Хмельницький - 2003

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Сучасний рівень розвитку українського суспільства висуває нові, все більш високі вимоги до підготовки фахівців, в тому числі й військових. Водночас особливої важливості набуває питання про володіння іноземною мовою, а отже, зростає і відповідальність вищого навчального закладу у підготовці висококваліфікованих спеціалістів. Програма з іноземних мов для ВНЗ передбачає у тих, кого навчають, розвиток мовної компетенції, під якою розуміють уміння користуватися лінгвістичною системою з метою спілкування відповідно до ситуації. Виникає суперечність між об'єктивною необхідністю і реальним станом справ, тому що підготовка з іноземної мови у вищому військовому навчальному закладі (ВВНЗ) не задовольняє вимог сьогодення і викликає потребу оптимізації системи викладання цієї навчальної дисципліни. Значні можливості в цьому напрямку відкриваються у вивченні структури мотивації і використанні мотиваційних резервів для успішного розв`язання даної проблеми. Використання мотивації дає можливість виявити внутрішні резерви особистості для її розвитку, навчання і виховання, тому що через мотивацію можна впливати як на продуктивність діяльності, так і на розвиток самої особистості. Це робить проблему мотивації актуальною і потребує постійного її вивчення.

У вітчизняній психологічній літературі дослідженню структури мотивації присвячено роботи О.К. Дусавицького, С. Занюка, В.І. Ковальова, А.К. Маркової, М.В. Савчина, О.Д. Сафіна, В.Д. Шадрікова та інших. Проблема мотивації широко відображена в працях зарубіжних авторів: Дж. Аткінсона, Р. Бака, Р. Гарднера, С. Геллермана, Дж. Девіса, В. Ламберта, Т. Холлідея.

Однак на даний час не проводилися спеціальні дослідження, присвячені комплексному вивченню структури мотивації, досліджувалися лише ті чи інші її компоненти. Не вивчалися в комплексі такі складові, як професійна мотивація, мотивація оволодіння іноземною мовою, іншомовні здібності. У структурі мотивації не розглядався компонент спілкування, він не став і предметом спеціального дослідження при оволодінні іноземною мовою у ВВНЗ. Дотепер ця проблема вивчалася або в плані пошуку шляхів і способів формування мотивації, або дослідження самої структури мотивації і складання різного роду класифікацій. Обидва ці напрямки не поєднувалися для визначення структури мотивації і розгляду компонентів, що входять до її складу; не приділялася належна увага в межах даної проблеми умовам, які сприяють формуванню внутрішньої мотивації оволодіння іноземною мовою. Саме ці обставини і зумовили вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до перспективного плану проведення наукових досліджень Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького на 1998-2005 роки в межах НДР №202 - 21141 «Тестові завдання з лінгвокраїнознавства».

Мета дослідження полягає у побудові базової психологічної моделі мотивації оволодіння іноземною мовою й експериментальній перевірці ефективності розвитку мотивації на основі даної моделі в навчальному процесі ВВНЗ.

Об'єктом дослідження виступає соціально-педагогічна взаємодія між педагогом і слухачами та курсантами, а також між самими слухачами і курсантами як основа розвитку мотивації оволодіння іноземною мовою.

Предметом дослідження є психологічний аспект процесу розвитку мотивації оволодіння іноземною мовою в навчальному процесі ВВНЗ.

Гіпотеза дослідження. Як гіпотеза було висунуте припущення про те, що комплексне врахування компонентів, які розвивають та сприяють розвитку мотивації оволодіння іноземною мовою, створює позитивне ставлення до навчання, усуває можливий психологічний дискомфорт, пов'язаний з оволодінням іноземною мовою майбутніми фахівцями, й у цілому оптимізує мотивацію оволодіння іноземною мовою в навчальному процесі ВВНЗ.

Відповідно до мети і гіпотези дослідження були визначені такі завдання:

1. Здійснити психологічний аналіз мотивів оволодіння іноземною мовою курсантів та слухачів ВВНЗ.

2. Розробити психологічну модель мотивації оволодіння іноземною мовою у ВВНЗ.

3. Дослідити психологічні закономірності і характер зв'язків між компонентами психологічної моделі мотивації оволодіння іноземною мовою.

4. Експериментально перевірити ефективність розвитку мотивації оволодіння іноземною мовою на основі побудованої моделі в навчальному процесі ВВНЗ.

5. Розробити психологічні рекомендації з оптимізації мотивації оволодіння іноземною мовою в навчальному процесі ВВНЗ.

Методи дослідження. Порівняльний аналіз теоретичних концепцій і експериментальних досліджень із проблем мотивації особистості, мотивації навчання і специфіки мотивів оволодіння іноземною мовою; теоретичне моделювання; констатуючий експеримент: визначення професійної мотивації і спрямованості особистості, основних компонентів іншомовних здібностей, комунікативних якостей і умінь особистості, соціально-психологічних характеристик навчальної групи і клімату спілкування в ній.

Формуючий експеримент включав статистичні методи аналізу результатів, у тому числі кореляційний і факторний аналізи; здійснювалася перевірка ефективності визначених психологічних умов, методів та форм роботи з курсу вивчення іноземної мови, психологічний експеримент, метод тестів, узагальнювалися висновки.

Наукова новизна отриманих результатів:

· систематизовано теоретичний матеріал, безпосередньо пов'язаний з мотивацією оволодіння іноземною мовою. Уточнено концептуальні підходи до побудови психологічної моделі мотивації оволодіння іноземною мовою;

· вперше розроблено психологічну модель мотивації оволодіння іноземною мовою, дано її теоретичне обґрунтування, визначено психологічний зміст її основних структурних компонентів з метою досягнення слухачами і курсантами ВВНЗ комунікативної компетенції, де, крім мотиваційних компонентів (мотивів), виявлені та досліджені немотиваційні. У розробленому варіанті психологічної моделі мотивації визначальним компонентом виділено спілкування, а не домінуючий вид мотивів, як це було прийнято раніше. Побудовано психологічну модель мотивації, що включає не тільки мотиваційні компоненти та їх ієрархію, але й компоненти, які стосуються інших сторін навчальної діяльності, а саме: спілкування, психологічні особливості навчальної групи, здібності;

· психологічно обґрунтовано теоретичну основу і практику оволодіння іноземною мовою на основі спілкування в умовах ВВНЗ. Здійснено аналіз соціально-психологічних характеристик навчальної групи як компонента моделі мотивації, що сприяє її оптимізації;

· дістали подальший розвиток найважливіші теоретичні положення про соціальну зумовленість процесу навчання, про зв'язок навчання і розвиток особистості, про взаємну зумовленість мотивації і здібностей, про провідну роль спілкування в розвитку особистості;

· виявлені в ході дослідження механізми взаємозв'язку рівня іншомовних здібностей і мотивації оволодіння іноземною мовою в умовах ефективного спілкування поглиблюють уявлення про роль спілкування, здібностей у структурі мотивації, механізмі їхньої взаємодії в процесі оволодіння іноземною мовою.

Практичне значення наукового дослідження полягає в тому, що воно робить певний внесок у розробку проблеми мотивації оволодіння іноземною мовою слухачами та курсантами ВВНЗ. У результаті проведеного дослідження створена психологічна модель, орієнтована на формування мотивації оволодіння іноземною мовою, виділені компоненти моделі мотивації, досліджені закономірності і характер зв'язків між цими компонентами, на підставі знань, якими можна більш цілеспрямовано розвивати мотивацію оволодіння іноземною мовою у ВВНЗ з метою досягнення тими, кого навчають, комунікативної компетенції. Розроблені в дослідженні методики можуть бути використані для виявлення рівня професійної мотивації, мотивації оволодіння іноземною мовою, рівня розвитку іншомовних здібностей. Використання психологічних рекомендацій сприятиме створенню оптимальних педагогічних, соціально-психологічних і внутрішньоособистісних умов оволодіння іноземною мовою майбутніми фахівцями. Обґрунтовані в дослідженні висновки й практичні рекомендації щодо оптимізації оволодіння іноземною мовою впроваджено в навчально-виховний процес у Національній академії Прикордонних військ України ім. Б. Хмельницького (акт реалізації від 15 січня 2003 року); в НДР Науково-дослідного інституту Прикордонних військ України (акт реалізації від 25 грудня 2002 року); в Технологічному університеті Поділля (м. Хмельницький) (акт реалізації від 4 грудня 2002 року).

Результати і висновки дослідження можуть бути основою розробки програм навчання іноземних мов фахівців різного профілю на принципах ефективного спілкування.

Особистий внесок здобувача. У статті «Щодо основ комунікативно-мотивованого підходу до оволодіння іноземною мовою,» написаній у співавторстві з О.Ф. Волобуєвою, особистий внесок здобувача полягає у розкритті мотиваційної складової комунікативного контексту при оволодінні іноземною мовою.

Апробація результатів дослідження. За матеріалами дослідження підготовлені і прочитані доповіді на міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми перекладу та навчання перекладу» (м. Хмельницький, 2002), на міжвузівській науково-технічній конференції «Проблеми сучасної інженерної технології» (м. Хмельницький, 2003) та на науково-практичній конференції з проблем гуманітарно-гуманістичної підготовки майбутніх фахівців у ВНЗ «Ірпінські читання» (м. Ірпінь 2003).

Основні результати роботи заслуховувалися й обговорювалися на спільному засіданні кафедр англійської мови та перекладу, німецької та інших іноземних мов, педагогіки і психології Національної академії Державної Прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького.

Публікації. За матеріалами дослідження у фахових виданнях автором опубліковано 6 наукових статей, з них 1 у співавторстві.

Структура роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновку, списку використаних джерел, 7 додатків. Основний зміст дисертації викладено на 150 сторінках. Ілюстративний матеріал подано на 1-му рисунку та в 17 таблицях. Бібліографія містить 263 найменування.

іноземний навчальний мова психологічний

Основний зміст дисертації

У вступі обгрунтовано актуальність проблеми, визначено мету, об'єкт, предмет, методологічні основи дослідження, висвітлено наукову новизну і наукове значення роботи, а також практичне значення одержаних результатів, наведено дані про апробацію і впровадження результатів дисертаційного дослідження в практику.

У першому розділі «Теоретико-методологічні основи дослідження процесу мотивації під час оволодіння іноземною мовою» автор відзначає, що проблема мотивації є однією із стрижневих у психології. Під мотивацією розуміється система спонукань: мотиви, потреби, інтереси, прагнення, цілі, потяги, мотиваційні установки чи диспозиції, ідеали (В.Г. Асєєв). Аналогічного погляду дотримуються й інші автори (С. Занюк, А.К. Маркова). Поняття «мотивація» розкривається і як система мотивів «у її певній побудові, ієрархії» (В.І. Ковальов, О.Д. Сафін), а також як така, що володіє «деякою структурно-функціональною єдністю» (Г.Ф.Івончик). Таким чином, у визначеннях різних авторів поняття «мотивація» має різний обсяг. Автор схильний погодитися з тими вченими, які вважають, що мотивація включає усі види спонукань, а саме: потреби, інтереси, мотиви, цілі тощо. Отже, мотивація - це опосередкована процесом її відображення суб'єктивна детермінація поведінки людини світом (С.Л. Рубінштейн). Головною характеристикою мотиваційної сфери є ієрархія мотивів, що дозволяє виявити особистісний зміст діяльності для людини. Основним мотивом є «смислоутворюючий мотив», інші - «мотиви-стимули». У зв'язку з цим О.М. Леонтьєв як основні виділяє спонукальну і смислоутворюючу функції мотиву. Такої ж думки дотримуються й інші автори (О.К. Дусавицький, А.К. Маркова.), виділяючи і такі функції мотиву, як спонукальна, спрямовуюча, селективна, когнітивна та цілемоделююча. Класифікація мотивації не вичерпується її розподілом на зовнішню і внутрішню, соціальну і пізнавальну. В окрему категорію виділяються такі види, як «престижна мотивація»; «уникнення неприємностей»; «мотивація процесом»; «мотивація змістом»; професійні мотиви; мотиви самоствердження; утилітарні мотиви; усвідомлювані і реально діючі мотиви; мотиви соціальної ідентифікації, актуальні і потенційні мотиви; негативна мотивація. Найбільш продуктивним є структурний підхід до дослідження мотивації. Цій проблемі присвячено роботи багатьох авторів, що розглядають структуру мотивації як ієрархічно організовану систему мотивів.

Одну з характерних рис іноземної мови О.О. Леонтьєв бачить у творчому характері мови взагалі й іноземної мови, зокрема. Під час навчання іноземної мови особливо яскраво виявляються всі особистісні особливості тих, кого навчають, більш чітко видно їхній зв'язок з успішністю навчання. Заслуговують на увагу останні роботи, що стосуються проблеми мотивації, у яких автори розробляють проблеми когнітивних механізмів формування мотивації мовних дій і механізми навчання професійному спілкуванню іноземною мовою (О.М. Верезуб, Н.О. Винниченко, О.Ф. Волобуєва, Л.М. Деркач, І.І. Дорожко, Л.В. Забєліна, В.М. Карпова, О.О. Кузнєцова, М.В. Лила, Л.А. Онуфрієва, С.В.Сінкевич, В.І. Співак, Т.Б. Тихонова, О.Я. Чепіль).

Досліджуючи проблему мотивації і ставлення до іноземної мови, в одних випадках використовують термін «вивчення» іноземної мови, в інших - «оволодіння» іноземною мовою. Нам необхідно виокремити ці поняття і визначити їхній психологічний зміст. С.Д. Крашен увів терміни «оволодіння» іноземною мовою і «вивчення» іноземної мови для розмежування умов, у яких відбувається процес засвоєння мови, а саме: у мовному середовищі носіїв мови чи в умовах вивчення її в аудиторії. В умовах природного мовного середовища існують можливості для постійного використання іноземної мови в різних ситуаціях. В аудиторії, як правило, іноземна мова вивчається через систематичне вивчення і умисну практику під керівництвом викладача. Оволодіння іноземною мовою, у нашому розумінні, є активною формою володіння, умінням використовувати іноземну мову в реальних умовах у ситуації спілкування, у той час, як вивчення іноземної мови - це найчастіше засвоєння мовних форм - лексики, граматики тощо, і, як правило, невміння користуватися мовою в ситуації спілкування. У цьому випадку, для розмежування термінів «вивчення іноземної мови» і «оволодіння» іноземною мовою, ми схильні прийняти погляди Н.Ф. Шевченко, що визначає термін «оволодіння» іноземною мовою як здатність адекватно формувати і формулювати той чи інший уявний зміст за допомогою мови, а вивчення чи засвоєння - як будь-яку форму активності суб'єкта до оволодіння іноземною мовою як засобом і способом вираження думки.

Особливістю навчання іноземної мови як навчального предмета у ВВНЗ є те, що курсанти і слухачі не завжди усвідомлюють доцільність її вивчення; немає чіткої обґрунтованості цілей і набору умінь, якими повинен володіти фахівець. Постає питання про формування позитивної мотивації оволодіння іноземною мовою. Багато авторів особливу роль відводять комунікативному підходу до навчання іноземної мови. Ми розглядаємо комунікативне навчання іноземної мови як навчання спілкування, бажана мета при цьому - комунікативна компетенція. Організація спілкування сприятиме трансформації зовнішньої мотивації у внутрішню, а надалі внутрішня мотивація оволодіння іноземною мовою може перейти в мотивацію спілкування іноземною мовою.

Аналіз теоретичних і експериментальних досліджень дозволяє констатувати, що, незважаючи на досить велику кількість робіт із проблеми мотивації оволодіння іноземною мовою, багато питань ще чекають на своє вирішення. Відсутній комплексний підхід до аналізу факторів, що сприяють оптимізації мотивації навчання іноземних мов. Широкий спектр досліджень такого плану не вилився в створення відповідної структури мотивації, де фактори, які оптимізують мотивацію навчання іноземних мов, знайшли б своє системне відображення. Існуючі моделі мотивації навчання іноземних мов досить цікаві, але є лише описовими, тобто орієнтовані на дослідження існуючої структури мотивації навчання іноземних мов, а також на аналіз і опис зв'язків між мотиваційними орієнтаціями. Усе це потребує створення моделі мотивації навчання іноземних мов курсантів і слухачів ВВНЗ з урахуванням його специфіки. Виходячи із соціальної природи мови як засобу спілкування і мети оволодіння іноземною мовою у ВВНЗ, ядром такого роду мотивації навчання іноземних мов повинне бути спілкування іноземною мовою, що орієнтує слухачів та курсантів на досягнення ними комунікативної компетенції.

У другому розділі «Науково-теоретичні основи побудови моделі мотивації оволодіння іноземною мовою і методи її експериментального вивчення» автор, виходячи з аналізу психологічної літератури з проблеми професійної мотивації, виділив у ній такі структурні компоненти: прагнення отримати вищу освіту; інтерес до професії; професійно-пізнавальні мотиви (чи прагнення в майбутньому стати гарним фахівцем); внутрішьонавчальні мотиви; прагматичні мотиви; здібності до оволодіння знаннями (рис. 1).

Слід зазначити, що компонент спілкування ми вважаємо центральним і визначальним серед інших. Експериментальне дослідження включало три етапи: констатуючий експеримент, формуючий експеримент, післяекспериментальний період, що закінчувався зрізом за всіма компонентами моделі мотивації оволодіння іноземною мовою. Основною метою експериментально-діагностичної роботи був вимір вихідного рівня розвитку компонентів моделі мотивації, а саме: рівня професійної мотивації; рівня розвитку іншомовних здібностей; ступеня розвитку інтересу до іноземної мови; компонента спілкування; соціально-психологічного клімату в навчальній групі.

Нами була підготовлена методика визначення рівня розвитку професійної мотивації, що дозволило виявити вісім основних видів мотивації, які включають зовнішні та внутрішні спонукання такі, як соціальна значущість професії, інтерес до професії, професійно-пізнавальні мотиви, прагматичні мотиви, прагнення отримати вищу освіту, уявлення тих, кого навчають, про свої здібності, внутрішньонавчальні мотиви, а також мотиви уникнення неприємностей. Отримані результати дозволили виявити місце кожного з мотивів у структурі професійної мотивації і визначити рівень професійної мотивації кожного слухача та курсанта. Виділено чотири рівні професійної мотивації: високий, вищий за середній, середній і низький. Нами було обрано тест мотивів оволодіння іноземною мовою, складений В.В. Рижовим, перероблений і адаптований нами для тих, що навчаються у ВВНЗ. Це дозволило надалі виявити дев`ять основних видів мотивації оволодіння іноземною мовою: пізнавально-освітній, інтелектуально-розвиваючий, комунікативний, емоційно-ціннісний, престижний, ідентифікаційний, прагматичний, мотив обов`язку без особистої значущості і мотив уникнення неприємностей.

Для виявлення психологічних характеристик навчальної групи використана карта-схема, розроблена А.М. Лутошкіним, за якою пропонується оцінити деякі основні прояви психологічного клімату в колективі групи. У ході констатуючого експерименту визначалися такі показники: рівень професійної мотивації, рівень мотивації оволодіння іноземною мовою, діагностика іншомовних здібностей. За обробкою результатів визначався коефіцієнт кожного виду мотивації загалом і проводилося ранжирування мотивів, а також вираховувався середній бал рівня професійної мотивації для кожного слухача і курсанта (мотиви уникнення неприємностей з підрахунком середнього бала не враховувалися).

Аналіз результатів дослідження професійної мотивації показав, що серед мотивів найбільш значущими виявилися професійно-пізнавальні, трохи менше значення коефіцієнта виявилося в такого мотиву, як інтерес до професії. На третьому місці знаходяться прагматичні мотиви, на четвертому - соціальна значущість професії. П'яте і шосте місця займають внутрішньонавчальні мотиви і прагнення отримати вищу освіту. Передостаннє місце зайняли здібності до навчання, а останнє - мотиви уникнення неприємностей. Ранжирування мотивів кожного опитаного, показало, що на першому місці знаходяться прагматичні мотиви - у 34,5%, інтерес до професії - у 31,4%, професійно-пізнавальні мотиви - у 30,5%, соціальна значущість професії - у 21% опитаних. Друге рангове місце займає такий вид мотивації, як інтерес до професії - у 30%, професійно-пізнавальні мотиви - у 26,8%, прагматичні мотиви - у 20%, прагнення отримати вищу освіту - у 19,5%. На третьому місці в більшості слухачів та курсантів виявилися професійно-пізнавальні мотиви - 21,4%. Прагнення отримати вищу освіту - у 20,5% опитаних, здібності і прагматичні мотиви - у 19,5 і 19% відповідно тощо.

Отже, значна частина слухачів та курсантів під час оволодіння професією керується внутрішніми мотивами, які є для них найбільш значущими. Разом з аналізом професійної мотивації кожного опитаного здійснювалася математична обробка даних, визначалася дисперсія і довжина інтервалу. У результаті було виділено чотири рівні професійної мотивації: низький, середній, вищий за середній, достатньо високий. Кількість слухачів та курсантів, що мають низький рівень професійної мотивації, складає 5,9%, середній - 36,1%, вищий за середній - 54,5% і достатньо високий - 3,5%. Таким чином, достатньо високий і вищий за середній рівні професійної мотивації в цілому мають 58,1% слухачів і курсантів.

Досліджувався зв'язок між рівнем професійної мотивації і рівнем мотивації оволодіння іноземною мовою. Обробка результатів проводилася по вертикалі і по горизонталі, тобто підраховувалася середня величина кожного з видів мотивації і здійснювалося ранжирування мотивів оволодіння іноземною мовою в цілому, а також вираховувався середній коефіцієнт мотивації для кожного опитаного і визначалися рівні мотивації.

Аналіз усіх видів мотивації показав, що перше місце за середнім балом - у прагматичної мотивації, трохи менший бал виявився в мотивації обов`язку без особистої значущості (тобто необхідності і важливості володіння іноземною мовою для майбутньої діяльності). Розбіжності в цих двох видах мотивації не дуже значні. Ранжирування мотивів кожного опитаного показало, що прагматична мотивація виявилася пріоритетною для 41% осіб, у яких вона займає перше місце, мотивація обов`язку без особистої значущості - на першому місці в 3% опитаних, пізнавально-освітні мотиви займають перше місце в 19%. На другому ранговому місці знаходяться мотиви обов`язку без особистої значущості - у 30,5% опитаних, прагматичні мотиви - у 25,5%, пізнавально-освітні - у 16%, комунікативні - у 9% опитаних. Третє місце в 13,6% слухачів і курсантів займають пізнавально-освітні мотиви, у 11,8% - інтелектуально-розвиваючі, комунікативні - у 14,6%. Загалом перші три місця в більшості осіб займають прагматичні мотиви (76%), пізнавально-освітні (48,8%) і мотиви обов`язку без особистої значущості (42,5%). Такі внутрішні мотиви, як комунікативні і емоційно-ціннісні займають одне з перших місць у невеликої частини осіб (25,3% і 13,5% слухачів та курсантів відповідно).

Для визначення рівня мотивації оволодіння іноземною мовою в кожного опитаного визначалися оцінки усіх восьми видів мотивації і виводився середній коефіцієнт. У результаті такого аналізу виявлено, що досить високий рівень мотивації оволодіння іноземною мовою мають 6,4% опитаних, вищий за середній - 45,5%, середній - 40,5% і низький - 7,6%. Отже, велика частина учасників експерименту має достатній рівень професійної мотивації і мотивації оволодіння іноземною мовою, але й у інших курсантів і слухачів наявні мотиваційні резерви, які можна задіяти.

На основі даних, що були отримані в результаті експерименту, був здійснений кореляційний аналіз. Результати математичної обробки даних підтверджують наявність кореляційного зв'язку між професійною мотивацією і мотивацією оволодіння іноземною мовою (табл. 1).