Оптимізація адаптаційних можливостей людини у психофізіологічному забезпеченні діяльності

В результаті першого етапу наших досліджень, в яких взяли участь 422 учителі середніх шкіл м. Києва різного віку, стажу та спеціалізації, визначені особливості професійної діяльності (та пов'язаних з нею сфер) вчителів середніх загальноосвітніх навчальних закладів. Встановлені загальні та вікові особливості учителів, показники психофізіологічної “ціни” їх професійної діяльності, властиві для них адаптаційні типи, загальні найбільш адаптаційно значущі фактори.

Зокрема, виявилось, що у молодших за віком вчителів наявні більші адаптаційні можливості в соціально-психологічному і психофізіологічному аспектах, а у старшого - в професійному. До загальних найбільш адаптаційно значущих факторів віднесені: зацікавленість в роботі (мотивація), задоволеність від неї, професійний рівень, стосунки з керівництвом школи, колегами і батьками учнів, рівень соціальної фрустрованості, рівень особистісної та реактивної тривожності, динаміка працездатності впродовж тижня. Як найбільш вагомі дезадаптаційні фактори для вчителів визначені перебільшене навантаження та незадовільне матеріальне забезпечення.

Отримані в ході проведеного дослідження результати, які відповідним чином були зіставлені з даними сучасних дослідників (С.І. Болтівця, Т.Н. Васильєвої, Л.П. Вашлаєвої, І.В. Зборовської, О.О. Прохорова, Л. Скрипко, С.Ф. Спичака, О.В. Ширманової, Т.Д. Щербан, A.H. Winefield із співавт. та ін.), надали можливість стверджувати, що коригувальним заходам, які можуть бути безпосередньо спрямовані на поліпшення ПФС вчителів у зв'язку зі значною психофізіологічною “ціною” їх праці, повинні передувати заходи соціально-економічного, соціально-побутового, соціально-психологічного плану, оскільки без вирішення питань відповідного матеріального забезпечення вчителів, зростання соціального престижу їх роботи, створення умов для нормального відпочинку та відновлення тощо, важко здійснити повноцінне психофізіологічне забезпечення педагогічної діяльності.

Визначені наступні основні напрями (завдання) роботи, спрямованої на оптимізацію адаптаційних можливостей учителів (та наведені відповідні до них рекомендації): підвищення у вчителів зацікавленості в роботі (мотивації) та задоволеності від неї, стимулювання вчителів до підвищення професійного рівня, сприяння встановленню добрих стосунків між учителями, вчителями та шкільною адміністрацією, вчителями та батьками учнів, зниження рівня соціальної фрустрованості вчителів, підвищення працездатності вчителів, поліпшення матеріального стану вчителів. Також наведені додаткові рекомендації щодо врахування встановлених вікових особливостей адаптаційних можливостей учителів.

Другий етап досліджень надав можливість розробити для практичної роботи з учителями систему ідентифікації індивідуальних адаптаційно сприятливих та дезадаптаційних факторів. На основі отриманих при проведенні досліджень показників запропонована узагальнююча формула визначення індивідуального рівня адаптаційних можливостей учителів. Також надано розгорнуті рекомендації щодо оптимізації адаптаційних можливостей учителів шляхом коригування виявлених індивідуальних адаптаційно несприятливих факторів: підвищеної самооцінки загального навантаження, нестійкої працездатності упродовж дня і тижня, виникнення значної кількості ознак втоми під час роботи, незадовільного стану здоров'я, недостатнього рівня професійної самоефективності, зниженої самооцінки професійного рівня, зниженої зацікавленості у роботі та незадоволеності нею, поганих стосунків з колегами, шкільною адміністрацією та батьками учнів, підвищеного рівня соціальної фрустрованості, особистісної тривожності, напруги механізмів психічної адаптації, зниженої самооцінки матеріального становища.

На третьому етапі досліджень, в яких узяли участь 20 учителів середньої загальноосвітньої школи віком 22 - 65 років, апробовано процедуру моніторингу ПФС учителів. Загальні закономірності динаміки ПФС досліджуваних учителів впродовж навчального півріччя виявилися в тому, що від початку третьої чверті всі діагностичні показники поступово знижувались до початку весняних канікул. Внаслідок відпочинку під час канікул відбулося їх відновлення. Далі упродовж квітня знову відбувалося зниження діагностичних показників самооцінки і таке ж саме їх відновлення після періоду відпочинку, що тривав 9 днів (вихідні, пов'язані з пасхальними та травневими святами). Отримана динаміка ПФС учителів розцінена як цілком природна.

Як і у випадку із студентами, серед визначених для вчителів адаптаційних підтипів найбільш адаптаційно сприятливими є “стабільний-високий” і “стабільний-середній”, а найбільш адаптаційно несприятливими - “нестабільний-середній” та “нестабільний-низький”. Наголошено, що учителі, які мають несприятливі адаптаційні підтипи, найбільше потребують індивідуальної раціоналізації своєї праці й відпочинку.

Оптимізація адаптаційних можливостей може здійснюватися шляхом надання учителям певних рекомендацій та застосуванням ними спеціальних оптимізаційних заходів. Серед спеціальних методів, спрямованих на підвищення адаптаційних можливостей учителів, у наших дослідженнях виявили достатньо високу ефективність метод біоактиваційної оптимізації ПФС людини та метод самостійної психокорекції.

алгоритм адаптаційний професійний психофізіологічний

ВИСНОВКИ

Підведення підсумків дисертаційного дослідження дозволило сформулювати висновки, головний зміст яких полягає у наступному.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове розв'язання наукової проблеми психофізіологічного забезпечення діяльності. Обґрунтовано вибір адаптаційних можливостей людини як об'єкта спрямування заходів психофізіологічного забезпечення діяльності й оптимізації як найбільш адекватного різновиду впливу на адаптаційні можливості. На цій основі розроблено концепцію оптимізації адаптаційних можливостей людини у психофізіологічному забезпеченні діяльності. Послідовність і зміст етапів психофізіологічного забезпечення, відпрацьовані в процесі досліджень, завдяки їх універсальності, можуть бути використані у різних видах діяльності.

Як загальні теоретико-методологічні основи оптимізації адаптаційних можливостей людини при вирішенні завдань психофізіологічного забезпечення діяльності визначено використання системного підходу, психологічної теорії діяльності, уявлень про психологічні та психофізіологічні передумови виконання діяльності, теорії адаптації людини. Використання положень системної методології обґрунтоване тим, що лише на основі системного підходу можна найбільш повно подати, вивчити, змоделювати всі особливості таких надскладних систем, які являють собою і сама людина, і її діяльність; саме системні уявлення, і зокрема уявлення про людину як цілісну біопсихосоціальну систему, надають можливість правильно спрогнозувати в кожному випадку динаміку розвитку цих систем, обрати вірні шляхи для їх оптимізації та коригування, що є важливою передумовою вирішення конкретних практичних завдань.

Аналіз факторів, які зумовлюють ефективність діяльності, дав підставу до найважливіших передумов виконання діяльності віднести працездатність, психофізіологічний стан та мотивацію людини. Також як один із найважливіших факторів, що зумовлюють ефективність діяльності, проаналізовано та визначено поняття адаптаційних можливостей людини. Крім того, підлягають обов'язковому врахуванню фактори, що негативно впливають на виконання діяльності (стрес, нервово-психічна напруга, втома тощо).

На основі аналізу змісту та проблем, що існують у сфері психофізіологічного забезпечення діяльності, обґрунтовано необхідність розробки та відпрацювання загального алгоритму психофізіологічного забезпечення діяльності, послідовне виконання етапів якого надало б можливість досягнути максимально можливого ефекту і який би порівняно легко міг бути адаптованим до застосування в різних її видах. Основними принципами розробленого алгоритму, крім двох вищезгаданих (вибір адаптаційних можливостей та оптимізація), також визначено необхідність урахування різних рівнів системної організації людської індивідуальності (фізіологічного, біоенергетичного, психічного, поведінкового, особистісного, соціально-психологічного) у взаємозв'язку із значущими аспектами діяльності й соціальних взаємодій людини та необхідність відповідності дослідницьких і оптимізаційних методів, які застосовуються при вирішенні завдань психофізіологічного забезпечення діяльності, таким вимогам, як простота, інформативність, ефективність, зручність та дешевизна в застосуванні.

Визначено три основних етапи оптимізації адаптаційних можливостей людини у психофізіологічному забезпеченні діяльності: 1) перший етап передбачає оптимізацію адаптаційних можливостей певного контингенту осіб на основі визначення загальних найбільш адаптаційно значущих для виду діяльності факторів та впливу на ці фактори; 2) на другому етапі здійснюється індивідуальна оптимізація адаптаційних можливостей тих осіб, що її потребують; 3) на третьому етапі оптимізація адаптаційних можливостей людини проводиться шляхом моніторингу її психофізіологічного стану в процесі діяльності.

Створено класифікацію та визначено принципи добору й застосування дослідницьких і оптимізаційних методів, які можуть використовуватись у психофізіологічному забезпеченні діяльності. Розроблено й апробовано технологію проведення та методичного забезпечення всіх етапів психофізіологічного забезпечення діяльності, використання якої в кожному конкретному випадкові передбачає обов'язкове врахування конкретних умов і особливостей діяльності, що дає змогу досягти найкращого результату.

Розроблені дві методики експрес-оцінки психофізіологічного стану людини показали достатньо високу ефективність і надали можливість для вирішення завдання комплексного та різнобічного контролю психофізіологічного стану при здійсненні моніторингу: методика шкалованої самооцінки ПФС (суб'єктивний тест) і методика біогальванометричного контролю ПФС (об'єктивний тест). Розроблена методика біоактиваційної оптимізації ПФС людини також показала достатньо високу ефективність та відповідність висунутим вимогам до методів психофізіологічного забезпечення діяльності.

Розроблений алгоритм психофізіологічного забезпечення діяльності успішно апробовано на матеріалі навчальної діяльності учнів різних вікових груп, навчальної діяльності студентів, професійної діяльності вчителів.

На першому етапі забезпечення вказаних видів діяльності визначена їх специфіка, основні вимоги, які вони ставлять до людини, критерії ефективності діяльності. Також на основі наших досліджень визначені загальні особливості діяльності та найбільш адаптаційно значущі фактори для учнів, студентів і вчителів, надано рекомендації та апробовано підходи до оптимізації їх адаптаційних можливостей через вплив на ці фактори.

На другому етапі:

апробовано здійснення індивідуальної оптимізації адаптаційних можливостей учнів, студентів і вчителів, яка показала достатньо високу ефективність;

опрацьовано просту і придатну для практичної індивідуальної роботи систему ідентифікації використаних у дослідженнях показників як адаптаційно сприятливих та дезадаптаційних факторів; розроблено формули для визначення індивідуального рівня адаптаційних можливостей учнів, студентів і вчителів;

надано рекомендації щодо оптимізації їх адаптаційних можливостей через вплив на індивідуально значущі фактори;

відпрацьовано дослідницько-математичну процедуру розробки методики та формул експрес-оцінки адаптаційних можливостей з урахуванням статево-вікових відмінностей (на прикладі учнів).

На третьому етапі успішно апробовано здійснення оптимізації адаптаційних можливостей учнів, студентів і вчителів у ході моніторингу їх психофізіологічного стану. На основі цього встановлені загальні закономірності динаміки ПФС досліджуваних, визначені для них індивідуальні адаптаційні типи, відпрацьована методична процедура оптимізації їх адаптаційних можливостей у процесі моніторингу.

Одержані в дослідженні результати можуть бути безпосередньо використані при здійсненні психофізіологічного забезпечення навчальної діяльності учнів та студентів, професійної діяльності вчителів, а також при організації психофізіологічного забезпечення будь-яких видів діяльності за розробленим алгоритмом. Тому подальші перспективи досліджень насамперед вбачаються у здійсненні за запропонованим алгоритмом оптимізації адаптаційних можливостей людини при забезпеченні різних видів діяльності. Крім того, необхідно поглиблено вивчити зв'язок між адаптаційними можливостями людини та формуванням одномоментної та процесуальної структури її ПФС в процесі діяльності, механізми, за якими здійснюється оптимізація адаптаційних можливостей, а також розширити арсенал інформативних діагностичних та ефективних оптимізаційних методів, які можуть використовуватись у процесі психофізіологічного забезпечення діяльності.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Монографії:

1.1. Кокун О.М. Оптимізація адаптаційних можливостей людини: психофізіологічний аспект забезпечення діяльності: Монографія. - К.: Міленіум, 2004. - 265 с.

2. Методичні рекомендації:

2.1. Кокун О.М. Оптимізація адаптаційних можливостей учнів та студентів: Методичні рекомендації. - К.: Міленіум, 2004. - 54 с.

3. Статті у наукових фахових виданнях:

3.1. Кокун О.М. Сучасні теоретико-методологічні основи моніторингу психофізіологічного стану // Актуальні проблеми психології: Наук. зап. Ін-ту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка. - К.: Нора-Друк. - 2001. - Вип. 21. - С. 119 - 122.

3.2. Кокун О.М. Проблема адаптації педагогів та психофізіологічне забезпечення їх професійної діяльності // Актуальні проблеми сучасної української психології. До 60-річчя від дня народження академіка С.Д. Максименка: Наук. зап. Ін-ту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. Н.В. Чепелєвої. - К.: Нора-прінт. - 2002. - Вип. 22. - С. 119 - 128.

3.3. Кокун О.М. Аналіз особливостей соціальної фрустрованості педагогів як передумова психофізіологічного забезпечення педагогічної діяльності // Актуальні проблеми сучасної української психології: Наук. зап. Ін-ту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. академіка С.Д. Максименка. - К.: Нора-Друк. - 2003. - Вип. 23. - С. 137 - 145.

3.4. Кокун О.М. Алгоритм психофізіологічного забезпечення навчальної діяльності // Актуальні проблеми психології. Том. І: Соціальна психологія. Психологія управління. Організаційна психологія: Зб. наук. праць Ін-ту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка, Л.М. Карамушки. - К.: Міленіум, 2002. - Ч. 8. - С. 74 - 79.

3.5. Кокун О.М. Системний підхід як методологічна основа психофізіологічного забезпечення діяльності людини // Актуальні проблеми психології. - Т. V: Психофізіологія. Медична психологія. Генетична психологія / За ред. С.Д. Максименка. - К.: Нора-Друк, 2002. - Ч 1. - С. 55 - 68.

3.6. Кокун О.М. Загальна та індивідуальна оптимізація адаптаційних можливостей педагогів // Актуальні проблеми психології. - Т. V: Психофізіологія. Медична психологія. Генетична психологія / За ред. С.Д. Максименка. - К.: Міленіум, 2003. - Ч 2. - С. 77 - 89.

3.7. Кокун О.М. Дослідження ознак втоми та виникнення захворювань як прояв психофізіологічної “ціни" педагогічної діяльності // Актуальні проблеми психології. - Т. VI: Обдарована особистість: пошук, розвиток, допомога: Зб. наук. праць / За ред. С.Д. Максименка. - К.: “BONA MENTE”, 2002. - Вип. 3. - Ч 2. - С. 266 - 270.

3.8. Кокун О.М. Аналіз поняття адаптаційних можливостей людини // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наук. праць Ін-ту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка. - К.: ГНОЗІС, 2002. - Т. ІV. - Ч. 5. - С. 137 - 140.

3.9. Кокун О.М. Сучасні уявлення про стани, що негативно впливають на виконання діяльності // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наук. праць Ін-ту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка. - К.: ГНОЗІС, 2003. - Т. V. - Ч. 1. - С. 117 - 123.

3.10. Кокун О.М. Психологічні і психофізіологічні передумови ефективної діяльності // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наук. праць Ін-ту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка. - К.: ГНОЗІС, 2003. - Т. V. - Ч. 2. - С. 121 - 129.

3.11. Кокун О.М. Особливості учбової діяльності, психофізичного розвитку та адаптації сучасних школярів // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наук. праць Ін-ту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка. - К.: “ГНОЗІС”, 2003. - Т. V. - Ч. 4. - С. 162 - 168.

3.12. Кокун О.М. Визначення загальних адаптаційно вагомих для студентів факторів та їх оптимізація // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наук. праць Ін-ту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка. - К.: ГНОЗІС, 2003. - Т. V. - Ч. 5. - С. 169 - 175.

3.13. Кокун О.М. Індивідуальна оптимізація адаптаційних можливостей студентів // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наук. праць Ін-ту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка. - К.: ГНОЗІС, 2003. - Т. V. - Ч. 6. - С. 121 - 129.

3.14. Кокун О.М. Методики експрес-діагностики психофізіологічного стану людини // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наук. праць Ін-ту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка. - К.: ГНОЗІС, 2003. - Т. V. - Ч. 7. - С. 137 - 144.

3.15. Кокун О.М. Оптимізація адаптаційних можливостей людини // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наук. праць Ін-ту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка. - К.: ГНОЗІС, 2004. - Т. VІ. - Випуск 1. - С. 182 - 187.

3.16. Кокун О.М. Моніторинг у психофізіологічному забезпеченні діяльності вчителів // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наук. праць Ін-ту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка. - К.: ГНОЗІС, 2004. - Т. VІ. - Випуск 3. - С. 167 - 172.

3.17. Кокун О.М. Індивідуальна оптимізація адаптаційних можливостей школярів // Психологічний вісник: Зб. наук. праць Ін-ту психології ім. Г.С. Костюка АПН України і Ніжинського держ. педагогічного ун-ту ім. М.В. Гоголя / За ред. С.Д. Максименка. - Київ-Ніжин, 2003. - Вип. 1. - C. 83 - 86.

3.18. Кокун О.М. Моніторинг психофізіологічного стану (сучасні теоретико-методологічні основи) // Вісник Харківського держ. ун-ту. - Серія: Психологія, політологія. - 1999. - № 439. - Ч. 4, 5. - C. 49 - 51.

3.19. Кокун О.М. Психофізіологічне забезпечення діяльності через врахування індивідуального адаптаційного типу // Вісник Харківського держ. ун-ту. - Серія: Психологія. - 2002. - № 550. - Ч. 2. - C. 112 - 115.

3.20. Кокун О.М. Ключові питання та сучасний стан психологічної теорії діяльності // Психологія: Зб. наук. праць. - К.: Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова, 2003. - Вип. 20. - C. 42 - 52.

3.21. Кокун О.М. Визначення та оптимізація загальних адаптаційно вагомих для школярів факторів // Психологія: Зб. наук. праць. - К.: Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова, 2003. - Вип. 21. - C. 91 - 98.

3.22. Кокун О.М. Експрес-оцінка адаптаційних можливостей школярів // Теоретичні і прикладні проблеми психології та педагогіки: Зб. наук. праць Східноукраїнського національного університету. - Луганськ, 2003. - № 1 (4). - C. 22 - 29.

3.23. Кокун О.М. Психофізіологічна “ціна” педагогічної діяльності на основі показників самооцінки // Вістник. Збірник наукових статей Київського міжнародного університету. Серія: Психологічні науки. - К.: КиМУ, 2004. - Вип. 4. - С. 64 - 72.

Крім того, основні положення дисертації опубліковані у 9 статтях у інших виданнях і матеріалах конференцій та 6 тезах конференцій.

АНОТАЦІЇ

Кокун О.М. Оптимізація адаптаційних можливостей людини у психофізіологічному забезпеченні діяльності. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора психологічних наук за спеціальністю 19.00.02 - психофізіологія. - Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України. - Київ, 2004.

У дисертації представлено теоретичне узагальнення і нове розв'язання наукової проблеми психофізіологічного забезпечення діяльності. Обґрунтовується вибір адаптаційних можливостей людини як об'єкта спрямування заходів психофізіологічного забезпечення діяльності й оптимізації як концептуального різновиду впливу на адаптаційні можливості. Запропоновано загальний трьохетапний алгоритм оптимізації адаптаційних можливостей людини у психофізіологічному забезпеченні різних видів діяльності. Побудовано класифікацію та визначено принципи добору й застосування дослідницьких і оптимізаційних методів, які можуть використовуватись при забезпеченні діяльності. Розроблений алгоритм було успішно апробовано на матеріалі навчальної діяльності учнів різних вікових груп, навчальної діяльності студентів, професійної діяльності вчителів.

Ключові слова: адаптаційні можливості, психофізіологічне забезпечення діяльності, загальний алгоритм, оптимізація.

Кокун О.М. Оптимизация адаптационных возможностей человека в психофизиологическом обеспечении деятельности. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени доктора психологических наук по специальности 19.00.02 - психофизиология. Институт психологии им. Г.С. Костюка АПН Украины. - Киев, 2004.

В диссертации представлено теоретическое обобщение и новое решение научной проблемы психофизиологического обеспечения деятельности. Обосновывается выбор адаптационных возможностей человека в качестве объекта мероприятий психофизиологического обеспечения деятельности и оптимизации как концептуальной разновидности воздействия на адаптационные возможности. Предложен общий трехэтапный алгоритм оптимизации адаптационных возможностей человека в психофизиологическом обеспечении разных видов деятельности.

Первый этап алгоритма предусматривает оптимизацию адаптационных возможностей определенного контингента лиц на основе определения общих факторов, наиболее адаптационно значимых для данного вида деятельности, и воздействия на эти факторы. На втором этапе осуществляется индивидуальная оптимизация адаптационных возможностей тех лиц, которым она необходима. На третьем этапе оптимизация адаптационных возможностей человека осуществляется путем мониторинга его психофизиологического состояния в процессе деятельности.

В качестве общей теоретико-методологической основы оптимизации адаптационных возможностей человека при решении задач психофизиологического обеспечения деятельности определено использование системного подхода, психологической теории деятельности, представлений о психологических и психофизиологических предпосылках выполнения деятельности, теории адаптации человека. Разработана методология определения общих и индивидуальных адаптационно значимых факторов для системы психофизиологического обеспечения разных видов деятельности.

Создана классификация, определены принципы отбора и применения исследовательских и оптимизационных методов, которые могут использоваться в обеспечении деятельности. Разработана и апробирована оптимизационная технология проведения и методического обеспечения всех этапов психофизиологического обеспечения деятельности; использование технологии в каждом отдельном случае предусматривает обязательный учет конкретных условий и особенностей деятельности. Разработаны две методики экспресс-диагностики психофизиологического состояния человека (шкалированной самооценки и биогальванометрического контроля) и методика оптимизации психофизиологического состояния (биоактивационной оптимизации), которые могут быть применены при решении задач психофизиологического обеспечения разных видов деятельности.

Разработанный алгоритм психофизиологического обеспечения деятельности успешно апробирован на материале учебной деятельности школьников разных возрастных групп, учебной деятельности студентов, профессиональной деятельности учителей.

Полученные в исследовании результаты проанализированы и сопоставлены с данными отечественных и зарубежных авторов. Эти результаты могут быть непосредственно использованы при осуществлении психофизиологического обеспечения учебной деятельности школьников и студентов, профессиональной деятельности учителей, а также при организации психофизиологического обеспечения любых видов деятельности в соответствии с разработанным алгоритмом.

Ключевые слова: адаптационные возможности, психофизиологическое обеспечение деятельности, общий алгоритм, оптимизация.

Kokun O.M. Optimization of human adaptation abilities in psychophysiological provision of activity. - Manuscript.

Dissertation for a Doctor's degree in Psychology in speciality 19.00.02 - Psychophysiology. - G.S. Kostiuk Institute of Psychology. Academy of Pedagogical Science of Ukraine. - Kyiv, 2004.

The theoretical generalization and the new solution of the scientific problem of activities' psychophysiological provision are presented in the dissertation. The choice of human adaptation abilities as an object of measures of activities' psychophysiological provision is validated. Optimisation is considered as a conceptual variant of influence on the adaptation abilities. The general optimisation algorithm of human adaptation abilities in activities' psychophysiological provision is suggested. The algorithm, consisting of three stages, can be used in various kinds of activities. The classification of research and optimisation methods has been built, as well as the principles of their selection and application in activities' psychophysiological provision. The developed algorithm has been successfully tested on the material of educational activities of pupils in different age groups, educational activities of higher school students and professional activities of teachers.

Key words: adaptation abilities, activities' psychophysiological provision, general algorithm, optimisation.

Размещено на Allbest.ru