого - як негативний, що призводить до дискомфорту в спілкуванні і проявляється у вигляді деперсоніфікації користувача та інших змінах його особистості.
Відзначається, що створення персоніфікованого образу комп'ютера може бути визнано доцільним у навчанні, на початкових стадіях освоєння комп'ютера (В.В. Андрієвська, О.Ю. Комісарова, Ю.І. Машбиць). Персоніфіковане комп'ютерне навчання посилює емоційність навчання, різко знижуючи кількість негативних емоцій. Однак, як показали дослідження Ю.Д. Бабаєвої та О.Є. Войскунського, в цьому разі вчителі нерідко перетворюються на “доброзичливих і повністю підлеглих комп'ютерів та роботів”. Персоніфікація комп'ютера може як сприяти ефективному виконанню програм, так і затримувати його. Показано, що антропоморфні інтерфейси можуть бути корисними в прикладних програмах, в яких розроблення спеціальних елементів, що сприяють персоніфікації комп'ютера, могла б надати взаємодії людини з ПК форми колегіальної роботи. Таким чином, питання ступеня персоніфікації навчальних та прикладних програм усе ще залишається відкритим.
Як у вітчизняній, так і в зарубіжній психології показано, що ступінь персоніфікації в основному залежить від стажу роботи на ПК, суб'єктивної оцінки своєї компетентності або статусу, особистісних якостей користувачів (їх інтровертованості-екстравертованості), антропоморфних особливостей програмного інтерфейсу та ін. (А.А. Бєлишкін, О.Є. Войскунський, І.В. Грошев, А.А. Долникова, Д. Монин, Н. Монин, С. Насс, С. Пріор, Ш. Текл, А.І. Тоом, Н.В. Чудова, А.М. Ходош, та ін.). Експериментальне вивчення персоніфікації, як правило, спрямоване на визначення ступеня прояву цього феномена, а також його зв'язку зі способами взаємодії з ПК та з особистісними якостями користувача.
Ураховуючи швидкі темпи інформатизації суспільства, розвиток програмного забезпечення, появу нових інтерфейсів, як в навчальних, так і в прикладних програмах, можна припустити певні зміни у творенні образу комп'ютера користувачами.
Проведений теоретичний аналіз виявив прогалини в розробці проблеми персоніфікації комп'ютера. На даний час це питання є недостатньо розробленим, а поодинокі дослідження окремих авторів - не систематизованими.
У другому розділі “Розроблення теоретичної моделі дослідження персоніфікації комп'ютера” розкриваються методологічні основи дослідження й зміст дослідницько-експериментальної роботи.
Для аналізу діалогової взаємодії людини з комп'ютером як основний був обраний методологічний підхід до спілкування як до суб'єкт-суб'єктної взаємодії, що теоретично й експериментально розроблявся В.М. Мясищевим, Б.Ф. Ломовим, А.В. Брушлінським та був розвинений О.Є. Войскунським для спілкування, опосередкованого інформаційними технологіями. Багатьма дослідниками (С. Насс, Д. Стейер, Е. Таубер та ін.) показано, що основні соціальні правила, які характеризують взаємодію між людьми, можна застосовувати і до людино-машинної взаємодії. Виходячи з того, що феномен персоніфікації виникає внаслідок “міжособистісних стосунків” людини з комп'ютером, ми, йдучи за Г.М. Андрєєвою, М.М. Обозовим, Т. Хустоном і Г. Левінгером, висунули припущення про те, що в їх основі, з одного боку, лежать різноманітні емоційні прояви партнерів, а з іншого, - індивідуально-психологічні особливості користувачів. Таким чином, персоніфікація комп'ютера розглядалась як динамічний процес, що включає в себе зворотний зв'язок з елементами комунікації і взаємодії між об'єктом сприйняття (комп'ютером) і суб'єктом (користувачем). Виходячи з наведених вище міркувань, у моделі структури сприйняття образу комп'ютера було виділено такі категорії: “суб'єктність”, яка означає сприйняття ПК як партнера, наділення його особистісними характеристиками, “об'єктність” - сприйняття ПК як засобу, неживого об'єкта; “комунікативність” та “реципієнтність”, які характеризують роль комп'ютера в комунікативному акті між двома суб'єктами комунікації - людиною і ПК; “ініціатор - людина” та “ініціатор - ПК”, що встановлюють, хто більш ініціативний в комунікації; категорія “активність”, яка оцінює ступінь активності комп'ютера як суб'єкта в спілкуванні; категорія “позитивні емоції” та “негативні емоції”, що оцінюють емоційне сприйняття комп'ютера в цілому.
Оскільки категоріальна система понять відомої стандартизованої методики вивчення об'єкт-суб'єктного образу комп'ютера (А.М. Ходош) не могла дати оцінки виділених категорій образу комп'ютера, одним із наших завдань стало розроблення методики дослідження образу комп'ютера. Базовим методом, на основі якого створювалася нова методика, був метод контент-аналізу.
Об'єктом контент-аналітичного дослідження виступили 20 вільних асоціацій-відповідей досліджуваних на питання “Комп'ютер: хто він?”. Оброблення результатів було здійснено за допомогою спеціально створеної комп'ютерної програми, яка формувала: по-перше, базу всіх варіантів відповідей (дескрипторів) з їхнім кодуванням і частотою; по-друге, базу результатів аналізу відповідей досліджуваних, що містять сумарні оцінки кожної категорії.
Кількісний аналіз даних з обчислювання зв'язаності різних елементів змісту в повідомленні здійснювався за методикою Ч. Осгуда; для виміру їх “питомої ваги” в тексті використовувалась формула, запропонована О.М. Алексєєвим, співвідношення позитивних і негативних оцінок щодо виявлених категорій визначалося за допомогою коефіцієнта Яніса.
У процесі пілотажного дослідження спостерігалися труднощі в досягненні однозначності кодування відповідей досліджуваних. Тому для того, щоб знизити ймовірність виникнення помилок під час оброблення і стандартизувати процедуру тестування, було створено опитувальник для дослідження структури образу комп'ютера. В його основу було покладено обґрунтовані й експериментально перевірені за допомогою контент-аналітичного методу категорії образу комп'ютера. Для оброблення результатів і стандартизації методики було також розроблено спеціальну комп'ютерну програму. Методика пройшла необхідну процедуру психометричної перевірки.
Для безпосереднього експериментально-психологічного дослідження персоніфікації образу ПК сконструйовано і обґрунтовано блок методик, що включає 16-PF опитувальник Р. Кеттелла, методику аналізу неформальних комунікацій АНК (автори Ю.Б. Максименко, В.А. Гордєєв, А.В. Гордєєва), скринінговий метод для виявлення схильності до розвитку індукованих станів (автори В.В. Деларю, С.В. Клаучек), методику визначення рівня домагань моторною пробою Шварцландера, експрес-методику вивчення емпатії І.М. Юсупова, а також методики дослідження образу комп'ютера і контент-аналітичний метод.
Експериментальною базою дослідження виступили Донецький інститут післядипломної освіти інженерно-педагогічних працівників АПН України, Донецький інститут психології і підприємництва, Донецький інститут соціальної освіти, Горлівський державний педагогічний інститут іноземних мов, середня школа №142 м. Донецька, технічний ліцей м. Донецька, декілька приватних і державних фірм, пов'язаних з інформаційними технологіями. Критеріями добору при формуванні підгруп досліджуваних виступали такі параметри: стать, вік, освіта, соціальний (професійний) статус, рівень володіння інформаційними технологіями.
Усього в дослідженні брали участь 1323 особи: школярі, студенти, працівники освіти, слухачі психологічного факультету, які дістають другу вищу освіту, інженери-програмісти.
На етапі контент-аналітичного дослідження вибірка склала 512 чоловік. На другому експериментальному етапі, пов'язаному із стандартизацією і використанням методики дослідження образу комп'ютера, брало участь 1186 осіб (375 осіб брали участь в дослідженні на обох етапах). Стандартизація методики здійснювалася на вибірці обсягом 569 осіб. Безпосереднє експериментальне дослідження містило наступні 3 процедури:
I - 1998-2000 р. Розробка методики досліджування образу комп'ютера за допомогою методу контент-аналізу. Апробація методики й аналіз отриманого матеріалу. На цьому етапі були виділені основні категорії структури образу комп'ютера, отримана база дескрипторів опису “особистості” комп'ютера. Розроблено категоріальну систему оцінок, виділено більш типові відповіді, розкрито змістову структуру образу комп'ютера.
II - 2000-2001 р. Розробка і стандартизація опитувальника для вивчення образу комп'ютера. Дослідження особливостей образу комп'ютера для підгруп, сформованих за різними критеріями. Тестування досліджуваних із використанням блоку особистісних методик.
III - 2001-2002 р. Якісно-кількісний аналіз та інтерпретація отриманих даних. Статистичне опрацювання даних проводилося з використанням пакету прикладних програм Statistica 6.0. Відповідно до умов та мети аналізу застосувалась описова статистика, одно- та двофакторний дисперсійний аналіз (ANOVA), кореляційний аналіз.
У третьому розділі “Експериментально-психологічне дослідження процесу персоніфікації комп'ютера” викладено основні результати експериментального дослідження.
Відзначено, що в результаті проведеного експериментального контент-аналітичного дослідження була сформована і проаналізована база асоціативного сприйняття образу комп'ютера, що містила 2178 дескрипторів. Порівняння типових відповідей досліджуваних із відповідями, отриманими А.М. Ходош (1990 р.) за методикою вивчення об'єкт-суб'єктного образу комп'ютера, дозволило встановити певні тимчасові трансформації сприйняття образу комп'ютера. Встановлено, що основна тенденція змін у сприйнятті полягає в тому, що комп'ютер з обчислювального засобу перетворився на засіб спілкування й оброблення інформації. При цьому збільшилося число понять, що характеризують комп'ютер як партнера в діалозі, з'явилися нові асоціації, пов'язані з Інтернет-технологіями.
З типових відповідей було складено портрет “особистості” комп'ютера, де із загального списку асоціацій “особистісні” характеристики склали 6,8%. Зокрема, серед них комунікативних характеристик було 13%, інтелектуальних - 28%, вольових - 35%, емоційних - 24% (з них 12% - позитивні якості та 12% - негативні). Незважаючи на те, що найчастіше комп'ютер сприймався як партнер для спілкування, більш вираженими в його сприйнятті були не комунікативні якості, а вольові та інтелектуальні (“суворий”, “об'єктивний”, “терплячий”, “вимогливий”, “розумний”, “інтелектуальний”, “розважливий”, “мислячий”). Прикладами негативних емоційних якостей виступили такі відповіді: “нещадний”, “нечутливий”, “капризний”, “хитрий”; позитивних - “добрий”, “гарний”, “дивовижний”, “загадковий”.
Відповідно до моделі особистості Р. Кеттелла, частотний аналіз “особистісних” характеристик дозволив скласти усереднений профіль особистісних властивостей комп'ютера. Так, більшість досліджуваних відзначають, що по-перше, ПК має добре розвинений інтелект; по-друге, він емоційно стійкий, витриманий, дисциплінований, наполегливий, діє практично і логічно, трохи суворий, справедливий і надійний; по-третє, відкритий, товариський, уважний, чуйний і терплячий.
Отримані оцінки за категоріями структури образу комп'ютера дозволили не тільки розглянути процес персоніфікації комп'ютера для конкретного досліджуваного, але й виконати узагальнений аналіз усієї вибірки. Рівень виразності категорій показав, що у складі образу комп'ютера об'єктні характеристики майже вдвічі перевищують суб'єктні. Водночас досить слабко диференціюються категорії “реципієнтність” й “ініціатор - людина”. Найбільш інтенсивно репрезентовані категорії “суб'єктність” та “об'єктність” і співвідношення категорій “суб'єктність - об'єктність” та “позитивні емоції - негативні емоції”, найменш інтенсивно - категорії “комунікативність” та “ініціативність”. Оцінки з категорії “позитивні емоції” більш ніж у три рази перевищують оцінки з категорії “негативні емоції”.
Узагальнені результати структури образу комп'ютера дозволили припустити, що в сприйнятті людини комп'ютер переважно виступає як неживий об'єкт (машина, засіб та ін.), але деякий ступінь атрибуції суб'єктності є присутнім у відповідях досліджуваних.
З метою дослідження об'єкт-суб'єктного образу комп'ютера, що не залежало б незалежно від спеціальної підготовки дослідника, а також для досягнення більш диференційованих оцінок за категоріями було поставлено завдання створити стандартизований варіант опитувальника. В основу цього варіанту було покладено обґрунтовані й експериментально перевірені за допомогою контент-аналітичного методу вище означені категорії образу комп'ютера. Для опрацювання результатів і стандартизації методики було також розроблено комп'ютерну програму.
Методика дослідження образу комп'ютера, пройшовши процедуру психометричної перевірки, довела свою надійність та валідність і показала, на відміну від інших методик, значно більші діагностичні можливості, тому подальший аналіз особливостей сприйняття структури образу комп'ютера був проведений за її результатами.
За допомогою однофакторного дисперсійного аналізу було здійснено порівняльний аналіз персоніфікації образу ПК користувачами стосовно наступних чинників: соціальний (зокрема, професійний) статус, освіта, вік, стать, рівень володіння інформаційними технологіями (ІТ), доступом до комп'ютера (наявність або відсутність ПК удома).
Як випливає з табл.1, персоніфікація комп'ютера здебільшого детермінується чинниками, пов'язаними з соціальним статусом, віком, статтю й рівнем володіння ІТ; найменше впливають на ступінь персоніфікації освіта і наявність ПК удома. Двофакторний дисперсійний аналіз не виявив значущих відмінностей персоніфікації від сполучення двох із шести наведених у табл.1 чинників.
Аналіз психологічних особливостей персоніфікації ПК, здійснений у підгрупах з різним соціальним статусом (школярі, студенти, працівники освіти, слухачі, що дістають другу вищу освіту психолога, інженери-програмісти), виявив, що більш вираженим є ступінь персоніфікації у слухачів-психологів. Менш виражені показники суб'єктності та, навпаки, більш виражені показники об'єктності в сприйманні ПК у інженерів-програмістів. Переважна більшість представників усіх підгруп, крім програмістів, вважають ініціатором в комунікації комп'ютер, а не себе: в їхньому розумінні ПК є лідером, він виступає в ролі вчителя або експерта. Найбільш висока оцінка категорії “ініціатор - ПК” спостерігається у педагогів, далі - у слухачів-психологів, школярів і студентів. Програмісти у діалозі з ПК частіше ініціюють комунікацію, веденим є комп'ютер, він виконує завдання людини. Позитивні емоції в сприйманні ПК переважають над негативними у всіх категорій досліджуваних, але менш позитивно ставляться до комп'ютера програмісти, вони ж мають більше негативних емоцій. Таким чином, професійна робота, що пов'язана с інформаційними технологіями, зменшує персоніфікацію комп'ютера.
Таблиця 1. Зведена таблиця значущості результатів дисперсійного аналізу (Fемп.) для різних категорій досліджуваних
|
Категорії |
Соц. статус. |
Освіта |
Вік |
Стать |
Рівень володіння ІТ |
Наявність ПК удома |
|
|
Суб'єктність |
7,83*** |
3,14** |
3,49** |
15,50*** |
2,80* |
0,29 |
|
|
Об'єктність |
2,33* |
2,48** |
2,54* |
4,85* |
3,89** |
0,67 |
|
|
Комунікативність |
13,43*** |
3,03** |
6,95*** |
31,28*** |
15,60*** |
6,92** |
|
|
Реципієнтність |
11,13*** |
1,17 |
6,33*** |
3,08 |
23,41*** |
8,45*** |
|
|
Ініціатор-людина |
17,71*** |
0,90 |
7,42*** |
11,90*** |
38,33*** |
16,30*** |
|
|
Ініціатор-ПК |
17,45*** |
3,69** |
6,56*** |
37,94*** |
18,20*** |
6,37** |
|
|
Активність |
6,25*** |
1,87 |
2,46** |
16,07*** |
5,31*** |
0,62 |
|
|
Позитивні емоції |
0,62 |
1,00 |
0,58 |
11,50*** |
0,623 |
0,01 |
|
|
Негативні емоції |
3,15* |
1,40 |
2,28 |
0,35 |
4,07** |
2,29 |
Примітка: * - значущість для р0,05; ** - р0,01; *** - р0,001. Соц. статус: школяра, студенти, працівники освіти, слухачі, що одержують другу вищу освіту психолога, інженери-програмісти. Освіта: неповна середня, середня, середня технічна, неповна вища, вища. Вік: 14-17 років, 18-25 років, 26-40 років, 41-60 років. Стать: чоловіки та жінки. Рівень володіння ІТ: новачки, аматори, користувачі, професіонали. Наявність ПК удома: є, немає.
У жінок ступінь персоніфікації вищий, ніж у чоловіків. Вони наділяють комп'ютер активністю та ініціативністю, частіше сприймають його як комунікатора, емоційний фон спілкування у них більш забарвлений позитивними емоціями.
“Наявність комп'ютера вдома” не стала чинником, що підсилює ступінь персоніфікації комп'ютера, але у розгляді сприйняття комп'ютера як партнера в діалозі тут виявилися деякі відмінності. Користувачі, що мають комп'ютер удома, знижують свої вимоги до нього як комунікатора, підвищуючи потребу в реципієнтних якостях свого “партнера”, водночас сприймання ступеню ініціативності людини в діалозі у них підвищується. Щодо емоційного сприйняття комп'ютера значущих відмінностей не виявлено.
Проведений аналіз динаміки зміни персоніфікації комп'ютера з віком показав, що у середньому молоді люди до 25-літнього віку менш персоніфікують комп'ютер, ніж користувачі старшого віку. У молодих людей сприйняття комп'ютера характеризується амбівалентністю, що відбивається у тенденції зростання як суб'єктних, так і об'єктних оцінок комп'ютера. З віком підвищується ступінь сприйняття комп'ютера як ініціатора і комунікатора. Більш ініціативними в спілкуванні з комп'ютером є молоді користувачі.
Залежно від особливостей роботи на комп'ютері, а також рівня професіоналізму, користувачі ПК поділяються на такі категорії: новачки, що не мають досвіду роботи з комп'ютером, аматори, які використовують ПК для розваги, власне користувачі, які застосовують прикладні програми, та професіонали - фахівці з інформаційних технологій. Серед користувачів різного рівня володіння ІТ (рис.1) виявлена досить виражена тенденція до персоніфікації ПК. Суб'єктність та об'єктність комп'ютера перебувають в нелінійній залежності від рівня володіння ПК. У новачків і користувачів спостерігається більш виражена персоніфікація, ніж у аматорів і професіоналів. Для новачків характерна висока оцінка комунікативності та ініціативності комп'ютера в діалозі. Персоніфікація у них передусім виникає як спонтанна реакція на “розумність” системи. Для аматорів нижчий рівень персоніфікації пов'язаний із тим, що вони вже не так і недосвідчені, як новачки, але ще не здатні оцінити “інтелект” комп'ютера так, як його оцінюють користувачі. У користувачів персоніфікація виявляється у вигляді своєрідного поділу відповідальності з ПК, який розглядається як реально існуючий партнер. У користувачів-професіоналів спостерігається слабко виражена персоніфікація, вони розглядають комп'ютер як засіб для створення нової реальності, досягнення поставленої професійної мети, а не як партнера у спілкуванні.
Кореляційний аналіз (рис.2), виконаний на загальній вибірці досліджуваних із залученням усіх названих методик, показав, що значущих зв'язків між категоріями “суб'єктності”, “об'єктності” і “реципієнтності” зі шкалами особистісних методик не виявлено. Проте, не отримавши значущих зв'язків для категорії “суб'єктність”, ми виявили їх відносно інших категорій, що опосередковують “суб'єктність”.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рис.2. Структура кореляційних зв'язків для загальної вибірки
Примітка: L, H, I, B, A, F2 - фактори опитувальника Р. Кеттелла; Емп. та Навіюв. - показники емпатії та навіювання; Ra(г) та Ra(с) - показники групової та власної активності (методика “Аналіз неформальних комунікацій”); останні - категорії образу ПК (“суб'єктність”, “об'єктність”, “комунікативність”, “реципієнтність”, “ініціатор-людина”, “ініціатор-ПК”, “активність”, “позитивні емоції”, “негативні емоції”).
З результатів кореляційного аналізу випливає, що більше персоніфікують комп'ютер, вбачаючи в ньому комунікатора і ініціатора, екстравертовано спрямовані, емоційно-чуттєві, емпатійні, навіювані й консервативні люди: афектотимія, екстраверсія, емпатія і сугестивність найчастіше перебували у значущих кореляційних зв'язках із категоріями образу комп'ютера. Емпатійні і навіювані екстраверти сприймають комп'ютер як активного партнера і від спілкування з ним одержують більше позитивних емоцій. І, навпаки, чим менший ступінь сугестивності і вищий рівень інтелектуальних здібностей, тим більше ініціює діалог людина, а не ПК.
Дослідження комунікативних особливостей користувачів ПК, здійснене за допомогою методики аналізу неформальних комунікацій (АНК), дозволили отримати дані про соціальний статус (коефіцієнт групової активності Ra(г)), емоційну експансивність (коефіцієнт власної активності Ra(с)), ступінь комунікативності чи реципієнтності кожного досліджуваного в групі. Корелювання цих показників з категоріями структури образу комп'ютера виявило відсутність значущих зв'язків, за винятком слабких позитивних кореляцій Ra(г) і Ra(с) з категорією “негативні емоції”.
Таким чином, припущення про перенесення в комп'ютерне спілкування особливостей, які притаманні досліджуваним у безпосередньому людському спілкуванні, не підтвердилося. Ініціатори і комунікатори в спілкуванні з людьми, досліджувані можуть віддавати ініціативу комп'ютеру, бути реципієнтами в комунікаціях з ним. Зміна ролі може негативно позначатися на рівні емоційного сприймання ПК, що пояснює отримані позитивні зв'язки активності суб'єктів у колективі з більш високим негативним рівнем сприйняття комп'ютера. Для досліджуваних, у яких не відбулася зміна ролей, які є ініціаторами і комунікаторами в комп'ютерному спілкуванні, підвищений негативний фон у діалозі з комп'ютером може бути пов'язаний з особливостями комп'ютерного діалогу, його формалізованістю, відсутністю невербальних комунікацій та ін.
Відсутність значущих кореляційних зв'язків у загальній вибірці досліджуваних не виключає наявності нелінійних зв'язків між категоріями образу ПК й характеристиками досліджуваних. Це знайшло своє підтвердження в кореляційному аналізі, проведеному в підгрупах, які були сформовані за чинниками, що найбільше детермінують персоніфікацію ПК (соціальний, зокрема професійний, статус, вік, стать, рівень володіння ІТ). Кореляційні взаємозв'язки в цих підгрупах показали, що на процес персоніфікації впливають різні поєднання особистісних характеристик користувачів.
Результати проведеного нами дослідження вказують на існування факторів, що детермінують персоніфікацію ПК, а також на взаємозв'язок виділених категорій структури образу комп'ютера з деякими особистісними якостями досліджуваних.
Таким чином, використавши методи дисперсійного та кореляційного аналізів, ми отримали підтвердження нашої гіпотези про наявність персоніфікації ПК в тій або іншій формі у користувачів та детермінації її низкою чинників (соціальним статусом, статтю, віком, рівнем володіння ІТ, освітою, наявністю комп'ютера вдома і особистісними характеристиками людини).
Висновки
1. Здійснений теоретичний аналіз проблеми персоніфікації в діалозі “людина - комп'ютер” показав, що під цим феноменом розуміють наділення користувачем комп'ютерної системи людськими якостями та формування людиною суб'єкт-суб'єктних відносин з нею. Як правило, персоніфікація ПК зумовлюється інтелектуальними і діалоговими можливостями комп'ютера. Виділено класи і види персоніфікації, а також чинники, які впливають на її ступінь. У рамках проблеми психологічних наслідків комп'ютеризації ставлення до персоніфікації комп'ютера в роботах різних авторів відзначається амбівалентністю.
2. Персоніфікація комп'ютера - це динамічний процес, що включає в себе сприйняття комп'ютера як комунікаційного партнера. Це пов'язано з тим, що по-перше, ПК сприймається користувачем як суб'єкт діяльності і носій активності; по-друге, йому приписується постійний набір деяких способів дії, на основі яких можна прогнозувати його подальшу “поведінку”; по-третє, у нього є визначені надлишкові характеристики, що підсилюють його “індивідуальність”. Такий підхід дав можливість виділити основні категорії структури сприйняття образу комп'ютера (“суб'єктність”, “комунікативність”, “ініціативність”, “активність” і “емоційне ставлення до нього”), які отримали своє експериментальне підтвердження.
3. Для аналізу процесу персоніфікації ПК продуктивним можна вважати такі дві розроблені нами психодіагностичні методики:
1) стандартна процедура опитування і комп'ютеризована система оброблення й аналізу результатів на основі контент-аналітичного методу;
2) стандартизований варіант опитувальника, який також має комп'ютерну форму обробки результатів і теж пройшов психометричну процедуру перевірки. Методика контент-аналітичного дослідження образу комп'ютера дозволяє отримати матеріали, що переважно відбивають змістовий образ комп'ютера; методика-опитувальник дозволяє вивчити особливості персоніфікації для різних категорій користувачів; виявити вплив на ступінь персоніфікації різних чинників: соціального статусу, статі, віку, освіти, рівня володіння ІТ, наявності комп'ютера вдома, а також деяких особистісних характеристик людини.
4. Аналіз типових асоціативних відповідей досліджуваних, пов'язаних із сприйняттям ПК, показав, що останнім часом відбулися деякі трансформації у сприйнятті ПК: комп'ютер з обчислювального засобу перетворився на засіб спілкування й обробки інформації, при цьому збільшилося число понять, що характеризують комп'ютер як партнера в діалозі, з'явилися нові асоціації, пов'язані з Інтернет-технологіями. Узагальнені результати нашого дослідження сприйняття образу комп'ютера виявили, що у сприйнятті людини комп'ютер переважно виступає як неживий об'єкт, однак певний рівень атрибуції суб'єктності наявний в усіх відповідях досліджуваних. Персоніфікація комп'ютера тією чи іншою мірою властива практично всім користувачам незалежно від досвіду роботи, при цьому в діалозі з комп'ютером вони мають більше позитивних, ніж негативних, емоцій, більшість досліджуваних бачать в ПК активного комунікатора, ініціатора комунікації, сприймають його як вчителя або експерта.
5. Виявлено, що найбільш значущими чинниками, що детермінують персоніфікацію комп'ютера, є “рівень володіння ІТ”, “стать”, “соціальний (професійний) статус”, “вік” досліджуваних, менш значущими - чинники “освіта” і “наявність комп'ютера вдома”. Особливості сприйняття ПК у підгрупах, сформованих за названими вище чинниками, насамперед, полягають у тому, що найбільші відмінності спостерігаються у професійних користувачів, для яких ПК більшою мірою виступає як засіб для досягнення поставленої професійної мети, а не як партнер у спілкуванні. Виявлено таку закономірність у зміні персоніфікації ПК залежно від віку: у середньому, молоді люди менше персоніфікують комп'ютер, ніж користувачі біля старшого віку, для молодих сприйняття ПК також є більш амбівалентним. Більш вираженим рівень персоніфікації є у новачків і власне користувачів, ніж у аматорів і професіоналів. Новачкам притаманна висока оцінка комунікативності й ініціативності комп'ютера в діалозі; у користувачів-професіоналів персоніфікація виражена слабко: вони переважно вбачають в комп'ютері засіб професійної діяльності.
6. Феномен персоніфікації, що виникає внаслідок “міжособистісних” стосунків людини з комп'ютером, зумовлений деякими індивідуально-психологічними особливостями користувачів. На основі кореляційного аналізу встановлено, що існують слабкі кореляційні зв'язки між персоніфікацією комп'ютера і особистісними якостями досліджуваних. Переважно персоніфікують комп'ютер, бачачи у ньому комунікатора й ініціатора, екстравертовано спрямовані, емоційно-чуттєві, емпатійні, навіювані і консервативні досліджувані. Водночас не знайшло підтвердження припущення про те, що люди переносять у спілкування з ПК особливості спілкування, властиві їм у діалозі з людиною. Це виявилося у відсутності зв'язків між лідерством суб'єкта в колективі з його ініціативністю у діалозі з ПК, а також між комунікативною роллю досліджуваних в спілкуванні з людьми і очікуванням реципієнтної ролі від комп'ютера в діалозі з ним.
7. Кореляційні залежності в підгрупах, сформованих за значущими для персоніфікації чинниками (соціальний статус, вік, стать, рівень володіння ІТ), показали, що на процесі персоніфікації комп'ютера переважно позначаються поєднання тих особистісних характеристик, які в різних підгрупах відзначалися певною своєрідністю. Образ комп'ютера не тільки формується під впливом відповідних програм і завдань, з якими працюють люди, але й детермінується їх інтелектуальними здібностями та особливостями міжособистісної взаємодії.
Зазначене вище підтверджує гіпотезу дослідження та свідчить про виконання поставлених цілей і завдань.
Таким чином, результати дослідження вказують на продуктивність використаного підходу, реалізація якого дала можливість одержати нові дані про феномен персоніфікації ПК і його особливості для різних категорій користувачів. Отримані дані підтверджують досить високі діагностичні можливості створених методик дослідження образу комп'ютера, за допомогою них може бути продовжене вивчення особливостей його сприйняття.
Проведене дисертаційне дослідження не вичерпує всіх аспектів даної проблеми. У зв'язку з розвитком нових технологій комп'ютерних інтерфейсів, дальші перспективи дослідження ми бачимо в продовженні вивчення структури “особистості” комп'ютера у взаємозв'язку з особистісними властивостями користувачів, що дасть можливість психологам, а також розроблювачам комп'ютерних програмних засобів вчасно й ефективно втручатися у процес взаємодії користувача з комп'ютером, контролювати цей процес, вносити необхідні корективи в розробку інтерфейсів програм.
Зміст та результати роботи відбито в таких публікаціях
1. Гордеева А.В. Персонификация компьютера у детей старшего дошкольного возраста // Психологія на перетині тисячоліть: Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. - Київ, 1998. - Т.1. - С.313-318.
2. Гордеева А.В. Исследование персонификации компьютера // Вісник Харківського університету. Сер. психологія. - Харків, 1999. - №439'99. - Ч.4. - С.16-18.
3. Гордєєва А.В. Контент-аналітичне дослідження структури образу комп'ютера // Наука і освіта. - Одеса, 2001. - №6. - С.138-142.
4. Гордеева А.В. Психологические особенности персонификации компьютера у различных категорий пользователей // Вісник Харківського університету. Сер. психологія. - Харків, 2002. - №550. - Ч.1. - С.58-60.
5. Гордеева А.В. Влияние уровня владения информационными технологиями на восприятие компьютера пользователями // Психологія у XXIстолітті: Матеріали VI Костюківських читань (28-29 січня 2003 р.). - Т.1. - К.:Міленіум, 2003. - С.68-72.
6. Гордеева А.В. Возможности компьютерной методики неформальных коммуникаций // Збiрник матерiалiв регiональної науково-практичної конференцiї. - Донецьк, 1995.-93 с.
7. Гордеева А.В. К проблеме исследования образа компьютера // Викладання психолого-педагогічних дисциплін у технічному університеті: методологія, досвід, перспективи: Матеріали Першої міжнародної науково-методичної конференції 26-27 жовтня 1999 р. - НТУ-КПІ, 1999. - С. 103-105.
8. Гордеева А.В. Процесс персонификации при общении человека с компьютером // Сборник научных трудов Института последипломного образования инженерно-педагогических работников. - Донецк: ИПО ИПР, 1999. - С.81-85.
9. Гордеева А.В. Феномен персонификации компьютера в модульных информационных обучающих средах. // Технологічний підхід у дидактиці. Модульне навчання професій: Матеріали III міжнародної науково-практичної конференції. (16 січня 2001 р.) - Донецьк: ДІПО ІПП, 2001. - С.16-17.
10. Гордєєва А.В. До питання про персоніфікацію комп'ютера в інформаційних навчальних системах // Теоретико-методологічні проблеми генетичної психології: Матер. Міжнар. наук. конф. 17-18 грудня 2001 р. - Т. II. - К.: Міленіум, 2002. - С.76-80.
Анотація
Гордєєва А.В. Психологічні особливості процесу персоніфікації в діалозі “людина - комп'ютер”. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.01 - загальна психологія, історія психології. Інститут психології імені Г.С. Костюка АПН України, 2004.
Дисертація присвячена теоретичному та експериментальному дослідженню процесу персоніфікації комп'ютера, який виникає в діалозі людини з комп'ютерною системою. Із застосуванням розроблених та стандартизованих автором методик експериментально виявлено вплив на ступінь персоніфікації факторів, пов'язаних з соціальними та індивідуально-психологічними особливостями користувача комп'ютерної системи.
Результати дослідження свідчать про продуктивність використаного підходу, реалізація якого дала можливість одержати нові дані про феномен персоніфікації ПК і його особливості для різних категорій користувачів. Розроблені методики можуть бути використані фахівцями, що займаються питаннями ефективності взаємодії людини з комп'ютером, у тому числі і розроблювачами інтерфейсів комп'ютерних програм.
Ключові слова: взаємодія “людина - машина”, діалог “людина - комп'ютер”, персоніфікація комп'ютера, суб'єкт-суб'єктні стосунки з комп'ютером, психологічні особливості програмного інтерфейсу.
Аннотация
Гордеева А.В. Психологические особенности процесса персонификации в “диалоге человек - компьютер”. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.01 - общая психология, история психологии. Институт психологии имени Г.С. Костюка АПН Украины, Киев, 2004.
Диссертация посвящена теоретическому и экспериментальному исследованию процесса персонификации компьютера, возникающему в диалоге человека с компьютерной системой. Рассмотрены условия, причины, виды компьютерного диалога, в том числе и типы интерфейсов программ, способствующие проявлению этого феномена, описаны классы и виды персонификации, отмечена амбивалентность этого процесса как одного из психологических последствий информатизации деятельности.
С позиций концепции преобразования деятельности в условиях использования информационных технологий, опосредствованной компьютерами (О.К. Тихомиров), а также на основе теоретических аспектов проблемы преобразования общения, опосредствованного компьютером (А.Е. Войскунский, Е.И. Машбиц, О.К. Тихомиров), была разработана теоретическая модель исследования особенностей процесса персонификации для различных категорий пользователей. На основе этой модели были выделены основные категории структуры восприятия образа компьютера: субъектность, коммуникативность, инициативность, активность и эмоциональное отношение к ПК, которые получили свое экспериментальное подтверждение.
Для исследования процесса персонификации ПК были разработаны две компьютерные методики оценки субъект-объектного образа компьютера: первая на основе контент-аналитического метода, представляющую собой компьютерную реализацию метода свободных ассоциаций; вторая - стандартизированный вариант опросника, прошедшего психометрическую процедуру проверки.
Анализ типичных ассоциативных ответов испытуемых, связанных с восприятием ПК, показал, что за последнее время произошли определенные временные трансформации в восприятия ПК: компьютер из вычислительного средства превратился в средство общения и обработки информации. На основании обобщенных результатов восприятия образа компьютера был сделан вывод о том, что персонификация компьютера в той или иной степени присуща практически всем пользователям компьютера, при этом в диалоге с компьютером большинство испытуемых видят в нем активного коммуникатора, инициатора и, чаще всего, испытывают к нему положительные эмоции.
Изучены особенности персонификации компьютера у различных категорий пользователей. Критериями формирования выборок были следующие переменные: социальный статус, образование, пол, возраст испытуемых, уровень владения ИТ, наличие ПК дома. На основании дисперсионного анализа выявлены наиболее значимые факторы, детерминирующие персонификацию компьютера (уровень владения ИТ, пол, социальный статус, возраст испытуемых). Выделены закономерности динамики персонификации в зависимости от возраста испытуемых и уровня владения ими информационными технологиями.
...Подобные документы
Проблема комп'ютеризації освіти в літературі з психології й педагогіки. Психолого-педагогічні проблеми застосування комп'ютерів у процесі навчання. Роль та місце персональних комп'ютерів у індивідуалізованому навчанні. Позитиви і комп'ютеризації освіти.
курсовая работа [56,3 K], добавлен 14.08.2010Теоретичний та експериментальний аналіз впливу комп’ютерних ігор на розвиток особистості підлітка. Методика діагностики рівня невербальної креативності школяра. Опис комп’ютерних ігор, які при раціональній грі покращують психічний розвиток особистості.
курсовая работа [112,7 K], добавлен 01.06.2015Сутність явища інтернет залежності, її симптоми та психологічні причини. Стадії та механізм формування психологічної залежності від комп’ютерних ігор. Особливості кібераддіктів в порівнянні з особами, які не страждають залежністю від комп'ютерних ігор.
дипломная работа [969,0 K], добавлен 22.01.2014Симптоми інтернет-залежності. Психологічні причини цього явища. Вплив його на виховання школярів. Особливості рольових комп’ютерних ігор. Дослідження формування комп’ютерної залежності у людей з різним типом акцентуації характеру. Методика її запобігання.
дипломная работа [407,9 K], добавлен 22.01.2014Потреби дитини в спілкуванні: в увазі та доброзичливості дорослого, співробітництві, зацікавленості дорослого запитами дитини, взаєморозумінні і співпереживанні. Особливості діалогу між викладачами і студентами. Діалогова взаємодія студента з комп'ютером.
курсовая работа [103,8 K], добавлен 26.08.2013Психологічні особливості розвитку особистості підлітків; якість, зміст і характер їх взаємодії з електронними ресурсами; проблеми визначення комп'ютерної залежності. Практичні рекомендації для вчителів інформатики, психологів і соціальних педагогів.
дипломная работа [120,5 K], добавлен 23.03.2011Зміст феномену сексуальності, теоретичний аналіз проблеми формування зрілої сексуальності. Характеристика типів жіночої сексуальності і особливостей їх функціонування. Дослідження зв'язку особливостей тілесної ідентичності і сексуальності у жінок.
диссертация [2,4 M], добавлен 04.06.2014Дослідження питання метафоричного перетворення текстової інформації в образно-графічне зображення. Мовленнєві й зорові інтелектуальні інформаційні технології. Розробка зразку образного комп’ютера, що інтегрує базові інтелектуальні інформаційні технології.
реферат [22,3 K], добавлен 24.04.2012Аналіз проблеми обдарованості в підлітковому віці. Поняття задатків, здібностей, пізнавальної потреби. Вплив обдарованості на індивідуально-психологічні особливості підлітків. Розробка рекомендацій щодо пом'якшення перебігу перехідного віку підлітків.
дипломная работа [114,6 K], добавлен 13.12.2013Фази і компоненти стресу - стану психічної напруги, що виникає в процесі діяльності в складних умовах. Вплив соціально-психологічних факторів на розвиток психосоматичних захворювань. Морфологічні зміни організму при загальному адаптаційному синдромі.
курсовая работа [68,6 K], добавлен 14.04.2016Основні компоненти темпераменту. Міра впливу генів на індивідуально-психологічні особливості людини. Типи темпераментів та їх психологічна характеристика. Психогенетика окремих здібностей. Взаємодія генотипу і середовища. Вчення Павлова про темперамент.
контрольная работа [447,4 K], добавлен 25.02.2011Теоретичний аналіз проблеми толерантності та етнічної толерантності особистості. Психологічні особливості та засоби формування етнічної толерантності у студентів. Розробка методичного інструментарію вимірювання толерантності як багаторівневого феномену.
курсовая работа [826,0 K], добавлен 04.02.2015Загальна характеристика методів і технічних засобів ергономіки як науки про пристосування посадових обов'язків, робочих місць, устаткування і комп'ютерних програм для ефективної праці працівника, виходячи їх фізичних і психічних особливостей людини.
реферат [28,1 K], добавлен 12.10.2010Характеристики користувачів комп`ютерних мереж. Емоції та вербалізація уявлень в мережевій комунікації. Негативний та позитивний вплив інтернет-комунікацій. Проблема чистоти мови та елементарної грамотності. Інтернет-залежність: симптоми та наслідки.
реферат [65,8 K], добавлен 23.07.2014Особливості впливу комунікативних здібностей на соціометричний статус дошкільника в групі. Здібності як індивідуально-психологічні особливості людини. Комунікативна обдарованість, її прояв й розвиток у дошкільному віці. Поняття соціометріческого статусу.
курсовая работа [44,7 K], добавлен 27.04.2009Застосування психологом життєвого знання як предмета усвідомлення істини засобами диференціації Я-не-я у внутрішньому діалозі людини. Використання наукового мислення у психологічній практиці з метою здійснення операцій класифікації та конкретизації.
реферат [23,3 K], добавлен 18.03.2010Аналіз категоріальних понять дослідження у різноманітних наукових підходах. Мотивація у структурі вчинку. Співвідношення мотивації та мотиву із діяльністю особистості, її поведінкою, потребами та цілями. Психологічні механізми розвитку мотивації людини.
курсовая работа [355,8 K], добавлен 10.01.2014Характеристика індивідуально-психологічних властивостей людини як суб'єкта праці. Психологічні властивості характеру та темпераменту суб'єкта праці в сфері побутового обслуговування. Виявлення психологічних властивостей суб’єкта праці побутової сфери.
курсовая работа [210,9 K], добавлен 18.10.2012Психологічні особливості функціональних станів, що виникають в процесі занять східними єдиноборствами. Принцип міокинетичної діагностики особистості. Залежність між функціональними станами, в яких перебуває людина, та розвитком її особистісних якостей.
курсовая работа [42,0 K], добавлен 13.10.2014Сутність процесу мотивації людини як сукупності спонукальних факторів, які визначають активність особистості. Принципи її визначення в структурі вчинку. Співвідношення мотивації та мотиву із діяльністю особистості, її поведінкою, потребами та цілями.
курсовая работа [539,1 K], добавлен 14.01.2014
