Особливості психологічної готовності психологів до професійної діяльності у спорті

Реалізація ефективного психологічного консультування спортивних психологів можлива за умов: визначення рівня мотивації психологів щодо психологічного консультування з проблем психологічної готовності до професійної діяльності у спорті, формування позитивної мотивації стосовно отримання такого виду допомоги; визначення основних професійно-особистісних якостей спортивного психолога, необхідних для здійснення ефективного психологічного консультування; проведення психологічного аналізу основних запитів спортивних психологів щодо здійснення психологічного консультування практичними психологами; обґрунтування доцільності використання практичними психологами різних стратегій, методів та форм психологічного консультування залежно від специфіки запитів, типу спортивного закладу (спортивної команди) тощо. Досягнення оптимального ефекту консультування можливе при дотриманні таких запроваджених принципів: а) конфіденційності; б) діалогу психолога-консультанта та спортивного психолога; в) нейтральності й відкритості; г) персоніфікованості.

Спираючись на отримані знання, на результати психодіагностики та надані нами психологічні рекомендації, спортивні психологи повинні були вирішити, насамперед, два завдання. По-перше, визначивши причини недостатньої ефективності своєї професійної діяльності та усвідомивши їх, необхідно було актуалізувати свої прагнення до їх усунення. По-друге, усвідомивши свої вади у психологічній готовності до професійної діяльності у спорті, визначити шляхи власного вдосконалення з метою підвищення рівня психологічної готовності.

Порівняльний аналіз результатів першого (до початку формуючого експерименту) та другого (після завершення формуючого експерименту) зрізів, показав, що в експериментальній групі спостерігається динаміка певних складових психологічної готовності, тоді як в контрольній групі такої динаміки практично не зафіксовано. Результати порівняння наведено у таблиці 2.

Таблиця 2 Порівняльний аналіз кількісної характеристики рівнів психологічної готовності психологів експериментальної групи до професійної діяльності у галузі спорту (до початку та після закінчення формуючого експерименту)

Можна дійти висновку, що в експериментальній групі (286 осіб) в результаті формуючого експерименту зафіксовані статистично значущі відмінності (р<0,01) між результатами першого та другого зрізів. Так, кількість спортивних психологів високого (1) рівня і достатнього (2) рівня готовності зросла. І навпаки, кількість спортивних психологів середнього (3) та низького (4) рівня готовності зменшилася. Крім того, математично-статистичний аналіз (за - критерієм) показав, що відмінність між показниками психологічної готовності до і після проведення психокорекційної роботи є значущою. А саме, у контрольній групі не виявлено такої залежності. Також було здійснено зіставлення рівнів психологічної готовності психологів контрольної та експериментальної груп за десятьма показниками, які наведено у дисертації.

В результаті проведення розробленої нами програми психокорекційних заходів покращилось розуміння психологами причин власної психологічної неготовності до реалізації професійної діяльності у спорті, підвищилось психологічне передбачення та інтерес до спортивних досягнень спортсменів і тренерів, бажання їх зрозуміти, змінилось ставлення до власної професійної діяльності у спорті, її мети, завдань та способів, зріс рівень позитивного ставлення до себе, покращився характер взаємовідносин зі спортсменами і тренерами, з'явилось взаєморозуміння щодо спільності завдань між психологом і тренером, зменшилась дистанція між психологом та спортсменами, тренерами, батьками спортсменів.

Таким чином, можна зробити висновок, що реалізація індивідуального психологічного підходу в налагодженні взаємодії з кожним психологом та корекція їх установочних полів можлива, і з позитивними результатами. Але необхідно враховувати, що взаємодія такого характеру будується у певних умовах певного спортивного закладу (команди), а тому несе на собі відбиток цих умов.

На основі аналізу результатів роботи можна стверджувати, що розроблена психокорекційна програма сприяє підвищенню рівня психологічної готовності психологів, не готових до професійної діяльності у спорті. Програма може використовуватися в роботі з підвищення рівня психологічної готовності психологів до умов роботи у спортивних закладах. В результаті було підтверджено ефективність запропонованих корекційних заходів щодо підвищення рівня психологічної готовності психологів до професійної діяльності у спорті.

Узагальнені результати проведеного нами дослідження підтвердили гіпотезу і дали змогу сформулювати такі висновки:

1. Хоча психологія спорту - це досить розвинута галузь психологічної науки і практики, психологічна готовність психолога саме до професійної діяльності у спорті не виступала предметом спеціальних наукових досліджень. Психологічна готовність спортивного психолога до професійної діяльності як предмет дослідження належить до складних явищ, оскільки її структура емпірично не спостерігається і тому важкодоступна до безпосередньої декомпозиції. Однак, таку процедуру можна здійснити шляхом теоретичного моделювання на основі системного підходу. Проведений нами аналіз проблеми дозволяє констатувати той факт, що структурна організація психологічної готовності психолога до професійної діяльності у спорті в загальних проявах є інваріантною і складається з чотирьох компонентів - мотиваційного, когнітивного, операційного та особистісного

2. Ефективність професійної діяльності психолога у спорті залежить від рівня його психологічної готовності до цієї діяльності. Психологічна готовність психолога до професійної діяльності у спорті - це комплекс взаємопов'язаних та взаємообумовлених психологічних якостей, які забезпечують успішну взаємодію всіх суб'єктів професійної діяльності у спорті.

3. Серед компонентів зазначеної психологічної готовності істотну роль відіграють: позитивне ставлення психолога до основних суб'єктів змагально-тренувального процесу, до власної професійної діяльності; знання про структуру, цілі та засоби психологічного впливу на спортсменів і тренерів; наявність діагностичних, прогностичних та інших професійно важливих умінь та навичок психолога у спорті; позитивне ставленням до себе; емоційно насичене позитивне ставлення до професійної діяльності у спорті, впевненість у собі, емоційна рівновага, стресостійкість, прагнення до досягнень, відповідальність, комунікабельність та ін. Показниками психологічної готовності психологів до професійної діяльності у спорті є ставлення до досягнень спортсменів і тренерів, до конкретного виду спорту, до вболівальників, до медико-соціально-психологічної служби у спорті та ін.

4. Відмінності в настановленнях спортивних психологів щодо професійної діяльності характеризуються різними рівнями психологічної готовності до реалізації професійної діяльності: високим, достатнім, середнім, низьким. У реальній практиці середній та низький рівні психологічної готовності до професійної діяльності у спорті зустрічаються найчастіше. Домінування в сучасних умовах середнього та низького рівня психологічної готовності спортивних психологів до професійної діяльності призводить до криз у змагально-тренувальному процесі.

5. Ефективне формування психологічної готовності психологів до реалізації професійної діяльності у спорті можливе в результаті корекції їхніх настановлень. Така зміна можлива через систему корекційної роботи. До її складу входять такі форми: психологічна просвіта, індивідуальне психологічне консультування та психологічний тренінг. Вони спрямовані на ознайомлення спортивних психологів з основними закономірностями, умовами організації і впровадження професійної діяльності у спортивних командах і спортивних закладах різного типу; формування потреб у спортивно-психологічних знаннях, бажання використовувати їх в своїй професійній діяльності; ознайомлення спортивних психологів з основами самопізнання і самореалізації; стимулювання творчих здібностей і обдарувань; удосконалення психологічних вмінь та навичок; узагальнення отриманих знань та досвіду роботи у спорті; вироблення умінь аналізувати професійні ситуації у спорті, оперативно реагувати на них прийняттям адекватних рішень, прогнозувати можливі результати психологічного супроводу змагально-тренувального процесу. Визначені форми корекційної роботи охоплюють широке коло психологічних і соціально-психологічних проблем, які включають в себе інтерперсональні проблеми, пов'язані з міжособистісними відносинами в соціумі, конфліктами, соціальною адаптацією, психологічними закономірностями онтогенезу тощо.

6. Розроблено комплексну психокорекційну програму підвищення рівня психологічної готовності психологів до професійної діяльності у спорті. Діагностичний етап програми забезпечує своєчасне виявлення за допомогою методу неокінчених речень, тесту узагальнених змістових настановлень, анкетування та спостереження актуальних рівнів психологічної готовності спортивних психологів з перспективою подальшої корекції їх настановлень, значущих для професійної діяльності у спорті.

В результаті проведених корекційних заходів було досягнуто істотного підвищення частки контингенту, якій притаманні вищі рівні психологічної готовності до професійної діяльності у спорті і, відповідно, зменшення питомої ваги представників нижчих рівнів.

Перспектива подальшої роботи полягає у розробці узагальненої моделі впровадження в процес професійної діяльності психолога професійних технологій, які б враховували рівень його психологічної готовності до такої діяльності. Потрібним є і з'ясування психологічних особливостей підготовки студентів вищих навчальних закладів до здійснення професійної діяльності у галузі спорту. Перспективними надалі вбачаються також дослідження, які стосуються засобів формування ефективної професійної діяльності психологів у спорті.

психологічний спорт професійний

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Черепєхіна О.А. Психологические аспекты управления спортивной командой // Соціальні технології: актуальні проблеми теорії та практики: Міжвуз. зб. наук. пр. - Київ-Запоріжжя-Одеса: КНУ ім. Т.Шевченко, ОНУ ім. Мечникова, ЗДУ, 2003. - Вип. 20. - С.185-189.

2. Черепєхіна О.А., Бочелюк В.Й. Соціально - психологічні чинники формування особистості студента під час занять спортом та фізичною культурою // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наук. праць Ін-ту психології ім. Г.С.Костюка АПН України: - К., 2003. - Т. V. - Ч. 3. - С. 43-53 (доробок здобувача - 50%).

3. Черепєхіна О.А Мотивація спортивного удосконалення // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наук. праць Ін-ту психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2003. - Т. V. - Ч. 4. - С. 353-360.

4. Черепєхіна О.А Особливості сучасного соціального запиту на професійну діяльність психолога у спорті // Социальные технологии: актуальные проблемы теории и практики: Межд. Межвуз. сб. научн. работ. - Киев - Москва-Одесса - Запорожье: КНУ им. Т.Шевченко, Московский гос. соц. ун-т, ОНУ им. И.И.Мечникова, ГУ “ЗИГМУ”, 2004.- Выпуск 22. - С. 329-338.

5. Черепєхіна О.А Проблеми психологічного аудиту управлінських кадрів у спортивних закладах // Социальные технологии: актуальные проблемы теории и практики: Межд. Межвуз. сб. научн. работ. - Киев-Москва-Одесса-Запорожье: КНУ им. Т.Шевченко, Московский гос. соц. ун-т, ОНУ им. И.И.Мечникова, ГУ “ЗИГМУ”, 2004.- Выпуск 23. - С. 268-276.

6. Черепєхіна О.А Концептуальні основи підготовки психолога для роботи у спорті як чинник ефективності професійної діяльності фахівця // Социальные технологии: актуальные проблемы теории и практики: Межд. межвуз. сб. научн. работ. Киевский национальный университет им. Тараса Шевченко, Московский государственный социальный университет, ОНУ им. И.И.Мечникова, ГУ “ЗИГМУ”, Академия наук соц. технологий и местного самоуправления; редкол.: Скидин О.Л. (гл. ред.) и др. - Запорожье: Издат-во ГУ "ЗИГМУ", 2005. - Выпуск 26. - С. 290-299.

7. Черепєхіна О.А Ефективність професійної діяльності психолога у спорті як предмет наукових досліджень // Социальные технологии: актуальные проблемы теории и практики: Межд. Межвуз. сб. научн. работ.-Киев-Москва-Одесса-Запорожье: КНУ им. Т.Шевченко, Московский гос. соц. ун-т, ОНУ им. И.И.Мечникова, ГУ “ЗИГМУ”, 2005.- Выпуск 27. -С.264-273.

8. Черепєхіна О.А Психологічна готовність психолога до роботи у спорті як чинник ефективності його професійної діяльності // Проблеми загальної та педагогічної психології. Зб. наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. С.Д.Максименка Т. VІІ, вип. 4.- К., 2005. - С. 316-323.

Размещено на Allbest.ru