Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ СОЦІАЛЬНОЇ ТА ПОЛІТИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ АПН УКРАЇНИ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

ВПЛИВ РОЛЬОВИХ ОЧІКУВАНЬ ПОДРУЖЖЯ НА ХАРАКТЕР СІМЕЙНОГО СПІЛКУВАННЯ

Спеціальність

19.00.05 - соціальна психологія; психологія соціальної роботи

Хлопоніна Наталія Євгенівна

Київ - 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка

Загальна характеристика роботи

Примітка: жирним кеглем виділені значущі коефіцієнти кореляції на рівні p<0,05.

Крім того, результати дисперсійного аналізу виявили, що оцінка дружиною рівня конфліктності в усіх представлених сферах сімейно-рольової взаємодії (інтимно-сексуальна, господарсько-побутова, батьківсько-виховна і сфера подружнього партнерства) впливає на її задоволеність шлюбом, що може свідчити про генералізацію конфлікту у сприйнятті дружиною сімейної ситуації в цілому, а задоволеність шлюбом жінки пов'язана з її загальною оцінкою рівня конфліктності в сім'ї. Оцінка подружжям рівня конфліктності в інтимно-сексуальній сфері і сфері подружнього партнерства впливає на задоволеність шлюбом чоловіка, тобто для чоловіка задоволеність шлюбними стосунками пов'язана, насамперед, із гармонізацією сексуального життя подружжя і виявленням партнерства і співробітництва в межах сімейної системи.

Виявлений взаємозв'язок між оцінками подружжям рівня конфліктності в різних сферах сімейно-рольової взаємодії та показниками сімейного благополуччя і сімейного спілкування свідчить про наявність кругової каузальності (причинності) сімейних конфліктів. Наявність конфлікта в одній із сфер сімейно-рольової взаємодії проектується подружжям на інші сфери і впливає на загальну оцінку рівня конфліктності в сім'ї і на задоволеність шлюбом подружжя. Крім того, висока конфліктність в рольових сферах часто є наслідком неузгодженості особистісних потреб шлюбних партнерів у співробітництві і емоційній підтримці, що в свою чергу впливає на загальну задоволеність подружнім спілкуванням в сім'ї.

Результати дослідження впливу соціально-економічних та демографічних характеристик сім'ї на показники рольової взаємодії та сімейного благополуччя засвідчують, що на сучасному етапі соціально-економічні характеристики сім'ї зумовлюють її благополуччя, виступаючи фактором ризику чи, навпаки, фактором стабільності подружжя.

Відсутність значущих розбіжностей між бездітними сім'ями та сім'ями, що мають дітей, за показниками сімейно-рольової взаємодії, оцінкою рівня конфліктності, особливостей сімейного спілкування і задоволеності шлюбом засвідчує, що відчуття сімейного благополуччя у сучасній сім'ї не залежить напряму від кількості дітей, що має подружжя.

Виявлені значущі розбіжності між розширеною сім'єю та нуклеарною і подружньою сім'ями в оцінці чоловіком рівня конфліктності в господарсько-побутовій сфері та ступені значущості для чоловіка сфери соціальної активності, засвідчують, що на сучасному етапі у подружніх та нуклеарних сім'ях не тільки дружина, але й чоловік відчувають рольове перевантаження, яке призводить до загальної напруженості сімейних стосунків.

Виявлені значущі розбіжності в оцінці подружжям рівня конфліктності в господарсько-побутовій сфері між сім'ями з добрими і незадовільними житловими умовами (суб'єктивна оцінка респондентів) засвідчують, що житлові умови є тим об'єктивним фактором, що впливає як на господарсько-побутову організацію життєдіяльності сім'ї, так і на суб'єктивну оцінку подружжям своєї задоволеності сімейним побутом і реалізацією господарських ролей в межах сім'ї.

Виявлені значущі розбіжності між сім'ями з добрим і незадовільним матеріальним станом (суб'єктивна оцінка респондентів) в ступені задоволеності шлюбом, значущості майже всіх сфер сімейних цінностей, в оцінці подружжям рівня конфліктності в сферах сімейного спілкування, подружньої підтримки і емоційного комфорту засвідчують, що неналагодженість сімейного побуту, господарсько-побутові труднощі й недостатнє матеріальне забезпечення сім'ї, як цілісної системи життєдіяльності, породжує емоційну напругу й загострює хронічні конфлікти між шлюбними партнерами. Задоволеність матеріальним станом сім'ї, хоч і непрямо, але створює більш сприятливі умови для реалізації функцій сім'ї і високої задоволеності шлюбом в цілому.

Виявлені значущі розбіжності в оцінці чоловіком рівня конфліктності в сфері культури спілкування і в оцінці дружиною рівня конфліктності у сфері подружньої підтримки між сім'ями, де дружина старша за чоловіка, і сім'ями, де чоловік старший за дружину або відсутня вікова різниця засвідчують, що вікова різниця може бути основою для розподілу сімейної влади за старшістю. Верховенство чоловіка створює умови для патріархального функціонально-рольового розподілу, який у багатьох культурах вважається традиційним. Верховенство жінки, хоча і сприймається у сучасному суспільстві як цілком можливе, але вважається більш антитрадиційним, таким, що суперечить існуючим гендерним стереотипам маскулінності і болісно сприймається самим чоловіком. Жінка в такому подружжі отримує сімейну владу, але відчуває дефіцит емоційної підтримки з боку чоловіка.

Виявлені значущі розбіжності в оцінці подружжям значущості емоційно-терапевтичної сфери і сфери спільності інтересів між сім'ями з однаковим формальним рівнем освіти і сім'ями, де формальний рівень освіти одного із шлюбних партнерів вищий, засвідчують, що чоловіки з більш високим формальним освітнім рівнем надають більшого значення емоційній підтримці шлюбних партнерів, налагодженню стосунків взаєморозуміння і взаємоприйняття. Жінки з сімей, де подружжя має однаковий формальний освітній рівень, або освітній рівень дружини є вищим, надають більшого значення спільності інтересів подружжя, що, вочевидь, створює умови для сімейного спілкування і спільності ціннісних орієнтацій подружжя.

Висновки

1. Соціальні очікування (експектації) - це система вимог, у відповідності з якими здійснюється рольова поведінка особистості. Виступаючи різновидом соціальних санкцій, рольові очікування впорядковують систему стосунків і взаємодії, але, на відміну від офіційних регулятивів поведінки, вони носять неформалізований характер. Невизначеність і суперечливість рольових очікувань ускладнюють рольову поведінку, що знижує ефективність рольової взаємодії.

2. Сімейні рольові очікування є компонентом сімейно-рольової взаємодії, яка являє собою сукупність установок, норм і зразків поведінки, що характеризують одних членів сім'ї в їхньому ставленні до інших її членів. Сімейні рольові очікування є похідними від моделей сімейно-рольового розподілу - традиційної, антитрадиційної, егалітарної, які виділяються з урахуванням статеворольової диференціації. Для успішності сімейного життя важливою є узгодженість уявлень про рольову поведінку й рольові очікування подружжя в контексті прийнятої моделі, а також гнучкість самої моделі, її здатність відповідати актуальним потребам життєдіяльності сім'ї.

В умовах сучасної неклеарної сім'ї суперечливість сімейних ролей, вузькі межі їх виконання призводять до незадоволення особистісних потреб членів сім'ї, виступають причиною рольового перевантаження, рольових конфліктів (зокрема рольового конфлікту працюючої жінки). Неоднозначне розуміння подружжям сімейних ролей, ригідність або невизначеність рольових очікувань, неузгодженість рольових очікувань і рольових домагань подружжя, співвідношення високого рівня рольових очікувань стосовно шлюбного партнера і низької оцінки його рольової поведінки виступають причиною незадоволеності сімейних рольових потреб подружжя і, як наслідок, причиною сімейних конфліктів.

3. Рольові очікування подружжя виявляються у значущості для подружжя певних сфер сімейних цінностей. Узгодженість сфер значущості утворює загальну узгодженість сімейних цінностей подружжя. Відповідність рольових очікувань одного шлюбного партнера рольовим домаганням іншого визначаються як рольова адекватність подружжя. Оцінка подружжям рівня конфліктності в певній сфері сімейно-рольової взаємодії визначається в залежності від того, наскільки рольова поведінка шлюбного партнера співпадає з рольовими очікуваннями стосовно нього як виконавця певної сімейної ролі.

4. Встановлено узгодженість (збіг) ступеня значущості для шлюбних партнерів кожної сфери сімейних цінностей. Узгодженість ступеня значущості в багатьох сферах сімейних цінностей виявляється у загальній ціннісній узгодженості подружжя. Для сім'ї з високою узгодженістю сімейних цінностей характерна висока рольова адекватність шлюбних партнерів, низький рівень конфліктності в сферах подружньої підтримки, емоційного комфорту, культури спілкування, а також висока задоволеність шлюбними стосунками.

Узгодженість сімейно-рольової взаємодії виступає показником загальної узгодженості функціонально-рольової структури сім'ї. Для узгодженої пари характерна особлива спрямованість на партнера, яка виявляється у прагненні відповідати його очікуванням. Спрямованість на партнера виконує роль позитивного сімейного мотиватора, який виявляється у прагненні керуватися в сімейно-рольовій взаємодії інтересами шлюбного партнера, членів сім'ї та потребами сім'ї як цілого.

5. Встановлено взаємозв'язок між оцінками шлюбних партнерів рівня конфліктності в кожній з досліджуваних сфер сімейно-рольової взаємодії. Взаємозв'язок сфер конфліктності свідчить про наявність кругової каузальності (причинності) сімейних конфліктів. Наявність конфлікту в одній із сфер сімейно-рольової взаємодії проектується подружжям на інші сфери та впливає на загальну оцінку рівня конфліктності в сім'ї і на задоволеність шлюбом подружжя. Найбільш конфліктогенними у сучасному подружжі виступають інтимно-сексуальна, господарсько-побутова, емоційно терапевтична та сфера соціальної (професійної) активності подружжя.

6. Встановлено взаємозв'язок між оцінкою подружжям матеріального стану та житлових умов сім'ї та показниками сімейного благополуччя. Подружжя, що виявляє високу задоволеність матеріальним станом і житловими умовами сім'ї, виявляє також більш високу задоволеність шлюбними стосунками, меньший рівень конфліктності в сферах сімейно-рольової взаємодії та сімейного спілкування у порівнянні з сім'ями, де матеріальний стан та житлові умови сім'ї оцінюються як незадовільні. Дослідження соціально-демографічних характеристик сім'ї виявило, що чоловіки, що мають більш високий освітній рівень, ніж у дружини, виявляються більш вимогливими щодо прояву подружньої підтримки, взаєморозуміння, взаємоприйняття. Жінки, що мають більш високий освітній рівень, ніж у чоловіка, або рівний з ним освітній рівень, більшого значення надають спільності інтересів у подружжі. Наявність дітей в сім'ї, їх кількість, істотно не впливають на задоволеність шлюбом, оцінку подружжям рівня конфліктності в різних сферах сімейно-рольової взаємодії і сімейного спілкування.

Таким чином, результати теоретико-емпіричного дослідження довели вплив рольових очікувань подружжя як компоненту сімейно-рольової взаємодії на характер сімейного спілкування, показники сімейного благополуччя, загальну задоволеність шлюбом подружжя. Перспективою дослідження рольових очікувань подружжя є вивчення "ефекту очікувань" подружжя стосовно різних сфер сімейно-рольової взаємодії, шлюбного партнера, шлюбу як форми співіснування, а також вивчення деструктивного впливу негативних очікувань і сприятливого впливу позитивних очікувань стосовно життєдіяльності сім'ї і взаємодії зі шлюбним партнером.

Основний зміст дисертації відображено в таких публікаціях автора

1. Особливості статеворольової диференціації в сучасній сім'ї // Вісник Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка: Педагогічні науки. - №16 (111). - Луганськ: Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка, 2006. - С.228-234.

2. Вплив соціально-демографічних характеристик на показники рольової взаємодії та сімейного благополуччя подружжя // Наукова молодь: Зб. праць молодих вчених. Вип.2. - Луганськ: Знання, 2006. - Т.1. Психолого-педагогічні науки. Історичні і соціологічні науки. - 160 с. - С.115-121.

3. Вплив соціально-економічних характеристик сім'ї на показники рольової взаємодії та сімейного благополуччя подружжя // Матеріали науково-практичної конференції "Актуальні проблеми практичної психології" - Херсон, ПП Вишемирський В.С., 2006 р. - 351 с. - С.253-256.

4. Функционально-ролевое распределение в современной семье: тенденции традиционности и эгалитарности // Теоретичні і прикладні проблеми психології та педагогіки: Зб. наукових праць. - Луганськ: Видавництво СНУ ім.В., 2005. - №3 (11) 2005. - С. 209-215.

5. Ролевой конфликт работающей женщины как социально-психологический феномен современной семьи // Матеріали науково-практичної конференції "Актуальні проблеми практичної психології" - Херсон, Персей, 2005. - С. 190-193.

6. Особенности функционально-ролевой структуры современной семьи // Теоретичні і прикладні проблеми психології та педагогіки: Зб. наукових праць. - Луганськ: Видавництво СНУ ім.В. Даля, 2003. - №1 (5) 2003. - С.95-104.

7. Статеворольові стереотипи як соціально-психологічні детермінанти становлення особистості // Зб. наукових праць інституту психології ім.Г.С. Костюка АПН України. /За ред. Максименка С.Д. - К.: 2003, т.5, ч.5 - 334 с. - С.290-293.

8. Вплив рольових очікувань подружжя на характер сімейного спілкування // Актуальні проблеми психології. Том 3: Консультативна психологія і психотерапія: Зб. наукових праць Інстиуту психології ім.Г.С. Костюка АПН України / За ред. Максименка С.Д., Кісарчук З.Г. - К.: Міленіум, 2003. - Вип.2. - 228 с. - С.132-137.

Анотації

Хлопоніна Н. Є. Вплив рольових очікувань подружжя на характер сімейного спілкування. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.05 - соціальна психологія; психологія соціальної роботи. - Інститут соціальної та політичної психології АПН України, Київ, 2007.

Дисертацію присвячено вивченню особливостей впливу рольових очікувань подружжя як складової сімейно-рольової взаємодії на особливості сімейного спілкування та загальну задоволеність шлюбними стосунками. Розглянуто особливості сімейно-рольової взаємодії, сімейно-рольової сумісності подружжя стосовно різних сфер сімейних цінностей; зв'язок оцінки рівня конфліктності в різних сферах сімейно-рольової взаємодії із показниками сімейного благополуччя.

У ході дослідження теоретично обґрунтовано поняття "рольові очікування" стосовно сімейно-рольової взаємодії подружжя, визначено властивості сімейних рольових очікувань, що істотно впливають на характер сімейного спілкування та показники сімейного благополуччя. Встановлено значущий зв'язок між суб'єктивною задоволеністю шлюбом і оцінкою подружжям рівня конфліктності в сферах подружньої підтримки й емоційного комфорту (єдиний емпіричний показник сімейного благополуччя). Виявлено комплексний характер узгодженості рольових очікувань, особистісної значущості та подружньої узгодженості сімейних цінностей, рольової адекватності подружжя, рівня конфліктності в різних сферах сімейно-рольової взаємодії (за принципом кругової каузальності). Запропоновано модель шлюбної мотивації - спрямованості на шлюбного партнера та сімейну систему, модель подружніх стосунків на основі ступеня узгодженості функціонально-рольової системи сім'ї.

Ключові слова: функціонально-рольова структура сім'ї, рольові очікування, значущість сімейних цінностей, узгодженість сімейних цінностей, рольова адекватність подружжя, сімейно-рольова взаємодія, рольовий конфлікт, сімейний конфлікт, спрямованість на партнера, шлюбна мотивація.

Хлопонина Н.Е. Влияние ролевых ожиданий супругов на характер семейного общения. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.05 - социальная психология; психология социальной работы. - Институт социальной и политической психологии АПН Украины, Киев, 2007.

Диссертация посвящена изучению особенностей влияния ролевых ожиданий супругов как составляющей семейно-ролевого взаимодействия на особенности семейного общения и общую удовлетворенность отношениями в браке. Рассмотрены особенности семейно-ролевого взаимодействия, семейно-ролевой совместимости супругов относительно разных сфер семейных ценностей; связь оценки уровня конфликтности в разных сферах семейно-ролевого взаимодействия с показателями семейного благополучия.

В ходе исследования теоретически обосновано понятие "ролевые ожидания" относительно семейно-ролевого взаимодействия супругов, определены особенности семейных ролевых ожиданий, которые существенно влияют на характер семейного общения и показатели семейного благополучия. Установлено значимую связь между субъективной удовлетворенностью браком и оценкою супругами уровня конфликтности в сферах супружеской поддержки и эмоционального комфорта (единый эмпирический показатель семейного благополучия). Выявлено комплексный характер согласованности ролевых ожиданий, личностной значимости и супружеской согласованности семейных ценностей, ролевой адекватности супругов, оценки уровня конфликтности в разных сферах семейно-ролевого взаимодействия (по принципу круговой каузальности). Предложено модель брачной мотивации - направленности на брачного партнера и семейную систему, модель супружеских отношений на основе степени согласованности функционально-ролевой системы семьи.

Направленность на партнера проявляется в стремлении соответствовать его ролевым ожиданиям в большинстве сфер жизнедеятельности семьи, руководствоваться в ролевом взаимодействии интересами семьи как системы. Противоположной тенденцией, которая характерна для несогласованной пары, является отстаивание собственных индивидуальных интересов, самоутверждение в той или иной ролевой позиции или неосознанное следование семейным сценариям родительской семьи. Направленность на партнера предполагает также наличие у супругов умений и навыков межличностного взаимодействия, которые определяются как "способность к браку": способность сочувствовать, сопереживать; способность к сотрудничеству, межличностному общению; высокая моральная культура.

Ключевые слова: функционально-ролевая структура семьи, ролевые ожидания, значимость семейных ценностей, согласованность семейных ценностей, ролевая адекватность супругов, семейно-ролевое взаимодействие, ролевой конфликт, семейный конфликт, направленность на партнера, брачная мотивация.

Hloponina N. E. The influence of role expectations for the style of family communication. - Handwritten text.

The dissertation for Candidate degree in psychological sciences in specialty 19.00.05 - social psychology, psychology of social work. Institute of Social and Political Psychology at the Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2007.

The dissertation is devoted to the study of the peculiarities of the influence of role expectations of spouses as elements of family-role interaction for peculiarities of family communication and general satisfaction with relations in marriage. There are examined the peculiarities of the family-role interaction, family-role compatibility of spouses, concerning to different areas of family-role interaction and values of family wellbeing. During research we substantiated theoretically the conception of "role expectations", concerning to the family-role interaction of spouses, defined the peculiarities of family-role expectations that influence essentially for the style of family communication and values of family wellbeing. We established the important connection between the subjective satisfaction with marriage and valuation by spouses of the level of conflictness in areas of the support of spouses and emotional comfort (the united empiric index of family wellbeing).

We discovered the complex character of concordance of family valuables, adequate role of spouses, valuation of level of conflictness in different areas of family-role interaction (on the principle of circle causality). We proposed the model of marriage relations on base of the degree of the concordance of functional-role system of family.

Key words: functional-role structure of family, role expectations, the importance of family valuables, concordance of family valuables, adequate role of spouses, family-role interaction, role conflict, focus to the partner, marriage motivation.

Размещено на Allbest.ru