Психологічні закономірності адаптації особистості до діяльності в особливих умовах

Встановлені закономірності динаміки адаптаційного процесу, який має стохастичний характер і залежить від специфіки співвідношення адаптивних і компенсаторних реакцій та призводить до ускладнення структурно-динамічної організації функціональної системи. Процес ускладнення закінчується деякою точкою просторово-часового континууму - простим атрактором. На цьому етапі відбувається фазовий макрострибок - перехід на новий рівень функціонування і спрощення структурної організації. Процес спрощення структури функціональної системи детермінований індивідуальними психофізіологічними характеристиками і також обмежений точкою просторово-часового континууму - дивним атрактором.

У підрозділі 4.4 запропонована модель функціональної системи. Дослідження структури функціональної системи показали наявність прямого обміну інформацією між зовнішньою структурою - метасистемою, яка стабілізує функціональну систему, та ефекторним апаратом системи, що суперечить посиланням про можливість обробки інформації тільки внутрішніми симплексами системи. Метасистему формують темпові характеристики діяльності, особистісні смисли та мотивація. Дефіцит часу в категоріальному просторі особистісних сенсів стає джерелом як позитивних, так і негативних емоцій, тобто подвійно діє на ефективність діяльності і виступає динамічним чинником (тактичний складник). Мотиваційна складова стабілізує діяльність на тривалих відрізках часового континууму (стратегічний складник).

У п'ятому розділі “Програма оптимізації функціонального стану оператора при діяльності в особливих умовах” запропоновані засоби психопрофілактики, психокорекції, психореабілітації, що обумовлено логікою попередніх досліджень. Розроблені теоретико-методологічні засади психологічної інтервенції, які поєднують виробничо-, організаційно-, педагогіко- і валео-психологічні підходи з метою оптимізації функціонального стану під час адаптації до особливих умов діяльності.

У підрозділі 5.1 розроблений психогігієнічний аспект оптимізації функціонального стану за умов професійної діяльності в особливих умовах, спрямований на попередження стресових впливів. Він полягає у тому, щоб звузити ситуативну невизначеність майбутнього і знизити рівень тривоги за рахунок стабілізації психофізіологічних параметрів професійних операцій. Формалізована структура програми, запропонована модель оцінки рівня професійної підготовки оператора (Q (n)) з вірогідністю прогнозу 90,0%:

Q (n) = Qmin (l-Woe-n/К),

де n - кількість тренувань, К - коефіцієнт, що характеризує здатність оператора до тренування (оцінюють за кількістю тренувань, яка необхідна для стабілізації параметрів операції). Qmin - рівень підготовки з максимальною невпорядкованістю діяльності.

У підрозділі 5.2 наведені результати досліджень з оптимізації функціонального стану. Розроблено обладнання для подачі ольфакторних впливів (патенти UA 54187A м.кл.7 А61М15/00; А61L9/12 і UA 55756 7А61Н15/02). Запропоновані техніки валео-психологічних коригувальних впливів (патенти UA 48523A м.кл 7 А61К35/78; UA 48525A м.кл 761К35/78; UA 48525A м.кл 761К35/78; UA 49250A м.кл. 7А61К35/78). На фоні ольфакторних впливів та потенціювального впливу функціональної музики, транслюється коригувальна інформація, яка формує штучну психосемантичну матрицю (кондиціонувальний вплив). Ефективність розроблених оцінювалася шляхом порівняння даних, отриманих до і після проведення заходів валео-психологічної інтервенції. Оператори РЛС випадково розподілялися по групах: групи (49 осіб), в яких застосовано вплив запахів лаванди і сальвії; групи (48 осіб), в яких застосовано поєднаний вплив запахів та функціональної музики; групи (49 осіб), в яких застосовано поєднаний вплив запахів, формул навіювання та функціональної музики. Для порівняння отриманих ефектів обрано групу операторів РЛС (49 осіб), які засвоювали аутотренінг.

З'ясовано, що в групах аутотренінгу оптимізуються параметри оперативної пам'яті (37,0% дисперсії), але при цьому локус уваги має ознаки ригідності: час пошуку чисел (таблиці Шульте - Платонова) і час аудіо-моторної реакції розрізнення (поліграф ПФ-02) мають невисоку дисперсію (9,0% і 8,7% відповідно). За умов впливу запахів лаванди і сальвії, навпаки, прогностичними були саме показники часу пошуку чисел і часу аудіо-моторної реакції розрізнення (дисперсія - 16,8% і 20,6% відповідно) за умов низької прогностичності показників оперативної пам'яті (ряди однозначних цифр) - 2,4% та шкірно-гальванічної реакції (опір шкіри подушечки середнього пальця за допомогою електродів срібло/хлористе срібло, площею 2 см2) - 4,0%. Це відбувалося на фоні регулювальних впливів запахів на частоту серцевих скорочень (прилад “РС-1”) і критичну частоту злиття миготінь (прилад для визначення критичної частоти злиття мерехтінь) - 19,2% і 17,0% дисперсії. Дія запахів у поєднанні з функціональною музикою, порівняно з попередньою групою, дещо знижує прогностичність перших двох показників: пошук чисел (15,64%), час аудіо-моторної реакції розрізнення (15,3%), але підвищує прогностичність характеристик опору шкіри (6,1%) за умов збереження регулювальних впливів запахів на частоту серцевих скорочень і критичну частоту злиття миготінь. Поєднаний вплив запахів, функціональної музики та формул навіювання збалансовує зміни всіх показників, тобто оптимізує функціональний стан (15,4%, 13,5%, 11,8%, 10,1%, 12,7%, та 9,0% дисперсії відповідно).

Ефективність валео-психологічної реабілітації операторів РЛС з невротичними реакціями і станами оцінена у 76 осіб з високим рівнем нейротизму ?18 балів (тест ЕРQ), окремими невротичними реакціями (методика експрес-діагностики неврозу К. Хека і Х. Геса) і високим рівнем маніфестної тривоги (тест ММРІ). Курс інтервенції включав 15 сеансів по 15 хвилин. До і після закінчення курсу психокорекції досліджено когнітивну швидкість (субтест WAIS “Кубики Коса”); профілі уваги, час виконання завдань та продуктивність (коректурна проба А. Бурдона); основні властивості центральної нервової системи (методика діагностики темпераменту Я. Cтреляу); проведений аналіз структури особистості (тестом плям Г. Роршаха), за тестоMMPI - відповідні клінічні шкали.

До початку сеансів було зареєстровано: знижений рівень емоційного реагування, занижена самооцінка своїх можливостей і перспектив, скептицизм, пасивність позиції, надмірний контроль за поведінкою та висловлюваннями, аспонтанність, згортання зовнішньої активності. Після сеансів психокорекції зростала продуктивність ментальних процесів, чутливих форм сприйняття реальності. Ці процеси відображали закономірності переходу на модальні коди обробки інформації, які підвищували якісні параметри ментальних процесів. Редукувався рівень тривоги, підвищувалася реактивність, емоційність, спостерігалися переважно зрілі форми емоційних реакцій, зафіксований феномен флуктуації джерел невротизації з несвідомої сфери у свідомість.

Для оцінки ефективності психокоригувальних впливів запропонований індекс психічного здоров'я. Індивідуальне поле діагностичних ознак, отримане до і після проведення заходів валео-психологічної інтервенції, пропонується для оцінки експертам. За вагою кожної ознаки, підраховується сумарна кількість балів і контингент розподіляється на відповідні групи. Ефективність проведених заходів від моменту t0 до моменту t1 оцінюється кількістю осіб, які перейшли з однієї групи до іншої. Ці переходи представлені у вигляді матриці, де коміркам надають різні вагові коефіцієнти, що характеризують зміни функціонального стану у момент t0 відносно моменту t1. Індекс обраховується за формулою:

,

де Wj - ваговий коефіцієнт, наданий комірці j; nj - кількість осіб в комірці;

N - загальна кількість осіб, які брали участь в оздоровчій програмі.

У підрозділі 5.3 подано теоретико-методичне обґрунтування валео-психологічної інтервенції. Виявлені три варіанти структурних змін: якісне переструктурування зв'язків за відсутності кількісних змін (1), зростання (2) або зменшення (3) кількості зв'язків. Перші два варіанти змін архітектоніки інтерпсихічного простору притаманні психоделічним впливам, а згортання інтерпсихічного простору і дисолюція свідомості - психолітичній дії. Узагальнені психологічні механізми впливу запахів.

Доведено, що загальною характеристикою відновлювальних процесів за умов запропонованих технік є оптимізація процесу узгодження змін, які виникли під час перших, швидких реакцій організму. Її первинною ланкою виступають трофотропна реакція: зняття завад складним аферентним синтезам лобної кори, вплив на опіоїдну та дофамін-залежні медіаторні системи (спектр суб'єктивних переживань), зміни когнітивної орієнтації із зовнішнього оточення на внутрішню когнітивну активність. Ці процеси відображають перехід на модальні коди обробки інформації і пов'язані із закономірностями переструктуризації енграм та фіксацією отриманих змін, що знижує активність стійкої множинної домінанти, сформованої під впливом стресорів професійної діяльності.

Розроблена математична модель відновлювальної системи. Фазовий портрет системи дозволяє простежити розвиток процесів адаптації та дизадаптації. Під час розвитку преморбідного стану зменшується діаметр витків спіралі і площина фазового простору, при цьому процес стабілізації преморбідного стану характеризується мінімізацією енергетичних процесів . Під час нормалізації функціонального стану процес має протилежну спрямованість: розширюється діаметр витків спіралі, зростає площина фазового простору ().

За рахунок експансії фазового простору внутрішні попередні витки спіралі стабілізуються, зростає енергія. Темп цих процесів відображає швидкість розвитку дизадаптивного стану або процесів відновлення. Отримані дані свідчать, що цей процес призводить до виникнення двохчастотного режиму функціонування відновлювальної системи. За умов впливу запахів двохчастотний режим має меншу частоту 3 - 4 дні, а більшу - 30 - 34 дні. В осіб, які не відвідували сеансів, він становить відповідно 4 - 5 та 386 днів, а у ряді випадків сягає 5 - 7 та 526 днів. Вірогідність прогнозу склала 92,1%.

У підрозділі 5.4 розроблені теоретико-методологічні засади психологічної інтервенції у сфері діяльності в особливих умовах, яка поєднує виробничо-, організаційно-, педагогіко- і валео-психологічні підходи. Дано визначення методу валео-психологічного впливу як сукупності засобів впливу, об'єднаних певним алгоритмом їх застосування, який спрямований на збереження психічного здоров'я за умов ефективного соціального функціонування. Подана стратегія, тактика, засоби валео-психологічного впливу, визначено контингент осіб, який потребує валео-психологічної допомоги.

ВИСНОВКИ

У дисертації вперше наведено теоретичне узагальнення і вирішення актуальної проблеми наукового обґрунтування психологічних закономірностей адаптації особистості до особливих умов діяльності, що виявляється у розробленні функціональної моделі і визначенні структурно-динамічної організації адаптаційного процесу, експериментальному виявленні психологічного змісту його компонентів, розкритті психофізіологічних, психологічних і соціально-психологічних закономірностей формування розладів адаптації (преморбідних станів), що дозволило розробити способи та прилади для діагностики, профілактики та корекції функціональних станів осіб, працюючих в особливих умовах. На підставі одержаних в процесі виконання наукових досліджень результатів можна зробити такі висновки:

1. Теоретико-методичний аналіз показав, що діяльність в особливих умовах розглядається як діяльність за умов впливу стресових подразників високої інтенсивності, контексту, у якому спостерігається зіткнення індивіда зі стресогенними стимулами, формування фізіологічних, поведінкових і суб'єктивних реакцій на них, або сукупності всіх цих явищ. Основним критерієм виступає ушкоджувальний вплив стресорів, але навіть за умов впливу катастрофічних подій межа непсихотичних розладів не перевищує 69,0% - 72,4% від загальної чисельності постраждалих; вплив соціальних стресорів провокує розвиток невротичних станів і реакцій приблизно у тих же межах (62,3%-69,6%). Закономірності перебігу адаптаційних процесів під час діяльності в особливих умовах не виявлені.

2. Встановлено, що інформаційну та семантичну структуру професійних стресорів під час діяльності в особливих умовах у групі операторів РЛС обумовлюють такі об'єктивні показники діяльності: складність і відповідальність рішень, тривалість зосередженого спостереження (більше 75% робочого часу), кількість важливих об'єктів спостереження (0-n) одномоментно, темп подання сигналів (0-m/хв.), кількість аварійних сигналів (від 0 до 3-4/год.), необхідність самостійного пошуку неузгодження параметрів, кількість прийомів в операції (14-25), тривалість операцій, що повторюються (більше 75% робочого часу), кількість операцій за одиницю часу (0-3/сек.), наявність гіподинамії і гіпокінезії, змінність діяльності, ступінь напруги аналізаторних функцій (більше 75% робочого часу), кількість об'єктів одночасного спостереження (до 6), висока відповідальність за невиконання необхідної або виконання зайвої - несанкціонованої - дії, за порушення послідовності виконання дій, неправильне або невчасне виконання необхідної дії; соціальна значимість наслідків подій. Ці дані дозволили віднести діяльність операторів РЛС до IV категорії складності і напруженості.

3. Проведені дослідження різних професійних груп виявили закономірності діяльності в особливих умовах - перехід від кількісного ускладнення (зростання операціональних елементів) діяльності до якісно нового рівня функціонування - діяльності у випадкових середовищах. Аналіз показав, що діяльність в особливих умовах детермінована параметрами інформаційного середовища, які обумовлюють імовірнісну складову ситуативної невизначеності. Стохастичний характер пред'явлення дискретних елементів інформаційного потоку формує об'єктивну складову додаткової невизначеності. За умов безперервності інформаційного потоку, який надходить від інформаційної моделі, людині притаманні затримка реакції на сигнал, кінцева пропускна здатність, що зумовлює розвиток суб'єктивної складової додаткової невизначеності. Формування оптимальної стратегії діяльності у випадкових середовищах можливе за умов постійної її корекції, яка детермінована швидкістю перебору алгоритмів відповідних дій. Виявлені дві стратегії діяльності в особливих умовах: у першому варіанті зміна алгоритмів діяльності реалізується, якщо неузгодженість інформаційного потоку перевищує постійне межове значення; у другому варіанті межа є випадковою величиною, що за умов відносно стабільних динамічних характеристик руху дозволяє швидко реагувати на імовірнісні відхилення змінами точності виконання операцій.

4. Аналіз структурно-динамічних характеристик дозволив встановити закономірності утворення зв'язків у часі і просторі між елементами робочої функціональної системи. За умов ускладнення професійних операцій спостерігається підвищення інтегрованості різних рівнів системи, тобто структура експонується як самоструктуризований порядок (змістовні характеристики). Процеси трансформації (динамічні характеристики) спрямовані на зменшення стабільності системи і детерміновані трьома групами чинників. Перший фактор включає параметри підсистеми самоконтролю за поточним функціональним станом, другий характеризує рівень поточної працездатності, а третій пов'язаний з процесами розвитку втоми. Встановлені закономірності впливу стресових ситуацій на когнітивні процеси оцінювання співвідношень між одиницями інформації та структурування системи інформаційних одиниць і комплексів взаємопов'язаних частин.

5. Встановлено, що професійно значимими під час діяльності в особливих умовах є концепції передбачень результатів діяльності. Виявлені передбачення відносно незалежні від конкретного контексту, які пов'язані з колективними передбаченнями групи і система індивідуального досвіду, яка чутлива до визначеного контексту, припускає диференціацію змісту. Це сприяє несвідомій трансформації на рівні перцепції зовнішніх стимулів. Утворюються ”перцептивні пустоти”, в які включаються протиріччя, неадекватні форми реагування і формуються зони вірогідних внутрішноособистих конфліктів, що знижує ефективність професійної адаптації. З'ясовано, що у цих умовах загальною закономірністю є розвиток високого функціонального напруження, яке сприяє підвищенню інтегрованості різних рівнів функціональної системи за рахунок компенсаторних процесів і, унаслідок цього, сприяє зниженню значимості зовнішніх впливів.

6. Конкретизовані дефініції категоріально-понятійного апарату “діяльність в особливих умовах”: введені в науковий обіг та удосконалені поняття “межа психологічного травмувального впливу”; критерії “динамічної і статичної надійності”; “катастрофічні” й “екстремальні” стресори; стани “повної (стан психічного здоров'я й часткової адаптації (стани психічної норми)”; стани “часткової та повної дизадаптації (параекстремальні і екстремальні стани)”.

7. Встановлені закономірності динаміки адаптаційного процесу, який має стохастичний характер і залежить від специфіки співвідношення адаптивних і компенсаторних реакцій та призводить до ускладнення структурно-динамічної організації функціональної системи. Процес ускладнення закінчується фазовим переходом на новий (дизадаптивний) рівень функціонування. Процес спрощення структури функціональної системи детермінований індивідуальними психофізіологічними характеристиками. Доведений процес прямого обміну інформацією між мета-системою і ефекторними елементами робочої функціональної системи, що свідчить про більш складну структурно-функціональну організацію діяльності у випадкових середовищах, ніж це постульовано у попередніх дослідженнях. Метасистему утворюють темпові характеристики діяльності, особистісні смисли та мотивація. Дефіцит часу в категоріальному просторі особистісних сенсів стає джерелом як позитивних, так і негативних емоцій, тобто подвійно діє на ефективність діяльності і виступає динамічним чинником (тактичний складник). Мотиваційна складова стабілізує діяльність на тривалих відрізках часового континууму (стратегічний складник).

8. Розроблені теоретико-методологічні засади психологічної інтервенції у сфері діяльності в особливих умовах, які поєднують виробничо-, організаційно-, педагогіко- і валео-психологічні підходи спрямовані на оптимізацію функціонального стану під час адаптації до особливих умов діяльності. Доведено, що загальною характеристикою відновлювальних процесів за умов запропонованих технік є оптимізація процесу узгодження змін, які виникли під час перших, швидких реакцій організму. ЇЇ первинною ланкою виступає трофотропна реакція: зняття завад складним аферентним синтезам лобної кори, впливи на опіоїдну та дофамін-залежні медіаторні системи (спектр суб'єктивних переживань), зміни когнітивної орієнтації із зовнішнього оточення на внутрішню когнітивну активність. Ці процеси відображають перехід на модальні коди обробки інформації і пов'язані із закономірностями переструктуризації енграм та фіксацією отриманих змін, що знижує активність стійкої множинної домінанти, сформованої під впливом стресорів професійної діяльності.

9. На підставі теоретичного узагальнення і вирішення актуальної проблеми наукового обґрунтування психологічних закономірностей адаптації особистості до особливих умов діяльності розроблені критерії професійної придатності/ непридатності та прогностична модель оцінки ефективності діяльності військового оператора, засоби та прилади оцінки і корекції функціонального стану, які можуть бути рекомендовані для діагностики, профілактики і корекції негативних змін під час діяльності в особливих умовах співробітників силових структур.

Подальша перспектива досліджень заключається у поглибленому аналізі впливу психотравмуючих факторів на ефективність діяльності в особливих умовах, розробки методів експрес-діагностики поточних функціональних станів, їх корекції і оптимізації.

СПИСОК опублікованих автором праць за темою дисертації

Монографії

1. Охременко О.Р. Ароматерапия. Невербальные способы воздействия. - К.: Химджест, 2004. - 104 с.

2. Охременко О.Р. Проблеми психотерапевтичної інтервенції. - К.: Химджест, 2004. - 104 с.

3. Охременко О.Р. Постстресові розлади. - К.: Химджест, 2004. - 102 с.

4. Охременко О.Р. Дезадаптивні розлади. - К.: Химджест, 2004. - 111 с.

5. Охременко О.Р. Діяльність у складних напружених та екстремальних умовах. - К.: НАОУ, 2004. - 341 с.

У співавторстві:

6. Артюшин Л.М., Мосов С.П., Охременко О.Р. Праця в особливих умовах. - К.: Химджест, 2004. - 94 с.

7. Мосов С.П., Охременко О.Р. Соціально-психологічні аспекти професійної адаптації. - К.: Химджест, 2004. - 121 с.

8. Толубко В.Б., Мосов С.П., Охременко О.Р. Відхильна поведінка військовослужбовців та механізми її формування. - К.: Химджест, 2004. - 102 с.

9. Мосов С.П., Охременко О.Р Функціональні системи. Теорія і практика дослідження. - К.: Химджест, 2005. - 111 с.

Методичні рекомендації

1. Складання професіограм (методичні рекомендації). - К.: ВГІ НАОУ, 2000. - 23 с.

Методичні посібники

1. Девіантна поведінка військовослужбовців. - К.:ВГІ НАОУ, 2000. - 71 с.

2. Засади патопсихології. - К.:ВГІ НАОУ, 2001 - 60 с.

3. Діяльність військовослужбовців в екстремальних умовах. - К.:ВГІ НАОУ, 2001. - 91 с.

У співавторстві:

4. Вітер В.І., Доленко Ю.М., Охременко О.Р. Соціально-психологічне вивчення, прогнозування і корекції поведінки військовослужбовців. - К. Головне управління виховної і соціально-психологічної роботи Міністерства оборони України, 1994. - 79 с.

Статті

1. Охременко О.Р. Проблеми психологічної інтервенції // Актуальні проблеми психології: Психофізіологія. Медична психологія. Генетична психологія. - К.: Нора-прінт, 2002. - Т. 5, частина 1. - С. 88-93.

2. Охременко О.Р. Емоційний складник професійної діяльності // Зб. наук. праць - К.: Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова, 2003. - Вип. 22. - С. 139-145.

3. Охременко О.Р. Проблеми професійного стресу у постіндустріальному суспільстві // Актуальні проблеми психології: Економічна психологія. Організаційна психологія. Соціальна психологія: Зб. наук. праць Ін-ту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. - К.: Міленіум, 2003. - Т. 1, частина 11. - С. 55-59.

4. Охременко О.Р. Особистісна складова діяльності // Актуальні проблеми психології: Економічна психологія. Організаційна психологія. Соціальна психологія: Зб. наук. праць психології ім. Г.С. Костюка АПН України. - К.: Міленіум, 2003. - Т. 1, частина 12. - С. 110-114.

5. Охременко О.Р. Аналіз інформаційної структури діяльності //Актуальні проблеми психології: Психофізіологія. Медична психологія. Генетична психологія. - К.: Міленіум, 2004. - Т. 5. - Вип. 3. - С. 150 - 159.

6. Охременко О.Р. Динаміка відновлювальної функціональної системи при психотерапевтичних впливах // Зб. наук. праць. - К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2004. - Вип. 23. - С. 44-52.

7. Охременко О.Р. Операціональний складник напруженості діяльності // Зб. наук. праць. - К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2004. - Вип. 24. - С. 30-39.

8. Охременко О.Р. Деформації структури особистості у осіб з переддиспозицією до невротичного розвитку // Зб. наук. праць. - К.: Науковий часопис НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2004. - Серія 12. - Вип. 1 (25). - С. 28-36.

9. Охременко О.Р. Вивчення взаємозалежності соціального онтогенезу особистості і індивідуальних стресових реакцій // Зб. наук. праць. - К.: Науковий часопис НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2004. - Серія 12. - Вип. 2 (26). - С. 334-343.

10. Охременко О.Р. Психотерапевтичний ефект при застосуванні вербальних засобів впливу // Зб. наук. праць інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України, 2004. - Т. VI. - Вип. 1. - С. 245-253.

11. Охременко О.Р. Особливості впливу запахових подразників при введенні в транс // Проблеми загальної та педагогічної психології. Зб. наук. праць інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України, 2004. - Т. VI. - Вип. 4. - С. 205-215.

12. Охременко О.Р. Психотерапевтичні засоби впливу та їх специфіка // Проблеми загальної та педагогічної психології. Зб. наук. праць інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України, 2004.- Т. VI. - Вип. 5. - С. 230-237.

13. Охременко О.Р. Особливості впливу запахових подразників при введені в транс // Проблеми загальної та педагогічної психології. Зб. наук. праць інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України, 2004. - Т. VI. - Вип. 6. - С. 216-222.

14. Охременко О.Р. Невербальні засоби впливу та специфіка їх застосування в процесах управління // Проблеми загальної та педагогічної психології. Зб. наук. праць інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України, 2004. - Т. VI. - Вип. 7. - С. 227-234.

15. Охременко О.Р. Продуктивні засоби поведінки // Проблеми загальної та педагогічної психології. Зб. наук. праць інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України, 2004. - К.: Гнозіс, 2004. - Т. 6. - Вип. 8. - С. 255-263.

16. Охременко О.Р. Діяльність у складних напружених та екстремальних умовах // Зб. наук. праць. - Хмельницький: Видавництво Національної академії державної прикордонної служби України, 2004. - № 26, частина ІІ. - С. 57-62.

17. Охременко О.Р. Ідеомоторне тренування в системі професійної підготовки військових спеціалістів // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. - 2004. - Вип. І. - С. 70-77.

18. Охременко О.Р. Аналіз виконання складних сенсомоторних завдань під час професійної підготовки майбутніх військовослужбовців // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. - 2004. - Вип. ІІ. - С. 52-59.

19. Охременко О.Р. Програма психореабілітації військовослужбовців // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. - 2004. - Вип. ІІІ-ІV. - С. 137-144.

20. Охременко О.Р. Складові психотерапевтичного впливу // Вісник Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут”. Філософія. Психологія. Педагогіка: Зб. наук. праць. - Київ: ІВЦ “Політехніка”, 2004. - № 1. - С. 127-135.

21. Охременко О.Р. Проблеми соціально-психологічної адаптації // Вісник Харківського Національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди. Серія психологія. - Харків: Тов. СМІК, 2004. - Вип. 12. - С. 124-130.

22. Охременко О.Р. Провідні тенденції в структурі особистості // Актуальні проблеми психології. Екологічна психологія. Зб. наук. праць інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. - К.: Міленіум, 2004. - Т. 7. - Вип. 3. - С. 174-181.

23. Охременко О.Р. Оцінка ефективності психокорекційних впливів // Вісник Харківського університету. Серія Психологія. - Харків: Видавничий центр Харківського національного університету, 2004. - № 617. - С. 170-174.

професійний особливий психологічний інтервенція

АНОТАЦІЇ

Охременко О. Р. Психологічні закономірності адаптації особистості до діяльності в особливих умовах. - Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня доктора психологічних наук за спеціальністю 19.00.09 - психологія діяльності в особливих умовах. - Національна академія оборони України, Київ, 2005.

Дисертація присвячена вивченню психологічних закономірностей адаптації особистості до діяльності в особливих умовах. Виявлено, що зі зростанням напруженості праці відбувається перехід від кількісного зростання операціональних елементів до якісно нового рівня функціонування - діяльності в умовах невизначеності (випадкових середовищах). За умов ускладнення професійних операцій спостерігається підвищення інтегрованості різних рівнів робочої функціональної системи, тобто структура експонується як самоструктуризований порядок. Системоутворювальним фактором під час праці в ситуаціях невизначеності виступає швидкість формування алгоритмів-прототипів.

Дослідження структури функціональної системи показали наявність прямого обміну інформацією між зовнішніми структурами (метасистемою) та ефекторним апаратом системи. Метасистему утворюють темпові характеристики діяльності, особистісні смисли та мотивація. Дефіцит часу в категоріальному просторі особистісних сенсів стає джерелом як позитивних, так і негативних емоцій, тобто подвійно діє на ефективність діяльності і виступає динамічним чинником (тактичний складник). Мотиваційна складова стабілізує діяльність на тривалих відрізках часового континууму (стратегічний складник). Це суперечить посиланням про можливість обробки інформації тільки внутрішніми симплексами системи.

Ключові слова: закономірність, адаптація, діяльність в особливих умовах, функціональна система, невизначеність, алгоритми-прототипи, просторово-часовий континуум.

Охременко О.Р. Психологические закономерности адаптации личности к деятельности в особых условиях. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора психологических наук по специальности 19.00.09 - психология деятельности в особых условиях. - Национальная академия обороны Украины, Киев, 2005.

Диссертация посвящена изучению психологических закономерностей адаптации личности в особых условиях деятельности. Анализ показал, что деятельность в особых условиях детерминирована параметрами информационной среды, которые обуславливают вероятностную составляющую ситуативной неопределенности. Стохастический характер предъявления дискретных элементов информационного потока формирует объективную составляющую дополнительной неопределенности. При условиях непрерывности информационного потока, который поступает от информационной модели, человеку присущие задержка реакции на сигнал, конечная пропускная способность, которая предопределяет развитие субъективной составляющей дополнительной неопределенности.

Выявлены две стратегии деятельности в особых условиях. В первом варианте изменение алгоритмов реализуется, если несогласование информационного потока превышает постоянное граничное значение. Во втором варианте граница является случайной величиной, которая позволяет быстро реагировать на отклонения изменениями точности выполнения операций. Показано, что формирование оптимальной стратегии деятельности в случайных средах возможно при постоянной ее коррекции, которая зависит от скорости перебора алгоритмов-прототипов соответствующих действий. При возрастании сложности профессиональных операций наблюдается повышение интеграции разных уровней рабочей функциональной системы, то есть структура экспонируется как самоструктуризованый порядок.

Показано, что закономерности динамики адаптационного процесса определяются спецификой соотношения адаптивных и компенсаторных реакций - цепочкой бифуркаций и приводят к усложнению структуры функциональной системы. Процесс оканчивается в некоторой точке пространственно-временного континуума - точке фазового перехода на новый (дизадаптивний) уровень функционирования и характеризуется упрощением структурной организации. Этот процесс также ограничен точкой пространственно-временного континуума и зависит от индивидуальных психофизиологических характеристик.

Исследование структуры функциональной системы показало наличие прямого обмена информацией между внешними структурами (метасистемою - определение автора) и эффекторным аппаратом. Метасистему формируют темповые характеристики деятельности, личностные смыслы и мотивация. Дефицит времени в категориальном пространстве личностных смыслов становится источником как положительных, так и отрицательных эмоций, то есть двояко воздействует на эффективность деятельности и выступает динамическим фактором (тактическая составляющая). Мотивационная компонента стабилизирует деятельность на длительных отрезках временного континуума (стратегическая составляющая). Это противоречит посылкам о возможности обработки информации только внутренними симплексами системы.

Показано, что общей характеристикой восстановительных процессов является оптимизация процесса согласование изменений, которые возникли во время первых, быстрых реакций организма под воздействием психологической интервенции. Эти процессы связаны с закономерностями переструктуризации енграм и фиксацией изменений, что снижает активность стойкой множественной доминанты, сформированной под влиянием стрессоров профессиональной деятельности.

Разработаны критерии профессиональной пригодности/непригодности, способы и приборы для оценки и коррекции функционального состояния, которые могут быть рекомендованы для диагностики, профилактики и коррекции отрицательных изменений во время деятельности в особых условиях сотрудников силовых структур.

Ключевые слова: закономерность, адаптация, деятельность в особых условиях, функциональная система, неопределенность, алгоритмы-прототипы, пространственно-временной континуум.

Okhremenko O.R. Psychological regularities of personality adaptation to activities under special conditions. - Manuscript.

Thesis for scientific degree of Doctor of Psychological Sciences in speciality 19.00.09 - Psychology of activities under special conditions. - National Academy of Defense, Ukraine, Kyiv, 2005.

The dissertation is devoted to studying psychological regularities of personality adaptation to activities under special conditions. It was revealed that, with growing up intensity of working operations, the transition occurred from a quantitative increase in operational elements to a qualitatively new level of functioning, activities under the conditions of uncertainty. When complexity of professional operations grows up, an increase is observed in the integration of various levels of the operated functional system, i.e. the structure exhibits as a self-structured order. Rate of the formation of algorithm-prototypes serves as a system-forming factor during the working in situations of uncertainty.

Regularities of the adaptation process dynamics are determined by specificity of the ratio between adaptive and compensatory responses, a chain of bifurcations, and result in a complication of the functional system structure. The process ends in a certain point of the spatio-temporal continuum by the phase transition to a new (dysadaptive) level of functioning and the collapse of structural organization. The process of structural simplification of a functional system is also restricted by a certain point of the spatio-temporal continuum and determined by individual psycho-physiological characteristics.

The study into structure of a functional system showed the presence of direct information turnover between external structures (a metasystem by the author definition) and the system' effector apparatus. A metasystem is formed by temporal characteristics of the activity, personal points of view, and motivation. In categorical space of personal points of view, an external component, deficit of time, becomes to be a source of both positive and negative emotions, and serves as a dynamic factor (tactic component). A motivation component stabilizes activities during prolonged periods of time continuum (strategic component). This conflicts with the opinions about possible processing of information by only internal simplices of the system.

Key words: regularity, adaptation, activity under special conditions, functional system, uncertainty, algorithm-prototypes, spatio-temporal continuum.

Размещено на Allbest.ru