Вплив статеворольових стереотипів на кар’єрні домагання молоді

Размещено на http://www.allbest.ru

ІНСТИТУТ СОЦІАЛЬНОЇ ТА ПОЛІТИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ АПН УКРАЇНИ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Вплив статеворольових стереотипів на кар'єрні домагання молоді

19.00.05 - соціальна психологія; психологія соціальної роботи

Долгих Лілія Миколаївна

Київ - 2007

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Інституті соціальної та політичної психології АПН України

Науковий керівник: доктор психологічних наук, професор,

член-кореспондент АПН України

Титаренко Тетяна Михайлівна,

завідувач лабораторії соціальної психології особистості

Інституту соціальної та політичної психології АПН України

Офіційні опоненти: доктор соціологічних наук, старший науковий співробітник

Злобіна Олена Геннадіївна,

в. о. завідувача відділу соціальної психології

Інституту соціології НАН України,

кандидат психологічних наук

Тодорів Лариса Дмитрівна,

доцент кафедри загальної та експериментальної психології

Прикарпатського національного університету

ім. В. Стефаника, м. Івано-Франківськ

Провідна установа: Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України

лабораторія соціальної психології

Захист відбудеться 20 лютого 2007 року об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.457.01 в Інституті соціальної та політичної психології АПН України за адресою: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 15.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту соціальної та політичної психології АПН України за адресою: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 15.

Автореферат розіслано “18” січня 2007 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник І.В. Жадан

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. На сучасному етапі соціально-політичного та економічного реформування України, створення демократичного суспільства все більшої ваги набуває забезпечення умов для самореалізації молодої людини незалежно від її походження, релігійної належності або статі. Складовою частиною самореалізації є реалізація професійна. Більшість вітчизняних досліджень із цієї проблематики стосується насамперед професійної орієнтації та професійного самовизначення людини (М. Ю. Варбан, О. В. Губенко, Ж. Алешандре, Д. О. Леонтьєв, Е. В. Шелобанова), психологічних підвалин професійної підготовки (Н. Р. Вітюк, Л. С. Возняк, О. О. Грейліх), визначення індивідуально-психологічних особливостей людини, які реалізуються в професійній діяльності (О. О. Авраменко, В. С. Афанасенко, І. В. Бандурка, І. В. Бринза). Водночас дослідження професійного потенціалу юнаків і дівчат, їхнього ставлення до майбутніх кар'єрних пересувань поки що не проводилося. Досі недостатньо вивчено вплив гендерного чинника на побудову суб'єктивної перспективи професійної самореалізації та професійний розвиток (кар'єру) особистості. Перспектива професійного розвитку уособлюється в рівні кар'єрних домагань, які ставить перед собою молода людина.

Соціально-психологічні дослідження свідчать, що діяльність людини значною мірою залежить від стереотипів, що склалися у неї в процесі соціалізації (C. M. Steel, J. Aronson, H. Tajfel). Стереотип як спрощений та узагальнювальний образ соціальних об'єктів чи подій може стосуватися будь-якої сфери людської діяльності, але завжди є надбанням певного соціокультурного середовища. В американській психології найбільш ґрунтовно досліджуються етнічні стереотипи сприймання афроамериканців, євреїв і мексиканців (W. Lippman, G. Allport, T. F. Pettigrew, J. M. Jones, B. Bettelheim, M. Janowitz, D. Weatherly) і гендерні стереотипи. Вивчення останніх можна охарактеризувати як рух від теорії функціонування статеворольового стереотипу в суспільній свідомості (R. D. Ashmore, E. Maccoby, C. Jacklin, H. Holter) до досліджень стереотипних уявлень про здібності чоловіків і жінок (E. Fennema, J. Swim, D. G. Myers, A. Eagly) та їх компетентності в різних сферах діяльності (R. L. Hagen, A. Kahn, K. Deaux, S. Feldman-Summers, S. Kiesler), впливу цих стереотипів на академічні або професійні успіхи й поразки людини (V. E. Leary, C. M. Steele, D. Stipek, H. Gralinski). Тема гендерних стереотипів звучить у працях, присвячених безпосередньо проблемам маскулінності/фемінінності. Останнім часом у зарубіжній соціальній психології зростає інтерес дослідників до особливостей гендерної ролі чоловіка (R. W. Connell, M. A. Messner, M. S. Kimmel).

У вітчизняній психології проблему соціальних стереотипів досліджували В. С. Агєєв, Т. А. Рєпіна, П. Н. Шихірев, І. С. Кон. В останні роки помітно зросла кількість вітчизняних досліджень, присвячених вивченню статеворольових стереотипів. Можна виділити такі напрями цих досліджень, як створення і закріплення стереотипів у суспільстві (С. Г. Айвазова, О. О. Вороніна, І. В. Грошев, Т. В. Говорун, О. М. Здравомислова, А. В. Кириліна, З. А. Хоткіна,) та гендерна соціалізація дітей і підлітків (І. С. Клецина, Л. В. Попова, Н. Л. Пушкарьова, О.М. Кікінеджі, І. С. Кон, Н. А. Конопльова, В. Е. Каган). Проте залишається недостатньо вивченою проблема впливу гендерних стереотипів на побудову суб'єктивної перспективи професійної самореалізації людини.

Аналіз сучасного ринку праці в Україні вказує на те, що в суспільній свідомості існують досить стійкі уявлення про поділ професій та особливо професійних посад за статевою ознакою. Тому набуває актуальності питання, яким чином така об'єктивно існуюча соціальна ситуація впливає на рівень кар'єрних домагань у тих чоловіків і жінок, які вже первинно визначили свою майбутню професію, але ще перебувають у процесі планування свого професійного шляху, а саме у студентів. Ця ситуація загострюється через так званий віковий пік статевої самоідентифікації, коли переважна більшість молодих чоловіків і жінок розпочинає статеве й подружнє життя, яке також є однією зі сфер самореалізації. Не менш важливою видається також проблема формування передбачуваних стратегій реалізації кар'єрних домагань у студентів з урахуванням статеворольових стереотипів.

Об'єктивна потреба в теоретичному і практичному вивченні суб'єктивної перспективи професійної самореалізації молодої людини, складових цієї перспективи та об'єктивних факторів, що зумовлюють її формування, визначила вибір теми нашого дослідження “Вплив статеворольових стереотипів на кар'єрні домагання молоді”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, темами, планами. Тема дисертації пов'язана з науково-дослідною темою лабораторії соціальної психології особистості Інституту соціальної та політичної психології АПН України “Життєві домагання як соціально-психологічний механізм самоздійснення особистості”, що розроблялася у 2003-2006 роках (державний реєстраційний номер 0103U000504).

Об'єкт дослідження - кар'єрні домагання молоді.

Предмет дослідження - статеворольові стереотипи юнаків і дівчат, що впливають на кар'єрні домагання.

Мета дослідження - визначити вплив статеворольових стереотипів на рівень кар'єрних домагань молоді та вибір стратегій їх реалізації.

Гіпотеза дослідження: статеворольові стереотипи молодої людини зумовлюють специфіку суб'єктивної перспективи професійної самореалізації, певним чином впливаючи на рівень кар'єрних домагань та стратегії їх реалізації.

Перевірка гіпотези дослідження і досягнення його мети передбачали вирішення таких завдань:

– побудувати теоретичну модель гендерної специфіки суб'єктивної перспективи професійної самореалізації;

– емпірично дослідити вплив статеворольових стереотипів на рівень кар'єрних домагань молодих чоловіків і жінок, що навчаються у ВНЗ;

– здійснити порівняльний аналіз стратегій реалізації кар'єрних домагань юнаків та дівчат.

Методологічною основою дослідження став суб'єктивно-біографічний підхід до вивчення життєвого шляху особистості (К. О. Абульханова-Славська, Л. І. Анциферова, Т. Н. Березіна, Є. І. Головаха, О. О. Кронік, Н. А. Логінова, В. А. Роменець, Т. М. Титаренко), концепція розвитку особистості як активного суб'єкта життєдіяльності (Б. Г. Ананьєв, О. Г. Асмолов, Г. С. Костюк, Д. О. Леонтьєв, І. П. Маноха, А. А. Реан, Л. А. Рудкевич, Є. Ф. Рибалко, В. О. Татенко) та концептуальні положення гуманістичної психології щодо самореалізації особистості (А. Маслоу, К. Роджерс, Е. Фромм).

Методи дослідження: аналіз та узагальнення наукової літератури, опитування, тестування, контент-аналіз, порівняльний аналіз даних емпіричних досліджень, математичні методи обробки статистичних даних. Математична обробка даних і графічна презентація результатів здійснювалися за допомогою комп'ютерного пакету статистичних програм SPSS 10.0.

Використовувалися такі методики: авторській твір “Моє професійне майбутнє”, авторська анкета “Мої кар'єрні цілі”, опитувальник “Мої кар'єрні орієнтири” (модифікація опитувальника “Якорі кар'єри” Е. Шейна), авторська анкета для вивчення статеворольових стереотипів, авторська модифікація методики незакінчених речень “Я - жінка/чоловік” Л.Н. Ожигової, опитувальник С. Бем (Bem Sex Role Inventory), методика дослідження рівня суб'єктивного контролю Дж. Роттера (адаптація Є.Ф. Бажина, С.О. Голинкіної, О.М. Еткінда).

Наукова новизна дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні моделі суб'єктивної перспективи професійної самореалізації особистості, визначенні соціально-психологічної природи кар'єри і специфіки кар'єрних домагань особистості, запропонованій типології стратегій реалізації кар'єрних домагань та вивченні ролі такої детермінанти професійної самореалізації особистості, як статеворольові стереотипи.

Практичне значення дослідження визначається його спрямованістю на підвищення усвідомленого й неупередженого ставлення молоді до планування професійного майбутнього та повноцінного використання своїх потенційних можливостей на шляху професійної самореалізації. Розроблені автором опитувальники і результати дослідження можуть бути використані в консультативній і корекційній роботі центрів психологічної допомоги, соціально-психологічних служб, психологів системи освіти, центрів кар'єри при вищих навчальних закладах та в процесі педагогічної практики.

Надійність і вірогідність отриманих даних забезпечувалися шляхом побудови емпіричного дослідження відповідно до теоретичних положень; використання методик і методичних прийомів, які відповідали меті та завданням дослідження; поєднання якісного і кількісного аналізу отриманих емпіричних фактів; застосування методів математичної статистики з використанням комп'ютерних програм обробки даних.

Основні положення, що виносяться на захист:

1. Кар'єрні домагання є механізмом професійної самореалізації особистості і формуються під впливом статеворольових стереотипів, що існують у суспільстві і які в процесі взаємодії людини з навколишнім світом інтеріоризуються й у подальшому впливають на мотивацію її професійних виборів і вчинків.

2. Чоловіки і жінки, що навчаються у ВНЗ, значною мірою поділяють існуючі в українському суспільстві статеворольові стереотипи, відповідно до яких самореалізація в професії є нормою і вимогою для чоловіків, оскільки зумовлена їхніми кращими професійними якостями, а нормативною і першочерговою сферою самореалізації для жінок є сімейні стосунки - виконання ролей дружини та матері.

3. Чоловіки будують суб'єктивні перспективи професійної самореалізації, висувають кар'єрні домагання та стратегії їх реалізації під впливом статеворольових стереотипів і відповідно до гендерних чоловічих норм успішності/статусу, твердості/антижіночості. Це призводить до побудови непродуктивних кар'єрних стратегій, у яких переважає орієнтація на об'єктивні показники кар'єри і недооцінюється важливість її суб'єктивного компоненту.

4. Під впливом статеворольових стереотипів перспективам професійної самореалізації жінок притаманна орієнтація на суб'єктивний компонент кар'єрного просування і нижчий порівняно з чоловіками рівень кар'єрних домагань у межах об'єктивної складової кар'єри.

5. Незалежно від статі статеворольові стереотипи примушують людину орієнтуватися не стільки на реалізацію своїх індивідуальних, особистісних кар'єрних домагань, скільки на імідж чоловіка або жінки, який створюється і підтримується в суспільстві, що може перешкоджати самореалізації особистості в професії.

Апробація результатів дослідження.

Основні тези і результати дослідження доповідалися й обговорювалися на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Подолання гендерної та вікової дискримінації на ринку праці” (Львів, 20-21 січня 2006 р.), під час круглого столу Ради міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX) “Гендерні аспекти державної служби в Україні” (Київ, 18 березня 2006 р.), звітної наукової сесії співробітників Інституту соціальної та політичної психології АПН України (Київ, 18-19 квітня 2006 р.).

Теоретико-методологічні засади дослідження та отримані емпіричні результати обговорювалися на засіданнях лабораторії соціальної психології особистості Інституту соціальної та політичної психології АПН України.

Зміст і результати роботи відображено в 3 публікаціях.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури, що налічує 222 найменування, та додатків. Основний зміст дисертації викладено на 150 сторінках. Повний обсяг дисертації становить 170 сторінок, основний текст дисертації містить 22 таблиці та 19 рисунків. Додатки додаються.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, сформульовано об'єкт, предмет, гіпотезу, мету і завдання дослідження, використані методики і методичні прийоми, висвітлено наукову новизну, практичне значення дослідження, викладено основні положення, що виносяться на захист.

У першому розділі “Теоретичний аналіз гендерної специфіки професійної самореалізації” розглядаються теоретичні підходи до проблеми професійної самореалізації особистості та етапів професійного розвитку, аналізується соціально-психологічний зміст феномену кар'єри, визначається роль кар'єрних домагань у професійній самореалізації особистості, а також аналізуються притаманні сучасному українському суспільству статеворольові стереотипи, які спричиняють ґендерну специфіку суб'єктивної перспективи професійної самореалізації.

Проведений теоретичний аналіз зарубіжної і вітчизняної наукової літератури з проблеми самореалізації особистості (Г. Олпорт, А. Маслоу, К. Роджерс, К. Г. Юнг, В. Франкл, С. Л. Рубінштейн, Б. Г. Ананьєв, А. В. Брушлінський, К. О. Абульханова-Славська) дав змогу визначити сутність специфіки професійної самореалізації.

Професійна самореалізація є складноорганізованим та багатоетапним процесом поступового перетворення професійного потенціального в реальне шляхом залучення до професійних відносин, що відбувається протягом усього життя особистості. Самореалізація в професії є також соціокультурним феноменом, який тісно пов'язаний з конкретною соціальною ситуацією певного часу і простору, на що вказують дослідження Д. О. Леонтьєва, А. В. Петровського, М. Р. Гінзбурга, Л. Н. Когана, О. Г. Асмолова. Мотивуючу функцію у цьому процесі виконує уявлення особистості про себе, про те, якою вона хотіла б бути. Це уявлення ми називаємо суб'єктивною перспективою професійної самореалізації особистості.

Доведено, що в період навчання у ВНЗ, який у середньому хронологічно припадає на вік від 17 до 25 років, змінюється статус та розширюється соціальний простір життєдіяльності молодої людини, оскільки вона починає усвідомлювати себе частиною нової соціальної спільноти під час оволодіння майбутньою професією. У студентські роки психологічні закономірності розвитку особистості спричиняють активізацію суб'єктних сил молодої людини, які реалізують себе в процесах життєтворчості, побудови перспективи професійної самореалізації.

Встановлено, що характерним атрибутом професійної самореалізації людини є потреба ставати більш компетентним наскільки це можливо біологічно, просуватися професійним шляхом та отримувати більш складну і відповідальну роботу внаслідок розвитку та вдосконалення професійних навичок. Під таким професійно-статусним просуванням ми розуміємо кар'єру людини, яку ми визначаємо як успішне професійне життя, яке є репрезентацією професійної самореалізації особистості та містить у собі: по-перше, удосконалення в професії, підвищення професійної майстерності та по-друге, просування по службі.

Змістовою характеристикою суб'єктивної перспективи професійної самореалізації є кар'єрні домагання, в яких утілюється той рівень кар'єрних досягнень і соціального статусу, якого людина прагне досягти в майбутньому. У нашому дослідженні кар'єрні домагання тлумачаться як комплекс вимог, очікувань, бажань, надій особистості щодо свого професійного життя, свого майбутнього. Це очікування в майбутньому такої самореалізації в професії, яка задовольняла б як плани особистості, так і потреби суспільства, забезпечувала б стійку самоповагу та визнання значущого оточення. Кар'єрні домагання співвідносяться не тільки з очікуваним результатом, а й зі способом його досягнення. Спосіб досягнення певного професійного рівня вимагатиме від молодої людини, по-перше, планування майбутньої діяльності, а по-друге, організації професійних якостей, які потрібні для досягнення передбачуваного рівня кар'єрних домагань. Свідоме планування професійних виборів і вчинків, спрямоване на досягнення власних кар'єрних домагань, ми називаємо кар'єрною стратегією.

Рівень кар'єрних домагань завжди співвідноситься із значущими іншими та з тими висотами професійного розвитку, які визнаються досягненнями саме в цій соціальній групі. В одній і тій самій сфері діяльності існують різні соціальні норми досягнень для різних соціальних категорій. Цей подвійний стандарт досягнень залежить і від такої соціальної ознаки, як ґендер. При цьому важливо, щоб особистість не функціонувала стереотипно і не нехтувала власними бажаннями та здібностями.

Стереотип як стійкий і спрощений образ соціального об'єкта позбавляє людину права бути сприйнятою та оціненою як окрему індивідуальність зі своїми рисами, схильностями, здібностями та прагненнями і стає на заваді повноцінній самореалізації особистості. Оскільки стать є первинною категорією, за якою характеризують людину, робиться припущення, що саме статеворольові стереотипи впливають на кар'єрні домагання і стратегії їх реалізації студентською молоддю. Цьому сприяють такі властивості статеворольових стереотипів, як високий рівень стійкості й нормативності, емоційно-оцінний характер і полярність. Ми розглядаємо структуру статеворольового стереотипу як таку, що складається з окремих компонентів: особистісних рис, які вважаються чоловічими або жіночими; типових для статі видів діяльності; статево співвіднесених професійних і соціальних ролей та стереотипної оцінки зовнішніх даних (Т. В. Говорун, О.М. Кікінеджі).

Проведений аналіз змісту статеворольових стереотипів українського суспільства та визначені механізми їх впливу на кар'єрні домагання молоді дали змогу побудувати теоретичну модель гендерної специфіки професійної самореалізації чоловіків і жінок. Так, стереотипи про більшу здатність представників чоловічої статі до управлінської діяльності та кар'єру як прерогативу чоловіків покладають на них соціальні очікування самореалізації перш за все в професії та успішного посадового просування, в той час як від жінок не вимагається високих професійних результатів, а нормативною є реалізація себе в інших людях - дітях та чоловікові.

У другому розділі дисертації “Методичні засади вивчення гендерного чинника кар'єрних домагань” автором обґрунтовано доцільність використання в емпіричному дослідженні впливу статеворольових стереотипів на кар'єрні домагання молоді двох методичних блоків: “Кар'єрні домагання” і “Статеворольові стереотипи”, розкрито зміст кожного блоку, наведено логіку побудови використаних авторських методик та загальну процедуру організації емпіричного дослідження. Блок “Кар'єрні домагання” був спрямований на дослідження суб'єктивної перспективи професійної самореалізації, рівня кар'єрних домагань і стратегій реалізації цих домагань та складався з таких методик: авторська методика твір “Моє професійне майбутнє”, опитувальник “Мої кар'єрні орієнтири” (модифікація опитувальника Е. Шейна, перекладений та адаптований В. Е. Винокуровою та В. А. Чикер), авторська анкета “Мої кар'єрні цілі” і методика дослідження рівня суб'єктивного контролю Дж. Роттера (адаптація Є.Ф. Бажина, С.О. Голинкіної, О.М. Еткінда).

Суб'єктивна перспектива професійної самореалізації чоловіків і жінок оцінювалася за параметрами усвідомленості, реалістичності, суб'єктності, узгодженості, тривалості, оптимістичності.

Теоретичний аналіз змісту об'єктивної (або соціальної) і суб'єктивної (або індивідуальної) складових поняття “кар'єра” став підставою для виділення кар'єрних атрибутів, що слугують особистості орієнтирами при висуванні власних кар'єрних домагань та плануванні свого професійного шляху.

Суб'єктивна складова

Орієнтація особистості на:	Кар'єрний орієнтир/шкала:
актуалізацію власних інтересів і потенціалу	“самоактуалізація”
зміст професійної діяльності	“цінність професії”
використання власних зусиль чи покладання на інших	“рівень автономності”
корисність і потрібність власної праці для суспільства	“служіння іншим”

Об'єктивна складова

Орієнтація особистості на:	Кар'єрний орієнтир/шкала:
удосконалення професійних навичок і побудову резюме	“професійна компетентність”
посаду та владу	“керівництво”
соціальний статус	“престижність”
зарплату і матеріальні блага	“прагматичність”

Виходячи із соціально-психологічного розуміння феномену кар'єри, вважаємо, що обов'язковою умовою успішності кар'єри особистості є успішність реалізації обох цих компонентів. Ті компоненти й атрибути кар'єри, на які орієнтується людина, зумовлюють певний тип кар'єрної стратегії, котру вона обирає. Оскільки в самому феномені кар'єри закладено два компоненти (суб'єктивний та об'єктивний), за продуктивні вважатимемо такі кар'єрні стратегії, які будуються з урахуванням цих складових. У випадку, коли в людини істотно переважає орієнтація на один із компонентів кар'єри або лише на певні її атрибути, стратегія є непродуктивною, оскільки неповна реалізація однієї зі складових у кінцевому результаті призведе до оцінювання кар'єри як неуспішної. Якщо ж “вага” свідомого та раціонального в плануванні власної кар'єри є мінімальною і особистість не орієнтується ані на власні професійні вподобання, ані на соціальні атрибути, а працює лише “тому, що треба десь працювати, і неважливо, де саме”, її професійні вибори та вчинки стають випадковими, цілком залежними від обставин - такий тип стратегії є деструктивним для особистості.

Метою аналізу було також порівняти домагання чоловіків і жінок у межах об'єктивного і суб'єктивного компонентів кар'єри та їх рівень, який ми визначаємо як таке конкретне значення в діапазоні потреби, яке особистість вільно обрала як достатнє для себе.

До методичного блоку “Статеворольові стереотипи” увійшли авторська анкета на виявлення статеворольових стереотипів, авторська модифікація методики незавершених речень “Я-жінка/чоловік” Л.Н. Ожигової, опитувальник BSRI С. Бем (Bem Sex Role Inventory). Використання цих методик було спрямовано на виявлення статеворольових уявлень студентів, рівень стереотипності їх гендерної ідентичності та стереотипності образів як своєї, так і протилежної статі. Особливо важливим в цьому аспекті є те, наскільки досліджувані поділяють стереотипні твердження, що стосуються їх власної статі (автостереотипи).

У дослідженні взяв участь 191 студент (98 жінок і 93 чоловіка) III - V курсів 5 українських вузів Національного технічного університету України “КПІ”, Житомирського державного університету, Житомирського державного технологічного університету, Горлівського державного автодорожнього інституту та Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов.

У третьому розділі дисертації “Результати емпіричного дослідження гендерної специфіки професійної самореалізації” представлено порівняльний аналіз та інтерпретацію отриманих даних. Аналіз текстів творів “Моє професійне майбутнє” дав можливість вивчити особливості професійної перспективи чоловіків і жінок та їхні передбачувані кар'єрні стратегії. Однаковим для чоловіків і жінок є високий показник позитивного ставлення до кар'єри та визнання її важливості й необхідності в житті сучасної людини (92 % в групі жінок і 96 % у групі чоловіків). У цілому і чоловікам, і жінкам притаманні узгоджені, реалістичні та оптимістичні перспективи професійного шляху. Проте чоловікам властивий вищий порівняно із жінками рівень усвідомленості суб'єктивної перспективи професійної самореалізації. Професійні перспективи чоловіків відрізняються більшою тривалістю прогнозування і включають як близьку, так і віддалену перспективу. Чоловікам також притаманний вищий рівень суб'єктності стратегій реалізації кар'єрних домагань. У суб'єктивній перспективі професійної самореалізації жінок, які навчаються в Києві, присутній конфлікт між соціально очікуваним місцем, роллю кар'єри в житті жінки і власними кар'єрними домаганнями.

Результати, отримані за допомогою анкети “Мої кар'єрні орієнтири”, свідчать, що існує статистично значуща різниця між чоловіками та жінками за шкалами “самоактуалізація”, “цінність професії” та “керівництво”(p < 0,05). У побудові професійної перспективи жінки більше, ніж чоловіки, зорієнтовані на реалізацію власних професійних інтересів та вподобань. Для чоловіків важливішим є такий об'єктивний атрибут кар'єри як посада, визнання за ними права приймати рішення і керувати іншими. Такі відмінності у важливості кар'єрних орієнтирів для чоловіків і жінок свідчать про те, що чоловіки є більш сенситивними до суспільного оцінювання їхньої діяльності, адже висока посада дає можливість отримати соціальний відгук на успішність власної діяльності.

Порівняння середніх значень у жінок за парами шкал суб'єктивного компоненту з об'єктивним вказує на те, що на високому рівні статистичної значущості (p < 0,05) переважає орієнтація на суб'єктивну складову поняття кар'єри. Для жінок зміст професійної діяльності важливіший, ніж її престижність в очах оточення. Усвідомлення того, що виконувана робота дає користь іншим людям, тобто відчуття власної потрібності й бажання допомагати іншим, переважує у жінок бажання керувати іншими та займати високу посаду. Робота розглядається жінками перш за все як сфера самовираження, а вже потім - як засіб матеріального забезпечення.

Незважаючи на те, що для чоловіків менш важливими, ніж для жінок, є орієнтації на самоактуалізацію та цінність професії, їхні показники за цими шкалами позитивно корелюють між собою (r = 0,33; p < 0,05). Також спостерігається позитивна кореляція між шкалами “самоактуалізація” та “автономність” (r = 0,23; p < 0,05), шкалами “самоактуалізація” і “служіння іншим” (r = 0,21; p < 0,05), що свідчить про узгодженість суб'єктивної складової кар'єрної перспективи чоловіків. Аналіз інтеркореляцій шкал у чоловіків також свідчить про наявність негативної кореляції між шкалами “Прагматичність” і “Цінність професії” (r = - 0,23; p < 0,05), що може вказувати на суб'єктивну готовність відмовитися від цікавої, улюбленої професії заради кращої матеріальної винагороди за виконувану роботу.

Результати, отримані за допомогою анкети “Мої кар'єрні цілі”, дали змогу проаналізувати рівень різних видів кар'єрних домагань чоловіків і жінок (матеріальних, посадових, соціального статусу й керівництва) та переважні типи кар'єрних стратегій.

Для вивчення рівня матеріальних домагань чоловіків і жінок використовувалися запитання про бажаний рівень зарплати, житлові умови, бажану марку автомобіля та наявність додаткової нерухомості. Отримані дані свідчать про те, що жінки значимо нижче оцінюють власну вартість на ринку праці і суб'єктивно готові працювати за зарплату, яка є нижчою за чоловічу в 1,9 разу через 1 рік від початку професійної діяльності та в 1,4 разу через 3 роки. Проте не існує статистично значущих відмінностей між негрошовими матеріальними домаганнями чоловіків і жінок - такими, як житлові умови, бажана марка автомобіля та наявність додаткової нерухомості. Неузгодженість фінансових домагань жінок з негрошовими типами матеріальних домагань вказує на те, що жінки не розглядають зарплату як єдине і реальне джерело матеріального достатку.

Чоловікам притаманний статистично значущий вищий рівень посадових і керівницьких домагань (p < 0,05). Статистично значущих відмінностей у рівні домагань щодо престижності професійної діяльності у чоловіків і жінок виявлено не було. самореалізація статеворольовий стереотип особистість

Порівняння вибору бажаної кар'єрної стратегії чоловіків і жінок свідчить, що існує залежність між змінними “стать” та обраною стратегію (ч2 = 11,748; p < 0,05). Так, 48,4 % чоловіків віддають перевагу роботі, яка не гарантує стабільного заробітку і пов'язана з певним фінансовим ризиком, але відкриває можливості для швидкого кар'єрного зростання; і лише 24,7 % усіх жінок обирають цю стратегію. Жінки віддають перевагу роботі без ризику, з невисокою, але постійною зарплатнею і з повільним кар'єрним зростанням (40,2 % усіх жінок), тим часом як серед чоловіків цю стратегію обрали 30,1 % респондентів.

Аналіз відповідей студентів на запитання, чи готові вони кардинально змінювати сфери професійної діяльності заради віднайдення найбільш суб'єктивно привабливої професії, не виявив статистично значущого зв'язку між змінними “стать” та обраною стратегією. Отримані результати свідчать, що як чоловіки, так і жінки не готові до горизонтальної мобільності заради кращих можливостей самоздійснення в професії.

У жінок із регіонів було також виявлено негативний кореляційний зв'язок між посадовими домаганнями і бажаною кількістю дітей (r = - 0,41; p < 0,05 для групи жінок із Житомира і r = - 0,56; p < 0,05 для групи жінок з Горлівки). Такі результати вказують на те, що жінки із регіонів убачають певний конфлікт між кар'єрою та сім'єю і не бачать можливості самореалізовуватися й досягати успіху одночасно і в професії, і в сім'ї.

Результати вивчення статеворольових стереотипів чоловіків і жінок, отриманих за допомогою анкети “Статеворольові стереотипи”, свідчать про те, що чоловікам притаманний вищий порівняно із жінками рівень стереотипності статеворольових уявлень (табл. 1):

Таблиця 1

Стереотипні уявлення чоловіків і жінок

Ознаки	Стать	Середнє
Професійні якості	жін.	3,57
	чол.	6,34
Види професійної діяльності	жін.	4,61
	чол.	6,69
Професійні і соціальні ролі	жін.	5,55
	чол.	6,89
Зовнішність	жін.	7,80
	чол.	8,23
Стереотипи про жінок	жін.	11,70
	чол.	14,33
Стереотипи про чоловіків	жін.	9,79
	чол.	13,80

Представники обох статей на статистично значущому рівні (p < 0,05) більше поділяють стереотипні уявлення про жінок, ніж про чоловіків. Такі результати приводять до такого висновку: оскільки статеворольовий образ чоловіка є загалом менш стереотипізованим, це дає чоловікам більшу можливість варіативної та індивідуалізованої поведінки у професійній сфері. Відповідно, більш стереотипне сприймання жінок зменшує для них кількість моделей поведінки в цій сфері та звужує поле можливої професійної самореалізації. Порівняння середніх значень за шкалами “стереотипи про жінок” і “стереотипи про чоловіків” свідчить також про те, що самі жінки суб'єктивно звужують для себе це поле, поділяючи стереотипи про жінок (тобто про самих себе) значно більшою мірою, ніж стереотипи про чоловіків. Високий рівень стереотипних уявлень чоловіків, у свою чергу, може стати на заваді як власній професійній самореалізації, так і професійній самореалізації жінок - шляхом конкретних вчинків у майбутніх професійних відносинах, та шляхом підтримки соціальних очікувань і вимог до жінок.

Було також виявлено рівень стереотипності гендерної ідентичності чоловіків і жінок, а також з'ясовано, наскільки інтеріоризованими є статеворольові стереотипні настанови в системі ставлень студентської молоді (ставлення до життєвої мети, ставлення до власної гендерної ролі, ставлення до майбутнього, ставлення до оточення).

У життєвих цілях жінок у першу чергу актуалізуються соціогенні потреби в коханні, потреба бути бажаною, потреба у належності й підтримці з боку інших, що свідчить про вищу порівняно з чоловіками емоційну залежність жінок від оточення. Така емоційна залежність формується під впливом стереотипних норм щодо основних соціальних ролей жінки (дружини, матері), характерною рисою яких є емоційні зв'язки з іншими. Таким чином, життєві цілі жінок перш за все розміщуються у емоційно-особистісній сфері.

Змістом життєвих цілей чоловіків найчастіше є досягнення успіху і високого соціального статусу. Відповідно до статеворольових стереотипів життєві цілі чоловіків розміщуються у сфері професійного життя і пов'язані з досягненням успіху в суспільстві.

Зазначимо, що у 100 % одержаних нами бланках методики, які заповнювали жінки, в тому або іншому вигляді вербалізовано потребу заміжжя. Проте найчастіше потреба мати сім'ю і виконувати функцію дружини згадується студентками саме у ставленні до своєї гендерної ролі, у тих твердженнях, що починаються з “Я повинна…”. Зумовлено це тим, що заміжжя й материнство і надалі залишаються головними соціальними очікуваннями щодо жінки, невиконання яких загрожує громадським осудом і штампом неуспішності. Твердження жінок, які стосуються статеворольової ідентичності, свідчать про те, що уявлення власної гендерної ролі обмежується орієнтацією на сферу традиційних сімейних обов'язків: дружина, мати, берегиня сімейного вогнища.

Аналіз тверджень, які апелюють до гендерної ролі чоловіків, засвідчив, що опитані студенти воліють перш за все відповідати нормі успішності і нормі антижіночості. Також вагомим компонентом своєї гендерної ролі чоловіки вважають відповідальність за близьких. Так, найбільш поширеним закінченням твердження “Я - чоловік і повинен…” є вираження обов'язку матеріально забезпечити майбутню родину, необхідною умовою виконання якого є досягнення об'єктивного успіху в професії і високий заробіток.

Порівняння того, на що в майбутньому сподіваються чоловіки і жінки, дало можливість простежити відмінності в рівні і сфері локалізації їхніх життєвих домагань. Ставлення жінок до майбутнього характеризується фокусуванням уваги на сімейній сфері. Сподівання чоловіків полягають у бажанні бути успішними. У реченнях чоловіків простежується відчуття того, що вони гідні чогось більшого і кращого, у той час як жінки сподіваються лише на сам факт наявності у них сім'ї. Ставлення чоловіків до майбутнього характеризується більшою інструментальністю, тобто прагненням до компетентності і самовираження, що є ознакою традиційної маскулінності. Жінки у своєму ставленні до майбутнього виявляють більшу експресивність, яка виражається в емоційній чутливості й прагненні піклуватися про інших - якостях, притаманних стереотипним уявленням про фемінінність.

Презентування себе з позицій традиційних гендерних якостей може впливати на ті вибори та вчинки, які робить у своїй кар'єрі особистість, адже ці вибори мають бути узгодженими з тим, як себе оцінює і презентує людина. Щоб перевірити цю гіпотезу, ми провели кореляційний аналіз, порівнявши середні значення за шкалами фемінінності і маскулінності опитувальника С. Бем BSRI з результатами, отриманими за допомогою опитувальника “Мої кар'єрні орієнтири”.

У групі жінок спостерігається позитивна кореляція між показниками за шкалою “фемінінність” та за шкалами “цінність професії” (r = 0,29; p < 0,05) і “служіння іншим” (r = 0,32; p < 0,05). Це свідчить про те, що жінки, які намагаються відповідати стереотипному образу жіночності, у плануванні свого майбутнього професійного шляху більшою мірою орієнтуються на такі суб'єктивні складові кар'єри, як зміст професійної діяльності і корисність власної праці для інших. Середні показники за шкалою “маскулінність” позитивно корелюють у цій групі з показниками за шкалою “компетентність” (r = 0,26; p < 0,05). Тобто для жінок, які більшою мірою визнають наявність у себе маскулінних якостей, важливішим є такий об'єктивний компонент кар'єри, як визнання власної професійної компетентності і високого рівня майстерності з боку інших. Таким чином, менша мотивація відповідати традиційно прийнятному образу жінки дає більше свободи в реалізації прагнення вдосконалювати свої професійні якості і досягати професійного успіху. Це також опосередковано підтверджує нашу гіпотезу про зв'язок між високою мотивацією відповідати статеворольовому стандарту жінки і мотивом уникнення успіху в кар'єрі.

У групі чоловіків існує позитивна кореляція між шкалою “маскулінність” і шкалами “престижність” (r = 0,45; p < 0,05) і “керівництво” (r = 0,63; p < 0,05). Чоловіки з високою мотивацією відповідати традиційному образові чоловіка в плануванні свого майбутнього професійного шляху орієнтуються на такі об'єктивні показники кар'єрного просування, як висока посада, кількість підлеглих, високий соціальний статус. Услід за встановленою суспільством гендерною нормою успішності/статусу чоловіки розглядають ці компоненти кар'єри як прояв власної маскулінності.

Щоб визначити специфіку впливу статеворольових стереотипів чоловіків і жінок на рівень кар'єрних домагань, було застосовано кореляційний аналіз даних, отриманих за допомогою анкети “Мої кар'єрні цілі” та анкети для виявлення статеворольових стереотипів. Результати кореляційного аналізу свідчать, що існують гендерні особливості впливу статеворольових стереотипів на кар'єрні домагання студентської молоді.

У групі жінок було виявлено негативні кореляції між показниками за шкалою “рівень бажаної посади” та за шкалами анкети на виявлення статеворольових стереотипів (усі на рівні p < 0,05). Такі дані вказують на те, що чим більше студентки погоджуються з уявленням, що жінки за своїми професійними якостями поступаються чоловікам, тим на меншу посаду вони претендують. Згода жінок з такою настановою призводить до заниженого оцінювання ними власних професійних якостей і невіри у власну спроможність виконувати складні обов'язки, що покладаються на будь-якого керівника. Це веде до зниження рівня посадових домагань у жінок.

Стереотипне уявлення про розмежування професійних і соціальних ролей відповідно до статі і згода з тим, що жінка перш за все повинна виконувати роль дружини й матері, а чоловік - професіонала, також негативно корелюють із тим рівнем посади, яку хотіли б займати жінки. У цьому випадку в жінок спостерігається “страх успіху”, адже домагання і, як наслідок, можливе отримання високої посади жінкою свідчить про виконання нею гендерної ролі чоловіка і суперечить виконанню гендерної ролі жінки. Страх суперечити загальноприйнятій гендерній ролі жінки і виявитися в очах інших не такою, як того вимагає ця роль, тобто здаватися іншим недостатньо жіночною, призводить до зміщення суб'єктивного акценту з професійної кар'єри і такого його атрибуту, як висока посада, змушуючи жінок знижувати рівень власних посадових домагань.

Для жінок також характерний негативний кореляційний зв'язок між керівницькими домаганнями і притаманними їм статеворольовими стереотипами (усі на рівні p < 0,05). Таким чином, чим вищий рівень стереотипних уявлень у жінок, тим нижчий рівень їхніх керівницьких домагань, тим меншою кількістю підлеглих вони хотіли б керувати.

У групі чоловіків було виявлено позитивний кореляційний зв'язок між рівнем стереотипного уявлення про професійні якості і види професійної діяльності та домаганнями по зарплаті як на початку професійної діяльності, так і через 1 і 3 роки (усі відмінності на рівні p < 0,05). Заслуговує на увагу той факт, що чоловіки значимо більше, ніж жінки, згодні з тим, що “єдиною ознакою дійсно успішної кар'єри є гроші” та “робота - це, перш за все, джерело матеріального забезпечення родини, а вже потім сфера для самовираження”. Це свідчить про те, що професійна діяльність оцінюється чоловіками відповідно до існуючих статеворольових стереотипів про матеріальну успішність як обов'язкове вираження маскулінності, а не як сфера реалізації власних інтересів і вподобань.

У Висновках відображено підсумки проведеного теоретичного й емпіричного дослідження, результати якого підтвердили висунуту гіпотезу, а також намічено перспективи подальшої розробки проблеми.

Аналіз та узагальнення результатів дослідження дали підстави зробити наступні висновки.

1. Студенти старших курсів вищих навчальних закладів поділяють стереотипні уявлення про розподіл сфер для самореалізації за статевою ознакою. Відповідно до цих стереотипів самореалізація в професії є нормою і вимогою для чоловіків, оскільки це зумовлено їхніми найкращими професійними якостями, а нормативною і першочерговою сферою самореалізації жінок є сімейні стосунки і виконання ролі дружини і матері.

2. Гендерна ідентичність студентів характеризується суб'єктивною готовністю будувати свою поведінку, в тому числі і професійну, відповідно до статеворольових стереотипів, що існують в українському суспільстві.

3. Відрізняються шляхи стереотипізації гендерної ідентичності у чоловіків і жінок - процес стереотипізації чоловічої гендерної ідентичності відбувається через ідентифікацію, в той час як у жінок спостерігається механізм поступки.

4. Суб'єктивна перспектива професійної самореалізації, кар'єрні домагання і стратегії їх реалізації будуються чоловіками відповідно до гендерних чоловічих норм успішності/статусу, твердості/антижіночності. Це призводить до побудови непродуктивних кар'єрних стратегій, у яких переважає орієнтація на об'єктивні показники кар'єри і недооцінюється важливість її суб'єктивного компоненту.

5. Перспективам професійної самореалізації жінок притаманна орієнтація на суб'єктивний компонент кар'єрного просування і нижчий порівняно з чоловіками рівень сформованості уявлень про бажані кар'єрні досягнення.

6. Перспективи професійної самореалізації чоловіків краще усвідомлювані і характеризуються вищим порівняно з жінками рівнем суб'єктності.

7. У цілому чоловікам притаманний вищий, ніж жінкам, рівень кар'єрних домагань у межах об'єктивного компонента кар'єри.

8. Вищий рівень статеворольової стереотипності свідомості жінок негативно корелює з їхніми кар'єрними домаганнями, в той час як у чоловіків простежується позитивна кореляція, що відповідає тим статеворольовим стереотипам, які поділяють ці чоловіки і жінки.

Такі результати доводять існування деформуючого впливу статеворольових стереотипів на кар'єрні домагання студентської молоді, що утруднює процес професійної самореалізації. Широкому загалові важливо усвідомити необхідність реформування соціальних інститутів і звільнення суспільної свідомості від жорстких статеворольових стереотипів.

У подальшій роботі передбачається удосконалення запропонованого авторського психодіагностичного інструментарію з метою його використання для інших вікових груп. Перспективним видається також дослідження інших соціально-психологічних факторів, що впливають на кар'єрні домагання особистості впродовж усього професійного шляху. На часі розробка і впровадження соціально-психологічних технологій зменшення впливу статеворольових стереотипів на індивідуальну та суспільну свідомість.

Основний зміст роботи відображено у таких публікаціях автора

1. Кар'єрні домагання як суб'єктивний механізм професійної самореалізації // Соціальна психологія. - К., 2005. - №2 (101). - С. 64-71.

2. Роль статеворольових стереотипів у формуванні кар'єрних домагань молоді // Актуальні проблеми психології: Психологічна герменевтика / За ред. Н. В. Чепелєвої. - К.: Міленіум, 2005. - Т. 2, вип. 3. - С. 187-195.

3. Гендерні особливості кар'єрних стратегій студентської молоді // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наук. пр. Ін-ту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / За ред. С. Д. Максименка. - К., 2006. - Т. VIII, вип. 7. - С. 169-175.

Анотації

Долгих Лілія Миколаївна. Вплив статеворольових стереотипів на кар'єрні домагання молоді. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.05 - соціальна психологія; психологія соціальної роботи. Інститут соціальної та політичної психології АПН України, Київ, 2007.

Дисертацію присвячено дослідженню впливу статеворольових стереотипів на кар'єрні домагання студентської молоді. У роботі аналізується сутність професійної самореалізації особистості, дається соціально-психологічне визначення феномену кар'єри і його складових, відповідно до чого виокремлюються типи кар'єрних домагань і стратегії їх реалізації; аналізується зміст статеворольових стереотипів, притаманних українському суспільству, теоретично обґрунтовується модель гендерної специфіки професійної самореалізації особистості.

Проаналізовано суб'єктивні перспективи професійної самореалізації студентської молоді. В роботі представлено порівняльний аналіз рівня кар'єрних домагань і стратегій їх реалізації у чоловіків та жінок. Запропоновано якісну й кількісну процедури діагностування статеворольових стереотипів і стереотипності гендерної ідентичності студентів вузів. На основі запропонованої процедури досліджено статеворольові стереотипи студентської молоді й доведено їх вплив на кар'єрні домагання чоловіків і жінок, а також розкрито специфіку цього впливу.

Ключові слова: професійна самореалізація особистості, суб'єктивна перспектива професійної самореалізації, суб'єктивна і об'єктивна компоненти кар'єри, кар'єрні домагання, стратегії реалізації кар'єрних домагань, статеворольові стереотипи, стереотипність гендерної ідентичності.

Долгих Л. Н. Влияние полоролевых стереотипов на карьерные притязания молодёжи. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.05 - социальная психология; психология социальной работы. Институт социальной и политической психологии АПН Украины, Киев, 2007.

Диссертация посвящена исследованию влияния полоролевых стереотипов на карьерные притязания студенческой молодёжи. В работе проанализирована профессиональная самореализация личности, предложено социально-психологическое определение феномена карьеры и его составляющих в соответствии с которым выделяются типы карьерных притязаний и стратегии их реализации, анализируется содержание полоролевых стереотипов, характерных для украинского общества, теоретически обосновывается модель гендерной специфики профессиональной самореализации личности. Проанализированы субъективные перспективы профессиональной самореализации студенческой молодёжи. В работе представлен сравнительный анализ уровня карьерных притязаний и стратегий их реализации у мужчин и женщин. Предложены качественная и количественная процедуры диагностики полоролевых стереотипов и стереотипности гендерной идентичности студентов вузов. На основе предложенной процедуры исследованы полоролевые стереотипы студенческой молодёжи и доказано их влияние на карьерные притязания мужчин и женщин, а также раскрыта специфика этого влияния.

Ключевые слова: профессиональная самореализация личности, субъективная перспектива профессиональной самореализации, субъективный и объективный компоненты карьеры, карьерные притязания, стратегии реализации карьерных притязаний, полоролевые стереотипы, стереотипность гендерной идентичности.

Dolgykh L. M. The impact of gender stereotypes upon young people's career aspirations. - Manuscript.

The dissertation for applying for the candidate of psychological science degree in specialty 19.00.05 - social psychology; psychology of social work. The Institute of Social and Political Psychology of the Academy of Pedagogical Science of Ukraine, Kyiv, 2007.

The dissertation is devoted to the study of the influence of gender stereotypes on university students' career aspirations. Theoretical approaches towards the problem of professional self-realization and stages of professional development are analyzed. The author defines professional self-realization as a complex and multistage process of embodiment of personality's inner potential into the outer social environment through the engaging into professional relations. The distinguishing feature of this process is development of person's professional skills and abilities and the results of the process are feeling of satisfaction from the contribution made into the society. Professional self-realization is also considered as closely connected with a concrete social situation of time and place. It is pointed out in the dissertation that personality's need to become as competent and skilled as possible and, consequently, a need to move upward on the profession ladder and to acquire more difficult and responsible job is an undivided part of the process of professional self-realization. By such professional and status upward mobility the author understands career, which is defined in the dissertation as successful professional life that includes, firstly, improvement of professional skills and increase in professional competency, and, secondly, professional promotion. The author distinguishes objective and subjective career components, according to which different types of career aspirations and strategies of their realizations are proposed and analyzed. The content of Ukrainian society's gender stereotypes is analyzed and the theoretical model of gender specificity of professional self-realization is described.

...