Мета дослідження полягає у визначенні характеру впливу сімейних факторів на особливості формування материнської сфери під час вагітності та розробці відповідних профілактичних і психокорекційних програм.

Апробація результатів дослідження. Результати дисертаційного дослідження доповідались на Міжнародній науково-практичній конференції “Спадкоємність та інновації в українській психологічній науці” (Київ, 2002 р.), VII Міжнародній конференції молодих науковців “Проблема особистості в сучасній науці: результати та перспективи досліджень” (Київ, 2004) та Науковій конференції студентів та аспірантів (Київ, 2005).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження знайшли своє відображення у 6 одноосібних публікаціях автора, серед яких 4 статті у фахових виданнях та наукових збірках, затверджених ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, шести розділів, обговорення результатів, висновків, списку використаних джерел та десяти додатків. Робота містить 217 сторінок друкованого тексту, 34 таблиці та 12 малюнків. Бібліографія складається з 256 джерел, з них 110 іноземними мовами.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У Вступі обґрунтовано актуальність та доцільність розробки проблеми формування материнської сфери у жінок із загрозою переривання вагітності, розкрита сутність та стан цієї наукової проблеми. Визначено об'єкт та предмет дослідження, сформульовано мету та завдання, описано методи. Розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів. Наведено дані щодо особистого внеску здобувача, апробації результатів, публікацій, структури та обсягу роботи.

У першому розділі - “Теоретичні підходи до вивчення фізіологічної вагітності та проблеми невиношування вагітності” - проведено критичний аналіз вітчизняних та зарубіжних літературних джерел з метою систематизації поглядів на проблему детермінант загрози невиношування першої вагітності.

В рамках розгляду невиношування вагітності як соціально-психологічної проблеми проаналізовано демографічний стан в Україні, розглянуто фізіологічні передумови невиношування вагітності, його фізіологічні та психологічні наслідки. Зазначається, що загроза невиношування вагітності впливає на ускладнення подальшого перебігу вагітності та підвищує вірогідність виникнення пізнього гестозу та передчасних пологів (Кошелева Н.Г., 1979). Внаслідок загрози переривання вагітності відбуваються порушення в стані та розвитку плоду та новонародженого (Ананіч Л.В., 1970, 1971; Norska, Kubicka, 1966; Kliment et al., 1976). Крім довготривалих емоційних наслідків невиношування та затримки розвитку материнської ідентичності, існує загроза виникнення хибного кола, коли стрес стає причиною невиношування наступних вагітностей (Beutel M. et al., 1992; Cabau A., 1995; Iles S., 1989; Reid T., 2000).

В розділі наведено соціально-психологічні пояснювальні моделі загрози переривання вагітності, яка з'являється внаслідок гестозу або без зрозумілих причин. Багато авторів пояснюють її стресовими факторами різного походження, серед яких - побутові та соціально-психологічні умови існування жінки (Астахов В.М., 1998; Сімрок В.В., Наталенко Д.В., 2003; Слепцова С.І., 1999), спосіб її життя та звички (Пуртов І.І., 1999; Жук С.І. та ін., 2000), психоемоційна напруга (Гінзбург В.Г., 2003; Bullock L.F., McFarlane J., 1990). Також розглядається вплив факту непланованості вагітності на частоту її ускладнень (Антоненко І.В., Нізова Н.М., 2002; Могілевкіна І.О., Донченко Л.І., 2002; Bitto A., Gray R.H., Simpson J. et al., 1997). В літературі зазначається, що будь-який з цих або інших факторів може виявитися патогенним, якщо має особистісне значення для жінки. Багато авторів приходять до висновку, що психологічні особливості жінки займають важливе місце у патогенезі невиношування вагітності (Абрамченко В.В., 2001; Єгоров О.О., 2003; Seng S.J., Oakley J.D. et al., 2001).

В розділі проаналізовано напрямки вивчення материнства та вагітності в психології. В літературі порушення репродуктивної функції жінки пов'язується з неадекватним формуванням материнської сфери. Розвиток материнської сфери проаналізовано в рамках психоаналітичного та культурно-історичного підходів. В розділі описано детермінанти, етапи розвитку в онтогенезі та структура материнської сфери. Материнство вивчається з точки зору задоволеності жінки власною материнською роллю, як стадія особистісної та статевої ідентифікації (Брутман В.І., Панкратова М.С. Єніколопов С.Н., 1994; Брутман В.І., Радіонова М.С., 1997; Shereshefsky P.M., Yarrow L.J., 1973). В рамках онтогенетичної концепції материнства (Філіпова Г.Г., 1999, 2001, 2002) етап вагітності вважається одним з найважливіших фаз розвитку жінки як матері. Вагітність трактується як період життя, сензитивний до загострень психологічних проблем та такий, що потребує психологічної підтримки (Баженова О.В., Баз Л.Л., Копил О.А., 1993; Crandell L.E., Fitzgerald H.E., Whipple E.E., 1997). Вона також розглядається як підготовча фаза в розвитку взаємної прихильності матері та дитини, в зв'язку з чим досліджуються закономірності формування образу дитини у самосвідомості вагітної (Брутман В.І., Варга А.Я., Хамітова І.Ю., 2000; Шмурак Ю.І., 2003). В розділі аналізуються особливості першої вагітності, яка вважається найбільш стресовою внаслідок завершення незалежного існування жінки та початку “незворотних” материнсько-дитячих відносин (Пайнз Д., 1997; Bartosikova Z., Tyrlik M., 2002; Robinson G.E., Stewart D.E., 1989). Прослідковано динаміку психологічних станів жінки під час вагітності.

В розділі висвітлено особливості формування материнської сфери у жінок з ускладненою вагітністю. Описано фактори ризику невиношування вагітності, одним з яких є психологічні особливості жінки. Останні проявляються в несформованості певних особистісних якостей (особистісна незрілість, неконструктивні способи вирішення внутрішнього конфлікту) та певних елементів материнської сфери (незрілість, суперечливість мотивації материнства) (Філіпова Г.Г., 2003). В розділі проаналізовано фактори формування материнської сфери протягом онтогенезу та під час вагітності. Багатьма авторами зазначається, що вагітність має великі ресурси для розвитку материнської сфери. Під час вагітності відбувається подальший розвиток материнської сфери, який супроводжується певним суб'єктивним переживанням вагітності та повинен завершитися формуванням прихильності до дитини, яка включає суб'єктне ставлення до дитини, емоційне прийняття дитини та цінний образ дитини (Мєщєрякова С.Ю., 2000; Пайнз Д., 1997). Виділяються певні фактори, які можуть суттєво вплинути на розвиток материнської сфери під час вагітності: стосунки зі значущими іншими та їхня підтримка (Inoue K., Yuzawa M., 2002; Fuller S.G., Moore L.R., Lester J.W., 1993; Zachariah R., 1994), динаміка формування образу себе як матері (Брутман В.И., Варга А.Я., Хамітова І.Ю., 2000; Русалов В.М., Рудіна Л.М., 2003) та прийняття образу тіла ( Davies K., Wardle J., 1994; Feldmann H., 1977; Fox P., Yamaguchi C., 1997). Побудова стосунків зі значущими іншими, формування власної материнської ідентичності та інтеграція нового образу тіла є тими особистісними завданнями під час вагітності, які вагітна має вирішити для адекватного формування материнської сфери (Васільєва О.С., Могилевська Є.В., 2001; Шмурак Ю.І., 2003; Robinson G.E., Stewart D.E., 1989). Несформовані особистісні якості, невирішені особистісні конфлікти та недорозвинені елементи материнської сфери можуть завадити вирішенню вагітною цих особистісних завдань вагітності та суттєво вплинути на якість подальшого розвитку материнської сфери.

В рамках психоаналітичного та системного сімейного підходів розглянуто сімейні фактори розвитку материнської сфери у жінок з ускладненою вагітністю. Використано наукові здобутки теорії об'єктних відносин (Lewine L., Tuber S.B., Slade A. et al., 1991; ) та теорії прихильності (Боулбі Дж., 2003; Bartholomew K., 1997; Birtchell J., 1997; Priel B., Besser A., 1999, 2000, 2001). Прослідковано вплив на формування особистості жінки таких факторів, як ранній досвід інтеракцій з матір'ю, стиль батьківського виховання та сімейних патернів поведінки (Брутман В.І., Панкратова М.С. Єніколопов С.Н., 1994; Васільєва В.В., Орлов В.І., Сагамонова К.Ю., Черносітов, 2003; Ісеніна Е.І., 1998; Філіпова Г.Г., 2003; Birtchell J., 1997; Fonagy P. Et al., 1995; Rholes W.S. et al., 1997).

Другий розділ - “Методи дослідження особливостей формування материнської сфери” - присвячено обґрунтуванню діагностичного інструментарію та характеристиці досліджуваної вибірки.

За допомогою методики PARi Е. Шеффер і Р. Белла (адаптація Нещерет Т.В.) визначалися настанови вагітної щодо сімейного життя та бачення нею відповідних настанов власної матері. За допомогою методики семантичного диференціалу (Петренко В.Ф.) було отримано інформацію про малоусвідомлюване емоційне ставлення вагітної до значущих інших та її сприйняття відносин між ними. За допомогою проективної методики Hand-Test (тесту Руки) виявлялися існуючі потреби, мотиви та конфлікти вагітної (Вагнер Е., Піотровський З., Брайклін Б., 1962; адаптація Курбатової Т.Н.). Методика визначення меж образу тіла (Fisher S., Cleveland S.E., 1968) використовувалася для визначення особливостей сприйняття вагітними своїх тілесних меж. Спеціально розроблена автором анкета містила демографічні дані та питання стосовно таких аспектів вагітності, як відносини вагітної з чоловіком, ставлення до батьків, переживання процесу вагітності та ставлення до власного тіла.

Вибірка досліджуваних становила 62 особи. Всі жінки готувалися народити вперше. Середній вік жінок становив 24 + 4,3 роки. Термін вагітності складав 6 - 37 тижнів, з рівною кількістю досліджуваних на кожному триместрі. Контрольна група - вагітні з діагнозом “здорова” - складала 30 осіб. Експериментальна група - вагітні з діагнозом “загроза самовільного викидня” або “загроза передчасних пологів” - складала 32 особи. 90,6% жінок із загрозою переривання вагітності не мали ясно виражених причин загрози або виникнення гестозу. Групи були узгоджені з точки зору віку, освіти, соціальних та матеріально-побутових умов, акушерсько-гінекологічного анамнезу та наявності екстрагенітальної патології.

У третьому розділі - “Дослідження ролі значущих інших під час вагітності: структурні характеристики та характер впливу на перебіг вагітності” - міститься аналіз ролі значущих інших під час вагітності, їхнього впливу на вагітних та передумови формування відносин вагітних зі значущими фігурами. Висвітлено діадні відносини вагітних з чоловіком, їхній вплив на перебіг вагітності, сімейні передумови та механізми їхнього формування. Прояснено роль значущих інших у формуванні прихильності до плоду, складові та механізми формування емоційного ставлення до плоду та формування його образу.

Результати дослідження показали, що у порівнянні зі здоровими жінками, у жінок із загрозою переривання вагітності сімейна система їх батьків є менш диференційованою, всі члени родини емоційно залежать один від одного. В цій сімейній системі спостерігаються ознаки триангульованості, тобто в разі емоційного напруження між батьками дитина відігравала роль третього об'єкту, який знижував напруження, підтримував рівновагу та стабільність сімейної системи. Вже у дорослому віці вагітна психологічно не відділилася від батьків та емоційно залежить від матері. Для жінок із загрозою переривання вагітності найбільш значущими залишаються стосунки з матір'ю і роль дочки, тому вони мають труднощі у прийнятті ролі матері. Функцію забезпечення емоційного комфорту, яку у здорових вагітних виконує чоловік, у жінок із загрозою переривання вагітності виконує мати, і фігура чоловіка у порівнянні з фігурами батьків є менш значущою.

У власній подружній сімейній системі жінок із загрозою переривання вагітності відтворюються характеристики батьківської сімейної системи. Подружня сімейна система також характеризується недиференційованістю та розмитими зовнішніми межами. Жінки із загрозою переривання вагітності переносять батьківську модель взаємовідносин у подружні стосунки. Нездатність розділити себе та батьків, отримана в батьківській сім'ї, проявляється в нездатності розділити себе та чоловіка. Вони більше, ніж здорові жінки, емоційно залежать від відносин з чоловіком, відчувають труднощі у побудові спонтанних взаємовідносин з чоловіком як окремою особистістю. Тому їхні відносини з чоловіком гірші, ніж у здорових жінок, і погіршуються протягом вагітності. Таким чином, вагітні переносять батьківську модель взаємовідносин у стосунки з чоловіком, і в їхній сім'ї відбувається подружній розкол. Відносини вагітної з чоловіком проілюстровано на рис. 1.

Рис. 1. Емоційна дистанція між вагітною та чоловіком на різних триместрах

Як видно з рис. 1, жінки на першому триместрі в обох групах оцінюють відстань між собою та чоловіком приблизно однаково. На другому та третьому триместрах різниця між групами стає більш помітною. У здорових жінок емоційна дистанція від чоловіка на другому триместрі менша, ніж на першому триместрі, а на третьому триместрі менша, ніж на другому. Такі дані дали змогу зробити висновок про динаміку показника протягом вагітності. Так, у жінок зі здоровою вагітністю емоційна дистанція між ними та їхніми чоловіками протягом вагітності зменшується, тобто відносини покращуються. У жінок з загрозою переривання вагітності спостерігається зворотня тенденція - збільшення цієї емоційної дистанції.

Отже, з прогресуванням вагітності у жінок зі здоровою вагітністю спостерігається психологічне зближення з чоловіком та покращення відносин, тоді як жінки із загрозою переривання вагітності віддаляються від чоловіка.

Особливості подружньої сімейної системи у жінок із загрозою переривання вагітності відбиваються на формуванні прихильності вагітної до плоду. Формування прихильності до плоду у жінок із загрозою переривання вагітності залежить від значущих оточуючих і безпосередньо від відносин з матір'ю. Емоційна близькість з матір'ю зменшує страх та агресію вагітної щодо плоду. Ці жінки психологічно не відділилися від батьківської сім'ї і відтворюють відносини батьківської сім'ї у стосунках з чоловіком та майбутньою дитиною, що унеможливлює побудову спонтанних взаємовідносин і перебудову стосунків на новому етапі життя сім'ї.

У жінок із загрозою переривання вагітності спостерігається суперечливе ставлення до плоду. В той час, як у здорових жінок формування прихильності до плоду супроводжується збільшенням позитивних емоцій, у жінок із загрозою переривання вагітності воно залежить від зменшення негативних емоцій щодо нього. Емоційно мінливі по відношенню до плоду, вони переживають його як причину певних вад їхньої фемінності.

Отримані дані дають змогу зробити висновок, що жінки із загрозою переривання вагітності відрізняються від здорових динамікою та характером стосунків зі значущими іншими.

Четвертий розділ - “Дослідження формування материнської поведінки у вагітних” - містить аналіз закономірностей формування материнського образу та настанов щодо сімейного життя у вагітних. Досліджено такі аспекти материнської ідентичності вагітної, як її материнський образ та настанови щодо сімейної ролі та материнсько-дитячих відносин. Прослідковано, як саме вагітними наслідується модель успішної материнської та батьківської поведінки. Aналіз даних показав, що у жінок із загрозою переривання вагітності спостерігається певна специфіка формування материнської поведінки.

Рис. 2. Динаміка ставлення до свого тіла у вагітних

З рис. 2 видно, що характер змін у групах різний. Для здорових жінок характерні більш плавні зміни, з невеликим розкидом значень та загальною тенденцією до збільшення задоволеності власним тілом. Задоволеність власним тілом більша у жінок на першому та другому триместрах, коли тіло набуває ознак вагітності. У жінок на третьому триместрі, ближче до пологів, вона трохи менша, але загальний рівень задоволеності власним тілом під час вагітності статистично вищий за той, що був до вагітності (р=0,029). Отже, цінність власного тіла у здорових вагітних за час вагітності підвищується.

Для жінок із загрозою переривання вагітності характерні більш різкі коливання та суттєвіший розкид значень. Звертає на себе увагу, що у жінок на першому триместрі є тенденція до більш позитивної оцінки тіла, ніж до вагітності. Це той час, коли стають більш вираженими фемінні ознаки (наприклад, збільшення молочних залоз), але немає решти ознак вагітності. У жінок на другому триместрі, коли тіло набуває усіх ознак вагітності, його цінність менша, і ця різниця є статистично значущою (р=0,014). У жінок на третьому триместрі рівень задоволеності власним тілом наближається до того рівня, який був до вагітності. Отже, для жінок із загрозою переривання вагітності властива тенденція до зменшення цінності власного тіла протягом вагітності і повернення до вихідного рівня задоволеності власним тілом наприкінці вагітності.

У здорових вагітних та жінок із загрозою переривання вагітності спостерігається різниця у складових формування ставлення до власного тіла до та під час вагітності.

Так, у здорових вагітних цінність власного тіла за час вагітності підвищується, і тіло набуває більшої цінності, ніж воно мало до вагітності. Якщо до вагітності його цінність пов'язувалася тільки з власною активністю, то під час вагітності вона пов'язана з більшою кількістю характеристик, які стосуються себе, чоловіка та плоду. Так, вагітна має більш диференційоване позитивне самосприйняття: вона вважає себе більш “приємною”, “активною” та “стійкою”. Її задовольняють відносини з чоловіком, які сприймаються як ніжні. Плід для неї є “зрозумілим” та “красивим”. Таким чином, у жінок зі здоровою вагітністю материнство посилює цінність власного тіла. Для цих жінок материнство через більше прийняття свого тіла є кроком до більшої жіночності.

Для жінок із загрозою переривання вагітності (у порівнянні зі здоровими вагітними) характерне надання підвищеного значення власному тілу до вагітності. До вагітності задоволення тілом забезпечувало емоційну стабільність жінки і зменшення напруги, додавало жінці впевненості у міжособистісних стосунках. Динаміка ставлення до власного тіла у цих жінок відрізняється від відповідної динаміки у здорових вагітних. Зменшення цінності тіла під час другого триместру супроводжується негативним самосприняттям. Внаслідок збільшення ваги вагітна сприймає себе “складною” та “тяжкою”. Її емоційний фон погіршується: вона стає більш тривожною та напруженою. Із зменшенням задоволення своїм тілом вагітна втрачає впевненість у міжособистісних стосунках і не вірить в те, що оточуючі люблять її. Вона емоційно віддаляється від образу майбутньої дитини, з якою пов'язані тілесні зміни. Стурбованість тілесними змінами не дає вагітній сконцентруватися на відчуттях, тому майбутня дитина сприймається нею як “складна”, “незрозуміла”. Таким чином, зменшення цінності тіла під час вагітності для жінок із загрозою переривання вагітності супроводжується негативним ставленням до себе, до майбутньої дитини та зменшенням впевненості у міжособистісних стосунках. На основі цих результатів було зроблено висновок, що жінки із загрозою переривання вагітності мають певну специфіку сприйняття свого тіла. Для них у сприйнятті свого тіла та його сигналів первинним є не кінестетичні відчуття, а зоровий образ, те, як тіло виглядає та як його сприймають інші. Особливістю жінок із загрозою переривання вагітності є те, що вони сприймають своє тіло як тіло для інших, і це пов'язано з тим, що тіло у них виконує функцію побудови відносин з оточуючими.

Таким чином, у жінок із загрозою переривання вагітності формування ставлення до власного тіла більше залежить від його зовнішніх характеристик, ніж від кінестетичних відчуттів. Оскільки ознаки материнства загрожують деформацією зовнішності, у вагітної виникає негативне ставлення до себе та дитини.

Результати дослідження показують, що у здорових жінок та жінок із загрозою переривання вагітності існує різне сприйняття образу свого тіла, зокрема - його меж.

Межі образу тіла визначалися за допомогою показників “бар'єрності” та “проникності”.

В обох групах показник бар'єрності пов'язаний з негативним сприйняттям оточуючих, відносин з ними, а також плоду та майбутньої дитини. Тобто, він є проявом захисної позиції під час вагітності, коли оточуючі та відносини з ними сприймаються як ворожі, і коли вагітна прагне відділитися від них. Результати, отримані ними, узгоджуються з захисною теорією використання персонального простору (Cavallin B.A., Houston B.K., 1980), яка наголошує на тому, що персональний простір захищає індивіда від неприємних почуттів. Однак, наші дані спростовують припущення S. Fisher про те, що визначені межі образу тіла захищають плід. За нашими даними, плід, який знаходиться всередині тіла вагітної, також сприймається нею як ворожий об'єкт. Щодо показника проникності, то в обох групах він пов'язаний з позитивним ставленням до оточуючих, плоду та настановою на контакт. Таким чином, показник проникності в обох групах є проявом контактної позиції, що підтверджує припущення S. Polster та С.К. Нартової-Бочавер.

Результати нашого дослідження показали, що у вагітних обох груп досить чітко виражений показник бар'єрності, який є проявом захисної позиції та дозволяє відмежуватися від середовища. Плід має подвійний статус: перебуваючи всередині тіла, він також сприймається як не-Я об'єкт. Показник проникності, що є проявом контактної позиції, у вагітних обох груп виражений менше.

В обох групах показник бар'єрності є приблизно однаковим, тобто захисна позиція однаково виражена і в контрольній, і в експериментальній групі. Разом з тим, у жінок зі здоровою вагітністю спостерігається статистично вищий показник проникності (р=0,017), що говорить про більш виражену контактну позицію. Щодо емоційного стану жінок обох груп, то жінки із загрозою переривання вагітності відчувають страх перед впливом іззовні, намагаються закритися, в той час як у здорових є вираженою тенденція до відкритості. Таким чином, контактна позиція також є важливою для здорового виношування.

Таким чином, результати дослідження показують, що у жінок із загрозою переривання вагітності з двох психологічних позицій - захисної та контактної - більше виражена захисна, а рівень контактної є недостатнім. Тому на рівні меж образу тіла жінка захищається від плоду, і плід психологічно відчужується.

У шостому розділі - “Програма психокорекційної роботи з метою профілактики переривання вагітності” описано три розроблені автором корекційні програми, спрямовані на розвиток материнської сфери у жінок та зменшення ризику загрози невиношування вагітності.

Запропонована профілактична програма “Психологія материнства” може бути реалізована в рамках шкільного курсу “Сімейне виховання” або “Психологія”. Її мета - розвинути у школярів усвідомлене та відповідальне ставлення до материнства, “вбудувати” материнство в систему їх цінностей, викласти принципи ефективної материнсько-дитячої взаємодії. Форми реалізації програми включають демонстрацію відеоматеріалів, лекції та групові дискусії.

Запропонована психотерапевтична програма “Клуб успішних мам” заснована на отриманих даних щодо психологічних особливостей жінок із загрозою переривання вагітності та дозволяє цільовим чином пропрацювати внутрішні проблеми, які могли б вплинути на перебіг їхньої вагітності. Ця програма покликана стимулювати інтенсивний особистісний розвиток. Рекомендовано використовувати такі методи, як психодрама, гештальттерапія, когнітивна терапія та сімейна терапія. Форми реалізації програми - індивідуальні психотерапевтичні сесії, робота з сімейною парою та групові заняття. Найбільш детально викладено програму психологічної допомоги жінкам, які переживають загрозу переривання вагітності або загрозу передчасних пологів. Ця програма може бути реалізована в умовах стаціонару або в умовах санаторно-лікувальних установ, де жінки перебувають під наглядом лікарів з метою збереження вагітності. Мета програми “Він буде жити” - емоційна підтримка вагітних, набування ними психологічних ресурсів для успішного виношування вагітності та більш якісного формування материнської сфери. Програма покликана максимально використати ресурси, які формують материнську сферу під час вагітності (наприклад, підтримку значущих інших та ворушіння плоду), допомогти вагітній у виконанні найнагальніших особистісних завдань вагітності - прийняття тілесних змін та нового образу себе, прийняття чоловіка у новій ролі, формування власної материнської ролі, включення дитини у власну сімейну систему як рівноправного учасника. Програма містить опис особливостей триместру, на якому виникає загроза невиношування, перелік цілей психологічної роботи, рекомендації стосовно форми занять та план занять. Передбачається групова форма роботи та присутність на деяких заняттях матері та чоловіка вагітних.

В обговоренні результатів стисло проаналізовано стан наукового дослідження проблеми невиношування вагітності. Результати дослідження викладено у відповідності до поставлених завдань, показано значення розв'язання цих завдань для науки і практики.

ВИСНОВКИ

Узагальнення отриманих результатів дисертаційного дослідження дало можливість сформулювати його висновки.

1. Аналіз детермінант загрози невиношування першої вагітності виявив, що порушення репродуктивної функції жінки пов'язані з неадекватним формуванням її материнської сфери, що проявляється в порушенні прихильності до плоду. Факторами формування материнської сфери під час вагітності є стосунки із значущими іншими та їхня підтримка, динаміка формування у вагітної образу себе як матері та прийняття образу свого тіла.

2. Батьківська сімейна система жінок із загрозою переривання вагітності характеризується тим, що межі підструктур в ній розмиті та існують ознаки триангульованості. Характеристики батьківської сімейної системи переносяться вагітними у власну подружню сімейну систему та посилюються.

3. Оскільки жінки із загрозою переривання вагітності емоційно залежать від батьків, у їхньому сімейному житті відбувається подружній розкол, спостерігається погіршення відносин з чоловіком. Подружня сімейна система має розмиті зовнішні межі, батьки впливають на відносини вагітної з чоловіком та ставлення до дитини. У жінок формується суперечливе емоційне ставлення до плоду.

4. Жінки із загрозою переривання вагітності мають труднощі у прийнятті ролі матері. У них формується суб'єкт-об'єктні відносини з майбутньою дитиною, ставлення до неї є маніпулятивним, з настановою на домінантну гіперпротекцію та емоційну холодність.

5. У жінок із загрозою переривання вагітності порушено межі образу тіла, і плід під час вагітності ними психологічно відчужується. Зміни у зовнішності викликають надмірну тривогу, плід сприймається як загроза для зовнішності, що викликає негативне ставлення до вагітності та плоду.

6. Вплив сімейних чинників на розвиток материнської сфери під час вагітності проявляється в тому, що жінки із загрозою переривання вагітності не можуть адекватно виконати особистісні завдання вагітності - побудувати адекватні відносини зі значущими іншими, особливо з чоловіком, сформувати образ себе як матері, інтегрувати новий образ тіла. Це проявляється в якості їхньої материнської прихильності: для жінок із загрозою переривання вагітності дитина недостатньо значуща, виступає як об'єкт та викликає суперечливе емоційне ставлення.

Перспективи подальшого дослідження проблеми невиношування вагітності полягають, насамперед, у дослідженні характеру впливу сімейних факторів на виникнення різних типів патології, що призводять до невиношування вагітності, у висвітленні механізмів компенсації сімейного впливу на материнську сферу жінки, а також у поглибленні знань про післяпологову материнсько-дитячу взаємодію у жінок із загрозою переривання вагітності.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ:

1. Мальована Ю.М. Вагітність: динаміка психологічного стану жінки // Проблеми загальної та педагогічної психології: Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. - К.: ГНОЗІС, 2002. - Т. ІV, ч. 5. - С. 156-160.

2. Мальована Ю.М. Материнство та вагітність в психоаналітичній перспективі // Актуальні проблеми психології. Том І.: Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. - К.: Міленіум, 2004. - Вип. 12. - С. 84-88.

3. Мальована Ю.М. Межі тіла у вагітних жінок // Актуальні проблеми психології. Том І.: Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. - К.: Міленіум, 2004. - Вип. 13. - С. 50-53.

4. Мальована Ю.М. Сімейні фактори формування Я-концепції та батьківських установок у жінок зі здоровою та ускладненою вагітністю // Вісник Харківського університету. - Харків: Видавничий центр Харківського національного університету, 2004. - № 617. - С. 140-146.

5. Мальована Ю.М. Вагітність як кризова точка пошуку жіночої ідентичності // Спадкоємність та інновації в українській психологічній науці: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. - К.: Хмельницький гуманітарно-педагогічний інститут, 2002. - Ч. ІІ. - С. 191-195.

6. Мальована Ю.М. Психологічні межі тіла у вагітних жінок // Проблема особистості в сучасній науці: результати та перспективи досліджень: Тези VII Всеукраїнської конференції молодих науковців. - К.: Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет”, 2005. - С. 111-115.

АНОТАЦІЇ

Мальована Ю.М. Сімейні фактори формування материнської сфери у жінок із загрозою переривання вагітності. - Рукопис

Дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.04 - Медична психологія. - Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України. - Київ, 2006.

Дисертацію присвячено дослідженню впливу сімейних факторів на формування материнської сфери під час вагітності у жінок із загрозою невиношування. Розглянуто особистісні завдання вагітності, які впливають на формування материнської сфери та прихильності до плоду: побудова стосунків зі значущими іншими, формування образу себе як матері та інтеграція нового образу тіла. Сімейні передумови розвитку материнської сфери у жінок із загрозою невиношування проаналізовано з точки зору теорії сімейних систем. Показано системний вплив сімейних чинників на формування материнської сфери під час вагітності.

Ключові слова: загроза переривання вагітності, ускладнена вагітність, невиношування вагітності, передчасні пологи, материнська сфера, значущі інші, теорія сімейних систем, материнська поведінка, образ тіла.