Етнічні та соціальні уявлення в структурі "Я"-концепції університетської молоді

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

Етнічні та соціальні уявлення в структурі "Я" - концепції університетської молоді

Спеціальність: Соціальна психологія

Васильченко Ольга Миколаївна

Київ, 2003 рік

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Соціальні перетворення в Україні призвели до руйнування усталених регулюючих та детермінуючих параметрів суспільного буття. Порушення цілісної системи цінностей і рівноваги в балансі між групами як елементами соціальної системи викликають кризу ідентичності - старі соціокультурні ідентифікації мають поступитися місцем новим.

В сучасних теоріях потреба в ідентичності виходить по значущості на одне з перших місць. Зарубіжні теорії розглядають її як фундаментальну потребу особистості, альтернативою якій є дезорганізація і смерть (О. Надлер, Е. Еріксон, Р. Фішер, Й. Бартон). Потреба у множинній інтегрованій ідентичності пов'язана з прагненням реалізувати її, а це неможливо без задоволення потреби в етнічності.

Після проголошення незалежності України багато психологів і соціологів розвивали теорії етнічної психології, успадковані з радянських часів, і намагалися створити нові. Окремим аспектам проблеми присвячені роботи:

- Є. Євтуха, О. Нельги, О. Семашко - розглядають загальнотеоретичні питання розвитку етнічних спільнот;

- В. Арбеніної, О. Гриба, М. Пірен, С. Тагліна, М. Шульги - висвітлюють проблеми національної свідомості, самосвідомості та їх компонентів;

- Є. Головахи, В. Павленко - етнічні стереотипи, Т. Рудницької, О. Черниша - мовні аспекти.

Але практично не розробленими залишаються проблеми:

- структури та ієрархії психологічних утворень національної свідомості;

- функціонування етнічного у структурі самосвідомості.

Однією з найголовніших проблем на шляху становлення України суб'єктом міжнародного права є формування національної ідеї та національної еліти. Проблема еліти української нації належить до найменш досліджених як в психології, так і в інших науках. Теорії української еліти створені на початку ХХ сторіччя Д. Донцовим, А. Княжинським, В. Липинським, В. Старосольским не можуть задовольнити сучасні потреби державотворення. Розробка наукових принципів ідентифікації соціально активної молоді та соціальних перспектив її функціонування є важливим завданням соціальної психології. Особистість потрібно розглядати як “конкретну соціальність”, що детермінована певним способом життя, розмаїттям феноменологічних і сутнісних характеристик. Такий підхід можливо здійснити з позицій теорії соціальних уявлень С. Московічі, яка останніми роками набула поширення у всьому світі (Дж. Джаспер, Ф. Францелла, Р. Фарр, Ст. Мілгрем, Т. Ягода, К. Абульханова-Славська). Теорія соціальних уявлень дозволяє описувати і інтерпретувати зміст і механізми змін свідомості індивідів у зламні моменти суспільної історії.

Виходячи з актуальності зазначеної проблеми, наша увага у цій роботі зосереджена на дослідженні розвитку самосвідомості студентів-українців, зокрема на етнічному компоненті “Я”- концепції.

Ми розглядаємо студентство як одну з найбільш освічених і соціально активних груп населення - потенційно майбутню національну еліту. А університет вважаємо найбільш сприятливим середовищем для формування соціально активної особистості.

Університетська освіта, в ідеалі, - це освіта, яка забезпечує глибину професійних знань і широту гуманітарної підготовки, сприяє формуванню культурного кругозору, стимулює розвиток толерантності, здатності до конструктивного діалогу та взаємодії.

Об'єкт дослідження - “Я” - концепція університетської молоді.

Предмет дослідження - етнічно-соціальні уявлення як змістові утворення “Я” - концепції.

Мета дослідження - науково обґрунтувати і емпірично дослідити зв'язок між етнічно-соціальними уявленнями (головним змістом етнічної ідентичності) і рівнем сформованості “Я” - концепції, та вплив етнічної ідентичності на успішність соціальної адаптації в умовах трансформації суспільства.

Відповідно до мети та предмета дослідження основна гіпотеза полягала у припущенні існування взаємозалежності між рівнем сформованості “Я” - концепції і особливостями етнічно-соціальних уявлень.

Для досягнення мети та перевірки гіпотези були поставлені наступні завдання дослідження:

1. Визначити психологічну природу і зміст етносоціальних уявлень як змістових утворень “Я” - концепції.

2. Дослідити структуру етнічно-соціальних уявлень університетської молоді щодо психологічних особливостей власної етнічної спільноти.

3. Вивчити систему ідентичності університетської молоді та з'ясувати в ній місце етнічної ідентичності. Визначити провідні ідентичності в системі ідентичності університетської молоді.

4. Визначити взаємозв'язок між параметрами етнічної ідентичності і соціальною адаптованістю університетської молоді.

5. З'ясувати соціально-психологічні передумови становлення університетської молоді як національної еліти.

Методологічну і теоретичну основу дослідження становлять:

- вітчизняні та зарубіжні підходи щодо дослідження категорії “Я” (А. Маслоу, К. Роджерса, Е. Еріксона, Р. Бернса, М.І. Боришевського, І.С. Кона, Г.С. Костюка, С.Д. Максименка, А.Р. Петруліте, В.В. Століна, П.Р. Чамати);

- теорії ідентифікації (А. Бандури, Е. Еріксона, М. Куна, Дж. Міда, М. Тарда, Г. Теджфела і Дж. Тернера, З. Фрейда, О.О. Бодальова, Б.Д. Паригіна, О.В. Петровського, В.О. Петровського, В.О. Ядова);

- концепція соціальних уявлень С. Московічі та його послідовників (Ж. Абріка, Ж. Кодола, К. Фламана, М. Плона, Ф. Францелли, Т. Ягоди);

- етнопсихологічні дослідження (Г. Лебона, Е. Сміта, Г. Тарда, К. Юнга, Л.А. Алієвої, В.О. Ачкасова, Ю.В. Бромлея, Л.В. Дробіжевої, Г.У. Солдатової, Е. Гельнера, О. Кульчицького, П.І. Гнатенко, Є.І. Головахи, В.М. Павленко, М.І. Пірен, С.О. Тагліна, М.О. Шульги та ін.);

- теорії еліт (М. Вебера, Г. Москі, С. Нейдела, В. Парето, Д. Донцова, А. Княжинського, В. Липинського, В. Старосольского).

Методи дослідження:

- теоретичний аналіз вітчизняних і зарубіжних наукових джерел, бесіда, анкетування, спостереження, експертне оцінювання, самостійного оцінювання;

- статистичні методи обробки даних.

Наукова новизна дослідження полягає у встановленні зв'язку між рівнем сформованості “Я” - концепції і особливостями етнічно-соціальних уявлень (головним змістом етнічної ідентичності). Доведено, що в умовах трансформації суспільства:

- для високого рівня розвитку “Я”-концепції є характерними:

- домінантність;

- адекватна самооцінка;

- середній рівень внутрішньої конфліктності, рефлексії, самоцінності;

- високий рівень самовпевненості, прийняття інших;

- діалог із “Я”;

- високий рівень розвитку “Я” - концепції відповідає позитивній етнічній ідентичності. Трансформації етнічності у вигляді гіпо- та гіпер ідентичності, пов'язані з дисгармонійністю “Я” - концепції. Етнічна індиферентність є вдалим захисним механізмом, який дозволяє підтримувати позитивний рівень ставлення до власного “Я”.

Вперше показано, що важливими чинниками перетворення університетської молоді в національну еліту України є:

- високий рівень розвитку “Я” - концепції;

- зняття когнітивного дисонансу, спричиненого розходженням між системами цінностей університетської молоді та сучасної “еліти”;

- формування у студентів мотиваційно-синтетичного типу оцінної системи замість наявного аналітично-атрибутивного.

Теоретична значущість дисертаційного дослідження полягає у:

- визначенні структурного та функціонального значення етнічно-соціальних уявлень у складі “Я” - концепції;

- з'ясуванні взаємозалежності між рівнем сформованості “Я” - концепції і особливостями етнічно-соціальних уявлень;

- психологічному поясненні і обґрунтуванні ролі етнічно-соціальних уявлень у соціалізації особистості в період трансформації суспільства;

- розробці соціально-психологічних положень для визначення проблем формування національної еліти.

Практичне значення одержаних результатів. Встановлені в процесі дослідження факти і сформульовані на їх основі психологічні висновки можуть бути використані:

- науковцями - при створенні програм національної ідентифікації та соціальної адаптації молоді;

- викладачами - для удосконалення навчальних програм з етнопсихології і соціалізації особистості;

- практичними психологами - у психологічній корекції при роботі з університетською молоддю;

- широким колом спеціалістів при розв'язанні проблем національного життя.

Розроблена автором методика СД на основі українських фразеологізмів може бути використана для вивчення ставлення респондентів до різноманітних соціальних суб'єктів і визначення рівня ідентифікації респондентів з ними.

Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечується:

- методологічним обґрунтуванням його вихідних позицій;

- використанням сукупності надійних діагностичних методик, адекватних меті і завданням дослідження;

- поєднанням кількісного і якісного аналізу емпіричних даних;

- застосуванням методів математичної статистики із залученням сучасних програм обробки даних;

- репрезентативністю вибірки.

Основні положення, що виносяться на захист:

- Етнічну ідентичність, утворену етнічно-соціальними уявленнями, треба розглядати як складовий компонент соціальної ідентичності, а не як незалежне психологічне утворення.

- Авто-стереотипи університетської молоді мають позитивне спрямування і середній рівень загальної емоційної орієнтації. Рівень привабливості авто-стереотипу - середній. Соціальні очікування щодо власної етнічності викликають почуття сорому, приниженості, неповноцінності.

- Трансформацію етнічної ідентичності у вигляді гіпо та гіпер ідентичності можна розглядати як гіпер компенсаторні утворення, що виникають у дисгармонійних особистостей з проблемами адаптації і самореалізації, заниженими самооцінкою та очікуваною оцінкою.

- Властива студентам система оцінного ставлення до соціальних суб'єктів утворена набором атитюдів і образів-еталонів та трьома основними осями оцінювання: “цілеспрямованість - безлад”, “аморальність - моральність”, “розбещеність - виваженість”. Стиль оцінювання аналітично-атрибутивний.

Апробація результатів роботи. Основні теоретичні положення та результати емпіричного дослідження були викладені:

- на Другій всеукраїнській конференції молодих науковців “Проблема особистості в сучасній науці: результати і перспективи досліджень” (Київ, 9-10 вересня 1999 р.);

- на науково-практичній конференції “Духовність та злагода в українському суспільстві на перехресті тисячоліть” (Київ, 16-18 вересня 1999 рік);

- на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Українська еліта та її роль в державотворенні” (Київ, 18-19 травня 2000 р.);

- у доповідях на методичних семінарах лабораторії соціальної психології Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України;

- дисертаційна робота обговорена на засіданні кафедри соціальної психології Київського Національного Університету імені Тараса Шевченка.

Структура та обсяг дисертації зумовлені логікою дослідження і складаються зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків.

Повний обсяг дисертації становить 208 сторінок, текст дисертації містить: таблиць 15, графіків 3, діаграм 2, дендрограм 6, циклограм 2. Список використаних джерел складається з 216 найменувань.

2. основний зміст дисертаційної роботи

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету, гіпотезу, завдання дослідження, його методологічну основу і методи, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення, подаються основні положення, що виносяться на захист, наводяться данні про апробацію результатів, публікації, структуру дисертації.

У першому розділі роботи - “Теоретично-методологічні засади вивчення “Я” - концепції особистості” висвітлюються основні підходи до досліджуваної проблеми у філософській, соціологічній, психологічній літературі. Розкривається психологічний зміст понять - “Я”, “Я” - концепція”, “ідентичність”, “ідентифікація”, “етнічна ідентифікація”, “ідентифікаційна матриця” “соціальні уявлення”, “етносоціальні уявлення”, “етнічні стереотипи”, “соціальна адаптація”, “психосоціальна криза” тощо. Визначаються та обстоюються теоретичні засади дослідження функціонування етносоціальних уявлень в структурі “Я”-концепції; окреслюються шляхи подальшої розробки проблеми та конкретизуються завдання емпіричного дослідження.

Аналіз наукових підходів до проблеми “Я” показав, що категорія “Я” у різних теоріях представлена з одного боку, як суб'єкт, що діє - дійове “Я”, а з іншого боку - як об'єкт сприйняття і внутрішнього відчуття (Кон І.С., Рубінштейн С.Л., Столін В.В.). Для подолання такої подвоєності і аналізу феноменів цілісного, інтегрального “Я” необхідно додержуватися принципів бімодальності (одночасного відображення суб'єктом “Я” і не - ”Я”), інтер суб'єктності і соціальності “Я”, особистісного підходу до змістовного аналізу “Я”, а також ідеї подвійної інтеграції психічних процесів (Кон І.С.). Тобто “Я” може бути представлене як переживання, відчуття, окремі образи “Я”, а на вищому рівні - як концепція “Я”, як систематизоване поняття “Я”.

“Я” - концепція не є тотожною поняттю образ “Я”. Вона включає в себе як образ реального “Я”, так і суб'єктивну конструкцію можливого і необхідного “Я”, образ майбутніх результатів здійснення індивіда, програму і механізм здійснення, з компонентами самооцінки і вибору індивідом цілей, задач, загальної спрямованості своїх дій по самореалізації. “Я” - концепція може бути представлена як набір когнітивних репрезентацій, які формують дві підсистеми - соціальну і особистісну ідентичності (Теджфел Г., Тернер Дж.).

“Я” - концепція - система полі функціональна. В залежності від предмету та цілей дослідження виділяють ті чи інші її функції. “Я” - концепція виконує детермінуючу роль в активності суб'єкта, його стосунках з середовищем. Вона не просто надає індивідові вірогідні відомості про себе, а допомагає виробити ефективні життєві орієнтації.

Ідентичність можна визначити як усвідомлене самовизначення соціального суб'єкта. Ідентифікація - це процес емоційного самостійного ототожнення суб'єкта з іншою людиною, групою або зразком. Інтеріоризація соціальних статусів і освоєння значущих соціальних ролей. Прийняття тієї чи іншої ідентичності опосередкує зв'язок ідентифікації (процесу становлення, функціонування і розвитку ідентичності) із процесом реалізації цієї ідентичності в суспільній практиці людини або групи. Ідентифікація і процес реалізації цієї ідентичності в суспільній практиці людини або групи включені в механізм соціалізації особистості і виконують важливу адаптивну функцію (Ачкасов В.А., Турен).

Особистість здобуває власну ідентичність у процесі ідентифікації, зокрема етнічну ідентичність - у процесі етнічної ідентифікації. Етнічна ідентифікація особистості - це процес становлення, формування, усвідомлення й підтримки етнічної свідомості й самосвідомості, а також етнічного несвідомого. Вона охоплює структуру у вигляді різноманітних суспільних стосунків, а також еволюцію цих стосунків у часі. Це явище складається з багатьох компонентів - емоційних і раціональних, когнітивних і вольових, свідомих і підсвідомих.

З'ясовано, що вивчення етнічних феноменів доцільно проводити з позицій теорії соціальних уявлень Московічі С. Соціальні уявлення утворюють основний зміст самосвідомості суб'єкта (групи або індивіда) взагалі, а етнічно-соціальні уявлення - основний зміст етнічної самосвідомості. Центральне місце серед етнічно-соціальних уявлень займають образи власної та чужих етнічних груп, які є головними структурними утвореннями етнічної ідентичності. Для того, щоб дослідити етнічну ідентичність як втіленість етнічно-соціальних уявлень, треба розглянути такі її змістовні характеристики: змістові компоненти, параметри, види трансформації.

Хоча проведений аналіз не може претендувати на повноту, але він дозволяє визначити поле проблеми нашого дослідження.

1. Проаналізовані роботи дають підставу розглядати “Я” - концепцію як системне складне структуроване утворення, що існує у свідомості індивіда, яке включає як власне “Я”, так і взаємодії, в які воно може вступати, а також оцінки, пов'язані з якостями і взаємодіями “Я” - у минулому, майбутньому і в нинішній момент.

2. “Я” - концепція може бути представлена як когнітивна система, що виконує роль регуляції поведінки і складається з двох великих підсистем: особистісної ідентичності і соціальної ідентичності. Формування соціальної ідентичності відбувається під впливом соціальних процесів і зіставлення себе з певними соціальними категоріями, за рахунок яких індивід отримує свою соціальну ідентичність (яка включає і етнічну ідентичність). Результатом раціонально-пізнавального моменту ідентифікації є формування узгодженої системи соціальних уявлень.

3. Для кожного індивіда є характерним прагнення до позитивної “Я” - концепції, збереження або підвищення власної самооцінки. Тому групи, до яких індивід себе відносить, повинні забезпечувати позитивний вклад у “Я” - концепцію (надавати позитивної ідентичності).

4. Особистість здатна успішно адаптуватися до мінливих соціальних умов і ситуацій лише за умови гармонійної “Я” - концепції і відносної автономії (здатності до саморегуляції і незалежної поведінки). “Я” - концепція регулює поведінку людини і в залежності від ситуації робить більш усвідомленою особистісну або соціальну ідентичність.

5. Істотним чинником, що викликає кризу ідентичності постає суспільна криза, яка характеризується порушеннями цілісності системи цінностей; втратою рівноваги в балансі обміну між групами як елементами соціальної системи; неможливістю задоволення суб'єктами своїх онтологічних потреб.

6. Найбільш вразливою соціальною категорією в умовах кризи є молодь. Відсутність спрощеної, стандартизованої репрезентації суспільних норм і цінностей призводить до порушення формування гармонійної “Я” - концепції і, як наслідок, погіршення соціальної адаптації.

Враховуючи наведені теоретичні положення, головною метою нашого дослідження ми вбачаємо з'ясування зв'язку між етнічними уявленнями особистості (головним змістом етнічної ідентичності) і рівнем сформованості “Я” - концепції університетської молоді в умовах трансформації суспільства.

Досягнення мети передбачає вирішення низки задач:

1. Дослідити етнічну ідентичність як елемент соціальної ідентичності та її когнітивно-мотиваційний компонент, головним змістом якого є етнічно-соціальні уявлення (зокрема на етнічні стереотипи).

2. Дослідити типи трансформації етнічної ідентичності. Визначити основні тенденції.

3. Проаналізувати стан соціальної адаптованості і рівень розвитку адаптаційних механізмів, зокрема, самооцінки. Визначити ступінь соціальної адаптованості в залежності від рівня і валентності етнічності.

У другому розділі - “Організація та методичне забезпечення емпіричного дослідження” - аналізуються методичні аспекти вивчення функціонування етнічно-соціальних уявлень в структурі “Я” - концепції, розглядаються конкретні психодіагностичні методики, обґрунтовується схема емпіричного дослідження за темою роботи, описується процедура дослідження і вибірка.

Характеристика вибірки. У дослідженні взяли участь студенти 3-4 курсів:

- Київського Національного університету імені Тараса Шевченка (факультети: історичний, економічний, соціології та психології, економічний, філологічний) та Національного університету харчових технологій (факультети: механічний, енергетичний) - основна група (студенти, які отримують класичну університетську освіту);

- Інституту муніципального менеджменту й бізнесу м. Київ (спеціальності: фінансист, юрист-економіст, бухгалтер) - група порівняння (майбутні вузькоспеціалізовані професіонали ринку).

Загальна кількість респондентів - 360 осіб: 195 жінок і 165 чоловіків. Середній вік респондентів 20,8 років ( від 19 до 26 років). Національність - українці (за самовизначенням).

Для проведення практичної частини дослідження складений набір методик, адекватний меті роботи: дослідженню етнічно-соціальних уявлень та їх функціонування у структурі “Я” - концепції. Залучення до методичного апарату конкретних тестів і відповідних їм експериментальних показників виконувалося на підставі наступних критеріїв: концептуальна обумовленість метода, висока валідність, психометрична надійність, можливість порівняння результатів, отриманих за допомогою певного методу, із результатами інших авторів.

В дослідженні застосовано чотири групи методик:

1. Методики, спрямовані на вивчення уявлень особистості щодо психологічних особливостей власної етнічної спільноти та визначення рівня етнічної ідентифікації:

- методика діагностики міжособистісних стосунків Т. Лірі (ДМС);

- колірний тест відносин (КТВ).

2. Методики, спрямовані на вивчення етнічних авто-стереотипів - їх:

- валентності;

- когнітивного, емоційного та поведінкових компонентів: діагностичний тест відносин (ДТВ);

- особистісний семантичний диференціал, семантичний диференціал на основі фразеологізмів.

3. Методики, спрямовані на вивчення етнічної ідентичності:

- тест М. Куна і Т. Макпартленда “Хто Я?”;

- методична розробка “Типи етнічної ідентичності”;

- методична розробка “Етнічна афіліація”.

4. Методики, спрямовані на визначення соціальної адаптованості й механізмів адаптації:

- методика діагностики соціально-психологічної адаптації К. Роджерса і Р. Даймонда;

- методика дослідження ставлення до себе Р.С. Пантілєєва;

- анкета “Соціальні орієнтири і соціальні взірці студенства”.

Обробка емпіричних даних починалася з одномірного аналізу - підрахунку абсолютних величин, їх процентного розподілу, визначення середнього арифметичного й стандартного відхилення. Поглиблений аналіз даних проводився за допомогою методів багатомірної статистики.

За допомогою коефіцієнту кореляції Пірсона була визначена залежності між показниками, які мають безперервну шкалу вимірювання і були отримані за різними методиками.

Кластерний аналіз дозволив виявити ступінь взаємозв'язку між ознаками (елементами уявлень). Визначити структуру окремих уявлень і зв'язок між ними стало можливим завдяки візуалізації у вигляді ієрархічного дерева структури, яка об'єднує елементи уявлень в групи на різному рівні схожості.

Процедура факторного аналізу (метод головних компонент з підпрограмою повороту факторних структур по принципу Varimax raw) дозволила виявити латентні фактори і, розкривши їх внутрішній зміст, побудувати семантичне поле етнічно-соціальних уявлень, дослідити їх місце і функції у структурі Я-концепції. Фактори інтерпретувалися за змістом тих ознак (елементів уявлення), які мали по відношенню до конкретного фактора найбільші факторні навантаження (коефіцієнт кореляції між фактором і похідною ознакою).

Метод багатомірної шкали дозволив побудувати семантичний простір, вагові коефіцієнти осей якого пояснюють відмінності між об'єктами. Обробка даних виконувалася на основі пакету програм Statistica 95, SPSS 9.0.

У третьому розділі - “Зміст і результати дослідження” здійснюється кількісний та якісний аналіз здобутих даних:

- інтерпретуються результати емпіричного дослідження етнічно-соціальних уявлень, етнічних авто-стереотипів, етнічної ідентичності, соціальної адаптованості і механізмів адаптації (самооцінки);

- з'ясовується зв'язок між етнічно-соціальними уявленнями, соціальною адаптованістю та адаптаційними механізмами;

- визначаються соціально-психологічні передумови формування соціально активної особистості.

На першому етапі ми дослідили уявлення респондентів щодо психологічних особливостей українців і визначили ступінь їх однорідності. За допомогою методики Т. Лірі (ДМС) ми дослідили уявлення респондентів про типовий стиль міжособистісного спілкування сучасних українців і склали їх узагальнений портрет; визначили рівень ідентифікації респондентів, порівнявши образи “Я” та “Типові сучасні українці” (ТСУ). Опитано 115 респондентів основної групи.

Уявлення респондентів про типових сучасних українців є досить узгодженими (про що свідчить невелика ). За октантом ІІ - незалежний-домінуючий тип - спостерігається найбільша узгодженість, тобто поведінку, притаманну цьому типу, респонденти вважають найбільш характерною для сучасних українців. Значущо більшими ніж інші октанти виявилися в образі “Типові сучасні українці” I - “владний-лідируючий” та VII - “співпрацюючий-конвенційний” октанти. В уявленні респондентів типовий українець характеризується такими рисами як оптимістичність, швидкість реакцій, висока активність, виражена мотивація досягнення, тенденція до домінування (роль неформального лідера), нонконформність, егоцентричність, підвищений рівень домагань.

З'ясовано, що у 68.6 % піддослідних І 24 балів (І-рівень ідентифікації, W, де W різниця між однаковими октантами образів “Я” і “ТСУ”). Це свідчить про те, що у цих піддослідних ці два образи майже збігаються. (Максимально можлива розбіжність становить 120 балів). Тобто, у більшості піддослідних сформована етнічна ідентичність.

За допомогою методу КТВ ми дослідили емоційні (почасти неусвідомлені) компоненти ставлень респондентів до образу “типові сучасні українці”; порівнявши вибори по образу “Я” та “Типові сучасні українці” виявили ступінь тотожності цих двох образів, тобто рівень ідентичності.

Опитано 75 респондентів основної групи.

Таблиця 1. - Профіль емоційного ставлення до образів “Я” та “ТСУ”:

Позиція	І	ІІ	ІІІ	ІV	V	VI	VII	VIII	Визначити позицію 4,5,6 кольорів
“Я”	2	1	4	3	6	5	0	7	в образі “ТСУ” неможливо,
“ТСУ”	2	1		3	0			7	Вони розподілені по всіх позиціях.

Студенти сприймають узагальнений образ типового сучасного українця - як людину, у якої переважає пасивно-захисна позиція. Ця людина вирізняється наполегливістю й упертістю, схильністю до систематизації, тенденцією спиратися на накопичений досвід, підвищеною чутливістю до соціальних критеріїв зовнішньої оцінки своєї особистості. Подібність профілів “Я” та “ТСУ” свідчить про високий ступінь етнічної ідентифікації респондентів.

Ми дослідили етнічні авто-стереотипи розглядаючи їх як етнокультурну частину ідентифікаційної матриці. Ядра стереотипів, утворені “атрибуціями”, які описують розбіжності між соціальними суб'єктами, наділені доцентровою силою і організують специфічне семантичне поле. Тому для вивчення етнічно-стереотипів ми використали метод реконструкції семантичного простору. Респонденти - 200 студентів основної групи.

За допомогою особистісного СД (30 дескрипторів - якостей-ознак) були дослідженні уявлення студентів про образи:

- “Я”, “типовий сучасний українець”, “типова сучасна українка”, “типовий сучасний українець очима людей інших національностей”;

- визначена структура й зміст цих уявлень; ставлення респондентів до цих образів;

- виявлена когнітивна складність образів (тобто ступінь диференціації уявлення про певний об'єкт);

З'ясовано що:

- основними осями семантичного простору авто-стереотипу є - “відкритість позитивним почуттям (або людяність)”, “соціальна сила” та “психологічний захист”;

- автостереотип українського студентства має позитивне забарвлення і є емоційно насиченим;

- образ “Я” є близьким до авто-стереотипу, особливо до образу типової українки;

- соціальні очікування (СО) студентства щодо власної етнічності являють собою так званий комплекс меншовартості. Найбільш близьким до СО є образ українця;

- за ступенем когнітивної складності (у порядку зменшення) образи розташувалися наступним чином - ТСУ_Ч, ТСУ_Ж, ТСУ як _СО.

За допомогою СД на основі фразеологізмів (дескриптори - 47 дієслівних українських фразеологізмів) вивчені уявлення студентів про образи: “Я”, “типовий сучасний українець”, “типова сучасна українка”, “типові сучасні українці очима інших національностей”, “мій друг”, “мій недруг”, “ідеальна людина з точки зору суспільства”, “невдаха”, “соціально успішна людина”. Добираючи образи ми намагалися вибрати рольові позиції, порівнюючи, які, ми б мали можливість визначити: рівень та валентність етнічної ідентифікації; уявлення піддослідних, що до відповідності параметрів етнічності особливостям життєдіяльності у соціумі.

Висновки за результатами “СД на основі фразеологізмів”:

1. Основними осями семантичного простору оцінки соціальних суб'єктів є “цілеспрямованість - безлад” (позитивний полюс шкали характеризує цілеспрямовану, виважену, незалежну поведінку, а негативний - описує поведінку суб'єкта, який не здатний ні поставити ціль, ні вибрати адекватні засоби і шляхи досягнення цілі, ні керувати своєю активністю), “аморальність - моральність” (позитивний полюс шкали описує поведінку суб'єкта, для якого інша людина служить засобом, об'єктом маніпуляцій, який з усього намагається мати зиск будь-якими засобами, здатен заради власної користі піти на підлоти, бути жорстоким і лицемірним), “розбещеність - виваженість” (негативний полюс шкали описує виважену, помірковану поведінку людини, яка контролює свої потреби, а позитивний полюс - поведінку людини, яка, незважаючи ні на що, намагається задовольняти власні бажання і потяги).

2. Для респондентів є характерним високий рівень етнічної ідентифікації, про що свідчить близькість образу “Я” та авто-стереотипів, як при узагальненому порівнянні, так і за окремими факторами.

3. Етнічна ідентичність респондентів має позитивну валентність, про що свідчить близькість авто-стереотипів і образу “мій друг”.

4. СО щодо авто-стереотипу, складають образ-типаж соціально безпорадної, обмеженої людини з нестійкими моральними принципами.

5. Жіночий і чоловічий авто-стереотипи майже збігаються, тільки жінка цілей спрямована, більш схильна порушувати моральні настанови та потурати власним бажанням і потягам.

6. На думку, респондентів “соціально успішною” є людина, якій властивий високий рівень покладання цілей і цілеспрямованості поведінки, але яка нехтує нормами моралі і задля власної вигоди використовує інших людей, принижуючи їх гідність. “Ідеальною людиною”, з точки зору суспільства” є майже такий аморальний і цілеспрямований суб'єкт, але який держить під суцільним контролем власні бажання та потяги.

За допомогою Діагностичного тесту відносин (ДТВ) Г. Солдатової був досліджений емоційно-ціннісний компонент етнічного авто-стереотипу. У дослідженні взяло участь 345 респондентів основної групи. На основі аналізу отриманих результатів можна стверджувати, що у університетської молоді (українців):

- емоційно-оціночний компонент етнічних авто-стереотипів має середній рівень позитивного емоційного спрямування (D_“ТСУ” = 0,139);

- загальний рівень самооцінки досить високий (С=0,147); загальний рівень ідентифікації дуже високий (І=-0,058);

- рівень привабливості етнічного авто-стереотипу середній (Р=0,210).

Індивідуальні дані за ДТВ були порівняні з даними інших методик.

За допомогою тесту М. Куна і Т. Макпарленда “Хто Я?”(модифікований варіант) ми встановили, що:

- у колективній ідентифікаційній матриці студентства переважає особистісна ідентичність (53,2%);

- в індивідуальних ідентифікаційних матрицях студентства також переважає особистісна ідентичність;

- в соціальній ідентичності - домінують базові категорії особистого життя (статева (13,4%), сімейна (7,6%), “людина” (6,0%));

- провідними ідентичності студентства є - статева ідентичність, якісно-особистісна ідентичність (15,4%), абстрактно-особистісна ідентичність (7,8%), сімейна, студентська.

Вони керують розподілом інформації в системі ідентичності, організують ієрархію, визначають значущі параметри порівняння власної групи з іншими. Тобто, кут зору, під яким сприймає світ українське студентство, це “особистісно-статева унікальність”, яка деякою мірою центрується належністю до студентства й сім'ї. Частка етнічної ідентичності (3,6%) свідчить, що вона є нормально сформована, але мало актуальна. Вона значно менша провідних ідентичності, майже така, як ідентичності інтелектуальності (3,4%) і зовнішності (3,2%), і значно більша ідентичності ідеологічної (0,6%), релігійної (0,4%), громадянської (0,2%).

На основі даних, отриманих за методиками “Типи етнічної ідентичності” і “Етнічна афіліація”, було визначено, що у більшості респондентів (80%) сформована позитивна етнічна ідентичність (16.3 бала за шкалою “норма” з 20 можливих).

У певного відсотку респондентів відбулася трансформація етнічної самосвідомості за гіпо ідентичним (13%) та гіпер ідентичним (7%) типами. У більшості респондентів сила потреби в етнічній приналежності є середньою між центризмом.

Таблиця 2. - Взаємозв'язок етнічно-соціальних компонентів “Я” - концепції і адаптаційних механізмів - самооцінки:

	Типи ідентичності	Етнічна	Ідентичність	Привабливість
Шкали	Нігілізм	Індиферентність	Норма	Егоїзм	Ізоляціонізм	Фанатизм		(І)	Авто-стереотипу
Закритість	-0.033	-0.101	0.039	0.066	-0.004	-0.042	0.039	-0.188	0.126
Самовпевненість	-0.139	0.080	0.081	-0.130	-0.171	-0.258	-0.200	0.192	-0.323*
Самостійне керівництво	-0.235*	0.097	0.0004	0.005	-0.087	-0.110	-0.168	0.157	-0.220
Віддзеркалене ставлення до себе	-0.232*	0.091	0.295	-0.281	-0.262*	-0.230*	-0.068	0.201	-0.270*
Самоцінність	-0.215	0.013	-0.004	-0.116	-0.009	-0.316*	-0.161	0.269*	-0.303*
Прийняття себе	-0.089	0.029	-0.141	0.010	0.028	-0.216	0.015	0.114	-0.011
Прив'язаність до себе	-0.173	-0.004	0.053	-0.008	-0.073	-0.275*	-0.021	0.172	0.050
Внутрішня конфліктність	0.142	-0.0004	-0.170	0.068	0.098	0.115	0.110	-0.274*	0.253*
Самозвинувачення	0.120	-0.072	-0.113	0.118	0.164	0.256*	0.040	-0157.	0.0.01
Самооцінка	-0.096	0.022	-0.129	0.088	-0.050	-0.226*	0.174	0.365*	0.567*
Значущі показники позначені “*” при р0.05 (коефіцієнт кореляції Пірсона)

Тому в залежності від соціальної ситуації та обставин вони керуються або правилами, нормами, цінностями своєї етнічної групи, або індивідуальними цінностями. Респонденти мають узгоджену систему уявлень щодо власної етнічної групи, але не сприймають себе як частину групи, а групу - як продовження самого себе. Для того щоб дослідити взаємообумовленість етнічних та адаптаційних параметрів, ми виконали ряд проміжних процедур:

1. Кожному респонденту присвоїли свій власний код.

2. Виміряли етнічно-соціальні параметри (підрозділ 3.1), адаптаційні механізми (методика Пантилєєва) і параметри соціальної адаптованості (методика Роджерса і Даймонда).

3. Результати респондентів послідовно аналізувалися за допомогою коефіцієнта кореляції Пірсона.

Таблиця 3. - Середньо-групові значення за методикою соціальної адаптації:

Шкала	Mean	Нормі	st.dev
А- адаптація	63.40	50 - 70.5	9.99
S- себе прийняття	76.32	60 - 75.5	10.98
L- прийняття інших	63.31	56.5 - 70	11.96
E- емоційна комфортність	60.71	52 - 70.5	14.62
I - інтернаціональність	67.40	55.5 - 65.5	11.96
D - домінування	54.11	45.5 - 60.5	14.51

Наведені у таблицях дані дають змогу зробити наступні висновки:

1. У студентства університетів існує зв'язок між параметрами адаптивності, з одного боку, та типами трансформації етнічної ідентичності, з іншого. Низька соціальна адаптованість відповідає кризовим трансформаціям етнічної свідомості як за гіпо, так і за гіпер етнічним типом. Особливо сильний зв'язок існує між нігілізмом і соціальною не адаптованістю.

Таблиця 4. - Зв'язок етнічно-соціальних компонентів “Я” - концепції і параметрів адаптивності:

	Типи ідентичності	Етнічна афіляція	Ідентичність (І)	Привабливість авто-стереотипу (Р)
	Нігілізм	Індиферентність	Норма	Егоїзм	Ізоляціонізм	Фанатизм
А	-0.506*	-0.143	0.207	-0.400*	-0.364*	-0.299*	-0.275*	-0.074	-0.172
S	-0.428*	-0.093	0.187	-0.359*	-0.337*	-0.326*	-0.221	-0.150	-0.096
L	-0.387*	-0.060	0.099	-0.258*	-0.234*	-0.119	-0.122	-0.267*	-0.129
E	-0.452*	-0.156	0.063	-0.257*	-0.235*	-0.190	-0.261*	0.004	-0.172
I	-0.386*	-0.095	0.229*	-0.315*	-0.264*	-0.196	-0.184	-0.068	-0.174
D	-0.014	-0.005	0.283*	-0.114	-0.053	-0.029	-0.100	-0.030	-0.148
Значущі показники при р0.05 (коефіцієнт кореляції Пірсона) позначені “*”

2. Найважливішим чинником соціальної дезадаптації є внутрішня не адаптованість (неузгодженість ідентичності в ідентифікаційній матриці), яка викликає ставлення до інших, що, в свою чергу, ще більше підвищує соціальну не адаптованість. Таким чином коло замикається. В кризовому суспільстві тільки особистість з гармонійною Я-концепцією здатна адаптуватися до мінливих соціальних умов і зберегти позитивне ставлення до власного “Я” без “втечі” у ірреальний світ забобонів, негативізму, фанатизму т. ін.

3. У студентів соціальна не адаптованість найчастіше викликає заперечення власної етнічності: почуття сорому, приниження, неповноцінності. Натомість, етнічна індиферентність є вдалим захисним механізмом, який хоч і не покращує адаптованість, але й і не погіршує її, дозволяючи підтримувати більш-менш позитивний рівень ставлення до власного “Я”. Сама по собі позитивна ідентичність не забезпечує емоційної комфортності, але відсутність емоційного комфорту пов'язана з гіпо та гіпер ідентичністю, особливо з нігілізмом.

4. У університетської молоді існує зв'язок між екстернальністю і гіпо та гіпер ідентичністю. Особливо сильно зовнішній локус контролю пов'язаний з етнічно-нігілізмом.

5. Високий рівень афілятивного мотиву пов'язаний з низькими балами за шкалами адаптації, емоційної комфортності.

6. Особливий вплив на ставлення до інших людей взагалі (та на представників інших національностей зокрема) справляє самооцінка особистості.

Особистість є членом суспільства, тому має внутрішні моделі цього суспільства, які визначають способи життєдіяльності людини у соціумі. У соціально адаптованої особистості ці моделі повинні відповідати, як соціальній дійсності, так і “Я” - концепції. Ми дослідили особливості трьох джерел, які впливають на створення моделей, адекватних активному способу життєдіяльності:

- життєві орієнтири студентства - ключові моменти ескізу майбутнього;

- взірці студентства (реальні або вигадані особистості);

- уявлення студентства про відомих особистостей українського суспільства (еліти), які мають служити за взірець і бути прикладом для наслідування.

Була розроблена анкета “Соціальні орієнтири і соціальні взірці студенства” з трьох груп питань. В анкетуванні взяло участь 320 респондентів основної групи і 120 групи порівняння.

Відповіді, які ми отримали на питання 1-ї групи анкети, класифікувались за усталеними соціальними категоріями. Підраховувався процент вибору респондентами певної категорії. З'ясовано, що існують значні відмінності у соціальних орієнтирах студентів університету і групи порівняння. Студенти групи порівняння прагнуть у майбутньому насамперед знайти роботу у гарному колективі, яка б забезпечила їм пристойний рівень життя (середній клас). Для студентів університету є найважливішими високий рівень професіоналізму і бажання належати до еліти суспільства.

Відповідаючи на питання 2-ї групи анкети, студенти університету назвали набагато більше прізвищ людей, якими вони захоплюються і на яких хотіли бути схожими.

Таблиця 5. - Ідеали студентської молоді (процент вибору певної категорії):

Категорія	Основна група	Група порівняння
1. Історичні особистості	19	15
2. Українські історичні особистості	12	1.5
3. Радянські історичні особистості	36	6
4. Філософи і вчені	12	1.5
5. Художники і музиканти (а -іноз., б-росій.)	а-9 б-6	а-3 б- 1.5
6. Боги, святі і релігійні діячі	12	9
7. Письменники (а-іноземні, б-росій., в-україн.)	а-18 б-21 в-12	а-1.5 б-4.5 в-4.5
8. Сучасні сусп-ні і політ-ні діячі (а-ін.,б-р.,в-у.)	а-9 б-12 в-18	а-9 б-0 в-3
9. Артисти естради (а-інозем., б-росій., в-укр.)	а-75 б-6 в-1..5	а- 125 б-53 в-56
10. Літературні і кіногерої (а-ін.,б-рос., в-укр.)	а-56 б-11 в-10	а- 18 б-21 в-12
11. Літературні і кіногерої радянські	29	33
12. Спортсмени (а-інозем., б-росій., в-укр.)	а-6 б-0 в-18	а-6 б-1. в-26

Отриманні результати свідчать про більш багате поле уподобань студентів університету, що, на нашу думку, є результатом ширшого кругозору взагалі і професійного зокрема. Більшість студентів університету надають перевагу історичним особистостям або книжковим героям. Сучасна українська “еліта” майже ніколи не обирається молоддю за взірець, не стає її особистим ідеалом.

Аналіз відповідей на питання 3-ї групи анкети дозволив зробити наступні висновки. Достовірних розбіжностей у ставленні студентства обох груп до сучасної еліти виявлено не було. Студенти майже ніколи не обирають за взірець сучасну українську еліту. Набір якостей, які студенти вважають позитивними, майже не збігається з якостями, які притаманні більшості української еліти. У студентів існує чотири основних вектора для визначення ставлення до відомих особистостей:

- професіоналізм - непрофесіоналізм (некомпетентність);

- щирість - лицемірність (брехливість);

- людяність - мізантропізм;

- патріотизм - антиукраїнізм.

В залежності від близькості особистості до + або - вектора її класифікують або як варту поваги і наслідування, або як таку, що заслуговує на осуд і зневагу. Якості інтерпретуються в залежності від місця розташування особистості на названих векторах: смислові значення якостей є дуже близькими, а емоційні параметри - протилежними. Таким чином, ми можемо стверджувати, що властива студентам система оцінного ставлення до відомих особистостей складається з набору атитюдів і образів-еталонів, стиль оцінювання - аналітично-атрибутивний. На нашу думку, це є причиною досить ефективного впливу засобів масової інформації на свідомість молоді і її ставлення до певних осіб (якщо інформація, яку вони подають, містить елемент, розташований на крайньому полюсі названих векторів.

Розбіжність між власним ідеалом і зразками сучасної “елітарності” викликає у студентства університетів когнітивний дисонанс.

У висновках підводяться підсумки проведеного теоретичного та емпіричного дослідження; намічено перспективу подальшої розробки проблеми.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що полягає у визначенні структурного та функціонального значення етнічно-соціальних уявлень у складі “Я” - концепції університетської молоді. Результати дослідження доводять існування взаємозалежності між рівнем сформованості “Я” - концепції і особливостями етнічно-соціальних уявлень та розкривають значення етнічної ідентичності для соціальної адаптації молоді в умовах трансформації суспільства.

Етнічна ідентичність є складовим компонентом соціальної ідентичності. Етнічно-соціальні уявлення є основними структурними утвореннями етнічної ідентичності і визначають її актуальність, валентність і рівень розвитку. Найбільш концентрованим видом етнічно-соціальних уявлень є етнічні стереотипи.

Встановлено, що етнічно-соціальні уявлення університетської молоді щодо психологічних особливостей власної етнічної спільноти характеризуються високим рівнем однорідності за когнітивним, емоційним і поведінковим компонентами. Університетська молодь уявляє типових українців, як особистостей, у яких переважає пасивно-захисна позиція і які в міжособистісних стосунках найчастіше обирають незалежно-домінуючий тип спілкування.

Емоційно-оцінний компонент етнічних авто-стереотипів українського студентства університетів має позитивне спрямування і середній рівень загальної емоційної орієнтації. Рівень привабливості авто-стереотипу середній. Основними осями семантичного простору авто-стереотипів є “відкритість позитивним почуттям (людяність)”, “соціальна сила” і “психологічний захист”.

Соціальні очікування - припущення студентів щодо оцінки представниками інших етнічних груп власної етнічності викликають почуття сорому, приниженості, неповноцінності і утворюють так званий комплекс меншовартості. Найбільш очікуваними атрибуціями є злостивість, соціальна безпорадність, егоцентризм, хаотичність.

Провідними ідентичності університетської молоді є статева, особистісна, студентська та сімейна. Саме вони керують розподілом інформації, організують ієрархію ідентичності та визначають значущі параметри порівняння власної групи з іншими.

Домінування суб'єктивних та базових ідентичності викликане втратою суспільної ідеології (цілісної системи цінностей, ідей і ідеалів), яка є головним інструментом ідентифікації, та порушенням рівноваги в балансі між соціальними групами. Нестачу позитивного внеску реальних соціальних груп у “Я” - концепцію молодь компенсує ідентифікацією себе з вічними цінностями людства - абстрактними філософськими та етичними поняттями, об'єктами живої та неживої природи, інтимними міжособистісними ролями.

Загальний рівень етнічної ідентифікації університетської молоді можна визначити як дуже високий. Більшість молодих українців які навчаються в університетах (80%) мають “позитивну етнічну ідентичність”. У інших - відбулася трансформація етнічної самосвідомості за гіпо та гіпер ідентичним типом.

Етнічна ідентичність університетської молоді має позитивну валентність, є нормально сформованою, але мало актуальною.

Сила потреби в етнічній приналежності (етнічна афіліація) у більшості університетської молоді є середньою між нормами. Тобто, молодь має узгоджену систему уявлень щодо власної етнічної групи, але не сприймає себе як частину національної спільноти, а спільноту - як продовження себе. Тому, в залежності від соціальної ситуації та обставин, керується або правилами, нормами, цілями своєї етнічної групи, або власними індивідуальними цінностями.

В університетської молоді існує зв'язок між параметрами адаптивності, з одного боку, та типами трансформації етнічної ідентичності, з іншого. Низька соціальна адаптованість відповідає кризовим трансформаціям етнічності як за гіпо так і за гіпер етнічним типами. Трансформації етнічної ідентичності у вигляді гіпо та гіпер ідентичності можна розглядати як гіпер компенсаторні утворення, що виникають у дисгармонійних особистостей з проблемами адаптації і самореалізації; заниженою самооцінкою та очікуваною оцінкою.

Натомість, етнічна індиферентність є вдалим захисним механізмом, який дозволяє підтримувати більш чи менш позитивний рівень ставлення до власного “Я”.

Найважливішим чинником соціальної дезадаптації є внутрішня дисгармонійність - неузгодженість ідентичності в ідентифікаційній матриці, занижена самооцінка і негативне ставлення до себе, конформізм. На особистісному рівні взаємодії дисгармонійність викликає ставлення до інших, що, в свою чергу, ще більше підвищує соціальну не адаптованість. А на соціальному рівні взаємодії дисгармонійна особистість для підсилення власного “Я” шукає сильне “МИ”, але відсутність в кризовому суспільстві груп, які здатні надати індивідові позитивної ідентичності, ще більше підвищує соціальну не адаптованість.

В кризовому суспільстві тільки особистість з гармонійною Я-концепцією, високим рівнем самооцінки і ставлення до себе, і домінантністю здатна адаптуватися до мінливих соціальних умов, самостійна актуалізуватися і розвиватися. психологічний національний самосвідомість

Основними соціально-психологічними передумовами набуття університетською молоддю статусу частини національної еліти є: на соціальному рівні - узгоджена система суспільних цінностей і група особистостей, які можуть бути взірцями елітарності, на особистісному рівні - розвинена “Я”- концепція (обов'язковим елементом якої є розвинена позитивна етнічна ідентичність), сформована система соціальних орієнтацій, мотиваційно-синтетичний тип оцінної системи.

Університетська молодь має сформовану систему соціальних орієнтацій (яка є похідною від системи ціннісних орієнтацій і соціальних настанов та системи потреб). Основними соціальними орієнтирами університетської молоді є освіченість, професіоналізм, елітарність. Система цінностей і моральних принципів університетської молоді утворена загальнолюдськими, радянськими та індивідуальними цінностями і ідеалами.

Властива студентам система оцінного ставлення до соціальних суб'єктів утворена набором атитюдів і образів-еталонів та трьома основними осями оцінювання: “цілеспрямованість - безлад”, “аморальність - моральність”, “розбещеність - виваженість”. Стиль оцінювання - аналітично-атрибутивний.

Розходження між індивідуальною системою цінностей і цінностями сучасної “еліти” викликає у молоді когнітивний дисонанс. Існуюча у суспільстві “поліморальність” і відсутність особистостей-взірців погіршує соціальну адаптацію молоді і утруднює самостійною актуалізацію.

Перспектива подальшої роботи полягає у:

- з'ясуванні гендерних відмінностей впливу етнічно-соціальних уявлень на формування і функціонування “Я” - концепції;

- розробці окремих принципів суспільної ідеології з урахуванням соціально-психологічних чинників;

- створення методики формування в університетської молоді мотиваційно-синтетичного типу оцінної системи.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ВІДОБРАЖЕНО У ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Психологічні особливості етнічних стереотипів // Особистість і трансформаційні процеси у суспільстві. Психолого-педагогічні проблеми сучасної освіти: Вісник Харк. держ. ун-ту, серія “психологія, політологія”. - Х., 1999. - №439, Ч. 1,2. - С. 15-17.

2. Сімейна ідентичність в структурі ідентифікаційної матриці молоді // Проблеми загальної та педагогічної психології: Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. / За редакцією Максименка С.Д. - К., 2001. - Т. ІІІ, Ч. 3. - С. 27-31.

3. Роль етнічної ідентичності в соціальній адаптації молоді: Вісник Харк. держ. ун-ту, серія “психологія”. - Х., 2001. - №. 568 - С. 29-31.

4. Етнічні уявлення особистості як складова “Я” - концепції” // Духовність та злагода в українському суспільстві на перехресті тисячоліть: Зб. наук. пр. ВП НАОУ. - Київ, 1999. - № 5'2. - С. 214-217.

5. Етнічна ідентифікація молодої української еліти // Українська еліта та її роль у державотворенні: Зб. наук. пр. ВП НАОУ.- К., 2000. - № 1/2(14). - С. 159-163.

7. Проблеми формування національної ідентичності української молоді // Духовність як основа консолідації суспільства. Уряду України. Президенту та законодавчій владі. Аналітичні розробки, пропозиції наукових та практичних працівників: Міжвідомчий науковий збірник. - К: Науково-дослідний інститут “Проблеми людини”, 1999. - Т. 16 - С. 102-106.

8. Психологічні особливості сучасних українки і українця (етнічно-соціальні уявлення студентства) // Жінка в державотворенні України. Уряду України. Президенту та законодавчій владі. Аналітичні розробки, пропозиції наукових та практичних працівників: Міжвідомчий наук. збірник. - К: Науково-дослідний інститут “Проблеми людини”, 2001. Т. 23 - С. 249-254.

9. Соціальні орієнтири та ідеали сучасного студентства // Психологічно-педагогічні проблеми удосконалення професійної підготовки фахівців сфери туризму в умовах безперервної освіти: Наукові записки Київського інституту туризму, економіки і права. - Київ.: НПЦ Перспектива, 2001. - Т. 2 - С. 179-183.

...