Особливості функціонування пізнавальної та емоційної сфери осіб, які мешкають в зоні посиленого радіоекологічного контролю

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ імені Г.С.КОСТЮКА АПН УКРАЇНИ

МАТЕЙКО Наталія Михайлівна

УДК 159.922.73: 614.876

ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ТА ЕМОЦІЙНОЇ СФЕРИ ОСІБ, ЯКІ МЕШКАЮТЬ В ЗОНІ ПОСИЛЕНОГО РАДІОЕКОЛОГІЧНОГО КОНТРОЛЮ

19.00.01 - загальна психологія, історія психології

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

Київ - 2005

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Інституті психології імені Г.С.Костюка АПН України.

Науковий керівник: доктор психологічних наук, професор

Максимова Наталія Юріївна,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка,

професор кафедри соціальної роботи.

Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор,

Яковенко Сергій Іванович,

Київський юридичний інститут МВС України,

начальник кафедри юридичної психології;

кандидат психологічних наук, доцент

Рудоміно-Дусятська Олена Володимирівна,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка,

доцент кафедри загальної та інженерної психології.

Провідна установа: Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна МОН України, кафедра прикладної психології.

Захист відбудеться 25 січня 2006 р. об 11 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.453.02 в Інституті психології імені Г.С.Костюка АПН України за адресою: 01033, м. Київ-33, вул. Паньківська, 2.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України.

Автореферат розісланий 23 грудня 2005 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.В. Андрієвська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Вивчення впливу негативних факторів довкілля на психічну діяльність людини набуває особливої актуальності зараз, коли частішають природні та техногенні катастрофи. Так, перебування людей в ситуації постійного напруження у зв'язку з аварією на ЧАЕС зумовлює їх підвищену чутливість до впливу зовнішнього середовища та схильність до психічних порушень різного ступеню.

Проживання на радіаційно забрудненій території призводить до того, що у населення виникають межові нервово-психічні розлади, частішають випадки суїцидальної поведінки. При цьому спостерігається пряма залежність коефіцієнту суїцидальності населення від наближеності місць проживання до джерела випромінення (Ж.А. Аліхманов, С.В. Базильчик, К.О. Напреєнко). У зв'язку з цим важливого значення набуває вивчення особистісних особливостей людей, які мешкають в екологічно несприятливих умовах, з метою розробки системи надання їм психологічної допомоги.

Аналіз результатів досліджень радіаційного впливу на людину (Л.О. Крижанівська, О.М. Морозов, А.І. Нягу, Л.А. Пергаменщик, О.П. Ромаданов, О.В. Рудоміно-Дусятська, В.О. Татенко, С.І. Яковенко, Н.А. Фрігеріо, Х. Чековей, Л.А. Сеген, Дж.Дж.Кохен) дозволяє твердити про його негативні наслідки, які є особливо небезпечними для психічного розвитку. Зокрема, у дітей, які були опромінені пренатально, відзначають інтелектуальні порушення (С.О. Ігумнов, О.К. Бондар, І.А. Козлова), ознаки емоційного неблагополуччя у формі вираженої емоційної нестійкості, реактивної та особистісної тривожності (О.Г.Антонова, Б.П. Жизневський, Г.В. Кукуруза, М.В. Литневська, А.М. Льовочкіна, В.Г. Панок, В.О. Скребець, В.О. Татенко, Ю.М. Швалб, Т.П. Юрченко), наявність відхилень різного ступеня у поведінці, включаючи соціальну дезадаптацію, підвищений ризик виникнення узалежнення від наркотичних речовин (Ю.О.Олександровський, В.А. Карпюк, Н.Ю. Максимова, С.Г. Обухов тощо). Зазначена ситуація є несприятливою для осіб дитячого віку, та може призводити до гальмування розвитку вищих психічних функцій, що спричиняє зниження навчальної успішності та подальшу соціальну дезадаптацію.

Слід зазначити, що основні дослідження впливу радіаційного забруднення на психічні стани дорослих осіб та розвиток дітей здійснювались відразу після аварії на ЧАЕС. Основна увага проділялася вивченню психічних порушень та психічного розвитку школярів, які мешкали в зонах жорсткого радіоекологічного контролю в 1987-1990 роках (О.М. Гарнець, А.М. Карпухіна, К.В. Костюкова, О.М. Морозов, М.-Л.А.Чепа). Проте, у віддалений від аварії період особливості функціонування пізнавальної та емоційної сфери дітей вивчено недостатньо.

Виходячи з принципу єдності психічної діяльності, актуальність наукового аспекту досліджуваної проблеми ми вбачаємо у з'ясуванні змін у функціонуванні емоційної сфери дітей, які мешкають на радіаційно забрудненій території у віддалений після аварії період, та їх вплив на пізнавальну діяльність. Разом з цим, вивчення особливостей функціонування пізнавальної та емоційної сфери осіб, які постійно проживають в зоні посиленого радіоекологічного контролю, є не тільки важливою науковою проблемою, а й необхідною умовою здійснення реабілітаційної роботи, оскільки відхилення, які виникли в дитячому віці, є найбільш сенситивними до психологічної корекції.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження є частиною дослідної роботи державного замовлення, пов'язаного з виконанням наукової теми Міністерства освіти та науки України “Екологічні аспекти особливостей психофізичного розвитку та стану здоров'я дітей на Прикарпатті (за даними Івано-Франківської області)”, номер держреєстрації 019U64004855, яка виконувалась на кафедрі загальної та експериментальної психології Прикарпатського університету ім. В.Стефаника, а також Національної програми “Діти України” (п.47- 49).

Тема затверджена 29.04.1999 р. на Вченій раді Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України (протокол № 5) та Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України 21.12.2004 р. (протокол № 10).

Об'єктом дослідження виступає психічна діяльність осіб, які мешкають на радіаційно забрудненій території у віддалений від аварії період.

Предмет дослідження - функціонування пізнавальної та емоційної сфери дітей шкільного віку, які мешкають на радіаційно забрудненій території у віддалений від аварії період.

Мета дослідження - встановити особливості функціонування пізнавальної та емоційної сфери школярів, які проживають в зоні посиленого радіоекологічного контролю, та розробити систему надання їм психологічної допомоги.

Ми виходили з припущення про те, що у віддалений від аварії період у дітей, які проживають в зоні посиленого радіоекологічного контролю, виникають порушення у функціонуванні емоційної сфери, що надалі спричиняє гальмування розвитку пізнавальних здібностей.

Завдання дослідження:

1. Розкрити теоретичні підходи до вивчення впливу наслідків природних та антропогенних катастроф на психічну діяльність людини.

2. Експериментально вивчити перебіг пізнавальних процесів та емоційних станів дітей шкільного віку, які мешкають в зоні посиленого радіоекологічного контролю, з метою визначення впливу негативних емоційних переживань на функціонування пізнавальної сфери.

3. Порівняти виявлені показники функціонування пізнавальної та емоційної сфери у школярів, які мешкають на радіаційно забрудненій та на екологічно чистій території.

4. Розробити концептуальні підходи до створення системи психологічної допомоги, а також конкретні форми та методи психокорекційної роботи з особами молодшого шкільного віку в зоні посиленого радіоекологічного контролю.

Методологічну та теоретичну основу дослідження складають фундаментальні положення і принципи психології: принцип системного підходу до вивчення особистості (Б.Г. Ананьєв, Б.Ф. Ломов, С.Д. Максименко); положення про особистість як активного суб'єкта життєдіяльності та творчого самовизначення (Л.С. Виготський, М.Й. Боришевський, В.О. Моляко С.Л. Рубінштейн, Т.С. Яценко); положення про особливі психічні стани та реакції, що спостерігаються в екстремальних та субекстремальних ситуаціях (Ю.О. Олександровський, Г.В. Ложкін, Л.Ф. Шестопалова); вплив предметно-просторового фактора на взаємодію людини з навколишнім мікросередовищем (А.М. Льовочкіна, О.В. Рудоміно-Дусятська), дослідження з теорії та практики психологічної допомоги (О.Ф. Бондаренко, І.В. Дубровіна, З.Г. Кісарчук, Н.В. Чепелева, С.І. Яковенко); дослідження психологічних механізмів інтелектуальних здібностей (А.Б. Коваленко, М.Л. Смульсон, М.О. Холодна); досвід вдосконалення діяльності навчально-виховних закладів в зоні радіоекологічного контролю (О.В. Киричук, Ю.М. Швалб, В.В. Рибалко).

Для реалізації програми дослідження було здійснено теоретичний аналіз проблеми впливу радіаційного забруднення на психічні стани дітей шкільного віку та проведено емпіричне дослідження з використанням комплексу методів: тестів, опитувальників, проективних методів, методів психологічної корекції. Для статистичного оброблення даних було застосовано методи кореляційного аналізу.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що:

– вперше виявлено особливості функціонування пізнавальної та емоційної сфери школярів в умовах радіаційного впливу у віддалений від аварії на ЧАЕС період;

– виявлено, що у дітей, які постійно проживають в умовах екологічно несприятливого середовища, наявний високий рівень невротизації та підвищена тривожність;

– встановлено, що у дітей, які мешкають в зоні посиленого радіоекологічного контролю, негативні емоційні переживання (відчуття незахищеності, тривожності тощо) спричинюють зниження рівня мисленнєвої діяльності, мнемічних функцій та уваги;

– розроблено метод виявлення рівня відхилень у психічній діяльності дітей;

– доведено, що рівень функціонування пізнавальної сфери (уваги, запам'ятовування, аналітико-синтетичної діяльності та поняттєвого мислення) підвищується при усуненні негативних емоційних переживань;

– доведено, що нейтралізацію негативних емоційних переживань в осіб, які постійно проживають на радіаційно забруднених територіях, найбільш ефективно здійснювати при допомозі методу арт-терапії;

– отримали подальший розвиток теоретичні уявлення про вплив екологічно несприятливих умов на функціонування пізнавальної та емоційної сфер людини.

Теоретичне значення роботи полягає в тому, що виявлено вплив негативних емоційних переживань на функціонування пізнавальної сфери осіб, які постійно проживають в зоні РЕК у віддалений від аварії період, зокрема, встановлено наявність високого рівня тривожності, що впливає на зниження рівня функціонування пізнавальної сфери (інтелектуальна діяльність здійснюється за рахунок короткочасної механічної пам'яті, візуальної перцепції та практичного досвіду). Надалі це призводить до гальмування розвитку поняттєвого мислення. Поглиблено розуміння сутності психологічної допомоги особам, які постійно проживають на радіаційно забруднених територіях; розроблено метод виявлення рівня відхилень у психічній діяльності дітей; створено та апробовано програму здійснення психологічної корекції. Встановлено, що психологічну корекцію пізнавальної сфери (рівень уваги, запам'ятовування, аналітико-синтетичної діяльності та поняттєвого мислення) слід розпочинати з нейтралізації негативних емоційних переживань (підвищеної тривожності, відчуття незахищеності та ін.).

Практичне значення роботи полягає у створенні системи психологічної допомоги та програми психологічної корекції, яку було впроваджено у Стецівській ЗОШ І-ІІІ ступенів (довідка про впровадження від 10.03. 2005 р., № 196). Результати дослідження впроваджено також в ході викладання спецкурсів для студентів спеціальності “Соціальна педагогіка” Коломийського педагогічного коледжу Прикарпатського університету ім. В.Стефаника (довідка про впровадження від 09.03.2005 р., № 43), для студентів спеціальності “Психологія” філософського факультету Прикарпатського університету (довідка про впровадження від 15.03.2005 р., № 01-08-160).

Надійність та вірогідність результатів дослідження забезпечені теоретичним обґрунтуванням вихідних положень, використанням комплексу експериментальних методів дослідження, а також застосуванням методів математичної статистики до оцінки результатів дослідження.

Особистий внесок автора. Внесок автора у статтю, яка написана у співавторстві, полягає у плануванні та здійсненні експериментального дослідження, математичному опрацюванні результатів та їх психологічній інтерпретації. Співавтори визначали теоретичне спрямування та методологію дослідження.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дисертації обговорювались на спільному засіданні лабораторії психології соціально дезадаптованих неповнолітніх та лабораторії екологічної психології (2005 р.), на засіданнях кафедри загальної психології Прикарпатського університету (2000 р. - 2004 р.), міжнародних та науково-практичних міжрегіональних конференціях: “Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами” (Київ, університет “Україна”, 2002 р.), ІІ Міжнародній конференції “Методика конфліктологічної експертизи” (Київ, 2002 р.), ІV Міжнародних психологічних читаннях “Психологія в сучасному вимірі: теорія і практика” (Харків, 2002 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми девіантної поведінки: історія, теорія, практика” (Київ, 2002 р.), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Валеологія: сучасний стан, напрямки і перспективи розвитку” (Харків, 2004 р.)

Публікації. Основний зміст дисертації викладено в 11 публікаціях, з них 7 статей - у фахових виданнях.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, додатків. Роботу викладено на 225 сторінках, основний текст містить 167 сторінок, 19 таблиць та 9 рисунків. В дисертації є 7 додатків, список використаних літературних джерел, який включає 253 найменування робіт вітчизняних та зарубіжних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

психічний антропогенний пізнавальний радіоекологічний

У вступі обґрунтовано актуальність досліджуваної проблеми, визначено об`єкт, предмет, мету, завдання дослідження, його методологічну основу та методи, розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення роботи, наводяться дані про апробацію результатів дослідження та структуру дисертації.

У першому розділі - „Вплив екологічно несприятливих умов на психічну діяльність людини (онтогенетичний аспект)” - здійснено аналіз наукових досліджень з проблеми функціонування психічної діяльності людини в умовах впливу різноманітних несприятливих факторів. В цих дослідженнях показано, що людина реагує на порушення збалансованості природного середовища (забрудненість повітря та продуктів харчування, радіаційне опромінення) порушеннями психічної діяльності, втратою відчуття емоційного благополуччя та появою соматичних захворювань. Погіршення соматичного стану людини призводить до відхилень у функціонуванні центральної нервової системи. Особливо небезпечною така ситуація є для підростаючого організму, зокрема це стосується впливу малих доз радіаційного опромінення після катастрофи на ЧАЕС (Л.А. Пергаменщик, О.П. Ромаданов, О.В. Рудоміно-Дусятська, В.О. Скребець, С.І.Яковенко).

Діти, які постраждали від впливу радіаційного забруднення, характеризуються підвищеною чутливістю до впливу зовнішнього середовища та схильністю до психічних порушень різного ступеня. Спостерігається послаблення регуляційних механізмів та механізмів енергетичного забезпечення інтелектуальних функцій, що виявляється у зниженні інтелектуального статусу; нижчих, ніж в контролі, результатах виконання вербальних інтелектуальних (особливо енергозатратних) та невербальних завдань; з'являються тенденції до нижчання показників оперативної пам'яті, уваги, стабільності та рухливості нервових процесів (О.К. Бондар, В.П. Вишневська, Н.А. Грищенко).

Дослідники зазначають, що мешканцям зони радіоекологічного контролю (РЕК) притаманні деформації мотивів діяльності та поведінки, межові психічні розлади, дезадаптаційні порушення, агресивність, схильність до конфліктів (С.О. Ігумнов, Н.Ю. Максимова, О.М. Морозов, Г.П. Мосієнко, А.І. Нягу, Л.А.Пергаменщик, А.П. Чуприков).

Відомо, що ефективність пізнавальної діяльності пов'язана з емоційними станами людини. Емоції включаються в кожний інтелектуальний процес, тому негативні подразники тривалої дії мають значну патогенну дію на психіку в цілому, є джерелом психічного напруження, що призводить до формування травматичного життєвого досвіду (Ю.О. Олександровський, Ф.П. Ведяев). Рівень психічної та фізичної працездатності, стійкість до ряду захворювань залежать від стану центральної нервової системи та від емоційного фону життєдіяльності людини.

Результати психологічних досліджень свідчать про тісний функціональний зв'язок емоцій та пізнавальних процесів. Доведено, що позитивний емоційний стан обстежуваного сприяє покращанню сприймання та запам'ятовування вербального матеріалу, урізноманітненню асоціативних зв'язків (A. Айзен, Л. Постмен, Дж. Брунер), тоді як негативний емоційний стан призводить до того, що сприймання невербальних стимулів зміщується в негативну сторону (Г. Мюррей).

Доведений тісний функціональний зв'язок емоцій і пам'яті, який проявляється особливо наочно в тих сферах діяльності людини, які пов'язані з високою емоційністю. Вплив емоцій на психічну діяльність залежить від насиченості емоційних станів, від їх якісної характеристики та міри складності діяльності. Дослідження показують, що позитивні емоції (впевненість, хороший настрій тощо) активізують діяльність, обстежувані проявляють більшу старанність та вирішують більшу кількість задач, тоді як поганий настрій здійснює астенічний вплив та призводить до зниження відтворення приємної інформації (І.А. Васильєв, В.К. Вілюнас, А.П. Кепалайте, М.С. Жамкочьян, С.Л. Рубінштейн, В.О. Скребець).

З'ясування впливу негативних емоційних станів на функціонування пізнавальної сфери у віддалений від вибуху на ЧАЕС період є особливо важливим, оскільки дослідження особливостей психічної діяльності осіб, здійснені відразу після аварії, виявили в них небезпечні симптоми. Досліджуваним були притаманні підвищена тривожність, емоції страху, погане самопочуття, переважання сумного настрою. Діти менше вірили у свої можливості, швидко втомлювалися, прогнозували зменшення тривалості як власного життя, так і життя близьких, були невпевнені у своєму майбутньому (А.М. Карпухіна, М.-Л.А. Чепа). Це робило суб'єктивно недоцільним набуття освіти, створення сім'ї, народження дітей (А.М. Льовочкіна, С.І. Яковенко). Тому необхідно з'ясувати, як почуваються діти, які постійно мешкають в зоні РЕК в період, віддалений від аварії на ЧАЕС, а також те, як відображається емоційне напруження на функціонуванні пізнавальної сфери.

Виявлені в ході аналізу літератури дані вказують на необхідність порівняльного вивчення функціонування пізнавальної та емоційної сфер, розробки показників динаміки виниклих змін з метою моніторингу психічного розвитку та своєчасного виявлення його можливих порушень.

Психологічну допомогу постраждалим від аварії на ЧАЕС рекомендують здійснювати шляхом застосування методик, спрямованих на формування розумових дій та навичок, збільшувати навчальні навантаження (Н.А. Циркун, С. Лейкок, Б. Менро). На нашу думку, такі заходи не забезпечать високого рівня результативності, оскільки наявність у дітей негативних емоційних переживань гальмує їх здатність до засвоєння навчального матеріалу. Співвіднесення даних про розвиток пізнавальної сфери та врахування емоційного стану дозволить розробити методи, з допомогою яких можна більш ефективно здійснювати диференційно-діагностичну та реабілітаційну роботу.

У другому розділі - „Емпіричне дослідження психічних процесів і станів у школярів, на яких впливає радіаційно забруднене довкілля” - викладено процедуру та методи дослідження, визначено експериментальну вибірку та розглянуто результати психодіагностичного обстеження. Емпіричне дослідження проводилось в рівнинній клімато-географічній місцевості Прикарпаття, в с. Стецева Снятинського району Івано-Франківської області, населення якого віднесене до 4-ї категорії потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС (постанова кабінету Міністрів України № 106 від 23.07.1991 р.). У с. Стецева забруднення навколишнього середовища за цезієм 137 становить 4,60 Кюрі/км.

Робота організаційно проводилася у три етапи. На першому етапі (1996-2000 рр.) було здійснено емпіричне дослідження особливостей функціонування пізнавальної та емоційної сфери школярів в умовах проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю. На другому етапі (1996-2000 рр.) отримані результати порівнювали з результатами контрольної групи. На третьому етапі (2001-2002 рр.) було проведено апробацію системи психологічної допомоги на контингенті учнів молодшого шкільного віку. Всього в дослідженні взяло участь 474 учні: 154 - учні 1-8 класів с. Стецева (експериментальна група), 148 - учні 1-8 класів с. Кутище (контрольна група) та 172 учні молодших класів с. Стецева, які взяли участь в апробації системи психологічної допомоги.

Методичний інструментарій: функціонування емоційної сфери вивчали за методиками “САН”, “Дім-дерево-людина” та тесту М. Люшера; рівень невротизації досліджували за допомогою опитувальника “Рівень невротизації та психопатизації”, рівень самооцінки вивчали за методикою “Сходинки самооцінок”. Функціонування пізнавальної сфери досліджували за допомогою тесту Д. Векслера, дослідження рівня уваги здійснювали за допомогою методики “Коректурна проба”, пам'яті - за методикою О.Р. Лурії “Заучування десяти слів”.

Результати дослідження емоційної сфери дітей, які мешкають на радіаційно забрудненій території, свідчать про підвищену втомлюваність, дратівливість, схильність до дистимічних змін настрою, плаксивості, капризності. Якщо у дітей контрольної групи всі показники “самопочуття”, “активності” та “настрою” були збалансовані, то у дітей зони РЕК високі показники “активності” (16%) переважали над “настроєм” (6%) і “самопочуттям”(8%), що свідчить про незбалансованість та дисгармонійність цих станів. Для них характерними були відчуття незахищеності і тривожності (80%), при цьому незахищеність пов'язана з відчуттям меншовартості (r = 0,27, при р?0,01) та недовірою до себе (r=-0,25, при р?0,01).

Аналіз причин стресових станів показав відмінності у переживаннях дітей. У дітей, які мешкають на екологічно незабрудненій території, тривога зумовлена потребою соціальної активності, прагненням до досягнень, тоді як у дітей, які мешкають на радіаційно забрудненій території, тривога пов'язана із прагненням втечі від реальності, що свідчить про їх емоційну незрілість. В екологічно благополучній ситуації реакцією на стресову ситуацію є активна спрямованість дитини на продуктивну діяльність, а в умовах радіаційно забрудненого довкілля, навпаки, стрес викликає пасивність із прагненням втекти від реальної дійсності.

Рівень невротизації школярів відображено в табл. 1.

Таблиця 1

Динаміка рівня невротизації школярів за 1996-2000 роки

Роки обстеження	Групи школярів	Загальна кількість	Передневротичні стани	Неврози
			N	% ± m	N	% ± m
1996	Зона РЕК	52	15	28,8 ± 6,1	3	5,7 ± 3,2
1996	Контроль	42	4	9,5 ± 4,5	1	2,3 ± 2,2
2000	Зона РЕК	51	11	21,5 ± 5,7	8	15,7 ± 5,1
2000	Контроль	43	5	11,6 ±2,6	1	2,3 ±1,2

Як видно з табл.1, на радіаційно забрудненій території кількість школярів, які мають високий рівень невротизації, у 2000 році достовірно (p?0,05) зросла порівняно з 1996 роком з 5,7% до 15,7%. Передневротичні стани діагностувались тут також значно частіше, ніж у контрольній групі (р?0,01).

Таким чином, серед дітей, які мешкають на радіаційно забрудненій території, у 94% осіб спостерігаються відхилення у функціонуванні емоційної сфери, тоді як на екологічно чистій території таких школярів у 2,7 рази менше. Отже, можна зробити висновок, що відхилення у функціонуванні емоційної сфери виникли саме внаслідок проживання в екологічно несприятливих умовах і є проявом негативного емоційного реагування на ситуацію проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю.

Результати дослідження, проведеного за тестом Д.Векслера, показали, що у дітей, які мешкають на території, віднесеній до зони радіоекологічного контролю, показники інтелектуального розвитку достовірно відрізняються від контрольних. Зокрема, на радіаційно забрудненій території рідше простежується нормальний інтелектуальний показник, ніж в контролі (р?0,05). Слід зазначити, що при виконанні вербальних субтестів підлітки демонструють загалом нижчі показники, ніж молодші школярі. Разом з тим, у 67% школярів зони РЕК рівень невербального інтелекту вищий, ніж вербального (p?0,001). Якщо в контролі із збільшенням хронологічного віку знижується рівень невербального інтелекту (r = -0,22, при p?0,01), що не впливає на зниження загального, то в радіаційно забрудненій зоні хронологічний вік має вирішальне значення у зростанні загального інтелектуального показника (r = 0,23, при p?0,001).

Така ситуація дає підстави стверджувати, що в учнів контрольної групи нормальний рівень загального інтелектуального показника забезпечується переважно завдяки аналітико-синтетичним процесам, а у школярів зони РЕК - за рахунок короткочасної механічної пам'яті, візуальної перцепції, практичного досвіду.

При порівняльному аналізі рівня уваги та пам'яті виявлено, що високий рівень уваги та запам'ятовування також переважав у контрольній групі школярів (р?0,01). В контролі рівень уваги перебував у прямій залежності від рівня запам'ятовування (r=0,62 при p?0,01), а на радіаційно забрудненій території рівень уваги перебуває у прямій залежності від рівня вербального (r=0,22), невербального (r=0,27) та загального інтелекту (r=0,31) при p?0,01.

Отже, проживання на екологічно несприятливій території виявляється для школярів негативним тривало діючим подразником, що спричиняє емоційне неблагополуччя. Фіксація негативних емоційних переживань послаблює механізми засвоєння інформації і, як наслідок, призводить до зниження загального інтелектуального показника. Детальний аналіз виконання тестових завдань показав, що сферою найбільшого ураження виявляється поняттєве мислення, яке є основою вербального інтелекту. Це негативно позначається як на якості засвоєння навчального матеріалу, так і на успішності учнів.

Особливість взаємозв'язку між результатами дослідження пізнавальної та емоційної сфер у дітей, які мешкають на радіаційно забрудненій території, свідчить, що для школярів з вищим рівнем інтелектуального розвитку властивий вищий рівень емоційної стабільності (що можна розглядати як ознаку особистісної адаптації до несприятливих екологічних умов), в той час як школярі з низьким інтелектуальним розвитком, навпаки, виявляють високий рівень емоційного напруження. Останнє може бути причиною порушення шкільної адаптації у цієї категорії учнів. Зв'язок між рівнем емоційного неблагополуччя та зниженим рівнем інтелектуального показника за даними розрахунків коефіцієнту контингенції ц = 0,5; коефіцієнт асоціації становить Q= 0,84 (явно виражений статистичний зв'язок).

Таким чином, як показали результати дослідження, сприйняття інформації про негативний радіаційний вплив (від батьків, вчителів, засобів масової інформації тощо) призводить до появи відхилень у функціонуванні емоційної сфери дітей, які мешкають на радіаційно забрудненій території. Через взаємодію психічних процесів ці відхилення гальмують розвиток пізнавальної сфери, зокрема поняттєвого мислення, як найбільш чутливої її складової. Тому подолання емоційного дискомфорту можна розглядати як шлях адаптації дитини до умов несприятливої екологічної ситуації.

Виходячи із зазначених негативних тенденцій існує необхідність надання систематичної та цілеспрямованої психологічної допомоги дітям, які мешкають в зоні РЕК у віддаленому після аварії на ЧАЕС періоді.

У третьому розділі - “Апробація системи психологічної корекції пізнавальної сфери дітей в умовах несприятливого екологічного середовища” - викладено принципи, форми, методи та результати психокорекційної роботи з дітьми, метою якої було подолання наслідків негативного впливу проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю на їх пізнавальну та емоційну сфери.

Відбір дітей з відхиленнями у функціонуванні пізнавальної та емоційної сфер до групи корекції передбачав виявлення рівня цих відхилень. В ході відбору дітей з`ясувалося, що дослідницькі методи, застосовані нами в констатуючому експерименті, надто громіздкі та складні для практично-прикладних завдань. Враховуючи необхідність застосування методів, які максимально корелювали б з тими, що були застосовані в ході констатуючого експерименту, ми розробили комплексну психодіагностичну експрес-методику обстеження дітей шкільного віку зони РЕК.

До психодіагностичного комплексу входили методики, які визначали рівень розвитку пізнавальної сфери та ступінь емоційного благополуччя школярів. Зокрема, це були методики: “Прості аналогії” та “Виключення четвертого”, методика “Заучування 10 слів”, коректурна проба, проективні методи “Дім-дерево-людина” та тест Люшера, методика “Сходинки самооцінок”. Крім цього, ми використали метод експертів (експертами були класоводи та класні керівники) та метод аналізу документів і продуктів діяльності. До комплексної оцінки впливу довкілля на стан здоров'я кожної дитини входив також висновок медичної комісії. Апробація зазначених методик показала, що даний психодіагностичний комплекс дозволяє виявити рівень відхилень у психічному розвитку дітей внаслідок проживання на забрудненій території.

До психокорекційних груп увійшли молодші школярі, у яких за даними обстеження спостерігалися відхилення у функціонуванні пізнавальної та емоційної сфер: низький рівень уваги, пам'яті, понятійного мислення та аналітико-синтетичної діяльності, а також високий рівень емоційної напруженості. У зв'язку з необхідністю з'ясування пріоритетних форм та методів психолого-педагогічної допомоги було застосовано різні програми роботи з дітьми зазначеного контингенту. Відповідно до цих програм було виокремлено і різні групи психологічної корекції.

Враховуючи бажання дітей та зі згоди батьків, контингент досліджуваних розподілили на чотири групи. Мета занять у кожній групі полягала у підвищенні успішності навчання учнів та гармонізації їх емоційних переживань. За складом психокорекційні групи були однорідними. Першій групі надавалася традиційна допомога у навчанні силами класоводів за принципом репетиторства. Друга - займалася за спеціальною розвивальною програмою, завданням якої було поглиблення пізнавальної активності за допомогою цікавих вправ та ігор під керівництвом шкільного психолога. Заняття з третьою групою були спрямовані на корекцію відхилень у функціонуванні емоційної сфери та на роботу з психологічними травмами, які проводилися у формі арт-терапії. На заняттях стимулювалося творення художніх образів в процесі малювання під музику, ліплення, релаксації під музичний супровід, малювання на задану тему. Четверту, контрольну групу, склали діти, які не виявили бажання відвідувати будь-які групи, а також ті діти, батьки яких не вважали за потрібне навантажувати дитину додатковими заняттями. Таких дітей ми також обстежували на початку і в кінці навчального року, розглядаючи їх показники як контрольні.

Створюючи психокорекційну програму для третьої (арт-терапевтичної) групи, ми виходили з того, що у дітей, які постійно проживають в зоні посиленого радіоекологічного контролю, поняттєве мислення є сферою найбільшого ураження, тому здійснення корекційних впливів у формі технік, що передбачають раціонально-роз'яснювальний підхід, ми вважали не достатньо ефективним. Намагання підвищити рівень загального інтелектуального розвитку за рахунок інтелектуальних вправ навряд чи дали б бажані результати. Відомо, що це хибне уявлення нерідко спонукає педагогів підвищувати навантаження для невстигаючих учнів, змушуючи їх механічно заучувати навчальний матеріал. Така ситуація призводить до виснаження нервової системи та перевтоми учнів. Ми вважали, що головним завданням є допомога дітям у відреагуванні негативних емоцій, а психологічна корекція повинна полягати в тому, щоб знімати негативні переживання.

На початковому етапі роботи в третій групі дітям пропонували техніки та вправи, які дозволяли переборювати труднощі, пов'язані із низькою самооцінкою та недовірою до себе. Позитивного ефекту досягали за допомогою таких форм роботи: малювання в напрямку “від себе” замкнутих ліній, дуг, петлеподібних та спіралеподібних ліній, овалів, кругів, різноманітних геометричних фігур та їх поєднань, віднаходження образів, які утворилися в результаті хаотичного спонтанного малювання. На етапах ознайомлення з аквареллю дітям пропонували нетрадиційні техніки: монотипію, малювання на зволоженому аркуші, малювання пальцем, ляпкографію, малювання свічкою, малювання поролоновою губкою, зіжмаканим папером, штампиками з овочів. Це проводилося з метою підвищення рівня самоповаги та нейтралізації захисних симптомокомплексів, спричинених внутрішніми конфліктами особистості.

Сенс застосування зазначених нетрадиційних технік полягав у тому, щоб “перекрити” вплив на діяльність дитини її негативного уявлення про свої можливості та про себе в цілому. Наприклад, малювання свічкою по білому аркушу не залишає жодних слідів, тому дитина вільно створювала образи, їй не заважали викривлені уявлення про свої можливості. Після того, як аркуш покривався фарбою, дитина бачила хороші результати своєї роботи. Таким чином, за допомогою використання даних технік відбувалася нейтралізація захисних симптомокомплексів.

Процес малювання здіснювався під музичний супровід. Наприклад, для дітей з фіксованими м'язовими спазмами малювання проводилося у формі “пальцемалювання” кольоровими мазями і клеєвими фарбами під звучання музичного твору. Пальцемалювання сприяло безпосередньому виразу тактильної реакції на ритм музики, що давало можливість позбутися негативних відчуттів через м'язову релаксацію, чого не можна досягти при малюванні олівцями, крейдою, фломастерами. З цією ж метою учасники занять під виразну ритмічну музику з насолодою змішували і розминали вологу пластичну масу в руках всіма десятьма пальцями. Після того, як діти задовольняли свої тактильні потреби, вони поступово переходили до вищих форм малювання, креслення ритму музики фарбами та крейдою.

Розглянемо отримані результати, які представлені в табл. 2.

Таблиця 2

Стан емоційної та пізнавальної сфери дітей до та після занять у корекційних групах

Психокорекційні групи	Кількість дітей відповідно до показників (%)
	Показники рівня пізнавальної сфери	Показники рівня емоційного благополуччя
	Високий	Низький	Емоційно благополучні	Емоційно неблагополучні
І група	До експерименту	11	27	9	57
	Після експерименту	13	36	9	52
ІІ група	До експерименту	10	38	10	58
	Після експерименту	18	27	18	46
ІІІ група	До експерименту	14	41	12	61
	Після експерименту	27	25	56	17
ІV група	На початку навчального року	13	42	11	62
	Наприкінці навчального року	13	58	10	79

У першій експериментальній групі після проведення додаткових занять з математики та рідної мови показники функціонування пізнавальної сфери демонструють незначну тенденцію до зростання (р?0,05 за Т-критерієм Вілкоксона); збільшуються середні показники уваги (2,37 при попередніх 1,9). Однак це не вплинуло на функціонування емоційної сфери, оскільки емоційно неблагополучних дітей збільшилося на 5%. Це пояснюється тим, що в процесі проведення додаткових занять вчителі не мали на меті здійснювати психологічну корекцію особистості дітей та їх емоційної сфери зокрема.

За результатами обстеження, в другій експериментальній групі відбулися деякі позитивні зміни. Тут спостерігається збільшення середніх значень показників уваги та пам'яті (2,33 при попередніх 1,8). Простежується поліпшення функціонування пізнавальної сфери (r = 0,40 при р?0,01). У функціонуванні емоційної сфери появляється тенденція до нижчання рівня тривожності, незахищеності, ворожості та відчуття меншовартості, однак результати не досягають рівня статистичної значущості.

Розглянемо результати обстеження третьої експериментальної групи, з якою проводили заняття з арт-терапії.

За даними табл. 2, у цій групі значно зменшилась кількість емоційно неблагополучних дітей, а також покращилися показники уваги, пам'яті, аналітико-синтетичної діяльності. Детальніше порівняльну характеристику емоційних симптомокомплексів представлено на рис. 1.

Після проведення комплексу психокорекційних заходів з використанням експресивних технік арт-терапії та музикотерапії зменшилась кількість дітей з високим рівнем тривожності (t = 4,4 при р?0,001) та незахищеності (t =7,7 р?0,001), зросла їх впевненість у своїх силах, що знизило попередній високий рівень почуття меншовартості та недовіри до себе.

Отже, у школярів, які навчалися в корекційній групі, зниження рівня незахищеності сприяло зниженню тривожності (r = 0,29) та конфліктності (r = 0,47) при р?0,01. Зниження рівня тривожності сприяло зниженню конфліктності (r = 0,36) та ворожості (r = 0,31) при р?0,01. В оберненій залежності виявились конфліктність та почуття меншовартості (r = -0,38, р?0,01).

Простежимо особливості функціонування пізнавальної сфери. До початку занять в даній групі середні значення показників уваги, пам'яті та мисленнєвої діяльності були низькими (див. табл. 3).

Таблиця 3

Середні значень показників розвитку пізнавальної сфери у школярів, які відвідували арт-терапевтичну групу

Параметри	До експерименту	Після експерименту
Увага	1,93 ± 0,5	5,29 ± 0,5
Пам'ять	1,83 ± 0,6	3,46 ± 0,5
Поняттєве мислення	5,50 ± 2,7	12,1 ± 1,9
Аналітико-синтетична діяльність	6,30 ± 1,8	10,9 ± 1,6

Після проведення занять, у школярів, які відвідували корекційну групу, за результатами кореляційного аналізу з використанням коефіцієнту кореляції Пірсона, рівень продуктивності уваги та пам'ять зростали обернено пропорційно до рівня тривожності (r = -0,41 р?0,01 та r = -0,31 р?0,01 відповідно). Це свідчить про підвищення рівня уваги та запам'ятовування внаслідок зниження рівня тривожності. Посилення відчуття захищеності сприяло підвищенню рівня аналітико-синтетичної діяльності (r = 0,48) та поняттєвого мислення (r = 0,47) при р?0,001. Збільшилася кількість школярів, у яких зросла адекватність самооцінки (r=0,29 р?0,01).

Користуючись методом експертних оцінок, ми з'ясували, що у дітей, які відвідували психокорекційну групу, значно покращились міжособисті взаємини, знизився рівень конфліктності, підвищився рівень навчальної успішності.

Як видно з табл. 2, в четвертій групі під кінець завершення експерименту не простежувалося прогресу у функціонуванні емоційної та пізнавальної сфери.

Отже, використання арт-терапії позитивно впливає на нейтралізацію негативних емоційних станів молодших школярів та сприяє підвищенню їх пізнавальної активності. Тому психокорекційні заходи з дітьми, які мешкають в зоні посиленого радіоекологічного контролю, повинні бути спрямовані на зняття емоційного дискомфорту, зниження тривожності та гармонізацію особистості в цілому. Необхідно не тільки надавати дітям знання і тренувати їх навички та навчальні вміння, а й коригувати негативні емоційні пережавання засобами арт-терапії.

ВИСНОВКИ

У висновках підбиваються підсумки здійсненого теоретичного та емпіричного дослідження. Отримані результати підтверджують висунуту гіпотезу. Узагальнення результатів дозволило констатувати наступне:

1. Проживання на території з підвищеним рівнем радіаційного опромінення виявляється тривало діючим подразником, що має патогенну дію на психіку і є джерелом психічного напруження. Це спричиняє такі негативні емоційні переживання як відчуття незахищеності, тривоги, що можуть призводити до передневротичних станів. Наслідком цього є зниження ефективності когнітивних процесів.

2. У віддаленому від аварії періоді спостерігається підвищення рівня невротизації дітей. Внаслідок проживання на екологічно несприятливій території, число осіб, які мають високий рівень невротизації протягом чотирьох років значно збільшився. Емоційна сфера у школярів зони радіаційного забруднення характеризується такими симптомокомплексами, як тривожність, недовіра до себе, незахищеність, відчуття власної меншовартості, ворожість, високий рівень емоційного напруження.

3. Емоційні порушення здійснюють гальмівний вплив на розвиток пізнавальної сфери, найбільш чутливим елементом якої є поняттєве мислення. У школярів знижується здатність до виконання вербальних субтестів, а це надалі негативно позначається на якості засвоєння навчального матеріалу та навчальній успішності.

4. Психологічний аспект вивчення впливу довготривалого перебування дітей молодшого шкільного віку в умовах забрудненого довкілля, дає підстави твердити про порушення в їх емоційній та пізнавальній сферах, що статистично достовірно. Тому навіть у віддалений від аварії на ЧАЕС період актуальною залишається необхідність надання їм психологічної допомоги.

5. Психологічну корекцію відхилень у функціонуванні пізнавальної та емоційної сфери слід здійснювати диференційовано. Зокрема, для осіб з високим рівнем відхилень доцільно застосовувати методи арт-терапії з метою забезпечення емоційного благополуччя, що є підґрунтям подальшого розвитку пізнавальної сфери.

Перспективи дослідження полягають у розкритті механізмів психологічного захисту в осіб, які добровільно проживають в зоні обов'язкового відселення.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Миколайський М.В., Матейко Н.М., Коваль С.Б. Психічне здоров'я дітей та підлітків в зоні посиленого радіоекологічного контролю Прикарпаття // Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія / За ред. Орбан-Лембрик Л.Е. - Івано-Франківськ, 1999. - Вип. 3. - Ч. 1. - С. 35-40.

2. Матейко Н.М. Особливості функціонування емоційної сфери у дітей, що мешкають в зоні посиленого радіоекологічного контролю Прикарпаття // Проблеми загальної та педагогічної психології: Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. Максименка С.Д. - К., 1999. - Т. 1. - Ч. 1. - С. 78-81.

3. Матейко Н.М. Особливості психічного розвитку дітей та підлітків, що мешкають в зоні посиленого радіоекологічного контролю Прикарпаття // Проблеми загальної та педагогічної психології: Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. Максименка С.Д. - К., 2000. - Т. 2. - Ч. 5. - С. 275-283.

4. Матейко Н.М. Особливості психоемоційних станів школярів-мешканців зони посиленого радіоекологічного контролю // Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія / За ред. Орбан-Лембрик Л.Е. - Івано-Франківськ, 2001. - Вип. 6. - Ч. 1. - С. 211-219.

5. Матейко Н.М. Інноваційні підходи до надання психолого-педагогічної допомоги учням в зоні РЕК Прикарпаття // Економіка освіти: Збірник наукових праць НДЦ “Економіка вищої освіти” НДІ Вищої освіти АПН України / За ред. Фурмана А.А. - Тернопіль, 2001. - Т. 1. - С. 267-272.

6. Матейко Н.М. Моніторинг психічного здоров'я дітей, які зазнали впливу радіаційного опромінення // Вісник Харківського університету. - Харків, 2002. - № 550. - Ч. 2. - С. 201-204.

7. Матейко Н.М. Психологічна корекція негативних емоційних станів у дітей та підлітків, що мешкають в зоні РЕК, засобами художньої творчості //Актуальні проблеми виховання та навчання людей з особливими потребами: Збірник наукових праць № 2 / За заг. ред. П.М.Таланчука, Г.В.Онкович. - К.: Університет “Україна”, 2002. - С. 61-63.

8. Матейко Н.М. Вплив радіаційного опромінення на виникнення девіацій у поведінці дітей зони РЕК / Проблеми девіантної поведінки: історія, теорія, практика. Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції - Київ, 25-27 листопада 2002. - С. 240-245.

9. Матейко Н.М. Психічні стани дітей та підлітків, які проживають в зоні посиленого радіоекологічного контролю // Вісник Київського лінгвістичного міжнародного університету. Серія: педагогічні науки, психологічні науки. - К., 2002. - Вип. 1. - С. 220-228.

10. Матейко Н.М. Визначення емоційного стану школярів як детермінанти виникнення конфліктів // Конфліктологічна експертиза: теорія і методика / За ред. Гірника А.М. - К., 2002. - Вип. 3. - С. 55-60.

11. Матейко Н.М. Корекція відхилень емоційного розвитку дітей, що постраждали від екологічних катастроф // Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції “Валеологія: сучасний стан, напрямки і перспективи розвитку”. - Харків, 2004. - С. 138-144.

АНОТАЦІЇ

Матейко Н.М. Особливості функціонування пізнавальної та емоційної сфери осіб, які мешкають в зоні посиленого радіоекологічного контролю. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.01 - загальна психологія; історія психології. - Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України, Київ, 2005.

Дисертацію присвячено дослідженню особливостей функціонування пізнавальної та емоційної сфер осіб, які мешкають в зоні посиленого радіоекологічного контролю. Виявлено, що внаслідок проживання на екологічно несприятливій території, число осіб, які мають високий рівень невротизації значно збільшилося протягом чотирьох років. Емоційна сфера характеризується такими симптомокомплексами, як тривожність, недовіра до себе, незахищеність, відчуття власної меншовартості, ворожість, високий рівень емоційного напруження. Спостерігається зниження рівня функціонування пізнавальної сфери, пам'яті та уваги. Особливо це стосується дітей, оскільки екологічно несприятливе середовище здійснює гальмівний вплив на їх інтелектуальний розвиток та викривляє особистісний.

Доведено, що навіть у віддалений від аварії на ЧАЕС період особи, які мешкають на радіаційно забрудненій території, потребують психологічної допомоги. З метою здійснення диференційованої психологічної допомоги, розроблено методику експрес-діагностики встановлення рівня відхилень.

Встановлено, що психологічну корекцію функціонування пізнавальної та емоційної сфери слід розпочинати із зниження емоційної напруги завдяки використанню методів арт-терапії.

Ключові слова: психічна діяльність, інтелектуальна сфера, емоційна сфера, вплив екологічно несприятливих умов на психіку, психологічна допомога, емоційне благополуччя, арт-терапія.

Матейко Н.М. Особенности функционирования познавательной и эмоциональной сферы лиц, проживающих в зоне усиленного радиоэкологического контроля. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.01 - общая психология, история психологии. - Институт психологии им. Г.С.Костюка АПН Украины, Киев, 2005.

В диссертации рассматриваются особенности психической деятельности лиц, проживающих в зоне усиленного радиоэкологического контроля.

Исследовалось функционирование познавательной и эмоциональной сфер детей, на которых длительное время влияют неблагоприятные экологические факторы. Для решения поставленных задач был подобран комплекс экспериментальных методик, включавший психометрические и проективные методы, а также экспертную оценку.

На первом и втором этапах исследовалось влияние малых доз радиационного излучения на функционирование познавательной и эмоциональной сфер учащихся, и полученные данные сравнивались с результатами контрольной группы. В ходе исследования были выявлены такие особенности функционирования познавательной сферы, как снижение интеллектуального развития, памяти и внимания. Исследование показало, что проживание на территории с повышенным уровнем радиационного излучения является длительным постоянно действующим раздражителем, который оказывает патогенное воздействие на психику и является источником психического напряжения. У школьников наблюдался высокий уровень невротизации и тревожности. Эмоциональное неблагополучие оказывает тормозящее влияние на развитие их познавательной сферы, при этом наиболее чувствительным элементом является понятийное мышление.

На третьем этапе было проведено апробацию системы психологической помощи на контингенте учащихся младшего школьного возраста.

Повышение уровня функционирования познавательной сферы мы начинали с преодоления эмоционального неблагополучия. Так, с целью преодоления защитных симптомокомплексов на этапах ознакомления с акварелью, детям предлагали нетрадиционные техники: монотипию, рисование на мокрой бумаге, пальцевую живопись, рисование свечкой, поролоновой губкой, а также рисование и релаксация под музыкальное сопровождение, лепку - то есть различные формы арт-терапии.

Смысл такой работы состоял в том, чтобы снизить влияние на деятельность ребенка его плохого мнения о своих возможностях и о себе в целом. После снятия отрицательных эмоциональных состояний стало возможным повышение познавательных способностей. Таким образом, показано, что психологическую коррекцию эмоциональной сферы наиболее целесообразно осуществлять с использованием методов музыкальной терапии и художественного творчества.

В диссертации представлена система дифференцированной психологической помощи в зависимости от степени отклонений в интеллектуальном развитии и эмоциональном состоянии детей. Была разработана и внедрена психокоррекционная программа, основанная на методах арт-терапии.

Ключевые слова: психическая деятельность, интеллектуальная сфера, эмоциональная сфера, влияние экологических неблагоприятных условий на психику, психологическая помощь, эмоциональное благополучие, арт-терапия.

Mateyko N.M. Peculiarities of cognitive and emotional spheres of individuals residing in the strict radiation control zone. - Manuscript.

Thesis for the Candidate degree in psychology in speciality 19.00.01 - General Psychology; History of Psychology. - G.S.Kostiuk Institute of Psychology at the Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2005.

The dissertation contains research on how the cognitive and emotional spheres function in people inhabiting the strict radiation control zone. The evidence was found that, after the lapse of long period of time since Chernobyl catastrophe, children show the lower level of intellectual development, of mental capability, and of attention. The emotional sphere of children affected by living for a long time in the environmentally adverse situation features the high level of neuroticity, increased anxiety, and presence of emotionally negative symptom group.

The author proved that even after the lapse of time, people that live in the contaminated zone require psychological rehabilitation. This is especially true for children, as the adverse environment produces the hampering impact on their intellectual development and causes distortion of their personal development. It was elicited that psychological correction of the cognitive sphere functioning demands, first of all, the lessening of nervous tension and neutralizing of emotionally negative symptom group.

...