Психологічні особливості розвитку сприймання підлітками поетичної форми

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ імені Г.С.КОСТЮКА

АПН УКРАЇНИ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ СПРИЙМАННЯ ПІДЛІТКАМИ ПОЕТИЧНОЇ ФОРМИ

ОРЛОВА СВІТЛАНА ІВАНІВНА

УДК 159.922.7.-053.6

19.00.07 - педагогічна та вікова психологія

Київ - 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Рівненському державному гуманітарному університеті МОН України

Науковий керівник: кандидат психологічних наук, доцент

Михальчук Наталія Олександрівна,

Рівненський державний гуманітарний університет МОН України,

завідувачка кафедри практики англійської мови

Офіційні опоненти: член-кореспондент АПН України,

доктор психологічних наук, професор

Боришевський Мирослав Йосипович,

Інститут психології імені Г.С. Костюка АПН України,

завідувач лабораторії психології особистості імені П.Р. Чамати

кандидат психологічних наук, доцент

Денисюк Антоніна Степанівна,

Волинський державний університет імені Лесі Українки,

доцент кафедри педагогічної та вікової психології

Провідна установа: Дрогобицький державний педагогічний університет МОН України, кафедра психології

Захист відбудеться 15 червня 2005 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.453.01 в Інституті психології ім. Г.С.Костюка АПН України за адресою: 01033, м.Київ - 33, вул. Паньківська, 2

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України.

Автореферат розіслано 14 травня 2005 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Балл Г.О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

поезія підліток психологічний

Актуальність дослідження. Підлітковий період - важливий і водночас дуже складний етап становлення особистості. Характеризуючи його, слід мати на увазі ряд обставин. З одного боку, за рівнем та особливостями свого психічного розвитку підлітки ще не повністю вийшли з дитинства; з другого - вони вже стоять на порозі дорослого життя, в їхній поведінці реально виражається спрямованість на дорослі форми взаємин.

Науковий інтерес до зазначеної проблематики знаходить вияв, серед іншого, у дослідженнях сприймання й розуміння підлітками художніх текстів, зокрема поетичних.

Поезія збагачує емоційне життя школярів, виводить їх за межі вузькоособистісних переживань, прилучаючи до загальнолюдських. Лаконічність, ємкість, образність поетичної мови створюють основу для розвитку культури мовлення школярів, розуміння художнього слова. Тому поезія має відіграти значну роль у формуванні особистості підлітка. Така ситуація визначає актуальність вивчення проблеми, якій присвячене дане дослідження. Тим більше, що науковці (Н.Д.Молдавська, З.Н.Новлянська та ін.) наголошують: саме в підлітковому віці прокидається особливий інтерес до поезії. Поезія стає однією з культурних форм, якою підлітки виражають свої переживання.

Інтерес підлітків до форми поетичного твору зумовлений активним пошуком засобів самовираження, індивідуалізації, який пов'язаний у цьому віці з контекстом інтимно-особистісного спілкування.

У ''Психології мистецтва'' Л.С.Виготським показано, що психологічний ефект сприймання літературного твору зумовлений насамперед його формою. У працях М.М.Бахтіна було запроваджене поняття внутрішньої архітектонічної форми, яка відображає авторське бачення описуваної події і тому більше, ніж зовнішня форма, спрямована на діалог з читачем. Зі сказаного є зрозумілою актуальність вивчення процесів сприймання поетичної форми у рамках аналізу розвитку особистості.

Сприймання підлітками поетичної форми було предметом ряду досліджень (Л.Г.Жабицька, Ю.П.Крупник, Д.О.Леонтьєв, Н.Н.Молдавська, Л.Ф.Обухова та ін.). Звертається увага на індивідуальні особливості школярів при сприйманні ними художніх творів, зокрема на співвідношення першої та другої сигнальних систем у цьому процесі (В.В.Андрієвська, А.В.Бєляєва, Т.В. Косма, С.П. Крегжде, Є.Д.Любимова, Д.Ф.Ніколенко, О.І.Никифорова та ін.). Було виявлено труднощі при сприйманні образної й виразної сторін віршів учнями 7-8 класів: підлітки, як правило, не бачать виразних засобів, якщо перед ними не ставиться завдання їх виділити (С.П. Крегжде). А.С.Денисюк, Є.Д.Любимова, Т.В.Косма встановили, що більшості учнів властиві схематичність, фрагментарність, втрата зв'язку між фразами як наслідок нерозуміння окремих слів або образного змісту метафор, порівнянь, епітетів. Додаткові убрази, які вносять діти, часто неадекватні тим, що описані в тексті. Відповідно до досліджень психологів (Г.Г.Гранік, С.М.Бондаренко, Л.А.Концева, І.О.Синиця, Н.В.Чепелєва та ін.), одна з причин цього - нерозуміння дітьми того, що вони читають, недооцінка призначення кожного елемента форми, кожного її акценту. Але, попри все це, питання закономірностей розвитку повноцінного сприймання поетичної форми підлітками, шляхів активізації розвитку сприймання учнями поезії в процесі навчальної діяльності, характерних вад, які виникають під час сприймання форми поетичного твору підлітками залишаються слабо вивченими в психолого-педагогічній літературі.

Все вищесказане і зумовило вибір теми дисертаційного дослідження ''Психологічні особливості сприймання підлітками поетичної форми''.

Вказана тема є складником загальної теми кафедри вікової та педагогічної психології Рівненського державного гуманітарного університету ”Розвиток свідомості та самосвідомості у дитячому віці (моральний аспект)”. Дана тема узгоджена в бюро Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні ( протокол №2 від 25.02.2003 року).

Об'єкт дослідження - процес сприймання поетичних творів школярами.

Предмет дослідження - сприймання підлітками форми поетичного тексту та вдосконалення цього процесу під впливом спеціального навчання.

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці закономірностей розвитку повноцінного сприймання поетичної форми підлітками.

Гіпотеза нашого дослідження: характеристики розвитку сприймання підлітками поетичної форми можуть бути покращені через застосування у навчальному процесі спеціальної програми, що передбачає ознайомлення учнів із системою виражальних засобів художньої літератури (передусім, поезії), а також формування в них схильності до роботи з цією системою і відповідних способів дій.

Для досягнення поставленої мети та перевірки правильності висунутої гіпотези були поставлені такі завдання:

1. Здійснити теоретичний аналіз стану розробки досліджуваної проблеми та обґрунтувати методичні підходи до її вивчення.

2. Побудувати узагальнений семантичний простір сприймання поетичних текстів підлітками.

3. З'ясувати характерні вади, які виникають під час сприймання форми поетичного твору підлітками.

4. Розробити та апробувати навчально-пізнавальну програму активізації розвитку сприймання учнями поезії в процесі навчальної діяльності.

Теоретико-методологічну основу дослідження складають: інформаційна теорія емоцій В.П.Симонова, концепції виховуючого і розвиваючого навчання Г.С.Костюка, В.В.Давидова, С.Д.Максименка; концепції розвитку особистості Б.Г.Ананьєва, К.О.Абульханової-Славської, Л.І.Анциферової, М.Й.Боришевського, О.В.Киричука, Б.Ф.Ломова; загальнопсихологічна концепція діяльності О.М.Леонтьєва, Д.Б.Ельконіна, Д.І.Фельдштейна; вивчення цілісної особистості за концепцією Д.Ф.Ніколенка, П.Р.Чамати; теоретичні положення про психологічні особливості підлітків Л.І.Божович, М.Й.Боришевського, С.Д.Максименка, Т.М. Титаренко та ін., про сензитивність підлітків до сприймання поезії Н.Н.Молдавської, Д.Ф.Ніколенка, З.Н.Новлянської, І.О.Синиці та ін., про психологічні механізми становлення суб'єктної активності особистості Л.С. Виготського, С.Л.Рубінштейна, Г.С.Костюка, К.О.Абульханової-Славської, А.В. Брушлінського, В.О. Татенка та ін.; дослідження ряду вчених, які спеціально вивчали сприймання і розуміння учнями художніх творів (С.П.Крегжде, О.І.Никифорова, Н.В.Чепелєва) та психологічні механізми сприймання поетичної форми (Ю.П.Крупник, В.Ф.Асмус, В.В.Блудов, Ю.М.Лотман та ін.).

Програма дослідження включала: вивчення та аналіз літературних джерел із досліджуваної проблеми, визначення мети, завдань та гіпотези дослідження, добір методик та процедур, проведення експерименту, кількісну та якісну обробку експериментальних даних, апробацію результатів дослідження та їх впровадження в практику загальноосвітніх шкіл.

Методи дослідження. Для розв'язання поставлених завдань використано комплекс теоретичних та емпіричних методів наукового дослідження а саме: аналіз і систематизацію теоретичних підходів і емпіричних результатів, що містяться в наукових літературних джерелах; спостереження; бесіди; тестування; психотренінги, психолого-педагогічний експеримент (констатуючий та формуючий); лонгітюдне спостереження; метод пошарового руйнування поетичної форми. Для вивчення показників розвитку сприймання використовувалися спеціально розроблені експериментальні ситуації. Кількісний аналіз одержаних результатів здійснювався із застосуванням методів математичної статистики.

Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає:

- у встановленні критеріїв успішності сприймання поетичної форми, рівнів розвитку такого сприймання в підлітковому віці, а також чинників, від яких залежить досягнення цих рівнів;

- у розробці й апробації методів діагностики рівня розвитку сприймання поетичної форми підлітками, а також педагогічних засобів підвищення цього рівня.

Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що в дисертації:

– з'ясовано рівні і детермінанти розвитку сприймання підлітками поетичної форми;

– розкрито співвідношення естетичних і загальнопсихологічних складників у структурі цього процесу;

- сформульовано психолого-педагогічні умови активізації розвитку сприймання підлітками поетичної форми.

Практичне значення одержаних результатів забезпечується:

- створенням і апробацією навчально-пізнавальної програми активізації розвитку сприймання учнями поезії в процесі навчальної діяльності;

- можливістю використання процедур діагностики рівнів сприймання поетичної форми, так само як і методики сприяння розвитку цього процесу у професійній підготовці педагогів та підвищенні їх кваліфікації, а також у профконсультативній та психокорекційній роботі зі школярами.

Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечувалися методологічною обґрунтованістю основних положень, застосуванням взаємодоповнюючих методів, адекватних меті, об'єкту, предмету та завданням дослідження, достатнім обсягом емпіричного матеріалу та опрацюванням кількісних даних математико-статистичними методами.

Апробація та впровадження результатів дослідження. Результати дослідження були представлені на Всеукраїнській науково-практичній конференції ''Педагогіка і менеджмент'' (м. Луцьк, 25-27 травня 2000 р.), на Міжнародній науково-теоретичній конференції ''Психолого-педагогічні проблеми підготовки вчительських кадрів в умовах трансформації суспільства'' (м. Київ, 18-19 жовтня 2002 р.). Результати та основні висновки дослідження доповідалися і були схвалені на науково-практичних конференціях і психолого-педагогічних читаннях у Волинському державному університеті імені Лесі Українки (2001-2003 рр.); на науково-практичних семінарах для вчителів (м. Луцьк, 21-24 травня 2001 р.); на міському семінарі творчо працюючих вчителів (м. Луцьк, 11-14 жовтня 2002 р.). Наукові результати дослідження застосовуються у практиці вчителів та навчально-виховній діяльності шкіл міста Луцька.

Публікації. Основний зміст дисертації викладений у 4 публікаціях, з яких 3 - у фахових наукових виданнях, включених до переліку ВАК України.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Основний зміст дисертації викладено на 178 сторінках комп'ютерного набору. Список використаних джерел включає 303 найменування. У роботі вміщено 20 таблиць і 5 рисунків, додатки займають 25 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми дисертаційного дослідження, визначено об'єкт, предмет, мету дослідження, сформульовано гіпотезу, завдання, розкрито методологічні й теоретичні засади, методи дослідження, висвітлено наукову новизну, теоретичну і практичну цінність роботи, розкрито форми її апробації та наведено відомості про структуру дисертації.

У першому розділі “Проблема сприймання поезії підлітками як предмет наукового аналізу” дано аналіз наукових досліджень вітчизняних та зарубіжних авторів з питань сприймання поетичної форми та розвитку цього процесу, зокрема в підлітковому віці. Характеризуються праці з питань усвідомлення форми поетичного тексту і вікових особливостей цього процесу (Л.М.Толстой, Н.Л.Побєдіна, К.І.Чуковський, Ю.Л.Львова, В.І.Лейбсон, З.Н.Новлянська та ін.). Розглядаються психологічні якості особистості, які сприяють повноцінному сприйманню поетичних творів. Висвітлюється співвідношення загальнопсихологічного і естетичного розвитку підлітка. Крім цього, описуються основні структури поетичного тексту та їх психологічна роль у процесі сприймання поезії.

Висвітлюються різні наявні в літературі підходи до проблеми розвитку сприймання школярами форми поетичного твору. Ця проблема вивчалася, зокрема, у контексті дослідження літературних здібностей (О.Ш.Мелік-Пашаєв, Н.Д.Молдавська, З.Н.Новлянська, В.О.Моляко, Н.В.Чепелєва).

Молодший підлітковий вік є перехідним в літературному розвитку. Саме на цьому етапі здійснюється перехід від передпоняттєвого літературного мислення до оперування поняттями, зокрема літературознавчими. У низці праць (Н.Д.Молдавська, О.І.Никифорова) підкреслюється, що саме в підлітковому віці вперше в учнівських творах з'являється опис елементів художньої форми.

У розділі підкреслено, що поетичний твір, як ціле, охоплює різні характерні для нього сторони: семантичну, ритмічну, образно-емоційну, які втілюються в своєрідній поетичній мові, де будь-яке слово і рядок несуть певне емоційне і смислове навантаження. Це зумовлює деякі труднощі, що виникають при сприйманні школярами поезії. На думку Н.Д.Молдавської, чинниками процесу розвитку літературних здібностей (а отже, і сприймання художньої літератури) є: з одного боку, безпосередні художні враження, що співвідносяться з життєвим досвідом читача; з іншого - оволодіння теоретичними знаннями, зокрема, в процесі навчання і мовленнєвого розвитку дитини. О.Ш.Мелік-Пашаєв і З.Н.Новлянська вважають, що для учня з літературними здібностями характерними є ''естетична позиція'', або ''естетичне ставлення'' до дійсності, чуйність, сензитивність, емоційна сприйнятливість як до зовнішнього, так і до внутрішнього світу. Нерозуміння виражальних засобів призводить до неадекватності й схематичності сприймання поетичних образів, до невміння уявити й оцінити художні особливості, форму і зміст поетичного твору.

Далі в дисертації розглядаються основні поняття теорії сприймання поетичної форми. Читання або слухання поетичного твору є процесом, на який поширюються всі загальнопсихологічні закономірності сприймання тексту. Проте в ньому є риси, характерні саме для сприймання поезії. Д.М.Овсянико-Куликовський вважав, що такою рисою є ''естетичне почуття''; філолог М.С.Трубецькой підкреслював, що це - ''естетичний настрій'' (емоційна готовність до сприймання).

Психологічні змінні процесу сприймання художнього твору нерідко намагаються синтезувати за допомогою поняття ''естетичне ставлення''. Проте, як зазначав Л.С.Виготський, ''естетичне ставлення'' не розкриває особливостей вказаного процесу, а лише свідчить про його опосередкованість психологічною реальністю.

Ю.П.Крупник називає чотири основних механізми сприймання поетичної форми:

- художньо-смисловий (спрямований на розуміння змісту твору);

- розкодування художньо-образної мови твору (відчуття мовного

матеріалу, розуміння складних тропів: метафори, метонімії, синекдохи, відчуття стилю поета);

- емоційно-емпатійне входження в твір;

- відчуття художньої форми і почуття естетичної насолоди.

Дослідники підкреслюють важливу роль поезії як однієї з культурних форм, у яких підлітки виражають свої переживання. Інтерес підлітків до форми поетичного твору зумовлений активним пошуком засобів самовираження, індивідуалізації, пов'язаних з контекстом інтимно-особистісного спілкування.

На базі проведеного в розділі аналізу й узагальнення здобутків низки дослідників сформульовано такі концептуальні положення:

- розвиток здатності до повноцінного сприймання поетичної форми є важливим чинником естетичного й загального розвитку особистості підлітка;

- формування уміння до виділення різних елементів поетичної форми є поетапним і поступовим;

- підлітки (13-14 років) за сприятливих умов здатні успішно сприймати і диференціювати як цілісну форму поетичних творів, так і більшість їх елементів;

- розвиток сприймання поетичної форми виражається у набутті таких здатностей: співвідносити форму твору з його змістом і задумом; адекватно сприймати конотативну семантику поетичної форми; вловлювати інваріантні особливості індивідуального поетичного стилю різних авторів (нехай без усвідомлення цих особливостей й атрибуції авторства).

В цілому аналіз психолого-педагогічної літератури свідчить про те, що на даному етапі недостатньо представлені дослідження закономірностей розвитку повноцінного сприймання школярами поетичної форми, шляхів активізації розвитку сприймання учнями поезії у процесі навчальної діяльності, рівнів розвитку такого сприймання саме в підлітковому віці, а також факторів, від яких залежить досягнення цих рівнів.

Тому сприймання поетичної форми підлітками розглядається нами як феномен, що потребує комплексного дослідження основних її структурних складових, а також відповідних методів діагностики.

У розділі дається також характеристика психолого-педагогічних умов досягнення успішного сприймання поетичної форми підлітками, розроблених нами на основі праць М.М.Бахтіна, Л.С.Виготського, Л.Г.Жабицької, В.М.Жирмунського, А.П.Квятковського, Ю.П.Крупника, Д.О.Леонтьєва, І.О.Синиці, Б.М.Теплова та ін. авторів. До таких умов належать: краще оволодіння мовою і вдосконалення техніки читання, набування читацького досвіду; вироблення потреби в правильному, точному відтворенні художніх образів (метафори, порівняння, епітети); ''відтворення структури емоційної реакції читача, що виникла в процесі читання творів” (Л.C.Виготський); вироблення “поетичного слуху'' (Б.М.Теплов); уміння провести дієвий аналіз художнього твору (накреслити лінію проміжної дії, визначити перспективу, розкрити підтекст твору); виховання дієвого, активного ставлення до змісту і форми твору (справжня схвильованість читача явищами відображеної в художньому творі дійсності, виникнення власних думок, оцінок, подій і явищ, прагнення передати цю оцінку слухачам); розвиток внутрішньої активності школяра (посилена робота уяви і переживання сприйнятих поетичних образів). Ці психолого-педагогічні умови покладені в основу розробленої нами програми ''Поетика'', яка передбачала поєднання індивідуальної та групової форм навчальної роботи.

Для вивчення закономірностей сприймання поетичної форми ми скористалися низкою прийомів її зміни: це спеціальна методика пошарового або поструктурного руйнування поетичної форми (ПРПФ), запропонована Ю.П.Крупником і доповнена нами, а також методика ''Тематичні пародії'' (ТП) (Д.О.Леонтьєв, Г.А.Ємельянов).

Другий розділ роботи має назву ''Зміст і результати експериментального дослідження сприймання поетичної форми підлітками''.

Експериментальна частина дослідження складалася з констатуючого і формуючого експериментів, кожний з яких мав певні завдання і відповідний методичний інструментарій.

Констатуючим експериментом було охоплено 120 учнів 7-8 класів середніх шкіл №№ 1, 4, 25 міста Луцька та Волинського обласного ліцею. Метою експерименту було вивчення характеристик сприймання поетичної форми учнями, а також ступеня розвитку і взаємодії образної та вербальної сфер їхньої психіки.

Для виявлення особливостей розвитку образної та вербальної сфер учнів-підлітків було використано діагностичну методику ''Піктограма'', запропоновану О.Р.Лурія. Методика діагностики структури сигнальних систем О.Ф.Потьомкіна дозволила виявити школярів з перевагою першої сигнальної системи, яких можна віднести до художнього типу особистості (за І.П.Павловим). Для виявлення мовно-мисленнєвої креативності використовувалась методика, запропонована Т.Галкіною і М.І.Алєксєєвою. Вищезгадана методика пошарового руйнування поетичної форми (ПРПФ) допомогла вивчити закономірності сприймання підлітками поетичної форми; методика ''Тематичні пародії'' (ТП) (Д.О.Леонтьєв, Г.А.Ємельянов, 1993), що містила пародії на різних поетів, написані на один сюжет, дала можливість вивчити закономірності розвитку сприймання школярами поетичної форми з урахуванням стилю, характерного для певного поета.

Використані діагностичні методики доповнювались іншими методичними прийомами: цілеспрямованим лонгітюдним спостереженням, методом експертних оцінок, бесідами, які спонукали школярів до варіативних відповідей. Таким чином, констатуючий етап експерименту дав можливість виявити загальний характер сприймання підлітками художніх текстів і ставлення до них.

Отримані дані дозволили виділити три групи учнів, що розрізнялися за співвідношенням розвитку образної та вербальної сфер, а також за перевагою емоційної або мовно-мисленнєвої креативності. До першої групи увійшли учні, в яких переважали абстрактні і знаково-символічні зображення (ця група становила 22% від загальної кількості учнів), у підлітків другої групи (15% учнів) переважали сюжетні й метафоричні зображення, у школярів третьої групи (63%) переважали конкретні зображення.

Досліджувані 2-ої та частково 1-ої групи виявляють певну цілісність і повноту сприймання форми тексту; вміють конкретно вказати на окремі убрази, які їм найбільше сподобалися, сприймають тонкі нюанси в описі природи, подій, почуттів і думок автора, його ставлення до зображеного. Художність зображення виражається в образності їх висловлювань, у вживанні оцінних суджень. У них наявна емоційна зацікавленість в предметі зображення.

Для досліджуваних третьої групи характерне, навпаки, сприймання зовнішнього боку того, що зображено в тексті. В них не створюється цілісний образ зображеного в творі; вони відзначають лише окремі моменти, сприймають безпосередньо описані в тексті факти, але не їх внутрішній смисл. У багатьох випадках у цих досліджуваних не виникає емоційного ставлення до форми і способу зображення.

Загалом отримані дані свідчать про недостатній рівень розвитку сприймання поетичної форми підлітками.

Окрему частину констатуючого експерименту було присвячено з'ясуванню можливостей ідентифікації підлітками індивідуальних стилів різних поетів.

Як матеріал для цього ми використали тематичні літературні пародії, написані пародистами Василем Журавським і Анатолієм Бортняком. Було використано 6 пародій, присвячених темам “Кінь”, “Ягня”, “Прометей”. Пародіювалися поети: Василь Гей (за темами `Кінь”, “Ягня”), Іван Чернецький (“Прометей”, “Кінь”), Валерій Лазаренко і Геннадій Мороз (“Ягня”, “Прометей”).

Характеристики сприймання досліджуваними вказаних пародій визначалися за допомогою наступних методик: кольорового тесту ставлень (КТС), семантичного диференціалу (СД), спектру цінностей (СЦ).

Виявилось, що пари пародій, для яких має місце значуща кореляція їх колірних, семантичних і ціннісних відповідників, у більшості випадків пародують одного й того самого поета. Отже, підтверджено здатність підлітків до сприйняття унікальності індивідуального стилю поета. Ця здатність працює попри те, що наші респонденти надто рідко впізнавали поетів і здебільшого погано усвідомлювали пародійний характер пропонованих їм текстів.

З урахуванням результатів констатуючого експерименту, було розроблено навчально-пізнавальну програму активізації розвитку сприймання учнями поезії. Апробацію цієї програми було здійснено у рамках формуючого експерименту.

Досліджуваними у ньому були ті ж самі учні, які брали участь в констатуючому експерименті, але лише ті, які виявили неповне сприймання літературного тексту, зокрема його форми і змісту, загальною кількістю - 72 учні. Вони були поділені на контрольну й експериментальну групи (по 36 осіб).

Формуючий експеримент складався з трьох етапів: початковий зріз, навчання, кінцевий зріз. У навчанні учнів експериментальної групи була застосована розроблена нами програма ''Поетика''. Мета даної програми - розвиток сприймання форми і змісту художніх творів школярами на конкретному матеріалі через стимулювання пізнавальної активності учнів.

За допомогою програми “Поетика” вирішувалися, зокрема, наступні завдання:

– стимулювання в підлітків емоційної чуйності до тексту, що сприймається (зокрема, до його ритму й мелодики), та втілювання відповідних емоцій у власному мовленні:

– навчання учнів засобам передавання у власному мовленні краси й динаміки зображеної автором картини;

– розвиток в учнів прагнення і озброєння їх певними засобами власної літературної творчості (складання віршів, оповідань, продовження міні-творів із заданим початком та ін.).

Пропонована програма призначена для позакласної роботи з підлітками та учнями раннього юнацького віку, зокрема з тими, хто не виявляє інтересу до читання художньої літератури.

Програма “Поетика” поєднує індивідуальну, парну і групову форми діяльності. Вона за своїм змістом складається з трьох основних частин. Перша частина передбачає бесіди з учнями з метою встановлення готовності підлітків до вивчення художніх творів. Так, школярам пропонувалися наступні питання та завдання для розв'язання: “Чи любите ви читати твори художньої літератури?”, “Назвіть, будь ласка, ваші улюблені твори та їх авторів”, “Книгам якого жанру надаєте перевагу?”, “Який твір прочитали нещодавно?”, “Який із прочитаних творів сподобався найбільше?”, “Дайте усну рецензію на будь-який із прочитаних творів”.

Друга частина програми включала індивідуальну роботу, під час якої виявлявся загальний характер сприймання різних літературних тексті в і ставлення до них. Для цього пропонувалося прочитати поетичні твори О.Олеся “З журбою радість обнялась…” і Л.Костенко “Виходжу в сад, він чорний і худий…”.

Після прочитання школярами творів учні мали відповісти на запитання: “Чи сподобався твір?”, “Що сподобалось (або не сподобалось)? Чому?”, “Який настрій, почуття, думки виражені у тому чи іншому творі?”, “Чи видно в цьому вірші ставлення автора до того, що тут зображено?”, “Які художні засоби використовує автор?”, “Кому належить цей вірш? Чому ви так думаєте? Що підказує це припущення?”. Найбільш цікаві запитання обговорювалися в процесі бесіди чи дискусії.

Третій етап програми “Поетика” передбачав: аналіз учнями змісту художніх творів, підібраних вчителем, обґрунтування власного ставлення до них; усвідомлення естетичної сутності художнього тексту; визначення особливостей поетики віршованих текстів; аналіз структури художнього твору із розумінням специфіки застосовуваних синтаксичних конструкцій. Учні мали виявити: здатність до сприймання звукового образу вірша; розуміння жанрового спектру лірики та особливостей побудови поетичних творів; здатність до самостійного конструювання віршованих текстів; усвідомлення поезії як своєрідного способу мислення і шляху до істини тощо.

При виконанні завдань учні ставились у своєрідну позицію “дослідника”, покликаного зробити своє “відкриття”. Ця позиція, як правило, породжувала в школярів глибокий інтерес до того, що вони читають, часто викликала бажання повернутись до прочитаного тексту і відкрити для себе новий зміст і форму. Послідовна реалізація цих завдань здійснювалася впродовж року через систему спеціальних занять (2 год. на тиждень) з учнями експериментальної групи. Тематика занять за змістом відповідала меті кожного етапу. Психолого-педагогічними умовами ефективності реалізації програми виступили: емоційна привабливість об'єкта пізнання, усвідомлення значущості знань, розвиток внутрішньої активності (дієве ставлення до змісту і форми твору, посилена робота уяви і переживання сприйнятих поетичних образів). Реалізація програми дала змогу простежити вплив системи застосованих стимулів на активізацію розвитку сприймання поетичної форми і змісту твору учнями експериментальної групи.

У контрольній групі проводилося навчання за звичайною шкільною программою.

Початковий і кінцевий зрізи передбачали побудову семантичних просторів сприймання поетичних текстів підлітками. Розвиток сприймання поетичної форми з'ясовувався шляхом аналізу особливостей семантичних просторів. Крім того, вивчалися особливості сприймання підлітками текстів різних авторів.

З метою з'ясування того, як учні оцінюють поетичні твори, було використано: кольоровий тест ставлення (КТС) А.Еткінда, розроблений Д.О.Леонтьєвим на основі списку цінностей А.Маслова ціннісний спектр (ЦС), семантичний диференціал (СД), який дозволив вивчити індивідуальні структури сприйняття поетичних текстів. Спосіб представлення результатів був груповим і полягав у тому, що для кожного вірша виділялися властивості (шкали), однаково оцінені 75%, 90%, 95% учнів. Шкали, оцінки яких були узгоджені (однаково оцінені) не менш, ніж 75%, 90%, 95% учнів, ми називали „активними”, '”працюючими” з цими рівнями узгодженості. Шкали, що увійшли до цієї сукупності, постають для даної вибірки семантико-перцептивними універсаліями оцінювання поетичних творів.

Для вивчення особливостей сприймання поезії підлітками були спеціально підібрані ліричні твори українських поетів, такі як: „Затінок, сутінок, день золотий” (Л.Костенко) - тридольник (дактиль); „Балада двох” (І.Драч) - чотиридольник; „Ой ти, дубочку кучерявий” (І.Франко) - п'ятидольник (народний вірш, пісенна форма); „Симфонія” (М.Драй-Хмара) - шестидольник (шестистопний хорей).

За допомогою методики пошарового руйнування поетичної форми (ПРПФ) було написано по два варіанти, похідних від кожного з цих чотирьох віршів. У першому з них ми забрали риму. У другому, складнішому варіанті, з метою деструкції художньої форми ми змінили порядок слів у вірші. Таким чином, ми пред'явили нашим досліджуваним 12 поетичних текстів (для кожного з чотирьох віршів-оригіналів - крім нього, також вірш без рими і вірш із зміненим порядком слів).

Ми розробили і використали 30 спеціальних біполярних семибальних шкал (від -3 до 3), що стосувалися сприймання рими, звукової тканини, композиції, стилю, смислу, емоційності тексту. Це дало можливість охопити цілісний образ кожного текстового об'єкта, визначити подібність і відмінність між ними. А коротка анкета (Н.Д.Молдавська, О.І.Никифорова), яка складалася з п'яти запитань, розкрила усвідомлене ставлення підлітків до текстів, розуміння їх змісту. При цьому з'ясовувались: 1) виражене ставлення до даних віршів (сподобались чи ні); 2) ступінь розуміння змісту тексту; 3) впізнавання автора; 4) чи помітили школярі будь-які зміни в текстах (після ПРПФ), якщо так, то які; 5) чи знають учні будь-які відмінності поезії від прози.

У результаті факторного аналізу оцінок учнями творів за різними шкалами СД виділилися 7 блоків-факторів, що виступили основними критеріями оцінювання форми запропонованих підліткам художніх творів. Ці фактори такі: „оцінка”, ”напруженість”, ”реалістичність”, „емоційний тон”, „глибина”, ”абстрактність”, „багатоплановість”.

У результаті групування шкал за виділеними факторами і визначення середніх оцінок за шкалами, що входили в кожний фактор, була побудована таблиця конотативних оцінок творів за всіма виділеними факторами (табл.1).

Таблиця 1

Конотативна оцінка творів за виділеними факторами

Фактор	Твір
	“Затінок, сутінок, день золотий”	“Ой ти, дубочку кучерявий”	“Балада двох”	“Симфонія”
	шкала, відповідна фактору	СОШ*	шкала, відповідна фактору	СОШ	шкала, відповідна фактору	СОШ	шкала, відповідна фактору	СОШ
Оцінка	Сильний	.85	Сильний	.85	Цікавий	.65	Захоплюючий	.65
Напруженість	Напружений	.92	Важкий	.68	Легковажний	.47	Легкий	.53
Реалістичність	Природний	.84	Близький	.65	Вигаданий	.85	Життєвий	.71
Емоційний тон	Сумний	.72	Сумний	.68	Песимістичний	.65	Оптимістичний	.85
Глибина	Твір-роздум	.78	Твір-дієвість	.84	Розважливий	.46	Розумний	.60
Абстрактність	Конкретний	.76	Реальний	.75	Фантастичний	.64	Реальний	.80
Багатоплановість	Складний	.85	Складний	.85	Одноплановий	.64	Багатоплановий	.65

* Середня оцінка за шкалою

Конотативні оцінки відображали ставлення школярів до художніх творів. Що ж до застосування взаємозв'язку розуміння змісту твору і його оцінки, то за допомогою модифікованого варіанту методики особистісних конструктів Джона Келлі (досліджувані самі на відміну від методики СД формулювали зміст шкал-вимірів) виявлено, що глибина розуміння художнього твору великою мірою визначає і ставлення до нього, а позитивне ставлення підтримує емоційну фіксацію на поезії бажанням осмислити, зрозуміти її. Когнітивна складність досліджуваного при сприйманні поезії корелює з такими параметрами сприймання художнього тексту, як його ''оцінка'', ''реалістичність'' або ''життєвість'', його ''багатоплановість''. Таким чином, спостерігається прямий зв'язок між когнітивною й емоційно-оцінною організацією сприймання поезії.

Підлітки оцінювали поетичні твори (Л.Костенко, І.Франко, М.Драй-Хмара, І.Драч) за 54 уніполярними семибальними шкалами (від - 3 до 3) і одержали таким чином сумарні матриці (12х53), які піддавались процедурі факторного аналізу. В результаті обробки даних після повороту факторних структур за принципом Varimax було виділено 4 відносно незалежних, ортогональних фактори: Ф1-сила; Ф2-акцентуація; Ф3-дистантність; Ф4-контактність (активність).

Фактор ''сила'' пояснює 19% загальної дисперсії і включає якості, перераховані в порядку зменшення ваги факторного навантаження:

рішучий .91 важкий .68 веселий .57 сміливий .87 тяжкий .67 легкий .53

впевнений .82 повільний .65 тихий .53

розумний .82 голосний .64 звучний .45

Другий виділений фактор “акцентуація” пояснює 19,5% загальної дисперсії і включає якості:

мудрий .89

гарячий .88

спокійний .85

холодний .83

поганий .79

чесний .78

старий .76

правильний .75

знаючий .72

брудний .69

добрий .58

твердий .55

м'який .51

хитрий .45

злий .43

Найбільш контрастними за факторами Ф1 та Ф2 виявились поетичні твори таких письменників: І.Драч - з одного боку і Л.Костенко, М.Драй-Хмара та І.Франко - з другого.

Третій фактор - „дистантність” - пояснює 23,9% дисперсії і представлений шкалами:

простодушний .92

мрійливий .85

суворий .85

добрий .85

холодний .84

відкритий .82

світлий .81

м'який .74

діловий .65

поганий .64

нудний .61

веселий .49

самовпевнений .46

Четвертий фактор - „контактність” (названий нами ще „активність”) пояснює 7,5% дисперсії. Він виявився слабким і включає шкали:

активний .65

збуджений .61

швидкий .53

Найбільш полярними за цими факторами виявились твори, з одного боку, Л.Костенко та І.Франка, а з другого - М.Драй-Хмари та І.Драча.

Аналіз результатів факторизації показує, що факторні структури сприймання поетичних творів залежать як від самих текстів, так і від вікових особливостей досліджуваного. Підлітки більше орієнтуються на безпосередні чуттєві дані, ніж на власні поняття і уявлення про поезію, хоч останні також впливають на їх сприймання. Спостерігається така залежність: чим більше підліткові подобається вірш, тим полярніша його оцінка за шкалами, тим більше факторів виділяється в його семантичному просторі сприймання.

До проведення спеціального навчання лише меншість школярів (в експериментальній групі - 31,2%, у контрольній - 12,6%) виявили здатність до оцінки подібностей та відмінностей поетичних текстів за великим числом ознак (від 5 до 7 найважливіших вимірів поетичного тексту: ритм, рима, звучання, емоційність, композиція, метро-ритмічна і фонічна структури). 54,8% школярів експериментальної та 76,6% учнів контрольної групи складали досліджувані, які при оцінці тексту використовували 2-3 фактори. Це були в основному оцінки безпосередньо даних чуттєвих характеристик текстів (звучання, описи метро-ритмічної сторони тексту, емоційність). 9,8% учнів експериментальної та 10,6% контрольної груп оцінювали тексти лише за однією шкалою. Підлітки називали лише окремі ознаки звучання поетичної мови: глухий, дзвінкий, м'який, твердий, різкий.

Кінцевий зріз (у порівнянні з початковим) показав, що експериментальне навчання зумовило суттєві позитивні зрушення в динаміці розвитку оцінювання поетичної форми.

Після проведення спеціального навчання в експериментальній групі показники покращилися, а в контрольній - істотних змін не відбулося. 41,1% школярів експериментальної та 12,5% підлітків контрольних груп виявили здатність до оцінки подібностей і відмінностей поетичних творів за 5-7 ознаками. 51,3% учнів експериментальної групи та 78,9% контрольної - при оцінці тексту використовували 2-3 фактори, і лише 7,8% учнів експериментальної та 8,9% контрольної групи оцінювали тексти за однією шкалою.

Результати факторного аналізу показали, що сприймання текстів різних авторів змінюється по-різному (див. табл.2).

Таблиця 2

Динаміка показників оцінювання підлітками поетичної форми за шкалами СД (відсотки учнів, що виявили різні рівні сприймання)

Рівень сприймання	За шкалами СД
	„Затінок, сутінок, день золотий” Л.Костенко	„Ой ти, дубочку кучерявий” І.Франко	„Балада двох” І.Драч	„Симфонія” М.Драй-Хмара
	Зріз	Зріз	Зріз	Зріз
	початковий	кінцевий	початковий	кінцевий	початковий	кінцевий	початковий	кінцевий
	експ. група	контр. група	експ. група	контр. група	експ. група	контр. група	експ. група	контр. група	експ. група	контр група	експ. група	контр. група	експ. група	контр група	експ. група	контр. група
Рівень І (від 5 до 7 вимірів)	16,4	15,3	26,4	16,2	32,2	15,4	40,2	10,5	35,3	9,5	42,5	10,5	40,5	10,5	55,3	11,0
РівеньІІ (від 2 до 3 вимірів)	72,2	74,7	65,6	77,6	60,8	74,6	52,8	77,3	36,3	76,0	50,5	79,0	50,0	81,3	36,3	82,0
РівеньІІІ (1 вимір)	11,4	10,0	9,0	6,2	7,0	10,0	7,0	12,2	11,4	14,5	7,0	10,5	9,5	8,2	8,4	7,0

Отже, підтверджено психолого-педагогічну ефективність програми “Поетика”, що дозволяє рекомендувати її для використання вчителями на уроках, в позакласній роботі, педагогами і психологами - в індивідуальній роботі з підлітками.

Загалом аналіз перебігу й результатів формуючого експерименту підтверджує значущість розвитку сприймання форми поетичного твору підлітками у контексті виховання школярів як суб'єктів пізнавальної, навчальної, практичної діяльності.

Проведений теоретичний аналіз та результати експериментального дослідження дозволяють сформулювати такі висновки:

1. Розвиток здатності до повноцінного сприймання поетичної форми є істотним компонентом і важливим чинником художнього розвитку особистості в підлітковому віці.

2. Становлення повноцінного сприймання поетичної форми підлітками знаходить вияв у набутті ними таких здатностей:

а) співвідносити форму твору з його змістом і задумом;

б) адекватно сприймати конотативну семантику поетичної форми;

в) вловлювати інваріантні особливості індивідуального поетичного стилю різних авторів.

3. Встановлено критерії успішності сприймання школярами поетичної форми:

а) певна цілісність і повнота сприйняття поетичної форми;

б) здатність вказувати на окремі убрази, які найбільше сподобалися;

в) здатність сприймати тонкі нюанси в описі природи, подій, почуттів і думок автора, його ставлення до зображуваного.

4. Виокремлено рівні розвитку сприймання підлітками поетичного твору:

а) рівень перший - сприймання від 5 до 7 найважливіших вимірів поетичного тексту, таких як ритм, рима, звучання, емоційність, композиція, метро-ритмічна і фонічна структури;

б) рівень другий - сприймання від 2 до 3 безпосередньо даних чуттєвих характеристик текстів (звучання, описи метро-ритмічної сторони тексту, емоційність);

в) рівень третій - сприймання лише однієї ознаки звучання поетичної мови.

5. В результаті побудови узагальненого семантичного простору виокремлено основні фактори індивідуального сприймання поетичної форми підлітками: Ф1 - сила, Ф2 - акцентуація, Ф3 - дистантність, Ф4- контактність (активність).

6. Констатовано взаємопідкріплення когнітивних і емоційно-оцінних характеристик сприймання поетичних творів: глибина розуміння змісту твору сприяє позитивному ставленню до них, останнє ж активізує його когнітивне осягнення.

7. Кольоровий і психосемантичний аналіз сприймання підлітками поетичних текстів (зокрема, ритмічно або фонетично змінених) засвідчує значущість емоційно насиченого реагування, яке знаходить вияв у відповідних конотативних утвореннях.

8. З'ясовано характерні вади, які проявляються під час сприймання форми поетичного твору підлітками:

а) відсутність у потребі читання художніх творів;

б) інертність відповідного інтересу, брак емоцій при сприйманні тексту;

в) нерозуміння учнями того, що вони читають, недооцінка призначення кожного елементу сприймання форми, кожного її акценту.

9. Результати формуючого експерименту підтвердили гіпотезу, покладену в основу дослідження. Показано, що застосування у навчальному процесі в навчальному процесі програми „Поетика”, яка передбачає ознайомлення учнів із системою виражальних засобів художньої літератури й, передусім, поезії та формування в них схильності до роботи з цією системою й відповідних способів дій, зумовлює якісні позитивні зрушення у сприйманні поезії підлітками. Ці зрушення полягають, насамперед, у тому, що для учнів набуває значущості більша кількість вимірів поетичного тексту і вони краще співвідносять форму поетичного твору з його задумом і змістом.

Основний зміст дисертації відображено у таких публікаціях:

1. Орлова С.І. Психологічні особливості сприймання поетичних текстів у підлітковому віці // Матеріали Міжнародної наукової конференції, присвяченої 35-річчю наукової та педагогічної діяльності академіка Сергія Дмитровича Максименка 17-18 грудня 2001 р. - Т.І. - К., 2002. - С.318-320.

2. Орлова С.І. Розвиток емоційно-естетичної сфери підлітків у процесі вивчення літератури // Актуальні проблеми психології. Екологічна психологія: Зб. наук. праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2004. - Т.7. - Вип.3. - С.321-328.

3. Орлова С.І. Врахування психологічних факторів при вивченні іноземної мови // Актуальні проблеми психології. Соціальна психологія. Організаційна психологія. Екологічна психологія: Зб. наук. праць Інституту психології Г.С.Костюка АПН України. - К., 2004. - Т.1. - Вип. 13. - С.72-74.

4. Орлова С.І. Психологічний аналіз сприймання поезії підлітками // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наук. праць Інституту психології ім.Г.С.Костюка АПН України. - К., 2004. - Т.6. - Вип. 8. - С.248-255.

Анотація

Орлова С.І. Психологічні особливості розвитку сприймання підлітками поетичної форми. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 - педагогічна та вікова психологія. - Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України, Київ, 2005.

У дисертації показано, що становлення повноцінного сприймання поетичної форми підлітками знаходить вияв у набутті ними таких здатностей: а) співвідносити форму твору з його змістом і задумом; б) адекватно сприймати конотативну семантику поетичної форми; в) вловлювати інваріантні особливості індивідуального поетичного стилю різних авторів.

Встановлено критерії успішності сприймання школярами поетичної форми: а) певна цілісність і повнота сприйняття форми; б) здатність вказувати на окремі убрази, які найбільше сподобалися; в) здатність сприймати тонкі нюанси в описі природи, подій, почуттів і думок автора, його ставлення до зображуваного. Виокремлено рівні розвитку сприймання підлітками поетичного твору.

Розроблено і апробовано в навчальному процесі програму „Поетика”, яка передбачає ознайомлення учнів із системою виражальних засобів художньої літератури й, передусім, поезії та формування в них схильності до роботи з цією системою й відповідних способів дій. Показано, що застосування вказаної програми зумовлює якісні позитивні зрушення у сприйманні поезії підлітками. Ці зрушення полягають, насамперед, у тому, що для учнів набуває значущості більша кількість вимірів поетичного тексту і вони краще співвідносять форму поетичного твору з його задумом і змістом.

Ключові слова: сприймання поетичної форми, семантичний простір, конотативна семантика поетичної форми, індивідуальний поетичний стиль, програма “Поетика”.

Аннотация

Орлова С.И. Психологические особенности развития восприятия подростками поэтической формы. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07 - педагогическая и возрастная психология. - Институт психологии им. Г.С.Костюка АПН Украины, Киев, 2005.

В диссертации показано, что становление полноценного восприятия поэтической формы подростками проявляется в приобретении ими таких способностей: а) соотносить форму произведения с его содержанием и замыслом; б) адекватно воспринимать коннотативную семантику поэтической формы; в) улавливать инвариантные особенности индивидуального поэтического стиля разных авторов.

Установлены критерии успешного восприятия школьниками поэтической формы: а) определенная целостность и полнота восприятия формы; б) способность выделить отдельные убразы, которые более всего понравились; в) способность воспринимать тонкие нюансы в описании природы, событий, чувств и мыслей автора, его отношения к изображаемому.

Выделены уровни развития восприятия подростками поэтического произведения: а) уровень первый - восприятия от 5 до 7 важнейших измерений поэтического текста, таких как ритм, рифма, звучание, эмоциональность, композиция, метро-ритмическая и фоническая структуры; б) уровень второй - восприятие от 2 до 3 непосредственно данных чувственных характеристик текстов (звучание, описание метро-ритмической стороны текста, эмоциональность); в) уровень третий - восприятие только одного признака (звучания поэтического языка).

Констатировано взаимоподкрепление когнитивных и эмоционально-оценочных характеристик восприятия поэтических произведений: глубина понимания смысла произведения способствует позитивному отношению к нему, последнее же активизирует его когнитивное представление.

Цветовой и психосемантический анализ восприятия подростками поэтических произведений (в частности, ритмически или фонетически измененных) подчеркивает значимость эмоционально насыщенного реагирования, которое проявляется в соответствующих коннотативных образованиях.

Выяснены характерные недостатки, которые проявляются при восприятии формы поэтического произведения подростками: а) отсутствие потребности в чтении художественных произведений; б) инертность соответствующего интереса, отсутствие эмоций при восприятии текста; в) непонимание учащимися того, что они читают, недооценка назначения каждого элемента воспринемаемой формы, каждого ее акцента.

Разработана и апробирована в учебном процессе программа “Поэтика”, предусматривающая ознакомление учащихся с системой выразительных приемов художественной литературы и, прежде всего, поэзии, а также формирование у них склонности к работе с этой системой и соответствующих способов действия. Показано, что применение данной программы обуславливает качественные позитивные изменения в восприятии поэзии подростками. Эти изменения состоят в том, что для учащихся приобретает значимость большее число измерений поэтического текста и они лучше соотносят форму поэтического произведения с его замыслом и содержанием.

Ключевые слова: восприятие поэтической формы, семантическое пространство, коннотативная семантика поэтической формы, индивидуальный поэтический стиль, программа “Поэтика”.

Summary

Orlova S.I. Psychological peculiarities of the development of poetic form's perception by adolescents. - Manuscript.

Dissertation for Candidate degree in psychological sciences. Speciality 19.00.07 - Educational аnd developmental psychology. - G.S.Kostiuk Institute of Psychology, Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2005.

The author shows that becoming of high-grade perception of poetic form by adolescents includes mastering such abilities: a) to correlate the form of the text to its contents and plan; b) to perceive adequately connotative semantics of the poetic form; c) to catch invariant features of individual poetic style of various authors.

There have been established the criteria of pupils' successful percepting of the poetic form: a) the certain integrity and completeness of form perception; b) ability to allocate separate images which pupils like most of all; c) ability to perceive thin nuances in the description of the nature, events, feelings and ideas of the author, his/her attitude to the represented contents.

The program “Poetics” has been worked out and successfully tested at the educational process. This program provides pupils' acquaintance with the system of expressive means of fiction and, first of all, of poetry, and also formation at them propensity to work with this system and corresponding ways of action. It has been shown that application of the given program causes qualitative positive changes in perception of poetry by adolescents. These changes are in the fact that more measures of a poetic text become important for pupils and they correlate better the form of poetic product to its plan and contents.

Key words: perception of poetic form, connotative semantics of poetic form, individual poetic style, the program “Poetics”.

Размещено на Allbest.ru

...