Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ОБОРОНИ УКРАЇНИ

АВТОРЕФЕРАТ

з теми: «Психологічні чинники адаптації військовослужбовців миротворчого контингенту до діяльності в особливих умовах»

19.00.09 - психологія діяльності в особливих умовах

Агаєв Назім Асафович

Київ - 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Науково-дослідному центрі гуманітарних проблем Збройних Сил України, Міністерство оборони України.

Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор

Макаренко Микола Васильович,

Інститут фізіології ім. О.О.Богомольця НАН України,

провідний науковий співробітник відділу фізіології головного мозку.

Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор

Потапчук Євген Михайлович,

Національна академія Державної прикордонної служби ім. Б.Хмельницького,

начальник кафедри кримінального права;

кандидат психологічних наук, доцент

Осьодло Василь Ілліч,

Національна академія оборони України,

начальник кафедри інформаційно-пропагандистського забезпечення та військової журналістики.

Провідна установа: Інститут психології ім. Г.С. Костюка

АПН України, лабораторія вікової психофізіології, м. Київ.

Захист відбудеться „ 17 ” жовтня 2006 р. о 15.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К. 26.709.05 при Національній академії оборони України, за адресою: 03049, м. Київ, Повітрофлотський проспект 28.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної академії оборони України, за адресою: 03049, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 28.

Автореферат розісланий „ 15 ” вересня 2006 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Бараннік В.А.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Позитивні зміни у воєнно-політичній обстановці, що відбулися наприкінці XX сторіччя, втілення у сферу міжнародних відносин механізмів діалогу, партнерства та довіри сприяють поступовому створенню нової системи міжнародної безпеки, яка ґрунтується на пріоритетності політичних, економічних і дипломатичних засобів над військовими.

Разом з тим, проблема запобігання воєнним конфліктам та припинення їх міжнародними зусиллями завжди була і залишається актуальною. Зростання взаємозалежності держав у сучасному світі та глобалізація стосунків між ними надають їй все більшої гостроти.

Нині значення даної проблеми для міжнародного і внутрішнього життя нашої країни важко переоцінити, адже йдеться про визнання спроможності України брати участь у зусиллях світової спільноти по збереженню цінності глобального значення - миру, а ЗС України надається змога перевірити рівень боєздатності, мобільності та психологічної підготовленості особового складу. Тим самим Україна включається у сферу міжнародного військового співробітництва, а її Збройні Сили мають широкі можливості удосконалювати свою бойову підготовку.

За цих обставин всебічна підготовка та забезпечення миротворчих підрозділів до виконання місії в „гарячих точках” передбачає: професійно-психологічний відбір військовослужбовців військової служби за контрактом на певні посади миротворчого контингенту; досягнення належної придатності, оптимальної працездатності і високої надійності професійної діяльності військовослужбовців; психологічної адаптації миротворчого контингенту до виконання професійних завдань.

Актуальність зазначеної проблеми також зростає, зважаючи на специфіку контингенту, який підлягає професійному відбору (недостатній рівень його психічного і фізичного здоров'я), що зумовлено скороченням терміну спеціальної військово-професійної підготовки. Тому високий рівень світових стандартів і вимог до військово-професійної діяльності потребує значної уваги до психологічного супроводу діяльності військовослужбовців під час виконання поставлених завдань.

Також слід зазначити, що до цього часу ще не створено загальноприйнятої теоретико-методологічної бази для аналізу відповідності миротворчого контингенту виконуваній ним місії, що ускладнює розв'язання актуальних прикладних завдань. У ЗС України не існує і спеціальних наукових розробок в галузі психологічного супроводу військовослужбовців в ході виконання миротворчих завдань. Ці та інші проблеми і зумовили вибір теми дисертаційного дослідження „Психологічні чинники адаптації військовослужбовців миротворчого контингенту до діяльності в особливих умовах”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження пов'язано з комплексною науково-дослідною роботою Науково-дослідного центру гуманітарних проблем Збройних Сил України “Психологічне забезпечення адаптації миротворців Збройних Сил України до екстремальних умов діяльності” (державний реєстраційний номер U0102U005960). Тему дисертаційного дослідження затверджено науковою радою Науково-дослідного центру гуманітарних проблем Збройних Сил України (протокол № 2 від 17.03.2002 р.) та узгоджено Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол №3 від 21.03.2006 р.). Автору належить розробка організації роботи та обґрунтування методів дослідження психологічної адаптації військовослужбовців до особливих умов діяльності.

Мета дослідження - визначити психологічні чинники адаптації та розробити модель успішного військовослужбовця миротворчого контингенту до діяльності в особливих умовах.

Завдання дослідження:

1.Проаналізувати основні теоретико-методологічні підходи щодо вивчення адаптації військовослужбовців до умов виконання миротворчої місії.

2.Обґрунтувати комплекс методик для здійснення дослідження адаптації військовослужбовців до особливих умов миротворчої діяльності.

3.Визначити психологічні чинники, які впливають на процес адаптації військовослужбовців миротворчих підрозділів до діяльності в особливих умовах.

4.Визначити критерії ефективності діяльності військовослужбовців миротворчих підрозділів до діяльності в особливих умовах.

5.Розробити модель психологічних якостей успішного військовослужбовця миротворчого підрозділу, які забезпечують його професійну діяльність.

Об'єкт дослідження - процес психологічної адаптації військовослужбовців до діяльності в особливих умовах під час виконання миротворчої місії.

Предмет дослідження - чинники, які впливають на ефективність процесу психологічної адаптації військовослужбовців миротворчих підрозділів до діяльності в особливих умовах.

Теоретико-методологічну основу дослідження становлять концептуальні положення щодо: особистості та її розвитку в процесі діяльності (Б.Г. Ананьєв, О.М. Леонтьєв, С.Л. Рубінштейн; О.Р. Малхазов); індивідуальних відмінностей (П.К. Анохін, В.М. Русалов, Б.М. Теплов; М.В. Макаренко; О.Р. Малхазов); наукових уявлень про особистість як суб'єкта професійної діяльності (К.О. Абульханова-Славська, Л.Ф. Бурлачук, С.Д. Максименко та ін.); психологічних закономірностей праці (В.П. Зінченко, Б.Ф. Ломов, К.К. Платонов, В.Д. Шадріков та ін.); діагностики якостей особистості у зіставленні з вимогами професійної діяльності (Л.М. Собчик та ін.); прогнозування професійної діяльності майбутнього фахівця (В.О. Бодров, М.В. Макаренко, М.С. Корольчук та ін.); профвідбору та професійної придатності ( В.О. Бодров, Є.О. Клімов, М.В. Макаренко, М.С. Корольчук, Д.І. Сохадзе та ін); діяльності в особливих умовах ( Г.В. Ложкін, О.Р. Охременко, П.П. Криворучко, В.І. Осьодло та ін.); психологічної, психофізіологічної адаптації до умов діяльності (О.М Кокун, В.М. Невмержицький та ін.).

Методи дослідження. У процесі виконання дисертаційного дослідження застосовувалися: теоретичний аналіз і узагальнення наукових джерел з проблеми дослідження; порівняння, класифікація та систематизація емпіричних даних; опитування у формі анкетування; психодіагностичні методики (самооцінки ситуативної та особистісної тривожності Ч.Д. Сілбергера - Ю.Л. Ханіна, „Тепінг-тест” Є.П. Ільїна, „СМДО” Л.М. Собчик); метод експертних оцінок; методи математично-статистичного аналізу експериментальних даних.

Наукова новизна одержаних результатів:

1.Поглиблено уявлення про сутність і зміст психологічної адаптації військовослужбовців до діяльності в особливих умовах миротворчої місії.

2.Вперше виявлено психологічні чинники, які впливають на процес адаптації військовослужбовців миротворчих підрозділів до діяльності в особливих умовах.

3.Уточнено критерії ефективності професійної діяльності військовослужбовців миротворчого контингенту в особливих умовах.

4.Вперше розроблено модель психологічних якостей успішних військовослужбовців миротворчих підрозділів Збройних Сил України.

Надійність і достовірність наукових положень забезпечувалися різнобічним теоретичним аналізом досліджуваної проблеми; використанням методик і методичних прийомів, які відповідали меті та завданням дослідження; достатньою репрезентативністю вибірки; поєднанням якісного і кількісного аналізу отриманих емпіричних даних; застосуванням методів математичної статистики та сучасних комп'ютерних програм обробки даних.

Теоретичне значення роботи полягає у наступному: обґрунтовано сутність психологічної адаптації військовослужбовців миротворчих підрозділів до діяльності в особливих умовах; визначено індивідуально-психологічні якості військовослужбовця-миротворця та їх врахування в ході психологічної адаптації до особливих умов діяльності; розширено уявлення про психологічну адаптацію особистості до та після виконання миротворчої місії; з'ясовано особливості негативного впливу специфічних умов і чинників на психологічну адаптацію військовослужбовців миротворчих підрозділів до діяльності в особливих умовах.

Розв'язання наукового завдання полягало у створенні моделі успішного військовослужбовця миротворчого контингенту, що значною мірою доповнюють наукові знання з психологічної адаптації людини до особливих умов діяльності.

Практичне значення отриманих результатів полягає в можливості їх використання при здійсненні професійно-психологічного відбору військовослужбовців до миротворчих підрозділів на основі розробленої моделі.

Впровадження моделі психологічних якостей успішних військовослужбовців сприятиме оптимізації їх адаптації в особливих умовах і дасть змогу ефективно підтримувати високу боєздатність впродовж усього терміну миротворчої місії.

Впровадження результатів дослідження у практику здійснюється шляхом використання одержаних матеріалів у лекційних курсах занять з психології на кафедрі авіаційної, морської медицини та психофізіології Військово-медичного інституту Української військово-медичної академії (акт № 12/06 від 07.02.06 р.), а також у роботі: Науково-методичного центру військової освіти Міністерства оборони України (довідка № 150/НМЦ/143 від 30.03.2006 р.); Головного управління з гуманітарних питань та соціального захисту Збройних Сил України (акт № 4/2006 від 04.04.2006 р.); Управління з гуманітарних питань Сухопутних військ Збройних Сил України (акт № 116/8/3733 від 29.03.2006 р.); Департаменту гуманітарної політики Міністерства оборони України (акт № 3/1/2006 від 10.04.2006 р.), а також шляхом безпосередньої участі автора у професійно-психологічному відборі військовослужбовців до миротворчих підрозділів та організації заходів психологічного супроводу їх служби в миротворчих підрозділах.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційного дослідження доповідались на засіданнях кафедри психології Національної академії оборони України, на засіданні наукової ради Науково-дослідного центру гуманітарних проблем ЗС України, на Всеукраїнській науково-практичній конференції „Теорія та досвід застосування тренінгових технологій у практичній психології” (Київ, 2003), на Міжнародній науково-практичній конференції „Шляхи євроінтеграції України” (Київ, 2004), на Всеукраїнській науково-практичній конференції „Сучасні технології навчання в класичних університетах” (Київ, 2004), на Всеукраїнській науково-пошуковій конференції „Перспективні технології в системі неперервної освіти” (Київ, 2004), на Міжнародній науково-практичній конференції „Трансформація українського суспільства до демократії і проблеми конфліктності” (Київ, 2005), на Першій Всеукраїнській науково-практичній конференції „Актуальні проблеми психології діяльності в особливих умовах” (Київ, 2006), на Всеармійській науково-практичній конференції „Модернізація змісту морально-психологічного забезпечення діяльності військ (сил) в умовах переходу Збройних Сил України на контрактну основу комплектування” (Київ, 2006).

Публікації. Основні результати дослідження знайшли своє відображення у восьми одноосібних публікаціях автора у збірниках наукових праць, у матеріалах науково-практичних конференцій, з них шість у наукових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (259 найменування, 16 - іноземною мовою) та додатків. Загальний обсяг дисертації становить 195 сторінок, з них 160 сторінок основного тексту. Робота містить 3 рисунки, 28 таблиць та 4 додатки.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми дослідження, визначено об'єкт, предмет, мету та завдання, розкрито методологічну основу, висвітлено наукову новизну, теоретичне та практичне значення роботи, наведено відомості про апробацію дисертації та впровадження результатів у практику.

У першому розділі „Теоретико-методологічні засади дослідження адаптації військовослужбовців до умов виконання миротворчої місії” проаналізовано світовий і вітчизняний досвід вивчення проблеми, узагальнено основні теоретико-методологічні підходи до аналізу сутності та змісту адаптації особистості до різних умов діяльності.

Загальний аналіз наукових джерел свідчить про те, що окремі аспекти цієї проблеми у різні роки розглядали Г.О. Акімов, Ю.А. Александровський, Ф.Б. Березін, М.О. Бернштейн, В.Ф. Венде, Дж. Дьюї, В.П. Казначеєв, Ф.З. Меєрсон, А.А. Налчаджян, Т.А. Рібо, І.М. Сєченов, Г. Спенсер, О.А. Теличкін, та інші. Вченими встановлено закономірності психологічної адаптації як у звичайних так і особливих умовах.

Успішна психологічна адаптація до умов виконання миротворчої місії є однією з найважливіших передумов боєздатності військовослужбовців і полягає в пристосуванні до впливу факторів, пов'язаних із їх професійною діяльністю (фактори змісту та умов діяльності: психологічні, соціально-психологічні, ергономічні та кліматично-географічні). Результатом ефективної психологічної адаптації миротворця є успішне виконання ним бойових завдань при мінімальних психофізіологічних витратах.

У структурі психологічної адаптації, як системного явища, можна виділити три взаємозалежні аспекти: 1) забезпечення оптимального співвідношення між психічними й фізіологічними адаптаційними процесами (психофізіологічна адаптація); 2) забезпечення збереження психічного гомеостазу і стійкої цілеспрямованої поведінки (власне психологічна адаптація); 3) забезпечення адекватної взаємодії з іншими учасниками діяльності (соціально-психологічна адаптація).

До основних чинників, що впливають на психологічну адаптацію військовослужбовців до особливих умов миротворчої місії, можна віднести кліматично-географічні особливості країни перебування, умови безпеки, служби, національно-мовні аспекти, культурні особливості, інтимно-особистісні характеристики, побутові обставини.

За рівнем адаптованості до особливих умов діяльності миротворці можуть поділятися на: 1) осіб з високим рівнем, який характеризується стабільністю, вмілим використанням традиційних форм і методів досягнення мети, впевненістю в собі, відчуттям особистої відповідальності, потрібності у незамінності, підвищеним настроєм, оптимізмом, адекватністю, простотою й логічністю поведінки; 2) осіб з середнім (змішаним) рівнем, який характеризується поєднанням ознак високого та низького рівнів, а також 3) осіб із низьким рівнем, що характеризується підміною реальної діяльності, відсутністю відчуття особистої відповідальності, нестандартним сприйняттям дійсності, сумнівами в успіху будь-якого починання, депресивними реакціями. психологічний адаптація військовослужбовець миротворчий

Визначені рівні адаптованості дозволяють знаходитися у стані певної готовності, приводити в дію захисні механізми за той відрізок часу, який відділяє виникнення негативних психічних станів від появи їх ефектів. Ця готовність є не тільки наслідком психогенного впливу, вона являє собою необхідну умову виживання.

На нашу думку, шляхами розв'язання проблеми подолання чинників які негативно впливають на психологічну адаптацію військовослужбовців миротворчого контингенту до діяльності в особливих умовах є: 1) з'ясування структурних компонентів діяльності військовослужбовців миротворчого контингенту до діяльності в особливих умовах; 2) виявлення психологічних компонентів, що впливають на успішність виконання військовослужбовцями функціональних обов'язків; 3) розробка методики ефективного професійно - психологічного відбору кандидатів до діяльності у складі миротворчого контингенту; 4) розробка організаційно-методичних рекомендацій органам військового управління, щодо психологічного супроводження адаптації військовослужбовців до особливих умов діяльності.

У другому розділі „Організація та методики дослідження адаптації військовослужбовців до особливих умов миротворчої діяльності” викладено методи та методики емпіричного дослідження, обґрунтовано необхідність психологічного супроводження діяльності військовослужбовців в особливих умовах.

Важливе місце у роботі займає обґрунтування комплексу методик для здійснення дослідження адаптації військовослужбовців до особливих умов діяльності та апробація визначеного нами інструментарію.

Найбільш вагомою частиною розділу стало проведення пілотажного та основного дослідження військовослужбовців до відправки в зону відповідальності та після повернення у місце дислокації.

Дослідження проводили на базі механізованої бригади, яка здійснювала підготовку до миротворчої місії та виконувала її протягом восьми місяців в республіці Ірак. Контингент досліджуваних склали 425 військовослужбовців військової служби за контрактом віком 19-36 років.

Організаційно робота виконувалась у три етапи згідно яких визначено завдання та обсяг досліджень:

1. Підготовчий (2002 - 2003 рр.). Вивчення та теоретичний аналіз сучасної психологічної літератури за проблемою психологічної адаптації людини та визначення діагностичних методів її дослідження.

2. Експериментальний (2003 - 2005 рр.). Підбір досліджуваних груп. Проведення пілотажного дослідження кандидатів на військову службу за контрактом у миротворчі підрозділи. Розробка програми та апробація інструментарію емпіричного дослідження (кількість учасників - 150 осіб).

Проведення дослідження показників психологічної адаптації військовослужбовців до відправки миротворчого підрозділу в зону відповідальності (кількість учасників - 275 осіб).

Проведення дослідження показників психологічної адаптації військовослужбовців після повернення миротворчого підрозділу до місця дислокації (кількість учасників - 273 особи).

3.Заключний (2005 - 2006 рр.). Узагальнення результатів теоретичного та емпіричного дослідження. Розробка моделі психологічних якостей успішного військовослужбовця-миротворця. Розробка організаційно-методичних рекомендацій, щодо психологічного супроводження адаптації миротворців в особливих умовах.

На підставі результатів пілотажного дослідження відібрано найбільш інформативну батарею тестових методик:

1. Методика діагностики тривожності.

2. Методика „Тепінг-тест”.

3. Методика „СМДО”.

4. Анкета експертної оцінки воєнно-професійної діяльності.

Всі визначені методики відповідали задачам дослідження.

Успішність виконання миротворцями професійних завдань визначали експерти, підбір яких здійснювався за соціальними характеристиками: посада, термін служби, досвід участі в миротворчих операціях (особливих умовах).

Показником успішності виконання військовослужбовцями професійних завдань слугував зовнішній критерій виведений експертами із 18 ознак анкети експертної оцінки воєнно-професійної діяльності, якими були охарактеризовані миротворці після завершення місії і повернення у місце дислокації.

Цифрові масиви досліджуваних показників обробляли методами варіаційної статистики для кожного контингенту окремо, проводили кореляційний, факторний та регресивний аналіз. Отримані у дослідженні кількісні показники оброблено за допомогою статистичної програми SPSS 12.0.

У третьому розділі „Експериментальне обґрунтування психологічних чинників адаптації військовослужбовців миротворчого контингенту до діяльності в особливих умовах” представлені результати емпіричного дослідження і проведено їх аналіз.

Дослідження було спрямоване на визначення психологічних чинників адаптації військовослужбовців-миротворців до діяльності в особливих умовах та встановлення закономірностей взаємозв'язку між психологічними особливостями адаптації військовослужбовців миротворчого контингенту і успішністю виконання ними професійної діяльності. Для цього послідовно було проведено:

1)порівняльний аналіз психологічних змін провідних особистісних властивостей у військовослужбовців, що відбулися внаслідок впливу особливих умов миротворчої діяльності (було підраховано середньостатистичні „профілі особистості” досліджуваних за методикою СМДО до і після участі в миротворчих діях та проведено психологічну інтерпретацію динаміки особистісних змін);

2)визначення психодіагностичних корелятів ефективності діяльності військовослужбовців миротворчого контингенту. Отримані емпіричні дані були статистично оброблені методом кореляційного аналізу, після чого проведено аналіз результатів шляхом виявлення інтеркореляційних зв'язків між показниками особистісних якостей військовослужбовців та успішністю виконання ними військово-професійних завдань (відповідно до розроблених нами 18-ти критеріїв експертної оцінки військово-професійної діяльності);

3)експериментальне обґрунтування моделі психологічних якостей військовослужбовця-миротворця. Процедура побудови моделі здійснювалась на основі інтерпретації статистично оброблених даних методами факторного та регресивного аналізу.

Отримані дані психодіагностичного обстеження військовослужбовців свідчать про динаміку психологічних змін особистості, які відбувалися внаслідок впливу на людину особливих умов діяльності.

Середньостатистичний профіль особистості за методикою СМДО до і після виконання миротворчої місії відображено на рис. 1.

На основі проведеного дослідження (на рівні надійності р?0,05) встановлено:

- до діяльності в особливих умовах, зокрема, до участі в миротворчих місіях схильні особи, які відрізняються характерологічними рисами: амбіціозністю, імпульсивністю, підвищеним фоном настрою, оптимістичністю, самовпевненістю, індивідуалістичністю, оригінальністю мислення, прагненням до „гострих відчуттів”, що є проявом мотиваційної готовності до участі у миротворчих діях;

- після участі в миротворчих операціях у військовослужбовців простежується значне зростання рівня невротичного зверхконтролю, маскулінності й песимізму, що є проявом психологічної компенсації внаслідок адаптації людини до особливих умов і сприяє формуванню особистісної зрілості військовослужбовців;

- перебування в умовах миротворчої місії сприяє розвитку протилежних (різноспрямованих) тенденцій особистісного розвитку, що відбувається внаслідок пристосування людини до особливих умов бойової обстановки (після участі в миротворчій місії військовослужбовці стали реалістичними, мужніми, емоційно лабільними, але водночас напруженими, ригідними, імпульсивними та інтровертовано-замкненими);

- психологічний механізм адаптації до особливих умов має дві основні складові: емоційно-мотиваційну сферу особистості та психофізичну витривалість організму. При помірному рівні стресогенного фактору, тобто в екстремальних умовах, які особистість здатна подолати, внаслідок мобілізації психофізичної витривалості організму має місце адаптивна поведінка військовослужбовця (він здатен адекватно діяти в особливих умовах бойової обстановки, виконувати службові завдання, залишаючись при цьому в стані психоемоційної врівноваженості й доброзичливого ставлення до оточуючих);

- якщо психогенний вплив стрес-фактора екстремальної ситуації занадто сильний, тобто внутрішня психофізична напруга сягає свого найвищого рівня, який конкретна людина вже не в змозі подолати, то відтоді починається соціально-психологічна дезадаптація військовослужбовця, що супроводжується процесом патогенних особистісних змін (постстресових, аутичних, депресивних тощо розладів особистості). Патогенні особистісні зміни є нормальною реакцією людини на екстремальну ситуацію;

- порушення адаптації військовослужбовців до екстремальних умов професійної діяльності надає підстави для висновку про необхідність розробки психологічного супроводу та психокорекційних програм з метою проведення курсу психологічної реабілітації військовослужбовців, що брали участь у миротворчих місіях.

Аналіз інтеркореляційних зв'язків показників особистісних якостей з експертною оцінкою успішності військово-професійної діяльності показав, що найбільш важливими психодіагностичними корелятами ефективності діяльності військовослужбовців миротворчого контингенту (на рівні р?0,05) є психофізична витривалість, песимізм, соціальна бажаність, інтроверсія, емоційна гнучкість, здатність до пристосування, що виражається в тенденції до соціально бажаних відповідей, розвинений зверхконтроль при оптимальному рівні психічної напруги та помірному рівні ригідності, маскулінності та індивідуалістичності.

Характеристиками, які негативно корелюють (на рівні р?0,05) з експертними оцінками успішності військово-професійної діяльності, є: надто виражений оптимізм, імпульсивність, надмірний рівень ригідності, індивідуалістичності, тривожності. Домінування цих особистісних рис створює підґрунтя для соціально-психологічної дезадаптованості особистості у військовому колективі й перешкоджає належному виконанню військово-професійного обов'язку. Миротворці, які мають означені особистісні риси, потребують психокорекційного впливу в системі психологічної допомоги після повернення у місця постійної дислокації.

Проведене нами дослідження дозволило побудувати модель психологічних якостей успішного військовослужбовця, яка складається із позитивних і негативних індивідуально-психологічних характеристик

До складу позитивних характеристик увійшли: соціальна інтроверсія, тривожність, маскулінність та витривалість що характеризують провідні особистісні якості успішного миротворця. До складу негативних характеристик увійшли: оптимізм, невротичний зверхконтроль, емоційна лабільність та реактивна тривожність.

Розроблені нами організаційно-методичні рекомендації психологічного супроводження адаптації миротворців мають бути враховані в ході підготовки військовослужбовців до участі у миротворчих діях, в ході їх виконання та після повернення у місця дислокації

Висновки

1. Результати проведеного теоретико-методологічного аналізу досліджень адаптації військовослужбовців до умов виконання миротворчої місії дають підстави стверджувати про вплив стрес-факторів бойової обстановки на її перебіг та дозволили визначити структуру адаптації як системного явища: забезпечення оптимального співвідношення між психічними й фізіологічними адаптаційними процесами (психофізіологічна адаптація); забезпечення збереження психічного гомеостазу і стійкої цілеспрямованої поведінки (власне психологічна адаптація); забезпечення адекватної взаємодії з іншими учасниками діяльності (соціально-психологічна адаптація).

2. Комплекс методик емпіричного вивчення психологічної адаптації військовослужбовців може використовуватися для отримання інформації про перебіг психологічних якостей військовослужбовців, що дозволить своєчасно застосовувати адекватні засоби психологічного супроводження успішності їх діяльності в умовах миротворчої місії.

3. До діяльності в особливих умовах миротворчої місії, мають схильність особи, які відрізняються певним набором характерологічних рис: амбіційністю, імпульсивністю, підвищеним фоном настрою, оптимістичністю, самовпевненістю, індивідуалістичністю, оригінальністю мислення, прагненням до „гострих відчуттів” (рівень надійності отриманих результатів р?0,05), що значно впливають на психологічну адаптацію миротворців і є її провідними чинниками.

4. В результаті проведеного дослідження особистісних якостей миротворців, встановлено, що після участі в миротворчих операціях у військовослужбовців відбулося значне (р?0,05) зростання рівня невротичного зверхконтролю, маскулінності й песимізму, що є, слід гадати, проявом психологічної компенсації внаслідок їх адаптації до особливих умов і сприяє формуванню особистісної зрілості. Перебування в умовах миротворчої місії може сприяти прояву протилежних тенденцій у особистісному розвитку. Встановлені в дослідженні випадки порушення психологічної адаптації військовослужбовців до особливих умов бойової обстановки дають підстави стверджувати про необхідність проведення з ними курсу психологічної реабілітації.

5. Аналіз інтеркореляційних зв'язків показників особистісних якостей з показниками експертної оцінки успішності військово-професійної діяльності (критерії ефективності діяльності) показав, що найбільш важливими психодіагностичними корелятами ефективності діяльності військовослужбовців миротворчого контингенту є психофізична витривалість, песимізм, інтроверсія, емоційна лабільність, соціальна бажаність, здатність до пристосування, розвинений зверхконтроль при оптимальному рівні психічної напруги й помірному рівні ригідності, маскулінності та індивідуалістичності (р?0,05).

6. Характеристиками, які негативно корелюють з експертними оцінками успішності військово-професійної діяльності (р?0,05), є: надто виражений оптимізм, імпульсивність, надмірний рівень ригідності, індивідуалістичності, тривожності. Домінування цих особистісних рис створює підґрунтя для соціально-психологічної дезадаптованості особистості у військовому колективі й перешкоджає конструктивному виконанню миротворцями військово-професійного обов'язку. Військовослужбовці, які мають зазначені особистісні риси, потребують психокорекційного впливу в системі психологічної реабілітації після виконання поставлених завдань і повернення у місця дислокації підрозділу.

7. Модель психологічних якостей успішного військовослужбовця-миротворця складається як з позитивних, так і негативних характеристик. До складу позитивних увійшли: соціальна інтроверсія, тривожність, мужність та витривалість. До складу негативних увійшли: оптимізм, невротичний зверхконтроль і емоційна лабільність та реактивна тривожність.

Подальші перспективи досліджень проблеми психологічної адаптації військовослужбовців миротворчого контингенту до діяльності в особливих умовах ми вбачаємо в організації їх професійно-психологічного відбору в миротворчі підрозділи; в підвищенні надійності та валідності діагностичного інструментарію, що використовується з цією метою, а також удосконалення системи психологічного супроводу діяльності українських „миротворців”.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

а) Статті у наукових фахових виданнях:

1.Агаєв Н.А. Еволюція поглядів на проблему бойової психічної травми // Вісник. Збірник наукових статей Київського міжнародного університету. Серія: Психологічні науки. Випуск 5.- К.: КиМУ, 2004. - С. 3-9.

2.Агаєв Н.А. Соціально-психологічні аспекти адаптації особистості в умовах військової діяльності // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наук. праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка. - К.: ГНОЗІС, 2005. - Т. VІІ. Вип. 5. - С. 6-10.

3.Агаєв Н.А. Проблема психотравматизації українських військовослужбовців - учасників миротворчих операцій // Вісник. Збірник наукових статей Київського міжнародного університету. Серія: Психологічні науки. Випуск 6. - К.: КиМУ, 2005. - С. 1-6.

4.Агаєв Н.А. Психологічне забезпечення адаптації військовослужбовців миротворчих підрозділів до діяльності в особливих умовах // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія № 12. Психологічні науки: Зб. наук. праць. - К.: Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2006. - № 11 (35). - С. 243-249.

5.Агаєв Н.А. Психодіагностичні кореляти ефективності діяльності військовослужбовців миротворчого контингенту // Вісник Національного технічного університету України (КПІ) / Філософія. Психологія. Педагогіка: Зб. наук. праць. К.: ІВЦ „Політехніка”, 2006. - № 1. - С. 72-78.

6.Агаєв Н.А. Вияви психічних станів у миротворців в адаптаційний період // Вісник. Збірник наукових статей Київського міжнародного університету. Серія: Психологічні науки. Випуск 8.- К.: КиМУ, 2006. - С. 1-8.

б) Матеріали та тези доповідей на науково-практичних конференціях:

7.Агаєв Н.А. Тренінг як форма психологічної допомоги військовослужбовцям // Теорія та досвід застосування тренінгових технологій у практичній психології. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної кон-ференції (22 листопада 2003 р.). - К.: Вид-во КІВС МВС України, 2003. - С. 237-241.

8. Агаєв Н.А. Методика психологічного супроводження адаптації миротворців до особливих умов діяльності // Модернізація змісту морально-психологічного забезпечення військ (сил) в умовах переходу Збройних Сил України на контрактну основу комплектування. Матеріали Всеармійської науково-практичної конференції (26 квітня 2006 р.). - К.: НАОУ, 2006. - С.104-108.

Анотації

Агаєв Н.А Психологічні чинники адаптації військовослужбовців миротворчого контингенту до діяльності в особливих умовах. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.09 - психологія діяльності в особливих умовах. - Національна академія оборони України, Київ, 2006.

Дисертація присвячена дослідженню психологічних чинників адаптації військовослужбовців миротворчого контингенту до діяльності в особливих умовах. Встановлено, що адаптація військовослужбовців в особливих умовах може характеризуватися різними рівнями адаптивності (високим, середнім, низьким) і залежить від психологічного супроводу їх професійної діяльності. Проведене експериментальне дослідження показало, що до участі в миротворчих місіях мають схильність військовослужбовці, які володіють певними характерологічними якостями: амбіціозністю, імпульсивністю, підвищеним фоном настрою, оптимістичністю, самовпевненістю, індивідуалістичністю, оригінальністю мислення, прагненням до “гострих відчуттів”. Після участі в миротворчих операціях у військовослужбовців відбулося значне (р?0,05) зростання рівня надійності, невротичного зверхконтролю, маскулінності і песимізму, що, на наш погляд, є проявом психологічної компенсації в результаті їх адаптації до особливих умов і сприяє формуванню особистісної зрілості.

На підставі отриманих результатів розроблена і запропонована модель психологічних якостей успішного військовослужбовця-миротворця, яка включає як позитивні (соціальна інтроверсія, тривожність, маскулінність, витривалість), так і негативні (оптимізм, невротичний зверхконтроль, емоційна лабільність, реактивна тривожність) характеристики.

Ключові слова: психологічна адаптація, психологічний супровід, військовослужбовці-миротворці, психологічні якості, особливі умови.

Анотация

Агаев Н.А Психологические факторы адаптации военнослужащих миротворческого контингента к деятельности в особых условиях. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.09 - психология деятельности в особых условиях. - Национальная академия обороны Украины, Киев, 2006.

Диссертация посвящена исследованию психологических факторов адаптации военнослужащих миротворческого контингента к деятельности в особых условиях. На основании теоретического анализа психологической литературы определены факторы, которые влияют на процесс адаптации военнослужащих миротворческих подразделений к деятельности в особых условиях. Установлено, что адаптация военнослужащих в особых условиях может характеризоваться разными уровнями адаптивности (высоким, средним, низким) и зависит от психологического сопровождения их профессиональной деятельности.

Проведенное экспериментальное исследование показало, что к участию в миротворческих миссиях имеют склонность военнослужащие, которые обладают определенными характерологическими качествами: амбициозностью, импульсивностью, повышенным фоном настроения, оптимистичностью, самоуверенностью, индивидуалистичностью, оригинальностью мышления, стремлением к “острым ощущениям”. После участия в миротворческой операции у военнослужащих произошел значительный (р?0,05) рост уровня надежности, невротичного сверхконтроля, маскулинности и пессимизма, что, на наш взгляд, является проявлением психологической компенсации в результате их адаптации к особым условиям и способствует формированию личностной зрелости.

Анализ интеркорреляционных связей показателей личностных качеств с показателями экспертной оценкой успешности военно-профессиональной деятельности показал, что наиболее важными психодиагностическими коррелятами эффективности деятельности военнослужащих миротворческого контингента являются: психофизическая выносливость, пессимизм, интроверсия, эмоциональная лабильность, социальная желательность, способность к приспособлению, развитый сверхконтроль при оптимальном уровне психического напряжения и умеренном уровне ригидности, маскулинности и индивидуалистичности (р?0,05). Характеристиками, которые негативно коррелируют с показателями экспертных оценок успешности военно-профессиональной деятельности (р?0,05), являются: чрезмерно выраженный оптимизм, импульсивность, избыточный уровень ригидности, индивидуалистичности, тревожности. Доминирование этих личностных черт создает предпосылки для дезадаптации личности и препятствует надлежащему выполнению боевых задач. Военнослужащие, которые имеют негативные личностные черты, нуждаются в психологической коррекции в системе психологической реабилитации военнослужащих на протяжении миссии и после ее выполнения.

На основании полученных результатов экспериментального исследования разработана и предложена модель психологических качеств успешного военнослужащего-миротворца, которая включает в себя как положительные (социальная интроверсия, тревожность, маскулинность, выносливость), так и отрицательные (оптимизм, невротический сверхконтроль, эмоциональная лабильность, реактивная тревожность) характеристики.

Ключевые слова: психологическая адаптация, психологическое сопровождение, военнослужащие-миротворцы, психологические качества, особые условия.

Anotation

Agaev N.A. Psychological factors of adaptation of peacemaking contingent military personnel to the activitys in special conditions. - Мanuscript.

This thesis is for obtaining the scientific degree of the Candidate of psychological sciences on speciality 19.00.09 - psychology of the activity in special conditions from the National Academy of Defense of Ukraine, Kyiv, 2006.

This thesis is devoted to psychological factors of peacekeeping military contingent adaptation to special conditions activities.

It has been determined that peacekeepers adaptation to special conditions can be characterized by different levels (high, medium, low) and depends on psychological side of their professional activity.

The experimental research proved, that only militaries of definite character features are inclined to take part in peacekeeping missions. They should be: ambitious, impulsive, optimistic, self-controlled, individual, special way of thinking and aspiration for pungent feelings. Level of reliability, increase, neurotic over self-control, masculinity and pessimism is observed in militaries after participation in observed in militaries after participation in peacekeeping missions which to our opinion is demonstration of psychological compensation as the result of their adaptation to special conditions and leads to individual maturity.

According to the results of experimental research the model of psychological features of a successful peacekeeper is worked out. It includes positive characteristic (social introversion, anxiety, masculinity and fortitude) as well as the negative ones (optimism, nervous state, emotional).

Key-words: psychological adaptation, psychological accompaniment, soldiery peacemakers, psychological qualities, special conditions.

Размещено на Allbest.ru

...