Моральне виховання підлітків у загальноосвітніх школах Сполучених Штатах Америки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Моральне виховання підлітків у загальноосвітніх школах Сполучених Штатах Америки

моральний виховання учень педагогіка

Майбутнє української нації, її інтеграція у європейський та світовий простір значною мірою залежать від рівня духовної культури молодого покоління. Проте, у шкільній практиці можна спостерігати розбіжності між знаннями учнів моральних норм і принципів (як правило, на інформативному рівні) та їх реальною поведінкою. У зв'язку з цим згідно з Національною доктриною розвитку освіти України у ХХІ столітті, Указом Президента України „Про заходи щодо розвитку духовності, захисту моралі та формування здорового способу життя громадян” пріоритетними завданнями виступають гуманізація та гуманітаризація системи освіти, що має сприяти вихованню духовності та підвищенню моральної культури підростаючого покоління. Українське суспільство має гостру потребу у підвищенні ефективності вітчизняної системи морального виховання.

Ступінь моральної вихованості підростаючого покоління серйозно хвилює сьогодні батьків, громадськість, уряди в багатьох країнах. Проблема підвищення ефективності морального виховання є стрижневою у світовій педагогічній практиці. Вона активно розробляється і педагогічною наукою США. Наука і освіта в цій країні розвиваються в досить сприятливих умовах, не перебуваючи під контролем держави або будь-якої партії. Американська педагогіка відзначається своєю практичною спрямованістю та експериментальною базою. У багатьох американських школах накопичено достатній досвід морального виховання учнів, що базується на таких основних принципах американського суспільства, як повага до особистості, її прав, до її самостійного і вільного вибору, індивідуалізм, вільний саморозвиток тощо. Тому врахування багаторічного досвіду практичної реалізації принципів демократії і гуманізму у вихованні учнів у цілому, і у моральному вихованні зокрема, має важливе значення для процесу гуманізації і демократизації освіти України.

Однак в організації морального виховання в школах США є серйозні й складні проблеми. Деякі з них співзвучні з відповідними проблемами української школи. В умовах глибокої кризи духовності й моралі значної частини американської молоді проблема морального виховання в загальноосвітніх школах США перетворилася у національну. Зростання підліткової злочинності, наркоманії стимулювало проведення різних досліджень у сфері оптимізації морального виховання, що знайшло своє відбиття у Законі США „Національні цілі освіти - 2000”.

З моральним вихованням обов'язково пов'язане поняття цінностей. Для американців завжди традиційними цінностями були свобода, демократія, права людини. Але поряд з цими традиційними цінностями існують і нові. Якщо в 1970-х роках у ціннісних орієнтаціях молоді домінували такі цінності, як „кар'єра”, „індивідуалізм” та інше, то на початку 1990-х років формується тенденція до „кооперативного” („групового”) морального виховання. Відбувається певна трансформація ставлення до такої фундаментальної цінності американського суспільства, як індивідуалізм, який завжди протиставлявся колективізму. Сьогодні американські педагоги бачать негативні наслідки такого протиставлення і намагаються об'єктивно розібратися в цьому. Школа повинна допомогти молоді зорієнтуватися у життєво необхідних моральних ідеалах. Підлітковий вік - це найбільш складний період у розвитку особистості. Саме в підлітковому віці відбувається інтенсивне моральне формування особистості, формування моральної свідомості, оволодіння морально-етичними нормами поведінки.

Теоретичні та практичні надбання щодо морального виховання в американській школі є цінним джерелом для запозичення позитивних досягнень у даній галузі ще й тому, що виховні системи двох країн мають багато спільного, зокрема демократичні та гуманістичні ідеї щодо виховання, визнання концепції особистісно зорієнтованої освіти тощо. Досить цікавим для України є досвід організації морального виховання в школах, полікультурне виховання, співвідношення морального та громадянського виховання.

Проблеми морального виховання в теорії і практиці розвитку системи освіти США розглядаються в роботах провідних американських науковців: Дж. Дьюї (J. Dewey), Ф. Пауера (F.Power), Е. Хіггінс (A. Higgins), Л. Кольберга (L. Kohlberg), Т. Лікона (Th. Lickona), М. Берковітца (M. Berkowitz), К. Райана (K. Ryan), В. Хьюітта (W. Huitt), Н. Віллард (N.Willard), Л. Нуччі (L. Nucci), Е. Тюріела (E.Turiel) та інших.

Вивченням проблеми морального виховання в США займалися і вітчизняні педагоги. Стан моральності підлітків в США та систему цінностей американського суспільства розглядали такі педагоги, як О. Боровікова, В. Веселова, В. Жуковський, М. Красовицький, З. Малькова. На історичному аспекті проблеми зупинялися В. Жуковський, О. Боровікова, О. Панасенко, Г. Дмитрієв; практиці морального виховання підлітків у школах США присвячено роботи М. Красовицького і З. Малькової.

Проблемам виховання та освіти підростаючого покоління в США присвячено дисертаційні дослідження В. Жуковського, Р. Бєланової, Л. Віннікової, Н. Гайдук, В. Дикань, О. Заболотної, Г. Карцивадзе, Т. Кошманової, І. Кузнєцової, М. Лещенко, О. Літвінова, І. Пасинкової, І. Петрової, О. Пономарьової, Р. Роман, С. Романової, О. Скрябіної, Л. Смалько, Н. Собчак, О.Толстової, Н. Чорної.

Проте, проблема оптимізації (ефективності) факторів моральної вихованості підлітків у школах США в умовах оновлення системи цінностей американського суспільства у другій половині ХХ століття ще не знайшла всебічного наукового висвітлення; не було приділено достатньої уваги таким аспектам проблеми, як термінологія морального виховання, поняття „моральна особистість”, фактори формування моральності підлітків США, особливості морального виховання в США саме в підлітковому віці.

Саме соціально-педагогічна актуальність досліджуваної проблеми, її недостатня розробленість зумовили вибір теми дисертації „Моральне виховання підлітків у загальноосвітніх школах США (друга половина ХХ століття”).

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконувалася згідно з планом наукової роботи Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов у межах комплексного дослідження кафедри педагогіки „Сучасні тенденції розвитку освіти в Україні та за кордоном” (№ держреєстрації 0104U000529).

Об'єктом дослідження є процес організації морального виховання учнів у школах США у другій половині ХХ століття.

Предмет дослідження - теорія та практика організації морального виховання підлітків у загальноосвітніх школах США у другій половині ХХ століття.

Мета дослідження - показати динаміку становлення системи морального виховання підлітків у загальноосвітніх школах США у другій половині ХХ століття, розкрити зміст, провідні форми і методи організації морального виховання підлітків у школах США у другій половині ХХ століття.

Відповідно до об'єкта, предмета і мети дослідження визначено такі завдання:

· здійснити історико-генетичний аналіз проблеми морального виховання підлітків у загальноосвітніх школах США у другій половині ХХ століття; виділити основні етапи розвитку морального виховання в школах США у другій половині ХХ століття;

· проаналізувати провідні теорії морального виховання в американській педагогічній науці;

· надати характеристику моральної вихованості підлітків у США;

· проаналізувати зміст, форми і методи морального виховання підлітків у загальноосвітніх школах США.

Методологічну основу дослідження становлять: філософські положення про соціально-економічну зумовленість освіти і доцільність вивчення та творчого використання історико-педагогічної спадщини в сучасних умовах; наукові положення про сутність морального виховання; розуміння значущості морального виховання в становленні громадянина країни; логіко-гносеологічний, структурно-функціональний, системно-генетичний та історичний підходи до вивчення морального виховання.

Теоретичну основу склали ідеї американських і вітчизняних педагогів щодо досліджуваної проблеми: праці, присвячені історичному аспекту проблеми (Е.Тюріел, К.Райан, В.Хьюітт, О.Боровікова, В.Веселова, В.Жуковський, Г.Дмитрієв); теоріям морального виховання в школах США (Л.Кольберг, Е.Хіггінс, Ф.Пауер, В.Хьюітт, М.Берковітц, Т.Лікона, Л.Нуччі); практиці морального виховання підлітків у загальноосвітніх школах США (Е.Хіггінс, А.Кон, М.Берковітц, М.Красовицький, З.Малькова).

У дослідженні було використано комплекс методів: історико-педагогічний, теоретичний аналіз зарубіжної та вітчизняної психолого-педагогічної літератури, науково-методичних матеріалів, періодики, матеріалів конференцій, семінарів, що стосуються досвіду організації морального виховання підлітків у загальноосвітніх школах США, для з'ясування особливостей розвитку морального виховання в США та для обґрунтування теоретичних позицій і понятійного апарату в галузі морального виховання в школах США; методи систематизації, узагальнення та класифікації для визначення теоретичних ідей в галузі морального виховання підлітків в школах США, а також для формулювання основних висновків дисертаційного дослідження.

Джерельну базу дисертаційного дослідження складає література з фондів Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського, Донецької обласної наукової бібліотеки ім. Н.К. Крупської, електронних бібліотек Асоціації моральної освіти (Association for Moral Education), інтернаціонального центру виховання характеру (International Center for Character Education), департаменту освіти штату Каліфорнія (California State Education Department), Центру Бостонського університету з питань характеру та етики (Boston University Center for the Advancement of Character and Ethics), праці американських та вітчизняних педагогів з питань досліджуваної проблеми: М.Берковітца, Л.Кольберга, Т.Лікона, Н.Віллард, К.Райана, В.Хьюітта, Л.Нуччі, Е.Тюріела, Е.Вайнна, В.Кілпатріка, М.Красовицького, О.Боровікової, З.Малькової, В.Жуковського, Г.Дмитрієва; матеріали періодичних видань (“American Studies Journal”, “American Educator”, “Journal of Moral Education”, “Phi Delta Kappan” „Советская педагогика”, „Педагогика”, „Народное образование”, „Вопросы психологии”, „Рідна школа”, „Педагогіка та психологія”, „Шлях освіти”, електронний журнал держдепартаменту США); програми морального виховання в школах США, матеріали комп'ютерної мережі Інтернет.

Хронологічні рамки дослідження. Вибір історичного періоду мотивується тим, що саме друга половина ХХ століття насичена історичними подіями, які мали вплив на розвиток морального виховання підростаючого покоління в школах США: з'являється велика кількість теорій морального виховання учнів, набуває подальшого розвитку традиційний підхід до морального виховання школярів, розробляються практичні програми щодо втілення теорій тощо. Вибір нижньої межі зумовлено тим, що саме у 1950-і роки починаються спостерігатися дві суперечливі тенденції щодо виховної функції американської школи взагалі та ставлення до морального виховання зокрема. З одного боку, наголошується на необхідності посилення ролі морального виховання в школах, а з іншого, послаблюється виховна функція школи та скорочується час на морально-етичне виховання учнів.

Наукова новизна дослідження. У дисертації дістало подальшого розвитку аналіз поглядів американських учених і педагогів на проблеми морального виховання підростаючого покоління в США; удосконалено знання про зміст, форми і методи морального виховання підлітків у загальноосвітніх школах США; введено в науковий обіг нові матеріали про становлення морального виховання в школах США; виділено основні етапи розвитку морального виховання в школах США у другій половині ХХ століття.

Теоретичне значення дослідження полягає в науковому осмисленні здобутків педагогічної думки США з точки зору загальнолюдських цінностей, у виявленні та характеристиці тих пріоритетів, які можуть бути використані й у вітчизняній школі.

Практичне значення дисертації полягає в тому, що основні його висновки і положення можуть бути використані в практиці організації морального виховання учнів шкіл України, при підготовці навчально-методичних посібників з питань історії педагогіки та порівняльної педагогіки для студентів педагогічних ВНЗ; результати дослідження сприятимуть проведенню порівняльного аналізу процесу розвитку теорії і практики морального виховання учнів у різних країнах світу.

Апробація матеріалів дослідження здійснювалися у доповідях і виступах на Міжнародній науковій конференції „Духовний розвиток особистості: методологія, теорія і практика” (Луганськ, 2004), на Всеукраїнській науково-практичній конференції „Професіоналізм педагогічних кадрів: сучасні підходи, концепції, досвід” (Ніжин, 2002), на щорічних підсумкових конференціях у Горлівському державному педагогічному інституті іноземних мов, у доповідях на І та ІІ-й регіональній конференції молодих вчених (Горлівка, 2003, 2004), у доповідях перед викладачами кафедри педагогіки Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов, а також шляхом публікацій статей за проблемами дослідження.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано вісім робіт, з них шість - у наукових фахових виданнях.

Структура роботи. Дисертація складається із вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (239 найменувань, з них 168 іноземних), 7 додатків на 14 сторінках. Загальний обсяг роботи - 191 сторінка.

У вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність, об'єкт, предмет, мету, завдання, теоретико-методологічні основи й методи дослідження, джерельну базу, наукову новизну, теоретичне і практичне значення, подано відомості про апробацію результатів роботи.

У першому розділі „Теоретичні засади морального виховання підлітків у загальноосвітніх школах США” проведено історико-генетичний аналіз теорії морального виховання підлітків у школах США, висвітлено основні концепції та теоретичні проблеми морального виховання на сучасному етапі розвитку американської педагогічної науки, охарактеризовано стан моральності сучасних американських підлітків та проаналізовано основні причини моральної кризи американських підлітків.

Аксіологічні орієнтири будь-якого суспільства, в тому числі й американського, втілюють у собі загальнолюдські та національні цінності й являють собою одну з засад системи освіти, особливо морального виховання. Цінності системи освіти за своєю суттю є категорією історичною, тобто кожній історичній епосі притаманні свої цінності, на кожному новому історичному етапі вони знаходять новий сенс і взаємодіють з цінностями наступного періоду, зберігаючи в них свій конструктивно-позитивний зміст.

Історичні події в США і у світі в цілому впливали на моральне виховання підлітків. Аналіз численних джерел з проблеми розвитку морального виховання в США у другій половині ХХ століття дозволив виділити етапи розвитку теорії і практики морального виховання підлітків у загальноосвітніх школах США. Розглядаючи проблему морального виховання під історичним кутом, слід відмітити, що 1950-і роки принесли культурні зміни, які були породжені економічним ростом. Однак, у моральному вихованні не було якихось суттєвих змін. Від школи, як і раніше, чекали навчання кращим цінностям американського суспільства. Підлітків учили правилам вести дискусію, конструктивно вирішувати проблеми. У післявоєнні роки перед школою стояло завдання виховувати не просто порядних громадян, а і людей, відданих американському суспільству, ідеалам демократії, тобто виховання здійснювалося у дусі ідеологізації моралі.

Наприкінці 1950-х років роль вчителя як проповідника соціальних і особистісних цінностей знижується. В цей період школи почали обмежувати курси, пов'язані з вихованням характеру.

1960-і роки - це час економічного піднесення, коли без будь-яких труднощів отримували фінансування проекти самих різноманітних педагогічних досліджень. Активно пропагувалися „альтернативні” підходи, в тому числі й в галузі морального виховання.

Друга половина 1960-х років увійшла в історію соціально-економічною нестабільністю, сильним піднесенням руху молоді проти війни у В'єтнамі, широкими виступами негритянського населення за свої права. З'являється нова галузь наукового педагогічного знання, яка зараз відома як полікультурна освіта.

У 1970-х роках на фоні виступів молоді проти влади, вплив та повноваження вчителів зменшилися та послабли. Спробою виходу з цього становища став пошук нових концепцій щодо морального виховання підростаючого покоління. Було запроваджено три нових підходи до морального виховання: розкриття власних цінностей (values clarification), теорія когнітивного-морального розвитку Л. Кольберга (cognitive-developmental moral education), розвиток етичного міркування дітей (ethical reasoning for children).

Прибічники концепції „Розкриття власних цінностей” (Л.Ратс, М.Хармін, С.Сімон, Х.Кіршенбаум) заперечували існування комплексу об'єктивних і універсальних цінностей та підкреслювали, що кожна особистість має власну систему цінностей, і саме ці цінності необхідно допомогти розкрити учням.

Л. Кольберг виділив 6 стадій морального розвитку людини і згрупував їх у три рівні: передумовний, умовний, післяумовний. Розвиток особистості, формування її моральності є найбільш ефективним в середовищі, що є максимально наближеним до ідеальної демократичної спільноти людей.

Підхід „Розвиток етичного міркування дітей” полягає в тому, щоб навчити дітей обговорювати, аргументувати свій шлях вирішення моральних проблем.

Для 1980-х років характерним є так званий рух нових правих. На початку 1980-х років у педагогіці США здобув розвитку своєрідний процес реідеологізації, ініціатори якого будь-яким чином намагалися посилити вплив традиційної ідеології на теорію і практику освіти й виховання підростаючого покоління. Моральна криза пояснювалася сплеском „неогуманістичних” теорій 1970-х років. Ранні 1980-і роки насичені доповідями національних комісій, які торкалися проблем та завдань державних загальноосвітніх шкіл США. Перш за все, ці доповіді стосувалися моральних проблем. У 1982 році з'являється доповідь „Нація у небезпеці”. Педагоги стояли на позиції відродження традиційного морального виховання. В американській педагогіці того періоду з'являється концепція „групового”, або „колективного” індивідуалізму.

Серйозної уваги заслуговує популярна у 1980-х роках концепція розвитку особистості дитини, яку було реалізовано в програмі „Позитив Екшн” („Виховання особистості дитини позитивним вчинком”), яку було розроблено колективом психологів, педагогів під керівництвом К. Оллред.

Кінець 1980-х - початок 1990-х років ознаменувався для американської педагогіки пошуком нової системи цінностей, яка є зорієнтованою на вирішення глобальних проблем людства.

У 1990-і роки американські педагоги засвідчили появу нового руху, спрямованого на відновлення морального характеру в його історичному аспекті як основне і бажане завдання школи. Моральне виховання стало пріоритетним завданням школи. Така позиція відбилася в таких документах, як закон „Національні цілі освіти - 2000” (1994), Декларація „Освіта 2000” групи американських педагогів, які об'єдналися у „Глобальний альянс трансформації освіти”.

У Декларації „Освіта 2000” підкреслюється необхідність зосередитися на вихованні у молоді ХХІ сторіччя глобальної громадянської і планетарної грамотності. У центрі уваги дослідників серед цінностей, до яких необхідно залучати підлітків та молодь, опинилися такі найвищі цінності американського суспільства, як свобода, демократія, права людини, толерантність.

Наприкінці ХХ-го сторіччя єдиної теорії морального виховання не існувало, проте продовжували вдосконалюватися традиційні підходи до нього та розроблялися нові. На даному етапі в загальноосвітніх школах США практикувалися такі підходи до морального виховання: 1) ігнорування виховання характеру; 2) теорія „роз'яснення цінностей”; 3) когнітивний підхід Л.Кольберга; 4) підхід „аналіз моральних вчинків”; 5) традиційний підхід „виховання характеру”; 6) комбінований підхід.

У дослідженні аналізуються основні складові термінологічного апарату морального виховання в педагогіці США („моральна особистість”, „моральний характер”, „моральні цінності” тощо) та головні проблеми в теорії морального виховання.

М.В. Берковітц виділив три головні теоретичні проблеми морального виховання та дав їм метафоричні назви: 1) „Вавілонська вежа”; 2) „Шалтай-Болтай”; 3) „Слон і сліпа людина”.

Перша проблема має назву „Вавілонська вежа” і пов'язана з плутаниною в термінології. Для визначення поняття морального виховання в американській педагогіці використовуються різні назви: виховання цінностей (values education), виховання характеру (character education), моральна освіта (moral education), виховання особистості й соціальне виховання (personal and social education), громадянське виховання (citizenship education), релігійне виховання (religious education), етика (moralogy), демократичне виховання (democratic education). Таке розмаїття термінів призводить до того, що поняття часто підмінюються одне одним. Але всі ці терміни не є взаємозамінними.

Друга проблема стосується природи моральної людини і морального характеру та має назву „Шалтай-Болтай”. Природа моральної людини складна й різноманітна. М.В. Берковітц пропонує „анатомію” моральної людини, яка складається з 6-ти елементів: моральна поведінка, моральні цінності, моральний характер, моральна мотивація, моральні емоції, моральна ідентифікація. В дисертаційній роботі досліджуються всі 6 елементів, аналізуються погляди різних фахівців цієї галузі.

Третя проблема має назву „Слон і сліпа людина” і пов'язана з великою кількістю теорій і підходів щодо морального виховання. Дискусії між представниками різних підходів до морального виховання ґрунтуються на таких питаннях: природа моральної людини; засоби і методи морального виховання; джерело формування моральності; термінологія галузі морального виховання; зміст морального виховання.

Для вирішення цієї проблеми представники різних теорій намагаються проаналізувати розбіжності й прийти до компромісу як найбільш продуктивному вирішенню проблеми.

Поява великої кількості досліджень з проблем морального виховання та їх аналіз дають підставу стверджувати, що наприкінці ХХ сторіччя проблема моральності американської молоді набула національного характеру.

Незважаючи на посилення морального виховання в загальноосвітніх школах США, на появу різноманітних педагогічних концепцій, підходів стосовно розвитку моральності підлітків, американська школа все ще не вирішила проблеми виховання високоморальних громадян, головними з яких є проблеми дисципліни та насилля, наркоманія, алкоголізм, сексуальна істерія. Особливо гостро ці проблеми проявляються в підлітковому віці (згідно віковій періодизації Е.Еріксона, це 11-19 років).

Підлітковий вік - один з найскладніших етапів розвитку особистості. Американське суспільство перетворює підлітків у „незрілих дорослих”, що веде до невпевненості в собі, нерозуміння свого місця й призначення, до дискомфорту і стресів. Значна частина таких підлітків шукає вихід у наркотиках, алкоголю, асоціальних діях.

На основі аналізу досліджень американських і вітчизняних учених, ми виділили 3 групи причин спаду моральності американських підлітків:

1) ті, що пов'язані з американським менталітетом та історичними подіями;

2) ті, що пов'язані з американською системою виховання підлітків у загальноосвітніх школах США;

3) суто особисті, психологічні причини.

У роботі піддаються аналізу всі вище згадані причини кризового стану моральності підлітків США.

Отже, на розвиток теорії морального виховання впливають історичні події, політика уряду, головні цінності того чи іншого історичного періоду.

У другому розділі „Специфіка морального виховання підлітків у загальноосвітніх школах США” висвітлено фактори формування моральності підлітків у загальноосвітніх школах США, проаналізовано зміст, форми і методи морального виховання підлітків у школах США.

Факторами формування моральності підлітків є: офіційна (формальна) навчальна програма, неформальна навчальна програма, громадянське виховання, релігія.

Неформальна навчальна програма впливає на моральний розвиток підлітків за допомогою 4 взаємопов'язаних аспектів: 1) відкрита шкільна ідеологія або місія; 2) поведінка дорослих; 3) керівна структура, або управління школою; 4) норми поведінки однолітків.

Шкільна ідеологія повинна бути чітко сформульованою, розвиненою і розповсюдженою, тобто школа повинна мати чітко визначені цінності і цілі: чого саме вона прагне досягти, чому були обрані саме ті чи інші цілі, як школа збирається досягти цих цілей. Ці положення мають бути розроблені всією шкільною спільнотою, або спільнотою, частиною якої є та чи інша школа.

З цим компонентом пов'язана програма навчання дисципліні. Таку програму вчитель розробляє на початку року і вона включає в себе 3 обов'язкових компоненти: визначення класних правил; визначення наслідків порушення правил; заохочення позитивної поведінки.

Другий елемент - поведінка дорослих - є найбільш суперечливим, але й дуже важливим. Змодельована поведінка дорослих в школі має найбільш значущий вплив на розвиток морального характеру.

Щодо управління школою, то діти мають бути бажаними учасниками керівництва школою або класом на рівні, що відповідає їхньому розвитку і здібностям. Повсякденні правила поведінки створюють моральну атмосферу, яка в свою чергу впливає на моральний розвиток учнів. Гуманізація та вдосконалення шкільного клімату стало пріоритетом для адміністраторів багатьох шкіл США.

Останнім часом педагоги США все частіше звертаються до такого поняття, як „спільнота” (“community”), і пов'язують його з метою підвищення ефективності морального виховання в школах. Під цим поняттям розуміють певним чином організовану спільність, яка працює на основі колективного навчання, сусідства, культурної єдності, соціальних цілей. На практиці ідея спільноти як засобу морального виховання експериментально розробляється і опрацьовується прибічниками підходу Л. Кольберга.

Реструктуризація середньої школи, створення гуманного клімату в школі, пристосування середовища до особливостей підліткового віку не може відбутися без такого важливого фактору як взаємини „вчитель-учень”. В американській школі ставлення вчителів до учнів є об'єктом постійної уваги з боку адміністрації, рад закладів освіти, преси тощо.

Норми поведінки однолітків теж у центрі уваги неформальної навчальної програми.

На формування моральності учнів впливає і громадянське виховання. Моральне і громадянське виховання тісно пов'язані одне з одним. Демократичні принципи, включаючи толерантність, повагу до інших, турботу як про приватні права особистості, так і про добробут групи, - всі вони ґрунтуються на моральних принципах. Громадянське виховання сприяє розвитку характеру і вимагає присутності елементів морального виховання. Проте, не тільки характер включається до моделі громадянськості, а і громадянськість досить часто є компонентом позитивного характеру.

Державна школа в США деполітизована і відокремлена від церкви і релігії. Проте, релігійне виховання являє собою фактор впливу на розвиток моральності підлітків. Проблема релігійного виховання в світських школах є об'єктом гострих дискусій. Представники освіти і церкви дійшли консенсусу, що школа повинна бути нейтральною в справах релігії. Проте, це не означає „ігнорувати релігію”, а передбачає справедливе ставлення до неї. Хоча загальноосвітня школа залишається неупередженою в питаннях релігії, релігієзнавство включається до навчальної програми як один з шкільних предметів.

Моральне виховання в приватних релігійних школах тісно пов'язане з викладанням релігії і виконанням релігійних обрядів. Уроки релігії по суті є уроками моралі.

За традиційним підходом, зміст морального виховання складають цінності. Проте питання „Яким саме цінностям слід навчати в школі?” викликає гострі дискусії при визначенні змісту морального виховання в загальноосвітніх школах США.

Аналіз літератури з досліджуваної проблеми дає підстави виділити три підходи щодо визначення змісту морального виховання: 1) індоктрінативний (передбачає певний ухвалений зміст); 2) „утопічний” (відхиляє будь-який специфічний зміст морального виховання); 3) когнітивно-структуральний (увага зосереджена на структурі суджень і процесі прийняття рішень; зміст використовується як каталізатор морального розвитку).

Зміст як набір певних рис характеру та цінностей визначають 2-ма способами: 1) створення експертною комісією локального набору цінностей, що притаманні певній спільноті; 2) визначення „універсального” набору цінностей. Прикладом експертної комісії може бути Конференція молоді в інституті ім. Джозефсона в 1992 році (The Josephson Institute's 1992 Youth Summit Conference). На цій конференції було розроблено набір з 6 цінностей, який зараз відомий як Шість Стовпів Характеру (Six Pillars of Character) і який входить до федерального освітнього законодавства. Ці цінності є такими: надійність, повага, відповідальність, чесність, турбота і громадянський обов'язок.

Невпевненість в тому, які моральні цінності повинні стати змістом морального виховання школярів, веде до зниження його ефективності.

Аналіз сучасних програм морального виховання в школах США дає підстави зробити висновок, що наприкінці ХХ сторіччя змістом і цілями морального виховання стали такі найвищі цінності морального суспільства, як свобода, права людини, толерантність - расова і національна.

Серед цінностей шкільного виховання на особливу увагу заслуговують такі, як повага, турбота, довір'я, які розглядаються в якості змісту, цілей, а також засобів та умов виховання.

За допомогою офіційної (формальної) навчальної програми моральне виховання реалізується різними засобами. По-перше, це систематичне використання на уроках елементів морального виховання: наприклад, на уроках історії вивчаються різні події, а потім учні обговорюють моральний бік цих подій; на уроках літератури аналізуються моральні й аморальні герої або значні моральні дилеми, а потім театрально програються моральні конфлікти.

По-друге, моральне виховання реалізується за допомогою уроків, на яких вивчаються й обговорюються різні моральні концепції. По-третє, на уроках впроваджуються дискусії стосовно моральних питань. Проведенню дискусій з моральних тем надається важливе значення. Їх мета - роз'яснити моральні норми, ознайомити з поглядами інших, тренувати мислення, розвивати вміння аргументувати і, головне, виробити в учнів здатність приймати моральне рішення, здійснювати свій власний моральний вибір. По-четверте, до основної навчальної програми додаються специфічні курси, що безпосередньо пов'язані з мораллю і моральністю (наприклад, „Особиста і соціальна відповідальність”, „Другий крок запобігання насиллю серед молоді”, „Розсудливі вміння”).

Досить поширеними позакласними формами виховання учнів є свята різних національностей, постановка п'єс, змагання на краще виконання пісні, інсценування, яскраві паради, шанування кращих учнів, дні народження. Учнів залучають до різних видів змагань.

У багатьох школах учнів заохочують до різних видів моральної діяльності. Важливою формою моральної діяльності є філантропічна благодійна діяльність в лікарнях, будинках для старих людей, дитячих закладах, бідних районах. Обов'язкових для кожної школи видів моральної діяльності немає. Проте у ряді штатів благодійна робота дорівнюється до навчального предмету і зараховується при видачі атестату.

Отже, мета морального виховання підлітків у загальноосвітніх школах США реалізується різними засобами: шляхом поєднання уроків з моральним вихованням; виділенням спеціальних уроків, на яких обговорюються моральні концепції; введенням до навчального плану спеціальних курсів з морального виховання; у позакласній діяльності.

Проведене дослідження дає підстави зробити такі висновки:

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення і розв'язання проблеми організації морального виховання підлітків у загальноосвітніх школах США у другій половині ХХ століття. Основна увага приділяється питанням розвитку теорії і практики морального виховання на різних етапах досліджуваного періоду, а також визначенню змісту, форм і методів морального виховання підлітків у загальноосвітніх школах США.

2. Стан моральності американських підлітків і проблема морального виховання підростаючого покоління є актуальною для американських педагогів зокрема і для всього суспільства в цілому, про що свідчить численна кількість теоретичних досліджень і практичних програм стосовно вище згаданих проблем.

3. Дослідження морального виховання підлітків у загальноосвітніх школах США у другій половині ХХ століття під історичним кутом дозволило виявити його специфіку на окремих етапах: 1) 1950-і роки - ідеологізація моралі; актуальним є набір цінностей для формування патріота; 2) перша половина 1960-х років - вибух ідеалізму, пропаганда „альтернативних” підходів; 3) друга половина 1960-х років - підвищується роль громадянського виховання; виникає поліетнічна освіта; 4) 1970-і роки - заглиблення уваги до особистості, „неогуманізму”; з'являються три нових підходи до морального виховання: розкриття власних цінностей, теорія когнітивного-морального розвитку Л. Кольберга, розвиток етичного міркування дітей; 5) 1980-і роки - вплив традиційної ідеології; критика морального виховання 1960-70-х років; відродження традиційного підходу „виховання характеру”; 6) 1990-і роки - пошук нової системи цінностей; моральне виховання стало пріоритетним завданням школи; актуальним стає полікультурна освіта; зв'язок морального виховання з інформаційними технологіями.

4. Аналіз провідних теорій морального виховання учнів у загальноосвітніх школах США дає підставу виділити традиційний підхід до морального виховання - „виховання характеру” (В. Беннетт, Е. Вайн, Г. Вольберг) і прогресивні теорії: теорія „виявлення власних моральних цінностей” (Г. Кіршенбаум, Л. Ратс, С. Сімон, М. Хармін, Х. Хоув), підхід „аналіз моральних вчинків” (Р. Енніс, Л. Меткалф), теорія когнітивно- морального розвитку (Л. Кольберг, Е. Хіггінс, Ф. Пауер), виховання моральних та соціальних цінностей (Е. Тюріел).

5. Аналізуючи теорію морального виховання підлітків у школах США, можна виділити причини, які гальмують цей процес: 1) відсутність єдиної концепції морального виховання, різноплановість, фрагментарність та неузгодженість термінології; 2) відсутність системного підходу до розробки проблем морального виховання, переоцінка ролі навчального процесу; 3) багаторічне ігнорування педагогічних досліджень і досвіду виховання в інших країнах, особливо східноєвропейських. Таким чином, невизначеність змісту та характеру морального виховання в школах США та розмаїття теорій призводить до певних труднощів в організації морального виховання в школах та до зростання аморальності серед підлітків.

6. Американська школа знаходиться в тенетах морально-духовної кризи, підтвердженням чого є статистичні дані. І хоча спостерігається тенденція до зменшення насилля та жорстокості серед молоді, американська школа все ще не вирішила проблему моральності підлітків. Основними проблемами, з якими має справу американська школа, є порушення дисципліни, насилля, вживання алкоголю і наркотиків, сексуальна розбещеність підлітків. Спостерігається тенденція до збільшення кількості підлітків, які страждають від стресу, наслідком чого є те, що частина таких підлітків шукають вихід у алкоголі, наркотиках, антисоціальних діях.

7. Причинами гостроти проблем моральності підростаючого покоління є: 1) особливості американського менталітету (велика різноманітність рас, релігій тощо; зменшення впливу традиційних моральних норм і цінностей; „ціннісний нейтралітет” американської молоді; радикальні демократичні зміни; радикальний індивідуалізм; культ сили та насилля як фактор досягнення успіху; вплив культури 1960-х років); 2) особливості американської системи виховання підлітків у загальноосвітніх школах США (недооцінка виховання як спеціальної педагогічної діяльності, як особливої функції школи; педагогічна позиція вчителів; організація життя учнів; занадто демократизована школа); 3) особисті психологічні причини виникнення проблем з моральністю серед підлітків.

8. Основними факторами, що впливають на формування моральності підростаючого покоління, є офіційна навчальна програма, шкільна ідеологія, поведінка дорослих, керівна структура, норми однолітків, клімат у класі, громадянське виховання, релігія.

9. Зміст морального виховання підлітків у загальноосвітніх школах США викликає чимало дискусій. Виділяють три підходи до визначення змісту морального виховання: індоктрінативний, „утопічний”, когнітивно-структуральний. Наприкінці ХХ сторіччя змістом і цілями морального виховання стали такі найвищі цінності морального суспільства, як свобода, права людини, толерантність. Серед цінностей шкільного виховання особливої уваги заслуговують такі цінності, як повага, турбота, довір'я, глобальна громадськість і планетарна грамотність.

10. Мета морального виховання підлітків у загальноосвітніх школах США реалізується різними засобами: шляхом використання на уроках елементів морального виховання; виділенням спеціальних уроків, на яких обговорюються моральні концепції; введенням до навчального плану спеціальних курсів з морального виховання; у позакласній діяльності. Основними формами морального виховання підлітків у школах США є бесіда, дискусія, мозкова атака, рольова гра, аналіз ситуацій, усна презентація, художній проект, свята, постановка п'єс, змагання, благодійна діяльність.

11. Теоретичні ідеї та практичний досвід морального виховання підлітків у загальноосвітніх школах США дають підстави використовувати основні здобутки організації процесу морального виховання для вдосконалення та оптимізації навчально-виховного процесу в навчальних закладах України (наприклад, комплексний підхід, уроки моральності, спеціальні курси з морального виховання). Засноване на принципах гуманізму, науковості, творчості та домінант загальнолюдських цінностей моральне виховання в школах США висуває передові технології гуманізації педагогічного процесу, організації взаємодії громадськості й школи в питаннях морального розвитку підростаючого покоління, посилення міжпредметної інтеграції щодо морального виховання, створення програм морального виховання.

Вивчення наукових досліджень і практичних надбань у галузі морального виховання в різних педагогічних системах висвітлює позитивні сторони та помилки у розв'язанні проблем і дозволяє визнати певні напрямки удосконалення методів морального виховання шляхом глибокої інтеграції ідей і досвіду різних країн, різних наукових концепцій.

Виконане дослідження не вичерпує всіх аспектів розглянутої проблеми. До перспективних напрямків її подальшої розробки вважаємо за доцільне віднести роль сім'ї у формуванні моральності підростаючого покоління, порівняльний аналіз змісту, форм і методів морального виховання учнів в Україні й в США.

Література

1. Бельмаз Я.М. Деякі принципи екологічної освіти у формуванні морального ставлення до природи у студентів педагогічних навчальних закладів США // Наукові записки Ніжинського державного педагогічного університету імені М. Гоголя. Психолого-педагогічні науки. - №4. - Частина 2. - Ніжин, 2002. - С.111-113.

2. Бельмаз Я.М. Джерела моральності в американській школі // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. праць. - Вип. 24. - Київ-Запоріжжя, 2002. - С.261-264.

3. Бельмаз Я.М. Розвиток та становлення морального виховання в США // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. праць. - Вип.25. - Київ-Запоріжжя, 2002. - С.247-252.

4. Бельмаз Я.М. Проблеми термінології морального виховання в США // Наукові записки: Зб. наук. ст. Національного пед. ун-ту ім. М.П. Драгоманова - К.: НПУ, 2002. - Вип. 49. - С.7-12.

5. Бельмаз Я.М. Стан моральної культури підлітків США // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. праць. - Вип. 29. - Київ-Запоріжжя, 2003. - С.241-245.

6. Бельмаз Я.М. Моральне виховання і релігія в загальноосвітніх школах США // Духовність особистості: методологія, теорія і практика: Зб. наук. праць / Гол. редактор Г.П. Шевченко - Вип. 4. - Луганськ: Вид-во Східноукр. нац. ун-ту ім. В. Даля, 2004. - С.44-50.

7. Бельмаз Я.М. Підхід Л. Кольберга до морального виховання // Матеріали міжрегіональної конференції молодих учених. - Горлівка: Видавництво ГДПІІМ, 2003. - С.177-179.

8. Бельмаз Я.М. Шляхи виховання моральності в американській школі // Матеріали міжрегіональної конференції молодих учених. - Горлівка: Видавництво ГДПІІМ, 2004. - С.93-96.

Размещено на Allbest.ru