Соціально-психологічна корекція стану співзалежних жінок, які зазнали насильства в сім’ї
Загальний аналіз феномена співзалежності та явища насильства в сім’ї. Характеристики психічного стану співзалежних жінок, які зазнали насильства в сім’ї з боку залежного від алкоголю чоловіка. Наслідки впливу індивідуальних та групових методів корекції.
| Рубрика | Психология |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 13.10.2013 |
| Размер файла | 90,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
ІНСТИТУТ СОЦІАЛЬНОЇ ТА ПОЛІТИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ АПН УКРАЇНИ
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук
СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНА КОРЕКЦІЯ СТАНУ СПІВЗАЛЕЖНИХ ЖІНОК, ЯКІ ЗАЗНАЛИ НАСИЛЬСТВА В СІМ'Ї
Виконала:
Савчук Олена Миколаївна
Київ 2005 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність дослідження. Проблема деструктивних форм міжособистісної взаємодії, зокрема насильницьких дій, актуалізувалася в українському суспільстві у контексті суспільних перетворень. Ситуація в українських родинах привертає увагу дослідників до гендерного аспекту взаємин і спонукає до вивчення насильства над жінкою в алкогольно узалежнених сім'ях. Набуває актуальності аналіз наслідків насильства в сім'ї для співзалежних жінок та пошук умов і шляхів соціально-психологічної корекції цих проявів.
З огляду на це актуальним є дослідження детермінант змін психічного стану жінок, які зазнали насильства в сім'ї, в процесі індивідуальних (індивідуальної короткострокової націленої психотерапії) та групових (тренінгу асертивності) методів соціально-психологічної корекції. Тема дисертаційного дослідження затверджена Вченою радою Національного університету “Києво-Могилянська Академія“ (протокол № 30 (7) від 25.12.2003 р.) та узгоджена Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол № 2 від 24.02.2004р.)
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота пов'язана з розробкою та введенням до освітньо-професійної програми бакалаврату Школи соціальної роботи Національного університету “Києво-Могилянська Академія” вибіркової професійно орієнтованої дисципліни “Соціально-психологічна робота з жінками, які зазнали насильства в сім'ї”.
Об'єкт дослідження психічний стан співзалежних жінок, які зазнали насильства в сім'ї.
Предметом дослідження є детермінанти змін психічного стану жінок, які зазнали насильства в сім'ї з боку залежного від алкоголю чоловіка, в процесі впливу індивідуальних та групових методів соціально-психологічної корекції.
Мета дослідження полягає у виявленні детермінант змін та визначенні шляхів оптимізації психічного стану співзалежних жінок, які зазнали насильства в сім'ї, засобами соціально-психологічної корекції.
Відповідно, основними завданнями дослідження є:
1. Здійснити теоретичний аналіз феномена співзалежності та явища насильства в сім'ї.
2. Виділити та проаналізувати характеристики психічного стану співзалежних жінок, які зазнали насильства в сім'ї з боку залежного від алкоголю чоловіка.
3. Дослідити зміни психічного стану жінок внаслідок впливу індивідуальних та групових методів корекції.
4. Визначити чинники, які детермінують позитивну динаміку психічного стану в процесі психокорекції.
5. Розробити рекомендації щодо впровадження індивідуальних і групових методів корекційної роботи з жінками, які зазнали насильства в сім'ї з боку залежного від алкоголю чоловіка, задля оптимізації їхнього психічного стану.
Методи дослідження. У дослідженні використано основні (тренінг, бесіда, включене спостереження) та допоміжні методи: тестування (методика на самооцінку Дембо-Рубінштейн, тест на тривожність Спілбергера-Ханіна, тест на самоактуалізацію, тест на впевненість у собі), контент-аналіз, статистичні методи обробки даних.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше описано психічний стан співзалежних жінок, які зазнали насильства в сім'ї з боку залежного від алкоголю чоловіка. Встановлено закономірності змін показників тривожності, впевненості в собі, рівня самоактуалізації, різних аспектів самооцінки в результаті проведення індивідуальної короткострокової психотерапії і тренінгу асертивності. Систематизовано та узмістовнено знання про психосоціальні наслідки насильства над жінкою в сім'ї. Застосовано авторський підхід до виділення й опису персонологічних типів співзалежних жінок у контексті насильницького впливу. Виявлено детермінанти оптимізації психічного стану жінок: індивідуально-психологічні (вік, рівень самоактуалізації, персонологічний тип, суб'єктивна оцінка стану фізичного здоров'я) та методичні (психокорекційні стратегії і тривалість курсу психокорекції). Поглиблено розуміння феномена співзалежності в контексті дисфункціональної моделі сімейних стосунків та деструктивних насильницьких форм міжособистісної взаємодії в алкогольно узалежнених сім'ях. Уточнено уявлення про особливості внутрішньосімейної взаємодії у сім'ях з проблемами залежності та насильства. Розширено теоретико-методологічні та методичні засади тренінгової й консультативної роботи з жінками, які зазнали насильства в сім'ї.
Практичне значення. Розроблено стратегію психокорекційної програми для співзалежних жінок, які зазнали насильства в сім'ї з боку залежного від алкоголю чоловіка. Модифіковано тренінг асертивності відповідно до потреб таких жінок. Показано переваги проведення індивідуальної короткострокової психотерапії з групою співзалежних жінок перед участю в тренінгу асертивності. Запропоновано шляхи оптимізації психічного стану співзалежних жінок, які зазнали насильства в сім'ї з боку залежного від алкоголю чоловіка, для використання у діяльності кризових центрів та центрів соціально-психологічної реабілітації. Організовано і проведено тренінги підвищення кваліфікації для психологів Центрів роботи з жінками (міст Рівне, Дніпропетровськ, Херсон, Чернівці, Донецьк, Львів, Житомир).
Результати дисертаційного дослідження лягли в основу розроблених навчальних програм курсів “Соціальна робота з жінками, які зазнали насильства в сім'ї”, “Технології проведення тренінгів”, “Основи групової роботи”, що викладаються у Школі соціальної роботи Національного університету “Києво-Могилянська Академія”.
Апробація результатів дослідження. Результати дисертаційного дослідження доповідалися та обговорювалися на науково-практичних конференціях НаУКМА ”Україна: людина, суспільство, природа” (Київ, 2002, 2003, 2004), конференції НПУ імені М.П.Драгоманова “Соціалізація особистості” (Київ, 2002), науковій конференції “Соціальна робота в Україні на початку XXI століття: проблеми теорії і практики” (Київ, 2002), конференції “Формування гендерного паритету в умовах соціально-економічних перетворень” (Київ, 2002), міжнародній науково-практичній конференції “Соціальна робота без кордонів” (Єреван, 2003), міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми професійної підготовки фахівців соціальної роботи в Україні і за рубежем” (Ужгород, 2003).
Публікації. Зміст та матеріали дисертаційного дослідження відображено у 10 статтях, з яких 3 надруковано у фахових наукових журналах, 5 у збірниках наукових праць, 2 у матеріалах і тезах доповідей на конференціях.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаної літератури, додатків. У ній 14 таблиць і 6 додатків. Список використаних джерел включає 197 найменувань, з них 50 іноземними мовами. Основний зміст роботи викладено на 167 сторінках друкованого тексту. Повний обсяг дисертації 234 сторінки.
2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовано актуальність, вказано об'єкт, предмет, мету, сформульовано гіпотези та завдання дослідження, висвітлено його наукову новизну, теоретичну та практичну значущість, розкрито теоретико-методологічні основи. Наведено дані про апробацію роботи та впровадження її положень у практику.
У першому розділі “Проблема насильства над жінкою в сім'ї та феномен співзалежності” подано результати теоретичного дослідження означених аспектів. Здійснено стислий аналіз наукових доробок з етимології та феноменології насильства в сім'ї як деструктивної форми міжособистісної взаємодії. Проаналізовано соціокультурний і сімейний контексти насильства з урахуванням гендерного аналізу. Розкрито сутність феномена співзалежності, його прояви та причини формування.
Актуальність проблеми насильства в сім'ї підсилюється тим, що насильницькі дії частіше мають місце у родинах, де один або обидва партнери є залежними від алкоголю. Жінки в таких дисфункціональних родинах зазнають подвійної травматизації: є жертвами насильства з боку чоловіка і перебувають у стані співзалежності, який тривалий час не був предметом дослідження у сфері вітчизняної соціальної психології.
Незважаючи на розробку окреслених проблем, недостатньо вивченим є питання стосовно самого психічного стану жінок, які є співзалежними і зазнають насильства, що і було об'єктом нашого дослідження. Водночас заслуговує на увагу пошук шляхів оптимізації психічного стану жінок та визначення детермінант, які сприяють його позитивній динаміці.
У другому розділі “Основні підходи психокорекції психічного стану співзалежних жінок, які зазнали насильства в сім'ї” висвітлено підходи зарубіжних і вітчизняних фахівців до стратегій соціально-психологічної роботи з жертвами насильства в сім'ї та співзалежними. Репрезентовано методологію емпіричного дослідження, охарактеризовано психодіагностичний інструментарій та описано послідовність його застосування.
Психокорекційна робота з жінками, які зазнали подвійної травматизації через стан співзалежності та насильства, вимагала вироблення комплексного підходу з поєднанням різних стратегій роботи. Цим був зумовлений вибір індивідуальної короткострокової націленої психотерапії (ІКНТ) і тренінгу асертивності (ТА) як найбільш оптимальних засобів психокорекції психічного стану жінок.
Методика емпіричного дослідження передбачала проведення його у два етапи. На першому етапі здійснювалися розробка, модифікація та апробація тренінгу асертивності, метою якого є підбір прийомів і технік психокорекції, на другому вивчення змін психічного стану жінок внаслідок впливу індивідуальних та групових методів корекції. За першою траєкторією психокорекційної програми передбачалася участь жінок тільки в ІКНТ. Другу траєкторію пройшли учасниці дослідження, які після завершення ІКНТ погодилися і далі брати участь у роботі груп ТА і таким чином проходили комплексну корекційну програму. Проходження третьої траєкторії передбачало участь тільки в курсі ТА. Такий підхід дав змогу відпрацювати різні стратегії роботи і виробити оптимальну модель комплексного втручання з метою подолання наслідків насильницької поведінки над жінкою, яка перебуває в стані співзалежності. Зокрема, вибір ІКНТ як засобу психокорекції був зумовлений її короткостроковістю, спрямованістю на конкретну проблему та чітким підходом до завершення. Тренінг асертивності як основний інструмент втручання був обраний з урахуванням особливостей психічного стану жінок, для яких асертивність є не лише значущим поведінковим патерном, а й внутрішньою настановою стосовно самої себе. Методичні засади змісту і структури тренінгу асертивності були модифіковані з урахуванням характеристик стану жінок та їхніх потреб. Було зроблено наголос на використанні прийомів поведінкової психотерапії та асиміляції методів когнітивного підходу.
До участі в дослідженні за згодою залучалися жінки, чиї чоловіки перебували на стаціонарному лікуванні з діагнозом F 10.2 “психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності” та проходили курс індивідуальної психокорекції з психологом. Жінкам робота з психологом пропонувалася за рекомендаціями лікарів на основі відомостей про факти насильницьких дій пацієнтів-чоловіків щодо їхніх дружин та за відсутності ознак алкогольної залежності у них. Всього в дослідженні взяло участь 108 жінок: 35 - в ІКНТ (підгрупа № 1), 37 - у комплексній програмі, що включала ІКНТ і ТА (підгрупа № 2), 36 - у ТА (підгрупа № 3). Значущих розбіжностей за віком (p>0.05), освітою та зайнятістю у виділених підгрупах не було. Вік жінок у досліджуваній групі становив від 35 до 58 років. Більшість жінок мала високий освітній рівень: середню спеціальну освіту - 35 жінок (32,4 %), вищу 31 (28,7 %), неповну вищу - 22 (20,4 %), середню - 20 (18,5 %) освіту. Не працювали 57 (52,8 %) жінок. Виділення трьох підгруп у досліджуваній групі жінок дало змогу визначити зміни психічного стану в процесі використання індивідуальних, групових форм взаємодії або ж комплексного підходу та зробити порівняльний аналіз їх впливу.
З метою об'єктивізації змін психічного стану жінок внаслідок проведеного втручання використовувалася низка методів дослідження, у т.ч. метод включеного спостереження, метод контент-аналізу письмових записів консультаційних сесій, протоколів спостережень та письмових звітів тренера, письмових самозвітів учасниць тренінгу; метод психологічного тестування з подальшою статистичною обробкою даних (описові статистичні методики, t-тест для парних змінних, кореляційний аналіз). Зокрема, психологічна діагностика проводилася за допомогою серії стандартизованих тестових методик: тест на самоактуалізацію (Джоунс-Грендал), тест на ситуативну (реактивну) тривожність (Спілбергер-Ханін), тест на впевненість у собі (Тимченко, Шапар), методика на самооцінку (Дембо-Рубінштейн) за шкалами “успіх”, “впевненість у собі”, “повага”, “любов”, “здоров'я”, “щастя”. Було здійснено порівняльний аналіз показників первинного тестування з показниками, отриманими після ІКНТ, ТА, комплексного втручання.
У третьому розділі “Динаміка психічного стану жінок у контексті психокорекції” виділено та описано характеристики психічного стану співзалежних жінок, які зазнали насильства в сім'ї, досліджено його зміни в процесі індивідуальної та групової психокорекції. Здійснено об'єктивізацію цих змін з використанням порівняльного та кореляційного аналізу.
У процесі дослідження було встановлено, що психічний стан співзалежних жінок, які зазнали насильства в сім'ї, характеризується низьким рівнем контролю над емоціями та впевненості в собі, самооцінки, високим рівнем тривожності, некритичністю мислення, порушеннями процесу самоідентифікації, браком умінь поводитися асертивно, почуттями провини та сорому, підвищеною конформністю, низькою активністю, приступами гніву та агресії. При визначенні змін виділених характеристик психічного стану під час психокорекційного втручання виявилося, що індивідуальна психокорекція актуалізує почуття самоповаги та впевненості у власних силах, сприяє активізації жінок до роздумів про власний стан та його зміни, усвідомленню й корекції неконструктивних думок щодо проблеми насильства та співзалежності, модифікації способів емоційного реагування жінок. Участь в ІКНТ впливає на зміни конформістської позиції, характерної для більшості жінок, та процесу самоідентифікації: розширення спектра складових жіночої самоідентифікації та соціальних ролей. Індивідуальна робота дає змогу підготувати групи жінок для ефективного продовження курсу психокорекції в режимі тренінгу асертивності, що є актуальним для жінок більш старшого віку.
Вплив тренінгу асертивності на психічний стан жінок визначався такими змінами у них: виробленням упевненої моделі поведінки, зниженням рівня тривожності, підвищенням рівня самооцінки та впевненості в собі, виробленням адекватних способів реагування на стресові ситуації, що виникають за соціальної взаємодії, розвитком умінь ідентифікувати та вербалізувати власні емоційні переживання, розвитком навичок зняття напруження і розслаблення, зміною ставлення до проблеми співзалежності та насильства, почуття провини та сорому. Групова взаємодія сприяла наснаженню жінок, посиленню їхньої віри у власні сили та можливість змін, подоланню набутої безпорадності.
Динаміку певних характеристик психічного стану (рівня впевненості в собі й тривожності, самоактуалізації та самооцінки) було підтверджено результатами порівняльного аналізу тестових показників, отриманих під час первинного тестування, після ІКНТ, ТА й комплексного втручання, які були піддано статистичній обробці. Так, за результатами тесту впевненості в собі (ТВ) та застосування методики самооцінки (МС) в процесі психокорекції спостерігалася позитивна динаміка змін впевненості в собі внаслідок проходження ІКНТ і ТА. При цьому кращі результати було отримано після проведення комплексної роботи: середнє значення за ТВ було найменшим порівняно із середніми значеннями показника після ІКНТ й ТА і визначало вищий рівень впевненості жінок у всіх підгрупах (рис.1). Відповідно, за МС середнє значення показника за шкалою “впевненість у собі” досягало найбільшого значення завдяки комплексній роботі (рис.2). Проведене втручання сприяло збільшенню значень і за іншими шкалами МС, при цьому найбільшою була результативність під впливом комплексної програми.
У процесі психокорекції змінилися також показники рівня самоактуалізації та ситуативної тривожності. При цьому більша позитивна динаміка спостерігалася після проведення ІКНТ, аніж ТА. Разом з тим найкращі абсолютні середні показники самоактуалізації та ситуативної тривожності виявлено в учасниць підгрупи 2 внаслідок проходження комплексного втручання. В ній визначено вищий рівень самоактуалізації (рис.3) та нижчий рівень ситуативної тривожності (рис.4). Однак отримані показники свідчать про те, що після проведеного втручання тривожність не набула норми, а рівень самоактуалізації досягнув лише мінімального значення, зареєстрованого в контрольній групі, сформованій для достовірної інтерпретації цього показника.
За результатами кореляційного аналізу для кількісних змінних з використанням коефіцієнта кореляції Пірсона виявлено статистично значущі зв'язки між віком жінок і показниками тестових методик та між окремими психологічними показниками за тестовими методиками. Це дало змогу: 1)виділити комплекси характеристик психічного стану жінок досліджуваної групи; 2) виявити тенденції змін певних характеристик жінок за різних видів втручання (індивідуального, групового, комплексного); 3) виявити детермінанти динаміки психічного стану. Показано, що спрямування зусиль при проведенні втручання на збільшення впевненості в собі, що здійснюється засобами соціально-психологічної корекції, може сприяти зменшенню тривожності в жінок та підвищенню рівня самоактуалізації. У свою чергу, зменшення рівня тривожності в процесі комплексного втручання сприяє зрушенням у суб'єктивному почутті успішності та поваги до себе. Водночас індивідуальна психокорекція активізує зміну рівня самоактуалізації та поваги до себе, а групова взаємодія посилює відчуття щастя при зменшенні рівня тривожності. Загалом вік, рівень розвитку рис самоактуалізації, суб'єктивну оцінку стану фізичного здоров'я можна розглядати як детермінанти позитивної динаміки психічного стану жінок.
У четвертому розділі “Детермінанти та шляхи оптимізації психічного стану жінок” подано інтерпретацію і теоретичне узагальнення емпіричних даних дослідження. Розроблено практичні рекомендації щодо соціально-психологічної корекції стану співзалежних жінок, які зазнали насильства в сім'ї. Установлено, що процес оптимізації психічного стану співзалежних жінок, які зазнали насильства в сім'ї, визначався індивідуально-психологічними та методичними детермінантами. Групу індивідуально-психологічних детермінант становили вік жінки та пов'язаний з ним рівень розвитку рис самоактуалізації, суб'єктивна оцінка стану фізичного здоров'я, персонологічний тип жінок. До методичних детермінант було віднесено психокорекційні стратегії (індивідуальні, групові) і тривалість курсу психокорекції.
Рис. 1. Динаміка рівня впевненості в собі за ТВ
Рис. 2. Динаміка рівня впевненості в собі за МС
Рис. 3. Динаміка рівня ситуативної тривожності
Так, при дослідженні індивідуально-психологічних детермінант змін психічного стану жінок було виявлено таку характеристику, як вік жінки, котрий впливає на її прагнення самоакуалізуватися в житті, бути впевненою, успішною, щасливою і зумовлює її активність, відкритість, бажання змін, гнучкість, що виявляються у процесі психокорекції. Жінки молодшого віку, які мають менший стаж спільного проживання із залежним від алкоголю чоловіком, більшою мірою відчувають упевненість у собі, можуть відкрито висловлювати свої почуття, думки та обговорювати особисті й міжособистісні проблеми. Їм також більш властива мотивація досягнення успіху. Водночас молоді жінки надають більшого значення почуттю любові й більше переживають, коли не відчувають достатньої любові з боку чоловіка. Після психокорекції самосприйняття і самопочуття за категорією “любові” менше залежить від віку.
Рівень розвитку рис самоактуалізації також детермінує зміни психічного стану. Значення цієї характеристики низьке у визначеної групи жінок, що зумовлено станом їхньої співзалежності, який проявляється порушеннями самоідентифікації, труднощами адаптації, ригідністю. Процес самоактуалізації не може повноцінно відбуватися також у разі впливу насильства, яке перешкоджає процесові розвитку рис самоактуалізованої особистості. Водночас підвищення рівня самоактуалізації впливає на самооцінку жінок, зокрема на їхню повагу до себе та впевненість у собі.
Суб'єктивна оцінка стану фізичного здоров'я, яка характеризує самопочуття, ставлення до себе, також визначає динаміку психічного стану жінок. Незначна динаміка самого показника зумовлена низкою характеристик стану співзалежності, серед яких: гіперболізація турботи про інших, обнубіляція почуттів, безвідповідальне ставлення до стану здоров'я, відмова відчувати як механізм емоційного знеболювання. Натомість поліпшення стану фізичного здоров'я чи зміна суб'єктивного ставлення до нього слугують позитивній динаміці рівня самооцінки жінок, їхній упевненості в собі, повазі до себе, успішності, любові.
Процес оптимізації психічного стану жінки визначається її персонологічним типом, виявленим у процесі психокорекції на основі типологізацій сформованих рис співзалежності (В.Москаленко, Р.Поттер-Ефрон, О.Сімонова) та деталізованим у контексті визначення наслідків насильства. У процесі дослідження було виявлено та описано чотири персонологічних типи жінок: контролюючий, апатичний, рятівний та мученицький.
Жінкам контролюючого типу властиве компульсивне бажання контролю: намагаються контролювати усе в житті інших членів своєї сім'ї. Вони часто демонструють агресивну модель поведінки, їм властива неадекватна (завищена самооцінка), кордони “Я-концепції” у них розмиті. Як наслідок відсутності розуміння власної сутності, своїх бажань та потреб, їм характерна постійна пильна увага до особистого життя, поведінки інших членів сім'ї, зокрема чоловіка. Такі жінки відчувають відповідальність за думки, почуття, поведінку своїх близьких. Їм властива егоцентрична позиція, яка має прихований характер. За браком критичного ставлення до себе вони є досить вимогливими до інших, що характеризує встановлений ними високий рівень домагань для інших членів родини. Аналіз причин дисгармонійних стосунків у сім'ї показує, що вони займають внутрішньо орієнтовану позицію (з акцентом на пошуку причин існуючих проблем у собі), як наслідок - часте перебування у стані депресії.
Жінки рятівного типу виявляють компульсивне бажання захистити членів родини, зокрема чоловіка, від негативних оцінок, суджень. У них викривлені уявлення про можливості своєї волі, бракує об'єктивної уяви про свою особистість, для них характерна спрямованість назовні, яка виявляється у залежності від зовнішніх оцінок і в турботі про враження від власної особистості. Жінкам цього типу властива втрата вміння розпізнавати й розуміти власні почуття, порушення ідентифікації власних потреб, бажань. Для них характерна зовнішньо орієнтована позиція та недовірливе ставлення до інших у міжособистісних стосунках, використання механізму заперечення (хвороби чоловіка, погіршення власного стану здоров'я, фактів насильства в сім'ї). співзалежність насильство сім'я психічний стан
Мученицький тип характерний для жінок з пасивно-маніпулятивною моделлю поведінки, частою вербалізацією своїх емоційних переживань з наголосом на труднощах і проблемах свого сімейного життя. Разом з тим вони рідко висловлюють думки щодо зміни свого становища, їм властива гіперболізація почуття турботи про інших, прагнення бути незамінними і потрібними. Жінка такого типу намагається бути в центрі всіх подій, відчуває страх бути покинутою. Вона має зовнішньо орієнтовану позицію (події в житті зумовлюються зовнішніми причинами) та залежність від думки значущих і авторитетних особистостей. У міжособистісних стосунках такі жінки займають конформістську позицію. Їм властиве стереотипне мислення, яке виявляється у формуванні соціальних настанов ірраціонального характеру.
Апатичного типу жінки втрачають здатність до будь-яких дій та активність щодо зміни становища в сім'ї, у них знижена мотивація, високий рівень тривожності, страху, невпевненості в собі, які фруструють поведінку. Когнітивні уявлення про себе, про ситуацію в сім'ї мають деструктивний характер і є ірраціональними. Їм властиві загострене почуття провини, яке часто підкріплюється стереотипними уявленнями щодо ролі в сім'ї; невміння формулювати власні думки та висловлювати почуття; ригідність, толерантність до емоційного болю, низький емоційний рівень контролю, легковірність та довірливість. Сприйняття ними подій у власному житті зумовлене внутрішньо орієнтованою позицією.
Було встановлено, що закріплення певної моделі поведінки жінки в її життєвому сценарії (персонологічний тип) диференціює не тільки рівень її активності, залученості до процесу психокорекції, але і вибір методів психокорекції, що визначає успішність корекційної програми. Зокрема, рятівний та апатичний персонологічні типи жінок здебільшого створюють передумови для досягнення позитивної динаміки. Водночас контролююча модель поведінки та роль мучениці меншою мірою сприяють взаємодії у процесі психокорекції. Разом з тим ці тенденції слугують детермінантою вибору методів психокорекції, коли в першому випадку вдалим є використання індивідуальних підходів, що зумовлено їхньою більшою спрямованістю на аналіз когнітивно-емоційної сфери особистості, зокрема при взаємодії “консультантклієнт”. При цьому в другому випадку спостерігається більша ефективність застосування групових методів психокорекції, що грунтуються на терапевтичних факторах групової взаємодії і сприяють змінам психічного стану жінок.
При визначенні методичних детермінант було підтверджено, що використання індивідуальних підходів психокорекції сприяє досягненню більшої динаміки рівня ситуативної тривожності домінантної і сталої характеристики стану жінок завдяки більш тісній і “безпечній” міжособистісній взаємодії з консультантом, що слугує більшому саморозкриттю та самодослідженню клієнта. Відповідно, індивідуальна психокорекція, створюючи умови для ідентифікації власних проблем та аналізу їх причин, сприяє розвиткові самоактуалізації. Застосування індивідуальної психокорекції допомагає також підвищити мотивацію до участі в групових формах взаємодії, що є засадами ефективної комплексної програми психокорекції.
Ефективною стратегією зменшення тривожності в жінок є також вплив на іншу особистісну характеристику рівень впевненості в собі, оскільки тривожність та впевненість у собі перебувають у кореляційних зв'язках. Таким чином, групові форми роботи, а саме тренінг асертивності, дають змогу досягати позитивної динаміки виділених характеристик.
Використання тренінгу асертивності безпосередньо впливає на підвищення рівня такої особистісної характеристики жінок, як асертивність (впевненість у собі) у зовнішньому (поведінковому) та внутрішніх проявах (когнітивному сукупності уявлень про себе та афективному емоційному ставленні до себе), що слугує формуванню позитивної “Я-концепції” у жінок. Оскільки в контексті нашого дослідження асертивність розглядалася не лише як поведінка, що характеризується впевненими висловлюваннями про свої права чи здатність людини обстоювати свої права, враховуючи права інших, але і як відкритість у міжособистісних стосунках, особлива інтегральна характеристика, що виявляється у стосунках з іншими людьми і можлива за позитивної “Я-концепції”, адекватної самооцінки, то, відповідно, зміни зовнішніх поведінкових реакцій чи асертивної поведінки сприяли також розвиткові асертивності особистості загалом. Участь у груповій роботі дала змогу досягнути більших змін у проявах цієї характеристики завдяки терапевтичним факторам групової роботи.
При цьому виробленню нових адаптивних моделей поведінки сприяє корекція когнітивних ірраціональних стереотипів та настанов, що визначають характер “Я-концепції” жінок. Такі деструктивні настанови є наслідком віктимізації, набутої безпорадності, співзалежності. Цей корекційний процес можливий завдяки впливу прийомів когнітивного реструктурування. Їх використання сприяє зміні ставлення до: 1) стану співзалежності, заперечення якого є однією з особливих рис жінок, що виявляється в її соціальних стосунках та поведінці; 2) різних форм психологічного насильства, визнання травматичності якого нівелюється соціокультурними факторами; 3) проблеми почуття провини та сорому, що є проявом стану співзалежності та наслідком родинного насильства (формування віктимної поведінки) і підсилюється гендерними стереотипами та настановам, а також є наслідком зміни конформістської позиції, яку займала основна група жінок; 4) ролі та місця в ієрархічній системі гендерних стосунків, традиційної жіночої самоідентифікації.
Використання прийомів релаксації та медитації, які впливають на стан здоров'я жінки, її самопочуття і, відповідно, на збільшення рівня поваги до себе, впевненості, почуття щастя, успіху та самооцінки загалом, є ефективною стратегією роботи. Модифікований тренінг асертивності, за якого рольові ігри використовуються в поєднанні з техніками, спрямованими на розвиток самоусвідомлення, активізацію внутрішніх фізичних ресурсів жінки (медитаційні, активно-рухові, тілесно орієнтовані вправи), є ефективним для поліпшення самопочуття та стану здоров'я жінок.
Досягнення позитивних змін значною мірою визначається і тривалістю перебування в програмі. Так, більша динаміка психічного стану, зокрема за рівнями тривожності, впевненості, самоактуалізації, самооцінки, спостерігалася у підгрупі, учасники якої брали участь у комплексній програмі психокорекції, котра тривала довше. Комплексний підхід з поєднанням індивідуальних та групових методів роботи дає змогу досягати зміни на взаємодіючих афективному, поведінковому, когнітивному та регулятивному рівнях функціонування особистості жінок. Корекційна програма має бути спрямована на підвищення активності жінок у зміні власної позиції, статусу в сім'ї; на розвиток умінь ідентифікувати та розрізняти свої емоційні стани, які часто характеризуються амбівалентністю, та здійснювати контроль над ними; вироблення адекватних способів емоційного реагування як афективної сторони уявлень жінки про себе, її “Я-концепції” та нових моделей поведінки.
Інтерпретація й узагальнення результатів дослідження слугували підґрунтям для визначення шляхів оптимізації психічного стану співзалежних жінок, які зазнали насильства в сім'ї, як практичних рекомендацій щодо проведення соціально-психологічної корекції.
ВИСНОВКИ
У висновках узагальнено результати проведеного дослідження, а також окреслено перспективи подальшої розробки проблеми.
1. Процес оптимізації психічного стану жінок детермінується індивідуально-психологічними та методичними характеристиками. До індивідуально-психологічних детермінант змін психічного стану слід віднести вік та пов'язаний із ним рівень розвитку рис самоактуалізації жінок, суб'єктивну оцінку стану фізичного здоров'я, персонологічний тип жінки закріплений життєвий сценарій особистості, який формує її позиції щодо власної активності. Методичні детермінанти включають психокорекційні методи та прийоми, тривалість перебування учасниці у програмі.
2. Домінантною індивідуально-психологічною детермінантою змін особистісних якостей є вік жінки: молодший вік є предикатом позитивної динаміки показників впевненості, самоактуалізованості та суб'єктивних оцінок себе за категоріями “щастя” та “успіх”. При цьому до втручання самосприйняття себе за категорією “любові” є низьким у жінок молодшого віку, що зумовлено більшою актуальністю для них потреби в любові порівняно з жінками старшого віку.
3. Високий рівень розвитку рис самоактуалізації детермінує позитивні зміни рівня впевненості в собі та поваги до себе, а суб'єктивна оцінка фізичного стану здоров'я виступає детермінантою рівня самооцінки як складової “Я-концепції” особистості за шкалами “щастя”, “повага”, “успіх”, “впевненість у собі” та “любов”. Неадекватно завищений рівень самооцінки за шкалою “здоров'я” та низький рівень самоактуалізації до проведення втручання пов'язані зі станом співзалежності.
4. Диференціація змін психічного стану визначається певним персонологічним типом жінки (рятівний, мученицький, апатичний, контролюючий), який детермінує вибір оптимальних шляхів корекції: індивідуальної, в більшій мірі спрямованої на зміни в когнітивно-емоційній сфері особистості, для рятівного та апатичного типів і групових методів, що діють через специфічні терапевтичні фактори групової взаємодії, для контролюючого і мученицького типів.
5. Оптимальною моделлю втручання, що зумовлює найбільш позитивну динаміку психічного стану співзалежних жінок, які зазнали насильства в сім'ї, зокрема з огляду на показники самооцінки, впевненості, самоактуалізації, тривожності, є комплексна програма психокорекції: індивідуальна короткострокова психотерапія з наступною участю жінок у тренінгу асертивності порівняно з результатами впливу окремих названих видів втручання складових програми.
6. Проведення індивідуальної роботи перед участю в тренінгу асертивності дає змогу не лише зменшити прояви певних характеристик стану жінок (підвищену тривожність, невпевненість, пасивність), але й активізувати жінок до роздумів про зміни та підвищити їхню мотивацію до участі в груповій роботі, що особливо актуально для жінок більш старшого віку. Індивідуальна психокорекція сприяє зменшенню опору та агресивності в жінок, створює умови для ідентифікації їхніх власних проблем, аналізу їх причин, що сприяє розвиткові самоактуалізації.
7. Модифікований тренінг асертивності дає змогу досягати позитивної динаміки змін такої інтегральної характеристики особистості жінки, як асертивність у зовнішньому, поведінковому аспекті (поведінка, яка характеризується впевненими висловлюваннями про свої права та цінності), у внутрішніх процесах, зокрема когнітивному (сукупності уявлень про себе) і афективному (емоційного ставлення до себе), що сприяє виробленню позитивної “Я-концепції”, адекватної самооцінки.
8. Поряд із поведінковими техніками тренінгу асертивності (моделювання, тренування), дієвими є процедури, що грунтуються на методичних прийомах релаксації, активізації ресурсів організму та когнітивного реструктурування, що сприяє корекції когнітивних ірраціональних стереотипів і настанов щодо ролі та місця жінки в ієрархічній системі гендерних стосунків, традиційної жіночої самоідентифікації, а також щодо зміни ставлення до проблеми психологічного насильства, стану співзалежності.
9. Найбільш сталою характеристикою співзалежних жінок, що зазнають насильства в сім'ї, є тривожність: подвійна їх травматизація зумовлює афективне та поведінкове закріплення тривожності, яка, в свою чергу, знижує успішність корекційного процесу. Однак за індивідуальної психокорекції та за більших значень рівня поваги до себе, щастя і успіху спостерігається краща динаміка змін показника тривожності. Ефективними стратегіями зменшення значень останнього є вплив на рівень впевненості в собі, з яким вони перебувають у кореляційних зв'язках.
Перспективним напрямом досліджень є вивчення інших шляхів оптимізації психічного стану, які ґрунтуються на сімейній взаємодії та принципах роботи груп самодопомоги.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Соціальна робота і охорона здоров'я. Стратегії роботи зі співзалежними жінками, які зазнають насильства в сім'ї // Практична психологія та соціальна робота.- 2003. № 4. С.5160.
2. Об'єктивізація впливу тренінгу асертивності на психологічний стан жінок, які зазнали насильства // Практична психологія та соціальна робота.- 2003. № 6. С. 7476.
3. Динаміка психологічного стану жінок, що зазнають домашнього насильства з боку залежного від алкоголю чоловіка, внаслідок індивідуальної та групової роботи // Актуальні проблеми психології.- К., 2003. Т.1. Ч.10. Соціальна психологія. Психологія управління. Організаційна психологія.- С. 107111.
4. Соціальна робота з людьми, які зазнали насильства в сім'ї. Соціальна робота: Навч. посібник: У 3-х ч. / За ред. Т. Семигіної. Р.7. К., 2004. Ч.3. Робота з конкретними групами клієнтів. С. 139159.
5. Тренінг асертивності для жінок, які зазнали насильства // Соціальна політика і соціальна робота. 2000. № 2. С. 4864.
6. Феномен співзалежності в контексті терапевтичного втручання // Соціальна політика і соціальна робота. 2001. № 4. С. 8195.
7. Наслідки подружнього насильства: індивідуально-психологічна перспектива // Наукові записки (спецвипуск).- К., 2002. Т. 20.- С. 118125.
8. Етимологія насильства над жінкою в сім'ї // Соціальна робота в Україні на початку XXI століття: проблеми теорії і практики. Матеріали доповідей на Міжнар. наук.-практ. конф.- К., 2002. С. 119130.
9. Гендерні стереотипи і установки щодо домашнього насилля // Формування гендерного паритету в контексті сучасних соціально-економічних перетворень. Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф.- К., 2002. С. 167169.
10. Підходи до подолання наслідків насильства над жінками у сім'ях, де чоловіки зловживають алкоголем // Магістеріум. К.: КМ Академія, 2004.- С. 1117. Вип.15
АНОТАЦІЇ
Савчук О. М. Соціально-психологічна корекція стану співзалежних жінок, які зазнали насильства в сім'ї. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.05 - соціальна психологія; психологія соціальної роботи. Інститут соціальної та політичної психології АПН України. Київ, 2005.
Дисертаційне дослідження присвячено визначенню шляхів оптимізації та виявленню засобами соціально-психологічної корекції детермінант змін психічного стану співзалежних жінок, які зазнали насильства в сім'ї. Модифіковано тренінг асертивності; розроблено модель комплексного втручання; здійснено відбір тестових методик для оцінювання динаміки стану жінок. Проаналізовано динаміку показників впевненості в собі, тривожності, самоактуалізації, самооцінки у жінок під час використання методів корекції. Показано вплив комплексної корекційної програми, яка ґрунтується на поєднанні індивідуальної та групової взаємодії, на афективну, когнітивну й поведінкову сторони “Я-концепції” жінок. Виділено індивідуально-психологічні та методичні детермінанти змін психічного стану жінок. Поглиблено розуміння феномена співзалежності в контексті дисфункціональної моделі сім'ї та деструктивних насильницьких форм міжособистісної взаємодії. Описано персонологічні типи жінок (рятівний, апатичний, контролюючий, мученицький), які визначають вибір оптимальних шляхів психологічної корекції.
Ключові слова: співзалежність, насильство над жінкою в сім'ї, соціально-психологічна корекція, тренінг асертивності, індивідуальна короткострокова націлена психотерапія.
Савчук Е.Н. Социально-психологическая коррекция состояния созависимых женщин, подвергшихся насилию в семье. Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.05 - социальная психология; психология социальной работы. Институт социальной и политической психологии АПН Украины. Киев, 2005
Диссертационное исследование проведено с целью изучения путей оптимизации и выявления детерминант изменений психического состояния созависимых женщин, подвергшихся насилию в семье со стороны зависимого от алкоголя мужа, посредством социально-психологической коррекции. Расширено понимание насилия как деструктивной формы взаимоотношений и феномена созависимости как детерминанты возникновения дисфункциональной модели семьи. Конкретизированы представления об особенностях внутрисемейного взаимодействия в семьях с проблемами алкогольной зависимости и насилия.
Создан и описан дизайн социально-психологической коррекционной программы с использованием индивидуальных и групповых методов коррекции. Проведен отбор тестовых методик для оценки изменений психического состояния женщин. Подтверждено наиболее эффективное влияние на психическое состояние женщин комплексной программы, включающей проведение индивидуальной краткосрочной нацеленной психотерапии и тренинга ассертивности. Показано, что индивидуальная психокоррекция в большей степени определяет изменения аффективно-когнитивного, а тренинг ассертивности когнитивного и поведенческого компонентов “Я-концепции”. Продемонстрированы преимущества использования индивидуальных методов коррекции перед групповыми для достижения положительной динамики изменений психического состояния женщин старшего возраста. Выделены приемы и процедуры тренинга ассертивности, способствующие наиболее значительным коррекционным изменениям. Показана эффективность применения приемов когнитивного реструктурирования при коррекции иррациональных стереотипов и установок, определяющих особенности “Я-концепции” женщин. Обоснована необходимость использования приемов релаксации и медитации в коррекционном процессе с целью улучшения физического состояния здоровья, что непосредственно влияет на повышение уровня самооценки женщин.
Выделены детерминанты положительной динамики изменений психического состояния женщин. Доминантными характеристиками, обусловливающими значительное улучшение состояния женщин, выступают индивидуально-психологические (возраст, персонологический тип, уровень развития самоактуализации, состояние физического здоровья и отношение к нему) и методические детерминанты (продолжительность пребывания в программе, выбор методов и приемов психокоррекции).
Ключевые слова: созависимость, насилие над женщиной в семье, социально-психологическая коррекция, тренинг ассертивности, индивидуальная краткосрочная нацеленная психотерапия.
Savchuk О. М. Social and psychological correction of co-dependant condition of women, who were abused in families. Manuscript.
The dissertation for obtaining the scientific degree of the Candidate in Psychological Sciences at the specialty 19.00.05 - Social Psychology; Psyсhology of Social Work. The Institute for Social and Political Psychology at the Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine. Kyiv, 2005.
The research is dedicated to identifying ways of optimization and determinants of changes in psychological condition of co-dependant women who have suffered from domestic abuse, by means of social and psychological correction. The assertiveness training was modified; a complex intervention model was developed; and selection of test methods was performed to evaluate the women's condition dynamics. Dynamics of the following indicators was analyzed: “self-confidence”, “anxiety”, “self-actualization”, “self-esteem” in women in the course of correction methods application. The research shows the impact of individual short-term targeted psychotherapy on affective side of “I-concept” (level of anxiety, confidence). Regularities of changes in cognitive and behavioural components of “I-concept”, as a result of modified assertiveness training delivery, were determined. Individual psychological and methodical determinants of changes in women's psychological condition were singled out. Understanding of co-dependence phenomenon was extended in the context of dysfunctional family model and destructive violent forms of interpersonal interaction. Personological types of women were described (“rescuing”, “apathetic”, “controlling”, “martyr”), determining a choice of optimal ways of psychological correction.
Key words: co-dependence, domestic abuse of a woman, social and psychological correction, assertiveness training, individual short-term targeted psychotherapy.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Особливості сексуального насильства у межах посттравматичного стресового розладу. Загальні поняття про посттравматичні стресові розлади. Психологічні наслідки зґвалтувань для жінки. Рекомендації щодо реабілітації жінок, які зазнали сексуального насилля.
дипломная работа [180,7 K], добавлен 16.02.2011Історія жорстокості до дітей в родині, теоретичні підходи до пояснення причин її виникнення. Соціально-педагогічні та психологічні характеристики жінок та дітей-жертв домашнього насилля. Види насильства щодо дітей, їх причини та наслідки, профілактика.
дипломная работа [101,9 K], добавлен 26.03.2015З’ясування наслідків зґвалтувань на особистість жінки. Посттравматичні стресові розлади. Порівняння психологічних особливостей жінок, що зазнали і що не зазнали сексуального насилля. Розробка рекомендацій щодо реабілітації жертв сексуального насилля.
дипломная работа [164,6 K], добавлен 25.03.2011Насильство над дітьми та його види. Механізми психологічної адаптації дитини до тривалого сексуального насильства. Значення тренінгу в соціально-психологічній адаптації дитини, що постраждала від сексуального насильства. Арт-терапія в роботі з дітьми.
творческая работа [29,3 K], добавлен 29.11.2010Поняття Я-концепції в дослідженнях вітчизняних науковців, її психологічна структура та елементи. Складові психологічної самоорганізації людини у сфері самосвідомості. Характеристика співзалежності. Батьківська сім’я співзалежних, їх емоційний компонент.
курсовая работа [28,3 K], добавлен 12.01.2011Український варіант проблеми насильства над жінкою та дитиною в сім'ї. Домашнє насилля, його особливості та види. Соціально-психологічні характеристики жінок та дітей-жертв сімейного насилля. Методи соціальної роботи з жертвами сімейного насилля.
творческая работа [28,6 K], добавлен 05.04.2008Індивідуальна і групова психологічна корекція. Сучасні методи психологічної корекції і консультування. Психологічні основи групової психокорекційної роботи. Практична психологія та психокорекційна практика. Особистісна деструкція.
курсовая работа [51,0 K], добавлен 30.06.2007Девіантна поведінка особистості як психологічна проблема та соціально-психологічний феномен. Фактори, які впливають на девіантну поведінку підлітків. Види психологічної корекції. Психологічна діагностика схильності особистості до девіантної поведінки.
курсовая работа [161,5 K], добавлен 16.06.2010Дослідження основних проблем соціального статусу самотніх жінок в сучасному українському суспільстві. Вивчення історії розвитку уявлень про самотність. Аналіз ціннісних характеристик життєвого простору жінок, що знаходяться в стані безшлюбної самотності.
дипломная работа [93,3 K], добавлен 27.02.2015Психологічні моделі відношення особистості. Система відношень та характер мотивації професійної діяльності жінок-працівників ОВС. Професійно-психологічна підготовка слідчих. Дослідження ставлення дівчат-курсантів до соціально-професійно значущих явищ.
дипломная работа [222,8 K], добавлен 26.12.2012Поняття ґендеру у вимірі соціально-психологічних досліджень. Психологія ґендерної поведінки, фактори ґендерної соціалізації. Характер ґендерних ролей у шлюбі чоловіків та жінок. Методичні засади дослідження ґендерно-рольової поведінки особистості.
дипломная работа [1,5 M], добавлен 20.10.2013Особливості психологічної сфери, ціннісних настанов жінок-матерів, що опинилися в складних життєвих обставинах, локус контролю, специфіка копінгових стратегій. Провадження індивідуально спрямованої діагностики і корекції соціально-психологічних настанов.
статья [26,0 K], добавлен 27.08.2017Психологічна діагностика агресивної поведінки підлітків. Зниження рівня стресу за допомогою методів корекції. Методика діагностики спрямованості особистості Б. Басса. Особливості розвитку дитячо-батьківських відносин. Корекція сімейних взаємовідносин.
отчет по практике [94,0 K], добавлен 18.07.2011Особливості вияву затримки психічного розвитку (ЗПР) в молодшому шкільному віці. Специфіка готовності дітей із затримкою психічного розвитку до шкільного навчання. Основні принципи і напрями в організації психолого-педагогічної корекції дітей із ЗПР.
курсовая работа [38,2 K], добавлен 28.11.2009Психологічні умови гендерної поведінки. Фактори гендерної соціалізації. Характер гендерних ролей у шлюбі чоловіків й жінок. Аналіз особливостей орієнтації на традиційні чи егалітарні стосунки у жінок та чоловіків у сім’ї, формування взаєморозуміння.
дипломная работа [1,2 M], добавлен 25.02.2014Характеристика основних шкіл, концепцій сучасної політичної психології, аналіз та ознаки проблеми політичного партнерства, боротьби, насильства. Особливості психологічних закономірностей функціонування й взаємодії владних структур і суспільних об'єднань.
контрольная работа [44,7 K], добавлен 27.01.2010Дослідження рівня змісту життя у жінок з надмірною вагою та ожирінням та у жінок хворих на цукровий діабет. Дослідження емоційного переїдання як прояву низького рівня усвідомлення свого напрямку у житті. Самоприйняття та акцептація свого життя у жінок.
статья [357,1 K], добавлен 31.08.2017Теоретичне обґрунтування феномену самотності як психічного стану людини. Аналіз причин самотності у дітей молодшого шкільного віку. Загальна характеристика та особливості використання психодіагностичних методик в дослідженні особливостей стану самотності.
курсовая работа [1001,1 K], добавлен 12.12.2010Характеристика схожості та відмінності чоловіків та жінок. Історичні передумови "війни статей". Рекомендації щодо налагодження узгоджених і благополучних стосунків між протилежними статями. Аналіз відношення різних релігій світу до чоловіків та жінок.
реферат [23,7 K], добавлен 21.06.2010Психологічна сутність кохання. Особливості прояву реакцій ревнощів. Їх формально-динамічні характеристики, причини виникнення, особливості, специфічні для чоловіків і жінок. Дослідження впливу характеристик любовних стосунків на типи реакцій ревнощів.
дипломная работа [930,1 K], добавлен 12.07.2014
