Етносоціальні установки студентської молоді у структурі міжособистісної взаємодії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

Етносоціальні установки студентської молоді у структурі міжособистісної взаємодії

Струніна Вікторія Миколаївна

19.00.05 - соціальна психологія, психологія соціальної роботи

УДК 316.6 - 053.67

Київ 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля МОН України, м. Луганськ, філософський факультет, кафедра психології.

Науковий керівник: доктор психологічних наук, професор

Третьяченко Вікторія Віталіївна,

Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля МОН України, м. Луганськ,

завідувач кафедри психології.

Офіційні опоненти:

доктор психологічних наук, професор

Орбан-Лембрик Лідія Ернестівна,

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника МОН України, м. Івано-Франківськ,

завідувач кафедри соціальної психології

кандидат психологічних наук, доцент

Васильченко Ольга Миколаївна,

Гуманітарний інститут Національного авіаційного університету МОН України, м. Київ,

доцент кафедри політології та соціальних технологій факультету психології та соціології.

Провідна установа - Інститут соціальної та політичної психології АПН України, м. Київ, лабораторія методології психосоціальних та політико-психологічних досліджень.

Захист відбудеться 16 травня 2007 року об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.453.01 в Інституті психології ім. Г.С. Костюка АПН України за адресою: 01033, м. Київ-33, вул. Паньківська, 2.

Автореферат розіслано 13 квітня 2007 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Балл Г.О.

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. Сучасний стан міжетнічних відносин в Україні потребує наукового аналізу та емпіричного вивчення всіх аспектів їхньої реалізації. Особливої актуальності набувають соціально-психологічні складові міжетнічних відносин. Соціально-психологічні аспекти міжетнічних відносин залишаються дотепер маловивченими. Можна констатувати брак теоретичних розробок, що стосуються всього спектру міжетнічної проблематики.

У зв'язку з цим зростає значення наукового пошуку соціально-психологічних механізмів і ефективних шляхів стабілізації міжетнічних відносин для підтримки соціально-політичної, економічної цілісності та суспільної злагоди. Найважливішою умовою вирішення поставлених завдань є вивчення особливостей взаємодіючих суб'єктів в умовах поліетнічного середовища, психологічних механізмів і закономірностей взаємин між людьми, детермінованих їхньою етнічною належністю.

Перші дослідження з означеної проблематики були закладені в роботах Г. Шпета, Г. Челпанова, П. Ковалевського, Д. Овсянико-Куликовського, О. Потебні та інших. В українській та російській соціально-психологічній науці проблеми етнічної самосвідомісті й самопізнання, етнічних стереотипів та уявлень, етнічних цінностей та ідентичності представлені в роботах О. Бичка, О. Васильченко, П. Гнатенка, В. Євтуха, К. Корестеліної, Л. Орбан-Лембрик, В. Павленко, М. Пірен, Л. Почебут, З. Сікевич, Г. Солдатової, Г. Старовойтової, М. Шульги.

Етнокультурні особливості міжетнічних відносин привертали увагу таких дослідників, як В. Агєєв, А. Асмолов, Л. Дробіжева, Ю. Бромлей, М. Бобнєва, О. Донченко, А. Здравомислов, І. Кон, М. Куєвда, М. Слюсаревський.

Особливої актуальності проблема дослідження набуває в умовах поліетнічного середовища АР Крим. Погіршення економічної ситуації співпало з репатріацією кримських татар, що позначилося на характері взаємин представників кримсько-татарського та слов'янських етносів. Піднесення національної самосвідомості кримських татар та їх прагнення соціальної справедливості вилилося у мітинги, демонстрації та пікети. З іншого боку, вимоги кримських татар представникам етнічної більшості Криму видаються безпідставними та незаконними. Така ситуація і спричиняє виникнення конфліктогенних ситуацій, які, крім іншого, позначаються на процесах міжособистісної взаємодії на різних рівнях життєдіяльності.

Актуальність теми дослідження визначається перспективною можливістю регулювання і стабілізації міжетнічних відносин через аналіз етносоціальної установки.

Зв'язок роботи з науковими програмами, темами, планами. Дисертаційне дослідження здійснювалося відповідно до плану наукових досліджень кафедри психології Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля і є складовою дослідницької теми “Життєві стратегії молоді в умовах суспільства, що трансформується”. Номер держреєстрації ГН - 27-02 №0102U002220.

Об'єкт дослідження - міжособистісна взаємодія.

Предмет дослідження - взаємозв'язок етносоціальних установок зі змістом і структурою міжособистісної взаємодії.

Мета дослідження - дослідити взаємозв'язок етносоціальних установок представників молоді етнічних груп Автономної Республіки Крим та особливостей міжособистісної взаємодії.

Гіпотеза дослідження: етносоціальні установки впливають на зміст та структуру міжособистістної взаємодій.

Для досягнення мети були поставлені такі завдання дослідження:

1. Теоретично обґрунтувати концептуальні засади емпіричного дослідження впливу етносоціальних установок на особливості міжособистісної взаємодії.

2. Визначити специфіку етнічної ідентичності представників молоді основних етноконтактних груп АРК та особливості їхніх етносоціальних установок.

3. Виявити провідні етносоціальні установки представників молоді основних етноконтактних груп Автономної Республіки Крим, які визначають їх ставлення до представників етнічних ін- та аутгруп.

4. Дослідити особливості взаємозв'язку етносоціальних установок та змісту і характеру міжособистісної взаємодії.

Методологічну і теоретичну основу дослідження становлять праці вітчизняних і зарубіжних соціальних психологів, фахівців з етнопсихології та етносоціології:

- загальнонаукові принципи соціокультурної детермінації психічних процесів і явищ, принципи системності, розвитку, єдності зовнішнього і внутрішнього (Л.С. Виготський, О.О. Бодальов, В.П. Зінченко, С.Д. Максименко, А.В. Петровський);

- теорія ставлень В.Н. Мясищева;

- теорії ідентифікації А. Бандури, Е. Еріксона, М. Куна, Дж. Міда, М. Тарда, Г. Теджфела і Дж. Тернера, З. Фрейда, О.О. Бодальова, Б.Д. Паригіна, В.О. Ядова;

- висновки з етнопсихологічних досліджень Ю.В. Бромлея, П.І. Гнатенка, Є.І. Головахи, К.В. Коростеліної, Л.Е. Орбан-Лембрик, В.М. Павленко, М.І. Пірен, Г.У. Солдатової та ін..);

- теорія установки (Г. Андреєва, І. Бжалава, Ш. Надірашвілі, Б. Паригін, Д. Узнадзе, П. Шихірев).

Методи дослідження: теоретичний аналіз українських та зарубіжних наукових джерел, бесіда, анкетування, спостереження, контент-аналіз, самооцінювання; статистичні методи обробки даних. Для статистичного опрацювання застосовувався пакет статистичних програм SPSS for Windows.

Наукова новизна дослідження полягає у розкритті зв'язку між параметрами етносоціальних установок молоді та змістом і структурою міжособистісних стосунків в умовах поліетнічного середовища; виявленні особливостей етносоціальних установок представників основних етноконтактних груп Криму; визначені ролі етносоціальних установок у міжособистісній взаємодії.

Теоретична значущість дисертаційного дослідження полягає у визначенні структури та змісту міжособистісних стосунків молоді в умовах поліетнічного середовища. Отримані нові емпіричні дані поглиблюють уявлення про особливості етносоціальної установки та її місце у структурі соціальної ідентичності. Вперше визначено роль етносоціальної установки у становленні й детермінації міжособистісних стосунків в умовах поліетнічного середовища.

Практичне значення одержаних результатів.

Отриману інформацію можна використовувати для прогнозування особливостей розвитку міжособистісної взаємодії в умовах поліетнічного середовища для попередження проявів інтолерантних форм поведінки шляхом своєчасної корекції конфліктогенних етносоціальних установок.

Встановлені в процесі дослідження факти і сформульовані на їхній основі психологічні висновки можуть бути використані: науковцями - при створенні програм національної ідентифікації та соціальної адаптації молоді; викладачами - для удосконалення навчальних програм з етнопсихології та конфліктології; практичними психологами - у психокорекційній роботі з молоддю поліетнічних регіонів.

Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечується методологічним обґрунтуванням його вихідних позицій; використанням сукупності надійних діагностичних методик, адекватних меті й завданням дослідження; поєднанням кількісного і якісного аналізу емпіричних даних; застосуванням методів математичної статистики із залученням сучасних програм обробки даних; репрезентативністю вибірки.

Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні теоретичні положення та результати емпіричного дослідження доповідались на засіданнях кафедри психології Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, на Міжнародних науково-практичних конференціях “Соціально-психологічні проблеми трансформації сучасного суспільства” (м. Луганськ, 5-6 листопада 2003 р. та 30 листопада 2004 р.); на Міжнародній науково-практичній конференції з проблем вищої освіти “Університет і регіон” (м. Луганськ, 17 -18 листопада 2004 р.); на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Соціально-психологічні проблеми гендерної стратифікації суспільства” (м. Луганськ, 3 червня 2005 р.).

Теоретичні положення та практичні результати впроваджено у навчальний процес Феодосійського відділення Кримського факультету Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (довідка № 1-95 від 19.06.06.р.), Євпаторійської філії ТзОВ Медичного коледжу „Монада” (довідка № 1204 від 11.09.06 р.) та Таврійському національному університеті ім. В.І. Вернадського (довідка 12/36 від 09.10.06 р.).

Відображення змісту дисертації в публікаціях. Основний зміст дисертації викладено у 5 одноосібних публікаціях. Роботи опубліковано в 5 наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура та обсяг дисертації зумовлені логікою дослідження і складаються зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг дисертації становить 185 сторінок. Текст дисертації містить: таблиць 34, рисунків 1. Список використаних джерел складається з 243 найменувань.

1. Основний зміст дисертаційної роботи

етносоціальний міжособистісний молодь крим

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету, гіпотезу, завдання дослідження, методологічну основу і методи, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення, наводяться дані про апробацію результатів, публікації, структуру дисертації.

У першому розділі роботи “Теоретико-методологічні засади вивчення етносоціальної установки в структурі міжособистісної взаємодії” висвітлюються основні підходи до проблеми дослідження у зарубіжній та вітчизняній психологічній літературі. Розкривається психологічний зміст понять „етносоціальна установка”, „етнічний стереотип”, „міжособистісна взаємодія”, „параметри міжособистісної взаємодії”. Визначаються теоретичні засади дослідження специфіки процесу міжособистістної взаємодії в умовах поліетнічного середовища. Теоретично обґрунтовуються концептуальні засади емпіричного дослідження взаємозв'язку етносоціальних установок та особливостей міжособистісної взаємодії, окреслюються шляхи подальшої розробки проблеми та конкретизуються завдання емпіричного дослідження.

Категорія “установка” у загальній та соціальній психології широко варіює за змістом. Феноменологія поняття “установка” розглядається в рамках класичного психоаналізу та неофрейдизму, біхевіоризму, ґештальтпсихології, інтеракціонізму, когнітивної психології, в рамках теорії соціальних уявлень, з позицій теорії діяльності та диспозиційної теорії. Під установкою розуміється: позиція (Й. Лінґарт), детермінуюча тенденція (Н.Ах), вірогідне очікування (Е. Брунсвік), намір, диспозиція (І. Сарнофф, В. Штерн), квазіпотреба (К. Левін), гіпотеза (Дж. Брунер), схема (С. Московічі, Р. Олдфілд, П. Пресс), домінанта, акцептор дії (П.К. Анохін), образ потрібного майбутнього (М.О. Бернштейн), інформаційна модель (В.М. Пушкін), інформаційна структура (У.Р. Рейтман), орієнтувальна реакція (І.Н. Фейгенберг), інстинктивний акт (У.Мак-Дауґолл), цілеспрямована система (Р. Акофф, Ф. Еммері). Це викликає неузгодженість термінологічного апарату, невизначеність та суперечливість теоретичних концепцій, що позначається на емпіричних дослідженнях.

Проблема установки розроблялася грузинською школою під керівництвом Д. Узнадзе і його послідовниками І. Бжалавою, Ш. Надірашвілі, В. Норакідзе, А. Шерозією, А. Прангішвілі. Значний внесок у розвиток теорії соціальної установки зробили Г. Андреєва, Б. Паригін, П. Шихірев. У західній психології проблему соціальної установки розробляли представники різних теоретичних напрямків: психоаналізу (З. Фрейд, К. Лоренц, Т. Адорно, І. Брунсвік);. біхевіоризму (А. Бандура, Ю. Ґалантер, Дж. Гібсон, Г. Келлі, Н. Міллер); когнітивної психології (Дж. Брунер, Р. Крачфілд, Д. Креч, Т. Ньюком, Ч. Озґуд, Ф. Гайдер, Л. Фестінґер); інтеракціонізму (Дж. Мід, Г. Блумер, Т. Шибутані).

Намагаючись висвітлити проблематику соціальної установки, автори, які належать до різних теоретичних шкіл пропонують власний понятійний апарат та термінології, що унеможливлює зіставлення отриманих емпіричних результатів. Теоретичний аналіз соціально-психологічної літератури дозволяє виділити основні проблеми у вивченні соціальної установки - проблему формування соціальної установки, проблему співвідношення основних компонентів соціальної установки, проблему функціональної ролі соціальної установки в регуляції поведінки особистості, проблему співвідношення соціальної установки та характеру міжособистісної взаємодії. Більшість дослідників, визначаючи особливості структури соціальної установки, виділяють три її компоненти - когнітивний, афективний і конативний. Питання про співвідношення складових соціальної установки не знайшло однозначного вирішення у психологічній літературі.

Деякі дослідники вважають за потрібне диференціювати складові установки. Так у когнітивному компоненті виділяють - інформаційний зміст, тимчасову перспективу, центральність і периферійність; в афективному компоненті - спрямованість, інтенсивність; у конативному - об'єктивність, ситуативність.

Основними функціями соціальної установки є інструментальна, захисна, адаптивна, ціннісна, пізнавальна. Основні функції не можуть існувати ізольовано одна від одної, їх не можна розглядати як взаємовиключальні або альтернативні.

Категорія “взаємодія” у соціальній психології розглядається в широкому контексті і пов'язана з такими категоріями як “спілкування”, “установка”, “ставлення”, “стосунки”. Соціально-психологічна взаємодія знаходить прояв у взаємозв'язках та взаємовпливах людей.

Феноменологія взаємодії визначається через систему загальних відносин людини і світу та складається з об'єктивно-фізикальних відношень, суб'єктивного ставлення, діяльнісних та інших соціальних стосунків, екзистенційних взаємин. Системоутворюючими елементами міжособистісної взаємодії виступають ставлення і стосунки, які й створюють феноменологію та екзистенційний смисл взаємин.

Досвід дослідження міжетнічних стосунків показує, що на характер міжособистісної взаємодії впливають особливості етноконтактного середовища, яке є середовищем безпосереднього спілкування людей, та система етносоціальних установок представників різних етнічних груп. В соціально-психологічній літературі виокремлюють три основні стратегії побудови міжетнічної взаємодії: стратегію ізоляції, стратегію дискримінації, стратегію інтеграції. Характер стратегії побудови ставлення до інших етнічних груп складається в історичній практиці міжетнічних відносин, визначається економічною і політичною структурою суспільства в цілому, а також етнополітичною ситуацією в конкретному регіоні.

З огляду на вищенаведене, проблема нашого дослідження полягає у визначенні структури та змісту міжособистісних стосунків молоді в умовах поліетнічного середовища.

У другому розділі - “Організація та методичне забезпечення емпіричного дослідження” - аналізуються методичні аспекти вивчення етносоціальної установки у структурі міжособистісної взаємодії, розглядаються конкретні психодіагностичні методики, обґрунтовується схема емпіричного дослідження за темою роботи, описується процедура дослідження і вибірка.

Характеристика вибірки. Дослідження впливу етносоціальної установки на особливості міжоcобистісної взаємодії в умовах поліетнічного середовища проведено автором у вищих навчальних закладах АР Крим. У дослідженні взяли участь студенти Євпаторійського, Феодосійського, Лівадійського відділень Кримського факультету Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля і Євпаторійського філіалу ТзОВ Медичного коледжу “Монада”.

Вік респондентів від 18 до 25 років (середній 21,4 роки).

При формуванні вибірки дослідження були враховані дані перепису населення 2001 року.

Дослідження проводилося у 2003 - 2005 роках і складалося з трьох етапів. На першому етапі було сформульовано тему, мету, завдання і гіпотезу дослідження, розроблено його програму, намічено основні етапи, обрано методи збору інформації й обробки результатів, здійснено аналіз теоретичних засад проблем етносоціальної установки; особливостей міжособистісної взаємодії. На другому етапі за допомогою обраних методик було вивчено рівень сформованості етносоціальних установок і етнічної ідентичності та сформовано три групи респондентів для подальшого дослідження (група кримських татар, група етнічних росіян, група етнічних українців); визначено змістовні характеристики та параметри етносоціальних установок респондентів трьох груп; визначено особливості міжособистісної взаємодії респондентів трьох груп. Третій етап було присвячено аналізу отриманих результатів і пошуку взаємозв'язку характеристик етносоціальних установок та особливостей міжособистісної взаємодії.

Теоретичний аналіз та загальні методологічні підстави дослідження, що передбачають визначення ролі кожного структурного компонента міжособистісної взаємодії, дозволили обрати в якості детермінант її характеру етносоціальні уявлення, етносоціальні стереотипи, етносоціальні установки. Для з'ясування характеру міжособистісної взаємодії було обрано такі показники - стиль міжособистісних стосунків (владний-лідируючий, незалежний-домінуючий, прямолінійний-агресивний, недовірливий-скептичний, покірний-сором'язливий, залежний-слухняний, співпрацюючий-конвенційний, відповідальний-щиросердний), тенденції поведінки людини у реальній групі (залежність-незалежність, товариськість-нетовариськість, прийняття боротьби-уникнення боротьби), форми поведінки в конфліктних ситуаціях (суперництво, пристосування, компроміс, уникнення, співробітництво).

Добираючи методики дослідження, ми, перш за все, керувалися концептуальною обумовленістю методу, а також критеріями високої валідності та надійності. Додержання цих критеріїв забезпечувалось добором методик, спрямованих на одержання якісних та кількісних характеристик процесу міжособистісної взаємодії в умовах поліетнічного середовища.

На початковому етапі дослідження респонденти були обстежені за допомогою методики М. Куна і Т. Макпарленда “Тест двадцяти тверджень”, і за отриманими результатами було сформовано три групи респондентів (по 250 осіб кожна), які мали в ідентифікаційній матриці етнічну ідентичність. На першому етапі було опитано 1321 особу - за самовизначенням кримські татари (293), росіяни (670), українці (358).

На другому етапі формування груп за допомогою діагностичного тесту ставлень (ДТС) Г.У.Солдатової було визначено рівень ідентичності кожного респондента. Тест ставлень (ДТС) був застосований як більш чутливий інструмент, який, на відміну від “Тесту двадцяти тверджень” М. Куна і Т. Макпартленда, дозволяє на тільки визначати наявність етнічної ідентичності у респондента, але й встановити рівень її сформованості та вираженості. До груп залучалися лише респонденти з нормальним та високим рівнем ідентичності. В результаті застосування тесту ДТС було сформовано три групи для подальшого дослідження: І група - кримські татари (210 осіб); ІІ група - етнічні росіяни (176 осіб); ІІІ група етнічні українці (168 осіб).

З метою розв'язання поставленого завдання дослідження і для перевірки гіпотези було визначено показники, що описують змістовні характеристики та параметри етносоціальних установок; показники, що описують особливості міжособистісної взаємодії.

Усі методики, використані у дослідженні, були розподілені на два блоки:

Блок 1 - діагностика параметрів і характеристик етносоціальних установок респондентів (тест “Двадцяти тверджень” М. Куна і Т. Макпартленда, Діагностичний тест ставлень (ДТС), методика Д. Катца і К. Брейлі);

Блок 2 - діагностика особливостей міжособистісної взаємодії респондентів (методика Q-сортування В. Стефансона, методика ДМС Т. Лірі, методика К. Томаса).

У третьому розділі “Етносоціальні установки молоді АР Крим у структурі міжособистісної взаємодії” здійснюється кількісний та якісний аналіз одержаних даних: інтерпретуються результати емпіричного дослідження етносоціальних установок молоді Автономної Республіки Крим, аналізуються соціально-психологічні чинники етносоціальних установок, визначаються параметри міжособистісної взаємодії молоді етноконтактних груп АРК. Застосування запропонованої програми емпіричного дослідження дозволило також визначити взаємозв'язок параметрів етнічної ідентичності та етнічних стереотипів. Отримані результати дослідження дозволяють інтерпретувати знайдені взаємозв'язки як інтегровані показники прояву етнічної ідентичності.

Система ідентичностей основних етноконтактних груп АРК (кримські татари, етнічні росіяни, етнічні українці) будується на відмінних ціннісно-культурних засадах. Отримані дані наведені у табл. 1.

У структурі ідентифікаційної матриці кримських татар перші місця в ієрархії самовизначень займають самоописи, що увійшли до категорій “сімейна належність”, “гендер”, “етнічна ідентичність”. Останні місця займають категорії “екзистенціальне “Я” та “опис своїх фізичних даних”.

У структурі ідентифікаційної матриці представників російської етнічної групи перші місця в ієрархії самовизначень займають визначення, що увійшли до категорій “особистісні якості”, “навчальна належність”, “самооцінка”. Останні місця займають категорії “екзистенціальне “Я” та “етнічна ідентичність”.

У структурі ідентифікаційної матриці представників української етнічної групи перші місця в ієрархії самовизначень займають визначення, що увійшли до категорій “навчальна належність”, “сімейна належність”, “самооцінка”. Останні місця займають категорії “екзистенціальне “Я” та “локальна, місцева ідентичність”.

Таблиця 1. Розподіл ідентифікаційних категорій в колективних ідентифікаційних матрицях респондентів

№	Ідентифікаційні категорії	Кримські татари	Етнічні росіяни	Етнічні українці
		%
1	особистісні якості	3,12	24,13	3,22
2	навчальна належність	12,07	22,64	23,45
3	родинна належність	23,84	12,12	22,76
4	етнічна ідентичність	18,25	1,48	2,80
5	статево-рольова ідентичність	21,86	5,22	12,84
6	локальна, місцева ідентичність	1,22	4,18	0,21
7	релігійна ідентичність	6,21	-	-
8	громадянство	-	1,05	1,02
9	професійна ідентичність	2,10	2,11	3,12
10	діяльність	2,84	4,01	5,64
11	спілкування	3,92	5,21	6,12
12	самооцінка	4,28	17,35	18,12
13	опис своїх фізичних даних	0,18	0,27	0,65
14	екзистенціальне “Я”	0,11	0,23	0,05

Аналіз ідентифікаційних матриць показує, що між групами існують статистично значущі відмінності у співвідношенні ідентифікаційних категорій. Можна виділити показники, що більше виражені в одній групі порівняно з іншою: наприклад, родинна, статево-рольова, етнічна та локально-місцева ідентичності більш виражені у групі кримських татар, проте у групі росіян переважає персональна (особистісні якості, самооцінка) ідентичність.

Відзначимо, що статистично значущих відмінностей між групами порівняння не виявлено лише за декількома категоріями. Так, між групами кримських татар та етнічних росіян АРК статистично значущих відмінностей не знайдено між ідентифікаційними категоріями - “професійна ідентичність”, “опис своїх фізичних даних”, “екзистенціальне “Я”.

Для з'ясування статистично значущих відмінностей частоти використання самохарактеристик певної категорії ми застосували кутове перетворення Фішера - критерій ц. Між групами етнічних росіян та етнічних українців статистично значущих відмінностей не виявлено за п'ятьма ідентифікаційними категоріями - “навчальна належність”, “громадянство”, “релігійна ідентичність”, “спілкування”, “самооцінка”. Між групами кримських татар та етнічних українців статистично значущих відмінностей не виявлено за такими ідентифікаційними категоріями - “особистісні якості”, “родинна приналежність”, “екзистенціальне “Я”.

Отже, загальним висновком із порівняння основних етноконтактних груп АРК може бути констатація того факту, що система ідентичностей груп порівняння будується на відмінних ціннісно-культурних засадах.

Далі ми визначили співвідношення інтегративних ідентифікаційних категорій у структурі колективних ідентифікаційних матриць респондентів та порівняли отримані результати у трьох групах. Аналіз ідентичності шести узагальнених показників (“фізичне “Я”, “актуальне “Я”, “соціальне “Я”, “діяльнісне “Я”, “комунікативне “Я”, “рефлексивне “Я”) дозволив визначити ієрархію етносоціальних установок в структурі етнополітичної свідомості респондентів. Ієрархія етносоціальних установок у представників основних етноконтактних груп АРК статистично значуще відрізняється. Групи етнічних росіян і кримських татар статистично значуще відрізняються за двома інтегративними категоріями - “Актуальне Я” та “Рефлексивне Я”, група етнічних росіян статистично значуще відрізняється від групи етнічних українців за категорією “Діяльнісне Я” та “Рефлексивне Я”, група кримських татар статистично значуще відрізняється від групи етнічних українців за категоріями “Актуальне Я” та “Діяльнісне Я”.

Далі, відповідно до завдань нашого дослідження, необхідно було з'ясувати характеристики етносоціальних установок респондентів. Було досліджено ставлення респондентів до власної етнічної групи та до двох інших груп (росіян, кримських татар, українців - основних етнічних груп, що мешкають в АРК).

За допомогою методики Д.Катца і К.Брейлі ми змістовно проаналізували когнітивний та емоційно-оцінний компоненти етносоціальної установки.

Аналіз когнітивних та емоційних компонентів етносоціальної установки респондентів дозволяє стверджувати, що існують характерні відмінності ставлення у представників кожної з етноконтактних груп до представників своєї етнічної групи.

- Сукупність позитивних і негативних визначень когнітивного та емоційно-ціннісного спрямування етносоціальної установки етнічних росіян АРК стосовно етнічної інгрупи є амбівалентною. Змістовне наповнення когнітивного компонента є когнітивно складним, а емоційно-ціннісний компонент характеризується великою амплітудою реагування - від вкрай негативного ставлення до некритично позитивного.

- Сукупність позитивних і негативних визначень когнітивного та емоційно-ціннісного спрямування етносоціальної установки кримських татар стосовно етнічної інгрупи свідчить про перевагу позитивних ставлень. Змістовне наповнення когнітивного компонента є когнітивно складним, а емоційно-ціннісний компонент характеризується переважно позитивним ставленням.

- Сукупність позитивних і негативних визначень когнітивного та емоційно-ціннісного спрямування етносоціальної установки етнічних українців АРК стосовно етнічної інгрупи можна вважати нейтральною. Змістовне наповнення когнітивного компонента є когнітивно складним, а емоційно-ціннісний компонент характеризується переважно емоційно незабарвленими визначеннями.

Аналіз когнітивних та емоційних компонентів етносоціальної установки респондентів дозволяє стверджувати, що існують характерні відмінності ставлення у представників кожної з етноконтактних груп до представників чужої етнічної групи.

- Зміст когнітивного й емоційно-оцінного компонентів етносоціальної установки у росіян стосовно кримськотатарського та українського етносів характеризується вираженою амбівалентною спрямованістю. Найбільш амбівалентними етносоціальними установками росіян стосовно кримських татар виявилися установки, що характеризують ставлення кримських татар до людей, а стосовно українців - установки, що характеризують ставлення до праці.

- Зміст когнітивного й емоційно-оцінного компонента етносоціальної установки у кримських татар стосовно росіян носить негативний характер, а стосовно українців - загалом нейтральний з тяжінням до позитивного полюсу.

- Зміст когнітивного й емоційно-оцінного компонента етносоціальної установки в українців стосовно росіян носить амбівалентний характер, а стосовно кримських татар - загалом нейтральний з тяжінням до негативного полюса. Зазначимо, що смислові значення позитивних і негативних якостей, наданих українцями росіянам переважно є дуже близькими, натомість їхні емоційні параметри є протилежними.

Аналіз теоретичних джерел дозволяє зробити висновок, що одним із визначальних елементів етносоціальної установки є етнічні авто- та гетеростереотипи. Тому для поглиблення та деталізації особливостей емоційно-оцінного компонента етносоціальної установки ми дослідили кількісні показники параметрів етнічних стереотипів (інтенсивність, амбівалентність, спрямованість), які є емпіричними індикаторами емоційно-оцінного компонента етносоціальної установки.

Автостереотип кримських татар характеризується низькою амбівалентністю, позитивною спрямованістю та вираженістю стереотипного ефекту. Автостереотип етнічних росіян характеризується високою амбівалентністю, позитивною спрямованістю та середнім рівнем вираженості стереотипного ефекту. Автостереотип етнічних українців характеризується середньою амбівалентністю, позитивною спрямованістю та середнім рівнем вираженості стереотипного ефекту.

Гетеростереотип кримських татар стосовно росіян характеризується низькою амбівалентністю, негативною спрямованістю та середніми значеннями показника стереотипного ефекту. Гетеростереотип кримських татар стосовно українців характеризується низькою амбівалентністю, позитивною спрямованістю та середніми значеннями показника стереотипного ефекту.

Гетеростереотип росіян стосовно кримських татар характеризується високою амбівалентністю, негативною спрямованістю та високими значеннями показника стереотипного ефекту. Гетеростереотип росіян стосовно українців характеризується високою амбівалентністю, позитивною спрямованістю та низькими значеннями показника стереотипного ефекту.

Гетеростереотип українців стосовно кримських татар характеризується низькою амбівалентністю, позитивною спрямованістю та низькими значеннями показника стереотипного ефекту. Гетеростереотип українців стосовно росіян характеризується низькою амбівалентністю, негативною спрямованістю та низькими значеннями показника стереотипного ефекту.

У групі кримських татар у поведінці переважають алоцентричні тенденції; у групі етнічних росіян АРК тенденції алоцентричності та ідеоцентричності визначаються особливостями конкретної ситуації міжособистісної взаємодії; у групі етнічних українців АРК переважають ідеоцентричні тенденції.

За допомогою методики Q-сортування В.Стефансона ми визначали основні тенденції поведінки респондентів: залежність - незалежність, товариськість - нетовариськість, прийняття боротьби - уникнення боротьби. Отримані дані наведені у табл. 2.

Таблиця 2.Середньогрупові значення показників поведінкових тенденцій у групах порівняння за методикою Q-сортування В. Стефансона

№	Поведінкові тенденції	Кримські татари	Етнічні росіяни	Етнічні українці
		mean	st.dev	mean	st.dev	mean	st.dev
1	Залежність	8,11	0,51	5,17	0,87	3,33	1,08
2	Незалежність	4,22	1,12	6,24	0,50	4,28	0,75
3	Товариськість	6,47	0,72	7,46	0,51	8,12	1,11
4	Нетовариськість	5,32	0,98	3,42	1,20	2,62	1,16
5	Прийняття боротьби	8,37	0,65	7,13	0,44	7,21	0,89
6	Уникнення боротьби	3,22	1,20	4,98	0,94	3,16	0,98

У групі кримських татар у міжособистісних стосунках переважають неконформні тенденції у поведінці зі схильністю до диз'юнктивних проявів, наполегливість у відстоюванні власної точки зору, схильність до лідерства і домінування. Основними способами поведінки у конфліктних ситуаціях є суперництво та співробітництво.

Для етнічних росіян АРК характерним є поєднання у міжособистісних стосунках, з одного боку, схильності до конфліктних проявів, а з іншого - схильності до компромісів, конгруентність та відповідальність. Характерного для етнічних росіян способу поведінки у конфліктних ситуаціях не виявлено.

Для етнічних українців АРК характерним є поєднання у міжособистісних стосунках, з одного боку, незалежності думок, наполегливості, тенденції до лідерства і домінування, а з іншого - компромісність та прагнення до порозуміння з оточуючими. Основними способами поведінки у конфліктних ситуаціях є суперництво, співробітництво та компроміс.

Виходячи з мети дослідження, ми намагалися, насамперед, визначити місце етносоціальних уявлень в структурі міжособистісної взаємодії. Кореляційному аналізу підлягали результати, отримані за такими методиками - ДМС, ДТС, Q-сортування, К. Томаса.

Результати кореляційного аналізу наведені у табл. 3.

Аналіз кореляційних зв'язків даних, отриманих за методиками ДМС, ДТС, Q-сортування, К.Томаса у групі кримських татар, дозволив встановити, що параметри етносоціальних установок пов'язані з особливостями елементів поведінкових стратегій, що визначають характеристики міжособистісної взаємодії.

Так, знайдено позитивні кореляційні зв'язки між:

- вираженістю етнічної ідентичності та поведінковою тенденцією “прийняття боротьби”. Вираженість етнічної ідентичності також позитивно корелює зі способом реагування у конфліктній ситуації - суперництвом;

- високими значеннями параметру спрямованості (D) та такими поведінковими тенденціями, як залежність та прийняття боротьби і суперництво у конфлікті;

- низькими значеннями параметру амбівалентність (А) та такими поведінковими тенденціями, як незалежність і уникнення боротьби, способами поведінки у конфлікті - пристосуванням, компромісом, уникненням.

- низькими ступенем вираженості значення параметру амбівалентність (А) та такими стилями міжособистісної взаємодії як “покірний-сором'язливий”, “залежний-слухняний”;

- високими значеннями параметру інтенсивність (S) та залежністю у поведінці й суперництвом у конфлікті;

- високими значеннями параметру інтенсивність (S) та такими стилями міжособистісної взаємодії, як “незалежний-домінуючий”, “прямолінійно-агресивний”.

Таким чином, вираженість етнічної ідентичності, пов'язаної з характерними етносоціальними уявленнями у кримських татар, визначає міжособистісну взаємодію, провідними компонентами якої є суперництво, активність у відстоюванні власних інтересів, залежність від авторитетів.

Таблиця 3. Коефіцієнти кореляції між показниками ДТС і показниками методик ДМС, Q-сортування, К. Томаса у трьох групах респондентів

Методики, показники	Показники діагностичного тесту ставлень
	I - ідентичність	D - спрямованість	A- амбівалентність	S- інтенсивність
	Татари	Росіяни	Українці.	Татари	Росіяни	Українці.	Татари	Росіяни	Українці.	Татари	Росіяни	Українці.
Метод діагностики міжособистісних стосунків (ДМС)
Владний-лідируючий	0,52	0,12	0,24	0,42	0,05	0,18	0,13	0,16	0,16	0,24	0,16	0,22
Незалежний-домінуючий	0,32	0,22	0,19	0,23	0,23	0,23	0,21	0,78*	0,21	0,72*	0,09	0,11
Прямолінійно-агресивний	0,24	0,34	0,24	0,17	0,74*	0,24	0,19	0,19	0,20	0,74*	0,21	0,32
Недовірливий скептичний	0,25	0,11	0,54	0,14	0,14	0,36	0,13	0,21	0,17	0,14	0,16	0,77*
Покірний-сором'язливий	0,11	0,05	0,26	0,25	0,16	0,47	0,78*	0,24	0,15	0,16	0,82*	0,17
Залежний-слухняний	0,26	0,33	0,31	0,21	0,34	0,24	0,81*	0,38	0,34	0,29	0,08	0,16
Співпрацюючий-конвенційний	0,32	0,54	0,82*	0,46	0,45	0,11	0,24	0,24	0,22	0,35	0,17	0,24
Відповідально-щиросердний	0,41	0,21	0,12	0,51	0,75*	0,18	0,15	0,81*	0,15	0,18	0,18	0,27
Q-сортування В. Стефансона
Залежність	0,44	0,14	0,14	0,83*	0,16	0,24	0,18	0,13	0,21	0,13	0,21	0,16
Незалежність	0,26	0,26	0,18	0,34	0,28	0,13	0,70*	0,10	0,17	0,26	0,15	0,18
Товариськість	0,38	0,76*	0,25	0,23	0,17	0,85*	0,32	0,27	0,15	0,17	0,32	0,32
Нетовариськість	0,29	0,32	0,19	0,31	0,35	0,16	0,14	0,30	0,13	0,24	0,40	0,82*
Прийняття боротьби	0,72*	0,25	0,32	0,74*	0,17	0,17	0,25	0,84*	0,17	0,77*	0,16	0,17
Уникнення боротьби	0,18	0,12	0,15	0,25	0,15	0,17	0,85*	0,17	0,32	0,19	0,18	0,25
Методика діагностики способу поведінки у конфліктній ситуації К.Томаса
Суперництво (F)	0,76*	0,09	0,17	0,84*	0,16	0,33	0,14	0,24	0,26	0,91*	0,24	0,31
Пристосування (S)	0,28	0,25	0,26	061	0,21	0,17	0,78*	0,22	0,19	0,11	0,13	0,26
Компроміс (C)	0,34	0,15	0,35	0,36	0,26	0,74*	0,74*	0,14	0,15	0,21	0,17	0,15
Уникнення (W)	0,26	0,35	0,34	0,44	0,13	0,24	0,82*	0,79*	0,27	0,13	0,27	0,18
Співробітництво (P-S)	0,58	0,47	0,18	0,42	0,18	0,19	0,17	0,17	0,15	0,23	0,35	0,11

* - позначені статистично значущі відмінності при р ? 0,05,

** - позначені статистично значущі відмінності при р ? 0,001,

Аналіз кореляційних зв'язків даних, отриманих за методиками ДМС, ДТС, Q-сортування, К. Томаса у групі етнічних росіян, дозволив встановити такі особливості взаємозв'язку параметрів етносоціальних установок і особливостей міжособистісної взаємодії.

Так, знайдено позитивні кореляційні зв'язки між:

- вираженістю етнічної ідентичності та поведінковою тенденцією “товариськість”;

- параметрами спрямованості (D) та такими типами міжособистісних стосунків, як “прямолінійно-агресивний” і “відповідальний-щиросердний”;

- значеннями параметру амбівалентність (А) та поведінковою тенденцією “уникнення боротьби”, способом поведінки у конфлікті - “уникненням” та стилями міжособистісних стосунків “відповідально щиросердний”;

- низькими значеннями параметру амбівалентність (А) та таким стилем міжособистісної взаємодії, як “незалежний-домінуючий”;

- високими значеннями параметру інтенсивність (S) та такими стилями міжособистісної взаємодії, як “покірний-сором'язливий”.

Таким чином, вираженість етнічної ідентичності, яка пов'язана з характерними етносоціальними уявленнями у етнічних росіян АРК, детермінує міжособистісну взаємодію, яка характеризується амбівалентними поведінковими тенденціями, провідними з яких є товариськість, агресивність, непослідовність у відстоюванні власних інтересів, чутливість та прямолінійність. Така сукупність поведінкових стратегій у етнічних росіян АРК визначає характер міжособистісної взаємодії як ситуативно-залежний та непередбачуваний для представників етноконтактних груп.

Аналіз кореляційних зв'язків даних, отриманих за методиками ДМС, ДТС, Q-сортування, К. Томаса у групі етнічних українців, дозволив встановити такі особливості взаємозв'язку параметрів етносоціальних установок і особливостей міжособистісної взаємодії.

Так, знайдено позитивні кореляційні зв'язки між:

- вираженістю етнічної ідентичності та типом міжособистісних стосунків “співпрацюючи-конвенційний”;

- параметрами спрямованості (D) та поведінковими стратегіями “товариськість” та “компромісність”;

- негативними значеннями параметру інтенсивність (S) та такими стилями міжособистісної взаємодії, як “недовірливо-скептичний”.

Таким чином, вираженість етнічної ідентичності, яка пов'язана з характерними етносоціальними уявленнями у етнічних українців АРК детермінує міжособистісну взаємодію, провідними компонентами якої є товариськість, компромісність, схильність відстоювати власні інтереси, недовірливість. Особливості поєднання поведінкових стратегій у етнічних українців АРК визначає характер міжособистісної взаємодії як компромісний та дистанційний.

У висновках підбито підсумки проведеного теоретичного та емпіричного дослідження; намічено перспективу подальшої роботи.

У дисертаційному дослідженні наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що полягає у визначенні особливостей етносоціальних установок представників основних етноконтактних груп АР Крим та з'ясовано місце етносоціальних установок у структурі міжособистісної взаємодії. Запропоновано теоретичну базу і методологічну послідовність аналізу, яка дозволила виокремити проблемну область дослідження та на основі емпіричного дослідження зробити такі висновки:

1. Визначення категорії “установка” у соціальній психології широко варіюють за змістом. Узагальнюючи результати теоретичного аналізу етносоціальної установки, ми можемо виокремити положення щодо феноменології даного явища, які й виступили теоретичним підґрунтям нашого дослідження. У структурі соціальної установки виділяють три компоненти: когнітивний, афективний і конативний. Основними функціями соціальної установки є інструментальна, захисна, адаптивна, ціннісна і пізнавальна.

Категорії “установка” і “взаємодія” щільно пов'язані між собою. Феноменологія взаємодії визначається через систему загальних відносин людини і світу та складається з об'єктивно-фізикальних відношень, суб'єктивного ставлення, діяльнісних та інших соціальних стосунків, екзистенційних взаємин.

Теоретичний аналіз та загальна методологічна база дослідження дозволили обрати як її детермінуючі чинники етносоціальні уявлення, етносоціальні стереотипи, етносоціальні установки. Для з'ясування характеру міжособистісної взаємодії було обрано такі показники - тип міжособистісних стосунків, тенденції поведінки людини у реальній групі та форми поведінки в конфліктних ситуаціях.

2. Побудована модель дослідження дозволила з'ясувати особливості етносоціальних установок респондентів та визначити їхнє місце у структурі міжособистісної взаємодії, визначити взаємозв'язок параметрів етнічної ідентичності та етнічних стереотипів. Отримані результати дослідження дозволяють інтерпретувати знайдені взаємозв'язки як інтегровані показники прояву етнічної ідентичності представників етноконтактних груп АРК.

Система ідентичностей основних етноконтактних груп АРК (кримські татари, етнічні росіяни, етнічні українці) будується на різних ціннісно-культурних засадах. У структурі ідентифікаційної матриці кримських татар перші місця займають визначення, що увійшли до категорій “родинна належність”, “гендер”, “етнічна ідентичність”. У структурі ідентифікаційної матриці представників російської етнічної групи перші місця ієрархії займають визначення, що увійшли до категорій “особистісні якості”, “навчальна належність”, “самооцінка”. У структурі ідентифікаційної матриці представників української етнічної групи АРК на перших позиціях знаходяться визначення, що увійшли до категорій “навчальна належність”, “родинна належність”, “самооцінка”.

Ієрархія етносоціальних установок у представників основних етноконтактних груп АРК статистично значуще відрізняється. Групи етнічних росіян і кримських татар статистично значуще відрізняються за двома інтегративними категоріями - “актуальне Я” та “рефлексивне Я”, група етнічних росіян статистично значуще відрізняється від групи етнічних українців за категорією “діяльнісне Я” та “рефлексивне Я”, група кримських татар статистично значуще відрізняється від групи етнічних українців за категоріями “актуальне Я” та “діяльнісне Я”.

3. Аналіз когнітивних та емоційних компонентів етносоціальної установки представників етноконтактних груп АРК дозволяє стверджувати, що за багатьма параметрами вони статистично достовірно відрізняються.

Сукупність позитивних і негативних визначень когнітивного компонента етносоціальної установки етнічних росіян АРК стосовно етнічної інгрупи є амбівалентною. Змістовне наповнення когнітивного компонента є когнітивно складним, а емоційно-ціннісний компонент характеризується великою амплітудою реагування - від украй негативного ставлення до некритично позитивного.

Сукупність позитивних і негативних визначень когнітивного компонента етносоціальної установки кримських татар стосовно етнічної інгрупи є позитивною. Когнітивний компонент характеризується складністю, а емоційно-ціннісний визначається позитивним спрямуванням.

Особливості співвідношення позитивних і негативних визначень когнітивного компонента етносоціальної установки етнічних українців АРК стосовно етнічної інгрупи дозволив визначити їхнє ставлення до представників власної етнічної групи як нейтральне. Змістовне наповнення когнітивного компоненту є складним, а емоційно-ціннісний компонент характеризується наявністю переважно емоційно незабарвлених визначень.

Зміст когнітивного й емоційно-оцінного компонента етносоціальної установки у росіян стосовно кримськотатарського та українського етносів характеризується вираженою амбівалентною спрямованістю. Зміст когнітивного й емоційно-оцінного компонента етносоціальної установки у кримських татар стосовно росіян носить негативний характер, а стосовно українців - загалом нейтральний, із тяжінням до позитивного полюса. Зміст когнітивного й емоційно-оцінного компонента етносоціальної установки в українців стосовно росіян носить амбівалентний характер, а стосовно кримських татар - загалом нейтральний, із тяжінням до негативного полюса. Смислові значення позитивних і негативних якостей, наданих українцями росіянам, переважно є дуже близькими, натомість їхні емоційні параметри є протилежними.

4. Кількісні показники параметрів етнічних стереотипів є емпіричними індикаторами емоційно-оцінного компонента етнічносоціальної установки. Так, автостереотип кримських татар характеризується низькою амбівалентністю, позитивною спрямованістю та високо вираженим стереотипним ефектом. Автостереотип етнічних росіян характеризується високою амбівалентністю, позитивною спрямованістю та середнім рівнем вираженості стереотипного ефекту. Автостереотип етнічних українців характеризується середньою амбівалентністю, позитивною спрямованістю та середнім рівнем вираженості стереотипного ефекту.

Гетеростереотип кримських татар стосовно росіян характеризується низькою амбівалентністю, негативною спрямованістю та середніми значеннями показника стереотипного ефекту. Гетеростереотип кримських татар стосовно українців характеризується низькою амбівалентністю, позитивною спрямованістю та середніми значеннями показника стереотипного ефекту. Гетеростереотип росіян стосовно кримських татар характеризується високою амбівалентністю, негативною спрямованістю та високими значеннями показника стереотипного ефекту. Гетеростереотип росіян стосовно українців характеризується високою амбівалентністю, позитивною спрямованістю та низькими значеннями показника стереотипного ефекту. Гетеростереотип українців стосовно кримських татар характеризується низькою амбівалентністю, позитивною спрямованістю та низькими значеннями показника стереотипного ефекту. Гетеростереотип українців стосовно росіян характеризується низькою амбівалентністю, негативною спрямованістю та низькими значеннями показника стереотипного ефекту.

5. Особливості етносоціальних установок впливають на характер і зміст міжособистісної взаємодії представників молоді етноконтактних груп АРК. Етносоціальні установки кримських татар корелюють з міжособистісною взаємодією, провідними тенденціями якої є суперництво, активність у відстоюванні власних інтересів та залежність від авторитетів. Етносоціальні установки етнічних росіян АРК корелюють з міжособистісною взаємодією з амбівалентними поведінковими тенденціями, провідними з яких є товариськість, агресивність, непослідовність у відстоюванні власних інтересів, чутливість та прямолінійність. Етносоціальні установки в етнічних українців АРК корелюють з міжособистісною взаємодією, провідними компонентами якої є товариськість, компромісність, схильність відстоювати власні інтереси, недовірливість. Особливості поєднання поведінкових стратегій в етнічних українців АРК визначають характер міжособистісної взаємодії як компромісний та дистанційний.

У групі кримських татар у міжособистісних стосунках переважають неконформні тенденції у поведінці зі схильністю до диз'юнктивних проявів, наполегливість у відстоюванні власної точки зору, схильність до лідерства і домінування. Основними способами поведінки у конфліктних ситуаціях є суперництво та співробітництво.

Для етнічних росіян АРК характерним є поєднання у міжособистісних стосунках, з одного боку, схильності до конфліктних проявів, а з іншого - схильності до компромісів, конгруентність та відповідальність. Характерного для етнічних росіян способу поведінки у конфліктних ситуаціях не виявлено.

Для етнічних українців АРК характерним є поєднання у міжособистісних стосунках, з одного - незалежності, наполегливості, тенденції до лідерства і домінування, а з іншого боку, компромі...