Психологічні особливості тілесно-орієнтованої корекції поведінки підлітків з акцентуаціями характеру

Размещено на http://www.allbest.ru/

Південноукраїнський державний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського (м. Одеса)

УДК 159.923.3:159.922.8

Психологічні особливості тілесно-орієнтованої корекції поведінки підлітків з акцентуаціями характеру

19.00.07 - педагогічна та вікова психологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Старовойтов Андрій Валерійович

Одеса 2004

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано у Таврійському національному університеті імені В.І. Вернадського, Міністерство освіти і науки України.

Захист відбудеться 24.04. 2004 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.053.03. у Південноукраїнському державному педагогічному університеті імені К.Д. Ушинського (м. Одеса) за адресою: 65008, м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 26, конференц-зал.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського (м. Одеса) за адресою: 65008, м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 26.

Автореферат розіслано 23.03. 2004 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Цибух Л.М.

АНОТАЦІЯ

Старовойтов А.В. Психологічні особливості тілесно-орієнтованої корекції поведінки підлітків з акцентуаціями характеру. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07. - педагогічна та вікова психологія. Південноукраїнський державний педагогічний університет імені К.Д.Ушинського, Одеса, 2004.

У роботі досліджуються можливості використання методів тілесно-орієнтованого психотренінгу для корекції порушень поведінки, що відбуваються в підлітковому віці на фоні акцентуацій характеру.

Пильна увага у дослідженні приділяється емоційно-афективній і тілесній сферам акцентуйованих підлітків. У роботі аналізується феноменологія тілесних проявів акцентуйованих підлітків та їх зв'язок з емоційно-афективною динамікою. Наводиться методична обгрунтованість розгляду як основних дезадаптивних феноменів поведінкових комплексів тривожного і агресивного кола і, відповідно, дезадаптації за агресивним і тривожним типами.

Концептуалізація уявлень про тілесність людини сприяла оптимізації і підвищенню методологічної адекватності розробленої в ході дослідження тілесно-орієнтованої корекційно-розвиваючої програми. Індивідуалізація підходу забезпечувалася використанням алгоритму психокорекційного впливу залежно від типу акцентуації.

У програмі брали участь підлітки гіпертимного, інтровертованого, лабільного і сенситивного типів акцентуації. Отримані статистично достовірні дані про зниження вираженості компонентів агресивного і тривожного реагування, які складають дезадаптивний фон поведінки акцентуйованих підлітків.

Ключові слова: акцентуація характеру, тілесність, дезадаптація за агресивним типом, дезадаптація за тривожним типом, адаптація, структурний поведінковий патерн, тілесно-орієнтована психокорекція.

АННОТАЦИЯ

Старовойтов А.В. Психологические особенности телесно-ориентированной коррекции поведения подростков с акцентуациями характера. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07. - педагогическая и возрастная психология. - Южноукраинский государственный педагогический университет им. К.Д.Ушинского, Одесса, 2004.

Исследование посвящено изучению возможностей психологической коррекции нарушений поведения, происходящих в подростковом возрасте на фоне акцентуаций характера. Рассматриваются причины, динамика и типология подростковых акцентуаций. В частности говорится, что в настоящее время данная проблема в ряде аспектов приобрела более сложный характер. Это проявляется в расширении количества факторов, дезадаптирующих поведение подростка, а также в усложнении динамики подростковых акцентуаций.

Пристальное внимание в исследовании уделяется эмоционально-аффективной и телесной сфере акцентуированных подростков. Как следствие этого, обосновывается методологическая значимость нового прикладного направления в психологии - психологии телесности. С этой точки зрения в работе анализируется феноменология телесных проявлений акцентуированных подростков и их связь с эмоционально-аффективной динамикой. Отмечается важность комплексного рассмотрения данных двух сфер в оценке дезадаптивных и декомпенсаторных реакций акцентуированных подростков. Доказывается методическая обоснованность рассмотрения в качестве ведущих дезадаптивных феноменов поведенческие комплексы тревожного и агрессивного круга и, соответственно, дезадаптацию по агрессивному и тревожному типу.

В соответствии с типом акцентуации, конкретизирован глоссарий свойственных подросткам эмоциональных реакций, обобщены формы дезадаптивного поведения и условия дезадаптации, проанализирована связь акцентуаций характера с саморазрушающей активностью подростков, ее формой и спецификой, а также выделены компоненты телесной динамики акцентуированных подростков. В целом, феноменология поведения подростков обусловлена наличием структурных паттернов психоэмоционального, телесного и поведенческого выражения, соответствующих тому или иному типу акцентуации.

Предложено авторское понимание и определение феномена телесности человека. Концептуализация представлений о телесности человека способствовала оптимизации и повышению методологической адекватности разработанной в ходе исследования телесно-ориентированной коррекционно-развивающей программы. Программа тренинга создавалась на основе авторских представлений о “психологическом пространстве” и интегративной направленности психокоррекционной работы с подростками. Индивидуализация подхода обеспечивалась использованием алгоритма психокоррекционного воздействия в зависимости от типа акцентуации.

Структурирование тренинговой программы было подчинено определенной логике, что выражалось в наличии интегральных тренинговых блоков, которые создавались на основе принципов полифункциональности, полиструктурности и целостности. В качестве тренинговых блоков выделялись коммуникативный, имагинативный, эмоционально-экспрессивный, пластико-динамический.

В коррекционно-развивающей программе принимали участие подростки гипертимного, интровертированного, лабильного и сенситивного типов акцентуации. Получены статистически достоверные данные о снижении выраженности компонентов агрессивного и тревожного реагирования, составляющих дезадаптивный фон поведения.

Ключевые слова: акцентуация характера, телесность, дезадаптация по агрессивному типу, дезадаптация по тревожному типу, адаптация, структурный поведенческий паттерн, телесно-ориентированная психокоррекция.

підліток акцентуація емоційний тілесний

SUMMARY

Starovoytov A.V. Psychological peculiarities of body-oriented correction of teenagers' bihaviour with character accentuations. - Manuscript.

Dissertation for obtaining a scienific degree of a candidate of psychological sciences on speciality 19.00.07. - pedagogical and age psychology. - South Ukrainian State Pedagogical University named after K.D.Ushinskiy, Odessa, 2004.

Possibilities of usage of body-oriented psychotraining methods for behaviour deviations corrections, which teenagers have at the background of character accentuations are researched.

An important characteristics of the research is that close attantion, which is part to on emotional&affective and body sphere of accentuated teenagers. In the work there is the analysis of phenomenology of body expressions of the accentuated teenagers and thair connection with affective dynamics. One proves the methodic grounding of analising as leading desadaptive phenomena the bihavioural complexes of worrying and aggressive circle and, cjrrespondingly, the disadaptation on aggressive and worrying type.

Idea conceptualisation about human bodiliness provided optimization and increase of methodologycal adequacy of the worked out during the research body-oriented correcting and developing programme. The aproach individualization, was provided by usage of the algorithm of psychocorrecting influence depending on accentuation type. In the programme teenagers of hypertenic, introvertive, labil and sensitive type of accentuation took part. Ststistically true data about diminishing expression of the components of aggressive and worrying reacting making up a disadaptive behaviour background of the accentuated teenagers were get.

Key words: character accentuation, bodiliness, disadaptation of aggressive type, disadaptation of worrying type, adaptation, structural behavioural pattern, body-oriented psycho-correction.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Проблематику підліткових акцентуацій характеру і суміжних з нею проблем у вітчизняній психології і психіатрії підліткового віку вивчено досить детально. Ця тема висвітлюється у працях А.Г. Абрумова, Ю.А. Александровського, М.І. Буянова, Т.П. Вісковатової, В.Я. Гиндикіна, В.А. Гур'євої, М.В. Грибанової, О.І. Захарова, С.О. Ігумнова, І.С. Кона, М.В. Коркіної, К.С. Лебединської, О.Є. Личко, Н.Ю. Максимової, С.І. Підмазіна, К.Н. Поліванової, Ю.В. Попова, А.Н. Прихожан, В.В. Рибалка, О.П. Саннікової, О.В. Скрипченка, О.Т. Соколової, Е.Г. Трайніна, Д.Й. Фельдштейна, О.Я. Чебикіна та інших авторів. Серед зарубіжних досліджень можна відзначити праці К.Леонгарда, а також дослідження, що проводилися в рамках психоаналітичної парадигми (С.М. Джонсон, О. Лоуен, В. Райх, А. Horner, D. Shapiro). Питання, що стосуються підлітків з порушеннями у поведінці, складали предмет дослідження у працях А. Бандури, Л. Берковитця, Р. Бернса, Р. Берона, Х. Ремшмідта, Д. Річардсона, Р. Уолтерса, Е. Еріксона та інші.

Незважаючи на те, що тема підліткових акцентуацій характеру є традиційною для психології і малої психіатрії підліткового віку, вона не втрачає своєї актуальності. За останнє десятиріччя у зв'язку зі зміною умов життя критерії оцінки і форма вияву акцентуацій характеру зазнали певних модифікацій і значно ускладнилися (В.П. Дворщенко, В.М. Нікітін, Ю.В. Попов), що призводить до необхідності діагностичної деталізації феноменології акцентуйованих рис характеру і пошуку нових можливостей корекції обумовлених ними процесів соціально-психологічної дезадаптації.

Нині вітчизняній психологічній практиці стали доступні ті форми психологічної роботи з дітьми і підлітками, які донедавна були мало відомі широкому колу психологів. До їх числа відноситься і тілесно-орієнтована психотерапія (Ф.М. Александер, В.Ю. Баскаков, Ч. Брукс, Е.Е. Газарова, О. Лоуен, В.М. Нікітін, В. Райх, І. Рольф, М. Фельденкрайз). Однак пряме запозичення концептуальних положень тілесно-орієнтованої психотерапії для корекційної роботи з акцентуйованими підлітками без критичного осмислення її методолого-теоретичної бази і методичного забезпечення буде помилковим і малоефективним. У зв'язку з цим методологічна адаптація цих методів становить частину актуального завдання дослідження.

Зосередження нашої уваги саме на тілесно-орієнтованих методах корекції зумовлене актуальним зростанням девіантності тілесного розвитку підлітків (Д.М. Ісаєв, Ю.В. Попов). Насамперед це стосується підлітків з акцентуйованими рисами характеру, які відрізняються підвищеною чутливістю до різних психогенних впливів (М.В. Коркіна). Як наслідок, дезадаптація поведінки характеризується певним внутрішнім зв'язком складових її компонентів, з яких для нашої роботи центральними є компоненти емоційно-афективної сфери.

Емоційно-афективна динаміка акцентуйованих підлітків виступає джерелом підвищення їх чутливістю до афектогенних впливів і схильності до різних дезадаптивних реакцій. У зв'язку з цим у дослідженні ми прагнемо обгрунтувати правомірність інтерпретації ряду емоційно-афективних комплексів (тривожних та агресивних) як провідних щодо дезадаптації поведінки акцентуйованих підлітків.

Слід також зазначити, що при розгляді феноменології соціально-психологічної дезадаптації підлітків не завжди достатньо уваги приділяється аналізу зв'язку цих процесів зі специфікою вікової динаміки тілесної сфери. Зокрема, це зумовлено недостатньою психологічною розробленістю самого терміну тілесність людини. У зв'язку з викладеним вище визначення терміну тілесність ми також відносимо до актуального завдання дослідження. Аналіз поняття тілесність оптимізує і підвищує методологічну адекватність розробленої в ході нашої роботи тілесно-орієнтованої корекційно-розвиваючої програми.

Зв'язок дослідження з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконувалася в рамках наукової теми “Свідомі та несвідомі детермінанти самоконституювання суб'єкта” (номер держреєстрації 23452U564) кафедри загальної психології Таврійського національного університету імені В.І.Вернадського. Авторський внесок - у разробці корекційної методики та зборі емпіричних даних.

Метою дослідження є розроблення методів тілесно-орієнтованої корекції поведінки, верифікація ступеня їх ефективності, оцінка можливостей застосування в роботі з акцентуйованими підлітками, а також виявлення психокорекційних механізмів позитивних змін у динаміці поведінки цієї групи підлітків.

Завдання дослідження:

Проаналізувати сучасний стан проблеми підліткових акцентуацій характеру; провести аналіз теоретичних уявлень про емоційно-афективну і тілесну сфери акцентуйованих підлітків; конкретизувати форми проявів тривожних та агресивних поведінкових комплексів як чинників соціально-психологічної дезадаптації акцентуйованих підлітків.

Дати методолого-теоретичне обґрунтування тілесно-орієнтованої психокорекції за допомогою концептуального визначення поняття “тілесність людини”.

Адаптувати існуючі методи тілесно-орієнтованої психотерапії до умов вітчизняної психологічної практики і розробити тілесно-орієнтовану корекційно-розвиваючу програму для роботи з акцентуйованими підлітками.

Здійснити діагностичну роботу по виявленню підлітків з акцентуйованими рисами характеру; проаналізувати емоційну сферу акцентуйованих підлітків з виділенням типів акцентуацій, найбільш репрезентативних щодо динаміки агресивних і тривожних поведінкових комплексів.

Здійснити цикл корекційно-розвиваючих заходів в руслі тілесно-орієнтованого підходу з подальшою ретестовою (констатуючою) діагностикою тривожних та агресивних проявів у поведінці акцентуйованих підлітків.

Об'єктом дослідження виступає афективно-емоційна сфера акцентуйованих підлітків як джерело дезадаптивних форм поведінки.

Предмет дослідження: психологічні механізми позитивних (адаптаційних) змін в динаміці афективно-емоційної сфери акцентуйованих підлітків в ході тілесно-орієнтованого корекційно-розвиваючого тренінгу.

Теоретичний аналіз проблеми і мета дослідження дозволили сформулювати такі гіпотези:

Формування специфіки емоційної поведінки акцентуйованого підлітка безпосередньо залежить від особливостей, ступеня розвитку і вираженості змістовних компонентів тілесності, детермінованої характерологічним радикалом тієї чи іншої акцентуації.

Дезадаптація поведінки акцентуйованих підлітків (як фактор декомпенсаторного реагування) відбувається за рахунок патогенної динаміки агресивних і тривожних поведінкових комплексів, що дозволяє виділити напрям соціально-психологічної дезадаптації підлітка за тривожним та агресивним типами.

Корекція поведінки підлітків у разі непатологічних девіацій характеру (акцентуацій) може здійснюватися за допомогою корекційно-розвиваючої програми, орієнтованої на афективно-тілесну сферу особистості підлітка з використанням методичних прийомів і засобів тілесно-орієнтованого психологічного тренінгу.

Теоретико-методологічною основою роботи виступає філософсько-антропологічна концепція тілесності людини (Л.В. Жаров, В.О. Подорога, А.Ш. Тхостов), уявлення про самоконституювання суб'єкта, моделюванні та об'єктивації психічної реальності (Н.Ф. Каліна) і парадигма тілесно-орієнтованої психотерапії (В.Ю. Баскаков, О. Лоуен, В.М. Нікітін, В. Райх, М. Фельденкрайз та інші). Розроблювані в цьому підході стратегії психологічної практики були адаптовані до роботи з акцентуйованими підлітками. У зв'язку з цим концептуальні уявлення про підліткові акцентуації характеру також визначали теоретико-методологічну базу нашої роботи (М.В. Коркіна, К. Леонгард, О.Е. Лічко, С.І. Підмазін, Ю.В. Попов).

Методи дослідження. Діагностика акцентуацій характеру проводилася на основі методичних розробок С.І. Підмазіна і Е.І. Сибіль. Для цього використовувалися такі методики: “Патохарактерологічний діагностичний опитувальник” А.Е. Личко в модифікації С.І. Підмазіна, тест “Смислові установки” С.І. Підмазіна і “Цветовой тест” М. Люшера в модифікації Л.Н. Собчик. З метою уточнення даних ми також використовували інформацію, отриману за допомогою експертних оцінок і спостережень. Для діагностики особливостей емоційно-афективної сфери акцентуйованих підлітків використовувалися такі методики: “Шкала реактивної і особистісної тривожності” Ч.Д. Спілбергера в модифікації Ю.Л. Ханіна, “Шкала особистісної тривожності для учнів 10 - 16 років” Г.М. Прихожан, “Шкала показників і форм агресивності” А. Басса - А. Дарки.

Отримані результати з подальшою їх графічною репрезентацією аналізувалися за допомогою методів параметричної статистики, представлених в комп'ютерному пакеті програм STATISTICA.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що у дослідженні вперше запропоновано тілесно-орієнтовану тренінгову програму для корекції поведінки акцентуйованих підлітків. Розроблено її методологічні і методичні аспекти; запропоновано авторські моделі організації психологічного “простору” і спрямованість тілесно-орієнтованого психокорекційного тренінгу. Проаналізовано механізми адаптивних змін поведінки акцентуйованих підлітків. Експліковано та проаналізовано компоненти тілесної та афективно-емоційної складових підліткових акцентуацій характеру. Було дано обгрунтування психології тілесності як концептуальної основи тілесно-орієнтованого підходу в психокорекції. Здійснено теоретико-методологічний аналіз різних систем тілесно-орієнтованої психотерапії, на основі результатів якого проведено адаптацію її методів до психокорекційної практики, що здійснюється в умовах загальноосвітньої школи.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробленні комплексу методичних рекомендацій і тренінгової корекційно-розвиваючої програми, орієнтованої на роботу з підлітками з урахуванням їхніх типологічних особливостей характеру. Запропоновано критерії оцінки ефективності корекційно-розвиваючої роботи з підлітками. Сформульовано положення про умови гармонійного розвитку особистості підлітка, засновані на принципах єдності і феноменологічної цілісності психіки і тілесної організації особистості.

Особистий внесок здобувача полягає у дослідженні тілесних та емоційно-афективних компонентів у динаміці проявів акцентуйованих рис характеру, а також у розробленні тілесно-орієнтованої програми психологічної корекції поведінки акцентуйованих підлітків.

Надійність і вірогідність одержаних результатів забезпечувалась системною організацією дослідження і методологічною обгрунтованістю вихідних положень, використанням взаємодоповнюючих методів, що відповідають меті та завданням дослідження, репрезентативністю вибірки, поєднанням методів математичної статистики з якісним психологічним аналізом одержаних емпіричних даних.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дисертаційного дослідження викладено на I Міжнародній конференції “Стреси в повсякденному житті дітей” (Одеса, 2000 р.), XIV Кримському Колоквіумі з етології та еволюції поведінки людини “Поведінка музики і танцю” (Крим, Веселе, 1997 р.), II Кримській міжнародній науковій конференції “Сон, хвороба і смерть в російській і світовій культурі: гуманітарні і медичні аспекти” (Крим, Гурзуф, 2001), Всеукраїнській конференції “Психологія на зламі тисячоліть” (П'яті Костюківські читання, Київ, 1999 р.), I і II Міжнародних конференціях “Психоаналіз в Україні: сьогодення і майбутнє” (Крим, Алушта, 2001, 2002 рр.), Міжнародній науковій конференції, присвяченій 35-річчю наукової і педагогічної діяльності академіка С.Д. Максименка (Київ, 2001 р.), професорсько-викладацьких конференціях Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського (1997 - 2000 рр.), методологічних семінарах і засіданнях кафедри загальної психології ТНУ імені В.І. Вернадського (Сімферополь, 1997 - 2003 рр.).

Публікації. Основний зміст дисертаційного дослідження викладено в 5 публікаціях, з яких 4 опубліковано у фахових наукових виданнях ВАК України.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновку, списку використаної літератури, який налічує 215 джерел, з яких 30 - іноземною мовою, додатків. Загальний обсяг дисертації - 211 сторінок друкованого тексту, з них - 170 сторінок основного тексту. Дисертація містить 12 таблиць і 9 гістограм.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обгрунтовано актуальність теми дисертації, виділено об'єкт і предмет дослідження, визначено наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи, наведено дані про апробацію основних положень дисертації.

У першому розділі “Акцентуації характеру і психологічні проблеми підліткового віку” проведено теоретичний аналіз уявлень про природу і суть підліткових акцентуацій характеру, їх зв'язку з емоційно-афективною і тілесною динамікою в підлітковому віці. Такий аналіз дозволив сформувати комплексне уявлення про причини ймовірних порушень поведінки у підлітків на фоні акцентуйованих рис характеру. Базою теоретичних уявлень про підліткову акцентуацію характеру виступили дослідження різних авторів (В.П. Дворщенко, М.В. Коркіна, К. Леонгард, О.Е. Личко, С.І. Підмазін, Ю.В. Попов та інші).

Розглянуто і проаналізовано умови формування і проявів акцентуацій характеру, їхня вікова динаміка і типологія. Певне значення надано, зокрема, соціальним джерелам формування тих чи інших рис характеру, провідну роль серед яких відіграють сім'я і школа. Крім соціальних чинників зародження крайових станів, важливе значення мають також внутрішньо-особистісні процеси, зокрема, те, як дитина сприймає і оцінює психогенний вплив. Подальший аналіз дозволив розширити уявлення про природу травмуючих особистість підлітка зовнішніх впливів і говорити про ту чи іншу ступінь їхньої афектогенності.

Динаміка проявів акцентуйованих рис характеру безпосередньо пов'язана з процесом соціально-психологічної дезадаптації підлітків. Доводиться положення про те, що дезадаптивні реакції у сфері афективної і тілесної сфери складають ядро феноменів дезадаптивної поведінки підлітків. Відповідно до завдань дослідження ми обгрунтовуємо припущення про те, що на розвиток дезадаптивних процесів і декомпенсаторних реакцій впливають такі специфічні утворення емоційно-афективної сфери, як тривожний та агресивний поведінкові комплекси. Їхня патогенність полягає в сенсибілізації емоційної сфери підлітків до психотравмуючих факторів, що відповідають специфіці типу акцентуації, внаслідок чого формується дезадаптація за тривожним та агресивним типами.

Відповідно до теми дослідження особливу увагу в дисертації приділено особливостям тілесної сфери акцентуйованих підлітків. Відзначається вагомість нової для психології сфери знання - психології тілесності (В.В. Ніколаєва, Г.Г. Аріна; А.Ш. Тхостов). Розглядаються питання, що стосуються процесу становлення тілесної сфери в підлітковому віці, а також взаємовиявлення і взаємозв'язки тілесних феноменів та акцентуйованих рис характеру.

У другому розділі “Феноменологія тілесності як основа тілесно-орієнтованого підходу в психокорекції” розробляється уявлення про природу тілесності людини. Основою методологічного аналізу послужила філософсько-антропологічна концепція тілесності, представлена у працях В.А. Подороги і А.Ш. Тхостова. Визначення терміну “тілесність” дозволяє підвищити точність і методологічну адекватність розробленої в ході нашої роботи тілесно-орієнтованої корекційно-розвиваючої програми.

Тілесність розглядається як інтегративна засада, що забезпечує цілісність переживання людиною всього розмаїття досвіду, джерелом якого виступають феномени об'єктивної реальності. Тілесність розглядається як сутнісна характеристика людини. Її онтологічний аспект, виражений у феномені суб'єктності, зумовлений соціальним, культурним і духовним розвитком особистості. Підсумок саморозвитку природної основи людини, збагаченої соціальним та етичним досвідом, визначається як субстанціональність людського тіла.

З точки зору структурно-функціональної цілісності психіки і тіла в подальшому викладі ми розглядаємо організм людини як систему співпорядкованих елементів. Ця система служить джерелом формування уявлень про інтегральну індивідуальність та її структуру (М.І. Акинщикова, В.С. Мерлін). Аналіз цих уявлень дозволяє зробити висновок, що тілесність людини є сумарним ефектом еволюційного розвитку, в якому в найбільш економічній формі представлено процес поетапного становлення та організації індивіду і особистості.

Підсумком методологічного аналізу стало визначення поняття тілесність. Тілесність людини розглядається нами як інтегративний, цілісний комплекс переживань людиною своєї родової суті, яка полягає в соматичному опосередкуванні проявів суб'єктивної реальності її внутрішнього світу. Функціональна сукупність тілесних якостей, зумовлених біологічною, психологічною і соціальною складовими людини, забезпечує здатність співвідносити світ суб'єктивно-психологічних феноменів до феноменів об'єктивної реальності. Виходячи з такого розуміння людська тілесність являє собою унікальний предмет пізнавального відношення, що з'являється у вигляді безперервності і нескінченності суб'єктивних можливостей самопізнання (Н.Ф. Каліна). Це було для нас базою теоретичного обґрунтування можливості використання методів тілесно-орієнтованої психокорекції в роботі з акцентуйованими підлітками.

Принципи психокорекційної роботи з акцентуйованими підлітками розглядаються нами в третьому розділі дослідження - “Практичні аспекти тілесно-орієнтованої психокорекції поведінки підлітків з акцентуаціями характеру”.

Зосередження нашої уваги саме на тілесно-орієнтованих методах психологічної корекції зумовлене зростанням на даний час девіантності тілесного розвитку підлітків. Потенційно висока ефективність цих методів (більшість з яких була розроблена зарубіжними авторами) для практичної реалізації вимагала їх адаптації до умов вітчизняного культурально-психологічного середовища. У більш вузькому контексті виникає необхідність адаптації цих методів до умов загальноосвітньої школи.

Наявні на даний час методологічні розробки психокорекційної роботи тією чи іншою мірою підкреслюють необхідність орієнтації психологічного впливу на наближення поведінки підлітка до соціальних вимог, які ставляться до нього. Однак, крім корекційних цілей, важливого значення в роботі з підлітками набуває розвиваючий вплив, що значно підвищує ефективність будь-якої психологічної роботи.

Ситуація тілесного розвитку підлітка вимагає чіткого визначення умов проведення психокорекційного тренінгу. У зв'язку з цим запропоновано авторську модель психологічного “простору” корекційної практики. Основними її компонентами, розвиток яких зумовлює ефективність психокорекцїї, є: креативність, адаптивність і адекватність самооцінки. Можливість їх розвитку забезпечується акцентуванням уваги на формуванні таких параметрів функціональної активності особистості підлітка: когнітивна чутливість, емоційна рухливість, координаційна стійкість, стабільність уваги, пластичність. Основною умовою успішності корекційно-розвиваючої програми виступає ступінь усвідомлення своєї поведінки. Реалізація процесу усвідомлення продиктованих структурою характеру особливостей поведінки здійснюється через тілесну активність.

Оскільки основними чинниками соціально-психологічної дезадаптації підлітків виступають агресивний і тривожний поведінкові комплекси, ефективність психологічної роботи забезпечується корекцією їх дезадаптуючого потенціалу. У сфері тілесності ступінь ефективності корелює з досягнутим рівнем психоемоційної та тілесної пластичності і конгруентності.

Зміст корекційних прийомів і методів тілесно-орієнтованого підходу надає можливість успішної корекції порушених форм поведінки акцентуйованих підлітків і розвитку їх адаптивного потенціалу. Безпосередньо це пов'язане з тим, що зазначені методи сприяють формуванню гармонійного і адекватного образу тілесного Я, стійкій самооцінці, а також розвивають навички використання в соціальному середовищі різних стратегій і прийомів тілесної і особистісної активності.

Теоретичний та емпіричний аналіз дозволив сформувати авторське уявлення про спрямованість тілесно-орієнтованої корекції і постулювати її інтегративну спрямованість. Виходячи з цього мета тілесно-орієнтованої психокорекції - інтеграція свідомості з тілом через досягнення свободи у самовираженні і глибинному усвідомленні тілесних процесів.

Основою для створення тілесно-орієнтованої психокорекційної програми виступала парадигма тілесно-орієнтованої психотерапії (Ф.М. Александер, В.Ю. Баскаков, Ч. Брукс, О. Лоуен, В.М. Нікітін, В. Райх, І. Рольф, М. Фельденкрайз). Аналіз існуючих напрямів тілесно-орієнтованої терапії дозволив виділити основні методичні прийоми цього підходу, а також їхню роль і ступінь ефективності в роботі з акцентуйованими підлітками: дихальна техніка, релаксаційно-сенситивні техніки, післяізометричні і масажні техніки, театральні техніки, техніки експресивної (виразної) дії і танцювальні техніки, когнітивно-аналітичні техніки, альтернативні методи роботи з тілом (наприклад, йога). Використання цих прийомів вимагає відповідних професійних навичок і точного дотримання з боку ведучого певних етичних стандартів. У четвертому розділі дисертації “Експериментальне вивчення можливостей тілесно-орієнтованої психокорекції в роботі з акцентуйованими підлітками” наводяться емпіричні дані про ступінь ефективності використання тренінгової програми, побудованої на принципах тілесно-орієнтованого підходу, в роботі з акцентуйованими підлітками. Основою для участі підлітків в психокорекційній програмі послужили дані комплексного психодіагностичного обстеження. Оцінка ступеня вираженості акцентуйованих рис характеру проводилася з урахуванням діагностичних рекомендацій, запропонованих С.І. Підмазіним (“Патохарактерологічний діагностичний опитувальник” А.Е. Личко в модифікації С.І. Підмазіна, тест “Смислові установки” С.І. Підмазіна і “Цветовой тест” М. Люшера в модифікації Л.Н. Собчик) і доповнених результатами спостереження та експертних оцінок. На цьому етапі дослідження нами було протестовано 418 чоловік, які є учнями середніх загальноосвітніх шкіл м. Сімферополя. Вибірку склали діти підліткового віку без явних ознак психічної патології. Після виключення з вибірки тих осіб, чиї результати з тих чи інших причин виявилися недостовірними, аналізована вибірка склала 404 чоловіка. З них акцентуйованих рис характеру не виявлено у 60 чоловік. Зіставлення даних тестування, експертних оцінок і спостереження дало такий розподіл за типами акцентуацій: гіпертимний тип - 58 підлітків, циклотимний - 16, лабільний - 54, астено-невротичний - 15, сенситивний - 49, тривожно-педантичний - 19, інтровертований - 51, збудливий - 32, демонстративний - 37, нестійкий - 23 чоловіка.

Частота проявів акцентуацій в цілому відповідає літературним даним. Ступінь вираженості тривожних проявів у акцентуйованих підлітків оцінювалася за допомогою методик: “Шкала реактивної і особистісної тривожності” Ч.Д. Спілбергера, “Шкала особистісної тривожності для учнів 10 - 16 років”, Г.М. Прихожан (див. таб. 1); рівень агресивності оцінювався за допомогою методики “Шкала показників і форм агресивності” А.Басса - А.Дарки (див. таб. 2). Тестування на предмет вираженості агресивних і тривожних емоційних проявів проводилося до і після тренінгового циклу в основній групі. У контрольній групі повторне тестування проводилося з розривом в 2,5 - 3 місяці після попереднього, що складає строк проведення тренінгового циклу.

Таблиця 1 Значення за показниками тривожності у підлітків з акцентуаціями характеру (в середньому за кожним типом)

*Виділені високі або підвищені значення за шкалами тривожності: З - загальна тривожність, Ш - шкільна, С - самооцінна, М-О - міжособистісна, М - магічна, РТ - реактивна і ОТ - особистісна тривожність.

Залежно від індивідуальних показників досліджуваних ми формували групи підлітків, які брали участь у тренінговій програмі. У зв'язку зі значним обсягом тестових даних ми зосередили основну увагу не на всіх типах акцентуацій, а лише на тих, вибірки за якими виявились найбільш репрезентативними за кількістю досліджуваних і щодо емоційних проявів, які нас цікавили.

Таблиця 2 Значення за показниками агресивності у підлітків з акцентуаціями характеру (в середньому за кожним типом)

*Виділені високі або підвищені значення за шкалами агресивності: ФА - фізична агресія, ВА - вербальна, НА - непряма, Н - негативізм, Р - роздратованість, П - підозрюваність, О - образа, ПП - почуття провини, ІА - індекс агресивності, ІВ - індекс ворожості.

Сформовані в ході дослідження тренінгові групи включали фіксовану кількість учасників: 10 - 14 чоловік. Переважно вони складалися з представників гіпертимного, інтровертованого, лабільного і сенситивного типів акцентуацій. Нами було проведено 8 тренінгових циклів. Загальна чисельність учасників тренінгових занять складала 112 чоловік. З них до аналізованої вибірки увійшло 89 чоловік: 20 чоловік з гіпертимним типом акцентуацій, 21 - з інтровертованим, 22 - з лабільним, 26 - з сенситивним типом.

Психокорекційна програма включала три етапи: етап діагностики та активізації адаптаційних процесів (перші 4 - 5 занять); власне психокорекційний етап (з 6-го по 12-е заняття); етап творчого пошуку шляхів самовираження (з 13-го по 17-е заняття). Структурування тренінгової програми було подпорядковане певній логіці, що виражалось у наявності інтегральних тренінгових блоків, які створювались на основі принципів поліфункціональності (вправа впливає на різні сфери особистісної організації підлітка - емоційну, когнітивну и конституціонально-тілесну), поліструктурності (складність структури тренінгових елементів ступінчасто підвищується) і цілістності (більшість тренінгових прийомів вимагала інтегрального прояву різних рівнів системної організації особистості). Як тренінгові блоки ми виділяли: комунікативний (направлений на развиток навичок адекватної та аутентичної комунікації, і корекцію соціального відчуження), імагенативний (пов'язаний з розвитком уявлення, креативності і внутрішнього плану дій), емоційно-експресивний (сприяє розвитку емоційної відкритості і виразності) і пластико-динамічний (спрямований на переструктурування паттернів тілесного реагування, активізацію тілесної динаміки і розвиток пластичності).

Основні цілі тренінгу полягали у наступному: 1) усвідомлення підлітком домінуючих паттернів психоемоційного і тілесного реагування; 2) формування навчок адаптацїї своєї поведінки до вимог соціального середовища; 3) формування тілесної ідентичності; 4) розвиток комунікативних здібностей; 5) засвоєння альтернативних стратегій емоційної експресії, які розширюють діапазон емоційних переживань.

Основною умовою, що підвищувала ефективність тренінгової програми, було використання алгоритму психокорекційного впливу залежно від типу акцентуації, що дозволяло індивідуалізувати тренінговий вплив. Дані, отримані в основній вибірці, порівнювалися з результатами контрольної групи випробовуваних (див. табл. 3).

Аналіз отриманих в ході тренінгу результатів показує, що у підлітків гіпертимного типу значні зміни в показниках вербальної, непрямої агресивності і за індексом агресивності. Позитивна динаміка забезпечувалась: 1) підвищенням усвідомленості і розвитком здібностей до когнітивної оцінки поведінки, дій та окремих моторних актів; 2) відреагуванням та сублімацією агресивного змісту поведінки в ході пластико-динамічних дій, а також в ході візуальної і тілесної репрезентації образів і переживань.

У підлітків інтровертованого типу зміни в бік зниження показників відмічаються за шкалою дратівливості, почуття провини, загальної, шкільної, міжособистісної, реактивної і особистісної тривожності. Позитивна динаміка забезпечувалась такими механізмами: 1) розвитком емоційної експресивності і виразності рухів; 2) формуванням здібності до співпереживань і розуміння реакції і рухів інших членів групи; 3) подоланням міжособистісної відчуженості, досягненням відкритості і психологічної доступності для решти учасників.

У підлітків лабільного типу спостерігається значне зниження за показниками загальної, самооцінної, міжособистісної і реактивної тривожності, а також щодо рівня роздратованості. Досягнення позитивної динаміки у поведінці лабільних підлітків забезпечувалось такими механізмами: 1) стабілізацією психоемоційного стану за рахунок низькоінтенсивних форм рухової активності; 2) розвитком навичок саморегуляції за рахунок підвищення адекватності когнітивної оцінки суб'єктивних реакцій.

У підлітків сенситивного типу значно знижуються показники загальної, шкільної, ситуативної, міжособистісної, магічної, реактивної і особистісної тривожності, а також показники непрямої агресії, образи і почуття провини. Досягнення позитивної динаміки у поведінці сенситивних підлітків забезпечувалось: 1) формуванням здібності до креативного вибору можливих стратегій поведінки, стимулюванням парадоксальних рішень у проблемних ситуаціях, що виникають; 2) розвитком спонтанності поведінкових рішень і пластичності у виборі стратегій емоційного і тілесного реагування

Таблиця 3 Дані попереднього і повторного тестування в основній і контрольній групах у представників різних типів акцентуацій (середні значення по кожній групі)

*Жирним шрифтом виділено статистично значимі показники розходження до тренінгу і після, що виявлено за допомогою t-критерію Стьюдента (р < 0,05)

Використання в работі з підлітками алгоритму психологічної взаємодії, який враховує специфіку типу акцентуації, дозволило індивидуалізувати і структурувати корекційно-развиваючий вплив, що у сукупності з основними тренінговими прийомами сприяло адаптації специфічних для акцентуації структурних паттернів психоемоційного, тілесного і поведінкового прояву особистості до умов соціального середовища..

У заключній частині підводиться підсумок виконаної роботи і формулюються загальні висновки:

Аналіз сучасного стану проблеми підліткових акцентуацій характеру показує, що проблема в ряді аспектів набула більш складного характеру. Зокрема, це проявляється в розширенні кількості факторів, дезадаптуючих поведінку підлітка, а також в ускладненні динаміки підліткових акцентуацій. Патологізація агресивних і тривожних компонентів поведінки виступає джерелом декомпенсаторного реагування підлітків.

Залежність соціально-психологічної дезадаптації поведінки акцентуйованих підлітків від динаміки емоційної і тілесної (психосоматичної) сфери доводить методологічну обгрунтованість використання в роботі з акцентуйованими підлітками тілесно-орієнтованих методів психологічної корекції поведінки і розвитку особистості.

Тілесність підлітка є сферою безпосереднього прояву порушених форм поведінки, проявляючись в тісному зв'язку з особливостями організації структури характеру. Якісна специфіка характерологічного радикалу акцентуйованих підлітків виражається в ряді тілесних феноменів. Тілесна динаміка особистості знаходиться у відношенні додатковості і взаємозалежності зі структурними особливостями характеру. Переважна сфера проявів акцентуйованих рис характеру - це сфера емоційної і тілесної активності особистості.

У дослідженні вперше запропоновано тілесно-орієнтовану тренінгову програму для корекції поведінки акцентуйованих підлітків. Розроблено її методологічні і методичні аспекти; подається авторське розуміння спрямованості і цілей тілесно-орієнтованої психокорекції; сформульовано уявлення про інтегративні тренінгові блоки (комунікативний, імагінативний, емоційно-експресивний, пластико-динамічний) і принципи побудови програми тренінгу (поліструктурність, поліфункціональність, цілісність); сформульовано етичні норми здійснення тілесно-орієнтованої психокорекції і вимоги до професійних навичок психолога, працюючого в руслі тілесно-орієнтованого підходу; уточнено алгоритми психокорекції з урахуванням тілесної динаміки акцентуйованих підлітків.

Запропонована в дослідженні корекційна програма впливає на емоційно-афективну сферу підлітків як безпосередньо (спонукає до тих чи інших емоційних станів і переживань), так і опосередковано - через опрацювання тілесної сфери, тісно пов'язаної з емоційною динамікою особистості. Змістовна і структурна цілісність емоційної і тілесної сфери дозволяє використати в тілесно-орієнтованому тренінгу роботу як безпосередньо з емоційною експресією, так і з частковими проявами фізики тіла.

У дослідженні показано, що основним джерелом адаптивних змін особистості акцентуйованих підлітків виступає механізм адаптації специфічних для акцентуацій структурних патернів психоемоційного, тілесного і поведінкового прояву особистості до умов соціального середовища. В якості субмеханізмів виступають: розвиток рефлексивності щодо тілесних переживань, емоційної експресії і самопочуття; підвищення адекватності емоційних реакцій і самооцінки; досягнення в ході тренінгової роботи усвідомлення особливостей прояву динамічних патернів, специфічних для того чи іншого типу акцентуацій, освоєння альтернативних стратегій самовираження; емоційно-афективне відреагування дезадаптивних форм поведінки і стримуючих афектів; розвиток тілесної конгруентності, когнітивності і пластичності виконуваних дій; розвиток навичок когнітивного контролю ставлення до того, що відбувається в теперішньому часі, адекватність оцінки минулого досвіду і реалістичне прогнозування майбутнього.

Проведена тренінгова робота з підлітками гіпертимного, інтровертованого, сенситивного і лабільного типів акцентуацій показала свою коригуючу і розвиваючу ефективність. Критерієм ефективності тренінгової програми виступило статистично достовірне зниження компонентів тривожності і агресивності в емоційно-афективній сфері акцентуйованих підлітків, які брали участь в тренінгу. Зокрема, у підлітків залежно від типу акцентуацій спостерігалося значне зниження таких показників: непрямої і вербальної агресивності (у підлітків гіпертимного і сенситивного типу акцентуацій), почуття провини, дратівливості (у підлітків інтровертованого і лабільного типів акцентуацій), обргзи (у підлітків сенситивного типу акцентуації), і взагалі знижуються показники за індексом агресивності та індексом ворожості (у підлітків гіпертимного і сенситивного типів акцентуацій); помітно знижується загальна, шкільна, міжособистісна і самооцінна тривожність, реактивна і особистісна тривожність (у представників інтровертованого, лабільного і сенситивного типів акцентуацій). У контрольних групах акцентуйованих підлітків такої динаміки при ретестовій діагностиці не спостерігається.

Позитивна динаміка емоційно-афективної і тілесної сфери акцентуйованих підлітків, які брали участь в тренінгу, може бути інтерпретована в контексті розвитку здатності до соціально-психологічної адаптації. Урахування відповідного алгоритму роботи і характерологічного радикалу при проведенні тренінгу з представниками інших типів акцентуацій також дозволяє прогнозувати його ефективність.

Проведені в ході тренінгової роботи спостереження за тілесною динамікою акцентуйованих підлітків показало наступне: відмічається зниження ригідності і стереотипності в пошуку засобів тілесного самовираження (підвищується пластичність рухів і рівень креативності в ході їх організації); способи самопрезентації і самовираження стають більш адекватними щодо актуальної ситуації (що непрямо вказує на підвищення адекватності самооцінки); розширюється спектр доступних стратегій міжособистісної комунікації і форм емоційного реагування.

Пошук підлітком в ході тренінгових занять адекватних форм тілесного та емоційного самовираження служить цілям становлення тілесної ідентичності, п...